Фінансовий облік розрахунків з бюджетом

Міністерство освіти України
Рівненський державний технічнийуніверситет
Кафедра обліку і аудиту
Курсова робота
на тему:
Фінансовий облік розрахунків з бюджетом
Виконав:
студентІІІ курсу
факультетуекономіки
групиБ-4
КобилінськийА.С.
Науковийкерівник:
ПозняковськаН. М.
Рівне
2000

ЗМІСТ
Вступ
Розділ 1. Порядок нарахування тасплати податків, зборів та платежів підприємства до бюджету
Податок на додану вартість
Податок з прибутку підприємств
Прибутковий податок з громадян
Збірна обов’язкове соціальне страхування і страхування на випадок
безробіття
Збір на обов’язкове державне пенсійнестрахування
Комунальний податок
Відрахування до інноваційного фонду
Розділ 2. Первинний, аналітичний і синтетичний облік розрахунків збюджетом
Розділ 3. Звітність по податках,зборах і платежах Висновок
Список використаної літератури

ВСТУП
Сьогодні, колитриває спад виробництва промислової продукції, збільшується заборгованість міжсуб’єктами підприємницької діяльності, накопичуються борги з платежів добюджету і позабюджетних фондів, держава вживає конкретних заходів, спрямованихна створення ефективних умов для підприємств, що виробляють продукцію,виконують роботи і надають послуги шляхом зниження податкового тиску.
Останніми роками у нашій державінамітилася стійка тенденція до зниження податкового тягаря з метою підтримкивітчизняного товаровиробника.
Значну роль увирішенні цього питання відведено податковій службі України. Наприклад, у ходівивчення нових законодавчих і нормативних документів з оподаткуванняподатковими органами здійснюється ретельний аналіз об’єктів, базиоподаткування, порядок обчислення і сплати податків, зборів (обов’язковихплатежів), зіставлення з пропозиціями, що надходять від платників податків. Усяця робота спрямована на удосконалення податкового законодавства, зниженняподаткового тиску на вітчизняних товаровиробників, а також подальший розвитокцивілізованих партнерських відносин між податковою службою і платникамиподатків.
Яскравимприкладом реалізації державної політики із створення необхідних умов длярозвитку вітчизняної економіки є підписаний Президентом України Указ від03.07.98 р. №727/98 “Про спрощену систему оподаткування, обліку ізвітності суб’єктів малого підприємництва”, згідно з яким суб’єктигосподарської діяльності малого підприємництва – юридичні особи одержалиможливість з 1 січня 1999 р. застосовувати спосіб оподаткування шляхомсплати єдиного податку.
Ефективністьоподаткування забезпечується певною мірою застосуванням системного підходу. Увітчизняній фінансовій літературі не бракує різноманітних пропозицій щодо зміничинної системи оподаткування. Найбільшого поширення набула ідея замінининішньої податкової системи одним універсальним податком. Із цього приводуслід зауважити, що ідея єдиного податку має більш ніж двовікову історію і впрактичному плані не знайшла свого підтвердження.
Досвід розвиткуоподаткування в європейських країнах підтвердив, що ідея єдиного податкунадумана і практично нездійсненна. Багатозначна сукупність податків дає змогуне тільки більшою мірою охопити всі можливі джерела оплати, запобігши ухиленнювід оподаткування, врахувати платоспроможність платників податків, тобтополіпшити виконання ними своєї фіскальної функції, а й оптимізувати їхрегулюючий вплив на економічні відносини в країні.
Сьогодні однією знайактуальніших проблем для суб’єктів підприємницької діяльності є введення вдію з 1 січня 2000 року Закону України від 16.07.99р. №996-XIV “Пробухгалтерську звітність і фінансовий облік в Україні”, який передбачаєзапровадження нових нормативних документів бухгалтерського обліку щодоорієнтації підприємств на роботу з національними стандартами. Відсутністьвзаємоузгодженості між існуючими на даний час податковим і бухгалтерськимобліком не дає можливості відобразити реальний стан фінансово-господарськоїдіяльності підприємства. Впровадження національних стандартів бухгалтерськогообліку, як і раніше, зберігає відрив податкового обліку від бухгалтерського,при цьому показники податкового обліку не відбивають реального стануфінансово-господарської діяльності підприємствами, а лише визначаютьзобов’язання суб’єкта підприємницької діяльності перед бюджетом. З метоюприведення у відповідність цих двох обліків необхідно законодавчо врегулюватипорядок взаємоузгодженості податкового і бухгалтерського обліку, що дасть змогубачити реальну картину фінансово-господарської діяльності підприємств.
Дана курсова робота має на метісистематизувати, розширити і закріпити теоретичні знання на практиці навичкиведення бухгалтерського обліку, набуті під час вивчення курсу “Фінансовийоблік”; перевірити вміння застосовувати ці знання для оцінки постановки облікуна конкретному підприємстві (в даному прикладі – це ТОВ “Сагайдачний”) ірозробки пропозицій щодо її вдосконалення, розвинути навички самостійної роботиі використання отриманих знань з організації і методики наукових досліджень увирішенні завдань поставлених у курсовій роботі.
Так як темакурсової роботи “Фінансовий облік розрахунків з бюджетом”, то відповіднооб’єктом дослідження є податки і збори (обов’язкові платежі) до бюджету та додержавних цільових фондів. Під ними слід розуміти обов’язковий внесок,здійснюваний платниками у порядку і на умовах, що визначаються у Законі України“Про оподаткування” від 18.02.97р. №77/97-ВР.
У даній роботіпередбачається висвітлити такі питання, як: 1) порядок нарахування та сплатиподатків, зборів та платежів підприємства до бюджету; 2) первинний облікрозрахунків з бюджетом; 3) аналітичний і синтетичний облік розрахунків збюджетом; 4) звітність по податках, зборах і платежах.

РОЗДІЛ 1. ПОРЯДОК НАРАХУВАННЯ ТАСПЛАТИ ПОДАТКІВ, ЗБОРІВ ТА ПЛАТЕЖІВ ПІДПРИЄМСТВА ДО БЮДЖЕТУ
Податки є формоюфінансових відносин між державою і членами суспільства з метою створеннязагальнодержавного централізованого фонду грошових ресурсів, необхідних дляздійснення державою її функцій.
Податки і збори –це обов’язкові платежі до бюджету і державних цільових фондів, що здійснюютьсяплатниками у порядку і на умовах, визначених законодавчими актами.
За формоюоподаткування всі податки поділяються на дві групи: 1) прямі; 2) непрямі.
Прямівстановлюються безпосередньо щодо платників, їх розмір залежить від масштабівоб’єкта оподаткування:
– податок наприбуток;
– прибутковийподаток з громадян.
Непрямі податкивстановлюються в цінах товарів і послуг, їх розмір для окремого платника прямоне залежить від його доходів. Стягуються у вигляді надбавки до ціни товару ісплачуються споживачами при його купівлі (ПДВ, акцизний збір).
За економічнимзмістом об’єкта оподаткування податки поділяють на три групи:
1. Податки надоходи – стягуються з доходів фізичних та юридичних осіб.
2. Податкина споживання – сплачуються не при отриманні доходів, а при їх використанні.
3. Податкина майно – встановлюються щодо рухомого і нерухомого майна.
Державні цільовіфонди – це фонди, створені відповідно до законів України, що формуються за рахуноквизначених законами України податків і зборів (обов’язкових платежів) юридичнихосіб, незалежно від форм власності і внесків фізичних осіб.
Платникамиподатків є юридичні та фізичні особи, на які, відповідно до законодавчих актів,покладено обов’язок сплачувати податки.
Сукупністьподатків і зборів до бюджетів і державних цільових фондів, що сплачуються увизначеному законами України порядку, складає систему оподаткування.
Облік платниківподатків і зборів здійснюється Державною Податковою адміністрацією та іншимидержавними органами відповідно до законодавства. Банки та іншіфінансово-кредитні установи відкривають рахунки платникам податків і зборівлише за умови пред’явлення ними документа, що підтверджує взяття їх на облікДПА і в триденний термін повідомляють про це ДПА.
Об’єктамиоподаткування є доходи (прибуток), додана вартість продукції, робіт, послуг,вартість продукції в т.ч. митна. або її натуральні показники, спеціальневикористання природних ресурсів, майно юридичних і фізичних осіб та інші об’єкти,визначені Законом України “Про систему оподаткування” від 18.02.97 №77/97-ВР.
Прибуток, який єоб’єктом оподаткування, визначається шляхом зменшення суми скоригованоговалового доходу звітного періоду, визначеного згідно з п.4.3. цього Закону, на:
– суму валовихвитрат платника податку, визначених ст.5 цього Закону;
– сумуамортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із ст.ст.8 і 9 цього Закону.
