Зміст
ВступРозділ І Забруднення атмосфери1.1 Головні фактори,які спричинюють забруднення атмосфери1.2 Шумовезабруднення
РозділІІ. Забруднення ґрунтів
2.1 Забрудненнягрунтів Високопільського районуРозділ ІІІ.Забруднення поверхневих вод
3.1 Екологічні проблеми р. Інгулець
3.2 Проблеми водопостачання
Висновки
Список використаної літератури
Вступ
Ми, молодь 21 століття,вступаємо в життя в епоху бурхливого розвитку не тільки науки й техніки, а й негативнихнаслідків НТР та демографічного вибуху. Людству загрожує загибель в найближчі десятиліття,якщо воно терміново не змінить свого ставлення до природи, не замінить стилю своєїдіяльності й існування, не переоцінить життєвих цінностей.
У своїй роботі темаякої “Екологічні проблеми Високопільського району Херсонської області” я спробувавпоказати, що глобальні проблеми витікають з екологічних проблем на рівні держави,області та району.
Одна з найголовнішихпроблеми Херсонщини та Високопільського району – забруднення навколишнього середовища,зокрема, забруднення атмосфери, ґрунтів, підземних вод, озер, річок тощо.
Високопільський районза даними Київського державного університету Ім. Т.Г.Шевченко належить до територійз сильним антропогенним перетворенням і належить до найбільших на території Україниі становить 7-8 балів за 8 бальною шкалою. Район майже не має природних комплексів,всі вони змінені в результаті господарської діяльності людини. [3]
Район та область маютьцілу низку екологічних проблем Атмосферне повітря Херсонської області та Високопільськогорайону сильно забруднене.
В районі серед викидівв атмосферу переважають викиди від автотранспорту, саме вони перебільшують викидивід стаціонарних джерел. У районі часті кислотні дощі, спричинені переважаючимивітрами східногонапрямку, що несуть на територію району повітряні маси з Кривого рогу та Запоріжжязабруднені викидами в атмосферу шкідливих речовин.
Середньорічна швидкістьвітру 15 м/сек і більша. У 70 – 80 роки спостерігались до 20 днів у році, а заразмайже до 40 днів у році, які розподілені майже рівномірно по місяцях з великою перевагоюу березні – квітні. Ґрунти району також сильно забруднені. Приємним є те, що якщов більшості земель Херсонської області вміст гумусу в ґрунті постійно знижується(за даними агрохімічного обстеження ґрунтів) то у Високопільському районі він зрісна 0,09 %. Це третій показник по Херсонській області після Нововоронцовського (0,21%)та Скадовського районів (0,19%). Як результат у Високопільському районі в 2004 роцінайбільша врожайність зернових культур і становить32,0 ц з га. Цей показник є найкращимв Херсонській області.[7]
Заступенем еродованості земель район відноситься до зони активного розвитку цих процесів.Ступінь еродованості ґрунтів становить 31-50%. Поширена, основному вітрова ерозія. Вокремих господарствах сильно розмиті землі, глибоко середньо засолені з вмістомлегкорозчинних
Води річки Інгулець,що протікає по території району, дуже забрудненні, як побутовими відходами так іпродуктами діяльності промислових підприємств, що використовують воду річки длясвоїх потреб.
Особливо небезпечніводи Інгульця навесні під час паводку, тому в районі ще досі не закінчені роботипо ярах, берегах річки, не розчищена і не поглиблена мала річка Молозяна. Не впроваджуєтьсямаловодна та водозберігаюча технологія на промислових підприємствах і в сільськомугосподарстві, що спричинює різкий підйом води у річці, та підтоплення (с.Іванівка,с.Архангельське).[3]
Я переконаний, щонастав час керуватись в наших діях правилами екологічного гуманізму. Основна йогоідея – людина є лише частиною природи й Космосу, законами й силами яких вона повиннарахуватися. Слід завжди пам’ятати словаримського мислителя Л.Сенеки сказані ще в 1 столітті до нашої ери:” Жити щасливоі жити в злагоді з природою – одне й те ж.”
