МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ
Харківський Університет Харчування та Торгівлі
Кафедра економіки підприємства
Курсова робота на тему: ” Ефективністьвикористання і відтворення основних засобів: оцінка і шляхи підвищення ”
Виконавець: студентка ІІІ курсу Економічного ф-та
Гр. Е-26 Піменова Катерина
Консультант: Ст. викл. Волосов А.М.
Харків 2008
ПЛАН
Вступ… 2
1. Поняття основнихзасобів, їх класифікація та структура. 3
2. Відтворення основнихзасобів, види їх оцінки. 7
3. Ефективністьвикористання основних засобів: показники та фактори впливу 11
4. Аналіз стану таефективного використання основних засобів на філії „Павлоградвугілля” “Павлоградська автобаза”. 18
Висновки… 25
Додаток А… 27
Список літератури… 28
Вступ
З появою підприємств перед їх засновникамипоставали питання: «Як виробляти багато продукції? Як створитипідприємство? Що для цього треба? Як ним керувати? ». Сьогодні ми вжедосконально знаємо основну структуру і склад кожного підприємства. Ми можемосказати, що процес виробництва здійснюється за умови поєднання робочої сили ізасобів виробництва. В свою чергу, засоби виробництва складаються із засобівпраці та предметів праці у вартісному виразі вони становлять виробничі фонди(виробничі засоби) підприємства, які поділяються на основні та оборотні.
Вивчення складу і структури основних фондів — дуже актуальне питання. Воно має велике значення, бо без них неможливий сампроцес виробництва продукції або послуг.
Адже як, наприклад, може виготовлятисяавтомобіль без обладнання на якому виробляють кожну деталь згідно зістандартом. Вручну це зробити майже неможливо. А будинки та споруди в якихавтомобіль буде збиратися або будуть виготовлятися деталі? Не на відкритому жповітрі працювати, де дощі можуть пошкодити і обладнання і продукцію? Якщо невраховувати цього, засновник просто на зможе виробляти продукцію.
Основні засоби – це база, без якої не можепрацювати підприємство в цілому. Основні фонди – це засоби труда, які приймаютьучасть у виробничому процесі на протязі чисельних циклів, зберігаючи при цьомусвою натуральну форму і переносять свою вартість на вироблену продукцію.
1. Поняття основних засобів, їхкласифікація та структура
Основним завданням функціонування підприємстває виготовлення продукції (надання послуг) в результаті поєднання і взаємодії впроцесі виробництва трьох його основних елементів:
· засобів праці,
· предметів праці,
· праці людини.
Засоби праці та предмети праці утворюютьзасоби виробництва, які, в свою чергу, поділяються на основні та оборотні.Сутність останніх розглядається окремо.
Під основними засобами розуміють сукупністьматеріальних коштів. Які формує і утримує підприємство з метою використання їхв процесі виробництва або постачання виробів, надання послуг, здавання в орендуіншим юридичним особам, здійснення адміністративних і соціально-культурнихфункцій, очікуваний термін використання яких більше одного року абоопераційного циклу, якщо останній довший за рік. [2.]
Основні фонди-це сукупність засобів праці, якімають свою вартість і функціонують у процесі виробництва протягом тривалогоперіоду часу, зберігаючи при цьому натуральну речову форму і переносить своювартість на вартість виготовленої продукції (надалі послуги) частинами, в мірусвого спрацювання. Основні фонди це найбільш активна частина основних засобівпідприємства, яка безпосередньо бере участь у виробничому процесі виготовленняпродукції (надання послуг). Основні фонди визначають характер матеріально-технічноїбази виробничої сфери на різних етапах її розвитку. Ріст та вдосконаленняосновних фондів забезпечує безпосереднє підвищення технічної озброєності тапродуктивності праці виробничого персоналу.
За призначеннями основні фонди поділяються навиробничі і невиробничі.
Виробничі основні фонди беруть безпосереднюучасть у матеріальному виробництві, вони зношуються поступово, переносячи своювартість на створюваний продукт частинами у вигляді відрахувань на їхамортизацію.
До невиробничих основних фондів, яківикористовуються для надання послуг, відносять фонди житлового та комунальногогосподарства організацій, установ і закладів охорони здоров’я, освіти, науки,культури, мистецтва, фінансових, кредитних і страхових установ, органівуправління і оборони, громадських об’єднань тощо, незалежно від зарахування їхна баланс виробничих чи невиробничих підприємств і організацій. На відміну відвиробничих основних фондів невиробничі основні фонди не беруть участі в процесівиробництва і не переносять своєї вартості на вироблений продукт. Відтворюютьсявони тільки за рахунок прибутку, який залишається в розпорядженні підприємства.Незважаючи на те, що невиробничі основні засоби безпосередньо не впливають наобсяг виробництва, збільшення цих засобів пов’язане з поліпшенням добробутупрацівників підприємства. Це в кінцевому рахунку позитивно позначається нарезультатах діяльності підприємства, на зростанні продуктивності праці. [1.]
Співвідношення окремих видів (груп) основнихвиробничих фондів, виражених у відсотках до їх загальної вартості напідприємстві характеризує їх видову (технологічну) структуру.
На підставі даних про видову (технологічну)структуру основних фондів судять про прогресивні зміни в складі основнихзасобів, які відбуваються під впливом багатьох факторів. Найбільш вагомимисеред них слід виділити такі:
· науково-технічний прогрес і зумовлений нимтехнічний рівень виробництва;
· прогресивні форми організації виробництва;
· відтворювальна структура капітальних вкладень приформуванні нових основних фондів;
· розміщення підприємства і його кооперовані зв’язки;
· вартість будівництва нових об’єктів і рівень цін натехнологічне устаткування.
