Командно-штабна машина Р-142Н

КОМАНДНО-ШТАБНА МАШИНА Р-142НПризначення і ТТД КШМ
Командно-штабнамашина Р-142Н призначена для забезпечення зв’язку по КХ і УКХ радіоканалах,утворених власними засобами та окремою радіостанцією середньої потужності (РСП)у всіх ланках управління. КШМ забезпечує засекречування каналів зв’язку задопомогою власної спецапаратури (режим Б). Зовнішній вигляд КШМ приведений на рис.1.1.та рис.1.2.
КШМ забезпечуєзв’язок із однотипними КШМ на стоянці та в русі; автономно і в складі вузлазв’язку, на середньо пересіченій місцевості на відстані, що зазначена у таблиці1.1, 1.2.
В КШМ забезпеченоуправління всіма радіостанціями з робочих місць – ПК, ПР, ПО; з винесеноготелефонного апарату (ВТА) двопроводовою лінією довжиною до 500 м. Всього в КШМ передбачено 5 робочих місць: два робочих місця для командира (ПК-1, ПК-2) і поодному робочому місцю для офіцера, начальника КШМ і радіотелеграфіста (ПО, ПР1і ПР2).
Засоби зв’язку КШМзабезпечують:
симплекснийтелефонний радіозв’язок у режимі А з усіх робочих місць та із ВТА двохпроводовою лінією довжиною до 500 м по лінії Л2;
симплекснийтелефонний радіозв’язок у режимі Б за допомогою СА Т-219 із робочих місць ПК1,ПК2, ПР1 та із ВТА по лінії Л1;
слуховий телеграфнийзв’язок по КХ радіостанції Р-130М із робочого місця ПР2;
слуховий телеграфнийзв’язок по УКХ радіостанціях Р-111 і Р-123МТ з допомогою телекодової приставки;
симплекснийтелефонний радіозв’язок у режимах А і Б каналами зовнішньої радіостанціїсередньої потужності;
слуховий телеграфнийрадіозв’язок каналами зовнішньої радіостанції середньої потужності (РСП) зробочого місця ПР2;
роботу у режимішвидкодія (ШД);
кодування телеграфноїінформації;
автоматичну ретрансляціюсигналів по НЧ;
прийом та передачуциркулярного та вибіркового виклику кореспондентів;
запис та відтворенняінформації;
внутрішній зв’язок таслужбовий зв’язок з зовнішніми абонентами;
Склад основногообладнання та його розміщення.
У склад основногообладнання КШМ входять (рис.1.3):
Радіоапаратура:
радіостанція Р111 – 2к-та;
радіостанція Р130М –1 к-т;
радіостанція Р123МТ–1 к-т;
Спеціальна апаратура:
Т-219 – 1 к-т;
Комутаційна апаратура:
пульт командира (ПК1,ПК2) – 2 к-та;
пульт офіцера (ПО) –1 к-т;
пульт радиста (ПР) –1 к-т;
блок проводовогозв’язку (БПЗ) – 1 к-т;
блок телеграфногозв’язку (БТЗ) – 1 к-т;
блок реле (БР1, БР2) –2 к-та;
коробка розподільна(КР1, КР4М) – 2 к-та;
Вступно-з’єднувальнеобладнання:
щит лінійний 1 (ЩЛ1) –1 к-т;
щит лінійний 2 (ЩЛ2) –1 к-т;
Антенно-щогловіпристрої:
антена штирьоваАШ-3,4м – 1 к-т;
антена штирьова АШ-4м– 1 к-т;
антена симетричнийвібратор – 1 к-т;
антена зенітноговипромінювання – 1 к-т;
комбінована штирьоваантена (КША) – 2 к-та;
щогла телескопічна –2 к-та;
Допоміжне обладнання:
диктофон П-180М зприставкою – 1 к-т;
гучномовець – 1 к-т;
телефонний апаратТА-57 – 2 к-та;
пристрій вибірковоговиклику Р-012М – 1 к-т;
нагрудний перемикачПмН – 5 к-тів;
мікротелефонна трубка– 5 к-тів;
мікротелефоннагарнітура – 5 к-тів;
системажиттєзабезпечення:
— ОВ-65 – 1 к-т;
— ФВУ А-100-12 – 1к-т;
блок комутації антен(БКА) – 1 к-т;
табло світове (ТС) –1 к-т;
Обладнанняелектроживлення:
бензоелектроагрегатАБ-1-П-30-М1 – 1 к-т;
генератор відборупотужності Г-290 – 1 к-т;
щит управління (ЩУ) –1 к-т;
акумуляторна батарея(АКБ) 4*5НКТБ-80 – 1 к-т;
блокзарядно-розподільний (БЗР) – 1 к-т;
щит розподільний (ЩР)– 1 к-т;
Блоки живлення(БЖ-20, БЖ-75) – 2 к-та;
блоки живленнярадіостанцій Р-111, Р-130М, Р-123МТ – 3 к-та;
У КШМ такожпередбачено місця для розміщення радіостанції Р-809М2, телекодової приставкиР-011М, апаратури ШД Р-014Д, кодувальної апаратури М-125М з датчиком П-590А.
Розміщення апаратури:
Апаратура КШМрозміщена у кабіні водія, передньому та задньому відсіках кузова автомобіля.
У кабіні водіярозміщені пульт командира ПК-2 і щит управління антенами (ЩУА).
У передньому відсікурозміщенні: радіостанція Р-111 – 2 к-та; радіостанція Р-130М – 1 к-т; радіостанціяР-123МТ – 1 к-т; розподільна коробка КР-1 та КР-4М; пристрій Р-012М; пристрійР-011М; блок живлення БЖ-75; блок проводового зв’язку; блоки реле БР-1 та БР-2;апаратура ШД Р-014Д; блок зарядно-розподільний; регулятор напруги,реле-регулятор РР-361А, фільтр радіоперешкод; датчик коду Морзе П-590А; блокживлення БЖ-20; табло світлове; фільтр згладжуючий; блок резисторів гасильних(БРГ); щит розподільний; телефонний апарат ТА-57; передбачено розміщення апаратуриМ-125М; під сидінням радистів розміщені СА і калорифер.
У задньому відсікурозміщені: пульт офіцера (ПО), пульт командира ПК-1, гучномовець, приставка додиктофону П-180М, радіостанція Р-809М2, блок регулювання (БР), блок живленняБЖ-25. Ззовні відсіку розміщені агрегат АБ-1 і щит лінійний ЩЛ-2.
Два механізми підйомуантен (МПА), антена зенітного випромінювання, дві телескопічної щоглі, щитлінійний ЩЛ-1 розміщенні на кузові ззовні.
Система виборупотужності Г-290 встановлена на рамі автомобіля попереду.
Призначення складовихчастин.
