МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИРЕФЕРАТ«Інтелектуальна власність як право на результат творчої діяльності людини»
2010
ЗМІСТ
Вступ
1. Поняття інтелектуальної власності
2. Еволюція інтелектуальної власності
3. Місце й роль інтелектуальноївласності в економічному й соціальному розвитку суспільства
Література
ВСТУП
В умовахглобалізації забезпечення конкурентоспроможності продукції на світовому ринкунеможливо без використання результатів інтелектуальної діяльності, об’єктівпромислової власності. Ця проблема особливо загострюється у зв’язку ізпрагненням України інтегруватися в європейські структури.
Найважливішоюсферою міжнародних економічних відносин стає світовий ринок результатівінтелектуальної діяльності. Місце країни в сучасному світі визначається некількістю продукції й робочої сили, а якістю людського матеріалу, рівнемутворення й практичного використання знань, інноваційною активністю економіки.Важливим елементом глобалізації є створення світової науково-технологічноїінфраструктури, дистанційне використання закордонних інтелектуальних ресурсівна основі сучасних інформаційно-комунікаційних комп’ютерних мереж.
Серед предметів торгівлі найбільшрозвинених країн частка інтелектуальної власності має тенденцію до щорічногозростання, темпи якого значно вище темпів торгівлі іншою продукцією. Якщо темпиросту світового промислового виробництва не перевищують 2, 5-3%, то світоваторгівля ліцензіями на право користування промисловою власністю й технологіямирозвивається темпами, які досягають 12% у рік.
В Україні цьомувиду діяльності протягом 90-х років минулого століття не приділялося необхідноїуваги, що привело до втрати позицій на зовнішньому й внутрішньому ринках,істотному зменшенню науково-технічного потенціалу, що зростає «відтоку мозків».
В останні рокиположення змінюється до кращого. Внесено істотні зміни в законодавство з питаньінтелектуальної власності з метою наближення його до міжнародних вимог.
1. Поняттяінтелектуальної власності
Під власністюзвичайно розуміють право володіти, користуватися й розпоряджатися об’єктомвласності. Розрізняють матеріальні й нематеріальні об’єкти власності.Матеріальні об’єкти, наприклад автомобілі, будинку — відчутні на дотик.Нематеріальні об’єкти, наприклад, такі як винахід, музичний добуток — невідчутні. Об’єкти інтелектуальної власності ставляться до нематеріальних,невідчутних об’єктів.
Найбільш важливоюхарактеристикою власності є те, що власник може використовувати неї на свійрозсуд і ніхто не має права законним шляхом використовувати цю власність безйого дозволу. Зрозуміло, власник може дозволити іншим користуватися йоговласністю, але на законних підставах. Використання ж власності без дозволу їївласника є незаконним.
Перш ніжскористатися власністю, потрібно заволодіти нею. Незаконно заволодітиматеріальним об’єктом власності, наприклад, автомобілем, важче, ніж об’єктомінтелектуальної власності. До того ж матеріальний об’єкт можна легкорозпізнати. Інша справа — об’єкт інтелектуальної власності. У багатьохвипадках, щоб заволодіти ним, досить одержати про нього тільки інформацію(наприклад, про ідею винаходу в процесі бесіди). У цьому випадку важко, а частой неможливо визначити, хто насправді є власником такого об’єкта. Із цієюособливістю зв’язана підвищена складність охорони й захисту прав на об’єкти інтелектуальноївласності.
Що розуміють під терміном«інтелектуальна власність»? Інтелектуальна власність (ИС) у широкому розумінніозначає закріплені законом права на результати інтелектуальної діяльності увиробничій, науковій, літературній і художній сферах.
Інтелектуальнадіяльність — це творча діяльність, а творчість — це цілеспрямована розумоваробота людини, результатом якого є щось якісне нове, що відрізняєтьсянеповторністю, оригінальністю, унікальністю. Чим вище інтелектуальний потенціаліндивідуума, тим цінніше результати його творчої діяльності — інтелектуальнавласність.
Інтелектуальнавласність має двоїсту природу. З одного боку, творець (автор) об’єктаінтелектуальної власності має виняткову можливість розпоряджатися цимрезультатом на свій розсуд, а також передавати це право іншим особам, тобтовоно подібно до права власності на матеріальні об’єкти (майновому праву). Зіншого боку, поруч із майновим правом існує деяке духовне право творця нарезультат своєї творчої роботи, так зване авторське право. Тобто, автор маєодночасно сукупність особистих немайнових (моральних) прав, які не можутьвідчужуватися від їхнього власника в чинність їхньої природи, і майнових прав.Інакше кажучи, якщо майнове (економічне право) на результат творчої роботи можебути віддільне від творця (переданим іншій особі в обмежене або необмеженекористування), те моральне (немайнове) право автора невіддільно від творця йніколи не може бути передано іншій особі. Майнового й особисті (немайнові)права на результат творчої діяльності взаємозалежний і найтісніший образпереплетені, утворюючи нерозривну єдність. Подвійність права — найважливішаособливість інтелектуальної власності.
