Інформація та інформаційні процеси Інформаційна система

Ніщук Н. І. Інформація та інформаційні процеси Інформаційна система10 нестандартних уроків, (Windows’XP, Office’XP) Фрагменти до посібникаАдаптовано до вимог діючих програм з інформатики та12-бальної системи оцінювання Шепетівка2004Від автораПосібник відповідає вимогам діючої програми з інформатики загальноосвітніх навчальних закладів (укладачі: Жалдак М.І., Морзе Н.В., Науменко Г.Г.), які володіють комп’ютерами, що працюють під керу­ванням операційної системи Windows’ХР. Виходячи з інтерактивних методів навчання мої уроки мають девіз „Навчаючи – учусь”, так як така діяльність дітей на уроці дає можливість взяти активну участь у навчанні та передачі своїх знань однокласникам. Не варто уроки інформатики перекладати „на плечі” комп’ютера або слухати цілий урок тільки вчителя. Діти повинні вчитися говорити, тобто висловлювати свою думку вголос „А я вважаю…”, мислити, дискутувати, робити висновки. Розробляючи ці уроки я поставила собі за мету зацікавити дітей з першого ж уроку, адже важко зосередити дитячу увагу, знаходячись в комп’ютерній залі і не працюючи на комп’ютерах. Тому по мірі можливостей я його старалась застосувати (голос з комп’ютера).Зміст1. Інформація та інформаційні процеси 4 1.1. Урок 1 4 1.2. Урок 2 12 1.3. Урок 3 22 1.4. Урок 4 272. Інформаційна система 30 2.1. Урок 1 30 2.2. Урок 2 34 2.3. Урок 3 38 2.4. Урок 4 40 2.5. Урок 5 43 2.6. Урок 6 463. Тиждень інформатики 53 3.1. Історична довідка 54 3.2. Радіопередача: “З історії розвитку обчислювальної техніки” 58 3.3. Зоряний час 59 3.4. Клуб веселих і кмітливих 63 3.5. 11 клас (відкритий урок) 68^ 1.Інформація та інформаційні процеси 1.1.Урок 1 Тема. Техніка безпеки, правила поведінки в комп’ютерному залі. Надання першої допомоги. Санітарні норми роботи на комп’ютері. Підготовка комп’ютера до роботи. Інформація. Процес отримання інформації.Мета: На основі життєвого досвіду учнів сформувати поняття інформації.Тип уроку: комбінований (бесіда з самостійним завданням)Хід урокуІ. Організаційний момент (14 хв.). Привітання. Знайомство з учнями. Правила техніки безпеки. Мотивація вивчення предмета. Розповідь про побудову предмета та вимоги до нього. Вчитель: Доброго дня, учні! Я рада що ви завітали до нашого кабінету інформатики, де перш за все ви повинні ознайомитися з технікою безпеки. Адже ви напевно знаєте, що комп’ютер живиться напругою 220 В.^ Тільки грамотна експлуатація і дисциплінована поведінка дають повну гарантію безпеки при роботі на комп’ютерахПравила поведінки в комп’ютерному залі (голос з комп’ютера)Практичні заняття на комп’ютерах проводяться тільки в присутності і під керівництвом вчителя.Заходити в комп’ютерну залу слід спокійно, не штовхаючись, не бігти, не займати „кращі” комп’ютери.Сідати тільки за закріплені робочі місця.За комп’ютер брати лише зошити, конспект, підручник, дискету і ручку.Портфелі і сумки залишати у спеціально відведеному місці.Вмикати і вимикати комп’ютер тільки з дозволу вчителя.Категорично забороняється учням робити будь-який, навіть дрібний, ремонт електрообладнання.Виконуючи завдання, не слід залишати поза увагою технічний стан комп’ютера, за яким працюєте.Про недоліки в роботі комп’ютерів та аварійні ситуації необхідно повідомляти вчителя.При аварії чи пожежі вимкнути комп’ютер, швидко, без паніки залишити комп’ютерну залу. Вчитель: Ті хто проводить багато годин за комп’ютером, знають, як це стомлює. Оператори комп’ютера скаржаться на втому і сльозоточивість очей і навіть на кон’юнктивіт. У декого спостерігається почервоніння шкіри, головний біль, біль у плечах. Але багатьох неприємних моментів можна уникнути, якщо правильно організувати свою роботу.Погіршення зору найчастіше пов’язане з недостатньою чіткістю і миганням зображення.Прикрості з шкірою спричиняє потік заряджених частинок з екрана монітора.Стіл, на якому стоїть комп’ютер, і робоче крісло підбирайте за зростом. Покриття підлоги не повинно електризуватись.Спинка крісла повинна підтримувати хребет у ділянці попереку.Не сидіть спиною до вікна.Сидіть прямо. Під час друку намагайтесь, щоб пальці, зап’ястя і передпліччя були на одні лінії.