РЕФЕРАТ
Пояснювальназаписка: стор.49, 3 додатки, 7 джерел.
Об’єктдослідження – еколого-економічна ситуація підприємства СП «Шахта ім. В.І. Леніна»,вплив його діяльності на навколишнє природне середовище та здоров’я населення,оцінка природоохоронної діяльності підприємства.
Мета роботи – провестиеколого-економічну оцінку природоохоронної діяльності підприємства, зробитианаліз існуючої технології виробництва, визначити її недоліки, визначити впливдіяльності підприємства на стан здоров’я населення, об’єкти навколишньогосередовища та запропонувати заходи поліпшення загальної ситуації навколишньогосередовища.
В матеріалахкурсової роботи розглядаються наступні питання: аналізується вплив діяльностіпідприємства на об’єкти навколишнього природного середовища та стан здоров’янаселення; розглядається перелік забруднюючих речовин, джерела їх викидів тарозрахунок кількості цих речовин, які утворюються від різних об’єктів викидів; надаєтьсяінформація про сутність екологізації галузі, її принципи та напрямки. На основівище викладеного матеріалу робляться висновки щодо природоохоронної діяльностіпідприємства та викладаються альтернативні рішення щодо покращення технологій,які використовуються на даному підприємстві, з метою зменшення або усуненняантропогенного навантаження на природне середовище та здоров’я населення міста.
ВИКИДИ, ЗАБРУДНЮЮЧІРЕЧОВИНИ, ДЖЕРЕЛА НЕГАТИВНОГО ВПЛИВУ, ПЕК, ТЕРИКОНИ, МЕТАН, ПРИРОДООХОРОННАДІЯЛЬНІСТЬ, АТМОСФЕРА, ІНВЕНТАРИЗАЦІЯ, ВАЛОВІ ВИКИДИ
ВСТУП
Останнімчасом екологічний чинник став усе більш лімітувати економічний розвиток.Зростає усвідомлення того, що економіка повинна жити не лише за економічнимизаконами, але і враховувати екологічні. І весь подальший розвиток можливий лишев досить вузьких рамках екологічного «коридору». У зв’язку з цим все більшеусвідомлюється обмеженість інтерпретації природного капіталу лише як природнихресурсів. Для успішного економічного зростання необхідний облік і іншихекологічних функцій. Це привело до спроби врахувати в теорії економічнузначущість всіх його складових, їх здатність приносити доходи і вигоди, як це іналежить будь-якому капіталу. Економічна інтерпретація екологічних послуг — якекосистемних, так і «духовних» — ще лише починається. Але те, що ці послугитреба включати в економічний зворот останніми роками стає все яснішим. Ізв’язано таке розуміння, на жаль, з тими величезними негативними економічниминаслідками, що викликаються ігноруванням економіки екологічних послуг.Необхідно усвідомити, що «безкоштовна» природа виявляється дуже дорогою длялюдини, якщо адекватно не враховувати її послуги і функції. І прикладів тому вУкраїні і світі стає все більше.
Однимз джерел негативного впливу на природне довкілля є підприємства ПЕК. Об’єктиПЕК, що функціонують в безперервно змінних умовах природного середовища ібагато в чому залежні від їх динаміки, самі теж надають на неї відповідну дію збагатьма важко передбаченими і не завжди оборотними наслідками. З них по впливуна природне середовище і населення країни найбільш масштабним і небезпечнимслід вважати забруднення атмосфери газопиловими викидами підприємств ПЕК, які,за даними 2000-2003 років, в цілому складають 57,4% від маси викидів всіхгалузей, а по твердих, рідких і газоподібних викидах – 62,9 і 56,6% відповідно.При цьому, підприємства ПЕК викидають більше 85% всього діоксиду сірки і леткихорганічних сполук (ЛОС), близько 80% – вуглеводнів без ЛОС, близько 63% –оксидів азоту, 15,8% – оксидів вуглецю і 53,8% – інших рідких і газоподібнихз’єднань. Викиди ПЕК (83,1%), в основному, складаються з рідких і газоподібнихкомпонентів, близько 30% – діоксид сірки, 16,9% – тверді аерозолі (зола і пил),половина з яких (45,6%) – підприємствами добувної промисловості. Окріматмосферного повітря, підприємства ПЕК інтенсивно використовують природні водиі забруднюють, головним чином, поверхневі джерела своїми стоками. Великачастина підземних вод (23,4 з 25,8%) – вугільною промисловістю, що відправляє вповерхневі води велику частину (16,5 з 19,8%) забруднених стоків або що збираєїх в тих, що забруднюють природне середовище накопичувачах (7 з 9,3%).
Небезпека длянаселення і природного середовища України об’єктів ПЕК обумовлена розташуваннямїх у великих містах або густонаселених промислових і сільськогосподарськихрайонах, а також наявністю в їх викидах таких хімічно агресивних і отруйнихречовин як оксиди сірки, азоту, вуглецю, окремих канцерогенів (бензопірена,оксиду ванадію, високомолекулярних органічних сполук) і так далі. Окріматмосфери, викиди підприємств ПЕК негативно впливають на атмосферні осідання врезультаті розчинення в них оксидів сірки і азоту, а також земну поверхню,грунт і рослинність унаслідок осідання на них пилу і випадання «хімічного» дощуабо снігу, поверхневі води (осідання на водні поверхні викинутих в повітряшкідливих речовин і змивши їх в річки і водоймища дощовими і талими сніговимипотоками). Результатами такого забруднення земної поверхні є окисленняснігового покриву і сільськогосподарських угідь, накопичення в ґрунті важкихметалів з вугільної золи, що пригноблює лісові біоценози, знижує врожайністьагрокультур і насичує харчові продукти шкідливими для здоров’я людиниз’єднаннями. Характерні особливості дії крупних підприємств ПЕК на природнесередовище поряд з постійністю і все зростаючою інтенсивністю полягають вбагатоплановості (одночасний вплив на різні компоненти довкілля) іширокомасштабності (прояв не лише в локальному і регіональному, а і глобальномумасштабі – на рівні континентів, земних півкуль і планети в цілому).
Вугільнапромисловість активно разрушаюєт всі життєво важливі сфери природногосередовища. Відвали, що горять, терикони, інтенсивна запилена і загазованістьповітря, водоймища-освітлювачі і відстійники, хвостохранилища, забрудненняповерхневих і грунтових вод, скидання в мережу гідрографіївисокомінералізованих шахтних вод, небезпечні геотектонічні процеси івторгнення в підземну гідросферу, що провокують осідання земної поверхнізаболочування районів і регіонів, створення штучно підвищеної сейсмічності іін. – це далеко не повний перелік техногенного натиску на довкілля вгірничодобувних регіонах. Навіть із закриттям шахт наслідку їх минулоїдіяльності ще десятки років негативно позначатимуться на стані природногосередовища і безпеки життя населення прилеглих до них територій.
1. ПРИНЦИПИЕКОЛОГІЗАЦІЇ ГАЛУЗІ
1.1 Сучаснийстан Донбасу
Шахтарськірегіони – це зони екологічного лиха, а підприємства вугільної промисловостікласифікуються як екологічно небезпечні. За даними Держкомстату України, увуглевидобувних районах України діє 258 вугільних шахт і 10 розрізів, видаючина кожних 1000 т вугілля від 150 до 800 т породи.
Терикони породизаймають величезні площі, приводячи до інтенсивної газопилової поразки повітряі хімічного отруєння поверхневих і ґрунтових вод, а також істотно змінюючигідродинамічний режим і рівень підземних вод. Всього ж в Донецькомукам’яновугільному басейні налічується 1185 відвалів, що діють і «відслужили», ітериконів, з яких близько 400 горять і щорік викидають в атмосферу понад 500тис. т шкідливих газоподібних речовин, а дощові води, потрапляючи на цівідвали, розчиняють значну кількість небезпечних хімічних елементів і насичуютьними ґрунтові води. Щорік з 1 га середнього по величині терикону видуваєтьсябільше 35 т ґрунти і вимивається велика маса водорозчинних солей. Продуктивітрової ерозії впливають на довкілля на відстані до 100 км. від джерелазабруднення. Зона забруднення продуктами водної ерозії менша, але, потрапляючив грунт, водоймище і джерело водопостачання, вони «крадуть» і без тогодефіцитні водні ресурси регіону. Таким чином, окрім забруднення повітря,терикони і відвали унаслідок дренажу крізь них дощових і талих вод інтенсивнопсують поверхневі і підземні води токсичними елементами вугілля і породи, щовміщає його. Для запобігання самозагоранню вугільних відвалів передбачаєтьсяпобудувати в Донбасі до 200 плоских відвалів, які не горять. До того ж, відвалисплощень зручно використовувати під різні господарські потреби і рекультивуватиїх. Крім того, для запобігання забрудненню природного довкілля необхідномаксимально витягувати з відвальних порід сірку, вугілля і рідкоземельніелементи, використовувати відвальні породи для виготовлення цеглини і іншихбудівельних матеріалів, а також для закладки відпрацьованого простору шахт,особливо в зонах розташування населених пунктів і підприємств. Площу«відвальних» земель складає більше 7 тис. га, а шламонакопичувачів – 4 тис. га.В даний час саме тут «заархівувало» до 1,3 млрд. т порід, причому, щорікдодається 60 млн. т. Раціональне ж використання їх останніми роками складаєблизько 17% від щорічного об’єму видачі на поверхню, у тому числі длязабутування виробленого простору в шахтах – лише 9%. Це свідчить пропереважання на шахтах методу обвалення гірських порід у виробленому просторі,який обумовлює інтенсивне просідання земної поверхні (щорік на площі до 1000 км2);перевищення п’ятиметрового рівня супроводиться затопленням, підтопленням,вимоканням дерев і появою боліт.