Законом від15.07.99р. внесені зміни до двох Законів – “Про податок на додану вартість” від03.04.97р. і “Про оподаткування прибутку підприємств” від 22.05.97р.
Варто звернутиувагу на те, що до внесених змін не були об’єктом оподаткування податком надодану вартість операції з передачі основних фондів у вигляді внеску достатутного фонду юридичної особи для формування його цілісного майновогокомплексу в обмін на імітовані ним корпоративні права. Ця норма законупоширювалася лише на операції з передачі основних фондів на митній територіїУкраїни. З набуттям чинності цього закону не є об’єктом оподаткування йоперації щодо ввезення основних фондів на митну територію України (окрімпідакцизних товарів) чи їх вивезення за межі митної території України.
Однак цим жезаконом обумовлено, що передача товарів (робіт, послуг) на баланс платника,уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності, вважається продажемтоварів (робіт, послуг), а, отже, і оподатковується ПДВ на загальних підставах.
Необхідно такожзвернути увагу на те, що внесено зміни й у визначення бази оподаткуванняподатком на додану вартість, а саме: до внесення змін до бази оподаткуваннявходили всі податки і збори, а з уведенням в дію змін до бази оподаткування припродажу включаються тільки загальнодержавні податки і збори. Таким чином, базаоподаткування зменшилася.
Прибутокплатників податку, включаючи підприємства, засновані на власності окремоїфізичної особи, оподатковується за ставкою 30% до об’єкта оподаткування.
Для виконанняЗакону “Про оподаткування прибутку підприємств” використовуються такі періоди:
– звітний(податковий) рік – період, який розпочинається 1 січня поточного року ізакінчується 31 грудня цього ж року;
– звітнийквартал.
Ставки податку наприбуток, пільги щодо податку, об’єкт оподаткування, порядок обчисленняоподатковуваного прибутку, строки і порядок сплати та зарахування податку добюджетів можуть встановлюватися лише шляхом внесення змін до цього Закону.
Платники податкусамостійно визначають суми податку, що підлягають сплаті.
Податок наприбуток нараховується за відповідною ставкою (встановленою цим Законом) відприбутку, що підлягає оподаткуванню, розрахованому згідно з п.3.1. цьогоЗакону.
Податок, щопідлягає сплаті до бюджету, дорівнює визначеній сумі, яка зменшена на вартістьторгових патентів, придбаних платником податку згідно із законом України “Пропатентування деяких видів підприємницької діяльності”.
Платники податкупротягом кварталу, за винятком нерезидентів та виробників сільськогосподарськоїпродукції, сплачують авансові внески податку до бюджету за перший та другиймісяці кварталу, які визначаються платником податку самостійно без поданняподаткової декларації.
Авансові внескинараховуються за відповідними ставками від прибутку, який визначається шляхомзменшення суми скоригованого валового доходу на суму валових витрат та сумуамортизаційних відрахувань з урахуванням особливостей оподаткування громадськихорганізацій інвалідів, підприємств-виробників спеціальних продуктів дитячогохарчування, інноваційних центрів, та особливостей перенесення збитків нанаступні податкові періоди.
Авансові внескисплачуються до бюджету за підсумками першого та другого місяців кварталу до20-го числа другого і третього місяців кварталу відповідно.
Бюджетніорганізації сплачують податок на прибуток, отриманий від підприємницькоїдіяльності щоквартально та наростаючи підсумком з початку звітного податковогороку.
ТОВ“Сагайдачний”, що є базою написання курсової роботи, сплачує рядзагальнодержавних і місцевих податків та зборів.
Загальнодержавніподатки та збори:
– ПДВ
– Податок наприбуток підприємств
– Прибутковийподаток з громадян
– Збір наобов’язкове соціальне страхування
– Збір наобов’язкове соціальне страхування на випадок безробіття
– Збір наобов’язкове державне пенсійне страхування
– Відрахування доіноваційного фонду
Місцеві податки:
– Комунальнийподаток
Аналітичний і синтетичний облікрозрахунків з бюджетом ведеться окремо по кожному податку чи збору (платежу добюджету) за відповідними проводками.
ПОДАТОК НАДОДАНУ ВАРТІСТЬ
Суб’єктипідприємницької діяльності у процесі виробництва створюють нову вартість, яказа сучасних умов в Україні складається з фонду оплати праці, прибутку (частинаякого вилучається до бюджету), а також податку на додану вартість і акцизногозбору (дане підприємство не сплачує), які в повному обсязі підлягають вилученнюна загальнодержавні потреби, тобто до державного бюджету.
Податок на доданувартість – це частина новоствореної вартості, яка сплачується до державногобюджету на кожному етапі виробництва і реалізації товарів, виконання робіт,надання послуг. Головна особливість цього податку полягає в тому, що йогоплатниками по суті є кінцеві споживачі товарів і послуг. За допомогою цьогоподатку між кінцевими споживачами рівномірно розподіляється та частинаствореного у суспільстві продукту, яка має централізуватись і задовольняти загальнодержавніпотреби. Він стимулює економію витрат усіх видів матеріальних ресурсів. У сферіобігу податок на додану вартість стимулює продавців до стримування продажнихцін на товари і послуги.
Визначенняплатників податку на додану вартість, об’єкти, базу та ставки оподаткування,перелік неоподатковуваних операцій, особливості оподаткування експортних таімпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування тавнесення податку до бюджету визначено у Законі України “Про податок на доданувартість” зі змінами і доповненнями станом на 1 серпня 2000р.
Згідно ЗаконуУкраїни “Про ПДВ” підприємство (ТОВ “Сагайдачний”) є платником податку надодану вартість і зареєстроване у Державній податковій інспекції, маєіндивідуальний податковий номер, що використовується для справляння податку.Об’єктом оподаткування для підприємства є операції з продажу товарів (робіт,послуг) на митній території України. База оподаткування операцій з продажутоварів, робіт, послуг визначається, виходячи з їх договірної (контрактної)вартості, визначеної за вільними або регульованими цінами (тарифами) зурахуванням податків (загальнодержавних), за винятком ПДВ, що включається вціну товарів (робіт, послуг) згідно з законами України з питань оподаткування.
Згідно ст.3 цьогозакону об’єкти оподаткування оподатковуються за ставкою 20 відсотків. Податокстановить 20 відсотків бази оподаткування та додається до ціни товарів (робіт,послуг).
Платник податкузобов’язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначеніокремими рядками:
1) порядковийномер податкової накладної;
2) датавиписування податкової накладної;
3) назвуюридичної особи, зареєстрованої як платник податку;
4) податковийномер платника податку;
5) місцерозташування юридичної особи;
6) описи товарів(робіт, послуг) та їх кількість;
7) повну назвуотримувача;
8) ціну продажубез врахування податку;
9) ставку податкута відповідну суму податку у цифровому значенні;
10) загальну сумукоштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.
Датою виникненняподаткових зобов’язань з продажу товарів вважається дата, яка припадає наподатковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталасяраніше:
– або датазарахування коштів від покупці на банківський рахунок платника податку, якоплата товарів, що підлягають продажу, а у разі продажу товарів за готівковікошти – дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої– дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговуєплатника податку;
– або дата відвантаженнятоварів, а для робіт – дата оформлення документа, що засвідчує факт виконанняробіт платником податку.
Підприємство маєправо на податковий кредит, який складається із сум податків, сплачених(нарахованих) підприємством у звітному періоді у зв’язку з придбанням товарів(робіт, послуг) вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництвата основних фондів, що підлягають амортизації.
Суми податку, щопідлягають сплаті до бюджету або відповідно з бюджету, визначаються як різницяміж загальною сумою податкових зобов’язань, що виникли у зв’язку з продажемтоварів протягом звітного періоду. Сплата податку проводиться не пізніше 20числа місяця, що настає за звітним періодом.
Підприємствосправляє податок за формулою:
СПДВ =(В + З + М) х /> ; та СПДВ = (В + З) х />,
де      СПДВ– сума ПДВ;
         В –митна вартість;
         З –митні збори;
         М –мито;
         П –ставка податку на додану вартість.
У строки,передбачені для сплати податку, підприємство подає податковому органу (ДПІ) замісцем знаходження податкову декларацію незалежно від того, чи виникло у цьомуперіоді податкове зобов’язання, чи ні.
На основі нормЗакону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.97р. №168/97-ВРскладено таблицю основних бухгалтерських проводок з ПДВ за найбільш типовимиопераціями, що здійснюється платниками ПДВ. Для кращого сприйняття новихбухгалтерських звітів з обліку ПДВ паралельно з ними буде наводитися старакореспонденція рахунків (таблиця ).
ПОДАТОК З ПРИБУТКУПІДПРИЄМСТВ
У світовийпрактиці податок на прибуток є однією з основних частин бюджету у будь-якійкраїні.
