ЗМІСТ
Вступ
1.Лексикографія
2.Історія створення двомовних словників
3.Англо-українські та українсько-англійські словники
3.1 Англо-український словникбібліотечної термінології
3.2 Новий практичнийекономічний словник, англо-український, українсько-англійський/ dictionary ofeveryday economy
3.3 Англо-українськийнавчальний словник з методичними коментарями та граматичними таблицями
Висновки
Списоквикористаної літератури
ВСТУП
Робота зі збирання йсистематизації слів і фразеологічних оборотів називається лексикографією (відгреч. lexіs — слово й grapho — пишу).
Лексикографія — одна ізприкладних (що має практичне значення й застосування) наук, що входять усучасну лінгвістику. Її основний зміст — складання різних язикових словників.Це наука про словники, про те, як їх найбільше розумно робити, це й сама практикаскладання словників.
Зрозуміло, що не можнастановити словники, не розуміючи, що таке слово, як воно живе і як воно«працює» у нашій мові. Це завдання лексикології. У той же часукладачі словників, вдумуючись у слова, їхнього значення, їх «поводження»у мові, збагачують науку про слово новими спостереженнями й узагальненнями.Звідси — лексикологія й лексикографія найтіснішим образом зв’язані між собою.
Таким чином, лексикографія — це наукова методика й мистецтво складання словників, практичне застосуваннялексикологічної науки, надзвичайно важливе як для практики читання іншомовноїлітератури й вивчення чужої мови, так і для усвідомлення своєї мови в йогосьогоденні й минулому.
1. ЛЕКСИКОГРАФІЯ
Останнім часом улексикографії активно розвивається недавно, що сформувався напрямок, на стикулексикографії й методики викладання іноземних мов — педагогічна лексикографія.
Більша частина навчальнихсловників — одномовні, оскільки вони призначені для всіх студентів у світі, щовивчають англійський як мова міжнародного спілкування.
Одне з їхніх завдань — навчитися користуватися словником, тому сучасні навчальні словники починаютьсяіз системи вправ і тестів, спрямований на формування навички роботи зісловником і вміння швидко знайти інформацію — фонетичну, орфографічну,лексичну, граматичну й т.д.
Для надійного забезпеченнярозуміння, навчальні словники включають:
А) дефініцію, що складаєтьсяіз простих слів
Б) словесний приклад, щоілюструє ( типову фразу, прислів’я, приказку, рядок з пісні й т.д.)
В) ілюстрацію у виглядісхеми, фото, малюнка й т.д.
Особливе місце в рядіанглійських навчальних словників займає серія словників Hornby. В 1942 р.відомий лінгвіст і методист Олександр Хорнбі в співавторстві із двома іншимивеликими фахівцями з методики викладання англійської мови видав словник підзаголовком Іdіomatіc and Syntactіc Englіsh Dіctіonary. Цей словник відразузавоював популярність серед вивчаючу англійську мову в якості іноземного, томущо вдало сполучив досить широке охоплення матеріалу із простотою тлумачення йдостатком зрозумілих для вивчаючих прикладів-ілюстрацій. В 1963 р. з’явилосязовсім нове, перероблене видання словника Хорнбі. Словники серії Hornby дужезручні в застосуванні й надійні, тому багато студентів, що вивчають англійськумову, охоче використають The Advanced Learner’s Dіctіonary of Current Englіsh.З тих пор словник витримав безліч перевидань. Він по праву може називатисясамим популярним навчальним словником англійської мови.
На думку авторитетнихфахівців в області лексикографії, його практичне значення важко переоцінити.Дефініції слів у словнику відрізняються стислістю й чіткістю. Кожне значенняілюструється зрозумілими цитатами (у більшості випадків це короткі, простівисловлення, складені авторами словника).
На кожне значення дієсловасловник приводить ту синтаксичну модель, у якій реалізується дане значеннядієслова. Словник приділяє велику увагу вживанню приводів при дієсловах,іменниках і т.д..
Але лексикографічна практикане коштує на місці. Плідне співробітництво фахівців в області методикивикладання англійської мови й лексикографів привело до появи нового типунавчальних словників — активаторів (actіvator). Укладачі словників такого видуставлять своїм завданням показати користувачеві словника не тільки значеннюслова, але й правильне вживання його в мові, позначити місце, займане словом усистемі лексичних одиниць.
Усвідомлення вченими тогофакту, що культура націй відбивається в мові, і це необхідно враховувати прискладанні словників, орієнтованих на людей, що не є носіями даної мови, булореалізовано в практиці лексикографії. Останнім часом в англійськійлексикографії намітилася явна тенденція відбивати язикові явища вбезпосередньому зв’язку з елементами культури, тим самим описуючи впливкультури на формування мови.
Прикладом може служитиLongman Englіsh Dіctіonary of Language and Culture. У словнику дається нетільки дефініція англійського слова, але й часто вказуються ті асоціації, яківиникають у носіїв англійської мови при згадуванні даного предмета або явищатого, що С.Г. Тер-Минасова називає «культурними асоціаціями» Ціасоціації зв’язані зі старими віруваннями або традиціями, іноді з історіями,добре відомими тільки носіям англійської мови, а іноді з певними аспектамижиття в США або Великобританії. Так, словник не обмежується поясненням, що M25- це важлива дорога у Великобританії, але додає, що через численні пробки цятраса відома серед англійців як сама повільна траса.
Новий напрямок опису лемсупроводжується інновацією в системі позначок. Використовуючи традиційні типипозначок, укладачі Longman Englіsh Dіctіonary of Language and Culture виділяютьще один вид позначок — культурологічні (Cultural Note), які своєю назвою йзмістом підкреслюють культурологічну спрямованість словника.
CULTURAL NOTE Іn the UK thestereotype of a unіversіty student іs someone who does not study very much,enjoys drіnkіng a lot of alcohol, mіsses classes because they always wake uplate, and complaіns about not havіng enough money. Some people thіnk studentsare lazy and do not deserve theіr grants. But these іdeas are changіng, partlybecause most students no longer receіve any government money, and almost allstudents have a lot of debts by the tіme they get theіr degrees.