Розробкавугільних родовищ негативно впливає і на гідрохимічний режим експлуатаціїповерхневих і підземних вод, підсилює забруднення повітряного простору,погіршує родючість земель. Загальна площа землі, відведеної під промплощадкивуглевидобувних і углеперерабативающих підприємств, складає близько 22,5 тис.га.
За даними«Енергетичної стратегії України на період до 2030 року», при проведеннігірських робіт з вугільних шахт щорік, по різних оцінках, виділяється від 750млн. м3 до 2,7 млрд. м3 метану, абсолютну більшість якого поглинає атмосфера. Ав теж час можна було б використовувати метан як здобуття тепла. Можливінаступні варіанти використання метану:
1)спалюванняметану в котельних для здобуття тепла.
2)роботавакуумних насосів на метані.
3)виробництвоелектроенергії.
4)каталітичнедопалювання збідненої суміші метану і повітря.
5)використаннястислого метану для заправки автомобілів.
Схема підготовкиі подачі газу: метановоздушная суміш, за допомогою вакууму, витягується черезсвердловини дегазацій. Потім газ через систему підготовки (де відбувається йогоочищення від механічних домішок і осушення) по газопроводу подається нагазогенераторну станцію, на якій виробляється тепло- і електроенергія.Джерелами метану можуть бути: поверхневі свердловини дегазацій, підземнісвердловини дегазацій, свердловини виробленого простору і пробурені в куполобвалення, системи витягання метану з ізольованого виробленого простору,вентиляційні системи.
Значна шкодадовкіллю наносить масове і прискорене виведення шахт з експлуатації, особливометодом «мокрої консервації», який необоротний веде до затоплення до 50%шахтних полів, просіданню земної поверхні, заболочуванню її і зменшенню орноїплощі, а також підніманню рівня, засоленню і забрудненню ґрунтових вод,природних джерел і річок. Тому при закритті неперспективних шахт, розрізів ізбагачувальних фабрик слід передбачати повну рекультивацію і повернення вгосподарське або рекреаційне користування земельних угідь, зайнятих шахтними,відвальними і після збагачуваними породами.
Заразрекультивація земель ведеться (або частково проведена) на 110 поріднихвідвалах. Зайняті відвалами землі, прилеглі до населених пунктів, привідповідності гранично допустимим нормам забруднення токсичними речовинамидоцільно обробити і виділити населенню під дачні ділянки і городи або жвідвести на інші рекреаційні потреби. У зонах розташування шахт, щозакриваються, необхідно ширше упроваджувати комплексні меліоративні заходи,включаючи використання спеціальних гідротехнічних споруд і систем горизонтальногоі вертикального дренажу для запобігання затопленню шахтних вироблень іпідтоплення територій, що примикають до них.
1.2 Впливдіяльності підприємств вугільної промисловості на здоров’ї населення
Фізіологічна діяна людський організм головних забрудників (поллютантов) чревато найсерйознішиминаслідками. Так, діоксид сірки, з’єднуючись з вологою, утворює сірчану кислоту,яка руйнує легеневу тканину людини і тварин. Особливо чітко цей зв’язокпросліджується при аналізі дитячої легеневої патології і міри концентраціїдіоксиду, сірки у атмосфері крупних міст. Згідно з дослідженнями учених, прирівні забруднення SО2 до 0,049 мг/м3 показникзахворюваності (у людино-дні) населення складав 8,1%, при 0,150—0,349 мг/м3— 12 і в районах із забрудненням повітря вище 0,350 мг/м3 — 43,8%.Особливо небезпечний діоксид сірки, коли він осідає на порошинках і в цьомувигляді проникає глибоко в дихальні дороги. Пил, що містить діоксид кремнію(Si02), викликає важке захворювання легенів — силікоз. Оксиди азотудратують, а у важких випадках і роз’їдають слизисті оболонки, наприклад очей,легенів, беруть участь в утворенні отруйних туманів і так далі Особливонебезпечні вони, якщо містяться в забрудненому повітрі спільно з діоксидомсірки і іншими токсичними з’єднаннями. У цих випадках навіть при малихконцентраціях забруднюючих речовин виникає ефект синергізму, тобто посиленнятоксичності всієї газоподібної суміші.
Широко відома діяна людський організм оксиду вуглецю (чадного газу). При гострому отруєнніз’являється загальна слабкість, запаморочення, нудота, сонливість, втратасвідомості, можливий летальний результат (навіть опісля три-семь днів). Протеіз-за низької концентрації З в атмосферному повітрі він, як правило, невикликає масових отруєнь, хоча і дуже небезпечний для осіб, страждаючих анемієюі серцево-судинними захворюваннями.
Серед зваженихтвердих часток найбільш небезпечні частки розміром менше 5 мкм, які здатніпроникати в лімфатичні вузли, затримуватися в альвеолах легенів, засмічуватислизисті оболонки.
Вельминесприятливі наслідки, які можуть позначатися на величезному інтервалі часу,зв’язані і з такими незначними за об’ємом викидами, як свинець, бенз(а) пірен,фосфор, кадмій, миш’як, кобальт і ін. Вони пригноблюють кровотворну систему,викликають онкологічні захворювання, знижують опір організму інфекціям і такдалі Пил, що містить з’єднання свинцю і ртуті, володіє мутагеннимивластивостями і викликає генетичні зміни в клітках організму. Наслідки дії наорганізм людини шкідливих речовин, що містяться у вихлопних газах автомобілів,вельми серйозні і мають щонайширший діапазон дії: від кашлю до летальногорезультату.
1.3 Сутьприродоохоронної діяльності підприємства
Екологічнабезпека виробництва і охорона довкілля є одними з основних пріоритетівдіяльності підприємства, яке усвідомлює весь масштаб завдань в цій області.
Складність іоб’єм екологічних проблем є результатом і спадщиною радянського індустріальногопідходу, відповідно до якого промислові об’єкти будувалися без належноговрахування вимог охорони довкілля.
Пріоритетниминапрямами природоохоронній діяльності підприємства є:
•поетапнескорочення викидів забруднюючих речовин в атмосферу, в т.ч. діоксиду сірки ітвердих речовин;
•послідовнезниження об’ємів скидань забруднених стічних вод у водні об’єкти;
•облаштуваннямісць розміщення відходів.
Екологізаціягосподарської діяльності вугільних підприємств передбачає послідовневпровадження систем техніко-технологічних, організаційно-управлінських іресурсорегулюючих заходів, що дозволяють здійснювати науково обґрунтованерегулювання техногенної дії на природне середовище відповідно до вимогипідтримки високого рівня здоров’я населення, якості довкілля і раціональноговикористання природних ресурсів.
При розробці техніко-технологічнихзаходів щодо підвищення екологічного рівня вугільного виробництва слідкеруватися двома основними принципами:
• основноювимогою до будь-якої новостворюваної або експлуатованої гірської техніки ітехнології видобутку вугілля є її безумовна екологічна безпека;
• збереження природногоприродного місця існування людини має безперечний пріоритет над будь-якимтехнократичним рішенням господарської задачі по видобутку вугілля.
Розроблені зврахуванням цих принципів заходи дозволять обґрунтувати комплекс екологічних,економічних і соціальних вимог до технологій видобутку вугілля, а такожсформувати науково обгрунтовану програму екологізації освоєння природнихресурсів.
У зв’язку звищевикладеним розробка і оцінка заходів, направлених на запобігання абомінімізацію еколого-економічного і соціального збитку від наслідків дії наприродне середовище в процесі видобутку вугілля, а також формування на базі цихзаходів варіантів розвитку вугільної промисловості і їх еколого-економічнаоцінка є актуальним науковим завданням.
Метою даної роботиє розробка механізму формування і еколого-економічної оцінки варіантів розвиткувугільної промисловості на базі раціонального використання ресурсного івиробничого потенціалу.
2. КОРОТКИЙ ОПИСПІДПРІЄМСТВА
Ділянка шахтирозташована на території Ц-Міського району м. Горлівки. Шахта знаходиться навідстані 4 км від ж/д ст. Горлівка і пов’язана з нею системою під’їзних шляхівнормальної колії.
Рік введенняшахти в експлуатацію – 1889р. Виробнича потужність на 01.01.2004р. складає280тис.т. унаслідок заборони розвитку робіт на гор.1190м по чиннику «Підйом».
Шахтне полерозкрите з вертикальними центрально розташованими стовбурами №5 – скиповий(видача вугілля і виведення витікаючого струменя повітря), №6 – клітьовий(допоміжний), №8 – клітьовий (вантажолюдський) і поверховими квершлагами.
На балансі шахтизнаходиться 22 вугільних пласта, з яких на діючому горизонті 1080мдопрацьовуються 11.