Підприємство є платником податку зприбутку, так як воно здійснює діяльність, яка спрямована на отриманняприбутку.
Згідно ЗаконуУкраїни “Про оподаткування прибутку підприємств” станом на 1 грудня 1999 року(№ 283/97 – ВР), об’єктом оподаткування є прибуток, який визначається платникомзменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеногозгідно із Законом: на суму валових витрат платника податку, або сумуамортизаційних відрахувань.
Валовий доходвключає: загальні доходи від реалізації товарів, доходи від операцій особливоговиду (бартерні), доходи, не враховані в обчисленні валового доходу періодів, щопередують звітному, та виявлені у звітному періоді.
До валовогодоходу підприємство не включає: суми податку на додану вартість; суми коштівабо вартість майна, отримані платником податку як компенсація або за рішеннямсуду.
У облікувизначається скоригований валовий доход різницею між валовим доходом за звітнийперіод і сумами, що виключаються з валового доходу.
Валові витративиробництва та обігу – це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій,матеріальній, або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартостітоварів, які придбаваються платником податку для їх подальшого використання увласній господарській діяльності.
Амортизаціяосновних фондів і нематеріальних активів – це поступове віднесення витрат на їхпридбання, встановлення або поліпшення, на зменшення скоригованого прибуткуплатника податку у межах норм амортизаційних відрахувань.
Сумаамортизаційних відрахувань звітного періоду визначається шляхом застосуваннянорм амортизації до балансової вартості груп основних фондів на початокзвітного періоду розраховується за формулою:
Ба = Ба-1+ Па-1 – Ва-1 – Аа-1;
Підприємство маєправо застосовувати щорічно індексацію балансової вартості групи ОФ та нормуамортизації на коефіцієнт індексації, який визначається за:
Кі =(Іа-1 – 10) / 100; де Іа-1 – індекс інфляції року зарезультатами якого проводиться індексація.
Норма амортизаціївстановлюється у % до Бв кожної з груп ОФ на початок звітного періоду в такомурозмірі:
         I.             група ОФ — 1,25% ;
       II.             група ОФ — 6,25% ;
      III.              група ОФ- 3,75% ;
Підприємство сплачує до бюджетучастину податку на прибуток визначену із застосуванням понижуючого коефіцієнтадо норм амортизації.
До складу валовихдоходів ТОВ “Сагайдачний” за перше півріччя включає доходи від продажу товарівнаростаючим підсумком з початку року.
До валових витратпідприємство включає витрати, пов’язані з підготовкою, організацією, продажемпродукції (робіт та послуг).
Прибутокпідприємства оподатковується за ставкою 30% до об’єму оподаткування.
Для веденняподаткового обліку використовують такі періоди, як звітний (податковий) кварталі звітний рік.
Платники податкусамостійно визначають суми податку, що підлягають сплаті. Податок сплачуєтьсядо бюджету не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним кварталом.
Суми податку наприбуток зараховуються до бюджетів територіальних громад за місцезнаходженнямплатника податку.
ПРИБУТКОВИЙПОДАТОК З ГРОМАДЯН
Платниками прибуткового податку в Україні є громадяни України. Об’єктомоподаткування є сукупний дохід (оподатковуваний) за календарний рік, одержанийз різних джерел як на території України, так і за її межами (що складається змісячних сукупних оподатковуваних доходів). При визначенні сукупногооподатковуваного доходу враховуються доходи, одержані як в натуральній формі,так і в грошовій національній валюті. Доходи одержані в натуральній формізараховуються до сукупного оподаткованого доходу за календарний рік за вільними(ринковими) цінами.
Згідно ДекретуКабінету Міністрів України “Про прибутковий податок з громадян” підприємство досукупного оподатковуваного доходу громадян не включає допомогу по державномусоціальному страхуванню і державному соціальному забезпеченню, крім допомоги потимчасовій непрацездатності (в тому числі допомога по догляду за хвороюдитиною); державні пенсії; компенсаційні виплати.
Підприємствозобов’язане:
а) своєчасно і вповному обсязі нараховувати, утримувати та перераховувати до бюджету суми податкуз доходів громадян, що підлягають оподаткуванню у джерела виплати;
б) своєчаснонадавати податковим органам відомості за встановленою формою про виплаченігромадянам доходи, що підлягають обліку і оподаткуванню.
До сукупногооподатковуваного доходу відносяться одержані за місцем основної роботи доходиза виконання трудових обов’язків у тому числі за сумісництвом, за виконанняробіт за договорами підряду, а також інші доходи, що утворюються в результатінадання за рахунок коштів підприємства своїм працівникам матеріальних ісоціальних благ у грошовій та натуральній формі.
Підприємство здійснює обчислення,утримання та перерахування прибуткового податку до бюджету. Обчислення податкупротягом року провадиться з суми місячного сукупного оподатковуваного доходу заставками, які вказані у “Інструкції про прибутковий податок з громадян” від 26грудня 1992р. №13-92 КМУ (див. таблицю).
Цифрова шкаластавок при неоподатковуваному мінімумі в 17 грн.
ТаблицяМісячний сукупний оподатковуваний доход (у неоподатковуваних мінімумах) Ставки та розміри податку до 17 грн. включно не оподатковується від 17 грн. до 85 грн. 10% суми, що перевищує 17 грн. від 86 грн. до 170 грн. 6,8 грн. + 15% суми, що перевищує 85 грн. від 171 грн. до 1020 грн. 19,55 грн. + 20% суми, що перевищує 170 грн. від 1021 грн. до 1700 грн. 189,55 грн. + 30% суми, що перевищує 1020 грн. від 1701 грн. і вище 393,55 грн. + 40% суми, що перевищує 1700 грн.
Підприємствоодночасно з поданням чеків на отримання коштів для виплати належних громадянамсум за другу половину місяця подають до установ банків платіжне доручення наперерахування до бюджету утриманих сум прибуткового податку.
Суми податку, неутримані або утримані не повністю з працюючих громадян, стягуютьсяпідприємством до повної сплати заборгованості. Не утримані або утримані неповністю суми прибуткового податку з громадян, що звільнилися, сплачуютьсяпідприємством за рахунок власних коштів.
Для громадян, якімають право на одержання пільг сума місячного оподатковуваного доходу зменшитьсяна розмір цих пільг.
По закінченнюкалендарного року визначається сума сукупного річного оподатковуваного доходу.Прибутковий податок з річного доходу визначається з середньомісячного доходу зурахуванням сплачуваного (утриманого) протягом року податку з місцевих доходів.Обчислення податку і перерахування проводиться підприємством до 1 лютогонаступного за звітним роком, а до 15 лютого ці відомості подаються доподаткової інспекції.
Підприємствопісля закінчення кожного місяця, але не пізніше строку одержання в установібанку коштів на виплату ЗП зобов’язане перерахувати до бюджету суминарахованого і утриманого прибуткового податку за минулий місяць.
ЗБІР НАОБОВ’ЯЗКОВЕ СОЦІАЛЬНЕ СТРАХУВАННЯ
І СТРАХУВАННЯНА ВИПАДОК БЕЗРОБІТТЯ
Підприємство,згідно Закону України “Про збір на обов’язкове соціальне страхування” від 3червня 1999 року № 722-ХІV є платником цього збору, так як воно використовує працю найманихпрацівників.
Об’єктомоподаткування є фактичні витрати на виплату основної і додаткової заробітної платита інших видів заохочень і платежів, виходячи з тарифних ставок.
Цей збірсплачується за рахунок Фонду соціального страхування України. Нагляд за йогофінансовою діяльністю здійснює наглядова рада Фонду соціального страхуванняУкраїни. Кошти обов’язкового соціального страхування на випадок безробіттязараховуються на окремий рахунок Державного бюджету України.
Ставка збору наобов’язкове соціальне страхування (у тому числі на обов’язкове соціальнестрахування на випадок безробіття) встановлюється у розмірі 4% від об’ємуоподаткування, і 1,5% від об’єму оподаткування на збір на обов’язкове соціальнестрахування на випадок безробіття; 0,5% від об’єму оподаткування фізичних осіб(на випадок безробіття) та 1% (до 150 грн.) чи 2% (> 150 грн.), розміру оплатипраці громадянина.
Нарахування зборудо Фонду здійснюється страхувальниками за чинними ставками. При цьому не маютьзначення джерела фінансування виплат, статті витрат: види платіжнихдокументів. Перерахування коштів на рахунки Фонду страхувальник (підприємство)здійснює одночасно з одержанням коштів на оплату праці в установах банку. Уразі нестачі у страхувальників збору коштів на оплату праці і сплату зборів вповному обсязі видача коштів на оплату праці і сплата збору здійснюється упропорційних розмірах.
