Індивідуальний план навчального процесу за модулем „Дитяча хірургія" 5,6 "

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я Дніпропетровська державна медична академіяКафедраДитячої хірургіїДисципліна – Дитяча хірургіяІндивідуальний планнавчального процесу за модулем „Дитяча хірургія” 5,6 ”Ургентна дитяча хірургія” та „Новоутворення тканин у дітей” для студентів 5 курсу за спеціальністю „Лікувальна справа” „Педіатрія” „Медико-профілактична справа”Десяток №_____ Група № _______ Факультет________________період навчання 2010 – 2011 рр.^ Завідуючий кафедроюпроф. Дігтяр Валерій Андрійович,завуч кафедридоц. Харитонюк Людмила МиколаївнаДніпропетровськ2010^ СТРУКТУРА ЗАЛІКОВОГО КРЕДИТУ МОДУЛЮ 3 ТА ЗМІСТ ДИСЦИПЛІНИ № п/п Тема Л ПР С.Р. Індивідуальна робота І.ІІ. Змістовий модуль 5Ургентна дитяча хірургіяОсновні хірургічні захворювання та травма у дітейУчбових елементів – 5Змістовий модуль 6Новоутворення тканин у дітейДоброякісні та злоякісні утворення у дітейУчбових елементів – 1Ітоговий контроль 10 3174 308 Огляд наукової літературиЗасідання СНГДрукування наукових тез, статей з хірургіїДоповіді на засіданні СНГ, конференції, олімпіаді Всього годин 10 42 38 90/3 кредита ^ Відвідування лекцій та практичних занять Відвідування лекцій та практичних занять обов’язкове. При пропуску лекцій – обов’язкове написання її реферату, при пропуску практичних занять: обов’язкове його тематичне відпрацювання у виділений термін в кінці семестру на канікулах. При пропуску лекцій чи практичного заняття від загальної суми балів відраховується по 5 балів в кінці вивчення предмету.^ Заохочувальні бали Заохочувальні бали (виконання індивідуальних студентських наукових завдань понад термін аудиторних занять) додаються до суми балів студентам, що на практичних заняттях будуть отримувати сумарні бали на рівні А – В^ ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ЛЕКЦІЙ ЗА ЗМІСТОВИМИ МОДУЛЯМИ 5, 6 (ЛІКУВАЛЬНА СПРАВА, ПЕДІАТРІЯ) № Тема Кількість годин 1. Запальні захворювання черевної порожнини. 2 2. Набута кишкова непрохідність. Кровотечі із травного тракта. Портальна гіпертензія. 2 3. Травма грудної порожнини та ушкодження стравоходу. Гнійно-запальні захворювання легенів та плеври. Екстренна медична допомога невідкладних станів. 2 4. Гнійно-запальні захворювання кісток та суглобів. Гнійно-запальні захворювання м’яких тканин. 2 5. Політравма у дітей. Особливості травматичного шоку у дітей. 2 Разом 10 ^ ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ ЗА ЗМІСТОВИМИ МОДУЛЯМИ 5,6ЗА СПЕЦІАЛЬНІСТЮ “ЛІКУВАЛЬНА СПРАВА”, “ПЕДІАТРІЯ” № Тема Кількість годин Змістовий модуль 5 1. Запальні захворювання черевної порожнини. 4 2. Набута кишкова непрохідність. Кровотечі із ЖКТ. Портальна гіпертензія. 6 3. Гнійні захворювання легенів та плеври. 5 4. Гнійно-запальні захворювання кісток та суглобів. Гнійно-запальні захворювання м’яких тканин. 5 5. Політравма у дітей. Особливості травматичного шоку у дітей. Закрита травма живота. Травма грудної порожнини та ушкодження стравоходу. 6 6. Сечокам’яна хвороба. Синдром набряклої мошонки. Травматичні ушкодження сечовивідної системи. 6 Змістовий модуль 6 7. Доброякісні та злоякісні новоутворення м’яких тканин. Нефро та нейробластоми. Пухлини середостіння. 6 Підсумковий контроль 4 Разом 42 ^ ВИДИ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ (СРС) ТА ЇЇ КОНТРОЛЬ ДО МОДУЛЮ 3 № Тема Кількість годин Вид контролю 1. Підготовка до практичних занять – теоретична підготовка та опрацювання практичних навичок. 5 Поточний контроль на практичних заняттях 2. Самостійне опрацювання тем, які не входять до плану аудиторних занять: 15 2.1 Деонтологія дитячого віку. 1,0 Підсумковий модульний контроль 2.2 Особливості антибіотикотерапії у дітей. 