Фразеологія англійської мови

Вступ
Моває однією з найважливіших складових, що будує націю. Вона супроводжує людину зперших днів її життя і до самої смерті, вона розвивається разом ізсуспільством. Тому немає нічого дивного в тому, що протягом сторіч багатовчених проводять дослідження щодо відкриття головних законів розвитку не тількимови в цілому, але й її окремих частин.
Знатимову – означає володіти всіма її структурами та словами. Тому словник – це одиніз аспектів мови, який слід викладати в школі та у вищих навчальних закладах.Питання в тому, які слова та ідіоми учні та студенти мають запам’ятати. Узв’язку з цим слова слід уважно підбирати – в залежності від принципів підборулінгвістичного матеріалу, умов викладання та вивчення іноземної мови.
Фразеологія,один із розділів лексикології, що вивчає усталені мовні звороти [5, с. 11].Об’єктом дослідження фразеології як розділу мовознавства є стійкі вислови, їхструктура, семантика, походження та взаємозв’язок з іншими мовними одиницями.Фразеологією називають також сукупність усталених зворотів певної мови.Фразеологія національної мови збагачується та вдосконалюється, вбираючи в себебезцінні скарби із приказок та прислів’їв, афоризмів і анекдотів, дотепів ікаламбурів, сентенцій і парадоксів, професіоналізмів, мовних штампів та кліше –з усього, що впродовж багатьох століть плекає і зберігає у своїй пам’яті носіймови – народ [3, с. 11 – 13].
Фразеологізмизаймають особливе місце в словниковому складі англійської мови. Їх специфічнаструктура приваблює і викликає неабияку зацікавленість науковців, а з іншогобоку вимагає серйозного аналізу змісту та форми мовних одиниць. ФО є частиноюкультури англійського народу, тому потрібно знати і розуміти їхню структуру,семантику та суть, тому що без знань та розуміння ФО дуже важко осягнутинаціональний склад мислення носіїв мови.
Фразеологічнівирази вживаються майже в усіх галузях життя сучасної людини. Вони частозустрічаються як в оригінальних творах класиків, так і у сучасних письменників,активно використовуються в засобах масової інформації та у повсякденномумовленні.
Длявивчення лексики та фразеології англійської мови були використані такісловники, як «Слова та ідіоми», Л. Сміт; «Словник англійськихідіомів», В. Коллінз; «Фразеологический словарь», А. В. Кунін.Вони містять слова, особливі за семантикою (ідіоматичні), а також групи слів таречення. У таких словниках вони систематизовані, як правило, у різні семантичнігрупи.
Фразеологічніодиниці можна класифікувати відповідно до способів творення, ступеня мотивації,структури, належності до певної частини мови.
А.В.Кунін класифікує ФО відповідно до способу їх творення. Він виділяє первинні тавторинні способи творення фразеологічних одиниць [29, с. 22 – 24].
Первиннимиспособами творення фразеологічних одиниць вважаються способи, коли одиницястворюється на основі вільної групи слів, наприклад:
«Asad sack» – бовдур (Албі), «the winds of change» – вітер змін(Мак Міллан).
Вториннимиспособами творення фразеологічних одиниць вважаються способи, колифразеологічна одиниця створюється на основі іншої фразеологічної одиниці,наприклад: “vote with one’s feet” – виразити невдоволення пішовши, поїхавши іт.д.
В.В.Виноградов дає синхронну класифікацію, що базується на відносинах між значеннямв цілому та значенням складових частин [18, с. 45 – 46]. Вона відіграла важливуроль у розробці теоретичних питань фразеології, розкрила механізм утворенняфразеологічного значення. Ця класифікація глибоко увійшла у фразеологічнунауку, дістала широкі визнання і стала придатною не тільки для російської мови,на ґрунті якої вона була створена, а й для інших мов.
І.В.Корунець схиляється до класифікації, що пов’язана з частинами мови, до якихналежать компоненти ФО. Більше того, він розподіляє фразеологізми за масштабомвикористання [26, с. 71 – 74].
Предметомдослідження є фразеологічні одиниці англійської мови, їх структура, семантика,особливості та основні ознаки.
Метадослідження: проаналізувати структурно-граматичні особливості фразеологічнихвиразів англійської мови, дослідити диференційні ознаки та класифікацію ФО заВ.В. Виноградовим та І.В. Корунцем.
Об’єктомдослідження виступають граматичні особливості фразеологізмів англійської мови,ФО різного походження, а також семантика та методи вивчення.
Актуальністьтеми полягає у тому, що фразеологічний фонд є відкритою системою, оскільки вінпостійно поповнюється за рахунок відомих афоризмів літераторів, митців,науковців. Тому дана тема хоч і багато досліджувана, але існує ще низка спірнихпитань, які потрібно детально розглянути та дослідити.
Теоретичната практична цінність курсової роботи полягає в тому, що отримані результатиможуть бути використані для подальших і глибших досліджень у перекладознавстві,а також у навчальному процесі під час підготовки лекцій з лексикології, теоріїперекладу, стилістики та ін.
Головнізавдання курсової роботи:
1.Розглянути ФО та її основні диференційні ознаки.
2.Проаналізувати структуру фразеологізмів, семантику та природу їх компонентів.
3.Визначити граматичні особливості англійських фразеологічних виразів.
4.Дослідити методи вивчення ФО.
5.Розглянути фразеологічні одиниці нетермінологічного, термінологічного таамериканського походження.
6.Дослідити класифікації фразеологічних одиниць.
Упроцесі дослідження використовувалися такі методи: метод пошуку, аналізу іпорівняння, структурний і типологічний методи.
Структурароботи:
Роботаскладається із змісту, вступу, трьох розділів, висновків, додатків талітератури.
Увступі обґрунтовано вибір теми, її актуальність, предмет, мета, об’єкт,цінність та завдання дослідження.
Упершому розділі розглядається ФО як предмет фразеології, її основні ознаки таособливості, досліджується семантика та методи вивчення ФО.
Другийрозділ присвячений походженню ФО, а саме розглядаються фразеологічні виразитермінологічного, не термінологічного, американського походження, а такожшекспіризм. Визначаються граматичні особливості ФО в англійській мові.
Утретьому розділі розглядаються класифікації фразеологічних одиниць за В.В.Виноградовим та І.В. Корунцем, ілюстровані прикладами з англійської мови.
Висновкимістять інформацію, яка підсумовує результати курсової роботи.
Удодатках містяться схеми класифікацій фразеологічних одиниць, розроблені двомавідомими дослідниками В. В. Виноградовим та І. В. Корунцем.

РОЗДІЛІ. Фразеологічна одиниця як предмет фразеології та її основні диференційні ознаки
 
1.1Термін «ФО», суть поняття та особливості фразеологізмів
Останнімидесятиріччями жодна галузь лінгвістичної науки не привертала до себе такоїуваги мовознавців, як фразеологія. Якщо у 50 роки про неї писали, що вона щеперебуває у стані «прихованого» розвитку, то нині можна сказати, щофразеологія по праву зайняла місце самостійної лінгвістичної дисципліни.Становленню фразеології як галузі лінгвістики сприяло здійснене у працях такихмовознавців як М.В. Ломоносова, Ф.І. Буслаєва, О.О. Потебні, І.І.Срезневського, П.Ф. Фортунатова, О.О. Шахматова ґрунтовне дослідженнясинтаксичної природи словосполучень, а також висвітлення стилістико-семантичнихособливостей стійких комплексів слів [20, c. 21 – 22].
Об’єктамифразеологічних досліджень стали майже всі національні мови нашої країни табагато західноєвропейських мов. Вагомий внесок у розробку проблем фразеологіїзробили Л.А. Булаховський, Л.С. Паламарчук, Г.М. Удовиченко, П.Й. Горецький,М.М Сидоренко, Н.А. Москаленко, О.С. Юрченко та інші.
Однакце ще не означає, що всі питання природи фразеологічних одиниць, їх семантикивсебічно й остаточно розв’язані. До цього часу, наприклад, існує розбіжність упоглядах мовознавців на предмет фразеології, її обсяг. Ось чому саме відз’ясування такого поняття як зміст фразеологічної одиниці, від характеристикийого найважливіших диференційних ознак, тобто тих рис, які дозволяють намфразеологізм називати фразеологізмом, залежить вивчення фразеології в цілому, атакож окремих її аспектів. Відсутність чітких критеріїв у визначенні самоїсутності фразеологічної одиниці негативно відбивається на укладанніфразеологічних словників.
Ухарактеристиці стійких словосполучень академік В.В. Виноградов виходить ізтого, що «більшість людей говорить і пише за допомогою готових формул,кліше. У системі сучасної літературної мови слова, більшою мірою, функціонуютьне як вільні, раптово зіткнуті і зчеплені окремі компоненти мови, а займаютьпостійні місця в традиційних формулах» [19, с. 15 – 17]. З цією думкоюзбігаються і висловлювання М.М. Шанського про те, що основною ознакоюфразеологічних одиниць є відтворюваність. Такі міркування дають можливість усізагальновживані сполучення слів поділити на два типи: не відтворювані івідтворювані.
Першийтип – це сполучення слів (словосполучення і речення), які ми легко складаємо впроцесі мовлення на основі особливого сприйняття і уявлення. Такі сполучення незберігаються у готовому вигляді. Другий тип становлять вирази (словосполученняі речення), які засвоюються у нашій пам’яті як готові одиниці мови. Такісловосполучення не доводиться щоразу будувати заново. Їх ми лише відтворюємо утому вигляді, в якому вони закріпилися в мові. Оскільки відтворюваністьвластива не лише стійким словосполученням, але й цілим реченням (прислів’ям,приказкам, афоризмам), то виникла розбіжність у поглядах мовознавців як напредмет фразеології, так і на її обсяг [2, с. 5 – 8].
