Фізична структура даних: символ, поле,агрегат даних, запис, файл, база даних
Оскільки процес управліннянеможливий без перетворення інформації, організація інформаційного забезпеченняавтоматизованої інформаційної системи (АІС) має важливе значення. Системаінформаційного забезпечення АІС будується залежно від ряду чинників іпередбачає створення єдиного інформаційного фонду, систематизацію та уніфікаціюпоказників і документів, розроблення засобів формалізованого опису даних та ін.Все це свідчить про складність і багатоаспектність розроблення та структурноїпобудови інформаційного забезпечення залежно від задач, що розв’язуються,структури економічної системи загалом, складу функцій управління, засобівперетворення інформації, форм подання даних.
Інформаційне забезпечення єнайважливішим елементом АІС, будучи забезпечувальною підсистемою прирозв’язуванні задач управління, наповнюючи їх конкретним змістом. Дляфункціональних підсистем АІС воно є сукупністю інформаційних ресурсів.
Призначене воно дляпідвищення якості управління господарською діяльністю на основі здобуттявірогідних і своєчасних даних, необхідних для прийняття управлінських рішень.
Інформаційне забезпеченнявключає:
–єдину систему класифікаціїта кодування ТЕП і в діяльності об’єктауправління;
– уніфіковану системупервинної документації;
– масиви інформації,що використовуються для розв’язання задач управління.
У процесі розробленняінформаційного забезпечення слід визначити:
—склад інформації (перелік інформаційних одиниць або сукупностей,необхідних для розв’язання комплексу задач);
—структуру інформації та закономірності її перетворення, тобтоправила формування показників і документів;
—характеристики руху інформації (обсяг та інтенсивність потоків,маршрути руху, часові характеристики);
—характеристики якості інформації (систему кількісних оціноккорисності, значущості, повноти, своєчасності, вірогідності інформації);
—способи перетворення інформації.
Основною функцієюінформаційного забезпечення є надійне збереження на машинних носіях необхіднихданих для розв’язання задач користувачів і зручний доступ до цих даних.
Інформаційне забезпеченняАІС поділяються на позамашинне та внутрімашинне. Це зумовлено тим, що первиннаінформація зароджується у позамашінній сфері та характеризує процеси, явища,об’єкти ПС. Як правило, первинна інформація фіксується в первинних документах,що містять як НДІ, так і оперативну, облікову інформацію.
Для реалізації завданькористувача на АРМі дані позамашинної сфери мають бути перенесені на машиннийносій, де вони утворять машинну інформаційну базу (ІБ).
Ядром інформаційногозабезпечення АІС є ІБ – сукупність впорядкованої інформації, щовикористовується при функціонуванні АІС. За складом, змістом вона маєвідповідати вимогам тих задач ПС, які розв’язуються на її основі. За сфероюфункціонування виділяють позамашинну і внутрімашинну ІБ.
Позамашинна ІБ. До неї належить частина ІБ – сукупність повідомлень, сигналів ідокументів, що використовуються при функціонуванні АІС, яка сприймаєтьсялюдиною без застосування засобів обчислювальної техніки. Це сукупність усіхдокументованих даних (відомостей). Основним носієм інформації у позамашинномусередовищі є документи. За ознакою інформації, що міститься, і своїмпризначенням (подальшим використанням) документи поділяють на первинні (вхідні)та похідні (вихідні).
Вхідні документи містять первинну необроблену інформацію. Вони поділяються на нормативно-довідковій оперативні. Перші належать до категорії уловно-сталої інформації і містятьрізні регламентуючі норми та нормативи, характеристики різних об’єктів, ціни,тарифи, які тривалий час використовуються в розрахунках без зміни. Складнормативно-довідкових документів визначається характером ПС й особливістюсистеми управління об’єктом. На основі цих документів здійснюється первиннезавантаження файлів НДІ, які утворюють нормативно-довідковий інформаційний фондАІС (фонд НДІ). До нормативно-довідкових документів належать конструкторські татехнологічні документи, довідники, класифікатори, номенклатури-цінники,договори й ін.
Для внесення змін до ІБ, підтримкиїї в актуальному стані застосовується первинний документ «Повідомлення прозміну», який складається за схемою «Є – має бути». При доданні запису до ІБзаповнюється права сторона документа (має бути), при видаленні запису – ліва «є»,а при коректуванні запису заповнюються обидві сторони.
