Економічна оцінка результатів господарської діяльності промислових підприємств (на прикладі ВАТ "Енерготрансбуд") скачать бесплатно на Диплом IQ

ЄВРОПЕЙСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Конотопськафілія
кафедраекономіки
спеціальність“Економіка підприємства”КУРСОВА РОБОТА
натему: “Економічна оцінка результатів господарської діяльності промисловихпідприємств” (на прикладі ВАТ “Енерготрансбуд”)
Виконала
Студентка ІІІкурсу, 31 групи
Максименко Олена
Конотоп – 2010
ЗМІСТ
ВСТУП
РОЗДІЛ І.ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ОЦІНКИ РЕЗУЛЬТАТІВ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ
1.1 Сутністьі значення господарської діяльності в ринкових умовах
1.2 Методикавизначення економічної ефективності господарювання підприємств
1.3 Прибутокпідприємства, як оцінка результатів його ефективної господарської діяльності
РОЗДІЛ ІІ.АНАЛІЗ ДІЯЛЬНОСТІ ВАТ “ЕНЕРГОТРАНСБУД”
2.1Загальноекономічна характеристика діяльності підприємства
2.2 Аналізпоказників фінансового стану підприємства ВАТ “Енерготрансбуд”
2.3Економічна оцінка результативностідіяльності ВАТ “Енерготрансбуд”
РОЗДІЛ ІІІ.ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ДІЯЛЬНОСТІ ВАТ “ЕНЕРГОТРАНСБУД”
3.1Удосконалення стратегії розвитку підприємства ВАТ “Енерготрансбуд”
3.2Планування собівартості продукції та пошук шляхів її зниження
3.3 Напрямипідвищення ефективності господарської діяльності підприємства
ВИСНОВКИ
СПИСОКВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
ВСТУП
В умовахстановлення ринкових форм господарювання великого значення набуває розвитокпідприємницької діяльності та економічна оцінка діяльності його результатів.Діяльність малих підприємств організується для забезпечення погодженостіфункціонування всіх її факторів і взаємодії людей, які беруть участь увиробництві і реалізації продукції.
В ринковій економіці метою будь-якого виробництва єодержання максимальне можливого прибутку. У цих умовах можуть здійснювати своювиробничо-фінансову діяльність тільки ті підприємства, що одержують від їїнайвищий економічний результат. Ті ж підприємства, що працюють неефективно,малорентабельно, тим більше збитково, нежиттєздатні. Вони неминуче банкрутуютьі припиняють своє існування.
Тому важливим є вірна економічна оцінка результатівгосподарської діяльності підприємства як одна з головних передумов стабільногота ефективного функціонування економіки країни в цілому. У зв’язку з цим накожному підприємстві необхідно виявляти наявність фактів безгосподарності,непродуктивних втрат, нерозумного вкладення засобів для їх усунення. Вартовиявляти і включати в роботу підприємства резерви виробництва, раціонального йефективного використання матеріальних, трудових і фінансових ресурсів,природних багатств.
Вданий час значно зростає роль аналізу фінансово-господарської діяльностіпідприємств, основна мета якого — виявлення й усунення недоліків у діяльностіпідприємств, пошук і залучення у виробництво резервів, що не використовуютьсяабо недовикористовуються.
Здійсненнядержавою заходів підтримки різних форм господарювання, створення для нихсприятливих умов розвитку дасть змогу у повній мірі використати можливостіприватної власності для зростання ефективності господарсько-комерційноїдіяльності підприємств. Тому тема дипломної роботи “Економічна оцінкарезультатів господарської діяльності промислових підприємств” досить актуальнана даний час і має вагоме практичне значення.
Метою дипломної роботи євизначення економічної оцінки результатів господарської діяльності підприємствата розробка шляхів підвищення економічної ефективності діяльності ВАТ“Енерготрансбуд”.
Відповідно до мети дипломноїроботи необхідно вирішити такі завдання:
– узагальнити сутність ізначення господарської діяльності підприємства та розглянути методикувизначення економічної ефективності господарювання;
– визначити прибуток, якекономічну категорію та результат ефективної діяльності підприємства;
– проаналізувативиробничо-фінансову діяльність відкритого акціонерного товариства“Енерготрансбуд”;
– удосконалити стратегіюрозвитку підприємства;
– обґрунтувати шляхи зниженнясобівартості продукції підприємства;
– висунути пропозиції щодопідвищення економічної ефективності діяльності ВАТ “Енерготрансбуд”.
ВАТ “Енерготрансбуд” створенез метою виробництва та реалізації поліхімічної продукції для споживачів таотримання максимального прибутку від своєї діяльності.
Об’єктом дослідження є процесвиробництва і реалізації продукції ВАТ “Енерготрансбуд”.
Предмет дослідження –діяльність підприємства, пов’язана з виробництвом і реалізацією продукціїспоживачам.
В роботі застосовувавсякомплекс методів дослідження процесу, а саме: діалектичний,абстрактно-логічний, аналітичний, порівняння, факторний аналіз.
Інформаційну базу дослідженнястановили наукові праці вітчизняних і зарубіжних вчених, статистичні матеріалита первинні дані аналітичного обліку підприємства.
господарський фінансовий економічний
Розділ І.ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ОЦІНКИ РЕЗУЛЬТАТІВ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ
1.1 Сутність ізначення господарської діяльності в ринкових умовах
В умовахстановлення ринкових форм господарювання великого значення набуває розвитокпідприємницької діяльності. Метою організації малої підприємницької діяльностіє забезпечення погодженості функціонування всіх її факторів і взаємодії людей,які беруть участь у виробництві.
Підприємництво якформа господарювання є невід’ємною складовою частиною ринкової економіки.Дослідження сучасних вчених показують, що процвітання розвинутих країн світузабезпечує успішна реалізація підприємницького потенціалу малого бізнесу якчетвертого фактора виробництва (нарівні з землею, працею, капіталом) [2].
Головними умовамиздійснення підприємницької діяльності є:
— приватнаавтономність малого підприємства, тобто його повна економічна і господарськасвобода у виборі сфери, методів, часу, місця здійснення підприємницькоїдіяльності;
— повнавідповідальність керівництва малого підприємства за економічні, екологічні тасоціальні наслідки своєї діяльності й пов’язаний з нею ризик;
— власнаорієнтація малого підприємства на комерційний успіх та одержання прибутку.
Таким чином, малепідприємництво як особливий вид діяльності характеризується такими ознаками(рис. 1.1):

/>
Рис. 1.1. Ознаки підприємницької діяльності.
Кожнепідприємство відрізняється від інших особливостями продукції, послуг, місцемрозташування тощо. Не виключенням є і малі підприємства, які мають своїхарактерні ознаки. Однак можна виділяти певні основні ознаки, за якими доцільнокласифікувати всі організаційно-правові форми підприємств (рис. 1.2).

Рис. 1.2.Організаційно-правові форми підприємств
Такимчином, однією з ознак, за якими класифікуються підприємства, є чисельністьпрацівників і обсяг господарського обороту відповідно до якої виділяють такіпідприємства: великі; середні; малі.
Здійснювати малупідприємницьку діяльність можуть громадяни України, інших держав, не обмеженізаконом у правоздатності або дієздатності та юридичні особи всіх формвласності, встановлених Законом України “Про власність” [1].
Якщо розглядатимотивацію як систему, яка спонукає до розвитку господарської діяльності, томожна виділити такі її чинники (рис. 1.3):/> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> />
Рис. 1.3. Схема мотивів господарськоїдіяльності.

