I. Значення Донецького економічного району для економіки України II

ЗмістВступ I. Значення Донецького економічного району для економіки України II. Основні галузі спеціалізації господарського комплексу Донецького економічного району 1. Вугільна промисловість 2. Чорна металургія 3. Машинобудування 4. Хімічна та нафтохімічна промисловість 5. Галузі які потребують розвитку III. Передумови розвитку та центри розміщення Висновки Список використаної літературиВСТУПЕкономіку України як складну систему виробництва і відтворення матеріальних благ можна уявити як єдиний народногосподарський комплекс (ЄНГК), який являє собою сукупність технологічно і економічно взаємопов’язаних виробництв і підприємств, що розкриваються пропорційно і функціонують у системі світової економіки. Народногосподарський комплекс України виник на основі соціального та економічного розвитку, міжнародного поділу праці та внутрішньодержавних інтеграційних процесів. До основних з них необхідно віднести територіальне кооперування, технологічне та інфраструктурне інтегрування. В основі єдності ЄНГК лежить єдиний економічний простір країни. Народногосподарський комплекс України складається із галузевих і територіальних підсистем. У галузевому відношенні ЄНГК складається із галузевих господарських комплексів – сукупності підприємств і об’єднань, пов’язаних функціонально в системі суспільного відтворення. Територія України поділяється на економічні райони, які формуються завдяки поділу праці (ТПП), що зумовлює виробничу спеціалізацію окремих територій і розвиток міжрайонної кооперації.Економічний район – це географічна цілісна територіальна частина народного господарства країни, яка має виробничу спеціалізацію, міцні внутрішні економічні зв’язки і нерозривно зв’язана з іншими частинами суспільним територіальним поділом праці (за визначенням П.М. Алемпієва). В реальній дійсності формування економічних районів пов’язано із способом виробництва, рівнем розвитку і особливостями розміщення продуктивних сил. Розглянемо один із потужніших міжрегіональних територіально-виробничих комплексів – це Донецький економічний район. Відіграє провідне місце у економіці нашої держави і є одним з найрозвинутішим територіально-виробничих комплексів на території України. У межах району розміщений Український Донбас – один із найрозвинутіших у країні територіально-виробничих комплексів з переважаючою спеціалізацією добувних галузей промисловості та пов’язаних з ними галузей обробної промисловості, значними природними ресурсами, потужним виробничим потенціалом. Має густу мережу транспортних магістралей.І. ЗНАЧЕННЯ ДОНЕЦЬКОГО ЕКОНОМІЧНОГО РАЙОНУ ДЛЯ^ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИДонецький економічний район розташований на сході і південному сході України. Межує з Російською Федерацією, Північно-східним та Придніпровським економічними районами України. Сучасна сітка економічного районування району охоплює території Луганської і Донецької областей. Має вихід до Азовського моря. Площа району – 53,2 тис. км. кв. Корисні копалини досить різноманітні, найбільші запаси кам’яного вугілля в Донецькому басейні (коксівне, енергетичне, антрацит), є також руди різних металів: ртутні, свинцево-цинкові, алюмінієві; район багатий на будівельну сировину: вапняки, глини, гіпс, графіт, крейду, піски, пісковики. Вигідне географічне положення, близькість джерел сировини і ринків збуту продукції, багатогалузева промисловість, розвинута мережа транспортних комунікацій, висока густота населення району виділяють його серед інших економічних районів країни. Займаючи 8,8% території і зосереджуючи 15,2% населення, Донецький економічний район виробляє 25% обсягу промислової та 8,0% обсягу