–PAGE_BREAK–
продолжение
–PAGE_BREAK–На території Фастівського району до земель сільськогосподарського призначення віднесено 61279 га, які включають 58854 га сільськогосподарських угідь (51219 га ріллі, 2476 га перелогів, 882 га багаторічних насаджень, 2259 га сіножатей та 2019 га пасовищ).
Із всіх земель сільськогосподарського призначення 56023 га (91,4% ) передано у власність та надано в користування, 5256 га ( 8,6% ) перебувають в запасі. Третю частину земель сільськогосподарського призначення використовують громадяни 15032 га ( 24,5% ) для ведення особистого селянського господарства, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства. В користуванні лісогосподарських підприємств знаходиться лише 0,3% земель цієї категорії.
Як зазначалось вище, 5256 га земель сільськогосподарського призначення не передані у власність і не надані у постійне користування і в даний час перебувають у запасі. Ці землі підлягають в подальшому перерозподілі за цільовим призначенням.
2.2.1. Тенденції розвитку землекористування сільськогосподарських підприємств
Процес реформування відносин власності в сільськогосподарських підприємствах значно вплинув на їх організаційно-правові і організаційно-господарські форми та змінив земельні відносини. В результаті цього суттєво збільшилось число сільськогосподарських підприємств. До 1991 року основними землекористувачами були колгоспи і радгоспи у кількості 16 (табл.2.2.).
Таблиця 2.2.
Розподіл земель району по колгоспам (радгоспам) станом на 1980 рік
№
Назва колгоспу (радгоспу)
Центр підпорядкування
1
радг. Унавський
м. Фастів
2
радг. Фастівський
м. Фастів
3
зоотехн. госп. Росія
м. Фастів
4
Комуніст
с. Вел.Мотовилівка
5
Рассвєт
с. Вел. Мотовилівка
6
Сніцера
с. Триліси
7
Шлях до комунізму
с. Триліси
8
Жовтень
с. Яхни
9
Нове життя
с. Малополовецьке
10
Більшовик
с. Дмитрівка
11
Заповіт Ілліча
с. Фастівець
12
Леніна
с. Дідівщина
13
Україна
с. Ставки
14
Ілліча
с. Вел. Гуляки
15
Кірова
с. Дорогинка
16
радг. Кожанський
смт. Кожанка
У процесі реформування земельних відносин вже в 1995 році колгоспи було реорганізовано в колективні сільськогосподарські підприємства на основі колективної власності на землю.
Паювання земель створило правові й організаційні передумови для здійснення реструктуризації колективних сільськогосподарських підприємств шляхом створення на їх основі сільськогосподарських формувань ринкового типу, виробнича діяльність яких базується на приватній власності на землю.
В процесі реформування аграрного сектора економіки створено 52 сільськогосподарських підприємств ринкового типу, з них 22 товариства з обмеженою відповідальністю, 9 приватних та приватно-орендних підприємства, 2 акціонерних товариства, 10 фермерських господарств та 9 інших суб’єктів господарювання (табл. 2.3.).
Із загальної площі земельних угідь основних сільськогосподарських товаровиробників 81,2% (33946,4 га) використовують недержавні сільськогосподарські підприємства, 18,8% (7859,0 га) — державні.
За період з 1995 по 2002 роки кількість недержавних сільськогосподарських підприємств виросла з 24 до 28, в той же час кількість державних сільськогосподарських підприємств не змінилася. За цей же період значно зменшились розміри недержавних сільськогосподарських підприємств. Так, в 1995 році середній розмір недержавного сільськогосподарського підприємства складав 4147 га, а на початок 2002 року – 719 га. Це пов’язано з м, що на території колишніх колективних сільськогосподарських підприємств утворилися нові агроформування, землекористування, які сформувалися на землях, що перебувають в приватній власності їх засновників, а також за рахунок оренди земельних часток ( паїв).
Паювання земель створило правові й організаційні передумови для здійснення реструктуризації колективних сільгосппідприємств шляхом створення на їх основі сілськогосподарських формувань ринкового типу, виробнича діяльність яких базується на приватній власності на землю.
Таблиця 2.3.
Кількість недержавних сільськогосподарських товаровиробників станом на 1.01.2006 р.
Назва сільських (селищних) рад
Зареєстровано агроформувань, всього
Селянські господарства (в т.ч. із спільним використанням землі) без набуття юридичної особи
Всього сільськогоспо-дарських товаровиробників
Бортниківська
1
13
1
Великогуляківська
3
—
2
Великоснітинська
—
—
—
Веприцька
6
—
6
Волицька
2
2
1
Дідівщинська
2
30
2
Дмитрівська
4
5
3
Дорогинська
4
25
2
Кищинська
1
1
1
Малополовицька
5
—
4
Малоснітинська
3
—
3
Мотовило-Слобідська
2
2
2
Оленівська
—
—
—
Паляниченська
1
—
1
Пилипівська
3
14
2
Пришивальницька
3
—
1
Скригалівська
1
—
—
Томашівська
1
23
1
Триліська
3
1
1
Фастівецька
1
—
1
Червоненська
2
4
2
Червономотовилівська
2
1
2
Яхнівська
2
—
2
Борівська селищна
—
—
—
Кожанська селищна
—
—
—
Всього:
52
121
40
2.2.2. Тенденції розвитку землекористування громадян
Реалізуючи вимоги проголошеного ще у 1994 році Президентом України курсу на дококорінну зміну соціально-економічних відносин в агропромисловому комплексі, сердцевиною якого є теза, що земля повинна належати тим, хто її обробляє, впродовж цих років вживалися відповідні заходи, а нині процес здійснення фундаментальних перетворень у сільському господарстві вступив у завершальну фазу. Цьому, як відомо, передувало проведення не менш важливих заходів, спрямованих на формування земельних відносин ринкового типу. Зокрема, започатковано процес формування недержавних сільськогосподарських підприємств на основі приватної власності, селянських (фермерських) господарств, розширено землекористування особисіих селянських господарств населення, насамперед селян.
В результаті паювання земель в Фастівському районі 9499 громадян отримали право на земельну частку (пай). 2215 власники сертифікатів або 23% оформили державними актами право приватної власності на землю, з них 121 ведуть господарство самостійно. В районі зареєстровано нотаріально посвідчених 982 переходи права на земельну частку (пай), з них 22 дарування, решта 958 — переходів права по спадщині, 2 – продано.
Одним із незаперечних досягнень земельної реформи є запровадження оренди землі. Відповідно до Указу Президента України від 3 грудня 1999 року «Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки » у 2002 році договори на оренду земельних часток ( паїв ) уклали 8783 власники сертифікатів на право на земельну частку ( пай ), що становить 92,5% від загальної кількості власників земельних часток ( паїв ), більшість з них (5470 чол. або 57.5 %) пенсіонери, що дає їм можливість отримати крім оплати праці або пенсій, орендну плату за свої земельні частки (паї). Для селян — пенсіонерів це вагомий фактор їхнього соціального захисту.