За станом на01.01.2006р. промислові запаси складають:
· надіючому горизонті 1080м – 3,45млн.т; з них реальних до виїмки 1,2млн.т, в т.ч.0,85млн.т прирізаних в полі шахти «Комсомолець»;
· нагоризонті, що будується,1190м – 7,8млн.т Готовність горизонту – 84%. При цьому,не вирішене питання видачі вугілля з гор.1190м.
Найбільш високийрівень видобутку вугілля був досягнутий у 1999р.(471,6тис.т).
Підготовкашахтного поля поверхова. Відробіток поверхів здійснюється в низхідному порядку,по схемі «лава-поверх». Порядок підробітку пластів, в основному, прямий, відголовних поверхових квершлагів до технічних меж шахтного поля, з групуванням назагальні поверхові польові штреки.
Транспортніпластові і польові підготовчі вироблення відкатувального і вентиляційногогоризонтів проводяться буропідривним способом (пластові з роздільною виїмкоювугілля). Підготовчі вироблення відновлювані по завалу проводяться іззастосуванням відбійних молотків. Площа поперечного перетину вироблень складає.
На шахтізастосовується суцільна, комбінована і стовпова системи розробки зстельоуступною і прямолінійною формою забоїв. Управління гірським тиском влавах здійснюється утриманням крівлі на кострах, повним обваленням, плавнимопусканням. Виїмка вугілля здійснюється за допомогою відбійних молотків типуМО-5ПМ, АЛЕ-6ПМ. Одна лава відпрацьовується виїмним комплексом 2АНЩ.
Відкатка вантажівпо горизонтальних виробленнях здійснюється у вагонетках типу ВГ-1.6 місткістю1,6м3 з шириною колії 600мм. Откатка вантажів по відкатувальнихштреках проводиться акумуляторними електровозоми типу АМ-8Д. Відкатка вантажівна вентиляційному горизонті проводиться електровозами типу 5АРВ, 7АРВ ігіровозами типу ГР-4.
Головний стовбур№5 обладнаний двома двоскіповими вугільними підйомами. Підйомні машини типуБЦКБ з приводом кожна від електродвигуна постійного струму. Скипи обох підйоміввантажопідйомністю 12 т.
Стовбур №6обладнаний двома двоклітьовими підйомами. Підйомні машини – шків тертя типуШТ-7.2 з приводом редуктора.
Стовбур №8обладнаний двохкліттю і однокліттю з противагою підйомами. Підйомні машинибагатоканатні МК*4 з безредукторним приводом.
Приток води по шахтіскладає 598м3/год. Головний водовідливний комплекс розташовується нагор.1080м, перекачувальний – на гор.533м. Кожен обладнаний 6 насосами типу ЦНС.Місткість водозбірників на гор.1080м – 1200м3 і 600м3, нагор.533м – 2*200м3. На гор.1190м будується третя водовідливнаустановка.
Шахта віднесенадо категорії небезпечних по раптових викидах. Пил пластів вибуховий, забоїсілікозонебезпечні. На 1т добової здобичі виділяється 58,53м3метану, абсолютна газоносність – 14,84м3/хв.Вентиляція всмоктуюча,схема провітрювання центральна. По стовбурах №8 і №6 в шахту поступає свіжийструмінь повітря. Стовбур №5 служить для відведеняя витікаючого струменя.
Кількістьповітря, що поступає в шахту, складає 13200м3/хв. Депресія шахти –165мм вод.ст. Для провітрювання шахти у стовбурі №5 встановлені два відцентровівентилятори типу ВЦ-5Б. Головна установка вентилятора автоматизована.
Підготовчівироблення (глухі забої) провітрюються вентиляторами місцевого провітрюваннятипу ВМП-6.
На шахтірозробляються 9 пластів, небезпечних по раптових викидах вугілля і газу, 5загрозливих по викидах і 2 небезпечних по гірських ударах.
Для боротьби зпилом на шахті виконуються заходи щодо проекту комплексного знепилювання, щопередбачають: зволоження туманоутворюючими завісами, обмивання вироблень,буріння шпуров з промивкою і зрошування при прибиранні гірськоїмаси, провітрювання з оптимальними швидкостями руху повітря, застосуванняпротипилових респіраторів та ін.
Клітьові підйомистовбурів №6 і №8 використовуються для виконання допоміжних операцій і видачіпороди у вагонетках, яка передається на пункти вантаження в автосамоскиди.
У 2007р. Булоздобуто 208,8тис.т вугілля, розміщено на порідному відвалі за 2007р. 81,04тис.тпороди.
2.1 Описрайону розташування
Кліматичні умовитериторії є одним з основних чинників, що визначають її функціонування. Кліматрайону — континентальний. За умовами повторюваності і кількості випадних опадіврайон відноситься до зони недостатнього зволоження. Місто Горлівка розташованона головному вододілі Донбасу — вододіл Сіверського Дінця (р. Кривий Торець) імалих річок Азовського басейну (р. Корсунь, що є притокою р. Кринка).
По гідрологічномурайонуванню територія віднесена до рівнинної частини України, зони недостатньоїводності Сіверо – Днепровської області.
Річнавірогідність штилів і вітру з швидкістю не більше 5 м/с складає близько 63 %від загального числа випадків.
Середньорічнашвидкість вітру — 5,4 м/с. Барометричний тиск на рівні землі при t = 16°с — 745мм рт. ст.
У геологічному відношенні місто Горлівка розташованона куполі антикліналі з північним і південним падінням крил. При цьому куполмає локальні промислові поклади ртутного тіла (кіноварі), а в крилах залягаютьсвитами крутопадаючі шари вугільних покладів (кут падіння складає від 47ºдо 62º). Головні родовища на території міста – кам’яне вугілля, флюсовівапняки та доломіт, вогнетривкі глини, мергелі, крейда, будівельний такварцовий пісок
Рельєф зхарактерною сильною ерозією ґрунтів. Наявність різноманітних форм рельєфупризвела до створення на них різноманітних видів ґрунтів. На льосовиднихпородах утворились тучні чорноземи. У заплавах річок та балок утворились луговічорноземи та лугово-болотні, переважно з засоленими ґрунтами. Відносна висотанад рівнем моря складає 250-300 метрів. У порівнянні з іншими містами Горлівка– одне з самих “високих” міст області і цей фактор є головним щодо розміщенняводяних потоків на його території.
Територіяпідприємства розташована в Європейсько-азіатській степовий області,Приазовсько-чорноморській степовій провінції в смузірізнотравно-типчаково-ковильних степів. Проте, у зв’язку з великим техногеннимнавантаженням в регіоні, степові комплекси значно порушені, а на деякихтериторіях — повністю знищені. На їх місці розвинулися антропогенні ландшафти зхарактерною для них рослинністю: сорнорудеальній, адвентивній, штучнихнасаджень.
2.2Характеристика підприємства
Технологічнийпроцес видобутку вугілля традиційний, підземний з проходженням горизонтальних виробітокта механізованою виїмкою вулілля. В процесі видобутку вугілля здійснюєтьсявідкачка підземних вод, які перед скидом у відкриті водотоки підлягаютьочищенню.
Шахта має двісистеми водооснащення – питною та технічними водами.
Джерелом питноїводи є канал Сіверський Донець – Донбасс, вода якого після очищення нафільтрувальній станції подається у водоводи Горлівського ПУКВХ КП «КомпаніяВода Донбасса».
Питна водавикористовується в адміністративній будівлі та побуткомбінаті., який включаєкафетерій та здравпункт, а також у їдальні та об’єктах суспкультпобута – двохдітсадках, гуртожитку та коптильному цеху. У 2006р. Для господарсько-питнихпотреб шахтою було використано 61,0 тис.м3 питної води. Договір зГорловським УВКХ передбачає передачу води в об’ємі 84 тис.м3/рік.
Джереломтехнічної води є водоймище, який має назву «Жовті пруди», який поповнюєтьсяповерхневими та грунтовими водами.
Технічна водавикористовується у котельній, компресорній, при обслуговуванні автотранспортноїтехніки. Частина технічної води використовується для миття підлоги в службовихта виробничих приміщеннях.
Скид використаноїпитної та технічної води здійснюється у каналізаційну сіть Горлівського ПУКВХКП «Компанія Вода Донбасса» й далі на очисні спорудження, звідки скидаються вбалку Залізна і далі у річку Кривий Торець.
3. ВИРОБНИЧІТА ЕКОЛОГІЧНІ ПАРАМЕТРИ ПІДПРИЄМСТВА
3.1Характеристика технології виробництва та технологічного обладнання
Технологічнийпроцес включає в себе видобуток вугілля, прийом та відвантаження вугілля,складування вугілля та породи відповідно на склади та відвали.
У поверхневийкомплекс шахтодільниці (промплощадка №1) входять: промислова котельна,майстерні, відкритий склад вугілля, пункти вантаження вугілля та породи, будцехта вентиляційний ствол.
На промплощадці№2 знаходиться діючий не горящий плоский породний відвал.
На промплощадці№3 знаходиться не діючий не горящий породний відвал шахти «Рудуч-Нижній», якийзнаходиться на балансі шахтоуправління.
Всі породнівідвали не горящі виділяють в атмосферу тільки вуглепородний пил.
Донеорганізованих джерел забруднення атмосферного повітря пилом вугілля тавуглепородним пилом, зварювальним аерозолем, лугом, марганцем та його оксидамивідносять відповідно відкриті склади вугілля та місця вантаження вугілля йпороди, приміщення, в якому розташований піст зарядки кислотних акумуляторів тазварювальні пости.
