Курсоваробота
Натему: Екологічні методи інтенсифікації ведення рибного господарства на прикладіЗАТ ім. Т.Г. Шевченка „Червона Слобода” Черкаської області />
Зміст
Вступ
Розділ 1. Загальні відомості про господарство
Розділ 2. Біологічні особливості ставових риб
2.1.1 Короп
2.1.2 Білий товстолобик
2.1.3 Білий амур
2.2 Розрахунки норм посадки
Розділ 3. Інтенсифікаційні заходи у ставах привирощуванні
3.1 Меліорація
3.2 Удобрення
3.3 Годівля
3.4 Полікультура
Висновки
Пропозиції
Список використаної літератури
Вступ
Рибна продукція –цінний і часто незамінний продукт харчування, що забезпечує потребу людининасамперед у білках тваринного походження, широку гуму вітамінів, різноманіттямікроелементів та біологічно активних речовин.
За рахунок рибита рибопродуктів на 20-30% забезпечується потреба населення в продовольчомубілку [1].
Рибнегосподарство України відіграє значну роль у забезпеченні населенняпродовольством, галузей національної економіки – сировиною, а також увідтворенні природних ресурсів та підвищенні зайнятості населення [6].
Завдяки значномупопиту населення на рибу і рибопродукцію, прибутковості її вилову в Україніпротягом останніх 80-100 років створено відповідну матеріальну базу длярозвитку рибного господарства на внутрішніх водоймах. Побудовано рибоводністави, створено величезні штучні водосховища на каскаді великих річок, лиманнігосподарства, водойми комплексного призначення [1].
Перед рибним господарством„Червона Слобода” поставлене конкретне завдання – збільшити обсяги постачаннянаселення живою, охолодженою рибою та рибною продукцією.
У вирішенні цього завданнявиключної важливості набув професійний рівень підготовки фахівців, ефективністьвикористання ними у практичній роботі знань з технологій штучного розведенняриби, вирощування рибо посадкового матеріалу і товарної риби.
Метою виробничої практики булонабуття досвіду застосування на виробництві фахових умінь з технологічних іорганізаційно – економічних дисциплін.
Виробнича практика студентів 4-гокурсу спеціальності 6.130300 „Водні біоресурси” була вагомим кроком у процесіпрактичного засвоєння рибництва.
Розділ 1. Загальні відомості прогосподарство
Лиманне господарство „ЧервонаСлобода” ЗАТ ім. Т.Г. Шевченка — повносистемне господарство з використаннямінтенсивної форми ведення. Знаходиться в селі Червона Слобода Черкаськогорайону Черкаської області. Розташоване в лісостеповій зоні. Однією з ознакгеографічного положення є загальна рівнинність її поверхні при незначномупохилу території з півночі на південь. Що стосується природно — кліматичнихумов, то вони сприятливі для вирощування риби. Клімат помірний, середньомісячнатемпература у квітні – жовтні становить 13.5 — 15◦С, кількість днів зтемпературою 10◦С – 160–175 і вище 15◦С – 100-138. Зимам´яка, з частими відлигами, літо тепле з достатньою кількістю опадів.Середньомісячна кількість опадів на 1 га ставу становить 4 тис. м³.
Загальна площа складає 0,8 тис.га.
У господарстві наявні такікатегорії ставів:
ü головний став — 1;
ü нагульний став – 1, загальна площа якого 420га;
ü вирощувальні стави – 3 шт. – 70 га (два з якихмають площу 20 га і один займає 30 га);
ü нерестові стави – 26 шт., кожен по 0,05 га;
ü зимувальні стави – 8 шт.;
ü літньо-маточні стави – 4 шт. – по 0,25 га;
ü малькові стави ;
ü ставок, що забезпечує інкубаційний цех.
Основний водообмін відбувається зарахунок р. Дніпро (Кременчуцьке водосховище). Джерело водопостачання маєдостатню потужність, для необхідної кількості води.