Оперативні документи містятьінформацію, що відображає Поточний стан об’єкта управління. Ця інформаціязмінюється за кожної її фіксації. Інформація первинних оперативних документівслужить для введення оперативної інформації в ЕОМ. На їх основі формуютьсяоперативні файли.
До оперативних документівналежать облікові прибутково-витратні документи на товари і матеріали,накладні, платіжні документи та ін. Різновидом оперативних документів є «Запити»(документи, які містять умови пошуку даних в ІБ, а також ті, що ініціюютьвиконання розрахунків). Запити можуть вводитися в бездокументній форміформуванням їх на екрані монітора.
Похідні (вихідні) документи формуються в процесі автоматизованого оброблення і видаються як результат.Вони формуються на основі інформації оперативних файлів і файлів НДІ, містятьінформацію, необхідну для прийняття управлінських рішень на різних рівняхуправління об’єктом. Для прийняття оперативних управлінських рішень інформаціявихідного документа може бути видана тільки на екрані монітора. Вихіднідокументи містять текстову, цифрову, графічну інформацію.
Під час розробленняпозамашинної ІБ необхідно дотримуватися вимог щодо їх форми, змісту, порядкузаповнення документів. В умовах функціонування АРМу первинні документи можутьзаповнюватися автоматизованим способом з використанням файлів НДІ. Вихіднідокументи мають відповідати своєму призначенню, періодичності складання,формату, певній послідовності розташування реквізитів.
У банківських ІС вихіднізвітні документи передаються по ЕП у формі повідомлень стандартного формату іроздруковуються в пункті приймання повідомлень.
До засобів організації таведення позамашинної ІБ належать:
—системи класифікації та кодування техніко-економічної інформації,що міститься в документах ПС;
УСД, які містять уніфікованітипові форми документів (формуляри-зразки), рекомендовані для використання вАІС;
До складу ІФ входять такіфайли: НДІ, які використовуються тривалий час без зміни в багатьох циклахоброблення (ці файли створюються при первинному завантаженні ІФ, у процесіексплуатації в них вносяться корективи в міру надходження сповіщень про зміну);оперативні, інформація яких оновлюється в міру здійснення господарськихоперацій, накопичується за певний період, після закінчення якого підлягаєузагальненню та обробленню, а потім стирається або заноситься в архів; вихідні,що формуються у процесі розв’язування задач управління і використовуються длярозв’язання інших задач або чергового розв’язання задачі, в якій сформованофайл; архівні, що накопичуються і зберігають інформацію попередніх періодів.
Для кожної ПС склад іструктура файлів – різні.
Найефективнішою організацієюІФ є організація логічно взаємозв’язаних файлів у вигляді БД – інтегрованоїсукупності даних, що не дублюються, на основі яких розв’язуються всі задачі ПС.
Внутрімашинну ІБ складаютьнезалежні масиви даних, що мають файлову організацію і створені у прикладнихпрограмах, написаних алгоритмічними мовами.
Серед засобів організації таведення внутрімашинної ІБ є програмні засоби організації, ведення і доступу доІБ, технологічні інструкції з ведення ІБ.
До програмних засобівналежать: СУБД; програмні засоби ведення, оброблення, контролю даних, яківикористовуються у великих ІБ на етапі передбазового оброблення; сервіснізасоби, що включають програми копіювання, архівування, відновлення даних,антивірусні, мережні утиліти та ін.
Особливе значення длястворення і ведення ІБ має СУБД. Вона є універсальним прикладним програмнимзасобом загального призначення. Цей ефективний програмний засіб, призначенийдля організації та ведення логічно взаємозв’язаних даних на МД, забезпечуєдоступ до них й інтеграцію даних, що не дублюються, в БД і їх багатоцільовевикористання, підтримує цілісність та несуперечність усіх даних у БД,можливість одноразового введення даних, їх захист від перебоїв інесанкціонованого доступу.
Для забезпечення процесівстворення ІБ на МД та її експлуатації потрібні відповідні технологічніінструкції користувачеві. У них визначається технологія всіх процесів створенняІБ і її ведення. Це інструкції з ведення ІБ та її коректування, якірегламентують процес підтримки БД і програмних засобів її ведення в робочомустані.
При створенні БДколективного користування, в тому числі в мережі ПК, розробляється інструкціядля адміністратора БД, в якій визначаються функції персоналу щодо забезпеченнядоступу користувачів до спільно БД, дотримання вимог із захисту інформації віднесанкціонованого доступу, відповідальності за надійне зберігання даних.
