Зміст
Вступ
1. Теоретичні засади використання інноваційнихтехнологій
вивчення зарубіжної літератури
1.1 Мета, завдання і зміст навчання зарубіжноїлітратури у старших класах
1.2 Психолого-педагогічні засади використанняінноваційних технологій у вивченні зарубіжної літератури
2. Практичне використання інноваційних технологійпри вивченні зарубіжної літератури в школі
2.1Типи нестандартних уроків при вивченні зарубіжноїлітератури у старших класах
2.2 Використання інформаційних технологій на урокахзарубіжної літератури у старших класах
Висновки
Список використаних джерел
Додаток
Вступ
зарубіжний літератураінноваційний урок
Метою державної Національноїпрограми «Освіта» («Україна ХХІ ст.») є виведення освіти в Україніна рівень розвинутих країн світу, що можливо лише за умов відходу від авторитарноїпедагогіки і впровадження сучасних педагогічних технологій. Самецим зумовлена зараз увага педагогів, методистів до інновацій.
Термін “інновація”означає оновлення процесу навчання, який спирається, головним чином, на внутрішніфактори. Запозичення цього терміна пов’язане з бажанням виділити мотиваційний бікнавчання, відмежуватися від чергових «переможних методик», які за короткийчас повинні дати максимальний ефект незалежно від особливостей класу та окремихучнів, їхніх бажань, здібностей тощо.
Поняття «технологія»виникло у світовій педагогіці також як протиставлення існуючому поняттю «метод».Недолік методу полягає в його негнучкості та статистичності. Широкого поширеннятермін «технологія» («технологія в освіті») набув у 40-х рр.і був пов’язаний із застосуванням нових аудіовізуальних засобів навчання. У 60-хрр. поняття «технологія освіти» розглядалося під кутом зору програмногонавчання і використання обчислювальної техніки у навчанні.
Осмисленню проблеми інноваційнихтехнологій присвячені праціВ.П.Андрущенко,І.А.Зязюн,В.Г.Кремінь, В.І.Луговий, О.В.Сухомлинська, В.Д.Шадріков та інші.
Як засвідчує аналіз літературних джерел,проблема використання інноваційних технологій у вивченнізарубіжної літратури у старших класах ще недостатньо розроблена.Існує суперечність між потребами практики і науковим обґрунтуванням їхньої реалізації.
Ось чому, виходячи із актуальностіта важливості цієї проблеми ми обрали тему курсового дослідження: «Інноваційні технологіївивчення зарубіжної літератури у старших класах».
Об’єкт курсової роботи: дидактичні аспективикористанняінноваційних технологій у вивченні зарубіжної літератури у старших класах.
Предмет дослідження: процес вивченнязарубіжної літератури у старших класах з використанням інновційних технологій.
Мета дослідження: розкриття сутностівикористання інноваційних технологій у вивченні зарубіжної літературиу старших класах.
Відповідно до мети визначено основні завданнядослідження:
1) виявитимету, завдання і зміст навчання зарубіжної літературиу старших класах;
2) розкритипсихолого-педагогічніосновивикористання інноваційних технологій у вивченні зарубіжної літератури у старшихкласах;
3) визначититипи нестандартних уроків при вивченні у старших класах зарубіжноїлітератури;
4) розглянутиаспекти використання інформаційних технологій на уроках зарубіжноїлітератури у старших класах.
Робота складається зі вступу, двох розділів,висновків, списку використаних джерелтадодатків.
У першому розділі ми розглядали теоретичнізасади використання інноваційних технологій вивченнязарубіжної літератури.
У другому розділі ми вивчалипрактичне використання інноваційних технологій при вивченні зарубіжноїлітератури в школі.
1. Теоретичні засади використанняінноваційних технологій
вивчення зарубіжної літератури
1.1 Мета,завдання і зміст навчання зарубіжної літратури у старшихкласах
Курс «Зарубіжна література»- важлива складова літературної та загальногуманітарної освіти сучасних українськихшколярів, оскільки синтезує в собі найвищі досягнення культури народів світу і створюєумови для перетворення її найважливіших цінностей і надбань в індивідуальний досвідособистості, дає унікальну можливість вчитися жити в конкретному соціокультурномупросторі, усвідомлюючи його неоднорідність та неоднозначність. Цей курс також посутньовпливає на оновлення змісту вітчизняної освіти, плекання гуманістичного світоглядута гуманітарної зорієнтованості особистості, сприяє виконанню стратегічного загальнодержавногозавдання інтеграції України у світовий духовно-культурний простір [5,с.10].
Метою вивчення курсу зарубіжноїлітератури в загальноосвітній школі є формування широкої читацької компетенції устаршокласників, яка базується на знаннях, уміннях пізнавального і творчого характеру,соціальних навичках, світоглядних переконаннях тощо. Ця мета реалізується в такихпершорядних завданнях:
— формування гуманістичногосвітогляду та гуманітарної свідомості самостійної, творчої особистості;
— стимулювання інтересудо читання в цілому;
— формування стійкої мотиваціївивчення літератури, відчуття краси та виразності художнього слова;
— плекання вміння сприйматипрекрасне, творити власну особистість його засобами;
— створення умов для активногоосягнення програмового матеріалу завдяки насиченій розумовій діяльності, зацікавленостіпроцесом навчання;
— сприяння виробленню естетичнихсмаків, поглядів і уподобань учнів;
— розвиток умінь сприйматилітературний твір як явище мистецтва у єдності його змістових та формальних особливостей;
— формування читацької культури,творчих здібностей, критичного мислення, навичок самостійного аналізу та аргументованогооцінювання прочитаного;
— підвищення загальногорівня культури учнів як повноправних членів соціуму та активних учасників соціальнихпроцесів;
— виховання в учнів повагидо національної культури та інших етнокультурних традицій;
— формування планетарногомислення, вільної орієнтації в розмаїтті культурних явищ;
— виховання поваги до книги,до художнього твору, що є унікальною одиницею передачі інформації.
Вивченнязарубіжної літератури у 5-9 класах загальноосвітніх навчальнихзакладів здійснюватиметься за програмою, затвердженою Міністерством освіти і наукиУкраїни: Зарубіжна література. 5-12 класи. Програма для загальноосвітніх навчальнихзакладів/ Автори Ю.І. Ковбасенко, Г.М. Гребницький, Н.О. Півнюк, К.Н.Баліна, Г.В.Бітківська.Керівник авторського колективу Ю.І. Ковбасенко. За загальною редакцією Д.С. Наливайка.- К., Ірпінь: Перун, 2005. — 112 с. Добір і організація навчального матеріалу курсузарубіжної літератури мають здійснюватися на основі поєднання особистісно зорієнтованого,комунікативно-діяльнісного та соціокультурного підходів.В основу курсу зарубіжної літератури покладено особистісно зорієнтованумодель навчання, умовою ефективного застосування якої є використання таких методичнихпідходів, які передбачають позицію учня як активного співтворця уроку, самого процесувивчення літератури. Така позиція формується завдяки системному використанню міжлітературнихзв’язків і міжпредметної інтеграції, створенню системи проектної діяльності (дослідницької,творчої тощо) й умов для самопізнання особистості учня в процесі вивчення зарубіжноїлітератури. Отже, уроки зарубіжної літератури мають створювати умови для реалізаціїпринципів національного й полікультурного виховання, мотивації творчої активності,формування досвіду творчої діяльності та емоційно-ціннісного сприйняття світу.
Однією із передумов якісноїроботи вчителя і ефективності навчання учнів зарубіжної літератури є наявність підручниківі навчально-методичних комплектів. Так, вивчення зарубіжноїлітератури у 9 класах загальноосвітніх навчальних закладів у 2009-2010 навчальномуроці здійснюватиметься за підручниками, рекомендованими Міністерством освіти і наукиУкраїни:
— Ковбасенко Ю.І. Зарубіжналітература Підручник для 9 класу загальноосвітніх навчальних закладів. — К.: Грамота,2009.