Всі категорії ставів розміщені наділянках з луговими ґрунтами – суглинками.
Глибина залягання ґрунтових вод урайоні с. Червона Слобода складає 5-8м. Рослинність представлена мезофільнимита гігромезофільними травами та різнотрав’ям ( мітлиця біла, костриця червоната лучна, тонконіжник лучний, трясучник тощо). Незначні площі покритізамоховілими луками з пахучої трави звичайної, мітлиці тонкої, біловуса,костриці овечої.
Представниками туводної іхтіофауниє карась, лящ, плітка, лин, окунь, щука, судак, сом.
Орнітофауна представлена качиними,лелековими, мартиновими, чаплевими, норцевими тощо.
Витрати води в літніх ставахстановлять в середньому 1л/с на 1 га площі ставу. Водопостачання та водоскид — незалежні.Рибопродуктивність при впровадженні широкого спектру заходів інтенсифікаціїзросла до 10 -15 ц/га. А в окремі періоди перевищувала 2000 кг/га. Вирощуванняриби в лиманному господарстві передбачає одержання товарних дволіток у полікультурі: короп, білий амур та білий товстолобик.
Середня температура за рік7,7ºС. Опадів випадає 500-600 мм. В середньому 1 ц товарної риби в господарствівикористовує 25-30 м³ свіжої води.
Гідротехнічні споруди вгосподарстві представлені водопостачаючою та водоскидною системами каналів,люків, шлюзів. До них належать: земельні греблі та дамби; паводкові водоскиди;донні водоспуски; водопостачальні, скидні та рибозбірно-осушувальні канали;споруди на каналах – дюкери, перепади, рибозахисні пристрої; рибо вловлювачі танасосні станції. Всі гідротехнічні споруди у задовільному стані.
Рентабельність виробництвастановить 26 %. Для рибного господарства “Червона Слобода” визначальними є таківиди діяльності:
ü розведення і вилов товарної риби та їїреалізація;
ü вирощування молоді риб, що використовується якрибопосадковий матеріал для власних потреб та зариблення ставів, водосховищ,озер, лиманів, заток;
ü виробництво харчової рибної продукції.
Розділ2. Біологічні особливості ставових риб
Основнимоб’єктом ставового рибництва на сьогодні є короп, хоча останніми роками дедалібільше питому вагу у загальному обсязі товарної продукції становлять рослиноїдніриби – білий товстолобик і білий амур.
Якщов 1989-90 рр. ці риби в господарствах Укррибгоспу становили близько 16% усієїтоварної продукції, то 1995 р. їх частка рівнялася 28%.
2.1.1 Короп
Короп – швидкоростуча риба, якамає добрі смакові властивості. М’ясо його містить багато білків ( до 16 %) тажирів ( до 15%). Страви з цієї риби висококалорійні, смачні, мають приємнийвигляд. Засвоєння людським організмом 92-93%.
Вихід м’яса у дворічок коропаколивається від 48 до 65%, а в середньому становить 55%. Якщо враховувати, щодля виготовлення других страв можна використовувати і голову, то близько 60%маси тіла коропа становить поживна частина. Короп – риба малорухома, живе встоячій воді, краще розвивається в мілких ставах з мулистим дном, багатиморганічними речовинами, що добре прогрівається сонцем та захищене від вітру.Оптимальна температура для харчування 20-27 ºС (витримує температуру водидо 35ºС). Зимою короп не харчується і при температурі води 4-6 ºСзнаходиться в малорухомому стані. В цей час обмін речовин у нього знижений, зазимній період короп втрачає від 5 до 10% своєї маси. При посиленому харчуванніриби насиченість води киснем повинна складати 4,5-5 мл/л, при послабленому –біля 2 мл/л.