Таким чином,підприємницька діяльність спонукається певними мотивами, основним з яких єзабезпечення певного рівня життя людей через створення матеріальних благ.Система мотиваційних механізмів будь-якої підприємницької діяльності ефективнопрацює, коли вони реалізовані; система мотивів має бути сприйнятою длярозуміння; мотиви підприємства взагалі і кожного окремого працівника мають бутивзаємозалежними і доповнювати один одного.
Малі підприємства при здійсненні господарськоїта іншої діяльності мають право з власної ініціативи приймати будь-які рішення,що не суперечать законодавству України. Втручання в господарську та іншудіяльність малих підприємств з боку державних, громадських і кооперативнихорганів, політичних партій і рухів не допускається, крім випадків, передбаченихзаконодавством України. У разі поставок малим підприємством товарів, виконанняробіт, надання послуг для задоволення державних потреб держава має сприяєзабезпеченню його матеріально – технічними та іншими ресурсами. У передбаченихзаконом випадках мале підприємство або громадянин, який працює на маломупідприємстві по найму, може бути залучений до виконання в робочий час державнихобов’язків. Орган, що приймає таке рішення, відшкодовує малому підприємствувідповідні збитки.
1.2 Методикавизначення економічної ефективності господарювання підприємств
Вумовах ринкової економіки, конкурентної боротьби з’являється необхідність постійногоконтролю за впровадженням у виробництво останніх досягнень науково-технічногопрогресу, тобто нової техніки, технології й організації виробництва. Для цьогона підприємствах складаються плани організаційно-технічного розвитку іпідвищення економічної ефективності виробництва. Впровадження включених у ціплани заходів дозволяє збільшити випуск продукції і поліпшити її якість,підвищити продуктивність праці, знизити собівартість продукції і т.д.
Прианалізі виконання планів організаційно-технічних заходів підприємства в першучергу розглядають повноту і своєчасність їхнього виконання, і, що особливоважливо, – фактичну економічну ефективність. При невиконанні чи несвоєчасномувиконанні будь-якого передбаченого в плані заходу малому підприємству наноситьсязбиток. Воно не зможе в цьому випадку досягти наміченого планом рівняорганізації виробництва, одержати передбачену економічну вигоду (прибуток), аце може негативно позначитися на фінансовому стані малого підприємства і матиінші небажані наслідки [3].
Основнівиробничі фонди являють собою сукупність вироблених суспільною працеюматеріальних цінностей, що діють у незмінній натуральній формі протягомтривалого періоду, неодноразово беруть участь у процесі виробництва тавтрачають свою вартість у міру зношування [4].
Підвищенняефективності виробництва підприємства в першу чергу залежить від більш високихтемпів розвитку активної частини основних виробничих фондів. Аналіз структури іросту основних виробничих фондів дозволяє визначити, у якому напрямку йшовїхній розвиток.
Фондовіддачає узагальнюючим показником ефективності використання основних виробничихфондів. Ефективність використання фондів характеризують і такі показники, яккоефіцієнт використання потужності, продуктивність окремих видів устаткування внатуральних вимірниках і т.д.
Впровадження нової техніки, передової технології,механізації й автоматизації виробничих процесів з метою збільшення обсягувиробництва продукції і підвищення продуктивності праці приводять до ростуосновних виробничих фондів підприємства, зміцненню його матеріально-технічноїбази. У зв’язку з цим з кожним роком зростає частка основних виробничих фондів,що припадає на одного працюючого. Отже, підвищується фондоозброєність праці,яку визначають як відношення вартості основних виробничих фондів досередньоспискової чисельності промислово-виробничого персоналу. Рістфондоозброєності праці повинний супроводжуватися ростом продуктивності праці.При цьому темпи росту продуктивності праці мають бути вищими за темпи ростуфондоозброєності праці [5].
У процесі аналізу продукції малих підприємств вивчаютьзміни в номенклатурі й асортименті продукції в порівнянні з попереднім роком, атакож установлюють причини зміни, які залежать, так і не залежать від роботипідприємства [6].
Номенклатура — це перелік найменувань товарів, робіт,послуг. Асортимент — перелік найменувань виробів, робіт, послуг із вказаннямкількості по кожному з них.
Відсотоквиконання по асортименту продукції, що випускається, у порівнянні з попереднімроком – це відношення суми вартості фактично випущеної продукції за звітний ріку межах виробництва попереднього року до суми вартості фактично виробленоїпродукції за попередній рік у цінах звітного року.
Величинасереднього відсотка асортименту продукції менша за 100 свідчить проасортиментні зрушення у виробництві продукції в порівнянні з попереднім роком.Аналогічним способом може визначатися середній відсоток по асортименту впорівнянні з планом [7].
Забезпеченістькадрами підприємства, особливо робітниками, залежить від їхнього руху протягоманалізованого періоду. Інтенсивність руху робочих кадрів характеризуєтьсякоефіцієнтами: обороту по прийому; обороту по вибуттю; загального обороту;змінюваності кадрів; плинності кадрів; сталості кадрів; стабільності кадрів.
Плинністьробітників відіграє велику роль у діяльності підприємства. Постійні кадри, щотривалий час працюють на підприємстві, удосконалюють свою кваліфікацію,освоюють суміжні професії, швидко орієнтуються в будь-якій нетиповійобстановці, створюють ділову атмосферу в колективі й тому активно впливають нарівень продуктивності праці. Для вивчення причин плинності кадрів вартоперіодично проводити соціологічні дослідження і спостереження з метою вивченнязмін, що відбуваються, у якісному складі робітників, керівників і фахівців,тобто в кваліфікації, стажі роботи, спеціальності, віці і т.п. Звільненняробітників при скороченні обсягу виробництва при розрахунку показниківплинності кадрів не враховуються.
Продуктивністьпраці — це показник, що характеризує рівень витрат живої праці на виробництвоодиниці продукції. Його можна також визначати як кількість виробленої продукціїна одного працівника промислово-виробничого персоналу чи одного робітника заодиницю часу (рік, квартал, місяць, день, годину). Цьому показнику необхідноприділяти особливу увагу, тому що саме від нього залежить рівень багатьох іншихпоказників — обсяг виробленої продукції, рівень її собівартості, витрата фондузаробітної плати й ін.
Прианалізі продуктивності праці варто встановити ступінь виконання плану ідинаміку росту, причини зміни рівня продуктивності праці. Такими причинамиможуть бути зміна обсягу продукції і чисельності промислово-виробничогоперсоналу, використання засобів механізації й автоматизації, наявність усуненнявнутрізмінних і щоденних простоїв, стан нормування праці й ін.
Узагальнюючийпоказник продуктивності праці (виробництво на одного працюючого чи одногоробітника) у значній мірі залежить від матеріалоємності окремих видівпродукції, обсягу постачань, структури продукції. Більш об’єктивну оцінкупродуктивності праці дає показник, обчислений по чистій продукції, тобто пообсягу продукції за винятком матеріальних витрат і амортизації основних фондів[9].
Аналіз структури прибутку (збитку) дозволяє оцінити впливокремих її доданків на кінцевий фінансовий результат — прибуток (збиток) віддіяльності підприємства за звітний рік. Найбільшу питому вагу в структурібалансового прибутку підприємства складає прибуток від реалізації, тому йогозниження буде свідчити про зниження ефективності основної діяльностіпідприємства. У зв’язку з цим однієї з найважливіших задач аналізу прибутку відреалізації є оцінка впливу окремих факторів на його зміну в порівнянні зпопереднім роком [10].
Ступіньвигідності продукції для малого підприємства характеризує показник їїрентабельності. Цей показник обчислюється як відношення прибутку від реалізаціїпродукції до повної її собівартості.
Рентабельністьусієї реалізованої продукції залежить від рівня рентабельності окремих видівпродукції і їхньої питомої ваги в загальному обсязі реалізованої продукції.
На підставі даних балансу і звіту про фінансові результатидіяльності підприємства та їхнє використання також визначаються показникиефективності використання капіталу (майна) підприємства.
Рентабельністькапіталу (майна) підприємства характеризує прибуток, отриманий підприємством зкожної гривні, вкладеної в майно (активи) підприємства і визначається поформулі:
Ркап=
Прозп´100 , (1.1) К
деРкап. — рентабельність капіталу (майна) підприємства, %;
Прозп — прибуток, що залишається в розпорядженні підприємства, тис. грн.;
К- середня величина капіталу підприємства, розрахована за даними балансу, тис.грн.
Рентабельністьпоточних активів показує ефективність використання поточних активівпідприємства і показує, який прибуток одержує підприємство з кожної гривні,вкладеної в поточні активи підприємства і визначається по формулі:
Ракт=
Прозп´100 , (1.2)
Апот
деРакт. — рентабельність поточних активів, %;
Апот.- середня величина поточних активів підприємства, розрахована за данимибалансу, тис. грн.
Рентабельністьзасобів (джерел) підприємства характеризує ефективність використання власногокапіталу й інвестованих позикових засобів.
Рентабельністьвласного капіталу характеризує прибуток, одержуваний підприємством з кожноїгривні власного капіталу, і визначається по формулі:
Ркап. влас.=
Прозп´100 , (1.3)
Квлас
деПкап. влас. — рентабельність власного капіталу, %;
Квлас. — середня величина джерел власних засобів підприємства, розрахована за данимиІІІ розділу пасиву балансу, тис. грн.
Рентабельністьінвестованих позикових засобів (Рзал. к.) можна визначити методом різниць:
Рзал.к.= Ркап.-Ркап. влас. (1.4)
Рентабельністьінвестицій (Рк. інв.) характеризує ефективність інвестування власнихі довгострокових позикових засобів:
Рк. інв.=
Пб´100 , (1.5)
Квлас+Кдовг.
деПб — прибуток балансовий, тис. грн.;
Кдовг. — довгострокові кредити і позики за даними балансу, тис. грн.
При зниженні показника рентабельності всієї реалізованоїпродукції необхідно провести аналіз впливу рентабельності окремих видівпродукції з метою виявлення низькорентабельної продукції й аналіз стійкостіпопиту на цю продукцію для обґрунтування оптимального управлінського рішення.
Аналізрентабельності поточних активів необхідно пов’язати з оцінкою показників їхньоїоборотності [11].
Зіставленнярентабельності капіталу і рентабельності власного капіталу дозволить датиоцінку рентабельності позикових джерел засобів підприємства:
Ркап.зал.=Ркап. — Ркап. улас. (1.6)
ЯкщоРкап влас. > Ркап., то використання позикових джерелзасобів менш ефективне, чим використання власного капіталу підприємства.
Важливою характеристикою ефективності роботи підприємства єпоказник рентабельності виробничих фондів і показник рентабельності засобів,авансованих у виробничі ресурси.
Рентабельністьвиробничих фондів (Рф) визначається по формулі:Рф=
Пб´100 , (1.7)
Фоз+Фм. об.
деФоз. — середньорічна вартість виробничих основних засобів, тис.грн.;
Фм.об. — середньорічна вартість матеріальних оборотних коштів, тис. грн.
Рентабельністьзасобів, авансованих у виробничі ресурси (Рвир.рес.) визначаєтьсяпо формулі:

Рвир. рес.=
Пб´100 , (1.8)
Фос+Фм. об.+З
деЗ — витрати на оплату праці, що включаються у витрати на виробництво продукції,тис. грн.
Аналізрентабельності виробничих фондів дозволяє визначити напрямки для подальшогопідвищення рівня рентабельності виробництва та загального покращенняфінансового становища малого підприємства.
1.3 Прибуток підприємства, як оцінкарезультатів його ефективної господарської діяльності
Прибуток як економічна категорія відбиваєчистий доход, створений у сфері матеріального виробництва в процесіпідприємницької діяльності. Результатом по’єднання факторів виробництва (праці,капіталу, природних ресурсів) і корисної продуктивної діяльності суб’єктів, щогосподарюють, є готова продукція, що стає товаром за умови її реалізаціїспоживачу[24].
Прибуток (збиток) від реалізації продукції (робіт,послуг) визначається як різниця між виторгом від реалізації продукції (робіт,послуг) без податку на додаткову вартість і акцизами і витратами на виробництвоі реалізацію, що включаються в собівартість продукції (робіт, послуг).
З приведеноговизначення випливає, що його походження пов’язане з одержанням валового доходупідприємством від реалізації своєї продукції (робіт, послуг) за цінами, щоскладається на основі попиту та пропозиції.
Валовий доходпідприємства – виторг від реалізації продукції (робіт, послуг) за виняткомматеріальних витрат – являє собою форму чистої продукції підприємства, міститьу собі оплату праці і прибуток [12].
Для оцінки виробничо-господарської діяльностівикористовують: балансовий прибуток; прибуток від реалізації продукції, щовипускається; валовий прибуток; прибуток, що підлягає оподаткуванню; прибуток,що залишається в розпорядженні підприємства (чистий прибуток) рис.1.4.
/>