— Назарець В.М. Зарубіжналітература Підручник для 9 класу загальноосвітніх навчальних закладів. — К.: Вежа,2009.
— Ніколенко О.М., СтолійІ.Л. Зарубіжна література Підручник для 9 класу загальноосвітніх навчальних закладів.- К.: Ранок, 2009.
— Півнюк Н.О. ГребницькаН.М., Строганова Г.М. Зарубіжна література Підручник для 9 класу загальноосвітніхнавчальних закладів. — К.: Освіта, 2009.
Усі представлені підручникивідповідають вимогам чинної програми з зарубіжної літератури для загальноосвітніхнавчальних закладів 12-річної школи, реалізуючи три змістові лінії — аксіологічну,літературознавчу, культурологічну. Хоча кожен з підручників, звісно, має свої особливості.
Визначальною особливістюпідручника Ковбасенко Ю.І. (видавництво «Грамота») є те, що він зорієнтований нанауково-методичне забезпечення вивчення навчального предмета не на пропедевтичній(5-7 класи) або гіперпропедевтичній (8 клас) основі, а з урахуванням історико-хронологічногопринципу, що зумовлює домінанти в його структуруванні та змістовому наповненні.Навідміну від попередніх навчальних видань для 5-8 класів — це вже власне підручник,а не підручник-хрестоматія [6].
У підручнику Назарця В.М.(видавництво «Вежа») висвітлені найбільш суттєві ознаки і закономірності кожноїхудожньої епохи, які представлені в оглядових розділах підручника. Кожний оглядовийрозділ продовжує персональний підрозділ, що ознайомлює учнів із творчістю письменників,у творах яких конкретна літературна епоха знайшла своє найяскравіше втілення. Додатковийматеріал групується в рубрики «Літературна перерва», «Куточок допитливого», якідопоможуть учневі краще орієнтуватися у великому обсязі інформації. Наприкінці кожногопідрозділу містяться завдання творчо-пошукового характеру, що згруповані в рубрики«Перевірте свої знання», «Подискутуйте». Загальним підсумком вивченого впродовжнавчального року є прикінцевий розділ «Підсумуємо вивчене за рік». Привертають увагурубрики «Літературна презентація», «Літературознавча скарбничка», які не тількидопоможуть скласти попереднє уявлення про художній твір, але й сприятимуть поповненнюзнань про літературу як мистецьке явище [14].
У підручнику авторів НіколенкоО.М., Столій І.Л. (видавництво «Ранок»), крім загального концептуального вивченнясвітової літератури як єдиного процесу, також є свої методичні особливості. Подаютьсяісторичні огляди, які окреслюють основні проблеми розвитку культури певного періоду,монографічні розділи про письменників, різноманітні завдання, виконання яких допоможеуявити весь обшир культурних надбань епохи. Ці розділи допоможуть усвідомитироль і значення письменника у загальному літературному процесі, художні особливостійого творів. Художні твори розглядаються в контексті, у зв’язках із біографіямиписьменників, важливими історичними і культурними подіями. Такий підхід дозволяєне лише краще зрозуміти передумови виникнення словесних явищ, а й повніше осягнутиїх зміст. Частиною європейського мистецького процесу завжди було й українське письменство,тому автори акцентують увагу на найяскравіших виявах загальноєвропейського культурногорозвитку в творах українських письменників. Деякі твори подаються в кількох перекладах,щоб дати найбільш повне уявлення про текст оригіналу[16].
Вивчення курсу зарубіжноїлітератури в загальноосвітній школі здійснюється українською мовою. З метою створеннясприятливих умов для самореалізації й мовного самовияву кожного учня, формуванняполікультурної особистості можливим є вивчення творів світової класики мовою оригіналу,яку учні вивчають і знають. Головною передумовою реалізації ключових настанов згаданогометодичного листа є те, що рівень вивчення школярами іноземної мови має бути достатньовисоким, оскільки робота з оригіналом твору передбачає комплексне його опрацювання:осягнення його образної системи, художніх особливостей, унікальних словотвірнихмоделей, граматичних форм і синтаксичних конструкцій. Все це реалізується такожза умови якісної підготовки самого вчителя до опрацювання на уроці художнього творумовою оригіналу, оскільки таке вивчення передбачає глибоке знання цієї мови насампередсамим педагогом.
1.2 Психолого-педагогічнізасади використання інноваційних технологій у вивченні зарубіжної літератури
Курс «Зарубіжна література» — важливаскладова літературної та загальногуманітарної освіти сучасних українських школярів,оскільки синтезує в собі найвищі досягнення культури народів світу і створює умовидля перетворення її найважливіших цінностей і надбань в індивідуальний досвід особистості,дає унікальну можливість вчитися жити в конкретному соціокультурному просторі, усвідомлюючийого неоднорідність та неоднозначність. Цей курс також посутньо впливає на оновленнязмісту вітчизняної освіти, плекання гуманістичного світогляду та гуманітарної зорієнтованостіособистості, сприяє виконанню стратегічного загальнодержавного завдання інтеграціїУкраїни у світовий духовно-культурний простір.
Тому тут так важливо використовуватиінноваційні технології.
Термін “інновація”означає оновлення процесу навчання, який спирається, головним чином, на внутрішніфактори. Запозичення цього терміна пов’язане з бажанням виділити мотиваційний бікнавчання, відмежуватися від чергових «переможних методик», які за короткийчас повинні дати максимальний ефект незалежно від особливостей класу та окремихучнів, їхніх бажань, здібностей тощо [9,с.26].
Поняття «технологія»виникло у світовій педагогіці також як протиставлення існуючому поняттю «метод».Недолік методу полягає в його негнучкості та статистичності. Широкого поширеннятермін «технологія» («технологія в освіті») набув у 40-х рр.і був пов’язаний із застосуванням нових аудіовізуальних засобів навчання. У 60-хрр. поняття «технологія освіти» розглядалося під кутом зору програмногонавчання і використання обчислювальної техніки у навчанні[9,с.27].
З початку 80-х рр. все більшевживається термін «педагогічні технології». У визначенні їхньоїсуті немає єдиного погляду: одні розуміють це як певну систему вказівок щодо використаннясучасних методів і засобів навчання; інші цілеспрямоване застосування прийомів,засобів, дій для підвищення ефективності навчання; треті — цілісний процес визначеннямети, обгpунтування плану і програми дій та навчальних методів. Кожний з цих підходівмає право на існування, бо охоплює різні сторони навчального процесу. Тому існуєвелика кількість педагогічних технологій.
Отже, “інноваційнітехнології — це цілеспрямований системний набір прийомів, засобів організації навчальноїдіяльності, що охоплює весь процес навчання від визначення мети до одержання результатів.Система грунтується на внутрішніх умовах навчання. Тому «педагогічні технології»пов’язані з ідеями і досвідом психології, соціології, системного аналізу тощо.
Педагогічна технологія — це цілеспрямована система. Ми звикли до визначення мети навчання, виходячи з комплексногопідходу поєднання освітньої і виховної мети (Ю. Бабанський). Останнім часом особливаувага приділяється розвиткові творчих здібностей учнів.
Психологивстановили, що найбільша кількість галузей людської діяльності стартує у творчомуплані саме у вік молодості. У вік молодості людина прагне відкривати найбільшу кількістьджерел, що дають естетичне,інтелектуальне та моральне задоволення. Питання розвиткутворчої діяльності учнів та студентів розглядаються у працях відомих учених: В.В.Давидова, З.І. Калмикової, О.М. Леонтьєва, З.І. Слепко та інших.
Ісаме уроки зарубіжної літератури – це насамперед уроки, на яких вчитель уміло використовуєвсі можливості учня, весь його можливий потенціал з метою активного розумового розвитку,форування моральних якостей.