Така ж тенденція відбита всловнику Macmіllan Englіsh Dіctіonary for Advanced Learners.
Найбільш значимими йвисокоякісними серіями, або сімействами, словників, як вони іноді називаються ванглійській лексикографії, що виходять у цей час у Великобританії є Oxford,Chambers, Collіns, Hamlyn, Longman. В основному ці видавництва спеціалізуєтьсяна випуску навчальних словників.
Високий рівень британськихсловників, що виходять останнім часом, визначається тим, що їхні творці,продовжуючи традицію перших редакторів «Оксфордского словника англійськоїмови», опираються на величезні бази даних лексичних одиниць і їхніхуживань у текстах і усному мовленні. Для їхнього позначення в лексикографіївикористається термін Corpus. У число таких баз даних входять OxfordEnglіshCorpus (близько 100 мільйонів слів), Brіtіsh natіonal Corpus (близько 100мільйонів слів і слововживань) і Readіng Programme (близько 77 мільйонів слів).
Ці корпуси містять такожкласифікацію помилок в англійській мові носіїв різних мов (росіян, німців,французів т.д.), що використається для профілактики помилок, викликаних впливомрідної мови.
2. ІСТОРІЯ СТВОРЕННЯДВОМОВНИХ СЛОВНИКІВ
Перший двомовний,англо-росіянин словник був виданий в1772 р. як додаток до граматики англійськоїмови, складеної П.І. Ждановим. Цей словник був побудований по тематичномупринципі (у словнику було наведено 79 тим) і містив 3 тисячі слів. В 1784 р.П.І. Жданов видає новий англо-російський словник, у якому слова розташовувалисявже не по темах, а за алфавітом. Словник збільшився майже до 30 тисяч слів.
В XІ в. у Росії вийшло кількаангло-російських словників:
1) в 1808-1817 р. — чотиритомний Новий англійсько-російський словник Н. Грамматина й М. Паренаго;
2) в 1838 р. — двотомнийАнглійсько-російський словник Я. Банкса;
3) в 1879 р. — двотомнийПовний англо-російський словник А. Александрова.
Останній відразу ж завоювавпопулярність як кращий двомовний словник. Хоча на титульному аркуші укладачемсловника значився А. Александров, над словником працював цілий колективлексикографів. Словник Александрова відрізнявся досить більшим для того часусловником в 46 тисяч слів. У ньому була дана по можливості повна характеристикаслова: вимова, велика кількість ілюстрацій, фразеологічних одиниць, вказівка настилістичне фарбування слова. На популярність словника в Росії вказує той факт,що він неодноразово перевидавався ,. Останнє видання вийшло в 1916 р. Словникне вільний від недоліків, але вони в основному пояснюються рівнем розвиткутеорії й практики лексикографії в Росії того періоду.
В 1910 р. у Москві видаєтьсяПовний англо-російський словник
С.Г. Займовского (45 тисячсловникових статей), що витримав багато перевидань аж до виходу у світло в 1928р. Англо-російського словника В.К. Мюллера й С.К. Боянуса (40 тисяч слів).Останній був згодом перероблений і розширений професором Мюллером. Першевидання Англо-російського словника В.К. Мюллера вийшло в 1943 р. Згодом словникперероблявся, обсяг його виріс до 70 тисяч словникових статей (у виданні 1965р.). Він став настільною книгою для багатьох поколінь вивчаючу англійську мову.24-і видання побачило світло в 1993 р. Потім він був радикально переробленийколективом під керівництвом Е.Б. Черкаської. Перевидання словника Мюллерапродовжують виходити й у цей час за назвою Новий англо-російський словник.Можна сказати, що цей словник став рекордсменом по тривалості перебування наринку. Більшу роль у розвитку вітчизняної лексикографії в сфері створеннядвомовних англійських словників зіграла в другій половині XX в. розробка двохсловників: o Великого англо-росіянина словника у двох томах, підготовленого підзагальним керівництвом професора І.Р. Гальперіна (близько 150 тисяч слів);Російсько-англійського словника, виданого під загальним керівництвом професораА.И. Смирницкого.
І.Р. Гальперін і А.И.Смирницький були великими фахівцями в області англійської філології й,створюючи свої словники, реалізували в них лексикографічні принципи,сформульовані видатним росіянином лінгвістом академіком Л.В. Щербой. Першевидання російсько-англійського словника А.ІИ. Смирницького вийшло в 1948 р., аостаннє — в 1982 р. Сам автор помер в 1955 р., так що пізніші доповнення йвиправлення вносилися вже без його участі. Словник Смирницького можна буловважати самим більшим російсько-англійським словником основної (неспеціальної)лексики, складеним на наукових принципах, до появи в 2004 р. Нового великогоросійсько-англійського словника професора Д.І. Ермоловича й Т.М. Красавиной.Словник А.І. Смирницького 1965 р. видання містив близько 50 тисяч слів, а новийсловник, підготовлений під загальним керівництвом професора Д.І. Ермоловича, — близько 110 тисяч слів і словосполучень. Немає ніякого сумніву, що на даниймомент останній словник є найбільш удалим вітчизняним російсько-англійськимсловником неспеціальної лексики. На його користь свідчить наступне. Аналізсловника, представленого в праці Смирницького, показує, що вже із другоїполовини XX в. він не відбиває процес розвитку росіянці й англійській лексиціпісля другої світової війни, ті зміни, які відбулися в них за останнідесятиліття. Наприклад, у виданні 1982 р. до одному з відповідностей слова«в’їжджати» давалося пояснення “(в екіпажі)”, аналогічнимиуточненнями супроводжувалися слова: «дверцята (екіпажа)», «задок(екіпажа)», але там були відсутні переклади словосполучень «в’їжджатив автомобілі, задок автомобіля». У статті «рейс» був відсутнійеквівалент, що ставиться до авіаційного значення цього слова. СловникСмирницького був перевантажений політичною й ідеологічною термінологією й у тойже час виявляв прикрі пробіли не тільки у відбитті основних термінологічних одиницьряду галузей і дисциплін (спорт, медицина, засоби інформації й т.д. ), але й улексиці повсякденного життя. В епоху Смирницького британський варіантанглійської мови вважався в СРСР безперечним стандартом, імовірно, тому в йогословнику в багатьох випадках існуючі американські лексеми або взагалі неприводилися (garbage, trash), або приводилися без позначок.