Рис 1.4. види прибутків, за допомогою яких здійснюєтьсяоцінка виробничо–господарської діяльності підприємства.
Оскільки, основну частину прибутку підприємства одержуютьвід реалізації продукції, що випускається, сума прибутку знаходиться підвзаємодією численних факторів: зміни обсягу, асортименту, якості, структуривиготовленої і реалізованої продукції, собівартості окремих виробів, рівня цін,ефективності використання виробничих ресурсів[8].
На практиці, для підприємств, які функціонують на ринку,необхідно знати не тільки те, що вони отримають належний прибуток, але і коливони його отримають. Для цього проводиться спеціальний аналіз співвідношень міжобсягом виробництва, витратами і доходом.
Головне призначення прибутку в сучасних умовахгосподарювання – відображення ефективності виробничо-збутової діяльностіпідприємства. Це обумовлено тим, що у величині прибутку повинна знаходитивідображення відповідність індивідуальних витрат підприємства, пов’язаних звиробництвом і реалізацією своєї продукції і виступаючих у формі собівартості,суспільно необхідних витрат, непрямим вираженням яких повинна явитися цінавиробу. Збільшення прибутку, в умовах стабільності оптових цін, свідчить прозниження індивідуальних витрат підприємства на виробництво і реалізаціюпродукції [8].
У сучасних умовах підвищується значення прибутку як об’єктарозподілу, створеного в сфері матеріального виробництва чистого доходу міжпідприємствами і державою, різними галузями народного господарства і підприємствамиоднієї галузі, між сферою матеріального виробництва і невиробничою сферою, міжпідприємствами і його працівниками.
Таким чином, прибуток відіграє вирішальну роль устимулюванні подальшого підвищення ефективності виробництва, посиленняматеріальної зацікавленості працівників у досягненні високих результатівдіяльності свого підприємства. Подальше посилення розподільної і стимулюючоїролі прибутку зв’язано з удосконалюванням механізму його розподілу.
Підприємецьзавжди ставить своєю метою прибуток, але не завжди його одержує. Якщо виторгдорівнює собівартості, то відбувається лише відшкодування витрат на виробництвоі реалізацію продукції. При реалізації без збитків, відсутній і прибуток, якджерело виробничого, науково-технічного і соціального розвитку. При витратах,що перевищують виторг, підприємство одержує збитки – негативний фінансовийрезультат, що ставить його в досить складне фінансове становище, що не виключаєі банкрутство [14].
Прибуток як найважливіша категорія ринкових відносинвиконує визначені функції.
1) Характеризує економічнийефект, отриманий в результаті діяльності підприємства
2) Прибуток має стимулюючуфункцію. Його зміст полягає в тому, що він одночасно є фінансовим результатом іосновним елементом фінансових ресурсів підприємства.
3) Прибутокє одним із джерел формування бюджетів різних рівнів. Він надходить до бюджетіву виді податків і поряд з іншими дохідними надходженнями використовується дляфінансування задоволення спільних суспільних потреб, забезпечення виконаннядержавою своїх функцій, державних інвестиційних, виробничих, науково-технічнихі соціальних програм [12].
В умовах ринковоїекономіки значення прибутку величезне. Прагнення до його одержання орієнтуєтоваровиробників на збільшення обсягу виробництва продукції, потрібноїспоживачу, зниження витрат на виробництво. Для підприємця прибуток є сигналом,що вказує, де можна домогтися найбільшого приросту вартості, створює стимул дляінвестування в ці сфери. Свою роль грають і збитки. Вони висвічують помилки, внапрямку засобів, організації виробництва і збуту продукції.
При відносностабільних цінах і прогнозованих умовах господарювання прибуток планується нарік у рамках поточного фінансового плану. Сформована ситуація вкрай утрудняєрічне планування, і підприємства можуть складати більш-менш реальні плани поприбутку по кварталах. Оскільки в даний час планування прибутку«прив’язано» до розрахунку авансових платежів по податку на прибутокі порядок внесення їх у бюджет, то складання квартальних планів стає необхідним.Платники податку на прибуток зацікавлені в тім, щоб різниця між заявленим нимирозміром авансових платежів податку і фактичних платежів була мінімальною.Однак більш важливою метою планування прибутку є визначення можливостейпідприємства у фінансуванні своїх потреб.
Об’єктомпланування є плановані елементи балансового прибутку, головним чином, прибутоквід реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг. Основою длярозрахунку є обсяг виробничої програми, що базується на замовленнях споживачіві господарських договорів.
На кожнімпідприємстві повинні передбачатися планові заходи щодо збільшення прибутку. Узагальному плані ці заходи можуть бути наступного характеру (рис. 1.5):
/>

Рис. 1.5. Заходищодо збільшення прибутку підприємства.

З цього перелікузаходів випливає, що вони тісно зв’язані з іншими заходами на підприємстві,спрямованими на зниження витрат виробництва, поліпшення якості продукції івикористання факторів виробництва.
Розглянемоосновні способи планування прибутку від реалізації товарної продукції. Головніз них – метод прямого рахунку та аналітичний.
Метод прямого розрахунку. Прибуток від реалізації товарноїпродукції визначається виходячи з виторгу від реалізації цієї продукції (безподатку на додаткову вартість і акцизів) і витрат на виробництво і реалізацію,що включаються в собівартість продукції. Перевищення виторгу від реалізації надповною плановою собівартістю реалізованої продукції являє собою прибуток відреалізації товарної продукції. Цей прибуток може бути визначен і методомпоасортиментного розрахунку [8].
Розрахуноквідбувається за формулою:
П = (В·Ц) – (В·С), (1.9)
де П — плановийприбуток;
В — випусктоварної продукції в планованому періоді в натуральному вираженні;
Ц — ціна заодиницю продукції (за винятком ПДВ і акцизів);
С — повнасобівартість одиниці продукції.
Розрахункуприбутку передує визначенню випуску порівнянної і непорівнянної товарноїпродукції в планованому році по повній собівартості та в цінах, а такожзалишків готової продукції на складі і товарів, відвантажених на початок ікінець планованого року.
Аналітичнийметод. Прибуток від реалізації товарної продукції може бути обчислено напланований період виходячи із базової рентабельності, що склалася на попереднійрік. Такий метод розрахунку називається аналітичним (перевірочним). При цьомуметоді отриманий прибуток від реалізації товарної продукції за минулий рікзбільшується в планованому році відповідно до росту реалізації.
Плановий балансовий прибуток підприємства розраховується понаступним видах:
1. прибуток від реалізації виробів, робіт і послугпромислового характеру (прибуток від реалізації товарної продукції);
2. прибуток від реалізації робіт і послуг непромисловогохарактеру (прибуток від іншої реалізації);
3. прибуток від планованих позареалізаційних операцій.
В умовах ринковихвідносин підприємство повинно прагнути, якщо не до одержання максимальногоприбутку, то, принаймні, до того обсягу прибутку, що дозволяв би йому не тількиміцно утримувати свої позиції на ринку збуту своїх товарів і надання послуг,але і забезпечувати динамічний розвиток його виробництва в умовах конкуренції.В остаточному підсумку це припускає знання джерел формування прибутку іпокращення методів їх використання.
Кінцевимфінансовим результатом господарської діяльності підприємства є балансовийприбуток. Балансовий прибуток – це сума прибутків (збитків) підприємства, яквід реалізації продукції, так і доходів (збитків), не пов’язаних з їївиробництвом і реалізацією. Під реалізацією продукції розуміється не тількипродаж зроблених товарів, що мають натурально-речовинну форму, але і виконанняробіт, надання послуг [12].
Отже, при аналізіпрактичної діяльності підприємств різних форм власності важливе значення маєрозуміння теоретичної сутності і значення господарської діяльності, що значноспрощує прийняття оптимальних управлінських рішень, дає можливість у повніймірі використовувати ресурсний потенціал промислових підприємств, веде дозначного підвищення ефективності їх діяльності та отримання максимальнихрезультатів господарювання.
Планування прибутку та механізм його формування відіграють неостанню роль при аналізі стану існуючого підприємства та можливих подальшихнапрямках його розвитку. Особлива увага повинна приділятись пошуку можливихальтернативних резервів збільшення прибутковості підприємства, аналізувикористання прибутку від операційної діяльності підприємства, тому що прибутокє основним показником ефективної (неефективної) діяльності підприємства.

Розділ ІІ. Аналіз діяльності ВАТ“Енерготрансбуд”
2.1 Загальноекономічна характеристика діяльності підприємства
У різних підприємствахпроявляються основні види ефективності, що всебічно характеризують діяльністьбудь-якого організаційно-господарського утворення.
Ефективність, як економічна категорія, відображає рівень використаннясистеми природних, економічних, науково-технічних і соціально-політичних умовфункціонування продуктивних сил і виробничих відносин [15; 16]. Кожен ізфакторів, що включає дане визначення, взаємодіє один з одним, впливаючи накінцеві результати підприємницької діяльності та рівень її ефективності вокремих галузях економіки.
Ефективністьдіяльності на підприємстві – це узагальнене і повне відображення кінцевихрезультатів використання засобів, предметів праці і робочої сили напідприємстві за певний проміжок часу. Загальну економічну ефективність виробництваще називають загальною продуктивністю виробничої системи [13].
Аналізфінансово-господарської діяльності необхідно проводити на будь-якомупідприємстві — державному, спільному, акціонерному, підрядному, малому чизаснованому на іншій формі власності.
Загальнаметодологія визначення економічної ефективності полягає у відношенні результатувиробництва до затрачених ресурсів (витрат), тобто одержаного економічногоефекту до витрат на його досягнення [17].
Оцінка діяльності, що здійснюють підприємства визначається за допомогоюкритерію економічної ефективності, який пов’язаний із збільшенням виробництваспоживчих вартостей на основі підвищення продуктивності праці та раціональноговикористання усіх задіяних ресурсів.
Длявизначення економічної ефективності підприємств використовують системупоказників [18] (рис. 2.1).