Не внесеністрахувальником у встановлений строк платежі до Фонду вважаються недоїмкою істягуються в безспірному порядку, встановленому законодавством для стягненнязбору на обов’язкове страхування з нарахуванням пені. Пеня нараховується з суминедоїмки за кожний прострочений день у розмірі, встановленому законодавством.Вся сума заборгованості за коштами Фонду та пеня зараховується на рахунокФонду. Пеня нараховується з дня наступного після одержання заробітної плати іпо день сплати платежу.
Витрати по коштахФонду соціального страхування з початку року підприємство спрямувало надопомоги: по тимчасовій непрацездатності.
По тимчасовійнепрацездатності по догляду за хворим.
Днем сплатиплатежу вважається день списання установою банку суми платежу з рахункаплатника (підприємства) незалежно від часу її зарахування на рахунок фонду.
У випадкунесплати недоїмки у встановлений строк відновлюється нарахування пені напрострочену суму за весь період від дня утворення недоїмки.
Страхувальникизобов’язані проводити облік розрахунків за коштами збору та інших надходженьФонду з органами їх реєстрації.
Сумидонарахування обов’язкових платежів і фінансових санкцій сплачуються до Фондустрахувальниками, профспілковими органами у 10-й термін з дня складання актаревізії чи перевірки окремими платіжними дорученнями.
ЗБІР НАОБОВ’ЯЗКОВЕ ДЕРЖАВНЕ ПЕНСІЙНЕ
СТРАХУВАННЯ
Згідно ЗаконуУкраїни “Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування” від 15 липня1999 року № 967 – XIVпідприємство є платником цього збору, так як використовує працю найманихпрацівників.
Законом Українивстановлено ставки збору: для даного підприємства вона становить 32% фактичнихвитрат на оплату праці працівників.
Обчислення зборудо Пенсійного фонду здійснюється щомісячно за ставками. При цьому не маютьзначення джерела фінансування, виплат, статті витрат і види платіжнихдокументів.
Збір наобов’язкове державне пенсійне страхування сплачується одночасно з одержаннямкоштів в установах банків на оплату праці. У разі недостатності в платниківзбору коштів на оплату праці і сплату збору у повному обсязі видача коштів наоплату праці і сплата збору здійснюється у пропорційних розмірах.
Для зарахуваннякоштів платників Пенсійного фонду в установах банку відкривається поточнийрахунок на балансовому рахунку № 2560 “Державні позабюджетні фонди”, девідображаються їх надходження та використання. Рахунок відкривається в порядку,встановленому НБУ. Нарахований збір, інші платежі підприємство сплачуєбезготівковим перерахуванням відповідних сум із своїх банківських рахунків нарахунок органу Пенсійного фонду в установі банку.
Суми своєчасно несплаченого збору на обов’язкове державне пенсійне страхування вважаютьсяпростроченою заборгованістю: сплачуються з нарахуванням пені. Вонанараховується на суми заборгованості за кожний день прострочення платежу,включаючи день сплати, з розрахунку 120 відсотків річних від облікової ставкиНБУ, що діяла в період наявності недоїмки.
КОМУНАЛЬНИЙПОДАТОК
Підприємствосплачує такий місцевий податок, як комунальний. Відповідно до ст… 15 ДекретуКабінету Міністрів України “Про місцеві податки і збори”
від 20.05.93 року№ 56/93 об’єктом оподаткування є фонд оплати праці, що не перевищує 10% річногофонду оплати праці, обчислений виходячи з офіційно встановленого неоподатковуваногомінімуму доходів громадян (17 грн.).
Порядокобчислення комунального податку визначають органи місцевого самоврядування. Цейподаток визначається розрахунковим шляхом виходячи з середньо обліковоїчисленності працюючих і ставки податку. Згідно листа Міністерства статистикиУкраїни від 13.02.1996 року № 04-2-7/60, підприємство для обчисленнякомунального податку використовує середньо облікову чисельність штатнихпрацівників облікового складу.
У списковий складвизначаються всі працівники, які прийняті на постійну, сезонну, а такожтимчасову роботу строком на один день і більше з дня зарахування їх на роботу.У списковому складі враховуються як фактично працюючі, так і відсутні на роботіз будь-яких причин, тобто усі працівники, які перебувають у трудовихвідносинах, не залежно від форми договору.
Середньосписковачисельність працівників за звітний період обчислюється шляхом підсумуваннячисельності працівників спискового складу за кожний календарний день звітногомісяця, включаючи святкові, неробочі і вихідні дні, і діленням одержаної сумина число календарних днів звітного місяця.
Середньосписковачисельність працівників за період з початку року (у тому числі за квартал,півріччя, 9 місяців, рік) обчислюється підсумуванням середньоспискової чисельностіпрацівників за всі місяці роботи підприємства, що минули за період з початкуроку до звітного місяця включно, та ділення одержаної суми на кількість місяцівза період з початку року.
Сума нарахованогоподатку включається до складу валових витрат підприємства – по податковомуобліку, а в бухгалтерському обліку відображається збільшенням витратвиробництва або обігу.
Якщо прирозрахунку комунального податку платником виявлена помилка, то відповідно до п.8 “Інструкції про порядок застосування та стягнення фінансових санкцій органамидержавної податкової служби” від 20.04.95 року №28, затвердженої наказомГоловної державної податкової інспекції України і зареєстрованої у Міністерствіюстиції України 06.05.95 року за № 127/663, фінансові санкції не будуть застосовані,якщо платник самостійно до початку перевірки врахує суму недонесеного податку урозрахунку за наступний звітний період і подасть цей розрахунок до податковоїінспекції, а також проведе доплату податку.
Термін сплатикомунального податку встановлює орган місцевого самоврядування.
Підприємствосплачує цей податок і подає розрахунок до 15 числа місяця наступного за звітнимперіодом.
ВІДРАХУВАННЯДО ІННОВАЦІЙНОГО ФОНДУ
Відповідно доЗакону України “Про Державний бюджет України на 1999 рік” від 31.12.98 року №378 – XII підприємство є платникомвідрахувань до Інноваційного фонду. Ці відрахування здійснюються у розмірі 1%від обсягу реалізації продукції, зменшених на суму податку на додану вартість.
Після закінченнявстановленого строку сплати обов’язкових внесків невнесена сума вважаєтьсянедоїмкою і стягується з нарахуванням пені із розрахунку 120 % річних відоблікової ставки НБУ від суми недоплати, розрахованої за кожний день прострочкиплатежу.
Сума сплачуєтьсяі подається розрахунок до 15 числа місяця, слідуючого за звітним.
Відповідно дост… 14 Закону України “Про систему оподаткування” від 25.06.91 року № 1251 – XII підприємство несе відповідальністьза правильність обчислення і своєчасність сплати податків.
Податок наприбуток підприємств визначається згідно декларації про прибуток підприємства.Декларація заповнюється в тис. грн.
Доходи відпродажу товарів (робіт, послуг): 5,5 тис. грн… Доходи у вигляді безповоротноїфінансової допомоги та безоплатно надання товарів: 2,9 тис. грн… сукупнийваловий доход: 8,4 тис. грн… (5,5 + 2,9). Скоригований валовий доход(розраховується як різниця між сукупним валовим доходом та доходами. які засвоїм змістом підлягають виключенню зі складу валових доходів з метоюоподаткування) становить 8.4 тис. грн..
Витрати,пов’язані з придбанням матеріальних активів, виконанням робіт, надання послугдля їх подальшого використання у власній господарській діяльності: 4,6 тис.грн.., приріст балансової вартості інвентарних запасів покупних товарів,матеріалів, сировини, комплектуючих виробів та напівфабрикатів на складах, унезавершеному виробництві та залишках готової продукції: +0,4 тис. грн..,витрати на оплату праці, включаючи внески на соціальні заходи (соціальне,пенсійне страхування та додаткове пенсійне забезпечення) складають 1,2 тисгрн.., інші витрати, пов’язані з підготовкою, організацією, веденнямвиробництва, продажем продукції (робіт, послуг) – 0,1 тис. грн… Загальна сумавалових витрат: 6,3 тис. грн… (4,6 + 0,4 + 1,2 + 0,1). Амортизаційнівідрахування – 0,2 тис. грн… Оподаткований прибуток, що підлягає оподаткуваннюза ставкою 30 відсотків до перенесення збитків на наступні податкові квартали:1,9 тис. грн… (8,4 – 6,3 – 0,2). Податкове зобов’язання: 0,57 тис. грн. (1,9 х30%). Нарахований податок зменшується на 0,3 тис. грн., отже, сума податку, щопідлягає нарахуванню за особовим рахунком платника: 0,27 тис. грн.(0,57 – 0,3).