Радіостанція Р-111(РС-1, РС-2) призначена для забезпечення телефонного симплексного радіозв’язкуна одній з 4-х ЗПЧ. При використанні двох радіостанцій Р-111 забезпечуєтьсядуплексний режим радіозв’язку. За допомогою телекодової приставки Р-011мрадіостанція забезпечує симплексний телеграфний зв’язок.
Дуплексний варіантрадіостанції Р-111 складається з таких складових частин:
прийомопередавач – 2к-та;
узгоджуючий антеннийпристрій – 2 к-та;
блок живленняпідсилювача потужності – 2 к-та;
комутатор антен – 1 к-т;
Обидві радіостанціїпрацюють на загальну штирьову антену АШ-3,4, або комбіновану штирьову антену,встановлену на телескопічну щоглу висотою 11м.
Радіостанція Р-130М(РС-3) призначена для забезпечення симплексного телефонного та телеграфногорадіозв’язку і складається із таких складових частин:
прийомопередавач – 1к-т;
виносний узгоджуючийантенний пристрій – 1 к-т;
блок живлення – 1 к-т;
блок регулювання (БР)– 1 к-т;
блок узгодження (БЗ) –1 к-т;
Радіостанція Р-130Мпрацює на антену АШ-4м, антену зенітного випромінювання і антену симетричнийвібратор.
Радіостанція Р123МТпризначена для симплексного телефонного радіозв’язку на одній з 4-х ЗПЧ іскладається із таких частин:
прийомопередавач – 1к-т;
блок живлення – 1 к-т;
За допомогою телекодовоїприставки Р-011м радіостанція забезпечує симплексний телеграфний радіозв’язок.
Радіостанція Р-123МТпрацює на антену АШ-4м (загальну з радіостанцією Р-130М), або на комбіновануштирьову антену, встановлену на телескопічну щоглу з висотою 11 м.
Вибір антен длярадіостанцій Р-130М і Р-123МТ здійснюється на блоку комутації антен (БКА) івиносному узгоджуючому антенному пристрої радіостанції Р-130М.
Спеціальна апаратура(СА) Т-219 забезпечує засекречування каналів радіостанцій КШМ з рівнем передачіта прийому — 0,4 Нп. Правила експлуатації на СА викладені у відповіднихкерівництвах на апаратуру.
Пульт командира (рис.1.5)забезпечує:
симплекснийтелефонний радіозв’язок у режимах А і Б по всіх РС;
сигналізаціюзайнятості РС;
сигналізацію викликуабонента;
сигналізацію вмиканняблокіровки та готовності СА до роботи;
циркулярний тавибірковий зв’язок між членами екіпажу;
відключення колауправління радіостанціями при роботі у режимі А і роботі одного з членівекіпажу у режимі Б;
регулювання гучності
ПК включає в себепідсилювач низької частоти, елементи комутації і узгодження та органиуправління: тумблер живлення; перемикач каналы; ручка Громкость; кнопкиВнутренняя связь; індикаторні лампочки: вызов, Питание, режим Б, занятость РС1-4, блокировкА.
Пульт офіцера забезпечуєті ж можливості, що й ПК, за винятком можливості забезпечення роботи в режимі Б.ПО включає в себе підсилювач низької частоти, елементи комутації і узгодженнята органи управління: тумблер ПИТАНИЕ; перемикач канали; ручка ГРОМКОСТЬ; кнопкиВНУТРЕННЯЯ СВЯЗЬ; індикаторні лампочки: ВЫЗОВ, ПИТАНИЕ, ЗАНЯТОСТЬ РС 1-4, блокировка.
Пульт радиста (рис.1.7)включає два робочих місця (Р1 і Р2) і забезпечує з кожного із них:
симплекснийтелефонний радіозв’язок у режимі А по всіх РС;
симплекснийтелеграфний радіозв’язок по КХ та УКХ радіостанціях із робочого місця Р2;
сигналізаціюзайнятості РС;
сигналізацію викликурадистів по внутрішньому зв’язку;
внутрішній зв’язокміж радистами;
вибірковий зв’язок забонентами ПК і ПО;
службовий зв’язок забонентами ВТА по лініям Л1 і Л2 з робочого місця Р2 та по лінії Л1 – зробочого місця Р1;
дистанційне керуванняз ВТА по лінії Л2 радіостанціями КШМ у режимі А;
прийом інформації нагучномовець робочого місця Р1;
регулювання гучності;
Крім того з робочогомісця Р1 забезпечується:
симплекснийтелефонний радіозв’язок у режимі Б по всіх радіостанціях;
відключення колауправління радіостанціями при роботі у режимі А і роботі одного із членівекіпажу у режимі Б;
Пр включає в себе двапідсилювача нч, елементи комутації і узгодження та органи управління: тумблерпитание; перемикачі каналы р1 і каналы р2, каналы са, линия 2; ручки громкость;індикаторні лампочки: вызов, работа при роботі з ліній л1 і л2, занятость рс1-4, режим б, блокировка; тумблер блокировка; тумблери к1, к2, р1, л1 дляпідключення абонентів до спецапаратури; кнопки вибіркового внутрішнього зв’язкук1, к2, о1, о2; кнопки вызов абонентів вта ліній л1, л2.
Блок проводного зв’язку(БПЗ) забезпечує:
дистанційне керуваннярадіостанціями з ВТА у режимі А по лінії Л2 та у режимі Б – по лінії Л1;
передачу та прийомсигналів індукторного виклику по лінії Л1, Л2;
звукову і світловусигналізацію виклику з ліній Л1 і Л2 на пульт радиста;
службовий зв’язокрадистів ПР з абонентами ВТА;
БПЗ включає в себегенератор індукторного виклику (ГІВ), два приймача індукторного виклику (ПІВ),підсилювач НЧ, елементи комутації та узгодження.
Блок телеграфногозв’язку (рис.1.8) забезпечує:
керуваннярадіостанціями КШМ у телеграфному режимі;
керування зовнішньоюрадіостанцією середньої потужності у режимах ТФ і ТГ;
підключеннятелекодової приставки Р-011М до комутаційної апаратури при роботі втелеграфному режимі по УКХ радіостанціях;
підключення датчикаП-590А та світового табло до комутаційної апаратури при роботі у телеграфномурежимі на РС3;
БТЗ включає в себегенератор самопрослуховування, елементи комутації та органи управління: перемикачіВнутр. РС і Внешн. РС, тумблер прд – прм, індикаторна лампочка Передача.
Блок комутації антен (БКА)забезпечує комутацію антенних виходів радіостанцій Р-130М і Р-123МТ дотабельних антен. В положення АЗИ перемикача Р-130М вихід радіостанції Р-130Мкомутується на вхід блоку узгодження (БУ), а у положенні ВСУ-А – на вхідвиносного узгоджуючого пристрою (ВУП). В положенні ТЕЛЕСКОП перемикача Р123МТвихід радіостанції Р-123МТ підключається до антени КША, розгорнутої нателескопічній щоглі, а у положенні ВСУ-А – на вхід ВУП радіостанції Р-130М.
