Класифікація та оцінка основних засобів

Для чіткого обліку основних засобів необхідно насамперед їх правильно класифікувати. Класифікація основних засобів — угрупування основних засобів по тих або інших ознаках. Класифікація основних засобів призначена для використовування в автоматизованих системах управління при рішенні наступних задач: – організації систематичного обліку і звітності в частині основних засобів; – визначення норм амортизації основних засобів і віднесення амортизаційних відрахувань на витрати виробництва; – проведення робіт по перепису, оцінці і переоцінці об’ємів складу і стану основних засобів; – реалізації комплексу облікових функцій по основних засобах в рамках робіт за державною статистикою; – здійснення міжнародних зіставлень по структурі і стану основних засобів; – визначення розрахунків похідних економічних показників, включаючи фондомісткість, фондовіддачу і т.д., а також рекомендованих нормативів проведення капітальних ремонтів основних засобів [1,с.206]. Основні засоби в Україні можна згрупувати за їх функціональним призначенням, за галузевою ознакою, за використанням, за ознакою належності, за натурально-матеріальним складом (рис. 1.1). За функціональним призначенням: виробничі – основні засоби, що безпосередньо беруть участь у виробничому процесі або сприяють його здійсненню (будови, споруди, силові машини та обладнання, робочі машини та обладнання), що діють у сфері матеріального виробництва; Рисунок 1 – Класифікація основних засобів невиробничі основні засоби, що не беруть безпосередньої або побічної участі у процесі виробництва і й призначені в основному для обслуговування комунальних і культурно-побутових потреб трудящих; будови, споруди, обладнання, які використовуються у невиробничій сфері. За галузевою ознакою основні засоби поділяються на: промислові, будівельні, сільськогосподарські, транспортні, зв’язку. Більша частина основних засобів належить до галузі «Промисловість». Вона безпосередньо пов’язана з процесом виробництва продукції. Але наявність інших видів господарської діяльності (ведення підсобного сільського господарства, будівельно-монтажні роботи, утримання дитячих установ тощо) зумовлює необхідність обліку основних засобів, що належать до інших галузей господарства (екскаватори, підйомні крани, бульдозери тощо), які перебувають на балансі промислового підприємства, належуть до галузі «Будівництво», підсобного сільського господарства – до галузі «Сільське господарство». У зв’язку з цим у бухгалтерському обліку основні засоби інших галузей поділяються на промислово-виробничі, виробничі та основні засоби інших галузей народного господарства. До промислово-виробничих основних засобів належать: будови, споруди, передавальні пристрої, машини та устаткування, робочі машини та обладнання, вимірювальні й регулюючі прилади, лабораторне устаткування, обчислювальна техніка, інші машини та обладнання, транспортні засоби, інструмент, виробничий інвентар та приладдя, господарський інвентар, робочі та продуктивні тварини, багаторічні насадження, меліорація земель і водойоми, інші основні засоби. Невиробничі основні засоби безпосередньо не беруть участі у процесі виробництва. До невиробничих основних засобів належать: будови і споруди житлово-комунального та культурно-побутового призначення, транспортні засоби, обладнання, інструменти та інші основні засоби невиробничого призначення для обслуговування житлових, комунальних та культурно-побутових потреб населення. За використанням основні засоби поділяють на діючі (усі основні засоби, що використовуються у господарстві), недіючі (ті, що не використовуються у даний період часу у зв’язку з тимчасовою консервацією підприємств або окремих цехів), запасні (різне устаткування, що знаходиться в резерві й призначенні для зміни об’єктів основних засобів, що вибули або ремонтуються). Істотне значення в обліку основних засобів має розподіл їх за ознакою належності на власні й орендовані. Власні засоби можуть складатися із Статутного (пайового, акціонерного) капіталу, додаткового капіталу з відповідних джерел на розширення роботи підприємства, власних прибутків, цільового фінансування і цільових надходжень. Орендовані основні засоби показуються у балансі орендодавця, тим самим виключається можливість подвійного обліку одних і тих самих засобів. П(С) БУ7 «Основні засоби» передбачає наступні групи основних засобів, однакові за технічними характеристиками, призначенню і способу використання: 1) земельні ділянки; 2) капітальні витрати на поліпшення земель; 3) будівлі, споруди і передавальні пристрої; 4) машини і устаткування; 5)транспортні засоби; 6) інструменти, прилади, інвентар; 7) робоча і продуктивна худоба; 8) багатолітні насадження; 9) інші основні засоби; Земельні ділянки. Поняття земельної ділянки законодавством не визначене. Відповідно до ст. 2 Земельного кодексу України всі землі за цільовим призначенням підрозділяються на: землі сільськогосподарського призначення; землі населених пунктів; землі промисловості, транспорту, зв’язку, оборони; землі природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного і історико-культурного призначення; землі лісового фонду; землі водного фонду; землі запасу; Капітальні витрати на поліпшення земель. До таких витрат відносяться меліоративні (осушні) і іригаційні роботи, антиерозійні заходи (терасування, зміна рельєфу ярів і т.