В інтересах суспільства і окремих підприємствє досягнення такої видової (технологічної) структури основних фондів, якадозволяє здійснювати ефективну організацію процесів виготовлення продукції(надання послуг) високої якості та конкурентоспроможності на внутрішньому ізовнішньому ринках. Тому поряд з намаганнями збільшувати активну частинуосновних фондів підприємства, яка характеризує підвищення його технічного рівня,треба постійно дбати про необхідну кількість і утримання в належному станіінших груп основних засобів. Досягнення оптимального співвідношення міжактивною і пасивною частинами основних засобів дає змогу досягти злагодженогофункціонування підприємств і високих результативних показників їх діяльності.
Слід зазначити, що видова (технологічна)структура основних фондів підприємств має галузевий характер. Так, впромисловості питома вага будівель і споруд становить в середньому 46-48% (2006р), машин і устаткування — 42-44% (2006 р) до загальної їх кількості. Натранспорті основну питому вагу, майже 65%(2006 р), складають транспортнізасоби, значно менше всі інші види основних фондів.
Видова (технологічна) класифікація основнихфондів промислових підприємств:
· будівлі, в яких розміщено виробничі підрозділи,склади, адміністративні будинки та ін.
· споруди, до яких належать естакади, шляховіспоруди. споруди для
· зберігання палива і механізмів, водонапірні баштита ін.
· передавальні пристрої, де зосередженіелектромережі, лінії електропередач, системи зв’язку, водопроводи та газо — теплопроводи промислового призначення.
· машини та обладнання, до яких належать підйомнікрани, транспортери різного призначення, робочі машини та устаткування,вимірювальні та регулюючі прилади і пристрої, лабораторне устаткування,обчислювальна техніка
· транспортні засоби, до яких належать локомотиви.вагони, автомобілі, всі види електротранспорту та ін.
· виробничий інвентар та прилади, представлені різноманітнимипристроями і приладами, які використовуються у виробничому процесі,спеціальними приладами для зберігання продукції та інструментів, тощо.
· інструменти, представлені такими видами, яківикористовуються більше одного року, а їх вартість законодавчо регулюєтьсявідповідною кількістю неоподаткованих мінімумів.
· господарський інвентар, до складу якого належатьофісні меблі, телефони, факси, комп’ютерна техніка, яка використовується дляпроведення облікових операцій та підготовки річних звітних матеріалів.
При проведенні аналізу в умовах конкретногопідприємства формування кожного виду його основних фондів вимагає більшґрунтовного врахування його виробничо-технологічних особливостей таособливостей галузевої приналежності.
Видова класифікація має важливе економічнезначення. Вона широко використовується діючими системами бухгалтерського тастатистичного обліку. Так, для встановлення норм амортизаційних відрахувань ірозрахунків щорічних сумарних обсягів амортизації згідно з Законом України«Про оподатковування прибутку підприємств» застосовують укрупненугрупову класифікацію, згідно якої основні фонди підприємства поділяються натакі чотири групи:
Перша група — будівлі, споруди, їх структурнікомпоненти та передавальні пристрої, втому числі житлові будинки та їх частини.
Друга група — автомобільний транспорт, вузлита запчастини до нього, меблі, побутові електронні, оптичні, електромеханічніприлади та інструменти, включаючи електронно-обчислювальні машини, інші машинидля автоматизованої обробки інформації, інформаційні системи, телефони,мікрофони та рації, інше конторське (офісне) обладнання, устаткування таприлади до них.
Третя група — будь-які інші основні фонди, невключені до першої, другої та четвертої груп.
Четверта група — електронно-обчислювальнімашини, інші машини для автоматичного оброблення інформації, їх програмнезабезпечення, пов’язані з ним засоби зчитування або друку інформації, іншіінформаційні системи, телефони (в тому числі стільникові), мікрофони і рації,вартість яких перевищує вартість малоцінних товарів (предметів). [2.] 2. Відтворення основних засобів, видиїх оцінки
Відтворення основних виробничих засобів – цепроцес безперервного їх поновлення. Розрізняють просте та розширене відтворення.
Просте відтворення основних засобівздійснюється в тому самому обсязі, коли відбувається заміна окремих зношенихчастин основних засобів або заміна старого устаткування на аналогічне, тобтотоді, коли постійно відновлюється попередня виробнича потужність.
Розширене відтворення передбачає кількісне таякісне збільшення діючих основних засобів або придбання нових основних засобів,які забезпечують вищий рівень продуктивності устаткування.
Процес відтворення основних виробничих засобівмає низку характерних ознак, зокрема:
1) основні виробничі засоби поступовопереносять свою вартість на вироблену продукцію;
2) у процесі відтворення основних виробничихзасобів одночасно відбувається рух їхньої споживної вартості;
3) нарахуванням амортизаційних відрахуваньздійснюється нагромадження в грошовій формі частково перенесеної вартостіосновних виробничих засобів на готову продукцію;
4) основні виробничі засоби поновлюються внатуральній формі протягом тривалого часу. Що створює можливість маневруватикоштами амортизаційного фонду.
У процесі господарської діяльності кругообігосновних виробничих засобів проходить три стадії.
На першій стадії відбувається продуктивневикористання основних виробничих засобів та нарахування амортизаційнихвідрахувань. На цій стадії основні виробничі засоби в процесі експлуатаціїзношуються й нараховується сума зносу. Вона є підставою для списання сумиамортизаційних відрахувань на витрати після завершення процесу виробництва. Напершій стадії кругообігу основних виробничих засобів втрачається споживнавартість засобів праці. Їхня вартість переноситься на вартість готовоїпродукції.