Актуальнимє питання створення належних умов і залучення цілеспрямованих заходів щодо розвитупізнавально-творчих здібносте учнів при вивченнні предмету «Зарубіжна література».Тут треба ураховувати принципи:
– індивідуальне й диференційоване навчанняз наданням можливості вибору завдаь учнів;
– постановка й вирішення проблемних і творчихситуацій;
– діалогічность і комуніативність навчанняз метою розвитку комунікативних здібностей учнів;
– створення психологічно сприятливого кліматув колективі, коли викладач і учень виступають активними й взаємодіючими субєктамидіяльності [10, с.6].
Пошукінновацій у формах навчання привів до появи нестандартних уроків. Серед найбільшрозповсюджених типів нестадартних уроків виступають ділові ігри, прес-конференції,урок типу КВК, урок-конкурс, урок-«суд», уроки-концерти, рольові ігри, конференції,семінари, екскурсії, урок-подорож, урок-«літературне кафе».
Більшістьзанять нестандартної форми передбачає групове навчання, що сприяє реалізації комплкснихйого цілей засвоєнню знань: формує навички самоконтролю, почуттю обовязку й відповідальностіза результати навчання.
Назаняттях з використанням активних методів навчання з’являється можливість формуваннядуже важливих для майьутньої професійної діяльності якостей.
Існуєкілька поглядів на нестандартний урок.
На думку О. Антипової, В. Паламарчук,Д. Рум’янцевої та ін., суть нестандартного уроку полягає в такому структуруваннізмісту і форм, яке б викликало насамперед інтерес учнів і сприяло їхньому оптимальномурозвитку й вихованню [1, с.65]. Л. Лухтай називає нестандартним такий урок, якийне вкладається (повністю або частково) в межі виробленого дидактикою, на якому вчительне дотримується чітких етапів навчального процесу, методів, традиційних видів роботи[7, с.31]. Е. Печерська бачить головну особливість нестандартного уроку у викладанніпевного матеріалу у формі, пов’язаній з численними асоціаціями, різними емоціями,що допомагає створити позитивну мотивацію навчальної діяльності [17, с.62]. О. Митникі В. Шпак наголошують, що нестандартний урок народжується завдяки нестандартнійпедагогічній теорії, вдумливому самоаналізу діяльності вчителя, передбаченню перебігутих процесів, які відбуваються на уроці, а найголовніше — завдяки відсутності штампіву педагогічній технології [13, с.11].
Класифікація нестандартних уроків щене склалася, але добірка їх уже досить різноманітна. Аналіз робіт науковців (Т.Байбара, Н. Вакарчук, Л. Варзацька, Т. Гусак, О. Кузьменко, Е. Печерська, О. Савченко,Н. Стяглик, Г. Тарасенко, В. Шпак), методистів (В. Авер’янова, Д. Вельбрехт, В.Заворотнюк, Г. Лисенко, Л. Лухтай, Н. Токар, В. Лекіна), ознайомлення з досвідомроботи педагогів-практиків (В. Бутрім, І. Волкова, І. Гурєвич, Н. Гордуз, В. Демчук,Л. Доренська, Л. Козоріз, Г. Крупська, О. Митник, І. Мушак, І. Опанасець, Т. Пасічник,П. Пашаніна, Л. Пензар, О. Полєвікова, Л. Тумакова, Т. Шафрай та ін), дають підставизаявити, що форми уроків, які застосовуються в сучасній старшій школі, можна згрупуватинаступним чином:
• бінарні уроки;
• віршовані (римовані) уроки;
• інтегровані (міжпредметні) уроки;
• уроки-дискусії (урок-діалог, урок-диспут,урок запитань і відповідей, урок-засідання, урок — круглий стіл, урок-конгрес, урок-практикум,урок — прес-конференція, урок — проблемний стіл, урок-семінар, урок-суд, урок-телеміст);
• уроки-дослідження (урок-знайомство,урок — панорамаідей, урок-пошук, урок-самопізнання, урок «Слідство ведуть знатоки», урок«Що? Де? Коли?»);
• уроки-звіти (урок-аукціон, урок-залік,урок-захист, урок-інтерв’ю, урок-екзамен, урок-ерудит, урок-композиція, урок-концерт,урок — огляд знань, урок-презентація, урок-ярмарок);
• уроки-змагання (урок — брейнг-ринг,урок-вікторина, урок-КВД — конкурс винахідливих та допитливих, урок-КВК — конкурсвеселих та кмітливих, урок-конкурс, урок — мозкова атака, урок-турнір);
• уроки-мандрівки (урок-екскурс, урок-екскурсія,урок-марафон, урок-подорож);
• уроки — сюжетні замальовки (урок-віночок,урок-вечорниці, урок-драматизація, урок-казка, урок — картинна галерея, урок-ранок,урок-спектакль, урок-фестиваль, урок — усний журнал).
У запропонованій нами класифікації бінарні,віршовані та інтегровані уроки виділені окремо. Інші ж види уроків зібрані за групами,що відрізняються характером реалізації творчого потенціалу вчителя й учнів.
Ми вважаємо, що ця класифікація не суперечитьпідходу до уроку, виробленому в сучасній дидактиці. Бо головне завдання педагога- не тільки чітко усвідомлювати мету кожного окремого уроку, а й розуміти важливістьпроведеного заняття як органічної ланки загального ланцюжка даної теми, розділу,курсу, циклу, всього навчально-виховного процесу.
2.Практичне використання інноваційних технологій при вивченні зарубіжноїлітератури в школі
2.1Типи нестандартних уроків при вивченні устарших класах зарубіжної літератури
Державнанаціональна програма визначає стратегічні напрямку розвитку освіти й забезпеченняпостійного духовного самовдосконалення особистості, формування інтелектуальногой культурного потенціалу – вищих цінностей нації. Трансформація освіти передбачаєрозвиток творчої людини, здатної не тільки до трансляції знань, але і до створеннясвітових зразків культури і духовності.
Стратегічнінапрямки розвитку освіти ставлять нові задачі і перед психологічною наукою, предметамиїї дослідження, методами, теоріями й практикою, щоб у центрі уваги стала особистість;повернутися до навчання людини, щоб знати, як розвивати її здатності до творчоїпраці.
Реалізаціяінноваційних методик передбачає комплексне використання сучасних технічних засобівнавчання, аудіо та відеоматеріалів, комп`ютерної техніки.
Найбільшпоширені такі форми нестандартних уроків:
1. Інтегрований урок. Якправило, такий урок проводять два вчителі. Вони спільно здійснюють актуалізаціюзнань за двома напрямами опитування (якщо це потрібно), виклад нового матеріалутощо. Найчастіше поєднуються такі предмети, як історія-географія, історія-література,історія-іноземна мова.
2. Дослідницький урок талабораторно-практичні роботи. Їхня мета полягає в одержанні навчальної інформаціїз першоджерел. Ці уроки розвивають спеціальні вміння і навички, стимулюють пізнавальнуактивність та самостійність. Учні вчаться працювати з історичними документами, підручниками,періодичною пресою.
3. Рольова гра. Вона вимагаєвід учнів прийняття конкретних рішень у проблемній ситуації в межах ролі. Кожнагра має чітко розроблений сценарій, головну частину якого необхідно доопрацюватиучням. Отже, пошук вирішення проблеми залишається за школярами.
4. Театральна (театралїзована)вистава. На відміну від рольової гри, вистава передбачає більш чіткий сценарій,який регламентує діяльність учнів безпосередньо на уроці і збільшує їхнюсамостійність під час підготовки сценарію. Театралізовані вистави спрямовані нате, щоб викликати інтерес до навчання. Вони опираються на образ не мислення, фантазію,уяву учнів.
Передусім нагадаймо, щоефективною може бути лише інноваційна технологія, тобто та, яка грунтується на потребахта інтересах учнів. А для цього:
1. Спробуйте дізнатися просвоїх учнів якнайбільше: що їм подобається, а що ні у викладанні теорії? Що значитьдля них бути «цікавим»? Які види діяльності їм більше до вподоби? Чи відчуваютьвони себе на уроці розкутими? Чи є вних здібності, про які ви ще не знаєте?