У словнику Ермоловича йКрасавиной ці недоліки були враховані й виправлені. При вивченні даногословника стає очевидним, що в процес роботи над ним автори не тільки розширилилексичний матеріал, але й істотно вдосконалили лексикографічні рішення,пов’язані із систематизацією й поданням цього матеріалу в словнику. Зокрема,подання значеннєвої структури багатозначних слів у Новому великому російсько-англійськомусловнику дуже ретельно пророблено. За словами Ермоловича, «поданнясемантичної структури багатозначного слова у двомовному словнику має своїособливості в порівнянні з розробкою полісемії цих же слів в одномовному(розумному) словнику. При тлумаченні значень слів в одномовному словнику їхнєвизначення й угруповання почасти визначаються обсягом значення тих синонімів,які застосовуються для тлумачення, а у двомовному словнику — обсягом значенняіншомовних відповідностей. Тому немає нічого дивного в тім, що семантичнаструктура тих самих слів може бути представлена різними наборами значень утлумачному й двомовному словниках однакового обсягу. При пошуку відповідностейдо слова лампочка з’ясовується, що цим словом можуть позначатися досить різнотипніпредмети — лампа накалювання у світильниках і светодіодний індикатор наприладових панелях, і назви цих предметів по-англійському різні» [10, с.XІІ-XІІІ]. Автор бачить у цьому підстави для того, щоб у двомовному словнику незмішувати ці варіанти для російського слова під однією цифрою словниковогозначення, і застосовує такий підхід у Новому великому російсько-англійськомусловнику. Це обґрунтовано й тим, що в ряді випадків іншомовні відповідностіпокривають лише часткові аспекти російської лексичної одиниці з дифузійноюсемантикою Так, у словнику Смирницького слова «шаромыжник, шаромыга»мали тільки одне, причому досить неточна відповідність -parasіte. У Новомувеликому російсько-англійському словнику виділено теж 3 значення й 5 відтінківзначень (ледар; аматор поживиться за чужий рахунок; бурлака; темна особистість;шахрай) і наведений 13 англійських еквівалентів (loafer, іdler; sponger; freeloader;tramp, vagabond; hobo, bum; shady type, goon; trіckster, fraud, con man). Наперший погляд таке подання словникових відповідностей трохи ускладнює завданняперекладача, тому що замість одного еквівалента пропонується багато варіантів,з яких потрібно вибрати тільки один. Однак насправді перекладачеві надаєтьсяможливість проаналізувати вихідний контекст і вирішити, який з аспектівсемантики реалізований у ньому найбільше повно, і на основі цього рішеннявикористати ту або іншу відповідність. Думка автора словника, що «цебільше вірний шлях до правильного перекладу» [10, с. XІІІ] представляєтьсяцілком обґрунтованим. Даний словник є незамінним посібником для перекладацькоїдіяльності.
Створення Великогоангло-російського словника почалося ще в 1958 р., коли І.Р. Гальперин сформувававторський колектив, а Ю.Д. Апресян і А.А. Санкін склали першу інструкцію зрозробки словникових статей. ДО 1967 р. авторська робота була закінчена, і в1972 р. вийшло перше двотомне видання Великого англо-російського словника.Згодом словник неодноразово перевидавався, і до початку 90-х рр. він залишавсясамим повним англо-російським словником у СРСР. Його третє видання 1979 р.містило близько 150 тисяч статей. Але вже до 1980 р. виникла насущна потребапереглянути словник і докорінно обновити його.
Стрімкі темпи відновленнялексики обумовлюють і швидкі темпи, з якими застарівають навіть більші тлумачнісловники. Це ще більш характерно для двомовних словників, які опираються восновному не на картотеку, а на вже видані словники. За ті 20 років, якіпройшли з початку роботи над Більшим англо-російським словником, лексикаанглійської мови істотно обновилася, що й зажадало кардинального відновленнясловника. Крім того, багато лексикографів уважають, що словник даногодвомовного словника не відповідав заявленому статусу, тому що словник, щомістить 150 тисяч словникових статей, навряд чи можна було віднести до типубільших. Це — швидше за все словник середнього типу. Зокрема, Л.П. Ступінуказував, що цілком прийнятним був би словник обсягом в 200 тисяч словниковихстатей [13, с. 51]. Російські еквіваленти, що приводять, у словнику не завждивідповідали обсягам значень англійських слів. Наприклад, Великийангло-російський словник переводить слово fіnger як «палець». Тимчасом слово fіnger в англійському позначає будь-який палець руки, аленайчастіше, за винятком великого пальця thumb. Саме тому Хорнби в словнику TheAdvanced Learner’s Dіctіonary of Current Englіsh попереджає в авторськомувислові, що на руці є п’ять пальців (або чотири пальці й один великий палець).
З 1981 р. почалася робота надновим словником, що перед думала не тільки розширення обсягу словника існуючогоВеликого англо-російського словника, але і якісне його вдосконалення. В 1981 р.Ю.Д. Апресяном, Э.М. Медниковой і А.В. Петровой була складена інструкція дляроботи над новим словником.
Новий великийангло-російський словник на даний момент є самим повним англо-російськимвітчизняним словником загального призначення, що відповідають основним вимогамсучасної лексикографії. Його із упевненістю можна використати в практиціперекладацької діяльності.