сільськогосподарської продукції країни. Тут найвища густота міського населення, найнижча – сільського, найбільш промисловий потенціал і в той же час найнижча густота сільського розселення. За рівнем техногенного навантаження на навколишнє середовище район посідає одне з перших місць у Європі та світі. У районі утворився індустріально-аграрний господарський комплекс із переважним розвитком важкої промисловості. Більшість галузей спеціалізації – вугільна, чорна металургія, машинобудування, хімічна, нафтохімічна – мають міжрегіональне і міжнародне значення. Через Донецький економічний район проходять важливі транснаціональні залізничні магістралі: Москва – Донецьк, Київ – Північний Кавказ, Київ – Чорноморське узбережжя Кавказу; автомобільні шляхи міжнародного значення: Київ – Баку, Кишинів – Одеса – Ростов – Баку. Неподалік східних кордонів проходять важливі авто- і залізнична магістралі – Москва – Ростов – Баку, а неподалік західних – Москва – Сімферополь. Район має одну з найсучасніших в Україні мережу автомобільних і залізничних шляхів загальнодержавного значення. Через територію проходять транзитні нафто- і газопроводи. Завдяки вигідному економіко-географічному положенню Донецький економічний район активно залучений до розвитку міжрегіональних зв’язків, а також до торговельних, виробничих та науково-технічних взаємовідносин України з іншими державами, насамперед з країнами СНД, а також державами Чорноморсько-Середземноморського регіону, Східної та Північної Європи. Район має значні потенційні можливості для створення промислових економічних зон, розвитку міжнародної системи торгівлі, транспортних коридорів, сучасних ліній зв’язку.^ II. ОСНОВНІ ГАЛУЗІ СПЕЦІАЛІЗАЦІЇ ГОСПОДАРСЬКОГО КОМПЛЕКСУ ДОНЕЦЬКОГО ЕКОНОМІЧНОГО РАЙОНУУкраїна – індустріально-аграрна держава Східної Європи. її народне господарство (економіка) – це сукупність територіально взаємозв’язаних галузей матеріального виробництва і невиробничої сфери. ^ Народно-господарський комплекс (НГК) Виробнича сфера Невиробнича сфера Галузь господарства – сукупність підприємств і організацій, об’єднаних спільністю функцій, які вони виконують у системі територіального поділу праці. Кожна з галузей має свою спеціалізацію. Склад співвідношення і зв’язок між галузями утворюють галузеву структуру господарства.Галузева структура національного господарства України Н^ АЦІОНАЛЬНЕ ГОСПОДАРСТВО Сфера матеріального виробництва Невиробнича сфера Створюють матеріальні блага Галузі сфери послуг Промисловість Житлово-комунальне господарство Сільське господарство Побутове обслуговування Будівництво Зв’язок Постачають матеріальні блага споживачам Транспорт Транспорт Сфери соціального обслуговування Зв’язок Освіта о Продовжують обіг Охорона здоров’я Торгівля Фізичний спорт Матеріально-технічне забезпечення Наука і наукове обслуговування Заготовки Органи управління Суспільне харчування Кредитування/ фінанси Страхування В свою чергу промисловість поділяється на важку (група «А») та легку (група «Б») групи.^ До важкої групи належать: паливна – вугільна, нафтова, газова, торфяна; електроенергетика – атомна, теплова, гідроенергетика; металургія – чорна, кольорова; машинобудування – важке, транспортне, сільськогосподарське, верстатобудування, приладобудування, радіоелектронне; хімічна – гірничо-хімічна, основна хімія, хімія органічного синтезу; лісодеревообробна – лісозаготівля, лісопильна, деревообробна, целюлозно-паперова, лісохімічна; промисловість будівельних матеріалів – цегляна, виробництво цементу, залізобетонних конструкцій, стінових матеріалів, скляна.