–PAGE_BREAK–Математична обробка отриманих даних проводилася на персональному комп’ютері Intel Pentium 4 з використанням ліцензійних програм “Microsoft Office” (додаток “Microsoft Exel”) і системи “Statistica V 6.0” (StatSoft).
Проводився аналіз відповідності розподілу вивчаємих ознак закону нормального розподілу з використанням критеріїв згоди Смірнова-Колмогорова і Шапіро-Уілка. Для числових даних, які підпорядковуються нормальному закону розподілу Гауса, визначалися середні значення ознак (М), середнє квадратичне відхилення (S), стандартна помилка середнього (m). Для даних, які не підпорядковуються нормальному закону розподілу, знаходились значення медіани (Ме). Для встановлення статистично значимих відмінностей використовувалися: параметричний критерій Ст’юдента для двох незалежних вибірок з попередньою перевіркою рівності генеральних дисперсій за допомогою критерію Фішера-Снедекора, непараметричний ранговий критерій Вілкоксона-Манна-Уітні для двох незалежних вибірок, параметричний однофакторний дисперсійний аналіз (ANOVA) для множинних порівнянь ознак в декількох вибірках, непараметричний ранговий метод множинного порівняння незалежних груп за Краскелом-Уолісом.
Крім цього, для встановлення взаємозв’язку між ознаками, що аналізуються, використовувався параметричний лінійний кореляційний аналіз Пірсона і непараметричний кореляційний аналіз за Спірменом для кількісних даних з відповідною оцінкою значимості коефіцієнту кореляції.
Отримані результати та їх обговорення. У хворих на травматичну ерозію рогівки виявлені клінічні та імунологічні особливості перебігу хвороби. Симптоматика у хворих на ТЕР була типовою, однак мали місце деякі особливості в залежності від характеру травми. Суб’єктивні скарги були більш характерні для хворих з контузією, непроникаючими пораненнями рогівки. Не виражені суб’єктивні симптоми спостерігалися в осіб з непроникаючими пораненнями рогівки із стороннім тілом. Виражені набряки рогівки, кон’юнктиви і повік були характерні для пацієнтів з контузією ока, не виражені ці симптоми в осіб з непроникаючими пораненнями ока із стороннім тілом рогівки. Чутливість рогівки було збережено у всіх випадках.
Встановлено, що у хворих при звертанні до офтальмолога до початку лікування спостерігалося підвищення концентрації прозапальних цитокінів, при цьому рівень ФНПα підвищувався в 1,7 рази (I підгрупа), в 1,8 раз (II підгрупа), в 2,0 рази (III підгрупа) по відношенню до норми. Рівень IL-1β підвищувався в цих випадках відповідно в 1,7; 1,9 і 2,0 рази. Водночас у обстежених хворих помірно знижувався рівень протизапального цитокіну IL-4 — в I підгрупі він зберігався в межах нижньої межі норми, в II підгрупі – знижувався в середньому в 1,3 рази, в III підгрупі – в 1,8 рази по відношенню до норми (табл. 1).
З боку місцевого імунітету травмованого ока встановлене підвищення рівня ЦІК в 2,0; 2,3 і 2,5 раз відповідно в порівнянні з нормою (P
Таким чином, було встановлено, що більш виражені зміни рівня цитокінів сльози і стану місцевого імунітету травмованого ока спостерігалися при збільшенні площі ерозії рогівки у хворих.