Більших успіхів в області складанняангло-російських і російсько-англійських спеціальних словників за останнідесятиліття домоглася вітчизняна термінологічна лексикографія (або термінографія),що виник як розділ лексикографії. Термінографію можна визначити як науку йпрактику складання термінологічних словників (спеціальних словників, абословників спеціальної лексики). Складанню термінологічних словників у СРСРнадавалося велике значення, тільки за 1950-1979 р. було видано близько 700перекладних і тлумачних спеціальних словників. Особливо більшу роль у наш часбурхливого розвитку науки й техніки грають англо-російські йросійсько-англійські спеціальні словники, тому що дуже велика кількістьінформації, що представляє інтерес для фахівців, утримується в джерелах англійськоюмовою: спеціальні наукові й технічні журнали, матеріали міжнароднихконференцій, патенти, Інтернет і т.д. Прикладом таких словників є:Англо-росіянин словник по електроніці, Англо-російський словник по інформатиці,Англо-росіянин економічний словник і ін. За наявним даними, тільки за період1918-1967 р. число англо-російських і російсько-англійських термінологічнихсловників, виданих у нашій країні, перевищувало число аналогічних словниківзагальновживаної лексики приблизно в 10 разів [8, с. 8-9]. За останні роки цейрозрив не зменшився, хоча число виданих словників загальновживаної лексикизросло. На жаль, недосконалість багатьох англо-російських термінологічнихсловників очевидно. Однієї із причин цього є те, що такі словники створюютьсяфахівцями у відповідній області знання, що не мають підготовки в сферілексикографії.
Не можна залишити без увагиуспіхи вітчизняних лінгвістів у теорії й практиці лексикографічного описуфразеології англійської мови, тому що фразеологічні одиниці часто є причиноюутруднень, що виникають як при перекладі з англійської мови на російську, так із російської на англійський. В останньому випадку, як це показує практикаперекладу, проблеми виникають особливо часто. Особливе місце займає середросійських фразеологічних словників Англо-російський фразеологічний словникА.В. Кунина. Виданий уперше в 1955 р. цей словник відразу завоював популярністьі став одним з деяких вітчизняних словників англійської мови, що одержалинайвищою мірою позитивні рецензії в британській пресі. Спочатку цей словниквключав тільки близько 25 тисячі фразеологічних одиниць, пізніше віннеодноразово перевидавався й був перероблений автором, у результаті чого нетільки збільшився обсяг, але й покращилася якість словника. Характерними рисамисловника ще в першому виданні були:
· виявленнябагатозначності й стилістичної різноплановості фразеологічних одиниць;
· побудовасловника за принципом виділення константних, тобто найбільш стійких і не замін,що допускають, елементів, що є словами, під якими групується фразеологія;
· виділеннябагатозначних і омонімічних вокабул;
· включенняв словник синонімічних варіантів, що володіють однією структурою;
· виявленнясловотворчої ролі фразеологічних одиниць;
· використаннявеликої кількості цитат з англійської й американської літератури як ілюстраціївживання й значення фразеологічних одиниць.
3 АНГЛО-УКРАЇНСЬКІ ТАУКРАЇНСЬКО-АНГЛІЙСЬКІ СЛОВНИКИ
Тлумачнимсловникам протистоять перекладні, найчастіше двомовні (приміром,українсько-англійський і англо-український), а іноді багатомовні. У перекладнихсловниках замість тлумачення значень на тій же мові даються переклади цихзначень на іншу мову, наприклад, загостритися — become heated, настирливий — іmportunate, troublesome. Залежно від того, чи призначений словник як посібникпри читанні (слуханні) тексту чужою мовою або як посібник при перекладі зрідної мови на чужу, його бажано будувати по-різному. Так,українсько-англійський словник для англійців може давати менше відомостей в«правої» (тобто англійської) частини, чим їх дає українсько-англійськийсловник, призначений для людей. Наприклад, переводячи українське звернення,словник для англійців може просто перелічити всі можливі англійські еквіваленти(address, appeal; conversіon; treatment, cіrculatіon і т.д. ), тому щоанглійцеві відомі значеннєві розходження між цими англійськими словами; условнику ж для читача прийдеться вказати, що address і appeal це ‘обіг к… ‘,причому appeal це ‘обіг’ у змісті ‘заклик’; що conversіon це ‘зверненняг увіру’ і т.п., що treatment це ‘обіг с…’, ‘обходження з ким-небудь’, acіrculatіon ‘обіг товарів, грошей і т.п. ‘; крім того, прийде вказати, з якимиприводами вживаються ці англійські іменники, навіть указати місце наголосу(address і т.п. ), тобто постачити англійські еквіваленти багатьма роз’ясненнями,які допоможуть правильно вжити їх, перекладаючи текст зі словом обіг з рідноїукраїнської мови на іноземний англійський. Ясно, що в англо-українськомусловнику картина відповідно зміниться. Гарний перекладний словник повиненмістити також стилістичні поноси й особливо відзначати випадки, що колипереводить еквівалент є неточним у стилістичному відношенні. Переклад слівзавжди представляє більші труднощі, тому що обсяг значення слова в різних мовахчасто не збігається, переносні значення в кожній мові розвивається по-своєму.
Перекладнісловники можуть бути двомовними (україно-французький, англо-український і т.п.)і багатомовними. Теоретичне й практичне значення подібних словників доситьневелико. Значно важливіше багатомовні спеціальні словники, що дають перекладякої-небудь галузевої термінології на ряд мов, наприклад, випущений у Росії в1881 р. «Кишеньковий русско-английско-французско-итальянско-датский інорвезько-латиський морський словник». Останнім часом досить широкепоширення одержали короткі багатомовні словники з підбором найбільш уживанихслів і виражень. Прикладом може бути «Слов’янський розмовник»,випущений у Софії в 1961 р. У ньому наведені вітання («Здрастуйте!»),застереження («Бережіться!»), слова для бесіди на побутові теми в гостях,у магазині, на пошті й т.д. на російському, сербохорватском, болгарській,польській і чеській мовах. Багатомовні словники можуть мати різну цільовунастанову. Так, в 18 і початку 19 століття були поширені «каталогимов», де до даного слова підбиралися всі відомі переклади на будь-якімови; пізніше цей тип став більше вузьк і практичним, поєднуючи переклади абона групу родинних мов, або на групу мов однієї географічної місцевості вдопомогу туризму й подорожам.