Розділ 1. Забрудненняатмосфери
Повітряна оболонкаЗемлі є найголовніша умова життя на Землі. Вже практично не залишилось таких ділянок,де повітря зберігає свою первісну чистоту та якість. Нажаль нечиста атмосфера Високопільськогорайону Херсонської області також бажає бути кращою. На початок 2000 року в областіналічувалося 373 підприємства, що здійснювали викиди в атмосферу забруднюючих речовин,з них на території Високопільського району найбільших три. Це: асфальтовий завод,склади ГСМ, закинутий склад отрутохімікатів, а також виробничо – опалювальні котельнісіл району.[3]
Сьогодні можна відмітити,що значний відсоток шкідливих речовин надходить в атмосферу від транспорту.
Саме ці викиди переважаютьнад викидами від стаціонарних джерел. Серед викидів від автотранспорту переважають:оксид вуглецю, вуглеводи, окиси азоту та незначна частка окисів сірки. Відомо, щосполучаючись з атомами вологи окиси сірки і азоту утворюють дрібні краплинки сірчаноїта азотної кислоти, які переносяться вітрами у вигляді кислотного туману й випадаютьна землю кислотними дощами. Ці дощі край шкідливо діють на навколишнє середовище,особливо помітний цей негативний вплив на розвиток сільського господарства. Таку серпні 2004 року весь врожай цибулі у присадибних господарствах жителів районубув ушкоджений після кислотного дощу.
На формування “незвичних” опадів на території району впливає близькість теплової електростанції Криворізької2, яка розміщена на околиці м. Зеленодольска Криворізького району Дніпропетровськоїобласті, а також і той факт, що не в кожній оселі сіл району є “голубе паливо”,тобто газове опалення, яке не так пагубно впливає на забруднення атмосфери як опаленнявугіллям.
Так села Новомиколаївської,Іванівської, Орлівської селищних рад ще не газифіковані, тому постає проблема тепловогозабруднення атмосфери.
1.1 Головні фактори,які спричинюють забруднення атмосфери
Головний фактор забрудненняатмосфери – переважаючі вітри північного та південно – східного напрямку, що несутьна територію району повітряні маси з Кривого рогу та Запоріжжя забруднені викидамив атмосферу шкідливих речовин.
Середньорічна швидкістьвітру 15 м/сек і більша. У 70 – 80 роки спостерігались до 20 днів у році, а заразмайже до 40 днів у році, які розподілені майже рівномірно по місяцях з великою перевагоюу березні – квітні. Причиною підвищення швидкості вітру є стихійна вирубка лісонасадженьу зимовий період, які перестають виконувати свою головну вітрозахисну функцію.[2]
Підприємства Дніпропетровськоїта Запорізької областей забруднюють атмосферу на 83% від загального обсягу викидівпо території України. Якщо взяти до уваги постійне зростання виробництва в металургійнійта вугільній промисловості, які є основними забруднювачами Донецько – Придніпровськогобасейну незабаром цей регіон може перетворитися на зону екологічного лиха, це звичайноне на користь моєму району, який не маючи потужного виробництва страждає від промисловогозабруднення.[6] Ще одним фактором забрудненняатмосфери району є власне промислове виробництво найбільший забруднювач – асфальтовийзавод, максимум викидів якого припадає на березень – жовтень, в період інтенсивнихдорожно – транспортних робіт.
