Дверезнімальнийпристрій з підніманням двері за допомогою похилої площини
Описані рухливіголівки дверезнімальних пристроїв коксовиштовхувача складні у виготовленні й вексплуатації, тому що вони мають велику кількість зубчастих передач і іншихтертьових деталей. Нижче приводиться опис дверезнімального пристрою, щозабезпечує необхідний підйом дверей за допомогою похилої площини.
Рейковий шляхдверезнімального пристрою виконаний так, що при знятті й установці дверей(переднє положення дверезніма) дверезнімальна штанга працює на прямому відрейкового шляху і, отже, похила площина не працює. Таким чином, умови роботимеханізму залишаються такими ж, як і на дверезнімах з рухливими голівками.
Прямий відрізокрейкового шляху штанги також установлений на ділянці, коли штанга знаходиться вкрайньому задньому (вихідному) положенні. Це забезпечує необхідну стійкістьмеханізму при пересуванні машини.
Дверезнімальнийпристрій з похилою площиною полегшує праця машиніста, тому що підйом дверейвиробляється автоматично одночасно з відводом дверезнімальної штанги — і невимагає особливої уваги і часу.
Для печей знизькими обслуговуючими площадками, де підйом двері не потрібно, похила площинане встановлюється.
У цьому випадкуконструкція дверезнімальної штанги ще більш спрощується. Механізми ж цілкомзалишаються без змін.
Виключення зконструкції дверезнімальних пристроїв рухливих голівок зменшило їхню вагу з 13до 7,5 т. Досвід роботи дверезнімальних пристроїв з похилою площиною дляпідйому дверей підтверджує експлуатаційну надійність.
Механізми відгвинчування і загвинчуванняригельних гвинтів
Накоксовиштовхувачах і дверезнімальних машинах, виготовлених по проектах КБКоксохіммаша, з метою уніфікації механізми відгвинчування і загвинчуванняригельних гвинтів встановлюються однаковими за винятком однієї деталі — склянкиголівки, що відгвинчує, що коксовиштовхувачмаєвелику довжину, чим на голівці, що відгвинчує, дверезнімальної машини.Збільшення довжини склянки на 50—100 мм викликається необхідністю грузнутиработу механізму відгвинчування з механізмом відкривання планирного люкакоксових дверей.
Як відомо, накоксовій стороні батареї, де працює дверезнімальна машина, на двер немаєпланирних люків.
Докладний описконструкції і розрахунок окремих деталей механізму відгвинчування ізагвинчування ригельних гвинтів приводиться в розділі «Дверезнімальні машини».
Пристрій для виштовхування коксу
Виштовхуваннякоксового пирога з печі в гасильний вагон виробляється за допомогоюспеціального пристрою через коксонаправляючу дверезнімальної машини.
При кожнімвиштовхуванні коксу, що повторюється через 8—10 хв., що виштовхує штангаблизько 2 хв. працює в коксовій печі при температурі більш 1000°. Після видачікоксу штанга прохолоджується при температурі зовнішнього повітря, що у зимовихумовах може бути мінус 30° і нижче.
Такий великийтемпературний інтервал створює в штанзі, що виштовхує, великі термічні напруги.Ці напруги можуть бути зменшені при правильно обраній конструкції штанги.
Слід зазначити,що правильний вибір зусиль для виштовхування коксового пирога в значній мірівизначає довговічність коксової камери. Це питання повинне всебічнорозглядатися не тільки конструкторами коксових машин, але і конструкторамикоксових печей, що визначають припустимі тиски на одиницю площі стін коксовоїкамери.
Робота механізмудля виштовхування коксового пирога повинна строго погоджуватися з операціями:зняття двер, установки коксонаправляючої по осі видаваної печі й установкигасильного вагона. Для попередження можливих аварій на. сучасних машинахпередбачені блокування між пристроєм, що виштовхує, дверезнімальною машиною ігасильним вагоном.
Керуваннямеханізмом штанги, що виштовхує, здійснюється з кабіни коксовиштовхувача.
Пристрій длявиштовхування коксового пирога (проект КБ Коксохіммаша, рис.9) складається знаступних основних вузлів: штанги, що виштовхує, / із установленими на ній голівкою2 і опорним що самовстановлюється башмаком 3; стійок 4 і 5 для штанги, щовиштовхується, що мають опорні і напрямні ролики; привода механізму, що складаєз електродвигуна 6, головного редуктора 7 і ведучої шестірні (на малюнку не показана),з’єднаних між собою проміжним валом 8 і зубцюватими муфтами 9 і 10,установленого на другому кінці вала електродвигуна електромагнітногоколодкового гальма 11; аварійного привода для витягу штанги, що виштовхує, зпечі, що складає з пневмо-двигуна 12, редуктора 13, ланцюгової передачі 14 і рукоятки15.
Для обмеженняходу штанги, що виштовхує, установлений шляховий вимикач 16. Дублерами його єдва підоймових кінцевих вимикачі — передній 17 і задній 18.
У межах робочоїплощадки машини штанга, що виштовхує, закрита рознімним кожухом 19.
Описконструкції штанги, що виштовхує
Штанга, щовиштовхує, складається з наступних основних частин: металоконструкції штанги,голівки штанги, зубцюватих рейок, беззубих рейок, опорного башмака, контрольнихзубів, пристрою для прийому повітря, що йде на обезграфічування зводу камери.
Металоконструкціяштанги являє собою звичайно клепану чи рідше зварену балку прямокутногоперетину. Клепана конструкція більш відповідає тяжким умовам роботи. За останніроки на окремих заводах були встановлені штанги звареної конструкції. Досвідроботи деяких заводів показав, що після нетривалої роботи в зваренихконструкціях утворяться тріщини на вертикальних аркушах.
Так, наЗапорізькому коксохімічному заводі після року роботи звареної штанги, щовиштовхує, на відстані 8 м від її голівки утворилися три вертикальні тріщини поусій висоті штанги.
З іншого боку, заданими Магнітогорського металургійного комбінату, зварені штанги, щовиштовхують, працюють цілком задовільно. Одна така штанга була встановлена в1944 р. і проробила близько 10 років, причому були випадки, коли штангазалишалася в печі більш 1 години. Задовільна робота цих штанг порозуміваєтьсяїхньою правильною конструкцією і добре відпрацьованою технологією зборки ізварювання. На передній частині штанги, що виштовхує, зміцнюється голівка,призначення якої складається в передачі рівномірного тиску, необхідного длявиштовхування коксу, на всю площу зіткнення з коксовим пирогом. Голівка штангивиготовлена з литої жаростійкої сталі.
Розміри голівкипо висоті і ширині визначаються габаритами коксової камери. У нижній частиніголівки встановлюють повзушку, що служить для видалення коксу з полу коксовоїкамери. Наявність подовжнього прорізу в місці кріплення повзушки дозволяє їйсамовстановлюватися по висоті на 50—70 мм відповідно нерівностям пола коксовоїкамери. Голівку прикріплюють до металоконструкції штанги, болтами. Цей вузолзміцнюють особливо надійно, з огляду на дуже важкі силові і температурні умови йогороботи.
Навизначеній відстані від голівки штанги встановлюють опорний, башмак ізсамоустановлювальною опорою. Опорний башмак під час пересування штанги в печіна велику довжину ходу є другою рухливою опорою штанги, що виштовхує, і всіхвстановлених на ній деталей.
Площа підстависамоустановлювальної опори повинна бути такий, щоб питомий тиск на полу печі неперевищувало 5 кг/див2. Башмак установлюють з таким розрахунком, щобпри крайнім переднім положенні штанги вісь самоустановлювальної опори завжди залишаласяв межах коксової камери. Це важлива умова повинна обов’язково враховуватися припроектуванні механізму, при ремонтних і інших роботах.
Унаслідокможливих відхилень від заданого теоретичного росту коксових печей конструкцієюбашмака передбачене регулювання самоустановлювальної опори по висоті в межах. ±50 мм. Це здійснюють за допомогою прокладок. Нижня частина опори швидко зношується, тому що, упроцесі роботи майже неприривно сковзає по поду коксової камери. Тому вонавиготовляється з окремого знімного листа, прикріпленого до литого корпуса опорина болтах.
Самоустановлювальнуопору виготовляють таким чином, щоб її передня частина була піднята на кут5—7°. Такий нахил дає можливість уникнути удару про поріг арміруючої рами приході башмака в піч.
До нижнього поясаметалоконструкції штанги прикріплюють заклепками з потайною голівкою зубцюватірейки, за допомогою яких штанга, що виштовхує, приводиться в рух від ведучоїшестірні. Рейки вилиті зі сталі марки ХН-2Л чи 40-ГЛ. Довжина кожної рейки1,5—2 м. При установці окремих рейок на металоконструкцію штанги необхідноперевіряти крок їхньої зубцюватої частини, особливо в місцях стикування. Зубирейки не обробляють за винятком опорних і бічних її поверхонь, а також місцьїхнього стикування. До верхнього пояса металоконструкції штанги прикріплюютьзаклепками з потайною голівкою литі беззубцюваті рейки.
Установка верхніхрейок необхідна для створення термічної стійкості штанги, що виштовхує. Завдякиїм різко зменшуються деформації штанги, навіть у випадку тривалого змушеногоперебування її в печі в умовах високої температури коксової камери.
Довжина і хідштанги, що виштовхує, визначаються головним чином довжиною коксової камери.Так, наприклад, для типових коксових печей системи Гіпрококсу при довжинікоксової камери 14280 мм максимально можливий хід штанги, що виштовхує,дорівнює 18950 мм, а загальна довжина штанги 23 880 мм. Довжина і хід штанги, що виштовхує, повинні забезпечити видачу коксового пирога з печі ікоксонаправляючої дверезнімальної машини. Однак варто мати на увазі, щонеобхідна довжина і хід штанги при одній і тій же довжині, коксової камериможуть бути різні в залежності від положення коксовиштовхувача стосовно крайкикладки печі (відстань від кромки кладки до передньої рейки коксовиштовхувача),а також від положення стійки ведучої шестірні на робочій площадці машини.Привод штанги, що виштовхує
Опорністійки
Електромеханічногопривода штанги, що виштовхує, по проекті КБ Коксохіммаша. Штанга, що виштовхує,приводиться, у рух від ведучої шестірні, з’єднаною зубцюватою муфтою зтихохідним валом редуктора.