Податок на доданувартість розраховується у податковій декларації по податку на додану вартість.Операції, що оподатковуються за ставкою 20%: обсяги продажу без урахування:2000 грн., сума ПДВ: 400 грн. (2000 х 20%). Загальний обсяг продажу: 2000 грн.Всього по зобов’язаннях по ПДВ: 400 грн. Придбані з податком на додану вартістьна митній території України товари (роботи, послуги), вартість яких відноситьсядо складу валових витрат виробництва (обігу) для цілей здійснення операцій, якіпідлягають оподаткуванню: обсяги придбання без урахування ПДВ – 1600 грн.,дозволений податковий кредит – 320 грн. (1600 х 20%).
Всього по податковомукредиту – 320 грн.
Чиста сумазобов’язань по ПДВ у даному звітному періоді 80 грн. (400 – 320). Сума ПДВ, якапідлягає нарахуванню за особовим рахунком платника.
Суму комунальногоподатку відображено в розрахунку суми комунального податку. Середньосписковачисельність працюючих за звітний квартал становить: за І місяць – 3 чол., за ІІмісяць – 4 чол., за ІІІ місяць – 4 чол… Діючий розмір неоподаткованогомінімуму: 17 грн. (встановлюється Урядом). Сума неоподаткованого мінімуму посередньосписковій чисельності: за І місяць звітного кварталу 51 грн. (17 х 3),за ІІ місяць звітного кварталу – 68 грн. (17 х 4), за ІІІ місяць звітногокварталу (17 х 4). сума неоподаткованого мінімуму з початку року – 867 грн.(680 + 51 + 68 + 68). Сума комунального податку – 10% від суми неоподаткованогомінімуму: 86,70 (867 х 10%). Нараховано податку за попередній звітний період:68 грн. (680 х 10%). До сплати по строку нарахованого за звітний період 18,70грн. ((51 + 68 + 68) х 10%).
Збір наобов’язкове соціальне страхування сплачується згідно розрахункової відомості покоштах Фонду обов’язкового соціального страхування, ставка якого становить 4%від фактичних витрат на оплату праці. Середньоспискова чисельність працюючих –4 чол., в т. ч. жінок 3. Загальний Фонд заробітної плати: 2323,60 грн. Залишокзаборгованості за страхувальником на початок року – 114,98 грн.
Нарахованострахових внесків:
на початокперіоду: 58,94;
за звітнийперіод: 34,04 грн. (851 х 4%);
за І місяцьзвітного періоду: (259 х 4%) = 10,36 грн.;
за ІІ місяцьзвітного періоду: 11,84 (296 х 4%);
за ІІІ місяцьзвітного періоду: 11,84 (296 х 4%);
всього з початкуроку: 92,98 (58,94 + 34,04).
Всього належитьдо виплати: (92,98 + 114,98): 207,96 грн. Перераховано на поточний рахунокпрофспілки, Фонду: 184,28 (152,80 + 31,48), в т.ч. прострочена заборгованість:11,78 грн.
Згіднорозрахункової відомості про нарахування і перерахування збору на обов’язковесоціальне страхування на випадок безробіття можна визначити суму збору, щорозраховується за ставкою 0,5% сукупного доходу фізичних осіб. Загальна сумавиплат на які нараховується збір у розмірі 1,5% 851 грн. (259 + 296 + 296), урозмірі 0,5 – 851 грн. Всього з початку року 2324,6 грн. (479,4 + 466,20 + 528+ 851).
Заборгованість напочаток року за платником збору: 57,49 грн.
Нараховано зборуу розмірі 1,5% :
на початокперіоду: 22,10 грн. (1473,6 х 1,5%);
за звітнийперіод: 12,77 грн. (851 х 1,5%);
за І місяцьзвітного періоду: 3,89 грн. (259 х 1,5%);
за ІІ місяцьзвітного періоду: 4,44 грн. (296 х 1,5%);
за ІІІ місяцьзвітного періоду: 4,44 грн. (296 х 1,5%);
разом: 34,87 грн.(22,10 + 12,77);
У розмірі 0,5% :
на початокперіоду 7,41 (1473,6 х 0,5%);
за звітнийперіод: 4,26 грн. (851 х 0,5%);
за І місяцьзвітного періоду: 1,30 грн. (259 х 0,5%);
за ІІ місяць звітногоперіоду: 1,48 грн. (296 х 0,5%);
за ІІІ місяцьзвітного періоду: 1,48 грн. (296 х 0,5%);
разом: 11,67 грн.(7,41 + 4,26);
Всього нарахованозбору: 46,54 грн. (34,87 + 11,67).
Всього належитьдо платежу: 104,03 грн. (57,49 + 46,54).
Перераховано:
у розмірі 1,5% :
на початокперіоду: 57,29 грн.;
 за звітнийперіод: 11,87 грн.;
разом: 69,1(57,29 + 11,81).
у розмірі 0,5% :
на початокперіоду: 19,13 грн.;
за звітнийперіод: 3,96 грн.;
разом: 23,09 грн.(19,13 + 3,96).
Сума всього:92,19 грн. (69,1 + 23,09). Всього перераховано: 92,19 грн. Залишокзаборгованості на кінець звітного періоду за платником збору: 11,84 грн.(104,03 – 92,19).
Згідно звіту пронарахування збору на обов’язкове державне пенсійне страхування й іншихнадходжень та витрачання коштів Пенсійного фонду можна визначити розмір даногозбору, який нараховується у розмірі 1% з сукупного доходу фізичних осіб, 32%від загального фонду оплати праці.
За звітнийквартал витрати на оплату праці склали 528 грн. (132 + 74 + 322), а сума збору:169 грн. (528 х 32%).
Кошти на початокроку 250 грн.
Нараховановнесків: у розмірі 32%
на початоккварталу: 302 грн. ((1473 – 528) х 32%);
за І місяцьзвітного кварталу: 42 грн. (132 х 32%);
за ІІ місяцьзвітного кварталу: 24 грн. (74 х 32%);
за ІІІ місяцьзвітного кварталу: 103 грн. (322 х 32%);
у розмірі 1%
на початоккварталу: 10 грн. (945 х 1%);
за звітнийквартал: 5 грн. (528 х 1%);
за І місяцьзвітного кварталу: 132 х 1% = 1 грн.;
за ІІ місяцьзвітного кварталу: 1 грн. (74 х 1%);
за ІІІ місяцьзвітного кварталу: 3 грн. (322 х 1%).
Нараховано зборуразом: 486 грн. (302 + 10 + 165 + 5);
Перераховано нарахунок ПФУ: 1156 + 36 = 1192 грн.
Усьогоперераховано: 1262 грн. (1192 + 70);
Усього належитьдо сплати: 1436 грн.
Сума несплаченихплатежів: 174 грн. (1262 – 1436).
Розглянемоприклад нарахування прибуткового податку з громадян. Наприклад, якщо працівникунараховано 33 грн. доходу, то за шкалою прибутковий податок буде обчислюватисьнаступним чином: (33 – 17) х 10% = 1,6 грн.
Отже, сумаутриманого податку складає 1.60 грн.
Якщо працівникпрацює не за основним місцем роботи, то його дохід оподатковується за ставкою20%. При доході 187 грн., сума прибуткового податку буде становити: 187 х 20% =37,40 грн.
Якщо, наприкладпрацівник має двох дітей, віком до 16 років, то сукупний оподаткований дохідзменшується на розмір одного н. м. д. г. на кожну дитину. при нарахованомудоході в розмірі 170 грн., сума прибуткового податку буде становити ((170 – 34)– 85) х 15% + 6,80 = 14,45 грн.

РОЗДІЛ 2. ПЕРВИННИЙ,АНАЛІТИЧНИЙ
І СИНТЕТИЧНИЙОБЛІК РОЗРАХУНКІВ З БЮДЖЕТОМ
Для фіксації господарськихоперацій, що здійснюються, підприємство використовує первинні документи. Однимз головних таких документів для обліку розрахунків з бюджетом є податкованакладна.
Платник податкузобов’язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначеніокремими рядками: порядковий номер, дату виписування, назву юридичної особи,податковий номер підприємства, місце розташування юридичної особи, повну назвуотримувача, ціну продажу без врахування податку, ставку податку на відповіднусуму податку у цифровому значенні, загальну суму коштів, що підлягають сплаті зурахуванням податку.
Податкованакладна складається у момент виникнення податкових зобов’язань продавця у 2-хпримірниках. Оригінал податкової накладної віддається покупцю, копіязалишається у продавця товарів. Податкова накладна є звітним податковимдокументом, одночасно розрахунковим документом. Виписується на кожну повну абочасткову поставку товарів. Підприємство повинно зберігати податкові накладніпротягом строку, передбаченого законодавством для зобов’язань зі сплатиподатків.