Блок реле БР-1призначений для комутації кола управління НЧ і сигналізації між абонентами КШМі РС, підключення апаратури Р-012М до комутаційної апаратури. БР-1 включає всебе підсилювач НЧ внутрішнього зв’язку, елементи комутації та захисту.
Блок реле БР-2призначений для забезпечення радіозв’язку у режимі Б з пультів ПК, ПР1 і лініїЛ1. БР-2 включає в себе елементи комутації, узгодження та захисту.
Коробка розподільнаКР-1 призначена для узгодження кола НЧ комутаційної апаратури з колом НЧрадіостанцій Р-111 та спряження 4-х проводової схеми КА з 2-х проводовою схемоювходів і виходів радіостанцій. КР-1 включає в себе два підсилювача НЧ таелементи комутації.
Коробка розподільнаКР-4м призначена для спряження апаратури Р-012М і комутаційної апаратури. КР-4мвключає в себе два підсилювача НЧ та елементи комутації.
Коробка розподільнаКР-2 призначена для узгодження кола НЧ комутаційної апаратури з колами НЧрадіостанцій Р-130 та підключення радіостанції Р-123 до комутаційної апаратури.КР-2 включає в себе підсилювач НЧ та елементи комутації. При установці в КШМрадіостанцій Р-130М і Р-123МТ коробка розподільна КР-2 у складі КШМ відсутня.
Телекодова приставкаР-011М призначена для керування УКХ радіостанціями у режимі тональноготелеграфування. З допомогою приставки здійснюється прийом і передача слуховоїабо букводрукуючої телеграфної інформації, передача даних з швидкістю до 1200бод по ТЧ радіоканалах.
Пристрій вибірковоговиклику Р-012М призначений для вибіркового та циркулярного викликукореспондентів у радіомережах, а також прийому виклику від кореспондентів зсвітловою та звуковою індикацією виклику.
Апаратура ШД Р-014Дзабезпечує набір телеграфної інформації при швидкості роботи 50 бод та передачуїї по радіоканалу радіостанції Р-130М у режимі ЧТ-500 при швидкості роботи 75бод або 150 бод.
Кодувальна апаратураМ-125М призначена для кодування телеграфної інформації.
Датчик коду МорзеП-590А забезпечує перетворення послідовності п’ятизначного коду, що поступає звиходу апаратури М-125м, у послідовність знаків коду Морзе для передачі порадіостанції Р-130М.
Табло світовепризначено для світлової індикації Увага! Передача забороняється при роботіапаратури М-125м у режимі набору. За цією інформацією радисти повинні перейти урежим Черговий прийом, крім того вимкнути живлення радіостанції Р-809М2.
Диктофон П-180М зприставкою (рис.1.9) забезпечує магнітний запис та відтворення інформації урежимі А і комутацію коло НЧ пульта офіцера до диктофону або до мікротелефонноїгарнітури.
Нагрудний перемикачнеобхідний для перемикання радіостанції з прийому на передачу (формуваннясигналів Тангента); для підсилення сигналів мікрофону та передачі сигналівциркулярного виклику у режимі внутрішнього зв’язку.
Щит лінійний ЩЛ-1 (рис.1.10)забезпечує:
підключення 2-хпроводної лінії (кабель П-274) з довжиною до 500 м до клем лінія 1;
підключення 2-хпроводної лінії (кабель П-274) до клем ВТА-1 для керування зовнішньоюрадіостанцією середньої потужності у режимі –Б — з використанням спецапаратуриРСП;
підключення ВЧ кабелювід антени КША для радіостанції Р-111;
Щит лінійний ЩЛ-2 (рис.1.11)забезпечує:
Підключення 2-хпроводної лінії (кабель П-274) з довжиною до 500 м до клем лінія 2;
Підключення 2-хпроводної лінії (кабель П-274) до клем ВТА-2 для керування зовнішньоюрадіостанцією середньої потужності у режимі А;
Підключення кабелюПТРК5´2 до роз’єму ТФ від зовнішньої РСП;
Підключення 2-хпроводової лінії (кабель П-274) до клем Служ. св.;
Вмикання тумблераСвет;
Антенно-щогловіпристрої
Загальні положення.
Антенами називаються пристрої,призначені для випромінювання і прийому електромагнітних хвиль.
Передавальна антена призначенадля перетворення енергії ВЧ коливань подводимых до неї від передавача в енергіюелектромагнітних хвиль.
Прийомна антена призначенадля перетворення енергії електромагнітних хвиль в енергію ВЧ коливань.
Електромагнітноюхвилею називається електромагнітне поле, що переміщається в просторі. Електромагнітнеполе в просторі переміщається з кінцевою швидкістю залежне від властивостейсередовища.
Основними параметрамиелектромагнітної хвилі є:
Фронт хвилі — геометричне місце крапок однакових фазвекторів /> і/> електромагнітногополя.
Фазова швидкість υф — швидкість переміщення фронтуелектромагнітної хвилі. У вільному просторі фазова швидкість дорівнює швидкостісвітла (з=3·108 м/с).
Довжина хвилі λ – найкоротша відстань між крапкамиелектромагнітного поля з однаковими фазами:
/>
де υф — фазовашвидкість розповсюдження електромагнітного поля;
ƒ – частотаколивань електромагнітного поля.
У вільному просторідовжина хвилі складає:
/>; />
Антени військовихрадіозасобів є необхідними і найважливішими технічними елементами, що берутьучасть у формуванні радіоканалу. Позитивною властивістю антен є те, що вони, неспоживаючи потужності від джерел енергії, забезпечують дії, еквівалентніпосиленню потужності сигналу.
Як відомо, потужністьсигналу на вході приймача визначається виразом (1): />(1)
де: Р пров. — потужністьпередавача;
Gпер — коефіцієнтпідсилення передавальної антени;
G ін — коефіцієнтпідсилення прийомної антени;
Wтр — множникослаблення потужності за рахунок поглинання на трасі;
З формули видно, щопотужність передавача сама по собі ще не визначає надійність радіозв’язку. Коефіцієнтипідсилення антен Gпер і Gпр входять у приведений вираз як рівноправні множники,тому з метою зниження витрати потужності від первинного джерела, що приводитьдо зменшення маси і габаритів радіостанцій, необхідно прагнути до збільшеннякоефіцієнта підсилення антен.
Мінімально необхіднапотужність сигналу на вході приймача залежить від його чутливості, однак удекаметровому діапазоні вона практично визначається середньою потужністюперешкод на вході приймача (шуми самого приймача, шуми в антені і середовища, атакож зовнішні перешкоди).
