МіністерствоОсвіти і Науки України
НаціональнийАвіаційний Університет
Юридичнийінститут «ІПКП»
Кафедраконституційного і адміністративного права
КУРСОВАРОБОТА
НАТЕМУ: «Конституційний статусРахункової палати в Україні»
студента1курсу групи 101
ГолубаВіктора Олександровича
Науковийкерівник:
КолодійАнатолій Миколайович
докторюридичних наук, професор
Київ-2008
Зміст
Вступ… 3
1.Рахункова палата:поняття та структура… 5
2.Принципи організаціїта діяльності Рахункової палати… 13
3.Функції та повноваженняРахункової палати… 19
4.Нормативно-правовіакти Рахункової палати… 25
Висновки… 30
Список використанихджерел… 32
Вступ
Дослідження питання щодо правовогостатусу Рахункової палати сьогодні є досить актуальним. Воно пов’язане насампередіз необхідністю в умовах стабільного невиконання державного бюджету й систематичнихпорушень бюджетної дисципліни визначити шляхи підвищення ефективності роботи органів,до компетенції яких належить контроль за виконанням державного бюджету, а такожвизначити шляхи вдосконалення нормативно-правової бази фінансового контролю.
В зарубіжній, особливо західноєвропейськійправовій науці, протягом останніх десятиріч проблема функціонування органів, подібнихза своїм функціональним призначенням Рахунковій палаті в Україні, стала однією зактуальних, що жваво обговорювалося на всіх рівнях державного управління. У західнихкраїн є деякий досвід у формуванні такого роду установ, а тому, метою курсової роботибуде з’ясувати основні закономірності роботи, принципи організації, повноваженнята функції Рахункової Палати України, як органу фінансового контролю в нашій державі.
Але проблеми, пов’язані з особливостямиорганізаційно-правового забезпечення їх діяльності залишаються прогальними в літературі.Недостатній рівень розробленості відповідної проблеми у вітчизняній науці, певнаоднобічність в її дослідженнях стали предметом теми даної роботи: дізнатись длячого був створений такий орган, як Рахункова палата, його структуру, основи діяльностіРахункової палати для більш точного, глибокого та конкретного розуміння того, щоявляє собою ця установа.
В різні періоди підрізними кутами зору до проблеми функціонування Рахункової палати зверталися вітчизнянівчені, зокрема, Ю.Г. Барабаш, І.К. Залюбовська, О.А. Кузьменко, О.В. Мельник, Л.А.Савченко, Н.В. Сидорова, І.П. Устинова, М.В. Харенко, В.С. Шестак.
Минуло дванадцять років відтоді,як розпочала свою роботу Рахункова палата – конституційний орган, що здійснює незалежнийпублічний фінансовий контроль. Поява цього органу була зумовлена нагальною потребоюзабезпечення незалежного контролю за перебігом бюджетного процесу, за законністю,ефективністю і доцільністю використання коштів Державного бюджету, а також інформуваннягромадян України. Рахункова палата України є однією з наймолодших інституцій вищогофінансового контролю серед країн світу. Її становлення та розвиток були досить непростими.А отже і завданням курсової роботи буде встановити, що ж таке створила Україна тачого на даний момент не вистачає цьому творінню.
Розділ 1: РАХУНКОВА ПАЛАТА: ПОНЯТТЯ ТА СТРУКТУРА
Рахункова палата єпостійно діючим органом контролю, який створений Верховною Радою України, підпорядкованийі підзвітний їй. Рахункова палата здійснює свою діяльність самостійно, незалежновід будь-яких інших органів держави. Рішення про створення Рахункової палати булоприйнято в 1996 р. згідно з Конституцією України і Законом України «Про Рахунковупалату».
Необхідність створенняще одного органу державного контролю була зумовлена відсутністю у Верховній РадіУкраїни механізму контролю за фінансово-економічною діяльністю органів виконавчоївлади, оскільки всі державні контролюючі органи до створення Рахункової палати булипідзвітними органам виконавчої влади. Створення Рахункової палати має посилити контрольза фінансово-економічною діяльністю насамперед таких державних органів, як Міністерствофінансів України, Національний банк України, державні цільові фонди, апарати КабінетуМіністрів України, Президента України та Верховної Ради України тощо.
Правовою основою організаціїі діяльності рахункових палат та аналогічних їм органів є конституції і прийнятів їх розвиток закони про рахункові палати. В конституціях зазвичай передбачаютьсялише найсуттєвіші елементи статусу цих органів, а також у найбільш загальних рисахзавдання та порядок їх формування. Україна також у ст. 98 Конституції України закріпилазавдання Рахункової палати від імені Верховної Ради України здійснювати “контрольза використанням коштів Державного бюджету України”.
Конституції зарубіжних країнпо-різному закріплюють і місце рахункових палат у системі державних органів. Однівідносять їх до органів парламенту (Австрія, Угорщина), інші – визначають як самостійнийвищий державний орган фінансового контролю (Болгарія, Польща, ФРН). Існує ще однагрупа країн, в яких місце рахункових палат є досить неоднозначним – їх або наділяютьрисами судового органу, або прямо включають до системи судових органів (Італія,Франція).