Рис.2.1. Система показників економічної ефективності підприємств.
Такимчином, мірою результативності виробництва продукції, реалізації товарів чинадання послуг підприємств промисловості є сукупність найважливіших економічнихпоказників, які визначають рівень використання матеріальних, фінансових ітрудових ресурсів.
Найбільшевпливають на продуктивність праці й організацію технологічного процесутехнологічне устаткування і засоби механізації. Тому в першу чергу сліданалізувати технічний стан технологічного устаткування.
Технічнийстан устаткування характеризується його фізичним і моральним зносом, рівнемзастосування нової техніки, а це в першу чергу залежить від віку устаткування.Старе устаткування, як правило, менш продуктивне і більш зношене. Однакзастаріле, але фізично придатне до експлуатації устаткування, може бути модернізовано,шляхом конструктивних змін чи заміни окремих вузлів і деталей. У цьому випадкутехніко-економічні показники старого устаткування доводяться до рівня останніхзразків, що випускаються промисловістю і збільшується термін його експлуатації.Модернізація старого устаткування обходиться значно дешевше, ніж придбання йустановка нового. Застарілим вважається устаткування, що функціонує 10-15років, більше 15 років — сильно застарілим. Устаткування, що знаходиться вексплуатації до 5 років відноситься до прогресивного [19].
Для характеристики технічного стану устаткуваннянедостатньо його підрозділяти тільки за віком, тому що різне технологічнеустаткування має неоднаковий нормативний термін експлуатації. Тому технічнийстан устаткування має відображати також ступінь його зносу. Проаналізуємотехнічний стан основного обладнання ВАТ “Енерготрансбуд” у табл. 2.1.
Таблиця 2.1
Характеристикатехнічного стану основного технологічного обладнанняНазва обладнання Питома вага у % в загальній кількості Коефіцієнт модернізації Коефіцієнт зносу Коефіцієнт оновлення /> до 5 років від 5 до 10 років від 10 до 15 років більше 15 років /> /> 1 2 3 4 5 6 7 8 /> Компресори малогабаритні 14,28 42,86 42,86 – 0,47 0,64 0,19 /> Компресори великогабаритні 14,28 42,86 42,86 – 0,47 0,55 0,24 /> Змішувачі стандартні ЗС-1 57,15 28,57 14,28 – 0,75 0,46 0,68 /> Змішувачі універсальні ЗУ-100 14,28 42,86 42,86 – 0,47 0,68 0,24 /> Охолоджувачі стандартні ОС-7 28,57 14,28 57,15 – 0,33 0,62 0,53 /> Конвеєрна лінія розфасувальна 14,28 28,57 57,15 – 0,33 0,66 0,35 />
Примітка:вік обладнання визначався по технічному паспорту
Аналіз даних табл. 2.1 свідчить, що вік основногообладнання ВАТ “Енерготрансбуд” становить в середньому від 5 до 10 років.Найбільше оновлення відбулося по змішувачах стандартних ЗС-1 та охолоджувачахстандартних. Знос обладнання по досліджуваному обладнанню високий і становитьбільше 50 %.
Ступіньвикористання основних виробничих фондів характеризується показникамифондовіддачі і фондомісткості. Фондовіддачу визначають як відношення сумивиробленої продукції до середньорічної вартості основних виробничих фондів.Фондомісткість — величина зворотна фондовіддачі [20].
Показник фондовіддачі необхідно обчислювати за ряд роківдля зіставлення в динаміці. Проаналізуємо ці показники у ВАТ “Енерготрансбуд”(табл. 2.2).
Таблиця 2.2
Ефективністьвикористання основних виробничих фондівПоказники 2008 р. 2009 р. 2009 р. у відсотках План Факт до плану до 2007 р.
/>Обсяг продукції, тис. грн.
Середньорічна вартість основних виробничих фондів, тис. грн.
Фондовіддача
620,54
402,95
1,54
650,50
415,65
1,57
640,35
410,48
1,56
98,44
98,76
-0,01
103,19
101,87
+0,02
Аналізданих табл. 2.2 показує, що обсяг продукції ВАТ “Енерготрансбуд” протягомдосліджуваного періоду зріс на 3,19 %. Однак план по надходженнях відреалізації продукції в 2009 році був виконаний на 98,44 %. У зв’язку з цим,фондовіддача по факту у 2009 р. зросла на 0,02 процентових пункти по відношеннюдо 2008 року, але знизилась на 0,01 по відношенню до плану.
Нарівень фондовіддачі впливає не тільки сума виробленої продукції, що залежитьвід ефективності використання потужності підприємства, робочого часу,ритмічності роботи і т.п., але і структура основних виробничих фондів.
Крімпоказників фондовіддачі та фондомісткості, важливе значення має аналізфондоозброєності праці (табл. 2.3).
Таблиця 2.3
Аналізфондоозброєності праці ВАТ “Енерготрансбуд”Показники 2007 р. 2008 р. 2008 р. у відсотках План Факт до плану до 2007 р.
Середньорічна вартість основних виробничих фондів, тис. грн.
Середньоспискова чисельність персоналу, чол.
Фондоозброєність праці, тис. грн.
Обсяг продукції, тис. грн.
Виробіток продукції на 1 працюючого, тис. грн.
402,95
32
12,592
620,54
19,392
415,65
35
11,876
650,50
18,586
410,48
34
12,073
640,35
18,834
98,76
97,14
101,66
98,44
101,33
101,87
106,25
95,88
103,19
97,12
Аналізданих табл. 2.3 показує, що фондоозброєність працівників ВАТ “Енерготрансбуд”знизилась на 4,12 % по відношенню до 2007 року і підвищилась на 1,66 % порівняноз планом. Не зважаючи на збільшення обсягів продукції, виробіток продукції наодного працюючого знизився на 2,82 % протягом досліджуваного періоду. Це булопов’язано з тим, що збільшення чисельності працівників підприємства увідсотковому відношенні випереджав середньорічний ріст вартості основнихвиробничих фондів та випереджав збільшення виручки від реалізації виробленоїпродукції у 2008 р. порівняно з 2007 р.
Динамікаобсягу виробництва і реалізації продукції характеризує зміну виробництвапродукції і ступінь насичення ринку продукцією підприємства.
Проаналізуємодинаміку продукції ВАТ “Енерготрансбуд” у табл. 2.4.

Таблиця 2.4
Оцінкадинаміки виробництва і реалізації продукціїПоказники 2008 р. 2009 р. Відхилення, +, – Темпи росту, % /> /> план факт. 2008 р. 2009 р. план факт. /> /> 1 2 3 4 5 б 7 8 />
Обсяг продукції в оптових цінах підприємства (без ПДВ та акцизів), тис. грн.:
в діючих цінах відповідного року
Обсяг реалізованої продукції, тис. грн.:
в діючих цінах відповідного року (виручка від реалізації продукції (без ПДВ і акцизів)
576,49
620,54
600,46
650,50
576,32
640,35
-0,17
+19,81
-24,14
-10,15
104,16
104,83
99,97
103,19 />
Данітабл. 2.4 свідчать, що обсяг реалізованої продукції ВАТ “Енерготрансбуд” вцінах 2009 року збільшився на 19,81 тис. грн. по відношенню до обсягу реалізованоїпродукції в цінах 2008 року, але був меншим за запланований показник на 10,15тис. грн. Не зважаючи на зростання оптових цін на продукцію підприємства, обсягреалізованої продукції в 2009 році знизився на 170 грн. відносно 2008 року тана 24,14 тис. грн. порівняно з планом. Відповідно темп росту обсягуреалізованої продукції спостерігався лише в діючих цінах, а в оптових цінах –відбулося зниження фактичного обсягу реалізованої продукції протягомдосліджуваного періоду.
Аналізритмічності випуску продукції відкритого акціонерного товариства“Енерготрансбуд” приведемо у табл. 2.5.

Таблиця 2.5
Характеристикаритмічності роботи підприємстваМісяць, квартал, рік Випуск продукції, тис. грн. Питома вага в об’ємі випуску за місяць, квартал, рік, % Всього в т. ч. по декадам Декади I II III I II III 1 2 3 4 5 6 7 8
Січень
Лютий
Березень
0,68
0,71
0,73
0,22
0,24
0,24
0,23
0,24
0,25
0,23
0,23
0,24
32,34
33,80
32,88
33,83
33,80
34,24
33,83
32,40
32,88 I квартал 2,12 0,70 0,72 0,70 33,02 33,96 33,02
Квітень
Травень
Червень
0,88
0,92
0,95
0,29
0,31
0,31
0,31
0,32
0,32
0,28
0,29
0,32
32,95
33,70
32,64
35,23
34,78
33,68
31,82
31,52
33,68 II квартал 2,75 0,91 0,95 0,89 33,09 34,55 32,36
Липень
Серпень
Вересень
1,02
1,05
1,05
0,33
0,35
0,35
0,34
0,35
0,35
0,35
0,35
0,35
32,35
33,33
33,33
33,33
33,33
33,33
34,32
33,33
33,33 III квартал 3,12 1,03 1,04 1,05 33,01 33,33 33,66
Жовтень
Листопад
Грудень
0,95
0,92
0,81
0,33
0,31
0,29
0,32
0,31
0,27
0,30
0,30
0,25
34,74
33,70
35,80
33,68
33,70
33,33
31,58
32,60
30,87 IV квартал 2,68 0,93 0,90 0,85 34,70 33,58 31,72 2008 рік 10,67 3,57 3,61 3,49 33,46 33,83 32,71 2007 рік 12,81 4,26 4,28 4,27 33,26 33,41 33,33
Данітабл. 2.5 свідчать, що ВАТ “Енерготрансбуд” найбільш ритмічно працювало в ІІІкварталі, особливо у серпні та у вересні. В ці місяці випуск продукції бувстабільним і становив 350 грн. відповідно. Найменший випуск продукціїспостерігався в І кварталі, а саме 220 грн. Протягом ІІ кварталу відбувавсяріст випуску продукції підприємства, пік якого був в ІІІ кварталі. ІV кварталхарактеризується зменшенням випуску продукції. В цілому за рік найбільшийвипуск продукції характерний для ІІ декади кожного місяця.
Дняхарактеристики ступеня точності виконання планових завдань за окремі відрізкичасу аналізованого періоду розрахуємо коефіцієнт ритмічності виробництва (табл.2.6).
Таблиця 2.6Вихідні дані для розрахунку коефіцієнта ритмічностівиробництва продукціїДекади місяця Кількість робочих днів Обсяг виробництва, тис. грн. Фактично в межах плану Коефіцієнт ритмічності (гр. 4: гр. 2) по плану фактично А 1 2 3 4 5
I
II
III
8
7
7
1,09
0,95
0,96
1,00
0,88
0,87
1,07
0,94
0,94
0,98
0,99
0,98 Всього за місяць 22 3,00 2,75 2,95 0,98
Аналізданих табл. 2.6 свідчить, що коефіцієнт ритмічності виробництва продукціївідкритого акціонерного товариства “Енерготрансбуд” по всіх декадах місяцяменший за 1, до якої слід прагнути. Так, протягом досліджуваного періодунайвища робота малого підприємства спостерігалась у ІІ декаді місяця, найнижча– у І та ІІІ декадах. Хоч коефіцієнт ритмічності менший за одиницю, однакпідприємство працює досить рівномірно, адже відхилення від нормативу – 1 –становить лише 0,01-0,02.
Томуроботу слід організовувати таким чином, щоб випуск продукції був більшрівномірним по декадам місяця, по місяцям і в цілому за рік.
Аналіздинаміки показників руху робочих кадрів ВАТ “Енерготрансбуд” проведемо у табл.2.7.

