Державна податкова адміністрація України
Академія державної податкової служби України
Розрахунково-графічна робота
з курсу: Цивільна оборона
Теми:
1. Оцінка інженерного захистуробітників та службовців промислового об’єкта.
2. Підвищення стійкостіпромислового об’єкта в умовах надзвичайних ситуацій.
3. Організація проведеннярятувальних та інших невідкладних робіт на об’єкті командиром зведеноїрятувальної команди.
Варіант-8
Виконав: студент гр. ЕПБ – 12
Харченко Я.П.
Перевірив: Савінов Є.О.
Ірпінь 2007р.
І ЗАВДАННЯ
Дайте оцінку інженерному захисту робочої змінипрацівників виробничої дільниці № 1 машинобудівного заводу, до складу якоївходять: столярний, шліфувальний, механічний цехи і конструкторське бюро зкомендатурою.
План машинобудівного заводу (ділянка № 1)приведений в додатку № 1.
2. Розрахункова частина
3.1. Оцінка захисних споруд замісткістю
Вихідні дані:
На об’єкті (дільниці № 1) є такі захисніспоруди: два сховища й одне протирадіаційне укриття (ПРУ), а із виробничихприміщень – столярний, шліфувальний, механічний цехи і конструкторське бюро.
а) чисельність найбільшої робочої зміниСтолярний цех Чол. 120 Шліфувальний цех Чол.. 275 Механічний цех Чол.. 325 Конструкторське бюро Чол.. 50
Найбільша сумарна чисельність робочої зміни
Чол..
770
б) характеристика захисних спорудПриміщення для людей, які укриваються площа ПРУ
м2 28 Сховище № 8
м2 200 Сховище № 12
м2 200 Висота м 2,3 Допоміжні приміщення площа ПРУ
м2 6 Сховище № 8
м2 70 Сховище № 12
м2 70 Тамбури та аварійні виходи є
РОЗВ”ЯЗОК
1. Виявляємо наявністьосновних і допоміжних приміщень, відповідність їх розмірів нормам об’ємно-плановихрішень і визначаємо потрібні площі приміщень, яких не вистачає:
· ПРУ – задовольняє
· Сховище № 8 – задовольняє
· Сховище № 12 – задовольняє
Примітка: площа дорівнює 8 кв.м. – для продуктів,площа допоміжних приміщень (ФВП і санвузли) по 0,12 кв.м на чол.: 200 * 0,12 =24 кв.м.
Виділяється 2 кв.м на санітарний пост.
2. Визначаємо розрахунковумісткість захисних споруд за площею до і після дообладнання їх.
ПРУ: Мпру = Sn/Sі = (28 — 2) / 0,5 = 52 чол.
Сховище № 8: М8 = Sn/Sі = (200 — 2) / 0,5 = 396 чол.
Сховище № 12: М12 = Sn/Sі = (200 — 2) / 0,5 = 396 чол.
3. Визначаємо розрахунковумісткість захисних споруд за об’ємом.
ПРУ: Мпру = (Sо / Yі ) * h = ((28+6) / 1,5) * 2,3 » 52 чол.
Сховище № 8: М8 = ((200 +70) / 1,5) * 2,3= 414 чол.
Сховище № 12: М12 = ((200 +70) / 1,5) *2,3 = 414 чол.
Фактична розрахункова місткість приміщень приймаєтьсяза площею приміщень (менше за значенням): Мпру = 52 чол., М8 =396чол., М12= 396 чол.