2.3 Рідкі форми інвагінації кишечника у дітей. 2,0 2.4 Ускладнення гнійно-запальних захворювань у немовлят. 2,0 2.5 Пункція суглобів у дітей. 1,0 2.6 Токсико-септичний шок у дітей. 2,0 2.7. Хіміотерапевтичне лікування злоякісних новоутворень. 2,0 2.8 Лапароцентез у дітей. 2,0 2.9 Техніка лапароскопії у дітей. 2,0 2.10 Можливості УЗД у дітей. 1,0 3. Індивідуальна самостійна робота студентів за однією з тем за вибором:Огляд наукової літератури за вибором 8 Поточний контроль на практичних заняттях 4. Підготовка до підсумкового модульного контролю 10 Разом 38 ^ УЧБОВИЙ ЕЛЕМЕНТ 1: Запальні захворювання черевної порожнини. Курація хворого для написання історії хворого (4год.) Гострі запальні захворювання органів черевної порожнини: гострий апендицит – гострий холецистит гострий панкреатит перитоніт новонародженого гематогенний перитоніт Методика курації хворого, формування попереднього діагнозу, алгоритму додаткових досліджень (лабораторні, інструментальні, рентгенологічні), проведення диференційного діагнозу.^ Практичні навички: Продемонструвати особливості огляду дитини з гострою хірургічною патологією та визначити локальні симптоми гострого апендициту: Філатова, Кохера, „симптом відштовхування руки”, Сітковського, Образцова, Москаленко, Щоткина – Блюмберга. Пальцевий ректальний огляд дитини. Курація хворого.^ Контроль знань за учбовим елементом (на практичному занятті) Тестовий контроль Опитування Практичні навички Разом 5-4-3-0 5-4-3-0 15-12-9-0 25-20-15-0 ^ УЧБОВИЙ ЕЛЕМЕНТ 2. Набута кишкова непрохідність. Кровотечі із верхніх та нижніх відділів травної системи. Портальна гіпертензія. (6 год.)Набута кишкова непрохідність: – інвагінація кишечника – спайкова кишкова непрохідність – динамічна кишкова непрохідністьКровотечі із верхніх та нижніх відділів травної системи: виразкова хвороба 12-палої кишки портальна гіпертензія кровотечі із нижніх відділів травного тракту (кровоточивий дивертикул Меккеля, поліп, тріщини, геморой)Практичні навички: Визначення патогномонічних симптомів інвагінації кишечника Тлумачення рентгенологічного обстеження дитини із інвагінацією кишечника (діагностична та лікувальна пневмоколографія). Продемонструвати зондування шлунку та охарактеризувати склад шлункового вмісту та використання зонду Блекмора^ Контроль знань за учбовим елементом (на практичному занятті) Тестовий контроль Опитування Практичні навички Разом 5-4-3-0 5-4-3-0 15-12-9-0 25-20-15-0 ^ Контроль проміжних знань за „Гострий абдомінальний синдром” (індивідуальна робота вдома по клінічному ситуаційному завданню) Попередній діагноз Діагностична програма Диференційний діагноз Клінічний діагноз Програма лікування Разом 1-0 1-0 1-0 1-0 1-0 5-4-3-0 УЧБОВИЙ ЕЛЕМЕНТ 3. Гнійні захворювання легенів та плеври (5 год.)Гостра деструктивна пневмонія: внутрішньо-легенева деструкція (гострий лобіт, бульозна форма, абсцес) легенево-плевральна форма (піоторакс, піопневмоторакс, пневмоторакс)Практичні навички: Аналіз оглядових рентгенограм грудної порожнини. Продемонструвати техніку виконання плевральної пункції, особливості проведення у дітей. Знати основні етапи проведення торакоцентезу, дренування плевральної порожнини, накладання системи пасивної чи активної аспірації.^ Контроль знань за учбовим елементом (на практичному занятті) Тестовий контроль Опитування Практичні навички Разом 5-4-3-0 5-4-3-0 15-12-9-0 25-20-15-0 ^ УЧБОВИЙ ЕЛЕМЕНТ 4. Гнійно-запальні захворювання кісток та суглобів. Гнійно-запальні захворювання м’яких тканин. (5 год.)