Інформаційне забезпечення підприємницької діяльності

МІНІСТЕРСТВООСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙФАКУЛЬТЕТ МЕНЕДЖМЕНТУ І БІЗНЕСУ
КАФЕДРАДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ
СЕКЦІЯДОКУМЕНТОЗНАВСТВА ТА ІНФОРМАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
КУРСОВАРОБОТА
Натему: “Інформаційне забезпечення підприємницькоїдіяльності”
ДНІПРОПЕТРОВСЬК2010

План
 
Вступ
РОЗДІЛ1.Теоретичніоснови
1.1Підприємницька діяльність, її принципи та умови здійснення
1.2Суть, роль і значення інформації
1.3Інформаційне забезпечення
1.4Теоретичні основи інформаційного забезпечення діяльності підприємства насучасному стані
РОЗДІЛ2. 2.1 Дослідження передумов і можливості інформаційного забезпеченнядіяльності підприємництва
2.2 Активізація і вдосконаленнясуб’єктів підприємництва
РОЗДІЛ3. Інформаційне забезпечення діяльності підприємства на основі побудови йогоінформаційно – керуючої системи
3.1Державна підтримка підприємства. Створення Програм для підтримкирозвитку підприємництва
3.2Ресурсне та інформаційне забезпечення підприємництва за допомогоюспеціальних Програм по забезпеченню розвитку підприємства
Висновок
Література

Вступ
 
Актуальністьтеми. В сучасних умовах успішна реалізаціяцілей і завдань розвитку підприємства значною мірою залежить від ефективноговикористання його інформаційних ресурсів. Інформаційні ресурси є основоюінформаційного забезпечення діяльності підприємства і визначають йогостратегічний успіх. Передумови інформаційного забезпечення діяльностіпідприємства формуються під безпосереднім впливом чинників його зовнішнього тавнутрішнього середовища та орієнтують підприємство на збільшення обсягівінформаційних ресурсів, що використовуються для управління.
Ефективністьвикористання інформаційних ресурсів підприємства визначає результативністьреалізації не тільки його поточних завдань, а й стратегічних цілей розвитку, щопотребує принципово нових підходів до інформаційного забезпечення всієїдіяльності. Підвищення рівня інформаційного забезпечення діяльностіпідприємства приводить до збільшення оперативності та адекватності процесуприйняття управлінських рішень, зростання показників ефективності діяльностіпідприємства, стабілізації його фінансового стану. Все це веде до посиленняконкурентних позицій підприємства.
Інформаційнезабезпечення діяльності підприємства залежить нетільки від наявності інформаційних ресурсів, а й від можливостей впровадженняінформаційних інновацій, впорядкування інформаційних потоків підприємства, відвирішення проблем його ефективної інформаційної взаємодії з суб’єктами ринку.
Об’єктомдослідженняєдіяльність підприємства в аспекті її інформаційного забезпечення.
Предметомдослідженняєпринципи, методи та практичні аспекти інформаційного забезпеченняпідприємницької діяльності.
Теоретичноюосновою роботи стали наукові праці вітчизняних і зарубіжних учених в галузіуправління підприємством та інформаційного забезпечення його діяльності.Правове поле дослідження становлять чинні законодавчі та нормативні документи,що регламентують діяльність підприємств.підприємницький інформаційний бізнес ресурсний