Бажані показники режиму ставів длярозведення коропа: вміст кисню більше 4 мл в одному літрі води, вільноївуглекислоти влітку до 10 мл в 1 літрі води, заліза до 1-2 мг в 1 літрі води,рН води – 7-8, загальна жорсткість води 5-8, окислюваність до 30 мг кисню на 1літр води. Вода не повинна містити сірководню та метану, згубно діючих на рибу.Живиться короп дрібними рачками ( дафнії та циклопи ), різними черв’яками таличинками комарів. Невибагливий до штучно виготовлених кормів.
Короп дуже швидко росте: ваговінорми для цьоголітків — 25-30 г, дволітків – 500-800 г, трилітків 1200-1500г, чотирилітків – 2000-2500 г. Статевої зрілості досягає в 4-5 річномувіці, маючи масу близько 4-5 кг. Плодючість: абсолютна 1,5млн ікринок, робоча –300-500 тис. Тривалість розвитку ікри при 15 ºС – 5 діб, 20 ºС – 3доби. При штучному розмноженні співвідношення самок до самців відповідно 1:2[2].
2.1.2 Білий товстолобик
Білий товстолобик – представникродини коропових риб. Має стиснуте з боків тіло. На череві від горла доанального отвору йде гострий кіль. Очі розташовані низько, їх нижній крайзнаходиться нижче рівня кутів ротового отвору. Рот верхній, глоткові зубиоднорядні, стиснуті. Фільтраційний апарат має вигляд густої сітки, що дає змогузатримувати планктон. Кишковий тракт довший тулуба у 5,29-7,81 рази. Лускадрібна, срібляста. Це швидкоростуча прісноводна риба, яка до недавнього часубула поширена лише в басейні р. Амур. Тепер білий товстолобик широковпроваджується для розведення у внутрішніх водоймах нашої країни. Місце життя –зона відкритої води. Статевої зрілості досягає у віці 4-5 років на Україні і увіці 8-9 років на р. Амур. Оптимальна температура води для нормального росту ірозвитку 18-25ºС. Статеві продукти одержують штучним способом, у кінцітравня – середині червня. Плодючість становить 500-600 тис. шт. Ікра дрібна –1,1 — 1,2 мм, батипелагічна, має слабке забарвлення. Тривалість розвитку ікри вінкубаційних апаратах 28-32 години. Основу живлення складає фітопланктон. На 8—9-й день в його раціоні вже з’являється дрібнийфітопланктон, що згодом стає основним кормом. Добовий раціон білоготовстолобика становить 25—40% його маси (17,2 % до маси його тіла). Оптимальнатемпературою для живлення, як і для білого амура — 20—26 °С. Кормовийкоефіцієнт при живленні фітопланктоном білого товстолобика залежно відтемператури води і виду корму варіює від 20 до 50. При температурі води8ºС живлення припиняє. За перший вегетаційний сезон білий товстолобикдосягає маси 20 г. Маса дволіток становить 400-600г. Товарні трилітки –1500-2000г. Найкраще вирощувати у ставах, багатих водоростями [5].
2.1.3 Білий амур
Велика за розміром риба, якашвидко росте і досягає в р. Амур маси 32, у водоймах-охолоджувачах ТЕС — 35 кг.Середньорічні прирости на півдні у теплих водоймах можуть становити 3 кг.Живиться в основному водною рослинністю, але добре поїдає й лучну траву,люцерну та концентровані корми. У ранні періоди розвитку білий амур живитьсялише зоопланктоном. З 15-добового віку його раціон збагачує рослинність, а змісячного віку вона стає основним його кормом. Оптимальна температура води дляживлення білого амура — 20—26°С. При температурі 8°С він припиняє живлення. Задобу білий амур може спожити таку кількість рослинної їжі, яка перевищує йогомасу. Пройшовши крізь кишечник риби, часткового перероблена зелена масапотрапляє у водойми, підвищуючи їх біологічну продуктивність. Улюбленим кормоммолоді амура є ряска. При живленні водною рослинністю кормовий коефіцієнтбілого амура варіює від 30 до 70.