Улінгвістиці відомі понад 20 визначень фразеологічної одиниці, але жодне з нихне знайшло загального визнання. Деякі мовознавці справедливо вважають, щовизначення фразеологічної одиниці таке ж складне, як і визначення слова. Цяскладність полягає насамперед у тому, що і для слова, і для фразеологізму важковстановити спільні риси, які можна було б віднести до кожного з них без винятку.
Особливемісце у мовознавстві займає семантична класифікація В.В. Виноградова.Опрацьована на ґрунті синтаксичних ідей О.О. Шахматова з урахуваннямрезультатів наукових досліджень швейцарського стиліста Баллі, ця класифікаціяпо суті започаткувала основи фразеології як лінгвістичної дисципліни. Термін«фразеологічна одиниця», введений саме В.В. Виноградовим, маввикористовуватися для позначення тих сполук, які не утворюються в процесімовлення, а відтворюються за традицією. Отже, відтворюваність, на думку В.В.Виноградова, є основною ознакою фразеологізму [19, c. 59 – 62]. Б.О. Ларін підфразеологічними одиницями розумів такі стійкі словосполуки, якіхарактеризуються втратою первісних реалій і появою нового метафоричногозначення. «Фразеологічна одиниця, – зазначає О.М. Бабкін, – це такаодиниця мови, якій властива цільність, що виникає у результаті послабленнялексичного значення у слів її компонентів». С.Г. Гаврін підкреслює:«Фразеологічна одиниця — це відтворювана загальновживана мовна одиниця,цілісна за своїм значенням і складена з двох і більше повнозначних слів»[8, с. 54 – 59]. «Фразеологічна одиниця, – на думку М.М. Шанського, – цевідтворювана в готовому вигляді одиниця мови із двох і більше наголошуванихкомпонентів слівного характеру, фіксована (тобто постійна) за своїм значенням,складом і структурою». В.П. Жуков фразеологізмом називає «стійку,нарізно оформлену відтворювану одиницю мови, наділену цілісним (або рідше,частково цілісним) значенням і здатну сполучатися з іншими словами».
Насвоєрідність характеру фразеологізмів як ідіоматичних словосполук, які за своїмзмістом є цілісні і не можуть бути передані іншими мовами без заміни схожогостилістичного забарвлення, вказував Л.А. Булаховський.
Л.І.Ройзензон фразеологізми називав стійкими словесними комплексами (ССК):«Усі стійкі словесні комплекси характеризуються тим, що вони існують умові як готові одиниці, здатні творити мовлення як його будівельний матеріал:тільки ця риса об’єднує всі без винятку одиниці, що входять до фонду ССК мови.
Дещоінші ознаки фразеологічних одиниць подає В.М. Мокієнко. Він пише:»фразеологізми визначаються трьома постійними для стійких сполукхарактеристиками: роздільною оформленістю, відносною стійкістю (відтворюваністюв готовому вигляді) і експресивністю” [34, с. 17 – 20]. Виділяючи ціхарактеристики як основні ознаки фразеологізму, дослідник відзначає, що першідві з них є властиві мові, а третя – мовленню, що саме аналізом взаємодіїкожної із зазначених характеристик можна виявити суперечливу суть фразеологічногосполучення і обмежити обсяг фразеології.
Отже,наведені та інші існуючі в мовознавстві визначення фразеологічних одиницьсвідчать про те, що ученими виділяються різні їх ознаки, серед яких, зокрема,можна назвати: 1) семантична цілісність або семантична нерозкладність (В.В.Виноградов, В.Л. Архангельський, В.П. Жуков, М.М. Шанський, Л.А. Булаховській);2) метафоричність (Б.О.Ларін, О.В.Кунін, В.П.Жуков, О.М.Бабкін); 3) нарізнооформленість (В.П. Жуков, М.М. Шанський, С.Г. Гаврін, Л.Г. Скрипник); 4) відтворюваність(В.В. Виноградов, В.Л. Архангельський, М.М. Шанський, С.Г. Гаврін, В.П. Жуков,Л.Г. Скрипник); 5) наявність не менше двох повнозначних слів (С.Г. Гаврін, М.М.Шанський); 6) неперекладність іншими мовами (Л.А. Булаховській).
Внашому дослідженні в основу покладене таке визначення: фразеологізмрозглядається як окрема, самостійна одиниця мови, здатна, як і інші мовніодиниці, виражати свою семантику, вступати з іншими одиницями мови в смисловіта граматичні зв’язки, а значить мати граматична категорії, виконувати вреченні відповідну синтаксичну функцію.
ФОмови можуть вивчатися у різних аспектах, але вихідними, визначальними завждибудуть ті, які сприятимуть розкриттю основних ознак, що робить фразеологізмфразеологізмом, що виділяє його в окрему одиницю мови. Цілком зрозуміло, що длярозкриття диференціальних ознак, як і самої сутності фразеологізму, необхідноїх розглядати у зіставленні, порівнянні з іншими одиницями мови – словом,словосполученням, відзначаючи спільні та відмінні їх риси. Саме виходячи ізтаких вимог, ми будемо вести свої спостереження.
Фразеологізм– це самостійна мовна одиниця, яка характеризується відповідними диференційнимиознаками. Такими ознаками для фразеологічних одиниць є: 1) фразеологічнезначення; 2) компонентний склад; 3) граматичні категорії [42, с. 80 – 88].Визначення диференційних ознак ФО дає підстави встановити обсяг предметафразеології, а також дозволяє розглядати фразеологізми як окремі самостійніодиниці мови, відмінні від слова, словосполучення і речення, а разом з тим і яктакі, що мають з останніми багато спільного. Так, наприклад, ФО, як і слова,щораз у в процесі мовлення ми не конструюємо, а відтворюємо як готові мовніодиниці. Крім того, велику кількість фразеологічних одиниць зближує з окремими словамитакож і та особливість, що ФО (як і слово) характеризується наявністю своєїсемантики. Маючи своє значення і вільно реалізуючи граматичні особливості ФОзближуються з лексемами і функціонально. Вони можуть вступати у синонімічнівідношення зі словами і виконувати, як і слова, відповідні синтаксичні функції,наприклад: to kick the bucket – померти; it takes the biscuit – одержати приз,зайняти перше місце; to be on high ropes – бути в гарному настрої [49, с. 51 –70].
Усізазначені міркування свідчать про намір лінгвістів виробити об’єктивні критеріївизначення самого предмета фразеології і переконують ще раз у тому, щофразеологічні одиниці є надзвичайно складними і суперечливими утвореннями мови.Звичайно, ця складність і суперечливість не могла не позначитися на визначенніпредмета фразеології і її обсягу. Кожна із вище зазначених точок зору наосновні ознаки фразеологічної одиниці переконує перш за все в тому, що кожен ізмовознавців зумів знайти і встановити такі ознаки, які дозволили йому відібратиі згрупувати стійкі вирази.
Фразеологічніодиниці слід вивчати не самі по собі, не ізольовано, а в тісному зв’язку зіншими одиницями мови. Сполучаючись у процесі мовлення зі словами,словосполученнями, вони виступають органічними елементами цілісної комунікативноїодиниці, беруть активну участь у формуванні її змісту, надають йому особливоївиразності, яскравого стилістичного забарвлення.
Фразеологічнаодиниця і слово можуть бути близькими за своїм значенням, тобто виражатиспільне поняття, тотожність. Але й ця спільність поняття, яке кожне з цихмовних одиниць виражає, буде спільністю відносною. Фразеологічна одиниця іслово є якісно відмінними одиницями мови. Ця відмінність закладена у їх різнійприродній основі [38, с. 61 – 64]. Значення фразеологізму може співвідноситисяіз значенням слова, що виключає їх тотожність між собою. Крім того, слід матина увазі, що «фразеологічне значення», на відміну від лексичного, неускладнене словотворчим значенням, що і становить істотну особливість фразеологічноїсемантики [1, c. 83-86].
Говорячипро спільні і відмінні риси фразеологічної одиниці і слова, ми неодноразовопідкреслювали, що фразеологізми мають спільність зі словосполученнями. Цяспільність у першу чергу виявляється в тому, що і фразеологізм і словосполучення– роздільно оформлені одиниці. Але якщо вільні словосполучення щоразу будуютьсяв процесі мовлення за відповідними законами граматики, то фразеологічні одиницівідтворюються як готові, цілісні одиниці автоматично. Значення звичайнихсинтаксичних одиниць з’являється у процесі спілкування, волею мовця згідно ізправилами семантичної поєднуваності слів і словосполучень.
Утворенняфразеологічних одиниць, їх щоденна поява – це живий і постійний процес,викликаний самою потребою людського спілкування. Цей процес пов’язується іспирається на найрізноманітніші сторони, якісь значимі ознаки, факти, дії,уподібнюючи нове найменування із цими ознаками, фактами, предметами та діями.
Отже,фразеологізми і слова – відмінні одне від одного поняття, але їх можна характеризуватипевними спільними рисами, а саме наявністю значення та здатністю виконуватисинтаксичні функції.
1.2Структура фразеологізмів та природа їх компонентів
Природафразеологізмів та компонентів, що входять до їх складу – складна і суперечлива.Спробуємо з’ясувати деякі аспекти, пов’язані з цим питанням.
Зпроблемою стійкості ФО пов’язане питання фразеологічного прототипу. На думкуВ.М. Мокієнко, проблема стійкості фразеологізмів є однією з найгостріших [34,с. 9]. Узагальнюючи дослідження різних лінгвістів у сфері фразеології,український мовознавець М. П. Кочерган зазначає такі ознаки ФО якструктурно-семантична стійкість та відтворюваність. Фразеологічна стійкість –це об’єм інваріантності, який властивий різним аспектам ФО, який обумовлює їх відтворюваністьв готовому вигляді [31, с.43 – 44]. Пояснити це визначення можна таким чином:словосполучення стає фразеологізмом лише тоді, коли воно регулярновідтворюється в мовленні різних людей і зустрічається в багатьох контекстах.Передумовою виникнення фразеологізму є іноді несподіване сполучення слів. З цимпов’язане поняття фразеологічного прототипу, що означає мовні одиниці,сполучення слів, які стали підґрунтям для утворення ФО. В.М. Мокієнко такожстверджує, що більшість фразе6ологізмів були вільними сполученнями [34, с. 16].