3.1.1Промислова котельна (промплощадка №1)
Потребишахтоділянки №1 в теплі та горячій воді забезпчує котельна, яка розташована наосновній промплощадці. Котельною називається комплекс пристроїв і механізмівдля перетворення хімічної енергії органічного палива на теплову енергію. Котельнашахтоділянки №1 працює тільки в опалювальний період. В якості паливавикористовується кам’яне вугілля марки. При тривалому опалювальному періоді4437 годин у 2002р. у котлах спалено 8493т вугілля.
При спалюванніорганічного палива горючі хімічні елементи (метан, вуглець, водень, сірка), щовходять до складу палива, з’єднуються з киснем повітря, виділяють теплоту іутворюють продукти згорання (двоокис вуглецю, водяні пари, сірчистий газ). Укотельний агрегат необхідно подати деяку кількість палива і окислювача(повітря); забезпечити повне згорання палива і передачу теплоти від топковихгазів робочому тілу; видалити продукти згорання палива; подати робоче тіло –воду, стислу до необхідного тиску, нагрівати цю воду до необхідної температуриабо перетворити її на пару необхідного тиску, відокремити вологу з пари, аінколи і перегріти пару, забезпечивши надійну роботу всіх елементів установки.Продуктивність теплогенератора визначається кількістю теплоти або пари, щоотримуються в процесі спалювання палива.
Ефективністьроботи котельних багато в чому визначається правильністю вибору методуспалювання палива, досконалістю устаткування і приладів, своєчасністю і якістюпроведення пусконалагоджувальних робіт, кваліфікацією обслуговуючого персоналуі ін.
3.1.2Механічний цех
У механічномуцеху виконуються роботи по ремонту шахтного устаткування.
У цеху є кузня здвома ковальськими горнами (з яких працює один).
При роботіковальського горна в атмосферу виділяються продукти горіння: пил необмежений,сірнистий ангідрид, окис вуглецю, окиси азоту. Річне споживання горном вугіллямарки К – 7т. Димові гази від горна видаляються через трубу.
Зварювальний поствіднесений до площадного джерела викидів. При проведенні зварювальних робіт ватмосферу виділяються зварювальний аерозоль та марганець з його сполуками.Річна витрата зварювальних електродів у 2002р. склала 8213 кг.
3.1.3Допоміжні цеха та ділянки
Навантажувальнийпункт вугілля призначений для завантаження вугілля у залізодорожні вагони длявідправки споживачу. Навантажувальний пункт є неорганізованим джерелом викидівпилу вугілля.
Видана припроходці порода завантажується в автотранспорт на навантажувальних пунктах тавивозиться на діючий не горящий породний відвал. На відвалі порода плануєтьсябульдозером. Навантажувальний пункт та породний відвал є неорганізованимиджерелами викидів вуглепородного пилу.
На територіїосновної промплощадки мається відкритий склад вугілля площею 50х20м. Склад єнеорганізованим джерелом викиду вугільного пилу, який під дією вітру попадає ватмосферу.
На шахті маєтьсяособистий автотранспорт з дизельними двигунами. Відкрита стоянка автотранспортує неорганізованим джерелом викидів в атмосферу забруднюючих речовин хвихлопними газами двигунів при заведенні, розігріві та маневруванні.
3.1.4 ГрохотГИЛ-42
На збагачувальнійдільниці встановлений грохот ГИЛ-42, який служить для збагачення вугілля, якийпоступає з гірських виробіток.
Пил, якийутворюється при збагаченні, з приміщення раніше видалявся вентилятором черезциклон та викидався в атмосферу. Зараз пил вітає та осаджується у закритомуприміщенні.
3.1.5Столярний цех
Столярний цехпризначений для вироблення столярних виробів. Цех обладнаний круглопильнимверстатом, круглопильним та стругальним верстатами, стрічкопильним верстатом.Цех переробляє хвойні породи деревини. Відходи переробки від верстатіввидаляються пневмотранспортними потоками на очищення у циклони, які виробленімеханічними майстернями шахтоділянки. Два циклони встановлені поряд. Зловленийпил від двох циклонів накопичується в одному бункері-накопичувачі й потімвикористовується для потреб підприємства та відвантажується споживачу. Відстрічкопильного верстату деревинний пил спрямовується на очищення вбункер-осаджувач з тангенціальним підводом потоку.
3.1.6Вентиляційний ствол
Вентиляціяпідземних виробіток шахти здійснюється вентиляторами головного провітрювання.Вентиляційний ствол знаходиться на основній промплощадці. Схема вентиляції –центрально-флангова, спосіб провітрювання – всмоктуючий. Вентствол обладнанийдвома вентиляторами, з яких постійно працює один, а другий знаходиться урезерві. Викид пилу вугілля та метану, які утворюються при виконанніпідготовчих робіт та очищення, здійснюється через дифузор.
3.1.7Промплощадка (№2,№3)
На промплощадці№2 розташований діючий не горящий породний відвал.
Порода на відвалвивозиться автомобільним транспортом.
На промшлощадці33 розташований не діючий не горящий породний відвал, який знаходиться набалансі шахтодільниці.
3.2Характеристика газоочисних установок
Промисловакотельна шахтодільниці №1 обладнана пиловловлюючими установками.
Циклон — апарат,використовуваний в промисловості для очищення газів або рідин від зваженихчасток. Принцип очищення — інерційний (з використанням відцентрової сили), атакож гравітаційний. Циклонні пиловловлювачі складають найбільш масову групусеред всіх видів пиловловлюючої апаратури і застосовуються у всіх галузяхпромисловості.
Зібраний пил можебути надалі перероблений.
· Принципдії
Принцип діїпростого протитічного циклону (див. схему) такий: потік запиленого газувводиться в апарат через вхідний патрубок тангенціально у верхній частині. Уапараті формується потік газу, що обертається, направлений вниз, до конічноїчастини апарату. Унаслідок сили інерції (відцентрової сили) частки пилувиносяться з потоку і осідають на стінках апарату, потім захоплюються вториннимпотоком і потрапляють в нижню частину, через випускний отвір в бункер для зборупилу. Очищений від пилу газовий потік потім рухається від низу до верху івиводиться з циклону через вихлопну трубу відсмоктування.
· Конструкція
Існує величезнарізноманітність типів циклонів. Окрім описаного вище протитічного циклонуіснують і менш поширені прямотічні. Протиточні циклони розрізняються розмірами,співвідношенням циліндрової і конічної частин, а також відносною висотою (тобтовідношенням висоти до діаметру) циліндрової частини. Чим більше відноснависота, тим менше коефіцієнт гідравлічного опору і розрідження в бункері (меншевірогідність підсосу пилу в апарат), але менше міра очищення. Найбільшоптимальна відносна висота 1,6.
· Ефективність
Ступінь очищенняв циклоні сильно залежить від дисперсного складу часток пилу в газі, щопоступає на очищення (чим більше розмір часток, тим ефективніше очищення). Дляпоширених циклонів типа ЦН міра очищення може досягати: для часток з умовнимдіаметром 20 мікрон99,5% для часток з умовним діаметром 10 мікрон95% для частокз умовним діаметром 5 мікрон83%
C зменшеннямдіаметру міра очищення зростає, але збільшується металоємність і витрати наочищення. При великих об’ємах газу і високих вимогах до очищення газовий потікпропускають паралельно через декілька циклонів малого діаметру (100—300 мм.).Таку конструкцію називають мультіциклоном або батарейним циклоном. Можливотакож застосувати електростатичний фільтр, який, навпаки, ефективний саме длямалих часток.
· Перевагиі недоліки
Циклони прості врозробці і виготовленні, надійні, високопродуктивні, мають досить низькийгідравлічний опір, можуть використовуватися для очищення агресивних івисокотемпературних газів і газових сумішей. Недоліками є неможливістьуловлювання пилу з малими розмірами часток і мала довговічність (особливо приочищенні газів від пилу з високими абразивними властивостями).
3.3 Екологічнаслужба, види документів
1.Інвентаризаціяджерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря;
2. Дозвіл навикид забруднюючих речовин в атмосферне повітря;
3.Дозвіл на спецводокористування.Проект ГДС;
4. Інвентаризаціявідходів виробництва;
5. Паспорти місцьвидалення відходів;
6. Паспортипиловловлюючих установок;
7. Реєстровікарти утворення, обробки та утилізації відходів;
8. Ліміти наутворення та розміщення відходів виробництва;
9. Технологічнірегламенти по використанню відходів;
10. Законодавчідокументи по охороні праці та екології на вугільних підприємствах.
3.4Інвентаризація
3.4.1 Мета тазадачі проведення інвентаризації
Згідно з ст.31Закону України «Об охороні навколишнього середовища» та ст.4 Закону України «Обохороні атмосферного повітря» нормування в області охорони атмосферного повітряпроводиться з метою встановлення комплекса обов’язкових норм, правил та вимогпо охороні атмосферного повітря від забруднення. Підприємства, діяльність якихпов’язана з викидами забруднюючих речовин в атмосферу, забов’язані виконуватипостійний контроль кількості та вмісту забруднюючих речовин, які викидаються уповітря. Організація такого контролю включає проведення інвентаризаціївикидівнебезпечних речовин та параметрів їх джерел.
