Реферат на тему:
Форми статистичного спостереження. Види та способи спостереження. Помилки спостереження та способи їх виправлення
Статистичне спостереження – це спланований захід по збору даних про суспільно-економічні явища, процеси, роботу суб’єктів господарської діяльності, соціально-економічний та кількісний стан населення держави тощо.
Статистичне спостереження – це перша стадія статистичного дослідження, науково-організаційний збір даних про явища і процеси суспільного життя.
Але не всі первинні дані можуть бути покладені в основу висновків і узагальнень. Тому до статистичних даних, придатних для науково-обгрунтованих узагальнень, ставиться ряд вимог:
1) вони повинні бути повними, а не уривчастими (це означає, що дані треба збирати на певний період чи за певний момент часу);
2) дані повинні бути достовірними і точними;
3) дані обов’язково повинні бути одноманітними і порівняльними.
У процесі статистичного спостереження формується необхідна статистична інформація, яка потім піддається систематизації, зведенню, обробці, аналізу і узагальненню.
У статистичний практиці застосовують дві організаційні форми спостереження:
— звітність суб’єктів, які досліджуються;
— спеціально організоване статистичне спостереження.
Звітністю називають форму спостереження, при якій статистичні дані надходять у статистичні органи від підприємств і фірм у вигляді обов’язкових звітів про їх роботу за установленими формами та у відповідні строки.
Звітність як форма спостереження має свої переваги. По-перше, вона має стабільний характер, що дає можливість співставлення даних, ведення динамічних рядів з тих чи інших показників тощо.
Звітність поділяють на спеціалізовану(що має свої особливості) і типову(що є єдиною формою і змістом для всіх підприємств); на централізовану(що проходить через систему державної статистики) і децентралізовану(яка опрацьовується, збирається відповідними міністерствами і відомствами). Звітність буває: загальнодержавнаі відомча.
Спеціально організоване статистичне спостереження — це одержання статистичних даних на основі перепису, разових обліків та обстежень.
Спеціально організовані статистичні спостереження організовуються у тому випадку коли відсутня стабільна статистична звітність. До спеціальних спостережень належать: переписи (населення, худоби, багаторічних насаджень тощо), одноразові обліки, опитування, вибіркові обстеження та інші.
Таким чином, завданням статистичного спостереження є одержання достовірної вихідної інформації, яка об’єктивно висвітлює фактичний стан речей. Неправдива інформація не може бути використана для статистичних узагальнень.
План статистичного спостереження складається з двох частин: програмно-методологічноїі організаційної.
Програмно-методологічна частина плану складається з мети, визначення об’єкта, одиниць спостереження даного об’єкта, елементів (одиниць) сукупності показників і програми самого спостереження.
Програма спостереження – це перелік чітко сформованих питань, на які необхідно одержати відповіді. В програму включають тільки ті питання, які відповідають завданням дослідження і на які можуть бути одержані достовірні відповіді.
Організаційна частина плану спостереження визначає місце, час і органи спостереження, графік підготовки і інструктажу кадрів, матеріально-технічну базу спостереження.
Одиниця спостереження – це первинна одиниця, від якої дістають інформацію.
Об‘єкт спостереження – це сукупність явищ, що підлягають обстеженню.
Одиниця сукупності – це первинний елемент, що є носієм ознак, які підлягають реєстрації.
Види спостережень визначаються ознаками групування. За обхватом одиниць сукупності спостереження поділяють на суцільнеі несуцільне. При суцільному спостереженні обстеженню і реєстрації підлягають усі без винятку елементи сукупності. Прикладом суцільного спостереження є державна статистична звітність або перепис населення. До несуцільного обстеження відносять: вибіркове, основного масиву, анкетне i монографiчне спостереження.
При вибірковому спостереженні обстежуються не всі елементи сукупності (тобто структурні складові об’єкту дослідження з визначеними елементами і одиницями виміру), а певна, випадкова, або не випадкова попередньо визначена їх частина.
Монографічне спостереження передбачає детальне обстеження лише окремих типових елементів сукупності. Таке обстеження застосовується тоді коли масове обстеження не висвітлює необхідних сторін того чи іншого суспільного явища.
За часом проведення статистичне спостереження поділяють на поточне, періодичне і одноразове.