Для задоволенняінформаційних потреб усіх користувачів в АІС існує банк даних (БнД) – один зосновних компонентів інформаційного забезпечення ІС, який ще називають системоюБД, що не змінює смислове навантаження цього поняття.
До БнД входять такіскладові: обчислювальна система (сукупність апаратного або технічного тапрограмного забезпечення); БД; СУБД; словник даних (метаданих); групаадміністратора БД.
Інформаційним ядром цієїсистеми є база даних.
База даних – динамічна модель, яка відображає семантику ПС та інформаційнізапити кінцевих користувачів /О.
На всіх етапах життєвогоциклу БД складається з двох компонентів: структури та даних. На різних рівняхабстракції опису БД її структура зображується по-різному.
На концептуальномуінфологічному рівні структура БД ефективно відображається у виглядіЕК-діаграми, запропонованої у 1976 р. П. Ченом; на концептуальномудаталогічному рівні вона є або ієрархічною, або мережною, або реляційною, абооб’єктно-орієнтованою, або об’єктно-реляційною, або багатовимірною, або гібридноюмоделлю даних. На фізичному рівні структура БД – це структура файлів даних ідопоміжних файлів.
Самі файли даних такожскладаються з двох компонентів: структури та даних. Структура файла вреляційній моделі (схема 15) – це ім’я, тип поля, його довжина, точність (длячислових полів).
Структура ідеальної БД маєбути чіткою, ясною і прозорою. БД має бути вільною від баластної інформації:дублювання даних, синонімів, омонімів, груп даних, що повторюються,обчислювальних елементів.
Елементи даних, які обчислюються,не можуть зберігатися тільки в разі транзакційної або операційної БД, яка, навідміну від аналітичної, не містить агрегатів даних. Оскільки транзакційна БД єобов’язковим елементом будь-якої ІС та здебільшого реляційною, у подальшомуматеріал орієнтовано на цю категорію БД.
БД повинна міститимінімальну кількість елементів даних, які несуть максимум інформації про станПС. Елементи БД мають бути організовані оптимальним способом, тобто такимчином, щоб забезпечити сталість БД у розумінні семантичної цілісності описустану ПС при маніпулюванні даними або несуперечливості даних, прийнятноїшвидкості пошуку елементів даних, надійності зберігання, узгодженості, безпеки,відкритості структури для поповнення та модифікації.
Розробленням структури БД навсіх етапах займається системний аналітик, який забезпечує БД усіма необхіднимивластивостями.
Дані – це компонент БД, яким маніпулює користувач
ІС, актуалізуючи БД.
Дані сучасних БД поділяютьсяна:
– алфавітно-цифрові(використовуються практично в
усіх ІС);
– графічні образи (застосовуютьсяв різних системах автоматизованого проектування (САПР));
– гіпертекстові,гіпермедійні, мультимедійні
– просторові або картографічні(застосовуються в геоінформаційних системах);
– ряди даних (як правило,хронологічні ряди, що використовуються у багатовимірних БД, які становлятьоснову сховищ даних).
Сучасні СУБД є засобамирозроблення прикладних програмних продуктів, оскільки вони дають змогу нетільки забезпечити БД, що проектується, необхідними властивостями, які задаютьна етапі фізичного проектування, а й розробити потрібні програмні продукти задопомогою засобів автоматизації проектування (засобів генерації меню, екраннихформ, звітів та інших компонентів ПЗ). Нині найбільшою популярністюкористуються СУБД реляційного типу.
Словник метаданих сам пособі є БД, що містить дані про дані, тобто інформацію про саму БД, і єінструментом адміністратора БД.
У словнику корисно мати такідані: ім’я, тип, довжину, точність, допустимі значення кожного елемента даних;назви файлів даних і допоміжних файлів, що забезпечують доступ до даних; адресицих файлів, кількість записів, які зберігаються (мають формуватися автоматичнопри роботі з даними); дати реєстрації змін у структурах даних (теж маютьформуватися автоматично); дані про адміністраторів, які керують файлами, таіншу інформацію.
Система управління БД разомз обчислювальною системою та словником БД є інструментальним засобомрозроблення та супроводу БД.
Адміністратор БД – особа або група осіб, які відповідають за загальне керування БД.
До обов’язків адміністратораБД належать: визначення інформаційного змісту БД, структури зберігання тастратегії доступу, взаємодія з користувачами, визначення контролю повноважень іпроцедур перевірки вірогідності даних, а також стратегії відновлення даних,керування ефективністю БД.