Неоднозначно характеризуєтьсяі місце Рахункової палати України, але ця неоднозначність дещо іншого роду. Вонапов’язана насамперед із тим, що згідно з Конституцією України, Рахункова палатає органом, що діє від імені Верховної Ради України. В Законі ж “Про Рахункову палату”від 11 липня 1996 р. № 315/96-ВР (далі – Закон про Рахункову палату) зазначено,що Рахункова палата підпорядкована й підзвітна Верховній Раді, але попри все здійснюєсвою діяльність самостійно, незалежно від будь-яких інших державних органів. Даючитлумачення цій нормі можна дійти висновку, що формулювання “незалежно від будь-якихінших органів держави” означає незалежно від “інших”, але не від парламенту. А тутуже постає питання: чи можна здійснювати діяльність незалежно від органу, будучиодночасно йому підпорядкованим? Проте, вводячи до цієї норми поняття незалежності,законодавець певно мав на увазі перш за все професійну незалежність, (враховуючипринцип несумісності членства в Рахунковій палаті із входженням до складу іншихорганів чи заняттям іншою діяльністю, а також особливу процедуру формування складуРахункової палати), але не організаційно-інституціональну. Ще одне питання породжуєзакріплена в Конституції та Законі про Рахункову палату фактична належність Рахунковоїпалати Верховній Раді, і стосується воно того, що і об’єкт, і суб’єкт контролю,по суті, ідентичні, оскільки між ними не існує відстані. Така ситуація суперечитьосновам Лімської декларації від 11 вересня 1997 р., яка серед умов об’єктивногой ефективного виконання завдань вищими органами фінансового контролю визначає лишеїх незалежність від організацій, що ними перевіряються, і захищеність від сторонньоговпливу.
З іншого боку, можливість абсолютноговідокремлення Рахункової палати від парламенту практично виключена. Незалежністьвід суб’єктів, що підлягають контролю, обов’язково має бути абсолютною. Саме цезумовлює необхідність чіткого визначення на законодавчому рівні взаємовідносин івзаємозалежності між Рахунковою палатою і Верховною Радою (але при цьому з обов’язковимгарантуванням високого ступеня автономії вищому органу фінансового контролю навітьтоді, коли він виступатиме як представник парламенту).
Конституційним елементом правовогостатусу рахункових палат є порядок їхнього формування. Міжнародний досвід показує,що дуже складно прослідкувати залежність між порядком призначення голови Рахунковоїпалати, визначенням її складу та формою правління конкретної держави. Тим не меншеумовно виділяють три основні моделі формування рахункових палат – “парламентська”(провідну роль у формуванні складу (передусім у призначенні голови) відіграє парламент),“позапарламентська” (склад формується президентом за поданням Ради Міністрів; абоголову призначає Уряд, а інших членів – президент, як, наприклад, у Франції), “змішана”(допускає можливість участі у формуванні і президента, і парламенту).
В Україні застосовується “парламентська”модель. Згідно з ч. 1 ст. 10 Закону про Рахункову палату, Голову Рахункової палатипризначає на посаду Верховна Рада України за поданням Голови Верховної Ради України,а за ч. 6 ст. 10 “перший заступник і заступник Голови, головні контролери та СекретарРахункової палати призначаються на посаду Верховною Радою України за поданням ГоловиРахункової палати”.
Ще одним важливим аспектом уформуванні рахункових палат є те, що в конституціях зазвичай не фіксується строкповноважень рахункових палат, що додатково гарантує незалежність їх членів. Це “зазвичай”не стосується нашої держави, оскільки в українському законодавстві чітко визначено,що Голова Рахункової палати призначається строком на 7 років з правом призначенняна другий термін.
Ефективність роботи Рахунковоїпалати багато в чому залежить від її внутрішньої структури. Основу внутрішньої структуриРахункової палати України складають 10 департаментів, напрями діяльності яких відповідаютьструктурі самого Державного бюджету.
З проблемою внутрішньої організаціїРахункової палати логічно пов’язане і питання про територіальну сферу її дії. Насьогодні воно не повністю врегульоване в законодавстві України, а територіальноїструктури як такої Рахункова палата майже не має.
У світі наразі можна виділитипринаймні два шляхи вирішення цього питання. Перший передбачає створення територіальнихфілій (або відділів), які в своїй сукупності не становлять системи (дану модельобрали США і ФРН). Другий – шляхом створення філій у регіонах чи адміністративно-територіальниходиницях, які є єдиною системою, підпорядкованою “центральній” рахунковій палаті,що виступає як апеляційна інстанція за рішеннями місцевих палат.[6]
На мою думку, зважаючи на державнийустрій та адміністративно-територіальний поділ України, позитивним було створитипредставництва (філії, відділи тощо) Рахункової палати в кожній адміністративно-територіальнійодиниці та АР Крим з чітким підпорядкуванням “центральній” Рахунковій палаті [12].Це дозволило поглибити контроль за рухом коштів у процесі виконання Державного бюджету,зробити його більш ефективним, результативним і прозорим. Проте нажаль з оглядуна відсутність належного фінансування було створено лише 5 з 10 територіальних управлінь.
Головним,стрижневим елементом правового статусу будь-якого державного органу, в тому числій рахункових палат, є завдання, для вирішення яких цей орган створено. Перелік завданьРахункової палати України визначає ст. 3 Закону про Рахункову палату:
— організація і здійснення контролюза своєчасним виконанням видаткової частини Державного бюджету України, витрачаннямбюджетних коштів, у тому числі коштів загальнодержавних цільових фондів, за обсягами,структурою та їх цільовим призначенням;
— контроль за утвореннямі погашенням внутрішнього і зовнішнього боргу України, визначення ефективності тадоцільності видатків державних коштів, валютних та кредитно-фінансових ресурсів;
— контроль за фінансуваннямзагальнодержавних програм економічного, науково-технічного, соціального і національно-культурногорозвитку, охорони довкілля;
— контроль за дотриманнямзаконності щодо надання Україною позик і економічної допомоги іноземним державам,міжнародним організаціям, передбачених у Державному бюджеті України;
— контроль за законністюта своєчасністю руху коштів Державного бюджету України та коштів позабюджетних фондівв установах Національного банку України та уповноважених банках;
— аналіз установленихвідхилень від показників Державного бюджету України та підготовка пропозицій проїх усунення, а також про удосконалення бюджетного процесу в цілому;
— регулярне інформуванняВерховної Ради України, її комітетів про хід виконання Державного бюджету Українита стан погашення внутрішнього і зовнішнього боргу України, про результати здійсненняінших контрольних функцій;
— виконання іншихзавдань, передбачених для Рахункової палати чинним законодавством України.