На другій стадії відбувається перетвореннячастини основних виробничих засобів, які перебували в продуктивній формі, нагрошові кошти через нарахування амортизаційних відрахувань.
На третій стадії в процесі виробництвавідбувається поновлення споживчої вартості частини основних виробничих засобів.Це поновлення здійснюється заміною, зношених основних виробничих засобів нанові за рахунок нарахованого зносу основних засобів. /> />
Обіг основних виробничих засобів показано на рис.1.
Рис.1. Обіг основних виробничих засобів напідприємстві.
Просте відтворення основних виробничих засобівздійснюється у двох формах: 1) заміна зношених або застарілих основнихвиробничих засобів; 2) капітальний ремонт діючих основних засобів.
За простого відтворення у кожному наступномуциклі відбувається створення основних виробничих засобів у попередніх обсягахта з однаковою якістю. Джерелом фінансування заміни зношених основних засобів єнарахована сума амортизації. За розширеного відтворення кожного наступногоциклу здійснюється кількісне і якісне зростання основних виробничих засобів.Джерелом фінансування таких змін є використання частини створеного додатковогопродукту.
Необхідність оновлення основних виробничихзасобів за ринкових відносин визначається передовсім конкуренцієютоваровиробників. Саме конкуренція спонукає підприємства здійснювати прискоренесписання основних виробничих засобів з метою нагромадження фінансових ресурсівдля наступного вкладання коштів у придбання більш прогресивного устаткування,впровадження нових технологій та іншого поліпшення основних виробничих засобів.[8.]
Протягом останніх років на більшостіпідприємств різних галузей народного господарства України спостерігаєтьсянизький рівень ефективності відтворювальних процесів. Коефіцієнти оновлення йвибуття машин і устаткування, тобто найбільш активної частини основних фондівна промислових підприємствах, коливаються в межах відповідно 5-6 та 2-3%(2005-2007 р) загального їхнього обсягу, а коефіцієнт економічного спрацюваннядосягає 50-55% (2005-2007 р) загальної вартості. Парк діючого виробничого устаткуваннямістить майже третину фізично спрацьованих і технічно застарілих його одиниць.Саме цим передовсім пояснюється невідкладне завдання прискорення й підвищенняефективності відтворення основних фондів, зростання технічного рівнязастосовуваних засобів праці. За сучасних умов слід запровадити і реалізуватитакі головні напрямки інтенсифікації відтворення основних фондів:
— усебічне прискорення розвитку машинобудівногокомплексу України, радикальна перебудова його структури з метою максимальноможливого задоволення народногосподарського попиту на достатньо широкуноменклатуру різних видів машин та устаткування, забезпечення виготовленнянових поколінь техніки і закінчених (технологічно зв’язаних) систем машин,розробка та організація виробництва тих знарядь праці, які раніше взагалі невиготовлялись або імпортувались з інших країн;
— зосередження зусиль різних галузей науки напріоритетних напрямках науково-технічного прогресу, форсованому розвиткупередовсім наукомістких виробництв, істотному підвищеннітехніко-організаційного рівня та соціально-економічної ефективності виробництвана підприємствах різних галузей народного господарства;
— докорінне поліпшення всієї організації робітта економічного її обґрунтування на всіх стадіях відтворювального процесу(проектування — виробництво — розподіл — запровадження — експлуатація новоїтехніки);
— дотримання кожним підприємством власноїстратегії технічного, організаційного та економічного розвитку; переорієнтаціяінвестиційної політики на максимальне технічне переозброєння й реконструкціюдіючих виробничих об’єктів; різке збільшення масштабів вилучення з виробництватехнічно застарілих і економічно малоефективних машин та устаткування, перехідвід практики одиничної заміни спрацьованих знарядь праці до систематичногокомплексного оновлення техніко-технологічної бази взаємозв’язаних виробничихланок підприємств;
— створення ринкового економічного механізмукраїни, спроможного забезпечити постійну заінтересованість усіх ланокуправління виробництвом у здійсненні найбільш ефективних відтворювальнихпроцесів і сприйнятті науково-технічних та організаційних новацій(нововведень).
Практична реалізація перелічених головнихнапрямків інтенсифікації відтворювальних процесів потребує не лише активноїінженерно-виробничої діяльності самих підприємств, а й мобілізації великихвласних фінансових коштів. У повному обсязі вона можлива за умови передовсімпостійної державної підтримки, безпосередньої участі багатьох інститутівринкової інфраструктури та іноземного капіталу. [9.]
3. Ефективність використання основнихзасобів: показники та фактори впливу
Поліпшення використання основних засобів содним із важливих напрямів підвищення ефективності виробництва. Характеристикацього процесу повинна супроводжуватись належною оцінкою. Для проведеннякількісної оцінки використання основних засобів необхідно застосовувати системупоказників. Для Ґрунтовної аналітичної оцінки систему показників можнарозділити на дві групи:
· узагальнюючі та часткові.
Зупинимось на особливостях формування іхарактеристиці сфери дії кожної групи показників.
Узагальнюючі показники мають забезпечитиотримання достатньої кількості інформації, на основі якої можна зробитивисновки про ефективність використання всієї сукупності основних засобів(фондів) підприємства та виявити наявні резерви поліпшення їх використання.
До узагальнюючих показників відносять:
— фондовіддачу,
— фондомісткість,
— рентабельність виробництва,
— коефіцієнт використання виробничоїпотужності підприємства.
