Інтерактивний комплекс навчально-методичного забезпечення Кредитно-модульна система організації

Міністерство освіти і науки України Національний університет водного господарства та природокористування В.О. Володимирець БОТАНІКА Інтерактивний комплекс навчально-методичного забезпечення Кредитно-модульна система організації навчального процесуДля студентів напряму підготовки 6.090101 “Агрономія”Рівне – 2009 УДК 581 (075)ББК 28.592.7я73В 68Затверджено вченою радою Національного університету водного господарства та природокористування (Протокол № 10 від 26 вересня 2008 р.)Рецензенти:Польовий В.М., доктор сільськогосподарських наук, професор, директор Рівненської державної сільськогосподарської станції; Гроховська Ю.Р., кандидат сільськогосподарських наук, доцент кафедри водних біоресурсів НУВГП^ Володимирець В.О. В 68 Ботаніка: інтерактивний комплекс навчально-методичного забезпечення. – Рівне: НУВГП, 2009. – 209 с.Навчально-методичний комплекс включає робочу програму, методичні рекомендації до вивчення всіх тем змістовних модулів, тематику індивідуальної роботи, матеріал для самостійної роботи, завдання для виконання контрольних робіт студентам заочної форми навчання, дворівневі тестові й творчі завдання для перевірки засвоєння теоретичних знань лекційного курсу та вмінь практичного характеру, список інформаційних джерел, що є складовими компонентами при вивченні дисципліни “Ботаніка” в умовах кредитно-модульної організації навчального процесу студентами професійного спрямування “Агрохімія та ґрунтознавство”, а також студентами інших спрямувань напряму підготовки “Агрономія” УДК 581 (075)ББК 28.592.7я73© Володимирець В.О., 2009 © Національний університет водного господарства та природокористування, 2009ЗМІСТ Вступ …………………………………………………………………………………….Робоча програма нормативної навчальної дисципліни “Ботаніка” 1.1. Загальні відомості про дисципліну ………………………………… 1.2. Мета та завдання вивчення дисципліни …………………………. 1.3. Тематичний план і розподіл навчального часу . ……………… 1.4. Програмний матеріал змістовних модулів Змістовний модуль 1. Вступ. Клітинний і тканинний рівні організації рослинного світу ………………………………………….. Змістовний модуль 2. Органографія вегетативних органів Змістовний модуль 3. Вищі рослини. Геоботаніка ………….. 1.5. Завдання для самостійної роботи ………………………………….. 1.6. Оцінювання знань студентів ………………………………………….Методичні рекомендації до вивчення окремих модулів і тем дисципліни Змістовний модуль 1. Вступ. Клітинний і тканинний рівні організації рослинного світу ……………………………………………….. Змістовний модуль 2. Органографія вегетативних органів …… Змістовний модуль 3. Вищі рослини. Геоботаніка ………………..Контрольні завдання ………………………………………………………..Приклади завдань підсумкового контролю ……………………..Тематика індивідуальної роботи …….. ………………………………Матеріал для самостійної роботи Тема 1 ………………………………………………………………………………… Тема 2 ………………………………………………………………………………… Тема 3 ………………………………………………………………………………… Тема 4 ………………………………………………………………………………… Тема 5 ………………………………………………………………………………… Тема 6-7 ……………………………………………………………………………… Тема 8 ………………………………………………………………………………… Тема 9-10 ……………………………………………………………………………. Тема 11 ………………………………………………………………………………. Тема 12 ………………………………………………………………………………. Тема 13-14 ………………………………………………………………………….. Тема 15 ………………………………………………………………………………. Тема 16-17 ………………………………………………………………………….. Тема 18 ………………………………………………………………………………. Тема 19 ………………………………………………………………………………. Тема 20 ………………………………………………………………………………. Тема 21 ……………………………………………………………………………….^ Варіанти та завдання для виконання контрольної роботи студентам заочної форми навчання ……………………………………..Інформаційні ресурси ………………………………………………………. 