Відкомпонентного складу фразеологізмів залежить його значення. Порівнюючиморфемний склад слова і структуру ФО, В.П. Жуков зазначає, що морфеми у складіслова носять більш спеціалізований характер ніж компоненти фраземи.
Наприроду компонентів ФО існує два протилежні погляди. Одні лінгвісти розглядаютьскладові фразеологічних зворотів як внеслівні утворення, інші ж становлятьпереважну більшість, визнають слівну природу компонентів.
Незважаючина те, що компоненти фразеологізму позбавлені основних ознак слова, вони так чиінакше беруть участь в утворенні фразеологічного значення. Внаслідок цього вонинаділені певною частиною семантичної самостійності. Словами, але специфічновжитими, вважає компоненти ФО і О.І. Смирницький. Він із поняттям фразеологічнаодиниця пов’язує термін «нарізнооформленість». Поняття«цілооформленість» та «нарізнооформленість» булизапропоновані ним [39, с. 26 – 27]. Зовнішньою ознакою, яка вирізняє слово іФО, є «цілооформленість слова і нарізнооформленість фразеологізму».Під нарізнооформленістю слід розуміти особливу будову синтаксичної єдності, якаполягає в тому, що її складові є окремими словами. Цілооформленість полягає взагальному граматичному оформленні всіх складових елементів [31, с.52].
У ходіпроцесу переосмислення досить вагому роль відіграє прототип ФО, який передуєпояві фраземи. Якщо прототип відсутній, то переосмислюються лексеми, що входятьдо складу даного фразеологічного звороту. Таке явище зумовлене лінгвістичнимита екстралінгвістичними факторами. Отже, фразеологічне переосмислення – цеповне або часткове образне перетворення значення прототипу фразеологізму (чифразеологічного варіанта), яке базується на семантичному зрушенні. Найважливішітипи переосмислення – це порівняння, метафора та метонімія [15, с. 54 – 56].
Порівняннята метафору В.М. Мокієнко вважає лінгвістичним фактором створення образності.Спільність порівняння і метафори полягає в створенні фразеологічних асоціаційна основі схожості предметів чи явищ. Однак їх різницю слід вбачати перш за всеу вираженні змісту. Метафоричний тип переосмислення є найбільш розповсюджений,багато слів набуває метафоричного значення.; те саме стосується ісловосполучень. В англійській мові багато виразів набуло переносного значення івживаються при описі дій чи обставин, які більш-менш аналогічні тим, щовикликали їх до життя.
Іншимтипом переосмислення є метонімія. Воно також слугує для створення образності.Розглядаючи фразеологізми, не можна залишити поза увагою їхні основні риси –образність та експресивність, адже в більшості випадків ці характерніособливості і відрізняють сталі звороти від слів [10, с. 5] Говорячи про різнітипи переосмислення значення ФО, ми вже торкалися поняття образності та засобівїї створення. Спробуємо з’ясувати, що ж є основою образності серед фразем. Засловами В.М. Мокієнка, підґрунтям цього феномену є здатність створюватинаучно-чуттєві образи предметів і явищ. Сила образу полягає в йогоконкретності, тісному зв’язку з контекстом у широкому розумінні слова.Найбільшу схильність до фразеології виявляють ті вільні сполучення слів, яківідображають конкретні явища. Матеріальної дійсності, пов’язані з життямлюдини.
Надумку Л.П. Сміта, експресивність притаманна фразеологізмам та відіграє вмовленні не останню роль. Образність та метафоричність надають їм виразності,енергії. Англійський фразеолог також додає: «вони виконують необхіднуфункцію в мові. Ця функція полягає в тому, щоб повернути поняття від чистоїабстракції до відчуттів, що їх породили, знову втілити їх в зорових образах іперш за все в динамічних відчуттях людського тіла…»
Теоретичнеобґрунтування понять образності та експресивності знаходимо у О.В. Куніна.Вчений зазначає, що «образність мотивованої ФО створюється в результатідвопланового сприйняття ФО та значення її прототипа… Чим далі один від одногопорівнювані об’єкти, тим яскравіший образ» [29, с. 71 – 74]. Поняттяекспресивності значно ширше, воно включає і інші категорії:«експресивність – це обумовлені образністю, інтенсивністю чи емотивністювиражально-зображальні якості слова чи фразеологізму». Отже, на основнезначення ФО накладаються і інші конотативні значення, які сприяють більшвлучному вживанню фразем у мовленні. Нашу увагу, безумовно, привертає процесстановлення ФО, їх походження. Без історико-етимологічного коментаря, на думкуВ.М. Мокієнка, неможливо встановити мотивування. Пояснення виникнення ФО, їхобразного мотивування допоможе глибше вникнути в смисловий зміст ФО, науковоуявити різні грані фразеологічного образу, оцінити зображальні можливості ФО.
1.3Семантика фразеологічних одиниць
Особливийакцент слід зробити на тлумачення фразеологічного значення. Беззаперечним є тойфакт, що це явище досить складне, воно «обумовлено специфічним відношеннямдо означуваних предметів чи явищ дійсності, характером внутрішньої образноїоснови, надслівність, залежністю між лексичними компонентами ФО і повністю чичастково переосмисленим їх значенням.» [14, с. 21 – 24].
Л.І.Ройзензон фразеологізми називав стійкими словесними комплексами (ССК):«Усі стійкі словесні комплекси характеризуються тим, що вони існують умові як готові одиниці, здатні творити мовлення як його будівельний матеріал:тільки ця риса об’єднує всі без винятку одиниці, що входять до фонду ССК мови.Усі інші риси, якими б важливими вони не були, насправді не можуть бутиоб’єднуючими.
Деякіавтори схильні приписувати фразеологізму лексичне значення або ж розглядатифразеологічне значення на рівні слова. Як зазначає Л.Г. Авксентьєв, „ФО іслово можуть бути близькими семантично, тобто виражати спільне поняття“,однак така спільність є відносною. Фразеологізм і слово якісно відрізняються.Ця відмінність закладена в їх різній природній основі. „Значенняфразеологізму може співвідноситися із значенням слова, що включає їх тотожність“[20, с. 44].
СемантикаФО і його форма перебувають у діалектичній єдності. Процес фразеологізації длякожної такої одиниці мови був тривалим і складним. Особливості структурибагатьох фразеологізмів не можна зрозуміти і пояснити, якщо не зіставити їх звідповідними словосполученнями – прототипами. Проте „розглядати той чиінший конкретний фразеологізм як словосполучення значить по суті підмінятиякісну своєрідність фразеологізму якісною своєрідністю його генетичногоджерела“ [20, с. 45 – 46]. Це, безперечно не означає, що у фразеологізміне можуть бути відбиті різні в минулому особливості словосполучення.Утворившись унаслідок багаторазового вживання в людському колективі, в тій чиіншій виробничій галузі вирази поступово часто мимоволі самих носіїв, розширювалисвої функції, набували нового змісту, вузьке конкретне їх значення замінилосяширшим, узагальнюючим. Разом із новим значенням ці вирази набували і якіснонових семантичних ознак, ставали якісно новими мовними одиницями. У цьому легкопереконатися, розглянувши семантику фразеологізмів, які утворилися у різнихсферах виробничої діяльності людини: to give smb a crop – під одну гребінкупідстригти (з мови перукарів); to put the screws on smb. – закрутити гайку,знімати стружку (з мови технічного персоналу); to set out on the path of –ставати на рейки (з мови залізничників) [49, с. 61 – 65].
Тутми безпосередньо стикаємось із теорією еквівалентності. З одного боку, і слово,і ФО є мовними знаками. В. В. Виноградов також схиляється до думки, що слова таФО тотожні. Підтвердження цьому знаходимо у визначеннях типів ФО:»основною ознакою фразеологічного зрощення є його семантичнанеподільність…, воно являє собою семантичну одиницю, однорідну зі словом. Існуєще один аргумент на підтвердження теорії еквівалентності. Як слова, так іфразеологізми вносяться у мовлення в готовому вигляді. Але з іншого боку,ототожнюючи слово і фразеологізм, ми мимоволі відносимо останній до сферилексикології. Але, як було з’ясовано вище ФО належать скоріше до синтаксичногорівня. Це визначається специфічними властивостями їх семантики та їїузагальнено-абстрагуючим характером.
В.М.Мокієнко особливо акцентував увагу на експресивності, як характерній ознаці ФО.Як правило, рідко знаходиться слово-еквівалент, яке б такою ж мірою передавалоту виразність, що притаманна фразеологізма [34, с. 75 – 78].
Українськийфразеолог Л.Г. Скрипник виділяє таку рису ФО як «надслівність», щоявно суперечить теорії еквівалентності. Термін «співвіднесеністьфразеологізму і слова», запропонований О.В. Куніним, якнайкраще передаєспецифіку фразеологічних зворотів [29, с. 78 – 80].
Говорячипро наявність у ФО своєї семантики, не можна не сказати і про те, що подібнезначення має кожне повнозначне слово. У цьому, безперечно, спільність, а разомз тим і відмінність слова і фразеологізму. Ґрунтовно опрацювавши упорівняльному аспекті семантику слова і фразеологічної одиниці, В. П. Жуковвизначив основні типи фразеологічного значення і на великому фактичномуматеріалі показав, що специфіка та особливості лексичного значення у слова іфразеологічного значення у фразеологізму обумовлені самою природою цих мовниходиниць.
