Міністерство аграрної політики України.
Державна агроекологічна академія України.
Кафедра моніторингу НПС
Курсова робота
на тему:
“Гідрологічні та водогосподарські розрахунки”
Виконав: студент 2 курсу
1 групи екологічного факультету
Касянчук В.В.
Перевірив: Дорошенко В.В.
Житомир 2001
Завдання курсової роботи
Назва річки
Кам’янка
Річка – аналог
Уборть
Площа водозабору
260 км2
Роки
1961 – 1975
К-ть голів тварин
2900
К-ть води, використаною однією головою
65 л/добу
М, м3/га
850
Площа дзеркала
150
Грунт
Глина
Зарегульваність стоку
0,01
Зміст
Вступ
1. Гідрографічна характеристика річки
2. Гідрологічні розрахунки
2.1 Визначення норми стоку
2.2 Визначення коефіцієнтів варіації та асиметрії
2.3 Забезпеченість, її визначення і будова кривої забезпеченості при обмежений кількості даних
2.4 Побудова аналітичної кривої забезпеченості
2.5 Побудова кривих повторюваності і забезпеченості рот достатній кількості даних
3. Регулювання стоку
3.1 Визначення місця розташування і притоку води до водосховища
3.2 Складові частини водосховища
3.2.1 Мертвий об’єм
3.2.2 Корисний об’єм
3.2.3 Форсований об’єм
3.3 Проектування греблі
4. Внутрірічний розподіл стоку
5. Визначення скидних витрат з водосховища і розмірів гідроспоруд
Список літературних джерел
Додатки
Вступ
Мета курсової роботи — навчитись давати кількісну оцінку гідрологічним явищам, визначити статистичні характеристики стоку, виконувати водогосподарські розрахунки.
Основою для виконання курсової роботи є фактичні дані річки з певним періодом спостережень за її стоком і гідрографічною характеристикою. Ці відомості отримані з завданням, а також з гідрографічного опису річки.
Курсова робота складається з розрахунково-пояснювальної записки і графічної частини. В пояснювальній записці стисло викладаються необхідні описи і розрахунки, а також розрахункові таблиці. Записка закінчується загальними висновками, списком використаної літератури.
До графічної частини роботи відносяться план, повздовжній переріз водосховища і поперечний — греблі, гістограма розподілу і крива забезпеченості. Усі ці креслення, крім плану водосховища, виконані в масштабі на стандартних аркушах та на міліметрове му папері.
Гідрографічна характеристика річки
Річка Камя’нка бере початок на відстані 0,5 км. Захініше с. Ярешки на висоті 235м над рівнем моря і впадає у р. Рось зліва, на 213 км від її гирла біля с. Чмирівка на висоті 152 м над рівнем моря. Довжина річки – 105 км; площа водозбору 840 км2, середній ухил водної поверхні 0,79%0.
Основна притока: р. Собот (п.б., 18 км).
Басейн річки розміщений в межах Придніпровського підвищення, має грушевидну форму. Довжина його — 83 км, середня ширина — 10 км; у верхній частині ширина його не перевищує 7,5 км, а в нижній — збільшується до 25 км. Поверхня басейну рівнинна. Грунти крупно-пилуваті, легкосуглинкові, чорноземні.
Річкова сітка розвинена добре; коефіцієнт густоти її з врахуванням річок менше 10 км складає 0,37 км, а без урахування їх – 0,18.
Долина слабо звивиста, трапецевидна, і тільки біля сс. Бертники, Фурси – у – подібна. Переважаюча ширина її 0,9 – 1,2 км, найбільша — 3,5 км(с. Дрозди), найменше – 0,3 км(с. Фурси).
Схили висотою – 15 – 25 м переважно випуклі, помірно круті, рідше круті, або пологі, слабо розсічені і тільки між с. Трилеси і с. Мазепинці – правий — сильно розсічений. Складені вони суглинковими ґрунтами, розорені або зарослі степовими травами, біля сс. Парипси, Саверці, Ставище, Кожанка, Червона, і між сс. Дрозди і Безугляки покриті змішаними лісами (дуб, сосна, береза).
Пойма лучна, суха двостороння, місцями чергується по берегам(сс. Зубарі, Кожанка, Корольовка, Дрозди, Велико-Половецьке). Переважаюча ширина її 200 – 400 м, місцями звужується до 100 – 70 м (сс. Дрозди, Безугляки) або розширюється до 1,2 км (верхня околиця с. Парипси).