Право нанарахування податку та складання податкових накладних надається виключнопідприємству, яке є платником податку. Усі складені примірники підписуютьсяособою, уповноваженою платником податку та скріплюється печаткою такогоплатника податку.
Податкованакладна видається в разі продажу товарів покупцю на вимогу. У будь-якомувипадку видається товарний чек, інший розрахунковий або платіжний документ, щопідтверджує передачу товарів, або прийняття платежу із зазначеними сумоюподатку.
Податкованакладна не виписується, якщо обсяг разового продажу товарів не більший 20гривень.
У всіх випадках,надання послуг, включаючи продаж за готівку, за бартерним обміном, вобов’язковому порядку складаються рахунки-фактури, накладні реєстри, в якихсума податку зазначається окремим рядком і обов’язково вказуються: датаскладання, назви і адреси постачальника і покупця. Кількість, ціна і сума ПДВповинні вказуватися по кожній позиції окремо.
У розрахункових(платіжних) документах за реалізовані товари (роботи, послуги) сума податкузазначається окремим рядком, а при звільнені їх від податку у зазначенихдокументах робиться позначка “Без ПДВ”.
Для облікуподатку на прибуток підприємства первинними є ті документи, які фіксують фактиздійснення господарських операцій. Наприклад: прибутковий і видатковий касовіордери, розрахунково-платіжна відомість, розрахункова відомість, книга облікупридбання товарів, книга обліку продажу товарів даним підприємством незастосовуються.
Для облікуприбуткового податку з громадян своєрідним первинним документом є книга облікудоходів і витрат, що є підставою для заповнення декларації про доходи, щопідлягають оподаткуванню, а також особовий рахунок кожного з працівників.
Для обліку зборуна обов’язкове соціальне страхування, збору на обов’язкове соціальнестрахування на випадок безробіття та збору на обов’язкове державне пенсійнестрахування використовуються такі первинні документи: особовий рахунок, наказпро надання допомоги чи відпустки, табель обліку використання робочого часу,відомість про спискову чисельність працюючих, платіжна відомість.
Для облікувнесків до інноваційного фонду використовують відомість нарахування та сплативнесків до інноваційного фонду, що ведеться на багатогранній карточці.
Для комунальногоподатку підприємство використовує такі документи: відомість про списковучисельність працюючих по кожному підрозділу підприємства, відомість нарахуваннякомунального податку, розрахункові відомості про сплату авансових внесків.
Облік податків напідприємстві ведеться на рахунку 64 “Розрахунки за податками і платежами”.
За кредитомрахунку 64 відображають платежі до бюджету, за дебетом – належні довідшкодування з бюджету податки, їх сплата, списання.
На субрахунку 641“Розрахунки з податками” ведуть облік податків, які нараховують та сплачуютьвідповідно до чинного законодавства ( податок на додану вартість, податок зприбутку громадян).
На субрахунку 643“Розрахунки за податкові зобов’язання” ведуть облік суми податку на доданувартість, визначеної, виходячи із суми одержаних авансів (попередньої оплати).
На субрахунку 644“Податковий кредит” ведуть облік суми податку на додану вартість, на якупідприємство набуло право зменшити податкове зобов’язання.
Аналітичний облікрозрахунків за податками й платежами ведуть за їх видами. Облік платежів ведутьокремо по кожному податку.
Схема обліку зацим розрахунком така. На підставі відповідних первинних документів – податковихнакладних з податку на додану вартість, розрахунків встановленої форми з іншихподатків – проводять записи у розмірі кожного податку чи платежу у реєстраханалітичного обліку рахунків з бюджетом.
Облік розрахунківза податками і платежами організований таким чином, щоб за кожним із них окремоможемо мати дані про нараховані і сплачені суми, заборгованість на кінецьмісяця. Тому до перших двох субрахунків відкриті аналітичні рахунки за назвоюподатків і платежів.
Зокрема дорахунку 64 Субрахунку 641 “Розрахунки за податками” треба відкрити такіаналітичні рахунки:
6411 “ Розрахунокз податку на додану вартість”
6412 “Розрахункиз податку на прибуток”
6413 “Розрахункиз прибутково податку громадян”
6414 “Розрахункиз комунального податку”
6415 “Розрахункиз інших податків”
Таблиця
Кореспонденціярахунків з обліку податків, зборів і платежівНАРАХОВАНО: Дт Кт 1. Податок на прибуток 98 641 2. ПДВ, Аз, збірна розвиток виноградарства і хмелярства 70 641 3. Збір на обов’язкове державне пенсійне страхування від ФОП 65, 23 84 4. Збір на обов’язкове соціальне страхування з доходів фіз… осіб. 66 653
на основі нормЗакону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.97р. №168/97 – ВРскладено таблицю основних бухгалтерських проводок з ПДВ. Для кращого сприйняттянових бухгалтерських записів з обліку ПДВ паралельно з ними буде наводитисястара кореспонденція рахунків. Кореспонденція наведена у вигляді таблиці.

РОЗДІЛ 3.ЗВІТНІСТЬ ПО ПОДАТКАХ, ЗБОРАХ І ПЛАТЕЖАХ
Бухгалтерська звітність являє собоюсистему узагальнених показників, що характеризують підсумкигосподарсько-фінансової діяльності за минулий період (місяць, квартал, рік).Вона складається шляхом підрахунку, групування і спеціальної обробки данихпоточного бухгалтерського обліку і є завершальною її стадією. Бухгалтерськузвітність повинні складати всі підприємства, що одержують доходи відгосподарської або іншої діяльності за єдиними формами, затвердженимиМіністерством фінансів.
Основними умовамиправильності складання бухгалтерських звітів і балансів є:
–    повнотавідображення всіх господарських операцій за звітний період;
–    тотожністьданих синтетичного і аналітичного обліків;
–    тотожністьпоказників бухгалтерських звітів, балансів.
Бухгалтерськузвітність поділяють на періодичну (місячну і квартальну) та річну.
Квартальнубухгалтерську звітність підприємство подає не пізніше 15-го числа наступного зазвітним кварталу.
До річногобухгалтерського звіту додають пояснювальну записку, обсяг якої не повиненперевищувати 15-20 сторінок, з викладенням основних факторів, що вплинули узвітному році на остаточні результати діяльності підприємства, із висвітленнямфінансового стану підприємства. Підприємство подає річний бухгалтерський звітне пізніше 15 лютого наступного року.
Бухгалтерськізвіти і баланси підписує керівник і головний бухгалтер.
Бухгалтерськийбаланс є найважливішим джерелом інформації про фінансовий стан підприємства назвітну дату.
Баланс – звіт профінансовий стан підприємства, який відображає на певну дату його активи,зобов’язання і власний капітал.
Активвідображається в балансі за умови, що оцінка його може бути достовірновизначена і очікується отримання в майбутньому економічних вигод, пов’язаних зйого використанням.
Зобов’язаннявідображається у балансі, якщо його оцінка може бути достовірно визначена таіснує ймовірність зменшення економічних вигод у майбутньому внаслідок йогопогашення.
Власний капіталвідображається у балансі одночасно з відображенням актів або зобов’язань, якіпризводять до його зміни.
Баланспідприємства складається на кінець останнього дня звітного періоду. Проміжна(місячна, квартальна) звітність, яка охоплює певний період складаєтьсянаростаючим підсумком з початку звітного періоду.
До активу балансувходить ІІІ розділи:
І розділ“Необоротні активи” – всі активи, що не є оборотними і включає такі статті:нематеріальні активи, незавершене будівництво, основні засоби, довгостроковіфінансові інвестиції, довгострокова дебіторська заборгованість, відстроченіподаткові активи, інші необоротні активи.
ІІ розділ“Оборотні активи” – грошові кошти та їх еквіваленти, що не обмежені увикористанні, а також інші активи. що призначені для реалізації чи споживанняпротягом операційного циклу чи протягом дванадцяти місяців з дати балансу. Донього входять такі статті: запаси, товари, векселі одержані, дебіторськазаборгованість за товари, роботи, послуги,, дебіторська заборгованість зарозрахунками, інша поточна дебіторська заборгованість, поточні фінансовіінвестиції, грошові кошти та їх еквіваленти, інші оборотні активи.
ІІІ розділ“Витрати майбутніх періодів” – зменшення економічних вигод у вигляді вибуттяактивів або збільшення зобов’язань, які призводять до зменшення власногокапіталу в майбутньому.
Пасив – цеобов’язки підприємства по займах і кредиторській заборгованості, погашення якихпризводить до зменшення вартості майна або доходів.
До пасиву балансувходить V розділів:
І розділ “Власнийкапітал” – частина в активах підприємства, що залишилася після вирахування йогозобов’язань і включає такі статті: статутний капітал, пайовий капітал,додатковий вкладений капітал, інший додатковий капітал, резервний капітал,нерозподілений прибуток, неоплачений капітал, вилучений капітал.