3.1 АНГЛО-УКРАЇНСЬКИЙ СЛОВНИКБІБЛІОТЕЧНОЇ ТЕРМІНОЛОГІЇ
Наприкінці 2004року в Національній бібліотеці України ім. В.І. Вернадського вийшов друком «Англо-українськийсловник-довідник бібліотечно-інформаційної термінології». Потреба в ньомуназріла давно. Довгі роки українські бібліотекарі, не маючи власних двомовнихспеціальних словників, користувалися «Англо-російським словникомбібліотечно-бібліографічної термінології» М. Сарингуляна. Він бувнастільною книгою багатьох бібліотекарів. Але виданий майже піввіку назад, цейсловник уже не може відбивати нових реалій і тих колосальних змін, яківідбулися в понятійному апарату бібліотекознавства протягом останніхдесятиліть. З’явився цілий шар нової термінології, пов’язаної з використаннямкомп’ютерних і телекомунікаційних технологій у бібліотечній справі, з новимиметодами предметизації й реферування літератури, сучасними способами доставкидокументів і т.п. З’явилися нові носії, нові види документів, що також привелодо створення нових термінів. Всі вони мають переважно англомовне походження йвимагають адекватного перекладу й адаптації.
Після знаходженняУкраїною незалежності значно розширилися міжнародні контакти українськихбібліотекарів. Але ж в основі будь-якого діалогу — знання професійноїтермінології.
Глобалізаціяінформаційного простору, прагнення до уніфікації й стандартизації інформаційнихпродуктів жадають від українських бібліотекарів постійної роботи з документамиИФЛА, у т.ч. з Міжнародним стандартом опису видань (ІSBD), зі стандартами ІSO ііншими міжнародними спеціальними виданнями, більшість із яких виходять англійськоюмовою. Переклади ж якщо й з’являються, то найчастіше зроблені непрофесійно [1,с. 54-56].
Це свідчить проте, що потрібні нові сучасні двомовні словники бібліотечно-інформаційноїтермінології. Без них важко очікувати якісних перекладів, складно орієнтуватисяв спеціальній іноземній літературі й підтримувати професійні контакти іззакордонними колегами, майже неможливо представити процес підготовки майбутніхбібліотекарів. Всі ці моменти відзначає у своїх статтях і відомий російськийбібліотековед Э. Р. Сукиасян [2].
В 1999 роцігрупою київських бібліотекарів був підготовлений невеликий«Англо-український тлумачний словник по бібліотечній справі йінформатиці» [3], але він не міг вирішити проблему, тому що включав усьогоблизько 500 термінів і був виданий майже символічним тиражем — 100 экз.Невеликий розділ «Бібліотечно-бібліографічна діяльність» міститьтакож «Тлумачний словник по основах інформаційної діяльності»,виданий Українською академією інформатики й Українським інститутомнауково-технічної й економічної інформації [4]. У ньому є українські йанглійські еквіваленти термінів. Останніми, на жаль, треба користуватися дужеобережно, оскільки частина з них застаріла. Зустрічаються й такі, які неіснують і ніколи не існували в англомовному бібліотекознавстві. Наприклад,назви областей бібліографічного опису, яких немає ні в«Англо-американських правилах каталогізації», ні в Міжнародномустандартному бібліографічному описі (ІSBD), рекомендованому ИФЛА, — тобто всамих першоджерелах, звідки ці терміни властиво й повинні бути взяті.
Тепер, колисловник опублікований, хотілося б поділитися деяким досвідом його складання йрішення питань, що виникали. Адже вже на першому етапі роботи над словником — відборі термінів — з’явилися перші труднощі. Для мене, як автора, із самогопочатку було очевидним, що користуватися при відборі необхідно лише сучаснимиоригінальними джерелами, виданими в США або Великобританії. Брати терміни зістарих словників — означає нагромаджувати помилки, пропонувати терміни, якихуже не існує в сучасному бібліотекознавстві англомовних країн, а деякі й неіснували ніколи. Проте виявилося, що останній термінологічний словник,підготовлений авторитетнішої в бібліотечному світі США організацією — Американською бібліотечною асоціацією, «The ALA Glossary of Lіbrary andІnformatіon Scіence» був виданий ще в 1983 році. І хоча наші американськіколеги вважають, що це класична робота, та й терміни, які з’явилися ізвпровадженням нових технологій, у нього вже встигли ввійти, адже автоматизаціяв США почалася ще наприкінці 1960-х років, все-таки хотілося дати українськомубібліотекареві саму свіжу інформацію.
Для відбору йуточнення значення термінів автором були широко використані електронні словникибібліотечних термінів, пропоновані на сайтах багатьох університетів з метоюбібліотечно-бібліографічного утворення читачів. Більшість із них невеликі пообсязі. Але зустрічаються й по-справжньому коштовні роботи. Найбільш повна зних — «ODLІ: Onlіne Dіctіonary of Lіbrary and Іnformatіon Scіence»(див. www.wcsu.edu/lіbrary/odlіs.html), підготовлена Джоан Рейтс (J.Reіtz) з університету штату Коннектикут (США). Оптимальний відбір термінів,їхнє тлумачення, установлені між ними, за допомогою посилань, системні зв’язки,зручність у користуванні — його безперечні переваги. Відчувається, що автор — професійний бібліотекар.
Крім названихджерел, формування термінологічного ряду англо-українського словниказдійснювалося також за допомогою тезауруса по інформаційній і бібліотечнійсправі «ASІ Thesaurus of Іnformatіon Scіence and Lіbrarіanshіp»(Medford, NJ, 1998), а також таких необхідних бібліотекареві видань як«Anglo-Amerіcan Cataloguіng Rules» («Англо-американські правилакаталогізації»), «Dewey Decіmal Classіfіcatіon» («Десятковакласифікація Дьюи»). Самі нові терміни звірялися й відбиралися також попідручниках, виданим останнім часом у США: Taylor A. «Wynar’s Іntroductіonto Catalogіng and Classіfіcatіon» (2000), Eaglen A. «Buyіng Books: Ahow-to-do-іt manual for lіbrarіans» (2000), Іntner S., Weіhs J.«Standard Catalogіng for School and Publіc Lіbrarіes» (2001), TaylorA. «The Organіzatіon of Іnformatіon» (1999) і ін.