Електродвигунз’єднаний зі швидкохідним валом редуктора за допомогою двох зубцюватих муфт іпроміжного вала, що проходить під штангою, що виштовхує. Стійка установлюєтьсяна спеціальних балок, що складають частину основного каркаса робочої площадкикоксовиштовхувача, і кріпиться до них на болтах. Ведуча шестірня заміцнів льонуна валу на двох шпонках і пресовій посадці. Вал ведучої шестірні спирається надва роликових підшипники, встановлених у литих сталевих корпусах. Ведучашестерня знаходиться в постійному зачепленні, із зубцюватими рейками штанги.Ведуча шестірня може бути виготовлена литий із хромонікелевої сталі марки ХН2Лчи з кування стали марки 40ХН. Литі шестірні механічно обробляють з торців,отвору для вала і поверхні катання по діаметрі 540 мм, службовці опорою для зубцюватих рейок штанги, що виштовхує. Опорами для штанги, крім: стійкиведучої шестірні, служать також середня і задня опорні стійки.Металоконструкція задньої опорної стійки, виготовленої з листової сталі. На осі,укріпленої на цій конструкції, установлений нижній опорний ролик. На переднійчастині стійки по ходу штанги, що виштовхує, установлена нижня напрямна штанги.У верхній частині стійки встановлені два ролики, що служать бічними напрямнимиштанги. Ролики по висоті можуть бути відрегульовані за допомогою перестановкипрокладок.
У випадкувідключення електроенергії під час видачі коксу штанга, що виштовхує, повиннабути можливо швидше, витягнута з коксової камери. Тривале перебування штанги вумовах високої температури приводить до виходу з ладу металоконструкції штангий інших установлених на ній деталей. Для витягу штанги, що виштовхує, з печі накоксовиштовхувачі необхідно передбачити наявність спеціальних аварійнихпристроїв. Такими аварійними пристроями є: пневматичний привод; ручний привод іручна лебідка вантажопідйомністю 5 т. Пневматичний привод працює відпневмодвигуна, з’єднаного еластичною муфтою з двоступінчастим циліндричнимредуктором, на тихохідному валу якого встановлена зірочка. Така ж зірочкавстановлена на швидкохідному валу редуктора механізму штанги, що виштовхує.Нормально при роботі від електродвигуна ланцюг, що з’єднує дві зірочки, знята.
Для приведення вдію аварійного привода зірочки з’єднуються швидко вдягається ланцюгом, післячого включається пневмодвигун. При цьому до початку роботи необхідно звільнитигальмовий шків від стискальних зусиль, що виходять у результаті спрацьовуванняелектромагнітного гальма.
Для приводапневмодвигуна з повітрозбірника, установленого на коксовиштовхувачі, надходитьповітря під тиском 5—7 атм. Ємкість повітрозбірника забезпечує роботу двигунапротягом 7 хв., необхідних для повного витягу штанги з печі. Компресорнастанція, установлена на коксовиштовхувачі, автоматично підтримує уповітрозбірнику заданий тиск.
Описанийкінематичний ланцюг механізму аварійного привода може бути приведена в рух задопомогою ручної рукоятки. У випадку аварії механічної частини привода штанги,що виштовхує, (поломка зубів редуктора, вихід з ладу зубцюватої муфти і т.д.),коли не можна використовувати аварійні приводи (пневматичний і ручний), штангувитягають за допомогою ручної лебідки вантажопідємністю 5 т, установлюваної наробочій площадці коксовиштовхувача.
Правила видачікоксу з печей
1. Кокс вартовидавати по строго розробленому хвилинному графіку відповідно до встановленоїсерійності. Рівномірність видачі коксу підраховується у відсотках стосовнозатвердженого начальником цеху робочому графіку видачі.
2. Категоричнозабороняється:
а) залишати пективідкритої більш ніж на 5 хв. як перед видачею, так і після її;
б) попередньо відгвинчуватиригелі більш ніж в однієї печі, підготовленої до видачі коксу:
в) видавати кокс,що не досяг повної готовності;
г) видавати коксіз печі поруч з порожньою піччю;
д) видавати коксдеформованою штангою, що виштовхує;
е) робитиповторне штовхання печей при видачі.
Відступи можутьбути допущені у виняткових випадках, щораз з дозволу й у присутності начальниказміни і газового майстра.
3. При затримцівидачі коксу більш 10 хв. необхідно затягти ригелі в підготовленої до видачіпечі. .
4. Двері коксовихпечей після їхнього зняття, а також арміруючої рами, пороги, і планирні люкиповинні щораз очищатися від відкладень, смоли і нагару.
Чищення рамроблять до видачі коксу, а до й у процесі видачі коксу.
Шматкирозпеченого коксу необхідно негайно забирати від рам і анкерних колон. Якщо наполу печі залишається значна кількість коксу, необхідно вдруге пропустити черезлягти що виштовхує штангу.
5. Щоб уникнутинагромадження коксу на полу печі башмак голівки штанги, що виштовхує, необхідномістити завжди в справності.
6. Длязапобігання можливих ушкоджень кладки печі при видачі коксу коксовиштовхувачповинний установлюватися так, щоб вісь голівки штанги, що виштовхує, збігаласяз віссю коксової камери.
7. Під час видачікоксу силове навантаження електродвигуна штанги, що виштовхує, точно фіксуєтьсясамореєструючим амперметром, а при відсутності його максимальні показанняамперметра записуються машиністом, що обслуговує коксовиштовхувач.
8. Машиністкоксовиштовхувача зобов’язаний точно записувати час видачі і завантаженнякожної печі і всі замічені ненормальності, якось: дефекти обігріву, порушеннякладки і неправильності завантаження (скоси, неповний завантаження й ін.).
9. Категоричнозабороняється скидати кокс, шихту і різні предмети, з обслуговуючих площадок назалізничні колії коксовиштовхувача і гасильного вагона.
10. Шляхукоксовиштовхувача і дверезнімальної машини необхідно містити в справному станіі частоті. Відхилення від проектного розміру колії рейкового шляху длякоксовиштовхувача і дверезнімальної машини не повинне перевищувати ± 15 мм. Шляхи не повинні мати осідань.
Геодезичнуперевірку шляху необхідно робити один раз у рік, а на заводах, розташованих налісоподібних ґрунтах,— один раз у квартал.
11. На кінцяхшляхів коксових машин повинні бути встановлені тупики.
12. При раптовомувимиканні електроенергії, під час видачі чи коксу планування шихти необхідновитягти з печі що виштовхує чи планирну штангу аварійним чи приводом вручну,відтягнути дверезнімальну машину від печі, вигребти кокс із направляючої ізгасити його. На завантажувальному вагоні необхідно закрити шибери, піднятителескопи і закрити люки кришками.
13. У кожнімвипадку «буравлення» печі необхідно скласти акт, що встановлює причинубуравлення і заходи, що запобігають буравлення печі надалі.
14. Коксові.машини, поставлені в резерв, завжди повинні знаходитися в повній робочійготовності. Машини, спрямовані на ремонт, повинні негайно ремонтуватися.Планирний пристрій коксовиштовхувача
Загальні дані
Планирнийпристрій служить для вирівнювання (планування) вугільної шихти, щозавантажується в коксову піч.
Плануваннявиробляється шляхом багаторазового поступального руху планирної штанги. Повнотаі рівномірність завантаження коксової печі шихтою в Значній мірі залежать відпогодженої роботи вуглезавантажувального вагона і планирного пристрою,тривалості планування і висоти установки планирної штанги.
Правиламитехнічної експлуатації коксових печей заборонене завантаження печей без чипланування з розривом у часі між завантаженням і плануванням.
Плануванняповинне починатися відразу ж по закінченні вивантаження шихти з крайніхбункерів вуглезавантажувального вагона. Планування виробляється, поки незакінчиться випуск шихти із середнього бункера і не буде забезпечений вільнийпрохід у стояк коксового газу по всій довжині простору.
Призворотно-поступальному русі планирної штанги шихта із середнього бункерарівномірно розподіляється по всій довжині коксової печі, заповнюючи усі вільніїї обсяги.
Загальний часпланування однієї печі не повинний перевищувати 3 хв. Більш тривале плануваннязбільшує втрати коксового газу. Звичайно при висновку з печі планирна штангаразом з нею вигрібається частина шихти, що по похилому жолобі скидається вбункер коксовиштовхувача.
Планирна штангавводиться в коксову піч через прямокутний люк, зроблений у верхній частинідверей. Після закінчення планування цей люк закривається дверцятами, шарнірноз’єднаної з корпусом дверей. Дверцята щільно притискаються до дзеркала люка задопомогою спеціального притискного пристрою, що забезпечує необхідну длякоксування герметичність коксової печі. Повнота і рівномірність завантаженняпечей шихтою має велике значення не тільки для продуктивності коксових печей,але і для якості хімічний продуктів коксування.
У проектахкоксових печей передбачається обов’язкова різниця в 400—450 мм між рівнемзавантаження шихтою і верхньою крайкою горизонтальних каналів в обігрівальнихпростінках. Неповнота і нерівномірність завантаження печей приводять дооголення поверхні кладки частини простінків, що обігрівається, у результатічого підвищується температура простору коксової печі.
Підвищеннятемператури в просторі викликає перегрів коксового газу і його розкладання, що,у свою чергу, зменшує вихід продуктів коксування, погіршує якість смоли й іншихпродуктів. Навпаки, збільшення висоти завантаження коксової камери понадпроектний рівень приводить до неповного коксування верхніх шарів шихти.Планирний пристрій типового коксовиштовхувача (рис.10) складається з: наступнихосновних вузлів: планирної штанги 1; опорних і напрямних роликів, встановлениху стійках 2; приводи планирної штанги 8; механізму для відкривання і закриванняпланирного люка 4; натяжні пристрої 5; бункера для прийому шихти, щовигрібається при плануванні 6; жолоба з візком для його підйому й опускання 7;опорної металоконструкції, що обслуговують площадок, сход і огороджень 8;електропускової і регулюючої апаратури.