Як видно з переліченихвище завдань, Рахункова палата здійснює не тільки контрольно-ревізійні, а й аналітичніфункції з визначеного кола питань і, крім того, готує пропозиції щодо удосконаленнявідповідного законодавства.
Розглянемо склад і структуру Рахункової палати(рис. 31). До її складу входять голова Рахункової палати та члени Рахункової палати:перший заступник і заступник голови, головні контролери та секретар Рахункової палати,які утворюють Колегію Рахункової палати. Колегія розглядає питання планування йорганізації роботи Рахункової палати, методики контрольно-ревізійної діяльності,приймає колегіальні рішення і готує висновки за матеріалами перевірок, ревізій,обстежень та експертиз, а також звіти та інформаційні повідомлення.
/>
Голова Рахункової палати призначається на посаду ВерховноюРадою України за поданням її голови терміном на сім років з правом призначення надругий термін. Призначення голови Рахункової палати проводиться таємним голосуваннямчерез подання бюлетенів. Кандидат на посаду голови вважається призначеним, якщоза результатами таємного голосування він отримав більшість голосів від конституційногоскладу Верховної Ради України. Перший заступник і заступник голови, головні контролерита секретар Рахункової палати також призначаються на посаду Верховною Радою Україниза поданням голови Рахункової палати шляхом таємного голосування за списком терміномна сім років у порядку, установленому для призначення голови Рахункової палати.Такий порядок обрання голови та членів Рахункової палати дає можливість цьому контрольномуоргану бути достатньо незалежним і рівновіддаленим від усіх гілок влади, забезпечуєпрофесійну захищеність його працівників. Професійну незалежність голові та членамРахункової палати гарантує і чітко визначений порядок їх дострокового звільнення.Так, вони можуть бути достроково звільнені з посади за поданням Голови ВерховноїРади України у разі:
1) порушень ними законодавства України або допущення зловживаньна службі — за рішенням Верховної Ради України;
2) особистої заяви про відставку;
3) тривалої хвороби,підтвердженої медичною установою, що перешкоджає їх діяльності на посаді, яку вониобіймають;
4) досягнення ними65-річного віку.
Рішення ВерховноїРади України про звільнення з посади названих осіб ухвалюється більшістю голосіввід конституційного складу Верховної Ради України.
Головні контролери— керівники департаментів Рахункової палати є посадовими особами, які здійснюютькерівництво певними напрямами діяльності Рахункової палати.
Залежно від функцій,які виконують департаменти, їх можна згрупувати у три блоки: ревізійний, контрольно-аналітичнийі забезпечувальний.
У перший блок входятьдепартаменти, які здійснюють контрольно-ревізійну діяльність щодо витратної частиниДержавного бюджету України за такими напрямами: на державне управління; на промисловістьта енергетику; на судову владу, оборону, правоохоронну діяльність та безпеку держави;на АІЖ та виробничу інфраструктуру; на соціальну сферу та науку. Крім того, вониконтролюють використання коштів державного бюджету в регіонах, питання, пов’язаніз діяльністю банківських установ та державним боргом України, використанням коштівцільових бюджетних та державних позабюджетних фондів.
Другий блок — контрольно-аналітичний— відстежує процес підготовки проекту бюджету, вносить свої пропозиції щодо цьогопроцесу, здійснює експертизу проекту бюджету на наступний рік та законодавчих актів,що стосуються виконання поточного бюджету, тощо. Крім того, він, відстежуючи видаткибюджету в цілому, визначає напрями для ревізійної роботи іншим департаментам, ставитьперед ними певні завдання, а потім, після контрольних перевірок, використовує отримануінформацію для узагальненого аналізу результатів проведених департаментами контрольно-аналітичнихзаходів та підготовки інформаційно-аналітичних матеріалів керівництву та КолегіїРахункової палати, Верховній Раді, Президенту й Уряду України.
Останній, третій блокРахункової палати, забезпечує її діяльність у частині контролю за дотриманням законодавстваз питань бюджету, управління комп’ютерного та інформаційного забезпечення, зв’язківз громадськістю та міжнародного співробітництва тощо.
Отже, Рахункова палатазаймає особливе місце в системі контролюючих органів держави, оскільки її діяльністьне залежить від виконавчих органів влади і їм не підпорядкована. Саме з цієї причиниз самого початку створення Рахункової палати ставлення до неї було неоднозначним.Так, Верховній Раді України довелось тричі долати вето Президента України на ЗаконУкраїни «Про Рахункову палату», після цього Закон розглядався в Конституційномусуді України, на підставі рішення якого були значно обмежені повноваження Рахунковоїпалати, її завдання та функції. Наприклад, з кола повноважень Рахункової палатибули вилучені такі, як контроль за виконанням дохідної частини Державного бюджетуУкраїни, контроль за використанням об’єктів права державної власності, грошовоюемісією, використанням золотого запасу тощо.
Розділ 2: ПРИНЦИПИ ОРГАНІЗАЦІЇТА ДІЯЛЬНОСТІ РАХУНКОВОЇ ПАЛАТИ
Для організації своєї діяльності Рахункова палата має апарат,який здійснює організаційну, інформаційно-довідкову та іншу роботу під керівництвомсекретаря Рахункової палати. Структуру і штатний розпис апарату затверджує Колегіяза поданням голови Рахункової палати в межах бюджетних коштів, передбачених на їїутримання.