РОЗДІЛ1. Теоретичні основи
 
1.1Підприємницька діяльність, її принципи та умови здійснення
 
Статтею1 Закону України «Про підприємництво»від 7 лютого 1991 р. підприємництво визначено як безпосередня самостійна,систематична, на власний ризик діяльність по виробництву продукції, виконаннюробіт, наданню послуг з метою отримання прибутку, яка здійснюється фізичними таюридичними особами, зареєстрованими як суб’єкти підприємницької діяльності упорядку, встановленому законодавством.
Створення(заснування) суб’єкта підприємницької діяльності юридичної особи, а такожволодіння корпоративними правами не є підприємницькою діяльністю, крімвипадків, передбачених законодавством.
Матеріальнуоснову підприємницької діяльності становить власність. Власність якекономічна категорія — це відносини між людьми з приводу речей, якіполягають у присвоєнні або в належності матеріальних благ одним особам івідповідно у відчуженні цих благ від усіх інших осіб.
Власник маєправо використовувати належне йому майно (будівлі, споруди, засоби виробництва,вироблену продукцію, транспортні засоби, грошові кошти, цінні папери тощо) дляпідприємницької діяльності. Власникам забезпечуються рівні умови здійсненнясвоїх прав.
Власність неповинна використовуватися на шкоду людині й суспільству.
Згідноз ч. 4 ст. 13 Конституції України держава забезпечуєзахист прав усіх суб’єктів права власності та господарювання, соціальнуспрямованість економіки. Всі суб’єкти права власності рівні перед законом.
Суб’єктипідприємництва.
Відповідно дост. 2 Закону України «Про підприємництво» суб’єктами підприємницькоїдіяльності (підприємцями) можуть бути:
— громадяниУкраїни, інших держав, не обмежені законом у правоздатності або дієздатності;
— юридичні особивсіх форм власності, встановлених Законом України «Про власність».
Свободапідприємницької діяльності.
Суб’єктипідприємницької діяльності (підприємці) мають право без обмежень прийматирішення і здійснювати самостійно будь-яку діяльність, що не суперечить чинномузаконодавству. Проте в деяких видах діяльності у зв’язку з підвищеними вимогамидо безпеки робіт та необхідністю централізації функцій управлінняпідприємництво застосовуватися не може. Перелік таких видів діяльностівстановлює Верховна Рада України за поданням Кабінету Міністрів України.
Однієюз головних умов здійснення підприємницької діяльності є державна реєстраціяпідприємництва.
Заняттяпідприємницькою діяльністю без державної реєстрації тягне за собою накладенняштрафу від трьох до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян зконфіскацією виготовленої продукції, знарядь виробництва і сировини чи безтакої (ст. 164 Кодексу про адміністративні правопорушення). Якщо ці дії вчиненопротягом року після накладення адміністративного стягнення за такі ж порушення,фізична особа, винна у їх вчиненні, може бути притягнена до кримінальноївідповідальності у вигляді штрафу від ста до двохсот п’ятдесятинеоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строкдо двох років, або обмеженням волі на той самий строк (ч. 1 ст. 202 КК).
Державнареєстрація суб’єктів підприємницької діяльності здійснюється відповідно до ст.8 Закону України «Про підприємництво» і детальнорегулюється Положенням про державну реєстрацію суб’єктів підприємницькоїдіяльності, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 травня1998 р. № 740.
Державнареєстрація суб’єктів підприємницької діяльності проводиться у виконавчомукомітеті міської, районної в місті ради народних депутатів або в районній,районній міст Києва і Севастополя державній адміністрації за місцезнаходженнямабо місцем проживання цього суб’єкта, якщо інше не передбачено законом.
Місцезнаходженнямсуб’єкта підприємницької діяльності (юридичної особи) на дату державноїреєстрації може бути місцезнаходження (місце проживання) одного із засновниківабо місцезнаходження за іншою адресою, що підтверджується договором, якийпередбачає передачу засновникові у власність або користування приміщення,частини приміщення (договір купівлі-продажу, міни, дарування, оренди, лізингу,безоплатного користування майном, про спільну діяльність, установчий договіртощо).
Длядержавної реєстрації суб’єкта підприємницької діяльності — юридичної особиподаються такі документи:
— рішеннявласника (власників) майна або уповноваженого ним (ними) органу про створенняюридичної особи (крім приватного підприємства). Якщо власників абоуповноважених ними органів два і більше, таким рішенням є установчий договір, атакож протокол установчих зборів (конференції) у випадках, передбаченихзаконом;
— статут, якщовідповідно до законодавства це необхідно для створюваної організаційно-правовоїформи суб’єкта підприємницької діяльності;
— реєстраційнакартка встановленого зразка, яка є водночас заявою про державну реєстрацію;
— документ, щозасвідчує сплату власником (власниками) внеску до статутного фонду суб’єктапідприємницької діяльності в розмірі, передбаченому законом;
— документ, щозасвідчує внесення плати за державну реєстрацію. Громадяни, які мають намірздійснювати підприємницьку діяльність без створення юридичної особи, подаютьреєстраційну картку встановленого зразка, яка водночас є заявою про державнуреєстрацію, копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номера фізичнійособі — платнику податків та інших обов’язкових платежів і документ, щозасвідчує внесення плати за державну реєстрацію.
За державнуреєстрацію (перереєстрацію) суб’єктів підприємницької діяльності вноситьсяплата (реєстраційний збір): для громадян-підприємців — 1,5, для юридичних осіб- 7 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; за прискорену (протягомодного дня) державну реєстрацію (перереєстрацію) суб’єктів підприємницькоїдіяльності — потрійний розмір відповідного реєстраційного збору; за державнуреєстрацію змін (доповнень) до установчих документів суб’єктів підприємницькоїдіяльності — 30 відсотків реєстраційного збору.
Скасуваннядержавної реєстрації позбавляє суб’єкта підприємницької діяльності статусуюридичної особи і є підставою для виключення його з Єдиного державного реєструпідприємств і організацій України.
Дляздійснення підприємницької діяльності підприємець має право укладати згромадянами договори про використання їхньої праці.При укладенні трудового договору (контракту, угоди) підприємець зобов’язанийзабезпечити умови та охорону праці, її оплату не нижче встановленого в Українімінімального рівня, а також інші соціальні гарантії, включаючи соціальне ймедичне страхування та соціальне забезпечення відповідно до чинногозаконодавства. При втраті працездатності підприємець забезпечує потерпіломувідшкодування витрат у випадках і порядку, передбачених чинним законодавством.
Здійснюючипідприємницьку діяльність, підприємець зобов’язаний не завдавати шкодидовкіллю, не порушувати прав та інтересів громадян, підприємств, установ,організацій і держави, що охороняються законом. За заподіяні шкоду і збитки підприємецьнесе майнову та іншу встановлену законом відповідальність.
Суб’єктпідприємництва — юридична особа — може бути визнана арбітражним судом банкрутому порядку, передбаченому Законом України «Про відновленняплатоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
1.2Суть, роль і значення інформації
 