1.2 Шумове забруднення
Найбільші джерелашумового забруднення на території Високопільського району — автомобільний та залізничнийтранспорт, ремонтні майстерні, ремонтно — машинні двори. Залізнична станція проходитьчерез південно – східну околицю с.м.т. Високопілля, протягом доби через станціюпроходить 12 потягів вантажних та 13 потягів пасажирських та велика кількість транзитнихпотягів. Протяжність залізниці в межах району 24 км, густота залізничної мережі– 3-4 км на 100км 2 В межах району дві проміжні станції – Високопіллята Блакитна.[3]
На території районупереважають дороги без твердого покриття, які водночас є джерелом шуму та пилу.Через територію району проходить автомобільна дорога державного значення. Протяжністьавтомобільних доріг по району 207,9 км, з них — 199,1 км з твердим покриттям. Автомобільнідороги забруднюють територію на відстані близько 200-300 м від обочини з кожногобоку.
Джерелом забруднення районного центрує також масове скупчення автомобільного транспорту у так звані “базарні дні”, колидо Високопілля з’їжаться всі сільгоспвиробники, комерсанти, покупці.
На мою думку необхідновпровадити наступні заходи, щоб покращити ситуацію з шумовим забрудненням району:
1.Заборонити проїздвантажного автотранспорту через центр Високопілля, Архангельська та інші села, такяк є об’їзді дороги. Які не тільки зекономлять паливо, а й час.
2.Заборонити проїздсільськогосподарської техніки через жилу зону та перегін через неї худоби.
3.Запорукою чистоти території обабічдоріг є зелені лісонасадження вздовж доріг.
Розділ 2. Забрудненняґрунтів
Ґрунти України вкрайзабруднені. Країна має 41,84 млн. га сільськогосподарських угідь, у тому числі– 33,19 млн. га ріллі (55% від загальної площі території). Розораність сільськогосподарськихугідь сягає 72%, а в ряді регіонів навіть перевищує 88%. Розораність земель Херсонськоїобласті та Високопільського району майже 98%. Якісний склад ґрунтів району погіршується.Головна причина – недосконалість агротехнічних прийомів і як наслідок – збільшуєтьсязасоленість та солонцюватість земель.[7]
Грунтово – рослиннийпокрив області та району є регулятором водного балансу суші, оскільки він поглинає,утримує і перерозподіляє велику кількість атмосферної вологи, вони є універсальнимбіологічним фільтром і нейтралізатором багатьох видів антропогенних забруднень,в межах степової зони півдня України в умовах недостатньої зволоженості територіїутворився потужний гумусовий шар.
Приємним є те, щоякщо в більшості земель Херсонської області вміст гумусу в ґрунті постійно знижується(за даними агрохімічного обстеження ґрунтів) то у Високопільському районі він зрісна 0,09 %. Це третій показник по Херсонській області після Нововоронцовського (0,21%)та Скадовського районів (0,19%). Як результат у Високопільському районі в 2004 роцінайбільша врожайність зернових культур і становить32,0 ц з га. Цей показник є найкращимв Херсонській області. [4]
Слід відмітити, щопервинна структура ґрунтів, завдяки їх постійному сільськогосподарському використаннюмайже повністю деградувала.