Зменшити рівеньперешкод на вході приймача можна за рахунок застосування прийомних антен зіспрямованими характеристиками: чим вужче її діаграма направленості при деякімзначенні коефіцієнта підсилення, тим менше потужність перешкод. /> />
Якщо на прийомну антену впливаютьперешкоди рівномірно з усіх боків (рис.1а), то для їхнього ослаблення необхіднозастосувати спрямовану антену з малим рівнем бічних пелюстків. У цьому випадкувідношення потужності сигналу Рс до потужності перешкод Рп збільшуєтьсяпропорційно коефіцієнту спрямованої дії прийомної антени:

/>
При впливі наприйомну спрямовану антену прицільної перешкоди в межах головного пелюсткадіаграми спрямованості (рис.1б) ступінь її ослаблення буде залежати від шириниголовного пелюстка і від того, наскільки відрізняються між собою напрямкиприходу перешкоди Еп і сигналу Ес. Чим більше відрізняються кути приходу і чимуже головний пелюсток, тим більше послабляються перешкоди. Максимальнеослаблення буде в тому випадку, коли напрямок приходу перешкоди збігається знапрямком нульового прийому антени.
Істотного ослабленняперешкоди можна досягти шляхом повороту антени чи її діаграми спрямованості натакий кут, при якому напрямок мінімального прийому діаграми спрямованостізбігається з напрямком приходу перешкоди. У цьому випадку, незважаючи на деякеослаблення сигналу, можна значно збільшувати відношення сигнал/ перешкода навході приймача (рис.1в).
Звідси видно, настількивелика роль антен у визначенні енергетичного потенціалу, особливо якщоврахувати, що збільшення потужності передавачів мобільних радіостанцій має межу.
Військові радіозасобипрацюють в особливих умовах. Це викликає необхідність у створенні і застосуванніантен спеціальних типів і конструкцій. Крім необхідних електричниххарактеристик, приймаються в увагу габарити, транспортабельність, часрозгортання і згортання, маскування, надійність і захищеність антен.
Грамотне застосуванняантен у різноманітних умовах місцевості, на стоянці, при зупинках і в русі,маскування і захист від розвідки і поразки, маневр частотами й антенами дляпідтримки стійкого радіозв’язку в суцільний перешкодовой обстановці жадає відособового складу радіопідрозділів чіткого знання властивостей антен і творчоговикористання їх можливостей.
Основніхарактеристики антен.
Потужністьвипромінювання Р∑ — потужність, що витрачається на створення ЕМХ (полявипромінювання). Напруженості електричного /> і магнітного />векторівелектромагнітного поля у вільному просторі зменшуються пропорційно відстані r.
Потужність передавачаРА – потужність, що надходить в антену від передавача. Вона визначаєтьсявираженням (2):
/> (2)
де: IA — амплітудаструму на вході антени;
RA_активна складовавхідного опору антени.
Однак не всяпотужність РА, яка підводиться до антени, затрачається на створення полявипромінювання.
Потужність втрат РП — частина потужності передавача РА, що витрачається на нагрівання металупровідників, на діелектричні втрати в ізоляторах, на втрати в землі з кінцевоюпровідністю і втрати іншого фізичного походження. Тому:
РА=Р∑ +РП (3)
Вхідний опір антениZА визначається вираженням (4):
/> (4)
де: RA і XA — активнаі реактивна складові вхідного опору антени.
5. Коефіцієнткорисної дії антени ηА визначається як відношення випромінюваноїпотужності Р∑ до потужності РА, яка підводиться до антени (5):
/> (5)
Коефіцієнт корисноїдії визначає ефективність антени як перетворювача ВЧ енергії в енергію ЕМХ. Длятого щоб передавач віддавав в антену максимальну потужність необхідно погодитивихідний опір передавача вхідним опором антени. Однак активна складова RАвхідного опору антени може відрізнятися від величини вихідного опорупередавача, тому виникає необхідність у трансформації активної частини вхідногоопору антени. Ця задача вирішується за допомогою органів зв’язку з антеною. Компенсаціяж реактивної складовий XА вхідного опору антени здійснюється за допомогоюорганів настроювання антени (рис.2). Номінали органів настроювання і зв’язкизалежать від значень реактивної й активної складових вхідного опору антени.
6. Характеристиканаправленості – це залежність амплітуди напруженості поля від напрямку впросторі на однаковому, досить великому, відстані від антени. На однаковійвідстані від антени, але в різних напрямках, величина напруженості поля різна. Інакшекажучи, антена має спрямовану властивість. Графічне зображення характеристикинаправленості називають діаграмою направленості. Для порівняння різних антен понаправленості користаються нормованою характеристикою направленості, у якоїмаксимальне значення дорівнює одиниці. Вона виходить шляхом розподілу всіхзначень характеристик направленості на максимальне значення:
/> (6) /> />
Побудова діаграм направленості можлива вполярній чи прямокутній системах координат. На практиці користаються перетинамипросторової діаграми направленості звичайно в двох взаємно перпендикулярнихплощинах, що проходять через напрямок максимального випромінювання. Для антен,розташованих на поверхні землі, перетину вибирають таким чином, щоб одержатидіаграми направленості в горизонтальній (функція F(j)) і вертикальної (функція F(q)) площинах, де q і j — кутові координати в сферичній системі координат.
У діаграмі направленостіантени розрізняють головний і бічний пелюстки, рівень яких визначаєтьсястосовно головного.
Ступінь концентраціїелектромагнітної енергії в головному напрямку характеризується шириноюголовного пелюстка (шириною діаграми направленості).
Шириною головногопелюстка (шириною діаграми направленості) називають кут між двома напрямками, умежах якого напруженість поля зменшується в /> раз.
7. Коефіцієнт спрямованоїдії D показує властивість антени концентрувати випромінювання у визначенихнапрямках і він визначається як відношення потужності випромінюванняненаправленої (гіпотетичної) антени Р∑0 до потужності випромінюванняспрямованої антени Р∑, що створюють на однаковій відстані рівнінапруженості поля:
/> (7)
Оскільки призастосуванні спрямованої антени потужність випромінювання затрачається настворення поля в більш вузькому секторі кутів, можна говорити про виграш увеличині напруженості поля:
8. Коефіцієнтпідсилення антени G показує, у скількох разів меншу потужність можна підвестидо спрямованої антени в порівнянні з потужністю, яка підводиться до ненаправленоїантени без утрат, щоб одержати однакову напруженість поля в крапці прийому. Коефіцієнтпідсилення антени застосовується для оцінки виграшу, що дається застосуваннямспрямованої антени і визначається вираженням (8):
/> (8)
де: РАо — потужність,яка підводиться до ненаправленої антени;
РА — потужність, якапідводиться до спрямованої антени.
При цьому вважається,що ненаправлена антена має ККД рівний 100%, тобто РАо=Р∑0, тому вираженнядля коефіцієнта підсилення G можна записати у виді:
/> (9)
9. Діапазоннівластивості антени визначаються інтервалом частот fmin-fmax, у межах якого такіпараметри, як спрямовані властивості і вхідний опір антени залишаютьсяпостійними.
