Характеристика відносин банку з клієнтами. Розрахунки за акредитивами

ПРИВАТНИЙ НАВЧАЛЬНИЙЗАКЛАД
«ІНСТИТУТ ДІЛОВОГОАДМІНІСТРУВАННЯ»
Кафедра обліку та аудиту
Контрольна робота
з дисципліни «Основибанківського обліку»
Варіант № 16
м. Кривий Ріг
2010 р.

1. Тести
1.За умовами договору під час сплати процентів методом «за період» на датузалучення коштів здійснюється таке бухгалтерське проведення:
а)Д-т поточного рахунка, кореспондентського рахунка, каси
К-трахунка «Депозити»;
б)Д-т рахунка «Процентні витрати»
К-тпоточного рахунка клієнта;в) Д-т рахунка «Процентнівитрати»
К-трахунка «Витрати майбутніх періодів».
Заумовами договору під час сплати процентів методом «за період» на дату залученнякоштів здійснюється таке бухгалтерське проведення:
Д-трахунка «Процентні витрати»
К-тпоточного рахунка клієнта
2 Ціна придбанняцінного папера, уключаючи накопичені проценти, а також витрати на операції зпридбання цінних паперів це:
а) собівартістьцінного папера;
б) спрведливавартість цінного папера;
в) ринковавартість цінного папера.
Ціна придбанняцінного папера, уключаючи накопичені проценти, а також витрати на операції зпридбання цінних паперів це собівартістьцінного папера.
3. Сертифікат,який може бути достроково проданий власником іншій особі з одержанням першимвласником прибутку, — це:
a) ощадний сертифікат;
b) процентний ощадний сертифікат;
c) процентний депозитний сертифікат;
d) депозитний сертифікат;
e) купонний строковий депозитний сертифікат.
Сертифікат, який може бути достроково проданий власникоміншій особі з одержанням першим власником прибутку, — це депозитний сертифікат.
2. Характеристика відносин банку з клієнтами
Управліннядіяльністю комерційного банку на сучасному етапі ринкових перетворень в Українівимагає пошуку нетрадиційних і підходів і нових поглядів. Одним з них євпровадження маркетингу, який дозволяє оперативно реагувати на ринкові зміни задопомогою розробки і здійснення конкретних заходів щодо вивчення і розвиткуринку, підготовки альтернативних та гнучких рішень і, зрештою, як вважає Е. А.Уткін, досягти кінцевої мети діяльності – забезпечити прибуткове ідовгострокове функціонування банку. Швидкість та адекватність реакцій на змінифакторів зовнішнього середовища, прийняття ефективних рішень залежать від знаньконкретної ситуації, що склалася на ринку, джерелом яких є маркетинговідослідження. Іншими словами, маркетинг відіграє інформаційну роль в управліннікомерційними банками, формує необхідний для сучасного менеджменту інформаційниймасив, який дозволяє опрацьовувати і приймати управлінські рішення.
Дляз’ясування даного призначення маркетингу в банківській сфері необхідновраховувати поняття «банківський маркетинг» як основоположне.
Особливостібанківського маркетингу досліджували в ряді теоретичних праць зарубіжні івітчизняні автори: Г. Ассель, Г. Армстронг, У. Бреддик, В. Вонг, Е. Гілл, Р.В. Джозлін,Ф. Котлер, Р. Коттер, Д. Полфреман, Е. Рід, П.С. Роуз, Р. Сміт, Дж. Сондерс, Ф.Форд, Д. Хамфриз, Р. Хендскомбе, А.А. Алексєєв, І.В. Алексєєв, В.Д. Базилевич,М.З. Бор, О.Д. Василик, М.В. Вачєвський, І.І. Гончарова, М.І. Долішній, Є.В. Єгоров,Є.Ф. Жуков, А.Д. Заруба, О.В. Захарчук, О. Кириченко, В.В. Кисельов, В.І. Колєсніков,Ю.І. Коробов, Н.І. Костіна, О.І. Лаврушин, З.Ф. Ляпін, Г.Л. Макарова, В.Д. Маркова,І.В. Мельникова, А.В. Нікітін, І.В. Новікова, В.В. Ортинська, Л.О. Плотіцина,Л.С. Поречкіна, В.В. П’ятенко, Н.Н. Рим, А.В. Романов, А.М. Романов, В.А. Романова,Ю.Б. Рубін, В.Т. Севрук, В.Г. Скотний, І.О. Спіцин, Я.О. Спіцин, В.М. Усоскін,Е.А. Уткін, В. Фалько, В.Є. Хруцький, В.Е. Черкасов, Є.Б. Ширинська, та ін. Цірозробки дали змогу сформувати основне коло питань, пов’язаних із становленнямбанківського маркетингу як окремої галузі науки, визначити основні напрямкийого розвитку і механізму впливу на управління комерційним банком. Передусім,зупинимося на окремих методологічних підходах щодо банківського маркетингу,оскільки його визначення, що трапляються в теоретичних джерелах, єрізноманітними і суперечливими.