^ До легкої та харчової групи належать: легка – текстильна, швейна, шкіряна, взуттєва, хутряна, галантерейна; харчова – борошномельна, м’ясна, молочна, олійно-жирова, хлібопекарська, кондитерська, плодоовочеконсервна, рибна, тютюнова, цукрова, виноробна. Промисловість відіграє велику роль, оскільки Донецький район найбільш індустріальний в Україні. Переважає важка промисловість та сільське господарство приміського типу. Основні галузі спеціалізації – вугільна, чорна металургія, машинобудування, хімічна, нафтохімічна – мають міжрегіональне і міжнародне значення. Завдяки сучасній сітці економічного районування району ми зрозуміємо, що до Донецького району відноситься Донецька та Луганська області, тому і розглянемо їх основні галузі спеціалізації господарського комплексу.1. Вугільна промисловість донецький район господарський промисловість Вугільна промисловість видобуває 95% вугілля в Україні. На вугільній сировині базується потужна електроенергетика, яка представлена тепловими електростанціями – Вуглегірська, Луганська, Курахівська, Миронівська, Слов’янська, Старобешівська та інші. ПЕК Паливна промисловість Електроенергетика Транспортування та ел. енергії нафтова ТЕС ЛЕП вугільна АЕС Трубопроводи торф’яна ГЕС газова ВЕС сланцева ПЕС уранодобувна СЕС За питомою вагою балансових запасів Донецький басейн має найбільші перспективи розвитку. Відмінність в умовах розробки вугільних пластів у басейнах обумовлює різні економічні показники видобутку вугілля. Так, собівартість 1 т готової вугільної продукції тут найвища – 114,21 грн, у той час як у Львівсько-Волинському і Дніпровському районах вона значно нижче (відповідно 94,37 і 95,89 грн.). Основним споживачем вугілля є Донецька, Дніпропетровська, Луганська і Запорізька області, де частка поставок вугілля на території України власне становить 35%, 23%, 10%, і 7%. Це в основному донецьке вугілля для потреб коксохімічної промисловості та енергетики. Крім поставок на території України, здійснюються поставки вугілля на експорт та імпорт. Поставки вугілля на експорт здійснюються 3 Луганської, Донецької та Дніпропетровської областей – здебільшого в Молдову, Білорусь і країни далекого зарубіжжя. Запаси шахтного метану тільки в пластах, що розробляються в Донбасі і Львівсько-Волинському басейні, становлять 139,2 млрд. м. куб.; запаси германію (переважно міститься у вугіллі Донецького та Львівсько-Волинського басейнів) становлять 92,9 тис. т, який нині практично не добувається.Таблиця 1. – Обсяг реалізованої продукції (робіт, послуг) за січень- серпень 2007 року Реалізовано за період з початку року тис. грн. у% до підсумку Промисловість 76343971,0 100,0 Добувна промисловість 7361291,0 9,6 Добування паливно-енергетичних корисних копалин 5592512,8 7,3 Добування корисних копалин, крім паливно-енергетичних 1768778,2 2,3 Переробна промисловість 59927348,6 78,5 Підземний видобуток вугілля складає – 48 млн. тон, глибина шахти 500 -700 м., товщина пласта – 0,6-1,2 метра. Донецьке вугілля має високу собівартість. Шахти знаходяться в кризовому стані, понад 40% шахт працюють понад 50-70 років, Горлівська шахта понад 100 років. На 1 млн. тонн припадає 3-4 смерті шахтаря. На сьогоднішній день є значна частка нерентабельних шахт, йде реконструкція та відкриття високопродуктивних шахт.Таблиця 2. – Індекси обсягу промислової продукції у 2006 році. Донецький економічний район Січень Січень-лютий Січень-березень Січень-квітень Січень-травень Січень-червень Січень-липень Січень-серпень Січень-вересень Січень-жовтень Січень-листопад Січень-грудень Промисловість 97,1 95,8 96,9 96,7 99,4 102,2 104,3 105,6 105,5 105,2 105,6 106,1 Добувна промисловість 99,8 104,7 104,5 103,0 103,5 104,0 104,3 103,1 101,9 101,2 101,0 101,4 Добування паливно-енергетичних корисних копалин 99,8 105,2 104,6 103,5 103,8 104,2 104,2 103,2 102,0 101,4 101,1 101,2 Добування корисних