Формування та оптимізація капіталу підприємства ВАТ Городоцька молочна компанія Біла росаqu

–PAGE_BREAK–

2.2 Аналіз структури та динаміки капіталу ВАТ Городоцька молочна компанія «Біла роса»
Аналіз балансу починається з експрес-аналізу, метою якого є поточна і достатньо швидка оцінка фінансового стану і динаміки розвитку підприємства. При цьому застосовується проста система аналітичних таблиць, послідовний перегляд яких дає повну інформацію про фінансовий стан підприємства.

Експрес-аналіз передбачає читання балансу, тобто попереднє загальне ознайомлення з результатами роботи підприємства і його фінансовим станом, а також за рахунок коефіцієнтів, що характеризують фінансовий стан підприємства. Здебільшого дослідження структури і динаміки фінансового стану підприємства здійснюється за допомогою порівняльного аналітичного балансу. Такий баланс можна одержати з вихідного балансу шляхом ущільнення окремих статей. Спосіб групування статей у порівняльному аналітичному балансі вибирається індивідуально, в залежності від значущості тієї або іншої статті для конкретного підприємства.
Таблиця 2.1 – Аналітичний баланс підприємства, тис. грн.

Структура капіталу – це співвідношення різних джерел, власних і позикових коштів у пасиві підприємства (табл. 2.2). Так при використанні підприємством власного капіталу, воно не зобов’язане регулярно і в попередньо визначених сумах робити виплати. При використанні позикового капіталу, як короткотермінова так і довготермінова заборгованості повинні бути виплачені незалежно від фінансового стану підприємства і в попередньо обумовлених сумах (проценти та борг) і у визначений час.

З таблиці 2.2 зрозуміло, що статутний капітал, інший додатковий капітал, непокритий збиток входять до складу власного капіталу, а довгострокові зобов’язання та забезпечення наступних витрат та платежів, короткострокові кредити, кредиторська заборгованість – це позиковий капітал. Дивлячись на показники власного капіталу, яку в абсолютному, так і в відносному виразі, можна зробити висновок, що розмір власного капіталу зменшується, і це не є сприятливим для підприємства. Це відбувається за рахунок непокритого збитку на протязі усього аналізованого періоду. У 2007 році відбулося збільшення валюти балансу, але не за рахунок збільшення власного капіталу, а навпаки при збільшенні боргових зобов’язань, що не є сприятливим показником для роботи підприємства. Структура власного капіталу більш детально буде розглянута у таблиці 2.3.

Власний капітал в абсолютному значенні змінюється здебільшого за рахунок непокритого збитку, який фігурує у кожному році та його питома вага постійно зростає. Змін в статутному капіталі не відбувається, а розмір іншого додаткового капіталу у 2007 та 2008 роках порівняно з 2006 збільшився на 691,3 тис. грн. Власний капітал є основою для початку й продовження господарської діяльності будь-якого підприємства, одним із найважливіших показників, оскільки виконує функції джерела довгострокового фінансування, забезпечення кредитоспроможності підприємства, джерела фінансування ризику, забезпечення самостійності й влади організаторів бізнесу, бо, крім статутного, пайового капіталу, до нього ще входить і додатковий, резервний капітал та нерозподілений прибуток.
Таблиця 2.2 – Аналіз складу та структури капіталу

Таблиця 2.3 – Структура власного капіталу

Таблиця 2.4 – Рух власного капіталу ВАТ Городоцька молочна компанія «Біла роса» у 2007 р.

Таблиця 2.5 – Рух власного капіталу ВАТ Городоцька молочна компанія «Біла роса» у 2008 р.

На початок 2007 року власний капітал підприємства склав 941,1 тис. грн., з них статутний капітал склав 190,5 тис. грн., інший додатковий капітал – 1000,3 тис. грн., а також підприємство отримало збиток у розмірі 249,7 тис. грн. Також протягом року відбулася дооцінка основних засобів у розмірі 691 тис. грн. Разом збиток за звітний період склав 1452,3 тис. грн. На протязі 2007 року відбулися зміни у капіталі за рахунок дооцінки основних засобів та збитку за звітний період. Питома вага усіх складових значно змінилась: статутний капітал на початку року склав 20,24%, а наприкінці – 105,95%, інший додатковий капітал спочатку складав 106,29%, а потім 940,65%. Все це відбулось за рахунок збільшення збитку з 249,7 тис. грн. до 1702 тис. грн.