Статевої зрілості у р. Амур білий амур досягає у8— 10-річному віці, на півдні України і у водоймах-охолоджувачах — у 4—5, а напівночі — у 8—9-річному.
Використовувати білого амура як меліоратора кращеу віці 2—6 років масою 0,5—4 кг. Норми посадки залежать від інтенсивностізаростання ставу та віку риби і можуть варіювати від 100 до 500 екз./га.Додаткова продукція за рахунок білого амура становить 1—2 ц/га. Та якщопідгодовувати його багаторічними травами (еспарцет, люцерна та інші), то згектара ставу можна одержати 30 і більше центнерів цього виду риби.(9)
Мешкає на глибині, вночі виходитьу прибережну зону.
Статеві продукти одержують штучнимспособом у кінці травня-середині червня. Плодючість до 800 тис. шт. дрібнихікринок. Ікра батипелагічна. За перший вегетаційний сезон білий амур досягаємаси до 20 г. Цьоголітки і дволітки відповідно: 500-1200, 2000-3000г [3].
2.2 Розрахунки норм посадки риби
Щільність посадки вирощувальних танагульних ставів визначається комплексом чинників як біологічного, так іекологічного характеру. При цьому враховують такі показники як природнарибопродуктивність, показники продуктивності за внесення добрив, годівля риби,віковий та розмірний склад молоді.
Розрахунки зариблення ставівздійснюють, зважаючи на планову рибопродуктивність, або завдання виробництварибопосадкового матеріалу.
При розрахунках щільностей посадкириби у нагульні стави користуються такою формулою:
X = S × П × 100 / (М2- М1) × Р,
де X – кількість необхідногоматеріалу (екз.);
S – площа ставу (га);
П – рибопродуктивність (кг/га);
М2 – масакінцевої продукції (кг);
М1 – масапосадкового матеріалу (кг);
Р — % виходу кінцевої продукціївід посадки.
Для вирощувальних ставів, депосадковим матеріалом будуть личинки, формула набуде такого вигляду:
X = S × П × 100 / М2 × Р.
При вирощуванні риби у полікультурі розрахунки норм посадки кожного виду здійснюють окремо, користуючись наведенимиформулами. Одним із основних значень у наведеній формулі є величинарибопродуктивності. Залежно від зони розташування рибних господарств, характерупідстилаючих ґрунтів, методів інтенсифікації, набору риб у полі культурі вонабуде змінюватись.
За діючими нормативами величинавиходу цьоголіток від посаджених на вирощування личинок у лісостеповій зоністановить 33 %. Маса цьоголіток відповідно: коропа – 27 г; білого товстолобика– 20 г; білого амура – 25 г.
За діючими нормативами величинавиходу дволіток від посаджених одноліток коропа і рослиноїдних риб в ставахплощею понад 150 га -65 %.
Маса дволіток: коропа – 450 г;білого товстолобика – 350; білого амура – 400 г.
При інтенсивній годівлі рибидодаткову щільність посадки риби (розрахованої на природну кормову базу)визначають на величину загальної рибопродуктивності за мінусом частки,одержаної за рахунок природних кормів. Необхідні норми риби посадковогоматеріалу та вилов риби подані в таблиці 1.
Таблиця 1
Розрахункипотреби в рибопосадковому матеріалі та вилов риби в лиманному господарстві ЗАТім. Т.Г. Шевченка „Червона Слобода”.Види риб Площа господарства, тис. га Необхідна кількість посадкового матеріалу
Середня щільність посадки,
екз / га
Середня маса товарних дволіток,
кг
Вилов,
тис. т млн.екз тис.т Білий товстолобик 0,8 0,96 0,02 372 0,4 0,211 Білий амур 0,8 0,08 0,002 206,4 0,45 0,02 Короп 0,8 2,48 0,06 961,2 0,41 0,61 Усього 0,8 3,52 0,082 1539,6 0,42 0,841
Розділ 3. Інтенсифікаційні заходиу ставах господарства при вирощуванні
3.1 Меліорація
Стави в результаті експлуатаціїзазнають суттєвих змін, викликаних природними процесами й активною дією людиниз метою підвищення рибопродуктивності. Поєднання природних процесів ігосподарської діяльності на ставах призводить до замулювання і заболочування.При цьому здійснюються фізико-хімічні параметри води й погіршується санітарнийстан. Ці негативні фактори, на фоні адаптивного характеру росту риб призводятьдо зниження темпів росту, відставання у розвитку, що зумовлено не тільки прямоюдією на рибу, а й на кормову базу. Наслідком такого становища є зниженняприродної рибопродуктивності та різке обмеження інтенсифікаційних заходів.