копалин, крім паливно-енергетичних 99,7 101,0 103,4 99,8 102,3 102,6 105,1 103,2 102,0 101,3 101,0 103,3 Переробна промисловість 94,9 93,3 94,8 95,1 98,2 101,3 103,6 105,2 105,3 105,1 105,4 106,0 Виробництво та розподілення електроенергії, газу та води 127,1 115,4 115,2 109,6 109,9 112,1 114,8 115,8 115,7 116,5 117,9 117,8 2. Чорна металургіяЧорна металургія займає провідне місце в районі, але за обсягами виробництва поступається Придніпровському економічному району. Виробляють чавун, сталь, прокат. Найбільші підприємства галузі знаходяться у Маріуполі, Алчевську, Макіївці, Луганську, Донецьку, Краматорську. Чорну металургію обслуговує потужна коксохімічна промисловість. Найбільші коксохімічні заводи – Авдієвський, Ясинівський, Макіївський. ^ Металургійний комплекс Чорна металургія Кольорова металургія металічні вироби кольорові метали металізовані окатиші вогнетриви, флюзи металобрухт чавун, сталь, прокат феросплави кокс Металургійний комплекс – сукупність галузей добувної і обробної промисловості, підприємства якої видобувають руди чорних і кольорових металів. Важливою складовою частиною металургійного комплексу є видобуток флюсових вапняків і вогнетривкої сировини (доломітів, магнезитів, вогнетривких глин тощо), а також виробництво вогнетривких матеріалів, необхідних для виплавки металу, будівництва доменних і мартенівських печей, розливки сталі та ін. Головні родовища цієї сировини, які експлуатуються, знаходяться в Донбасі і В Автономній Республіці Крим. Необхідні для виплавки чавуну флюсові вапняки видобувають біля Докучаєвська і Новотроїцького Донецької області тут також зосереджені і основні родовища доломітів (Карубське, Докучаєвське, біля станції Микитівна та міста Сіверськ), а також Донецька область має найбільші родовища вогнетривких глин та каоліну. В Україні на базі крупних запасів нерудної сировини і великого попиту на неї з боку чорної металургії значного розвитку набула промисловість по виробництву вогнетривких матеріалів і флюсів. Вона представлена 13 основними спеціалізованими підприємствами. В Донецькій області розташована переважна більшість підприємств цієї галузі. Вони дають 90% всього обсягу її валової продукції. До найбільших з них відносяться Часівярський і Велико-Анадольський флюсодоломітний комбінат, Красногорівський і Кіндратівський дінасові заводи, Микитівський доломітний завод, Артемівський комбінат вогнетривів. Сучасна металургія характеризується наявністю заводів з повним циклом і неповним металургійним циклом. Повний металургійний цикл включає виробництво чавуну, сталі і прокату. Заводи неповного циклу мають, як правило, один або два з трьох технологічних циклів: виробництво чавуну і сталі, сталі і прокату, тільки чавуну, тільки сталі, тільки прокату. У Донецькому металургійному районі працюють 5 металургійних заводів повного циклу, 2 трубні заводи, 6 коксохімічних, 2 метизні, 14 спеціалізованих підприємств з виробництва вогнетривких виробів і матеріалів. На відміну від Придніпровського району металургійні підприємства розміщені в багатьох містах і населених пунктах. У Донецькому металургійному районі провідна роль належить Донецькій області, яка випускає 45,5% чавуну від загальнодержавного обсягу, 44,3% сталі, 37,6% готового прокату, 53,9% листового прокату, 51,1% коксу, 19,6% сталевих труб. В області розміщені також 2 трубні заводи: Харцизький трубний та Макіївський труболиварний завод, який випускає чавунні труби. У Луганській області металургійними центрами є міста Алчевськ (Алчевський металургійний комбінат і коксохімічний завод), Луганськ (трубний завод), Стаханов (завод феросплавів).