Смуга частот можевизначатися у відсотках щодо середньої частоти діапазону:
/> (10)
Антени, щозабезпечують роботу в смузі частот менше 10%, називаються вузькосмуговими(вузькодіапазонними, резонансними), а при смузі більше 10% — широкосмуговими. Якщосмуга робочих частот більше 100%, то антени називають діапазонними(широкодіапазонними). Коефіцієнт перекриття широкодіапазонних антен лежить умежах від 2 до 10. /> />
10. Діючою довжиною антени ℓgназивається довжина вібратора з рівномірним розподілом струму, рівним току на їїзатисках, що створює в напрямку максимуму випромінювання ту ж напруженістьполя, що і розглянута антена (рис. 3):
Симетричний вібратор– це прямолінійний провід, розділений по середині на два відрізки, називанихплічми ℓ, між якими включається генератор.
Власною довжиноюхвилі вібратора λ0 називається найбільша довжина хвилі, при якійреактивний вхідний опір антени дорівнює нулю. Для симетричного вібратора власнадовжина хвилі складає λ0=4ℓ.
Вібратор називаютьнапівхвильовим, у якого повна довжина антени дорівнює половині довжини хвилі(довжина плеча антени дорівнює ℓ=0,25λ). Вібратор налагоджений урезонанс і тому реактивна складова ХA вхідного опору антени дорівнює нулю.
Вібратор називаєтьсяхвильовим, якщо загальна довжина антени дорівнює довжині хвилі (довжина плечадорівнює половині довжини хвилі), реактивна складова ХА вхідного опору антенидорівнює ±∞.
Режимом подовженняназивають роботу вібратора при ℓ
Режим укорочення маємісце при ℓ>0,25λ. При 0,25λ
Штирьові антени.
Штирьова антена являєсобою твердий несиметричний напівхвильовий вібратор. Поверхнею штиря, щопідстилає, можуть бути: земля, металевий кузов рухомого об’єкта, корпусрадіостанції і спеціальні дроти — противаги.
А   /> Б   />/>/>
Рис.4 Діаграминаправленості штирьової антени у вертикальній (А) і горизонтальної (Б) площинах.
Діаграманаправленості штирьової антени в горизонтальній площині — кругова, увертикальній площині — пелюсткова (рис.4).
З діаграм випливає,що штирьова антена не випромінює в зеніт, а максимум випромінювання спрямованийуздовж поверхні, що підстилає, причому коефіцієнт підсилення антени в цьомунапрямку росте з подовженням штиря. Однак при h>0,5λ з’являютьсядодаткові пелюстки з максимумами під великими кутами q, тому коефіцієнт підсилення антени для поверхневиххвиль зменшується, тому що збільшується потужність, випромінювана додатковимипелюстками.
Діаграминаправленості антен формуються в результаті додавання хвиль, що приходять укожну крапку простору по прямій, із хвилями, відбитими від поверхні, щопідстилає, тому провідність поверхні, що підстилає, позначається на формідіаграм. На рис.5 показана еволюція форми діаграми направленості у вертикальнійплощині, зв’язаної з погіршенням провідності ґрунту, над якою розгорнута антена.Коефіцієнт підсилення антени зменшується з погіршенням провідності, а йогомаксимум піднімається на більший кут θ.
/>
Рис. 5. Еволюціядіаграми направленості, зв’язана з погіршенням провідності ґрунту.
З діаграмнаправленості можна зробити висновок, що штирьові антени можутьвикористовуватися, насамперед, як ненаправлені антени для зв’язку вдекаметровому діапазоні земною хвилею і, крім того, як ненаправлені антени длязв’язку іоносферною хвилею, випромінюваної під відносно невеликими кутами доземної поверхні.
Дальність зв’язку вобох випадках істотно залежить від співвідношення h/λ і провідності ґрунту.
Носимі радіостанціїметрового діапазону забезпечуються штирьовими антенами висотою від 1 до 2,7 м, а радіостанції рухомих об’єктів висотою до 4 м. У цьому діапазоні штирьові антени дужеефективні.
На Рис.6 представленікриві залежності абсолютних коефіцієнтів підсилення штирьових антен GА відчастоти при роботі земною хвилею, що дозволяють зробити порівняльну оцінкуефективності антен.
/>
Рис. 6 Коефіцієнтипідсилення штирьових антен.
Для збільшеннядальності зв’язку в діапазоні метрових хвиль штирьову антену часто встановлюютьна щоглі висотою 11-18 м. Роль поверхні, що підстилає, у цьому випадку граютьтверді противаги (рис.7). Живлення антени здійснюється за допомогоюкоаксіального кабелю (фідера).
Оскільки антеннийпристрій, що погоджує, знаходиться в передавачі, а не в основі штиря,більш-менш задовільне узгодження фідера з антеною виходить в обмеженій ділянцідовжин хвиль (у межах ±10-15% від власної довжини хвилі штиря, що дорівнює λ/4).Тому конструкція антени передбачає можливість зміни висоти штиря і довжинипротиваг (таблиця 1.3). Така антена називається комбінованою штирьовою антеною(КШМ Р-142 Н).
Висота штиря повиннабути якомога ближче до величини λ/4, а противаги небагато коротше. Коефіцієнтхвилі, що біжить, КБХ у цьому випадку досягає 0,8, але при відхиленні довжинихвилі від власної на 10-15%, він може упасти до 0,4. При КБХ
Розглянута антенаобмежує можливість частотного маневру в ході ведення зв’язку, тому поряд з неюзнаходить широке застосування антена, що називається об’ємним вертикальнимвібратором (КШМ Р-145 БМ, БМП-1 КШ).
Такі об’ємні антени (рис.8)володіють зниженим вхідним опором, а це поліпшує діапазонність узгодження зфідером. У діапазоні з двократним перекриттям по частоті (наприклад, 30-60 МГц)КБХ у фідері такої антени звичайно міняється в межах 0,5-0,8.
/>
Рис. 7. Комбінованаштирьова антена Рис.8 Об’ємний вібратор.
Штирьові антени дужезручні для установки на рухомих об’єктах, однак їхня висота по причинахзручності руху і габаритів розв’язок транспортних магістралей не може бутибільш 4 м.
Зв’язок у русі назакритих трасах земною хвилею можна здійснити тільки в діапазоні декаметровиххвиль. Однак неефективність 4-метрового штиря в цьому діапазоні і великі втратиенергії хвиль у землі приводять до того, що дальність зв’язку навіть при такійпотужності передавача, як 1 кВт, обмежується декількома десятками кілометрів.
Симетричні вібратори.
Симетричний похилийвібратори показаний на рис.9.
Характервипромінювання похилого вібратора визначається додаванням хвиль, випромінюванихбезпосередньо вібратором, і хвиль, відбитих від землі. Форма діаграминаправленості залежить від висоти підвісу антени над землею і довжини пліч щододовжини хвилі збудливих коливань.