2. Спробуйте змінити стильвикладання. Частіше звертайтеся до учнів з пропозицією і заохоченням: «Добре,що ти це зробиш,»Спробуй, подумай, чи буде тобі цікаво?”, «Ти добревмієш це робити». І відмовтесь від нарікань.
3. Зверніть увагу на те,як викладають ваші колеги, які прийоми і методи застосовують, яким формам навчаннянадають перевагу.
4. Поділіться з учнями своїмиміркуваннями. Зверніть увагу на Їхню інформацію — це підкаже, як вам діяти.
5. Пам’ятайте, що діти дужечутливі до брехні та несправедливості.
6. Аналізуйте свої дії.Спробуйте систематизувати знахідки. Зіставте їх із досвідом інших. Зважте, може,це — елемент нової технології [9,с.27].
Урок-семінар
Семінар проводиться після кількох (2-4) уроків-лекцій.
3авдання семінару:
1. Перевірити якість засвоєння вивченого матеріалу.
2. Розвивати вміння самостійно працювати з підручникомта додатковою літературою, виявляти інтелектуальні здібності учнів, спрямувати навчанняна практичне застосування знань.
3. Навчити учнів застосовувати знання, набуті на практиці,для аналізу різних процесів.
Для цього на семінарі використовують різні форми навчання.
Одним з ефективних прийомів, що активізує пізнавальнудіяльність, є дискусія. Її основне завдання — сформувати правильний погляд при розв’язаннібудь-якої проблеми.
Дискусія якісна тоді, коли учні добре підготовлені, маютьопорні знання. Предмет дискусії та її план учитель продумує заздалегідь. Вона можебути побудована на основі двох положень, з яких треба вибрати і довести правильне,або одного визначення чи тези, яку потрібно відкинути чи довести її правильність.
Не менш важливою є підготовка до написання і обговореннярефератів. Тематика рефератів повинна відображати основні питання теми, доповнюватиїх або поглиблювати. Підготовка реферату — це робота з документами, додатковою літературою.При підготовці до написання рефератів необхідно враховувати індивідуальні особливостіучнів: їхні інтереси, нахили, можливості, проблеми, що їх турбують. Літературу рекомендуєвчитель. При підготовці реферату учні повинні читати додаткову літературу.
Існують вимоги щодо написання реферату:
а) скласти план викладу;
б) підібрати. матеріал для висвітлення питань;
в) прочитати відповідні матеріали;
г) проаналізувати прочитане;
д) коротко записати.
3авдавия семінару — підготувати учнів до самоосвіти,виробити в них уміння навички самостійної роботи.
Шкільний семінар — це форма колективної самостійної роботиучнів на уроці, яка дає змогу поглибити вивчений матеріал.
Готують учнів заздалегідь. Учитель надає допомогу: розподіляєповідомлення між учнями, допомагає скласти план виступу, слідкує за самостійноюроботоюучнів, консультує їх.
Головна умова семінару — допомогти учням підготувативідповіді на всі питання.
Виступ повинен мати розгорнутий характер, що свідчитьпро розуміння питання.
Обговорення намічених питань повинно проводитись увиглядідискусії, в ході якої вдосконалюється вміння аргументувати свої висновки, що сприяєпереходу знань у переконання.
Починати проведення семінарів бажано з 8-го класу.
Семінари можуть бути різними за навчальною метою, заджерелом набуття знань, методичних прийомів проведення.
Орієнтовний план
1. Завдання семінару.
2. 3авдання і теми повідомлень для учнів на семінарі.
3. Основні методи і прийоми проведення.
Семінар починається вступним словом вчителя, що висвітлюєзавдання семінару. Разом з тим учитель ставить перед учнями проблему.
Основний час відводиться на обговорення результатів домашньоїроботи учнів.
Наступний етап — повідомлення учнів, в ході яких відбуваєтьсяобговорення, дискусія.
Заключний етап — підведення підсумків роботи. Він включаєв себе узагальнення матеріалу, формування вміння робити висновки.
Основний метод семінару — бесіда, в ході якої обговорюютьсяповідомлення учнів, аналізуються схеми, таблиці, ілюстрації, інформація з періодичноїпреси і додаткової літератури [2, с.120].
Урок-прес-конференція
Така форма уроку розвиває активність, пошукові здібності,вміння розкривати суть певної проблеми, стисло і коротко висвітлювати її, конкретновідповідати на поставлені питання. Вона вчить самостійно здобувати знання.
Підготовка до такого уроку починається за 10-17 днів.
Підготовчий етап уроку полягає у тому, що заздалегідьоголошується тема, день і час проведення конференції.
Потім учитель і учні розподіляють ролі. Визначаютьсяучасники пресконференції. Решта учнів класу діляться на групи, що представляютькореспондентів газет і телебачення. Всі учні отримують випереджальні завдання зтеми.
Урок починається зі вступного слова вчителя, де він висвітлюєобстановку, що стосується теми, оголошує її,мету і проблему, над якою працюватимуть школярі. Потім учитель представляє учасниківконференції.
Обов’язковим для присутніх на прес-конференції є веденняконспектів, адже у кінці уроку всі матеріали необхідно здати. Потім виступають доповідачі,а кореспонденти дають запитання.
Після виступів слово надається експертам, які рецензуютьвиступи за такими показниками:
а) готовність;
б) активність;
в) наявність наочності;
г) реклама;
д) політична грамотність.
Висновок робить один з учнів або вчитель, підсумовуючивищесказане. Далі йде обговорення проблеми. Заключним етапом може бути бесіда, складаннятаблиці.
Урок-аукціон
«Товаром» на уроці-аукціоні є знання учнів.«Товар» на аукціоні — це «лот», продавець — «купець».Ведучим бажано бути вчителеві.
Підготовка до уроку здійснюється за 2 тижні. Призначаються4 «купці», які готують лоти, а також «банкір», який відповідаєза підготовку аудиторії і зведеної таблиці результатів аукціону. Аудиторія — учні,які добре встигають з предмета.
Інші учні утворюють 4 «акціонерні товариства»(АТ) по 6 учнів у кожному. Товариства обирають своїх «президентів».
«Президентам» видають перелік питань для повторення,список рекомендованої літератури. Вони організовують повторення матеріалу в своїхАТ і підготовку своїх емблем і гасел.
Кожний «купець» готує 2-3 лоти (завдання) підкерівництвом і контролем учителя. Оцінку відповідей учнів дають «купці»,тому вони повинні бути дуже добре підготовленими до виконання своїх обов’язків.Перед уроком розставляють столи в аудиторії, а на початку уроку ведучий оголошуєвідкриття аукціону, представляє «купців», «банкірів», «президентів».Потім АТ представляють свої емблеми і гасла.
Максимальна оцінка — 2 бали. Цей конкурс оцінюють 4 «купці».«Банкір» визначає середній бал кожного АТ, записує в таблицю результатіваукціону. Потім ведучий по черзі надає слово «купцям» для представлення«лотів» (завдань).
ЛОТ N1 — перевірка АТ на «платоспроможність»,тобто підготовленість учнів із даної теми. Лот — це 10 запитань, на які треба дативідповідь «так» чи «ні». Перший «купець» повільноі чітко читає запитання лота. Члени АТ за відповідь «так» піднімають руки,за відповідь «ні» — не піднімають. Облік кількості піднятих рук з кожногозапитання ведуть у підготовлених першим «купцем» картках «президенти»АТ, але не в своєму товаристві, а в сусідньому (перед початком цього конкурсу «президенти»переходять до сусідів).
Облік кількості правильних відповідей і середнього балупо картках, зібраних у «президентів», здійснює перший «купець»і передає «банкіру» відомості для зведеної таблиці, виконаної на цупкомупапері.
