САМОСТЙНА РОБОТА З ПОЛТОЛОГЙ НА ТЕМУ ВИКОНАЛ Студент 212 групи КОНОНОВ О. ПЕРЕВРИЛ К.е.н доцент полтичних наук КУРЛЛО В МИКОЛАВ, 2004 Визначення. Пд державним органом або органом держави розумють структурно вдособлену частину державного апарата у широкому змст слова, що ма державно-владн повноваження по здйсненню визначених функцй держави розташову для цього органзацйно-правовими матерально-фнансовими можливостями.
Серед принципв побудови функцонування системи державних органв можна видлити ряд унверсальних принципв, вдповдно до яких будуться д система державних органв законнсть, иерархичность, взамодя рзних органв, хня самостйнсть. Крм зазначених унверсальних принципв, в окремих групах кран у деяк сторичн пероди в основ побудови дяльност вс системи державних органв можуть також лежати локальн принципи народовладдя, подл влади, абсолютне верховенство одноособового глави держави т.д.
Розглянемо деяк локальн принципи побудови функцонування системи державних органв. До числа локальних принципв, що затвердилися в середн столття в вроп, вдноситься, наприклад, визнання носм суверентету винятково монарха. Реалзаця цього принципу, зокрема, докорнно вдрзня роль функц з-немов-представницького органа характер його взамин з монархом вд рол функцй парламенту в розумнн, що затвердилося псля буржуазних революцй, а також вд характеру його взамин з монархом, що рунтуються на принцип народного
суверентету. Дана вдмннсть ма стотне значення , тим бльше, необхдно вдзначити, що парламенти як вони стали розумтися псля буржуазних революцй у вропейських кранах виросли з станово-представницьких установ. У теократичних державах визнаться днсть релгйно свтсько влади, що також локальним принципом. В даний час усе бльш широке поширення бльший розвиток здобува такий локальний принцип, як подл влади. Основоположниками теор подлу влади Дж. Локк Ш. Монтеск. Правда, джерела ц теор знаходять у роботах Аристотеля, Эпикура, Полбя, однак там можна знайти тльки окрем думки зауваження, що випереджають появу зазначено теор, але сама теоря не сформульована, навть нема попереднього концептуального пророблення дей, що безпосередньо виводять на постулирование положень тако теор. Хоча Дж. Локк розглядав подл влади як значиму цннсть у сфер полтики вважав, що необхдно вддавати перевагу
побудов системи державних органв на основ подлу влади, про що свдчить його зауваження Там де законодавча виконавча влада знаходяться в рзних руках як це ма мсце у всх помрних монархях правильно органзованих урядах, вн аж няк не думав, що при вдсутност реалзац подлу влади нормально держави не сну. Таким чином, подл влади споконвчно розглядалося як кращого бажаний для впровадження в практику, але не унверсальний принцип побудови системи державних органв.
Дж. Локк видляв три галуз влади законодавчу, виконавчу урядового судового повноваження федеративну повноваження в област зовншньо полтики. При цьому вн думав, що федеративна виконавча влада можуть знаходитися в тих самих руках, у той час як законодавча влада повинна бути не тльки вддлена вд виконавчу федеративно, але явля собою верховну владу в спвтовариств. Ш. Монтеск бльш послдовно чтко сформулював основн положення теор подлу влади, чим Дж. Локк. Робота Ш. Монтеск Про дух законв побачила свтло на клька десяткв рокв
пзнше процитованих вище Двох трактатв про полтика Дж. Локка. Очевидно, цей час треба було для осмислення дей, висунутих Дж. Локком. По Ш. Монтеск, у кожнй держав три роди влади влада законодавча, влада виконавча, що вда питаннями мжнародного права, влада виконавча, що вда питаннями права цивльного. Вже в цьому формулюванн видна генетична днсть концепцй Дж. Локка Ш. Монтеск. Але дал Ш. Монтеск розясня, що третй рд влади можна менувати судовою владою. Власне, видлення трьох галузей влади законодавчй, виконавчй судово було визнано класичним у теор подлу влади. Правда, пзнше пропонувалося видлення бльшого числа галузей влади, в обрунтування чого висувалися досить вагом аргументи. Так, Б. Констан думав, що снують наступн галуз влади по-перше, королвська нейтральна, або посередницька влада по-друге, виконавча влада по-трет, постйна представницька влада влада спадкомно
палати перв по-четверте, влада, що представля суспльну думку влада виборно нижньо палати по-пяте, судова влада, а також особлива галузь мунципальна влада Видний китайський мислитель полтичний дяч рубежу XIX XX вв. Сунь Ятсен запропонував свй варант членування галузей влади законодавча, виконавча, судова, контрольна й екзаменацйна влада. Наявнсть тако галуз влади, як екзаменацйна, у його концепц вдбива специфку теор практики побудови державного апарата, що панували в
Китав протягом бльш нж тисяч рокв. Призначення на рзн посади в державнй служб вироблялися в Китав в деяких сусднх державах у визначен сторичн пероди за пдсумками перодично проведених спецальними державними комсями спитв, хоча екзаменацйна система перодично мнялася. Багато хто з розглянутих теоретичних положень знайшли вдображення закрплення в джерелах права рзних кран. Так, у ст. 16 французько Декларац прав людину громадянина 1789 р. розглянуто в даний час як частина
дючо Конституц Франц говориться, що суспльство, де нема подлу влади, не ма Конституц. Погляду Сунь Ятсена на подл влади знайшли вираження в Тимчасовй Конституц Китайсько Республки 1912 р положення яко формально дяли до проголошення КНР у 1949 р а на Тайваню збергали своя дя пзнше. Так, на нацональному рвн було утворено пять палат юань Екзаменацйна, Юридичн, Виконавч, Законодавч Контрольна. Концепця Дж. Локка зокрема, його дея верховенства законодавчо влади , вдповдно, нося парламенту в систем подлу влади одержала поширення законодавче закрплення в деяких кранах. При цьому, очевидно, дана концепця, особливо в сучасних умовах, не завжди запозичаться безпосередньо з робт Дж. Локка з посиланнями на нього, але й опосередкованим шляхом у результат дяльност полтикв юриств, що засволи цю концепцю необовязково з першоджерела, але з книг нших авторв перетворюють в життя.