На рис.10 представленідіаграми направленості типового похилого вібратора у вертикальних площинах. Здіаграм видно, що в межах деякого діапазону частот (для даного вібратора вмежах 1,5-6 МГц) максимум випромінювань приходиться в зеніт. На більш високихчастотах діаграми деформуються, а максимум випромінювання зміщається в областьменших кутів θ, іншими словами, зменшується кут узвишшя максимуму.
/>
Рис.9 Симетричнийпохилий вібратор.
/>
Рис. 10 Діаграминаправленості у вертикальних площинах антени.
Ця властивістьсприятлива тим, що при правильно обраних частотах антену можна використовуватив широкому діапазоні відстаней зв’язку без яких би то ні було провалів чимертвих зон (від 0 до 1000-1500 км).

/>
Рис. 11 Діаграминаправленості в горизонтальній площині.
Діаграминаправленості в горизонтальній площині показані на рис.11. З них випливає, щопри роботі на відстані до 300 км антену можна вважати ненаправленою і немаєнеобхідності її орієнтувати. При роботі на відстані, що перевищують 300 км, антену варто орієнтувати так, щоб напрямок на кореспондента був перпендикулярним до площинивібратора.
Усі приведенідіаграми дозволяють судити про відносний коефіцієнт підсилення антени. Коефіцієнтпідсилення антени в зеніт істотно змінюється у діапазоні: швидко росте з ростомчастоти, досягає максимуму і потім знову падає. Хід залежностей коефіцієнтапідсилення від частоти окремо показаний на рис.12.
Великі межі зміникоефіцієнта підсилення вказують на те, що вібратор є відносно вузькодіапазонноюантеною. Щоб перекрити широкий діапазон частот при високому коефіцієнтіпідсилення антени, необхідно з ростом частоти укорочувати довжину пліч ℓі зменшувати висоту підвісу h. Практично це досягається включенням у комплектантен радіостанцій щонайменше двох антен з розмірами, що відрізняються, (інодіукорочення пліч досягається включенням перемичок).

/>
Рис. 12 Залежністькоефіцієнтів підсилення симетричних вібраторів.
Оскільки вібратор єрезонансною антеною, то КБХ у фідері антени в більшій частині робочогодіапазону виявляється дуже низьким, тому як фідер використовується повітряналінія, що вносить менше втрат при низькому КБВ, чим наприклад, симетричнакоаксіальна лінія.
Вхідний комплекснийопір фідера змінюється в дуже широких межах, що створює значні труднощі прирозробці узгоджуючих антенних пристроїв передавачів. Це є однією з причин, щоспонукають скорочувати ширину робочого діапазону вібратора.
Похилі однощогловісиметричні вібратори застосовують з метою скорочення часу їхнього розгортання. Діаграминаправленості похилих вібраторів трохи відрізняються від діаграм горизонтальнихвібраторів, але загальний характер їх зберігається. Наближення пліч вібраторадо землі приводить до збільшення енергетичних втрат. У залежності відпровідності ґрунту коефіцієнт підсилення похилого вібратора в 2-4 рази менше,ніж горизонтального (рис.12). У випадках, коли представляється можливістьпідняти кінці пліч (наприклад, на місцеві предмети), цим не слід зневажати. Потрібнотільки пам’ятати, що максимум коефіцієнта підсилення при цьому переміститьсятрохи вниз по частоті.

/>
Рис. 13. Узгоджуючийтрансформатор.
Оскільки антениоборотні з погляду збереження властивостей при роботі на передачу і на прийом,то розглянуті вібратори використовуються і для передачі і для прийому сигналів.
Автономнірадіостанції середньої потужності зі спільним розміщенням передавача і приймачадля забезпечення дуплексної роботи мають окремі передавальні і приймальніантени. В інтересах ЭМС прийомна антена відноситься якомога далі відпередавальної антени (до 50м) і з’єднується з приймачем коаксіальним кабелем. Хвильовийопір кабелю відрізняється від середнього вхідного опору вібратора, крім того,кабель є несиметричним ланцюгом. Для узгодження опорів і переходу відсиметричного вібратора до несиметричного кабелю використовується широкосмуговийферитовий трансформатор (рис.13).
Прийомні вібраторирозраховують звичайно на більш широкий діапазон частот, чим передавальні.
Дахові антенизенітного випромінювання.
Дальність зв’язку врусі до 300-350 км можна забезпечити тільки з використанням іоносферної хвилі,тому що енергетичні втрати при її проходженні через іоносферу відносно невеликі.Але для цього потрібна антена з ефективним випромінюванням майже в зеніт. Ційвимозі задовольняють дахові антени, виконані у виді двох похилих штирів (рис.14),у виді симетричного вібратора (рис. 15., рис. 17) і у виді рамок (рис. 18). Такіантени називаються антенами зенітного випромінювання (АЗВ) і застосовуються вонив радіостанціях Р-140, Р-161-А2М и КШМ. Про принципову можливість роботиіоносферною хвилею з антеною у виді двох похилих штирів на далекі відстанісвідчать приведені на рис.14 діаграми направленості в горизонтальній івертикальній площинах.
/>
Рис. 14. Здвоєнаштирьова антена.
Дахові антени у видісиметричних вібраторів (рис. 15 і 17) і П-подібних рамок (рис. 18) звичайномають невеликі розміри, обумовлені габаритами кузова.
/>.
Рис. 15. Симетричнийдаховий вібратор.
Збільшення розмірівантен здійснюється застосуванням зігнутих вібраторів із широких полотнин чидекількох рамок, що забезпечує також зниження хвильового опору. Збільшеннядовжини плеча вібратора і зниження хвильового опору дозволяють зменшитиреактивний опір і втрати в органах настроювання, а також підвищити електричнуміцність. Проте така антена завжди працює в режимі великого подовження. Вхіднийопір такої антени має реактивну складову ємнісного характеру великої величини івимагає для настроювання котушки індуктивності з великим реактивним опором, урезультаті чого ККД антени, а отже, і коефіцієнт підсилення виявляються дуженизькими. Активна складова вхідного опору антени має дуже малу величину(одиниці і частки ома), тому підключення антен здійснюється за допомогоюспеціальних узгоджуючих пристроїв.
Антена зенітноговипромінювання КШМ Р-145БМ (рис.16) складається з двох вібраторів, виконаних зісталевих труб діаметром 25 мм і товщиною 1,6 мм і може працювати в двох варіантах: симетричному і несиметричному.
У симетричномуваріанті (рис.16) випромінювання електромагнітної енергії, в основному,створюється струмами на ділянці ВР і В|С|. На цих ділянках струми спрямовані водну сторону і, отже, поля в точці прийому складаються. На інших ділянкахантени й у проводах зниження струми спрямовані в протилежні сторони, томусумарне поле в крапці прийому мінімально чи дорівнює нулю. Антена в цьомуваріанті працює в режимі зенітного випромінювання. У симетричному варіанті АЗВмає характеристику направленості, що дозволяє сконцентрувати випромінювання взеніт у межах кутів від 500-600 до 900 до обрію (рис.17а).