Планирна штангатипового коксовиштовхувача являє собою балку рівного опору, виготовлену зі смуговоїі кутової сталі марки Ст. 3 довжиною 21 860 мм, шириною 240 мм і перемінною висотою від 70 до 200 мм. Передню частину планирної штанги (носок) довжиною 3—4 м, якпотребуючої частої зміни в процесі експлуатації, роблять окремої на болтовомуз’єднання;
Конструкціяпланирної штанги повинна забезпечувати мінімальний вигріб шихти при плануванній отже, максимально можливу повноту завантаження коксової печі.
Тому вона повиннамати такий момент опору, що, відповідно до технічних умов на виготовлення, недопускав би прогину кінця планирної штанги більш 75—100 мм.
Крім планирнихштанг рівного опору на окремих коксовиштовхувачах працюють планирні штангирівного перетину. По ширині вони однакові зі штангами рівного опору (240 мм), а висота їх по всій довжині, крім переднього носка довжиною 4—5 м, дорівнює 250 мм.
З іншихконструкцій планирних штанг слід зазначити штангу фірми Копперс, що маєоднакову висоту 255 мм по всій довжині і ширину 200 мм. За допомогою розташованих по всій довжині штанги цівок вона приводиться взворотно-поступальний рух цепною шестернею.
Штанга з цепнимприводом ніяких переваг не дають. Навпаки, велика кількість цівок по довжиніпланирної штанги утворить ґрати, що затримує шихту, збільшує планирний вигріб.
На рядікоксохімічних заводів штанги конструкції фірми Копперс замінені типовимипланирними штангами рівного опору з канатним приводом. Установка планирноїштанги на коксовиштовхувачі повинна забезпечити максимальну повнотузавантаження коксової печі. Для цього планирна штанга повинна встановлюватисящодо зводу коксової печі так, щоб між верхньою крайкою штанги і зводом коксовоїпечі був зазор 60—70 мм. Для регулювання планирної штанги по висоті стійки інижні опорні ролики встановлюють на прокладках. Ці прокладки дають можливістьрегулювати планирну штангу по висоті в межах ± 100 мм від проектної. Необхідність регулювання викликається також можливими відхиленнями відпропонованих теоретичних величин при росту коксових печей у період їхньогорозпалювання.
Опорні роликипланирної штанги мають реборди для її напрямку. Нижні опорні ролики і верхнізавзяті обертаються у втулках з антифрикційного чи чавуна на підшипникахкочення. Для змащення користаються, загальною централізованою системою змащеннякоксовиштовхувача.
На осі нижніхопорних роликів установлюється спеціальний ролик, що служить для напрямкуприводного каната планирної штанги. Ролики значно поліпшують умови роботи ізбільшують тривалість служби каната.
Передня опорапланирної штанги виконана по типу балансирної. На осі, закріпленої в зваренійметалоконструкції, підвішена рама балансира, на осях якої встановлені дваопорних ролики однакового діаметра. До рами балансира прикріплюють підвіску, наякій установлені вантажі. Тому що передня частина планирної штанги, по висотіперемінного перетину те спочатку штанга підтримується одним роликом. У цей чассила, що притискає ролик до планирної штанги, визначається величиною вагивантажу. Коли ж до балансирної опори підходять однакове по висоті перетинпланирної штанги, вона автоматично встановлює балансирну опору в горизонтальне,положення і спирається при цьому одночасно на два ролики. Щоб виключитиможливість підйому передньої частини планирної штанги, на початку її рухуустановлюється верхній завзятий ролик.
Роликибалансирної опори встановлені на підшипниках кочення, а верхній ролик — напідшипниках ковзання. Металоконструкція балансирної опори служить одночаснорамою для механізму відкривання і закривання планирних дверцят.
Всі опорні ріжкивиготовляють зі сталевого лиття марки 45-55-12.
Механізмпересування планирної штанги
Механізмпересування планирної штанги складається з електродвигуна, з’єднаного зредуктором за допомогою зубцюватої муфти. На тихохідному валу редукторанасаджена шестірня, що знаходиться в зачепленні з зубцюватим вінцем, прикріпленимболтами до барабана, вісь симетрії якого збігається з подовжньою віссюпланирної штанги. До барабана кріпляться дві галузі сталевого дротового каната,кожна з них, пройшовши через направляючих ролик, другим кінцем приєднана допланирної штанги.
Для натягу канатаслужить натяжний пристрій гвинтового типу з ручним приводом. Ручний аварійнийпривод здійснюється від штурвала, що надягається на швидкохідний вал редуктора.Механізм має електромагнітне гальмо. На валу барабана встановлене зубчастеколесо, за допомогою якого приводиться в рух шляховий вимикач.
Одна галузьканата під час обертання барабана навивається на нього, а інша розмотується,даючи можливість планирній штанзі робити поступальний рух по опорних роликах.Механізм пересування планирної штанги працює реверсивно, чим забезпечуєтьсязворотно-поступальний рух планирної штанги. У вузлах закріплення канатів напланирній штанзі передбачені пружинні амортизатори, завдяки яким зм’якшуютьсяпоштовхи на привод механізму.
Конструкціябарабана, кріплення до нього зубцюватого вінця і деталь кріплення зубцюватоїшестірні для передачі руху до шляхового вимикача.
Привод механізмупересування планирної штанги з циліндричним редуктором. Він складається зелектродвигуна, редуктора, канатного барабана, шляхового вимикача іелектро-гальма, установлених на загальній звареній рамі. Зубчаста передача добарабана і зубчаста передача до шляхового вимикача закриті кожухами.
Механізмвідкривання і закривання планирних дверцят
КонструкціїКБ Коксохіммаша
Планирний люк закритийпланирними дверцятами. Перед тим як планирна штанга вводиться в піч, дверцятаповинні бути відкриті. Операція відкривання (закривання) планирних дверцятцілком механізовані. Конструкція планирних дверцят складається зелектродвигуна, з’єднаного за допомогою муфти з редуктором.
Електродвигунустановлений на корпусі редуктора і може разом з ним робити гойдаючийся рухнавколо осі. Тяга черв’ячно-гвинтового редуктора шарнірно з’єднана з важелем,один кінець якого шарнірно закріплений на осі. На іншому кінці важеля шарнірнопідвішене захоплення. Сполучна ланка шарнірно зв’язує важіль з важелем, одинкінець якого шарнірно закріплений на осі. До важеля на осі кріпиться притискноїролик, що у свою чергу шарнірно зв’язаний із пружинним пристроєм і через нього— із пружинним демпфером.
Крайнє нижнєположення механізму, при якому коксовиштовхувач може пересуватися уздовж фронтукоксових печей.
Роботамеханізму відкривання і закривання планирних дверцят
Конструктивнеоформлення механізму відкривання-закривання планирний дверцят і дані основнірозміри. Відразу дані три положення механізму: вихідне крайнє положення;положення, при якому притискної ролик натискає на важіль планирні дверцята дляїї ущільнення; крайнє верхнє положення, при якому дверцята цілком відкриті. Привключенні механізму для відкривання дверцят (на підйом) тяга, рухаючи понапрямку, змушує важіль повертатися навколо осі. Одночасно піднімаєтьсязахоплення, що входить у зачеплення з віссю запірного важеля планирних дверцят.Рухаючи далі нагору, захоплення повертає важіль навколо осі і відкриваєпланирні дверцята. При наступному русі захоплення нагору він цілком піднімаєдверцята до положення, коли механізм автоматично зупиняється за допомогоюкінцевого вимикача. Після закінчення планування механізм одержує зворотний рухі тяга змушує важіль опускатися вниз. Одночасно опускається важіль іззакріпленими до нього притискним роликом і іншими деталями. Коли дверцятазакриються і захоплення відійде в положення, на вісь важеля планирних дверцятпочинає діяти притискної ролик. Зв’язана з ним демпферна пружина розрахованатак, щоб після необхідного притиснення важеля і, отже, герметизації планирноголюка, притискної ролик міг повернутися навколо осі і цим дати можливістьустановити механізм. При цьому механізм автоматично зупиняється кінцевимвимикачем.
Слід зазначити,що механізми відкривання і закривання планирних дверцят працюють у дуже тяжкихумовах і надійність їхньої роботи багато в чому залежать від конструкціїпланирних дверцят.
По проектіГіпрококсу на всіх нових коксових батареях установлюються двер із пружиннимзатиском планирних дверцят, що забезпечують гарне ущільнення планирного люка.При цьому умови роботи механізму відкривання-закривання планирних дверцятцілком задовільні.МЕХАНІЗМ ОБЕЗГРАФІЧУВАННЯ
У процесікоксування в підсводному просторі коксової печі встановлюється температура750—800° і вище.
При цьомувідбувається розкладання вуглеводнів, що містяться в летучих хімічних продуктахкоксування. У результаті на вільних від шихти ділянках стінок і на зводікоксової печі відкладається графіт у виді твердої маси, що має міцний зв’язокіз кладкою печі.
Якщо не робитисистематичного видалення відкладень графіту, відбувається зменшення корисногообсягу коксової камери, зменшується перетин для проходу газу і погіршуютьсяумови роботи планирної штанги.
Накоксовиштовхувачах старих конструкцій для видалення відкладень графітузастосовуються спеціальні різці з твердих сплавів, називані графіторізами. Вонивстановлюються на голівці штанги, що виштовхує, і в процесі виштовхування коксуодночасно роблять механічне видалення відкладень графіту. Таке механічневидалення відкладень графіту руйнуючу діє на кладку коксових печей. Тому накоксовиштовхувачах нових конструкцій видалення відкладень графіту виробляєтьсястисненим повітрям, що подається в піч у процесі виштовхування коксовогопирога.
При подачіповітря в піч відбувається випалювання (згоряння) відкладень графіту. Цейпроцес одержав назву обезграфічування.
На окремихзаводах паралельно з пневматичним пристроєм установлюють графіторізи.
