Мiнiстерство освіти та науки України
Вищий навчальний заклад “Відкритий міжнародний університет
розвитку людини “Україна”
Горлiвський регіональний інститут
Кафедра фізичної реабілітації
РЕФЕРАТ
з дисципліни: Гігієна
На тему:
Гігієнічні норми праці
студента 2-го курсу денної форми навчання
напряму підготовки 0102 – фізичне виховання і спорт
спеціальності 6.010200 – фізична реабілітація
Продан Василя Олександровича
Викладач: Ярош А.М.
Горлівка 2009
Гігієнічні норми праці
Гігієна праці – розділ профілактичної медицини, що вивчає вплив на організм людини трудового процесу і чинників виробничого середовища з цілю профілактики професійних захворювань і збереження здоров’я працюючих.
Вивчає і оцінює:
· хімічні, фізичні і біологічні виробничі шкідливості
· особливості виробничих процесів і устаткування
· характер і організацію праці
· організацію робочого місця
· санітарно-технічне устаткування і засоби індивідуального захисту (ЗІЗ)
· побутове забезпечення працюючих на виробництві
· психологічний клімат в трудовому колективі.
Розробляє:
· гігієнічні нормативи умов праці
· санітарні правила пристрою і змісту промислових підприємств
· рекомендації по раціональній організації трудових процесів і робочих місць
Небезпечні чинники виробництва – здатні викликати гостре порушення здоров’я, або загибель організму.
Шкідливі чинники виробництва – що роблять негативний вплив на працездатність, професійні захворювання і інші несприятливі наслідки.
Виробничі шкідливості:
· хімічні – токсичні речовини, що знаходяться в різному агрегатному стані, здатні викликати які-небудь види загальної, місцевої або віддаленої несприятливої дії
· фізичні – шум, вібрація і інші види коливальних дій, іонізуючі і неіонізуючі випромінювання, мікроклімат виробничих приміщень
· виробничий пил
· біологічні – патогенні мікроорганізми, мікробні препарати
Несприятливі чинники:
· фізичні перевантаження – підйом і перенесення вантажів, незручне положення тіла, тривалий тиск на поверхню тіла
· фізіологічно недостатня рухова активність (гіпокінезія)
· нервово-психічні перевантаження – розумове перенапруження, емоційні перевантаження, перенапруження аналізаторів
Специфічні прояви професійних шкодливостей
· професійне отруєння – гостра або хронічна інтоксикація, викликана шкідливим хімічним чинником в умовах виробництва
· професійне захворювання – викликане дією шкідливого чинника в умовах виробництва і підтверджене в установленому порядку.
Основні фізіологічні принципи виробничого процесу:
· поступове входження в роботу – забезпечується послідовне включення механізмів, що забезпечують працездатність
· дотримання ритму роботи – сприяє виробленню навиків, уповільнює розвиток стомлення
· послідовність і систематичність виробничого процесу – сприяє збереженню динамічного стереотипу
· зміна праці і відпочинку.
Фази працездатності протягом робочого дня:
· входження в роботу (наростаючої працездатності) – підвищується лабільність фізіологічних систем, швидшає і збільшується об’єм фізіологічних процесів (від скількох хвилин до 1,5 години)
· стійкої працездатності – стабільність і зниження напруженості фізіологічних функцій (2-2,5 години)
· зниження працездатності – зниження функціональних можливостей основних органів і систем (серцево-судинна, нервова)
Тяжкість праці – інтегральне поняття, що відображає ступінь функціональної напруги організму при трудовому процесі: легкий, середньої тяжкості, важкий, дуже важкий.
Напруженість праці – поняття, емоційна і інформаційна напруга організму, що відображає, при трудовому процесі: мало напружений, помірно напружений, напружений, дуже напружений.
Ергономічне зонування робочого місця:
1. оптимальна зона – розміщуються органи управління, що часто використовуються, виконуються операції, що вимагають точних і швидких рухів
2. швидкої досяжності – розміщуються органи управління, використовування яких необхідне в ході ряду виробничих ситуацій
3. загальної досяжності – розміщуються органи управління, що рідко використовуються, при цьому потрібна велика амплітуда рухів. Іноді не організовується.
Раціональний виробничий режим – співвідношення періодів роботи і відпочинку, при якому висока продуктивність праці поєднується з високою і стійкою працездатністю без ознак перевтоми протягом тривалого періоду.