Із загальної кількості договорів оренди більше половини (57%) укладено з сільськогосподарськими товариствами з обмеженою відповідальністю. Договори оренди Укладено в основному строком більше 3 років.
На території Фастівського району власниками і користувачами землі є 75749 громадян, у власності і користуванні яких знаходиться 17361,9 га земель, потреби яких повністю задоволені у ділянках для особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, а також земельними ділянками для будівництва і обслуговування жилих будинків, господарських будівель та споруд.
Особисте підсобне господарство ведуть 15473 громадяни на площі 3976,6 га, середній розмір одного господарства 0,26 га.
Присадибну ділянку, середній розмір якої 0,22 га, мають 22683 громадяни. Для колективного садівництва 16384 громадянам виділено 1497,4 га, а для колективного городництва — 2269 громадян отримали 315,2 га, середній розмір однієї ділянки відповідно 0,09 і 0,14 га.
Для сінокосіння та випасання худоби громадяни використовують 758,7 га або 4,4 % всіх земель, що знаходяться у їх власності і користуванні.
Із земельною реформою пов’язано становлення фермерства. Фермерські господарства як форма господарювання на основі приватної власності на землю підтверджують правильність одного з головних принципів земельної реформи – створення умов для рівноправного розвитку цих форм господарювання.
2.2.3. Стан меліорованих земель
Меліоровані землі фактично є страховим фондом держави. Від ефективності їх використання та збереження залежить економічна, екологічна та соціальна стабільність в країні.
Внаслідок економічної кризи, якою охоплені всі галузі суспільного виробництва, суттєво знизилася ефективність використання меліорованих земель та їх роль у продовольчому забезпеченні держави. Більше того, внаслідок різкого скорочення обсягів фінансування в галузі меліорації земель з’явилися загрозливі тенденції. Насамперед це швидкі темпи морального і фізичного старіння гідромеліоративних систем та об’єктів, вихід з ладу основних меліоративних фондів та погіршення технічного стану меліоративної мережі. Експлікація зрошуваних земель в межах району наведена в табл. 2.4.
Таблиця 2.4.
Експлікація зрошуваних земель
Назва сільських рад, господарств
Загальна площа, га
Сільськогосподарські угіддя
Примітка
Рілля, га
Багаторіч-ні насад-ження, га
Сіно-жаті, га
Пасови-ща, га
1. Великоснітинська сільська рада
НДГ „Великоснітинське”
453,0
453,0
—
—
—
підлягає списанню
Разом
453,0
453,0
—
—
—
Площа осушених земель району за даними земельного обліку станом на 01.01.2002 р. складає 672,0 га, в т.ч. сільськогосподарських угідь – 606,0 га. Зрошуваних земель 453,0 га, в т.ч. сільськогосподарських угідь – 453,0 га.
На протязі довготривалого часу поливні землі, як зрошувані не використовувалися, так як практично вся дощувальна техніка відпрацювала свій амортизаційний термін та була списана, розподільча мережа та гідроспоруди потребують капітально-відновлювальних робіт. Керуючись матеріалами обстеження зрошувальної системи та виходячи з того, що для відновлення її роботи необхідно провести комплексну реконструкцію із застосуванням нової дощувальної техніки, що потребує великих капітальних затрат, доцільно вирішити питання про списання системи, як такої, що відпрацювала свій ресурс, а землі перевести в богарні.
В Фастівському районі експлуатуються 1 міжгосподарська осушувальна система – р. Унава та внутрішньогосподарська – р. Ірпінь.
При обстеженні меліоративних систем встановлено, що на осушених землях в Фастівському районі більше 10 років незадовільно проводилися вкрай необхідні агромеліоративні заходи (планування земель, глибоке розпушування, тощо). Понад 20% меліоративних каналів заросли чагарниками та замулилися. Незадовільний технічний стан господарських осушувальних систем призводить до неспроможності виконання ними своєї основної функції – відведення надлишкових вод, а їх руйнування створює екологічну та техногенну небезпеку. Під час паводків збільшуються зони і терміни затоплення земельних угідь. Через незадовільний технічний стан меліоративної мережі в посушливі роки не на всій площі використовуються за призначенням системи двосторонньої дії. Енергетичне обладнання польдерних насосних станцій відпрацювало нормативний термін і потребує капітального ремонту та заміни. Експлікація осушуваних земель наведена в табл. 2.5.
Вивчивши та проаналізувавши матеріали інвентаризації меліоративних систем, звіти Ірпінського експлуатаційного управління меліоративних систем і Фастівського районного відділу земельних ресурсів, а також акти щорічного обстеження технічного стану систем, пропонується списати основні меліоративні фонди, а землі перевести в богарні всього на площі 514,.8га, а саме:
— пропонується списати осушувальну систему р. Унава на площі 514,8 га, в т.ч.: це території Томашівської сільської ради на площі 92,0 га, Малоснітинської сільської ради на площі 40,0 га, Червономотовилівської сільської ради на площі 192,0 га, Дорогинської сільської ради на площі 8 га та фермерського господарства «Берізка» на площі 6,0 га, де більше ніж 70% вийшли з ладу канали, гідротехнічні системи.
Разом з тим для підвищення технічного рівня систем необхідно провести реконструкцію 157,2 га.
Таблиця 2.5.
Експлікація осушуваних земель
Назва сільських рад, господарств
Загальна площа, га
Сільськогосподарські угіддя
Інші, га
Примітка
Рілля, га
Сіножаті, га
Пасовища, га
1. Червономотови-лівська сільська рада
Землі запасу
192,0
—
44,0
107,0
41,0
потребує списання
2. Дорогинська сільська рада
Землі запасу
157,2
141,1
—
—
16,1
потребує реконст-рукції
Землі запасу
184,8
165,9
1,0
12,0
5,9
потребує списання
СФГ „Берізка”
6,0
6,0
—
—
—
потребує списання
Разом
348,0
313,0
1,0
12,0
22,0
3. Томашівська сільська рада
Землі запасу
92,0
28,0
11,0
51,0
2,0
потребує списання
4. Малоснітинська сільська рада
Землі запасу
40,0
23,0
15,0
1,0
1,0
потребує списання
Разом по району
672,0
364,0
71,0
171,0
66,0
Для потреб експлуатації та захисту від забруднення, пошкодження і руйнування магістральних, міжгосподарських та інших каналів на зрошувальних і осушувальних системах, гідротехнічних та гідрометричних споруд, а також водойм і гребель на річках встановлюються відведення з особливим режимом користування.
продолжение
–PAGE_BREAK–
продолжение
–PAGE_BREAK–
Використання земель населених пунктів здійснюється відповідно до проектів планування забудови даного населеного пункту.
За даними державного обліку площа земель населених пунктів району станом на 1.01.2002 року становить 13586 га, що складає 15% від площі району.