Здійснюючи державний фінансово-економічнийконтроль, Рахункова палата керується такими засадами:
• законності — діяльність Рахунковоїпалати ґрунтується виключно на законодавстві і будь-яке втручання в цю діяльністькатегорично забороняється;
•плановості — діяльність Рахунковоїпалати є послідовною, прогнозованою та системною. Ця діяльність організується іпроводиться Рахунковою палатою на основі річних і поточних планів;
•об’єктивності — діяльністьРахункової палати є достовірною. Вона відповідає характерові суспільних відносин,економічним, політичним та ідеологічним процесам, що відбуваються у суспільстві;
•незалежності — у межах своєїкомпетенції Рахункова палата самостійно вирішує всі питання, пов’язані зі здійсненнямконтролю, проведенням перевірок, ревізій та обстеження;
•гласності — робота Рахунковоїпалати є відкритою. Рахункова палата відповідно до цього принципу регулярно поширюєінформацію про свою діяльність у засобах масової інформації, а Щорічний звіт пророботу Рахункової палати перед Верховною радою України навіть підлягає обов’язковомуопублікуванню.
Робота Рахунковоїпалати організовується на основі річних і поточних планів, які складаються з урахуваннямусіх видів і напрямів діяльності цієї установи та конкретних доручень ВерховноїРади України, її Комітетів. До плану роботи Рахункової палати обов’язково входитьвиконання звернень, прийнятих не менш як однією третиною конституційного складуВерховної Ради України, поданих у порядку, встановленому Регламентом останньої.У процесі формування планів роботи Рахункової палати враховується обов’язковий розглядзвернень та пропозицій Президента України, Кабінету Міністрів України.
Позапланові контрольнізаходи проводяться за рішеннями Колегії Рахункової палати на підставі постанов абопротокольних доручень Верховної Ради України, звернень її Комітетів та запитів народнихдепутатів України, з яких Верховна Рада приймає рішення.
Усі контрольні органи,створені відповідно до законів України в системі Міністерства фінансів України,Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, Національного банкуУкраїни, Антимонопольного комітету України, Фонду державного майна України, та іншідержавні контрольні органи, а також органи внутрішньовідомчого контролю та аудитузобов’язані сприяти діяльності Рахункової палати, надавати за її запитами інформаціюпро результати перевірок та ревізій, які ними проведено.
Рахункова палата вмежах своєї компетенції може залучати до участі у здійсненні контрольно-ревізійноїдіяльності державні контрольні органи та їх представників, а також має право надоговірній основі залучати до ревізій і перевірок недержавні аудиторські службита окремих висококваліфікованих спеціалістів.
Рахункова палата зарезультатами проведених контрольних заходів надсилає органам виконавчої влади, керівникампідприємств, установ і організацій, банків і кредитних установ, які перевірялись,постанови та висновки, затверджені її Колегією, для відповідного реагування і вжиттязаходів щодо усунення виявлених порушень, відшкодування збитків, завданих державі,поновлення правового режиму загальнодержавної власності та притягнення до відповідальностіпосадових осіб, винних у порушенні законодавства України, безгосподарності та марнотратстві.Постанови та висновки Колегії Рахункової палати повинні бути розглянуті в установленийнею термін, але не пізніше, ніж протягом 15 календарних днів з дня їх отримання.Про заходи реагування на отримані постанови і висновки Колегії Рахункової палатиїї сповіщають негайно.
Висновки Рахункової палати неможуть містити політичних оцінок рішень, які приймаються Верховною Радою Українита органами виконавчої влади в межах їх компетенції.
У разі виявлення впроцесі перевірок і ревізій привласнення грошових або матеріальних ресурсів, а такожфактів корупції та інших зловживань Рахункова палата зобов’язана негайно за рішеннямїї Колегії передати матеріали перевірок або ревізій до правоохоронних органів таповідомити про це Верховну Раду України.
Верховна Рада Україниперіодично, але не менш як 2 рази на рік, доручає відповідному Комітету ВерховноїРади України здійснювати аналіз підсумків проведених контрольних заходів і виконаннядоручень, які були дані протягом року Рахунковій палаті, та заслуховує у разі необхідностіінформацію про проведену роботу, перевірки, ревізії й обстеження, що нею проводяться,і дає оцінку стану її контрольної діяльності.
Крім того, комітети ВерховноїРади України за згодою Верховної Ради України заслуховують доповіді, інформацію(повідомлення) Рахункової палати за підсумками проведених перевірок, ревізій таобстежень відповідно до термінів, необхідних для: виконання цих доручень і узгодженихз відповідними комітетами. На підставі доповідей та інформації (повідомлень) Рахунковоїпалати комітети Верховної Ради України можуть розробляти пропозиції щодо вдосконаленнячинного законодавства України, розвитку бюджетної та фінансово-кредитної системиУкраїни, а також готувати висновки з конкретних питань, що стосуються виявленихвідхилень і порушень у визначених законодавством сферах, які подаються на розглядВерховної Ради України.
Рахункова палата щорічноне пізніше 1 грудня подає Верховній Раді України загальний письмовий звіт про результативиконання доручень Верховної Ради України, проведених перевірок, ревізій та обстежень,а також про витрати на цю діяльність. Звіт Рахункової палати, затверджений ВерховноюРадою України, публікується у виданнях Верховної Ради України.