ЛОТ N2 — знання умов, причин, визначень. Другий «купець»вивішує цей лот, виконаний у вигляді таблиці на аркуші формату Аl, на штативі длязагального огляду, а також дає на кожний стіл АТ аркуш (формат А4) з індивідуальнимзавданням. 3авдання для товариств різні, а запитання — однакові.
Оголошуються умови конкурсу: час на підготовку — 5 хв.Максимальна оцінка — 4 бали (за кількість запитань). За правильне доповнення абовиправлення інше товариство може одержати заохочення у вигляді 1 бала. Оцінкувідповідейздійснює другий «купець» і передає «банкіру» для заповненнязведеної таблиці (облік ведуть за лотами у зростаючому порядку).
ЛОТ N3 — перевірка знань історичної хронології. КожномуАТ дається по три історичні дати. Треба вказати на правильність запису дат, якщозаписані неправильно — виправити помилку. Цей лот готує і представляє третій «купець».Час на обговорення — 5 хв. Максимальна кількість балів — 3. 3аправильне доповненнячи виправлення інше АТ одержує заохочення — 1 бал. Третій «купець» оцінюєвідповіді та передає результати «банкіру» для зведеної таблиці.
ЛОТ N4 — для емоційного розвантаження і зміци виду діяльності- «чорна скринька». АТ повинні мати опис, зроблений третім «купцем»,визначити, що за проблема схована у «чорній скриньці». Час на обдумування- 2 хвилини. АТ, яке перше відгадає запитання «чорної скриньки», одержує2 бали, решта — 0.
ЛОТ N5 — розшифровка ребуса. Представляє себе четвертий«купець». Кожне АТ протягом 3 хвилин повинно розшифрувати ребус, написатирозшифрований вираз (слово) на аркуші паперу і здати «купцеві». За кожнузекономлену хвилину додають 1 бал. Через 3 хвилини «купець» оголошує результати.
Ведучий підводить підсумок:
— за активну участь у підготовці і проведенні аукціону«купцям» і «банкірам» виставляють по 11-12 балів.
— членам АТ, яке зайняло перше місце, виставляють 11балів, за друге — 9, за третє і четверте — 7-6. (Учням дозволяється перездаватитему з метою підвищення балів.) Зведена підсумкова таблиця результатів аукціонудозволяє вчителеві проаналізувати рівень підготовки класу з теми.
При підготовці до уроку «купцям» і вчителевінеобхідно врахувати:
1. Обов’язково на цупкому папері (формат Аl) повиннабути заготовлена загальна картка лота. Для загального огляду її вивішують біля дошкина штативі. Це дозволяє підтримувати високу активність та інтерес учнів протягомусього уроку, а членам АТ слідкувати за правильністю відповідей сусідів, вноситипоправки, доповнення і «заробляти» додаткові бали.
2. Запитання на кожному лоті повинні бути однаковимидля всіх АТ, а завдання — різними.
3. Кількість балів за лот повинна дорівнювати кількостізапитань, щоб «купець» міг оцінити відповідь АТ з кожного питання.
Загальна оцінка за лот складається з суми балів, одержанихтовариством за кожне запитання лота. Це полегшить «купцям» зробити підсумкиконкурсу і оцінити відповіді.
Під час проведення уроку-аукціону ведучому необхіднозмінювати черговість відповідей АТ і слідкувати за тим, щоб кожний член АТ дававвідповідь тільки на один з лотів (не «торгував» за інших).
Необхідними реквізитами уроку є, гонг, дерев’яний молоток,секундомір [17, с.64].
Урок-брейн-ринг
Брейн-ринг — відома телевізійна гра, де стартом є складнецікаве запитання, а фінішем — правильна відповідь. Необхідно швидко зреагувати,адже часприйняття рішення обмежений.
Оргапізаційні пuтання:
1. Наявність спеціально обладнаного приміщення (класу),кількість ігрових столів відповідає кількості команд.
2. На кожному столі сигнальний пристрій або дзвінок,який сповіщає ведучого про готовність команди відповідати.
3. Згідно, з умовами гри потрібно одного ведучого, якийодночасно будеорганізатором і арбітром гри (як правило, це вчитель).
4. у І-му турі брейн-рингу команда повинна дати правильнувідповідь на три запитання, лише тоді вона може зайняти стіл лідера.
5. Команда, яка найдовше втримається за столом лідера,вважається переможцем гри.
6. Підготовка запитань для брейн-рингу.
Аналізрезультатів
За результатами гри можна зробити висновок щодо рівняпідготовки учнів класу з даної теми, їхньоговміння логічно мислити, швидко приймати рішення [11,с.4].
Урок-бесіда за «круглим столом»
У класі повинна бути група людей (учнів, ведучих), якімогли б на себе взяти роль відповідачів на поставлені питання з теми заняття. Рештаучнів становлять аудиторію, їхня роль зводиться в основному до постановки питаньведучим.
Негативним є те, що клас ділять на дві половини — активнуі пасивну.
Підготовку до уроку проводять заздалегідь. Учням даютьсписок рекомендованої літератури і теми, які треба повторити.
Четверо учнів за допомогою вчителя готують виступ (на5-8 хв.). Ведучий — учитель.
Урок починають зі вступного слова вчителя.
Далі виступають учні з певних проблем, над якими вонипрацювали.
На дошці вивішують чи записують питання для обговорення,або школярізадають питання учням, які виступають.
Обговорення повинно відбуватися коректно. у кінці урокуробиться висновок з відповідної проблеми.
Дається оцінка роботи класу і окремих учнів[24, с.135].
Урок-диспут
Дискусія, розгляд, дослідження. Це обговорення спільногопитання, проблеми з метою правильного вирішення. Дискусія виникає внаслідок спілкуваннявчителя і учнів, один з одним, у процесі вирішення проблемної ситуації.
Механізм виникнення дискусії: проблемна ситуація, щохарактеризує психологічний стан учнів, поряд з інтелектуальними труднощами супроводжуєтьсяпідвищенням пізнавальної активності і бажанням розібратися у проблемі.
Будь-яка дискусія включає три компоненти:
1. Пізнавальний.
Пізнавальний включає знання про предмет, що викликаєсуперечку і проблемну ситуацію, яка виникла.
2. Операційно-комунікативний. Операційно-комунікативнийозначає вміння вести суперечку, відстоювати свою точку зору, володіти способамиздійснення логічної операції.
3. Емоційно-оціночний.
Емоційно-оціночний включає емоційні переживання, потреби,цінності, відносини, мотиви, оцінки.
Дискусія повинна бути частиною навчального процесу. єдекілька видів дискусії:
1) спонтанна дискусія, що виникає в ході спільного вирішенняпроблеми всіма учнями чи групою учнів. Це буває тоді, коли проблема учням дуже близька;
2) заздалегідь запланована дискусія. Для цього учнівпопередньо ознайомлюють з предметом суперечки. Вони опрацьовують відповідну літературу.Учні мають достатньо знань для розв’язання проблеми.
Для дискусії характерні такі поняття: знання, вміння,навички, досвід творчої діяльності.
Необхідно назвати мету уроку. Може бути попередньо данийучням текст і після його прочитання висувається проблема. Поділяють дискусії і закількістю учасників. Коли в дискусії беруть участь два учні, то це дискусія-діалог.Є групові дискусії, де задіяні групи, і є масова дискусія, в якій залучені всі учні.
Етапи підготовки і проведення:
Мотивація, пов’язана з підготовкою до дискусії. Требастимулювати інтерес учнів до проблеми, суперечки. Для цього готують яскраві уривкиабо цитати з книг, які викладають зміст суперечки чи позицію обох сторін. Для дискусіїможна скористатися глобальними проблемами з екології. Наприклад:
а) вичерпані всі природні ресурси на Землі, природа забруднена,неминуча екологічна катастрофа;
б) чи вирішиться екологічна проблема при скороченні потреблюдини?