Не бийте що сили по клавіатурі, а легко торкайтесь клавішів.Не стискуйте миші надмірно. Важливу роль відіграє освітлення. Джерело світла повинне бути розташоване так, щоб воно не відбивалось на екрані.Якщо вам припадає працювати за комп’ютером багато годин, робіть перерви. Приблизно через годину заплющуйте на хвилину очі, даючи їм відпочинок, або навіть виконайте декілька вправ для очей (запропоновані автором посібника Є.А. Шестопалова, стр.9).Кожну другу хвилину розслабляйте хребет, опустіть руки і робіть вправи для рук, поперемінно розкриваючи і стискаючи у кулак.Говорячи про техніку безпеки ми з вами поневолі почали вивчати таку науку як інформатика. Ми починаємо вивчати з вами нову науку, яка має назву інформатика. Що є коренем цього слова і від якого слова походить?– Що ми робили з вами?… Так, так отримували інформацію про правила техніки безпеки. А інформатика – це наука про інформацію та інформаційні процеси в природі та суспільстві, методи та засоби одержання, зберігання, обробки, передачі, опрацювання, використання, захисту інформації та управління інформаційними процесами. Мабуть саме інформація і є об’єктом вивчення цієї науки.Отож темою сьогоднішнього уроку є – Інформація. Процес отримання інформації.ІІ. Засвоєння нових знань (20 хв.).Що ж таке інформація? Яка вона буває? Що з нею роблять?На ці три запитання ми повинні відповісти на нашому першому занятті. Давайте спробуємо пояснити поняття інформації спираючись на власний досвід.Що таке інформація? Звідки вона береться?Для чого вона потрібна?Ці питання можна вияснити за допомогою мозкового штурму або бесіди. В результаті штурму, на дошці (великому аркуші паперу) крім інших слів, які стосуються цих трьох питань, можливо з’являться слова потрібні для складання наступної схеми. Якщо вони не з’являться завдання вчителя узагальнити отриманий матеріал таким чином щоб вийти на потрібні поняття.Треба сказати що термін „інформація”, це первісне поняття і не визначається, а пояснюється. Давайте проаналізуємо на прикладах, як ми отримуємо інформацію.^ Приклад 1. Людина після ДТП в лікарні.За допомогою учнів вчитель розкладає цю ситуацію на складові.- Хто є об’єктом дослідження і хто або що, джерелом інформації?Хворий-пацієнт. Маємо його показники а) температура; б) тиск; в) пульс тощо, які повідомляє хірургу медична сестра. Хірург отримує повідомлення і має інформацію на основі якої можна робити висновки про стан хворого та можливі дії медперсоналу.В даному випадку джерело інформації співпадає з об’єктом, який нас цікавить. Розглянемо інший випадок.^ Приклад 2. Робота авіадиспетчера.Об’єкт, який нас цікавить-конкретний літак. Маємо характе­ристики : його координати в повітряному просторі, висоту, відстань до літовища, кількість пального, швидкість літака тощо.В результаті отриманих повідомлень (з борту літака, з радарних та метеослужб тощо), маємо інформацію про рух літака. Задача авіадиспетчера – аналізуючи ці дані скерувати посадку цього літака.Вчитель узагальнює отримані результати і демонструє схему: процесу отримання інформації.Давайте спробуємо пояснити кожен з елементів наведеної схеми.Джерело – це фізичний об`єкт (явище), який надає інформацію.Результати подані у формалізованому вигляді (набором чисел, графічних зображень, слів, знаків) називаються даними.Дані отримані від джерела інформації, є повідомленням, тобто це якісна характеристика об`єкта .Інформацію можна визначити, як повідомлення, яке знімає невизначеність про об`єкт, що існувала до народження цього повідомлення.Якщо повідомлення не усувають невизначеності, вони можуть бути віднесенні до інформаційних шумів.Шум, це своєрідна перешкода. Але не існує чистого шуму. (Бажано щоб учні навели приклади шумів). Бувають випадки, коли шум перетворюється на інформацію.Приклад 3. Відомий режисерський прийом в фільмах детек­тивного жанру, коли людина телефонує в поліцію і хоче розповісти щось важливе, наприклад, повідомити місце свого знаходження, але сторонні шуми перешкоджають поліцейським почути співрозмовника. Проаналізувавши той шум вони приходять до висновку, що це якесь конкретне місце (літовище, залізничний вокзал, станція метрополітену тощо).