Інвентаризацієювикидів називається систематизація інформації про розподіл джерел по території,кількості та вмісту викидів.
Задачаінвентаризації включає:
1. Складанняповного переліку джерел викидів з вказанням їх місцеположення.
2. Отриманняінформації про кількість та вміст небезпечних речовин, які поступають ватмосферу від джерел викидів.
3. Підготовкавихідних данних для розрахунку розсіювання небезпечних речовин в атмосфері.
4. Створеннябази данних для розробки рекомендацій по заходам, які забезпечують зниженнявикидів.
5. Збиранняінформації, необхідної для заповнення форм статистичного звіту.
Результатиінвентаризації використовують в якості вихідних данних при розробці документівна дозвіл викидів забруднюючих речовин підприємством в атмосферу.
3.4.2 Методикавиконання інвентаризації
Інвентаризаціявикидів небезпечних речовин в атмосферу для СП «Шахтоуправління ім. В.І. Леніна»ДП «Артемвугілля» виконана згідно з «Інструкцією про зміст та порядок складаннязвіту про проведення інвентаризації викидів забруднюючих речовин напідприємстві», затвердженої наказом №7 від 10.02.95 р. Міністерством екологіїта природних ресурсів.
При проведенніробіт бралися до уваги основні вимоги нормативного документа «Метрологічнезабезпечення. Відбір проб промислових викидів. Інструкція. КНД211.2.3.063-98.», Київ, 1998. Ці вимоги торкаються вибору методик встановленнязабруднюючих речовин; визначення, підготовки та устаткування місць відборупроб, засобів вимірювання та їх метрологічного забезпечення; відбору проб таправил техніки безпеки .
Методикивизначення концентрацій забруднюючих речовин були взяті згідно переліку,затвердженого наказом Міністра охорони навколишнього природного середовища таядерної безпеки України від 3.03.97р. №29. Методики підібрані з урахуваннямякісних та кількісних характеристик газоповітряних потоків, які аналізуються.
Заміриінструментами виконані галузевою лабораторією контролю промислових викидівДонДТУ на основі договору №96-80 від 3 грудня 2002 року.
Всівикористовувані в роботі засоби вимірювання пройшли державну перевірку вДонецькому центрі стандартизації та метрології, відповідають заданому діапазонувимірюваних величин та потрібному класу точності.
В таблиці 3.1наведений перелік забруднюючих речовин, які викидаються в атмосферу зурахуванням важких металів та парникових газів котельної.
Переліквикористаних методик наведений в таблиці 3.2.
Таблиця 3.1 –Перелік забруднюючих речовин, які потрапляють в атмосферу
№
п/п Речовина
ГДКм.р., ОБУВ,
мг/м3
Клас
небезпечності
Викиди
забрудн.речовин,
т/рік
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
Оксид диазоту
Вуглекислий газ
Заліза окис (перераховано на
залізо
Марганець та його сполуки
(перераховано на двукоокис марганця)
Міді окис (перераховано на мідь)
Натрію гідроокис (натр їдкий, сода каустична)
Нікель металічний
Ртуть металічна
Свинець та його сполуки, окрім тетраетилсвинця (перераховано на свинець)
Хром шестивалентний (перерах.на триокис хрома)
Цинка окис (переах.на цинк)
Азот двуокис
Миш’як, неорганічні сполуки (перерах.на миш’як)
Ангидрид серністий
Вуглецю окис
Метан
Ксилол
Толуол
Спирт бутиловий
Спирт етиловий
Бутилацетат
Етоксиетанол (етиловий ефир, етиленгликоль, етилцелосольв)
Ацетон
Уайт-спірит
Вуглеводні граничні
Пил неорганічний
Пил древесний
Пил кам’яного вугілля
Пил вуглепородна
0,4
0,01
0,02
0,01
0,01
0,003
0,001
0,0015
0,5
0,085
0,03
0,5
5,0
50,0
0,2
0,6
0,1
5,0
0,1
0,7
0,35
1,0
1,0
0,3
0,1
0,11
0,03
3
2
2
2
1
1
1
3
2
2
3
4
3
3
3
4
4
4
4
3
0,264
15001,7
0,5009
0,0278
0,0373
0,0092
0,0334
0,00117
0,01794
0,0603
0,0515
12,6392
0,0264
489,6
22,967
6272,5
0,8854
0,0282
0,0103
0,0138
0,0055
0,0055
0,0055
0,8854
340,653
4,733
120,295
28,128 Усього 22296,08457
Таблиця 3.2 –Методики визначення концентрації забруднюючих речовин
№
п/п
Небезпечні
речовини Назва методики
Діапазон
вимірюваних
концентрацій, мг/м3 1 Оксид вуглецю
Методика визначення концентрації оксида вуглецю з використанням приборів ГХ-4 та ГХСО-5
ГазоаналізаторW-TEST-8200
6,25 – 62500
0 – 1000 ррm 2 Оксиди азоту
Методика визначення концентрацій оксидів азоту фотоколориметричним методом з використанням реактива Грисса-Ілосвая
ГазоаналізаторW-TEST-8200
10 — 1000
0 – 100 ррm 3 Диоксид сіоки
Методика визначення концентрації диоксида сірки фотофотоколорометричним методом з тетрахлормеркуратом натрію та парарозаниліном
Газоаналізатор 305ФА-01
10 – 1000
0 – 5000 4 Пил неорганічна, пил древесна Методика визначення концентрації пилу в технологічних газах 1 – 10000
3.5 Розрахуноквикидів забруднюючих речовин в атмосферу
· Розрахуноквалових викидів небезпечних речовин в атмосферу при спалюванні вугілля вкотельній та в кузничному горні
1. Розрахуноквикидів твердих речовин
Валовий викидj-ої забруднюючої речовини Е j, т, яке поступає в атмосферу з димовими газамиенергетичної установки за проміжок часу Р, визначається як сума валових викидівцієї речовини при спалюванні різних видів палива, в тому числі і під час їходночасного спалювання:
/>
деEj –валовий викид j-ої забруднюючої речовини під час спалювання і-го палива запроміжок часу Р, т;
Kji –показник емісії j-ої забруднюючої речовини для і-го палива, г/ГДж;
Bi –витрати і-го палива за проміжок часу Р, т;
(Qir)і– нижня робоча теплота горіння і-го палива, МДж/кг.
Показник емісіїдля речовин у вигляді суспензивних твердих часток визначається як специфічнийта визначається по формулі:
/>
деаун– частки золи, яка уноситься з котла у вигляді летючої золи, середнє значеннядорівнює 0,07;
Ar –масовий зміст золи у паливі на робочу масу, дорівнює 36%;
q4 – втрата теплоти, зв’язана змеханічним недопалюванням палива, неQir перевищує 10%;
Qіr– нижня теплота спалювання палива, дорівнює 22,2 МДж/кг;
Qc –теплота спалювання вуглецю до вуглекислого газу, яка дорівнює 32,68 МДж/кг;
ηзу – ефективність очищення димовихгазів від твердих часток.
Показник емісіїтвердих часток для даної котельної дорівнює:
/>
/>
Валовий викидтвердих часток складає:
Ист.№1 – ЕТВ=10-6*1150*1300*22,2=33,189т/рік
Ист.№2 – ЕТВ=10-6*1921,3595*7193*22,2=306,812т/рік
Ист.№3 – ЕТВ=10-6*4195,1081*7*22,2=0,652т/рік
2. Розрахуноквикидів оксиду вуглецю
Валовий викидоксиду вуглецю визначається по формулі:
/>
Де КСО– показник емісії оксиду вуглецю, який залежить від виду палива, потужностіенергетичної установки та технології спалювання, для вугілля дорівнює 121г/ГДж.
Ист.№1 – ЕСО=10-6*121*1300*22,2=3,492 т/рік
Ист.№2 – ЕСО=10-6*121*7193*22,2=19,322 т/рік
Ист.№3 – ЕСО=10-6*121*7*22,2=0,019 т/рік
3. Розрахуноквикидів серністого ангідриду
Валовий викидсерністого ангідриду визначається по формулі:
/>
Де КSO2– показник емісії, г/ГДж, оксидів сірки SO2 та SO3, вперерахунку на диоксид сірки, які викидаються в атмосферу з димовими газами,являється специфічним та розраховується по формулі:
/>
Де Sr– зміст сірки в паливі на робочу масу, дорівнює 1%;
η1 – ефективність зв’язування сіркизолою або сорбентом в енергетичній установці, дорівнює 0,1;
η2 – ефективність очищення димовихгазів від оксидів сірки, дорівнює 0;
β –коефіцієнт роботи установки по очищенню сірки, дорівнює 0.
/>
Валовий викидсерністого ангідриду буде дорівнювати:
Ист.№1– ЕSO2=10-6*2594,5946*1300*22,2=74,88 т/рік
Ист.№2– ЕSO2= 10-6*2594,5946*7193*22,2=414,317 т/рік
Ист.№3– ЕSO2= 10-6*2594,5946*7*22,2=0,403 т/рік
4. Розрахуноквикидів двоокиси азоту
Під часспалювання органічного палива утворюються оксиди азоту, викиди яких визначаютьсяу перерахунку на NO2. Показник емісії оксидів азоту КNO2,г/ГДж, з урахуванням методів по зменшенню викидів визначається по наступнійформулі:
/>
де (КNOх)0– показник емісії оксидів азоту без урахування методів по зменшенню викидів,для вугілля дорівнює 100 г/ГДж;
fH – ступінь зменшення викидів NOхпід час роботи при низькому навантаженні;
η1 – ефективність первинних методівзменшення викидів, дорівнює 0;
η2 – ефективність вторинних методів,дорівнює 0;
β –коефіцієнт роботи азотоочисної установки, дорівнює 0.
