Київський національнийуніверситет імені Тараса Шевченка
Кафедра міжнародного туризму
Індустріальнаспадщина України
Київ – 2011
Індустріальнийтуризм – це відвідування об’єктів промислової спадщини, тобто непрацюючихпідприємств, пристосованих для туристів та музеїв. ставши окремим видомтуризму, індустріальний туризм не загубив зв’язку з іншими різновидами туристичноїї галузі. Окрім ділового туризму, індустріальний туризм міцно пов’язаний ізсільським, культурним, пізнавальним туризмом. Одним із різновидівіндустріальних турів є тури для молодих спеціалістів, які вивчають продукціюпідприємства та процес виробництва. Цей вид туризму – дуже перспективний длятих промислових регіонів, на території яких розташовано декілька підприємств.Від комплексних турів туроператори отримують більше прибутку, ніж відіндивідуальних маршрутів.
Індустріальнийтуризм стимулює розвиток малонаселених і слаборозвинених регіонів. Він дозволяєвикористовувати існуючі промислові об’єкти в повному обсязі і й не вимагаєстворення додаткової інфраструктури в промисловому регіоні. Завдякивикористанню вже наявних промислових об’єктів індустріальний туризм потребу єменше часу для свого розвитку, ніж інші види туризму й, відповідно, меншогорозміру інвестицій. Таким чином, цей вид туризму окупається набагато швидшеінших туристичних проектів, що, безсумнівно, позитивно позначається напоказниках розвитку регіональної економіки.
Індустріальнийтуризм як вид відпочинку допомагає відновити сили й працездатність людини івідповідно – психофізіологічні ресурси суспільства. Він сприяє раціональномувикористанню вільного часу людини, збагачує соціально-економічнуінфраструктуру, поглиблює міжрегіональне співробітництво країн, держав інародів. Саме у відтворенні робочої сили полягає головна соціальна функція ітуризму загалом, і індустріального туризму зокрема.
Окрім того,індустріальний туризм має виховне значення, що полягає у підвищенні свідомостіучасників екскурсій, які відвідують різні промислові об’єкти, ознайомлюються ізвиробничим процесом і досягненнями підприємства. Адже екскурсія – це не тількипродукт споживання, а й спосіб виховання, прищеплення культури, смаку.Відвідування індустріальних підприємств може викликати у молодих людей інтересдо техніки й промислової історії свого краю. Це особливо важливо в нашійкраїні, адже не є таємницею, що Україна на національному рівні зіштовхнулася ізпроблемою нестачі кваліфікованої робочої сили. Розвиток індустріального туризму– можливість привернути увагу молоді до справді трудових цінностей.
Основна ідеяіндустріального туризму – подолання негативного ставлення до промислових міст,ознайомлення людей з надбаннями індустріальної епохи, показ кращих творіньіндустріальної цивілізації.
Об’єктиіндустріального туризму – тіла та явища видобувної та переробної промисловості,що відображають, відтворюють, імітують розвиток ландшафту, пов’язаного зпромисловою діяльність людини та мають ту чи іншу пізнавальну цінність.
За походженням об’єктиіндустріального туризму доволі різноманітні, але основоположне значення мають:промислові будівлі та споруди; техногенні форми рельєфу; машинне устаткування.В той же час об’єктами індустріального туризму можуть бути лише ті, які являютьсобою техногенну цінність, є надбанням індустріальної цивілізації, до того жвсі ці об’єкти повинні бути безпосередньо включені до процесу виробництва.
Різниця умотивації людей до подорожей зумовлює орієнтацію індустріального туризму утаких напрямках: навчальний – в першу чергу стосується студентів політехнічнихВУЗів, що отримані під час навчання ландшафтно-техногенні образи та уявленняконкретизують на практиці; науковий – розрахований на фахівців, що займаютьсявивченням та покращення процесу виробництва; професійний – обмін досвідомпрацівників різних підприємств та їх структурних одиниць; діловий –відвідування підприємств з метою укладання договорів купівлі-продажу машинногоустаткування, патентування певних технологічних процесів; спортивний – проведеннярізноманітних змагань на антропогенно-змінених ландшафтах; екстремальний –відвідування промислових ландшафтів з метою отримання гострих вражень; екологічний– ознайомлення з негативним впливом людини на гідрологічні, орографічні тааеросистеми; пізнавальний — відвідування підприємств-гігантів та унікальнихпромислових ландшафтів і спостереження за процесами виробництва на них; соціальний– формування позитивного ставлення до об’єктів індустріальної культури; економічний– отримання доходів від відвідування туристами промислових ландшафтів.