Поточне спостереження полягає в безперервній реєстрації фактів (інформації) по мірі їх виникнення. Наприклад, так організовано облік витрат матеріалів на виробництво продукції, або реєстрація шлюбів, розлучень, народжених і померлих тощо.
Періодичне спостереження проводиться регулярно, здебільшого через рівні проміжки часу: перепис населення – через 10 років, перепис обладнання – через 2 роки і т.ін.
Одноразове спостереження проводять епізодично з метою вирішення певних соціально-економічних завдань. Наприклад, перепис худоби у населення, або перепис фруктових дерев тощо.
Існує три способи одержання статистичних даних:
а) безпосередній облік фактів (тобто облік товарних залишків на складах, інвентаризація тощо);
б) документальний облік (тобто той, що грунтується на даних різноманітних документів первинного обліку. На основі документального обліку складаються статистичні звіти);
в) опитування – це спостереження, при якому відомості фіксуються зі слів опитуваного.
Опитування може бути організоване по-різному.
Розрізняють три способи опитування:
Експедиційний спосіб (тобто усне опитування). При експедиційному способі опитування проводить спеціально визначена особа, яка зі слів опитуваного заповнює бланк дослідження;
Експедиційний спосіб вимагає найбільших витрат і найбільшої кількості осіб (обліковців), проте гарантує високу якість матеріалу, тобто його об’єктивність і достовірність. Тому в практиці органів державної статистики України всі найбільш важливі статистичні дослідження, наприклад, перепис населення та інші роботи здійснюються експедиційним способом.
Спосіб самореєстрації. В даному випадку всі необхідні документи з опитування заповнюють самі опитувані. Особа, що здійснює дослідження, відвідує опитуваного, вручає йому бланки, пояснює порядок їх заповнення і у визначений час збирає готові матеріали, перевіривши їх якість;
Кореспондентський спосіб. В даному випадку відомості в органи статистики, або в інші органи, що ведуть спостереження, повідомляють їх кореспонденти. При цьому способі висилаються бланки дослідження з вказівками щодо їх заповнення підприємствами чи особами з проханням заповнити і надіслати на адресу організації, що їх вислала;
Статистика – це точна наука, яка базується на цифровій інформації, що обробляється математичними методами. Тому точність і вірогідність статистичних даних (показників) є найважливішою вимогою статистики. Точність – це відповідність даних спостереження дійсним величинам, а вірогідність – це міра об’єктивного відображення наявної суті явищ і процесів.
Розбіжність між даними спостереження і дійсними називається помилкою.
Помилки поділяють на:
помилки реєстрації, які допущені в ході реєстрації даних спостереження випадково або систематично внаслідок неправильного встановлення фактів або неправильного їх запису.
помилки випадкові, які допущені внаслідок дії випадкових причин, що спричиняють спотворення (зміну) даних в той чи інший бік. Їх допускають як респонденти так і реєстратори.
помилки систематичні. Вони бувають з вини неправильно сформованої програми дослідження. До таких також відносяться навмисні і ненавмисні: систематичні(навмисні) помилки виникають внаслідок навмисного свідомого перекручення даних з метою прикрашення реальної дійсності. Службові особи, винні у несвоєчасному поданні або перекрученні даних державних статистичних спостережень, притягаються до дисциплінарної, матеріальної або кримінальної відповідальності.
помилки репрезентативності – це такі, що можуть виникати лише в несуцільному спостереженні де відбирається для обстеження тільки частина сукупності, що в свою чергу впливає на об’єктивне відтворення інформації про дану сукупність в цілому.
Названі вище помилки можуть бути виявлені і ні. Статистичні органи постійно займаються питаннями контролю за правильністю і відповідністю даних спостереження дійсним даним. З цією метою відповідальні працівники органів статистики застосовують на практиці слідуючи форми контролю:
зовнішній контроль, який проводиться візуально або за допомогою електронної техніки, комп’ютерних програм. Він спрямований на перевірку оформлення звіту, наявність і повноту запасів, охоплення звітом всіх одиниць спостереження;
логічний контроль, який проводиться шляхом зіставлення відповідей на взаємозв’язані питання
арифметичний контроль, який проводиться шляхом перевірки узагальнюючих показників і в погоджені тих показників, які випливають один з одного.