Іншою особливістюоб’єктів інтелектуальної власності є те, що права на них обмежені в часі.Наприклад, типовий строк охорони винаходу — 20 років. Охорона майновихправ на об’єктиавторського права в Україні діє протягом всьогожиття автора й додатково 70 років після його смерті. Але особисті немайновіправа автора охороняються безстроково.
2.Еволюція інтелектуальноївласності
У період швидкогорозвитку промисловості гостро встало питання про необхідність захисту правтворців інтелектуальної власності. Уже на початку XIV сторіччя королівськоювладою Англії стали привласнюватися особливі привілеї особам, які займалисястворенням нових виробництв. Така підтримка приймала форму дарування особі, щовпровадила нову технологію, виключного права користування цією технологієюпротягом часу, достатнього для її освоєння. Дане виключне право давалорозроблювачеві перевага в конкурентній боротьбі. Держава, у свою чергу,одержувало нову технологію виробництва, що сприяла зміцненню його економічноїнезалежності.
Такі права закріплювалисядокументом, що називався Letters Patent, що означало «відкритаграмота», оскільки він мав печатку внизу, а не вгорі, як у звичайномулисті.
Основи патентногоправа були закладені на початку XVІІ сторіччя. В 1628 році був прийнятий статуспро монополії. Відповідно до цього статусу, не мали чинності всі монополії,дарування й пільги, за винятком «будь-яких патентних грамот і грамот напривілеї на строк, що рівнявся 14 рокам або менше, які повинні від цього часувидаватися на виключне право на виготовлення якого-небудь виду новихвиробів у границях цього королівства дійсному й першому винахідникові такихвиробів, яким ніхто іншої із часу видачі таких патентних грамот і грамот напривілеї не міг користуватися».
Надалі системапатентного права була багато в чому вдосконалена. Патенти, як видінтелектуальної (промислової) власності, використовуються дотепер якінструмент, що регулює створення й передачу нових технологій.
Іншим об’єктомпромислової власності, історія якого виходить із глибин сторіч, є товарнізнаки. Такі знаки-символи зображувалися ремісниками на товарах, яківиготовлялися ними, або ставилися скотарями у вигляді «клейма». Вониреалізовували важливий елемент законодавства про товарні знаки, що діє йдонині, а саме, фіксували зв’язок між товаром і виробником.
Термін«товарні знаки» почав уживатися тільки в 19 сторіччі. Із цього ж часутоварні знаки стали виконувати нинішню роль у поширенні товарів, доставці їх допокупця, розширенні торгівлі. Однак, чим більш широко використовувалися товарнізнаки, тим більше було випадків їхнього копіювання. Тому в середині минулогосторіччя англійськими судами були вироблені засоби захисту проти такихпорушень. Так народилася знаменита заборона на ведення справи під іншим ім’ям:ніхто не мав права видавати свої товари за товари іншої особи.
В 30-40 роках 20сторіччя було, в основному, завершено розвиток законодавства про товарні знаки(Німеччина 1936 рік, Великобританія 1938 рік, США 1946 рік). Ці закони восновних рисах залишаються в чинності в на даний момент.
Ключовим моментому розвитку авторського права послужив винахід друкарства, що дало можливістьвиконувати копіювання механічним способом, а не переписувати документи відруки. Однак це вимагало більших додаткових витрат. У цих умовах знадобивсязахист підприємців від конкуренції з боку виготовлювачів і продавців незаконнихкопій.
Із впровадженнямдрукарства різко виріс як обсяг продажів, так і дохід друкарів і продавців.Тому автори книг, у свою чергу, підняли питання про захист своїх прав.Внаслідок цього в Англії в 1709 році з’явився Устав Ганни — перший закон прокопирайте: «Про заохочення утворення шляхом закріплення за авторами абовласниками копій друкованих книг прав на останні на час, що встановлюєтьсявідтепер». Закон забезпечував авторові виключне право друкувати йпублікувати книгу протягом 14 років від дати першої публікації, а такожпередавати це право видавцеві. Законом передбачалося подвоєння цього строку.
В 1791 і в 1793роках був закладений фундамент французької системи авторського права. Навідміну від англійської системи, у французької права автора інтерпретуютьсяяк авторські права, якими автор користується все життя.
Наступний імпульсрозвитку авторського права додали філософи Німеччини, зокрема Кант, що бачив укопирайте не просто форму власності, що забезпечує економічну вигоду дляавтора, а щось більше — частина своєї особистості. Зрештою ця ідея привела достворення системи неекономічних або моральних прав.