Всю різноманітність проведеннямеліоративних робіт у господарстві можна поділити на дві групи: докорінні, щозабезпечуються глибокими змінами режиму водойми, дія яких зберігається протягомряду років, і поточні, що діють нетривалий період. Таким докорінним заходом єреконструкція ставового фонду. При цьому проводять агротехнічні заходи,використовують оптимальні конструкції гідроспоруд, впроваджують комплекснумеханізацію технологічних процесів.
Використовуютьмінеральні добрива, вносять вапно, що сприяє облагороджуванню води і ґрунтуложа ставів, знижує можливість виникнення ряду захворювань риб.
Проводять циклробіт по осушенню, обробці і плануванню ложа, видаленню зайвої рослинності. Вякості біологічного меліоратора використовують білого амура для пригніченнярозвитку м’якої та плаваючої водної рослинності.
Отже, меліораціяу господарстві проводиться регулярно і на достатньому рівні, але дляудосконалення, було запропоновано використовувати чорного амура, основу раціонуякого складають молюски. Активно зменшуючи чисельність молюсків у ставах,чорний амур розриває біологічні цикли розвитку ряду збудників захворювань риб,що є радикальним методом пригнічення поширення хвороб. Також особливий інтереспредставляють риби-хижаки ( щука, сом, судак ), які ефективно зменшуютькількість сміттєвої риби і при цьому мають високу потенцію росту. А це, в своючергу, збільшує асортимент продукції.
3.2 Удобренняставів
Для підтриманняна необхідному рівні середньосезонної біомаси кормової бази нагульних ставів(фітопланктону – 20-30 г/м3, зоопланктону-8-12 г/м3 і зообентосу – 3-5 г/м2)вносять органічні та мінеральні добрива. Як органічне добриво використовуютьперегній великої рогатої худоби, кінський гній, компост, пташиний послід,зелену рослинність тощо. Перегній вносять по урізу води з розрахунку до 3 т/газа літо залежно від якості води, донних відкладів, характеру водозабірної площітощо. Стави, у яких спостерігається інтенсивне “цвітіння” водоростей, водазабарвлена у зелений колір, прозорість її 30-40 см і менше, вміст азоту у водібільше 2 мг/л, фосфору-0,5 мг/л не удобрюють. Тому, що надлишкове внесення мінеральнихдобрив викликає: явища замору, внаслідок інтенсивного розвитку фітопланктону іпоглинання ним кисню; токсикози риб, які зумовлені відхиленням рН і підвищенимвмістом вільного аміаку у воді.
У господарстві на весьвегетаційний сезон розроблений календарний план внесення добрив. У нагульні ставипершу дозу вносять за весняного прогріву води до 12°С; у першій половині сезону (до 15 липня) наступнадоза вноситься через 10 днів, у другій половині сезону – через 15 днів; останнюдозу вносять за осіннього охолодження води у ставу до 12°С або за 20-30 днів до облову. Удобрення вирощувальнихставів розпочинають за 7-10 днів до початку зариблення, ще до залиття ставів; упершій половині сезону удобрення вносять через 5 днів, у другій половині – 10.При зниженні температури води до 12°С іуповільненні біологічних процесів удобрення ставів лиманного господарства ЗАТім. Т.Г. Шевченка „Червона Слобода” припиняють.