ІІ розділ“Забезпечення наступних витрат і платежів”, який включає такі статті:забезпечення виплат персоналу, інші забезпечення, цільове фінансування.
Зобов’язання –заборгованість підприємства, яка виникла в наслідок минулих подій і погашенняякої, як очікується, призведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють усобі економічні вигоди.
ІІІ розділ“Довгострокові зобов’язання” – всі зобов’язання, які не є поточними. До ньоговходять такі статті:
–    довгостроковікредити банків;
–    довгостроковіфінансові зобов’язання;
–     відстроченіподаткові зобов’язання;
–    іншідовгострокові зобов’язання.
IV розділ “Поточнізобов’язання” – зобов’язання, які будуть погашені протягом операційного циклупідприємства, або повинні бути погашені протягом 12 місяців починаючи з датибалансу і включає такі статті:
–    короткостроковікредити банків;
–    поточназаборгованість за довгостроковими зобов’язаннями;
–    виданівекселі;
–    кредиторськазаборгованість за товари, роботи, послуги;
–    поточнізобов’язання за розрахунками;
–    іншіпоточні зобов’язання.
V розділ “Доходи майбутніхперіодів”.
Доходи –збільшення економічних вигод у вигляді надходження активів або зменшеннязобов’язань, які призводять до зростання власного капіталу. Підсумок активівбалансу повинен дорівнювати сумі пасивів балансу.
Підприємствоскладає звіт про фінансовий результат для повної, правдивої та неупередженоїінформації про доходи, витрати, прибутки і збитки від діяльності підприємстваза звітний період.
Доход у звіті профінансові результати відображається в момент надходження активу або погашеннязобов’язання, які призводять до збільшення власного капіталу підприємства, авитрати навпаки, відображаються в момент вибуття активу або збільшеннязобов’язання, які призводять до зменшення власного капіталу підприємства (крімзменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власниками). Якщоактив забезпечує економічні вигоди протягом кількох звітних періодів, товитрати відображаються у звіті про фінансовий результат на основісистематичного та раціонального їх розподілу (наприклад, у вигляді амортизації)протягом тих звітних періодів, коли надходять відповідні економічні вигоди.Витрати слід негайно відображати у звіті, якщо економічні вигоди невідповідають або перестають відповідати такому стану, за якого вонивизначаються активами підприємства.
У розділі ІІзвіту про фінансовий результат наводяться відповідні елементи операційнихвитрат (на виробництво і збут, управління та інші операційні витрати), якихзазнало підприємство в процесі своєї діяльності протягом звітного періоду.
Розділ ІІІ звітузаповнюють акціонерні товариства, прості акції або потенційні прості акції,яких відкрито продають та купують на фондових біржах, включаючи товариства, якіперебувають у процесі випуску таких акцій. Даним підприємством розділ ІІІ незаповнюється.
Виправленняпомилок, допущених при складанні фінансових звітів у попередніх періодах,здійснюється шляхом коригування сальдо нерозподіленого прибутку на початокзвітного року і вимагає повторного відображення відповідної порівняльноїінформації у фінансовій звітності. Облікова оцінка може переглядатися, якщозмінюються обставини, на яку базувалася ця оцінка, або отримана додатковаінформація. Наслідки зміни в облікових оцінках слід включати до тієї самоїстатті звіту про фінансові результати, яка раніше застосовувалась длявідображення доходів або витрат, пов’язаних з об’єктом такої оцінки і слідвключати до звіту в тому періоді, в якому відбулася зміна, а також і внаступних періодах, якщо зміна впливає на ці періоди.
Згідно ст… 7“Інструкції про прибутковий податок з громадян” від 21.04.93 року №12громадяни, одержують доходи від здійснення будь-якої підприємницькоїдіяльності, пов’язаної з виробництвом, зобов’язані вести Книгу обліку доходів івитрат за ф. № 10. Підсумкові дані Книги обліку доходів і витрат за квартал(рік) є підставою для заповнення громадянами декларацій про доходи, щопідлягають оподаткуванню. Декларація подається особисто платником до податковоїінспекції за місцем проживання або надсилається поштою. При особистому поданнідекларації, датою подання вважається дата реєстрації її у податковій інспекції,а при наданні декларації поштою –дата відправки на штампі відділення зв’язку.
Підприємствоодночасно з поданням чеків на отримання коштів для виплати належних громадянамсум, подають до установ банків платіжне доручення на перерахування до бюджетуутриманих сум прибуткового податку. Обчислення податку і перерахуванняпроводиться підприємством до 1 лютого наступного за звітним роком, а до 15лютого ці відомості подаються до податкової інспекції.
Підприємство,після закінчення кожного місяця, але не пізніше строку одержання в установібанку коштів на виплату заробітної плати, зобов’язане перерахувати до бюджетусуми нарахованого і утриманого прибуткового податку за минулий місяць.
Підприємство, непізніше 25 числа місяця, що настає за звітним кварталом, подає до податковогооргану податкову декларацію про прибуток за звітний квартал, розрахованунаростаючим підсумком з початку звітного фінансового року. Статистичназвітність надсилається у встановленому порядку тільки на адресу органівдержавної статистики.
Платіжнідоручення на перерахування податку до бюджету подаються підприємством добанківської установи до настання строку платежу.
Протягом кварталупідприємство сплачує авансові внески податку до бюджету за перший та другиймісяць кварталу, визначеного наростаючим підсумком з початку року. Авансовівнески сплачуються до 20 числа другого, третього місяця кварталу відповідно.Розрахунки авансового внеску здійснюються самостійно, без подання податковоїдекларації.
Суми податку наприбуток зараховуються до бюджетів територіальних громад за місцезнаходженнямплатника податку.
Підприємство намомент перевірки податковим органом, податкових декларацій про прибуток ірозрахунків сплачують штраф у розмірі 10 нмдг за одноразове порушення; якщо неподано, або не своєчасно подано податкову декларацію про прибуток і розрахунок,сплачує штраф у розмірі 10% суми нарахованого податку за кожний випадокпорушення. у разі приховання або заниження суми податку – 30% сумидонарахованого податку, та пені, обчисленої виходячи із 120% облікової ставкиНБУ.
Відповідно доЗакону України “Про Державний бюджет України на 1999 рік” від 31.12.98 № 378 XII підприємство є платником відрахуваньдо Інноваційного фонду. Ці відрахування здійснюються у розмірі 1% від обсягуреалізації продукції, зменшених на суму податку на додану вартість. Цівідрахування здійснюються до 15 числа місяця, слідуючого за звітним івідображаються у “Розрахунку внесків до Інноваційного фонду”.
Величинакомунального податку, а також період за який він нараховується вказуються у“Розрахунку сум комунального податку” і подаються до ДПІ не пізніше терміну,встановленого органом місцевого самоврядування. Підприємство сплачує цейподаток і подає розрахунок до 15 числа місяця наступного за звітним періодом.
Поданняподаткової декларації по податку на додану вартість передбачено підпунктом7.7.2 ст. 7 Закону України від 03.04.97 року, № 168/97 – ВР “Про податок надодану вартість”. Підприємство подає декларацію за скороченою формою, якаподається до першого звітного періоду, в якому підприємством досягнуто обсягоподаткованих операцій у розмірі 1200 неоподаткованих мінімумів доходівгромадян. У першому звітному періоді, в якому зазначені обсяги оподаткованихоперацій були досягнуті, платником подається податкова декларація з формою,встановленою наказом ДПА України від 30.05.97 року № 166, з урахуванням змін,внесених наказом ДПА України від 10.04.98 року № 179 та цим наказом.
Деклараціяскладається із вступної частини та чотирьох розділів, з них платникомзаповнюються перші три розділи та вступна частина, четвертий розділзаповнюється працівниками податкової інспекції лише на оригіналі декларації,який залишається в податковій інспекції.
Відповідно допункту 7.7.2. статті 7 Закону, подання декларації здійснюється в строки,передбачені для сплати податку, тобто не пізніше 20-го числа місяця, наступногоза звітним періодом.
Звітний періоддорівнює одному календарному кварталу і одному календарному місяцю.
Оригіналдекларації подається підприємством до податкового органу за місцем знаходженнянезалежно від того, чи виникло у звітному періоді у платника податковезобов’язання чи ні. До декларації вносяться дані податкового обліку платникаокремо за кожний звітний період, без наростаючого підсумку. Одночасно здекларацією повинні додаватись всі необхідні додатки до декларації, поданняяких передбачено розділом 5 цього Порядку.