*Фондовіддача (Ф) характеризує річний випускпродукції з одиниці вартості основних фондів. Зазначимо, що середньорічнувартість основних фондів визначають як середньоарифметичну величину із значеньцього показника на перше число кожного місяця (Формули у додатку А).
*Фондомісткість (Фм) представляє собоюпоказник зворотній фондовіддачі, за допомогою якого можна визначити величинуосновних фондів, яка припадає на одиницю вартості випуску відповідного видупродукції. Показник фондомісткості продукції дає уяву про необхідну величинуосновних фондів, необхідних для виробництва певного виду продукції.
*Рентабельність виробництва — це відноснийпоказник ефективності роботи підприємства, який в загальній формі обчислюєтьсяяк відношення прибутку до витрат (ресурсів). Цей показник має декількамодифікованих форм залежно від того, які саме прибуток і ресурсивикористовуються в розрахунках.
Для оцінки використання основних засобівдоцільно застосовувати показник їх рентабельності, який характеризує відношенняприбутку до середньорічної первісної їх вартості.
Наступний важливий показник — коефіцієнтвикористання виробничої потужності (Квп) підприємства.
До часткових показників оцінки використанняосновних фондів переважно належать натуральні показники та коефіцієнти, задопомогою яких можна здійснити оцінку ефективності використання окремих групосновних фондів підприємства, а також оцінку їх використання в окремихпідрозділах підприємства. Разом з цим, ці показники поділяють на дві групи:екстенсивного та інтенсивного використання основних фондів.
До показників екстенсивного використанняосновних засобів (фондів) належать коефіцієнти використання планового,режимного і календарного часу роботи устаткування, коефіцієнт змінності роботиустаткування, показник який характеризує внутрішньо-змінні простоїустаткування.
Найбільш вживаний в практиці аналітичноїроботи підприємств є коефіцієнт змінності (Кзм) роботи устаткування. У найбільшпоширеному вигляді його визначають як відношення суми машино-змін,відпрацьованих протягом доби до загальної кількості машин. наявних в даномупідрозділі.
Коефіцієнт змінності показує, скільки змінпротягом доби працює устаткування. Важливим показником, який дає змогу оцінитивикористання активної частини основних засобів устаткування в часі є коефіцієнтйого завантаження (Кз) за допомогою якого можна визначити величину часу, якапланується до використання або фактичного відпрацьованого часу устаткування запевний період часу.
Серед показників екстенсивного використанняосновних засобів важливе значення маг показник внутрішньозмінних простоївустаткування. Він значно доповнює два попередні показники — коефіцієнтзмінності і коефіцієнт завантаження устаткування, оскільки дає змогу виявитиосновні причини внутрішньозмінних простоїв, зокрема вплив на них такихфакторів, як низький рівень організації виробництва, несвоєчасне забезпечення робочихмісць інструментами, матеріалами, заготовками, відсутність робітниківвідповідних професій, недоліки в організації технічного обслуговуванняустаткування та ін.
Для оцінки основних засобів і, насамперед, їхактивної частини, застосовуються також показники інтенсивного їх використання.Серед них коефіцієнт інтенсивного використання устаткування (Кін), якийхарактеризує його використання за потужністю (продуктивністю).
Для оцінки інтенсивного використанняустаткування застосовують також коефіцієнт його використання по машинному часу(Км).
Коефіцієнт інтегрального використанняустаткування (Кінт) розраховується як добуток коефіцієнтів екстенсивного іінтенсивного використання.
Заслуговує на увагу цікавий досвід японськихфірм в підходах до оцінки ефективності використання устаткування, якізапровадили загальну експлуатаційну систему і застосовують показникінтегрального використання устаткування (Ку), який дещо відрізняється від свогопопередника.
Поряд з показниками, які характеризуютьекстенсивне і інтенсивне використання активної частини основних засобів — устаткування,важливе значення мають показники, які дають змогу оцінити використаннявиробничих площ, споруд та інших важливих складових основних засобів. Так, дляоцінки використання виробничих площ можуть застосовуватись коефіцієнтиекстенсивного та інтенсивного використання виробничих площ, коефіцієнтизавантаження виробничих площ цехів, дільниць, показник зйому продукції з 1 кв.м. виробничої площі, коефіцієнти зайнятості виробничих площ устаткуванням тощо.Однак, необхідно зазначити, що рівень використання активної частини основнихзасобів, наприклад, устаткування, с визначальним фактором рівня використаннявсіх інших складових основних засобів підприємства.
Для оцінки процесу оновлення активної частиниосновних засобів використовують коефіцієнти оновлення і вибуття, проводятьаналіз вікового і якісного складу устаткування. Коефіцієнт оновлення,(Кон)розраховується як відношення вартості введених в дію протягом року активноїчастини основних засобів до сумарної первісної їх вартості на кінець року.
Коефіцієнт вибуття (Квиб) визначають шляхомділення вартості основних засобів, які вибувають протягом року, до сумарної їхпервісної вартості на початок року.
Порівняння величини коефіцієнтів оновлення івибуття основних засобів дає змогу відслідковувати тенденцію в нагромадженніактивної частини основних засобів і темпи заміни морально застарілих засобів.[7.]
Економічна діяльність підприємств в Українівідбувається в умовах обмеженості інвестиційних ресурсів, що обумовлюєнеобхідність раціонального використання наявних у них основних засобів. Отже,перед підприємствами стають завдання домогтися підвищення використання наявнихосновних засобів і насамперед їх активної частини, в часі і за потужністю,тобто мова йде про підвищення рівня інтенсивного їх використання. Для вирішенняцього завдання та отримання відчутних результатів у діяльності підприємстваповинні бути розроблені конкретні засади, спрямовані на поліпшення використанняосновних засобів, практичне застосування яких дасть змогу використовуватинаявні на підприємствах резерви підвищення їх ефективності.