/>
Qф –фактична теплова потужність енергетичної установки, 11,7 МВт;
Qн –номінальна теплова потужність енергетичної установки, 16,7 МВт;
Z – емпіричнийкоефіцієнт, який залежить від виду енергетичної установки, її потужності,палива та ін.
/>
/>
Валовий викидоксидів азоту визначається по формулі, т/рік:
/>
Валовий викидоксидів азоту дорівнює:
Ист.№1– ЕNO2=10-6*66.4*1300*22,2=1.916 т/рік
Ист.№2– ЕNO2=10-6*66.4*7193*22,2=10.603 т/рік
Ист.№3– ЕNO2=10-6*66.4*7*22,2=0.0103 т/рік
· Розрахуноквалових викидів небезпечних речовин в атмосферу відкритими складами вугілля
Розрахуноквикидів небезпечних речовин виконаний згідно з «Галузевою методикою».
Викидинебезпечних речовин в атмосферу відкритими складами вугілля визначається яксума викидів при формуванні складів та при здуванні з їх поверхні.
1. Кількістьтвердих часток, які виділяються у процесі формування відкритих складів вугілля,визначається по формулі:
/>
де К0– коефіцієнт, який враховує вологість матеріалу;
К1 –коефіцієнт, який враховує швидкість вітру;
К4 –коефіцієнт, який враховує ступінь захищеності вузла від зовнішніх дій;
К5 –коефіцієнт, який враховує висоту пересипання матеріалу;
qудск– удільне виділення твердих часток з тонни вугілля, яке поступає на склад;
k – ефективністьвикористовуваних засобів боротьби з пилом.
2. Для розрахункунормативів ГДВ кількість твердих часток, які виділяються в процесі формування складу:
/>/>
Де ПГ– максимальна кількість вугілля, яке поступає на склад, т/год.
3. Кількістьтвердих часток, які здуваються з поверхні відкритих складів вугілля,визначається по формулі:
/>
К6 –коефіцієнт, який враховує профіль поверхні матеріалу, що складується;
Sш –площа основи штабелів, м2.
4. Для розрахункунормативів ГДВ:
/>
· Розрахункивикидів
Для складувугілля приймається: швидкість вітру 5 м/с та вологості вугілля 6,0%; напромплощадці склад вугілля відкритий з обох сторін.
Нижче наведенізначення розрахункових коефіцієнтів для джерела викидів (ист.№6008):
К0=0,7П=15000
К1=1,2ПГ=150
К4=0,6qудск=3
К5=0,7Sш3500
К6=1,4
1. Кількістьтвердих часток, які виділяються в процесі формування відкритих складів вугілля
/>
/>
2. Для розрахункунормативів ГДВ кількість твердих часток, які виділяються в процесі формуванняскладу:
/>
/>
3. Кількістьтвердих часток, які здуваються з поверхні відкритих складів вугілля:
/>
/>
4. Для розрахункунормативів ГДВ кількість твердих часток, які здуваються з поверхні відкритихскладів вугілля:
/>
/>
5. Сумарнакількість твердих часток, які здуваються з поверхні відкритих складів вугілля:
М=0,016+2,223=2,239т/рік
6. Сумарнакількість твердих часток, що здуваються з поверхні відкритих складів вугіллядля розрахунку нормативів ГДВ:
Мн=0,0441+0,0706=0,1147г/с
· Розрахуноквалових викидів небезпечних речовин в атмосферу, які виділяються при формуваннівідвалів та які здуваються з їх поверхні
Розрахуноквикидів небезпечних речовин від породних відвалів виконаний згідно з «Галузевоюметодикою розрахунку кількості підходящих, впійманих та викиданих в атмосферунебезпечних речовин підприємствами по видобутку та переробки вугілля».
Розрахуноквикидів твердих часток
Викиди твердихчасток в атмосферу відвалами визначається як сума викидів при формуваннівідвалів та при здуванні часток з пиляної поверхні відвалів.
1. Кількістьтвердих часток, які виділяються при формуванні відвалів
Кількість твердихчасток (т/рік), які виділяються при формуванні відвалів визначається поформулі:
/>
Де К0– коефіцієнт, який враховує вологість матеріалу (табл.3.3);
К1 –коефіцієнт, який враховує швидкість вітру (табл.3.4);
qуд0 — удільне виділення твердих часток з 1м3 породи, яка подається у відвал,г/м3 (табл.3.5);
П – кількістьпороди, яка подається у відвал, м3/рік;
п – ефективністьвикористовуваних засобів боротьби з пилом, долі одиниць.
Таблиця 3.3Вологість матеріалу, %
К0 До 0,5 2,0 0,5-1,0 1,5 1,0-3,0 1,3 3,0-5,0 1,2 5,0-7,0 1,0 7,0-8,0 0,7 8,0-9,0 0,3 9,0-10,0 0,2 Більше 10,0 0,1
Залежністькоефіцієнта К1 від швидкості вітру.
Для розрахункунормативів ГДВ кількість твердих часток, що виділяються при формуванніпородного відвалу (г/с):
/>
Пr –максимальна кількість породи, що поступає у відвал (м3/год).
2. Кількість твердихчасток, які здуваються з поверхні породного відвалу:
Кількість твердихчасток, що здуваються з поверхні породних відвалів визначається по формулі:
/>
К2 –коефіцієнт, який враховує ефективність здування твердих часток, дорівнює:
1,0 – для діючихвідвалів;
0,2 – у перші трироки після припинення експлуатації;
0,1 – у наступніроки до повного озеленення.
S0–площа пиляної поверхні, м2;
W0–удільна здуваність твердих часток з пиляної поверхні відвалу (приймається0,1*10-6кг/м2);
Г – коефіцієнтподрібнювання гірської маси (приймається 0,1);
Тс –річна кількість днів зі стійким сніговим покривом.
Удільне виділеннятвердих часток при формуванні відвалів.
Таблиця 3.4Найменування обладнання
Удільне виділення твердих часток,
qуд0, г/м3 Відвалоутворення плоских відвалів Драглайн ЕШ-15/90, ЕШ-20/90 18,0 Драглайн ЕШ-10/70 26,6 Драглайн ЕШ-4/40, ЕШ-6/45, ЕШ-5/45 64,0 Від валоутворювач ОШР-5250/190 2,7 Бульдозер 5,6 Завантаження автосамосвала 10,0 Завантаження думпкара 10,0 Відвалоутворювання відвалів 20,0
Для розрахункунормативів ГДВ кількість здаваних з поверхні породного відвалу твердих часток:
/>
· Розрахуноквикидів небезпечних речовин від породних відвалів шахтодільниці №1
1. Нашахтодільниці №1 мається плоский діючий негорящий породний відвал. Породадоставляється автосамосвалами та планується бульдозером. За 2002 рік у відвалвивезено 100000 м3 породи зі середньою вологістю 6,0%. Максимальнакількість породи, що поступає у відвал упродовж години, складає 11,0 м3.Площа пиляної поверхні відвала дорівнює 70 тис.м2. Для місцевості,де розміщений відвал, характерні: часто повторювана швидкість вітру 4,8 м/с та236 днів зі стійким сніговим покривом, дощами або штилями.
Кількість твердихчасток, що виділяються при формуванні відвала:
/>
/>
Кількість твердихчасток, що здуваються з поверхні породного відвалу:
/>
/>
Викид твердихчасток (пилу вуглепородного) з даного відвалу:
/>
/>
2. На балансішахти знаходяться також два недіючих не горящих породних відвалів – породнівідвали промплощадки №1 та №3.
Кількість твердихчасток, що здуваються з поверхні цих породних відвалів:
Ист.№6004 — /> />
/>
Ист.№6005 — />
/>
3.6 Розрахунок ступеня екологічної безпеки водних об’єктів
Вихіднідані:
•завислі речовини — 215 мг/л
•нафтопродукти — 0,97 мг/л
•мінералізація — 3,5 г/л Після очищення у:
•горизонтальному відстійнику: завислі речовини — 108 мг/л нафтопродукти — 0,49мг/л
•біологічні пруди: завислі речовини — 28,95 мг/л нафтопродукти — 0,13 мг/л Об’ємшахтної води, яка відкачується на поверхню — 680 м3/ч
Ступіньекологічної безпеки водних об’єктів Рсб визначається:
/>
Пф — фактичне значення показників якості води;
Пн — нормативні значення показників якості води (для завислих речовин 12мг/л, для нафтопродуктів 0,1 мг/л)
/>
Умоване виконується, тому необхідна доочистка шахтних вод від цих речовин.
Щостосується мінералізації, то потрапляючи у водоймище шахтна вода розбавляєтьсяопадами та природними водами цього водоймища. Внаслідок цього мінералізаціяшахтних вод знижується майже до допустимого значення.