Однимз принципових підходів до маркетингу у банківській сфері є концептуальний, заяким маркетинг — стратегія і філософія банку, що вимагає ретельної попередньоїпідготовки, обмірковування та аналізу активної роботи багатьох підрозділівбанку, починаючи з вищих керівників і закінчуючи низовими ланками.
Зазначеноїточки зору дотримуються, крім вже процитованого В.М. Усоскіна, й І.В. Новіковата В.Є. Хруцький.
Щостосується західних теоретиків-маркетологів, то, наприклад, Ф. Котлер, вважає,що банк має стимулювати підтримку позитивної громадської думки, спрямовуючисвої маркетингові зусилля на авторитетних людей (прагнучи пробудити в нихбажання скористатися послугами банку) і задоволення клієнтів (щоб вонипорекомендували банк своїм колегам та друзям).
Другийпідхід, який має своїх послідовників серед теоретиків, — функціональний.Маркетинг як функція, на думку О.М. Цацуліна, є загальним терміном дляпозначення тих заходів, які здійснює фірма, коли необхідно в найкоротші строкий ефективно досягти мети, поставленої на ринку. Функціонально ці дії можнаоб’єднати у блоки обміну, розподілу і підтримки банківських продуктів на ринку.Вказані заходи впроваджуються комплексно і охоплюють традиційний набір: аналізнавколишнього середовища і збирання інформації про ринок; вивчення і плануванняпродуктового ряду; визначення і регулювання ціни на банківський продукт;управління споживчим попитом; планування й організацію збуту продукту.
Вмежах зазначеного підходу М.В. Вачєвський, М.І. Долішній, В.Г. Скотнийдотримуються думки, що маркетингу банківській сфері має бути спрямований навивчення ринку кредитних коштів, аналіз фінансового стану клієнтів іпрогнозування, залучення вкладів до банків і формування подальшої політикибанку.
Д.Полфреман, Ф. Форд, відмічаючи позитивну зміну в діяльності сучасних банків –визнання банками факту необхідності ефективно продавати свої послуги і залучатиклієнтів на основі подолання конкуренції як з боку інших банків, так і з бокурізних фінансових організацій, — вважають маркетинг найсуттєвішою сфероюдіяльності у банківському бізнесі, оскільки його завданнями є: визначеннянайприбутковіших ринків, реально існуючих і майбутніх; оцінювання реальних імайбутніх потреб клієнтів на цих ринках; розробка і виробництво товарів длязадоволення цих потреб; просування і управління товарами для досягненнявизначеної мети ділового розвитку.
Українськікомерційні банки, спираючись на відповідні норми чинного законодавства надаютьвизначений нормативними актами комплекс банківських продуктів і послуг клієнтам(див. табл. 1).
Таблиця1
Концепція маркетингу
Характеристика ринку
Задачі банку
Невраховані фактори Вдосконалення банківських технологій Прихильність споживачів до поширених і доступних за ціною продуктів Покращення методів організації діяльності банку, зниження витрат і цін на банківські продукти Задовольняються запити і потреби клієнтів рівня, вище середнього Вдосконалення банківського продукту Перевага банківському сервісу вищої якості Покращення якості обслуговування клієнтів Не враховується плато здатність попиту на продукти банку частини клієнтів, забуваються реальні нужди середнього споживача Інтенсифікація комерційних зусиль Падіння рівня реалізації продуктів Активізація заходів у галузі стимулювання збуту Можливий максимальний ефект від рекламних дій, неврахування повсякденних потреб клієнтів Концепція банківського маркетингу Посилення конкуренції на фінансових ринках Попереднє виявлення нужд і потреб в унікальних та більш ефективних продуктах у порівнянні з конкурентними Незацікавленість банку у створенні його сприятливого образу в очах громадськості і задоволенні довгострокових інтересів споживачів Концепція соціально етичного маркетингу Зростання впливу громадської думки, юридичне оформлення прав споживачів Поєднання стратегічного напряму розвитку банку із суспільними течіями та інтересами Можлива обмеженість внутрішніх ресурсів банку
3. Розрахунки за акредитивами
Акредитив- це грошове зобов’язання банку за дорученням свого клієнта здійснити третійособі (постачальнику, бенефіціару), безпосередньо або через інший уповноваженийбанк, платежі за поставлені товари, виконані роботи та надані послуги заумовами, передбаченими в акредитиві.