Пристрій дляповітряного обезграфічування (рис.11) складається з наступних вузлів:компресорної станції 1, повітрозбірника 2, головного барабана з пневматичнимшлангом 3, натяжного пристрою 4, повітряної комунікації з необхідною запірноюконтролюючою і запобіжною апаратурою 5, з електроапаратури і пристосувань дляавтоматичного включення і вимикання повітря.
Компресорнастанція встановлюється на нижній площадці коксовиштовхувача. Забір повітря длякомпресора виробляється через фільтр 6. Включення і вимикання електродвигунакомпресора виробляється автоматично в залежності від тиску повітря вповітрозбірнику. При тиску 7 атм електродвигун виключається, а при тиску 5 атм— включається. З компресора повітря надходить для повітряного охолодження взмійовик 7, а потім у повітрозбірник 2 діаметром 1600 мм, ємністю 9,2 м 3.
Повітрозбірникустановлюється також на нижній площадці коксовиштовхувача і кріпиться дометалоконструкції сталевими хомутами. На повітрозбірнику маються манометр ізапобіжний пружинний клапан.
З повітрозбірникаповітря надходить у золотниковий пристрій з електромагнітом 8, встановлене вкабіні машиніста і, що служить для автоматичного включення чи вимиканняповітря, що надходить на обезграфічування.
Золотниковийпристрій з електромагнітом складається з литого чавунного корпуса зрозташованим усередині золотником. На верхньому кінці штока золотникавстановлюється пружина, а нижній кінець шарнірно з’єднаний з електромагнітом.
Золотниковийпристрій працює в такий спосіб. При включенні електродвигуна механізму штанги,що виштовхує, (хід уперед) одночасно включається електромагніт, завдяки чомуякір електромагніта притягається до сердечника, роблячи хід 25 мм.
Золотникопускається, відкриваючи прохід повітря в систему для обезграфічування. Силоюпритягання якоря електромагніта пружина.
При переключенніелектродвигуна механізму штанги, що виштовхує, на зворотний хід електромагніт,відключається, золотник під дією пружини переміщається нагору, закриваючипрохід повітря. У залежності від вимог експлуатації пристрій може бутивикористане для подачі повітря на обезграфічування як при ході штанги, щовиштовхує, у піч, так і при ході її з печі.
У випадкувеликого відкладення графіту рекомендується включати подачу повітря дляобезграфічування при робочому і неробочому ходах штанги, що виштовхує.
З золотниковогопристрою повітря направляється до головного барабана, по зовнішньому діаметріякого в нарізних канавках навитий пневматичний шланг.
Головний барабандіаметром 1200 мм по ширмі розділений на двох частин: нарізну з канавкамиправого різьблення для пневматичного шланга і для намотування допоміжногоканата. Канат повинний приймати на себе зусилля, що виникають при русі штанги,що виштовхує, і цим розвантажувати пневматичний шланг. На нарізній частинібарабана розміщаються, чотири повних витки пневматичного шланга. Матеріалбарабана — чавун марки СЧ 12-28.
На одному валу зголовним барабаном установлений барабан натяжного пристрою, що має нарізніканавки для каната діаметром 13 мм. По ширині барабана укладаються шість повнихвитків каната. Діаметр барабана 380 мм. Матеріал — чавун марки СЧ.
Барабаниобертаються на валу, установленому на підшипниках кочення. Опори цихпідшипників кріпляться до металоконструкції.
Барабан натяжногопристрою три допомоги допоміжного каната і блоків з’єднаний з контр вантажем,що може переміщатися в напрямних.
Підведенняповітря від твердого повітряпроводу до гнучкого шланга через головний барабанвиробляється за допомогою пристрою, що складає з кришки, що має отвір дляз’єднання з трубкою. Вал на який установлений головний барабан, з бокупідведення повітря має канал довгий 300 мм, діаметром 35 мм, на кінці якого зроблений вихід з різьбленням. Між кришкою і корпусом підшипника встановлюєтьсяущільнення, що зажимається за допомогою шпильок.
Повітря, щонадходить із труби, направляється в отвір обертового вала і далі надходить утрубу, одним кінцем закріплену на різьбленні у вихідному отворі вала, а іншим —з’єднану з пневматичним шлангом, навитим на головний барабан. Далі повітря погнучкому шлангу направляється до кінцевої частини штанги, що виштовхує, деукріплений блок із двома нарізними канавками.
Широка канавкапризначена для напрямку пневматичного шланга, а вузька — для допоміжногоканата. На цьому ж блоці зроблене з’єднання пневматичного шланга з трубою,покладеної на верхньому поясі штанги, що виштовхує, а також закріплений другийкінець допоміжного каната.
По трубі повітрянадходить до сопла, установленому на верхній частині голівки штанги, щовиштовхує. Сопло має п’ять отворів, через які одночасно виходить повітря підтиском 5—7 атм, утворити як би повітряне віяло, спрямований на звід і верхнючастину стін коксової печі.
Кріплення трубина верхньому поясі штанги, що виштовхує, повинне забезпечувати вільне їїрозширення. У противному випадку при важких температурних умовах труба значнодеформується і може вийти з ладу.
Робоча довжина гнучкого шланга і довжина ходу контрвантажунатяжного пристрою визначаються ходом штанги, що виштовхує.
У вихідному(крайньому задньому) положенні штанги, що виштовхує, гнучкий шланг навитий набарабан тільки одним витком; в аналогічному положенні знаходиться допоміжнийканат, що йде паралельно пневматичному шлангу. На барабан натяжного пристроюпри вихідному положенні штанги, що виштовхує, канат навитий по ширині, аконтрвантаж підводять у крайнє верхнє робоче положення.
Коли виштовхуєштанга починає свій рух убік коксових печей, пневматичний шланг і допоміжнийканат навиваються на головний барабан, що приводиться в рух контрвантажем щопри цьому опускається. Так відбувається доти, поки кінець штанги, що виштовхує,не пройде під головним барабаном. Проходячи далі вперед, убік печей, щовиштовхує штанга, захоплюючи допоміжний канат і пневматичний шланг, починаєобертати головний барабан у зворотну сторону, навиваючи при цьому канат нанатяжний барабан і, отже, піднімаючи вантаж.
З огляду на, щопневматичний шланг довжиною близько 15 м спочатку намотується на барабан, а потім сходить з барабана, що виштовхує штанга могла б робити хід чи впередназад, рівним 30 м.Дверезнімальні машиниДверезнімальна машина є однієї з основнихмашин по обслуговуванню коксових печей на коксовій стороні батареї.
Дверезнімальнамашина працює узгоджено з коксовиштовхувачем і гасильним вагоном у строгійвідповідності з заданим графіком видачі коксу з печей.
Режим роботидверезнімальної машини трьох змінний.Для безперебійного обслуговування коксовихпечей звичайно на дві працюючі дверезнімальні машини повинна бути однарезервна. Дверезнімальна машина складається з двох основних частин:дверезнімальних частини і коксонаправляючих. Дверезнімальна частина машинивиконує ті ж основні операції, що і дверезнімальний пристрій коксовиштовхувача.Коксонаправляюча служить для напрямку коксового пирога в гасильний вагон.
Крім того,дверезнімальна машина в разі потреби транспортує коксові двері для ремонту наміжбатарейні площадки. На дверезнімальних машинах старих конструкційкоксонаправляюча встановлювалася на одній загальній рамі з дверезнімальноючастиною.
Досвідексплуатації показав, що така конструкція невиправдана, тому щококсонаправляюча, працюючи в дуже важких температурних умовах, відносночастіше, ніж дверезнімальна частина, вимагає ремонту і заміни основних силових вузлів.Тому в машинах нових конструкцій коксонаправляюча встановлюється на окремомувізку, що приєднується до дверезнімальної частини машини за допомогоюспеціального пристрою.
Дверезнімальнумашину, що має коксонаправляючу на окремому причіпному візку, прийнято називатидверезнімальною машиною з роздільною коксонаправляючою.
Дверезнімальнімашини можна розділити на типові, призначені для обслуговування типовихкоксових печей, і спеціальні, що відрізняються від типових як габаритнимирозмірами, так і спеціальними вимогами, що до них пред’являються… Сюдивідносяться дверезнімальні машини для коксових батарей, для обслуговуваннявуглекоксових печей, що працюють із трамбувальним коксовштовхувачем і ін.Габаритні розміри дверезнімальних машин залежать як від конструкції їхній ікомпановки механізмів, так і від габаритних розмірів коксових печей.
По пристроїдверезнімальної частини вони розділяються на машини зі штанговим і з важільнимдверезнімальним пристроєм.
До створенняважільного дверезнімального пристрою дверезнімальна машина була конструктивносамої недосконалий у порівнянні з іншими коксовими машинами. Найголовнішимнедоліком конструкції зі штанговим дверезнімальним пристроєм на відміну відпідоймового є недостатня стійкість дверезнімальної частини машини.
При відводіштанги дверезнімального пристрою в крайнє заднє положення навантаження на задніходові колеса машини різко зростала, перевищуючи в 4—6 разів навантаження напередні ходові колеса (найближчі до анкерних колон). При такім положенні машинастає мало стійкої і потрібно незначне зусилля для її перекидання.
Для попередження перекидання необхідно застосовувати спеціальна завзята рейкауздовж усієї коксової батареї і завзяті ролики, встановлювані у верхній частинідверезнімальної частини машини. Крім того, маються такі недоліки, яквідсутність гарних проходів по машині, незручний підхід до окремих механізмівдля їхнього обслуговування і ремонту, невдале розташування обслуговуючихплощадок, великі габаритні розміри і велика їхня вага.
Дверезнімальної машиназ підоймовим дверезнімальним пристроєм не має цих недоліків, більш надійна вексплуатації і значно зручніше як для обслуговування коксових печей, так і дляремонту її механізмів.
Для знімання йустановки дверей, а також для напрямку коксового пирога в гасильний вагонсучасна дверезнімальна машина має наступні механізми і вузли:
1) механізмипересування дверезнімальної машини, відгвинчування і загвинчуванняригелів-гвинтів, повороту ригелів, відводу (підведення) і підйому (опускання),двері зриву, повороту дверей, підведення і відводу кошика коксонаправляючої,обдування дверного;
2)металоконструкції дверезнімальної частини машини і роздільноїкоксонаправляючої;
3) кабінукерування для машиніста з пусковою і контрольновимірювальної електроапаратуроюі кабіну для електроапаратури, що регулює пуск;
4) електро іпневмоблокування з іншими коксовими машинами (коксовиштовхувачем і гасильнимвагоном);
5) освітленняробоче і ремонтне;
6) дрібні вузли:зчіпка, шляхоочисники, завзяті ролики, захисна сітка, струмоприймачі, гонг іт.п.