Таблиця2.7
Динамікапоказників руху робочих кадрівПоказники 2008 р. 2009 р. Темп росту, % />
1. Середньоспискова чисельність працівників, чол.
2. Прийнято працівників — всього
3. Вибуло працівників — всього
в том числі:
4. в зв’язку з скороченням чисельності за власним бажанням
5. звільнено за прогули та інші порушення трудової дисципліни
Коефіцієнти:
6. обороту по прийому (стр. 2: стр. 1)
7. обороту по вибуттю (стр. 3: стр. 1)
8. загального обороту [(стр. 2 + стр. 3): стр. 1]
9. змінності кадрів (стр. 2 або стр. 3: стр. 1)
10. плинності кадрів [(стр. 4 + стр. 5): стр. 1]
32
3
1
1
–
0,09
0,03
0,13
0,03
0,03
34
4
2
2
–
0,12
0,06
0,18
0,06
0,06
106,25
133,33
200,00
200,0
–
+0,03
+0,03
+0,05
+0,03
+0,03 /> /> /> /> /> /> /> /> />
Данітабл. 2.7 показують, що темп росту робочих кадрів у відкритому акціонерному товаристві“Енерготрансбуд” в 2009 році становив 6,25 % порівняно з 2008 роком. Працівникизвільнялися протягом досліджуваного періоду лише за власним бажанням, колективпрацівників стабільний, коефіцієнт змінності кадрів становив у 2008 р. лише 3%, а у 2009 р. – 6 %. Всі коефіцієнти, що характеризують динаміку руху робочихкадрів підприємства, протягом досліджуваного періоду підвищились в середньомуна 3 %, лише коефіцієнт загального обороту робочих кадрів підприємствапідвищився на 5 %.
Проаналізуємоосновні економічні показники, що характеризують діяльність відкритогоакціонерного товариства “Енерготрансбуд” (табл. 2.8).

Таблиця2.8
Основніекономічні показники діяльності підприємстваПоказники 2008 р. 2009 р. Відхилення +, – % Виручка від реалізації продукції, тис. грн. 620,54 640,35 +19,81 103,19 Собівартість продукції, тис. грн. 275,04 265,67 -9,37 96,59 Прибуток від операційної діяльності, тис. грн. 345,50 374,68 +29,18 108,45 Рентабельність, % 126,62 141,03 +14,41 – Чисельність персоналу 32 34 +2 106,25
Фонд з/плати, тис. грн. 248,76 285,98 +37,22 114,96
Виробіток на одного робітника, тис. грн. 19,392 18,834 -0,558 97,12
Середня з/плата робітників, грн. 591,00 651,00 60,00 +110,15 /> /> /> /> /> />
Виручка від реалізації продукції у 2009 р.склала 640,35 тис. грн., що на 19,81 тис. грн. більше, ніж у 2008 р. Врезультаті зниження собівартості продукції на 9370 грн. протягом досліджуваногоперіоду, підвищилась рентабельність на 14,41 %. Фонд заробітної праціпрацівників ВАТ “Енерготрансбуд” зріс на 37,22 тис. грн.,або 14,96 %. Середня заробітна праця також підвищилась на 60 грн., або 10,15 %.
Аналіз даних табл. 2.8 дає можливість зробитивисновок про те, що основні економічні показники діяльності відкритогоакціонерного товариства
“Енерготрансбуд” значно покращились.
Таке оцінювання може здійснюватись як самим малимпідприємством, так і потенційним інвестором або для забезпечення об’єктивності– незаінтересованою організацією. При цьому портфельні інвестори, як правило,задовольняються фінансовими показниками ефективності, а стратегічнихздебільшого цікавить комплексна її оцінка.
Проведемо аналіз показників ділової активності відкритогоакціонерного товариства “Енерготрансбуд” (табл. 2.9).

Таблиця 2.9Аналіз показників ділової активності підприємстваПоказники 2008 рік 2009 рік
Фондовіддача
Фо = ОРП / Ф 620,54 / 402,95 = 1,54 640,35 / 410,48 = 1,56
Оборотність оборотних коштів, всього
в оборотах ОРП / А1+А2+А3 = Ко
в днях 360 / Ко
620,54 / 310,27 = 2,0 (об)
360 / 2,0 = 180 днів
640,35 / 256,14 = 2,5 (об)
360 / 2,5 = 144 дня
Оборотність засобів в розрахунках з дебіторами
а) в оборотах
Код = ОРП / А2 (обороти)
б) в днях
Тод = 360 / Код
620,54 / 60,54 = 10,25 (об)
360 / 10,25 = 35 (днів)
640,35 / 51,25 = 12,5 (об)
360 / 12,5 = 29 (днів)
Оборотність запасів
а) в оборотах Коз = ЗТ / А3
б) в днях Тоз = 360 / Коз
191,3 / 31,8 = 6,02 (об)
360 / 6,02 = 59,8 днів
213,9 / 38,9 = 5,50 (об)
360 / 5,5 = 65,5 днів
Оборотність кредиторської заборгованості
а) в оборотах Кор. = ЗТ / Rк
б) в днях Токр = 360 / Kокр
191,3 / 5,2 = 36,79 (об)
360 / 36,79 = 9,8 (днів)
213,9 / 10,7 = 19,99 (об)
360 / 19,99 = 18,01 (днів)
Тривалість операційного циклу
Оц = Тод + Тоз 35,0 + 59,8 = 94,8 (днів) 29,0 + 65,5 = 94,5 (днів)
Тривалість фінансового циклу
Фц = Оц — Токр 94,8 — 9,8 = 85 днів 94,5 – 18,01 = 76,49 днів
Аналіз показниківділової активності ВАТ “Енерготрансбуд” дає можливість зробити висновок, щомайже всі показники ділової активності підприємства у 2009 році покращилисьпроти 2008 року. Зросла фондовіддача – на 0,02, оборотність оборотних коштів –на 0,5, або зменшилась на 36 днів, оборотність засобів у розрахунках здебіторами – 2,25. Однак знизилась оборотність запасів – на 0,52 абозбільшилась на 5,7 днів. В цілому ж всі показники ділової активності відкритогоакціонерного товариства “Енерготрансбуд” покращились.
Крім економічних показників, на виробництво продукції (реалізаціюпослуг) істотним чином впливає фінансовий стан підприємства.

2.2 Аналіз показників фінансового стану підприємства ВАТ“Енерготрансбуд”
Фінансовийстан підприємства визначається його здатністю фінансувати свою діяльність зарахунок наявних у його розпорядженні власних, позикових і залучених коштів,умілого їхнього розміщення й ефективного використання тощо [21; 22].
Фінансовийстан підприємства може бути абсолютно стійким, нормально стійким, нестійким ікризовим [23].
Абсолютнастійкість фінансового стану підприємства забезпечується в тих випадках, колизапаси і витрати (З) менше суми власного оборотного капіталу (ВКоб)і кредитів банків під товарно-матеріальні цінності (КБтмц), тобто З
Коз=
ВКоб+ КБтмц > 1 (2.1) З
Нормальнастійкість, при якій гарантується платоспроможність підприємства за умови З = СКоб+КБтмц,тобто
Коз=
ВКоб+ КБтмц = 1 (2.2) З
Нестійкийфінансовий стан, при якому порушується платіжний баланс, але зберігаєтьсяможливість відновлення його рівноваги за рахунок залучення тимчасово вільнихджерел засобів (Зтим) в оборот підприємства (резервного фонду,фондів нагромадження і споживання, кредитів банків на тимчасове поповненняоборотних коштів, підвищення кредиторської заборгованості над дебіторською йін.), тобто 3 = ВКоб+ КБтмц + Зтим чи
Коз=
ВКоб+ КБтмц+Зтим = 1 (2.3) З
Кризовийфінансовий стан, при якому З > ВКоб + КБтмц + Зтимчи
Коз=
ВКоб+ КБтмц Рівновага платіжного балансу тут забезпечується за рахунокпрострочення платежів по оплаті праці, позичкам банків, постачальникам,бюджету, позабюджетним фондам і ін.
Стійкістьфінансового стану може бути відновлена шляхом:
а)прискорення оборотності капіталу;
б)обґрунтованого зменшення запасів і витрат;
в)поповнення власного оборотного капіталу за рахунок внутрішніх і зовнішніхджерел.
Якийсаме буде фінансовий стан підприємства залежить від результатів йогодіяльності. При успішному виконанні планів виробництва і реалізації продукції,зниженні її собівартості, зростанні маси одержуваного прибутку, уміломурозміщенні оборотного капіталу фінансовий стан підприємства буде зміцнюватися інавпаки [24].
Дляоцінки фінансового стану використовуються також показники, що характеризуютьструктуру капіталу підприємства по його розміщенню і джерелам утворення,ефективності й інтенсивності його використання, платоспроможності ікредитоспроможності підприємства і запасу його фінансової стійкості.
Уринкових умовах підвищується значення аналізу платоспроможності малогопідприємства через зростання необхідності своєчасної оплати підприємствомпоточних платежів (боргових зобов’язань) [25].
Оцінкаплатоспроможності проводиться за даними бухгалтерського балансу на основіхарактеристики ліквідності оборотних активів, тобто часу, необхідного дляперетворення їх у готівку. Поняття платоспроможності і ліквідності дужеблизькі, тому що від ступеня ліквідності балансу залежить платоспроможність іїї перспектива.
Платоспроможністьпідприємства тісно пов’язана з поняттям кредитоспроможності.Кредитоспроможність означає можливість своєчасного погашення отриманихкредитів. Кредитні організації при видачі кредитів підприємству враховуютьрозмір і склад майна позичальника, стійкість фінансового стану, репутацію й ін.Банк аналізує акуратність оплати рахунків кредиторів, тенденції розвиткупідприємства, причини звернення за кредитом, наявність і склад боргів іншимпідприємствам. Аналізується фінансовий стан позичальника, рівень рентабельностівиробництва, оборотність оборотного капіталу й ін. Усі кредитопозичальникипідрозділяються на три класи.
Першийклас означає некредитоздатність підприємства (при загальному коефіцієнтіліквідності
Другийклас – Клзаг. = 1-1,5.
Третійклас – Клзаг — > 1,5.
Покожному класу кредитопозичальників застосовуються свої умови кредитування.
Проаналізуємо рівень фінансової стабільності відкритого акціонерноготовариства “Енерготрансбуд” (табл. 2.10).
Аналіз таблиці показує, що підприємство маєнестійку фінансову стабільність. Про це свідчать всі показники, щохарактеризують фінансову стабільність підприємства. Слід відмітити, що рівеньфінансової стабільності у 2009 р. покращився порівняно з 2008 р. Так, зросликоефіцієнти автономії, забезпеченості запасів і витрат. Однак знизивсякоефіцієнт співвідношення позикових та власних коштів, коефіцієнт маневрування.Крім того, по більшості показникам фінансової стабільності підприємстваспостерігається невідповідність їх нормативам.
Таблиця 2.10Аналіз фінансовоїстабільності підприємстваКоефіцієнти Норматив 2008 р. 2009 р. Відхилення, +/-
Коефіцієнт автономії
Ка = П3 — А4 / П2 + Со ³0,8 + 0,03 + 0,12 + 0,09
Коефіцієнт співвідношення позикових та власних коштів
Ксп = П2 + Со / П3
³1,0
+ 0,72 + 0,53 — 0,19 Коефіцієнт забезпеченості запасів і витрат Кз=П3-А4/А3 ³0,8 + 0,05 + 0,21 +0,16
Коефіцієнт маневрування
Км = П3 — А4 / П3 =0,5 + 0,2 + 0,1 — 0,1
Таким чином, відкрите акціонерне товариство“Енерготрансбуд” має недостатньо власних оборотних коштів для маневрування,забезпечення виробничих запасів та функціонування і значно залежить відзовнішніх джерел фінансування.
Фінансовий стан підприємства характеризується також йогоплатоспроможністю.
Таким чином, на фінансовий стан підприємства впливають економічніресурси, його фінансова структура, ліквідність та платоспроможність, а такожздатність адаптуватися до зміни середовища, в якому воно функціонує. Інформаціястосовно економічних ресурсів, які контролюються підприємством, і стосовно йогоздатності в минулому змінювати ці ресурси є корисною для визначення можливостейпідприємства генерувати свої грошові кошти та їх еквіваленти у майбутньому.Інформація щодо фінансової структури є корисною при прогнозуванні майбутніхпотреб у позиках, при визначенні розподілу майбутніх прибутків та потоківгрошових коштів серед власників підприємства.