567811 13 14 17 1821 30 3851 96 101103 108 112 115 116 119 120 125 138 142 149 154 156 165 169 172 190201 207 ВСТУП Ботаніка (від гр. сл. “botane” – зелень, трава, овоч) або фітологія (від гр. сл. “phyton” – рослина та гр. сл. “logos” – знання, вчення) – класична, комплексна біологічна наука, що вивчає світ рослин, його існуючу різноманітність, ознаки та властивості рослинних організмів і їх угруповань. Предметом вивчення ботаніки є рослинні організми на всіх рівнях організації й їх різноманітні властивості (зовнішня та внутрішня будова, хімічний склад, процеси обміну й фізіологічні процеси, видова різноманітність і рослинні угруповання, історичний та індивідуальний розвиток тощо). Сучасна ботаніка вивчає представників царства Рослини, а також традиційно представників царства Гриби та Прокаріотичні зелені й Синьо-зелені водорості, що відносяться до царства Дроб’янки. Ботаніка – це класична, базова біологічна наука, що виділена як самостійна за систематичними ознаками предмета свого вивчення, подібно до зоології, вірусології, бактеріології. Засвоєння матеріалу з різних розділів ботаніки є теоретичною основою в підготовці майбутніх спеціалістів агрохіміків-ґрунтознавців. Оскільки рослинні організми нерозривно пов’язані з середовищем свого існування, то їх морфологічні та анатомічні особливості значною мірою визначаються особливостями ґрунту. Одночасно напрямок та інтенсивність протікання фізіологічних процесів також залежать від хімічного складу ґрунту й інших його властивостей, що в кінцевому підсумку визначає приріст біомаси рослини та продуктивність рослинництва як галузі в цілому. Тому ботанічні знання дають можливість обґрунтовувати потребу та дози внесення в ґрунт різних речовин, впливати на урожайність культурних рослин. Фактично будь-який вплив на ґрунт із метою підвищення врожайності культурних і дикорослих рослин базується на даних, отриманих у різних розділах ботаніки. Біологічний контроль за ростом і розвитком рослин здійснюється на основі ознак та показників ботанічної морфології та ембріології. Запропонований комплекс включає основні навчально-методичні та навчальні матеріали, що необхідні для вивчення дисципліни “Ботаніка” студентам професійного спрямування “Агрохімія та ґрунтознавство” денної та заочної форм навчання при кредитно-модульній організації навчального процесу. Робоча програма нормативної навчальної дисципліни “Ботаніка”1.1. Загальні відомості про дисципліну Предмет дисципліни: різноманітність рослин, їх будова, розвиток, рослинні угруповання./денна форма навчання/ Призначення: підготовка бакалаврів Напрям підготовки, професійне спрямування, освітньо-кваліфікаційний рівень Характеристика навчальної дисципліни 1 2 3 ^ Кількість кредитів, відповідних ECTS: 5,25Модулів: 3Змістовних модулів: 3Загальна кількість годин: 189Тижневих годин: аудиторних – 6СРС – 7 ^ Напрям підготовки: 6.090101 “Агрономія”.Професійне спрямування: “Агрохімія і ґрунтознавство”Освітньо-кваліфікацій-ний рівень:бакалавр Нормативна Рік підготовки: 1-й Семестр: 1-й^ Лекції: 42 годиниЛабораторні: 42 годиниСамостійна робота: 105 годинВид контролю: іспит Примітка: співвідношення кількості годин аудиторних занять і самостійної роботи становить 45 % до 55 %. /заочна форма навчання/ Призначення: підготовка бакалаврів Напрям підготовки, професійне спрямування, освітньо-кваліфікаційний рівень Характеристика навчальної дисципліни 1 2 3 ^ Кількість кредитів, відповідних ECTS: 5,25Модулів: 3Змістовних модулів: 3Загальна кількість годин: 189 Напрям підготовки: 6.090101 “Агрономія”.^ Професійне спрямування: “Агрохімія і ґрунтознавство”Освітньо-кваліфікацій-ний рівень:бакалавр Нормативна Рік підготовки: 1-й Семестр: 2-й^ Лекції: 12 годинЛабораторні: 12 годинСамостійна робота: 165 годинВид контролю: іспит Примітка: співвідношення кількості годин аудиторних занять та самостійної роботи становить 13 % до 87 %.1.2. Мета та завдання вивчення дисципліни Мета викладання дисципліни “Ботаніка” полягає в пізнанні загальних основ будови та функціонування рослинних організмів, їх різноманітності, екологічної ролі в різних екосистемах, місця фітобіоти в процесах ґрунтоутворення та її зв’язку з типами ґрунтів. Завданнями вивчення дисципліни є: – розуміння екологічної ролі та практичного значення рослин, у тому числі й для ґрунтоутворюючих процесів і сільсько-господарського виробництва; – знання будови рослинних організмів на