Банк платника вцьому випадку називають банк-емітент, тобто виконуючим наказ платника,банк постачальника — банк-виконавець.
Необхідноюумовою здійснення розрахунків за акредитивом є обумовленість цього в угоді, щорегулює взаємовідносини, укладені між покупцем і постачальником. Акредитивизастосовують при міжміських розрахунках, а також якщо постачальник переводитьпокупця на цю форму розрахунків, щоб мати гарантію одержання оплати, або впорядку санкцій.
Залежно відтого, де акумулюються грошові кошти або чиїми коштами спочатку здійснюєтьсясплата постачальнику, застосовують такі види акредитивів:
покритий- за яким для здійснення платежів завчасно бронюютьсякошти платника в повній сумі на окремому рахунку в банкуемітенті, абовиконуючому банку;
непокритий- оплата за яким, у разі тимчасової відсутностікоштів на рахунку платника, гарантується банком-емітентом за рахунокбанківського кредиту або гарантії.
Акредитивибувають відзивні та безвідзивні. На кожному акредитиві повинно бути зазначено,чи є він відзивним, чи безвідзивним. При відсутності такої вказівки акредитиввважається безвідзивним.
Відзивний- акредитив, який банк-емітент має право змінити абовідізвати без погодження з постачальником (бенефіціаром).
Безвідзивний- акредитив, який може бути змінений або анульованийтільки за згодою бенефіціара, на користь якого він був відкритий.
Акредитиввідкривається тільки для розрахунків з одним постачальником і не можепереадресовуватися. Умови його використання зазначаються платником у заяві навідкриття акредитива, реквізитами якого є:
— номер угоди, за якою відкривається акредитив;
— строк дії (дата відкриття і закриття акредитива);
— назва постачальника;
— назва банку-виконавця акредитива;
— місце виконання акредитива;
— умови реалізації акредитива (документи, строки їх подання і порядок оформлення,вид товару, спосіб відвантаження);
— вид акредитива;
— сума акредитива.
Акредитивзакривається у таких випадках:
— після закінчення строку акредитива, про що виконуючий банк повідомляєбанк-емітент;
— згідно з заявою постачальника про відмову від подальшого використанняакредитива, про що виконуючий банк також повідомляє банк-емітент; невикористанасума перераховується банку покупця за його вказівкою на рахунок, з якогодепоновані кошти;
— за заявою покупця про відкликання акредитива повністю або частково закриваєтьсяабо зменшується вдень одержання повідомлення від банку-емітента на суму, що неперевищує залишку на рахунку “Розрахунки акредитивами”.
Якщо претензіїдо постачальника виникли не з вини банку, вони залагоджуються сторонами безйого участі.
Розглянемоособливості обліку відкриття акредитива:
— як покритого, з депонуванням коштів покупця в банку-емітенті;
— як покритого, з депонуванням коштів у виконуючому банку (тобто банку, щообслуговує постачальника);
— як непокритого, тобто без депонування коштів в одному з банків, але підгарантію банка-емітента.
“Кошти врозрахунках суб’єктів господарської діяльності”, аналітичний рахунок“Розрахунки акредитивами”, бухгалтерською проводкою:
Д-трахунку
№2600“Поточний рахунок суб’єктагосподарської діяльності”;
К-трахунку
№2602“Кошти в розрахунках суб’єктівгосподарської діяльності”, рахунок “Розрахунки акредитивами” (на сумузаявленого акредитива);
К-трахунку
№6110“Комісійні доходи відрозрахунково-касового обслуговування клієнтів” (на суму, визначену запослугу);
Банк покупцяавізо повідомляє банк постачальника про відкриття акредитива; 4 — банкпостачальника (банк-виконавець), одержавши повідомлення, інформує постачальникаі банк-емітент про відкриття акредитива, який виконавець обліковує напозабалансовому рахунку № 9802 “Акредитиви до сплати” (на балансових рахункахжодних записів не здійснюють, бо гроші не надійшли); 5 — постачальниквідвантажує товар покупцю; 6 — постачальник передає товарно-транспортнінакладні й грошово-розрахункові документи своєму банку для сплати; 7 — банкпостачальника, одержавши зазначені документи, перевіряє їх та звіряє з умовамиреалізації акредитива; 8 — банк постачальника надсилає документи спецзв’язкомдо банку-емітента; 9 — банк-емітент після перевірки сплачує реєстр-документів:
Д-трахунку № 2602;
К-трахунку № 1200;
10 — банк постачальника зараховує кошти на рахунок постачальника:
Д-трахунку № 1200;
К-тпоточний рахунок № 2600;
11 — банк покупця звіряє одержані документи постачальника з умовами акредитива іперераховує гроші банку постачальника бухгалтерською проводкою:
Д-трахунку № 2602;
К-трахунку № 1200.