Взагалі поняття “інформація” проходить від латинського – informacio і означає – відомості, роз`яснення, виклад. Інформація це первісне поняття, як і всі ті елементи схеми, які ми розглянули.Про інформацію можна казати, що це відображення реального (матеріального, предметного) світу, що виражається у вигляді сигналів і знаків.І сурова, й солов’їна Інформативна країна.Праця тут іде завзята,Ледарів у нас немає,Хто руки не піднімає?Вирушаймо всі у путь –Нас цікаві речі ждуть.^ Маршрут подорожі до країни „Інформаційні процеси” Станція „Творчість”Питання про інформаційні процеси розглядаються в групах. Учні об’єднуються в 3-4 групи. Кожній групі видається великий аркуш паперу (можливе використання другої сторони старої непотрібної таблиці), маркери та запитання для опрацювання. Одна група грає роль бізнесової структури (фірми), друга – виборчого штабу кандидата в народні депутати, третя – правоохоронної структури тощо. Кожна група повинна за 10-15 хвилин визначити і зафіксувати на папері відповіді на запитання:Яка інформація (дані) потрібна їй (групі) для плідної роботи? Після визначення з’ясувати якими властивостями має характе­ризу­ватися ця інформація.Визначити джерела повідомлень.Навіщо ця інформація потрібна, тобто що з нею робити? Визначити до якого виду належать ці повідомлення.Чи потрібна вона буде надалі, тобто, якщо це так, чи в змозі ми все запам’ятати?Вчитель контролює процес і якщо виникають складності допомагає. Коли час вичерпано на дошці вивішують роботи груп – аналізується і узагальнюються всіма учнями. Таким чином сьогодні ми даємо відповідь на останнє запитання нашого першого уроку (Що з нею роблять?).Станція „Кмітливість”П ^ ОСНОВНІ ІНФОРМАЦІЙНІ ПРОЦЕСИЗберігання Накопичення Опрацювання Передавання ПошукЗахистісля роботи в групах ми дійшли висновку, що до основних інформаційних процесів відносяться (складаємо таку схему). ^ Вчитель продовжує урок у вигляді бесіди. Говорячи про інформаційні процеси, зокрема про зберігання інформації, постає питання: де ж вона може зберігатися? Повернемося до нашого запитання і визначимо на чому може зберігатися інформація. І знов таки якщо інформацію треба передавати, завдяки чому відбувається передача інформації? ^ Станція „Уважність”Учні висловлюють свої думки, вчитель допомагає, узагальнює та систематизує відповіді. (Про всі види носіїв з прикладами).Взагалі носіями інформації вважаються знаки, символи, сигнали тощо. Вони інформують нас про щось. Але те на чому вони (знаки, символи) знаходяться, ніби є носіями інформації те, на чому зафіксована інформація в певний момент часу.Є довготривалі та не довготривалі носії інформації демонструється та пояснюється схема. Пояснюючи схему треба наголосити ще раз, що поділ цей дуже умовний.Носії призначені для зберігання інформації одночасно можуть служити для передавання цієї інформації.Продовжуючи бесіду про передачу інформації, вчитель підводить учнів до таких понять, як мережа, глобальна комп’ютерна мережа, сучасні засоби передавання інформації III. Самостійна пошукова діяльність учнів (робота в групах)Варіант 1Як відомо, з одного і того самого набору букв можна скласти слова з різними значеннями. Знайдіть слово, яке читається зліва направо у значенні “листяне дерево” (…), а справа наліво у значенні “геометрична фігура” (…).Чи завжди правильне твердження, що чим довше повідом­лення, тим більше корисної інформації воно містить?Розкодуйте відоме українське прислів’я, зображене у вигляді малюнка .Варіант 2Як відомо, з одного й того самого набору букв можуть складатися слова різні за значенням. Знайдіть слово, яке читається зліва направо у значенні “гул голосів” (…), а справа наліво у значенні “чарівник” (…).Наведіть приклад кодування інформації у фольклорі.Розкодуйте українське відоме прислів’я, зображеного у вигляді малюнка.Варіант 3Як відомо, з одного і того самого набору букв можна скласти слова зовсім різного значення. Знайдіть слово, яке читається зліва направо у значенні “площа для сільськогосподарських робіт” (…), а справа наліво у значенні “домашня тварина” (…).