клітинному й тканинному рівнях їх організації; – знання анатомічної та морфологічної будови вегетативних органів вищих рослин у зв’язку з виконуваними ними функціями; – з’ясування особливостей будови генеративних органів як спеціалізованих органів насінних рослин; – знання загальних ознак основних систематичних груп рослин, їх видової різноманітності та практичної ролі окремих представників; – вивчення екологічних груп рослин, характеристик фітоценозів і їх різноманітності; – знання флористичного та ценотичного різноманіття природних і штучних екосистем; – з’ясування причин збіднення рослинного світу та обґрунтування заходів його охорони. У результаті вивчення дисципліни студент повинен знати: загальні ознаки рослинних організмів, будову рослинних клітин, класифікацію, види та особливості рослинних тканин, анатомію та морфологію вегетативних і генеративних органів вищих рослин, таксономічні категорії та принципи класифікації рослинного світу, характерні ознаки основних систематичних груп рослин і цикли їх відтворення, характеристику екологічних груп рослин, характерні ознаки фітоценозів; вміти: працювати з мікроскопом і розглядати мікропрепарати, виготовляти тимчасові мікропрепарати, розпізнавати на мікропрепаратах різні тканини, їх групи й анатомічні структури, робити морфологічний опис різних органів рослин, розпізнавати та визначати представників різних систематичних груп рослин, описувати природні й трансформовані фітоценози. Навчальна програма розрахована на студентів денної та заочної форм навчання, що навчаються за освітньо-кваліфікаційними програмами підготовки бакалаврів. 1.3. Тематичний план і розподіл навчального часу Тематичний план і розподіл навчального часу відповідають навчальному плану за професійним спрямуванням “Агрохімія та ґрунтознавство” й типовій програмі дисципліни “Ботаніка” студентам за напрямом підготовки “Агрономія”. Зміст дисципліни розбитий на 21 тему, що включає основний матеріал про предмет вивчення ботанічної науки, й відповідає меті та завданням цієї дисципліни. Теми об’єднані в три змістовні модулі, перший із яких включає вступний матеріал і відомості про клітинний і тканинний рівні організації рослинного світу, другий – матеріал із анатомії та морфології вегетативних органів вищих рослин, третій – матеріал із систематики вищих рослин і елементи екології рослин та геоботаніки. Теми лабораторних занять безпосередньо пов’язані зі змістом лекційного матеріалу. Вони поглиблюють теоретичні знання студентів на основі практичного вивчення конкретних рослинних об’єктів і формують навички роботи з мікроскопом, із виготовлення та розгляду мікропрепаратів, опису органів рослин і складання характеристики окремих систематичних груп. На самостійну роботу винесено матеріал, який є легшим для засвоєння й носить переважно констатуючий або описовий характер. На індивідуальну роботу винесені теми, що носять додатковий характер і конкретизують окремі сторони основного матеріалу. Засвоєння визначеного програмою дисципліни обсягу знань із “Ботаніки” дозволяє майбутнім спеціалістам реально оцінювати ресурсний потенціал культурної й дикорослої флори, розуміти взаємозв’язок структури рослини та виконуваної нею функції, визначальний вплив рослинності на процеси ґрунтоутворення, бачити перспективу у використанні рослинного світу для підтримання родючості ґрунту. Назви тем змістовних модулів Кількість годин, відведених на: лекції лаборато-рнізаняття самос-тійнаробота Змістовний модуль 1. Вступ. Клітинний і тканинний рівні організації рослинного світу Тема 1. Ботаніка як наука 2/0,5* -/- 2/6 Тема 2. Рослинні організми в системі живого, їх значення в природі та житті людини 2/0,5 -/- 2/6 Тема 3. Різноманітність рослинних організмів, їх класифікація 2/0,5 -/- 2/6 Тема 4. Субклітинний і клітинний рівні організації рослинного світу 2/1 4/2 3/11 Тема 5. Різноманітність нижчих рослин 2/0,5 -/- 2/6 Теми 6-7. Тканинний рівень організації рослинного світу 4/1 4/2 4/12 Разом 14/4 8/4 15/47 Змістовний модуль 2. Органографія вегетативних органів