Поверхня пойми – рівна, перетинається улоговинами і торф’яними кар’єрами; складена вона суглинковими ґрунтами. В верхній течії зустрічається заболочені ділянки, складені торф’яними ґрунтами. В період весняного паводку пойма затоплюється на 1 – 3 неділі шаром води до 2 – 2,5 м.
Русло слабо звивисте, не розгалужене, до с. Трилеси є рядом окремих плесів, місцями воно губиться в заболоченій поймі. Переважаюча ширина річки 5 – 10 м, найбільша – 25 м (с. Трилеси). Глибина близько 0,3 – 0,8 м, найбільша – 3,6 м; швидкість рідко досягає 0,2 м/с.
Річка протікає через ряд ставків – водосховищ довжиною від 0,2 до 4,9 км, шириною від 20 до 450 м. гглибиною від 0,5 – 4,0м, біля берегів (місцями по всій ширині) русло заростає водною рослинністю. Дно рівне замулене або торф’янисте, місцями кам’яне.
Берега висотою 0,5 – 1,5 м, круті, обривисті, зрідка плоскі, порослі очеретом та осокою, місцями – чагарником і окремими деревами. Складені вони торф’янистими ґрунтами, в с. Фурси – кам’яне. Внаслідок зарегульованості річки її природний режим значно порушений. Гирлова ділянка річки знаходиться у змінному підпорі від річки Рось.
2. Гідрологічні розрахунки
Гідрологічні розрахунки мають різну мету. В залежності від кількості спостережень (довжини ряду) методи розв’язання завдань не зовсім однакові. Спочатку визначаємося основні характеристики стоку6 середньоаріфметична величина або норма стоку, коефіцієнти варіації і асиметрії.
Слід пам’ятати, що стік може бути представлений у вигляді різних параметрів і одиниць.
Це витрати Q, модуль q, шар h, об’єм V3 відповідними одиницями м3/c, л /с км2, мм і м3. Всі вони переводяться з одних в інші за допомогою простіших залежностей.
2.1 Визначення норми стоку
При достатній кількості даних (біля 300 років) норма стоку визначається як середня арифметична даного ряду, тобто –PAGE_BREAK–
∑ Qi
Q = — (2)
n
де n – число членів ряду.
При нестачі даних (n
Відібравши річку-аналог, або створ даної річки, з довгим періодом спостережень (в нашому випадку річка-аналог вказана в завданні), і використовуючи короткий ряд по основній річці, яка також вказана в завданні (додаток 2), одержують рівняння регресії, що має такий вигляд:
Qi — Qcp = r (QAI – QAcp) (3)
Де Qi і Qai – витрати даної річки і річки-аналогу в будь-який рік спостережень;
Qcp i QAcp – cередні значення витрат за загальний період спостережень;
уQ i уQA – середньоквадратичні відхилення рядів даної річки і аналогу від середнього значення;
r – коефіцієнт кореляції.
№№ п/п
Рік
Q,
м3/с
QA, м3/с
ДQ
ДQА
ДQ2
ДQА2
ДQДQА
1
2
3
4
5
6
7
8
9
1
1961
5,4
13,0
-4,9
-0,7
24,01
0,49
3,93
2
1962
18,6
20,9
8,3
7,2
68,89
51,84
59,76
3
1963
4,7
6,0
-5,6
-7,7
31,36
59,29
43,12
4
1964
5,1
6,2
-5,2
-7,5
27,04
56,25
39,00
5
1965
6,0
7,8
-4,3
-5,9
18,49
34,81
25,37
6
1966
12,3
17,8
2,0
4,1
4,00
16,81
8,2
7
1967
10,4
13,4
0,1
-0,3
0,01
0,09
-0,03
8
1968
13,6
17,6
3,3
3,9
10,89
15,21
12,87
9
1969
14,9
21,5
4,6
7,8
21,16
60,84
35,88
10
1970
19,6
28,4
9,3
14,7
86,49
216,09
136,81
11
1971
17,5
21,0
7,2
7,3
51,84
53,29
52,56
12
1972 продолжение
–PAGE_BREAK—-PAGE_BREAK—-PAGE_BREAK—-PAGE_BREAK–
12,5
12
1,25
3,33
1973
5,9
12,3
13
1,23
36,1
1974
4,0
10,4
14
1,04
38,8
1975
6,4
10,3
15
1,03
41,6
1976
15,78
9,8
16
0,98
44,4
1977
18,56
8,9