Як опрацьовувалась народом інформація, що йшла з давніх-давен і називалась усною народною творчістю?Розкодуйте відоме українське прислів’я, відображене у вигляді малюнка.В аріант 4 Як відомо, з одного і того самого набору букв можна скласти слова різні за значенням. Знайдіть слово, яке читається зліва направо у значенні “розряд речей за якістю” (….), а справа наліво у значенні “канат” (….).Розгадайте загадку: “Цвіте синьо, лист зелений, квітник прикрашає, хоч мороз усе прибив – його не займає” (……..).Поясніть окремих частин загадки. Чи співпадає він зі Змістом загадки?Розкодуйте відоме українське прислів’я, зображене у вигляді малюнка Варіант 5Як відомо, з одного і того самого набору букв можна скласти слова різні за значенням. Знайдіть слово, яке читається зліва направо у значенні “злак” (…), а справа наліво у значенні “молочний продукт” (…).Поясніть Зміст народного прислів’я: “Прийде літо – все розмаїто, прийде зима – нічого нема”. Розкодуйте відоме українське прислів’я, зображене у вигляді малюнка.Варіант 6Як відомо, деякі слова читаються однаково як зліва направо, так і справа наліво. Знайдіть слово, яке читається однаково і зліва направо і справа наліво у значенні “синонім прислівника тепер” (…..).Розгадайте загадку: Лід на річках, сніг на полях, віхола гуляє, – коли це буває? (……).Чи відрізняється зміст окремих частин загадки від змісту всієї загадки? Поясніть.Розкодуйте відоме українське прислів’я, зображене у вигляді малюнка. Поясніть.I V. Підведення підсумків уроку. Домашнє завдання. Сьогодні ми розпочали вивчення нової для вас науки інформатики. Почали ми з вивчення основного об`єкту цієї науки – інформації. На наступному уроці ми розглянемо тему „Носії інформації. Види інформації. Властивості інформації”, тому домашнє завдання буде таким:Самостійно опрацювати дану тему, підготуватися до інформаційного бою.Опрацювати матеріал сьогоднішньої теми по підручнику. 1.2.Урок 2 Тема. Носії інформації. Форми і способи подання інформації. Види та властивості інформації.Мета: на основі життєвого досвіду учнів сформувати поняття про властивості інформації та її види, поняття про інформаційні процеси та носії інформації; формувати логічне та аналогічне мислення.Тип уроку: гра.Хід урокуВчитель: Розпочинаємо наш інформаційний бій, де ви зможете показати свої знання з теми „Носії інформації. Форми і способи подання інформації. Види та властивості інформації”, яку ви опрацювали самостійно.Ведучий:В класі сьогодні,І це у перший раз –Комп’ютерні змаганняВідбудуться у нас.Зібрались з одного класуКоманди дві одразу,І ми обом командамБажаємо удачі.Ось капітани наші –Команди голова.А поруч з капітанамиВ комп’ютерному крузіПомічники чудові,Їх надійні друзі.Хоч інформатику вони Не так давно вивчають,Але про інформацію,Все, що потрібно, знають.Сьогодні ми побачимо –Хто швидший і спритніший,А також всі дізнаємось,Хто тут найрозумніший.Нехай обом командамУдача посміхається, Сідайте всі зручненько,Змагання починаєтьсяКонкурс 1(Перед командами коробка, з якої виглядають “хвостики комп’ютерних мишок”. Капітани команди по черзі витягують мишку. Кожна мишка має номер запитання та кількість балів за правильну відповідь. На обдумування – по 30 с.)Ведучий:Ось вам конкурс перший Він «розминка» зветься. Для кожної команди 7 запитань дається1 (1 б.)Які види інформації обробляє комп’ютер?2. (3 б.) Якими властивостями повинна володіти інформація, яка буде сприяти прийняттю правильних рішень?3 (2 б.) В які формі подається інформація в комп’ютері (дискретній, аналоговій чи в тій і іншій разом)?4. (2 б.) Яке з тверджень правильне?1) Комп’ютер –це засіб фіксування інформації;2) Комп’ютер – це засіб обчислення;3) Комп’ютер – це засіб копіювання інформації;4) Комп’ютер – це засіб зв’язку.5. (2б.) Яке явище сприяло виникненню комп’ютера, інформатики?1) інформаційний голод;2) інформаційний вибух;3) розвиток кібернетики;4) друга світова війна.6. Інформація зберігається на зовнішніх носіях. Усі вони працюють порівняно дуже повільно, але при цьому залишаються популярними серед користувачів. Чому? (Зберігають великий об’єм інформації.) (4 б.)7. (2 б.) Наука інформатика з’явилася в …1) 40-х роках;2) 50-60-х роках;3) ХІХ столітті;4) 70-х роках. 