У несиметричному варіантівипромінювання електромагнітної енергії, в основному, створюються струмами напроводах зниження антени АВ і А|В|, де струми мають однакові напрямки. Антена вцьому варіанті працює в режимі земного випромінювання (рис.17б).

/>

Антена зенітноговипромінювання КШМ Р-142Н (рис.18) являє собою систему з двох рознесенихвертикальних синфазних П-подібних рамок, з’єднаних у нижній частині поперечнимиштангами. До них підключається блок узгодження (БС) і блок регулювання(БР).
/>

Як видно з малюнка,на ділянках АВ і CD струми рівні по величині і протилежні по напрямку,унаслідок чого в місці прийому поля, створювані випромінюючими ділянками AB іCD, виявляються в протифазі і взаємно знищуються. Напруженість поля в місціприйому створюється тільки горизонтальною частиною антени (ділянка ВС).
З метою підвищенняефективності рамкові антени розташовуються на об’єктах, що мають металевий дах,тому що в цьому випадку діюча довжина й опір випромінювання рамки збільшуютьсяв два рази. Крім того. розташування рамки поблизу металевої поверхні дозволяєбез погіршення електричних характеристик виключити нижній провід рамки іперейти до несиметричної П-подібної антени, антени, що дозволяє живлення,коаксіальним кабелем.
Для зниження втрат уметалі, а отже, підвищення ККД рамкові дахові антени виконуються з мідних чилатунних провідників (труб) великого діаметра (20-40 мм). Застосування систем з декількох рамок дозволяє знизити втрати в органах настроювання й вопорних ізоляторах за рахунок зменшення напруги на кінцях антени.
Дахові антени можутьтакож працювати земними хвилями. Для цього необхідно симетричний вібраторперетворити в Т-подібну антену, штирьову антену розташувати перпендикулярноповерхні землі, а в рамковій антені за допомогою конденсатора СІ змістити вузолструму на середину горизонтальної частини проводу в результаті чого увипромінюванні будуть брати участь тільки вертикальні проводи.
Т-подібні антени.
Антени, називаніТ-подібними чи несиметричними антенами з верхнім навантаженням, виходять ізсиметричних вібраторів шляхом з’єднання двох проводів фідера в один.
Горизонтальна (похила)частина такої антени поліпшує розподіл струму уздовж вертикального проводу. Струмив плечах рівні і протилежні по напрямку, тому плечі не беруть участь увипромінюванні, а поліпшують випромінювання вертикального проводу.
Така антенаеквівалентна штирьовій антені, але з більш високим коефіцієнтом підсилення. Діаграманаправленості в горизонтальній площині — кругова, ледве витягнута в напрямкупліч.
На рис. 19представлені криві, що дозволяють порівняти коефіцієнти підсилення Т-подібнихантен ТН 40/12 і ТН 11/9 з коефіцієнтом підсилення штирьової антени висотою 10 м (ш 10). Перевага Т-подібних антен очевидна.
/>
Рис. 19 Залежністькоефіцієнтів підсилення антен від частоти.
Основна областьзастосування антен даного типу — робота земною хвилею.
Антенно-щогловіпристрої.
Комплект антенно-щогловихпристроїв КШМ забезпечує радіозв’язок як на стоянці, так і в русі. Длярадіостанції Р-809М2 використовуються табельні антени.
Антена штирьова(АШ-3,4) призначена для спільної роботи 2-х радіостанцій Р-111 і забезпеченнярадіозв’язку в русі і на коротких зупинках. Антена складається із 4-х секцій,встановлюється в антенні ізолятори механізму підйому антен (МПА).
Антена штирьова (АШ-4)призначена для спільної роботи радіостанцій Р-130М і Р-123МТ й забезпеченнярадіозв’язку в русі і на коротких зупинках. Антена складається із 4-х секцій,встановлюється в антенні ізолятори МПА. Керування МПА здійснюється з щиткауправління антенами (ЩУА), який знаходиться у кабіні водія.
Антена комбінованаштирьова (КША) призначена: одна – для спільної роботи 2-х радіостанцій Р-111,друга – для радіостанції Р-123МТ і забезпечення радіозв’язку на стоянці. Антенаскладається із секцій, гнучкої штирьової антени довжиною 1,5 м, противаг і антенної головки. Кількість і довжина секцій антени й противаги визначається увідповідності з таблицею №3. Обидві антени встановлюються на телескопічнихщоглах висотою 11 м.
Антена вібраторпохилий симетричний (диполь) призначена для забезпечення радіозв’язкуіоносферною хвилею на радіостанції Р-130М на стоянці. Антена складається іздвох проводів з довжиною 25 (15) м і фідера. Антена встановлюється нателескопічну щоглу з висотою 11 м.
Антена зенітноговипромінювання призначена для забезпечення радіозв’язку іоносферною хвилею нарадіостанції Р-130М на стоянці і в русі. Антена виконана з двох П образнихметалевих рамок, які з’єднані у нижній частині. До передньої та хвостовоїчастин антени припаяні вводи, до яких в свою чергу підключаються блок узгодження(рис.1.12, 1.13) і блок регулювання (рис 1.14, 1.15).
Системаелектроживлення.
Системаелектроживлення (рис.1.16) забезпечує роботу КШМ як на стоянці, так і в русі. Бортовамережа з напругою 26 В виробляється бензоелектричним агрегатом АБ-1-П-30-м1 тагенератором відбору потужності Г-290 через буферні акумуляторні батареї АКБ4х5НКТБ-80.
АКБ 4х5НКТБ-80використовуються для тимчасового живлення апаратури КШМ, запуску генератораГ-290, дистанційного запуску бензоелектричного агрегату АБ, живлення елементівсистеми життєзабезпечення ФВУА-100-12 і ОВ-65, згладжування пульсаційбортмережi. АКБ підключається до блоку зарядного розподільного (БЗР) іпаралельно — до блоку резисторів баластних (БРБ). БРБ забезпечує рівномірнийрозряд АКБ при роботі ФВУА або ОВ-65, які підключаються до БРБ.
Бензоелектричнийагрегат АБ-П-1-30-м1 призначений для живлення апаратури КШМ на стоянці або накоротких зупинках при роботі у буферному режимі з АКБ. Агрегат складається іздвигуна 2СД-М1, генератора постійного струму ГАБ-1 та регулятора напруги (РН). РНзабезпечує автоматичне регулювання напруги АБ, захист генератора бензоагрегатута його дистанційний запуск.