Уструктурному плані значення фразеологізму виражаються не одним словом, аобов’язковим сполученням не менше двох компонентів. Складові частини слів –морфеми – не є самостійними одиницями мови. Компонентами ж фразеологізмувиступають слова-прототипи (з властивими їм формами словозміни), здатніфункціонувати і поза фразеологічною одиницею. Лексичні значення слова іфразеологізму не адекватні, хоч риси спільного, звичайно, можуть бути [24, с.98 – 100]. Так, фразеологізмам, як і словам, властиві явища синонімії таантонімії, тобто вони здатні утворювати самостійні синонімічні ряди йантонімічні пари. Наприклад: синонімічні ряди із значенням «померти»– to go to glory – to pass away – to kick the bucket – to turn up one’s toes;антонімічні пари: bone idle – hard-working (лінивий – працьовитий); the nakedtruth – the sweet lie(гірка правда – солодка брехня) [49, с. 15 – 20].
Говорячипро значення ФО, не можна залишити поза увагою поняття внутрішньої тазовнішньої форми, які О. О. Потебня розрізняв у слові. Ці дві форми наявні і уфразеологізмі. Зовнішня – це окремий звук, а внутрішня – це і є значення. Зміствнутрішньої форми фразеологізму детальніше розкриває Л.Г. Авксентьєв, говорячи,що становить собою взаємодію семантики вільної сполуки із семантикоюпереосмисленого на її основі фразеологізму і зумовлюється семантичноюструктурою виразу в цілому. Відповідно, розтлумачуючи поняття «значенняфразеологізму», фразеолог бере до уваги різні аспекти плану змісту і плануфункціонування фразеологізмів і слів.
Отже,як бачимо, особливу увагу вимагає семантика фразеологізмів, оскільки сумазначень компонентів не завжди означає значення виразу. Тут потрібно враховуватинадслівність виразу, залежність між лексичними компонентами ФО і повністю чичастково переосмислене їх значення.
1.4Методи вивчення фразеологічних одиниць
Фразеологізм– це поняття, яке набагато важче пояснити, ніж слово. Особливості фразеологізмівпотребують особливих методів вивчення. Метод вивчення фразеологічних одиниць(ФО) вперше запропонувала Н. М. Амосова. Вона розробила контекстологічний методвивчення фразеологізмів [6, с. 8]. Основні його принципи повинні лягти в основубудь-якого методу вивчення фразеології: вивчення фразеологічних одиниць вумовах їхнього вживання у реченні, вивчення контекстуальної взаємодії слів, атакож врахування специфіки мови.
Наступнийметод вивчення ФО – варіаційний, який був запропонований В.Л. Архангельським[10, с. 10 – 12]. Особливостями цього методу є:
1)підхід до фразеології як до системи та вивчення реальних варіацій ФО;
2)комплексневивчення особливостей компонентів ФО, виділення фразеологічного рівня мовноїструктури;
3)виділення фразеологічного значення як особливої лінгвістичної категорії.
Необхіднозазначити, що саме варіаційний метод має найбільше характерних особливостей.В.Л. Архангельський основне значення приділяв класифікації фразеологізмів і їхструктурі зокрема.
Комплекативнийметод дослідження фразеології розроблений С.Г. Гавриним. Згідно з цим методомвиділяють три типи спеціалізованих комплікативів, або сполучення слів: 1)експресивно-образні, 2) еліптичні, 3) гносеологічні (афоризми, складні терміни)[14, с. 24 – 26]. С.Г. Гаврин виділяє також змішані типи комлекативів, які засвоїми ознаками не відповідають жодному із трьох зазначених груп. Наприклад:like father like son — яблуко від яблуні недалеко падає.
Воснову комплекативного методу покладені наступні принципи:
1)специфіка фразеологічних одиниць розкривається шляхом виявлення їх основноїфункції;
2)комплекативні фразеологічні якості мовних одиниць знаходяться в певнихсистематичних відношеннях, що є основою принципу системного опису фразеології.
Методфразеологічної ідентифікації був вперше запропонований у 1964р. Він служить длявиявлення фразеологічності того чи іншого сполучення слів та приналежністю йогодо ідіомів. Цей метод оснований на різних типах фразеологічних значень,співвідношенні елементів до всієї структури, а також допомагає виділятифразеологізми серед складних слів та словосполучень.
Відіомах семантична стійкість виражається в повному або частковомупереосмисленні. Наприклад: by leaps and bounds – дуже швидко. Ні слово leap, ніслово bound не можуть входити до складу дефініцій і нарізно мають зовсім різнізначення, не пов’язані із фразеологічним: leap – «стрибок, скачок», bound –межа, рубіж зона. Але to eat like a horse – дуже багато їсти [49, с. 70 – 72].
Наступнийметод – це метод фразеологічного опису, який служить для виділення різних типівфразеологізмів. Класифікація типів фразеологічного значення основана на різнихвидах переосмислення з урахуванням структур. Прикладом цього методу можнанавести такі ФО: pleased as a dog with two tails – дуже задоволений; drunk as aboiled owl – п’яний, як чіп [49, с. 75 – 78].
Відомо,що фразеологізм є одиницею мови. ФО фіксуються як у словниках загального типу,так і в фразеологічних словниках та довідниках. Отже, існують певні методививчення фразеологічних одиниць, тому їх потрібно знати і правильнозастосовувати на практиці, тому що кожен метод має свої характерні особливості.Вони основані на різних типах фразеологічних значень. Вищезазначені методививчення фразеологічних одиниць мають свою специфіку та структуру, тому дужеважливо їх правильно застосовувати та розрізняти один від одного.

РОЗДІЛII. Походження фразеологічних одиниць сучасної англійської мови та граматичніособливості ФО різних типів
Проблемиеволюції східнослов’янської фразеології розв’язували, а методику її історичногоаналізу виробляли протягом двох останніх сторіч, хоча сама наука фразеологія якокрема дисципліна сформувалася десь 30 – 40 років тому.
Фразеологічніодиниці мають свої граматичні особливості. Вони нерозривно пов’язані із загальнимзначенням фразеологізмів. Існують випадки коли з граматичної точки зоруфразеологічний вираз побудований неправильно, але саме в такому вигляді вониіснують у мові і будь-які граматичні зміни можуть порушити загальний змістфразеологічної одиниці.
2.1Англійські фразеологічні одиниці не термінологічного та термінологічногопоходження
Більшістьфразеологізмів в англійській мові є англійськими зворотами, автори якихневідомі. Прикладами подібних широко розповсюджених зворотів, створенихнародом, є: pay through the nose – платити величезні гроші; bite off more thanone can chew – не розрахувати власних сил. [48, с. 16 – 18].
Впроцесі дослідження ми спробували класифікувати англійські фразеологізми,пов’язані з традиціями, звичаями та обрядами англійського народу, а також зреаліями та історичними фактами. Таким чином пропонуємо таку класифікацію:
1)Фразеологічні одиниці, які відображають звичаї та традиції англійського народу:baker’s dozen – чортова дюжина (за старим англійським звичаєм торговці хлібаотримували від булочників тринадцять хлібин замість дванадцяти, і тринадцятахлібина йшла на рахунок прибутку торговців).
2)Фразеологічні одиниці, пов’язані з англійськими реаліями: carry coals toNewcastle – возити вугілля в Ньюкасл, їхати в Тулу зі своїм самоваром.
3)Фразеологічні одиниці, пов’язані з іменами англійських письменників, вчених,королів та ін. Їх в свою чергу можна поділити на три підгрупи:
а)фразеологізми, до яких входять прізвища: according to Cocker – «як поКокеру», правильно, точно за всіма правилами (Е. Кокер, 1631 – 1675, авторанглійського підручника з арифметики, який був широко розповсюджений у XVIIст.); the Admirable Crichton – вчений, освічений чоловік (за ім’ям ДжеймсаКрайтона, відомого шотландського вченого XVI ст.);
б)фразеологізми, до яких входять імена: King Charles’s head – нав’язлива ідея(вираз із роману Діккенса «Давид Копперфілд»);
в)фразеологізми, до яких входять імена та прізвища: a Sally Lunn – солодкабулочка (за ім’ям жінки кондитера кінця XVIII ст.); a Sherlock Holmes – ШерлокХолмс (герой творів А. К. Доля; названий за прізвищем О. У. Холмса, улюбленогописьменника Доля).
4)Фразеологічні одиниці, пов’язані з прикметами: a black sheep – паршива вівця,ганьба у сім’ї (за старою прикметою чорна вівця означає знак диявола); anunlinked cub – молоко на губах не обсохло.
5)Фразеологічні одиниці, пов’язані з астрологічними забобонами. Астрологистверджували, що розташування небесних світил впливає на долю людини. Наведемоприклади подібних фразеологізмів: be born under a lucky star – народитися підщасливою зіркою; believe in one’s star – вірити у свою долю; curse one’s star –проклинати свою долю; have one’s star in the ascendant – бути успішним; thestars were against it – сама доля проти цього.
6)Фразеологічні одиниці, взяті із казок та байок: Fortunatu’s purse – повнийгаманець (Fortunatus – казковий персонаж).
7)Фразеологічні одиниці, пов’язані з історичними фактами: the curse of Scotland –«прокляття Шотландії», бубнова дев’ятка (карта названа із-за схожостіз гербом графа Далримпла Стейра, який викликав ненависть у Шотландії своєю проанглійською політикою) [48, с. 25 – 35].
Отже,існує багато в англійській мові фразеологічних одиниць, які пов’язані зтрадиціями, обрядами, звичаями, іменами, прикметами та історичними фактами.Тому потрібно їх розрізняти та класифікувати до певної групи ФО.
Професійнамова – важливе джерело фразеологічних одиниць. У ній широко розповсюдженітерміни та розмовні професіоналізми. Деякі ідіоми належать до професійної мови,наприклад: spick and span- елегантний. До його складу входять два некротизма.Некротизм – це застаріле слово у складі ФО [18, с. 65 – 68]. Спершу повна формабула spick and span new., але потім в результаті історичного розвитку вонаскоротилася.