Приблизно така ж ситуація спостерігалася у 2008 році з однією лише відмінністю, що не була проведена дооцінка основних засобів.

В аналізований період відбулося збільшення резервного капіталу за рахунок дооцінки основних засобів. Резервний капітал – це сума резервів, створений підприємством відповідно до діючого законодавства або статутних документів. Резервний капітал підприємства створюється з метою покриття можливих в майбутньому не передбачуваних збитків, втрат. Резервний капітал може використовуватися для покриття балансового збитку підприємства за звітний період, на виплату дивідендів при недостатності нерозподіленого прибутку, на інші цілі передбачені законодавством.

Для покриття збитків треба залучати позикові кошти. Позиковий капітал – це капітал, що залучається підприємством з боку у виді кредитів, фінансової допомоги, сум, отриманих під заставу, й інших зовнішніх джерел на конкретний термін, на визначених умовах під які-небудь гарантії.

Використання позикових коштів дає можливість приросту рентабельності власного капіталу, але негативно впливає на фінансову стійкість підприємства.

Отже, використання позикових коштів є важливим питанням для кожного підприємства і потребує виваженого підходу до визначення потреби в них, вибору їх джерел та обсягів залучення (табл. 2.6).
Таблиця 2.6 – Склад та структура позикових коштів підприємства

Довгострокові зобов’язання та забезпечення наступних витрат та платежів були сплачені протягом 2006 року, проте поточні зобов’язання у 2007 році порівняно з 2006 зросли на 1399,1 тис. грн., у наступному періоді зменшилися на 80,7 тис. грн. Зростання позикового капіталу – це не сприятливий фактор для підприємства, яке три роки поспіль отримує збитки і не є кредитоспроможним та платоспроможним.
    продолжение
–PAGE_BREAK–

2.3 Матричний баланс
Для аналізу складу і джерел формування майна підприємства застосовується матричний баланс. Матрична модель – це прямокутна таблиця, елементи (клітинки) якої відображають взаємозв’язок об’єктів. Вона зручна для фінансового аналізу, оскільки є простою та наочною формою поєднання різнорідних, але взаємопов’язаних економічних явищ. Аналіз за матричною моделлю можна формалізувати і виконувати на комп’ютері, що дає змогу оперативно змінювати та доповнювати модель. Баланс підприємства подається як матриця, рядки якої – статті активу (майно), графи – статті пасиву (джерела коштів).

Побудова матричного балансу включає наступні етапи:

– заповнення підсумкових рядків і стовпців матриці;

– послідовній вибір джерел засобів;

– перевірка всіх балансових підсумків по вертикалі і горизонталі.

На основі матричного балансу (табл. 2.7) я зробила такі висновки щодо змін фінансового стану підприємства. Необоротні активи у 2006 році були сформовані за рахунок власного і позикового капіталу. Оборотні активи, у тому числі запаси, дебіторська заборгованість та грошові кошти були сформовані за рахунок кредиторської заборгованості. Загальний стан пасиву характеризується тим, що переважає позиковий капітал. І хоча досвід інших підприємств свідчить про те, що ефективність використання позикового капіталу більше ефективності використання власного капіталу, але звертання до зовнішніх джерел фінансування не дасть позитивного результату, бо підприємство отримує збитки і не зможе відповісти по своїм зобов’язанням.

Таблиця 2.7 – Матричний баланс на 2006 рік

Таблиця 2.8 – Матричний баланс на 2007 рік

Таблиця 2.9 – Матричний баланс на 2008 рік

Таблиця 2.10 – Баланс різниць за 2006–2007 роки

Таблиця 2.11 – Баланс різниць за 2007–2008 роки

В даних таблицях матричного балансу за 2007 та 2008 роки видно, що на відміну від балансу за 2006 рік необоротні активи були сформовані тільки за допомогою власного капіталу: статутний капітал протягом аналізованих років не змінювався (190,5 тис. грн.), частка іншого додаткового капіталу у 2007 році склала 1279,5 тис. грн., у 2008 році – 1048,1 тис. грн. Оборотні активи в обох роках були сформовані з власного і позикового капіталу. Несприятливим фактором для ВАТ Городоцька молочна компанія «Біла роса» є зростання кредиторської заборгованості, яка у 2008 році склала 1957,1 тис. грн., а також стрімке зменшення власного капіталу (з 941,1 до -309,4 тис. грн.) та збільшення позикового.