Гнійно-запальні захворювання кісток та суглобів: метаепіфізарний остеомієліт гострий метадіафізарний остеомієліт атипові форми остеомієлітуГнійно-запальні захворювання м’яких тканин флегмона новонароджених омфаліт мастит парапроктитПрактичні навички: Інтерпретувати допоміжні методи дослідження УЗ, рентгенологічні, КТ, вимірювання внутрішньокісткового тиску. Продемонструвати симптоми флюктуації, балотування надколінника, вимірювання внутрішньокісткового тиску. Знати техніку виконання пункції суглобів у немовлят, пункцію гнояки та довгих трубчастих кісток.^ Контроль знань за учбовим елементом (на практичному занятті) Тестовий контроль Опитування Практичні навички Разом 5-4-3-0 5-4-3-0 15-12-9-0 25-20-15-0 ^ Контроль проміжних знань „Гнійно-запальні захворювання у дітей” (індивідуальна робота вдома по клінічному ситуаційному завданню) Попередній діагноз Діагностична програма Диференційний діагноз Клінічний діагноз Програма лікування Разом 1-0 1-0 1-0 1-0 1-0 5-4-3-0 УЧБОВИЙ ЕЛЕМЕНТ 5. Політравма у дітей. Особливості травматичного шоку у дітей. Закрита травма живота. Травма грудної порожнини та ушкодження стравоходу. Особливості травматичних ушкоджень у дітей. (6 год.).Закрита травма живота ушкодження паренхіматозних органів черевної порожнини ушкодження порожнистих органів черевної порожниниТравма грудної порожнини та ушкодження стравоходу: удари м’яких тканин грудної клітки закриті травми грудної клітки ушкодження стравоходуПрактичні навички Продемонструвати обстеження живота та грудної клітки Інтерпретувати допоміжні методи дослідження (УЗД, рентгенологічні, КТ) Аналіз рентгенограм кісток верхньої та нижньої кінцівок та тлумачення рентгенологічних ознак ушкоджень кісток.^ Контроль знань за учбовим елементом (на практичному занятті) Тестовий контроль Опитування Практичні навички Разом 5-4-3-0 5-4-3-0 15-12-9-0 25-20-15-0 ^ Контроль проміжних знань „Травматичні ушкодження у дітей” (індивідуальна робота вдома по клінічному ситуаційному завданню) Попередній діагноз Діагностична програма Диференційний діагноз Клінічний діагноз Програма лікування Разом 1-0 1-0 1-0 1-0 1-0 5-4-3-0 ^ УЧБОВИЙ ЕЛЕМЕНТ 6: Сечокам’яна хвороба. Синдром набряклої мошонки. Травматичні ушкодження сечовивідної системи (6 год.).Сечокам’яна хвороба сечокам’яна хвороба нирок сечокам’яна хвороба сечових шляхів сечокам’яна хвороба сечового міхураСиндром набряклої мошонки: перекрути гідатіди гостро виникле гідроцеле оболонок сім’яного канатика та яєчка перекрути сім’яного канатикаТравматичні ушкодження сечовивідної системи ушкодження нирок ушкодження сечового міхура ушкодження мошонки та уретриПрактичні навички: Продемонструвати пальпацію поперекової ділянки, катетеризацію сечового міхура, охарактеризувати склад сечі та склад каменів Продемонструвати візуальне виявлення ураженої гідатіди та діафаноскопію Виконати необхідні медичні маніпуляції: (вимірювання артеріального тиску, визначення групи крові та Rh-фактору, катетеризація сечового міхура або надлобкова пункція, новокаїнові блокади) при основних ушкодженнях сечовивідної системи.^ Контроль знань за учбовим елементом (на практичному занятті) Тестовий контроль Опитування Практичні навички Разом 5-4-3-0 5-4-3-0 15-12-9-0 25-20-15-0 ^ Контроль проміжних знань „Сечокам’яна хвороба. Синдром набряклої мошонки” (індивідуальна робота вдома по клінічному ситуаційному завданню) Попередній діагноз Діагностична програма Диференційний діагноз Клінічний діагноз Програма лікування Разом 1-0 1-0 1-0 1-0 1-0 5-4-3-0 ^ Оцінки за змістовий модуль 5.Сумарні бали за змістовий модуль 5 та ранжування студентів за оцінками:Поточні Проміжні Разом Оцінка за змістовий модуль 5150 20 170 – всі „5” 170 – 153 – 5120 16 136 – всі „4” 152 – 136 – 490 12 102 – всі „3” 135 – 127 – 40 0 126 – 119 – 3118 – 100 – 3Підпис викладача:ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 6. Новоутворення тканин у дітей.УЧБОВИЙ ЕЛЕМЕНТ 7: Доброякісні та злоякісні новоутворення м’яких тканин. Нефро та нейробластоми. Пухлини середостіння. (6 год.)