Сучасна формазакону про авторське право закріплена в законі Сполучених Штатів Америки1976 року, що передбачає захист добутків протягом всього життя автора й 50років після його смерті.
Початкомстановлення законодавства України про інтелектуальну власністьуважається день прийняття Закону України «Про власність»(7 лютого1991 року). Цим Законом результати інтелектуальної власності вперше буливизнані об’єктами права власності. Першим нормативним актом на шляху створенняспеціального законодавства про промислову власність було «Тимчасовеположення про правовий захист об’єктів промислової власності йраціоналізаторських пропозицій», затверджене Указом Президента України 18вересня 1992 року.
Однак, основнимиджерелами права промислової власності, які становлять основу спеціальногозаконодавства про інтелектуальну власність, є Закони України: «Про охоронуправ на винаходи й корисні моделі», «Про охорону прав на промисловізразки», «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» (усе — від 15 грудня 1993 року).
У той же періодбули прийняті закони України «Про обмеження монополізму й недопущеннянесумлінної конкуренції в підприємницькій діяльності» (18 грудня 1992року), «Про охорону прав на сорти рослин» (21 квітня 1993 року).«Про захист від несумлінної конкуренції» (7 червня 1996 року),«Про охорону прав на топографії інтегральних мікросхем» (5листопада 1997 року).
У розвитокзазначеного законодавства про промислову власність Державним патентнимвідомством України було розроблено й прийняте понад 70 підзаконні акти, якірегулюють відносини в сфері знаходження прав на об’єкти промислової власності.
Основним законом,що регулює правовідносини в сфері авторських і суміжних прав, є Закон України«Про авторське право й суміжні права» (23 грудня 1993 року).Питання правової охорони прав авторів знайшли своє відображення також упостановах Кабінету Міністрів України, серед яких: «Про мінімальні ставкиавторської винагороди за використання добутків літератури й мистецтва»,«Про державну реєстрацію прав автора на добутки науки, літератури ймистецтва», а також у нормативних актах Державного підприємства«Українське агентство по авторських і суміжних правах».
Завершальнимакордом у розвитку законодавства України в сфері інтелектуальної власностістало прийняття в 2003 році Верховною Радою України Цивільного Кодексу України,Книга IV, що має назву «Право інтелектуальної власності».
Важливим джерелом праваінтелектуальної власності також є міжнародні конвенції й договори, до якихприєдналася Україна.
3. Місце й рольінтелектуальної власності в економічному й соціальному розвитку суспільства
Інтелектуальна власність відіграєвирішальну роль у науково-технічному прогресі.
Серед об’єктів промисловоївласності великий вплив на науково-технічний і економічний розвиток роблять,безумовно, винаходу. Відбита в патентній документації технічна, технологічна йправова інформація дає можливість заощаджувати час, гроші й чинності в процесінауково-дослідної діяльності, не повторювати роботу, уже виконану іншими.
Патентнадокументація дозволяє застосовувати альтернативні технологи, якими можназамінити менш сучасні існуючі технології. На основі аналізу патентноїдокументації можна дати оцінку конкретної технології, розглянути її на предметвпровадження або ліцензування.
Патентнадокументація служить також для виявлення підприємств, які діють у тої або іншійтехнологічній сфері, зокрема, конкурентів.
Вплив винаходівна економічний розвиток може здійснюватися по чотирьох напрямках:
1. Інформація пропатенти полегшує передачу (трансфер) технологій і сприяє залученню прямихіноземних інвестицій.
2. Патентистимулюють наукові дослідження.
3. Патенти єкаталізатором нових технологій і бізнесу.
4. Бізнес накопичуєпатенти й коммерциализирует їх шляхом передачі прав через ліцензійні угоди,внесення в статутний фонд підприємств, використання у власному виробництві дляодержання додаткового прибутку.
Об’єктиавторського права й суміжних прав, які вносять вклад у культурний розвитокдержави, можуть мати й важливе економічне значення як для авторів, які їхстворили, так і для підприємства або держави. Так, однієї із самих багатихжінок Великобританії в 2002 р. стала письменниця Джоан Кетлин Роулинг, щоподарувала миру Гарри Поттера. Тільки за один рік вона одержала від продажуправ на видавництво своїх книг і їхню екранізацію 77 млн. євро. А відома фірма«Microsoft», використовуючи такий об’єкт авторського права, як комп’ютернапрограма, за короткий час стала одним з фінансових гігантів миру, а йогозасновника — Білла Гейтса вважають самою багатою людиною миру.
Раціональне йдоцільне використання інтелектуальної власності забезпечує її власникові значніприбутки, позитивно впливає на фінансовий стан підприємства.