В.Скіт, видатний англійський етимолог, таким чином пояснює походження цьогозвороту: Literally «spike and spoon new», where spike means a point,and spoon a chip, new as a spike or nail just made and a chip just cut off.
Більшістьтермінів та професіоналізмів входять до складу ідіофразеоматизмів: come up tothe scratch – бути готовим до боротьби, діяти рішуче; hit below the belt –порушувати правила; jump the gun – забігати наперед.
2.2Шекспіризми
Закількістю фразеологізмів твори Шекспіра займають друге місце після Біблії. Їхкількість більше 100. Більшість шекспіризмів з’являються у його творах лишеодин раз. Наведемо деякі приклади із широко відомих ФО:
“Отелло”To wear one’s heart upon one’s sleeve — щира, відкрита душа Moving accident(s) — хвилюючі події The head and front of — найважливіше The pity of it! — Як шкода! The green-eyed monster — Ревнощі

“КорольГенріх IV”The wish is father to the thought — бажання породжує думку The better part of valour is discretion — скромність – одна з прикрас хоробрості Eat somebody out of house and home — розорити людину, живучи за її рахунок
“Ромеота Джульєтта”A fool’s paradise — світ фантазій The be-all and end-all — все в житті
Усучасній англійській мові до шекспіризмів можна вносити ті чи інші зміни. Деякіз них можна показати на наступних прикладах: wear one’s heart upon one’s sleevefor daws to peck at («Othello») – виставляти напоказ свої почуття. Усучасній англійській мові зазвичай використовується більш скорочено: wear one’sheart upon one’s sleeve; at one fell swoop («Macbeth») – однимударом, в один момент [30, с. 25 – 28].
Багатофразеологізмів співпадають в українській, англійській та німецькій мовах.Наприклад: перелітній птах – a bird of passage (англ.), Zugvogel (нім.).Джерела звідки взяті ФО не завжди можна встановити з достатньою точністю.Наприклад: прислів’я a close mouth catches no flies – слово – срібло, мовчання– золото є перекладом італьянського прислів’я in bocca serrata non entro maimosca.
Makelove – залицятися згідно з Великим Оксфордським словником є перекладомфранцузького вислову faire l’amour чи італьянського – far l’amore.
 
2.3Фразеологічні одиниці американського походження
БагатоФО прийшло в Англію із США. У словниках навіть немає позначки, яка вказує наамериканське походження. До таких «американізмів» відносяться: barkup the wrong tree – помилитися;
doone’s level best – зробити все можливе;
agreen light – свобода дій;
inthe soup – у біді, у тяжкому становищі;
spillthe beans – видати таємниці.
Унаведених вище та у багатьох інших фразеологізмах американського походженнянемає чисто американських слів і їх можна легко прийняти за англійські. Лише удеяких зустрічаються американські слова: the last of the Mohicans – останній ізмогікан (за романом Ф. Купера. Могікане – плем’я північноамериканськихіндійців, яке вимерло).
Якбачимо існують фразеологізми, які можна сплутати. Тому потрібно запам’ятатинайбільш вживані ФО, які мають американське походження.
2.4Граматичні особливості дієслівних фразеологічних одиниць
ЗгідноРецкера існування слова в складі ФО в якості лексеми, має ряд особливостей упорівнянні з існуванням того ж слова з самостійним лексичним значенням поза ФО[31, с. 87 – 91].
Характерноюознакою дієслівних ФО є зміна форми дієслівного компонента, або дієслівнихкомпонентів у зворотах з сурядною структурою. Наприклад, формоутворенняфразеологізму pull smb’s leg – морочити комусь голову. Дієслово у складі цьогофразеологічного звороту вживається у наступних формах: Present Continuous,Present Perfect Continuous, Past Continuous, Past Perfect Continuous, PassiveVoice. Безсумнівно, що наведені вище форми є найпоширенішими. Отже, дієслово вданій ФО вживається переважно в деяких формах, тоді як самостійне дієслово pullможе вживатися в усіх формах. Наказовий спосіб можливий, але зустрічаєтьсятільки в заперечній формі. Наприклад, do not pull my leg.
Удеяких дієслівних ФО дієслово вживається лише в пасивному стані: to be thrownon one’s beam-end – бути в тяжкому, безвихідному становищі; to be gathered toone’s fathers (бібл.) відправитися до прабатьків, померти.
Уінших ФО дієслово ніколи не використовується в пасивному стані. Наприклад, takethe wrong turning – звернути з праведного шляху; make bricks without straw – марностаратися.
Уанглійській мові велика кількість дієслівних ФО з прийменниками. Наприклад, cutthe ground from under smb’s feet – вибивати землю із-під ніг; to have millstoneabout (або round) one’s neck – надіти камінь на шию; kill two birds with onestone – убити двох зайців одним пострілом. Безприйменникових зворотів значноменше. Наприклад, put one’s foot down – зайняти тверду, рішучу позицію; holdone’s head high – високо тримати голову.
Убагатьох дієслівних ФО, в складі яких є іменники, цим іменникам притаманнінормативні форми однини і множини в залежності від однини чи множинипозначуваних ними явищ дійсності. До таких зворотів належать, наприклад, setone’s cap at smb. – «полювати на жениха», вішатися комусь на шию;keep one’s head above water – «триматися на поверхні», боротися зтруднощами [49, с. 101 – 105].
Удеяких дієслівних фразеологізмах множини суттєво залежить не від кількостіосіб, що здійснюють дію, а від кількості об’єктів, на які направлена дія вданому фразеологізмі. Наприклад, they have just been pulling our legs verywittly – вони просто дуже дотепно морочили нам голову.
Багатолексем у складі ФО, яким притаманна висока ступінь абстрагування відбуквального значення, в тій чи іншій мірі втрачають притаманні їм властивості.Так, іменники, що вживаються в якості окремих слів як у однині так і в множині,в складі ряду фразеологічних зворотів вживаються лише в однині або тільки вмножині, тобто їх словоформи залишаються фіксованими в будь-якому контексті.Наприклад, ФО, що вживаються лише в однині: cost a pretty penny – коштуватикупу грошей; cook smb’s goose – загинути, звести в могилу [48, с. 65 – 68].
Убагатьох дієслівних ФО іменники вживаються лише в множині, так як дію, яку вонипозначають, здійснюється не однією особою. Прикладом таких ФО можуть бути: burnone’s fingers – обпектися на чомусь; be on pins ad needles – бути як на голках.
Удієслівних компаративних фраземах перші компоненти вживаються в буквальномузначенні, а решта – переосмислені компоненти, що виступають інтенсифікаторами іуточнювачами семантичного значення перших компонентів. Оскільки дієслівнікомпаративи не вживаються у пасивному стані і тому не можуть трансформуватися уречення, вони завжди залишаються фраземами. У зворотів цього типу завждипідрядна структура. Наприклад, to lie like a trooper – бреше, як гребінцемчеше; to laugh like a hyena – пронизливо, верескливо реготати; to sell like hotcakes – ідуть нарозхват. У деяких дієслівних компаративах артикль невживається.
2.5Граматичні особливості субстантивних фразеологічних одиниць
Найхарактернішаструктурна модель субстантивних ФО є прийменниково-іменникове утворення, тобтопоєднання іменника з іменником з препозитивним означенням (або без нього) задопомогою прийменникового підрядного зв’язку. З цією метою використовуютьсянаступні прийменники: about, among, at, before, behind, between, for, from, in,of, on, out of, to, with, within, without. Наприклад, the skeleton at the feast– «скелет на бенкеті», тобто те, що затьмарює свято; crumbs from therich man’s table – крихти з барського столу; the power behind the throne –«влада за троном», невидима влада [41, с.32 – 36].
Ускладнопідрядних фраземах по типу an iron hand in a velvet glove –«залізний кулак у оксамитовій рукавичці», невблаганність, прихованазовнішня м’якість; a big fish in a little pond – «велика риба у маленькомуозері», місцевий пан. Дві комбінації лексем з підрядною структуроюпов’язані способом підрядності за допомогою прийменника in.
Узворотах the end of one’s tether – межа (сил, можливостей); the villain of thepiece – головний винуватець; the long arm of coincidence – чиста випадковість,за допомогою прийменника of поєднуються лексеми. У складних підрядних фраземахпо типу the old lady of Thradneedle Street (жарт.) – стара леді ізТреднідл-стріт, Англійський банк [49, с. 25 – 30].У цьому випадку два підряднихсполучень лексем поєднані засобом підрядності за допомогою прийменника of.Найпоширеніші прийменники в субстантивних ФО – це прийменники of, in.
Існуєтакож невелика кількість субстантивних ФО з підрядною структурою, щовикористовуються лише у заперечній формі. Наприклад, not a ghost of a chance –не мати ніякої можливості, ніяких шансів; not the only pebble on the beach – наньому світ клином не зійшовся. ФО з підрядною структурою можуть бути також ібезприйменникові.
А)Субстантивні фраземи з сурядною структурою
Середфразем з сурядною структурою субстантивні звороти найбільш багаточисленні.Переважна більшість має в своєму складі сполучник and. У структурномувідношенні вони поділяються на дві групи:
1.Двокомпонентні субстантивні фраземи: oil and vinegar – «як масло таоцет» (про непримиримі протилежності).
Компонентияк правило, належать до однієї частини мови, за винятком звороту enough and tospare – більш ніж достатньо; більш ніж потрібно.
Зточки зору числа, в якому вживаються компоненти, вони поділяються на наступнігрупи:
1)обидва компоненти вжиті в однині: Jack and Gill – хлопець і дівчина; ebb andflow – припливи і відпливи, мінливість долі;
2)обидва компоненти вжиті у множині: ins and outs – всі ходи і виходи;
3)перший компонент в однині, а другий у множині: dust and ashes – порох і тлінь;beer and skittles – розваги; fox and hounds – «лисиця і собаки»(дитяча гра, в якій один бігає, а всі інші його ловлять);
4)перший компонент у множині, а другий в однині: cakes and ale – гуляння,розваги.