Межа міста, селища, села – це умовна замкнута лінія на поверхні землі, що відокремлює територію населеного пункту від інших територій. Землі в межах населених пунктів знаходяться у віданні, тобто в управлінні відповідних рад до розмежування їх на державну та комунальну власність. В межах населених пунктів розташовані земельні ділянки різного призначення, які знаходяться у власності, користуванні, оренді власників та користувачів землі. Основними землевласниками і землекористувачами в межах населених пунктів є громадяни, які використовують 73,1% всіх земель (9937 га ) і 90,7% сільськогосподарських угідь населених пунктів (9246 га).
Із загальної площі земель населених пунктів 20,9% ( 2837 га ) це землі запасу та землі, які не надані у власність та постійне користування, в основному вони представлені сільськогосподарськими угіддями 837 га, забудовані землі, зокрема під вулицями і площами (32,8%), а також лісами та болотами.
У межах населених пунктів територіальною базою для їх розвитку є землі житлової та громадської забудови, до яких належать земельні ділянки, які використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об’єктів загального користування.
Використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, плану земельно — господарського устрою, іншої документації з дотриманням державних стандартів і норм, регіональних та місцевих правил забудови.
Громадянам за рішенням органів місцевого самоврядування можуть передаватися безплатно у власність або надаватися в оренду земельні ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і гаражного будівництва в межах норм, визначених Земельним кодексом України.
Земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні житлові будинки, а також належні о них будівлі, споруди та прибудинкові території, надаються в постійне користування підприємствам, установам і організаціям, які здійснюють управління цими будинками.
Відповідно до Земельного кодексу України до земель житлової та громадської забудови належать земельні ділянки в межах населених пунктів.
За період з 1992 по 2002 роки площа населених пунктів збільшилась на 734 98 га в основному за рахунок забудованих земель (додаток 1.).
2.3.2. Землі природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення
Землі природно-заповідного фонду являють собою ділянки суші і водного простору з природними комплексами та об’єктами, що мають особливу природоохоронну, естетичну, рекреадійну та іншу цінність, яким відповідно до закону надано статус територій та об’єктів природно-заповідного фонду.
До земель природно-заповідного фонду включаються природні території та об’єкти (природні заповідники, національні природні парки, біосферні заповідники, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам’ятки природи, заповідні урочища), а також штучно створені об’єкти (ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки, парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва).
Заказники, пам’ятки природи, ботанічні сади, дендрологічні та зоологічні парки, парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва залежно від їх екологічної та наукової цінності можуть бути загальнодержавного або місцевого значення.
Залежно від походження, інших особливостей природних комплексів та об’єктів, що оголошуються заказниками чи пам’ятками природи, мети і необхідного режиму охорони:
· заказники поділяються на ландшафтні, лісові, ботанічні, загально-зоологічні, орнітологічні, ентомологічні, іхтіологічні, гідрологічні, загально-геологічні, палеонтологічні та карстово-спелеологічні;
· пам’ятки природи поділяються на комплексні, ботанічні, зоологічні, гідрологічні та геологічні.
Сучасний природно-заповідний фонд Фастівського району складається з кількох Ландшафтних заповідників, заказників, дендропарку та інших ботанічних пам’яток природи, із яких загальнодержавне значення має тільки один, а решта — місцеве значення.
До заказників загальнодержавного значення віднесено урочище «Унава», яке знаходиться межах Фастівського лісництва і відноситься до лісового типу заказників. Його площа тановить 974 га. Статус заказника загальнодержавного значення було надано урочищу Указом Президента України від 20.08.96р. №751-96.
Територія заказника являє собою цінний масив типового для регіону листяного лісу, який має велике водоохоронне та ґрунтозахисне значення. Тут збереглися ділянки старих дубів 100-150 річного віку. Особливою цінністю цієї території є її багатий тваринний світ. В урочищі „Унава” мешкає багато видів ссавців: бобер, лисиця, заєць сірий, їжак, ласка. Серед них зустрічаються види, занесені до Червоної книги України. З птахів на гніздуванні помічені багато видів дрібних співочих птахів. А такі птахи як гніздівка звичайна, орлан-білохвіст, шуліка рудий, пугач, які водяться тут, занесені до Червоної книги України. На території заказника зустрічаються також деякі види плазунів, земноводних та безхребетних.
Урочище «Кончаки» розташоване на території Снітинського лісництва і займає площу 12 га. Його статус оголошено рішенням Київської обласної ради 16 сесії 21 скликання від 10.03.94р. і віднесено до гідрологічного типу заказників.
Територія урочища представляє собою ділянку, яка має гідрологічну цінність, оскільки розміщена в заплаві р.Ірпінь. Основні площі серед трав’яної рослинності займають угрупування осок (осока затінкова, осока парвська), зозулині черевички справжні, пальчатокорінник Фукса, зозулинець обпалений, багато видів лікарських рослин. Деякі види рослин занесено до Червоної книги України. Із тварин — п’явка медична, риба — марена дніпровська також занесені до Червоної книги України.
Заказник Кожанська балка знаходиться поблизу с. Малополовецьке і відноситься до ландшафтного типу заказників. Площа його становить 50 га. Статус заказника Кожанській балці було надано рішенням Київської обласної ради 16 сесії 21 скликання від 10.03.94р.
Заказник являє собою неглибоку балку, яка тягнеться в напрямку із заходу на схід на 1,7 – 1,9 км. Балка є яскравим елементом північної частини лісостепу. Рослинний покрив його території загалом добре збережений, досить різноманітний і типовий для даного регіону. Різнотрав’я представлене переважно лучними видами рослин.
Пам’ятками природи оголошується окремі унікальні природні утворення, що мають особливе природоохоронне, наукове, естетичне і пізнавальне значення, з метою збереження їх у природному стані.
Оголошення пам’яток природи провадиться без вилучення земельних ділянок, водних та інших природних об’ктів у їх власників або користувачів.
На території пам’яток природи забороняється будь-яка діяльність, що загрожує збереженню або призводить до деградації чи зміни первісного їх стану.
Власники або користувачі об’єктів, оголошених пам’ятками природи, беруть на себе Зобов’язання щодо забезпечення режиму їх охорони та збереження.
Для забезпечення необхідного режиму охорони природних комплексів та об’єктів природних заповідників, запобігання негативному впливу господарської діяльності на прилеглих до них територіях установлюються охоронні зони.
В охороних зонах не допускається будівництво промислових та інших об’єктів, розвиток господарської діяльності, яка може призвести до негативного впливу на території та об’єкти природно — заповідного фонду.
Землі іншого природоохоронного призначення в Фастівському районі складають 2190 га, з них 50,0 га розміщені на територіях сільськогосподарських товариств, а решта — на землях запасу та землях не наданих у власність та користування.
Склад земель природно-заповідного фонду наведено в табл. 2.11.
2.3.3. Землі рекреаційного призначення
До земель рекреаційного призначення належать землі, які використовуються для організації відпочинку населення, туризму та проведення спортивних заходів.