У даному випадкусума депонованого акредитива підлягає перерахуванню із банку-емітента в банквиконавця. Послідовність операцій така. 1. Покупець-платник подає заяву своємубанку на відкриття акредитива. 2. Банк платника (емітент) прийняту до виконаннязаяву враховує на приході позабалансового рахунку № 9802 “Акредитиви до оплати”і перераховує гроші з поточного рахунку в банк постачальника бухгалтерськоюпроводкою:
Д-трахунку № 2600 “Поточний рахунок суб’єкта господарської діяльності”(покупця);
К-трахунку № 1200 “Коррахунок у Національному банку України”.
3.Авізо з доданою заявою на акредитив передається в банк постачальника, який одержанігроші зараховує на рахунок № 2602 “Кошти в розрахунках суб’єктів господарськоїдіяльності” (рахунок “Розрахунки акредитивами”) бухгалтерською проводкою:
Д-трахунку № 1200 “Коррахунок у Національному банку України”:
К-трахунку№ 2602 “Кошти в розрахунках суб’єктів господарської діяльності”,рахунок “Розрахунки акредитивами”.
4.Постачальник відвантажує товар і передає реєстри рахунків та транспортнідокументи в свій (виконуючий) банк.
5.Банк постачальника перевіряє документи останнього на відповідність умовам,передбаченим акредитивом, і сплачує їх:
Д-трахунку
№2602“Кошти в розрахунках суб’єктівгосподарської діяльності”, рахунок “Розрахунки акредитивами”;
К-трахунку
№2600“Поточний рахунок суб’єктагосподарської діяльності” (постачальника).
6.Банк постачальника повідомляє банк покупця про проведений платіж.
7.Банк покупця-платника, одержавши повідомлення, списує суму акредитива назменшення позабалансового рахунку № 9802 “Акредитиви до оплати”.
У випадкувідкриття непокритого акредитива (про це у заяві в рядку “вид акредитива”повинен бути додатковий запис “гарантований) банк-емітент (банк покупця)враховує це за дебетом позабалансового рахунку №9122 “Непокриті акредитиви”.Банк постачальника, одержавши про це повідомлення, враховує такий акредитив задебетом позабалансового рахунку № 9802 “Акредитиви до оплати”, окремо віддепонованих.
Надалі, післявідвантаження постачальником продукції, товару, робіт, послуг і поданнявідвантажуваних документів своєму банку-виконавцю, здійснюються облікові операціїоплати і перерахування коштів за методикою і послідовністю, як і прирозрахунках покритими акредитивами, з депонуванням коштів покупця вбанку-емітенті, що було розглянуто вище.
При неподаннігарантованого доручення до сплати протягом одного місяця з дня його виписуваннясума цього доручення перераховується з кредиту рахунку № 2602 на дебетбалансового рахунку № 2909 “Інша кредиторська заборгованість за операціями зклієнтами” і далі, після закінчення терміну позовної давності, банк вчинює знею згідно з чинним законодавством України.
4. Пояснитипервинні документи щодо оформлення операцій з відкриття кредитної лінії клієнту
акредитив облік кредитний лінія
1.Заявка на отримання кредиту за формою, визначеною банком.
2.Анкета позичальника (стислі відомості про позичальника) за формою, визначеноюбанком.
3.Копії установчих документів, а також інші документи, що підтверджуютьправоздатність (для юридичних осіб) і дієздатність (для фізичних осіб) клієнта.
4.Копія Статуту.
5.Копія свідоцтва про реєстрацію (перереєстрацію).
6.Копії ліцензій, передбачених законодавством.