Число,в яких стоять компоненти цих фразеологізмів є фіксованим. Єдиний зворот, щодопускає як однину так і множину, це lord and master – а) чоловік і повелитель;б) володар, цар і бог. Можливе також вживання цього звороту в родовому відмінкуз додаванням флексії ‘s до останнього компонента.
2.Трьохкомпонентні і багатокомпонентні субстантивні фраземи. Існує невеликакількість трьохкомпонентних субстантивних фразем із сурядною структурою: theRed, White and Blue – англійський, державний прапор; the long and the short ofit – коротше кажучи.
Б)Особливості субстантивних фразеологічних одиниць з підрядною структурою
Чималійкількості субстантивних ФО притаманне нормативне утворення однини і множиниіменників в залежності від однини чи множини означуваних предметів, явищ: adevil’s advocate (devil’s advocates) – затятий критикан; a white elephant(white elephants) – власність, подарунок, якого не знаєш, як позбутися.
Зазвичайфлексію множини має один іменник, навіть при наявності двох іменників в ФО: wefound ourselves regular knights of the road, before we knew where we were. (W.Thackeray)
Однакзустрічаються випадки, коли два іменники стоять в множині: you know that T amplain Roebuck Ramsden when other men who have done less have got handles totheir names (B. Shaw)
Ускладі субстантивних ФО з підрядною структурою є іменники, що вживаються лише вмножині, тоді як ці ж іменники в якості окремих лексем можуть вживатися як воднині, так і в множині [36, с. 78 – 82].
ФО зіменниками в множині розділяють на наступні групи:
1)ФО, що відображають об’єктивно існуючу множинність і не допускає однини:creature comforts – земні блага; birds of feather – люди одного складу одинодного варті;
2)ФО, що традиційно означають тільки множину, хоч об’єктивно існує і однина:sheep without a shepherd (бібл.) – «вівці без пастуха», безпораднийнатовп; the lungs of London – «легені Лондона», сквери та паркиЛондона;
3)ФО, що позначають однину, але є поєднанням окремих одиниць: the nest of singingbirds – «гніздо пташок, що співають» (прізвисько ліричних поетівепохи королеви Єлизавети І); a month of Sundays (розм.) – довгий строк, цілавічність;
4)ФО, що позначають однину, але виражену іменником у множині: palmy days – порарозквіту, процвітання; donkey’s years (розм.) – довгий час, ціла вічність;
5)ФО, що позначають однину тісно пов’язану з множиною: new wine in old bottles(бібл.) – старе вино в нових міхах; the break in the clouds – промінь надії;
6)ФО, що позначає незлі чуване поняття тісно пов’язане з множиною: milk for babes– будь-що легке для розуміння.
Множиннезначення іменника є важливим складовим елементом буквального значеннякомпонентів, на основі якого виникло фразеологічне значення звороту: the merrydancers – північне сяйво; the flesh pots of Egypt (бібл., книжн.) –матеріальний добробут, багате життя (таке, що розглядають із заздрістю).
2.6Граматичні особливості адвербіальних та ад’єктивних фразеологічних одиниць
Чималотаких фразеологічних одиниць починаються з прийменника at, by, on, under, with:with all ones heart (and soul) – від усього серця, зі всією душею; at (in) the(very) nick of time – в самий останній момент.
Убільшості фразеологічних одиниць даного структурного типу, за виключеннямдеяких зворотів, що починаються з прийменника from, є препозитивні чипостпозитивні означення, а початковий прийменник втрачає своє граматичнепризначення – здійснення підрядного зв’язку іменників, займенників абочислівників. З’єднувальна функція початкового прийменника, який за своєю суттює напівприйменником відновлюється у складі речення, в якому вживається ФО. [36,с. 85 – 88].
Деякіадвербіальні ФО з початковим прийменником виділилися із складу дієслівнихфразеологізмів. Наприклад, with flying colours – з перемогою, переможно. У XVIIст. вживався дієслівний фразеологізм. Пізніше дієслово bring off було заміненодієсловом come off. У XX ст. адвербіальна ФО with flying colours виділилась всамостійний зворот. Це можуть підтвердити такі приклади: he…had passed throughall drill with flying colours (S. O’ Casey); but socialism has survived allthese severe tests with flying colours… (W. Foster)
Окрімадвербіальних ФО з підрядною структурою, що починаються з прийменника, всучасній англійській мові є адвербіальні ФО з підрядною структурою, в якихприйменник стоїть посередині: straight from the horse’s mouth – ізпершоджерела; all in the day’s work – добре, все в порядку речей.
Існуєтакож невелика кількість адвербіальних ФО з підрядною структурою, щовикористовуються тільки в заперечній формі: not half bad – зовсім непогано; nota shot in the locker – без грошей, ні копійки в кишені; not two days about it –1) це неминуче, немає іншого виходу; 2) про це не може бути двох думок [24, с.9]
Множинаіменника є важливим складовим елементом буквального значення компонентів, наоснові якого і могло виникнути фразеологічне значення звороту. Так, слово spursв ФО win one’s spurs – відзначатися, здобути славу, визнання може бути лише вмножині, так як під час посвяти в рицарі нагороджували двома шпорами, а неоднією.
Укомпонентів багатьох фразеологізмів нульова парадигма, тобто використання водній, строго фіксованій словоформі, або неповна парадигма — використання удвох чи більше часових формах при неможливості використання в інших. Істотнітакож обмеження у виборі стверджувальних, заперечних чи питальних форм.
Ад’єктивнікомпаративи. Перший компонент ад’єктивних компаративів вживається, як правило,в буквальному значенні. Функція другого компонента завжди підсилювальна [19, с.99]. Перший сполучник as часто упускається. В деяких ад’єктивних компаративахне вживається артикль, наприклад, перед власними іменами або абстрактнимиіменниками. Прикладами ад’єктивних компаративів можуть слугувати: (as) white assnow – білий як сніг; (as) ugly as sin – страшний як смерть, як смертний гріх;(as) plain as the nose on your face – ясний як день, цілком очевидний.
Ад’єктивнікомпаративи з’являються у мові тому, що є потреба у передачі додатковоїінформації, яку передає перший компонент порівняння. Існують компаративнізвороти, що вживаються з прикметниками у порівняльному ступені: more dead thanalive – напівживий (від втоми), смертельно втомлений.
ФОmore honoured in the breach (in) the observance (шекспіризм) є одним з небагатьох зворотів, що означає не особу. Ця ФО означає частіше порушується ніждотримується (мова йде про закон, обряд).
To mymind the afternoon call is a convention more honoured in the breach in theobservance (W.S. Maugham).
Відхиленнямвід норми є вживання сполучника like замість as. Ймовірно, що в подібнихвипадках відбувається встановлення нової норми, так як в розмовній англійськіймові вже давно спостерігається тенденція вживання like в якості сполучника (hecan’t do it like I can). Наприклад, like a bear with a sore head – злий, якчорт [45, с. 44 – 46].
Отже,проведений аналіз граматичних особливостей фразеологічних одиниць в англійськіймові дав змогу зробити наступні висновки:
субстантивніта адвербіальні фразеологічні одиниці характеризуються вживанням прийменників.Найпоширеніші прийменники у складі субстантивних ФО in, of;
ванглійській мові існують субстантивні ФО, які вживаються лише в заперечнійформі;
ускладі певної субстантивної ФО іменник може вживатися тільки в однині аботільки в множині. Це свідчить про усталеність структури ФО;
субстантивніФО із сурядною структурою характеризуються вживанням сполучника and;
характерноюознакою дієслівних ФО є зміна форми дієслівного компонента;
вад’єктивних порівняннях прикметники можуть вживатися в порівняльному ступені, аіменники – у множині.

РОЗДІЛIII. Критерії класифікації ФО
 
3.1Класифікація фразеологізмів за В.В. Виноградовим
Існуютьрізні підходи щодо принципів класифікування фразеологізмів:структурно-семантичний, граматичний, функціонально-стилістичний. Найбільшпоширеною є структурно-семантична класифікація В.В. Виноградова. Він виділяєтри типи фразеологізмів:
Фразеологічнізрощення – це тип абсолютно неподільних, нерозкладених стійких словосполучень,цілісне значення яких невмотивоване, тобто не випливає із значеньслів-компонентів, наприклад: Blue Bonnet – шотландець; to ran away – накиватип’ятами; to kiss the hare’s foot – спізнюватися.
Визнаючифразеологічні зрощення як «своєрідні складні синтаксичні слова», якіще прийнято називати ідіомами, В. В. Виноградов підкреслює, що їх значення немають ніякого зв’язку із значенням складових компонентів. Основною ознакоюфразеологічних зрощень є їх семантична нерозкладність, неподільність, абсолютнанеможливість виведення значення цілого із значень компонентів [19, с. 22 – 24].«Фразеологічне зрощення становить собою семантичну одиницю, однорідну зісловом, позбавлену внутрішньої форми». Перетворення словосполучення уфразеологічне зрощення відбувається з різних причин, серед яких немалу рольвідіграє переосмислення, втрата прямого значення словами-компонентами, появанового образу, емоційні та експресивні фактори.
Фразеологічнісполучення – це такі стійкі мовні звороти, які не є «безумовнимисемантичними одиницями», оскільки характеризуються певною самостійністю складовихчастин [19, с. 25 – 26]. Одне слово у фразеологічному сполученні семантичнозумовлене й не може бути замінене іншим, а ті слова, що його характеризують,допускають взаємну заміну чи підставку, наприклад: the break of the day –світанок; prove a success – мати успіх; take one’s easy – відпочивати.