Теоріяінформації оперує такими поняттями, як сигнали, кількість інформації і процесиїї перетворення, оцінка надійності і швидкості передачі інформації, можливістьнайбільш зручного її запису (кодування) тощо.
Підсигналомрозуміють форму перетворення і передачі інформації за допомогою букви, цифри,звуку, імпульсу тощо. За допомогою сигналів можна передати і одержати певнеповідомлення, яке становить сукупність значень, що характеризують певні явища,події, процеси.
Ступіньзменшення невизначеності в результаті передачі повідомлення називається кількістюінформації.
Правильневизначення кількості інформації дає змогу уникнути перевантаження керівників іспеціалістів, оскільки існує показник: «межі інформації, яку можепереробити людина за певний період». На практиці здебільшогоспостерігається перевантаження інформацією виробничого персоналу приблизно у3-4 рази порівняно з нормами.
Інформацію,що використовується в управлінні, класифікують за різними ознаками:
1) за формоювідображення — візуальна (графіки, таблиці, табло і т. д.), аудіо інформація(сприймається на слух завдяки звукозапису), аудіовізуальна (поєднує інформаціюу формі зображення і звуку);
2) за формоюподання — цифрова, буквена і кодована;
3) за порядкомвиникнення — первинна і похідна;
4) за характеромносіїв інформації — документована і не документована;
5) запризначенням — директивна (розпорядча), звітна і довідково-нормативна;
6) за напрямомруху — вхідна і вихідна;
7) застабільністю — умовно-перемінна та умовно-постійна;
8) за способомвідображення — текстова (алфавітна, алфавітно-цифрова) і графічна (креслення,діаграми, схеми, графіки);
9) за способомобробітку — що піддається і що не піддається механізованій обробці.
Залежно від функції,яку виконує інформація в управлінському циклі, вона буває розпорядчою,зворотного зв’язку, запам’ятовуючою та ін.
У процесі управлінської діяльності використовують:
— науково-технічну;
— адміністративно-правову;
— метеорологічну;
— агробіологічну;
— та інші види інформації.
Наукову інформацію, в свою чергу, поділяють на:
— економічну;
— соціально-політичну;
— ідеологічну та ін.
Найбільшупитому вагу у загальній кількості інформації мають економічні дані.
Економічнаінформація — це сукупність цифр, фактів,відомостей та інших даних, які переважно кількісно відображаютьсуспільно-економічні явища і процеси. Вона містить дані соціально-економічногопланування і прогнозування, фінансових планів, первинного, оперативного йбухгалтерського обліку, статистичної звітності, економічного аналізу тощо.
Запризначенням інформацію ділять на:
— планову;
— обліково-бухгалтерську;
— звітну;
— статистичну;
— виробничо-оперативну;
— розпорядчу;
— довідкову;
— нормативну.
Заспособом передачі — на ту, що передається:
— усно;
— поштою;
— телефоном;
— телетайпом;
— факсом.
Заперіодичністю на:
— систематизовану(змінну, добову, декадну, квартальну і т. п.);
— ймовірну,обумовлену зовнішніми і внутрішніми виробничими подіями (вихід з ладу техніки,затримка з поставкою пального, насіння і т. п.).
Захарактером носіїв на:
— документизовану;
— недокументизовану.
Повідношенню до процесу обробки на:
— оброблювану;
— необроблювану;
— аналітичну.
Крім того, інформаціяможе ділитись на достовірну і недостовірну, достатню, недостатню інадлишкову, активну і пасивну, цифрову, алфавітно-цифрову і алфавітну.
Замісцем виникнення розрізняють зовнішню інформацію,що надходить від вищестоящих органів, а також підприємств, організацій іустанов, які підтримують з об’єктом управління господарські зв’язки, івнутрішню — що виникає на підприємстві (в об’єднанні). Так, на основі плановогозавдання приймаються управлінські рішення, які потім відображують уматеріально-технічній підготовці виробництва, техніко-економічному іоперативному плануванні, оперативному управлінні технологічними і економічнимипроцесами, обліку і контролі за фінансовою діяльністю підприємства, звіті,аналізі результатів виробничо-господарської діяльності тощо.
Сукупністьповідомлень з (однаковими або близькими властивостями), що розподілені у данійсистемі з метою здійснення управління, утворюють інформаційні потоки напідприємстві.
Потокиінформації різноманітні:
— потокивисхідної інформації — основа для розробки рішень;
— потокинизхідної інформації — це постанови, рішення, вказівки вищестоящих організацій;
— потокирегулюючої інформації — зазначені вище документи і деякі спеціальні нормативніположення.
Упідприємницькій діяльності використовують планову інформаціюу вигляді нормативів матеріальних витрат і затрат праці. Від якості нормативноїінформації залежать ефективність управління, дієвість рішень, що приймаються,успішність здійснення контрольних та інших функцій.
Інформація маєряд характерних особливостей таких, як корисність, вірогідність, однозначність,періодичність, несперечливість, надмірність.
Корисністьінформації прийнято оцінювати за тим ефектом, який ця інформація здійснює нарезультати управління. На практиці інформація може бути зовсім непотрібною (незмінює ймовірності досягнення цілі і розв’язання поставлених завдань) інадзвичайно цінною, дає змогу підвищити імовірність досягнення цілі.
В інших випадкаходержана інформація може призвести до прийняття рішення, що змінює положенняоб’єкта управління в гірший бік, тобто зменшує імовірність досягнення цілі, —ця інформація називається дезінформацією.
Важливою якісноюхарактеристикою інформації є її вірогідність. Вірогідною якісноюхарактеристикою інформації є її вірогідність. Вірогідною вважають інформацію,яка не перевищує припустимий рівень перекручення дійсного явища або процесу івідображає те, що вона повинна відображати. На вірогідність інформації, яканадходить, впливають інформаційні бар’єри, тобто перешкоди, що заважаютьзбереженню кількості і якості інформації і призводять до її неповноти (географічні,відомчі, економічні, технічні, психологічні бар’єри).
Надмірністьінформації (повторюваність, дублювання) може бути корисною, якщо вона підвищуєнадійність системи даних, і непотрібною — якщо вона містить дані, якіповторюються і не використовуються для прийняття рішень. Кожний менеджер забудь-яких обставин повинен забезпечувати надійну цінність інформації, щопередається. Критерієм в оцінці цієї вимоги є глибина, змістовність і ступіньвідповідності інформації поставленим цілям.
Для ефективногофункціонування системи управління важливе значення має своєчасністьнадходження інформації. Часткова інформація, одержана своєчасно, значнокорисніша для управління, ніж повна інформація за всією формою, яка одержана іззапізненням. Досвід показує, що багато простоїв техніки і людей трапляютьсячерез недостатнє оперативне забезпечення управлінського апарату потрібноювірогідною інформацією.
1.3Інформаційне забезпечення
 