До цих земель відносяться земельні ділянки зелених зон і зелених насаджень міст і інших населених пунктів, навчально-туристських стежок, маркованих трас, земельні ділянки, зайняті територіями будинків відпочинку, пансіонатів, об’єктів фізичної культури і спорту, туристичних баз, кемпінгів, яхт-клубів, стаціонарних і наметових туристично-оздоровчих таборів, будинків рибалок і мисливців, дитячих туристичних станцій, дитячих та спортивних таборів, інших аналогічних об’єктів, а також земельні ділянки, надані для дачного будівництва і спорудження інших об’єктів стаціонарної рекреації.
Таблиця 2.11.
Склад земель природно-заповідного фонду
Назва території та об’єкту природно-заповідного фонду
Категорія
Площа, га
Місцезнаходження
1. Лісовий заказник загальнодержавного значення „Урочище Унава”
Заказник ЗЛЗД
974,0
Фастівський держлісгосп,
Фастівське лісництво
2. Парк-пам’ятка садово-паркового мистецтва „Фастівський”
ППБМ
33,0
Фастівський держлісгосп,
Фастівське лісництво
3. Парк-пам’ятка садово-паркового мистецтва „Молодіжний”
ППБМ
14,02
м. Фастів
4. Гідрологічний заказник „Урочище Кончаки”
ЗГМ
72,0
Фастівський держлісгосп,
Снітинське лісництво
5. Ландшафтний заказник „Кожанська балка”
ЗЛандМ
50,0
Малополовецька сільська рада Фастівського району
6. Пам’ятка природи ботанічна „Дуб черещатий”
ППБМ
0,02
Фастівський держлісгосп,
Фастівське лісництво
7. Пам’ятка природи ботанічна „Вікова сосна”
ППБМ
0,02
Фастівський держлісгосп,
Дорогинське лісництво
Площа земель рекреаційного призначення у Фастівському районі становить 1517 га, в тому числі 10 га у населених пунктах.
Для ведення колективного садівництва кооперативам громадянам за рішенням відповідної ради ( сільської, селищної, міської, районної ) передано у власність 14886 земельних ділянок, розмір яких складає 0,09 га на одного члена кооперативу.
Земельні ділянки для колективного садівництва складаються із земель загального користування, що перебувають у спільній власності кооперативу, та із земель, що перебувають у приватній власності членів кооперативу.
До земель загального користування належать земельні ділянки, зайняті шляхами, проїздами, спорудами та іншими об’єктами загального користування.
На землях рекреаційного призначення забороняється діяльність, що перешкоджує або може перешкоджати використанню їх за призначенням, а також негативно впливає або може вплинути на природний стан цих земель.
Порядок використання земель рекреаційного призначення визначається законом.
2.3.4. Землі історико-культурного призначення
До земель історико-культурного призначення належать землі, на яких розташовані:
а) історико-культурні заповідники, музеї-заповідники, меморіальні парки, меморіальні кладовиша, могили, історичні або меморіальні садиби, будинки, споруди і пам’ятні місця, пов’язані з історичними подіями;
б) городища, кургани, давні поховання, пам’ятні скульптури і мегаліти, наскальні зображення, поля давніх битв, залишки фортець, військових таборів, поселень і стоянок, ділянки історичного культурного шару укріплень, виробництв, каналів, шляхів;
в) архітектурні ансамблі, комплекси, історичні центри, квартали, площі, залишки стародавнього планування і забудови міст та інших населених пунктів, споруди архітектури, народного зодчества, садово-паркові комплекси, фонова забудова.
Фастівщина багата на пам’ятки, пов’язані з подіями другої Світової війни. Майже жоден населенийпункт не обминула війна.
На території району зареєстровано і знаходиться під охороною держави декілька пам’яток, дов’язаних з подіями Великої Вітчизняної Війни ( братські могили воїнам, які загинули в роки війни, пам’ятки на честь воїнів — односельців, які не повернулись з фронтів війни, могили партизанам та невідомим воїнам, пам’ятні знаки на честь воїнів-визволителів та воїнів-односельців). Майже всі пам’ятки знаходяться на території кладовищ, які віднесені до земель історико — культурного призначення.
На території Фастівського району знаходяться такі визначні пам’ятки архітектури як Покровська церква (1740р.) та костьол (1903-1911 рр). В зв’язку з незначною площею ці землі в районному звіті не включені в площу земель історико — культурного призначення.
До земель історико — культурного призначення на території Фастівського району включено будинок, в якому 1919-1922 роках жив український композитор К. Г. Стеценко, музей композитора та пам’ятник на його могилі знаходяться в с. Веприк.
Землі історико-культурного призначення перебувають у державній власності до їх розмежування на державну та комунальну.
Порядок використання земель історико-культурного призначення визначається законом. На землях історико-культурного призначення забороняється будь-яка діяльність, що суперечить їх цільовому призначенню.
Для забезпечення режиму історико-культурних заповідників, меморіальних парків, поховань, археологічних і архітектурних пам’яток встановлюються охоронні зони з забороною на землях цих зон діяльності, яка шкідливо впливає або може вплинути на забезпечення дотримання режиму земель історико-культурного призначення.
2.3.5. Землі лісового фонду
До земель лісового фонду належать землі, вкриті лісовою рослинністю, а також невкриті лісовою рослинністю, нелісові землі, які надані та використовуються для потреб лісового господарства.
На території Фастівського району до земель лісового фонду віднесено 17551 га ( 19,5% від площі району)
Найбільш крупними користувачами земель лісового фонду є лісогосподарські підприємства, які використовують 91,2% всіх земель, віднесених до лісового фонду.
В районі організовано три держлісгоспи: Фастівський, Снітинський та Дорогінський.
Відповідно до Лісового кодексу України, землі лісового фонду поділяються на:
а) лісові:
— вкриті лісовою рослинністю (деревинною і чагарниковою) рослинністю; не вкриті лісовою рослинністю, які підлягають залісенню (зруби, рідколісся, пустирі та інші), зайняті лісовими шляхами, просіками, протипожежними розривами тощо );
б) нелісові:
— зайняті спорудами, пов’язаними з веденням лісового господарства, трасами ліній електропередач, підземними комунікаціями тощо;
— зайняті сільськогосподарськими угіддями (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища, надані для потреб лісового господарства);
— зайняті болотами і водоймами в межах земельних ділянок лісового фонду, наданих для лісового господарства.
Лісові землі лісогосподарських підприємств складають 97,1% від їх загальної площі, 2,9% припадає на не вкриті лісовою рослинністю, що свідчить про ефективне використання лісових земель в практичній діяльності держлісгоспів. В лісовому фонді держлісгоспів переважають насадження сосни звичайної ( біля 80% ), берези звислої ( 9% ) і дуба черешчатого ( 5%). Середній вік насаджень – 50 — 55 років.