Психологія праці
– розділ гігієни праці, вивчаючий особливості психофізичної діяльності людини в процесі трудової діяльності.
Задачі:
· організація трудового процесу – раціоналізація, боротьба із стомленням, монотонністю
· професійний відбір
· контроль за відповідністю технічних засобів, що використовуються працюючою людиною, його психологічним особливостям
Методи психології праці:
· експеримент
· спостереження за ходом виробничого процесу
· моделювання виробничої діяльності в лабораторних умовах
· психофізіологічне тестування.
Розділи психології праці:
· ергономіка – вивчає відповідність робочих місць анатомо-фізіологічним і психологічним особливостям працюючого
· технічна естетика – охоплює питання художнього конструювання з метою з метою оптимізації дії виробничої обстановки на аналізатори працюючого
· інженерна психологія – вивчає вплив конструкції пультів управління на виробничу діяльність операторів
· наукова організація праці – комплекс організаційних заходів, направлених на оптимізацію умов праці.
Мікроклімат виробничих приміщень
Оптимальні мікрокліматичні умови – при систематичній дії не викликають напруги механізмів терморегуляції.
Допустимі мікрокліматичні умови – при систематичній дії не викликають погіршення стану здоров’я.
Оптимальна відносна вогкість повітря – 40-60%, допустима – 75%.
Коливання оптимальної температури по вертикалі і горизонталі – не більше 20о
С, допустимої температури – не більше 30о
С.
Профілактика переохолодження – спецодяг, теплоізоляція, опалювання, теплопроводящие екрани – порожнисті конструкції, в яких циркулює вода або повітряна суміш, устаткування приміщень для обігріву (при роботі в холодильниках)
Профілактика перегрівів – екрани:
· відбивні – покриття зовнішніх поверхонь кабін
· поглинювальні – з скла, води.
Електромагнітні поля радіочастот
використовуються в радіозв’язку, радіолокації, радіонавігації, фізіотерапії; основна дія на біологічні тканини – теплова
Захисні заходи:
· запобігання попадання працюючих в зону високої напруженості ЕМП
· створення санітарно-захисних зон
· герметизація випромінюючих елементів, розташованих поблизу робочих місць
· використовування екранів, що відображають і поглинаючих
· спецодяг з металізованої тканини, захисні окуляри
Електромагнітні поля струмів промислових частот
Джерела – промислові електроустановки. Викликають невротичні розлади – головний біль, частіше в скроневій або потиличній області, пригноблюваний настрій, апатію, дистонію.
Захист:
· козирки, навіси, перегородки, екрани
· спецодяг – каска, гумові чоботи; у разі високої напруженості електричного поля спецодяг заземляють
Лазерне випромінювання
– когерентне випромінювання оптичного діапазону
I. клас – безпечні лазери
II.малонебезпечні – пряма або дзеркально відображена дія небезпечно для очей
III.середньонебезпечні – те ж + дифузно відображена дія на відстані 10 см
IV.високонебезпечні – небезпечні для шкіри дифузно відображена дія на відстані 10 см
Використовування: геодезія, голографія, спектроскопія, матеріалознавство, хірургія, терапія.
Шкідлива дія: очі – кон’юнктивіт, катаракта, шкіра – опіки (4 ступені тяжкості).
Гігієнічні заходи:
· 2 – 3 класи – огорожі (вогнестійкі, нетоксичні), спецодяг, окуляри
· 4 класи – поміщаються в ізольованих приміщеннях і управляються дистанційно (з пульта); приміщення обладнуються вентиляцією
Виробничий шум викликає поволі прогресуюче зниження слуху – кохлеарний неврит, при цьому в першу чергу міняється чутливість до високих частот (час появи коливається від декількох місяців до десятиріч). Неспецифічна дія – дистонія.
Класифікація за часовими характеристиками:
· постійні шуми – рівень яких протягом робочої зміни міняється не більш, ніж на 5дБ
· що коливаються – рівень яких безперервно змінюється в часі
· переривисті – рівень яких ступіньчато змінюється на 5 дБ і більше
· імпульсні – що складаються з одного або декількох звукових сигналів, кожний тривалістю менше 1 с
Еквівалентний рівень шуму – значення рівня шуму при перерахунку на рівномірний шум протягом робочої зміни.