Доброякісні та злоякісні новоутворення м’яких тканин: гемангіоми лімфангіоми дермоїдні кісти тератоми рабдоміосаркомиДоброякісні та злоякісні пухлини кісток: остеома остеохондрома остеобластокластома остооїд-остеома фіброзна дисплазія остеогенна саркома саркома ЮінгаНефробластомаНейробластомаПухлини середостіння: нейрогенні пухлини судинні пухлини бронхогенні пухлини тератодермоїдні пухлини тимоми целомічні кісти перикардаПрактичні навички: Розпізнати основні клінічні прояви новоутворень м’яких тканин та кісток. Засвоїти характерні ознаки синдрому „промацуємої пухлини живота”. Інтерпретувати допоміжні методи дослідження (УЗД, оглядова рентгенографія, фіброезофагоскопія, урографія, пневмоперітонеум, пневмомедіастінографія, комп’ютерна томографія, МРТ)^ Контроль знань за учбовим елементом (на практичному занятті) Тестовий контроль Опитування Практичні навички Разом 5-4-3-0 5-4-3-0 15-12-9-0 25-20-15-0 ^ Контроль проміжних знань за „Новоутворення у дітей” (індивідуальна робота вдома по клінічному ситуаційному завданню) Попередній діагноз Діагностична програма Диференційний діагноз Клінічний діагноз Програма лікування Разом 1-0 1-0 1-0 1-0 1-0 5-4-3-0 ^ Оцінки за змістовий модуль 6.Сумарні бали за змістовий модуль 6 та ранжування студентів за оцінками:Поточні Проміжні Разом Оцінка за змістовий модуль 525 5 30 – всі „5” 30 – 27 – 520 4 24 – всі „4” 26 – 24 – 415 3 18 – всі „3” 23 – 22 – 4 21 – 20 – 3 19 – 18 – 3Підпис викладача:Сумарні бали модуля за поточними і проміжними видами контролюта ранжування за системою ЕСТS ^ Всі поточні контролі Всі проміжні контролі Разом Еталони розподілу суми отриманих оцінок ЕСТS(бали) Оцінка 175140105 252015 200160120 200-180 (100-90%)179-160 (89-80%)159-150 (79-75%)149-140 (74-70%)139-120 (69-60%) 120-108 балів107-96 балів95-90 балів89-84 балів83-70 балів 544332 Студент допускається до підсумкового модульного контролю при умові виконання вимог навчальної програми та в разі, якщо за поточну проміжну діяльність він набрав менше 70 балів (сума 105 утворюється усіма оцінками „3”)^ Підпис викладача:Підсумковий контроль модулю (оцінка історії хвороби та ку рація хворого з письмовою відповіддю) – 4 год., СРС – 2 год. ^ Оцінка за історію хвороби Опит. Фізік.обстеж Попер.д-з Діагн.прог. Аналіз дослід. Діфд-з Клін. д-з Прогр. лікув. Разом45-36-27-0 5-4-3-0 5-4-3-0 5-4-3-0 5-4-3-0 5-4-3-0 5-4-3-0 5-4-3-0 5-4-3-0 5-4-3-0 Сумарні бали за підсумковий модульний контроль та ранжування за системою ЕСТS Разом ЕСТS (бали) Оцінка 45-41 (100-90%)40-36 (89-80%)35-33 (79-75%)32-31 (74-70%)30-27 (69-60%) 80-72 бали71-64 бали63-60 бали59-57 бали56-50 балів 544332 Підсумковий контроль зараховується студенту, якщо він набрав не менше 50 балів з 80 балів (сума 27 утворюється усіма оцінками „3”)Підпис викладача: ^ Сумарні бали за дисципліною та ранжування студентів за системою ЕСТS Разом ЕСТS 200+45=245 (всі „5”)160+36=196 (всі „4”)120+27=147 (всі „3”)0 245-220=200-170 балів 5 А219-196=169-155 балів 4 В195-183=154-140 балів 4 С182-171=139-130 балів 3 Д170-147=129-120 балів 3 Е Дисципліна зараховується студенту, якщо він набрав не менш 120 балів ЕСТS: 70+50 (поточні, проміжні знання + підсумковий модульний контроль, сума 147 утворюється усіма оцінками „3”).Підпис викладача:^ ПЕРЕЛІК ТЕОРЕТИЧНИХ ПИТАНЬ ДЛЯ ПІДСУМКОВОГО КОНТРОЛЮ МОДУЛЯ 31. Які основні механізми ушкоджень органів черевної порожнини? 2. Класифікація ушкоджень черевної порожнини при травмі. 3. Основні симптоми ушкоджень паренхіматозних органів. 4. Основні симптоми ушкодження порожнистих органів. 5. Які додаткові методи дослідження найбільш інформативні при ушкодженнях паренхіматозних та порожнистих органів черевної порожнини? 