Таблиця 1
Показники місцевого імунітету ока у хворих на травматичну ерозію рогівки при звертанні до офтальмолога до початку лікування (M±m, Ме)
Примітка: тут і в таблицях 4, 5 достовірність відмінностей показника по відношенню до норми: * — при Р
\s
ФНПα IL-1β IL-4
Рис. 1. Рівень цитокінів сльози у хворих із групи зіставлення після завершення лікування
При неускладненому перебігу ТЕР в імунному статусі у 35 пацієнтів з групи зіставлення відмічено зниження концентрації ЦІК в середньому до 1,4±0,03 г/л (P
При вивченні рівня цитокінів у сльозі в періоді реконвалесценції (через 1 тиждень) у групі зіставлення виявлене зниження рівня ФНПα в I підгрупі до норми, в II підгрупі — до 131±2,5 пг/мл (P0,05), в III підгрупі була нижчою за норму і склала 29 пг/мл (P
Індивідуальний аналіз показав, що у 5 пацієнтів з розвитком інфільтрату рогівки і гнійного кон’юнктивіту (ускладнений перебіг хвороби) спостерігався високий рівень прозапальних цитокінів ФНПα — 306±5,6 пг/мл і IL-1β – 286±2,4 пг/мл. Одночасно знижувався рівень IL-4 до 14 пг/мл. Це відповідало збереженню порушень з боку місцевого імунітету травмованого ока.
За допомогою математичного комп’ютерного аналізу були встановлені прогностичні критерії перебігу травматичного процесу в рогівці. При цьому підвищення рівня ЦІК в сльозі вище 2,9 г/л, зниження рівня імуноглобуліну А нижче 0,16 г/л, збільшення концентрації ФНПα вище 306 пг/мл є критеріями розвитку ускладненого перебігу ТЕР.
Якщо скористатися математичними коефіцієнтами, тобто групу норми взяти за одиницю, то можна побачити, що рівень ФНПα зростає від різниці у 1,6 рази до майже 2,0 у третьої підгрупи, теж саме відбувається і з IL-1β. Що стосується IL-4, такого різкого збільшення немає, також ми бачимо тенденцію до зменшення коефіцієнтів I, II та III підгруп. Відносно ЦІК можна відмітити тенденцію зростання коефіцієнтів відносно величини ерозії від 2 (у I підгрупі) до 2,5 (у III підгрупі). Рівень лізоциму та sIgA відрізняються від контролю майже в половину (табл. 2). Ці результати можна представити на діаграмі (рис. 2).
Таблиця 2
Залежність імунологічних показників від площі ерозії рогівки (достовірність статистично значимих відмінностей приведено в табл. 1)
Встановлено, що у хворих на ТЕР спостерігається кореляційна залежність вираженості порушень місцевого імунітету ока від площі ерозії рогівки. Встановлено наявність вираженого позитивного кореляційного взаємозв’язку між площею ерозії рогівки S і рівнем ЦІК сльози – коефіцієнт лінійної кореляції r склав +0,66, концентрацією ФНПα і S (r=+0,68), S і показником IL-1β (r=+0,58). Зворотній кореляційний взаємозв’язок мав місце між S і рівнем sIgA (r=-0,56), Sі концентрацією протизапального інтерлейкіну IL-4 (r=-0,58). Отже, місцеві імунні порушення в сльозі грають суттєву роль в механізмах клінічного перебігу і видужання у хворих на травматичну ерозію рогівки.
Таким чином, у хворих на ТЕР виявлено порушення цитокінового профілю сльози травмованого ока у вигляді підвищення рівня прозапальних цитокінів ФНПα, IL-1β і зниження протизапального цитокіну IL-4, зменшення захисних чинників сльози – sIgA і лізоциму, активація аутоімунних реакцій до антигену рогівки (C-Ag), що грає істотну роль в патогенезі і перебігу травматичного процесу ока. Одержані дані дозволяють вважати за доцільне використання препаратів, які нормалізують стан місцевого імунітету ока, в комплексній терапії хворих ТЕР.
\s
Рис. 2. Залежність імунологічних показників від площі ерозії рогівки
Курс лікування для всіх пацієнтів складав 1-7 днів в залежності від клінічного перебігу ТЕР. Тільки у 4 пацієнтів з групи зіставлення, у яких через 7 днів зберігалися об’єктивні і суб’єктивні ознаки запалення, лікування було подовжено до 10 днів.