Регулювання напругиздійснюється шляхом змінювання струму збудження при змінюванні струму унавантаженні. Чим більше струм у навантаженні, тим більше середне позначенняструму у обмотки збудження. Запуск АБ здійснюється при подачі напругибортмережi на обмотку генератора. При цьому генератор працює як електродвигун,який приводить у обертання й здійснює запуск бензоагрегату. При роботі КШМ настоянці передбачено винос бензоагрегату на відстань 5-10 м від автомобіля.
Генератор Г-290призначений для живлення апаратури КШМ у буферному режимі з АКБ при роботі врусі і на коротких зупинках. Він являє собою 3-х-фазний генератор перемінногоструму з електромагнітним збудженням. Ротор генератора приводиться в рух віддвигуна автомобіля з допомогою електромагнітної муфти (ЕММ).
Реле-регуляторРР-361-А забезпечує автоматичне регулювання напруги генератора у заданихграницях (21-29В), підключення обмотки збудження генератора до бортмережi ізахист генератора від перевантаження.
Регулювання напругиздійснюється шляхом змінювання струму збудження генератора. Середній струмзбудження підтримується контактним вібраційним регулятором, який у залежностівід величини напруги генератора змінює співвідношення часу замкнутого ірозімкненого стану кола обмотки збудження у залежності від величини напругигенератора. При збільшенні струму навантаження спрацьовує обмежувач струму ускладі РР-361А, який вимикає коло обмотки збудження генератора.
Фільтр радіоперешкод(ФР) забезпечує подавлення імпульсної радіоперешкоди, які виникають при роботіконтактного вібраційного регулятора та при іскріні струмознімаючих щіток генератора.
Фільтр згладжуючий(ФЗ) призначений для згладжування пульсацій напруги генератора Г-290,бензоагрегату.
Блокзарядно-розподільний (рис. 17) забезпечує вмикання генератора Г-290,дистанційного запуску і зупинки АБ, заряджання АКБ, запуску калорифера,апаратури СА та вмикання живлення апаратури КШМ. Робота генератора Г-290здійснюється тільки при роботі двигуна автомобіля. Вмикання Г-290 здійснюєтьсяшляхом подачі з БЗР через ЩУ напруги бортмережi на реле-регулятор і ЕММ. Прицьому забезпечується передача обертаючого моменту від двигуна на генератор і наїї обмотку подається напруга. Дистанційний запуск АБ також може бути відгенератора Г-290. Для запуску напруга бортмережi, яку виробляє генератор,подається через регулятор напруги (РН) на обмотку генератора бензоагрегату. Післязапуску бензоагрегату генератор Г-290 вимикається. Дистанційне зупинення АБздійснюється у екстрених випадках. При цьому напруга бортмережi з БЗР подаєтьсяна РН, який з’єднує обмотки магнето на коротко і двигун зупиняється. БЗРзабезпечує підключення АКБ до бортмережi послідовно – при роботі у буферномурежимі, тобто при живленні апаратури КШМ, або паралельно – при заряді АКБ. Контрольнапруги заряду АКБ здійснюється з допомогою електронного реле (ЕР). Придосягненні напруги на АКБ до величини 1,8 В електронне реле ЕР за допомогою БРБзменшує струм заряду у два рази (заряд 50%). Передбачено ручне перемиканнярежиму заряду АКБ і одночасної роботи апаратури КШМ з обмеженою потужністюгенератора АБ. Запуск калорифера здійснюється при вимиканні заряду АКБ, напругана калорифер подається з щита розподільного (ЩР). Напруга бортмережi на щитрозподільний (ЩР) подається при вмиканні живлення апаратури на БЗР. При цьомурозмикається коло запуску АБ та коло заряду АКБ.
Щит розподільний (рис.1.18)призначений для розподілу електроенергії. У склад ЩР також входять елементизахисту освітлювання і живлення блоків БЖ-20, БЖ-75 від короткого замикання.
Блок живлення БЖ-20призначений для перетворення постійної напруги бортмережi у постійну напругу 12В і 48 В для живлення диктофону П-180М і датчику Р-014Д.
Блок живлення БЖ-75призначений для перетворення постійної напруги бортмережi у постійну напругу 24В і 60 В для живлення блоку БТЗ та табло світлове.
Таблиця 1.1. Вибірантен в залежності від відстані до кореспондента та умов роботи. Тип радіостанції Тип антени Вид зв’язку Дальність зв’язку (км) Діапазон частот (МГц) Умови роботи Вдень Вночі На стоянці В русі Р-130М АШ-4 ТФ, ТГ
50
350
50
350 1,5-10,99
+
+
+
+
+
АЗВ
Диполь Р-111 АШ-3,4 ТФ, ТГ
30
60
30
60 20-52
+
+ + КША Р-123МТ АШ-4 ТФ, ТГ
20
40
20
40 20-51,5
+
+ + КША Р-809М2 АШ ТФ
3
6
3
6 100-149,975 + ДКА
Таблиця 1.2.ОсновніТТХ радіостанцій КШМ Р-111 Р-130М Р-123МТ Р-809М2 Діапазон частот, МГц 20-52 1,5-10,99 20-51,5 100-150 Шаг сітки, кГц 25 10 25 83,3 Кількість ЗПЧ 4 4 Відносна нестабільність частоти ±120*10-6 ±0,3*10-6 ±120*10-6 ±1*10-4 Час переналагод-ження, с 45 15 10 Види робіт F3 A3I-A, A1, A3, F1-500 (прд) F3 A3 Режими робіт Черг. прийом 1%, 20%, 100%; 800 Гц; ТЛФ; дистан. керув.; сл. зв.; АР Черг. прийом 20%, 100%; калібр.; настр. Черг. прийом, симпл.; кін. апаратура Потужність ПРД, Вт 75 40 20 0,5 Чутливість ПРМ, мкВ, ТФ/ТГ 1,5
3
2 3 Антени та дальність р/зв, км
АШ-3,4 – 30
КША – 60
АШ-4 – 50
ВН – 350
НЛ – 75
АЗВ – 350
АШ-4 – 20
КША – 40
АШ – 3
ДКА – 6 Джерела живлення, В БМ – 26 В БМ – 26 В БМ – 26 В
АКБ 8СЦД-15
Е=15 В Маса, кг 100 85 42 9
Вибір довжини антенита противаги
Таблиця 1.3.
Діапазон
частот
(МГц) Комбінована штирьова антена Противага Антени Варіанти набору секцій Кількість секцій Довжина противаги (м) Кількість секцій по 0,6м (од) Секцій по 0,3м Секцій по 0,2м 20-22 3,6 1,2,3,4 7,5,3,1 3,6,9  3,4  2 22-24 3,3 1,2,3,4 6,4,2 3,6,9 3,2 2 24-26,5 2,9 1,2,3 4,2 1,4,7 2,95 1 26,5-29 2,6 1,2 3,1 1,4 2,65 1 29-32 2,4 1,2 3,1 3 2,35 32-36 2,1 1,2 2 3 2 36-41 1,9 1 2 1,9 41-46 1,7 1 1 1,65 46-52 1,5 1 1,4