Економічна безпека підприємства
Економічна безпека фірми (підприємства, організації) — цетакий стан корпоративних ресурсів (ресурсів капіталу, персоналу, інформації ітехнології, техніки та устаткування, прав) і підприємницьких можливостей, заякого гарантується найбільш ефективне їхнє використання для стабільногофункціонування та динамічного науково-технічного й соціального розвитку,запобігання внутрішнім і зовнішнім негативним впливам (загрозам).
Необхідність постійного дотримання економічної безпекизумовлюється об’єктивною потребою кожного суб’єкта господарювання узабезпеченні стабільного функціонування і досягнення цілей діяльності.
Джерела загроз економічної безпеки підприємства (організації)та види негативних впливів на неї.
Рівень економічної безпеки підприємства залежить від того,наскільки ефективно його керівництво і спеціалісти (менеджери) будуть спроможніуникнути можливих загроз і ліквідувати шкідливі наслідки окремих негативнихскладових зовнішнього та внутрішнього середовища.
Джерелами негативних впливів на економічну безпекупідприємства (організації) можуть бути:
1) свідомі чи несвідомі дії окремих посадових осіб ісуб’єктів господарювання (органів державної влади, міжнародних організацій,конкурентів);
2) збіг об’єктивних обставин (стан фінансової кон’юнктури наринках даного підприємства, наукові відкриття та технологічні розробки,форс-мажорні обставини тощо).
Залежно від суб’єктної обумовленості негативні впливи наекономічну безпеку можуть бути об’єктивними і суб’єктивними. Об’єктивнимивважаються такі негативні впливи, що виникають не з вини самого підприємстваабо його окремих працівників. Суб’єктивні впливи мають місце внаслідокнеефективної роботи підприємства в цілому або його окремих працівників(передовсім керівників і функціональних менеджерів).
Загальну структурну схему процесу організації економічноїбезпеки підприємства, яка включає реалізацію функціональних складових длязапобігання можливій шкоді та досягнення мінімального її рівня тепер і вмайбутньому.
Рівень економічної безпеки підприємства пропонуєтьсяоцінювати на підставі визначення сукупного критерію з допомогою зважування йпідсумовування окремих функціональних критеріїв, які розраховуються черезпорівняння (зіставлення) величини загрози економічній безпеці та ефективностізаходів для її відвернення.
Сукупний критерій економічної безпеки підприємства можнарозрахувати за формулою
/>
де ki – величина окремого(поодинокого) критерію за і-ю функціональною складовою;
di — питома вага значущості /-Ї функціональної складової;
n — кількість функціональних складових економічної безпекипідприємства.
Оцінка рівня економічної безпеки здійснюється порівнюваннямрозрахункових значень реальними величинами цього показника, одержаними ранішещодо підприємства, а також (коли це можливо) щодо аналогічних суб’єктівгосподарювання відповідних галузей економіки.
Після розрахунку впливу функціональних складових на змінуздійснюється функціональний аналіз заходів з організації необхідного рівняекономічної безпеки підприємства (організації) за окремими складовими з використаннямвідповідного алгоритму
Результати функціонального аналізу звичайно оформляються увигляді спеціальної карти (таблиці), форму. Заповнюючи таку таблицю-карту,негативні явища, що впливають одразу на кілька складових економічної безпеки,ураховують окремо для кожної складової, натомість вартість заходів, якіповторюються стосовно різних функціональних складових, ураховується в бюджетіпідприємства (організації) лише один раз.
Функціональний аналіз заходів для дотримання необхідногорівня економічної безпеки підприємства:
1. Визначення структури негативних впливів за функціональнимискладовими економічної безпеки. Розподіл об’єктивних і суб’єктивних негативнихвпливів
2. Фіксація вжитих превентивних заходів для запобігання негативнимвпливам за всіма функціональними складовими економічної безпеки
3. Оцінка ефективності вжитих заходів з погляду нейтралізаціїконкретних негативних впливів за кожною складовою економічної безпеки
4. Визначення причин недостатньої ефективності заходів, ужитих дляподолання вже наявних і можливих негативних ^впливів на економічну безпеку
5. Виявлення неусунених та очікуваних негативних впливів на рівеньекономічної безпеки, а також тих, що можуть з’явитися в майбутньому
6. Опрацювання рекомендацій шодо усунення існуючих негативних впливівна економічну безпеку і запобігання можливій появі нових
7. Оцінка вартості кожного з пропонованих заходів щодо усуненнянегативних впливів на рівень економічної безпеки і визначення відповідальних зареалізацію таких заходів
Оцінка ефективності діяльності відповідних структурнихпідрозділів підприємства (організації) з використанням даних про витрати длязапобігання можливим негативним впливам на економічну безпеку та про розміривідверненої і заподіяної шкоди дає об’єктивну (підкріплену економічнимирозрахунками) панораму результативності діяльності всіх підрозділів (відділів,цехів) з цього питання. Конкретна оцінка ефективності роботи структурнихпідрозділів з організації економічної безпеки здійснюється з використаннямпоказників.