Сукупністьвихідної інформації різного характеру, що призначена для прийняття рішень у сферівиробничого підприємництва можна вважати за інформаційне забезпеченняпідприємництва.
Вихіднаінформація для виробничого підприємництва має два різновиди:
1) інформаціяпро стан зовнішнього середовища;
2) інформаціяпро стан фірми (чи наявних передумов її створення).
Усвою чергу, інформація першого різновиду містить дві групи:
а) ринковакон’юнктура;
б) механізмрегулювання діяльності фірми владними структурами держави.
Дляхарактеристики ринкової кон’юнктури залучають дані, що наводять в офіційній літературі,статистичних оглядах, комерційних публікаціях, рекламних виданнях та ін.Доцільним і результативним є інформації у вигляді прямого опитування,анкетування та інших прийомів, що широко використовуються у практицімаркетингових досліджень. Інформацію про ринкову кон’юнктуру при створенні чирозвитку фірми можна поділити на наступні види:
1) характеристикаринку (ємність, структура, насиченість відповідною продукцією);
2) характеристикатовару і можливості його збуту ( призначення товару, вимоги до якості, етапи«життя» на ринку, обсягпопиту і пропозиції та ін.);
3) рівеньконкуренції ( наявність конкурентів, їх кількість, потужність, фінансовастабільність, рейтинг);
4) рівень цін(види, аранжування і динаміка цін на відповідну продукцію, прогноз ціновихтенденцій у майбутньому);
5) можливостізалучення коштів ( розвиненість банківських, інвестиційних та фінансовихустанов, види кредитів, умови кредитування, кредитні проценти);
6) фінансовіхарактеристики ( курси валют, активність фондових бірж, темпи інфляції);
7) можливостіресурсозабезпечення (джерела і умови постачання ресурсів, рівень цін наматеріальні ресурси, активність товарних бірж);
8) інші видиінформації ( стабільність макроекономічної політики, рівень безробіття,активність іноземних інвесторів та ін.).
Найрегламентованішоюі, на певний період достатньо однозначною, є інформація про механізмрегулювання діяльності фірм, оскільки як економічні, так і адміністративніважелі держави встановлюються відповідними нормативними актами – законами, затвердженимизаконодавчою владою (Верховною Радою), декретами, прийняттями виконавчою владою(Кабінетом Міністрів), або інструкціями, положеннями, рішеннями тимиустановами, які наділені відповідними правами (від державних міністрів домісцевих органів самоврядування). Тому показники, що характеризують механізмрегулювання, мають нормативний характер, тобто є обов’язковими, і нехтуванняними призводить до економічних або адміністративних санкцій. Обсяг і змістнормативної інформації значний і динамічний, що призводить до великоїймовірності похибок при обґрунтуванні доцільності діяльності фірм. Запобігтипомилкам можна лише за умови постійного і систематичного висліджуваннянормативної документації. Тому на фірмі повинен обов’язково створюватись відділчи підрозділ, який би займався даними питаннями.
Інформаціюпро регулювання діяльності фірми владними структурами держави можна поділити натакі види:
1) системаоподаткування (види податків, норми податків, податкові пільги, порядок ітермін стягнення податків);
2) системаобов’язкових платежів (види і норми платежів, порядок і термін нарахування,порядок контролю за платниками);
3) системаціноутворення (види товарів з фіксованими (регульованими) цінами, механізмрегулювання);
4) системадержзамовлень і держінвестицій (механізм держзамовлень і наданнядержінвестицій, умови, пільги);
5) системарегулювання зовнішньоекономічної діяльності (механізм регулювання, пільги,обмеження, порядок ліцензування експортно-імпортних операцій і товарів, митнерегулювання);
6) системаантимонопольного регулювання (механізм регулювання, види відповідальності запорушення);
7) системарегулювання оплати праці (генеральні і галузеві угоди, порядок встановленнямінімальної і максимальної заробітної плати);
8) системазахисту прав виробників (права найманих працівників, умови розширення їх прав,відповідальність власника і т.д.);
9) системазахисту прав споживачів (механізм сертифікації продукції, перелік і порядокобмежень щодо випуску і реалізації деяких товарів);
10) системазахисту оточуючого середовища (екологічні нормативи, механізм контролю за їхдодержанням, відповідальність виробника);
11) інші видирегулювання (механізм регулювання кредитної політики і контролю за діяльністюкомерційних банків, порядок організації та реєстрації фірм і т.д.).
Інформація простан фірми найдоступніша підприємцю, оскільки формується за його участю. Єпевні відмінності у обсязі, складі та джерелах отримання такої інформації дляфірми, яка вже діє, і яка тільки створюється. У першому випадку можна створитипевний інформаційний масив на підставі звітної і планової інформації (річні,квартальні, місячні звіти фірми, бухгалтерські звіти, прогнози розвитку фірми іт.д.). У другому випадку частина інформації відпадає (наприклад, можутьбути відсутні виробничі потужності, а отже відповідні економічніхарактеристики), а частина має неповний характер (наприклад, технічний рівеньустаткування, за паспортними даними, високий, але можливість забезпечитивисокий рівень технології і організації виробництва ще невідома). Великачастина інформації носить теж нормативний характер, але це внутрішньо фірмовийрівень нормативності, тобто наприклад: норми трудомісткості, енергоємності,матеріалоємності продукції, нормативи оборотних коштів, нормативи чисельностіта інше.
Доінформації, що характеризує стан фірми можна віднести наступні види:
1) організаційно-правовіхарактеристики (правовий статус, форма власності, організаційна структура,наявність філій, торгової марки і т.д.);
2) виробничіпотужності (величина, структура, відповідність до характеристик нового товару);
3) матеріальні(у тому числі і паливно-енергетичні) ресурси ( специфіка матеріальних ресурсів,розмір запасів, наявність і характеристика інформації, умови зберігання іт.д.);
4) трудовіресурси ( кількість персоналу, його склад і характеристики, джерела поповненняперсоналу);
5) організаційно-технологічніможливості (відповідність техніки, технології, організації виробництва до вимогконкурентоспроможної продукції, наявність ліцензій та патентів);
6) економічніхарактеристики (рентабельність, продуктивність праці, фінансовий стан);
7) екологічніхарактеристики ( рівень екологічної безпеки виробництва, можливості йогосертифікації і атестації продукції );
8) інші видиінформації ( кліматичні умови, наближеність до джерел ресурсів і т.д.).
1.4Теоретичні основи інформаційного забезпечення діяльності підприємства насучасному стані.
 