17
0,89
47,2
1978
13,3
7,4
18
0,74
50,0
1979
7,22
7,4
19
0,74
52,7
1980
10,3
7,22
20
0,722
55,5
1981
6,62
7,1
21
0,71
58,3
1982
4,7
6,62
22
0,662
61,1
1983
4,0
6,4
23
0,64
63,8
1984
5,3
6,1
24
0,61
66,6
1985
7,1
6
25
0,6
65,4
1986
6,0
6
26
0,6
72,2
1987
7,4
5,9
27
0,59
75,0
1988
8,9
5,4
28
0,54
77,7
1989
15,6
5,3
29
0,53
80,5
1990
19,3
5,1
30
0,51
83,3
1991
7,4
4,7
31
0,47
86,1
1992
12,5
4,7
32
0,47
88,8
1993
15,1
4,7
33
0,47
91,6
1994
9,8
4
34
0,4
94,4
1995
4,7
4
35
0,4
97,2
2.4 Побудова аналітичної кривої забезпеченості
Аналітичну криву забезпеченості будують, а частіше добудовують, при обмежувальному числі даних спостережень, коли емпірична крива забезпеченості слабо або зовсім на дає можливості визначити Q або К на кінцевих ділянках, які відносяться до області великих і малих значень стоку. продолжение
–PAGE_BREAK–
Аналітичні криві забезпеченості будують при відомих параметрах Q (Qср), Сн, і Сs за допомогою таблиць трьохпараметричного гамма або біномального розподілу.
В таблиці біномального розподілу приводяться нормовані відхилення модульних коефіцієнтів КР% від одиниці (тобто від середнього значення) які виражені в частках коефіцієнта варіації в залежності від забезпеченості при фіксованих коефіцієнтах асиметрії. Ці відхилення називаються числами Фостера і визначаємося за формулою:
КР% — 1
ФР% = — (10)
Сн
З формули (10) можна записати
КР% = ФР% Сн + 1 (11)
Тоді витрати завданої забезпеченості, в свою чергу, визначаємося як
QР% = Кр% Q = (ФР% Сн + 1) Q (12)
У подальшому порядок побудови кривої забезпеченості аналогічний попередньому параграфу.
Для побудови цієї кривої забезпеченості необхідно скористатися величинами Qср, Сн, Сs, які одержані в підрозділах 3.1 і 3.2 і додатком, в якому приведені числа Фостера. Всі розрахунки зводжу в таблицю 4.
Визначення теоретичних значень
Р, %
0,01
0,1
5
10
25
Фр%
4,63
3,81
1,77
1,32
0,62
КР%
3,32
2,91
1,89
1,66
1,31
QР%
33,27
29,16
18,94
16,63
13,13
К, %
50
75
90
95
99
99,9
ФР%
-0,08
-0,71
-1,22
-1,49
1,96
-2,4
КР%
0,96
0,65
0,39
0,26
0,02
-0,2
QР%
9,62
6,51
3,9
2,61
0,21
-2,0
2.5 Побудова кривих повторюваності і забезпеченості при достатній кількості даних
Цей спосіб застосовується при великому об’ємі спостережень (більше 50 років). Криві повторюваності і забезпеченості будують за згрупованими даними. Для цього всю амплітуду коливань випадкової величини А = Qmax — Qmin (різниця між максимальними і мінімальними величинами в ряду спостерігаючої величини) ділять на інтервали, або розряди ДQ, і підраховують, скільки значень потрапило в кожний з них, тобто визначаємо абсолютну частоту ni.
Число інтервалів С призначають від 10 до 15 в залежності від числа спостережень N, таким чином, щоб відобразити основні риси розглядаючої статистичної сукупності. Інтервали ДQ призначають однаковими. За їх величини приймають таке число, щоб після ділення А/С не лишалось залишку.
Відібрані інтервали не повинні перекриватися, щоб сусідні значення спадаючого ряду не потрапили в суміжні інтервали Контролем при підрахунку абсолютних частот по розрядам є очевидна рівність
∑ni = Н (13)
Для кожного інтервалу розраховують відносну частоту
ni
mi = — (14)
N
При цьому, ураховуючи формулу (14) одержують
∑mi = 1 (15)
Всі розрахунки зводжу в таблицю 5.