3.3 Годівля риб
За останні роки у зв¢язку з різким подорожчанняменергоносіїв, мікродобавок для комбікормів, транспортних витрат, великимипроцентними ставками кредиторів та іншими причинами обсяги виготовлення тавикористання рівноцінних рибних комбікормів значно знизилась, що негативнопозначилося на рибопродуктивності водойм та якості вирощуваної риби.
Наявністьприродної кормової бази в ставах є обов¢язковою умовою для зростаннярибопродуктивності водойм. Оскільки у ставах господарства підтримується нанеобхідному рівні внесення добрив — кормової бази вистачає. Одним з основнихфакторів рибництва є підгодівля риби штучними кормами, завдяки чому можнапідвищилась рибопродуктивність ставів на 12-24 ц / га. Важливу роль при цьомувідіграє режим годівлі коропів, які є основними споживачами штучних кормів. Приодноразовій годівлі коропи неохоче поїдають традиційні комбікорми. З переходомна багаторазову годівлю витрати кормів знизились на 12-20%. Найефективніше використовуютьсякорми рибою при впроваджені біонічного методу із застосуванням маятниковихгодівниць “Рефлекс”, при якому ефективність кормів порівняно з багаторазовоюгодівлею підвищилась на 20-25%. Економне витрачання кормів при годівлі коропа“за вимогою” забезпечується зниженням механічних витрат, а також можливістюсамогодівлі у відповідності з біоритмами харчування, що корелюють зфізіологічним станом риби і конкретними умовами середовища в даний момент:температурою, вмістом кисню, рН, сольовим режимом, атмосферним тиском,освітленням тощо. При автогодівлі значно зменшилось забруднення водойми, щосприяє прискореному росту риби і підвищенню рибопродуктивності.
3.4 Полікультура
Основою підвищення природноїрибопродуктивності є спільне вирощування різних видів риби на одній площі, якірізняться за характером живлення. У даному господарстві використовуєтьсяспільне вирощування коропа і рослиноїдних риб – білого товстолобика і білогоамура.
При вирощуванні цьоголітківдодатково з коропом на 1 га вирощувальних ставів саджають, тис.екз: молоднякубілого товстолобика – 40-60, білого амура – 10.
За спільного вирощування дволітківкоропа і рослиноїдних риб густота посадки однорічків становить, екз/га: білоготовстолобика – 1000-1100, білого амура – 150-500.
Маса цьоголіток: коропа – 27 г;білого товстолобика – 20 г; білого амура –25г.
Маса дволіток: коропа – 450 г;білого товстолобика – 350; білого амура – 400г.
За даними минулорічних досліджень,що проводились у господарстві, встановили, що за рахунок впровадженняполікультури природна рибопродуктивність збільшилась на 40-50 %.
Висновки
Проаналізувавши всі дані, можназробити висновок: ЗАТ ім. Шевченка „Червона Слобода” є благополучнимгосподарством.
Протягом всього періодувирощування риби стежили за термічним та гідрохімічним станом води, ростом тарозвитком риби, епізоотичним станом господарства, за споживанням рибою кормів.
Регулярно проводились заходиінтенсифікації: меліорація, удобрення, застосовували додаткову посадку риб вполі культурі; організацію годівлі – всі ці вище зазначені заходи благоприємновпливають на вирощування риби, що в кінцевому результаті дає бажану продукцію.
Система науково-обгрунтованих,взаємопов¢язаних способів, технологічних операцій іприйомів, застосовуваних у тісному поєднані й у відповідності з фізіологічнимипотребами риби за періодами її розвитку дасть змогу забезпечити бажаний вихідриби з одиниці площі ставу.
Пропозиції
Основним об¢єктом — постачальником живої товарноїриби населенню в майбутньому залишиться ставове рибництво, а тому факторам йогоінтенсифікації доцільно приділяти більше уваги.
На основі результатів дослідженьбули розроблені пропозиції щодо підвищення рибопродуктивності ставів.