Надверезнімальних машинах установлюються механізм чищення двер і механізм чищеннярам і бронею. Останній монтується на окремому візку між дверезнімальноючастиною машини і коксонаправляючою.
У залежності відрозташування коксонаправляюча стосовно дверезнімальної частини дверезнімальнихмашини можуть бути правого чи лівого виконання. Умовилися вважатидверезнімальною машиною правого виконання таку, у якої коксонаправляючарозташована праворуч від дверезнімальної частини, а дверезнімальною машиноюлівого виконання таку, у якої коксонаправлювач розташована ліворуч віддверезнімальної частини. Положення коксонаправляючої визначають коштуючи,обличчям до батареї з боку рампи. Необхідність виготовлення дверезнімальнихмашин правого і лівого виконання викликається різним розташуванням гасильнихвеж, що обслуговують коксові батареї, а також бажанням створити відносно кращіумови роботи як для машиніста дверезнімальної машини, так і для самої машини.
Розглянемоможливі випадки роботи дверезнімальних машин у залежності від розташуваннягасильних веж. Коксові батареї і, що мають дві гасильні вежі. Коксову батареюобслуговують дверезнімальна машина лівого виконання, що складає здверезнімальної частини і коксонаправляючої, гасильний вагон з електровозом ігасильна вежа. Коксову батарею обслуговують дверезнімальна машина правоговиконання, що складає з дверезнімальної частини і коксонаправляючої, гасильнийвагон з електровозом і гасильна вежа. При такім розташуванні кожен гасильнийвагон повинний установлюватися так, щоб перший кокс лягав у кінець гасильноговагона, найбільш віддалений від електровоза. У процесі видачі коксу для кращогойого розміщення у вагоні кожен електровоз безупинно пересуває гасильний вагонубік своєї гасильної вежі і цим усі. час відсуває палаючий кокс віддверезнімальної частини машини.
Таким чином,створюються відносно кращі умови роботи для обслуговуючого персоналудверезнімальної машини і збільшується термін служби її.
Дверезнімальнімашини, як і інші машини коксових печей, виготовляються для роботи з живленнямвід тролеїв на перемінному струмі 380 В чи на постійному 220 В. На більшостікоксових батарей, побудованих в останні роки, машини працюють на перемінномуструмі з напругою 380 В.
Сукупністьоперацій по обслуговуванню кожної коксової печі утворить цикл роботидверезнімальної машини.
Транспортуваннякоксових двер для ремонту на станцію, розташовану на міжбатарейної площадці, іназад виробляється періодично в міру потреби. Тому в цикл роботи зобслуговування однієї печі цей час не включений. Не включено в цикл роботитакож час на пересування дверезнімальної машини при кожнім новому заході,зв’язаному з видачею нової серії коксових печей. Однак при розрахунку механізмупересування дверезнімальної машини цей час повинний бути враховано.
Загальний часроботи дверезнімальної машини складається з тривалості роботи механізмів ізмушеної стоянки при видачі коксу (50—60 сек.), воно складає максимальноблизько 300 сек. Для порівняння вкажемо, що обслуговування однієї печікоксовиштовхувачем вимагає 520 сек., а обслуговування вуглезавантажувальнимвагоном — більш 600 сек.
Проведені КБКоксохіммаша дослідження роботи дверезнімальних машин показали, що фактичнийчас роботи окремих механізмів і всієї машини в цілому відрізняється від проектнихрозрахункових даних.
Дверезнімальнамашина підоймового типу конструкції КБ Коксохіммаша
На рис. 12показаний загальний вид дверезнімальної машини з роздільної коксонаправляючоїконструкції КБ Коксохіммаша.
На машині маютьсямеханізми, що виконують всі операції по зніманню й установці коксових двер і поустановці кошика коксонаправлювача.
У центрідверезнімальної частини машини 1 змонтований ричажний дверезнімальний пристрій 2,що визначає конструкцію ходового візка 3 і основний каркаси 4.
Дверезнімальнийпристрій утримується у вертикальному положень нерухомо укріпленими нижнім 5 іверхнім 6 роликовими опорами, на яких за допомогою механізму повороту 7 вономоже повертатися на 90°.
Надверезнімальній частині машини встановлений механізм пересування 8 усієї машиникерування всіма механізмами в кабіні 5 дублюючий посада керування 10,струмоприймачі 11 верхні завзяті ролики 12, захисна сітка 13, кабіна дляпускорегулювання електроапаратури 14, шляхоочисники 15, захисний лист 16,службовець для запобігання робітника від дії високої температур при ручномучищенні повернених дверей, сходи 17, верхні обслуговуючі площадки 18. Коксонаправлювача19 з’єднана з дверезнімальною частиною спеціальною зчіпкою. Механізмпересування кошика 20 установлений ходовому візку 21 коксонаправлювача. Наверхній частині каркаса 22 закріплені двазавзятих ролики 23, що утримують коксонаправлювач при виштовхуваннікоксу в гасильний вагон.
Досвідексплуатації підоймових дверезнімальних машин показав наступні переваги їхперед іншими конструкціями.
1. На всі ходовіколеса дверезнімальної частини навантаження відносно рівномірне. Це робитьмашину стійкої і, отже, безпечної в роботі. Максимальне навантаження на ходовеколесо дорівнює 8 т замість 13 т у дверезнімальних машин штангового типу.
2. Зручні підходидо всіх механізмів для їхнього обслуговування.
3. Загальнадовжина з коксонаправлювача дорівнює 8350 мм, що майже на 3000 мм менше довжини дверезнімальної машин фірми Копперс і Орського машинобудівного заводу. 4.Загальна вага машини дорівнює 26 т, тобто на 7—8 т менше ваги дверезнімальних машинштангового типу Орського заводу і фірми Копперс.
В даний часпідоймові дверезнімальні машини прийняті в якості типових.
ХОДОВАЧАСТИНА І ПРИВОД МЕХАНІЗМІВ ПЕРЕСУВАННЯ ДВЕРЕЗНІМАЛЬНИХ МАШИН
Дверезнімальна машинапересувається уздовж фронту коксових печей по рейковому шляху, покладеному наобслуговуючій площадці коксової сторони батареї, що знаходиться на висоті 4 – 5 м від рівня землі. Рейки залізнодорожного типу 1 – А нормального прокату кріпляться до металевихбалок основного каркаса обслуговуючих площадок. Колії шляху дверезнімальноїмашини різні і визначаються конструкцією машин. При загальній висоті дверезнімальноїмашини, близько 6 м ширина колії має велике значення для стійкості всієї машиниі, отже, безпечної роботи на ній.
Для типовихдверезнімальних машин прийнята колія 1500 мм. Окремі, діючі в даний час дверезнімальні машини мають колії 1300, 1600, 1800 і 2180 мм. Кожна частина дверезнімальної машини (дверезнім і коксонаправлювач) має свій ходовий візок,що пересувається на чотирьох ходових колесах. Електропривод для пересуваннявсієї машини встановлений тільки на дверезнімальні частині. Коксонаправлювач немає самостійного електропривода і може пересуватися лише разом іздверезнімальною частиною. Дверезнімальна частина з’єднується зкоксонаправлювача спеціальним зчіпним пристроєм.
Дверезнімальнімашини мають два приводних ходових колеса, зв’язаних у колісну пару, що цілкомзабезпечує нормальне пересування без пробуксовки.
Як правило,електропривод для пересування встановлюється в ходових коліс, що знаходяться білякабіни керування, де вони відносно більше навантажені. Величина навантажень находові колеса в значній мірі визначається конструкцією дверезнімальногопристрою. Так, у дверезнімальних машинах штангового типу при пересуваннідверезнімального пристрою з дверима в крайнє заднє положення (відвід від печіна 950 мм) і повороті дверей на 90° для зручності її чищення центр ваги машинирізко переміщається убік гасильного вагона.
Положенняштангового дверезнімального пристрою з відведеної на 950 мм і поверненій на 90° коксовими дверима. Центр ваги дверезнімального пристрою про дверимапересунувся від осі на 464 мм убік гасильного вагона. Украй, нерівномірна вцьому випадку навантаження на ходові колеса: 1,4 т з боку коксових і 13 т збоку гасильного вагона. Машина в такім положенні повинна пересуватися, томучерез велику висоту вона мало стійка.
Випадки падінняштангових дверезнімальних машин на шляху гасильного вагона підтверджують їхніексплуатаційні недоліки.
Зовсім інакшерозподіляються навантаження на ходові колеса в машинах з ручним дверезнімальнимпристроєм. Положення ричажного дверезнімального пристрою з відведеної на 950 мм і поверненої на 90° коксовими дверима. Центр ваги дверезнімального пристрою з дверимазалишився на осі колії машини. Навантаження на ходові колеса відноснорівномірні: 5 т з боку коксових печей і 6-7 т з боку гасильного вагона. Притакім положенні дверезнімальної машини підоймового типу цілком стійкі, і отже,робота на них безпечна, механізми пересування діють у значно кращих умовах.
Швидкістьпересування дверезнімальної машини повинна бути в межах 80—90 м/хв.
Для одержанняпотрібної швидкості існує ряд кінематичних схем механізму пересування, найбільшхарактерні з який приведені нижче.
Механізмпересування дверезнімальної машиниконструкції КБ Коксохіммаша
Механізмпересування дверезнімальної машини без паразитної шестерні. Електродвигун,редуктор і гідроелектричне гальмо встановлюють ближче до осі приводного схилу,на якій насаджене на шпонці зубчасте колесо. Вісь приводного схилу обертаєтьсяна роликопідшипниках, що знаходяться в буксах і прикріплені болтами до нижньогопояса металоконструкції ходового візка.