Тема 8. Корінь 2/1 4/1 2/6 Тема 9-10. Пагонові системи. Стебло 4/1 4/1 3/12 Тема 11. Листок 2/1 4/2 2/6 Тема 12. Відтворення та розмноження рослин 2/1 – 2/6 Разом 10/4 12/4 9/30 Змістовний модуль 3. Вищі рослини. Геоботаніка Тема 13-14. Вищі спорові рослини 4/0,5 3/2 4/12 Тема 15. Голонасінні рослини 2/0,5 1/- 2/6 продовження таблиці Тема 16-17. Покрито-насінні рослини. Квітка та суцвіття 4/1 4/2 3/12 Тема 18. Плоди та насіння 2/0,5 4/- 2/6 Тема 19. Систематика Покритонасінних 2/0,5 8/- 2/6 Тема 20. Основи екології рослин 2/0,5 1/- 2/6 Тема 21. Основи геоботаніки 2/0,5 1/- 2/6 Разом 18/4 22/4 17/54 Усього годин 42/12 42/12 41/131 Підготовка до аудиторних занять 42/12 Підготовка до контрольних заходів 22/22 2/0,5* – чисельник денна форма/знаменник заочна форма навчання1.4. Програмний матеріал змістовних модулівЗмістовний модуль 1.^ ВСТУП. КЛІТИННИЙ І ТКАНИННИЙ РІВНІ ОРГАНІЗАЦІЇ РОСЛИННОГО СВІТУ Тема 1. Ботаніка як наука (2 год.) Предмет вивчення ботаніки, її місце в системі біологічних наук. Розділи ботаніки. Історія виникнення та розвитку ботаніки. Роль вітчизняних учених у розвитку ботанічної науки. Методи вивчення рослинних організмів. Значення ботанічних знань для підготовки фахівців із агрохімії та ґрунтознавства.Тема 2. ^ Рослинні організми в системі живого, їх значення в природі та житті людини (2 год.) Царство Рослини та характерні особливості рослинних організмів. Глобальна та регіональна екологічна роль рослин на планеті. Практичне значення рослин. Господарсько важливі групи рослин. Структурні рівні організації рослинного світу.Тема 3. ^ Різноманітність рослинних організмів, їх класифікація (2 год.) Прояви різноманітності рослинних організмів. Морфологічні типи рослин і їх еволюція. Систематика рослин. Класифікаційні одиниці в систематиці рослин. Бінарна номенклатура.Тема 4.^ Субклітинний і клітинний рівні організації рослинного світу (2 год.) Клітинна будова рослин. Різноманітність рослинних клітин. Зв’язок будови та форми клітини з виконуваною функцією. Загальна будова рослинної клітини, її відмінності від клітин інших організмів. Клітинна оболонка (стінка), її функції, склад, утворення та будова. Клітинне ядро, його функції та будова. Цитоплазма та її органели, їх функції й будова (мембрани, мітохондрії, пластиди, ендоплазматична сітка, апарат Гольджі, лізосоми, рибосоми та ін.). Склад клітинного соку. Клітинні включення.Тема 5. ^ Різноманітність нижчих рослин (2 год.)Поняття про нижчі рослини. Загальна характеристика водоростей (морфологічні типи, будова клітин, види пігментів, розмноження), практичне значення, їх поділ на відділи. Ґрунтові водорості. Загальна характеристика відділів царства Гриби, їх систематика, найпоширеніші та найважливіші представники.Тема 6-7. Тканинний рівень організації рослинного світу (4 год.) Поняття про тканини, їх класифікація. Виникнення тканин у процесі еволюційного розвитку рослин. Первинні та вторинні твірні тканини (меристеми), їх будова й функції. Покривні тканини, їх різноманітність, будова й функції. Сочевички. Зовнішні вирости покривних тканин. Основні тканини рослин (хлоренхіма, аеренхіма, запасаюча паренхіма). Механічна тканина, її будова та функції. Провідні тканини, їх різноманітність, будова та функції. Флоема й ксилема. Провідні пучки та їх типи. Видільні тканини та їх види.^ Лабораторні заняття: денна форма – Лабораторне заняття № 1. Будова мікроскопа та правила роботи з ним. Виготовлення тимчасових мікропрепаратів (2 год.)Лабораторне заняття № 2. Загальна будова рослинної клітини (2 год.)Лабораторне заняття № 3. Твірні, покривні та основні тканини (2 год.)Лабораторне заняття № 4. Механічні, провідні та видільні тканини (2 год.)заочна форма –Лабораторне заняття № 1. Будова мікроскопа та правила роботи з ним. Виготовлення тимчасових мікропрепаратів. Загальна будова рослинної клітини (2 год.)Лабораторне заняття № 2. Рослинні тканини (2 год.)Змістовний модуль 2.^ ОРГАНОГРАФІЯ ВЕГЕТАТИВНИХ ОРГАНІВ Тема 8. Корінь (2 год.)