2.3 Економічна оцінка результативності діяльності ВАТ“Енерготрансбуд”
Кінцевий фінансовий результат діяльності підприємства – це балансовийприбуток або збиток, які є алгебраїчною сумою результатів діяльності.
Прибуток виступає основним джерелом фінансування розвиткупідприємства, удосконалення його матеріально-технічної бази, забезпечення усіхформ інвестування. Вся діяльність підприємства спрямована на забезпеченнязростання прибутку або його стабілізації на певному рівні [26].
Проаналізуємо прибуток по стадіям і факторам його формування(табл. 2.11).
Таблиця 2.11
Складі динаміка структури балансового прибуткуСклад балансового прибутку 2008 р. 2009 р. тис. грн. % план факт тис. грн. % тис. грн. %
1. Прибуток від реалізації продукції
2. Прибуток від іншої реалізації
3. Збиток від іншої реалізації
4. Прибуток від позареалізаційної діяльності
5. Збитки від позареалізаційної діяльності
6. Балансовий прибуток
(п. 1 + п. 2 — п. 3 + п. 4 — п. 5)
620,54
0,24
0,29
1,24
1,17
620,56
99,99
0,04
0,05
0,20
0,17
100
650,50
0,52
0,45
1,35
1,40
650,52
99,99
0,08
0,07
0,21
0,21
100
640,35
0,53
0,55
1,32
1,29
640,36
99,99
0,08
0,09
0,21
0,19
100
Як видно з даних таблиці 2.11 у 2009 році було отримано на 3,19 % балансового прибуткубільше, ніж у 2008 році. Таке становище було обумовлено збільшенням прибуткувід іншої реалізації. Структура балансового прибутку ВАТ “Енерготрансбуд” тайого складові протягом досліджуваного періоду зазнали незначних змін ізнаходились приблизно на однаковому рівні. Так, найбільшу частку займавприбуток від реалізації продукції – 99,99 %, прибуток (збиток) від іншоїреалізації мали невелику частку – менше 1 %, прибуток (збиток) відпозареалізаційної діяльності – також становили незначну частку – 0,17-0,21 %.Така тенденція характерна як для 2008-2009 років, так і порівняно з плановимипоказниками на 2009 р.
Відношеннябалансового прибутку до середньої вартості основних засобів і оборотних коштіввизначає загальну рентабельність підприємства. Рентабельність виробництвапродукції (реалізації послуг) розраховується як відношення прибутку відреалізації продукції (послуг) до виручки від реалізації продукції (послуг).
Рентабельністьмає кілька форм залежно від того, які саме прибуток і ресурси використовують урозрахунках. Поняття рентабельності застосовують як до продукції тавиробництва, так і до інвестованих ресурсів. Рентабельність продукціїхарактеризує ефективність витрат на її виробництво і збут.
Проаналізуєморентабельність відкритого акціонерного товариства “Енерготрансбуд” (табл. 2.12).
Таблиця 2.12Аналіз рентабельностіпідприємстваПоказники 2008 р. 2009 р. Рентабельність основної діяльності Rо = Пб / Зт 18,8 % 34,7 % Рентабельність основного капіталу Roк = Пч / ЕАб 0,15 0,07 Рентабельність власного капіталу Rвк = П4 / П3 0,26 0,11
Окупність власного капіталу
Тов = П3 / П4 5,8 7,4 Рентабельність позикового капіталу Rпк = П4 / П2 + Со 0,35 0,19
Окупність позикового капіталу
Топ = П2 + Со / П4 2,9 5,3 Рентабельність реалізованої продукції РП = П4 / ОРП 0,13 0,05

У 2009 році значнопонизилась рентабельність по всім її видам з причини значного зниженняотриманого загального прибутку від звичайної діяльності (балансового). Але всіпоказники ще мають необхідний достатній рівень.
Зменшилась обіговістькоштів в запасах у 2009 р. з 7,0 до 6,5 обороту за рік що викликано значнимзбільшенням запасів і як показав аналіз збільшенням виробничих запасів і їхнедостатнім використанням а також значним збільшенням на складі готовоїпродукції.
В цілому аналізпоказав на значне зниження прибутку за рахунок збільшення собівартості наданих послуг. Собівартість наданих послуг в основному збільшилась зарахунок нераціонального збільшення матеріальних витрат проти росту обсягу наданих послуг, у тому числі значнезбільшення і нераціональне використання виробничих запасів.
Підприємству слідрозробити заходи по раціональному формуванню виробничих запасів, раціональномувикористанню матеріальних ресурсів.
Таким чином, наоснові аналізу показників фінансово-господарської діяльності ВАТ“Енерготрансбуд” розкрито сучасний його стан, визначено показники економічноїефективності підприємств малого бізнесу, встановлено збільшення виручки відреалізації продукції на 19810 грн., або 3,19 %, виявлені фактори, що впливаютьна обсяги реалізації продукції, здійснено аналіз технічного стану основноготехнологічного обладнання підприємства, визначено показники платоспроможностіта ліквідності відкритого акціонерного товариства, обґрунтовується системазаходів щодо підвищення результативності діяльності ВАТ “Енерготрансбуд”.

РОЗДІЛ ІІІ. ШЛЯХИ Підвищення ефективностіДІЯЛЬНОСТІ ват “ЕНЕРГОТРАНСБУД”
3.1 Удосконаленнястратегії розвитку підприємства ВАТ “Енерготрансбуд”
Реалізаціяефективної діяльності підприємств здійснюється на основі правильної розробкистратегії розвитку. Мається на увазі вибір таких інструментів маркетингу, якідозволяють здійснювати ефективну та прибуткову діяльність підприємства.
Таким чином,основними маркетинговими функціями відкритого акціонерного товариства“Енерготрансбуд” є:
― вивчення споживачів, конкурентів,загальних тенденцій розвитку даного ринку продукції, усіх причин, які впливаютьна вибір споживачами тієї чи іншої фірми та рішення конкурентів;
― розроблення системи заходів, доскладу яких входить вивчення таких основних елементів: продукція (всяпродукція, що реалізується підприємством, з точки зору забезпечення її якості,видів тощо); ціна (визначення ціни на основі усвідомлення конкурентногохарактеру ринку, встановлення обґрунтованих знижок чи надбавок до ціни напродукцію); реалізація продукції (визначення необхідної кількостіпосередників); просування продукції на ринку (діяльність, спрямована наформування позитивного ставлення споживачів до продукції, що пропонуєтьсяпідприємством);
― контроль за здійсненням маркетинговоїдіяльності на основі аналізу основних напрямів цієї діяльності, передусім організаціїреалізації продукції, пошук шляхів підвищення прибутковості підприємства,аналіз маркетингових витрат, проведення маркетингової ревізії.
З допомогоюпоказника частки підприємства на ринку можна дати оцінку рівнюконкурентоспроможності фірми з точки зору освоєння нею ринкового потенціалу(табл. 3.1).Таблиця 3.1Оцінка конкурентоспроможності по показнику часткиВАТ “Енерготрансбуд” на ринку продукціїОцінка ринкової частки Критерії оцінки Висока ринкова частка Частка підприємства знаходиться на рівні або перевищує ринкову частку двох-трьох найбільших конкурентів Середня ринкова частка Частка підприємства дорівнює середній частці провідних конкурентів
Занижена ринкова частка
(ВАТ “Енерготрансбуд”) Частка підприємства дещо нижча за середню частку провідних конкурентів Низька ринкова частка Частка підприємства значно нижча частки провідних конкурентів
Таким чином,відкрите акціонерне товариство “Енерготрансбуд” займає на ринку продукціїзанижену частку. Очевидно, що із зростанням ринкової частки підприємства, йогопозиції є більш стійкими. Тому слід звернути особливу увагу на розробкустратегії реалізації продукції ВАТ “Енерготрансбуд” з метою збільшення ринковоїчастки реалізації даної продукції для досягнення частки провідних конкурентів,яку вони займають на ринку продукції.
Нами розробленасхема комплексного аналізу діяльності підприємств по 5 основним блокам, якіобов’язково слід розглядати та враховувати при оцінці ефективностігосподарської діяльності підприємства. Перший блок становить ринок, якийрозглядається по двом основним елементам: товари (послуги) і споживачі(клієнти) (рис. 3.1).

Рис. 3.1. Блок І при аналізі діяльностіпідприємства
Другий блокстановить конкуренція (рис. 3.2).

Рис. 3.2. Блок ІІ при аналізі діяльностіпідприємства
Третій блокстановить розташування підприємства (рис. 3.3).
/>

Рис. 3.3. Блок ІІІ при аналізі діяльностіпідприємства
Четвертий блокстановлять співробітники підприємства (рис. 3.4).

Рис. 3.4. Блок ІV при аналізі діяльності підприємства
Якщо щойнорозпочинається діяльність, необхідно врахувати п’ятий блок, якийвикористовується при оцінці ефективності господарській діяльності підприємства(рис. 3.5).