Найбільш крупними споживачами деревини є районні будівельні організації. Основні асортименти, що споживаються: пиловочник, будліс, дрова.
В зв’язку з тим, що територія держлісгоспів в значній мірі забруднена радіонуклідами, побічне використання обмежене, і в цей час має місце сільськогосподарське використання, випасання худоби, сінокосіння і мисливство.
продолжение
–PAGE_BREAK–
продолжение
–PAGE_BREAK–По рішенню райради з усіх господарств в районі на склад ЗАТ „Агрохімсервіс” в попередні роки були звезені всі непридатні для використання отрутохімікати. Зараз на його складі в металевих ємностях, захищених від атмосферних опадів, зберігається 84 тони непридатних для використання пестицидів та агрохімікатів.
\s
Рис. 3.1.1. Склад земель сільськогосподарського призначення Фастівського району
Крім того на 2004 рік на складі ЗАТ „Агрохімсервіс” зберігалася залишкова кількість агрохімікатів:
– Зінкор – 40 кг,
– Тур – 2200 л,
– Топогард – 230 кг,
– Гезагард – 6 кг,
– Півод – 580 л,
– Тітус – 0,79 кг,
– Порошок для насіння – 200 кг,
– Вітавакс – 140 кг,
– Пірамін – 25 л,
– Пренд – 160 кг,
– Інші – 132 кг.
Відсутність централізованої системи раціонального землекористування призводить до погіршення стану земельних ресурсів. Оскільки кожне підприємство і кожен власник землі здійснюють обробіток землі, не завжди враховуючи стан грунту, його придатність для вибраної культури, розвиток ерозії, ступінь радіоактивного забруднення тощо. Внесення різних добрив різними користувачами земель часто сприяє забрудненню стічних вод та сільськогосподарської продукції, оскільки не дотримується оптимальна схема внесення добрив. Не розроблена також система землекористування для радіоактивно забруднених земель, що сприяє накопиченню радіонуклідів у деяких сільськогосподарських продуктах і може спричинити шкідливий вплив не організм споживача.
Зараз є важливою також проблема самозахоплення земельних ділянок. Переважно це пустирні землі, але бувають також самозахоплення частини річкового берега, частини лісосмуг вздовж автошляхів тощо. При наявності позитивних сторін цього явища, тобто окультурення пустирів, використання земель, які раніше не використовувались, для відпочинку, для власних господарських потреб, в цілому це явище негативне. Оскільки самозахоплення земель відбувається стихійно, не підтвержуючи власність на землю за законом, що підриває авторитет земельного права, до того ж ускладнює процедуру притягнення до відповідальності власника за умови нецільового використання землі або навіть грубого порушення земельного законодавства (наприклад побудова господарських споруд на березі річки).
Внаслідок економічної кризи сільського господарства суттєво знизилась ефективність використання меліорованих земель та їх роль у продовольчому забезпеченні. З’явилися загрозливі тенденції: зношення і моральне старіння гідромеліоративних систем та об’єктів, погіршення технічного стану гідромеліоративної мережі. Зрошувальні землі зараз не використовуються, оскільки дощувальна техніка відпрацювала свій амортизаційний термін і була списана, землі переведені в богарні. Для відновлення її роботи потрібно провести повну реконструкцію, що потребує великих капітальних затрат.
На осушених землях тривалий час незадовільно проводилися вкрай необхідні агромеліоративні заходи (планування земель, глибоке розпушування, тощо). Понад 20% меліоративних каналів заросли чагарниками та замулилися. Незадовільний технічний стан господарських осушувальних систем призводить до неспроможності виконання ними своєї основної функції – відведення надлишкових вод, а їх руйнування створює екологічну та техногенну небезпеку. Під час паводків збільшуються зони і терміни затоплення земельних угідь, що негативно впливає на якість і родючість грунтів та сприяє активному розвитку водної ерозії.
Горбистий характер рельєфу, значне горизонтальне та вертикальне розчленування території, часто неглибоке залягання водотривких шарів визначили розвиток процесів ерозії, дефляції, підкислення та заболочування ґрунтів та деяких небезпечних геологічних явищ (зсувів, просідань масивів лесових порід, обвалів та ін.).
Водна і вітрова ерозія є найбільш серйозним фактором зниження продуктивності земельних ресурсів, деградації агроландшафтів. Вона обумовлена характером сільськогосподарського використання земель, при якому створюються умови для інтенсивного розвитку ерозійних процесів. Адже для штучних агроценозів максимум проективного покриття приходиться на липень – серпень, що не співпадає з піком зливової активності (кінець травня – червень).
Відповідно до схеми ерозійного районування України дана територія знаходиться в зоні, небезпечній в ерозійному відношенні, в області переважаючого розвитку водної ерозії з переважаючим впливом дощового стоку. Серед освоєних земель найбільш часто піддані змиву сільськогосподарські угіддя і в першу чергу рілля. Інтенсивність змиву ґрунтів з зябу і чорного пару часто досягає 300 т/га в рік. Однак такий змив спостерігається локально. Середньорічний розрахунковий змив родючого шару грунту з орних земель складає 12,5 т/га.
Загальна площа сільськогосподарських угідь, які зазнали згубного впливу водної ерозії, складає 5645 га, в тому числі 4820 га орних земель (10,4% від обстеженої площі цих угідь). Щодо динаміки ерозійних процесів, то особливо високими темпами зростає площа середньо- та сильнозмитих ґрунтів, а найбільший приріст площ еродованих ґрунтів відмічається в районах відносно благополучних в ерозійному відношенні (рис.2). Це є наслідком протиерозійних заходів, що впроваджуються на найбільш ерозійно небезпечних ділянках і недостатньої уваги до заходів попередження виникнення ерозійних процесів (що має місце також через недостатнє фінансування протиерозійних заходів).
\s
Рис. 3.1.2. Динаміка еродованості орних грунтів
Особливості розвитку вітрової ерозії грунтів у межах району визначаються наявністю грунтів легкого гранулометричного складу. До дефляційнонебезпечних угіль відносяться 53,3% ріллі та 23,7% пасовищ.
За іншими якісними показниками (кислотність, перезволоженість, заболоченість та ін.) земельний фонд Фастівського району має сталу тенденцію до погіршення.
Прискорення деградаційних процесів великою мірою обумовлено тим, що в останні 8-9 років держава різко скоротила асигнування на охорону, поліпшення і раціональне використання земельних ресурсів. Сільськогосподарські підприємства через кризовий фінансовий стан також неспроможні здійснювати інвестування землеохоронних заходів за рахунок власних коштів. Запропонований наступний план заходів з охорони земель (табл. 3.1.1.).
Екзогенні геологічні негативні явища поширені більш як на 60% території району. Площа яку займають активні зсуви складає близько 3 га, вони розвиваються по бурих і строкатих глинах. Щоправда в останні роки зсувні процеси дещо стабілізувалися в результаті застосування лісомеліоративних заходів. Просадові явища у лесових масивах відмічаються на третині площ району.