6. Які показання до екстреної операції при кровотечі, що продовжується внаслідок ушкоджень паренхіматозних та порожнистих органів черевної порожнини? 7. Які показники клінічних та лабораторних досліджень (АД, пульсу, загальний аналіз та біохімічні дослідження крові) свідчать за геморагічний синдром та кровотечу в черевній порожнині? 8. Назвіть основні клінічні прояви кровотечі із верхніх та нижніх відділів травної системи. 9. Які основні причини виникнення кровотеч з травної системи? 10. Дайте оцінку шлункового вмісту та випорожнень в залежності від висоти джерел кровотечі. 11. Дайте трактування загальних принципів лікування та зупинки кровотечі. 12. Які особливості контролю за клінічним перебігом кровотечі з травного тракту, визначити показання до хірургічного лікування. 13. Сформулюйте показання до консервативного та оперативного лікування, стандартизуйте його об’єм та ефективність. 14. Дайте основний перелік хірургічних захворювань у дітей, які спричиняють запалення органів черевної порожнини. 15. Які основні клінічні прояви та локальні симптоми запалення органів черевної порожнини? 16. Які основні клінічні прояви та локальні симптоми характерні при запаленнях органів черевної порожнини у новонароджених? 17. Особливості клініки гострого апендициту у дітей раннього віку (до 3 років). 18. Які показання до консервативного лікування та його характер при перитоніті у новонароджених? 19. Особливості передопераційної підготовки при запаленнях черевної порожнини. 20. Які клінічні симптоми та допоміжні методи діагностики характерні для деструктивних форм холецистита? 21. Дайте загальні принципи лікування холециститу та визначте показання до хірургічних методів лікування. 22. Які основні причини виникнення гострого панкреатиту? 23. Сформулюйте показання до консервативного та оперативного лікування гострого панкреатиту, його об’єм та методи. 24. Яка класифікація набутої кишкової непрохідності у дітей? 25. Визначити основні причини виникнення інвагінації кишечника, злукової, обтураційної та динамічної непрохідності. 26. Перелічить основні симптоми гострої інвагінації кишечника. 27. Які методи діагностики та лікування гострої інвагінації кишечника. 28. Особливості та термін передопераційної підготовки при набутій кишковій непрохідності. 29. Дайте характеристику рентгенологічних стадій набутої непрохідності кишечника. 30. Визначте основні ознаки життєздатності защемленої кишки. 31. Які методи оперативного втручання виконуються при інвагінації кишечника? 32. Дайте загальні принципи консервативної терапії при ранній спайково-паретичній непрохідності. 33. Узагальнити основні етапи оперативного лікування та доступи при ранній та пізній кишковій непрохідності. 34. Виділити класифікацію динамічної непрохідності. 35. Основні етапи консервативного лікування динамічної непрохідності. 36. Які ви знаєте форми гострої деструктивної пневмонії (ГДП)? 37.Які ускладнення відносяться до легеневої форми ГДП? 38. Які ускладнення відносяться до легенево-плевральної форми ГДП? 39. Що таке ателектаз легені? 40. Що представляє собою була ? 41. Які причини колапсу легені при піотораксі? 42. Яка рентгенологічна картина піопневматораксі? 43. Яка рентгенологічна картина ателектаза легені? 44.Чим відрізняється рентгенологічна картина напруженого піоторакса від ателектазу легені? 45. При якій набутій патології легень на оглядовій рентгенограмі органів грудної клітки органи межистіння зміщуються в сторону патології ? 46. Як розподіляються абсцеси легень в залежності від локалізації? 47. В якому місті на грудній стінці проводиться діагностична плевральна пункція? 48. Перечисліть, що необхідно для плевральної пункції 49. Про що свідчить рівень рідини в абсцесі легені? 50. При яких абсцесах проводиться черезшкірна пункція? 