Таблиця 3. – Виробництво основних видів промислової продукції за січень-серпень 2007 рік Вироблено Темпи зростання, зниження за січень-серпень 2007 р. у % до січня-серпня 2006 р. за серпень 2007р. За січень-серпень 2007 р. Пластмаси у первинних формах, тис. т 16,1 120,2 106,8 Цегла керамічна невогнетривка будівельна, млн. шт. ум. цегли 7,8 52,8 113,8 Чавун, тис. т 281,3 2098,2 102,2 Сталь без напівфабрикатів, отриманих безперервним литтям, тис. т 160,5 1207,2 94,2 Напівфабрикати, отримані безперервним литтям, тис. т 176,4 1392,4 107,4 Труби великого і малого діаметрів, профілі пустотілі з металів чорних, тис. т 28,6 200,7 118,0 3. МашинобудуванняМашинобудування переважно важке спеціалізується на виробництві устаткування для гірничої промисловості, металургії. Найбільші центри Маріуполь, Горлівка, Донецьк, Харцизьк, Яснувата, Дружківка, Слов’янск. Транспортне машинобудування представлене вагонобудівним заводом у Стахановці, заводом з виготовлення залізничних цистерн у Маріуполі; тепловози виробляють у Луганську, сільськогосподарські машини – в Первомайську, Луганську, електротехнічне обладнання – в Донецьку.Машинобудівний комплекс сукупність галузей обробної промисловості, що виробляють машини, устаткування, обладнання, прилади та пов’язану з ними продукцію (товари, послуги), для потреб народного господарства. ^ Машинобудівний комплекс Новітні Енерге- Верстато- Важке Транспор- С/г Вир-во Галузі наукові тичне будування машино- тне машинобу- обладнання воєнно- галузі машино- і приладо- будування машино- дування і для легкої промисл. комп. будування будування будування Тракторо-будування харчової промис-ті Найбільші основні промислово-виробничі фонди та промислово-виробничий потенціал машинобудівного комплексу зосереджено в Харківській, Донецькій, Дніпропетровській, Запорізькій, Луганській, Львівській областях, та в столиці України – Києві.Таблиця 4. – Індекси обсягу промислової продукції у 2006 році. Донецький економічний район (наростаючим підсумком, у % до відповідного періоду 2005 року) Січень Січень-лютий Січень-березень Січень-квітень Січень-травень Січень-червень Січень-липень Січень-серпень Січень-вересень Січень-жовтень Січень-листопад Січень-грудень Машинобудування 116,8 113,5 110,6 108,8 109,5 111,0 110,2 108,2 105,8 105,2 104,7 104,1 виробництво машин та устаткування 125,4 116,4 111,4 110,8 110,7 111,4 111,6 110,0 107,5 107,1 106,3 105,6 виробництво електричного, електронного та оптичного устаткування 156,2 154,5 147,9 139,6 133,8 128,9 123,5 117,2 112,4 109,9 107,3 108,6 виробництво транспортних засобів та устаткування 100,2 104,6 105,5 102,6 105,2 108,4 106,8 104,1 102,0 101,0 101,4 100,7 ^ Таблиця 5. – Індекси обсягу промислової продукції за січень-вересень 2007 року Індекси обсягу промислової продукції (у порівнянних цінах), у % вересень 2007 р. до серпня 2007 р. вересень 2007 р. до вересня 2006р січень-вересень 2007 р. до січня-вересня 2006 р. Машинобудування 120,1 168,1 152,0 виробництво машин та устаткування 101,9 149,8 132,8 виробництво електричного, електронного та оптичного устаткування 117,2 102,5 106,7 виробництво транспортних засобів та устаткування 128,1 184,3 165,2 Розміщення в Україні метало містких галузей машинобудування привело до їх концентрації в містах тих областей, що є основними виробниками чорних металів. Найбільша кількість підприємств концентрується у Донецькій, Луганській областях які спеціалізуються на виробництві металургійного устаткування. Виробництво гірничо-шахтного устаткування для вугільної промисловості переважно в Донецьку – бурові установки і потужні підйомні машини, Луганську – металомістке збагачувальне устаткування також в цих містах розвинуто розвиток електроенергетики – виробництво кабелю, а також виробництво тепловозів.4. Хімічна та нафтохімічна промисловістьХімічна та нафтохімічна промисловість на базі місцевої коксохімії виробляє азотні добрива в Горлівці і Сіверсько-Донецьку, фосфатні добрива в Костянтинівні, фарби в Рубіжному, соду в Лисичанську, хімічні реактиви в Донецьку. Основною сировиною для виробництва содової продукції є кухонна сіль і карбонатна сировина (крейда, вапняки), запасів якої достатньо в Україні. Содові підприємства розташовані в Донбасі: ВАТ «Лисичанська сода» (Лисичанськ Луганської області), ВАТ «Содовий завод» (Словянск, Донецької області).