Разом з тим слід зазначити,що Рахункова палата свою діяльність здійснює як незалежний орган контролю ВерховноїРади України. Вона керується Конституцією України і законами України, виконуючисвої функції і повноваження згідно із власним конституційно-правовим статусом. Останнівстановлюють певні гарантії діяльності Рахункової палати, її структурних одиниць,посадових осіб та окремих представників. Так, кримінальну справу щодо Голови Рахунковоїпалати, першого заступника і заступника Голови, головних контролерів та секретаряРахункової палати може порушити лише Генеральний прокурор України.
За будь-який вплив на посадовихосіб Рахункової палати, а також осіб, які виконують її доручення, з метою перешкодитивиконанню ними службових обов’язків або добитися прийняття рішення, що суперечитьчинному законодавству України, насильницькі дії, образу, а також поширення неправдивоїінформації щодо них винні особи несуть відповідальність, встановлену законодавствомУкраїни.
Голові Рахункової палати, йогопершому заступнику і заступнику, головним контролерам і секретареві Рахункової палатигарантується професійна незалежність. Вони можуть бути достроково звільнені з посадиза поданням Голови Верховної Ради України у разі:
1)порушень ними законодавстваУкраїни або допущення зловживань по службі — за рішенням Верховної Ради України;
2)особистої заяви про відставку;
3)тривалої хвороби, підтвердженоїмедичним закладом, що перешкоджає їх діяльності на посаді, яку вони обіймають;
4) досягнення ними 65-річноговіку.
Рішення Верховної Ради про звільненняз посади названих осіб у зазначених випадках приймається більшістю голосів від конституційногоскладу Верховної Ради України. Крім того, діяльність Рахункової палати може бутизупинена у випадках, визначених чинним законодавством України. Кошти на утриманняРахункової палати виділяються безпосередньо з Державного бюджету України. Обсягцих коштів щорічно встановлюється Верховною Радою України і зазначається у Державномубюджеті України окремим рядком.
На посадових осіб Рахунковоїпалати поширюється дія Закону України «Про державну службу», вони є державними службовцямиі мають відповідні службові повноваження.
Посадові оклади працівниківРахункової палати встановлюються на 30 відсотків вище відповідних окладів державнихслужбовців. Голові Рахункової палати, першому заступнику і заступнику Голови, головнимконтролерам та секретареві Рахункової палати встановлюються щомісячні персональнінадбавки у розмірі 70 відсотків їх посадового окладу.
На працівників Рахункової палатипоширюється відповідний порядок медичного, санаторно-курортного, побутового та транспортногообслуговування, встановлений для працівників апарату Верховної Ради України. [11]
Отже, підводячи підсумки, можна сказати, що організаціяроботи та діяльність Рахункової палати чітко визначена та регламентована ЗакономУкраїни «Про Рахункову Палату».Так, наприклад, визначені положення щодо Голови Рахунковоїпалати, положення в яких йдеться те, що може стати приводом для звільнення ГоловиРП. Слід зазначити, що працівники Рахункової палати мають певні надбавки до пенсій(згіднозакону Голові Рахункової палати, першому заступнику і заступнику Голови, головнимконтролерам та секретареві Рахункової палати надбавки складають 70% від посадовогоокладу), особливий порядок медичного та іншого обслуговування. Тобто працівники Рахунковоїпалати являються соціально захищеними, що є надзвичайно важливим фактором в теперішньомужитті.
Розділ3:ФУНКЦІЇТАПОВНОВАЖЕННЯРАХУНКОВОЇПАЛАТИ
Рахункова палата виконуєтакі функції:
1) здійснює контроль за виконаннямзаконів України та прийнятих Верховною Радою України постанов, виконанням Державногобюджету України, фінансуванням загальнодержавних програм у частині, що стосуєтьсявикористання коштів Державного бюджету України;
2) за дорученням ВерховноїРади України контролює виконання Державного бюджету України за поквартальним розподіломдоходів і видатків відповідно до показників цього бюджету, в тому числі видатківна обслуговування внутрішнього і зовнішнього боргу України, витрачання коштів цільовихфондів;
3) перевіряє за дорученнямкомітетів Верховної Ради України використання за призначенням органами виконавчоївлади коштів загальнодержавних цільових фондів та коштів позабюджетних фондів іподає за наслідками перевірки Верховній Раді України висновки щодо можливостей скороченнявидатків за кожним фондом окремо та доцільності спрямування вилучених коштів нафінансування інших видатків Державного бюджету України;
4) контролює ефективністьуправління коштами Державного бюджету України Державним казначейством України, законністьі своєчасність руху коштів Державного бюджету України, в тому числі коштів загальнодержавнихцільових фондів у Національному банку України, уповноважених банках та кредитнихустановах України;
5) надає консультаціїорганам і посадовим особам, які обираються, затверджуються або призначаються ВерховноюРадою України, з питань витрачання коштів Державного бюджету України. У ході перевірокта аналізу стану економіки розробляє заходи щодо виявлення можливостей і нових джерелзалучення додаткових надходжень до Державного бюджету України і вносить відповідніпропозиції Міністерству фінансів України;
6) здійснює за дорученнямВерховної Ради України, комітетів Верховної Ради України контрольні функції щодофінансування загальнодержавних програм економічного, науково-технічного, соціальногоі національно-культурного розвитку, охорони довкілля та інших програм, що затверджуютьсяВерховною Радою України;
7) контролює інвестиційнудіяльність органів виконавчої влади, перевіряє законність та ефективність використанняфінансових ресурсів, що виділяються з Державного бюджету України на виконання загальнодержавнихпрограм;
8) проводить попереднійаналіз до розгляду на засіданнях комітетів та Верховної Ради України звітів Антимонопольногокомітету України про здійснення ним державного контролю за дотриманням антимонопольногозаконодавства, а також звітів Фонду державного майна України та посадових осіб,які обираються, призначаються або затверджуються Верховною Радою України, щодо ефективногоуправління майном, яке є основним національним багатством, власністю українськогонароду;
9) здійснює контрольза виконанням рішень Верховної Ради України про надання Україною позик та економічноїдопомоги іноземним державам, міжнародним організаціям, передбачених у Державномубюджеті України, за касовим виконанням Державного бюджету України Національним банкомУкраїни та уповноваженими банками;
10) перевіряє за дорученнямВерховної Ради України відповідно до свого статусу кошторис витрат, пов’язаних здіяльністю Верховної Ради України та її апарату, допоміжних органів і служб ПрезидентаУкраїни та апарату Кабінету Міністрів України, а також витрачання коштів державнимиустановами та організаціями, що діють за кордоном і фінансуються за рахунок Державногобюджету України;
11) готує і дає висновкита відповіді на звернення органів виконавчої влади, органів прокуратури і суду зпитань, що належать до її відання;
12) здійснює зв’язкиз контрольними органами іноземних держав та відповідними міжнародними організаціями,укладає з ними угоди про співробітництво.