Органи вищих рослин. Основні закономірності розміщення органів. Корінь, його функції та морфологія. Види коренів за походженням. Типи кореневих систем. Анатомічна будова молодого кореня. Первинна та вторинна будова кореня. Спеціалізація та метаморфози коренів. Симбіоз коренів вищих рослин і мікроорганізмів ґрунту. Мікориза.Тема 9-10. Пагонові системи. Стебло (4 год.) Пагін і його метамерність. Бруньки, їх будова та типи. Розвиток пагона з бруньок. Системи пагонів. Типи галуження пагонів, їх положення в просторі. Функції стебла. Морфологія стебла. Анатомічна будова стебла трав’янистих одно- та двосім’ядольних покритонасінних рослин. Анатомічна будова стебла дерев’янистих покритонасінних і голонасінних рослин. Вторинне потовщення та річні кільця. Особливості будови стебел залежно від екологічних умов. Видозміни стебла та пагона. Тема 11. Листок (2 год.) Функції листка. Листкорозташування. Листковий цикл. Морфологія листків (прилистки та інші утворення, черешкові та сидячі листки, види простих листків). Складні листки та їх типи. Жилкування листків. Анатомічна будова листків різних систематичних груп рослин. Формації листків. Гетерофілія. Метаморфози листка.Тема 12. Відтворення та розмноження рослин (2 год.) Поняття про відтворення та розмноження. Види розмноження та їх поширення в світі рослин. Статеве розмноження. Основні форми нестатевого розмноження. Штучне вегетативне розмноження культурних рослин. Поняття про цикли відтворення. Чергування статевого та нестатевого поколінь у циклах відтворення.^ Лабораторні заняття: денна форма – Лабораторне заняття № 5. Типи кореневих систем. Зони ростучого кореня (2 год.)Лабораторне заняття № 6. Первинна та вторинна будова кореня (2 год.)Лабораторне заняття № 7. Анатомічна будова стебла трав’янистих односім’ядольних і двосім’ядольних покритонасінних рослин (2 год.)Лабораторне заняття № 8. Анатомічна будова стебла дерев’янистих двосім’ядольних покритонасінних і голонасінних рослин (2 год.)Лабораторне заняття № 9. Морфологія листка (2 год.)Лабораторне заняття № 10. Анатомія листка (2 год.)заочна форма –Лабораторне заняття № 3. Морфологія кореня та стебла (2 год.)Лабораторне заняття № 4. Морфологія листка (2 год.)Змістовний модуль 3.^ ВИЩІ РОСЛИНИ. ГЕОБОТАНІКА. Тема 13-14. Вищі спорові рослини (4 год.)Поняття про вищі рослини. Загальна характеристика відділу Мохоподібні, його поділ на класи, найважливіші представники, їх екологічне та практичне значення. Загальна характеристика відділу Плауноподібні, його найважливіші представники, їх екологічне та практичне значення. Загальна характеристика відділу Хвощеподібні, його найважливіші представники, їх екологічне та практичне значення. Загальна характеристика відділу Папоротеподібні, його поділ на класи, найважливіші представники, їх екологічне та практичне значення. Особливості циклів відтворення в гомо- та гетероспорових папоротей.Тема 15. Голонасінні рослини (2 год.)Загальна характеристика відділу Голонасінні. Чергування поколінь у циклі відтворення сосни звичайної. Систематика відділу Голонасінні, його поділ на класи, найважливіші представники, їх екологічне та практичне значення.Тема 16-17. Покритонасінні рослини. Квітка та суцвіття (4 год.)Загальні ознаки відділу Покритонасінні (Квіткові). Поняття про квітку. Походження квітки. Загальна будова квітки. Типи квіток. Формула та діаграма квітки. Суцвіття, їх біологічна роль. Типи суцвіть. Будова андроцею та гінецею квітки. Мікро- та мегаспорогенез. Запилення квітів, його типи. Подвійне запліднення. Чергування поколінь у циклі відтворення покритонасінних рослин.Тема 18. Плоди та насіння (2 год.)Формування насіння та плодів. Загальна будова плоду. Збірні плоди та супліддя. Класифікація плодів. Різноманітність насіння покритонасінних рослин. Типи насіння залежно від його будови. Пристосування плодів і насіння до поширення.