Рис. 3.5. Блок V при аналізі діяльності підприємства
Таким чином, при аналізі діяльності підприємства слід розглядати п’ять блоків, що в повній мірі характеризують діяльністьбудь-якого підприємства.
3.2 Плануваннясобівартості продукції та пошук шляхів її зниження
Складання планудіяльності підприємства, спрямованого на зниження витрат і максимізаціюприбутку, є одним з головних завдань будь-якого суб’єкта підприємницькоїдіяльності [16].
Підвищенняефективності діяльності підприємства шляхом зниження собівартості виробництвапродукції має розглядатись по певним напрямам, що значно полегшує їх виявлення.
Аналізуючидинаміку або виконання плану виробничих витрат, потрібно виявити причини, якізумовлюють їх зміну. Тенденції у змінах виробничих витрат вивчають за допомогоюіндивідуальних і загальних індексів.
Загальний індексвиробничих витрат становить співвідношення виробничих витрат звітного ібазисного періодів. Його розраховують за формулою:Izq =
Σ z1q1 , (3.1)
Σ z0q0
де z0,z1 – собівартість одиниці продукції кожного виду в базисному ізвітному періодах, грн.;
q0, q1– кількість виробленої продукції кожного виду у відповідних періодах, шт.
На зміну витратвиробництва впливають: зміна кількості виробленої продукції та собівартостіодиниці продукції. Вплив кожного фактора визначають за такими індексами:
а) зміникількості поліхімічної продукціїIzqq =
Σ z0q1 , (3.2)
Σ z0q0
б) змінисобівартості одиниці поліхімічної продукції Izqz =
Σ z1q1 , (3.3)
Σ z0q1
в) змінисобівартості одиниці поліграфічної продукціїΔ zqz = Σ z1q1 — Σ z0q1. (3.4)
Вплив цихфакторів на витрати виробництва відкритого акціонерного товариства“Енерготрансбуд” наведено у табл. 3.2.Таблиця 3.2
Вихідні дані для розрахунку індексів виробничих витрат на поліхімічнупродукцію ВАТ “Енерготрансбуд”Назва продукції 2008 р. 2009 р. Собівартість 1 шт. продукції, грн. Умовна собівартість продукції, тис. грн. кількість продукції, шт. собівартість продукції, тис. грн. кількість продукції, шт. собівартість продукції, тис. грн. у 2007 р. у 2008 р. Х
q0
q0z0
q1
q1z1
z0
z1
z0q1 Побутовахімія 17485 165,24 16980 162,23 9,45 9,55 160,46 Аерозолі 7024 98,34 7036 100,85 14,00 14,33 98,50 Інша продукція 2294 11,46 884 2,59 4,99 2,93 4,41 Разом Х 275,04 Х 265,67 Х Х 263,37

Підставивши данітабл. 3.2 у наведені вище формули, отримаємо загальний індекс і приріствиробничих витрат:Izq = 265,67 = 0,9659, або 96,59 %; 275,04
Δ zq =265,67 – 275,04 = — 9,37 тис. грн.;
у тому числі зарахунок:
а) зміникількості поліхімічної продукціїIzqq = 263,37 = 0,9576, або 95,76 %; 275,04 Δ zqq = 263,37 — 275,04 = — 11,67 тис. грн.,
б) змінисобівартості одиниці поліхімічної продукціїIzqz = 265,67 = 1,0087, або 0,87 %; 263,37 Δ zqz = 265,67 — 263,37 = +2,3 тис. грн.
Отже, виробничівитрати зменшились на 3,41 %, або на 9,37 тис. грн., за рахунок підвищеннясобівартості окремих видів продукції на 0,87 %, або на 2,3 тис. грн. Зменшеннякількості виробленої поліхімічної продукції на 4,24% зумовило зниженнявиробничих витрат на 11,67 тис. грн.
Аналіз собівартості окремих видів поліхімічної продукціїслід завершувати пошуком резервів її зниження. Поточні резерви собівартостівключають усі види непродуктивних витрат (як явні, так і приховані), а такожвиявлені під час аналізу перевитрати ресурсів і надмірні витрати грошовихкоштів. Перспективні резерви зниження собівартості продукції, як правило,передбачають проведення значних організаційних технологічних, конструкторськихта інших видів робіт, що потребує певних додаткових інвестицій. Насамперед цестосується можливого збільшення обсягів виробництва продукції та наданняпослуг.
За рахунокзниження собівартості продукції на підприємстві можна досягнути значноїекономії, що дає змогу підвищити ефективність виробництва поліхімічноїпродукції та досягнути високих кінцевих результатів ведення діяльності (рис.3.6).
/>
Рис. 3.6. Схема взаємозв’язкуфакторів зниження собівартості продукції

Таким чином,основними шляхами зниження собівартості виробництва поліхімічної продукції є:
1. безперервне підвищенняпродуктивності праці. що є об’єктивним економічним законом будь-якогосуспільства;
2. зниження матеріальних затратна одиницю продукції;
3. скороченняадміністративно-управлінських витрат та непродуктивних витрат.
3.3 Напрямипідвищення ефективності господарської діяльності підприємства
Основнимнапрямом підвищення ефективності діяльності підприємств є збільшення величиниприбутку, отриманого в результаті господарської діяльності. Основну частинуприбутку мале підприємство одержує від реалізації продукції. На обсяг прибуткувід реалізації продукції впливають шість факторів:
1) обсягреалізації продукції та її структура;
2) рівеньвиробничої собівартості;
3) рівенькомерційних витрат;
4) рівеньуправлінських витрат;
5) рівеньсередньореалізаційних цін.
Прибутоквід реалізації продукції має прямопропорціональну залежність від обсягуреалізації:
― більшепродали, продукції — більше одержали прибутку;
― меншепродали — відповідно менше одержали прибутку.
Змінаструктури реалізованої продукції може мати як позитивний, так і негативнийвплив на суму прибутку. При збільшенні частки більш рентабельних видівпродукції в загальному обсязі її реалізації сума прибутку зростає, і навпаки,при збільшенні питомої ваги низькорентабельної чи збиткової продукції — загальна сума прибутку знизиться.
Рівеньвиробничої собівартості, а також комерційних і управлінських витрат, і прибуткузнаходяться в обернено пропорційній залежності: виробнича собівартість чикомерційні й управлінські витрати зростають — прибуток відповідно знижується, інавпаки.
Змінарівня середньореалізаційних цін і величина прибутку знаходяться впрямопропорціональній залежності: ціни зростають — відповідно зростає і сумаприбутку, і навпаки.
Проаналізуємоприбуток від реалізації продукції ВАТ “Енерготрансбуд” у табл. 3.3.
Таблиця 3.3
Факторнийаналіз прибутку від реалізації продукції, тис. грн.Показники План План, перерахований на фактичний обсяг продажів 2009 р. Відхилення 2009 р. (+, -) /> /> /> Від плану (гр. 3-гр. 1)
Від плану, перерахованого на фактичний обсяг продажів
(гр. 3 — гр. 2) /> /> А 1 2 3 4 5 />
1. Виручка від реалізації продукції
(за вирахуванням ПДВ, акцизів і інших відрахувань від виручки)
2. Собівартість реалізованої продукції
3. Прибуток (збиток) від реалізації (стр. 1 — стр. 2)
650,50
260,70
389,80
645,84
272,79
373,05
640,35
265,67
374,68
— 10,15
+ 4,97
— 15,12
— 5,49
-7,12
+ 1,63 />
Аналізданих табл. 3.2 свідчить, що прибуток від реалізації продукції в 2009 р.зменшився на 15120 грн. відносно запланованого показника та збільшився на 1630грн. порівняно з планом, перерахованим по фактичному обсягу продажів. При цьомузростання прибутку на 1,63 тис. грн. було досягнуто за рахунок зниженнясобівартості реалізованої продукції.
Щобвизначити вплив обсягу реалізації на прибуток від реалізації необхідно плановийприбуток перерахувати на відсоток чи перевиконання невиконання плану пореалізації продукції.
Назміну прибутку від реалізації продукції в звітному році в порівнянні з попереднімроком впливають ті ж фактори, як зміна цін на реалізовану продукцію; зміна їїсобівартості, включаючи комерційні й управлінські витрати; зміна фізичногообсягу реалізованої продукції; зміна структури реалізованої продукції.
Підготовкаданих для оцінки впливу зазначених факторів вимагає заповнення відсутньоїінформації для аналізу шляхом прямого перерахунку:
― фактичнореалізованої продукції в звітному році за цінами і тарифами попереднього року;
― фактичнореалізованої продукції в звітному році по собівартості попереднього року(включаючи комерційні й управлінські витрати).
Дляаналізу впливу факторів на прибуток ВАТ “Енерготрансбуд” використаємо данітабл. 3.4.
Таблиця 3.4
Аналізвпливу факторів на зміну прибутку від реалізації, тис. грн.Показники 2008р. Фактично за 2009 рік по цінам і собівартості 2008 р. по фактично діючим цінам і фактичній собівартості 1 2 3 4 Виручка від реалізації продукції (без ПДВ, акцизів і інших відрахувань з виручки) 620,54 630,12 640,35 Собівартість реалізованої про-дукції, включаючи комерційні й управлінські витрати 275,04 270,28 265,67
Прибуток від реалізації
(стор. 1 — стор. 2) 345,50 359,84 374,68