Ефективнефункціонування і перспективний розвиток підприємства в сучасних умовахформування інформаційного суспільства залежить, в першу чергу, від використаннянових методів та інструментів управління підприємством, рівня інформаційногозабезпечення його діяльності та результативності використання інформаційнихресурсів.
Особливароль інформації і інформаційних ресурсів в діяльності сучасних підприємствобумовлена їх безпосередньою участю у будь-яких економічних процесах тапостійно зростаючим рівнем інформатизації ринкового середовища та суспільства вцілому. Сучасний етап розвитку економіки потребує використання науково-обґрунтованихметодів збору, аналізу, обробки та застосування інформації і їївзаємопов’язаних форм, що має сприяти формуванню потенційних інформаційнихресурсів підприємства і послідовній реалізації напрямків його розвитку.
Однієюз умов стабільного функціонування й ефективної реалізації напрямів розвиткупідприємства є використання в його діяльності принципів і інструментаріюінформаційного забезпечення.
Підінформаційним забезпеченням діяльності підприємства розумієтьсясукупність форм, методів та інструментів управління інформаційними ресурсами,необхідних і придатних для реалізації аналітичних і управлінських процедур, щозабезпечують стабільне функціонування підприємства, його стійкий перспективнийрозвиток.
Загальнахарактеристика інформаційних ресурсів та визначення особливостей їх участі вусіх виробничо-господарських процесах сучасного підприємства дозволили дійтивисновку, що інформаційне забезпечення діяльності підприємства має ґрунтуватисяна комплексному використанні потенційних і наявних інформаційних ресурсів зурахуванням їх основних особливостей. Виходячи з цього, в роботі ізвикористанням підходу, заснованого на ідеї ресурсного циклу, визначено основніресурсні характеристики і специфічні особливості функціонального становищаінформаційних ресурсів та надано схему їх відтворювального циклу.
Зурахуванням цих особливостей та використанням інформаційного підходу, теорійінформаційних ресурсів та економічної інформації в роботі сформовано принциповіпідходи до оцінки інформаційних ресурсів. Реалізація цих підходів надаєможливість визначати цінність інформації та формувати максимально раціональнусистему збору даних, що є основою сукупності інформаційних ресурсівпідприємства. У роботі обґрунтовано, що передумови інформаційного забезпеченнядіяльності підприємства формуються під безпосереднім впливом різних чинників ів умовах тісної взаємодії інформаційної і виробничої сфери, що свідчить пропосилення інформаційного аспекту процесу виробництва в сучасних умовах.
Обґрунтуваннянеобхідності й характеристика теоретичних основ інформаційного забезпеченнядіяльності підприємства дозволило визначити можливість отримання синергетичногоефекту від взаємодії інформаційної та виробничої сфери і підвищенняефективності їх функціонування та зробити висновок, що результативність цьогопроцесу безпосередньо залежить від ступеня дослідженості передумов іможливостей інформаційного забезпечення діяльності підприємства.
 

 
РОЗДІЛ2.
 
2.1Дослідження передумов і можливості інформаційного забезпечення діяльностіпідприємництва
 