На основі матричних балансів розраховуються баланси різниць. На основі балансу різниць за 2006–2007 роки можна зробити такі висновки: показники розраховані у даній таблиці є несприятливими для підприємства, тому що зменшується розмір власного капіталу та збільшується заборгованість перед кредиторами. Підприємство не може стабільно працювати без зовнішнього фінансування.

На протязі 2007 та 2008 років ситуація поліпшується: зменшується дефіцит власного капіталу та значно зменшується позиковий капітал, але це ще не свідчить про фінансову стабільність.

Обсяг виробничих інвестицій у харчовій промисловості порівняно з іншими галузями за тривалий час існуючих у країні складних фінансових умов можна визнати задовільним. Проте економічний стан цієї галузі залишається складним. Багато в чому недостатній рівень адаптованості харчової промисловості до ринкових умов є наслідком переважної націленості інвесторів на отримання швидкого прибутку, що не сприяє вирішенню ними стратегічного завдання – підвищення конкурентоздатності. У цьому зв’язку ефективними мають стати оновлення та модернізація підприємств переробної і харчової промисловості, упровадження нових технологій зберігання продукції.
2.4 Аналіз ефективності використання капіталу компанії
Капітал знаходиться в постійному русі, переходячи з однієї стадії кругообігу в іншу.

На першій стадії підприємство закуповує необхідні йому основні фонди, виробничі запаси, на другій – засоби в формі запасів поступають в виробництво, а частина використовується на оплату праці працівникам, виплату податків, платежів по соціальному страхуванню і інші витрати. На третій стадії готова продукція реалізовується і на рахунок підприємства поступають грошові кошти. Чим швидше капітал зробить кругообіг, тим більше продукції отримає і реалізує підприємство при одній і тій же сумі капіталу. Затримка руху коштів на будь-якій стадії веде до сповільнення оборотності капіталу, потребує додаткових вкладень коштів і може визвати значне погіршення фінансового стану підприємства.

Таким чином, ефективність використання капіталу характеризується його віддачею (рентабельністю) як відношення суми прибутку до середньорічної суми основного і оборотного капіталу. Для характеристики інтенсивності використання капіталу розраховується коефіцієнт його оборотності (відношення виручки від реалізації продукції, робіт і послуг до середньорічної вартості капіталу).

Показником ефективності використання коштів є коефіцієнт прибутковості, що являє собою відношення прибутку до капіталу, інвестованого для одержання прибутку. Порівнюючи коефіцієнти прибутковості підприємств можна вибирати альтернативні шляхи використання капіталу. Крім того, коефіцієнт прибутковості свідчить про ефективність управління, бо він є своєрідним індикатором його якості.

Коефіцієнт прибутковості використовується як інструмент для прийняття інвестиційних рішень на підприємстві, а також у фінансовому плануванні, координації, контролі господарської діяльності.
Таблиця 2.12 – Показники оборотності капіталу підприємства

Дані таблиці свідчать про те, що капітал, яким володіє підприємство, використовується неефективно. Протягом 2008 року для здійснення одного обороту капіталу було потрібно 182,52 днів, а це на 18,99 днів більш ніж у 2007 році. Отже, спостерігаємо значне уповільнення оборотності капіталу. Також стрімко знижується оборотність позикового капіталу. У 2006 році тривалість одного обороту склала 72,9 днів, у 2007 – 115,34 днів, у 2008 – 188,64 днів. Значення оборотності власного капіталу у 2008 році (-6,12 днів) свідчить про отримання підприємством великих збитків. Протягом 2008 року капіталом було здійснено 1,97 обороти, у тому числі позиковий – 1,91 раз.
Таблиця 2.13 – Вплив факторів на зміну оборотності капіталу у 2006 році

Таблиця 2.14 – Вплив факторів на зміну оборотності капіталу у 2007 році

Розрахунки, наведені в таблицях 2.4.2 та 2.4.3 свідчать, що головною причиною уповільнення оборотності капіталу та його складових є зменшення виручки від реалізації. Під впливом цього чинника оборотність сукупного капіталу у 2008 відносно 2006 року знизилася на 19,52 днів, а у тому ж році відносно 2007 року – на 20,99 днів. Зміна середнього розміру власного капіталу обумовила прискорення оборотності відносно 2006 року на 99,94 днів, а відносно 2007 року на 10,48 днів. Однак економічно виправданим таке покращення показників ефективності використання капіталу вважати не слід, адже підприємство не забезпечене власним капіталом, а тому все більше стає залежним від зовнішніх джерел фінансування.