2.1 Забрудненняґрунтів Високопільського району
Район відноситьсядо центра Причорноморської низовини, де основу ґрунтового покриву складають чорноземи південні не глибокі.На схилах балок та корінних берегів річки Інгулець під впливом процесів змиву ґрунтівта недостатньої зволоженості їх опадами утворюються слабо та середньо сильно змитічорноземи південні. Високопільщина розташована на високих вододілах Дніпра та Інгульця, звідсиі назва районного центру.[5]
На крутих схилах балокде змиті леси і червоно-бурі глини часто відслонюються вапняки на продуктах вивітрюванняяких утворилися чорноземи
В подах ґрунтовий покрив представленийлуково – чорноземними, глинистими ґрунтами. В долині річки Інгулець, де слабо засоленіґрунтові води залягають поблизу поверхні і приймають участь в процесах ґрунтоутвореннялучні слабо солонцюваті та лучні слабо солончакові ґрунти.[1]
На пісчаних терасахІнгульця утворюються дернові слаборозвинуті та лугові слабо солонцюваті ґрунти.(Додаток1 )
Грунтозахистне значеннявідіграють ліси, які в межах району складають 828 га, з них 828 га – ліси держлісфонду,та 669 га – колгоспні. Всі ліси району належать до насаджених. Відсоток лісистостідуже низький 2,4%. Важливі санітарно-гігієнічні значення мають зелені насадження.На території району знаходиться Архангельський заповідник 130га.Лісозаготівля неведеться бо ліси належать до категорії протиерозійних ґрунтів. Сьогодні, на моюдумку треба проводити такі заходи, що до покращення ситуації з ґрунтами району:по – перше треба залісити яри та балки, утворювати прируслових захисних зони вздовжрічки Інгулець, насаджувати лісосмуги з вітряного боку від населених пунктів, щобстворити умови для затримання сильних вітрів.[3]
Розділ 3. Забрудненняповерхневих вод
Забруднення вод єсвоєрідним індикатором забруднення всього навколишнього середовища, тому покращитиекологічний стан водних об’єктів можливо лише за умови оздоровлення екологічноїситуації на всій території України.
Водні об’єкти районупредставлені річкою Інгулець, ставками (загальна площа — 155 га) та підземними водами. Природна властивість пойми та долини річки Інгулець забезпечує виробництво загальноїбіомаси на її території. Вона в 10 раз більша ніж на прилеглій до річки території.
3.1 Екологічніпроблеми річки Інгулець
Херсонщина входитьдо таких гідрологічних областей: правобережна частина, від північної межі до гирлаІнгульця, відноситься до Нижньобузько – Дніпровської області, в якій недостатньоводності. Лівобережна частина, на крайній південь правобережної – до Причорноморськоїобласті. В області надзвичайно низька водність, що пояснюється посушливістю кліматуцієї території та низьким рівнем ґрунтових вод.
Річка Інгулець — остання велика права притока в нижній течії річки Дніпро,яка впадає приблизно за 15 км вище міста Херсона в головну річку — Дніпро. Річка Інгулець несе свої водичерез с.Микільське, с.Інгулець, с.Калінінське, с. Благодатівка, с. Кар¢єрне, с.Велика Олександрівна, С.Архангельське,с.Іванівка, с.Пригіря Херсонської області, а також через с. Снігурівка (Миколаївськоїобл.) та села Дніпропетровської області.[1]
Загальна довжина річки 549 км, в межахобласті – 180 км. Річкова долина терасована, має ширину до 5 км, заплава низька,річище дуже звивисте. Близько 100 км нижньої течії Інгульця знаходиться в підпорірічки Дніпра. Глибина річища до 9 м, на перекатах – до 0,6 м, ширина до 30 – 40м. Дно річки дрібнозернисте, піщане, місцями глинисте. Річка Інгулець перетинає4 райони області. Глибина річки вище с. Калінінське не постійна, нижче – рівномірнозбільшується і до гирла річка судноплавна. В період будівництва Інгулецької зрошувальноїсистеми дно річища штучно поглиблювалось. В зв’язку з тим що Інгулецька зрошувальнасистема забирає води більше стоку Інгульця, то в поливний період нижче смт. Снігурівкирічище річки служить природним каналом для дніпровських вод.[2]
Хімічний склад вод Інгульця формуєтьсяпід впливом дуже мінералізованих стічних вод підприємств Криворізького залізорудногобасейну. За рахунок цих стоків річка відноситься до середньо — і дуже мінералізованих.Кількість солей в різні роки і періоди змінюється від 1,6 – 1,8 до 5,0 – 5,6 г/л,в середньому 3,5 – 4,0 г/л. Тип засолення – хлоридно-натрієвий.
Найбільшим забрудникомІнгульця є території Дніпропетровської області, що розташовані в верхів’ї річкиІнгулець.
