Зміст Стор. Вступ 1. Фактори, що впливають на достовірності інформації в обліку 2. Методика перевірки документів за формою та змістом 6 3. Оцінка достовірності обліку на основі дослідження господарських операцій 13 Висновок 21 Список використаної літератури 22 Вступ Робота експерта-бухгалтера схожа з роботою справжнього митця, покликанням якого
є встановлення істини. Від результатів роботи експерта залежать долі підприємств і громадян. Тому невід’ємною частиною його діяльності, а особливо процесу дослідження, повинні стати високий професіоналізм, увага та логічне мислення. Об’єктами бухгалтерської експертизи є документи, перелік яких зазначений в постанові про призначення судово-бухгалтерської експертизи та які безпосередньо надані експерту-бухгалтеру для дослідження й складання
висновку. Визначна роль документів у господарській діяльності зумовлює їх використання при проведенні аудиту, ревізії, судово-бухгалтерської експертизи, тематичних перевірок, розслідування обставин кримінальних справ, у процесі судового розгляду цивільних справ. Особливості використання документів у кожному з наведених процесів визначаються особливостями предмету й завдань кожного з них. Спеціалізація експерта-бухгалтера пов’язана з дослідженням документації, яка
відображає господарські операції підприємства та їх відображення в бухгалтерському обліку. Тому насамперед розглянемо методику експертного дослідження цих документів. Отже, для того, щоб надати висновок про достовірність бухгалтерського обліку потрібно провести перевірку документів за формою та за змістом, провести експертизу господарських операцій. На основі такого дослідження встановлюється факт достовірності обліку, тому розглянемо дані питання докладніше. 1. Фактори, що впливають на достовірності інформації в обліку Серед факторів, що впливають на достовірність інформації, виділяють: незалежність джерела інформації; ефективність системи внутрішнього контролю; безпосередні знання експерта; оцінку осіб, що надали інформацію, ступінь об’єктивності, достатність, своєчасність, об’єднаний ефект.
Отже, для оцінки достовірності інформації експерту потрібно перевірити: 1. Незалежність джерела інформації. Так, зовнішні джерела інформації є більш надійними, ніж внутрішні. Наприклад, інформація, одержана від третіх осіб (банки, клієнти), більш достовірна, ніж та, що міститься в документах підприємства, що перевіряється. Підтвердження про одержання грошей у касі особи, що
їх одержувала, більш достовірна, ніж касира. 2. Ефективність внутрішнього контролю. Коли система внутрішнього контролю у клієнта ефективна, то і інформація, одержана від клієнта, є більш надійною. Наприклад, якщо система внутрішнього контролю за збереженням активів ефективна, то експерт може отримати досить надійну інформацію з документів про недостачі та залишки на підприємстві.
3. Безпосередні знання експерта. Інформація, одержана експертом безпосередньо в результаті фактичної перевірки, спостережень, розрахунків, досліджень більш достовірна, ніж та, яку одержують допоміжними методами. Наприклад, розрахунки рентабельності, платоспроможності, складені самим експертом, більш достовірні, ніж ті, які йому надали відповідальні особи підприємства. 4. Оцінка осіб, що надали інформацію. Навіть при незалежності джерела
інформації її можна вважати надійною тільки в тому разі, коли вона надається особами, що дійсно мають відповідно до свого положення достовірні свідчення. Наприклад, підтвердження банків є більш достовірними, ніж інформація від осіб, не дуже обізнаних зі справами клієнта. Крім цього, інформація, зібрана безпосередньо експертом, може бути недостатньо достовірною і тоді, коли він має невисоку кваліфікацію для її правильної оцінки. Так, перевірка експертом фактичної наявності дорогоцінних каменів у ювелірному магазині не дасть достовірної інформації, якщо експерт не має відповідних знань. У цьому випадку свідчення експерта з цього питання будуть більш достовірними. 5. Ступінь об’єктивності. Об’єктивна інформація — це реально
існуюча інформація. До об’єктивної інформації можна віднести підтвердження рахунків дебіторів, банківські виписки, результати інвентаризації. Суб’єктивна інформація — це підтвердження будь-яких осіб про можливі результати. Наприклад, підтвердження адвоката про швидке погашення кредиторської заборгованості. 6. Достатність. Достатність зібраної інформації встановлюється її кількістю. Тому розмір вибірки, встановлений експертом, буде важливим, коли експерт вирішує, чи буде
