ЕФЕКТИ ТА ЕФЕКТИВНІСТЬІННОВАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВ
У дослідженні відображено власне баченнясутності понять «ефект» та «ефективність». Розглянуто особливостівидових характеристик ефектів інноваційної діяльності промислових підприємств,а також проведено системний аналіз структури й динаміки економічного ефектуінноваційного процесу. Проаналізовано системупоказників ефективності інноваційної діяльності у прямому їх зв’язку із інноваційними результатами (ефектами) такоїдіяльності.
In the research there has been displayed the own sight of the«effect» and «efficiency» notions. Considered the special features of theinnovation activity effects of the industrial enterprises, and also done thesystem analysis of the structure and dynamicsof the innovation process economic effect. Analyzed the system of theinnovation activity efficiency factors in their direct connection withthe innovation results (effects) of such activity.
Актуальність теми дослідження. Питання розвитку та економічного зростання українських промислових підприємств визначається сьогодні невід’ємною частиноюусього процесу сприяння зростанню економічного розвитку тамаксимального використання потенціалу країни для підвищення рівня її конкурентоспроможності у очах світової спільноти. Відтак, розвитокзагального механізму ефективного росту економіки в ціломубезпосередньо залежатиме від динаміки та рівня конкурентоспроможності кожного окремогопідприємства як елементу сприяння досягнення домінуючих позицій.
Отже, основним завданням, яке потребує свогонегайного розв’язання, є підвищення рівня ефективностідіяльності та розвитку підприємств, зокрема промислових, чого можна досягнути,перш за все, орієнтуючись на завоювання домінуючихконкурентних позицій за допомогою інноваційної складової їх діяльності. Урамках такої діяльності, дану статтю ми присвятимо саме дослідженнюрізноманітності видів ефектів та їхрезультатів, а саме впливу ефективності інновацій продуктів на безпосереднєпідвищення інтенсивності та конкурентоспроможності розвитку промисловихпідприємств.
Аналіз останніх досліджень тапублікацій. Дослідженням питань видів ефектів тавизначення й оцінки ефективності інноваційної діяльності займався цілий рядзарубіжних та вітчизняних вчених, а саме: А. Чулок, В. Бернс, Г,Бірман, М. Джонк, П. Волков, М. Денисенко, С. Ільєнкова, П. Завлін, І.Павленко, К. Радченко, В. Василенко та інші.Проте, більшість авторів розглядають види та ефективність інноваційноїдіяльності не пов’язуючи їх на пряму зі зростанням загального синтезу мікро- тамакроефектів, як на рівні підприємства, так і для економічного зростаннякраїни вцілому.
Постановка завдання. Дослідити особливості видової класифікації інноваційних ефектів, особливостей їх характеристик та оцінки, розглянути особливості їхньоївзаємодії та взаємозв’язок їх впливу на результати діяльності промисловихпідприємств через показники ефективності інноваційних процесів, які здійснюються напідприємстві.
Виклад основного матеріалу тарезультатів дослідження. В процесі здійсненняінноваційної діяльності кожне окреме підприємство отримує власні специфічніефекти такої діяльності. Спочатку варто розглянути сутністьпоняття ефект для того, щоб сформувати більш цілісне уявлення про спектр різноманітних типів ефектів інноваційної діяльності промисловихпідприємств. Відмітимо, що українсько-російський тлумачний словник [4]інтерпретує поняття ефект наступним чином: ефект (від лат. effectus) − результат, що досягається, у йогоматеріальному, грошовому, соціальному вираженні. Проте у контексті визначенняданого поняття сформованому вище можна озвучити й власне бачення інноваційногоефекту, а саме: інноваційний ефект — це перспективна перевага, яказдатна забезпечити оптимізацію розвитку й діяльності підприємства й поява якої,пов’язана з послідовним процесом розробки, створення та реалізації певного видуінноваційного продукту, що залежно від цього сприятиме визначенню певнихособливостей конкретно типу переваг, що отримуються на мікро- та макрорівніекономічного середовища.