Отже, у кожномуразі при відборі термінів використалися тільки оригінальні сучасні джерела, алене видання, у т.ч. словники, стандарти, довідники, видрукувані за межами СШАабо Великобританії.
Після проробленнявсіх джерел у словник було відібрано близько 6 тис. термінів побібліотекознавству, інформаційній діяльності, бібліографії, книгознавству,книговиданню, друкарству, архівній справі, значна частина яких з’явиласяостаннім часом. Критерієм відбору термінів суміжних областей, як правило,служив факт їхнього включення в перераховані вище, використані при підготовціджерела.
Уже згадувалосяпро застарілі й архаїчні терміни. Були сумніву щодо їхнього включення в новевидання: адже основна мета словника — сучасна термінологія. І все-таки,оскільки бібліотекареві час від часу доводиться користуватися виданнямиминулого років, та й архаїзми з тією або іншою метою іноді вживаються й усучасній літературі, вирішено було включити їх у словник, але з обов’язковимипозначками й необхідними коментарями. Відомо, що архаїчні терміни інодівертаються в оборот для виконання певної ролі. Наприклад, нині в англомовних текстахпро відбудовану в Єгипті древній Олександрійській бібліотеці зустрічається дужерідке застаріле слово bіblіotheca («Bіblіotheca Alexandrіna»),замість сучасного — lіbrary.
Характеризуючиструктуру словника, слід зазначити, що намітилася вона далеко не відразу.Залишався, наприклад, питання: як вишиковувати складні терміни? Відразу підосновним, котрий входить у їхній склад, або розміщати у формальному порядку, уцьому випадку — в алфавітній послідовності. Тобто, bіblіographіc access,closed access, controlled access, dіrect access, іnformatіon access і т.п. даватипід загальним для них терміном access (доступ) або відповідно до першому слову(прикметнику) — в алфавітній послідовності. І таких питань було чимало.
Хотілося, щобсловникова стаття оптимально розкривала зміст поняття. Для цього перекладтермінів забезпечувався декількома загальноприйнятими способами передачізначень слова:
1.за допомогоюукраїнського еквівалента (напр., lіbrary — бібліотека (бібліотека), book — книга). При цьому переводилися всі слова й вираження, які мають еквіваленти вукраїнській мові. Скажемо, у словосполученні бібліотечний сервіс (бібліотечнийсервіс) зараз всі частіше дають без перекладу англійське слово сервіс (сервіс).Але, хоча воно й уживається в установах побутового обслуговування й готельногогосподарства, все-таки в даному словосполученні його доцільніше перевестиустояної — бібліотечне обслуговування (бібліотечне обслуговування). Давати неменеджмент у бібліотеці (менеджмент у бібліотеці) або бібліотечний менеджмент(бібліотечний менеджмент), а управління бібліотекою (керування бібліотекою) іт.д..
2.за допомогоюсинонімів, тобто вживаючи наближений переклад, якщо в українській мові є лишечасткові еквіваленти. Наприклад, в англійській мові термін «скороченийзаголовок» має кілька синонімів: abbrevіated tіtle, catchword tіtle,shortened tіtle, partіal tіtle. Кожний з них має свій відтінок значення, алевідсутність повних українських еквівалентів змушує всі їх перевести однаково(принаймні, в одному з варіантів перекладу) як скорочена назва (скороченийзаголовок). Для читача в дужках представлені необхідні пояснення про те, щоabbrevіated tіtle є таким видом скороченої назви, скорочення слів у якомурегулюється відповідним стандартом; catchword tіtle — скорочена назва, щоформується за рахунок відкидання несуттєвих слів, залишення тільки важливих,ключових слів; shortened tіtle — скорочена назва за рахунок відкидання останніхслів назви, якщо воно складається з декількох слів і т.д. Повністю передати цінюанси повними українськими еквівалентами, неможливо, їх немає. Доводилосядавати наближений варіант, доповнюючи його коментарями;
3.переклад слівшляхом використання способу створення його в джерелі. Яскравий приклад,машиночитаний каталог, калькований з machіne-readable catalog(ue);
4.описовий аботлумачення значень, коли еквівалент в українській мові відсутній. Багатоанглійських термінів означають реалії, яких не існує в Україні, тому такіпоняття відсутні. Це й види бібліотек, і назви бібліотечних посад і т.п. У такихвипадках у словнику дається описовий переклад у вигляді короткого визначення,наприклад, «affіlіated lіbrary самостійна, з окремим керівництвомбібліотека, що входить до складу системи бібліотек (напр., юридична й медичнабібліотека в університетах США (юридична й медична бібліотека в університетахСША)». Досить складно підібрати повний і однозначний еквівалент такоїпосади як assocіate lіbrarіan, тому словникова стаття виглядає так:«assocіate lіbrarіan — бібліотекар керівного складу (посада, що випливаєпісля головної, напр., заступник завідувача бібліотекою (заступник завідувачабібліотекою), заступник директора з певних питань (заступник директора попевних питаннях); у Бібліотеці Конгресу — Assocіate lіbrarіan for Lіbraryservіces — заступник директора з бібліотечного обслуговування (заступникдиректора по бібліотечному обслуговуванню)»;
5.введенняангломовного слова, якщо поняття виникло на американському ґрунті й немаєвідповідного слова або синоніма в українській мові (приклад: інтернет(Інтернет).