йому досить зібраних свідчень. Так, він може вибрати 200 або 100 документів для дослідження. У першому випадку інформація буде більш достатньою. Крім розміру вибірки слід зважати і на характер елементів вибірки. При перевірці реалізації, стану розрахунків можуть бути вибрані документи з найбільшими сумами, за характеристикою покупців тощо. 7. Своєчасність — експертна
інформація більш достовірна, якщо вона відповідає моменту здійснення фактів. Наприклад, оцінка ліквідності цінних паперів на дату складання балансу більш переконлива, ніж така ж оцінка на два місяці раніше. А оцінка показників звіту про фінансові результати більш переконлива, якщо вибірка охоплює весь період, а не якусь частину періоду. 8. Об’єднаний ефект. Ступінь переконливості інформації можна оцінити лише після загальної оцінки достовірності,
достатності і своєчасності. Для характеристики достовірності багато авторів використовують також термін надійності інформації. Наприклад, якщо експерт особисто перевірив основні засоби на наявність, то одержаний результат буде більш надійним, ніж той, який він отримає з аналізу інвентаризаційних описів. Достовірна інформація повинна бути доречною і стосуватися предмету аудиту. Наприклад, експерт перевіряв своєчасність оплати за відвантажену продукцію і методом тестування встановив, що в окремих випадках до продажу віднесені суми, по яких бухгалтер зробив некоректні бухгалтерські проводки. Цей доказ свідчить про недостовірність показника звітності Ф. № 2 «Звіт про фінансові результати» «Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)», проте ніяк не характеризує своєчасність розрахунків. Тому такі свідчення не будуть мати жодного стосунку до мети аудиту.
Сутність доречності визначається метою аудиту. По відношенню до однієї мети інформація може бути доречною, а по відношенню до іншої — ні. 2. Методика перевірки документів за формою та змістом Факти господарського життя знаходять відображення в первинних документах, показники яких є підставою для здійснення записів у бухгалтерському обліку.
Це правило й лежить в основі роботи експерта-бухгалтера: будь-які факти господарського життя, які відображені в документах, можуть бути досліджені. Причому, як сукупність текстової і цифрової інформації – за допомогою первинних документів, так і у вигляді записів бухгалтерського обліку. Найбільш детальним джерелом про здійснені господарські операції є первинні документи. У попередньому пункті даної теми викладено
їх зміст і вимоги до їх складання. Експерту-бухгалтеру необхідна наведена інформація, оскільки він повинен знати, які дані можна одержати з документу та яким чином вони можуть бути інтерпретовані. Крім того, будь-яка невідповідність документу зазначеним вимогам свідчить про порушення, вчинені при здійсненні операції чи створенні документу. Це має безпосередній вплив на побудову методики експертного дослідження.
Існує велика кількість думок щодо підходів до вивчення документів у процесі судово-бухгалтерської експертизи. Проте найбільш правильним для експерта є вибір методів і способів, які можуть забезпечити надання повної та об’єктивної відповіді на поставлені слідчим або судом питання. Залежно від змісту останніх, досліджувати первинні документи експерту-бухгалтеру необхідно або: – за формою – для надання висновку щодо правильності та відповідності документів вимогам до їх оформлення. Для такого дослідження, як правило, достатньо одного документу; – за змістом – для висновку щодо якості господарських операцій за допомогою дослідження їх змісту на підставі показників документу. У даному дослідженні може стати необхідним використання кількох документів які містять різні характеристики однієї господарської операції (при цьому формальний аспект залишається поза увагою); – комплексно – за формою та змістом.
Ці напрями вивчення документів обумовлюють певне поєднання прийомів документального контролю залежно від потреб дослідження (рис. 1). Рис. 1. Класифікація способів дослідження облікових даних Способи дослідження окремого документу сприяють виявленню зловживань у тих випадках, коли в результаті злочинних махінацій виникають протиріччя у складі документу або між окремими його реквізитами. До даної групи належить перевірка документу за формою – формальна та арифметична перевірки.