7.Техніко-економічне обґрунтування одержання кредиту з розрахунком строкуокупності та рентабельності об’єкта кредитування із зазначенням:
— спрямування позичкових коштів;
— розрахунку затрат та надходжень на весь термін користування позикою.
8.Копії контрактів, угод та інших документів, що стосуються кредиту: угоди напридбання та реалізацію товарно-матеріальних цінностей, послуг, виконання робітта ін., накладні, митні декларації тощо.
9.Завірений податковою адміністрацією бухгалтерський баланс, звіт про фінансовірезультати та їх використання на останню звітну дату, а також річні баланси завесь період діяльності фірми, при необхідності — розшифровка окремих статейбалансу.
10.Документи, що стосуються забезпечення кредиту:
— застава майна — опис закладеного майна, угоди на придбання заставленихтоварно-матеріальних цінностей, накладні та інші документи, що підтверджуютьправо власності (техпаспорти, техталони — у разі застави транспортних засобів);
— застава нерухомості -довідка-характеристика з Бюро технічної інвентаризації,довідка з міської нотаріальної контори, угода купівлі-продажу (передачі,дарування) чи свідоцтво про приватизацію;
— гарантія (поручительство) — угода гарантії (поручительства), а також документипо гаранту, зазначені у пп. З-5, 9, 11-12;
— страхування — страховий поліс, угода страхування, умови страхування, а такождокументи по страховій компанії, перераховані у пп.9, 11, 12.
11.Довідка з обслуговуючого банку про наявність рахунків позичальника,наявність/відсутність заборгованості за кредитами та картотекою № 2.
12.Відомості за кредитами, отриманими в інших банках.
До документів,перерахованих у пп. 3 — 5, 8, долучаються також оригінали для звіряння.
У разі необхідностіпозичальник подає (до ухвалення рішення про надання кредиту або в процесіподальшого контролю) внутрішні фінансові та управлінські звіти, звіт про рухкасових надходжень, дані про дебіторську та кредиторську заборгованість,податкові та митні декларації, документи про оренду приміщень та ін.
5. Задача
1.На початку року банк залучив короткостроковий вклад банку «Альфа» в розмірі 2млн. грн. строком на 4місяці за ставкою 18 % річних. Нарахування процентів за депозитомпроводиться наприкінці кожного місяця. Наприкінці строку суму депозиту тапроценти за ним перераховано банку «Альфа».
Визначитисуму щомісяця нараховуваних процентних витрат за депозитом. Відобразитибухгалтерськими проведеннями залучення депозиту, суму щомісячного нарахуванняпроцентних витрат за депозитом та суму повернення депозиту і процентів за ним.
Виконання
1. Залучення вкладу банку від банку «Альфа»на суму 2млн. грн.:
Дебет рахунка2600 АП «Поточний рахунок;
Кредит рахунка2610 П «Короткострокові вклади».
2. Нарахування процентів щомісяця:
2 000000 ´ 30 / 365 ´0,18 = 29 589,04 грн.:
Дебет рахунка7021 АП «Процентні витрати за строковими коштами»;
Кредит рахунка2618 П «Нараховані витрати за строковими коштами»;
3. Сплата процентів депоненту на суму:
29 589,04 х4 = 118 356,16 грн.
Дебет рахунка2618 П «Нараховані витрати за строковими коштами суб’єктів господарювання»;
Кредит рахунка2600 АП «Кошти на вимогу».
4. Повернення депозиту:
Дебетрахунка 2610 П «Короткострокові вклади»
Кредит рахунка2600 АП «Поточний рахунок»
6. Складітьбухгалтерські проводки за операціями:
– видано готівки за гро­шовим чеком:
Д-т2600 К-т 1200
– переказ (поповнення) коштів накартрахунки в банку-емітенті:
Д-т 2600 К-т2625
– зараховано інкасовану грошову виручкупісля пе­ре рахування:
Д-т1007 К-т 1002

Списоквикористаної літератури
1. ГоловС.Ф., Єфіменко В.І. Фінансовий та управлінський облік. — Київ: ТзОВАвтоінтерсервіс, 1996.
2. ЗарубаО.Д. Банківський менеджмент та аудит. — Київ: Лібра, 1996.
3. Облік та аудиту комерційнихбанках / А.М. Герасимович, Т.В. Кривов’яз, О.А. Мазур та ін.; За ред. д-раекон. наук, проф. А.М. Герасимовича.-Львів: Видавництво “Фенікс”, 1999. – 512 с.