Передумови іможливості інформаційного забезпечення діяльності підприємства визначаються,перш за все, сучасними тенденціями розвитку інформаційного ринку та новітнімиметодами управління і інформаційної підтримки розвитку підприємства на всіхрівнях господарювання.
Ефективність інформаційногозабезпечення діяльності підприємства безпосередньо залежить від організаціїйого інформаційної взаємодії з різними суб’єктами на ринку інформаційнихпродуктів і послуг, державної інформаційної підтримки розвитку підприємства, атакож формування його інформаційного простору.
Проведено аналіз основнихнапрямків розвитку українського ринку інформаційних продуктів і послуг, якийдозволив визначити основні компоненти його структури та особливості самеінформаційних продуктів і послуг. Зроблено висновок, що специфічною особливістюцього ринку є те, що його стан і динаміка розвитку виступають одночаснорезультатом й умовою стабільного росту економіки. Це визначаєтьсяінформаційними потребами суб’єктів ринку і рівнем розвитку новітніхінформаційних технологій.
В умовах бурхливого ідинамічного росту сучасного ринку інформаційних продуктів і послугрезультативність функціонування підприємств в значній мірі залежить відорганізації їх ефективної взаємодії з суб’єктами ринкового середовища таформування адекватної інформаційної інфраструктури підприємства. Однією зважливих умов формування такої інфраструктури є надання відповідної підтримкина державному і регіональному рівнях в рамках державної інформаційної політики.
Запропонована послідовністьетапів формування і реалізації регіональної програми розвитку інформаційноїінфраструктури підприємств спрямована на забезпечення вирішення важливихзавдань організації ефективної інформаційної взаємодії суб’єктів ринку,вдосконалення інформаційного забезпечення розвитку підприємств регіону іформування їх інформаційної інфраструктури.
В рамках реалізації цієїпрограми передбачається функціонування єдиної регіональноїінформаційно-аналітичної структури підтримки розвитку підприємств, організаційно-економічнумодель.
Результатом функціонуванняданої структури є консолідація інформаційних і інших видів ресурсів увідповідності до інформаційних потреб підприємств на різних етапах життєвогоциклу їх діяльності та загальних напрямків стратегії розвитку регіону.
Визначеннясоціально-економічного ефекту від функціонування даної структури і впливупідвищення рівня інформаційного забезпечення діяльності підприємств проведеноза допомогою економіко-математичного інструментарію та методів імітаційногомоделювання. Проведена оцінка показала, що підвищення рівня інформаційногозабезпечення діяльності підприємства суттєвим чином змінює траєкторію їїрозвитку на кожному з етапів життєвого циклу. Зокрема це відбивається наскороченні термінів виходу на режим беззбиткового функціонування та продовженніперіоду ефективної діяльності.
Проведені дослідженняможливостей організації ефективної взаємодії підприємств з суб’єктами ринкуінформаційних продуктів і послуг та державної підтримки їх розвитку обумовилинеобхідність формування інформаційного простору підприємства. Під інформаційнимпростором підприємства розуміється сукупність інформаційної бази даних іспособів її організації, необхідних для прийняття управлінських рішень,аналізу, контролю і регулювання фінансово-господарської діяльностіпідприємства.
Структуруінформаційного простору підприємства представлено у виді взаємопов’язаногокомплексу координат, що відображає його функціональну і інформаційну складовіта дозволяє формувати базиси процесів агрегації і обробки інформації дляприйняття управлінських рішень.
Розроблені підходи доформування інформаційного простору підприємства в аспекті формалізованоїінтегрованої структури процесів управління, перетворення інформації і прийняттяуправлінських рішень є основою удосконалення системи управління підприємством ізасновані на структурній декомпозиції виробничого процесу як об’єктууправління, функціональній структуризації процесу управління та формалізаціїдокументообігу.
Дослідженіпередумови і можливості здійснення ефективного інформаційного забезпеченнядіяльності підприємства надали можливість дійти висновку про необхідністьрозробки основних напрямів його вдосконалення на основі побудовиінформаційно-керуючої системи підприємства.
2.2Активізація і вдосконалення суб’єктів підприємництва
Важливою умовоюактивізації підприємницької діяльності є підвищення інформаційної обізнаностісуб’єктів господарювання.
Метоюінформаційного забезпечення сфери підприємництва є надання своєчасної,достовірної та повної інформації на основі широкого використання інформаційнихтехнологій, а саме: інформування щодо змін у законодавстві, нормативних актів,прийнятих органами місцевого самоврядування, що стосується підприємницькоїдіяльності, залучення підприємців до семінарів, виставок, ярмарок,бізнес-форумів.
Длявдосконалення інформаційного забезпечення суб’єктів підприємництва можливестворення сайту управління з питань підприємництва, інвестицій та споживчогоринку та подальше наповнення інформаційними масивами щодо суб’єктівпідприємництва міста, нормативно – правових актів, міських проектів і програм,наявних ресурсів тощо.
Для підвищеннякваліфікації суб’єктів підприємництва з питань ведення підприємницькоїдіяльності та регуляторної політики, обміну досвідом між підприємцями,залучення фінансових ресурсів у сферу підприємництва передбачено проведеннясемінарів, тренінгів, конференцій, круглих столів, конкурсів і інших заходів.
Одним ізважливих напрямків є проведення роботи щодо підготовки та підвищеннякваліфікації кадрів для здійснення підприємницької діяльності в умовах ринковоїекономіки, перепідготовка кадрів щодо ведення підприємницької діяльності.
Треба, щоб інадалі удосконалювалась робота по впровадженню спеціальних навчальних програмна базі провідних навчальних закладів міста з метою системної підготовки кадрівдля підприємництва.
 