У розвиненихкраїнах частка інтелектуальної власності становить близько 35 % всієї вартостіпідприємства, а в наукомістких виробництвах досягає 70-80%. За даними професораНью-Йоркського університету Лева Баруха ринкова вартість 500 середніх компанійзі списку «Standart&Poor» у шість разів перевищує чисту власність, щофігурує в балансових звітах. У той же час на кращі за результатами інноваційноїдіяльності підприємствах Донецької області (НКМЗ, «НОРД», «Стирол» і ін.) цейпоказник не перевищує 1%.
Використання інтелектуальної власності даєістотні вигоди підприємству, державі, суспільству.
Вигодипідприємства можна розподілити на конкурентні переваги, фінансові вигоди йвигоди від використання інтелектуальної власності як внеску в статутнийкапітал.
Конкурентні переваги внаслідок монопольного правакомпанії на результати інтелектуальної діяльності включають контроль ринку йможливість завоювання нових ринків.
Фінансовівигоди:збільшення доходу підприємства від продажу прав на інтелектуальну власність,передачі комплексу прав на неї інший особі, монопольного використання цих прав.
Збільшуєтьсядохід і підприємств, які купує ці права. Яскравий приклад — робота ізфранчайзингу, якщо одна компанія купує в інший право на використання їїторговельної марки.
Комерціалізація інтелектуальноївласності сприяє зменшенню оподатковуваної бази шляхом зменшення податку наприбуток — ця база зменшується на величину нематеріальних активів, а такожекономії прибуткового податку фізичних осіб — власників інтелектуальноївласності, тому що винагорода власника патенту не ставиться до заробітноїплати.
Наступнийкомплекс вигід пов’язаний з використанням інтелектуальної власності як внеску встатутний капітал, що на етапі створення фірми дозволяє:
• сформувати йогобільше значним по розмірі або істотно змінити його структуру в процесіфункціонування;
• збільшити вартість компанії (зарахунок нарощування статутного капіталу) при її продажі, приватизації абореорганізації;
• залучитидодаткові фінансові ресурси із внутрішнього й зовнішнього ринків шляхом емісіїцінних паперів компанії за рахунок збільшення обсягів її нематеріальнихактивів;
• одержати підзаставу об’єктів інтелектуальної власності інвестиційні банківські кредити навигідних умовах.
Вигоди длядержави. По-перше, впровадження новітніх технологічних досягнень, залученняінвестицій в економіку за рахунок зростання статутного капіталу компанійприводять до збільшення темпів економічного розвитку, а також обсягу ВВП,частина якого залишається в державі для виконання функцій керування.
По-друге, чимнижче рівень правового захисту ринку інтелектуальної власності, тим вище обсягипродажу контрафактної продукції, від чого страждають не тільки власникиінтелектуальної власності, але й держава (недоодержання податкових платежів).
По-третє, якщо держава не сприяєрозвитку ринку інтелектуальної власності, воно втрачає таке джерело доходу якнадходження від мита, ліцензійних і інших платежів, які здійснюють власникиправ при реєстрації прав на інтелектуальну власність.
Вигоди для суспільства. Споживачіодержують можливість купувати продукцію по більше низьких цінах — комерціалізація сприяє істотному зниженню податків.
ЛІТЕРАТУРА
1. ЦибульовП.М. Основи інтелектуальної власності / Навчальний посібник. – К.: “Інст.інтел. власн. і права”, 2005. – 112 с.
2. Інтелектуальнавласність в Україні: правові засади та практика. – Наук.-практ. вид.: у 4-х т./ За заг. ред. О.Д. Святоцького.-
3. Охоронаінтелектуальної власності в Україні / С.О.Довгий, В.О.Жаров, В.О.Зайчук та ін.– К.: Форум, 2002. – 319 с.
4. БондаренкоС.В. Авторське право і суміжні права. – К.: Інст. інтел. влас. і права, 2004. –260 с.
5. КожарскаяИ.Ю., Прахов Б.Г. Патентное право. – К.: Інст. інтел. влас. і права, 2003. –140 с.
6. ТофилоА.В. Экспертиза объектовинтеллектуальной собственности: заявки на изобретения и полезные модели… – К.: Інст. інтел. влас. іправа, 2004. – 176 с.
7. Бутнік-СіверськийО.Б. Економіка інтелектуальної власності… – К.: Інст. інтел. влас. і права,2004. – 296 с.
8. Цыбулев П.Н.Оценка интеллектуальной собственности… – К.: Інст. інтел. влас. і права, 2003. – 184 с.
9. Зинов В.Г.Управление интеллектуальной собственностью. – М.: Дело, 2003. – 512 с.
10. ЖаровВ.О. Захист права інтелектуальної власності… – К.: Інст. інтел. влас. іправа, 2004. – 64с.