Зазначимо, що наявна різноманітність точокзору різних авторів щодо видів ефектів інновацій свідчить про складність цьогоаспекту та відсутність певного системного підходу для розробки єдиної системноїкласифікації видів інноваційних ефектів.
Варто звернути увагу на той факт, щорезультати інноваційної діяльності підприємств можуть носити як кількісний, такі якісний характер свого виміру. Наприклад, П. Волков та М. Денисенко [1, с.441-442] у своїй роботі вказують на те, щобудь-який результат інновацій у вартісному виразі узагальнюється економічним ефектом, а інші результати, які неможна оцінити у вартісному виразі не можуть поглинаються економічним ефектом і існують самостійно. Тобто,виходить, що усі кількісно виражені результати є складовими економічного ефекту, як єдиного цілого, а ті різновидиотриманих результатів, які є якісними створюють можливість свого окремогоіснування, оскільки їх не включають до загального економічного ефекту як системної категорії.
Дозволимо собі вкрай не погодитися з такимоднобічним підходом і висловити свої міркування з приводудослідження даної проблеми. Ми вважаємо, що незалежно від виду оцінки кожен ізтипів інноваційних ефектів має право на самостійне існування і неможе розглядатися в якості певного елементу одного із домінуючихвидів ефектів (наприклад, економічного). Результати інноваційної діяльності неварто розглядати в якості елементів,складових економічного ефекту інновацій, а слід враховувати їх безпосередній вплив на динаміку зміни економічногоефекту в цілому під впливом появи та наслідків існування саме даних результатів. Кожен із результатів інноваційноїдіяльності потребує свого аналізу й оцінки,як окрема своєрідна категорія, з тією метою щоб достовірно визначити та оцінитирівень та масштаби загальногоінноваційного ефекту, превалюючу роль в існуванні якого все ж таки належатимерівню економічних результатів (економічного ефекту). Проте висловлюючи надаліхід власної думки зазначимо, що усівиди інноваційних ефектів пов’язані між собою тісним взаємозв’язком тавзаємодією. Між ними за наявностіпевних умов може виникнути так звана «ланцюжкова реакція», тобто розвиток і розширення одного із видів ефектів спричиняютьпояву все нових і нових результатів інноваційної діяльності, які, у свою чергу, здійснюють безпосередній вплив нарозвиток, динаміку та масштаби змін базовоговиду ефекту. Як правило, на нашу думку одним із таких ефектів переважновиявляється економічний інноваційний ефект, а відтак, робимо відповіднівисновки, виходячи із наших міркувань:
1) кожен із типів інноваційний ефектів(кількісний та якісний) може самостійно існувати та
проявлятисянезалежно від причин їх виникнення
2) безпосередній вплив різних видів інноваційнихрезультатів, як окремих чинників справляє відповіднийрівень впливу (позитивний чи негативний) на загальний інноваційний економічнийрезультат (відповідно, посилює чи послаблює його);
3) тобто рівень та масштаби сукупного економічного ефектуінноваційної діяльності підприємства перебуваютьпід безпосереднім впливом інших ефектів такої діяльності незалежно відхарактеристики їх видів.
З’ясувавши особливості взаємозв’язку тавзаємодії різноманітних результатів інноваційної діяльностіпідприємства, тепер розглянемо більш деталізовано їх класифікацію (рис. 1) [3,с. 97 — 98].
Для того, щоб охарактеризувати сутністьпредставленої класифікації, розглянемо більш детально особливостікожного конкретного із видів інноваційних ефектів діяльності підприємства. Прицьому зазначимо, що нумерація інноваційних результатів,запропонованих у схемі здійсненна у відповідності пріоритетності впливупевного ефекту на сукупний інноваційний ефект діяльності.