8. (3 б.) Коли інформація втрачає цінність?1) коли вона стає застарілою;2) коли вона недосяжна;3) коли вона не потрібна користувачу;4) коли вона є у всіх.9 (1 б.)Відправлення телеграми – це процес …1) використання інформації;2) передача інформації;3) збереження інформації;4) обробка інформації.10 (1 б.) Розв’язування задач – це процес …1) використання інформації;2) передача інформації;3) збереження інформації; 4) обробка інформації. 11. (1 б.) Намалюйте схему передачі інформації. 12. (2 б.)В рамках якої науки сформувалася наука інформатика? 1) в рамках кібернетики; 2) в рамках математики; 3) в рамках електроніки; 4) в рамках журналістики.13 (1 б.)Інформаційний процес – це1) передача, обробка, збереження, збір, пошук, захист, використання;2) збір, накопичення, обробка;3) обробка, переробка, передача, отримання;4) збереження, використання, кодування.14. (1 б.) Як передавалася інформація в давні часи?1) по телефону;2) усно переказувалась;3) письмово;4) газетами і журналами.15. (1 б.) Які ви знаєте мови передачі інформації?1) числову;2) текстову і числову?3) текстову, числову, звукову, графічну;4) числову, текстову, графічну.16. (1 б.)Яке з наведених нище висловлень являється помилковим?1) Інформація – це характеристика взаємодії повідомлення з користувачем;2) Інформація – це повідомлення;3) Інформацію передають безпосередньо повідомленням.4) Інформація – це відображення предметного світу.17. (2 б.) Назвати носії інформації при передачі і збереженні інформації.18. (2б.) Від чого залежить кількість отриманої інформації?19. (2б). Яка буває інформація за способом сприйняття?20. (2б). Яка буває інформація за способом подання?Вчитель: Термін “інформація” (від латинського information) означає роз’яснення, обізнаність, виклад. Термін можна розкрити як деяку сукупність сигналів, впливів або відомостей, що можуть бути представлені різними способами залежно від систем, які їх видають та сприймають.Звернімося до українського прислів’я: “ Літо весь рік годує”, в якому міститься інформація, що літо – пора врожаю, якщо господар гарно працює, збере цей врожай, то забезпечить собі сите зимування. Це – найпростіший приклад з використанням народознавчого матеріалу.Конкурс 2.(Кожний учень готує по одному запитанню для суперника. Запитання стосуються лише вивченого матеріалу (приклад, що містить інформацію). Задаються по-черзі.)Ведучий:Вам на різні запитанняДовелось відповідати.А чи маєте бажання Запитання задавати?То ж спробуйте учителяВиконувати рольТа іншої командиЗнань провести контроль.Гравці час не витрачали,І за шість днівКонкурс цей підготували:“Я – тобі, а ти – мені”.Девіз: Лінивому не розгадати ніколи,Кмітливому на відповідь — хвилинаЗагадки:1. Коли мати входить в хату,Всіх вона вкладає спати.А як батько заходить,Всіх на ноги підводить.Хто зуміє відгадати,Що за батько, що за мати?2. Який журавель не літає?Конкурс 3.(Домашня заготовка. Кожна команда показує інсценовану дію чи операцію, сценка-пантоміма (передача інформації). Завдання команди суперника – відгадати, що мається на увазі.) Ведучий:Хто має до комп’ютерівІ здібності, і хист,Зуміє показатиСебе і як артист.Ведучий:Пауза музична –Ось така об’ява,Пауза музична –Це чудова справа!( Учні слухають пісню на мотив “А я играю на гармошке…”)1. Книжку я відкладаю І до пульту сідаю.Непомітно час цей промине.Чарівник електронний,Помічник наш невтомний,Запросив до екрана мене.Приспів:Енергійний і надійнийЕлектронний помічник,І навчає,Й розважає,Я до нього звик.2. Будь-який байт сигналу,Що біжить з терміналу,Відкриває для нас світ новий.Букви тексти складають,І для нас розкриваютьТаємниці чудові подій.3. Маю я допомогу –Це режим діалогу:Мені слово – у відповідь два.І центральний процесор,Дивовижний професор,Редагує і текст, і слова.4. Якщо я на екраніВиправлятиму дані,То курсор допоможе мені.Влучно він поціляє,Помилки виправляє –І в порядку завдання моє.5. Розкладе по дискетахВін навчальні предмети,Файли послуг, розваг і наук.