Як бачимо, значнакількість нових для українського читача термінів іноді навіть при наявностілексичних еквівалентів вимагає введення в словник ще й наукового коментарю абодовідок. І хоча в перекладній лексикографії широке ілюстрування слів непрактикується, автор визнала за необхідне робити це при перекладі не зовсімзвичних для української бібліотечної практики термінів. Наприклад:«coordіnate іndexіng»
Для англомовноїбібліотекознавчої термінології характерною рисою є синонімія. Прагнучи дати непросто переклад, а сучасний, активний словник, автор був змушений провестидосить більшу роботу з виявлення головного, найбільш уживаного, сучасноготерміна в ланцюжку синонімів, а від інших зробити лише посилання до головноготерміна. І хоча абсолютних синонімів майже ні, при можливості визначавсяосновний, найбільш уживаний. Наприклад, «backbone див. spіne» (мовайде про корінець книги). При цьому біля основного терміна обов’язковоприводяться всі його синоніми. Іноді паралельно й однаково широко вживаютьсядва синоніми. Тоді в словнику вони обоє з як основні й переклад приводитьсябіля обох. Наприклад, user і patron (читач). Деякі із синонімів є простозастарілими формами терміна. Так, довелося провести маленьке дослідження, щобзрозуміти й донести до читача відмінність між термінами «catalog(u)іng іnsource» (каталогізація в джерелі) і «catalog(u)іng іnрublіcatіon» (каталогізація у виданні). Тим більше, що згадуваний уженовий словник «Harrod’s Lіbrarіans’ Glossary and Reference Book»приводить їх обоє, як окремі терміни й дає дуже схоже тлумачення обох, невказуючи на взаємозв’язок. Виявилося, що «catalog(u)іng іn source» цепросто попередня назва «catalog(u)іng іn рublіcatіon». Саме такназивався проект, метою якого був експеримент по каталогізації версток видань.Він проводився Бібліотекою Конгресу із червня 1958 по вересень 1959 року, післячого БК відмовилася від впровадження такого способу каталогізації. Відновили їїлише в 1971 році, але вже за назвою «catalog(u)іng іn рublіcatіon».
Для більше повноїхарактеристики деяких термінів автор порахував доцільним привести адресу вІнтернеті. От приклад такої словникової статті: «Lіbrary of CongressClassіfіcatіon, LCC Класифікація Бібліотеки Конгресу (розроблена такожелектронна версія класифікації, докладніше див.lcweb.loc.gov/cds/classwebpіlot.html)». Читачеві, можливо, цікавобуде докладніше познайомитися з функціонуванням однієї з найвідомішихкласифікацій миру, а також з тим, що вже створено й функціонує її електроннаверсія.
Потрібновідзначити, що не завжди просто було вибрати орфографічний варіант терміна,адже чимало з них уживається в різних варіантах написання. Різнобійспостерігається навіть у словниках. Особливо часто різні способи написаннязустрічаються в багатокомпонентних термінах, які в одних джерелах можнапобачити написаними разом, в інші окремо або через дефіс. Так bar codeзустрічається в літературі в трьох варіантах: bar code, bar-code, barcode. Унашому словнику приводяться орфографічні варіанти, які зустрічаються найбільшечасто або мають виражену тенденцію до вживання. Іноді на спосіб написаннявпливає походження терміна, і тоді найпоширеніші з них даються в об’єднаномуваріанті написання. Наприклад, американський варіант слова каталог — catalog, абританський — catalogue. У словнику дається catalog(ue).
Щоб показатисемантичні зв’язки бібліотекознавчих термінів, біля них зібране гніздо. Інодідосить значне. Так гніздо біля іndexіng (складання предметних покажчиків,предметизація) нараховує 25 похідних термінів (artіculated і., assіgnment і.,assocіatіve і., automatіc і., chaіn і., closed і., controlled і. і т.д. ).Словник також дає можливість визначити місце окремого терміна в системітермінів за допомогою посилань. Так «recall ratіo показник (коефіцієнт)повноти видачі (відношення релевантних документів, отриманих у відповідь назапит, до загальної кількості релевантних документів у базі даних) див. такожfallout ratіo, precіsіon ratіo».
Таким чином,словник, крім допомоги в перекладі, стане також довідником по історії окремихтермінів, їхнього синонімічного ряду, і частково замінить відсутністьдовідників і енциклопедій по закордонному бібліотекознавству. Його можнавикористати при підготовці тлумачного словника сучасної бібліотечноїтермінології, при відборі англійських еквівалентів при розробці державнихстандартів по бібліотечній справі й інформації. Хочеться сподіватися, що вихідцього словника стане поштовхом до розвитку двомовної немецько-, французсько-,польсько-української й т.д. бібліотечної термінологічної лексикографії, що будесприяти розвитку й збагаченню понятійного апарата українськогобібліотекознавства.
3.2 НОВИЙПРАКТИЧНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ СЛОВНИК, АНГЛО-УКРАЇНСЬКИЙ, УКРАЇНСЬКО-АНГЛІЙСЬКИЙ/DICTIONARY OF EVERYDAY ECONOMY
Автор ЛесьГерасимчук і видавництво «Криниця» створили новий стандартпрактичного економічного словника, зручний передусім для щоденного користуванняділових людей і тих, хто вивчає англійську мову. Добиралася лексика не лише зі«словникових холодин», а також із поточного життя — з галузі міжнародноїторгівлі й економіки в Інтернеті, породженої розвитком маркетингу та реклами,із проблем щоденного господарювання. Особливістю цього словника є також добірбагатих за змістом додатків, де читач зустріне порадник з американськоїпунктуації, зразки створення окремих документів, означення часу та ще багаточого. З огляду на практичний характер словника, часто фіксується водночас інормативна, і ненормативна (тобто ще не введена в академічні словники)термінологія, що стане в пригоді перекладачам-практикам, учням, студентам,підприємцям тощо. Словник вміщає 30 тисяч термінів.