Економічний ефект виступає в якості результативного кількісного показника, який повинен враховувати у вартісному вигляді весь розмір результатів та витрат ірівень впливу якісних видів інноваційних ефектів,одержаних від здійснення інноваційної діяльності на підприємстві. Тобто в узагальненому вигляді економічний ефект можна представити в якості сумиотримуваного промисловим підприємством прибутку від наступних напрямівінноваційної діяльності: процесу реалізації інноваційної продукції;впровадження якісно нового технологічного процесу в дію; підвищенняефективності використання виробничих потужностей;впровадження у господарську діяльність підприємства винаходів, корисних моделей,промислових зразків, раціоналізаторських пропозицій тощо.
Відмітимо, що В процесі здійсненняінноваційної діяльності появу економічного ефекту від такої діяльності можна спостерігати не лише у дослідників та виробників, а йїхніх споживачів. Насамперед, даний момент найкраще реалізується на прикладіпродуктових інновацій, сутність яких полягає у створенні якісно нового виду продукції чи послуг з метоюзадоволення відповідного виду попиту споживачів на ринку. Тобто при цьому процесі формується так званий мультиплікативнийінноваційний ефект (ефект примноження), значення якого полягає в тому, щовідбувається процес накопичення у формі додаткового прибутку, якийотримується від використання інновацій у виробничому процесі підприємства (рис.2) [1, с. 443-444].
На рис. 2 схематично відображено формуванняекономічних мультиплікативних ефектів: певна інноваціяІ використовується споживачем С1 (споживачем першого порядку), який займається виготовленнямвиробничої продукції. Кожен споживач і-го рівня отримує річний інноваційнийекономічний ефект Е 1і. Деякі із числаспоживачів першого порядку завдяки використанню інновацій отримують змогувипускати, а отже виводити на ринок новий (інноваційний) продукт. Далі всіспоживачі такої інноваційної продукції (споживачі другого порядку)отримують, у свою чергу, новий економічний ефект від її придбання та використання. Відповідно, даний процес набираєформи циклічності, що забезпечує відтворення у зростаючих масштабах інноваційного економічного ефекту відразу для трьохсторін: дослідників, виробників та споживачів виробничої інноваційноїпродукції одночасно.
Науково-технічний ефект з’являється на етапі розробки та освоєння інновації, тому виступає своєрідним результатом низки прикладних досліджень, науково-дослідних тадослідно-конструкторських робіт і проектів, тобтосупроводжується накопиченням та приростом наукової, науково-технічної та технологічної інформації. Показники науково-технічного ефекту відображаютьзміну техніко-експлуатаційних та споживчих характеристикпродукції, рівень технічного удосконалення певного виду робітабо ж послуг. Науково-технологічний результат інноваційної діяльності повинензабезпечити свою відповідність наступним умовам:
1) відповідність науково-технологічний рішеньсучасним технологічним вимогам у промислових країнах;
2) повинна існувати принципова новизнаінновації, що включає:
2.1)технологічнуїї новизну — використання нових видів матеріалів, нових напівфабрикатів,
комплектуючих,нових технологій виробництва; забезпечення більш високого ступеня механізації
автоматизації виробничого процесу; одержанняпринципово нових видів продукції;
2.2)інноваційнийаспект прориву в ринковому середовищі — новизна для промисловості у рамках
світовогомасштабу або ж конкретної країни; новизною на мікрорівні в межах підприємства;звичайно, чим
більш масштабнішим є такий інноваційнийринковий прорив тим більш значнішим буде породжений ним науково-технологічний ефект;
3)рівень значущості інновації дляпідприємства, який відображається реалізацією мети та очікуванихрезультатів його інноваційної діяльності;
Соціальним ефектом виражається якісний інноваційний результат, який забезпечує врахуваннята задоволення потреб людини та суспільства, наприклад: покращенням рівняздоров’я, розвитком, демократії, освіти, задоволенняместетичних потреб. Основним методом оцінки соціального ефекту є експертний. Експертиза очікуваних наслідків інноваційної діяльності можездійснюватися у різних формах, а саме: по-перше, індивідуальної чиколективної експертизи кваліфікованими фахівцями різних сфер діяльності; по-друге, соціологічних опитувань працівниківпідприємства та населення; по-третє, загальнонаціональних референдумів з обговорення проектів, якістосуються різних верст суспільства чи регіону.