51. При яких абсцесах застосовують постуральні положення? 52. Про що свідчить виникнення гнійної мокроти у дитини з ГДП? 53. Які ви знаєте системи аспірації з плевральної порожнини? 54. Яка рентгенологічна картина на оглядовій рентгенограмі при піопневматораксі? 55. Про що свідчать виділення газу по дренажу з плевральної порожнини при ГДЛ? 56. Які клінічні симптоми при перфорації стравоходу? 57. Який рентгенологічний метод найбільш інформативний для діагностики ушкоджень стравоходу? 58. Які методи обстеження застосовуються при травмі органів грудної порожнини? 59. Що являється показанням до оперативного втручання при гемотораксі? 60. Які методи діагностики застосовуються при ушкодженнях стравоходу? 61. Назвіть головні чинники, які можуть призвести до розвитку сечокам’яної хвороби. 62. Які найбільш характерні клінічні прояви сечокам’яної хвороби? 63. На чому базується обґрунтування попереднього діагнозу сечокам’яної хвороби? 64. За якими принципами формується перелік захворювань для проведення диференційного діагнозу при нирковій коліці? 65. Чому в клінічному діагнозі важливо відобразити не тільки нозологічну форму захворювання, але й його перебіг та ускладнення? 66. Що важливо визначити при формуванні лікувальної тактики у хворих на сечокам’яну хворобу? 67. Які головні методи діагностики допоможуть при визначенні діагнозу? 68. Які захворювання об’єднані в групу синдрома набряклої мошонки? 69. Що необхідно виявити у хворого при наявності синдрому набряклої мошонки? 70. Чому важливо знати послідовність скарг при синдромі набряклої мошонки? 71. Які головні захворювання, з якими необхідно провести диференційну діагностику при синдромі набряклої мошонки? 72. Які симптоми можна виявити при синдромі набряклої мошонки? 73. На чому базується обґрунтування попереднього діагнозу захворювань при синдромі набряклої мошонки? 74. Що важливо визначити при формуванні лікувальної тактики у хворих із гострим орхоепідідімітом, перекрутом гідатіди Морган’ї, перекрутом яєчка та гостро виникшею водянкою оболонок яєчка? 75. Які ускладнення можуть виникнути при гострому захворюванні яєчка? 76. Що важливо виявити у хворого із травматичним ушкодженням сечовивідної системи? 77. Які зміни можна виявити при пальпації поперекової ділянки при травмі нирок? 78. На чому базується обґрунтування попереднього діагнозу травматичного ушкодження нирок? 79. Які методи діагностики допоможуть в діагностиці травми нирок? 80. Особливості обстеження дітей із травмою сечового міхура та уретри 81. Що необхідно виявити у хворого із травматичним ушкодженням сечового міхура? 82. За якими принципами формується перелік ушкоджень для проведення диференціальної діагностики при травматичних ушкодженнях тазових кісток та органів малого тазу? 83. Назвіть найбільш вірогідні методи діагностики, які допоможуть в постановці діагнозу травми уретри. 84. Особливості фізікального обстеження дітей із травмою мошонки. 85. Що найбільше важливо визначити при формуванні лікувальної тактики у хворих із травматичним ушкодженням сечовивідної системи? 86. Яка частота гнійно-септичних захворювань у новонароджених, їх структура та головні причини виникнення? 87. Які анатомо-фізіологічні особливості будови шкіри та підшкірної клітковини сприяють розповсюдженню запального процесу? 88. Назвати клінічні прояви некротичної флегмони новонароджених в залежності від форми. 89. Лікувальна тактика при некротичній флегмона новонароджених. 90. Форми та клінічні прояви омфаліту у новонароджених. 91. Диференційна діагностика катарального омфаліту та нориць. 92. Особливості лікування омфаліту в залежності від форми захворювання. 93. Ускладнення та наслідки які виникають у зв’язку з омфалітом у дитини. 94. Коли і з чим пов’язано захворювання мастита новонароджених? 