Рахункова палата длявиконання поставлених перед нею завдань має повноваження:
1) здійснювати експертно-аналітичні,інформаційні та інші види діяльності, що забезпечують контроль за використаннямкоштів загальнодержавних цільових фондів, коштів позабюджетних фондів, за цільовимвикористанням фінансово-кредитних і валютних ресурсів під час здійснення загальнодержавнихпрограм;
2) проводити фінансовіперевірки, ревізії в апараті Верховної Ради України, органах виконавчої влади, Національномубанку України, Фонді державного майна України, інших підзвітних Верховній Раді Україниорганах, а також на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від формвласності у тій частині їхньої діяльності, яка стосується використання коштів Державногобюджету України;
3) перевіряти в органахі на об’єктах, зазначених вище у пункті 2, грошові документи, бухгалтерські книги,звіти, плани, кошториси витрат та іншу документацію щодо фінансово-господарськоїдіяльності, а також здійснювати перевірку касових операцій з готівкою та ціннимипаперами, матеріальних цінностей, їх обліку, зберігання і витрачання;
4) отримувати відкерівників установ та організацій, що перевіряються, всю необхідну документаціюта іншу інформацію про фінансово-господарську діяльність;
5) отримувати відНаціонального банку України, уповноважених банків та інших кредитних установ необхіднівідомості про здійснювані ними операції та стан рахунків установ і організацій,які перевіряються, від інших підприємств і організацій — довідки, копії документівщодо операцій і рахунків цих підприємств та організацій;
6) організовуватиі проводити оперативний контроль за використанням коштів Державного бюджету Україниза звітний період;
7) проводити комплексніревізії і тематичні перевірки окремих розділів і статей Державного бюджету України,у тому числі бюджетів загальнодержавних цільових фондів;
8) проводити експертизупроектів Державного бюджету України, а також проектів законів та інших нормативнихактів, міжнародних договорів України, загальнодержавних програм та інших документів,що стосуються питань Державного бюджету і фінансів України;
9) здійснювати аналізі дослідження порушень і відхилень бюджетного процесу, готувати і вносити до ВерховноїРади України пропозиції щодо їх усунення, а також щодо удосконалення бюджетногозаконодавства в цілому;
10) готувати і подавативисновки до Верховної Ради України та її комітетів щодо виконання Державного бюджетуУкраїни, у тому числі доходів і видатків загальнодержавних цільових фондів, фінансуваннязагальнодержавних програм за звітний рік;
11) направляти матеріалиперевірок, ревізій та обстежень Кабінету Міністрів України, відповідним центральниморганам виконавчої влади, Національному банку України, Фонду державного майна України,підприємствам, установам і організаціям для розгляду і вжиття необхідних заходів;
12) порушувати перед Верховною Радою України,Президентом України, а також органами виконавчої влади клопотання про притягненнядо відповідальності посадових осіб, винних у порушенні вимог чинного законодавстваУкраїни, внаслідок чого завдано матеріальної шкоди державі;
13) залучати до проведення перевірок, ревізійта обстежень на договірних засадах кваліфікованих спеціалістів і фахівців-експертівз інших установ і організацій, а також працівників інших державних контрольних,податкових і правоохоронних органів з оплатою їх праці в необхідних випадках зарахунок власних коштів;
14) у разі виявлення під час перевірок, ревізійта обстежень фактів привласнення грошей і матеріальних цінностей, інших зловживаньпередавати матеріали перевірок, ревізій та обстежень до правоохоронних органів зінформуванням про це Верховної Ради України.
Щоб в більшому обсязі зрозумітиперераховані повноваження, розглянемо, наприклад, п.10 повноважень Рахункової палатиУкраїни. Оскільки Верховна Рада України щорічно приймає державний бюджет, а отжеі звіт про виконання попереднього бюджету. Однак, звіт про виконання бюджету розглядаєтьсябез попереднього заслуховування кожного контролера Рахункової палати, за яким закріпленіконкретні статті державного бюджету. Зі звітом, як правило, може виступити ГоловаРахункової палати, що не здійснює контрольних заходів з перевірки формування тавиконання державного бюджету. Саме головні контролери – директори департаментівРахункової палати — вправі здійснювати контроль виконання конкретних статей бюджету.Але вони теж не проводять конкретної перевірки виконання окремих статей державногобюджету, незважаючи на те, що саме вони несуть відповідальність за діяльність очолюванихними напрямів [1; ст. 14 ]. До речі, з метою реалізації поставлених перед Рахунковоюпалатою завдань в її складі діють наступні департаменти, що забезпечують такі напрямидіяльності: (контроль видатків на державне управління та національну безпеку; контрольвидатків на економічну діяльність держави; контроль використання коштів Пенсійногофонду, державних цільових бюджетних та позабюджетних фондів; контроль видатків насоціальну сферу; контроль та аналіз бюджетного процесу; контроль та аналіз видатківбюджетів; контроль банківських та міждержавних фінансово-економічних операцій; контрольвидатків промисловості та енергетики; правове забезпечення діяльності Рахунковоїпалати).