Фінансовий ефект інноваційної діяльності виступає узагальнюючим показником рівня та видувпливу інноваційної діяльності на зміну фінансового результату діяльностіпідприємства. В контексті розгляду фінансовогоефекту виділяють, як його окрему складу податковий інноваційний ефект, значенняякого полягає у тому, що спостерігається процес певного розміру економіїготівкових коштів господарюючого суб’єктаза рахунок сукупності податкових та іншого виду пільг, що надаються державою,згідно із нормами чинногозаконодавства України, підприємствам, які займаються реалізацією інноваційнихпрограм та проектів. Тобто завдякивпливу податкового ефекту спостерігається й відповідне зростання розміруфінансового результату відінноваційної діяльності промислового підприємства.
Маркетинговий ефект розглядається як економія за рахунок скорочення часу виходу товару підприємства на ринок.
Ресурсний ефект можнаідентифікувати, як взаємозв’язок потреб інноваційної діяльності зі споживання різноманітних видів ресурсів на підприємстві. Данийефект виникає внаслідок створення нових видів техніки, технології,раціоналізаторських пропозицій, а відтак є пов’язаним із науково-технологічнимефектом інноваційної діяльності підприємства. Зростає актуальність визначеннярівня даного ефекту для тих підприємств, для яких єнаявною тенденція дефіцитності або неможливості відтворення ресурсів,необхідних для їх ефективної діяльності. Наслідкипрояву ресурсного ефекту можуть бути відображені наступними характеристиками: підвищення рівня продуктивності праці (або зниженнявеличини її трудомісткості); зростання фондовіддачіосновних засобів; зростання рівня матеріаловіддачі (тобто зменшення матеріаломісткостівиробничого процесу); прискорення оборотності виробничих запасів, дебіторської заборгованості, грошових коштів тощо.
Екологічний ефект інноваційної діяльності виявляється у зменшенні викидів шкідливихречовин в атмосферу, ґрунт та воду, зменшення відходіввиробництва та зростання рівня його ергономічності, підвищенняекогологічності випущеної продукції. Тобто, для забезпечення умов досягненняекологічного результату необхідно: підвищувати вимоги до якості проектування,виготовлення, експлуатації складних технічних систем татехнологічних процесів, їхньої надійності та безпеки; створення таких технічнихзасобів, які автоматично блокують наслідки недоліківпроцесів організації праці, техніки, технології та здатні запобігатиаваріям та оперативно й ефективно ліквідовувати їх наслідки.
Регіональний ефект інноваційної діяльності має прояв у зростанні кількості робочих місць в конкретному регіоні, поліпшення його забезпеченості ресурсами,споживчими та іншими товарами тощо.
Етнічно-культурний ефект в якості результативного чинника входження в новий спосіб життя постіндустріальної епохи та адаптації людей до розвитку стрімких змін,зумовлених нею. Відмітимо, що оцінка такого виду ефекту є найскладнішою з точкизору методологічного ракурсу проблем зростання ефективності інноваційної діяльності [2].
Звичайно, залежно від видів ефектівінноваційної діяльності вони, у свою чергу, здійснюють відповіднийвплив на її результати. У своєму дослідженні А.А. Чулок [5, с. 29] розглядаєнаступні особливості такого впливу (табл. 1).