Таблиця 3.1.1.
Перспективний план заходів з охорони земель
1. Заходи з охорони земель
1. Агротехнічні заходи, тис. га
– безвідвальний обробіток грунту
6,7
– боронування голчастого бороною
24,0
— посів протиерозійними сівалками
6,7
– залуження
0,087
– поліпшення природних кормових угідь посівом багаторічних трав
2,0
– щілювання грунту
6,0
2. Поліпшення осушених земель, га
– реконструкція осушувальних систем
157,2
– ремонт колекторно-дренажної мережі
—
– агромеліоративні заходи
—
3. Лісомеліоративні заходи, га
– суцільне заліснення деградованих і малопродуктивних земель
4117
– створення полезахисних та стокорегулюючих лісосмуг
53
– суцільне заліснення ярів та балок
186
– створення лісових насаджень вздовж річок та навколо водойм
168
– заліснення пісків зсувів та інших земель
49
4. Гідротехнічні заходи
– вали-канави, км
44
– вали-тераси, га
23
– вали-дороги, км
22
– виположення і засипка ярів, га
12
– водоскидні споруди, шт.
13
– загати капітальні, шт.
49
– трубчасті переїзди, шт.
10
– залуження водостоків, км
20
– протиерозійні ставки, шт
2
2. Капітальні вкладення і затрати, запроектовані для виконання цих заходів, тис. грн.
11520,1
3. Окупність капіталовкладень і затрат, років
2,9
Таким чином, сучасний стан значної частини земельних ресурсів Фастівського району можна охарактеризувати як кризовий та передкризовий, з тенденцією до прогресуючого погіршення, просторово неоднорідний, небезпечний можливістю прояву супутнього впливу на людину та біоту радіаційного опромінення, агрохімікатів, промислових викидів. Це вимагає визначення щодо принципових підходів до раціонального землекористування та механізмів їх реалізації.
Перш за все, реалізація заходів щодо раціонального землекористування повинна базуватися на повному інформаційному забезпеченні на державному, регіональному і місцевому рівнях, що неможливо без організації моніторингових спостережень за станом грунтів.
По-друге, одним із пріоритетних завдань є значне збільшення площ під угіддями, що сприяють екологічній стабілізації агроландшафтів (ліси, луки, пасовища і т.д.).
Крім того, потребують опрацювання та виключного дотримання екологічно обґрунтовані нормативи всіх видів антропогенних навантажень на земельні ресурси.
3.2. Стан земель несільськогосподарського призначення
3.2.1. Стан земель в межах населених пунктів
До земель населених пунктів належать усі землі, що знаходяться в межах, встановлених для кожного населеного пункту в порядку землеустрою і перебувають у віданні міської, селищної або сільської ради.
За останні роки площа населених пунктів загалом по району збільшилась на 734,98 га. До функцій грунту належить санітарна (здатність переробляти відходи життєдіяльності організмів, решток рослин, тварин, а також антропогенне забруднення, що потрапляє щорічно в грунт та на його поверхню). Слід зазначити, що в процесі продукції – деструкції органічної речовини беруть участь не тільки мікроорганізми, а й безхребетні тварини, що разом утворюють складний комплекс очищення грунтів. При цьому швидкість мінералізації грунту залежить як від збільшення кількості, так і від видової різноманітності організмів, які беруть участь у цьому процесі. Але в межах населених пунктів внаслідок асфальтування та спорудження житлової та громадської забудови втрачається здатність грунту до самоочищення, пригнічується життєдіяльність грунтових мікроорганізмів і внаслідок цього у грунті накопичуються забруднюючі речовини та їх метаболіти.
У межах населених пунктів землі використовуються також для об’єктів спорту та культурного відпочинку, тобто стадіон, зелені насадження вздовж шляхів, парки відпочинку тощо. Районний центр має досить щільні зелені насадження вздовж вулиць, що допомагає боротися з шумовим забрудненням, вихлопними газами автомобілів тощо (Рис. 3.2.1.1.).
На сільських присадибних ділянках, де займаються таринництвом, з часом накопичуються продукти розкладу сечовини і відбувається забруднення грунту аміаком та подібними сполуками, іноді до втрати відтворювальної здатності грунту.
Ще одна велика проблема сільських населених пунктів – сміттєзвалища. Оскільки централізованої системи вивезення сміття з сіл немає, то вони утворюються стихійно, у непризначених для цього місцях. Внаслідок змішування різних типів сміття (побутові відходи, металічні вироби, скло, пластмасса, кераміка, тощо) утворюються найрізноманітніші сполуки, які просочуються крізь грунт у грунтові води та іноді спричиняють отруєння колодязів. Хоча площа стихійних сміттєзвалищ менше 1% від площі району, вони являються великою проблемою, яка потребує негайних заходів по її вирішенню (Рис. 3.2.1.2.).
3.2.2. Стан земель природно-заповідного фонду
Сучасний природно-заповідний фонд Фастівського району складається з кількох Ландшафтних заповідників, заказників, дендропарку та інших ботанічних пам’яток природи, із яких загальнодержавне значення має тільки один, а решта – місцеве значення.
До заказників загальнодержавного значення віднесено урочище «Унава», яке знаходиться межах Фастівського лісництва і відноситься до лісового типу заказників.
Для забезпечення необхідного режиму охорони природних комплексів та об’єктів природних заповідників, запобігання негативному впливу господарської діяльності на прилеглих до них територіях установлюються охоронні зони.
В охороних зонах не допускається будівництво промислових та інших об’єктів, розвиток господарської діяльності, яка може призвести до негативного впливу на території та об’єкти природно — заповідного фонду.
На жаль, місцеві ради виділяють недостатньо фінансування для забезпечення необхідного режиму охорони природних комплексів та об’єктів природних заповідників. Це призводить до значного погіршення стану пам’яток природи, пошкодження дерев, засмічення території внаслідок дикого туризму, протизаконного вирубування дерев в межах земель природно-заповідного фонду тощо.
3.2.3. Стан земель рекреаційного призначення
До земель рекреаційного призначення належать землі, які використовуються для організації відпочинку населення, туризму та проведення спортивних заходів.
Щодо земельних ділянок зелених зон і зелених насаджень міст і інших населених пунктів, їх чистотою та функціональністю опікуються місцеві ради або безпосередні власники. Буря, яка була влітку 2005 року повалила та пошкодила багато дерев у парках, що призвело до підвищення капіталовкладень (на вивезення дерев та на закупівлю і посадку нових саджанців).
Навчально-туристські стежки, маркованих траси знаходяться у досить задовільному стані, але їх використання обмежене внаслідок занепаду організацій, що забезпечують культурний туризм.
Земельні ділянки, зайняті територіями будинків відпочинку, пансіонатів, об’єктів фізичної культури і спорту, туристичних баз, стаціонарних і наметових туристично-оздоровчих таборів, будинків рибалок і мисливців, дитячих туристичних станцій, дитячих та спортивних таборів утримуються за рахунок власників та працюють переважно в теплий період року.