3. Оптимізація структури капіталу ВАТ Городоцька молочна компанія «Біла роса»
Оптимізація структури капіталу є одним із найбільш важливих і складних завдань, які вирішуються у процесі фінансового управління підприємством.

Оптимальна структура капіталу – це таке відношення використання власних і позикових засобів, при якому забезпечується найбільш ефективна пропорційність між коефіцієнтом фінансової рентабельності та коефіцієнтом фінансової стійкості підприємства, тобто максимізується його ринкова вартість.

Процес оптимізації структури капіталу підприємства здійснюється за такими етапами:

• аналіз капіталу підприємства;

• оцінка основних факторів, що визначають формування структури капіталу;

• оптимізація структури капіталу за критерієм максимізації рівня фінансової рентабельності;

• оптимізація структури капіталу за критерієм мінімізації його вартості;

• оптимізація структури капіталу за критерієм мінімізації рівня фінансових ризиків;

• формування показника цільової структури капіталу.

Трендовий аналіз – порівняння кожної позиції звітності з попередніми періодами і визначення тренда, тобто основної тенденції динаміки показника, очищеної від випадкових впливів і індивідуальних особливостей окремих періодів. За допомогою тренда формують можливі значення показників у майбутньому, а отже, ведеться перспективний прогнозний аналіз.

    продолжение
–PAGE_BREAK–

Рисунок 3.1 – Лінія тренда
З рисунку видно, що у 2009 році прогнозний рівень капіталу буде дорівнювати нулю. Для виходу ВАТ Городоцька молочна компанія «Біла роса» з кризи потрібно збільшити капітал підприємства за допомогою залучення коштів за умови невеликих відсотків для отримання прибутку та розрахуватися з боргами.

З даної таблиці видно, що в результаті трендового аналізу при якому капітал у 2009 році повинен дорівнювати нулю, підприємство не може працювати і тому не отримує фінансовий результат від своєї діяльності.

ВАТ Городоцька молочна компанія «Біла роса» зможе продовжити свою діяльність тільки за умови залучення коштів інвесторів або кредиторів. Якщо припустити, що підприємству нададуть кредит у розмірі 8900 тис. грн., то можна отримати результати, які зображені в таблиці 3.15.
Таблиця 3.16 – Рентабельність власного капіталу при різних значеннях плеча фінансового важеля
    продолжение
–PAGE_BREAK–

З розрахунків можна зробити такий висновок: найвигідніша стратегія виходу підприємства з кризи – це перший варіант структури капіталу тому, що рівень рентабельності власного капіталу найвищий і складає 89%. Але при виборі цієї комбінації чистий прибуток буде меншим ніж при здійсненні інших стратегій і буде складати 791 тис. грн.

Особливого значення набуває своєчасна та об’єктивна оцінка фінансового стану підприємств за виникнення різноманітних форм власності, оскільки жодний власник не повинен нехтувати потенційними можливостями збільшення прибутку (доходу) підприємства, які можна виявити тільки на підставі своєчасного й об’єктивного аналізу фінансового стану підприємств.

Систематичний аналіз фінансового стану підприємства, його платоспроможності, ліквідності та фінансової стійкості необхідний ще й тому, що дохідність будь-якого підприємства, розмір його прибутку багато в чому залежать від його платоспроможності. Ураховують фінансовий стан підприємства і банки, розглядаючи режим його кредитування та диференціацію відсоткових ставок.

Висновки
У моїй курсовій роботі викладені теоретична сутність і проблеми вивчення капіталу підприємства, його аналіз та шляхи оптимізації його структури.

Одним з основних напрямів поліпшення використання капіталу підприємства є, перш за все, забезпечення максимального обсягу залучення власних фінансових ресурсів за рахунок внутрішніх джерел: чистого прибутку і амортизаційних відрахувань. Збільшення чистого прибутку можливе за рахунок підвищення ефективності використання власного капіталу – збільшення оборотності та підвищення рентабельності власного капіталу.