Доповнення інформаційноїмоделі даних. Наявна модель доповнюється додатковими локальними інформаційнимиструктурами, пов’язаними з запитами потенційних користувачів системи. Вонизображуються у вигляді ЕR-діаграм, які доповнюють ЕR-діаграму, створену на етапіконцептуального проектування БД. Одержана в даному разі інфологічна модель ПСне відображає тільки можливий запит адміністратора БД, пов’язаний з її власноюструктурою.
У найпростішому випадкуадміністратора БД цікавить відповідь на запит: «Список імен файлів (ззазначенням місця їх розташування, кількості записів, розмірів у байтах, датстворення, імен розробників), в яких є поле з іменем «ХХХХХХХХХ». Такий запитактуальний, коли є потреба змінити структуру існуючої БД.
З цією метою створюєтьсясловник БД, який можна назвати БД над БД. Тут виділяють типи сутностей «Файл» та«Поле», які мають таку специфікацію.
ФАЙЛ (Ім’я файла.Кількість логічних записів, Кількість байтів, Дата створення, Ім’я розробника).
ПОЛЕ ФАЙЛА (Ім’я поля.Тип, Довжина, Точність). Зв’язок «Включення» між типами сутностей не маєвласних атрибутів.
ФормулюванняСУБД-орієнтованої логічної структури, або даталогічиої концептуальної моделіБД. На цьому етапі виконується перетворення інфологічної моделі ПС надаталогічну модель.
Для усунення зв’язку типуМ: М у модель даних вводять додаткові записи. Дані перетину, що належать обомтипам сутностей, будуть атрибутами додаткових записів. Завдяки цьому складнамережа зводиться до простої мережної моделі.
АГРЕГАТ ДАНИХ сукупністьелементів даних у запису;
БАЗА ДАНИХ сукупністьвзаємопов’язаних даних, організованих згідно з схемою бази даних так, так щоб зними міг працювати користувач;
ДАНІ інформація, подана уформалізованому вигляді, придатному для пересування, інтерпретації абооброблення за участю людини чи автоматичними засобами;
ЗАПИС набір елементів даних,що розглядаються як єдине ціле.
2. Операційнаінформація з обліку фінансово-розрахункових операцій
Головною метоюфункціонування бухгалтерської інформаційної системи на підприємстві єзабезпечення керівництво підприємства фінансовою інформацією для прийняттяобґрунтованих рішень при виборі альтернативних варіантів використання обмеженихресурсів. Деякі підприємства також використовують не фінансову інформацію. Вцьому випадку на підприємстві створюється економічна інформаційна система, якаскладається із взаємопов’язаних підсистем, які забезпечують управлінськийапарат необхідною інформацією. При цьому бухгалтерська підсистема єнайважливішою, так як виконує провідну роль в управлінні потоком інформації простан об’єкта управління, напрямку його надходження в усі підрозділипідприємства, а також зацікавленим особам поза ним.
Бухгалтерські інформаційнісистеми представляють бухгалтерську інформацію, що відображає повну картинугосподарської діяльності підприємства. На сучасному етапі в умовах переходу наміжнародні стандарти ведення бухгалтерського обліку змінилась орієнтаціябухгалтерської інформації. Якщо зовсім недавно її основним користувачем булиоргани державного управління, то зараз бухгалтерська інформація є основою дляприйняття управлінських рішень як всередині підприємства, так і зовнішніми щодонього користувачами облікової інформації. Передусім вона надає кількісні дані,необхідні для виконання таких функцій управління виробництвом і комерційноїдіяльності підприємства, як планування, контроль і аналіз.
Застосування комп’ютерноїтехніки вносить певні зміни до організації бухгалтерського обліку, причомуобчислювальна техніка з допоміжного засобу перетворюється на визначний факторорганізації обліку, змінюючи не тільки форму обліку, але й зміст. Ці змінизумовлені тим, що змінюються способи обробки інформації, за яких забезпечуєтьсярізна швидкість надання звітної інформації. Вона забезпечується, як правило,раціональною організацією облікових даних, одноразовим їх отриманням тапередачею по всіх напрямках.
Виділяють дві послідовністадії автоматизації обліку: механізацію облікових робіт на окремих ділянкахобліку за допомогою обчислювальних пристроїв (так звану «малу механізацію») такомплексну автоматизацію бухгалтерського обліку в умовах автоматизованоїсистеми управління підприємством (АСУП).