Перевірку виконання окремихстатей державного бюджету здійснюють інспектори Рахункової палати. Тільки вони виходятьна місце з посвідченням на право перевірки і програмою контрольних заходів, яказатверджена головним контролером. Враховуючи це, слід акцентувати, що така практиказнеособлює державний фінансовий контроль, породжує безвідповідальність посадовихосіб. Лише конкретне законодавче щорічне закріплення розділів державного бюджетуза кожним контролером Рахункової палати розв’яже цю проблему.
Вимоги керівників Рахункової палати та посадовихосіб її апарату, пов’язані з виконанням ними своїх службових обов’язків, є обов’язковимидля всіх державних органів, підприємств, установ і організацій незалежно від формвласності і підпорядкованості.
Отже, можна зробити висновки, що Рахунковапалата України виконуючи покладені на неї функції, користуючись для цього наданимивладними повноваженнями, виконує свою роботу. Проте не слід забувати про людськийчинник, і як було сказано вище потрібно «щорічне закріплення розділів державногобюджету за кожним контролером Рахункової палати» щоб покращити фінансовий контрольта унеможливити питання свавілля в усіх сферах цього контролю.
Розділ4: Нормативно-правові акти Рахункової Палати
З метою створення належних умов для здійснення Рахунковою палатоюсвоїх функцій, Закон „Про Рахункову палату” передбачав надання їй ряду повноваженьімперативного характеру. Зокрема, статтею 12 Закону передбачалось надання Рахунковійпалаті права вилучати документи на об’єктах, що перевіряються – у разі виявленняв ході перевірки підлогів, підробок, привласнень або зловживань (аналогічними повноваженнямизаконодавство України наділяло органи дізнання та попереднього слідства); відповіднодо статті 31 Закону Рахункова палата мала право давати керівникам об’єктів, що перевіряються,обов’язкові до виконання приписи щодо усунення порушень у сфері фінансово-господарськоїдіяльності об’єкта перевірки; а у разі невиконання відповідних приписів – прийматирішення про зупинення операцій на рахунках об’єктів перевірок.
Проте варто відзначити, щорозгляд законопроекту „Про Рахункову палату” відбувався паралельно з розглядом проектунової Конституції, при цьому у кінцевому варіанті Основного Закону, підписаногоПрезидентом, не було враховано положення Закону „Про Рахункову палату”. Так, у статті98 Конституції передбачалось, що Рахункова палата є органом, який здійснює контрольлише за витрачанням (а не надходженням) коштів, причому – витрачанням коштів лишеДержавного бюджету, а не тих коштів, які перебувають поза межами коштів Державногобюджету (коштів Пенсійного та інших фондів, коштів органів місцевого самоврядування,отриманих як субвенції з Державного бюджету тощо).
Неузгодженість майже одночасноприйнятих Конституції та Закону „Про Рахункову палату” в подальшому дала підставиПрезиденту звернутись до Конституційного Суду України з поданням про невідповідністьКонституції України низки положень Закону „Про Рахункову палату”.
Конституційний Суд України визнавнеконституційними ті положення Закону, які закріплювали за Рахунковою палатою владно-розпорядчіповноваження – право давати обов’язкові до виконання об’єктами перевірок приписи,а також зупиняти рух коштів на рахунках об’єктів перевірок у разі невиконання цихприписів. Свою позицію орган конституційної юрисдикції аргументував тим, що здійсненняРахунковою палатою – органом, який має похідні від парламенту функції – владно-розпорядчихповноважень суперечить принципу поділу влади на законодавчу, виконавчу і судову.
Такий висновок КонституційногоСуду гостро поставив питання щодо того, яким чином Рахункова палата зможе реалізовуватипокладені на неї функції та чи не будуть ті організації з приводу яких буде проводитисьперевірка ігнорувати висновки діяльності Рахункової палати. На теперішній час, Рахунковапалата України може видавати такі нормативно-правові акти:
1. Постанови
2. Висновки
3. Узагальнення
4. Пропозиції
5. Звіти(перед Верховною Радою України)
Відповідно до ст.29 Закону України«Про Рахункову Палату» Рахункова палата за результатами проведених контрольних заходівнаправляє органам виконавчої влади, керівникам підприємств, установ і організацій,банків і кредитних установ, які перевірялись, постанови та висновки, затвердженіКолегією Рахункової палати, для відповідного реагування і вжиття заходів щодо усуненнявиявлених порушень, відшкодування збитків, завданих державі, поновлення правовогорежиму загальнодержавної власності та притягнення до відповідальності посадовихосіб, винних у порушенні законодавства України, безгосподарності та марнотратстві.
/> Постанови тависновки Колегії Рахункової палати повинні бути розглянуті у встановлений нею термін,але не пізніше ніж протягом 15 календарних днів з дня їх отримання.
/>Про заходи реагуванняна отримані постанови і висновки Колегії Рахункової палати вона повідомляється негайно.В необхідних випадках Рахункова палата може надавати консультації та роз’ясненняз питань застосування норм чинного законодавства України щодо об’єктів, на якихпроводився контроль.
/>У разі виявленняв процесі перевірок і ревізій привласнення грошових або матеріальних ресурсів, атакож виявлення фактів корупції та інших зловживань Рахункова палата зобов’язананегайно за рішенням її Колегії передати матеріали перевірок або ревізій до правоохороннихорганів та повідомити про це Верховну Раду України.