Тема 19. Систематика Покритонасінних (2 год.) Систематика покритонасінних рослин. Основні класифікаційні системи Покритонасінних. Загальні ознаки класу Двосім’ядольні. Коротка характеристика підкласів класу Двосім’ядольні (Магноліїди, Ранункуліди, Гамамеліди, Каріофілліди, Дилленіїди, Розиди, Ламіїди, Астериди). Загальні ознаки класу Односім’ядольні. Коротка характеристика підкласів класу Односім’ядольні (Алісматиди, Ліліїди, Арециди). Філогенетичні зв’язки між класами покритонасінних рослин.Тема 20. Основи екології рослин (2 год.) Роль різних абіотичних факторів у житті рослин. Основні екологічні групи рослин за відношенням до абіотичних факторів. Поняття про життєву форму рослин. Класифікація життєвих форм рослин за І. Серебряковим і К. Раункієром. Біотичні відносини рослин. Вплив антропічних факторів на сучасний стан рослинного світу.Тема 21. Основи геоботаніки (2 год.) Предмет вивчення геоботаніки (фітоценології), роль вітчизняних учених у її розвитку. Поняття про фітоценоз як складовий компонент біогеоценозу. Характеристики та структура фітоценозу. Геоботанічне районування. Фітоценотичний покрив території України та його вплив на процеси ґрунтоутворення.^ Лабораторні заняття: денна форма – Лабораторне заняття № 11. Вищі спорові рослини – відділ Мохоподібні та відділ Хвощеподібні (2 год.)Лабораторне заняття № 12. Вищі спорові рослини – відділ Папоротеподібні. Відділ Голонасінні (2 год.)Лабораторне заняття № 13. Морфологія квітки. Типи квітів. Типи суцвіть (2 год.)Лабораторне заняття № 14. Будова гінецею та андроцею квітки (2 год.)Лабораторне заняття № 15. Типи плодів. (2 год.)Лабораторне заняття № 16. Будова насіння (2 год.)Лабораторне заняття № 17. Родини покритонасінних рослин – Капустяні, Розові, Бобові (2 год.)Лабораторне заняття № 18. Родини покритонасінних рослин – Селерові, Ранникові, Глухокропивові (2 год.)Лабораторне заняття № 19. Родини покритонасінних рослин –Айстрові, Осокові, Тонконогові (2 год.)Лабораторне заняття № 20. Типові фітоценози місцевості (2 год.)Лабораторне заняття № 21. Оцінка едафічних умов місцезростань за описами фітоценозів та фітоіндикаційними шкалами (2 год.) заочна форма –Лабораторне заняття № 5. Різноманітність представників вищих спорових рослин (2 год.)Лабораторне заняття № 6. Морфологія квітки. Будова гінецею та андроцею квітки (2 год.)1.5. Завдання для самостійної роботи №те-ми Тематика самостійної роботи Кіль-кість го-дин Змістовний модуль 1. Вступ. Клітинний і тканинний рівні організації рослинного світу 1 Історія розвитку ботаніки. Методи досліджень у ботаніці, роль ботанічних знань у підготовці фахівців із агрохімії та ґрунтознавства. 2/6* 2 Екологічна роль рослин. Практичне використання рослинного світу та господарські групи рослин. 2/6 3 Різноманітність рослинного світу, морфологічні типи рослин. Бінарна номенклатура. 2/6 4 Клітинна будова. Будова та функції окремих мембранних і немембранних компонентів клітини. 3/11 5 Нижчі рослини. Водорості, організація, систематика та практичне значення грибів. 2/6 6-7 Тканини, їх класифікація. Функції, особливості будови, види окремих типів тканин. 4/12 Змістовний модуль 2. Органографія вегетативних органів 8 Функція та морфологія кореня, види коренів за походженням, анатомічна будова молодого кореня, спеціалізація та метаморфози коренів, симбіоз коренів вищих рослин із мікроорганізмами ґрунту. 2/6 9-10 Бруньки. Системи й типи галуження пагонів. Функції та морфологія стебла, анатомічна будова стебла дерев’янистих покритонасінних і голонасінних рослин, вторинне потовщення та річні кільця, видозміни стебла та пагона. 3/12 продовження таблиці 11 Функції листка, морфологія листка. Формації та метаморфози листків. 2/6 12 Вегетативне розмноження рослин у природі та практиці. Цикл відтворення та чергування поколінь. 2/6 Змістовний модуль 3. Вищі рослини. Геоботаніка 13-14 Вищі рослини. Систематика відділу Мохоподібні та його найважливіші представники, загальна характеристика відділів Хвощеподібні та Плауноподібні, їх найважливіші представники, екологічне та практичне значення. 4/12 15 Систематика Голонасінних. 2/6 16-17 Походження квітки. Формула та діаграма квітки, типи суцвіть. Запилення квітки та запліднення. 3/12 18 Формування насіння та плодів. Типи насіння Покритонасінних. Пристосування плодів і насіння до поширення. 