Реферат на тему: Ервін Чаргафф – американський біохімік, член Національної АН США (з 1965 році). Закінчив Віденський університет (1928). Працював в лабораторії обмінної хімії в Єльскому університеті (США; 1928-1930), в Берлінському університеті (1930-1933). В 1933 емігрував із Германії, в 1933 – 1934 працював Пастерівському інституті в Парижі. З 1935 року в Колумбійському університеті в Нью-Йорку (з 1952 року – професор, з 1970 – завідувач кафедри біохімії, з 1974 – професор біохімії в лабораторії клітини). Основні наукові роботи присвячені вивченню хімічного складу і структури і структури нуклеїнових кислот. Визначив кількісне відношення азотистих основ, які входять до їх складу. Показав (1950-1953), що загальна кількість аденінових залишків в кожній молекулі ДНК рівна кількості тимінових залишків, а кількість гуанінових одиниць – кількості цитозинових. Це відкриття ("правило Чаргаффа") було використане Ф. Х. К. Кріком і Дж. Д. Уотсоном при побудові моделі структури ДНК. Довів, що ДНК володіє видовою специфічністю. Вчений зумів відкинути гіпотези про існування багатьох різновидів ДНК. Ервін – перший дослідник денатурації ДНК. У його багаторічний науковий доробок ввійшли дослідження зсідання крові, вивчення ліпідів і ліпопротеїнів, метаболізму амінокислот. Член Американської академії мистецтв і наук (з 1961), Паризької АН (з 1963 року), Нідерландської королівської АН (з 1964 року), Академії натуралістів Німеччини "Леопольдіна". Золота медаль імені Л. Пастера Французького біохімічного товариства (1949 року). Медаль імені К. Нейбера Американського товариства хіміків і фармацевтів (1958). Ервін Чаргафф народився 11 серпня 1905 року в м. Чернівці (Україна). Про своїх батьків Ервін згадує: "Про своїх дорогих батьків я завжди згадую з сумом – їх життя було набагато важчим від мого". Батько працював банкіром. Мати Роза Зільберштейн була дуже доброю і милосердною. Жили Чаргаффи у Чернівцях по вул. 28 червня № 20 (сучасна назва, хоча номер будинку такий же). Про місто Чернівці Чаргафф писав "Ніколи в житті я зустрічав такої яскравої зелені як в місті свого дитинства – Чернівцях". У 1914 році Чаргаффи поїхали на деякий час (як вони тоді думали) до Відня, де несподівано помер батько Ервіна. Саме в цей час почалася війна. З цього приводу Е.Чаргафф пізніше напише: "…ми дізналися, що дому в нас більше немає: в Чернівці прийшла війна. Страшна безжалісна війна, яка забрала мільйони життів. Від цього страхіття неможливо сховатись. Наука почала здаватися мені схованкою від усіх жахів, але вони і тут догнали мене". Е. Чаргафф наполегливо вчиться і в 1928 році захищає докторську дисертацію у Віденському університеті, де стає членом науково-дослідницької організації. Пізніше Ервін працює асистентом на факультеті вірусології в Берлінському університеті протягом 1930-1933 років. Через рік він займається дослідницькою діяльністю в Пастерівському інституті в Парижі. Після цих мандрівок учений працює в Колумбійському університеті. Стартуючи як науковий дослідник на факультеті біохімії, він піднявся до асистента професора, а пізніше став деканом факультету. Ервін Чаргафф залишив у науці неоцінений слід. Хоча він писав, що намагання зрозуміти природу – справа безнадійна, що наші пошуки приведуть лише до пояснення, а не до розуміння, та все ж таки він шукав розуміння завжди. Повертаючись думками до свого минулого, Ервін завжди згадує: "Майже все життя я сам був собі учителем. Можна сказати, що я ніколи не був учнем великого вченого, слава якого освітлювала би моє життя". Чаргафф пробивав собі дорогу сам, і той світ, у якому він опинився, був досить жорстоким і недоступним. У 1945 році на Хіросіму і Нагасакі скинуті атомні бомби. Чаргаффові було тоді 40 років, він працював асистентом професора в Колумбійському університеті. Страшні події того часу змусили його задуматись. Ервін розумів, що учений несе відповідальність за те, як будуть використані результати його праці. Про катастрофу в Японії він згодом напише: " Був глибоко впевнений, що жодна людина не має права робити подібні злочини, і що наука, яка виточила і вклала меч у руки вбивці, взяла на свою душу гріх, який вона не зможе змити впродовж віків". Як бачимо, 1945 рік сильно вплинув на уявлення Чаргаффа про роль науки. Він зрозумів, що це не новий вид бізнесу, а частина загальнолюдської культури. Можливо, після цих подій у вченого пробудився талант публіциста. Це вже не вченому, а публіцистові Ервіну Чаргаффу належать слова: "рівень розвитку держави визначається трьома складовими: відношенням до дерев, відношенням до дітей, відношенням до рідної мови." Ервін Чаргафф помер 20 червня 2002 року у Нью-Йорку.
Похожие работы
Курсовая: Вивчення мохоподібних
1. У результаті наших досліджень було зібрано 19 видів мохоподібних, які належать до 7 родин, 11 родів та 15 видів. Найбагатшою за видовим складом є…
Реферат: Биология лишайников
Как могут лишайники выживать в условиях среды, столь неблагоприятных для любой другой формы жизни? Одно время полагали, что секрет их успеха связан с защитой водоросли…
Реферат: Органы выделения, терморегуляция кожи
Выделение из организма воды, углекислого газа, мочевины и других конечных продуктов распада органических соединений — непременная часть обмена веществ и направлено на поддержание постоянства внутренней…
Реферат: Класс споровики
Малярийные плазмодии – возбудители малярии, одного из древних и до сих пор широко распространенных заболеваний в глобальном масштабе. Плазмодии, вызывающие у человека малярию, делятся на…
Реферат: Способы размножения живых организмов
Многие организмы, размножающиеся бесполым путем, все же изобрели ряд способов, с помощью которых они время от времени совершают обмен генетическим материалом между двумя клетками одного…
Реферат: Размножение, рост и индивидуальное развитие организмов
Размножение — это свойство организмов производить потомство или способность организмов к самовоспроизведению. Являясь важнейшим свойством живого, размножение обеспечивает непрерывность жизни, продолжение видов. Процесс размножения исключительно…