1) Для того, щоб найбільшповно використовувати природні корми ставу, доцільно застосовувати з м і ш а ну посадку, тобто посадку у став риб одного виду, але різного віку. Такепоєднання базується на різниці у характері живлення риб різних вікових груп.Оскільки, молодняк коропа в основному сроживає зоо- і фітопланктон, а дволітки– бентос (личинок, комах) і представників крупної фауни. Для змішаної посадкикраще брати мальків масою не нижче 0,5 г. У нагульні стави рекомендуєтьсясаджати на одного однорічка 10-14 мальків (співвідношення 1:10-14). Прирозрахунках посадки мальків потрібно виходити з того, що рибопродуктивність зацьоголітками складає 25-40 % природної продуктивності ставу за рибою основноївікової групи. Співвідношення дворічків до однорічків рекомендується 1:5.Оскільки за більшої кількості дволітків ріст однорічків пригнічується.
2) Посадка д о д а т к о в их р и б (1-2 види) переслідує ту ж саму мету, що й змішана посадка. Вонаполягає в різному характері живлення риб, що культивуються; дозволяє підвищитирибопродуктивність одиниці площі ставу і розширити асортимент товарноїпродукції при відносно невеликому збільшенні додаткових витрат. У даний час дляспільного вирощування з коропом рекомендовані із бентосоїдних риб – карась,лин; із зоопланктоноїдних – пелядь, строкатий товстолобик. Доцільно застосовуватиспільне вирощування з хижими рибами (щука, окунь, судак), які поїдаютьсміттєвих риб, що є конкурентами у живленні з культивованими видами та частоявляються джерелом збудників інфекційних та інвазійних хвороб. До однорічківкоропа слід підсаджувати мальків хижих риб. Густота посадки, екз./га: мальківщуки 70-250, мальків судака – 900-4000, однорічків судака – 80-100 екз.
3) Для більш повноговикористання ставів, пропоную встановити стаціонарний аератор.
4) Визначити й оцінитиосновні способи досягнення підвищення рівня інтенсифікації.
Списоквикористаної літератури
1. Козлов В.И.Воспроизводство и охрана рыбных ресурсов // Аналитический обзор: Охранаокружающей среды и рациональное использование природных ресурсов, вып. 20. –М., 1992. – 40 с.
2. ГринжевськийМ.В. Інтенсифікація виробництва продукції аквакультури у внутрішніх водоймахУкраїни. – К.: Світ, 2000. – 190 с.
3. ЗаконУкраїни „Про Загальнодержавну програму розвитку рибного господарства України наперіод до 2010 року”
4. Микитюк В.П.,Небога Г.И., Вовк С.И. и др. Рекомендации по профилактике болезней рыб,повышению продуктивности сельскохозяйственных водоёмов и улучшению качестватоварной рыбы. – К.: Урожай, 1987. – 117 с.
5. Шерман І.М.Ставове рибництво. – К.: Урожай, 1994. – 336 с.
6. ГринжевськийМ.В., Андрущенко А.І., Третяк О.М., Грициняк І.І. Основи фермерського рибногогосподарства. За ред. М.В. Гринжевського. – К.: Світ, 2000. – 340 с.
7. Привезенцев Ю.А.Интенсивное прудовое рыбоводство: Учебник для вузов. – М.: Агропромиздат, 1991.– 368 с.
8. Алимов С.І.Рибне господарство України: стан і перспективи. – К.: Вища освіта, 2003. – 336с.
9. Сабодаш В.М.Рыбоводство. – Д.: ”Издательство Стакер”, 2004. – 304 с.
10. Анисимова И.М.,Лавровский В.В. Ихтиология. – М.: Агропромиздат, 1991. – 228 с.
11. Бессонов Н.М.,Привезенцев Ю.А. Рыбохозяйственная гидрохимия. – М.: Агропромиздат, 1987. – 159с.
12. Матеріализібрані під час проходження практики у господарстві.