2/6 19 Філогенетичні зв’язки між класами покритонасінних рослин, найважливіші родини підкласів Покритонасінних. 2/6 20 Роль абіотичних факторів, основні екологічні групи рослин за відношенням до абіотичних факторів, наслідки впливу антропічних факторів на сучасний стан рослинного світу. 2/6 21 Геоботаніка й роль вітчизняних геоботаніків. Фітоценотичний покрив території України. Типові фітоценози Рівненської області. 2/6 Разом 41/131 2/6* – чисельник денна форма/знаменник заочна форма навчання1.6. Оцінювання знань студентів Оцінювання знань і вмінь студентів проводиться по кожному з трьох змістовних модулів, а також під час підсумкового контролю. При цьому враховуються наступні бали: бали, отримані студентом при перевірці теоретичного матеріалу з тем програми дисципліни, що включені в змістовний модуль, у відповідності з конкретно розробленими завданнями; бали, отримані студентом при перевірці теоретичного матеріалу на підсумковому контролі (іспиті); бали, отримані студентом за присутність і роботу на лабораторному занятті (за умови, що всі заняття дисципліни повинні бути відпрацьовані); бали, отримані студентом за своєчасне та якісне оформлення зошита або інших матеріалів, які передбачені лабораторним заняттям (за умови, що всі заняття дисципліни повинні бути оформлені); бали, отримані студентом за виконання самостійної роботи згідно програми дисципліни; бали, отримані студентом за виконання індивідуальної роботи.Додаткову кількість балів, яка додається до загальної суми набраних балів, студент може отримати: за участь у науковій конференції університету (максимально 10 балів); за участь у наукових конференціях інших закладів (максимально 15 балів); за участь в олімпіадах у межах університету (максимально 15 балів); за участь у загальнодержавних або регіональних олімпіадах (максимально 30 балів); за активну наукову роботу (максимально 15 балів).Підсумкова оцінка з даної дисципліни визначається згідно рекомендацій “Положення про кредитно-модульну систему…”. Шкала оцінювання згідно системи ECTS: 1-34 балів – незадовільно (F); 35-59 балів – незадовільно (FХ); 60-63 балів – задовільно (Е); 64-73 балів – задовільно (D); 74-81 балів – добре (С); 82-89 балів – добре (В); 90-100 балів – відмінно (А). ^ Розподіл балів обов’язкового контролю, які отримують студенти. ^ Поточне оцінювання та самостійна робота Змістовний модуль № 1 Змістовний модуль № 2 Тема 1-3 Тема 4 Тема 5 Тема 6-7 Самостій-на робота Лаборато-рні заняття Тема 8 Тема 9-10 Тема 11-12 Лаборато-рні заняття Самостій-на робота 3,0 3,0 2,0 3,0 3,0 4,0 2,0 3,0 2,0 6,0 4,0 18,0 17,0 ^ Поточне оцінювання та самостійна робота Іспит Сума Змістовний модуль № 3 Тема 13-15 Тема 16-17 Тема 18-19 Тема 20-21 Самостій-на робота Лаборато-рні заняття 2,0 2,0 2,0 2,0 6,0 11,0 40,0 100,0 25,0 2. Методичні рекомендації до вивчення окремих модулів і тем дисципліниЗмістовний модуль 1.^ ВСТУП. КЛІТИННИЙ І ТКАНИННИЙ РІВНІ ОРГАНІЗАЦІЇ РОСЛИННОГО СВІТУТема 1. Ботаніка як наука Вивчаючи цю тему, насамперед слід з’ясувати, що представляє собою наука ботаніка або, за більш сучасною термінологією, наука фітологія. Необхідно чітко засвоїти, що є предметом вивчення ботаніки й як цей предмет співвідноситься з царствами живого світу. Потрібно знати місце ботаніки в системі біологічних наук, у чому проявляється її комплексність. Слід вивчити ознаки, за якими виділяють окремі ботанічні науки та розділи, вміти наводити їх приклади. При опрацюванні матеріалу про історію розвитку ботаніки спочатку потрібно з’ясувати передумови її виникнення, їх тісний зв’язок із практичною діяльністю людини, знати основоположників цієї науки. Відкриття та досягнення, що були зроблені в ботанічній науці, слід пов’язати з діяльністю та внеском конкретних учених. Необхідно обґрунтувати значення відкриття та застосування світлового мікроскопа для подальшого розвитку ботаніки, знати найважливіші досягнення, що були зроблені при вивченні рослин із його допомогою. Потім потрібно коротко проаналізувати основні відкриття, що