Нам до послуг готовий,Робітник він чудовий,І учитель, і відданий друг.Конкурс 4Ведучий:Ще запитання маємо – Зараз для вас їх прочитаємо.Хоч трохи й незвичайні – Вони для нас повчальні.Інтелектуальний тренінгСмачні вони й солодкі,Хоч, правда, і малі.(Вчитель виставляє та оголошує оцінки за урок, з коментуваннями)Вчитель:Ми сьогодні багато цікавого дізналися, але не згадували про те, що будь-яку інформацію можна зашифрувати, тому зробіть це вдома^ Задачі з неповною умовоюЛюдина вийшла з кімнати, стукнула дверима. Коли вона повернулася, то Кліментина вже померла. Чому померла Клементина? (Від протягу відкрилося вікно на якому знаходився акваріум з рибкою акваріуму Кліментиною)Скаче ковбой. Під’їжджає до салуну, вбігає і вигукує: „Терміново стакан води!” Бармен вихоплює із-за пояса кольт і стріляє в стелю. Ковбой дякує, повертається і йде. Чому?”(Його мучила гикавка)^ Задачі інтригиКожен день, коли карлик іде на роботу, він спускається на перший поверх на ліфті. Коли він повертається з роботи, заходить в ліфт, піднімається до сьомого поверху, а далі йде на свій 16 поверх пішки. Чому? (не дістає до кнопки)Цариця водойму піймала дерев’яну стрілу, після чого її життя різко змінилося. Що сталося? (Царівна жаба)Дівчинка гралася з подружками і несподівано зникла. Що сталося? (Снігурочка).Два товариша направлялися в гості до третього, в результаті господар залишився без дому. Чому? (Вінніпух, П’ятачок, Кролик)Він дуже роботящий. Працює від світанку до світанку. Він дуже сильний міг би бути рекордсменом по підняттю тягарців. Але він не бере участь у змаганнях. Він кожен день виконує тяжку фізичну роботу і не отримує за це зарплати. Чому? (він комаха)Людина поспішає. Він підскакує і йде по калюжах. Він йде туди, де його ждуть, але де його зразу жде розлука. Кожен день в цей час він затискує в руці щось тепле, м’яке, дуже дороге йому. Що тримає в руці ця людина? (Мамину руку. Він іде в дитячий садочок.)(Відповідають по черзі. На обдумування 30 с.)Конкурс 5Ведучий:Конкурс-ерудитівЗапитання для команди 1Дайте відповідь на запитання: “Якою косою не косять?” (дівочою). Поясніть, чи може набувати різних тлумачень словосполучення залежно від того, на які частини буде поділене повідомлення.Що означає кущ калини над могилою козака? Яку інформацію він передає? Дайте відповідь, спираючись на національні повір’я.Назвіть подані слова одним терміном. Відповідь поясніть.Сорочка – вишиванка, спідниця, жилетка, корсетка, фартух, свитка, кожух, хустка, очіпок, сукня, коралі, намисто(Жіноче вбрання).Запитання для команди 2Дайте відповідь на запитання: “Які поля не орють?”(у зошитах, на тканині, футбольні). Поясніть, чи може набувати різних тлумачень словосполучення, залежно від того на які частини буде поділено повідомлення.Яка інформація містилася у повідомленні Лисички з казки “Лисиця та журавель” коли вона пригощала Журавля кашею розмазаною по тарілці: “Я для тебе – як для себе!”?Назвіть подані слова одним терміном. Традиції якого народу змальовані у словнику? Відповідь пояснітьМиска, полумисок, макітра, горщик, глечик, казан , тарілка, кухоль, каструля, відро, сковорідка, ложка, виделка, качалка.(Посуд).Конкурс 6Ведучий:Це конкурс художників. (Кожний член команди отримує аркуш паперу, на якому написані слова. За одну хвилину скласти ребуси. Перемогу отримує та команда, яка склала більше ребусів.)Конкурс 7Ведучий: Проблемна ситуація: уявіть собі, що ми з вами знаходимось на засіданні суду.Розглядається справа одного рецидивіста. Наша задача оцінити (охарактеризувати ) інформацію, яка висвітлюється на цьому Виступ або відповіді самого злочинця . Достовірна (вірогідна) інформація, чи ні.Виступ адвоката, який отримав за захист злочинця гроші. Об’єктивна інформація чи ні.Акт експертизи в якому дуже багато спеціальних термінів. Зрозуміла інформація чи ні.Виступ прокурора, який згадав якісь давні гріхи підсудного. Актуальна інформація чи ні.Виступ свідка, який не все бачив. Повна інформація чи ні.Виступ свідка, який взагалі сплутав злочинця з іншою людиною. Корисна інформація чи ні.