Способи обробки обліковоїінформації поділяють на три види: паперовий, механізований і комп’ютеризований(автоматизований) залежно від виду обчислювальної техніки, що застосовується.
При визначенні способуобробки облікової інформації головним є не тільки вид техніки, щозастосовується, але й сукупність способів та методів її використання. При механізаціїобчислювальна техніка виступає допоміжним засобом для обробки інформації, а прикомп’ютеризації технічні засоби стають основним засобом ведення обліку: суттєвізміни відбуваються в процесі збирання, накопичення облікової інформації, їїпередачі та одержання підсумкових показників. На відміну від механізаціїкомп’ютеризація обліку базується на системному вирішенні облікових завдань задопомогою комп’ютерів.
Автоматизовані інформаційнітехнології утворюють людино-машинну облікову систему, яка функціонує на базіобчислювальних мереж та інших сучасних засобів комп’ютерної техніки, щозабезпечують комплексне виконання функцій бухгалтерського обліку.Автоматизовані інформаційні технології в обліку утворюють для обліковцяінтерактивне інформаційне середовище.
Зазначимо, що терміни «автомат»та «автоматизація» почали широко вживатись тільки у 50-х роках XX ст.
Можна виділити декількапідходів та напрямів:
1. системний підхід доавтоматизації бухгалтерського обліку;
2. розробка форм обліку,орієнтованих на використання комп’ютерів;
3. трансформація методубухгалтерського обліку.
Відрив теоретичних концепційобліку від практики є одним з недоліків існуючих підходів до йогокомп’ютеризації. Для вирішення даної проблеми існують два шляхи: переглядметодологічних аспектів обліку безпосередньо від вимог механізації ікомп’ютеризації обліку до його методології та комплексний перегляд всієїсистеми організації обробки облікової інформації.
Реалізація першого підходудає обмежений ефект, який виражається в локальних змінах у методології системиобліку. Система обліку удосконалюється, в основному, в напрямку задоволеннявимог комп’ютеризації, наприклад, складання та введення кодів, впорядкуванняпервинних документів і документообігу тощо. Такий, суто індивідуальний, підхідбув придатний для механізації завдань обліку з використанням клавішних таперфораційних обчислювальних машин, а також при частковій механізації окремихетапів облікових функцій на комп’ютері, в результаті чого здійснювалась обробкаінформації з окремих розрізнених ділянок бухгалтерського обліку.
Обчислювальна техніка невносить жодних змін до принципів облікової реєстрації, і ці принципи єнезмінною основою облікової реєстрації при використанні комп’ютерної техніки.Використання обчислювальної техніки в обліку не зачіпає методологічнихпринципів того або іншого виду обліку, а тільки змінює технологію обробкиоблікової інформації.
В умовах КСБО методологіяобліку змінюється в різних напрямах: змінюється система бухгалтерського обліку,перебудовується методологія обліку, змінюється обліковий процес, підвищуєтьсярівень управління, відбувається якісна та кількісна зміна облікового апарату тайого функцій.
Найважливіші відмінностіорганізації бухгалтерського обліку за допомогою комп’ютерної техніки надано увигляді таблиці (табл. 2.1).
Таблиця 2.1.Основні відмінності організації обліку при комп’ютеризованому табез комп’ютерному способах обробки облікової інформаціїЕлементи організації бухгалтерського обліку Способи ведення облікових записів Без комп’ютерний Комп’ютеризований Застосування обчислювальної техніки в бухгалтерському обліку Механізація окремих ділянок облікових робіт Вирішення завдання комп’ютеризації бухгалтерського обліку під час системної комп’ютеризації господарської діяльності підприємства
Зв’язок управління та^
бухгалтерського
обліку Обробка облікових даних відокремлюється від процесу управління. Управлінці використовують готові зведені дані Обліковий процес не виділяється із загального процесу управління. Управлінці використовують оперативні облікові дані Регламентація роботи облікового апарату Посадові інструкції, положення про бухгалтерію, накази та розпорядження керівництва, плани та графіки роботи бухгалтерії, схеми документообігу Праця персоналу організовується відповідно до технології, передбаченої в комп’ютеризованій системі бухгалтерського обліку
Автоматизація обліку вноситьпевні зміни до технології роботи бухгалтерії. Так, один виконавець поєднуєфункції декількох суміжних ділянок обліку, наприклад, касир не тільки виписуєприбуткові та видаткові касові ордери, але й розносить їх суми по обліковихрегістрах. Те ж саме відбувається при обробці одного первинного документу, якийстосується декількох ділянок обліку. При проведенні оплати послуг постачальникуплатіжним дорученням одночасно можна обробити і рахунок постачальника, дані – якогорозносяться по об’єктах та шифрах аналітичного обліку. При цьому одразу жформуються відомості про витрати на виробництво. Всі названі вище операції можевиконати одна людина, до того ж, тільки вони відповідає за результати своєїроботи.