У всіх пацієнтів основної групи переносимість препарату ліпофлавону оцінена як добра. Ні в одного з пацієнтів не відмічено побічних ефектів місцевого або загального характеру. Встановлено, що в основній групі хворих, у яких застосовували додатково ліпофлавон, наприкінці лікування не відмічено суб’єктивних скарг. У групі зіставлення відчуття паління і свербіння в оці до кінця лікування зберігалося в 1 хворого, відчуття стороннього тіла і світлобоязнь — у 2 хворих. Збереження скарг у хворих групи зіставлення пов’язане із збереженням ділянки деепітелізації рогівки, що підтверджується при проведенні флюоресцеїнового тесту, а також при огляді в щілинну лампу. Флюоресцеїновий тест був позитивним до лікування у всіх пацієнтів, після лікування в основній групі був негативним, в групі зіставлення – позитивним у 2 (5,0%) хворих.
В результаті лікування гіперемія кон’юнктиви зберігалася в кінці спостереження у 3 хворих, набряк рогівки – у 4 хворих групи зіставлення. В основній групі до кінця лікування об’єктивних ознак запалення не виявлено.
Таблиця 3
Динаміка термінів регресії основних суб’єктивних і об’єктивних симптомів запального процесу у хворих на травматичну ерозію рогівки в залежності від лікування, що проводилося (M±m, Ме)
Примітка. Р – достовірність відмінностей між групами
Динаміка термінів регресії основних суб’єктивних і об’єктивних симптомів запального процесу у хворих обох груп на оці з ТЕР представлена в табл. 3. Ці дані свідчать про те, що якнайкращі результати в плані прискорення одужання, епітелізації рогівки і регресії запальних явищ були одержані у хворих основної групи, які одержували додатково інстиляції ліпофлавону. Так, час епітелізації при флюоресцеїновому тесті в основній групі скорочується в середньому в 2,1 рази, час реконвалесценції пацієнтів в основній групі був в 1,6 разів менше ніж в групі зіставлення. Одночасно зменшується тривалість збереження больових відчуттів і інших суб’єктивних скарг в порівнянні з групою зіставлення (табл… 3).
При вивченні рівня цитокінів сльози у періоді реконвалесценції (через 1 тиждень) в основній групі хворих виявлене зниження рівня ФНПα до 109±2,1 пг/мл (P>0,05 по відношенню до норми), рівня IL-1β – до 101±1,6 пг/мл (P>0,05). Концентрація IL-4 істотно підвищувалася вище за норму — в 1,4 рази (P
Таблиця 4
Рівень цитокінів сльози у хворих на травматичну ерозію рогівки до та після лікування (M±m, Ме)
У групі зіставлення рівень ФНПα у сльозі травмованого ока в періоді реконвалесценції знижувався помірно і склав 131±2,5 пг/мл (P0,05) (табл. 4). Таким чином, у хворих на ТЕР при додатковому використанні ліпофлавону виявлено прискорення реконвалесценції, а також нормалізація цитокінового профілю сльози.
У періоді реконвалесценції у хворих основної групи в сльозі відмічене зниження рівня ЦІК в середньому в 1,9 рази (P>0,05 по відношенню до норми). Спостерігалося також підвищення концентрації sIgA в 1,4 рази (P>0,05) і лізоциму в 1,3 рази (P>0,05); зниження титру антитіл до С-Ag в сльозі до 1:32 (табл. 5).
У пацієнтів з групи зіставлення в періоді реконвалесценції відмічено помірне зниження концентрації ЦІК до 1,8±0,02 г/л (P
Таблиця 5
Показники місцевого імунітету сльози у хворих на травматичну ерозію рогівки до та після лікування (M±m, Ме)
\s
Рис. 3. Динаміка показників місцевого імунітету до та після лікування у хворих основної групи
У хворих основної групи значно (у 1,9 рази) зменшився рівень ЦІК та підвищився у 0,7 разів рівень лізоциму та sIgA (рис. 3). В той же час у хворих з групи зіставлення рівень лізоциму не відрізнявся від значень до лікування, а показники ЦІК та sIgA відрізнялися на 0,25 відносно періоду до лікування (рис. 4).
продолжение
–PAGE_BREAK–