В бесіду Узагальнюють відповіді учнів. Кожна команда отримує таблиці, в яких загубились записи. ВластивістьПоясненняМає практичну цінністьВірогіднаВажлива в даний момент часуНе потребує додаткових повідомлень (запитань)АктуальнаДостатня для правильних висновків та рішеньВідповідає істинному стану речейЗрозумілаНе залежить від суджень будь кого Заповніть її і віддайте на перевірку суперникам. ВластивістьПоясненняОб’єктивнаМає практичну цінністьВажлива в даний момент часуПовнаНе потребує додаткових повідомлень (запитань)Достатня для правильних висновків та рішеньКориснаВідповідає істинному стану речейНе залежить від суджень будь кого Конкурс 8 Кожна команда повинна придумати 3 слова, пов’язані з інформатикою, і сказати їх команді-суперниць. Та половина показати ці слова мімікою команді, яка, у свою чергу, відгадує кожне це слово. Кожна з команд у цьому випадку може одержати по 5 балів за показ слова команді-суперниць і за відгадування показаного слова.^ ПІДСУМОК ЗМАГАНЬВедучий:Хоч усім було цікаво,Та ось надходить час,Щоб підсумки проводити:Хто переміг у нас?(Оголошуються бали кожної команди.)І переможцем конкурсів У змаганнях наших стала.Команді переможцю,Розумному народу, – Даємо в нагороду.Команда “…” (“…”) сьогодніБагато теж старалась, Але для місця другогоМедалей не дісталось.На пам’ять про змаганняОдержуйте нулі – 1.3.Урок 3 ^ Тема. Кодування інформації. Властивості інформації. Структура інформаційного процесу. Сучасні засоби зберігання та опрацювання інформації. Інформатика.Мета: сформувати поняття про кодування, представлення інформації в ПК, визначення науки інформатики та на конкретних прикладах закріпити набуті знання про властивості інформації.^ Тип уроку: Бесіда з елементами гри. Хід урокуІ. Повторення та перевірка домашнього завданняПриклад: Ан лоздєіві й Пашка ротигьБіхл сьумво воголаПоки кілька учнів на дошці демонструють свої приклади шифрування в класі проходить гра. Гра “Реставрація” ( час – 5 хвилин)Учні об’єднуються в дві групи і отримують картки з окремими складами та матеріали. Потрібно скласти вислів.Перша група: ком, з, не, спр, п’ю, ро, яка, стра, те, ш, лю, зум, ром, на, ава, ній, ди, будь, ні. (Розумній людині будь-яка справа не страшна з комп’ютером.)Друга група: роз, на, від, ком, впр, май, би, від, а, п’ю, рай, стра, ся, ав, но, уму, сті, тера. (Від майстра набирайся вправності, а від комп’ютера – розуму.)^ II. Засвоєння нового матеріалуСьогодні ми з вами закінчуємо розгляд матеріалу про інформацію, розглянемо кодування, представлення інформацію в ПК, і, нарешті , дамо означення науці – інформатиці.Погляньте на дошку: як бачите, для шифрування використовувалися різні шифри, зміст інформації від цього не змінився.Процес шифрування повідомлень називається кодуванням. Кодування – це процес заміни знаків одного набору знаками іншого набору при збереженні змісту тієї інформації, яка за допомогою цих знаків подається. Виходячи з того, що комп’ютер – це електричний прилад, “розмовляти” з ним можна мовою електричних параметрів, зокрема, напругою. Коли немає напруги – використовуємо “0”, коли є “1”. Таким чином за допомогою двох елементів можна закодувати будь-яку інформацію. Таке кодування називається двійковим. Наводяться приклади.Двійкові коди чисел будуються шляхом переведення їх у двійкову систему числення, де існує своя арифметика. Прийнято вважати одну двійкову цифру за 1 біт. Сукупність у 8 біт називається байтом.Відповідно 1024 байти – 1 Кбайт … Пояснення. Робота в інформаційній студії(повідомлення підготовлене учнями)Говорячи про інформацію не варто забувати про її основні властивості, які ви згадували на попередньому уроці під час змагань.Історична довідкаОднією з найважливіших властивостей повідомлення є їхня вірогідність, коли повідомлення не суперечить реальній дійсності, правильно її пояснює і підтверджується нею. Як відомо документальна проза охоплює легенди, перекази, оповіді, народні оповідання. Провідною функцією не казкової прози є засвідчення та пояснення історично вірогідних джерел. Наприклад, легенда про заснування Києва: „Одного разу, ще коли на тому місті, де тепер Київ, були ліси і поля ,прийшли туди три рідних брати, що називалися Кий, Щек і Хорив. З ними була їхня сестра Либідь. Стали вони над Дніпром і найстарший Кий сказав:Ось тут заложимо оселю для себе і для тих купців, що сюди будуть приїжджати! Вони вирубали ліс і побудували перші хати. А те забудоване місце обвели ровом і огородили гострокіллям і назвали цю оселю – город Київ, значить – Києве місто.