Основою застосування способів дослідження кількох документів є те, що ці документи не повинні містити протиріч, оскільки відображають показники однієї й тієї ж або взаємопов’язаних операцій. Одночасно порівняння змісту кількох документів, які стосуються однієї і тієї ж або взаємопов’язаних операцій, може призвести до виявлення невідповідності між ними. Для виявлення такої невідповідності застосовуються прийоми зустрічної перевірки, взаємного контролю
та нормативно-правової перевірки. За допомогою способів дослідження облікових даних, які відображають рух однорідних цінностей, виявляються відхилення й протиріччя, які не виникають при нормальному, правильному русі відображеного в документах майна. Дослідження документів за формою Якщо питання, поставлені слідчим або судом, передбачають оцінку документу за його формальною правильністю, то експерт досліджує документ щодо повноти й правильності заповнення його реквізитів, наявності всіх записів, які передбачені законодавством для цього документу, реальності та відповідності цифрових даних, включаючи правильність арифметичних розрахунків. При дослідженні документу за формою основними способами, які використовує експерт-бухгалтер, є формальна та арифметична перевірки. Формальна перевірка передбачає встановлення повноти та правильності оформлення документів, заповнення реквізитів, відповідність підписів осіб, які склали документ.
Цей спосіб документального контролю дозволяє переконатися, що для оформлення даної господарської операції використано документ необхідної форми. Належним чином оформлений документ повинен мати всі відомості, необхідні для обґрунтування облікових записів, контролю за здійснюваними господарськими операціями та одержання вичерпних відомостей про ці операції. Так, наприклад, зазначення номеру та дати реєстрації будь-якого документу в ряді випадків перешкоджає
складанню безтоварних і безгрошових документів, формальну перевірку застосовують з метою виявлення фактів підробки та дописок в документах, виправлення цифрових даних і зміни реквізитів. Оскільки наявність виправлень може бути сигналом недоброякісності документу. При формальній перевірці виявляється наявність і достовірність тих реквізитів, які передбачені для даного типу документів. Реквізити документу – це найважливіші відомості про певні господарські факти,
явища і процеси, що характеризують певні властивості цих фактів. Такі реквізити, як підписи, печатки, штампи за необхідності можна порівняти з реквізитами інших документів, які складені раніше або пізніше. На кожному підприємстві діють визначені правила ведення документації. Одні з них є загальними для всіх підприємств (наприклад, правила оформлення первинних документів, облікових регістрів, звітності, які визначаються законодавством країни), інші діють в межах окремих відомств (наприклад, правила зберігання документів під грифом "таємно", відповідальність за їх дотримання встановлюються й затверджуються керівником підприємства, в діяльності якого використовуються такі документи. При здійсненні формальної перевірки особлива увага звертається на: – нумерацію документів. Часто в документі номер взагалі не зазначається, що може свідчити про фіктивність
документу, його несвоєчасне оформлення, неуважність бухгалтерських працівників, а також порушення в документообороті підприємства. Нерідко номер складається з цифр, літер, розділових знаків (знаку дробу, дефісів, дужок), які можуть бути ознакою несвоєчасності складання документу (наприклад, накладна від 10.07.2004 р. має номер 438/1 або 438/а й недивно, якщо виявиться, що існує накладна від 10.07.04 р. за номером 438). Причиною появи таких номерів також
є несвоєчасне оформлення документів або неуважність працівників тощо; – дату складання документів. Вона повинна відповідати вимогам документу (наприклад, у видатковому касовому ордері одержувач коштів повинен зазначити дату отримання коштів із вказанням назви місяця прописом), а також формату країни, в якій створено документ: дата зазначається тільки цифрами або цифрами й буквами (місяць). Необхідною є відповідність дати документу встановленому стандарту дати:
європейському, американському чи японському. У зв’язку з цим, експерт-бухгалтер перед дослідженням повинен з’ясувати стандарт, який використовує підприємство, для уникнення помилкових висновків. Це обумовлено тим, що дати за різними стандартами відрізняються порядком зазначення числа, місяця й року; – наявність віз посадових осіб, уповноважених надавати дозвіл на здійснення господарських операцій, оскільки віза є своєрідним засвідченням того, що керівнику відомо про здійснення цієї операції та дозволу керівника на її проведення. Експертного дослідження потребує також точність зазначення одиниць виміру та відповідність їх кількісним показникам операції. На практиці такі розбіжності зустрічаються досить часто. Наприклад, в найменуванні одиниці виміру зазначається "тонна", а кількість запасів проставляється в кілограмах. За рахунок цього кількісний показник операції збільшується в тисячу разів, а наслідок
– виникнення незрозумілих лишків або недостач, марне витрачання часу на з’ясування причин таких явищ. Також перевіряють дотримання однозначності кількісно-сумових показників. Тобто, години, дні, витрати пального, тонно-кілометри проставляють в цілих числах; тонни, машино-зміни, умовні еталонні гектари – з одним знаком після коми; обсяг виконаних робіт – з двома знаками. Крім того, експерт-бухгалтер повинен встановити наявність на первинних документах, які пройшли всі
стадії обробки, відмітки про відображення документу в регістрах обліку або зведених документах, що проставляється виконавцем. При ручній обробці цією відміткою є дата запису до облікового регістру, а при обробці на комп’ютері – відтиск штампу контролера, відповідального за обробку документів. Ця позначка виключає можливість повторного використання документів. Так, наприклад, документи, які додаються до прибуткових
і видаткових касових ордерів, а також документи, які були підставою для нарахування заробітної плати, повинні мати відмітку про погашення: відбиток штампу або напис від руки "Отримано", "Сплачено" із зазначенням дати (числа, місяця, року). З метою визначення правильності сумарних і кількісних показників операції, арифметичних розрахунків при її документальному відображенні, експерт-бухгалтер повинен провести арифметичну перевірку. Арифметична перевірка – це перевірка документів, яка здійснюється шляхом перерахунку результатів таксування, загальних підсумків, узгодження нарахувань і утримань (знижок) тощо, з метою визначення правильності розрахунків і виявлення можливих зловживань, які приховані неправильними арифметичними діями. За допомогою цієї перевірки експерт-бухгалтер перевіряє правильність підрахунків у кожному з документів, які досліджуються. Експерту-бухгалтеру необхідно здійснювати таку арифметичну перевірку, оскільки підсумки
можуть бути правильні, однак, суми, які їх складають, не відповідати підсумку. Тобто, прийоми арифметичної перевірки дозволяють виявити суттєві викривлення інформації, завуальоване розкрадання. Наприклад, бухгалтер вступає в змову з касиром і завищує в платіжній відомості підсумок готівки до видачі. З поточного рахунку касир отримує кошти в сумі, що дорівнює підсумку за платіжною відомістю.
Тобто, більше, ніж потрібно видати працівникам. Після цього касир, видає працівникам грошові кошти в сумі, меншій ніж підсумок (спотворений) за відомістю, однак, списує за видатковим касовим ордером суму, що дорівнює підсумку в платіжній відомості, — завищену. Різниця в сумах коштів, що у нього залишається розділяється між ним і бухгалтером. Слід обов’язково звертати увагу на підсумки в документах, які викривляються при множенні
кількісних показників на вартісні (наприклад, акт приймання-передачі, накладна на внутрішнє переміщення товарно-виробничих запасів тощо). Арифметична перевірка документів є одним із найскладніших етапів експертного дослідження, оскільки при складанні документів, особливо внутрішніх, не завжди проставляють вартісні показники (заробіток працівника або бригади, вартість відпущених матеріалів тощо). Органами Державної податкової служби України визначено, що слід розуміти під арифметичними помилками. Це, зокрема, помилки або описки, допущені платником податку при заповненні декларації (розрахунків) або додатків до них, при виконанні арифметичних дій (додавання, віднімання, множення, ділення, розрахунку відсотків, частки), які передбачені при обчисленні об’єкта оподаткування з метою визначення податкових зобов’язань з податку, збору, обов’язкового платежу, а також описки, допущені при перенесенні даних
з додатків, на підставі яких заповнюються відповідні рядки декларації (неправильно проставлена кома при вказанні одиниці виміру, неправильно перенесений підсумок з додатку та ін.) У деяких випадках у експерта виникає також необхідність в проведенні таксування (перемноженні ціни запасів на їх кількість, розцінки на обсяг виробітку тощо) та підсумовуванні показників у документах. Це стає особливою копіткою роботою за значної кількості найменувань запасів (робіт) у документі.