Наприклад, ст. 41 Конституц Япон 1947 р. говорить Парламент вищим органом Державно влади диним законодавчим органв держави. Однак чаш усього в кранах, що визнають принцип подлу влади, закрплються снування трьох галузей законодавчо, виконавчо судово див. ст. 10 Конституц Рос 1993 р ст. 2 Конституц Бразил 1988 р ст. 1 Конституц Болгар 1991 р ст.
2 Конституц Чех в н Закономрно, що поряд з законодавчою, виконавчою судовою владою в ряд кран видляють так галуз влади, як виборчу контрольну. У сучасних умовах у багатьох кранах усе ширше практикуються рзн форми прямо демократ. Вичленовуванню контрольно галуз влади заважа те, що практично вс державн органи мають т або нш контрольн повноваження. Через механзми взамного контролю нагляду здйснюються згадан вище взамозалежнсть галузей влади, функцонування системи сдержек противаг, тобто взамодя державних органв,
що забезпечують днсть влади. Адже розподл на галуз влади здйснються у вдповдност з специфкою повноважень державних органв, що причому саме вдповдають повноваження забезпечують, систему сдержек противаг мж, знову ж, галузями влади. А знаходитися взагал поза галузями влади якщо, звичайно, принцип подлу влади визнаться, але одночасно входити в систему державних органв неможливо У звязку з вищесказаним необхдно вдзначити, що функцональний розподл повноважень мж органами держави зовсм не тотожно реалзац принципу подлу влади. Функцональний розподл повноважень мж органами, тобто подл прац в сфер державного керування сну практично в будь-якй держав основою для подлу влади. Але зводити подл влади до функцонального розподлу повноважень мж органами держави неврно. У найбльш послдовному вираженн дея подлу влади приводить до висновку про те, що мж галузями влади розподляються суверенн правомочност держави, а, виходить, кожна галузь влади суверенна сама по соб, оскльки носм частини
суверентету держави отже, державний суверентет виявляться розчленованим, а днсть державно влади, заснована на суверентет, зника. Подбн висновки викликали вже в XVIII в. досить рзку критику з боку Ж Ж. Руссо. Власне, неможливсть збереження держави при розчленовуванн суверентету привела до необхдност доповнити принцип подлу влади при його впровадженн системою сдержек противаг, взамозалежнстю галузей влади, гармонйним х сполученням т.д.
Треба вдзначити, що Дж. Локк не був прихильником твердого отграничения одн галуз влади вд ншо, допускав змшання влади в дяльност одного органа, визнавав верховенство законодавчо влади про цього вужа говорилося вище. Два трактати про правлння Дж. Локка були спрямован проти монократизма абсолютно монарх. Дж. Локк виступав за полцентризм прийняття владних ршень на демократичних початках, за проритет при здйсненн влади виборного колегального представницького органа.
Сво трактати Дж. Локк писав у полемц з Р. Филмером, що отстаивали деали абсолютно монарх точнше, з прихильниками поглядв Р. Филмера, тому що до моменту написання Дж. Локком зазначених трактатв сам Р. Филмер вже помер. Утм, Ш. Монтеск ратував насамперед за розосередження влади виступав у першу чергу проти зосередження в одних руках. Якщо влада законодавчй виконавча будуть зднан в однй особ або установ, то вол не буде, тому що можна побоюватися, що цей монарх або сенат стане створювати тиранчн закони для того, щоб так само тиранически них застосовувати. Потм Ш. Монтеск продовжу Не буде вол якщо судова влада не вддлена вд влади законодавчо виконавчо. Якщо вона зднана з законодавчою владою, то життя воля громадян виявляться у влад свавол, тому що суддя буде законодавцем. Якщо судова влада зднана з виконавчо, то суддя одержу можливсть стати гнобителем.
Але Ш. Монтеск пише також про погодженсть взамодю галузей влади. До висновку про те, що головною цннстю принципу подлу влади пдтримка змцнення демократ завдяки його реалзац, прийшов у свой фундаментальнй прац англйський дослдник М. Вайл, проаналзувавши рзномантн теоретичн пдходи до принципу подлу влади. До моменту, коли Дж. Локк уперше винс на суд публки концепцю подлу влади, демократя мала бльш нж двохтисячорчну
сторю отже, багато основних принципв органзац державно влади в умовах демократ були вироблен набагато ранш, нж був розроблений принцип подлу влади. Та й далеко не вс сучасн демократичн держави прихильниками принципу подлу влади. Джерела 1. www.legislature.ru – А. С. Автономов Правовая онтология политики 2. www.tarasei.narod.ru – С.Кравченко Зарождение и развитие теории общественого договора 3.
Политология Уч. ПособиеПод. ред. А.А.Радугина. М. Центр, 1996. с.28-62.