Основні напрями організації економічної безпеки за окремимифункціональними складовими
Загальну схему процесу організації фінансової складовоїекономічної безпеки підприємства (організації).
Ефективність запобігання очевидним і потенційно можливимзагрозам (втратам) економічній безпеці підприємства і визначає дійовістьдіяльності відповідних служб підприємства.
Спочатку оцінюються загрози економічній безпеці підприємстваполітико-правового характеру, що включають:
• внутрішні негативні дії (неефективне фінансове плануваннята управління активами; малоефективна ринкова стратегія; хибна цінова й кадроваполітика);
• зовнішні негативні дії (спекулятивні операції на ринкуцінних паперів; цінова та інші форми конкуренції; лобіювання конкурентаминедостатньо продуманих рішень органів влади);
• форс-мажорні обставини (стихійне лихо, страйки, військовіконфлікти) та обставини, наближені до форс-мажорних (законодавчі акти, ембарго,блокада, зміна курсу валют тощо).
У процесі оцінки поточного рівня забезпечення фінансової складовоїекономічної безпеки підлягають аналізу:
фінансова звітність і результати роботи підприємства(організації) — платоспроможність, фінансова незалежність, структура йвикористання капіталу та прибутку;
конкурентний стан підприємства (організації) на ринку — частка ринку даного суб’єкта господарювання; рівень застосовуваних технологій іменеджменту;
ринок цінних паперів підприємства (організації) оператори таінвестори цінних паперів, курс акцій і лістинг.
Інтелектуальна й кадрова складова
Змістову характеристику всього циклу охорони інтелектуальноїта кадрової складової економічної безпеки підприємства (організації)
Охорона інтелектуальної та кадрової складових економічноїбезпеки охоплює взаємозв’язані і водночас самостійні напрями діяльностівідповідного суб’єкта господарювання:
• перший — спрямованість на роботу з персоналом фірми тапідвищення ефективності діяльності всіх категорій персоналу;
• другий — націленість на збереження й розвитокінтелектуального потенціалу, тобто сукупності прав на інтелектуальну власністьабо на її використання (у тому числі патентів і ліцензій), та на поповненнязнань і професійного досвіду працівників підприємства (організації).
На першій стадії процесу охорони цієї складової економічноїбезпеки здійснюється оцінка загроз негативних дій і можливої шкоди від такихдій. З-поміж основних негативних впливів на економічну безпеку підприємствавиокремлюють недостатню кваліфікацію працівників, їхнє небажання абонездатність забезпечувати максимальну користь своєму підприємству. Ці обставиниможуть зумовлюватися низьким рівнем управління персоналом, браком коштів наоплату його праці чи нераціональним їх витрачанням.
Процес планування та управління персоналом, спрямований наохорону належного рівня економічної безпеки, має охоплювати організацію добору,найму, навчання й мотивації праці працівників, включаючи матеріальні таморальні стимули, престижність професії, волю до творчості, забезпеченнясоціальними благами.
Важливою ланкою встановлення нормального рівня економічноїбезпеки є оцінка ефективності заходів, яка здійснюється через зіставленнязагальної величини витрат на запобіжні заходи і втрат, яких могло б зазнатипідприємство (організація).
Процес охорони техніко-технологічної складової економічноїбезпеки передбачає здійснення кількох послідовних етапів.
Перший етап охоплює аналіз ринку технологій стосовновиробництва продукції (збирання та аналіз інформації щодо особливостейтехнологічних процесів на аналогічних підприємствах і нових розробок у данійгалузі, а також технологій, спроможних здійснити інтервенцію на галузевийтехнологічний ринок).