4. Визначаємо загальнурозрахункову місткість всіх захисних споруд:
Мз = 52 + 396 + 396 = 844
5. Визначаємо коефіцієнтмісткості:
Квм = Мз / N = 844 / 770 = 1,02
Висновки: захисні споруди, що є на дільниці № 1вимогам СНіП задовольняють, дозволяють укрити всіх робітників найбільшої зміниза наявністю резервних місць на 74 особи (844 – 770 = 74)
2.2. Оцінка захисних споруд за захиснимивластивостями
Вихідні дані:Віддалення об’єкту від точки прицілювання км 2,4 Очікувана потужність вибуху кТ 200 Вид вибуху наземний Імовірне максимальне відхилення центру вибуху точки прицілювання км 0,2 Допустима доза випромінювання (за 4 доби) Р 50 Швидкість середнього вітру км/год 25 Коефіцієнт послаблення радіації раз ПРУ 400 Сховище № 8 2500 Сховище № 12 2500 Витримують надмірний тиск кПа ПРУ 20 Сховище № 8 100 Сховище № 12 100
1. Визначаємо потрібнізахисні властивості споруд:
а) за ударною хвилею розраховуємо Δ Рфмах,що очікується на об’єкті при ядерному вибуху.
Rx = Rm – rвідх = 2,4 – 0,2 = 2,2 км
При Rx = 2,2 км, q = 200 кТдля наземного вибуху (з додатка № 1) визначаємо Δ Рфмах =Δ Рфпотр = 50 кПа.
б) за іонізуючими випромінюваннямивизначаємо потрібні коефіцієнти послаблення радіації за формулами:
Косл.рз.потр = Дрз / Ддоп= (5 * Рімах (tн-0.2 – tк-0,2) + Дпр) / Ддоп
Косл.пр.потр = Дпр / Ддоп= 150 / 50 = 3
Рімах – максимальний рівень радіації, щоочікується на об’єкті
(за додатком 2), при Rx = 2,2 км, q = 200 кТ,Vcв = 25 км/год,
Рімах = 19000 Р / г, tк= tн+ 96г.
Коли tн = Rx / Vcв + tвип = 2,2 / 25 + 1 = 1,088, то tк= 1,088 + 96 = 97,088г.
По додатку 3, при Rx = 2,2 км, q = 200 кТ, Дпр = 150 Р, то:
Косл.рз.потр = (5 * 19000 (1,088 -0.2– 97,088 -0,2) + 150) / 50 » 1135,4
2. Визначаємо захиснівластивості споруд:
а) від ударної хвилі відповідно вихідних даних
Δ Р фзах ПРУ = 20кПа
Δ Р фзах Сх. 8 = 100кПа
Δ Р фзах Сх. 12 = 100кПа
б) від радіоактивного зараження відповідно вихіднихданих
Косл ПРУ = 400
Косл Сх. 8 = 2500
Косл Сх. 12 = 2500
3. Порівнюємо захиснівластивості захисних споруд з потрібними:
а) за ударною хвилею
Δ Р фзах ПРУ
Δ Р фзах Сх. >Δ Р фпотр ;
б) за іонізуючим випромінюванням
Косл.зах ПРУ
Косл.зах Сх. > Косл.потр;
4. Визначаємо показник, якийхарактеризує інженерний захист робітників і службовців за захиснимивластивостями:
Кзт = (М8 + М12 ) / N = (396 + 396) / 770 = 1.028, тобто забезпечується 100% захистнайбільшої зміни.
Висновок: ПРУ не забезпечує потрібного захисту людей із подальшої оцінки виключається, захисні властивості сховищ № 8 і № 12відповідають потрібним нормам і забезпечують захист робітників 100%.
2.3. Оцінка систем життєзабезпечення захиснихспоруд.
Для забезпечення життєдіяльності людей захисніспоруди обладнуються системами: повітряпостачання, водопостачання,електропостачання, опалення, зв’язку, санітарно-технічною системою.
Проведемо оцінку найбільш важливих систем:повітря– і водопостачання. Оцінка зводиться до визначення кількості людей, якіукриваються і можуть бути забезпечені повітрям (водою) за існуючими нормамипротягом встановленого строку і потім порівнюються з потрібною кількістю.