Підприємство єплатником збору на обов’язкове соціальне страхування на випадок безробіття.Відповідно до Порядку справлення збору, який затверджено наказом Міністерствапраці та соціальної політики від 03.10.97 року № 4 та зареєстровано уМіністерстві юстиції України 20.10.97 року за № 492/2296, підприємствощоквартально складає розрахункову відомість про нарахування і сплату збору наобов’язкове соціальне страхування на випадок безробіття за встановленою формоюта подають її у Державну службу зайнятості населення за місцем реєстрації непізніше 15 числа наступним за звітним місяця.
Розрахунковавідомість про нарахування і перерахування збору на обов’язкове соціальне страхуванняна випадок безробіття складається на підставі даних бухгалтерського облікуплатника збору по рахунках обліку витрат, розрахунків по зарплаті, розрахунківз соцстраху на випадок безробіття.
Відповідальністьза правильність обчислення і сплати збору покладено на підприємство – платниказбору.
Підприємствощоквартально складає у двох примірниках звіт про нарахування збору наобов’язкове державне пенсійне страхування, інших надходжень коштів Пенсійногофонду за формою 4 – ПФ із зазначенням сум нарахованого і сплаченого збору таінших надходжень. усі примірники звіту підписуються керівником, головнимбухгалтером підприємства і виконавцем та завіряються печаткою.
Підприємствощокварталу подає до органу Пенсійного фонду за місцем реєстрації один примірникзвіту в такі строки: до 8 квітня, до 8 липня, до 8 жовтня, до 15 січня. Другийпримірник звіту залишається в бухгалтерії підприємства.
Особи, винні внеподанні чи несвоєчасному поданні до органу Пенсійного фонду встановленоїзвітності, притягуються до відповідальності, згідно чинного законодавства.
Підприємство –платник збору до Фонду соціального страхування – щокварталу складає у двохпримірниках розрахункові відомості за коштами Фонду за формою
Ф4 – ФСС, в якомузазначаються суми нарахованого та сплаченого збору та інших надходжень, а такожсуми, витрачені на виплату допомоги, санаторно-курортне лікування йоздоровлення та здійснення інших заходів, фінансування яких проводиться закошти Фонду.
Один примірникрозрахункової відомості не пізніше 12 числа наступного за звітним місяцяподається до органу реєстрації, другий залишається в бухгалтеріїстрахувальника.
Органи реєстраціїможуть, як виняток, встановлювати для окремих організацій більш пізні строкиподання розрахункових відомостей, але не більше строку, встановленого длявиплати заробітної плати за другу половину місяця.
У разі поданнястрахувальником відомостей про нарахування збору, інших надходжень тавитрачення коштів Фонду (Ф4 – ФСС) із запізненням проти установленого строкубільше ніж на 10 днів органи реєстрації мають право не приймати до заліку врахунок збору середньомісячну суму витрат, включених до цієї відомості.
Розрахунковавідомість складається наростаючим підсумком з початку року в двох примірниках,які підписуються керівником, головним бухгалтером і подаються у профком і вищийпрофспілковий орган або орган фонду за місцем реєстрації.
ВИСНОВОК
Товариство з обмеженоювідповідальністю фірма “Сагайдачний” є заснованим на колективній формівласності, діє на підставі Статуту та установчого договору.
Метоюпідприємства є одержання прибутку від господарської діяльності в інтересахпідприємства. Веде свою діяльність згідно із Законами України “Пропідприємство” і “Про підприємництво”.
Бухгалтерськійоблік на підприємстві організований згідно “Положення про організаціюбухгалтерського обліку в Україні” за журнально-ордерною схемою.
У наш час – часпрогресивної комп’ютеризації – підприємство повинно перейти на комп’ютернуформу обліку з використанням таких програмних продуктів, як “1С – Бухгалтерія”;“1С – Підприємство”, що значно полегшить роботу бухгалтера і зменшить випадкисплати санкцій і пені за неправильно здійснений облік, дозволить вчасноподавати звітність до певних установ.
На даний часпідприємство ще діє за старими планами рахунків, тому у курсовій роботі бувзапропонований робочий план рахунків для здійснення обліку на підприємстві.
Підприємствосплачує 8 податків (7 з яких є загальнодержавними; 1 – місцевий), згідно зчинним законодавством України у відповідні строки і у необхідних сумах.
Основними формамипервинних документів для обліку розрахунків по податках, зборах і платежах є:податкова накладна, товаротранспортна накладна, платіжне доручення, податковідекларації і розрахунки податків. Порівняно з іншими підприємствами дане неведе книгу обліку придбання товарів і книгу обліку продажу товарів. Всіпервинні документи ведуться з дотриманням встановлених вимог до оформлення ізмісту.
Аналітичний облікрозрахунків за податками і платежами підприємство веде за їх видами. Облік платежівведе окремо по кожному податку.
Синтетичний облікведеться за старим планом рахунків, в той час, коли більшість підприємствУкраїни застосовують новий план рахунків, що передбачено законодавствомУкраїни.
Облік розрахунківза податками і платежами організований таким чином, що за кожний із них окремоможемо мати дані про нараховані і сплачені суми, заборгованість на кінецьперіоду. Реєстри аналітичного і синтетичного обліку відповідають своємупризначенню, дозволяють оперативно і без помилок узагальнити інформацію,отриману з первинних документів.
Також у курсовійроботі у 2-му розділі була наведена кореспонденція рахунків для ведення облікурозрахунків по податках, зборах і платежах за новим планом рахунків паралельноіз старими рахунками, для кращого сприймання нових бухгалтерських записів.
На підприємствіведеться бухгалтерська і податкова звітність, що подається до податковоїінспекції і інших органів у відповідні строки і за певною формою згідно зчинним законодавством. Але погана і несвоєчасна проінформованість бухгалтерівіз частими змінами у законодавстві України, а також низька кваліфікаціяпрацівників бухгалтерії ведуть до здійснення помилок, за які пізнішенараховуються штрафні санкції і пені.
Під час виконаннякурсової роботи були розширені і закріплені теоретичні знання веденнябухгалтерського обліку на практиці. Робота над курсовою роботою дала можливістьдосконало вивчити порядок нарахування і сплати податків, їх первинний,аналітичний і синтетичний облік, а також порядок подання звітності по податках.Опрацювання широкого кола нормативних законодавчих актів дало можливістьвідслідкувати останні зміни, що сталися в системі оподаткування, що дасть змогууникати допущення помилок і прорахунків при подальшій роботі на підприємстві, азараз – при розв’язуванні ситуаційних задач.
СПИСОКВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1.        ЗаконУкраїни “Про систему оподаткування” від 25.06.91 р № 1251 – XII.
2.        ЗаконУкраїни “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”
від 16.07.99р. № 996-XIV.
3.        П(с) БО 1“Загальні вимоги до фінансової звітності” від 21.06.99 року.
4.        П(с) БО 2“Баланс” від 31.03.99 р.
5.        П(с) БО 3“Звіт про фінансові результати” від 31.03.99 р.
6.        ЗаконУкраїни “Про податок на додану вартість” від3.04.97 р. № 168/97 – ВР.
7.        ЗаконУкраїни “Про оподаткування прибутку підприємств”
 від 22.05.97 р. № 283/97 – ВР.
8.        “Проприбутковий податок з громадян” декрет КМУ від 26.12.92 р.
9.        ЗаконУкраїни “Про збір на обов’язкове соціальне страхування”
 від 3.06.1999 р. № 722 – XIV.
10.      ЗаконУкраїни “Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування” від 15.07.99 р.№ 967 – XIV.
11.      ЗаконУкраїни “Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машинта механізмів” від 14.12.94 р. № 287/94 – ВР.
12.      ЗаконУкраїни “Про плату за землю” від 19.09.96 р. № 378/96 – ВР.
13.      ПостановаКМУ від 16.08.99 р. № 1494 “ Про затвердження Порядку справлення збору заспеціальне використання водних ресурсів та збору за користування водами …”
14.      “Інструкціяпро порядок справлення збору за геологорозвідувальні роботи, здійснювані зарахунок бюджету”
15.      ДекретКабінету Міністрів України “Про місцеві податки і збори” від 20.05.93 р. №56/93.
16.      ЗаконУкраїни “Про Державний бюджет України на 1999 рік” від 31.12.98
 № 378 – XII.
17.      “Інструкціяпро порядок застосування та стягнення фінансових санкцій органами державноїподаткової служби” від 20.04.95 р. № 28.
18.      “Все пробухгалтерський облік” № 4, № 36, № 72, № 16, № 28, № 46, № 23, № 7, № 8, за2000 рік; №80,88,89,117 за 1999 рік.
19.      “Галицькіконтракти” №2-3, №43 за 2000 рік.
20.      “Вісникподаткової служби України” №5, №7 лютий 2000 рік.
21.      “Баланс”за вересень 2000 рік (спецвипуск).
22.      “Фінанси України”№2.№5,№7, за 2000 рік.