Пріоритетне значення серед таких заходівповинно бути відведено своєчасній заміні і мобілізації морально застарілогоустаткування, організації прискореного введення в експлуатацію придбаної новоїтехніки; удосконаленню організації матеріально-технічного забезпеченняпідприємств та технічного обслуговування сучасних систем машин; запровадженняпрогресивних форм організації виробництва і праці; застосування сучаснихефективних систем матеріального стимулювання робітників та інженерно-технічнихпрацівників; залучення інвестиційних ресурсів вітчизняних і зарубіжнихінвесторів для модернізації матеріально-технічної бази підприємств; широкезастосування лізингових операцій.
Практична реалізація окреслених заходів напідприємствах позначиться на їх економічній діяльності і сприятиме підвищеннюінтенсивності виробництва. Зокрема, складаються широкі можливості дляприскорення переорієнтації підприємств на випуск нової продукції, якакористується підвищеним попитом у споживачів. Поряд з тим, поліпшенняінтенсивного використання основних засобів підприємства є важливою передумовоюзбільшення обсягів випуску продукції, яка користується попитом на ринку бездодаткових капітальних вкладень, що особливо важливо в умовах обмеженостіінвестиційних ресурсів.
Виходячі із змісту цього процесу видно, щофондовіддача наявних на підприємстві основних фондів прямопропорційно залежитьвід продуктивності праці працюючих і обернено пропорційно від їїфондоозброєності. Отже, для зростання фондовіддачі на підприємствах необхіднорозробляти і застосовувати заходи, які дадуть змогу забезпечувати випередженнятемпів зростання продуктивності праці порівняно з темпами зростання їїфондоозброєності.
Серед напрямів підвищення ефективності використанняосновних засобів на підприємствах щільне місце повинно бути відведено заходам,спрямованим на поліпшення їх екстенсивного використання. Зокрема, важливезначення повинно надаватися насамперед таким, які спрямовані на підвищеннязмінності роботи устаткування. Підвищення змінності роботи устаткування єважливим фактором зростання обсягів виробництва продукції і підвищенняефективності використання основних засобів. У зв’язку з цим, на підприємствахнеобхідно домагатися оптимальної структури складових засобів праці, досягненняпропорцій між робочою силою і відповідними видами машин і устаткування, тобто повинназростати питома вага прогресивного нового устаткування, удосконалюватись організаціяфункціонування виробничої інфраструктури, що сприятиме поліпшенню технічногообслуговування основних підрозділів підприємства, перерозподілу працюючих вйого межах, вивільненню робітників в допоміжних виробництвах і залучення їхпісля відповідної підготовки до роботи в основних цехах, щоб підвищитизмінність наявного у них устаткування. [3.]
Підвищення коефіцієнтів змінності роботиустаткування підприємства може бути досягнуто шляхом — розширення зонибагатоверстанного обслуговування, — суміщення професій. Можливості длярозширення зони обслуговування створюються в результаті технічногоудосконалення устаткування, підвищення рівня комплексної механізації і автоматизаціївиробництва.
Підвищенню змінності роботи устаткуванняповинно сприяти удосконалення його структури, тобто зменшення в його складі тихмашин і верстатів, які за своїми технологічними можливостями лише частковозавантажені роботою протягом зміни.
Наявність на підприємствах устаткування, якелише частково використовується у виробничому процесі, не дає змоги протягомстроку корисного використання перенести свою вартість на виготовлюванупродукцію (послуги). В результаті матиме місце значна недоамортизація такогоустаткування, що негативно впливатиме на економічні показники діяльностіпідприємства. Досвід діяльності багатьох підприємств показує, що позбутисянадлишку устаткування можна шляхом зміни його структури, наприклад, реалізаціїабо списання застарілих верстатів і машин, придбати нове устаткування, і зарахунок високої продуктивності якого більш повно завантажити все наявнеустаткування. Вирішення проблеми повного завантаження устаткування можливешляхом розвитку кооперування підприємств з метою ефективності використаннянаявних у них резервів виробничих потужностей.
Значного підвищення змінності роботиустаткування можна домогтися шляхом розширення сітки організацій, покликанихздійснювати прокат машин і устаткування та інших елементів основних фондів.Такі організації скуповують у підприємств зайве устаткування, здійснюють увипадках необхідності їх ремонт і модернізацію і віддають на прокат підприємствам,споживачам. Від такої діяльності економічну вигоду отримують всі її учасники:підприємства, які продали зайве у них устаткування такій організації, маютьзмогу отримувати суму коштів значно більшу, ніж у випадку, коли такеустаткування демонтується і підготовлюється для здачі його на металобрухт. Втой же час, підприємства, яким необхідні відповідні види машин і устаткуванняза свої кошти мають змогу оперативно його придбати і залучити до використання увиробничому процесі, оскільки значна частина таких машин і верстатів перебуваєв доброму технічному стані.
Важливе значення в підвищенні ефективностівикористання основних засобів мають соціальні фактори. Так, проведенісоціологічні дослідження на ряді підприємств дали змогу виявити низку причин,які негативно впливають на організацію використання активної частини основнихзасобів в другу зміну. Насамперед, мова йде про незадовільне забезпеченнядругої зміни необхідним комплексом послуг виробничої інфраструктури (своєчасногоремонтного обслуговування, ритмічного забезпечення робочих місць необхіднимиматеріалами, інструментом, комплектуючими, транспортними засобами, різнимивидами енергії), низький рівень організації харчування, медичногообслуговування; недостатність в організації соціально-побутової інфраструктуриміст та робітничих селищ; невисокий рівень кваліфікації кадрів, що не даєможливість ефектно використовувати нову техніку.