Аналізданих табл. 3.3 свідчить, що прибуток від реалізації продукції в 2009 р. збільшивсяна 29180 грн. відносно 2008 року. При цьому зростання прибутку на 14840 грн.порівняно з прибутком по цінам і собівартості 2008 року було досягнуто зарахунок зниження собівартості реалізованої продукції.
Прибуток,що залишається в підприємства після сплати податків і інших платежів у бюджет,надходить у його повне розпорядження. Підприємство самостійне визначає напрямоквикористання залишається в його розпорядженні прибутку, якщо інше невстановлено установчими документами і прийнятою обліковою політикою.
Дляпідвищення ефективності виробництва дуже важливо, щоб при розподілі прибуткубула досягнута оптимальність у задоволенні інтересів держави, підприємства іпрацівників. Держава зацікавлена одержати якнайбільше прибутку в бюджет, акерівництво підприємства — на розширене відтворення. Працівники підприємствазацікавлені в матеріальному стимулюванні праці.
Щеодин важливий аспект господарської діяльності підприємств – це їх кредитування.Як правило, підприємства мають недостатньо власних оборотних коштів длязабезпечення у повній мірі своєї виробничої діяльності, тому виникає потреба узалучених коштах і, насамперед, потреба у банківських кредитах. Приведеморозрахунок надання та погашення кредиту підприємству двома різними способами івизначимо, який з них більш ефективний.
1 спосіб — погашення кредиту періодичними виплатами.
Підприємство одержує кредит розміром 140 тис. грн. строком на 5 років під20 % річних. Кредит погашається щорічними платежами розміром 18 тис. грн. плюсвідсоток. Розрахунок зробимо у табл. 3.5.
Таблиця3.5Розрахунокпогашення кредиту методом періодичних виплатРік Початковий баланс боргу Погашення боргу Відсотки Річні виплати Кінцевий баланс боргу
1
2
3
4
5
140
122
104
86
68
18
18
18
18
68
28
24,4
20,8
17,2
13,6
46
42,4
38,8
35,2
81,6
122
104
86
68
– Усього – 140 104 – –
2 спосіб — погашення кредиту рівномірними виплатами.
Для здійснення розрахунків по цьому методу використаємо ті ж самі вихіднідані. Кредит погашається щорічними рівномірними виплатами. Розрахунки проведемоу табл. 3.6.Таблиця3.6Розрахунокпогашення кредиту методом рівномірних виплатРік Початковий баланс боргу Погашення боргу Відсотки Річні виплати Кінцевий баланс боргу
1
2
3
4
5
140
112
84
56
28
28
28
28
28
28
28
22,4
16,8
11,2
5,6
56,0
50,4
44,8
39,2
33,6
112
84
56
28
– Усього – 140 84 – –
Такимчином, аналізуючи результати розрахунків, здійснених у таблицях 3.5 і 3.6,можна зробити такі висновки.
При погашенні кредиту щорічними платежами методомвказаних періодичних виплат (у даному випадку 18 тис. грн. плюс відсоток)розмір сплачених відсотків за п’ять років становить 104 тис. грн., або 74,29 %від основної суми кредиту.
При погашенні кредиту щорічними платежами методомрівномірних виплат (у даному випадку 28 тис. грн. плюс відсоток) розмірсплачених відсотків за п’ять років становить 84 тис. грн., або 60,0 % відосновної суми кредиту.
Отже,якщо підприємство буде здійснювати погашення кредиту за другим методом –методом рівномірних виплат – то вонодосягне економії своїх витрат на виплату відсотків у сумі 20 тис. грн., або14,29 %. Однак при цьому, слід враховувати, що навантаження по погашеннюкредиту та виплаті відсотків протягом перших чотирьох років при другому методібуде значно вищим, ніж при використанні першого методу.
Отже, підвищенняекономічної ефективності діяльності підприємств, пошук шляхів зниженнясобівартості, отримання високих кінцевих результатів господарювання маєрозглядатись по певним напрямам, що значно полегшує їх виявлення. Реалізаціюефективної діяльності підприємств необхідно здійснювати на основі правильноїрозробки стратегії розвитку. Складання плану діяльності підприємства,спрямованого на зниження витрат і максимізацію прибутку, є одним з головнихзавдань. Однак, основним напрямом підвищення ефективності діяльностіпідприємств є збільшення величини прибутку, отриманого в результатігосподарської діяльності. Підвищення ефективності діяльності підприємства маєрозглядатись по певним напрямам шляхом застосування комплексного, системногопідходу до аналізу всіх процесів, які відбуваються при здійсненні господарськоїдіяльності підприємствами.

ВИСНОВКИ
В умовахстановлення ринкових форм господарювання велике значення має розуміннятеоретичної сутності і значення економічної оцінки результатів господарськоїдіяльності підприємств, що значно спрощує прийняття оптимальних управлінськихрішень, дає можливість у повній мірі використовувати ресурсний потенціалпідприємств, веде до значного підвищення ефективності їх діяльності таотримання максимальних результатів господарювання.
Перехід до ринку,конкурентна боротьба на ньому спонукає до здійснення постійного контролю завпровадженням у виробництво останніх досягнень науково-технічного прогресу,тобто нової техніки, технології й організації виробництва. Для цього на малихпідприємствах необхідно складати плани організаційно-технічного розвитку іпідвищення економічної ефективності виробництва. Впровадження включених у ціплани заходів дозволяє збільшити випуск продукції і поліпшити її якість,підвищити продуктивність праці, знизити собівартість продукції.
Аналізобсягуреалізованої продукції ВАТ “Енерготрансбуд” показує, що в цінах 2009 року обсягреалізації збільшився на 19,81 тис. грн. по відношенню до обсягу реалізованоїпродукції в цінах 2008 року, але був меншим за запланований показник на 10,15тис. грн. Не зважаючи на зростання оптових цін на продукцію підприємства, обсягреалізованої продукції в 2009 році знизився на 170 грн. відносно 2008 року тана 24,14 тис. грн. порівняно з планом. Відповідно темп росту обсягу реалізованоїпродукції спостерігався лише в діючих цінах, а в оптових цінах – відбулосязниження фактичного обсягу реалізованої продукції протягом досліджуваногоперіоду.
Виручка від реалізації продукції у 2009 р.склала 640,35 тис. грн., що на 19,81 тис. грн. більше, ніж у 2008 р. Врезультаті зниження собівартості продукції на 9370 грн. протягом досліджуваногоперіоду, підвищилась рентабельність на 14,41 %. Фонд заробітної праціпрацівників ВАТ “Енерготрансбуд” зріс на 37,22 тис. грн.,або 14,96 %. Середня заробітна праця також підвищилась на 60 грн., або 10,15 %.
Аналіз фінансових показників підприємства показав, що вономає нестійку фінансову стабільність, однак має високу ліквідність, яка значноперевищує нормативи по всім показникам. Лише коефіцієнт співвідношенняліквідних і неліквідних активів підприємства менший нормативного рівня.
У 2009 році ВАТ “Енерготрансбуд” було отриманона 3,19 % балансового прибутку більше, ніж у 2008 році. Таке становище булообумовлено збільшенням прибутку від іншої реалізації. Структура балансовогоприбутку підприємства та його складові протягом досліджуваного періоду зазналинезначних змін і знаходились приблизно на однаковому рівні. Найбільшу часткузаймав прибуток від реалізації продукції – 99,99 %. У 2009 році значно понизиласьрентабельність по всім її видам з причини значного зниження отриманогозагального прибутку від звичайної діяльності (балансового). Але всі показникище мають необхідний достатній рівень.
Дослідження основних економічних показників ВАТ“Енерготрансбуд” підтвердило висновок проте, що підприємство має значнийпотенціал для підвищення ефективності своєї діяльності.
Розроблена схема комплексного аналізудіяльності підприємств по 5 основним блокам (ринок, конкуренція, розташування,співробітники, якщо Ви підприємець-початківець), які обов’язково слідрозглядати та враховувати при оцінці ефективності господарської діяльностіпідприємства.
Дослідження собівартості продукції напідприємстві свідчить, що за рахунок її зниження можна досягнути значноїекономії. Це дає змогу підвищити ефективність виробництва поліхімічноїпродукції та досягнути високих кінцевих результатів ведення діяльності.
Аналіз діяльностіпідприємства дає змогу зробити висновок, що основним напрямом підвищенняефективності діяльності підприємств є збільшення величини прибутку, отриманогов результаті господарської діяльності. Прибуток від реалізації продукції в 2009р. збільшився на 29180 грн. відносно 2008 року. При цьому зростання прибутку на14840 грн. порівняно з прибутком по цінам і собівартості 2008 року булодосягнуто за рахунок зниження собівартості реалізованої продукції..
Ще один важливийаспект діяльності підприємств – це їх кредитування. Тому доцільно проводитипопередні розрахунки планів погашення кредиту підприємствами по різним методамз метою визначення найбільш прийнятного варіанту у кожному конкретному випадку.
Результатипроведеного дослідження показують, що підвищення економічної ефективностігосподарської діяльності підприємств, пошук шляхів зниження собівартості,отримання високих кінцевих результатів господарювання має розглядатись попевним напрямам, що значно полегшує їх виявлення. Основним напрямом підвищенняефективності господарсбкої діяльності підприємств при цьому є – збільшеннявеличини прибутку, отриманого в результаті господарської діяльності.

СПИСОКВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. ЗаконУкраїни “Про власність”
2. Алексеева М.М.Планирование деятельности фирмы. – М.: Финансы и статистика, 1997.
3. АфонінА.С. Маркетинг: Конспект лекцій. – К.: МЗУУП, 1994. – 88 с.
4. Бланк Й.А.Стратегия й тактика управления финансами. – К.: МП «ИТЕМ», СП «АДЕФ-Украина», 1996.
5. ГінстонП. Найкращий посібник з малого бізнесу. – Львів: Сейбр-Світло, 1995. – 176 с.
6. Економікапідприємства: Навч. посіб. / А.В. Шегда, Т.М. Литвиненко, М.П.Нахаба та ін.; Заред. А.В. Шегди. – 2-ге вид., стер. – К.: Знання-Прес, 2002. – 355 с.
7. Економікапідприємств / За ред. Вихруща В.П., Харіва П.С. – Тернопіль, 1995.
8. Економікапідприємства: Підручник. – В 2 т. Т.2 / За ред. С.Ф. Покропивного. – К.:Хвиля-прес, 1995. – 280 с.
9. Економікапідприємств: Посібник / за ред. П.С. Харіва. – Тернопіль: Економічна думка,2002. – 450 с.
10. Коробов М.Я. Фінансово –економічний аналіз діяльності підприємств. – К.: Либідь, 2000.
11. Макконелл К.Р.,Брю С.Л. Экономика. Принципы, проблемы, политика. – М.: Республика, 1992.
12. Мельник В.М. Основиекономічного аналізу: короткий теоретико-методологічний курс. – Навч. посібник.– К.: “Кондор”, 2003. – 128 с.
13. Парсяк В.Н., Рогов Г.К.Маркетингові дослідження. – К.: “Наукова думка”, 2000. – 174 с.
14. Поддєрьогін А.М. Фінансипідприємств. – К.: КНЕУ, 2002.
15. Попов В.М., Ляпунов С.И.Практика малого бизнеса. М., 2001. – 424 с.
16. Принятие решений в международноммаркетинге. – М.: В/О «Внешторгреклама», 1989. – С. 17-18
17. Річард Р. Галанер. Власнемале підприємство – це просто. – Львів: Сейбр-Світло, 1995. – 176 с.
18. Романов А.Н. Лукашевич Й.Я. Оценкакоммерческой деятельности предпринимательства. – М.: Финансы и статистика,1993.
19. Саблук П.Т., Малік М.Й., Валентинов В.Л. Формуванняміжгалузевих відносин: проблеми теорії та методології. — К.: ІАЕ, 2002. – 294с.
20. СамуєльсонП. Економіка: Підручник. – Львів: Світ, 1993. – 495 с.
21. Тренев Н.Н. Управление финансами:Учеб. пособие. – М.: Финансы и статистика, 1999.
22. Финансы в управлении предприятием:Учеб. пособие / Под. ред. А.М.Ковалевой. – М.: Финансы и статистика, 1995. –326 с.
23. Формуванняринкового механізму в аграрному секторі АПК / За ред. В.К.Терещенка. – К.: ЗАТ“НІЧЛАВА”, 2002. – 384 с.
24. Шеремет А.Д. Сайфулин Р.С. Финансыпредприятия. – М., ИНФРА, 1997.
25. Швандар В.А., Прасолова В.П.Экономика предприятия. Тесты и задачи, ситуации. — М.: ЮНИТИ, 1997.
26. Экономика предприятия / Под ред. В.Я. Горфинкеля. — М.: ЮНИТИ,1996.

Похожие работы