Профілактичні заходи:
· ослаблення шуму в його джерелі (вдосконалення конструкції, схеми установки, зміна режиму роботи, використовування матеріалів із зниженими акустичними властивостями, устаткування звукоізолюючих пристроїв)
· ослаблення на шляхах передачі (звукоізолюючі кожухи, камери для устаткування, кабіни для операторів, акустичні екрани, обробка приміщень; для аеродинамічного шуму – глушники)
· безпосередній захист працюючого (антифони, вкладиші).
Вібрація
– механічні коливання твердого тіла, що має пружні властивості
Місцева – що передається на руки працюючого, загальна – що передається через опорні поверхні тіла людини в положенні сидячи або стоячи.
· низькочастотна – до 30 Гц
· середньочастотна – 30 – 65 Гц
· високочастотна – більше 65 Гц
Джерела:
· місцева – інструменти ударної дії, машини ударно-обертальної дії, механізми обертальної дії, органи ручного управління
· загальна – транспорт, віброплатформи, перекриття технологічних приміщень
Вібраційна хвороба (формується через 3-8 років)
· від локальної вібрації – порушення периферичного кровообігу, зміна тонусу капілярів, порушення загальної гемодинаміки (побілінння пальців під холодною водою і на морозі), болі у верхніх кінцівках (сильніше – у спокої, ночами), розлад чутливості (вібраційної, больової, температурної), зміни в суглобах верхніх кінцівок
· від загальної вібрації – головний біль, запаморочення, підвищена пітливість, опущення внутрішніх органів, порушення секреції шлунку, зміни в хребті; у жінок – розлад менструального циклу.
Профілактичні заходи:
· технічні (зменшення інтенсивності вібрації безпосередньо в джерелі – конструктивні удосконалення; засобів зовнішнього віброзахисту – з пружньодеформуючих матеріалів, які розташовуються між джерелом вібрації і працюючим)
· режимні – при перевищенні норми рівня вібрації на 3 дБ і менше сумарний час роботи протягом зміни повинен бути не більше 3 годин, кожне подальше збільшення на 3 дБ скорочує сумарний час роботи в 2 рази (на 12 дБ – до 20 хвилин)
Ультразвук
– механічні коливання пружного середовища з частотою, що перевищує верхній поріг чутності. На відміну від звичайного звуку практично не розповсюджується в повітрі.
Використовування:
· в промисловості – обробка поверхонь, очищення середовищ, дефектоскопія
· сільське господарство – обробка насіння, боротьба з комахами
· медицина – візуалізація, фізіотерапія
Дія: переважно локальна – зміни в судинах, м’язах і суглобах в області контакту, а також – дистонія, головний біль, запаморочення.
Профілактичні заходи:
· технічні (максимальне віддалення діапазону, що використовується, від порогу чутності, використовування поглинаючих покриттів)
· режимні (автоматичне виключення генераторів залежно від технологічних етапів, перерви – через кожні 1,5 годину на 15 хвилин)
· ЗІЗ (протишуми, гумові рукавички з бавовняною прокладкою)
Інфразвук
– акустичні коливання з частотою нижче 20 Гц.
Механізм виникнення у виробничих умовах – той же, що і у шуму: турбулентності, резонанс, пульсація, поворотно-поступальний рух. Звичайно супроводиться чутним шумом. Генерується агрегатами з великою поверхнею. Джерела – транспорт (автомобілі, кораблі), плавильні цехи, компресорні станції, вентилятори.
Розповсюджується на велику відстань, здатний викликати вібрацію крупних об’єктів за допомогою резонансу. Звукоізоляція, звукопоглинання і видалення від джерела малоефективні.
Дія: дистонія, запаморочення, головні болі, зниження слуху, відчуття страху.
Профілактичні заходи: перевага малогабаритним машинам великої жорсткості, збільшення числа оборотів, робочих ходів.
Виробничий пил
– зважені в повітрі поволі осідаючі тверді частинки
За походженням – неорганічний, органічний, змішаний.
За способом створення – аерозоль дезинтеграції і конденсації (згонка твердих речовин – плавлення, електрозварювання)
Дисперсність пилу:
· видима – більше 10 мкм
· мікроскопічна – 0,25 – 10 мкм
· ультрамікроскопічна – менше 0,25 мкм.