Другий етап — це аналіз конкретних технологічних процесів іпошук внутрішніх резервів поліпшення використовуваних технологій.
Третій етап передбачає здійснення: а) аналізу товарних ринківза профілем продукції, що виготовляється підприємством, і ринківтоварів-замінників; б) оцінка перспектив розвитку ринків продукціїпідприємства; в) прогнозування можливої специфіки необхідних технологічнихпроцесів для випуску конкурентоспроможних товарів.
Четвертий етап присвячено переважно розробці технологічноїстратегії підприємства, а саме:
1) виявленню перспективних товарів з групи (номенклатури,асортименту), що виготовляється підприємством;
2) плануванню комплексу технологій для виробництва перспективнихтоварних позицій;
3) бюджетуванню технологічного розвитку підприємства назасаді оптимізації витрат за програмою, вибору альтернатив, опрацювання власнихрозробок або придбання патентів і необхідного устаткування на ринку;
4) розробці загального плану технологічного розвиткупідприємства;
5) складанню плану власних корпоративних НДДКР згідно зпланом технологічного розвитку підприємства.
П’ятий етап — оперативна реалізація плану технологічногорозвитку підприємства в процесі здійснення ним виробничо-господарськоїдіяльності.
Шостий етап є завершальним. На цьому етапі аналізуютьсярезультати практичної реалізації заходів щодо охорони техніко-технологічноїскладової економічної безпеки на підставі спеціальної карти розрахунківефективності таких заходів.
Формалізована оцінка рівня техніко-технологічної складовоїекономічної безпеки підприємства за окремим критерієм (коефіцієнтом)здійснюється на підставі аналізу розрахунку останнього (ОФК) за формулою
ОФК=3відв /(Вркз +Ззавд),
3відв – сумарний відвернений збиток від реалізації
заходів з охорони техніко-технологічної складової безпекипідприємства;
Вркз – загальна сума витрат підприємства нареалізацію комплексу згаданих заходів;
Ззавд — сумарний завданий підприємству збиток щодотехніко-технологічної складової його економічної безпеки.
Реалізуючи цю схему передовсім детально аналізують загрозивнутрішніх і зовнішніх негативних впливів на політико-правову складовуекономічної безпеки та причини їхнього виникнення.
• Основними причинами виникнення внутрішніх негативнихвпливів можуть бути: а) низька кваліфікація працівників юридичної служби тапомилки в доборі персоналу цієї служби; б) недостатнє фінансування юридичногозабезпечення діяльності; в) небажання чи нездатність підприємства (організації)активно впливати на зовнішнє політико-правове середовище його (її) діяльності.Останнє виявляється в слабкому опрацюванні договірних взаємовідносин, невміннізахищати інтереси підприємства (організації) в конфліктних ситуаціях тощо.
• Причини виникнення зовнішніх негативних впливів здебільшогомають подвійний характер: 1) політичний; 2) законодавчо-правовий. До першоїгрупи причин можна віднести: а) зіткнення інтересів суспільних груп (партій);б) військові конфлікти; в) економічну й політичну блокаду, ембарго; г)міжнародні політичні та фінансові кризи. У другій групі причин зазвичайвиокремлюють: а) здійснення власних політичних цілей партіями (суспільнимирухами), що перебувають при владі; б) зміну головних засад чинногозаконодавства з питань власності, господарського й трудового права,оподаткування тощо.
Оцінка реального стану політико-правової безпеки підприємства(організації) здійснюється за напрямками:
1) рівень організації та якості робіт з охорони цієїскладової економічної безпеки підприємства;
2) бюджетно-ресурсне забезпечення робіт;
3) ефективність діяльності структурних підрозділівпідприємства.