Одним ізнайпоширеніших видів індустріального туризму є відвідування залишених(занедбаних) об’єктів. Це можуть бути залишені недобудовані спорудження, щоколись діяли, промислові, господарські й військові об’єкти, кинуті житловібудинки, райони й навіть міста (так звані міста-примари). Міста-примари і селаіз залишеними мешканцями, які складають особливу частину туристичногоіндустріального капіталу. В Україні це – Чорнобиль і Прип’ять.
Так ідея, якаможе користуватися попитом, – перетворення в природні музеї глухих покинутихсіл у Карпатах і на Луганщині, а на Донеччині будуть цікавити туристів покинутіселища, які було побудовано біля шахт, що нині закриті.
Ближче всього довтілення ідей індустріального туризму в Україні знаходиться Кривий РігДніпропетровської області, де сконцентровано значну кількість помешкань тамостів дореволюційного будівництва, «законсервованих» заводів,залізорудних шахт, кар’єрів, які не такі небезпечні, як вугільні шахтиДонеччини.
Проект«Український техноленд», який виник в м.Єнакієво Донецької областікультурного центру на базі закритих шахт «Юний Комунар» (в ній булопроведено в 1979 р. підземний ядерний вибух з метою дегазації вугільнихпластів, після чого там з’явилася скляна капсула з радіацією в середині) і«Профінтерн», має підтримку в парламенті. Законопроект про йогостворення підтримали всі фракції. За оцінкою фахівців з консерваціївідпрацьованих шахт, гроші, які зараз використовуються саме на консервацію,можна використати на організацію музею та ще й мати прибуток. А поки що наДонеччині функціонують два об’єкта промислового туризму – Артемівський заводшампанських вин і соляної шахти м. Соледару (Донецька обл.). На сьогоднішнійдень відомий спеціальний тур до соляної шахти м. Соледару (Донецька обл.),Екскурсія триває 1,5-2 години і чисельність однієї групи не перевищує 20чоловік. Спуск і підйом із шахти здійснюється в клітці (ліфті) на глибину 300 м., на глибині якої в 280 м проводяться оперні та симфонічні концерти. Вартість такої екскурсіїне перевищує 65 грн. До речі, ці екскурсії популярні в іноземних футбольнихвболівальників, які відвідують футбольні матчі в м. Донецьку. Пропонованиймаршрут по шахті становить близько 700 метрів, включаючи зворотну дорогу до стволу. В переліку обов’язкових вимог є дотримання правил техніки безпеки,затверджені фізіологічні обмеження щодо стану і здоров’я туристів. Екскурсіяпроводиться з екскурсоводом.
В Луганськійобласті також з 2002 р. відпрацьовується питання створення технопарку«Рудник». У місцях, де вперше почалося видобування кам’яного вугілля,втілюється ідея відновлення в театралізованій формі металургійного виробництвапочатку минулого століття та древності з відновленням обладнання, паровозу, атакож імітуванням для туристів обвалу та аварії на шахтах, відвідуванняземлянки, переодягнення в робітничий одяг та ін. Причому, за розрахункамиспеціалістів Управління культури та туризму Луганської ОДА, вказані заходибудуть коштувати значно дешевше, ніж відновлення промислових об’єктів.
Неабиякузацікавленість у туристів викликає кладовище будівельних і промислових кранів ум.Києві (район Видубичі).
Харків – одне знайбільших промислових і науково-дослідницьких міст України, мегаполіс з майжедвохмільйонним населенням. Основні туристичні потоки, що проходять через місто– це або транзит, або діловий туризм. Сам по собі Харків не має ту харизмутуристичних центрів Європи, що, приміром, є в столиці України Києві. Однакговорити про те, що в Харкові звичайному туристові робити нема чого в кореніневірно. Харків чудовий хоча б тим, що, залишаючись зразком радянської типовоїархітектури, має безліч унікальних і цікавих місць, які викликають набагатобільший інтерес, ніж застарілі фотообрази з глянсових туристичних листівок.Перше, що пропонують туристові в Харкові – відвідати площу Свободи – величезнийпростір у центрі міста, обмежений будинками в стилі типово радянськогогігантизму. Про те, що Харків – місто в першу чергу індустріальне, свідчитьголовна будова на площі – будинок Держпрому. Цей зразок сталінської архітектуристав першим висотним будинком СРСР.