95. Особливості оперативного втручання при маститі новонароджених. 96. Причини виникнення парапроктиту у новонароджених. 97. Оперативні втручання, які проводять при парапроктиті в залежності від причини виникнення. 98. З яких напрямків складається лікування гнійно-септичних захворювань новонароджених? 99. Що є в основі емпіричного підходу до призначення антибіотиків? 100.Бактеріологічне дослідження при гнійно-септичних захворюваннях. Як його проводити? 101. Назвіть складові лікувального впливу на організм дитини з гнійно-септичними захворюваннями від чого він залежить. 102. Що таке синдром системної запальної відповіді? 103. Які складові токсичної форми захворювання згідно міжнародної класифікації сепсису? 104. Чим відрізняється кровообіг сегментів кісток у новонароджених? 105. Коли закінчується формування епіфізів довгих трубчатих кісток і які критерії підтвердження? 106. Який в нормі внутрішньокістковий тиск? 107. Які особливості діагностичної пункції та вимірювання внутрішньокісткового тиску у дітей з підозрою на гострий гематогенний остеомієліт. Як змінюється внутрішньокістковий тиск при гострому гематогенному остеомієліті? 108. Особливості структури довгої трубчатої кістки. 109. Назвіть клінічні форми гострого гематогенного остеомієліту. 110. Розкрийте тромбоемболічну теорію гострого гематогенного остеомієліту. 111. Чому у новонароджених і дітей до 2-х років життя зустрічається метаепіфізарне ушкодження? 112. Назвіть атипові форми остеомієліту. 113. Який найбільш частий симптом метаепіфізарного остеомієліту і як його підтвердити? 114. Особливості пункції суглобів у немовлят і як часто вони проводяться. 115. Особливості іммобілізації та її термін у дітей з метаепіфізарним остеомієлітом. 116. Перелічити ускладнення, які пов’язані з гематогенним остеомієлітом і коли вони з’являються. 117. Термін диспансерного нагляду і можливі наслідки захворювання. 118. Що включає амбулаторний нагляд за хворими з гематогенним остеомієлітом? 119. Коли показано санаторно-курортне лікування? 120. Назвіть найбільш поширені оперативні втручання при хронічному остеомієліті у дітей. 121. Перелічити клінічні прояви гемангіом та лімфангітом. 122. Назвати методи консервативного та оперативного лікування гемангіом та лімфангіом. 123. Назвати клінічні прояви пігментних пухлин. 124. Лікувальна тактика при пігментних пухлинах. 125. Клініка атером та дермоїдних кіст. 126. Особливості видалення дермоїдних кіст. 127. Визначити клінічні прояви меланоми. 128. Диференційна діагностика та комбіноване лікування меланоми. 129. Перелічити клінічні прояви м’якотканинних злоякісних пухлин (рабдоміосаркома, тератобластома). 130. Хірургічне та комбіноване лікування м’якотканинних злоякісних пухлин. 131. Допоміжні методи діагностики пухлин у дітей. Їх роль у диференційній діагностиці. 132. Особливості клінічного перебігу доброякісних пухлин та пухлиноподібних захворювань кісток. 133. Методи хірургічного лікування доброякісних пухлин та пухлиноподібних захворювань кісток. 134. Консервативне лікування кіст кісток. 135. Клінічні прояви остеогенної саркоми та саркоми Юінга. 136. Принципи комбінованого лікування злоякісних новоутворень кісток. 137. Клініка доброякісних пухлин кісток. 138. Методи лікування доброякісних пухлин кісток. 139. Методи діагностики злоякісних пухлин кісток. 140. Клінічні прояви та лікування нефробластом у дітей. 141. Клінічні прояви та лікування нейробластом у дітей. 142. Допоміжні методи діагностики пухлин за очеревинного простору у дітей. 143. Клініка та діагностика пухлин середостіння. 144. Лікування дітей зі злоякісними та доброякісними пухлинами середостіння.