Необхідність проведення експертом-бухгалтером формальної та арифметичної перевірки обумовлюється тим, що неякісна інформація бухгалтерського обліку виникає через помилки працівників, які її реєструють. Саме на стадіях складання первинної документації, реєстрації даних, як доводить практичний досвід, допускаються випадки свідомої фальсифікації показників, а значить – відомостей про господарську діяльність. Свідома фальсифікація показників первинних документів, як правило, здійснюється з метою:
– відображення завищених, поліпшених результатів роботи конкретного працівника структурного підрозділу чи в цілому господарської діяльності для отримання кращої оцінки підсумків роботи або високої винагороди; – розкрадання (привласнення) майна підприємства. Проте для виявлення зазначених порушень і встановлення обставин їх вчинення формальної і арифметичної перевірки недостатньо. Крім того, перед експертом-бухгалтером, як правило ставляться питання, які вимагають оцінки якості та встановлення фактичних обставин господарських операцій. Для цього експерту-бухгалтеру необхідно встановити правильність здійснення і відображення в документі господарської операції за допомогою дослідження відомостей про неї. 3. Оцінка достовірності обліку на основі дослідження господарських операцій Кожна господарська операція, яку можна визначити як відносини між фізичними та юридичними особами, здійснюються
з певною метою. В цьому полягає її важливість та необхідність відображення в документі, який повинен відповідати законодавчо закріпленим вимогам до його оформлення. Тобто, відсутність будь-якого реквізиту (або ж наявність зайвих), необумовлені виправлення в документі одразу сприймаються як свідчення нездійсненності господарських операцій або ж викривлення їх сутності. Разом з тим, зовнішні неточності можуть бути не зумисними діями, а механічними помилками
особи, відповідальної за створення документу. У зв’язку з цим для об’єктивності висновків експерт-бухгалтер повинен вивчити або визначити фактичні обставини господарської операції. Господарськими операціями називаються оцінені та задокументовані факти господарського життя, у результаті яких відбувається зміна стану (складу) майна, капіталу, зобов’язань і фінансових результатів підприємства. Господарська операція в судово-бухгалтерській експертизі
є поняттям набагато ширшим, ніж в обліку. Це пов’язано з тим, що в судово-бухгалтерській експертизі під операцією розуміють будь-яку задокументовану ситуацію, яка може й не відображатися в бухгалтерському обліку. Завданням екеперта-бухгалтера є встановлення достовірних характеристик-показників господарських операцій, які обумовили призначення судово-бухгалтерської експертизи. Причому виконати це завдання експерт-бухгалтер може за допомогою використання лише наданих йому документів слідчим або судом і сукупності методів і способів дослідження. Крім того, складність вивчення господарських операцій експертом-бухгалтером у процесі судово-бухгалтерської експертизи пов’язана з тим, що експерт-бухгалтер не був очевидцем подій, про які свідчить документ. У зв’язку з цим, експерт повинен максимально правильно використати логічне мислення, знання бухгалтерського обліку, економічного аналізу, методики господарського контролю.
Такий комплекс знань передбачає вміння експерта-бухгалтера зрозуміти сутність розслідуваної справи, оцінити достатність наданих документів для відповіді на питання слідчого чи суду, а також побудувати й довести (або спростувати) гіпотезу. Це вміння є одним із основних показників рівня професійної підготовки експерта. Разом з тим у професійній діяльності вміння мислити, провести повне та об’єктивне дослідження повинно
грунтуватися на знаннях і досвіді. Тому експерту-бухгалтеру для успішного дослідження операцій необхідно: – по-перше, усвідомити, що в сфері господарської діяльності всі дії підпорядковуються правилу, яке можна порівняти із законом збереження енергії у фізиці. Тобто, створення будь-якого засобу відбувається за рахунок перетворення інших засобів і ресурсів, а також прикладених до цього людських зусиль.
Таким чином, будь-яка господарська операція має свою причину й наслідок; – по-друге, будь-яка господарська операція відбувається в порядку, який передбачає певні дії осіб з організації її здійснення, реалізації, документального оформлення, контролю; – по-третє, усі операції у сфері господарювання повинні здійснюватися відповідно до діючого законодавства, тобто бути законними, відповідати меті та можливостям юридичної особи, належним чином задокументованими – для підтвердження своєї достовірності, а також забезпечувати ефективність господарської діяльності – бути доцільними; – по-четверте, сукупність господарських операцій, незважаючи на їх зв’язок з економікою це велика кількість різних за змістом і формою реалізації фактів, тому вивчення кожного з них вимагає творчого, індивідуального підходу, глибокого розуміння сутності. Наявність зазначених умов створює необхідність виділення методів
і способів, які можуть застосовуватися для дослідження господарських операцій. При цьому враховується, що: – частина операцій є типовими за порядком здійснення і оформлення документів, а тому методика їх дослідження в будь-яких ситуаціях буде однаковою (як, наприклад, операції з виплати заробітної плати працівникам підприємства з каси. Оскільки на усіх підприємствах для виплати заробітної плати з каси складається платіжна відомість
і видатковий касовий ордер); – поділом усіх операцій за обраними ознаками, що створює можливість підібрати методи дослідження операцій за групами. Таким чином, експерт-бухгалтер при дослідженні господарських операцій для відповіді на питання слідчого або суду повинен врахувати існування наступних видів операцій (табл. 1). Таблиця 1 Класифікація господарських операцій для експертного дослідження № з/п
Ознаки класифікації Види операцій 1 За відношенням до реальної дійсності випадкові, сумісні, несумісні, залежні, незалежні, неможливі 2 За відповідністю нормативним актам законні, незаконні 3 За відповідністю показникам плану (норми) доцільні, недоцільні 4 За ступенем адекватності відображення явищ достовірні, недостовірні 5 За методикою дослідження стандартні, нестандартні Розглянемо зміст деяких з наведених видів операцій. За ознакою відношення до реальної дійсності. Операції, які в реальних умовах могли відбутися або не відбутися, називаються випадковими. Декілька операцій називають сумісними, якщо поява однієї з них не виключає появу іншої. Якщо можлива поява лише однієї операції, тобто, якщо одночасно не можуть з’явитися інші, таку операцію називають несумісною. Сумісними можна назвати операції з нарахування заробітної плати робітникам і нарахування зносу виробничих основних засобів.