Поряд з технічними і організаційними факторамиважливу роль в підвищенні ефективності використання основних засобів повиннівідігравати фактори матеріального стимулювання працівників підприємств. Мовайде про те, що менеджмент підприємств має розробляти і постійно удосконалюватимеханізми матеріального стимулювання робітників, інженерів та іншихпрацівників, діяльність яких сприяє виявленню та організації використаннярезервів підвищення ефективності основних засобів.
Поліпшення інтенсивного та екстенсивноговикористання основних засобів підприємств безпосередньо позначається назниженні собівартості виготовлюваних виробів за рахунок економії наумовно-постійних витратах, а в кінцевому підсумку це дає змогу збільшитиприбуток підприємств та підвищити рентабельність їх діяльності. [5.] 4. Аналіз стану та ефективноговикористання основних засобів на філії „Павлоградвугілля” “Павлоградськаавтобаза”
Об’єкт дослідження — філія ВАТ«Павлоградвугілля» «Павлоградська автобаза».
Філія ВАТ «Павлоградвугілля»«Павлоградська автобаза» є структурним підрозділом відкритогоакціонерного товариства «Павлоградвугілля». Засновано згідно наказуМінвуглепрому України № 9 від 15.01. 1970 р. Перетворене держпідприємство” Павлоградська автобаза ” у відкрите акціонерне товариство і дочірнєпідприємство згідно Указу Президента України № 116 від 7.02.96 р. ” Про структурнуперебудову вугільної промисловості”. У зв’язку з приватизацією ДХК«Павлоградвугілля» з 01.07. 2004 р. відбулась реструктуризаціяпідприємства, а також його структурних підрозділів. З цього моменту філія ВАТ«Павлоградвугілля» ” Павлоградська автобаза ” не маєстатусу юридичної особи.
До складу автобази входять: 5 автоколон(Центральна, Павлоградська, Першотравнева, Тернівська, Дніпровська), ремонтнідільниці на кожній колоні.
Основною метою діяльності підприємства єавтотранспортні перевезення породи, вугілля й інших вантажів для підприємствВАТ «Павлоградвугілля», а також задоволення потреб підприємств іорганізацій регіону в автотранспортних послугах.
На балансі автобази перебуває 678 автомобілів.З них:
— вантажних — 387;
— автобусів — 89;
— легкових — 156;
— спец. машин — 46.
Крім того напівпричепів — 32, та причепів — 28.
З загального числа автомобілів у виконанніплану вантажоперевезень бере участь 75 автомобіля, що цілодобово здійснюютьвивезення породи на шахтах ВАТ ” Павлоградвугілля “.
Планова чисельність працівників складає 1232чоловік. З них:
— водії — 876;
— допоміжні робітники — 99;
— ремонтні робітники — 85;
— непромислова група — 61;
— ІТР — 111.
Плановий фонд оплати праці за місяць складає1602,5 тис. грн.
Займана площа «Павлоградськоїавтобази» складає 10,45 га.
Філія «Павлоградська автобаза» на2007р. запланувала виконати обсяг перевезення 2749 т. тонн, вантажообіг 17348т. ткм. Доходи від автопослуг 59767 т. грн.
Істотними проблемами, які впливають надіяльність філії «Павлоградська автобаза» є морально та фізичноустаріле обладнання, недостатність запасних частин.
До плану розвитку діяльності підприємствавходять: придбання нових автомобілів, покращення технічного стану автопарку,збільшення обсягу виробництва, залучення інвестиційних коштів.
Основним джерелом інформації для аналізу стануі використання основних засобів є бухгалтерська (фінансова) звітністьпідприємства за п’ять останні роки.
Аналіз стану та ефективності використанняосновних виробничих засобів підприємства складається з таких етапів:
— визначення показників забезпеченняпідприємства основними виробничими засобами;
— визначення показників стану основнихвиробничих засобів;
— визначення показників ефективностівикористання основних виробничих засобів.
Аналіз стану та ефективності використанняосновних виробничих засобів підприємства треба розпочати з аналізу структуриосновних засобів. У таблиці 1 визначимо питому вагу виробничих фондів у активібалансу.
Таблиця 1. Показники 2003 2004 2005 2006 Тис. грн Питома вага Тис. грн Питома вага Тис. грн Питома вага Тис. грн Питома вага Основні засоби 9235 58 8879 54 10555 77,1 23014 86,2 Оборотні та ін. активи 6674 42 7565 46 3137 22,9 3671 13,8 Баланс 15909 100 16444 100 13692 100 26685 100 /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> />
Зприведеної вище таблиці ми бачимо, що значну частину у виробничих фондахПавлоградської автобази займають основні виробничі фонди. Ця частина в 2007році значно зросла в порівнянні з 2003 роком на 13779 тис. грн., що склалося врезультаті збільшення балансової вартості за рахунок здійснення капітальнихремонтів та придбання автотранспортних засобів.