Емпіричній розподіл середньорічних витрат води
№№ інтервалу
ДQ, м3/с
Частота
Накопичена відносна частота Уmi
Абсолютна ni
Відносна, mi
1
198 – 189
1
0,021
0,021
2
188 – 179
2
0,042
0,063
3
178 – 169
3
0,063
0,1255 продолжение
–PAGE_BREAK—-PAGE_BREAK–
6
5
4
Схили пологі, відкрити, розорані
10
8
6
Схили круті, розорані
15
13
10
Значення коефіцієнта в
Характеристика схилів і прилеглої частини басейну
Суглинок
Глина
Пісок
Відсутність глибинної ерозії
1
1
1
Вибої, канави, вимоїни
2
1,5
1,2
Слабо розгалужені яри з неглибоким заляганням базису ерозії
6
4
2,5
Значення коефіцієнта с
Ступень зарегулювання стоку
Значення коефіцієнта с
1
0,1
0,85
0,1 –0,2
0,75
0,2 — 0,3
0,50
0,3 – 0,4
0,40
0,5
0,30
Значення параметрів А, В, С
Найменування грунтів
А
В
С
Піщані
2,30
0,25
0,0020
Суглинки і леси
2,00
0,45
0,0070
Глинисті важкі
2,25
0,35
0,0041
Після визначення об’єму припливу мулу треба розташувати його в чаші водосховища. Порядок розміщення слідуючий. Спочатку в ніжній частині водосховища в найбільш звуженої частині перпендикулярно напрямку потоку в річці проводиться ось греблі. Починаючи з самої ніжний горизонталі, розташованої вище осі, виконується розрахунок об’ємів прострів між двома cусідніми горизонталями за формулою
F1 + F2
V0= Дh, м (19)
2
де F1 іF2 – площі оконтурені горизонталями і віссю греблі, м2; Дh – відстань по висоті між двома розрахунковими горизонталями.
Ураховуючи, що між нижньою горизонталлю і ложем водосховища залишається ще невеличкий простір, то Дh в даному випадку можна прийняти 0,5 – 1,5 м і при визначенні об’єму V0за формулою (19) F1 слід прийняти рівною нулю.
Після додавання V0 i V1 ця сума повинна дорівнювати або бути більша, ніж WМО.
У випадку (V0+ V1)
V0+ V1 + … Vi =Wмо
Ця верхня горизонталь є верхом мертвого об’єму (ДСМП) і низом корисного.
L=15%
F1 = 37 * 2500 = 92500 м2
V1 = 46250 м3
F2 = 96 * 2500 = 240000 м2
V2 = 92500 + 240000 = 332500 м2
V1 + V2 = 46250 + 332500 = 378750 м3
V3 = 240000 + 46250 + 702500
V1 + V2+ V3 = 702500 + 378750 = 1081250 м3
/>= 135 * 2500 = 337500 м2
/>= (240000 + 337500) / 2 = 577500/2 = 288750 м3
V1 + V2+/>= 378750 + 288750 м3 = 667500 м3
3.2.2 Корисний об’єм
Корисний об’єм призначається для того, щоб забезпечити усі витрати води з водосховища на господарські цілі. Крім господарських витрат є ще витрати на випаровування з дзеркала води і фільтрацію крізь дно, берега і греблю водосховища.
Найперше – це забезпечення потреб водокористувачів. В нашому випадку це водопостачання тваринницької ферми і подача води на зрошення сільськогосподарських культур. Розрахунок виконується за формулою:
Vг = qґN + M Fзр, м3 (20)
Де q’ – норма водопостачання, м3/сут; N – поголов’я тварин на фермі, шт; М – зрошувальна норма, м3/га; Fзр – поливна площа, га.
Vг= 0,065 * 2900 * 365 + 850 * 150 = 188,5 * 365 + 127500 = 68802,5 + 127500 =196302,5
Друга стаття витрат – це випаровування води з поверхні водосховища. Як відомо, в Лісостепній і Поліської зонах України середньорічна величина випаровування з відкритої водної поверхні дорівнює d = (6000-8000) м3/га. Для визначення всього об’єму випаровування слід помножити цю величину на площу дзеркала води водосховища (Fдзер.) тобто
Vв = d Fдзер. (21)
Де Vв — об’єм води, що випаровується з 1 га, м3; Fдзер. – площа дзеркала води у водосховищі (км2), яка визначається шляхом наближення і розподілу еліптичної поверхні дзеркала до простіших геометричних фігур, обчислення їх площ з послідуючим додаванням. За розрахункову горизонталь приймається горизонталь, яка розташована від ∆ РМО на відстані 4-6 м. продолжение
–PAGE_BREAK–
Vв = 6000 * 131,5 га = 789000 м3
Fдзер = 526 *2500 = 1315000 м2
Третя стаття – це фільтрація води крізь дно. Об’єм витрат води на фільтрацію (V3) в декілька разів перевищує втрати води на випаровування. Абсолютна величина втрат води на фільтрацію залежить від гідрологічних умов і середньої місткості самого водосховища. При добрих гідрогеологічних умовах коли ложе і укоси водосховища складаються з глинистих або важкосуглинкових грунтів втрати становлять 5-10% від його місткості; при несприятливих умовах, тобто коли ложе і укоси представлені піщаними грунтами, то втрати сягають 30-40% від місткості водосховища. Місткість чаші водосховища орієнтовано можна визначати за формулою
Vч = К Fдзер Н (22)
Де Н – максимальна глибина води перед греблею на рівні Fдзер, м; К – коефіцієнт, який залежить від форми поперечного перерізу балки і дорівнює 0,16 – 0,25.