3.2.4. Аналіз стану земель історико-культурного призначення
Фастівщина багата на пам’ятки, пов’язані з подіями другої Світової війни. На території району зареєстровано і знаходиться під охороною держави декілька пам’яток, дов’язаних з подіями Великої Вітчизняної Війни. Майже всі пам’ятки знаходяться на території кладовищ, які віднесені до земель історико — культурного призначення.
На території Фастівського району знаходяться такі визначні пам’ятки архітектури як Покровська церква (1740р.) та костьол (1903-1911 рр). Нещодавно завершилась реставрація костьолу, яка через брак коштів тривала близько десяти років.
Кладовища, що належать до земель історико-культурного призначення, не утримуються належним чином. На занедбаних ділянках кладовищ виникають стихійні смітники, що веде до забруднення грунту продуктами розкладу.
продолжение
–PAGE_BREAK–Для забезпечення режиму історико-культурних заповідників, меморіальних парків, поховань, археологічних і архітектурних пам’яток встановлюються охоронні зони з забороною на землях цих зон діяльності, яка шкідливо впливає або може вплинути на забезпечення дотримання режиму земель історико-культурного призначення.
Із всіх об’єктів історико-культурного призначення близько 20% перебувають в незадовільному стані і потребують реставрації.
3.2.5. Аналіз стану земель лісового фонду
До земель лісового фонду належать землі, вкриті лісовою рослинністю, а також невкриті лісовою рослинністю, нелісові землі, які надані та використовуються для потреб лісового господарства.
На території Фастівського району до земель лісового фонду віднесено 17551 га ( 19,5% від площі району) (рис. 3.2.5.1.).
Найбільш крупними користувачами земель лісового фонду є лісогосподарські підприємства, які використовують 91,2% всіх земель, віднесених до лісового фонду.
Лісові землі лісогосподарських підприємств складають 97,1% від їх загальної площі, 2,9% припадає на не вкриті лісовою рослинністю, що свідчить про ефективне використання лісових земель в практичній діяльності держлісгоспів.
В зв’язку з тим, що територія держлісгоспів в значній мірі забруднена радіонуклідами, побічне використання обмежене, і в цей час має місце сільськогосподарське використання, випасання худоби, сінокосіння і мисливство. На території району працюють 3 мисливських господарства, які забезпечують потреби населення у активному відпочинку.
Крім задоволення потреб народного господарства в деревині, ліси мають велике природоохоронне значення. Вони виконують водоохоронні, ґрунтозахисні, кліматорегулюючі, сантірно-гігієнічні та інші корисні функції.
Лісові насадження виконують свою водоохоронну функцію шляхом поглинання і знешкодження деяких речовин, що запобігає їх вимиванню в поверхневі або грунтові води. Також ліси сприяють зменшенню впливу водної ерозії завдяки розбиванню струменів, що потрапляють на листя, зкріпленню часток грунту кореневою системою, симбіотичним зв’язкам з грунтовою мікрофлорою.
\s
Рис. 3.2.5.1. Структура земель лісового фонду, га
Великі масиви лісових насаджень сприяють регуляції клімату шляхом підтримання постійної вологості за рахунок клітинного дихання та випаровування. Також у світлий період часу лісові масиви збагачують атмосферу киснем, необхідним всім аеробним організмам.
Лісові масиви завдяки величезній площі поверхні листя затримують декілька тон пилу за рік, а також сорбують інші забруднювачі, які переходять внаслідок метаболізму у нерухомі форми, нешкідливі для довкілля.
Крім того ліс є середовищем життя більшості диких тварин та птахів, що сприяє збереженню біорізноманіття.
На території Фастівського держлісгоспу є пам’ятки природи, які представлені високопродуктивними сосновими та сосново-дубовими насадженнями.
Головними завданнями, які ставлять перед собою працівники лісогосподарських підприємств, є сприяння підвищенню продуктивності лісів, покращення санітарного стану деревостанів, посилення захисних і кліматорегулюючих функцій лісу. Щорічно проводиться лісовідновлення.
В рекреаційних цілях використовуються захисні смуги лісів вздовж автомобільних шляхів. Тут організовані рекреаційні пункти і зони короткочасного відпочинку, встановлені лісові меблі, обладнані вогнища і автостоянки.
Основні проблеми використання лісових земель це:
– незаконні вирубки дерев (додаток 2),
– забруднення лісових площ радіонуклідами,
– забруднення лісів рекреаційного призначення побутовим сміттям,
– браконьєрство.
3.2.6. Аналіз стану земель водного фонду
В межах Фастівського району до земель водного фонду включено 1128 га земель, з яких 52,5% перебувають в запасі.
Основними проблемами використання земель водного фонду є:
– забруднення стічними водами (особливо враховуючи, що очисні споруди на більшості промислових підприємств району відпрацювали свій амортизаційний термін або взагалі відсутні),
– забруднення вод комунальними стоками (оскільки система водопостачання і каналізації потребує капітального ремонту або повної заміни, в останні роки почастішали випадки прориву мережі),
– забруднення вод пестицидами та іншими агрохімікатами (внаслідок нераціонального внесення добрив та використання пестицидів тощо),
– замулення джерел та русел річрк,
– деградація земель під час осушення,
– заболочення,
– підтоплення,
– засолення,
– руйнування берегів річкових русел та меліораційних каналів (внаслідок підмивання берегів).
Щорічно Фастівським управлінням меліоративних систем і водного господарства здійснюється ряд заходів з охорони водних об’єктів: проводиться санітарна розчистка рік, відродження джерел, ремонт гідропостів, встановлення охоронних знаків та інші заходи.
З метою запобігання шкідливих дій вод (до яких відносяться: наслідки повені, що призводять до затоплення і підтоплення земель та населених пунктів; руйнування берегів, захисних дамб та інших споруд; заболочення, підтоплення і засолення земель, спричинені підвищенням рівня ґрунтових вод та ін.) в районі щорічно проводиться залуження та створення лісонасаджень на прибережних захисних смугах, схилах, балках та ярах; спорудженпя дренажу; укріплення берегів тощо.
3.2.7. Стан земель промисловості, транспорту, зв’язку, енергетики, оборони та іншого призначення
В користуванні промислових підприємств знаходиться 257 га, що складає 8,0% всіх земель цієї категорії.
Промислові підприємства зосереджені на території м. Фастів, Кожанської та Борівської селищних рад, а також на території Триліської сільської ради. Розвиток промисловості в районі базується на використанні місцевої сировини.