Проаналізуємосклад та структуру основних засобів філії ВАТ «Павлоградвугілля»«Павлоградська автобаза» за період 2003 — 2007 роки. Це надано взведеній таблиці 2. Таблиця 2 Види основних засобів 2003 2004 2005 2006 2007 Балансова вартість Питома вага Балансова вартість Питома вага Балансова вартість Питома вага Балансова вартість Питома вага Балансова вартість Питома вага 1. Виробничі основні фонди, у т. ч.: 9080 98,3 8708 98,1 10203 96,7 18997 98,5 22887 99,4
Продолжение таблицы.Будівлі та споруди 2299 25,3 2254 25,9 2679 26,3 12275 64,6 12639 55,2 Машини та обладнання 2073 22,8 2195 25,2 2236 21,9 950 5 1137 5 Транспортні засоби 4344 47,9 3880 44,6 4654 45,6 5014 26,4 8210 35,9 Виробничий та господарчий інвентар 238 2,6 341 3,9 570 5,6 555 2,9 662 2,9 Ін. види виробничих засобів 126 1,4 38 0,4 64 0,6 200 1,1 239 1 2. Невиробничі основні засоби 155 1,7 171 1,9 352 3,,3 299 1,5 127 0,6 Разом 9235 100 8879 100 10555 100 19296 100 23014 100
Ускладі основних виробничих засобів найбільшу частину займають транспортнізасоби у середньому 40,1%, будівлі та споруди 39,5%, машини та обладнання16,0%. Структура транспортних засобів надається у таблиці 3 за типами. Таблиця 3 Тип автотранспортного засобу Кількість % Спеціальні 46 6,3 Бортові 198 27,2 Самоскиди 186 25,5 Фургони 3 0,5 Тягачі з прчепами та напівпричепами 50 6,9 Легкові 156 21,4 Автобуси 89 12,2 Всього автотр. засобів 728 100
Алгоритмрозрахунку показників (коефіцієнтів) стану та використання основних виробничихзасобів визначені в додатку А.
Зведенатаблиця 4 усіх показників роботи автотранспортних засобів підприємства за 2003- 2007 роки. Таблиця 4 № п/п Показники Од. вим 2003 2004 2005 2006 2007 Абсолютне відхилення Темп приросту 1 Середньоспискова кількість од 323,1 280,1 232,8 301,6 337,8 -14,7 104,5 2 Автомобіле-дні в господарстві од 118244 102237 84974 110240 123469 5225 104,4 3 Автомобіле-дні в роботі од 32301 38189 31309 35245 40884 8583 126,6 4 Автомобіле-дні в ремонті од 9067 9603 11604 9335 10829 1762 119,4 5 Автомобіле-дні в простоях од 76876 54445 42061 65660 73539 -3337 95,7 6 Загальна вантажність тн 2601,8 2376,7 2097,5 2489,3 2788 186,2 107,2 7 Середня вантажність тн 8,1 8,5 9 9 9 0,9 111,1 8 Авто-тоно-дні в господарстві тис тн 952 868 766 910 1019 67 107 9 Обсяг перевезень тис тн 639 658 555 649 726 87 113,6 10 Вантажообіг тис ткм 313355 51553 47521 41454 48087 16732 153,4 у т. ч. відрядних а/м тис ткм 29936 50054 46409 3995 44794 14858 149,6 11 Можливий вантажообіг тис ткм 24394 35615 30770 30004 33604 9210 137,8 12 Авто-години в наряді тис год 275 339 277 307 344 69 125,1 у тому числі в русі тис год 134 183 159 159 178 44 132,8 13 Загальний пробіг тис км 6435 8435 7323 7435 8327 -108 129,4 у т. ч. відрядних а/м тис км 4089 6067 5428 5078 5890 -177 144 14 Пробіг з вантажем тис км 2504 3614 3140 3059 3426 -188 136,8 15 Кількість ходок тис їзд 51,4 49,3 41,4 50,4 56,4 7,1 109,7 Таблиця 5 № п/п Показники Од. вим 2003 2004 2005 2006 2007 Абсолютне відхилення Темп приросту 1 Коефіцієнт технічної готовності 0,923 0,906 0,863 0,915 0,912 -0,011 98,8 2 Коефіцієнт випуску на лінію 0,273 0,374 0,368 0,32 0,331 0,058 121,2 3 Коефіцієнт використання вантажності 1,227 1,405 1,508 1,333 1,332 0,105 108,6
Продолжение таблицы.4 Коефіцієнт використання пробігу 0,612 0,596 0,578 0,602 0,582 -0,03 95,1 5 Час у наряді год 8,5 8,9 8,9 8,7 8,4 -0,1 98,8 6 Середньодобовий пробіг км 199,2 220,9 233,9 211 203,7 4,5 102,3 7 Експлуатаційна швидкість км/год 23,4 24,9 26,4 24,2 24,2 0,8 103,4 8 Технічна швидкість км/год 47,9 46,2 46,2 46,8 46,8 -1,1 97,7 9 Коефіцієнт використання часу для руху 0,489 0,539 0,571 0,517 0,517 0,028 105,7 10 Середня відстань перевезень км 49,1 78,4 85,6 63,9 66,2 17,1 134,8 11 Виробіток на середньоспискову автотону тн 245,6 276,7 264,6 260,7 260,4 74,8 106 12 Виробіток на 1 середньоспискову атотону ткм 12051 21691 22656 16653 17248 5197 143,1
Дляоцінки стану основних виробничих засобів доцільно розрахувати такі показники,які характеризують виробничий потенціал підприємства: коефіцієнт зносу основнихзасобів, коефіцієнт оновлення основних засобів та коефіцієнт вибуття основнихзасобів.
Розрахованіпоказники (коефіцієнти) відображені у табл. 2. Розрахунок проводився заформулами. [5.]
Ізрозрахунків можна спостерігати негативну тенденцію зростання коефіцієнту зносуосновних засобів (в середньому на 3% за рік), при нормативному зменшенні.Прийнято вважати, що значення цього коефіцієнту більше 0,5 є небажаним.