Пил має електричний заряд, може переносити мікроорганізми, кліщів.
Може бути радіоактивним. Викликає пневмоконіоз, хронічний пиловий бронхіт, професійну бронхіальну астму.
Пневмоконіоз:
· силікоз – пневмоконіоз від вдихання кварцового пилу
· силікатоз – від вдихання силікатів
· металоконіози – від вдихання пилу металів
· легеня фермера – від вдихання органічного пилу
· пневмоконіози від вдихання змішаного пилу (у зварювальників).
Хронічний пиловий бронхіт – захворювання від тривалого вдихання крупнодисперсного пилу.
Виробничі інтоксикації
Свинець: застосовується для виготовлення апаратури, фарб, акумуляторів, отримання сплавів, в поліграфії. Поступає через ШКТ і шкіру. Діє на кров і нервову систему. Гігієнічні заходи – особиста гігієна, вентиляція, ЗІЗ.
Ртуть: приладобудування, радіоелектроніка, здобуття металів, отрутохімікати. Поступає через легені. Діє на кров, нирки, печінку, нервову систему. Гігієнічні заходи – герметизація процесів, спецодяг. У разі розливу – аварійні заходи, працюючі виводяться із зони.
Марганець: виробництві електродів, електричних батарей, добавка до сталі і чавуну. В організм поступає через легені. Нагромаджується в організмі, вибірково вражає нервову систему (марганцевий паркінсонізм). Заходи – механізація процесів, респіратори, вентиляція при зварці.
Дратівливі гази (хлор, окисел сірки, сірководень, аміак). Володіють різким запахом, дратують слизисті (очі, верхні дихальні шляхи). Обеззараження, виробництво добрив, хімічна промисловість. Заходи – герметизація процесів, штучна вентиляція; при ліквідації аварій використовуються противогази і киснево-ізолюючі прилади.
Органічні розчинники: ацетон, бензин, бензол, сірковуглець. Надають наркотичну дію на ЦНС, дратують слизисті оболонки; при тривалому попаданні викликають шкірні захворювання, вражають систему крові, печінку. Заходи – спецодяг, ЗІЗ, використовування кремів на жировій основі після роботи.
Анілін – виробництво фарб, пластмас, гуми, ліків. Пари поступають через легені, рідкий анілін всмоктується через непошкоджену шкіру. Викликає зміни в крові, швидко нагромаджується в печінці і нирках. Профілактика – ЗІЗ, герметизація, вентиляція, очищення вентиляційних викидів.
Нітротолуол: вибухові роботи. Поступає через ШКТ, шкіру, легені. Одномоментне отруєння – порушення функції шлунково-кишкового тракту, тривала дія – ураження печінки. Заходи – ЗІЗ, вентиляція.
Пестициди, заходи профілактики несприятливої дії: ЗІЗ, дозоване використовування, допускати до роботи спеціалізовані навчені групи.
Професійні інфекції
– інфекційні захворювання, виникнення яких пов’язано з виробничою діяльністю. Професійні групи ризику: тваринники, заготівники кормів, ветеринари, працівники м’ясокомбінатів, молокозаводів, підприємств по обробці шкіри і хутра.
Зараження – через ШКТ, пошкоджені шкіру або слизисті, через легені, через переносників (кліщі, кровоссальні комахи). Має сезонний характер.
Профілактика: механізація процесів, утилізація відходів тваринного походження, ЗІЗ, особиста гігієна.
Список літератури
1. Габович Р.Д., Познанский С.С., Шахбазян Г.Х. Гигиена. – К.: Вища школа, 1983. – 320с.
2. Гигиена детей й подростков / Под ред. Г.Н. Сердкжовской. – М.: Медицина, 1989. – 320с.
3. Загальна гігієна: Посібник до практичних занять / За ред. 1.1. Даценко. – Львів: Світ, 2001. – 471 с.
4. Загальна гігієна та основи екології. Підручник. – К., 2003.
5. Румянцев Г.И. , Воронцов М.П. Общая гигиена, М., 1990.
6. Севастьянов М.И., Штефанов Б. И. Охрана труда. Труд женщин. Труд молодежи. — М., 1990.
7. Шептулина Н.Н. Охрана труда работников, занятых на работах снеблагоприятными условиями труда / / Трудовое право. — 1998.