У Харкові впершев Радянському Союзі було розщеплено ядро атому, на ХДАВП (колишній авіаційнийзавод) виготовлялися крилаті ракети та декілька типів унікальних літаків, доречі на підприємстві є унікальний музей техніки під відкритим небом. На ДП«Завод ім. Малишева» було створено легендарний танк Т-34, на ВП«Монокристал» виготовляються унікальні штучні алмази.
В Харкові впершев Російській імперії втілилися новітні на той час технології, наприклад, булообладнано ліфтом і сміттєпроводом житловий будинок на вул. Сумській, в такзваному будинку «Саламандри».
Слід зазначити,що значну кількість корпусів заводів і фабрик, у тому числі діючих, булопобудовано в ХІХ — початку ХХ ст. та ще й досі укомплектовано обладнанням, якемайже не експлуатується в європейських країнах, саме це може приваблюватитуристів.
У самому місті єбагато привабливих для вказаної категорії туристів об’єктів цивільної оборони,закинутих чи демонтованих заводів і споруд, а для архітекторів будуть цікавітипові житлові будинки, що побудовані в ХІХ ст. (наприклад, в м. Дніпропетровськупісля Другої світової війни такі не збереглися). Незважаючи на те, що Харків закількістю музеїв поступається не тільки м. Києву, а й, наприклад, м. Чернігову,все ж такі специфічні, «закриті» відомчі музеї, як музей Швидкої допомоги чиНаціонального банку можуть вразити примхливого туриста. А в музеях заводів«Комунар» і «Хартрон» зібрана вся історія промисловогоХаркова.
Індустріальні(промислові) об’єкти м. Харкова (райони «Турбоатом», ХЕМЗ, ХТЗ,«Електротяжмаш», Рогань та ін.) розташовано майже в одному секторіміста з гарними транспортними розв’язками та транспортними артеріями(Холодногірсько-заводська лінія метрополітену), розвинутою інфраструктуроюхарчування та відпочинку. Найближчі приміські залізничні станції,автомагістралі також проходять поблизу промислової зони. Науково-досліднімістечка (наприклад, селища Жуковського, П’ятихатки ) теж розташовано в міськійзоні з гарними транспортними можливостями.
Практикапроведень екскурсій на промислові об’єкти існує і в м. Кривий Ріг, проте такіекскурсії тут носять не систематичний, а скоріше разовий характер. Так, під часпроведення ІІ Міжнародної наукової конференції з проблем антропогенноїгеографії та ландшафтознавства (Кривий Ріг, 5 – 8 жовтня 2005 р.),запропонували дві екскурсії за регіональним принципом. Перша – до Південногогірничо-збагачувального комбінату, друга – до Північногогірничо-збагачувального комбінату та РУ ім. Р. Люксембург.
Проведеноекскурсію на шахту «Батьківщина» — найглибшу залізорудну шахтуЄвропи, де екскурсантів було опущено на горизонт глибиною 1315 м.
За підкласамипромислових ландшафтів запропоновано виділяти гірничопромисловий іфабрично-заводський туризм.
Цікавою єдиференціація міст за придатністю до індустріального туризму, в основу якоїможна взяти критерій різнорідності об’єктів промислового туризму. Так буловиділено монофункціональні міста, тобто міста, в яких існують умови длярозвитку одного напрямку туризму – або гірничопромислового (як правило,представлений у невеликих містах типу Марганця, Токмак, Червоноград,Олександрія, Торез тощо) або фабрично-заводського (представлений переважно увеликих містах, типу Харкова, Дніпропетровська, Запоріжжя, Києва), а такожполіфункціональні міста, де ймовірний розвиток обох напрямків, прикладами єКривий Ріг, Маріуполь, Донецьк.