Vч = 0,25 * 1315000 м2 * 8,5 = 2794375 м3
Таким чином корисний об’єм (Vко) буде дорівнювати
Vко= Vг +Vв +Vф
Vко = 196302,5 + 789000 + 8383125 = 1823615 м3
Після визначення Vко починається його вписування в тому же порядку, що і мертвого об’єму.
F4 = 300 * 2500 = 750 000 м2
V4 = />= 1631250 м2
/>= 392 * 2500 = 980 000 м2
/>= />= 865000
V4 + />= 1631250 + 865000 =2496250 м3
3.2.3 Форсований об’єм
З метою зменшення скидних витрат під час повені або паводку передбачається форсований об’єм, в якому розташовується на невеличкий проміжок часу частина талих і зливових вод. Починається він від нормального підпірного рівня (∆ НПР) який є верхом корисного об’єму. В залежності від об’єму водосховища, класу капітальності гідроспоруд на ньому, мінливості стоку форсований об’єм може розташовуватись вище НПР на висоту 1,0-1,5м. Верх його називається рівнем форсованого об’єму (∆РФО).
Форсований об’єм обмежується горизонталлю 480
3.3 Проектування греблі
Спочатку визначаємо відмітку гребня греблі за формулою
∆гг = ∆НПР + hф + hзап, м (23)
де hф – висота частини об’єму водосховища, яка потрібна на розташування форсованого об’єму, (1 – 1,5), м; hзап — запас на вітряний нагін і хвильовий накат, м.
∆ гг = 48 + 1 + 0,243 = 49,423 м
Висоту вітряногонагону можна визначити за формулою
ДU2
Hнаг = К соsб, (24)
3 д Н
де К – коефіцієнт, який орієнтовано можна прийняти 0,06; Д – довжина розгону вітряних хвиль, км; U – максимальна швидкість вітру завданої забезпеченості, м/с (U =); д – прискорення вільного падіння, м/с2; Н – середня глибина водосховища при ∆РФО, м; б – кут між віссю водосховища і пануючим напрямком вітру (б = 0).
Hнаг = />= 0,039 м
Висоту напливу хвилі можна знайти за формулою
h
hнап = 1,2 — (25)
m
де h – висота хвилі, м (h = 0,8 – 1,0); m – коефіцієнт закладання укосу греблі.
h нап = />м
Гребля повинна розташовуватись в найбільш звуженій частині балки або долини річки, з порівняно пологими берегами і з достатньо глибокою та широкою чашею водосховища вище греблі. На ставках і малих водосховищах греблі виконують земляними з різними коефіцієнтами закладання укосу. Той укіс, що постійно затоплюється водою, називається мокрим, або верховим і має такі величини: для глинистих і суглинкових грунтів 2,5 – 3,0, супіщаних 3,0 – 3,5, піщаних –3,5 – 4,0. Укіс, який не затоплюється, називається сухим або низовим і має такі величини: для глинистих і суглинкових ґрунтів – 1,5 – 2,0; супіщаних – 2,0-2,5; піщаних 2,5-3,0.
Ширина греблі залежить від ширини дороги, яку звичайно, розташовують тут, але не менше 4 – 6 м.
У випадку, коли об’єм притоку води менше корисного об’єму, то треба зменшити кількість користувачів води. Аналогічно слід робити, коли сума трьох витрат на водопостачання, фільтрацію і випаровування разом з VМО, перевищує об’єм чаши водосховища.
У відповідному масштабі зображую повздовжній переріз водосховища і поперечний – греблі.