Через якийсь час переїжджали з півночі на південь човнами по Дніпру два хоробрих лицарі: Аскольд і Дір. Вони побачили гарне місто над річкою і воно їм дуже сподобалось. Тому ввійшли до нього і сказали киянам: ми будемо у вас князями. Будемо вас боронити від чужих племен, щоб ви спокійно могли торгувати і їздити по Дніпру. За це ви будете платити нам малу данину, щоб було за що тримати військо для вашої і нашої оборони та для додержування ладу в городі і державі.Жителі Києва радо згодились на те, і ці два князі запанували як перші руські князі. Свою державу вони поширили на всі ті села та містечка, що вже тоді постали довкола Києва. Вони зібрали стільки війська, що ними могли не тільки боронити свою державу від нападу чужинців, а й самі йшли з військом на сусідні краї і аж до візантійської столиці – Царгороду. Отже, росла і розвивалася руська держава з головним містом Києвом, що започаткував цю державу”.Головною властивістю повідомлення є об’єктивність, коли зміст повідомлення не залежить від чиїхось суджень. Цю властивість можна розглянути ще на одному прикладі з історії символіки України, а саме, тризуба – як державного герба: „Золотий тризуб на блакитному тлі затверджений Верховною Радою України у 1991 р. як державний знак – герб самостійної незалежної держави України”. Для перевірки, чи розуміють учні таку властивість інформації як об’єктивність, можна звернутися до них із пропозицією розтлумачити вищенаведене повідомлення. Також на основі наведених прикладів учні можуть самостійно зробити висновки про своєчасність кожного з них.В одному давньому містечку бургомістр видав наказ, в зв’язку з тим щоб вночі люди могли ходити спокійно по неосвітлених вулицях, носити всім з собою лампу. Коли в наступну ніч вирішив перевірити, як виконується наказ, то зіткнувшись з одним із жителів, він запитав: ”Чому не виконується наказ?”. На що чоловік показав лампу, яку ніс в руках.Вчитель:Чому так сталося?Продовжити почату розповідь.Такі властивості повідомлення, як зрозумілість і повнота, можна пояснити, згадавши зміст байки “Лебідь рак і щука” та як зрозуміли персонажі зміст повідомлення “Нумо, разом! Рушай!”, сказане у той момент, коли герої зібралися гуртом тягнути воза. Отже, виникла потреба у додаткових повідомленнях: куди саме необхідно тягнути воза: як лебідь – до гори, як рак – задкувати, чи як щука – плисти вперед?Розповідаючи про таку властивість повідомлень як корисність, за приклад можна взяти будь-яку народну прикмету чи повір’я. На приклад:” Якщо сонце при сході яскраво-червоне, але незабаром сховається за хмару – невдовзі занегодить”. Пояснення може базуватися на тому, що дане повідомлення корисне з тієї причини, що за його повідомленням можна дізнатися пор зміну погоди, а отже відповідно до сезону року підготувалися до негоди. Таких прикладів можна навести безліч; важливо, щоб учні мали змогу їх аналізувати, опрацьовувати, робити творчі висновки.Обговорюючи поняття інформації, треба звернути увагу на сутність поняття дезінформація. Розглянемо народну казку “ Про Вовчика-братика і Лисичку – сестричку”. Зустрілися герої казки та й говорять між собою:Гарні саночки! Підвези ж мене, Лисичко-сестричко!Таж саночки поломаєш.Ні, неполомаю, я тільки одну лапку покладу.Та клади вже, ніде тебе діти.Вовк поклав лапку, а саночки – трісь!Вовчику-братику, саночки ламаються.Та ні, Лисичко-сестричко, – то я горішки кусаю.Дай же і мені.Та то в мене тільки один і був, Лисичко-сестричко. Чи покладу я і другу лапку?Так поклав Вовчик і другу лапку, і задні лапки, і хвостик. А санчата все тріщать, а Вовчик бреше, що горішки кусає, тим самим підштовхуючи Лисичку до неправильного висновку. Та саночки і розпалися. На цьому прикладі учням одразу стає зрозумілим поняття дезінформації.Кожну із в