Фразеологічнісполучення – це такі смислові одиниці, складові частини яких «становлятьдля носіїв української мови уже звичну сполуку, близьку до традиційноголексико-граматичного утворення, значення якого не виразно аргументуєтьсялексичними значеннями його складових частин». Складові частини сполукможуть зберігати лексичне значення і входити до складу інших фразеологічнозв’язаних об’єднань слів, становлячи собою мінімальне утворення для нових смисловихсерій. Таким видається шлях розвитку вільного словосполучення до фразеологічнозв’язаних утворень.
Фразеологічнієдності – це теж стійкі словосполучення, семантично неподільні і ціліснізначенням [19, с. 27 – 29]. Однак у фразеологічних єдностях цілісне значенняможе бути вмотивованим, є результатом впливу лексичних значеньслів-компонентів, наприклад: baker’s dozen – чортова дюжина; one’s place in thesun – місце під сонцем; Pandora’s box – скринька Пандори. Наведені прикладисвідчать, що фразеологічні єдності, як і зрощення, теж семантично неподільні івиражають цілісне значення, але, на відміну від фразеологічних зрощень, вонимають умотивоване значення. У своєму компонентному складі фразеологічні єдностівміщують такий елемент, який сприяє мотивації значення фразеологізму в цілому.Крім того у фразеологічних єдностей граматичні стосунки між компонентамивідносно легко розрізнити і можна звести до живих сучасних зв’язків. Образністьзначення, яка сприяє нерозкладності фразеологічного зрощення і фразеологічноїєдності, не дозволяє заміни компонентів фразеологізму без втрати значенняцілого, а значить і втрати виразу як мовної одиниці. У той же час фразеологічнієдності і зрощення можуть бути замінені іншими синонімічними фразеологізмамиабо словами. Завдяки такій їх властивості В. В. Виноградов вважає фразеологічнієдності і фразеологічні зрощення «потенціальними еквівалентами слів»[18, с. 14].
КласифікаціяВ.В. Виноградова відіграла важливу роль у розробці теоретичних питаньфразеології. Вона розкрила механізм утворення фразеологічного значення,відношення семантики цілого виразу до значень слів-компонентів, що йогоскладають. Ця класифікація глибоко увійшла у фразеологічну науку, дісталаширокі визнання і стала придатною не тільки для російської мови, на ґрунті якоївона була створена, а й для інших мов.
3.2Класифікація фразеологізмів за І.В. Корунцем
Деякідослідники, зокрема І. В. Корунець схиляються до класифікації, що пов’язана зчастинами мови, до яких належать компоненти ФО. У цьому дослідження ми будемошироко застосовувати саме цю класифікацію.
Дієслівніфразеологізми. Дієслівними ФО слід вважати ті фразеологізми, де головне слово,яке несе смислове навантаження виражено дієсловом. Більшість дієслівнихфразеологічних одиниць стосуються людини, дії, що вона виконує, або в якомустані знаходиться. Вони виражають дію і функціонують найчастіше у ролі присудка[26, с. 35 – 36]. Найпростішим дієслівним утворенням є поєднання дієслова зіменником, наприклад: raise Cain – скандалити, підняти галас; eat crow –терпіти образи.
Іменникитакож можуть мати різні препозитивні та постпозитивні означення, наприклад:foul one’s own nest – виносити сміття з хати; to draw the long bow –перебільшувати, розповідати небилиці.
Існуєчимало поширених фразеологічних висловлювань. Їх структуру можна зобразитинаступним чином (дієслово + іменник + прийменник + іменник), але така структураможе дещо змінюватися в залежності від кількості компонентів, наприклад: tostart business from scratch – починати все з нуля; to have one’s heart in one’smouth – бути дуже наляканим, душа упала в п’яти.
Багатофразеологізмів починаються із допоміжних дієслів be і have і означаютьперебування людини в якомусь стані, наприклад: be on one’s bones – дійти докрайності, бути у тяжкому матеріальному становищі; have a bone in one’s throat– не могти ні слова сказати.
Існуютьв англійській мові і парно-синонімічні звороти, наприклад: cut and contrive –зводити кінці з кінцями; hum and haw – мямлити; sink or swim – будь що буде.
Дієслівнікомпаративні звороти передають означено-обставинні відносини, називаючи дію іїї якісну характеристику, вказуючи на ступінь інтенсивної дії [26, с. 38 – 40].Характерною особливістю дієслівних компаративних зворотів є використання вякості першого компоненту переважно англосаксонських дієслів, що позначаютьзвичайну дію: chatter, drink, eat, feel, fight, hate, laugh, live, look, run,sell, sleep, smoke, speak, swim, talk, work і деякі інші. Наприклад, to worklike a horse – працювати, як віл; to feel like fish out of water – відчуватисебе не в своїй тарілці. Структуру дієслівних компаративних зворотів можнапродемонструвати за допомогою наступної моделі (дієслово + сполучник like +означений/неозначений артикль + іменник). Це найпростіша модель, вона може дещозмінюватися в залежності від кількості компонентів.
Субстантивніфразеологічні одиниці. Субстантивними ФО слід вважати ті фразеологізми, деголовне слово, яке несе смислове навантаження виражено іменником. Деякі іншідослідники називають цю групу фразеологічних одиниць номінативною. Але в даномудослідженні ми будемо притримуватися назви субстантивні ФО. Найхарактернішоюструктурною моделлю субстантивних ФО є прийменниково-іменникове утворення,тобто поєднання іменника з іменником з препозитивним означенням (або без нього)за допомогою прийменникового підрядного зв’язку, [26, с. 45]. наприклад: bigcard – туз, велика цяця; the Trojan horse – троянський кінь; a big gun –важлива персона, шишка; a one-track mind – обмежена людина, людина з обмеженимкругозором. Також до цього виду належать прийменниково-іменникові утворення:два іменника, пов’язані з прийменником, наприклад: a dog in the manger – собакана сіні; a word the wise – розумний розуміє з півслова; a stab in the back –удар у спину. Це основні моделі утворення субстантивних фразеологічних одиниць.Вони можуть дещо змінюватися в залежності від кількості компонентів.
Адвербіальніфразеологізми. Адвербіальні ФО слід вважати ті фразеологізми, де головне слово,яке несе смислове навантаження, виражено прислівником [26, с. 48 – 50]. Сюди жвходять і ад’єктивні компаративи. Адвербіальні ФО поділяються на два підкласи:якісні і обставинні адвербіальні фразеологізми, наприклад: tit for tat – вкінці кінців; by and again, now and again – іноді час від часу.
Ад’єктивнікомпаративи передають означальні відносини називаючи ознаку і вказуючи на їїступінь. Перший компонент ад’єктивних компаративів вживається звичайно убуквальному значенні. Функція другого компонента завжди підсилювальна,наприклад: (as) drunk as a lord – п’яний, як чіп; (as) fierce as a tiger –лютий, як тигр; (as) cunning as fox – хитрий, як лис.
Фразеологізмиз граматичною структурою речення утворюють окремий різновид чи розряд одиницьлише у структурному відношенні. Фразеологізмами можуть бути:
ціліречення (time and tide wait for no man – на козаку немає знаку);
словосполучення(to be or not to be – бути чи не бути);
метафоричногенералізовані власні назви (іноді географічні назви) (Tom Tailor – кравець;Tom Pepper – великий брехун; Nosy Parker – людина, що суне ніс не в своїсправи).
Такеж явище присутнє і в українській мові, наприклад: Чалий – підступна, зрадливалюдина; Макар Касян – ненажера [49, с. 69 – 71].
Щостосується семантики вираження ними понять, а особливо щодо їх ролі як засобівобразності мови, то вони нічим не відрізняються від фразеологізмів –словосполучень, тобто їх можна розподіляти за класами у залежності від того, чивони виражають предметність, дію, ознаку, тощо. Так, прислів’я Задати пам’ятку,що до нових віників не забуде відповідає поняттю «покарання». Отже,такі фразеологізми-речення можуть входити до субстантивних фразеологізмів.
КорунецьІ.В. також розподіляє фразеологізми за масштабом використання на національні таміжнародні.
НаціональніФО містять окрему рису, ознаку, притаманну певному народу. Такі ФО побудованіза принципом складових частин, образів притаманних певній нації та мові [26, с.54 – 57]. Тільки в англійській мові існують фразеологізми to cut off with ashilling;, to accept the Chiltern Hundreds і тільки в українській мові знайдемотакі фразеологічні вирази як: впіймати облизня; пекти раків; утерти носа.
МіжнародніФО спільні для географічно близьких мов. Ідіоматичні вирази з однаковимлексичним значенням і складом компонентів [26, с.65 – 66]. Це явище можна пояснитиісторичним розвитком мов та подіями, що впливали на цей процес. Наприклад, навсі європейські народи та їх мови впливали грецька та романська культури, атакож християнство. В результаті з’явилося чимало не лише слів, а йфразеологічних виразів, запозичених з грецької та латинської мов. Наприклад, tocross the Rubicon – перейти рубікон; I came, I saw, I conquered – прийшов,побачив, переміг; prodigal son – блудний син; to be in the seventh heaven –бути на сьомому небі.
Проаналізувавшикласифікацію ФО за І. В. Корунцем, можна сказати, що вона пов’язана з частинамимови, але існують різні підходи щодо принципів класифікування фразеологізмів, асаме структурно-семантичний, граматичний та функціонально-стилістичний.

Висновки
Мова– це засіб спілкування між людьми у суспільстві. Тому кожен з її аспектів сліданалізувати та вивчати. Що стосується фразеології, слід відзначити, що це одназ найбільш популярних сфер лексикології, якій приділяють увагу багато відомихлінгвістів. Варто зазначити, що єдності серед них немає, тому термін«фразеологія» можна назвати лінгвістичним терміном широкого значення, що більшепідходить для опису різноманітних структурних та семантичних типів фраз.