 
РОЗДІЛ3. Інформаційне забезпечення діяльності підприємства на основі побудови йогоінформаційно – керуючої системи
 
Вирішеннязавдання удосконалення процесу інформаційного забезпечення діяльностіпідприємства на основі побудови його інформаційно-керуючої системи залежить, по-перше,від його цілей, функцій та задач, а по-друге, – від змісту тапослідовності інформаційного забезпечення системи управління підприємством.
Самеінформаційне забезпечення системи управління підприємством надаєможливість надходження достовірної і всеосяжної інформації на всіх рівняхуправління, яка є основою процесу розробки і прийняття управлінських рішень. Напідвищення ефективності цього процесу спрямовано запропоновану системупідтримки прийняття рішень, в основі якої є формування інформаційної бази данихі комплексу імітаційних моделей функціонування підприємства.
Використанняімітаційного моделювання дозволяє приймати адекватні управлінські рішення і здійснюватипрогнозну оцінку становища підприємства та альтернативних варіантівуправлінських дій, що генеруються в процесі управління з огляду на їхрезультативність і досяжність.
Прийняттяефективних управлінських рішень вимагає обробки великих масивів інформації тазабезпечення збору, аналізу і агрегації інформаційних потоків, що надходять напідприємство. Це обумовило необхідність формування інформаційно-керуючоїсистеми підприємства, яка охоплює всі бізнес-функції і управлінські процесипідприємства та генерує інформацію, що полягає в основі прийняття управлінськихрішень за допомогою використання новітніх інформаційно-комунікаційнихтехнологій.
Проведенідослідження принципів функціонування інформаційного простору підприємства івикористання методів системного проектування дозволили розробити послідовністьформування інформаційно-керуючої системи підприємства, яка дозволяє побудуватиієрархічну систему доступу до управлінської інформації на основі єдиноїкласифікації і структуризації елементів як самої системи, так і всьогоінформаційного простору підприємства.
Задачупроектування ефективної структури інформаційно-керуючої системи підприємства вроботі запропоновано вирішувати на основі використання еволюційного методу іззастосуванням генетичних алгоритмів. Функціонування такої структуриінформаційно-керуючої системи підприємства дозволяє оптимізувати процесуправління підприємством та інформаційні потоки його типових процесів. Одним зосновних критеріїв оптимізації визначено критерій часу виконання типовихпроцедур обробки даних.
Побудовуінформаційно-керуючої системи підприємства здійснено за стандартами SADT, що передбачають розробкуфункціональної, інформаційної і динамічної моделей управлінських процесів напідприємстві. Формування динамічної моделі процесу управління, зокремапроцедуру узгодження управлінських рішень, здійснено за допомогою ієрархічнихмереж Петрі з послідовною, паралельною і змішаною структурою інформаційнихпотоків. В результаті проведеного моделювання визначено, що для управлінськихрішень якнайкращою структурою інформаційних потоків у процедурі узгодження єзмішана структура.
Зметою вдосконалення інформаційного забезпечення діяльності підприємствазапропоновано основні напрями оцінки і вибору інформаційних інновацій.Обґрунтовано, що оцінка і вибір інформаційних інновацій є складнимбагатокритеріальним господарським завданням для вирішення якого в роботівиділено базові класи інноваційних інформаційних систем і надано їх оцінку наоснові запропонованих принципів і критеріїв.
Враховуючидостатню різноманітність сучасного ринку інформаційних продуктів і послуг уякості об’єкту оцінки визначено таку групу інформаційних інновацій, якпрограмні продукти, та запропоновано спосіб їх оцінки. В основу цього способупокладено формування моделі багатокритерільного аналізу, оцінки і виборупрограмних продуктів і послідовність інформаційного забезпечення цієїпроцедури.
Використаннянаданого способу передбачає проведення багатомірного порівняння програмнихпродуктів на основі певного простору критеріїв із застосуванням методівсистемного аналізу та графічного методу «профільного аналізу».
Процедурабагатомірного порівняння передбачає можливість використання як кількіснихоцінок, так і якісних, виражених в дескриптивних категоріях, що розширює можливостіаналізу завдяки отриманню оцінок за критеріями, які неможливо піддатикількісному вимірюванню. Отримані оцінки формують шкалу вимірювання і є основоюприйняття рішень стосовно вибору програмних продуктів.
Процедурааналізу, оцінки і вибору програмних продуктів в умовах багатокритеріальностіобумовлює необхідність урахування високого ступеня невизначеності результатустосовно впровадження інформаційних інновацій, тобто ступеня ризику приприйнятті рішення про вибір програмних продуктів.
Відповідно до принципівбагатомірного порівняння для кожної пари програмних продуктів розрахованопоказники відповідності і невідповідності на основі формування матриці ризику.На підставі проведеного аналізу і оцінки відповідності окремого програмногопродукту цілям і задачам розвитку підприємства приймається рішення продоцільність їх впровадження в конкретній господарській ситуації в залежностівід рівня ризику.