стосуються вивчення структури та процесів у клітинах, а також головні досягнення у вивченні морфології та фізіологічних процесів у рослинах. Слід звернути увагу на роль географічних відкриттів для розвитку систематики, географії та екології рослин. При вивченні історії розвитку систематики рослин необхідно розкрити значення праць шведського ботаніка К. Ліннея. Потрібно більш детально зупинитись на досягненнях у різних галузях ботанічної науки, що були отримані в ХІХ столітті, зазначити нові її розділи, які з’явилися в цей період і в подальшому переросли в самостійні науки. Адже, по-суті, саме в ХІХ столітті ботаніка набула сучасного вигляду. Необхідно також відмітити роль окремих радянських ботаніків і натуралістів, які працювали в цій галузі впродовж ХХ століття. Особливу увагу слід звернути на діяльність і досягнення колишніх та сучасних вітчизняних учених-ботаніків, знати прізвища вчених, які народилися на території сучасної Рівненської області. При вивченні матеріалу про методи досліджень у ботаніці необхідно зазначити, які загальні методи використовуються в ботанічних дослідженнях. При характеристиці спеціальних методів дослідження, слід знати, чим визначається конкретний вибір таких методів, приклади спеціальних методів, які використовуються для отримання знань про різні рівні організації рослинного світу. Особливу увагу слід звернути на взаємозв’язок ботаніки з агрохімією та ґрунтознавством, з’ясувати в чому він проявляється. Потрібно розуміти, як рослинність у цілому та конкретний рослинний організм залежать від особливостей ґрунту, й навпаки, усвідомлювати рослинний світ як важливий чинник ґрунтоутворення. При цьому, насамперед, необхідно виділити практичну сторону такого взаємозв’язку, де ботаніка виступає теоретичною основою багатьох прикладних галузей, зокрема й сільського господарства. Необхідно знати призначення, принцип функціонування й будову світлового мікроскопа, чітко засвоїти правила роботи з ним, вміти його настроювати та працювати, вміти виготовляти та розглядати тимчасові мікропрепарати, розглядати постійні мікропрепарати.Тема 2. ^ Рослинні організми в системі живого, їх значення в природі та житті людини При вивченні цієї теми, насамперед, потрібно усвідомити, що через величезну різноманітність представників рослинного світу та їх спорідненість із іншими групами живих організмів, важко виділити якусь одну ознаку, яка б повністю характеризувала рослинні організми. Крім того, в окремих випадках важко провести чітку межу між рослинним і тваринним організмом, або організмом із іншого царства. Тому для характеристики царства Рослини використовують цілий комплекс ознак, які не є абсолютними. Слід вивчити ці загальні ознаки, що дозволяють відрізняти рослинні організми від інших груп живого. При характеристиці екологічної ролі рослин на нашій планеті, слід зазначити, що за масштабами та значенням її можна розділити на глобальну та регіональну. Потрібно знати відмінність у прояві глобальної та регіональної ролі рослинного світу, вміти наводити приклади, що характеризують ту або іншу його роль. Особливу увагу слід приділити проявам глобальної ролі рослин і їх угруповань, пов’язати їх із найважливішими загальнопланетарними процесами. Також необхідно відмітити значення регіональної ролі рослин. При опрацюванні матеріалу про практичне значення та господарські групи рослин потрібно пам’ятати, що виникнення ботаніки як науки було пов’язане саме з практичними потребами людини. Необхідно розкрити позитивне та негативне практичне значення як окремих видів, так і угруповань рослин у різних сферах людської діяльності. Слід вивчити перелік найважливіших господарських груп рослин, які виділяють залежно від мети й напрямку їх використання, знати приклади видів рослин, що відносяться до кожної з груп. Потім потрібно опрацювати матеріал про структурні рівні організації рослинного світу, з’ясувати суть поняття “структурний рівень організації” й що він собою представляє, вміти зображати схему та характеризувати структурні та відпові