Інформаційна складова
Основні функції відповідних служб підприємства, що всукупності характеризують процес охорони інформаційної складової економічноїбезпеки підприємства (організації):
1) збирання всіх видів інформації, що стосується діяльностіфірми (інформація щодо всіх видів ринків; інформація що характеризує політичніподії й тенденції макроекономічного розвитку світової та національної економік;корисна науково-технічна інформація);
2) аналіз одержуваної інформації з обов’язковим дотриманнямзагальновживаних принципів (систематизації, безперервності надходження,всебічного характеру аналітичних процесів) і методів (локальних із специфічнихпроблем, загально корпоративних) організації робіт;
3) прогнозування тенденцій розвитку науково-технологічних,економічних і політичних процесів на даному підприємстві, в країні тау світістосовно конкретної сфери бізнесу (діяльності), а також показників, яких необхіднодосягти суб’єкту господарювання (наприклад, у сферах технологічного розвитку,виробництва, фінансів);
4) оцінка рівня економічної безпеки за всіма складовими та вцілому, розробка рекомендацій для підвищення цього рівня на конкретномусуб’єкті господарювання;
5) інші види діяльності з розробки інформаційної складовоїекономічної безпеки (зв’язок із громадськістю, формування сприятливого іміджу,захист конфіденційної інформації).
Потоки вхідної інформації за джерелами:
• відкрита офіційна інформація;
• вірогідна нетаємна інформація, одержана через неформальніконтакти працівників підприємства з носіями такої інформації;
• конфіденційна інформація, одержана способомнесанкціонованого доступу до неї.
Оперативна реалізація заходів з розробки та охорони інформаційноїскладової економічної безпеки включає послідовне виконання певного комплексуробіт.
А. Збирання різних видів необхідної інформації, щоздійснюється через офіційні контакти з різноманітними джерелами відкритоїінформації, неофіційні контакти з носіями закритої інформації, а також задопомогою спеціальних технічних засобів.
Б. Обробка та систематизація одержаної інформації, щопровадиться відповідною службою підприємства (організації) з метоювпорядкування для наступного більш глибокого аналізу. Для цього створюютьсякласифікатори інформації та досьє, внутрішні бази даних і каталоги.
В. Аналіз одержаної інформації, який включає всебічну обробкунакопичених даних з використанням різних технічних засобів і методів аналізу. Упроцесі здійснення аналітичних робіт виконуються прогнозні розрахунки за всімааспектами інформаційної діяльності та можливими варіантами поведінки середовищабізнесу за допомогою різних методів моделювання.
Г. Захист інформаційного середовища підприємства(організації), що традиційно охоплює:
• заходи для захисту суб’єкта господарювання від промисловогошпіонажу з боку конкурентів або інших юридичних і фізичних осіб;
• технічний захист приміщень, транспорту, кореспонденції,переговорів, різної документації від несанкціонованого доступу до закритоїінформації заінтересованих юридичних і фізичних осіб;
• збирання інформації про потенційних ініціаторівпромислового шпіонажу та проведення необхідних запобіжних заходів дляприпинення таких спроб.
Д. Зовнішня інформаційна діяльність, яка має бути спрямованана створення в очах громадськості сприятливого іміджу та протидію спробамзавдати шкоди репутації підприємства через поширення про нього хибноїінформації.
Проблему охорони екологічної безпеки суспільства з бокупідприємства, що виробляє на комерційній основі ту чи іншу продукцію, можнавирішити тільки через ретельне дотримання національних (міжнародних) норммінімального допустимого вмісту шкідливих речовин, які потрапляють у навколишнєсередовище, а також дотримання екологічних параметрів продукції, щовиготовляється.
Основний чинник, що спонукає підприємства до належноїекологізації виробництва. Підприємства продуценти добровільно нездійснюватимуть заходів із забезпечення екологічного контролю за виробничимипроцесами та виготовленою продукцією, оскільки це пов’язано з додатковимивитратами на очисні споруди та ефективні екологічно чисті технології. Єдинимчинником, що спонукає підприємства до належної екологізації виробництва, єзастосування відчутних штрафів за порушення екологічного законодавства.
Індикаторами екологічної складової економічної безпекислужать:
1) нормативи гранично допустимої концентрації шкідливихречовин, які встановлено національним законодавством з проблем екології;
2) аналіз ефективності заходів для забезпечення такоїекологічної складової.
Способи забезпечення екологічної складової економічноїбезпеки підприємства.
• На підставі загальних стратегічних рекомендацій,опрацьованих за результатами аналізу карти розрахунку ефективності здійснюванихзаходів, планується комплекс заходів для розробки екологічної складовоїекономічної безпеки в майбутньому.
• План забезпечення екологічної складової є частиноюзагального плану (програми) досягнення належного рівня економічної безпеки вцілому. Він має вигляд логічного сценарію здійснення необхідного комплексузаходів у календарній послідовності з доданням розрахунку ефективностіпрактичної реалізації цих заходів.