Промислові підприємства створюють проблему негативного впливу від забруднення промисловими відходами (наприклад, люмінесцентними лампами). Зважаючи на те, що очисні споруди підприємств є морально застарілими, зношеними або взагалі не працюють, викиди, скиди та відходи потрапляють у довкілля і можуть спричиняти шкідливий вплив на людей, біоту або екосистему в цілому. Наприклад, скиди поліграфічних підприємств з високим вмістом свинцю пригнічують життєдіяльність грунтової мікрофлори, що приводить до погіршення стану грунту, рослин, тварин, людей. Серед викидів підприємств м.Фастова зустрічаються важкі метали (марганець, цинк), які накопичуються в організмі, мінеральні масла та інші токсичні речовини, які не підлягають знешкодженню природним шляхом і зберігаються, утворюючи ще більш токсичні продукти розкладу, багато років. Сумарний склад токсичних відходів підприємств району за рік наведений у табл. 3.2.7.1.
Землі автомобільного трубопровідного та іншого транспорту, а також землі зв’язку займають 1235 га або 38,2% території даної категорії земель (рис. 3.2.7.1. та рис. 3.2.7.2.)
Землі транспорту потерпають від наступних проблем:
– забруднення хімічними речовинами (бензини, дизельне паливо, солярка, мастила та інші спеціальні рідини),
– неефективність використання внаслідок незадовільного стану дорожного покриття,
– забруднення придорожних смуг побутовим сміттям,
– підвищений рівень шуму поряд із залізничним вокзалом, залізничним депо);
– переущільнення грунту вздовж залізничних шляхів тощо.
Оскільки м.Фастів є важливим залізничним вузлом, дуже суттєвим є забруднення від залізничного транспорту. Через залізничний вокзал щодоби проходить близько 100 пасажирських електропоїздів та близько 25 вантажних. Якщо кожен вантажний состав перевозить близько 5000 тон вантажу, то враховуючи втрати при транспортуванні 0,01% на 100 км шляху отримуємо забруднення близько 200 м навколо залізниці – щоденно близько 0,35 тони.
Лінії електропередач та високовольтні лінії для електропоїздів створюють досить потужне електромагнітне поле, яке впливає як на людей, так і на екосистеми довкола них. Вплив електромагнітного поля на живі істоти залежить від напруги поля, часу дії, частоти або довжини хвилі, сприйнятливості організму.
Земельні ділянки, що вивільняються підприємствами по видобуванню корисних копалин, іншими промисловими або транспортними
Таблиця 3.2.7.1.
Сумарний склад токсичних відходів підприємств Фастівського району за 2004 рік
Вид токсичних відходів
Кількість, тон
Клас небезпеки
Люмінесцентні лампи
2881,00 штук
1
Відпрацьовані акумулятори
16,25
2
Нафтовідходи
4,74
2
Трихлоретилен
0,20
2
Відпрацьовані мастила
6,91
3
Матеріали обтирочні
7,90
3
Змивка відпрацьована
22,08
3
Відходи деревини
173,65
4
Брухт чорних металів
9227,98
4
Відходи гарячого штампування
1,30
4
Відходи комунальні
376,88
4
Відпрацьовані шини
13,26
4
Пінопласт
36,00
4
Кордові оболонки
2,86
4
Будівельні відходи
10,00
4
Бій скла технічного
1,00
4
Шпали старопридатні
2779,00
4
Відходи гальванічного виробництва
0,43
4
Фіксажний розчин відпрацьований
10,25
4
Макулатура
3431,14
4
Пластини друкарські відпрацьовані
26,77
4
Фототехнічна плівка відпрацьована
0,80
4
Поліетиленова плівка
7,55
4
на наданих їм у користування сільськогосподарських чи лісових угіддях, повинні бути приведені ними у стан, придатний для використання в сільському, лісовому, рибному господарстві, житловому будівництві або садівництві, а земельні ділянки на наданих у користування інших землях – для використання за призначенням.
4. ОХОРОНА ПРАЦІ
Охорона праці — це система правових, соціально-економічних, організаційно – технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження здоров’я і працездатності людини в процесі праці.
Охорона праці – проблема складна і багатогранна. Для її розв’язання потрібна активна участь фахівців різних профілів: проектувальників, екологів, лікарів та ін. І особлива роль у цій важливій справі належить інженерам.
4.1. Перелік небезпечних і шкідливих виробничих факторів.
Охорона праці спрямована на створення безпечних і здорових (нешкідливих) умов праці для кожного із працюючих.
Безпечні і здорові умови праці — це такі умови, при яких виключений вплив на працюючих небезпечного і шкідливого виробничого факторів. Відповідно до ГОСТ 12.0.003-74 небезпечні і шкідливі фактори за своєю дією підрозділяються на наступні групи: фізичні, хімічні, біологічні, психофізичні.
При виконанні аналізу та обробітку даних на працюючого мають вплив наступні шкідливі фактори:
· фізичні та нервово-психологічні перевантаження: зоровий дискомфорт під впливом роботи на комп’ютері;
· монотонність роботи, гіподинамія;
· підвищений рівень електромагнітних випромінювань;
· підвищене значення напруги в електричному ланцюзі, замикання якого може відбутися через тіло людини;
Причини виникнення:
Зоровий дискомфорт. При роботі з комп’ютером, особливо з дисплеєм, основне навантаження припадає на всі елементи зорового аналізатора. Джерелом небезпеки є 17-ти і 19-ти дюймові дисплеї, оскільки замість того, щоб використовувати на великому екрані шрифти більшого розміру, користувач прагне максимально заповнити екран інформацією, використовуючи при цьому дуже малі символи, а також велику кількість контрастних кольорів, що створює при роботі сучасних дисплеїв додаткові навантаження на зоровий аналізатор.
Монотонність роботи. Часто обробіток різних груп даних на комп’ютері проводиться за однаковою схемою, що призводить до ефекту повторюваності і, як наслідок, ефекту монотонності, що знижує увагу і викликає психологічний дискомфорт.
Гіподинамія. Якщо обробіток даних займає багато часу, користувач прагне зробити якомога більше за один раз, тобто виникає дискомфорт від напруження певних груп м’язів, в той же час виникає застій крові у м’язах, які не працюють під час роботи.
Електромагнітне випромінювання. Для обробки та аналізу наукових даних насьогодні використовується комп’ютер. Комп’ютер є джерелом електромагнітного випромінювання. Хоча зараз сучасні комп’ютери випускають із захисними екранами або спеціально нанесеним на дисплей захисним шаром, це не вирішує проблеми впливу електромагнітного випромінювання на користувача комп’ютера. Ще джерелом електромагнітного випромінювання є випромінювання, яке йде із задніх стінок комп’ютера при його роботі, яке впливає на людину, якщо ця частина комп’ютера не захищена. Також додатковими джерелами служать периферійні пристрої комп’ютера — принтери, сканери та ін. Крім того, небезпека підвищується, якщо в приміщенні знаходиться не один, а декілька комп’ютерів.
Ураження струмом. Несправна електропроводка або несправність електричних приладів, також недотримання правил техніки безпеки можуть стати причинами ураження електричним струмом. Підвищена вологість повітря робочої зони, незаземлені електроустановки також створюють небезпеку виникнення електричних розрядів.
продолжение
–PAGE_BREAK–