Додатковимистимулами розвитку індустріального туризму є те, що Україна володіє цілим рядомунікальних всесвітньовідомих промислових підприємств, таких як «МітталСтіл Кривий Ріг», Дніпрогес і «Запоріжсталь»,«Південмаш» та завод ім. Петровського у Дніпропетровську, Харківський«Турбоатом» тощо; промислові регіони є потужним осередком фінансовихресурсів, що можуть бути використанні як для розвитку потужноїматеріально-технічної бази, проведення інтенсивної рекламної кампанії, так ідля створення атрактивних закладів культурного та пізнавального характеру; дотого ж у, промислових центрах зосереджуються освітні та наукові заклади, деможливе створення наукових розробок, які стосувалися б індустріального туризму,та емпірична їх перевірка.
До об’єктівпромислового туризму відносяться:
— заводи тафабрики, шахти та кар’єри, промислові споруди та обладнання (діючі й такі, щоне використовуються);
— військовіоб’єкти, які виведено з під управління та керування Міністерства оборониУкраїни чи інших військових формувань;
— об’єкти цивільноїоборони, що не використовуються за призначенням;
— об’єктитранспортного комплексу та зв’язку (діючі й такі, що не використовуються);
— виставки тамузейні комплекси (експонати) промислових, транспортних, військових об’єктів,об’єктів цивільної оборони;
— об’єктинауково-дослідницької сфери, які не використовуються за призначенням чи непідпадають під категорію з обмеженим доступом.
Суб’єктамикооперації, які можуть бути задіяні до організації та впровадження системиіндустріального туризму, є:
— туристичніагенції та готелі;
— адміністраціїоб’єктів індустріального туризму;
— місцеві органивлади та управління;
— страховікомпанії та рекламні агенції;
— підрозділи МНС;
— охоронніструктури;
— транспортнікомпанії;
— виробникиспеціального одягу та приладів;
— ремонтно-відновлювальні організації;
— установиторгівлі та харчування;
— організації(оператори) із забезпечення зв’язку.
До проблемнихпитань щодо налагодження системи організації та проведення турівіндустріального туризму можна віднести:
— недосконалістьзаконодавчо-нормативної бази в цій області;
— необхідністьвпровадження системи техніки безпеки при проведенні екскурсій на об’єктипідвищеної безпеки;
— відсутністьдостатньої кількості гідів та спеціалістів в області проведення екскурсій наоб’єктах індустріального туризму.
Висновки. Отже,індустріальний туризм має всі перспективи, для того, щоб зайняти певний сегменттуристичного ринку України, плацдармом для цього є потужний промисловийосередок.
Завданнягеографічної науки у реалізації ідеї розвитку індустріального туризму вбачаємов обґрунтуванні його основних концептуальних положень, з’ясуванні туристичногопотенціалу індустріальних регіонів, розробці конструктивно-географічнихпропозицій щодо стимулювання розвитку туризму в промислових центрах.
індустріальнийпромисловий туризм
Списоквикористаної літератури
1. Про туризм: Закон України(324/95-ВР) // zakon.rada.gov.ua.
2. Чередниченко О.Ю., ЧередниченкоА.О. Взаємозв’язок між туристичним сектором економіки та залізничнимтранспортом України // Вісник економіки транспорту і промисловості. Вип.21. –Харків: УкрДАЗТ, 2008. – С.141-144.
3. Казакова Т.А. Екскурсії в шахту –перспективний напрямок розвитку техногенного туризму // Теоретичні,регіональні, прикладні напрями розвитку антропогенної географії таландшафтознавства: Мат. ІІ міжнар. наук. конф. – Кривий Ріг, 2005. – С.124-127.
4. Манюк В.В. Проблема збереженнягеологічних пам’яток природи Дніпропетровщини та їх використання длякраєзнавства та потреб туризму // Туристично-краєзнавчі дослідження. – Вип. 2.– К.: ЧП Кармаліта, 1999. – 656 с.
5. Алейнікова Г. М. Організація іуправління турбізнесом / Г. М. Алейнікова. – Донецьк: ДІТБ, 2002. – 184 с.
6. Богомолова Е. С. Организация ирегулирование туристско-рекреационного комплекса региона: монографія / Е. С.Богомолова. – Майкоп, 2005. – 153 с.