Хімічний комплекс – один з провідних у структурі сучасної економіки. Від його розвитку, як і від розвитку машинобудування, значною мірою залежить науково-технічний прогрес. Комплекс хімічних виробництв виготовляє продукцію для всіх основних галузей промисловості, транспорту, сільського господарства, оборони, побутового обслуговування та інших сфер діяльності. Він істотно впливає на рівень і темпи розвитку економіки в цілому. ^ Хімічна промисловість Гірничохімічна Основохімічна Хім. полімерів Переробка полімерів ^ Видобуток хімічної сировини Азотна (А) Смоли, пластмаси ^ Виробництво пластмаси Фосфорна(Ф) Хімволокна Виробництво шин Калійна(К) ^ Синтетичний каучук Виробництво гуми Фосфатно-сірчана кислота (Н2804) Сода (С) Виходячи з територіальної структури хімічного комплексу, провідними областями хімічної продукції залишається Донецька та Луганська області. В останній передбачається розконсервація потужностей виробництва поліетилену, реконструкція об’єктів, які повинні забезпечити нарощування конкурентоспроможних продуктів. Донецьк має великі коксохімічні заводи збудовані поблизу основних споживачів коксу – металургійних заводів. Також виготовляється така сировина як синтетичні смоли і пластмаси. Синтетичні смоли – вельми транспортабельний продукт. Вони йдуть на виробництво синтетичних волокон. Не менш широкий асортимент продукції в Донецьку та Луганську це – антикорозійні декоративні лаки і фарби та розчинники. Донецька область виділяється Горлівсько-Слов’янським промисловим вузлом. Нафтохімічна виробництво синтетичного каучуку; виробництво продуктів основного органічного синтезу; виробництво технічного вуглецю; шинна промисловість; гумо-азбестова промисловість (виробництво гумотехнічних виробів; виробництво азбестотехнічних виробів; виробництво гумового взуття;виробництво гумотехнічних виробів широкого вжитку). Нафтопереробна промисловість зосереджена в Лисичанську, де знаходиться найбільше нафтопереробне підприємство «Лінос», смоли і пластмаси виробляють у Донецьку, також тут найбільші обсяги виробництва сірчаної кислоти. Таблиця 6. – Індекси обсягу промислової продукції у 2006 році. Донецький економічний район (наростаючим підсумком, у % до відповідного періоду 2005 року) Січень Січень-лютий Січень-березень Січень-квітень Січень-травень Січень-червень Січень-липень Січень-серпень Січень-вересень Січень-жовтень Січень-листопад Січень-грудень Виробництво коксу, продуктів нафтоперероблення 82,7 81,0 82,2 82,4 85,5 88,6 92,8 95,9 97,5 97,8 98,6 98,7 Хімічна та нафтохімічна промисловість 99,4 96,5 98,9 100,6 103,3 106,6 106,6 105,1 103,7 101,5 101,4 102,8 хімічне виробництво 97,7 94,3 96,8 98,5 101,3 104,2 104,0 102,1 100,4 97,8 97,4 99,2 виробництво гумових та пластмасових виробів 122,1 122,2 122,8 122,2 123,0 128,8 130,9 131,7 133,1 134,0 135,2 134,0 5. Галузі які потребують розвиткуПри раціоналізації територіально-господарських пропорцій пріоритетом у розвитку регіональної структури економіки Донецького економічного району повинні бути сільське господарство, транспорт, і зв’язок, галузі соціальної сфери за умови збереження промислової орієнтації регіону. Для зменшення територіально-господарських диспропорцій Донбасу необхі