При електродвигуніперемінного струму з робочою напругою 380 у типу МТ-42-8, 16 квт і з 720 об/хвшвидкість пересування машини складає близько 110 м/хв. Технічна характеристикаредуктора і відкритої пари залишаються без зміни, тобто загальне передаточнечисло механізму = 12,25.
Досвідексплуатації такого механізму дав позитивні результати. До недоліків цьогопривода варто віднести відносні труднощі підходу до вузлів кріплення редуктораі гальма, особливо в місцях, найбільш близьких до осі, а також наявність відкритоїзубчастої передачі.
На рис.13показаний механізм пересування, розташований під кабіною керування.Електродвигун, гідроелектричне гальмо і редуктор установлені на литий рамі.Один кінець рами спирається на вісь приводного схилу, а другий на двох пружиннихпідвісках трамвайного типу. У місцях опори рами на вісь приводного схилувстановлені два опорних підшипники з бронзовими вкладишами. Рух віделектродвигуна через редуктор передається на зубцювате колесо, закріпленешпонкою на осі приводного схилу, і через шестірню, насаджену на тихохідний валредуктора.
Досвідексплуатації цього й аналогічних йому механізмів, у яких електроприводрозташований під кабіною керування, показав що такі конструкції, можутьпрацювати цілком задовільно. Для нормального обслуговування такогоелектропривода потрібно спеціальний пристрій на міжбатарейній площадці коксовоїбатареї, що дало би можливість вільно підходити до електроустаткуванню імеханізмам, установленим на рамі. При відсутності такого пристроюобслуговування електропривода значно утруднено. Тому описана конструкціяособливо на діючих коксових установках, не одержала широкого поширення.
ДВЕРЕЗНІМАЛЬНОГОПРИСТРОЮ ДВЕРЕЗНІМАЛЬНИХ МАШИН
Дверезнімальніпристрої дверезнімальних машин і коксовиштовхувача виконують ті самі операції,але конструктивно відрізняються друг від друга через порівняно невеликігабаритні розміри дверезнімальних машин. Дверезнімальний пристрій є найбільшскладним і відповідальним механізмом дверезнімальної машини. Його конструкція взначній мірі визначає як конструкцію і компонування інших вузлів і механізмівдверезнімальної частини, так і її експлуатаційні якості. Сучасні дверезнімальніпристрої цілком механізують зв’язаний зі зняттям і установкою коксових дверкомплекс операцій, що складається з відгвинчування і загвинчування ригельнихгвинтів; підйому й опускання ригелів; зриву дверей; відводу (підведення) іпідйому (опускання) дверей; повороту дверей на 90° для зручності її чищення.
Для виконання цихоперацій дверезнімальний пристрій має наступні п’ять механізмів, що приводятьсяв рух окремими електродвигунами: верхній і нижній механізмивідгвинчування-загвинчування ригельних гвинтів, механізм, зриву дверей,механізм відводу і підйому (підведення й опускання) дверезнімального пристрою імеханізм повороту дверезнімального пристрою.
Усіма механізмамикерує машиніст із кабіни керування.
Дверезнімальнийпристрій штангового типу при відводі дверей від печі на 950—1000 мм пересуваєтьсяна цю же відстань по рейковому шляху убік гасильного вагона.
Рейковий шляхпокладений на основному каркасі дверезнімальної частини машини. Завдякипересуванню дверезнімального пристрою убік гасильного вагона навантаження находові колеса дверезнімальної частини різко міняється. Передні ходові колеса (збоку печей) розвантажуються, а задні (з боку гасильного вагона) одержуютьзначне додаткове навантаження. Центр ваги машини переміщається убік гасильноговагона. У нових машинах штангового типу в зв’язку з необхідністю повороту дверідля її чищення навантаження на задні ходові колеса ще більш збільшилися.
У різнихположеннях штангового дверезнімального пристрою з дверима і без її навантаженняна ходові колеса різко міняються. Використовують три основних положенняштангового дверезнімального пристрою. На підставі даних, можна зробитивисновок, що у відношенні стійкості машини найбільш небезпечними положеннями єперше і третє.
Слід зазначити,що при всіх трьох положеннях дверезнімальна машина повинна пересуватися по обслуговуючійплощадці уздовж фронту коксових печей. При цьому додаткові поштовхи, а такожможливі нерівності й ухили шляху можуть ще більше зменшити стійкість штанговоїдверезнімальної машини.
Дверезнімальнийпристрій ричажного типу по проекті КБ Коксохіммаша
В даний часзапроектована і прийнята в якості типовий дверезнімальна машина з підоймовимпристроєм. Положення центра ваги дверезнімальної частини в цій машині при всіхопераціях практично залишається на її осі. Відношення сумарних навантаженьзадніх ходових коліс до навантажень передніх у підоймових дверезнімальних машинскладає близько 1,35.
Ричажнийдверезнімальний пристрій виконує всі операції, зв’язані зі зніманням іустановкою коксових дверей, а також з підйомом дверей для її чищення, крімоперацій по чищенню арміруючих рам і коксових двер.
Цей пристрійскладається з поворотної рами, встановленої в каркасі дверезнімальної машини наверхній і нижньої підшипникових опорах. У верхній частині поворотної рами наосі підвішені два верхніх кутових важелі, а в нижній на двох коротких осях дванижніх кутових важеля. У вузлах верхні і нижні кутові важелі з’єднані між собоюдвома тягами. У вузлах до верхніх і нижніх кутових важелів шарнірно підвішенатак називана колиска.
Верхні і нижнікутові важелі, тяги і колиска, шарнірно з’єднані між собою, утворять замкнутийчотирьохланок механізм, що забезпечує цілком визначений заданий рух колиски.
На колисцівстановлюють наступні механізми: верхній і нижній механізми відгвинчування ізагвинчування ригельних гвинтів, кожний з який складається з електродвигуна,редуктора і голівки, що відгвинчує; механізм зриву двері, що складаються зелектродвигуна, черв’ячно-гвинтового редуктора, верхнього захоплення, нижньогозахоплення тяги і хитної рами; пружинний буфер; кінцевий вимикач, що обмежуєхід захоплень з лінійками, закріпленими на тязі; механізм повороту ригелів.
Чотирьохланковиймеханізм приводиться в рух від черв’ячно-гвинтового редуктора, тяга якогозв’язана з віссю, що з’єднує два нижніх кутових важелі, і тяги.Черв’ячно-гвинтовий редуктор і електродвигун, що приводить його в рух, установленіна хитній рамі. До підстави поворотної рами болтами прикріплений зубцюватийсектор, що знаходиться в зачепленні із шестірнею механізму поворотудверезнімального пристрою. На тязі встановлена лінійка, за допомогою якоїприводиться в рух кінцевий вимикач, що обмежує хід колиски.
Ричажнийдверезнімальний пристрій у момент його підходу до дверей. Тягачерв’ячно-гвинтового редуктора знаходиться у висунутому положенні, щозабезпечує заданий хід колиски з установленими на ній механізмами вперед убікпечей на 950—1000 мм.
Механізм відводу-підведення і підйому-опускання дверей
У кінематичнійсхемі механізму відводу-підведення і підйоми-опускання дверей верхні і нижніважелі шарнірно з’єднані ланкою. Черв’ячно-гвинтовий редуктор і електродвигунустановлені на хитній рамі, тому тяга черв’ячно-гвинтового редуктора сприймаєтільки стискаючі чи розтяжні зусилля. Тяга черв’ячно-гвинтового редуктора звіссю нижніх ведучих кутових важелів, роблячи зворотно-поступальний рух, змушуєкутові важелі виконувати гойдаючий рух на осях, закріплених на поворотній рамі.
Великий радіускутових важелів, рівний 1150 мм, забезпечує таку траєкторію руху коксовихдверей, при якій висновок футеровці двері з печі виробляється практично попрямій. Лише після висновку футеровці двері починаються помітний подъєм кутовихважелів. При загальному заданому відводі кутових важелів на 1000 мм подйом їх, а отже, і двері дорівнює приблизно 380 мм. Для відводу і підйому важелів гайкачерв’ячно-гвинтового редуктора закріплена на ній, тяга роблять хід, рівний 550 мм. Конструкція механізму передбачає можливість подачі кутових важелів (а отже і хід колиски)рівний 50 мм уперед.
Конструкція вузласкладає з тяги, черв’ячно-гвинтового редуктора з віссю нижніх кутових важелів,забезпечує передачу зусилля від тяги до осі через пружину, створюючи гарніумови для роботи механізму. Проектом передбачена установка кінцевого вимикача,призначеного для відключення електродвигуна в тому випадку, якщо зусилля,створюване чер’вячно-винтовьм редуктором, перевищить проектне і пружина будецілком стиснута.
Привод механізмувідводу-підведення і підйому-опускання дверей і з’єднання його з нижнімиведучими кутовими важелями і тягами за допомогою осі. На другому кінцішвидкохідного вала черв’ячно-гвинтового редуктора зроблений квадрат для ручногоаварійного привода механізму.Нижні ведучі кутові важелі консольно підвішені увузлах, закріплених у поворотній рамі. Хитання важелів відбувається набронзових підшипниках із графітним мастилом. До нижніх кутових важелівприварені смуги дивіться рис.16, що упираючись у ролики, закріплені наповоротній рамі, створюють додаткову стійкість колиски.
Підвіска верхніх кутових важелів,на осі, закріпленої в поворотній рамі, роздільно подвешеньї на бронзовихпідшипниках із графітним мастилом два верхніх кутових важелі. Стопорні кільцяутримують кутові важелі в заданому положень.
Механізмзриву двері
Механізм зривудвері встановлюють на колисці. Він призначений для розриву тимчасових зв’язків,що утворяться в процесі коксування через відкладення смоли і нагару міждверима, арміруючою рамою і коксовим пирогом.
Надверезнімальній машині підоймового типу для уніфікації встановлений механізм,аналогічний механізму зриву в коксовиштовхувача. Його конструкція докладносписана в розділі «Дверезнімальний пристрій коксовиштовхувача».