п). Будівлі – архітектурно-будівельні об’єкти, призначення яких – створення умов для праці, мешкання, обслуговування населення і зберігання матеріальних цінностей. Інвентарним об’єктом по вказаному класу є кожна будівля, що окремо стоїть, має як конструктивні основні частини стіни і дах. Якщо будівлі примикають один до одного і мають загальну стіну, але кожне з них є самостійнє конструктивне ціле, вони вважаються окремими інвентарними об’єктами. Надвірні споруди, обгороджування і інші надвірні споруди, обслуговуючі будівлю складають разом з ним один інвентарний об’єкт. Зовнішні прибудови до будівлі, що мають самостійне господарське значення, окремо варті будівлі котельних, а також капітальні надвірні споруди є самостійними інвентарними об’єктами. До складу будівлі входять всі комунікації усередині будівлі, необхідні для його експлуатації. Фундаменти під великогабаритне устаткування, споруджені одночасно з будівництвом будівлі, входять до складу будівлі. Фундаменти під всякого роду об’єктами, навіть якщо вони розташовані усередині будівлі, відносяться до тих інвентарних об’єктів, яким вони служать. Споруди інженерно-будівельні об’єкти, призначення яких – створення умов, необхідних для здійснення процесу виробництва або забезпечення досягнення невиробничих цілей шляхом виконання тих або інших технічних функцій, не пов’язаних із зміною предмету праці. Інвентарним об’єктом по даному класу вважається кожна окрема споруда зі всіма пристроями, складовими з ним одне ціле. Інвентарним об’єктом по електричних лініях вважається лінія від розподільного пристрою електростанції або від клем генераторів до розподільних пристроїв приймальних підстанцій і від підстанцій до фідерів і інших службових приміщень. Самостійними інвентарними об’єктами вважаються трубопроводи, що не є частиною якої-небудь машини, будівлі або споруди, але що мають самостійне значення. Машини і устаткування. Машини- технічні пристрої, за допомогою яких при виконанні певних операцій технологічного процесу здійснюється перетворення енергії, матеріалів і інформації для здобуття необхідного корисного результату. У цьому значенні даний термін сприймається досить однозначно і не потребує яких-небудь уточнень. Устаткування – пристрої, виробляючі або перетворюючі енергії., матеріали і інформацію. Інвентарним об’єктом за типом «устаткування» є кожна окрема машина, включаючи вхідні в її склад пристосування і приладдя, стаціонарно встановлені прилади, інструменти, електроустаткування, у тому числі пристрої для її підключення до мережі енергопостачання, а також індивідуальне обгороджування і фундамент. При віднесенні інвентарних об’єктів до того або іншого класу необхідно брати до уваги, окрім конструктивних ознак, основне призначення устаткування. Так, наприклад, до класу «енергетичного устаткування» відносяться пристрої, що виробляють або перетворюють теплову і електричну енергію, а також машини-двигуни, перетворення енергії будь-якого вигляду в механічну, тобто в енергію руху. Машини і устаткування класифікується за функціональним принципом і по галузях виробництва: -машини сільськогосподарські і лісогосподарські; -верстати; -машини для металургійної промисловості; -машини для гірничодобувної промисловості; -машини для обробки харчових продуктів; -машини для виробництва текстильних виробів; -машини для виробництва паперу і картону; -двигуни, генератори і трансформатори електричні; – прилади для розподілу електроенергії і управлюющє устаткування; – устаткування медичне, хірургічне і ортопедичне; – прилади і пристрої для виміру, перевірки, випробувань і управління судами, літальними апаратами і для інших цілей Транспортні засоби – засоби, призначені для перевезення людей або вантажів, а також встановлених на них устаткування або механізмів. До цієї групи відносять: автотранспорт, судна, залізничний транспорт, літатальні апарати, веломототранспорт, електротранспорт виробничий підлоговий безрейковий. До автотранспорту, окрім автомобілів, автобусів і тролейбусів, відносяться корпуси і причепи автомобілів, устаткування автомобільне, автофургони, тягачі, самоскиди, автокрани, автобурові. До судів, окрім різних видів безпосередньо судів, відносяться платформи морські, конструкції плавучі. До залізничного транспорту, окрім локомотивів, вагонів, відносяться вузли і деталі до залізничних і трамвайних локомотивів і рухливого складу, устаткування і матеріали для доріг, включаючи кріпильні вироби а арматуру, устаткування механічне, сигналізації і забезпечення безпеки і управління рухом. До літальних повітряних і космічних літальних апаратів відносяться самі апарати, а також устаткування злітно-посадочне, тренажери авіаційні наземні для цивільної і транспортної авіації, планери, аеростати, дельтаплани, вертольоти, літаки, ракетоносії, літаки. Інструменти – предмети ручної праці або механізм машин для здійснення різних видів робіт. Інструменти підрозділяються