4. Внутрірічний розподіл стоку
Відомо, що протягом року стік розподіляється по місяцях нерівномірно. Для визначення абсолютних середньомісячних величин при відсутності даних спостережень застосовують різні методи. Одним з них є метод, коли місячні значення визначаємо за допомогою таблиць відсоткового розподілу витрат стоку різної забезпеченості, які складені на основі реальних гідрографів річок різних природно-кліматичних зон. Такі дані приведені в табл.10.
Розподіл стоку по місяцях
Місяці
Забезпеченість стоку, %
25
50
75
%
м/с
%
м/с
%
м/с
1
1,5
0,2235
3
0,222
4
0,236
2
4
0,596
7
0,518
8
0,472
3
10
1,49
45
3,33
35
2,065
4
12
9,238
14
1,258
15 продолжение
–PAGE_BREAK–
0,885
5
5
0,745
7
0,222
4,5
0,2655
6
3,5
0,5215
5
0,37
4,5
0,2655
7
2,5
0,3725
2,5
0,185
3
0,354
8
2
0,298
2,5
0,185
3
0,177
9
1,5
0,2235
2
0,148
2,5
0,1475
10
2,5
0,3725
2,5
0,185
4
0,236
11
3
0,447
4,5
0,333
7,5
0,4425
12
2,5
0,3725
4
0,296
6
0,354
Взявши з таблиці 3 величини стоку забезпеченістю 25, 50 і 75% і по тим відсоткам, що наведені в табл.10 знаходжу абсолютні місячні величини стоку, записавши їх в аналогічну табл.10. По цим даним будую 3 гідрографи стоку.
5. Визначення скидних витрат з водосховища і розмірів гідроспоруд
Річка після побудови водосховища повинна існувати незалежно від водності року. Тому завжди за межі греблі повинні скидатись витрати не менше витрат 95% забезпеченості, тобто для розрахунків розмірів гідроспоруд, які треба зробити для перепуску залишків води після її використання в різних галузях народного господарства необхідно мати уяву про вплив регулювання стоку на величини витрат річки.
За основу беру річний об’єм води 5, 50 і 95% забезпеченості який зменшується на величину корисного об’єму, а потім ділю на число секунд в році. Розрахунок скидних витрат (Qск.р.%) виконую за формулою:
Q р% Т – V ко
Q ск р% м3 (26)
Де Qр% — витрати річки в роки розрахункової забезпеченості, м3/с (табл.3).
Q ск 5% = />
Q ск 50% = />
Q ск 95% = />
Результати розрахунків зводжу в табл.11.
Скидні витрати
Забезпеченість
5
50
95
Q p%, м3/с
19,3
7,4
4,0
Q cк. р% м3/с
19,24
7,34
3,94
Скид воді виконується за допомогою водозливів практичного профілю або з широким порогом, які будують замість частини земляної греблі. Розрахунок виконується за формулою
Q ск.95% = m b √ 2 g Н03/2 (27)
Де b – ширина водозливу, м; m – коефіцієнт витрат, який можна прийняти для водозливів практичного профілю 0,4 – 0,5, для водозливів з широким порогом – 0,35; g –прискорення вільного падіння; Н0– глибина води на водозливі з урахуванням швидкості підходу, тобто
J2
Н0= Н + ________ (28)
2g
Швидкість підходу J0в водосховище можна прийняти рівної в межах 0,1 ¸ 0,3 м/с.
Розрахункову глибину слід призначити в межах (0,5 ¸ 0,6) Нmax для водозливів з широким порогом і (0,3 ¸ 0,4) для водозливів практичного профілю.
/>34,55
/>
При кресленні плану греблі пунктиром показати місце розміщення водозливу.
Витрати Q95% приймаються по таблиці 3 і застосовуються для визначення останнього члена “b” з формули (27).
Список літературних джерел
А.М. Владимиров. Гидрологические расчеты. Л.: Гидрометеоиздат, 1990, 364 с.
А.В. Рождественский, А.В. Ежов, А.В. Сахарюк. Оценка точности гидрологических расчетов. Л.: Гидрометеоиздат, 1990, 276 с.
Г.И. Васенков, О.Е. Полищук. Адаптация модели ливневой эрозии почв к расчету миграции радиоцезия в Полесье.- В сб.: Проблемы сельскохозяйственной ірадиоэкологии десять лет спустя после аварии на Чернобыльской АЭС. Житомир, 1996, с.93-96. Практикум по гидрологии и гидрометрии и регулированию стока (Под редакцией Е.Е. Овчарова), М., 1988.
Г.П. Левченко. Гидрология и сельскохозяйственная мелиорация. Л.: Гидрометеоиздат, 1984.