Нижню опорупідоймового дверезнімального пристрою встановлюють на металоконструкціїходового візка. Висота опорної рами може бути різна в залежності від відстаніміж головкою рейки шляху дверезнімальної машини і подом коксової печі. Длябільш точної установки по висоті усього дверезніамльного пристрою при йогомонтажі на коксових печах застосовують дубові регулювальні прокладки. Висотарегулювальної прокладки повинна бити в межах 40—50 мм. П’ята, приварена доповоротної рами, і корпус виготовлені зі сталевого лиття. На нижній опорізнаходиться конічний роликопідшипник № 7530. Кульові поверхні опорного кільця йобойми роблять нижню опору самоустановлювальної.
Верхня опораскладається зі сталевого литого корпуса, прикріпленого болтами до верхньоїчастини основного каркаса металоконструкції дверезнімальної частини машини, іцапфи, закріпленої на верху поворотної рами болтами. Опора маєсамоустановлювальний дворядний роликовий підшипник № 3622, що укріплений нацапфі і разом з нею може переміщатися уздовж осі в корпусі на 25—30 мм. Ценеобхідно для точної установки дверезнімального пристрою при монтажі на коксовихпечах. Підшипник періодично змазують через отвір, що закривається пробкою.Механізми повороту важільного дверезнімальногопристрою
На рис.17показані загальний вид і кінематична схема типового механізму поворотуважільного дверезнімального пристрою. Механізм встановлюється в середнійчастині ходового візка. Він складається зі електродвигуна 1, еластичної муфти2, редуктора 3 із шестірнею 4. Остання знаходиться в зачепленні з зубчатимсектором 5, що закріплений на нижній частині поворотної рами болтами 6. Накінці вала редуктора 3 зроблений квадратний хвостовик 7, службовець для ручногоаварійного привода механізму. Кінцеві вимикачі 8 за допомогою лінійок 9обмежують кут повороту дверезнімального пристрою. Керування виробляється зкабіни машиніста.
ОПИСМЕХАНІЗМІВ ВІДГВИНЧУВАННЯ І ЗАГВИНЧУВАННЯ РИГЕЛЬНИХ ГВИНТІВ І ВИЗНАЧЕННЯМОМЕНТІВ, ЩО КРУТЯТЬ
Механізмивідгвинчування і загвинчування приводять в обертальний рух ригельні гвинтизапірних пристроїв двер коксових печей. Гвинтові запірні пристрої притискаютьраму коксових дверей, що ущільнює, до дзеркала арміруючої рами, у результатічого утвориться необхідна для коксувань герметизація коксових печей.
Типовий гвинтовийзапор, прийнятий на більшості коксохімічних заводів, зображений на рис.18. Докорпуса коксових дверей на визначеній відстані друг від друга прикріплюють чизаклепками болтами 2 дві литі чавунні гайки 3, що мають праву трапецевиднуоднозаходного нормального різьблення діаметром 70 мм із кроком 10 мм.
У кожну гайку 3угвинчується ригельний гвинт 4, на безрізьбову частину якого вільно надіваєтьсякований ригель 5. Ригельний гвинт має циліндричний виступ, на який надіта шайба6. На кінці ригельного гвинта зроблений квадрат 7 розміром 46×46 ммі конус 8. На безрізьбовій частині гвинта ригель утримують шайба 9 і шплінт 10.У робітнику положень ригель заводиться в гаки 11, жорстко закріплені на крилахарміруючих рами 12, що притиснута до кладки коксових печей анкерними колонами.
Ригельнийгвинт має праве різьблення, тому при обертанні його по годинній стрілці вінугвинчується в гайку і захоплює за собою ригель 5, відводячи його від гаківарміруючої рами 12. Для відводу ригеля від гаків ригельний гвинт повиннийзробити один-два оборотів, у результаті чого між ригелем і гаками утворитьсязазор у 10—20 мм. При такому положень ригеля двері можуть бути вільно знята чивстановлена.
При обертанніригельного гвинта проти вартовий стрілки він виходить з гайки 3. При цьомуциліндричний виступ на ригельному гвинті через шайбу 6 упирається в ригель 5,пересуваючи його до упора з гаками, а при подальшому обертанні створює розпірнезусилля, необхідне для герметизації коксової печі.
Отже, розпірнезусилля, створюване двома ригельними гвинтами 4 при їхньому вигвинчуванні, єзусилля, з яким рамка, що ущільнює, 13 притискається до дзеркала арміруючоїрами 14. Щоб це зусилля було достатнім для герметизації коксової печі, доригельного гвинта варто прикласти визначений момент, що крутить. На основібагаторічних досвідчених даних установлено, що величина цього моменту, щокрутить, повинна бути не менш 75 кгм.
Звичайно прийнятоназивати відгвинчуванням операцію, у результаті якої ригель відходить від гаківі двері звільняються. Загвинчуванням прийнято називають операцію, що створюєущільнення між рамкою коксових дверей, що ущільнює, і дзеркалом арміруючоїрами. Однак вище було зазначено, що для відводу ригелів від гаків необхідноугвинчувати ригельний гвинт у гайку, а для того, щоб утворилося ущільнення міждверима.КОКСОНАПРАВЛЯЮЧА
Коксонаправляючаслужить для направлення видаваного з коксової печі коксу в гасильний вагон.Вона не має самостійного механізму пересування і може пересуватися уздовжфронту коксових печей тільки разом із дверезнімальною частиною машини.
Умови роботи коксонаправляючі важкі. Кожні6—8 хв. протягом приблизно 1 хв. через кошик проходить розпечений кокс ізтемпературою 900—1000°.
Коксонаправляючарис.19 складається з наступних основних вузлів і механізмів: рамаметалоконструкції 1, що є її каркасом; ходовий візок 2, що спирається на дваходових схили 3; кошик 4 з механізмом 5 для її пересування; чотирьохвстановлених на основному каркасі опорних ролика 6, на яких пересуваєтьсякошик; чотири бокових упорних ролики 7, установлених на кошику; два ролики 8,установлених на верхній частині і передбачення кошика від перекидання привихідному її положень; пристрій для відкривання і закривання двер кошика 9;кінцеві вимикачів 10 для обмеження ходу кошика; два верхніх завзятих ролики 11,що охороняють від перекидання всю коксонаправляючу при проходженні через кошиккоксового пирога; чавунна плита 12. шарнірно підвішена нагорі кошики ізабезпечуе більш спокійне завантаження гасильного вагона коксом; перехідніплощадки, сходи 14, огородження 15 і зчіпний пристрій 16.
Кошик є однієї зосновних частин коксонанравляючою. Габаритні її розміри — висота, ширина,довжина, а також її установка стосовно поду коксової печі залежать відгабаритних розмірів останньої. Типовий кошик коксонаправляюча складається зізвареного каркаса, до бічним стінок якого приварені з просвітом 20—25 мм
смуги перетином 8х100 мм зі сталі марки Ст. 3. У кошиках старихконструкцій замість смуг встановлювали на заклепках швелери
№ 10. На нижню частину кошика (дно і стінки), що більш інших частин піддаєтьсяабразивній дії минаючого коксового пирога, укладають чавунні плити товщиною25—30 мм. Ці плити, що прикріплюються до каркаса кошика болтами з потайноюголівкою, є змінними. Для більш точної установки дна кошика стосовно подукоксової печі під нижні плити поміщають прокладки. На верхній частині кошикатакож зміцнюють болтами чавунні плити, що охороняють від високої температурирозпеченого коксу верхню частину основного каркаса і тролей, що живлятьдверезнімальну машину струмом.
Кошик має двохдверей 17, установлені на бічних її частинах. Ці двері уможливлюють перехідчерез кошик, коли вона знаходиться у вихідному положенні. Завдяки спеціальномупристрою дверей автоматично закриваються, коли кошик знаходиться в крайньомупередньому робітнику положень, і автоматично відкриваються, коли кошикповертається у вихідне положення.
Конструкціяпристрою для автоматичного відкривання і закривання дверей корзини складаєтьсяіз дверей, прикріпленої до кошика двома шарнірнимипетлями. На кожних дверяхболтами, що мають потайну голівку, установлюють кронштейн. На кронштейнізнаходиться ролик, що входить у фасонний паз деталі, прикріпленої до каркасакоксонаправляючої. У залежності від того, яке напрямок має рух кошика, ролик,пересуваючи по пазу деталі, автоматично чи відкриває закриває двері.
Необхідність увідводі кошика без відкривання двер може виникнути в аварійнихвипадках притривалій непрнривній подачі чи електроенергії при буравлень печей, колизаповнена розпеченим коксом кошик повинний бути очищений вручну.
Механізмпересування кошика
Механізмпересування кошика коксонаправляючої підводить кошик до арміруючих рами длянапрямку коксу в гасильний вагон і відвід її у вихідне положення дляпересування коксонаправляючої разом із дверезнімальною частиною машини уздовжфронту коксових печей. При проходженні коксового пирога через кошик з’являютьсясили тертя, що прагнуть відвести її від арміруючих рами. Конструкція механізмупересування кошика повинна гарантувати є можливість такого відводу.
Кінематична схеманового механізму, розроблена КБ Коксохіммаша, складається зі електродвигуна,пружної запобіжної муфти, черв’ячно-гвинтового редуктора, що качається рами,тяги і пружинного амортизатора.
У вузлі Д тягачерв’ячно-гвинтового редуктора шарнірно з’єднана з трьох вугільним важелем.Ланка у вузлі шарнірно з’єднано з кошиком, а опори шарнірних вузлів і жорсткоприкріплені до ходового візка.
Положення всіхланок механізму пересування при крайньому задньому вихідному положень кошика.Коли тяга черв’ячно-гвинтового редуктора зробить хід нагору на 270 мм, ланки механізму встановлюють так, як доведено на малюнку пунктиром. При цьому кошик робитьхід вперед убік печей на 500 мм, стаючи, таким чином, у робоче положення. Приробітнику положень кошика ланки встановлюються по прямій, завдяки чому виходитьнадійне автоматичне стопоріння кошика. Усе навантаження кошика на ці ланки припроходженні коксового пирога передаються на ланку другий кінець якого в вузліз’єднаний із пружинним амортизатором .