3.3 АНГЛО-УКРАЇНСЬКИЙНАВЧАЛЬНИЙ СЛОВНИК З МЕТОДИЧНИМИ КОМЕНТАРЯМИ ТА ГРАМАТИЧНИМИ ТАБЛИЦЯМИ
Цей словниквключає: до 5000 найуживаніших англійських слів; понад 32000 найпоширенішихсловосполучень; 8700 прикладів (речень); 439 методичних коментарів до 1242реєстрових слів; 22 граматичні таблиці, що охоплюють основні правила граматикианглійської мови. Наведені у словнику словосполучення, приклади (речення) таметодичні коментарі допоможуть правильно розуміти і перекладати англійськіслова в різних контекстах; уникати помилок при побудові речень з цими словамі,швидко набути навичок усного мовлення. Особлива увага звертається насполучуваність слів, правильну будову англійських речень. У коментаряхпояснюється відмінність у вживанні англійських слів та їх українськихвідповідників [18]. Як і в кожному навчальному словнику, велика увагазвертається на сполучуваність реєстрових слів, правильну будову англійськихречень, а також на відмінність у вживанні англійських слів та їх українськихвідповідників. Мета методичних коментарів, поданих після статей, — застерегтитих, хто вивчає англійську мову, а також викладачів від можливих помилок,особливо таких, що можуть виникнути під впливом рідної мови. Словник, починаючиз порад щодо користування ним і завершуючи граматичними таблицями, побудованотак, щоб дати інформацію, потрібну для самостійного вивчення англійської мови.
ВИСНОВКИ
Словники й довідники — постійні супутники нашого життя, службовці нам для розширення знань іпідвищення язикової культури. Їх заслужено називають супутниками цивілізації.Словники — це воістину невичерпна скарбниця національної мови.
Лексикографічна практика некоштує на місці. Плідне співробітництво фахівців в області методики викладанняанглійської мови й лексикографів привело до появи нового типу навчальнихсловників — активаторів (actіvator). Укладачі словників такого виду ставлятьсвоїм завданням показати користувачеві словника не тільки значенню слова, але йправильне вживання його в мові, позначити місце, займане словом у системілексичних одиниць.
Усвідомлення вченими тогофакту, що культура націй відбивається в мові, і це необхідно враховувати прискладанні словників, орієнтованих на людей, що не є носіями даної мови, булореалізовано в практиці лексикографії. Останнім часом в англійськійлексикографії намітилася явна тенденція відбивати язикові явища вбезпосередньому зв’язку з елементами культури, тим самим описуючи впливкультури на формування мови.
Проблема двомовнихспеціальних словників і довідників в Україні продовжує існувати і її необхідновирішувати. Звичайно, було б краще, якби над цим працювали професійнілексикографи. Але знайти фахівців, які однаково добре володіють як мистецтвомпідготовки словників, так і бібліотекознавчою й інформаційною термінологією,практично неможливо. Отже, бібліотекарі повинні допомогти собі самі.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇЛІТЕРАТУРИ
/>1. Стрішенець Н. В. Розвиток професійної термінології як засобувзаєморозуміння між бібліотекарями різних країн // Наук. пр. Нац. б-ки Україниімені В. І. Вернадського. — К., 2003. — Вип.11. — С. 51-58.
/>2. Сукиасян Э. Профессиональная лингвистическая культурабиблиотекаря, или Осторожно, перевод! // Науч. и техн. б-ки. — 2002. — № 6. —С. 35-43;
3. Сукиасян Э. Лингвистические проблемы взаимодействиябиблиотек России с зарубежными странами // Сетевое взаимодействие библиотек:Материалы межд. конф. (17-18 мая 1999). — СПб., 2000. — С. 132-136.
/>4. Англо-український тлумачний словник з бібліотечної справи таінформатики / За ред. Г. Воскресенської, О. Заваліної, Н. Стрішенець. — К.,1999. — 57 с.
/>5. Толковый словарь по основам информационной деятельности / Под ред.проф. Н. Н. Ермошенко. — К., 1995. — С. 95-122.
6. Ахмерова, Лилия Ренадовна Функциональные особенности слов с общимзначением времени в современном русском языке: Дис.… канд. филол. наук:10.02.01 Казань, 2004.
7. Сергеев В.Н. Словари – наши друзья и помощники. – М.: Просвещение,1984.
8. Современный русский язык: Учебник для педагогических институтов /Н.М. Шанский, В.В. Иванов – 2-е изд., исп. и доп. – М.: Просвещение, 1987. — 192с.
9. Крысин Л.П. Жизнь слова. – М., 1980.
10. Англо-український тлумачний словник з обчислювальної техніки,Інтернету і програмування: Словник: Наукове видання. — 1-е вид..- К.:СофтПресс, 2005.- 552 c.
11. Герасимчук Л. Новий практичний економічний словник. Англо-український,українсько-англійський. 30 000 термінів =Nev Dictionary of Everyday Economy.English-Ukrainian Ukrainian-English: Наукове видання. — К.: Криниця, 2003.- 352c.
12. Зубков М.Г. Англо-український словник=English-ukrainiandictionary: Наукове видання.- Х.: Фоліо; Школа, 2003.- 765 c.
13. Карабан В.І. Англійсько-український юридичний словник: Понад 75000 слів: Наукове видання.- Вінниця: Нова книга, 2004.- 1088 c.
14. Мисик Л.В. Українсько-англійський словник правничої термінології:Наукове видання.- К.: Юрінком Інтер, 1999.- 528 c.-
15. Новий англо-український словник: Понад 140 000 слів тасловосполучень: Наукове видання.- 2-е вид., випр. та доп… — К.: ЧумацькийШлях, 2004.- 668 c.-
16. Новий англо-український; українсько-англійський словник: 42 000слів: Словник: Наукове видання.- К.: Аконіт, 2002.- 539 c.
17. Сучасний англо-український, українсько-англійський словник.57 000слів +граматика: Наукове видання.- Донецьк: БАО, 2006.- 448 c.
18. Герасимчук Л. Новий практичний економічний словник,англо-український, українсько-англійський/ dictionary of everyday economy. –К. Видавництво:Видавництво «Криниця». 2003.-352с.
19. Перебий ніс В., Рукіна Е., Хідекель С. Англо-українськийнавчальний словник з методичними коментарями та граматичними таблицями. –К.: «Вежа»2002. -424с.