в) світ врятує комп’ютерна революція з найновішою технологією.Єдиний вихід — не гальмувати її,а сприяти її розвиткові.
Запитати учнів, з якою точкою зору вони згідні.
Дискусію проводять на тему, що цікавитр учнів, близькаїм.
Вимоги до дискусіі:
1. Проблема повинна відповідати вікові і накопиченомудосвідові.
2. Учням необхідно володіти темою, яка спирається назнання, вміння, досвід.
3. Дискусія повинна розвиватися з основних питань, нестив собі суть
протиріччя. Дискусія — суперечка по суті, в ході якоїучні отримують важливі цінності.
При підготовці вчитель повинен чітко сформулювати завдання,бажано з поясненнями, що розкривають суть проблеми, і питання про можливі шляхиїї вирішення. Доцільно з цього приводу звернутися до думок учених.
При підготовці учнів ознайомлюють з відповідною літературою,список якої треба дати заздалегідь.
Учитель повинен скеровувати учнів, ставлячи питання.
Майстерність учителя полягає у тому, щоб, вчасно помітити,відчути момент закінчення дискусії, щоб не повторювати сказаного.
У кінці уроку треба підвести підсумки, проаналізувативисновки, виставити бали.
Оцінка дискусії:
задоволення, що отримали учні після дискусії;
уміння учнів правильно, логічно викласти свою і чужудумку;
культура дискусії;
уміння учнів користуватися прийомами доказовості;
набуття нових знань;
уміння зрозуміти точку зору іншого;
живий обмін думками [20,с.60].
Урок-вікторина
До уроку кабінет оформляють відповідним чином: на стінахемблеми та привітання команд, фотографії. Учні визначають журі і суддю-інформатора.
І етап уроку присвячується історії. Кожній з команд пропонуютьпо 3-4 завдання, які треба розв’язати у визначений термін. З кожною командою працюєпо два члени журі. Вони перевіряють правильність відповідей, фіксують час, якийбуло затрачено на виконання завдань.
ІІ етап — конкурс капітанів. Кожному капітанові допомагаєкоманда. Колективний пошук, дух змагання дозволяє систематизувати набуті знання,зосередити увагу на найважливішому.
ІІІ етап — змагання команд. Кожна команда пропонує команді-суперниціпо п’ять завдань, на їх обдумування відводиться не більше трьох хвилин.
Учитель бере активну участь в обговоренні (то в роліконсультанта, то як учасник команди, інколи допомагає журі).
Уроки-вікторини цікаві тим, що дають можливість всебічнорозглянути проблему, знайти найбільш вдале вирішення. Такі уроки виховують почуттяколективізму, розвивають допитливість, вчать самостійності[20, с.14].
Урок-вистава
На відміну від рольової гри, вистава передбачає більшчіткий сценарій, який регламентує діяльність учнів безпосередньо на уроці та збільшуєїхнюсамостійність під час підготовки сценарію.
Театралізовані вистави спрямовані на те, щоб викликатиінтерес до навчання, і спираються на образне мислення, фантазію, уяву учнів. Припідготовці вистави відсутній будь-який тиск на учнів у висвітленні конкретноїісторичноїситуації. Знання, які учні засвои на попередніх уроках, вони можуть використатизараз. Персонажі залишають можливість глядачеві самостійно обміркувати історичнуситуацію і зробити власнівисновки.
Учні, які виконують ролі, заздалегідь готують собі костюми,ближче знайомляться з історичною особою, яку будуть представляти, її характером,поведінкою, зовнішністю. Вони вивчають потрібні слова, вчаться, як себе поводитиу відповідній ситуації. До уроку готують необхідне обладнання.
Урок починають з бесіди чи з характеристики певної історичноїситуації.
Це підводить учнів до глибшого сприйняття вистави. Безпосередньоперед виставою учні отримують завдання та запитання, на які вони знайдуть відповіді,переглянувши виставу.
Тоді розігрується театралізована вистава.
Після перегляду вистави вчителеві треба повернутися допроблемних питань. Це можуть бути усні відповіді, складання таблиці або короткізаписи у зошиті. У кінці уроку проводиться бесіда з класом, учні роблять висновки.
2.2Використання інформаційних технологій на уроках зарубіжної літературиу старших класах
Комп’ютери,як відомо, використовують сьогодні практично в усіх галузях суспільного життя. Томувміння працювати із сучасними інформаційними технологіями розглядаються у нашійдержаві як обов’язкові та необхідні для кожного спеціаліста. Саме з цієї причинизаслуговує уваги проблема підготовки майбутніх фахівців, які б володіли комп’ютернимизнаннями і вміли застосовувати їх у своїй професійній діяльності: адже вищі закладиосвіти готують випускників 21-го століття, в якому відбувається стрімкий розвитокінформаційних технологій; з кожним днем зростають їхні можливості, розробляютьсяудосконалені та нові зразки як програмного, так і технічного забезпечення. Томуй можливості використання цих технологій у навчальному процесі, на нашу думку, єневичерпними. Винятку не становить і галузь вивчення зарубіжої літератури.
Новіінформаційні технології кардинально вплинули на всю систему освіти, зачепивши їїзміст, форми і методи навчання, що привело до зміни вимог щодо моделі випускникавищого навчального закладу. 3 моменту використання у сфері освіти мережевих (сіткових)технологій, онлайнових баз даних, комп’ютерного моделювання стало можливим навчатистудентів не лише працювати в Інтернеті з метою засвоєння навчального матеріалу,але й використовувати його ресурси; майбутній професійній діяльності [4, с.76].
Використаннясучасних інформаційних технологій обумовлює:
· доступ до світових систем знань і культурикраїн мову, яких майбутній учитель доноситиме до учнів;
· трансляцію знань, напрацьованих людством,до кожного користувача єдиного інформаційного простору (тобто забезпечує взаємообмінпрофесійним досвідом) необмеженість свободи, творчості, що є запорукою високої професійноїкваліфікації учителя іноземних мов;
· вільне формування вчителем свого світогляду;розвиток гуманітарної спрямованості навчання; розповсюдження форм домашнього і дистанційногонавчання;
· адаптацію особистості майбутнього вчителядо динамічно мінливих умов економічного функціонування життя у цілому [8, с.10].
Середусієї різноманітності методичних прийомів використання комп’ютерних технологій,які вчитель зарубіжної літератури може вважати корисними у своїй роботі, ми зупинимосьна основних п’яти прийомах, які ми розцінюємо як найкорисніші.
• Управління навчальним процесом. Використовуючие-mail (електроннупошту), викладач може реалізувати диференційований та індивідуальний підхід у навчанні,розсилаючи на електронну адресу кожного студента його персональне домашнє завдання.
• Комп’ютерні технології як джерело інформації.Інтернет дає можливість безкоштовно як учителям, так істудентам отримати доступ до художніх текстів, газет, журналів, наукових статей,словників, підручників, посібників та інших матеріалів, які раніше були доступніу друкованому вигляді за велику ціну, тому студенти і вчителі не мали змоги придбатиїх. Беззаперечною перевагою Інтернету є постійний доступ до найновішої, «найсвіжішоїінформації. Для цього доцільноактивно використовувати на уроках зарубіжної літератури та в позаурочній діяльностіінформацію, розміщену на відповідних тематичних сайтах, таких як:
• Бібліотека світової літератури (оригіналита переклади): ae.lib.narod.ru •Літературна iнтернет-бібліотека школяра: http:/ litbоок.bу.ru
• Антична література: http: pergam.chat.ru
• Електронна бібліотека „Джерело“: ukrlib.com
• Електронна бібліотека класичної літератури– www.klassika.ru
• „Літературна газета“ – www.lgz.ru
• Сучасна і класична поезія – sttihi.net.ru
• Електронна поетична бібліотека – article.da.ru
Так,широка доступність навчальної інформації найрізноманітнішого характеру завдяки засобаммультимедія є важливим фактором, що впливає на перспективи розвитку і характер сучасногопроцесу навчання.