Здійснивши аналіз ефектів інноваційної діяльності, ми ґрунтуючисьна висвітленому матеріалі, поступовоперейдемо до розгляду питання взаємозв’язків ефектів інноваційної діяльності,ефективності та результатівдіяльності інноваційних промислових підприємств. Спочатку, звичайно, зупинимосяна означенні поняття ефективності. Ефективність інноваційноїдіяльності підприємства — це показник реалізованих позитивних очікуваних (прогнозованих) наслідків впровадження певногоінноваційного проекту, який повинен відображатиу сукупності симбіоз величини інноваційного ефекту та міри повноти і якостідосягнення первісно очікуванихцілей, мети та вигод, що були сформовані на початку розробки інноваційногопроекту.
Таким чином, як правило різноманітністьвидової класифікацій ефективності інноваційної діяльності, як правило, відповідає розглянутому вище дослідженню типів інноваційнихефектів такої діяльності. На наш погляд, поняття ефективності є більш вужчимніж поняття ефект і в контексті такого підходу, виходячи із системної точкизору можна говорити про те, що ефективність виступає одним із основнихкритеріїв оцінки ефектів інноваційної діяльності промисловихпідприємств. Вона виступає своєрідним відображенням отримуваних підприємствомвигід від реалізації спочатку інноваційного продукту, а потім — результату реалізації створеного інноваційного ефектудіяльності.
Відмітимо, що під час здійснення оцінкиефективності інноваційної діяльності промислового підприємстваслід враховувати наступні фактори, які можуть впливати на її результат: факторчасу, якості, масштабу; фактор освоєння об’єкта у виробництві; метод одержанняінформації; умови застосування об’єкта; фактори інфляції таризику (насамперед, технологічного і комерційного) і невизначеності.
Критерієм ухвалення управлінського рішеннящодо здіснення інноваційної діяльності підприємством єекономічний ефект. В даний час у закордонній практиці застосовуються такіпоказники оцінки ефективності інноваційної діяльності промислових підприємств(рис. 3) [6]:
Отже, основу процесу визначення рівняефективності інноваційної діяльності складає комплексне дослідженнята аналіз багатокритеріальної системи оцінки ефективності інноваційних процесівпромисловихпідприємств.
Висновки та напрямиподальших досліджень
Таким чином, враховуючи розглянуті нами судження, можна чітко говорити про тісний взаємозв’язок та взаємовпливміж елементами інноваційного процесу та результатами діяльності промисловогопідприємства. А саме, реалізація інноваційного продукту створить відповідний вид інноваційного ефекту, аналіз та оцінка якогостануть достатнім інформаційним фундаментом для визначення показникаефективності (результативності) впровадженого інноваційного процесу. Однак, така взаємодія між компонентамиінноваційної діяльності є дуже динамічною і складною за методикою своєї оцінки та визначенням напряміввпливу на інші елементи та результати інноваційної діяльності підприємства загалом, тому саме ціпитання потребують більш детального їх вивчення і здійснення подальшихнаукових досліджень саме у такому ракурсі.
Література
1.Інноваційнийрозвиток промисловості України / О. І. Волков, М. П. Денисенко, А. П. Гречан таін.; під ред. О. І. Волкова, М. П. Денисенка. — К.: КНТ, 2006. — 648 с.
2.КраснокутськаН. В. Інноваційний менеджмент. — К.: КНЕУ, 2003. — 504 с.
3.ЛисенкоЛ. А. Підхід до оцінки ефективності інноваційної діяльності підприємства. //Науково-технічний збірник. — 2007. — № 78. — С. 97 — 98.
4.Українсько-російськийекономічний тлумачний словник / Авт.-упор. В. М. Копоруліна. — Харків: Факт,2005. — 400 с.
5.ЧулокА. А. Аналіз показателей эффективности инноваций на микро-и макроуровне //Инновации — 2004. — №5 (72). — С. 29.
6.Інноваційніпроцеси як об’єкт системного аналізу // www.satr.unicyb.kiev.ua/
innov/innov.htm