• Алгоритм процесу охорони екологічної складової економічноїбезпеки полягає в проведенні таких послідовних дій:
1) розрахунок карти ефективності здійснюваних заходів дляохорони екологічної складової економічної безпеки на підставі звітних даних профінансово-господарську діяльність підприємства (організації);
2) аналіз виконаних розрахунків і розробка рекомендацій дляпідвищення ефективності здійснюваних заходів;
3) розробка альтернативних сценаріїв реалізації запланованихзаходів:
4) вибір пріоритетного сценарію на засаді порівняннярозрахунків ефективності запланованих заходів;
5) передача вибраного планового сценарію в складі загальногоплану охорони економічної безпеки в підрозділи, які здійснюють функціональнепланування фінансово-господарської діяльності підприємства (організації);
6) практичне здійснення запланованих заходів.
Силова складова
Принципову схему організації силової складової економічноїбезпеки з переліком послідовно виконуваних робіт.
Основні причини виникнення негативного впливу на економічнубезпеку підприємства за її силовою складовою:
• нездатність підприємств-конкурентів досягти переваг методамиринкового характеру, тобто підвищенням якості власної продукції, зниженнямвитрат на виробництво, удосконаленням маркетингових досліджень ринку тощо;
• кримінальні мотиви одержання злочинними юридичними тафізичними особами доходів через шантаж, шахрайство або крадіжки;
• некомерційні мотиви посягань на життя та здоров’якерівників і працівників підприємства (організації), а також на майнопідприємства.
Названі спонукальні мотиви можуть зумовити спроби негативноговпливу (фізичного та морального характеру) на працівників підприємства.
Спроби фізичного усунення керівників, вищих менеджерів іголовних спеціалістів спричиняються переважно зіткненням комерційних інтересівпідприємств (організацій)-конкурентів, конфліктами керівництва з кримінальнимиорганізаціями (особами), а також політичними мотивами.
Спроби морального тиску на працівників підприємства(організації) з метою змусити їх учинити дії, що завдаватимуть шкодиекономічній безпеці та ефективному функціонуванню фірми. Виконавцями таких дійможуть бути представники криміналісту, корумповані чиновники служб безпеки таподаткових служб або спеціально найняті для цього люди та організації.
У кінцевому підсумку сукупність негативних дій щодо силовоїскладової економічної безпеки можна стисло сформулювати так:
• фізичні та моральні впливи особистого спрямування(спрямовані проти конкретної особистості);
• негативні дії, спрямовані на завдання шкоди майну,включаючи загрози зменшення активів підприємства (організації) і втрати ним(нею) фінансової незалежності;
• негативний вплив на інформаційне середовище суб’єктагосподарювання (так званий промисловий шпіонаж).
На всіх великих і середніх підприємствах (в організаціях)звичайно створюються автономні служби безпеки, а безпека функціонуванняневеликих фірм може забезпечуватися територіальними (районними або міськими)службами, що в них фірма наймає одного чи кількох охоронців. Такі службиохорони, як правило, створюються при місцевих органах внутрішніх справ або придержавній службі безпеки.
До об’єктів, що підлягають захисту від потенційних загроз іпротиправних посягань, належать:
• персонал (керівні працівники; персонал, який володієінформацією, що становить комерційну таємницю);
• матеріальні цінності та фінансові кошти (будівлі, споруди,устаткування, транспорт, валюта, коштовні речі, фінансові документи);
• інформаційні ресурси з обмеженим доступом;
• засоби та системи комп’ютеризації діяльності фірми(підприємства, організації);
• технічні засоби та системи охорони й захисту матеріальнихта інформаційних ресурсів.
Служба безпеки фірми завжди має бути готовою до подоланнякритичної (кризової) ситуації, що може постати через зіткнення інтересівбізнесу та злочинного світу. Для управління безпекою багато які фірми створюютьтак звані кризові групи, до складу яких входять керівник фірми, юрист,фінансист і керівник служби безпеки. Головна мета діяльності кризової групи —протидіяти зовнішнім загрозам для безпеки фірми.
Література
1. Економічнабезпека підприємства – під. за ред. Самойленко А.Г. – К. 2005 р.
2. Економікапідприємства – під. за ред. Самусенко Р.К. – К. 2003 р.