Презентаціїучнів. Використання програми розробки презентаціїдозволяє перетворити завдання написання проектних робіт учнів у творчий процес,що передбачає велику аудиторію слухачів, після презентаційне обговорення та визначеннякращих робіт. Однією з таких програм є комп’ютерна програма МісrosoftPower Point,яка дозволяє використання текстового формату, звукових та відео файлів, анімаційногооформлення, різноманітних схем, таблиць, динамічних графіків тощо. Все це сприяєкращому розумінню презентованої інформації слухачами. Такі заняття сприяють підвищеннюінтересу старшокласників до навчання, допомагають удосконалити їх аналітичні, мовнінавички, розвивають творчу фантазію [19, с.103].
• Лекції вчителя. Вчитель,у свою чергу, може скористатися програмою розробки презентації під час читання лекції.Крім того, у будь-який момент учитель може змінити її зміст, щось удосконалити чидоповнити.
Обговорюючипереваги використання новітніх інформаційних технологій у навчанні зарубіжної літератури,доцільно порівняти традиційне навчання, основними компонентами якого, на нашу думку,є вчитель і клас, і навчання з використанням комп’ютерних технологій (або комп’ютерненавчання).
На традиційне
навчання Комп’ютерне навчання 1. Лінійний текст (лише текст без інших додаткових джерел). 1. Мультимедійний текст (відео, аудіо можливості, зв’язок з великою кількістю різноманітних джерел).
2. Можлива відсутність
мотивації і зацікавленості у навчанні. 2. Висока мотивація і зацікавленість у навчанні. 3. Обмежена кількість інформації, обмежений вибір, часто застарілі дані. 3. Необмежена кількість свіжої автентичної інформації, широкий вибір. 4. Контроль викладача. 4. Самоконтроль і координація навчального процесу викладачем. 5. Спілкування з викладачем. 5. Можливості спілкування (синхронного/асинхронного) з носіями мови, знайомство з культурою їхніх країн.
Рисунок1. Особливості традиційного і комп’ютерного навчання
Результатипорівняння, наведеного у таблиці, свідчать про значні переваги використання інформаційнихтехнологій у навчанні зарубіжної літератури.
Безперечно,використання нових інформаційних технологій навчання не заперечує традиційних технологій,але проблема інформаційної адаптації людини у новому інформаційному середовищі змушуєпереглядати зміст традиційних технологій з частішим нахилом до вибору ефективнішихметодів і засобів надання освітніх послуг.
Висновки
Реформування освіти в Україні передбаченене тільки інструктивними листами Міністерства освіти і науки, але й самим часом,дійсністю. Із розвитком комп’ютеризації, телебачення, наше суспільство втрачає читачахудожньої літератури. Проблема удосконалення уроку зарубіжної літератури дискутуєтьсястільки ж, скільки існує ця дисципліна, бо урок є основною ланкою навчально-виховногопроцесу.
На уроках зарубіжної літературив учнів формуються найважливіші соціально-моральні уявлення й орієнтири, вивченнялітератури сприяє вихованню суспільно зрілої, активної, творчої особистості. Одним із головнихзавдань нинішнього учителя літератури є формування особистості через виховання кваліфікованогочитача.
В наслідок цього виникає необхідністьудосконалення методики викладання літератури в цілому, зокрема ж – оптимізації методичнихприйомів і форм шкільного аналізу художнього тексту, спрямованих на досягнення цілісностісприймання шкільного курсу літератури, побудови системи уроків, що допомагає простежитидуховне зростання учнів протягом усіх шкільних років під час вивчення різних тему курсі «Зарубіжна література».
Під час вивчення зарубіжної літературислід активніше використовувати сучасні педагогічні технології: комп’ютеризованенавчання, інтерактивні види і форми роботи. Вони збільшуютьпізнавальну самостійність учнів та мотивують потребу розвитку їхньої читацької культури.Серед інтерактивних форм роботи на уроках зарубіжної літератури поширення набуваєнавчальна взаємодія учнів у парах, мікрогрупах, групах, що здебільшого застосовуєтьсяпід час пошуку та аналізу інформації, виконання практичних завдань, підготовки диспутів,семінарів, різноманітних творчих завдань. З метою надання школярам більших можливостейдля спілкування, висловлювання власних думок і почуттів домінантною формою навчанняна уроках зарубіжної літератури в усіх класах має бути діалог, під час якого виявляєтьсярівень знань учнів.
На сучасному етапі розвитку освітньоїсистеми в процесі викладання зарубіжної літератури зростає роль інноваційних технологій,використання яких значно сприятиме піднесенню якості та інтенсивності навчальногопроцесу, приверненню уваги учнів до найкращих надбань світової літератури. Одним із продуктивнихі перспективних напрямів такої роботи є використання можливостей комп’ютерної техніки,за допомогою якої насамперед якнайкраще вирішується проблема забезпечення вчителяй учня художніми текстами та науково-методичною літературою.
Ще одним напрямом роботи, пов’язаноїз оновленням методичної бази навчання зарубіжної літератури є використання мультимедійнихтехнологій, які являють собою скоординоване одночасне функціонування візуальногой аудіорядів, використання фото- й кіноматеріалів, малюнків, таблиць, схем, текстівта ін., підпорядкованих певній навчальній темі. Учитель може використовуватиготові мультимедійні навчальні програми, а може розробляти власні зразки таких програм.
Інноваційні технології відіграютьважливу роль у сучасній освіті. Їх перевага в тому, що учні засвоюють всі рівніпізнання (знання, розуміння, застосування, оцінка), в класах збільшується кількістьучнів, які свідомо засвоюють навчальний матеріал. Учні займають активнупозицію в засвоєнні знань, зростає їхній інтерес в отриманні знань.
Отже, у сучасному суспільстві навчанняможна організувати таким чином, що джерелом знань виступатиме не тільки вчитель,а й комп’ютер, телевізор, відео. Учні, відповідно, повинні вміти осмислювати отримануінформацію, трактувати її, застосовувати в конкретних умовах; водночас думати, розумітисуть речей, вміти висловити особисту думку. Саме цьому сприяють інноваційні технологіїнавчання.
Списоквикористаних джерел
1.Антипова О.,Рум’янцева Д., Паламарчук В. У пошуках нестандартного уроку // Рад. школа. — 1991. — № 1. — С.65-69.
2.Бондар В.І.Дидактика. – К.: Либідь, 2005. – 260 с.
3.Виготський Л.С. Педагогічнапсихологія. – М.: Педагогіка, 1991. –480с.
4.Дементієвська Н.П.,Морзе Н.В. Комп’ютерні технології для розвитку учнів та вчителів //Інформаційні технології і засоби навчання: Зб. наук. праць / За ред.В.Ю.Бикова, Ю.О.Жука. – К.: Атака, 2005. – С. 76 – 95.
5.Зарубіжна література.Програми для загальноосвітніх навчальних закладів з українською мовою навчання.5-11 кл. / За загальною редакцією Д.С. Наливайка, керівник авторськогоколективу Ю.І. Ковбасенко; 1998 (2003) р.
6.Ковбасенко Ю.І.Зарубіжна література Підручник для 9 класу загальноосвітніх навчальнихзакладів. — К.: Грамота, 2009.
7.Лухтай Л.К.Нестандартний урок // Початкова школа. — 1992. — № 3-4. — С.31-32.
8.Мадзігон В.М.Проблематика та перспектива інформатизації освіти / В.М. Матюх. – К.: Либідь,2006. – 112 с.
9.Макрідіна Л.О.Використання сучасних технологій у педагогічній діяльності // Початкова школа.– 1995. – № 7. – С. 26-30.
10.Мірошниченко Л.Ф.Методика викладання світової літератури в середніх навчальних закладах / Л.Ф.Мірошниченко. – К.: Ленвіт, 2000. – 240с. (Підруч. для студентів-філологів).