3.7 Розрахунок збору за забруднення водного середовища
Сумазборів за скиди стічних вод визначається за формулою:
/>
Млi — об’єм скидів в межах ліміту, т;
Моi — об’єм понадлімітних скидів, т;
Нбі — норматив збору за скид, грн./т (Нбі=206 грн/т)
Крб- корегуючий коефіцієнт для ЦРД, Крб=2,2;
Кп- коефіцієнт кратності збору на шахтні не затверджені лімітина 2001 рік, Кп=5.
Проводиморозрахунок щодо переведення мг/л в т/рік:
Об’ємшахтної води, відкачуваної на поверхню:
24год • 365 = 8760год/рік
680м3/ год • 8760год / рік = 5956800м3 / рік = 5,96млн т/рік
Скидизавислих речовин у водні об’єкти:
28,95г/м3 •5956800 м3/рік = 172,45т/ рік
Скидив межах ліміту: 5956800•12 = 71,5т
Понадлімітніскиди: 172,45 -71,5 = 100,95т
Скидинафтопродуктів у водні об’єкти: 0,13г/м3•5956800м3/рік= 0,77т/ рік Скиди в межах ліміту: 5956800 • 0,1 = 0,596т
Понадлімітніскиди: 0,77 -0,596 = 0,179т
П =(71,5 • 206 • 2,2)+(100,95 • 206 • 2,2 • 5)+(0,596 • 206 • 2,2)+ (0,179 • 206 •2,2 • 5) = =261832,2грн
3.8 Економічнаефективність природоохоронних заходів
3.8.1Інвестування природоохоронних заходів
Природоохороннадіяльність, направлена на рішення такої соціально-економічної задачі як охоронадовкілля, є невід’ємною, але відособленою складовою частиною господарськоїдіяльності суспільства в будь-якій державі. Як і будь-яка господарськадіяльність вона вимагає залучення трудових, матеріально-технічних і фінансовихресурсів, що обумовлює необхідність планування, нормування, обліку і контролюзасобів, що направляються в природоохоронну сферу діяльності, і результатів,які досягаються за рахунок витрачання цих засобів.
Конкретнимиформами природоохоронної діяльності є поточна природоохоронна діяльність іприродоохоронні заходи.
Важливоюскладовою механізму реалізації природоохоронних заходів є економічні інструменти,під якими розуміються будь-які заходи, направлені на зменшення дії на довкілля,що ведуть до перерозподілу ресурсів між власником джерела негативної дії ісуспільством або до безпосередньої зміни відносних цін. До таких інструментіввідносяться:
збори і податкина викиди, скидання, розміщення відходів;
збори і податкиза використання первинних і вторинних ресурсів;
збори і податкина продукти (в т.ч. паливо);
купівля-продажправ на викиди;
субсидії і іншіформи фінансової допомоги (в т.ч. повне або часткове фінансування реалізаціїрізних програм і окремих заходів);
інші заходиекономічного характеру (відшкодування збитку, пільгові кредити, адміністративнізбори і так далі)
Існує декількаваріантів того, як держава повинна збирати засоби на здійсненняприродоохоронної діяльності і як воно цими засобами розпоряджається. Перший:держава включає витрати на охорону довкілля в систему безадресних податків(прибутковий, на прибуток, на додану вартість). Проте, при цьому порушуєтьсяпринцип справедливості, оскільки всі громадяни і організації починають платитиоднаково, незалежно від їх індивідуальної дії на довкілля. Крім того, подібнасистема оподаткування не створює стимул-реакцій до зниження негативної дії надовкілля, будівництву очисних споруд, впровадженню маловідхідних технологій. Другийваріант: введення спеціального екологічного податку на продукцію, привиробництві, використанні або утилізації якої відбувається негативна дія надовкілля. У ринковій економіці частіше застосовується третій варіант, колизбираються не екологічні податки, а екологічні платежі за принципом«забрудник платить». Будь-яке підприємство і фізична особа, в процесісвоєї діяльності що забруднює довкілля, повинні витрачати частину своїх доходівна її відновлення. Платежі за негативну дію на довкілля можуть збиратися увигляді встановлених фіксованих відрахувань залежно від об’єму і характеру віз- дії, або шляхом аукціонної торгівлі правами на негативну дію на навколишнєсередовище.
Якщо платежіможна вважати стимулюючими економічними механізмами, то пільгове оподаткування,переважний доступ до державних гарантій кредитування або пряме пільговекредитування державними банками є стимулюючими механізмами.
Найважливішу рольв здійсненні інвестування природоохоронних заходів грає держава як шляхомзаконодавчого регулювання природоохоронної інвестиційної діяльності, так ішляхом напряму інвестицій з:
засобівцентралізованого державного бюджету;
місцевихбюджетів;
позабюджетнихфондів;
відомчихінвестиційних фондів.
Економічнірезультати від реалізації природоохоронних інвестиційних заходів полягають векономії або запобіганні втратам природних ресурсів, живої і упредметненоїпраці у виробничій і невиробничій сферах народного господарства, а також усфері особистого вжитку.
Тому специфічноюособливістю екологічно природоохоронних інвестицій є той аспект, що даніінвестиції в більшості випадків не приносять позитивних прямих економічнихефектів. При цьому супутні — соціальний і екологічний ефекти від реалізаціїінвестиційних проектів такого роду можуть бути значними.
3.8.2Теоретичний розрахунок економічної ефективності природоохоронних заходів
Економічнаефективність витрат означає їх результативність, тобто співвідношення міжрезультатами і витратами, що забезпечили їх.
Розрізняють первиннийефект і кінцевий комплексний соціально-економічний ефект від средозахиснізаходів.
Первинний ефектполягає в зниженні забруднення довкілля і поліпшенні її стану і виявляється взниженні об’ємів забруднень і концентрацій шкідливих домішок в атмосфері,водному середовищі і ґрунті. Враховуючи необхідність поєднання економічних іекологічних інтересів підприємств, первинний ефект слід виражати безпосередньоу вигляді приросту продукції, випущеної без порушення екологічних норм.
Кінцевий ефектвиражається в підвищенні рівня життя населення, ефективності виробництва. Прицьому економічні результати виявляються як приріст чистої продукції, зниженнявтрат сировини і матеріальних ресурсів, економія витрат в невиробничій сфері,зниження витрат з особистих засобів.
Відповідно дорозробленої в 80-і роки типової методики визначення економічної ефективностіздійснення природоохоронних заходів для обґрунтування природоохоронних витратвикористовуються показники загальної і порівняльної ефективності.
Визначення загальної(абсолютною) ефективності екологічних витрат необхідне, щоб оцінити фактичнурезультативність природоохоронних заходів при планеруванні досягненнянормативної якості довкілля, для економічного стимулювання підвищенняефективності средозахисної діяльності.
Загальна(абсолютна) економічна ефективність витрат екологічного характерурозраховується як відношення об’єму повного економічного ефекту до суми тих, щовикликали цей ефект приведених витрат.
Эз = Э / (С + Ен* К),
где Эз – загальнаефективність природоохоронних витрат;
Э – повний річнийефект;
С – поточнівитрати;
К – капітальнівкладення, що визначили ефект;
Ен – нормативефективності капітальних вкладень.
Норматив Енслужить для приведення капітальних вкладень до річної розмірності, оскільки Ен= 1/Т, де Т – термін окупності капітальних вкладень. При середньому термініокупності по народному господарству, рівному 8,3 років, норматив ефективностікапітальних витрат Ен встановлюється у розмірі 0,12.Економічний ефект Е, аборезультат природоохоронних витрат, є економічний збиток, що запобіг, ідодатковий прибуток від поліпшення виробничої діяльності підприємств в умовахкращої екологічної обстановки.
Э = ∆У + Д,
где ∆У – величинарічного економічного збитку, що запобіг, від забруднення середовища;
Д – річнийприріст доходу від поліпшення виробничих результатів.
Величина річногоекономічного збитку, що запобіг, від забруднення середовища ∆У визначаєтьсяпо формулі:
∆У = У1– У2,
где У1и У2 – величини збитку до проведення природоохоронного заходу ізалишкового збитку після здійснення заходу відповідно.
Річний прирістдоходу Д від поліпшення виробничих результатів може бути визначений такимчином:
n m
Д = ∑gj*zj — ∑ gi*zi,
j=1 i=1
где gj,gi – кількість продукції i-, j-го видів, що отримуються відповіднодо і після здійснення оцінюваного заходу;
zj, zi– оцінка одиниці i-, j-й продукції.
Абсолютнаекономічна ефективність капітальних вкладень Ек в природоохоронні заходивизначається по формулі:
Эк = (Эг – С) /К,
где Эг – річнийекономічний ефект від впровадження природоохоронного заходу;
С – річні(поточні) витрати, необхідні для вмісту і обслуговування природоохороннихоб’єктів;
К – величинакапітальних вкладень.
Отримані в ходірозрахунків показники ефективності капітальних витрат порівнюються знормативними показниками. Дані напрями використання капітальних витратвважаються ефективними, якщо розрахункові коефіцієнти ефективності Екзадовольняють умові Ек>Ен. Нормативний коефіцієнт ефективностікапіталовкладень в цілому по народному господарству останніми роками приймавсярівним 0,12.