Проте неможливе витрачання готівки, одержаної в банку для виплати заробітної плати, на господарські потреби: здійснення таких виплат є порушенням чинного законодавства. Крім того, несумісною буде операція з відпуску на виробництво 1500 кг цукру, якщо на складі є лише 1000 кг. Операції називаються залежними, якщо поява однієї із них залежить від появи інших. Залежною є, наприклад, операція з нарахування внесків до фондів соціального
страхування, які повинно сплачувати підприємство, лише тоді, коли нараховується заробітна плата (звичайно, окрім донарахування внесків при виправленні помилок, нарахування штрафних санкцій тощо). Не менш яскравим прикладом є: виплата заробітної плати готівкою, яка залежить від того, чи отримано грошові кошти з поточного рахунку в касу підприємства для зазначених виплат. Незалежними називають операції, якщо поява кожної з них не залежить від появи
інших. Операція, яка не може виникнути при дотриманні діючого законодавства називається неможливою. ЇЇ прикладом може бути оплата постачальнику за придбані запаси готівкою в сумі 12000 грн. в один день. Дослідження показали, що більшість спеціалістів, які займаються експертними дослідженнями протягом 2-3-х років опановують загальні вміння вивчати матеріали справи та відповідати на поставлені слідчим (судом) питання. Однак багато з них, зустрівшись з, незнайомою ситуацією, розгублюються. Ситуації, хід вирішення яких наперед відомий у зв’язку з їх типовістю, називають стандартними або шаблонними. Такі ситуації повинні вміти вирішувати всі експерти-бухгалтери, навіть початківці (із врахуванням особливостей здійснення цих операцій відповідно до обставин кожної окремої справи). Проте в буденній практиці перед експертом найчастіше постають питання, на які не має наперед готової
відповіді, оскільки обставини кожної справи, що розслідується, є нетиповими, неповторними. Тому такі ситуації отримали назву нестандартних. Нестандартність ситуації багато в чому залежить від того, чи вирішувалася раніше така ситуація, а не від самого вирішення ситуації. Не всі нестандартні ситуації однаково складні, але часто зустрічаються ситуації, де і умова зрозуміла, і вимоги (питання, завдання, програми) зрозумілі.
Незрозумілими є лише два моменти: – як вирішувати дану ситуацію? – які способи та прийоми необхідно застосувати під час її вирішення? Нестандартні ситуації в певній мірі неповторні. Експерти-бухгалтери повинні навчитися мислити та керувати своєю розумовою діяльністю. Метою є пошук найбільш загального, економічного, а головне – об’єктивного вирішення ситуації. Якщо експертом повністю досліджені обставини справи, то він може відповісти на питання: чи законна
операція або чи достовірна та доцільна вона? З метою забезпечення ефективності експертного дослідження, можливості більш чіткої ідентифікації виду господарської операції, відображеної в документі, а також надання її характеристики експерту-бухгалтеру потрібно користуватися рис. 2 і таблицею 2. Співвідношення між шістьма видами досліджуваних експертом-бухгалтером операцій характеризуються наступним чином (рис. 2): . Рис. 2. Схема визначення якості операцій, що перевіряються На рисунку стрілками зображено поєднання різних видів господарських операцій в одній. Різні варіанти поєднання наведених на рис. 2 видів операцій наведено в табл. 2. Таблиця 2 Можливі поєднання різних видів господарських операцій № з/п Позначення поєднання Якісні характеристики господарських операцій 1 АВ достовірна, але не законна 2 ВС незаконна і недоцільна 3
СД недоцільна і недостовірна