на: ріжучі, такі, що давлять, шліфують, ударні, вимірники, інші. Прилади- засоби виміру, аналізу, обробки і надання інформації, пристрої регулювання, автоматичні і автоматизовані системи управління. Інвентарь – сукупність різних предметів господарського ужитку і виробничого призначення. Робоча і продуктивна худоба. Продуктивна худоба – худоба, використовувана в процесі виробництва природним чином, а також тварини, що не є продукцією і використовувані для виробництва продукції: самці-виробники і самки-годувальниці, а також худоба молочного, шерстяного стада. Багатолітні насадження – рослини, використовувані в процесі виробництва, для здачі в оренду або в соціально-культурних цілях. Їх класифікують на насадження: ботанічних садів, захисні, декоративні, продуктивні. Інші основні засоби. До них відносяться основні засоби, які не враховуються на субрахунках 101-108 рахунків 10 «Основних засобів». Підприємство має право прийняти самостійне рішення, які основні засоби відносити до цієї групи. Наприклад, це може бути облік меблів, офісного устаткування, інформаційних систем, а також побутових електромеханічних приладів. У податковому обліку класифікація основних фондів трактується таким чином: Група 1 – будівлі, споруди, їх структурні компоненти і передавальні пристрої, у тому числі житлові будинки і їх частини (квартири і місця загального користування), вартість капітального поліпшення землі. Група 2 – автомобільний транспорт і вузли (запасні частини) до нього; меблі; побутові електронні, оптичні, електромеханічні прилади і інструменти, інше конторське (офісне) устаткування, устаткування і прилади до них. Група 3 – будь-які інші основні фонди, не включені в групи 1, 2 і 4. Група 4 – електронно-обчислювальні машини, інші машини для автоматичної обробки інформації, їх програмне забезпечення, пов’язані з ними засоби прочитування або друку інформації, інші інформаційні системи, телефони (у тому числі стільникові), мікрофони і рації, вартість яких перевищує вартість малоцінних товарів (предметів). Згідно з новим Податковим кодексом з урахуванням поправок, що приймались 18 листопада 2010 р. класифікація груп основних засобів та інших необоротних активів і мінімально допустимих строків їх амортизації наведена в таблиці 1.1 Групи Мінімально допустимі строки корисного використання, років група 1 – земельні ділянки група 2 – капітальні витрати на поліпшення земель, не пов’язані з будівництвом 15 група 3 – будівлі, 20 споруди, 15 передавальні пристрої 10 5 група 4 – машини та обладнання з них: електронно-обчислювальні машини, інші машини для автоматичного оброблення інформації, пов’язані з ними засоби зчитування або друку інформації, пов’язані з ними комп’ютерні програми (крім програм, витрати на придбання яких визнаються роялті, та/або програм, які визнаються нематеріальним активом) інші інформаційні системи, комутатори, маршрутизатори, модулі, модеми, джерела безперебійного живлення та засоби їх підключення до телекомунікаційних мереж, телефони (у тому числі стільникові), мікрофони і рації, вартість яких перевищує 2500гривень 2 група 5 – транспортні засоби 5 4 група 6 – інструменти, прилади, інвентар (меблі) група 7 – тварини 6 група 8 – багаторічні насадження 10 група 9 – інші основні засоби 12 група 10 – бібліотечні фонди група 11 – малоцінні необоротні матеріальні активи група 12 – тимчасові (нетитульні) споруди 5 група 13 – природні ресурси група 14 – інвентарна тара 6 група 15 – предмети прокату 5 група 16 – довгострокові біологічні активи 7 ВАТ «Запорізький Автогенний завод» у своїй діяльності використовує наступні групи основних засобів: Будинки, споруди та передавальні пристрої; Машини та обладнання; Транспортні засоби; Інструмент, прилади, інвентар (меблі); Бібліотечні фонди; Малоцінні необоротні матеріальні активи. Залежно від характеру, стану основних засобів, часу оцінки розрізняють такі види вартості (за Національним стандартом бухгалтерського обліку №7 «Основні засоби): первісна вартість; переоцінена вартість; залишкова вартість; вартість, яка амортизується; ліквідаційна вартість. Первісна вартість – історична (фактична) собівартість необоротних активів у сумі грошових коштів або справедливої вартості інших активів, сплачених (переданих), витрачених для придбання (створення) необоротних активів. Переоцінена вартість – вартість необоротних активів після їх переоцінки. Залишкова вартість – різниця між первісною (переоціненою) вартістю та сумою зносу основних засобів. Справедлива вартість – ринкова вартість, визначена шляхом експертної оцінки, яку, як правило, визначають професійні оцінювачі. Вартість, яка амортизується – первісна або переоцінена вартість необоротних активів за вирахуванням їх ліквідаційної вартості. Ліквідаційна вартість – сума коштів або вартість інших активів, яку підприємство очікує отримати від реалізації (ліквідації) необоротних активів після закінчення строку їх використання (експлуатації), за вирахуванням витрат, пов’язаних з продажем (ліквідацією). Придбані (створені) основні засоби зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю. Одиницею обліку основних засобів є об’єкт основних засобів.