Реальний масштаб часувведення бухгалтерських операцій за допомогою комп’ютерної мережі дозволяєсуттєво прискорити весь процес обліку. При зміні даних на одному робочому місцірезультати одразу ж стають доступними всім користувачам, які працюють в ціймережі. Тому при такій організації вимагається висока дисципліна користувачів івідповідна кваліфікація всіх співробітників, які вносять інформацію дозагальної бази даних.
Стандартні підходи дообробки даних (єдина ідеологія побудови системи, стандартні елементиорганізації робочих місць тощо) дають можливість взаємозамінювати бухгалтерівна різних ділянках роботи. Завдяки цьому скорочується кількість часупрацівників бухгалтерії на виконання облікових функцій, зростають можливостідля аналізу, статистичної обробки та підготовки аналітичної інформації,призначеної для ефективного управління підприємством.
Спеціалізовані бухгалтерськіпрограми дозволяють:
1) складати оборотнувідомість і баланс в будь-який момент часу при будь-якій кількості введенихгосподарських операцій. Це надає можливість в процесі обліку складати кількапроміжних оборотних відомостей для визначення собівартості продукції зврахуванням незавершеного виробництва, обороту по реалізації, прибутку, окремихподатків тощо;
2) в будь-який моментчасу коригувати введені операції:
— змінювати суму, дату,зміст і коментарі;
– доповнювати журналоперацій новими операціями в будь-якому місці і порядку;
– цілком та безсліднознищувати будь-які операції;
3) будуватирізноманітні звіти на підставі журналу операцій.
Головним призначенням бухгалтерськоїпрограми є полегшення рутинної роботи бухгалтера зі складання різнихвідомостей, журналів та звітів. За умови правильного рознесення сум первиннихдокументів по синтетичних рахунках, точного зазначення аналітичних об’єктівзведені дані розраховуються комп’ютером автоматично. До того ж, вкрай низькою єймовірність припущення арифметичних помилок, а також помилок, пов’язаних з неправильнимперенесенням тієї чи іншої цифри.
Література
1.ЗаконУкрайни «Обинформации» №2567. от 02.10.92 // Відомості Верховної Ради України. – 1992.– №48.
2.Закон Украиньї «О защите информации в автоматизированных системах» №80 от 05.07.94 //Відомості Верховної Ради України. – 1994. – №31.
3.ЗаконУкраиньї «0банках и банковской деятельности» №872 от 20.03.91 // Відомості ВерховноїРади України. – 1991. – №25.
4. ДСТУ 2874–94. Бази даних. Терміни та визначення. – К.:Держстандарт України. – 1995. – 32 с.
5.ДСТУ 2938–94. Системи обробленняінформації. Основні поняття. Терміни та визначення. – К.: Держстандарт України.– 1995. – 32 с.
6.ДСТУ 2940–94. Системиоброблення інформації. Керування процесами оброблення даних. Терміни тавизначення. – К.: Держстандарт України.
– 1995. – 28 с.
7.ДСТУ 2941–94. Системиоброблення інформації. Розроблення систем. Терміни та визначення. – К.:Держстандарт України. – 1995. – 20 с.
8. Автоматизированньїе рабочиеместа. – К.: Техника, 1980. – 128 с.
9. Автоматизация расчетнмхопераций банков и фондових бирж. – М.: финансьі и статистика – 1992. –• 208 с.
10. Автоматизированньїерабочие места на основе персональних ЗВМ.
– М.: Радио и связь, 1989. – 176 с.
11. Автоматизированньїе системи обработки финансово-кредитной информации/Под ред. В.С. Рожнова. – М.: Финанси и статистика, 1990. – 256 с.
12.Автоматизированньїе системиобработки зкономической информации / Под ред. В.С. Рожнова. – М.: Финансии статистика, 1983. – 272 с.
13. Автоматизацияучетана базе персональних ЗВМ. – М.: Финанси и статистика, 1991. – 192 с.