Вихідні дані:Кількість і тип ФВК ПРУ немає Сховище № 8 3 ФВК – ІІ Сховище № 12 3 ФВК – ІІ Кліматична зона IV Тривалість укриття (діб) 3 Зараження території чадним газом Не очікується Ємності аварійного запасу води (л) ПРУ немає Сховище № 8 2500 Сховище № 12 2500
а) оцінка повітряпостачання
1. визначаємо які режими роботи повинна забезпечувати системаповітропостачаня. Так як на об’єкті не очікується зараження атмосфери чаднимгазом, то система повітропостачання повинна забезпечити роботу в двох режимах:
· „чистої вентиляції” (режимІ )
· „фільтровентиляції” (режимІІ)
Норма подавання:
У режимі І – 13 м3 / год. (середня температуранайспекотнішого місяця до 25оС), у режимі ІІ — 2 м3 /год. на одну людину.
2. визначаємо можливості системи
а) у режимі 1 (чистої вентиляції):
у сховищі № 8 Nо.повітря 1 = n * V1 / W1 = 3 * 1200 / 13 = 276
у сховищі № 12 Nо.повітря 1 = n * V1 / W1 = 3 * 1200 / 13 = 276
б) урежимі 2 (фільтри вентиляції):
у сховищі № 8 Nо.повітря 2 = n * V2 / W2 = 3 * 300 / 3 =300
у сховищі № 12 Nо.повітря 2 = n * V2 / W2 = 3 * 300 / 3 =300
4. визначаємо показник, якийхарактеризує захисні споруди за повітря забезпеченням людей в режимі 1 (знайменшими можливостями)
Кжоповітря = (N8 + N12) / N = (276 + 276) / 770 = 0,71
Висновки: системи повітряпостачання сховищ незабезпечує усі потреби у подавання повітря в обох режимах. Необхідно встановитидодаткові ФВК.
б) оцінка системи водопостачання:
1. норма запасу питної води на одну людину за добу W = 3л.
2. визначаємо можливості системи по забезпеченню водою в аварійнійситуації:
У сховищі № 8 – Nо.вод.8 = Wо.вод. / (W * T)= 2500 / (3 * 3) = 277
У сховищі № 12 – Nо.вод.12 = Wо.вод. / (W * T)= 2500 / (3 * 3) = 277
3. визначаємо показник життєзабезпечення водою:
Кжовод = (N8 + N12) / N = (277 + 277) / 770 = 0,72
Висновки: водою аварійного запасу забезпечується 72%людей, що укриваються у сховищах;
системи водопостачання сховищ не забезпечує усіпотреби у подавання води. Необхідно встановити додаткові емності з водою:
У сховищі № 8 – (396 – 277) * 3 * 3 = 1071
У сховищі № 12 – (396 – 277) * 3 * 3 = 1071
Загальний показник по життєзабезпеченню дорівнює 0,71.
ІІ ЗАВДАННЯ
Підвищення стійкості роботи промислового об’єктав умовах надзвичайних ситуацій.
Під стійкістю роботи промислового об’єктарозуміють його здатність в умовах надзвичайних ситуацій випускати продукцію взапланованому об’ємі і номенклатурі, а при слабкому і середньому руйнуванні,пожежі, повенях, зараженні місцевості, а також при порушенні зв’язків покооперації і постачанню відновлювати виробництво в мінімальні терміни.
Критерієм стійкості об’єкта до впливу ударноїхвилі приймають таке граничне значення надлишкового тиску (ΔРфгр),при якому будівлі, споруди і обладнання об’єкта ще не руйнуються або отримуютьне більше, ніж середнє руйнування.
ΔРфгр ≥ ΔРфмах– об”єкт стійкий до ударної хвилі.
ΔРфгр ≤ ΔРфмах– об”єкт не стійкий до ударної хвилі.