Враховуючи те, що протягом зими з Криворізькогобасейну скидаються високо мінералізовані води, в останні роки в перед паливний періодпроводиться промивання річки Інгулець водою із Карачунівського водосховища. Аленезважаючи на це, а також на зміщування вод Інгульця з дніпровською водою, якістьводи, яка іде на зрошення, дуже низька. Середня мінералізація її за останні 20 роківскладає 0,6 – 3,6 г/л. [6]
Води річки Інгулецьдуже забруднення, як побутовими відходами так і продуктами діяльності промисловихпідприємств, що використовують воду річки для своїх потреб.
Особливо небезпечніводи Інгульця навесні під час паводку, тому в районі ще досі не закінчені роботипо ярах, берегах річки, не розчищена і не поглиблена мала річка Молозяна. Не впроваджуєтьсямаловодна та водозберігаюча технологія на промислових підприємствах і в сільськомугосподарстві, що спричинює різкий підйом води у річці, та підтоплення (с.Іванівка,с.Архангельське).
Найбільш небезпечнимивпродовж тривалого періоду для річки були стоки фекальних вод ферм с. Наталино тас. Пригір¢я. (Додаток 2)
3.2 Проблеми водопостачання
В районі є очисніспоруди комунальної каналізації с.м.т Високопілля, але вони не працюють, у зв’язкуз застарілістю обладнання. Місцева водоносна мережа має обмежений водостік.
Виходячи з вищезазначеного можна запропонуватинаступні міри по покрашенню ситуації у районі, що склалася з водозабезпеченням.
1. Регулярнепроведення очистки та дезинфекції водної мережі, благоустрій криниць загальноговикористання.
2. Організаціяводоохоронної зони річки Інгулець та прибережної зони розміром 100м.
3. Дотриманнязаходів боротьби з шкідниками забруднювачами.
З екстенсивним розвиткомекономіки України пов’язаний кризовий стан її водногогосподарства. Відсутність національної екологічної політики, застосування безальтернативногомеханізму розміщення продуктових сил, експлуатація природних ресурсів, високий рівеньтехногенного навантаження – сприяли прискореному поглибленню екологічної кризи.
Ситуація, що склаласяв Україні нині – це аналіз розвитку її водного господарства з врахуванням завданьрозвитку галузей економіки.
Основні напрями стратегічноїмети розвитку водного господарства дозволяють намітити в нових соціально-економічнихумовах нові аспекти для вирішення проблеми. Вони такі:
– створенняумов для безперебійного задоволення питних і господарських потреб населення водою;
– відновленняпорушених водних екологічних систем;
– захист населенняі виробничо-господарського комплексу від шкідливої дії повеней і паводків, водноїерозії, засухи, підтоплення;
– усунення неадекватнихтехнологій підготовки питної води стану води в їх джерелах, нераціонального використанняпідземних вод.
Розвиток цих напрямківповинен узгоджуватися у часі тому, що лише за цієї умови мета може бути досягнута.Необхідно припинити скиди біогенних елементів, нафтопродуктів, пестицидів та іншихшкідливих речовин у поверхневі і підземні водні екосистеми для того, щоб зменшитизабруднення водних об’єктів. Також необхідно розробити екологічно безпечні технологіїутилізації відходів або повної ізоляції для того, щоб запобігти подальшому забрудненнюповерхневих і підземних водних об’єктів водами від полігонів промислових і комунальнихвідходів.
Одним з найбільш приоритетнихзавдань соціально-економічної політики, яка проводиться в країні є забезпеченнянаселення України, галузей її економіки доброякісною водою. Також дуже складна ситуаціяв Україні з водопостачанням питної води мешканцям міст і сіл.
Сучасні технологіїочищення стічних вод можуть звільнити їх від будь-якого забруднення, але при цьомупотрібно враховувати чи потрібна така дистильована вода людям для питних потреб,а також потрібно враховувати вартість такої очистки.