 
3.2Державна підтримка підприємства. Створення Програм для підтримки розвиткупідприємництва
Для реалізаціїдержавної підтримки створюються спеціальні Програми (наприклад, як у містіХаркові)
Метай основні завдання Програми
МетаПрограми – забезпечення реалізації державноїпідтримки підприємництва; посилення прозорості діяльності органів місцевогосамоврядування, створення сприятливих умов для розвитку підприємництва,вільного доступу суб’єктів господарювання до всіх сегментів ринку за єдинимиправилами; досягнення балансу інтересів суб’єктів господарювання та влади.
Основнимизавданнями Програми є:
— максимальнепоєднання інтересів суб’єктів підприємництва з інтересами міста;
— підвищенняконкурентоспроможності продукції та послуг суб’єктів господарювання, підтримкапідприємництва інноваційного спрямування;
— поліпшенняінвестиційного клімату, сприяння залученню інвестицій в економіку міста, впершу чергу, у сферу виробництва;
— підвищенняефективності наявних та створення нових елементів інфраструктури підтримкипідприємства;
— активізаціяфінансово-кредитних механізмів, пошук нових форм фінансування підприємницькоїдіяльності;
— створення умовдля збільшення кількості нових робочих місць, зниження рівня безробіття;
— подальшевпровадження науково-методичного забезпечення підтримки підприємництва,удосконалення системи освітнього забезпечення;
— організація підвищеннякваліфікації і професійної перепідготовки кадрів з питань розвиткупідприємництва та навчання підприємців — початківців із залученням викладачівпровідних навчальних закладів міста, фахівців та професіоналів.
Досягненнянамічених цілей створить умови для формування активного бізнес-середовища іцивільної самосвідомості підприємців, сприятиме зростанню престижупідприємницької діяльності.
Структуразаходів Програми
Структуразаходів Програми має наступні підрозділи:
1. Вдосконаленнянормативно-правової бази у сфері підприємницької діяльності.
2. Фінансово — кредитна та інвестиційна підтримка.
3. Ресурсне таінформаційне забезпечення підприємництва.
4. Розвитокінфраструктури підтримки підприємництва.
3.3Ресурсне та інформаційне забезпечення підприємництва за допомогою спеціальнихПрограм по забезпеченню розвитку підприємства
Реалізаціяданого напрямку Програм – це вирішення питаньінформаційної, консультаційної та практичної підтримки суб’єктів підприємництвачерез мережу спеціалізованих закладів, а також шляхом реалізації цільовихпрограм, формування ринку інформаційних та навчальних послуг для суб’єктівгосподарювання.
Вирішенняпроблеми ресурсного забезпечення суб’єктів підприємницької діяльності можливешляхом створення електронних (інформаційних) центрів длязабезпечення широкого доступу суб’єктів господарювання до законодавчої,нормативно-правової баз даних через Internet.
Важливою умовоюактивізації підприємницької діяльності є підвищення інформаційної обізнаностісуб’єктів господарювання. Метою інформаційного забезпечення сферипідприємництва є надання своєчасної, достовірної та повної інформації наоснові широкого використання інформаційних технологій, а саме: інформуваннящодо змін у законодавстві, нормативних актів, прийнятих органами місцевогосамоврядування, що стосується підприємницької діяльності, залучення підприємцівдо семінарів, виставок, ярмарок, бізнес-форумів.
Длявдосконалення інформаційного забезпечення суб’єктів підприємництва необхіднепланування створення сайту управління з питань підприємництва,інвестицій та споживчого ринку та подальше наповнення інформаційними масивамищодо суб’єктів підприємництва міста, нормативно – правових актів, міськихпроектів і програм, наявних ресурсів тощо.
Для підвищеннякваліфікації суб’єктів підприємництва з питань ведення підприємницькоїдіяльності та регуляторної політики, обміну досвідом між підприємцями,залучення фінансових ресурсів у сферу підприємництва передбачено проведеннясемінарів, тренінгів, конференцій, круглих столів, конкурсів і інших заходів.
Одним ізважливих напрямків Програм є проведення робіт щодо підготовки та підвищеннякваліфікації кадрів для здійснення підприємницької діяльності в умовах ринковоїекономіки, перепідготовка кадрів щодо ведення підприємницької діяльності.

Висновок
 
Укурсовій роботі здійснено теоретичне обґрунтування та практичне вирішення щодоінформаційного забезпечення підприємницької діяльності.
Визначеноумови здійснення підприємницької діяльності та її основні принципи, а такожроль, суть та значення інформації на підприємництві.
Основнівисновки і результати, які одержано в ході досліджень, зводяться до такого.
Показаноособливу роль інформації і інформаційних ресурсів в діяльності сучаснихпідприємств, що обумовлена їх безпосередньою участю в економічних процесах тапостійно зростаючим рівнем інформатизації ринкового середовища та суспільства вцілому.
Визначено,що інформаційне забезпечення діяльності підприємства має ґрунтуватися накомплексному використанні потенційних і наявних інформаційних ресурсів зурахуванням їх основних особливостей. Під інформаційним забезпеченнямдіяльності підприємства запропоновано розуміти сукупність форм, методів таінструментів управління інформаційними ресурсами, необхідних і придатних дляреалізації аналітичних і управлінських процедур, що забезпечують стабільнефункціонування підприємства, його стійкий перспективний розвиток.
Наданозагальну характеристику інформаційних ресурсів та сформовано принципові підходидо їх оцінки з використанням інформаційного підходу, теорій інформаційнихресурсів та економічної інформації. Реалізація цих підходів надає можливістьвизначати цінність інформації та сформувати максимально раціональну системузбору даних, що є основою сукупності інформаційних ресурсів підприємства.
Розробленопослідовність формування інформаційно-керуючої системи.
Я вважаю, що жодна організація ніяк не може здійснювати своюдіяльність без інформації. В процесі нормального функціонування організації,управління нею в різноманітному роді інформації потребують всі її робітники,від простого робітника до директора.
Розвитокбудь-якого підприємництва необхідний, тому потребує підтримки, як надержавному, так і на місцевому рівні.
 

 
Література
1.Закон України «Про підприємництво»
2. Корнєв Ю.Г. Інформаційно-аналітична діяльність як сферабізнесу// Підприємництво, господарство, право. — 2003. — №12.
3. Корнєв Ю.Г. Проблеми формування загальнонаціональної системиінформаційного забезпечення розвитку підприємництва // Економіка: проблемитеорії та практики. — Дніпропетровськ, 2004. — Вип. 187
4. Указ Президента N 477/2004 (477/2004 ) від 24.04.2004 ) Про заходи щодо забезпечення підтримки та подальшого розвиткупідприємницької діяльності
5. Варналій З.С. Основипідприємництва: Нав. посіб. — К.: Знання-Прес. 2002. — 239 с.
6. www.president.gov.ua
7. www.wikipedia.org.wiki. Підприємництво
8. www. zakon.rada.gov.ua