^ ПЕРЕЛІК ПРАКТИЧНИХ НАВИЧОК ТА ПРОФЕСІЙНИХ ВМІНЬ ПРИ ВИВЧЕННІ ДИТЯЧОЇ ХІРУРГІЇдля студентів V курсу медичного факультету ВИМОГИ № Н А З В А Н А В И Ч К И повт засв овол озн 1 Збирання анамнезу. + 2 Проведення огляду хворого, пальпація, аускультація. + 3 Описання об’єктивного статусу та визначення клінічних і рентгенологічних симптомів при основних хірургічних захворюваннях. + + 4 Обґрунтування плану обстеження і лікування. + 5 Складання плану обстеження і лікування. + 6 Визначення показань і протипоказань до операції, особливостей ведення післяопераційного періоду. + 7 Визначення групи крові і резус – фактора. + 8 Венепункція, венесекція, внутрішньом’язові, внутрішньовенні та підшкірні ін’єкції. + 9 Тимчасова зупинка кровотечі. + 10 Виконання пункцій плевральної порожнини, суглобів у немовлят, гематоми, гнояка та довгих трубчастих кісток, вимірювання внутрішньокісткового тиску. + 11 Виконання лапароцентеза, лапароскопії. + 12 Виконання новокаїнових блокад. + 13 Накладання асептичних, опікових, корегуючих гіпсових пов’язок. + 14 Розтин гнояка, панариція, первинна хірургічна обробка ран, накладання та зняття швів. + 15 Промивання шлунку, кишечника. Постановка клізм. + 16 Проведення пальцьового обстеження прямої кишки, огляд її дзеркалом, оцінка даних. + 17 Надання невідкладної допомоги при шоку, коліках, кровотечах. + 18 Катетеризація сечового міхура. + + 19 Інтерпретація даних рентгенограм, аналізів крові, сечі, шлункового вмісту та ін. + 20 Оформлення медичної документації хірургічних хворих. + 21 Методика ендоскопічної діагностики та ендоскопічних хірургічних втручань на органах черевної порожнини та грудної клітки. + Кафедра хірургії дитячого віку Дніпропетровської державної медичної академії Зав. кафедрою проф., д.м.н. В. А. Дігтяр Керівник десятку: ^ ІСТОРІЯ ХВОРОБИХворого: (прізвище, ім.’я, вік)Клінічний діагноз:Початок курації:Кінець курації: Куратор:Паспортна частина Прізвище, ім’я, по-батькові. Вік. Стать. Місце проживання. Заняття і місце роботи батьків. Відвідує чи ні дитячий колектив. Надійшов в клініку (дата, день захворювання). Скарги хворого зі слів батьків або того, хто супроводжує. Анамнез захворювання, дата розвитку захворювання в хронологічному порядку. Історія життя дитини: Де народилася (село, місто). День, місяць, рік народження, народилася доношеною, недоношеною, яка по рахунку, вага при народженні. Пологи нормальні, важкі; як протікала вагітність у матері; чим нездужала мати під час вагітності. На який день дитина була прикладена до грудей, як годувалася (грудьми, штучно). Коли загоївся пупок. На якому місяці був введений прикорм. Хвороби періоду новонароджених (піодермія, флегмона новонароджених, пупковий сепсис та ін.)Як росла та розвивалась: Травлення та звичайний режим: Особиста гігієна дитини (чи проводиться батьками): Захворювання в родині (туберкульоз, сифіліс, алкоголізм, нервове або психічне, хвороби обміну речовин, ендокринних залоз, гемофілія, злоякісні новоутворення, спадкоємність): Контакт з хворим: Раніше перенесені: операція, травматичні пошкодження, інфекційні захворювання. Щеплення. Чи переливалась кров, плазма, виворотка, гамма-глобулін:^ Стан хворогоПоведінка хворого: під час огляду. Дані фізичного розвитку хворого: а) конституція тіла: пропорційна чи ні (якщо деформації – вказати) б) стан травлення, розвитку підшкірно-жирового шару, тургор: г) температура: д) пульс: е) дихання:Докладно досліджується по системам: Шкіра:Видимі слизові оболонки:Підшкірно-жирова клітковина. Лімфатичні вузли (шийні, пахвинні, пахові та ін.):Голова: стан родничківСуглоби:Кісткова система: (при необхідності вказати антропометричні дані.)Хребет:Обличчя:Ротова порожнина: язик, піднебіння, мигдалики. Глотка, слинні залози.Шия, щитовидна залоза. Гортань.Стравохід.Грудна клітка (форма, підключичні, надключичні ямки, міжребер