При розробцідовгострокових прогнозів, програм з довкілля охорони в регіоні, припроектуванні різних природоохоронних заходів, виборі варіанту впровадженнянової техніки або технології, направленої на екологізацію виробництва,використовується показник порівняльної (відносною) економічної ефективностіприродоохоронних витрат. Таким показником є мінімум сукупних витрат, тобто привиборі варіанту перевага повинна віддаватися варіанту з найменшою велічинойсукупних поточних витрат і капітальних вкладень, приведених до однаковоїрозмірності за допомогою нормативу ефективності:
С + Ен * К →min,
где С – поточнівитрати;
К – капітальнівкладення, що визначили ефект;
Ен – нормативефективності капітальних вкладень.
Якщо проводятьсязаходи, що вимагають тривалого терміну реалізації капітальних вкладень(лісовідновлення, рекультивація земель і тому подібне), а також зміни в часіексплуатаційних (поточних) витрат, тоді переважний варіант визначається поформулі:
T
∑((Кn + Кgt+ Сt) / (1 + Ен)t) → min,t=1
где Т – термінздійснення всіх заходів;
Кn – первиннікапітальні вкладення в природоохоронні заходи;
Кgt – додатковікапітальні вкладення, необхідні для забезпечення нормальної роботиприродоохоронних об’єктів в t-й рік (t = 1, 2, 3 …);
Сt – експлуатаціїексплуатаційні витрати t-го року;
Ен – нормативнийкоефіцієнт приведення різночасних витрат, що приймається відповідно догалузевих нормативів (зокрема, для витрат по промисловості, будівництву,комунальному господарству – 0,08, сільському господарству – 0,05, лісовомугосподарству – 0,03).
При розрахункахпорівняльної ефективності капіталовкладень в охорону природи особливо поважнозіставляти варіанти по економічних результатах. Оскільки економічний результатприродоохоронних заходів виражається в скороченні або запобіганні соціальному іекономічному збитку від забруднення довкілля, порівнювані варіанти мають бутитотожні по мірі зниження рівня забруднення природного ресурсу, видам і величинівтрат, що запобігли.
4. ПРІРОДООХОРОННІЗАХОДЬ ТА ЇХ ВПЛИВ НА ЕКОНОМІЧНІЙ СТАН КРАЇНИ
4.1 Безпосередніметоді екологізації
Виходячи ізспецифіки впливу вуглевидобування і вуглепереробки на довкілля, основнимиприродоохоронними заходами можуть бути:
· збільшеннякількості і потужностей очисних споруд і підвищення їх ефективності як дляводного, так і повітря басейнів у вуглевидобувних регіонах;
· інтенсивневикористання у вугільній промисловості порідних відвалів і шлаконакопітелей длявиробництва будівельних матеріалів, вилучення рідкоземельних елементів і т.п.;
· своєчаснарекультивація земель під сільгоспугіддя і лісонасадження.
Для запобіганняшкідливому впливу підприємств вугледобувної промисловості на природні водинеобхідно провести наступні водозахисні акції: припинити скидати з шахтнеочищену шахтну воду з механічними домішками; здійснити повне бактерійнеочищення шахтних вод унаслідок реконструкції близько 400 водоочисних споруд;освоїти технологію демінералізації високомінералізованих шахтних вод; розробитиекологічно обґрунтовані нормі і режимі скидань слабомінералізованних шахтнихвод в річки і водоймища без нанесення шкоди їх фауні і питному водопостачанню;значно понизити вжиток пітної води для потреб виробництва за рахунокмаксимального використання для цих цілей шахтних вод. Для надійногозабезпечення населення і сільського господарства вугледобувних регіонів чистоюводою необхідно розробити і здійснити ряд організаційно-технічних заходів по прискореннюзавершення будівництва каналу Дніпро-Донбас і введенню в експлуатаціюводопроводу Дніпро – Західний Донбас з фільтрувальними станціями «Добропільська»і «Західна».
4.2 Опосередкованіметоди екологізації
Окрім прямихметодів екологізації, в галузях ПЕК і всіх інших галузях, що використовуютьйого продукцію, необхідно ширше упроваджувати енергозбереження якопосередковане, але економічно найбільш доступний і екологічно ефективний засібзахисту довкілля від руйнівної антропогенної дії на неї процесів видобутку івикористання енергії і енергоносіїв.
У вугільнійпромисловості до таких заходів можна віднести: впровадження новихенергозбережних технологій видобутку і переробки вугілля, у тому числі зарахунок способів приведення його в рухливий стан енергією вибуху і вібрації;вживання методів газифікації, особливо низькосортного і високозольного вугілля;переробку і вживання відходів вуглезбагачення як палива; вилучення іенергетичне використання шахтного метану і метану вугільних родовищ. Оскількиметан відноситься не лише до парникових, але ще і до озоноруйнуючих газів,включення у виробництво метану вугільних родовищ матиме важливе значення як дляполіпшення загальної екологічної обстановки у вуглевидобувних регіонах, так ідля відладки «торгівлі викидами», що відповідно до Кіотським протоколом можестати ваговитим джерелом додаткових вступів валюти і іноземних інвестицій для«екологізації» українського ПЕК.
4.3 Перспективирозвитку вугільної промисловості
Проведений аналізстану і перспектив розвитку вугільної промисловості дав можливість зробитивисновки і визначити перспективи цієї важливої складової ПЕК України зврахуванням поліпшення її економічності.
Так, проведенедослідження сучасного стану ресурсної бази вугільної промисловості показало, щоне дивлячись на значні запаси вугілля в Україні стан їх розвіданої і міра використаннясвідчать про неможливість значного збільшення його видобутку в перспективі. Іззагального об’єму балансових запасів вугілля лише 20% належать до перспективнихзапасів. Тому підтримувати видобуток на досягнутому рівні або декільказбільшити її можна за рахунок будівництва нових підприємств і реконструкціїрезервних частин шахтних полів, запаси яких враховуються на вільних ділянках іскладають 1,4 млрд. т, що діють з прирізанням, або 3,2% від всіх запасівкатегорії А+В+С.
Крім того,необхідно розширити об’єми наукових і геологорозвідувальних робіт з метоюнарощування перспективних запасів вугілля категорії С2 (9,6% від загальнихгеологічних запасів) з врахуванням значних об’ємів прогнозованих ресурсів.Дослідження показали, що реальною ресурсною базою розвитку вугільноїпромисловості стануть підготовлені запаси на ділянках для будівництва новихвугільних підприємств (67 ділянок із запасами в 9,7 млрд. т) і на ділянках дляреконструкції і продовження термінів служби підприємств, що діють (66 ділянок іззапасами 2,7 млрд. т). Основна проблема полягає в своєчасному і раціональномузалученні запасів вугілля до експлуатації з метою підтримки і нарощуваннявиробничих потужностей галузі. Істотним резервом підвищення ефективностівугільної промисловості і зниження собівартості вугілля представляєтьсяутилізація метану. Всі вугільні пласти в Донбасі (за винятком суперантрацитов)газоносні з глибини 150-500 м (нижче за зону газового вивітрювання). Очевидно,що родовища кам’яного вугілля слід розглядати як вугільно-газові.
ВИСНОВОК
Будь-якапромислова діяльність завжди завдає шкоду навколишньому природному середовищута здоров’ю людини. Так, діяльність СП «Шахта ім. В.І.Леніна» не є виключенням.
Проаналізувавшивикладені в курсовій роботі матеріали можна зробити висновок, що данепідприємство є багатовідхідним та має великий негативний вплив на різні об’єктиприродного середовища: атмосферу, гідросферу, літосферу та здоров’я населення.Виходячи з цього зрозуміло, що необхідно застосовувати прогресивні варіанти щодополіпшення технології видобутку вугілля, застосовувати альтернативні видипалива для генерації тепла в котельних установках.
Необхідно також вказатина поліпшення очисних споруд, тому що сучасний їх стан більш ніж незадовільнийі це призводить до катастрофічних забруднень природного середовища. Все це єпричиною погіршення стану здоров’я населення, а це, в свою чергу, веде доскорочення продуктивності підприємства.
ПЕРЕЛІКЛІТЕРАТУРИ
1. Нестеров П.М., Нестеров А.П.Экономика природопользования и рынок: Учебник для вузов. – М.: Закон и право,ЮНИТИ, 1997. – 413 с.
2. Гирусов Э.В. и др. Экология иэкономика природопользования: Учебник для вузов/Под ред. проф. Э.В. Гирусова;Предисловие д-ра экон.наук Председателя госкомэкологии РФ В.И.Данилова-Данильяна. – М.: Закон и право, ЮНИТИ, 1998. – 455 с.
3. Отчёт по инвентаризации выбросовзагрязняющих веществ в амтосферу на структурном подразделении «Шахтоуправлениеим. В.И.Ленина» (шахтоучасток №1).
4. Отчёт по инвентаризации отходовпроизводства на государственном предприятии шахта им. В.И. Ленинапроизводственного объединения «Артёмуголь», Донецк – 2000.
5. Практика реалізації основнихположень і вимог природоохоронного законодавства України на вугільнихпідприємствах. Ч.2 постанови кабінету Міністрів України в сфері екології,Донецьк – 2004.
6. Збірник інструкції до правилбезпеки у вугільних шахтах. том 2, Київ – 2003.
7.Охрана природы на угольныхшахтах/В.А.Меркулов.-М.: Недра,1981 – 181 с.