Щенедавно, у середині 50-х років, професор Ларін Б. О. зазначав, що фразеологіяяк лінгвістична дисципліна перебуває в стадії «прихованого розвитку».Відтоді у мовознавстві інтенсивно досліджувалися численні фразеологічніпроблеми, а бібліографія із загальної та часткової фразеології налічує тисячінайменувань – монографій, посібників, тематичних збірників, статей. Такожактивно досліджувалися найрізноманітніші питання фразеології українськимивченими. Українська фразеологія виростає на міцному фундаментіфольклористичних, етнографічних, загально філологічних праць, цінних фразеологічнихзібрань О.О. Потебні, І.Я. Франка, П.П. Чубинського, П.О. Куліша.
Фразеологіяє об’єктом досліджень як вітчизняних, так і зарубіжних вчених, адже це танаука, яка буде існувати доки існуватиме мова, оскільки фразеологічний фонд –це відкрита система, яка постійно поповнюється за рахунок відомих афоризмівгромадських діячів, митців, літераторів та науковців, які настільки частовикористовуються у засобах масової інформації та побутовому мисленні, що зчасом стають народним надбанням. Свій внесок у розвиток теорії фразеологіїзробили українські та зарубіжні вчені, а саме О.В. Кунін, В.В. Виноградов, І.В.Корунець, Н.М. Амосова, Л.Г. Скрипник та інші.
Великоїуваги набувають зібрання загально мовної національної фразеології, її практичнай теоретична розробка (Г.М. Удовиченко, І.С.Олійник, М.П. Коломієць, В.М.Білоноженко).
Згідноз нашим дослідженням фразеологічні одиниці – це групи слів, які неможливостворити у процесі мовлення, вони існують у мові як готові одиниці. Саме вонинайвиразніше передають дух і нев’янучу красу мови, яку створив народ упродовжвіків для потреб спілкування в усній та писемній формах.
Уході роботи були досліджені основні положення теорії фразеології, особливостіта ознаки ФО, їх структура, семантика, методи та граматичні особливості. Такожбула досліджена класифікація ФО за В.В. Виноградовим та І.В. Корунцем.
Проаналізувавшиприроду компонентів ФО, особливості та семантику фразеологічних виразів можназробити висновок, що незважаючи на те, що компоненти фразеологізмів позбавленіосновних ознак слова, фразеологічні одиниці все ж мають слівну природукомпонентів. Проаналізувавши класифікації ФО, можна зробити висновок, щоіснують різні підходи щодо принципів класифікування фразеологізмів:структурно-семантичний, граматичний, функціонально-стилістичний. Також існуєкласифікація, яка пов’язана з частинами мови.
Проведенийаналіз граматичних особливостей фразеологічних одиниць в англійській мові давзмогу зробити наступні висновки:
субстантивніта адвербіальні фразеологічні одиниці характеризуються вживанням прийменників.Найпоширеніші прийменники у складі субстантивних ФО in, of;
ванглійській мові існують субстантивні ФО, які вживаються лише в заперечнійформі;
ускладі певної субстантивної ФО іменник може вживатися тільки в однині аботільки в множині. Це свідчить про усталеність структури ФО;
субстантивніФО із сурядною структурою характеризуються вживанням сполучника and;
характерноюознакою дієслівних ФО є зміна форми дієслівного компонента;
вад’єктивних порівняннях прикметники можуть вживатися в порівняльному ступені, аіменники – у множині.
Длястудента, який вивчає англійську мову дуже важливо правильно володітифразеологічними виразами, які мають синтаксичні і семантичні особливостіпобудови. Запам’ятовування окремо взятого слова, особливо багатозначного, незабезпечує вміння його правильно використовувати у мові. Справжнє володіннямовою – це уміння говорити, передавати свої думки. Тому так важливо знати івміти правильно використовувати фразеологічні вирази іноземної мови.

Списоквикористаної літератури
 
1. Авксентьєв Л.Г.Сучасна українська мова. Фразеологія. – Харків, 1983. – 137с.
2. Авксентьєв Л.Г.Семантична структура фразеологічних одиниць сучасної української мови таособливості її формування// Мовознавство, 1988. – №3. – С. 77 – 83.
3. Алексеева И.С.Профессиональный тренинг переводчика: Учебное пособие по устному и письменномупереводу для переводчиков и преподавателей. – М.: Высш. образование, 2004. –368с.
4. Алефіренко М.Ф.Теоретичні питання фразеології. – Харків, 1987. – 210с.
5. Алимов В.В. Теорияперевода. Перевод в сфере профессиональной коммуникации: Учебное пособие.Издательство 3-е. – М., 2005. – 225с.
6. Амосова Н.Н. Основыанглийской фразеологии. – М.: Высш. шк., 1989. – 263с.
7. Антрушина Г.Б., АфанасьеваО.В. Лексикология английского языка. – М.: Высш. образование, 1988. – 288с.
8. Арбекова Т.И.Лексикология английского языка// Учебное пособие для II – III курсов. – М.:Высш. шк., 1997. – 240с.
9. Арнольд И.В.Лексикология современного английского язика: Издание 2-е. – М.: Высш. шк.,1973. – 303с.
10. Архангельский В.Л.Устойчивые фразы в современном русском языке. – Ростов-на-Дону, 1964. – 193с.
11. Береговская Э.М. Обопределении и классификации синонимов// Сборник научных трудов, 1962. – №8. –С. 63 – 80.
12. Берловська В.Д.,Гребінник Г.Ю. Англійська загальнонаукова лексика і фразеологія// Навч. посіб.для аспірантів. – Харків, 2006. – 165с.
13. Білоноженко В.М.,Гнатюк І.С., Винник В.О. Фразеологічний словник української мов: В 2-х т. – К.:Наукова думка, 1993. – 369с.
14. Будз О.М. Критеріївизначення антонімів// Іноземна філологія: Випуск 50 – Львів, 1978. – 198с.
15. Бурлакова В.В. Основыструктуры словосочетания в современном английском языке. ИздательствоЛенинградского университета. – Ленинград, 1975. – 565с.
16. Василюк І.М.Фразеологізми як одиниці міжмовної комунікації// Вісн. Житомир. держ. ун-ту ім.І. Франка. – 2004. – №17. – С. 102 – 105.
17. Ващенко В.С.Фразеологізація компаративних зворотів// Мовознавство. – 1975. – №4. – С. 34 –40.
18. Виноградов В.В. Обосновных типах фразеологических единиц в русском языке. – М., 1986. – 342с.
19. Виноградов В.В.Лексикология и лексикография. – М., 1977. – 254с.
20. Гак В.Г. Фразеология,образность и культура// Советская лексикография. Сборник статей. – М., 1988. –С. 159 – 169.
21. Демський М.Т.Cистемні зв’язки у сфері фраземіки// Мовознавство, 1991. – №7. – С. 21 – 31.
22. Дубовин М.И. Русскиефразеологизмы в картинках. – М., 1980. – 75с.
23. Єрченко П.Г.Класифікація фразеологічних одиниць// Іноземна філологія. – 1994. – 155с.
24. Кащеева М.А.,Пошакова И.С. Практическая лексикология. – М.: Просвещение, 1974. – 196с.
25. Колісник І.В. Крилатівислови та фразеологізми на уроках мови// Диво слово, 2006. – №5. – С. 15 – 26.
26. Корунець І.В.Порівняльна типологія англійської та української мов. Навч. посібник. –Вінниця: Нова книга, 2003. – 458с.
27. Корунець І.В. Теоріяі практика перекладу. – Вінниця: Нова книга, 2003. – 448с.
28. Корунець Л. Словниклітературознавчих термінів. – К., 1988. – 276с.
29. Кунин А.В. Английскаяфразеология. – М., 1990. – 276с.
30. Кунин А.В.Англо-русский фразеологический словарь. – М.: Русский язык, 2005. – 356с.
31. Кунин А.В. Курсфразеологии современного английского языка. – М.: Высш. школа, 1986. – 122с.
32. Ларін Б.О.Фразеологія та лексикографія. – К.: Наукова думка, 1989. – 307с.
33. Матвіяс І.Г.Діалектна основа лексики і фразеології в українській літературній мові//Мовознавство, 2007. – №2.– С. 28 – 37.
34. Мокиенко В.М.Славянская фразеология. – М., 1989. – 98с.
35. Никитин М.В.Лексическое значение слова. – М.: Высш. шк., 1983. – 127с.
36. Онкович Г.О.Фразеологізми як національно-культурний компонент// Диво слово, 1994. – №4. –С. 35 – 46.
37. Редін П.О. Типисистемних зв’язків фразеологічних одиниць у мові// Мовознавство, 1994. – №4 –5. С. 50 – 52.
38. Скрипник Л.Г.Фразеологія української мови. – К., 1973. – 759с.
39. Смирницкий А.И.Лексикология английского языка. – М., 1956. – 236с.
40. Смит Л.П. Фразеологияанглийского языка. – М., 1959. – 387с.
41. Удовиченко Г.М.Фразеологічний словник української мови. – К., 1984. – 410с.
42. Южченко В.Д.Народження і життя фразеологізму. – К.: Рад. школа, 1988. – 144с.
43. Ухтомский А.В.Английские фразеологизмы в устной речи. – М., 2005. – 451с.
44. Фалькович М.М.Лексический минимум по английскому языку. – М.: Высш. шк., 1964. – 339с.
45. Федуленкова Т.Н.Фразеология и типология. – К., 2005. – 281с.
46. Alekhina A. SemanticGroups in English Phraseology. – Minsk: Высш. шк., 1978. – 248с.
47. Baranov A. Idiomsfrom a cognitive perspective. – M., 1999. – 110c.
48. Korunets’. Theory andPractice of Translation// Nova Knyha, 2003. – 255c.
49. Kunin A. V.English-Russian dictionary of idioms. – M., 2005. – 503c.