Залучення капіталу за рахунок зовнішніх джерел (випуск акцій для залучення власного капіталу чи випуск облігацій або залучення довгострокового банківського кредиту) повинен проводитися з урахуванням вартості залученого капіталу.

Розглянуті шляхи оптимізації структури капіталу підприємства, за допомогою яких можна сформувати оптимальну структуру капіталу, тобто раціональне співвідношення власних та позикових ресурсів, яке дозволяє отримати максимальну прибутковість, рентабельність, фінансову стійкість та високі показники ліквідності та платоспроможності.

Проаналізувавши фінансово-господарський стан ВАТ Городоцька молочна компанія «Біла роса», необхідно зазначити, що підприємство має серйозні недоліки в організації своєї діяльності. За результатами аналізу фінансової звітності підприємства, треба відзначити негативні тенденції функціонування підприємства, що ведуть до зменшення результативності діяльності та відображають кризове фінансове становище.

Література
1. Балабанов І.Т. Фінансовий аналіз і планування господарюючого суб’єкта. – К.: Фінанси і статистика, 2000. – 208 с.

2. Воробйов Ю.М. Особливості формування фінансового капіталу підприємства. // Фінанси України. – 2001. – №2. – С. 77–85.

3. Глівенко С.В., Сокололв М.О., Теліженко О.М. Економічне прогнозування. – Суми: Університетська книга, 2001.-207 с.

4. Єфимова О.В. Фінансовий аналіз. – К., 2006. – 423 с.

5. Ізмайлова К.В. Фінансовий аналіз: Навч. посібник – К.: МАУП, 2000. – 152 с.

6. Зятковський І.В. Фінанси підприємств: Навч. посіб. для студ. екон. спец. вищ. навч. закл. – К.: Кондор, 2003. – 364 с.

7. Ковалева А.М. Фінанси в управлінні підприємством. – К.: Фінанси та статистика, 2003. – 259 с.

8. Кононенко О. Аналіз фінансової звітності. – Х.: Фактор, 2003. – 148 с.

9. Коробов М.Я. Фінансово-економічний аналіз діяльності підприємств.: Навч. посібн. – К.: Т-во «Знання», КОО, 2000. – 378 с.

10. Крамаренко Г.О. Фінансовий аналіз і планування. – К.: Центр навчальної літератури, 2003. – 224 с.

11. Мец В.О. Економічний аналіз фінансових результатів та фінансового стану підприємства: Навчальний посібник. – Київ: Вища школа, 2003. – 278 с.

12. Мних Є.В. Аналіз фінансового стану і фінансових результатів діяльності підприємств: Навч. посібник. – К.: НМК ВО, 1993;

13. Петряєва З.Ф. Фінансовий аналіз діяльності підприємства: Навч. посіб. / Харківський держ. економічний ун-т. – Х.: ХДЕУ, 2002. – 164 с.

14. Попович П.Я. Економічний аналіз діяльності суб’єктів господарювання: Підручник.-Тернопіль: Економічна думка, 2004.

15. Руденко Л.В., Подольська В.О., Яріш О.В. Аналіз фінансово-господарської діяльності підприємства. – К.: НМЦ «Укроопосвіта», 2000. – 422 с.

16. Терещенко О.О. Фінансова діяльність суб’єктів господарювання: Навч. посібник. – К.: КНЕУ, 2003. – 554 с.

17. Томас П. Кармен, Альберт Р. Макмин. Аналіз фінансових звітів. – К.: Инфра, 2005. – 429 с.

18. Фінанси підприємств. Підручник / За ред. А.М. Поддєрьогіна. – К.: КНЕУ, 1998.8.

19. Цалко Ю.С. Фінансова звітність підприємства та її аналіз: Навч.посібн. 2-е видання, переобл. і доп. – Київ: ЦЦП, 2002, – 360 с.

20. Шиян Д.В., Строченко Н.І. Фінансовий аналіз: Навч. посібник. – К.: А.С.К., 2003. – 229 с.

Додаток
Баланс на 2005–12–31 р.
–PAGE_BREAK–

Баланс на 2006–12–31 р.
–PAGE_BREAK–

Звіт про фінансові результати на 2005 рік
–PAGE_BREAK–