Якщо зусилля, щопрагне відсунути кошик від печі зростає, що може бути при недостатньо точнійустановці кошика по осі коксової печі, то воно передається на пружинуамортизатора. При цьому пружина стискується і весь кошик плавно відходить відпечі на 15—20 мм, що практично не відбивається на роботі коксонаправляючої.
Механізмпересування кошика й особливо шарнірні вузли підоймової системи працюють уважких температурних умовах. У коксонаправляючої конструкції КБ Коксохіммашаустановлюють втулки з графітним мастилом для змазування всіх тертьовихповерхонь шарнірних вузлів. Такі втулки виявилися цілком придатними в умовахексплуатації.
Описані механізмиуспішно працюють на багатьох машинах, забезпечуючи необхідний по величині хідкошика, автоматичне її стопоріння в передньому робітнику положень, плавністьходу кошика і підведення її до арміруючої рами на малій швидкості, що важливодля збереження обробленої поверхні дзеркала рами.
Кінематична схемамеханізму з двома рейковими передачами, розташованими в нижній частині кошика.Цей механізм працює краще, ніж механізм із зубцюватими конічними передачами.Однак наявність відкритих передач, розташованих у важко доступних дляобслуговування місцях, значно знижує його експлуатаційні якості.
Механізмпересування кошика, не має таких недоліків і працює задовільно на багатьохмашинах. Однак щоб уникнути передачі зусиль, що виникають при проходженнікоксового пирога через кошик, на усіх ланки цього механізму варто встановлюватидодатковий стопорний пристрій.
На ряді машинкошик пересувають за допомогою редуктора, ланцюгової і рейкової передач, різнихваріантів кривошипно-шатунних механізмів і інших.
Зусилля, що дієна кошик при проходженні через неї коксового пирога, приймається рівним 3000 кг. На це зусилля розраховують усі ланки механізму пересування кошика. На основі проведенихіспитів швидкості пересування 83 м/хв споживана потужність була дорівнює 10,3 квт.По проекті на механізмі пересування машини встановлений електродвигун типуМТВ-42-8 потужністю 16 квт при швидкості обертання 718 об/хв.
Механізмпересування надійний у роботі і забезпечує нормальну експлуатацію машини.
Недолікамимеханізму випливає вважати незручний доступ до підшипників ходових коліс зісторони гасильного вагона ы установку одноребордних ходових коліс.
Механізм відводу-підведення дверідверезнымального пристрою
Хід колиски склав 950 мм (попроекті 1000 мм). Операція підведення двері продовжуються15 сек. (по проекті 25 сек). Середня швидкість підведення двері до печі 3,75м/хв; по проекті ця швидкість повинна бути 1,7 м/хв. Невідповідність проектноїі фактичної швидкостей пояснюється тим, що в ланцюзі електродвигуна не булопроектного опору для зниження швидкості, що повинне включатися за 500 мм до підходу дверей до печі.
Тривалістьоперації відводу двері, склала 16 сек, (по проекті 17 сек.). Потужність,споживана з мережі при підведенні дверезніма без дверей, складає при пуску 3,4 квт,а потім плавно падає до 0,9 квт. При підведенні двере’ьема з дверима витратапотужності при пуску складає 3,8 квт, а потім плавно падає до 0,8 квт.
При відводідверезніма без дверей, після спаду пускової потужності, витрата потужностізбільшується з 2,2 квт на початку ходу дверезніма до 4,4 квт наприкінці ходи.При відводі дверезніма з дверима потужність на валу електродвигуна поступовозростає з 3 до 9 квт. По проекті на механізмі відводу-підведення дверівстановлені електродвигун типу МТВ-31-6 потужністю 11 квт при швидкостіобертання 953 про/хв, що цілком забезпечує надійну роботу механізму.
Механізм відгвинчування-загвинчуванняригельних гвинтів
Тривалістьоперації відгвинчування складає 9—15 сек., а біля 32 сек (у тому числі 20 сек.затрачається на операцію догвинчування гвинта для створення надійногоущільнення). По проекті на відгвинчування чи загвинчування передбачено 12 сек.
Швидкістьобертання голівки, що відгвинчує, склала 10,8 об/хв. Число оборотів призагвинчуванні ригельних від 1,5 до 2,5 обертів (по проекті 2 оберти).Потужність, споживана з мережі, склала при відгвинчуванні 0,9—1,2 квт, призагвинчуванні 0,96-1,1 квт і при догвинчуванні 1,46—1,56 квт.Встановленимиелектродвигунами потужністю 0,9 квт забезпечує нормальну роботу механізму.
До недоліківмеханізму варто відвести малу довжину квадратної частини голівки, у результатічого вона часто виходить з ладу, і кріплення пальців шарніра Гука шплінтами, щочасто зрізуються.
Механізм зривудвері.
Фактичнашвидкість пересування захоплень склала 0,96 м/хв (по проекті 0,66 м/хв).Збільшення швидкості порозумівається установкою електродвигуна зі швидкістюобертання 1420 об/хв замість проектної —970 об/хв. Максимальна потужність,споживана з мережі, при зриві дверей 2,4 квт, що припустимо, з огляду нахарактеристику електродвигуна і короткочасність роботи механізму на цьомурежимі.
Механізм поворотудверезніма тривалість операції повороту склала 8 сек. (по проекті 6 сек.).Швидкість повороту дорівнює 1,92 об/хв (проектну 2 об/хв). Потужність,споживана на валу 0,96-1,16 квт.
Установлений намеханізмі проектний електродвигун (0,9 квт) цілком забезпечує нормальну роботумеханізму. Механізм пересування кошика коксонаправляючої. Тривалість операціїпідведення кошика при довжині ходу, рівної 495 мм (по проекті 500 мм), складає 8 сек. (по проекті 9 сек.). Потужність, споживана з мережі, прирусі кошика склала 1,5 квт, а при упорі кошика в раму 1,8—2,35 квт.
На механізмі встановленийелектродвигун типу ТАГ-22-4 потужністю 1,4 квт при швидкості обертання 1440об/хв, що забезпечує нормальну роботу механізму.
ШЛЯХУДВЕРЕЗНІМАЛЬНОЇ МАШИНИ З РОЗДІЛЬНОЇ КОКСОНАПРАВЛЯЮЧОЇ
Дверезнімальнамашина і коксонаправляюча пересуваються по рейковому шляху, покладеному уздовжкоксової боки батарей на обслуговуючій площадці. Для типових машин коліядорівнює 1500 мм; для машин, що обслуговують печі великої ємності,1800 мм.
Кріплення рейок уздовжбатарей і контрфорсів виробляється за допомогою ребер, приварених до підкладок.Останні кріпляться до балок, покладеним уздовж обслуговуючої площадки батарей.З’єднання рейок виробляється за допомогою стиковихнакладок і болтів, у місцяхстиковки повинні бити опори.
На ділянкахпроміжних і кінцевих площадок і вугільної вежі кріплення рейок до підкладоквиробляється за допомогою накладок і болтів.
Для забезпеченнянормальної роботи механізмів дверезнымальної машини рейковий шлях повинний бутипокладений по висоті точно на відповідності з проектною оцінкою, а також назаданій відстані від крайки кладки печі (чи від осі батарей).
Рейковий шлях неповинний мати підйомів і ухилівщо утрудняють точну установку машини по осіпечі, що обслуговується. Кріплення рейкового шляху дверезнімальної машинивиробляється перед пуском батарей в експлуатацію, після закінчення росту кладкипечі.
ДВЕРЕЗНІМАЛЬНАМАШИНА І КОКСОВИШТОВХУВАЧА ПЕКОКОКСОВИХ ПЕЧЕЙ
Операції,зв’язані з видачею коксу на сучасних пекококсових печах, виробляються задопомогою дверезнімальних машин і коксовиштовхувачів, що принципово невідрізняються від машин вуглекоксових печей.
Однак, якпоказало іспит у виробничих умовах, величина навантажень, сприйманихмеханізмами при зніманні двер і виштовхуванні коксу, значно відрізняється відвеличини навантажень на вуглекоксових печах.
Нижче наводятьсядані, отримані при іспиті механізмів пекококсових машин.
На відміну відстарих пекококсових печей, що працюють із приставними дверима без заходуфутеровки усередину печі, на випробованій пекококсовій батареї встановленідвері коркового типу, на яких цегло тримачі і футеровка входять усередину печіна 280—300 мм.
При застосуваннідверей такої конструкції між стінками камери, цеглотримачами і футеровкою упроцесі коксування утворилася щільна маса з пекового коксу, що настількиутрудняла зрив дверей і висновок її з печі, що запроектовані механізми не моглиробити ці операції.
Після зменшеннявисоти футеровки двері на 120—130 мм і заміни чавунної футеровки шамотноїзусилля зриву і відводу двері все-таки залишалися дуже високими і складали намашинній стороні 18 т і на коксової 21 т (включаючи вагу дверей—2,5 т). Цявеличина в 4—4,5 рази більше зусилля зриву двері на вуглекоксовій батареї.
Тому сталонеобхідним підсилити не тільки механізми зриву двері, але й металоконструкціюдверезнімальної штанги, коксовиштовхувача зі стосовними до неї вузлами, а такождверезнвмальний пристрій і ходовий візок дверезнімальної машини.
Іспитом буловстановлено, що при вазі коксового пирога в 8 т нормальне зусилля виштовхуванняскладає близько 20 т заграфічування камер різко збільшує це зусилля.
Якщо порівнюватизусилля, необхідні для виштовхування вугільного і пекового коксу при однаковійїхній вазі, то можна зробити висновок, що на виштовхування пекового коксупотрібно зусилля в 2—2,5 рази більше, ніж на виштовхування вугільного коксу.
Випробуваннямбула встановлена також різниця в тривалості дії максимального зусилля привиштовхуванні вугільного і пекового коксу. Так, при виштовхуванні вугільногококсу максимальне зусилля виштовхування має місце на ділянці шляху штанги 500 — 1000 мм, а потім воно різко зменшується.
При виштовхуванніпекового коксу максимальне зусилля утримується на ділянці шляху штанги9000—10000 мм, на ділянці в 10—20 разів більшому. Ця обставина повиннавраховуватися при розрахунку штанги, що виштовхує, на міцність, і особливо прирозрахунку її на поздовжній вигин.