Коефіцієнтоновлення основних засобів згідно з нормативами повинен збільшуватися. Узвітному періоду він зменшився з 0,07 до 0,06. Але аналізуючи динаміку йогозмін протягом чотирьох років, не будемо вважати зменшення на 0,01 негативним явищем.
Коефіцієнтвибуття основних засобів повинен бути менше ніж коефіцієнт оновлення основнихзасобів. Саме це можна спостерігати протягом усього досліджуваного періоду. Втой же час цей коефіцієнт мав тенденцію до зниження, і в звітному періоді йогозначення знизилось до нуля.
Виходячиз проведеного аналізу майнового стану підприємства можна зазначити, що йогомайно за звітний період збільшилося, але це збільшення виникло в основному зарахунок збільшення дебіторської заборгованості. Враховуючи це, а такожзростання коефіцієнта зносу основних засобів та зменшення коефіцієнту оновленняосновних засобів, стан основних засобів підприємства не можна вважатизадовільним.
Коефіцієнтоборотності основних засобів (фондовіддача) протягом останніх років постійнозростав, у середньому на сім пунктів за рік. Збільшення рівню фондовіддачісвідчить про зростання ефективності використання основних засобів підприємства.
Висновки
У ході написання курсової роботи були розкритіі питання і поставлені перед нами задачі. В першій частині були ретельновивчені питання, пов’язані з визначенням основних засобів їх класифікацією таметодикою аналізу використання.
Так було використано визначення основнихвиробничих засобів, як частина виробничих фонів, яка бере участь у процесівиробництва довгого часу, що зберігає при цьому свою натуральну форму, а їхвартість переноситься на виготовлювальний продукт поступово, по частинам, вміру використання. Основні засоби поділяються на виробничі і невиробничі. Доосновних виробничих засобів відносяться засоби, які опосередковано приймаютьучасть у виробничому процесі, а до невиробничих – ті, що створюють умови дляжиття робітників. Особливу увагу приділяється діленню основних засобів наактивну та пасивну частину. Збільшення долі активної частини основних засобівсприяють збільшенню показників випуску продукції та економічної ефективностідіяльності підприємства.
У другій частині курсової роботи мипроаналізували стан та ефективність використання основних засобів на філії„Павлоградвугілля” “Павлоградська автобаза”. Для забезпечення відтворенняосновних виробничих засобів важливе значення має вивчення їхнього стану тавикористання. Стан і використання основних виробничих засобів є важливимфактором підвищення ефективної діяльності підприємства.
У процесі виробництва основні засобизношуються фізично і старіють морально. Ступінь фізичного зносу основнихзасобів визначається в процесі нарахування амортизації. Цей процес можнарозглядати в кількох аспектах:
По-перше, як метод визначення поточної оцінкине зношеної частини основних засобів.
По-друге, як спосіб віднесення на готовупродукцію одноразових витрат на основні засоби.
По-третє, як спосіб нагромадження фінансовихресурсів для заміщення виведених з виробничого процесу основних засобів або длявкладання коштів у нові виробництва.
Виходячи з проведеного аналізу майнового станупідприємства можна зазначити, що його майно за звітний період збільшилося, алеце збільшення виникло в основному за рахунок збільшення дебіторськоїзаборгованості. Враховуючи це, а також зростання коефіцієнта зносу основнихзасобів та зменшення коефіцієнту оновлення основних засобів, стан основнихзасобів підприємства не можна вважати задовільним.
Коефіцієнт оборотності основних засобів(фондовіддача) протягом останніх років постійно зростав, у середньому на сімпунктів за рік. Збільшення рівню фондовіддачі свідчить про зростанняефективності використання основних засобів підприємства.
Додаток АПоказник Формула розрахунку Позначення 1. Фондомісткість Фк/Вп
Фк — балансова вартість основнх виробничих засобів;
Вп — вартість виробленої продукції; 2. Фондоозброєність Фк/ч Ч – середньооблікова чисельність працівників; 3. Коефіціент реальної вартості основних засобів у майні підприємства Фз/М
Фз – залишкова вартість основнх виробничих засобів;
М – вартість майна підпрємства; 4. Коефіціент зносу основних засобів Зо/Фк Зо – сума зносу основнх виробничих засобів 5. Коефіцієнт придатності основнх виробничих засобів 1-Кз Кз – коефіцієнт зносу основнх виробничих засобів; 6. Коефіцієнт оновлення основнх виробничих засобів Фв/Фк Фв – вартість виведених основнх виробничих засобів; 7. Коефіцієнт вибуття основнх виробничих засобів Фу/Фк Фу – вартість уведених основнх виробничих засобів; 8. Коефіцієнт приросуосновнх виробничих засобів. (Фв-Фу) /Фк 9. Фондовіддача Вп/Фк 10. Рентабельність основнх виробничих засобів Пз/Фк Пз-загальний прибуток підприємства;
Список літератури
1. Волков О.И., Скляренко В.К. Экономика предприятия:Курс лекций. –М., 2003.
2. Горфинкель В.Я. Экономика предприятия: Учебник. –3-е изд. — М., 2003.
3. Гриньов А.В. Організація та управління напідприємстві. — Х., 2004.
4. Економіка підприємства: Підручник / За ред. И.М.Петровича. – 2-ге вид., пер. та доп. – К., 2002.
5. Лапин Е.В. Оценка экономического потенциалапредприятия. – Суми, 2004.
6. Савицька Г.В. Економічний аналіз діяльностіпідприємства: Навч. посіб. – К., 2004.
7. edu. meta. ua. ru. razd. ekonomika
8. www. vuziib. net
9. www. refine. org. ua