РОЗРАХУНКОВА ЧАСТИНА
Вихідні дані:Відстань від цеху до сховища вуглеводневих продуктів 0,8 км Цех розташований до сховища по азимуту
135о Тип вуглеводневого продукту Пропан Маса продукту 400 Т Характеристика механічного цеху Будівля Бетон Верстати Середні Трубопроводи На металевих естакадах, наземні Кабельні мережі наземні
Надмірний тиск на відстані r, що очікується на об’єкті в разі вибуху газоповітряної сумішівуглеводневих продуктів (ГПС), буде максимальним значенням надмірного тискуΔРфмах і визначається розрахунковим шляхом виходячи з того, щоу разі вибуху газоповітряної суміші формуються три фізичні зони:
/>
Зона І – зонадетонаційної хвилі. Вона знаходиться в межах хмари вибуху. Радіус цієї зониможна розрахувати за формулою:
r1 = 17,53Öq, м
r1 = 17,53Ö400 = 17,5 * 7,37 = 128,97 м
В межах цієї зонинадмірний тиск складає ΔР1 = 1700 кПа
Зона ІІ – зона діїпродуктів вибуху. Ця зона охоплює всю територію, по якій розлетілись продуктиГПС в результаті їх детонації. Радіус цієї зони становить:
r2 = 1,7 * r1 = 1,7 * 128,97 = 219,26 м
В межах цієї зонинадмірний тиск складає ΔР1 = 1700 кПа
Порівнюючи відстаньвід центру вибуху до цеху (800 м) зі знайденими радіусами зон, робимо висновки,що цех знаходиться в ІІІ зоні ударної хвилі. Знаходимо надлишковий тиск заформулою для зони ІІІ, приймаючи r3 = 800м.
φ = 0,24 * r3 / r1
φ = 0,24 * 800 / 128.97 = 1.49
/>ΔРф = 700 / 3 * (Ö 1 + 29,8 * φ3 — 1)= 25,9 кПа
/>
Таким чином, привибуху 400 Т пропану цех машинобудівного заводу буде під впливом ударної хвилі ΔРф = 25,9 кПа.
Виділяємо основніелементи механічного цеху:
· будівлі – бетон;
· верстати – середні;
· трубопроводи – наметалевих естакадах, наземні;
· кабельні мережі – наземні.
Значення надлишкового тиску, що викликає руйнування елементів цеху.Значення надлишкового тиску беремо з додатку № 2 Елементи цеху Ступінь руйнування Слабкі Середні Сильні Повні будівлі – бетон 25-35 80-120 150-200 200 верстати – середні 15-25 25-35 35-45 45 трубопроводи – на металевих естакадах, наземні 20-30 30-40 40-50 50 кабельні мережі – наземні 10-30 30-50 50-60 60
Результати стійкостіоб’єкту до ударної хвиліЕлементи цеху та їх характеристика
Ступінь руйнування при ΔРф , кПа
10 20 30 40 50 60 70 80 120 150 200
25,9 будівлі – бетон верстати – середні трубопроводи – на металевих естакадах, наземні кабельні мережі – наземні /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> Слабкі Середні Сильні Повні
/>
Елементи цеху та їх характеристика Межа стійкості елементу Збитки у % Примітки будівлі – бетон 35 30-50 Межа стійкості цеху 25кПа верстати – середні 25 10-30 трубопроводи – на металевих естакадах, наземні 30 10-30 кабельні мережі – наземні 30 10-30
ВИСНОВКИ:
1. Межа стійкості цеху 25кПа.
2. Найуразливіші елементицеху: верстати, кабельні мережі наземні.
3. При надлишковому тиску ΔРфмах= 25,9 кПа, будівлі (бетон) отримують слабкі руйнування, верстати –середні, трубопроводи на металевих естакадах, наземні – слабкі, кабельнімережі, наземні – слабкі руйнування.
Заходи щодо підвищення стійкості:
· Провести заходи попідсиленню кріплення верстатів до фундаменту і установлення над ними захиснихконструкцій (кожухів, камер);
· Прокладання кабельнихмереж під землею, а також комунально-енергетичних і технологічних мереж;
· Збільшення відстані добезпечної між промисловим і вибухонебезпечним об’єктами;
· Зменшення кількостівибухонебезпечних речовин в сховищах.