Серед найбільшихекологічних проблем села я виділив :
1 Скорочення кількостінаселення в сільській місцевості зменшує можливість соціальних контактів, поінформованістьсільських жителів щодо екологічних проблем.
2 Застосування у сільськомугосподарстві хімічних добрив і пестицидів
забруднює ґрунти,стічні води та водойми, що згубно позначається на життєдіяльності живих організмів,здоров’ї людей;
3 Машинна обробкаґрунтів, вирубування лісосмуг загрожують загибеллю дикої флори і фауни даної місцевості;
4 Вирубування лісівпризводить до нагромадження в атмосфері вуглекислого газу, що затримує сонячне теплота спричинює парниковий ефект;
5 Лісові пожежі, унаслідокяких в атмосферу потрапляє велика кількість сажі та сполук вуглецю, сприяють парниковомуефекту, знищують лісові ландшафти та їх мешканців, порушують природний екологічнийбаланс цих територій.
Висновки
Якбачимо у характері використання території Високопільського району переважають агро– центри, цей тип штучно-природних утворень відрізняється екологічною нестійкістю.Це зумовлено відсталими формами освоєння ґрунтових ресурсів. І як результат високадоля еродованих площ вітрового походження в зв’язку з виснаженням ґрунті, в високіпоказники внесення нітратних мінералів, добрив та пестицидів. За ступенем еродованостіземель Високопільський район відноситься до зони активного розвитку процесів ерозіїґрунтів, площинного змиву, підтоплення. Поширена, основному вітрова ерозія. В окремихгосподарствах сильно розмиті землі, глибоко середньо засолені з вмістом легкорозчиннихСолей до 0,96% середньо та слабо змиті не засолені легкорозчинними солями. В районівідмічається низький організаційно-технологічний рівень С/г виробництва. Що не забезпечуєвідтворення використаних ґрунтів.
Щоб покращити екологічнийстан району треба впроваджувати організаційні заходи з розташуванням полів сівооборотів, доріг, скотопрогонів, лісонасаджень а також агротехнічні та лісомеліоративні заходи,які також сприятимуть утриманню та регулюванню поверхневого стоку на території району.
Покращення ситуаціїв сільськогосподарському виробництві забезпечить повне комплексне відтворення природногосередовища.
Список використаноїлітератури
1. Історія місті сіл УРСР, Херсонська область К., 1972; ст. 305 – 309;
2. Кваша С.В,Бойко В.М. Херсонська область.-Херсон: Айлант, 2004.
3. Проект районного планированияВисокопольського района Херсонской области. К.-1995. Арх № 12221.
4. Статистична звітність районногосільгоспуправління.
5. Коваль А.П., Знайомінезнайомці (походження назв поселень України) – К., “Либідь”, 2001 р., ст. 195;
6. Районна газета “Жовтневізорі” № 76, 16 липня 1991 рік, ст. 4, “Цікаво про наш край”.
7. Обласна газета“Учитель” № 16, 18 квітня 2002 року, “Екологія Херсонщини:… а загалом життя прекрасне?”.
Додаток № 1
Основні типи ґрунтівВисокопільського району. Тип ґрунту Особливості Глибина гумусового горизонту Вміст гумусу Врожайність с/г 1. Чорноземи південні Приурочені до безстічних рівнин, 70 -72 см. 4,47 %
До 30-40 ц.
з га 2. Чорноземи легко суглинисті Добре водопроникні ґрунти До 70 см. 4% До 30 ц. з га 3. Чорноземи середньо розмиті Залягають на урвистих та крутих схилах 35-40 см. 1,66%
Зменшується
На 20-30% 4. Луково-чорноземні
Солонцюваті і
важкосуглиністі 30-35см. 3,6-4,9% 5. Лугові глибокі
Легкоглиністі
суглинисті
До
20-30см. 4,15-4,89% 6. Дернові піщані
Поширені на
Піщаних терасах 21-30 см. 7. Дернові розвинуті піщані Два горизонти 60 см.