11.Мішкурова В. Ф.;Пащенко М. І. Використання гри для активізації навчально-виховного процесу:Посіб. для студ. пед. вузу та викладачів. – К.: Наук. світ, 2001. – С. 3-12.
12.Морзе Н.В.,Дементієвська Н.П. Intel. Навчання для майбутнього. – К.: Нора-прінт, 2005. –528 с.
13.Митник О. Нариснестандартного уроку // Початкова школа. — 1997. — №12. — С.11-22.
14.Назарець В.М.Зарубіжна література Підручник для 9 класу загальноосвітніх навчальнихзакладів. — К.: Вежа, 2009.
15.Наукові записки ТНПУім. В. Гнатюка. Сер. Педагогіка / Редкол. М. Вашуленко, А. Вихрущ, Л. Вознюк таін. — Тернопіль: ТНПУ. — 2005. — Вип.1. — 178 с.
16.Ніколенко О.М.,Столій І.Л. Зарубіжна література Підручник для 9 класу загальноосвітніхнавчальних закладів. — К.: Ранок, 2009.
17.Печерська Е. Урокирізні та незвичайні // Рідна школа. — 1995. — № 4. — С.62-65.
18.Півнюк Н.О.Гребницька Н.М., Строганова Г.М. Зарубіжна література Підручник для 9 класузагальноосвітніх навчальних закладів. — К.: Освіта, 2009.
19.Полат Е.С. Новыепедагогические и информационные технологии в системе образования. – М.:Издательский центр «Академия», 2001. – 272 с.
20.Пометун О.І.Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання. — К., 2003. — 192 с.
21.Пономаренко Т.В.Урок КВК // Початкова школа. — 1992. — №3-4. — С.32-33.
22.Сучасні шкільнітехнології. Ч.1 / Упоряд.: І. Рожнятовська, В. Зоц. — К.: Ред. загальнопед.газ., 2004. — 112 с. — (Б-ка „Шкільного світу“).
24.Фіцула М.М.Педагогіка: Навч. посіб. для студ. вищих пед. закл. освіти. -К.: Академія,2003. — 528 с.
Додаток1
Конспектуроку з зарубіжної літератури
Тема:«Світтримається на диваках».
Підсумковий урок за романомМ.Сервантеса»Премудрий ідальго Дон Кіхот з Ламанчі”.
Мета:підбити підсумок вивчення роману, розповісти про сприйняття цього твору діячамисвітової культури; розвивати мислення учнів, уміння порівнювати твори різних видівмистецтва; виховувати свободу думки та любов до безсмертного роману Сервантеса.
Обладнання: книги— мультимедійний пристрій, комп’ютер, учительська та учнівські презентації, текстироману Сервантеса «Премудрий ідальго Дон Кіхот з Ламанчі».
Хід уроку
І. Мотивація навчальноїдіяльності
1. Вступне слово вчителя.
2.Оголошення теми та метиуроку.
Я пропоную нам з вами здійснитиуявну подорож… Незвичну мандрівку не стільки шляхами Дон Кіхота, скільки подорож,яку упродовж ось уже чотири століття здійснює безсмертний твір Сервантеса, мандруючикраїнами і континентами, мистецькими епохами і художніми жанрами, знайшовши своєвідображення і втілення в малярстві, скульптурі, музиці, поетичному слові.
ІІ. Формування нових знань,умінь, навичок.
1.Бесіда.
— Що спонукало Сервантесадо написання роману про мандрівного рицаря?
— Чи здійснився задум письменника?
– Щобвідповісти на питання, хто такий Дон Кіхот, давайте разом з вами ще раз згадаємодеякі епізоди роману і дамо відповідь.(див. фрагменти фільму)
2. Роботав групах
Стратегія “гронування” (1 група)
Сенкан (2група)
1. ДонКіхот.
2. Справедливий,мудрий.
3. Мріє,подорожує, вірить.
4. Відважнийборець за справедливість.
5. Лицар.
Метод «Займи позицію» (3 група)Прошу вас визначитись у своємуставленні до Дон Кіхота, аргументуючи свою позицію
З одного боку, донкіхотами називають людей, неспроможних розібратися в дійсності,погляди і вчинки яких далекі від реального життя, виглядають комічно, викликаютьсміх та іронічне ставлення довколишніх.
З іншого боку, багато хто сприймає Дон Кіхота зовсім інакше – як символ нескореноголюдського духу, взірець високого служіння правді, добру, готовності до самопожертвизаради шляхетних ідеалів.
За (Дон Кіхот – великодушний, безкорисливий філософ-гуманіст, здатний на самопожертвузаради ближніх)
Проти (Дон Кіхот – безумець, «подвиги» якого абсурдні, смішні і навіть шкудливі)
4. ОбразДон Кіхота прийнято називати вічним образом, як, наприклад, образи Прометея,Гамлета, Фауста, Дон Жуана. Що ж таке вічний образ?
Дон Кіхот – вічний образ (учнідоводять свою думку).
3. Слово вчителя.
Чизнаєте ви, що в німецькому містечку Кнітлінген у 1983 р. відкрився «Музей Фауста»?А чи не створити нам музей ще одного літературного героя — Дон Кіхота? Творча група«музейних працівників» отримала домашнє завдання підготувати експозиції за такоютематикою: «Образ Дон Кіхота у світовій музиці, літературі, живописі, театрій кіно», «Історія українського перекладу роману Сервантеса».
Наведемоуривки із цих повідомлень.
Розповідь(учнівська презентація).
«Кожнаепоха по-своєму читала сервантівський роман і по-різному трактувала образ Дон Кіхота.Він викликав інтерес людей різних націй та епох. Вражаючим є такий факт: аби прочитатицей твір в оригіналі, І.Тургенєв, котрий вільно володів німецькою, французькою таанглійською, у 1847 р. почав вивчати іспанську мову.
Над образом Рицаря СумногоОбразу розмірковували письменники багатьох поколінь: Г.Філдінг,Г.Мадвілл, М.Твен, П.Меріме, Г.Флобер, Г.Гейне, Т.Манн, І.Тургенєв, Ф.Достоєвський,М.Булгаков та ін. Йому присвячували свої поезії Дж.Г. Байрон, П.Верлен, Ц.Норвід,Р.Ларіо, В.Брюсов, Ф.Сологуб, — Д.Мережковський, О.Леонідов, Б.Грінченко та ін..Ізвіршів про Дон Кіхота можна укласти цілу антологію, до якої ввійдуть поезії М. Астаф’єва,М.Асєєва, П.Антокольського, І.Бурсова, Н.Григор’єва, С.Маршака, В.Полякова, В.Сидорова,М.Тихонова, Ю.Друніної, Б.Окуджави, Л.Первомайського та ін. Давайтеприслухаємось до калейдоскопу думок про Дон Кіхота.
Галерея думок “ Митціпро Дон Кіхота”.(комп’ютерна презентація)На слайдах портрети письменників, країни, де вонинародилися. Учні озвучують вислови письменників.
Слайд 1.
Стендаль“ Відкриття цієї книги… можливо, найважливіша подія мого життя ”.
Слайд 2.
Г.Гейне здитинства плакав, коли читав новелу про перемогу Рицаря Місяця-Білозіра над ДонКіхотом..
Слайд 3.
І. Тургенєв. “Щоможе бути найтрагічнішим, ніж людина, яка з любові до людства здійснює найкомічнішебезглуздя”
Слайд 4.
П. Меріме. “Ягадаю, що незважаючи на те, що нам дивними здаються вчинки та дії героя, ми йомуспівчуваємо, роман залишає відчуття доброти…”
IV. Домашнє завдання
Підготуватися до написаннялиста Дон Кіхоту.
Необхідно дотримуватисявсіх вимог до написання листа.
— шанобливе привітання;
– запитання до героя;
– власна думка про роман;
– декілька слів про себе;
— прощальні слова;
– підпис, ім’я, прізвище.