Рахункова палата систематичноаналізує підсумки планових і поточних контрольних заходів, узагальнює та досліджуєпричини і наслідки виявлених відхилень і порушень у процесі формування доходів тавитрачання коштів Державного бюджету України, зберігання та використання майна,що є об’єктами права державної власності, надання валютних і кредитно-фінансовихресурсів за їх цільовим призначенням.
/> У ході аналізуі узагальнення інформації, яку отримує Рахункова палата під час здійснення перевірок,ревізій та обслідувань, вона розробляє і подає Верховній Раді України пропозиціїпро удосконалення законодавчих актів, що регулюють бюджетні, фінансово-кредитні,цивільно-правові та інші відносини.[1; ст.29,30]
Що ж стосується звітів передВерховною Радою, то Рахункова палата звітує перед парламентом про свою діяльністьтрьома основними способами:
а) шляхом надсилання народнимдепутатам України бюлетенів із висновками про результати проведених перевірок іревізій, матеріалів перевірок;
б) шляхом подання на розглядпарламенту щорічного Звіту про свою діяльність;
в) шляхом надання відповідейна запити народних депутатів України, направлених Рахунковій палаті.
Щорічні звіти Рахункової палати,як правило, мають однакову структуру, яка включає:
а) узагальнення результатівконтрольної діяльності Рахункової палати;
б) результати реагування нависновки і рекомендації з боку підконтрольних об’єктів;
в) інформацію про організаційне,матеріальне та кадрове забезпечення Палати у звітному році.
Закон „Про Рахункову палату” не встановлюєчітких строків подання щорічних звітів та форм реагування парламенту на інформацію,викладену у звітах. Тому з 1998 року парламент не ухвалював жодних рішень за результатамирозгляду звітів РП. Також слід відзначити, що в окремі роки „повноцінні” звіти Палатоювзагалі не подавались. Зокрема, у 1998 році РП підготувала лише прес-реліз з викладомосновних результатів своєї діяльності, у 2006 році вона прозвітувала лише про використаннябюджетних коштів, виділених на її утримання у 2005 році (Звіт про діяльність РПза 2005 рік на розгляд парламенту внесений не був). Не висока ефективність в роботіз Верховною Радою пояснюється тим, що на відміну від міністерствта інших центральних органів виконавчої влади, в структурі Рахункової палати відсутнійструктурний підрозділ, відповідальний за взаємодію з парламентом на політичномурівні. Як правило, взаємовідносини Рахункової палати з парламентськими комітетами,керівництвом парламенту та фракціями здійснюються або на рівні керівництва РП івідповідних органів, або ж на рівні спеціалістів РП, які беруть участь у засіданняхпарламентських комітетів під час обговорення законопроектів, по яких Рахунковоюпалатою підготовлено експертні висновки. Разом з тим, Голова РП наділений значнимобсягом повноважень по забезпеченню діяльності РП, що не дозволяє йому постійновідволікатись на формальні та неформальні візити до керівників фракцій і груп, комітетів,окремих народних депутатів.
Отже, підсумовуючи все вищесказане можна зробитивисновок, що юридична сила нормативно-правових актів, які являють результатом діяльностіРахункової палати на місцях перевірок з початку створення була більшою за теперішню.Зокрема можна зауважити, що своїм рішення Конституційний Суд України виніс доситьінтересну тему для полеміки з приводу того чи можливе якісне реагування відповіднихоб’єктів перевірок на висновки Рахункової палати. Проте не потрібно забувати проте, що все ж засоби впливу у Рахункової палати залишились, а отже її робота повиннабути високо професіональною та суворо відповідати вимогам закону.
Висновки:
Виконавши курсовуроботу, та дізнавшись основні аспекти створення, організації і діяльності Рахунковоїпалати України, можна підвести підсумки, що Рахункова палата займає особливе місцев системі контролюючих органів держави, оскільки її діяльність не залежить від виконавчихорганів влади і їм не підпорядкована. Що вона має свою структуру та її діяльність(атакож принципи діяльності) чітко передбачені законом. Причомуслід зауважити про соціальну захищеність працівників Рахункової палати, яка в нашчас має дуже велике значення. [11]
Виконуючи покладені на неї функції, користуючисьдля цього наданими владними повноваженнями, виконує свою роботу лише за законом.Про якість роботи Рахункової палати України можна сказати багато, проте ще сім роківтому, в ході проведених фахівцями Рахункової палати(2001р.) контрольних заходів виявлено незаконне (в тому числі нецільове) й неефективневикористання коштів Державного бюджету України та загальнодержавних позабюджетнихфондів на загальну суму 3432,4 млн. грн. та 17,8 млн. дол. США. З цієї суми незаконно,в тому числі, за нецільовим призначенням використовувались 2141,3 млн. грн. та 4,7млн. дол. США, а неефективно – 1291,1 млн. грн. та 13,1 млн. дол. США. [6]
У своїй діяльності Рахункова палата видає нормативно-правовіакти, причому слід зауважити, що на початку свого створення юридична сила цих актівбула більшою за теперішню(рішенням Конституційного Суду надання Рахунковою Палатоюприписів забиралось з її компетенції), що може вплинути на сумлінність виконанняцих рішень суб’єктами нагляду.
Постає проблема щодо територіальних представництвпо Україні(нагадаю, що з 10 їх було відкрито лише 5); щодо не відпрацьованості механізмузвітування у Верховній Раді; щодо не закріпленості розділів державного бюджету закожним контролером, тощо. Всі ці чинники наочно показують сьогоднішню проблематикудіяльності Рахункової палати.
Отож, як бачимо, творінняУкраїни – вищий орган державного фінансового контролю Рахункова палата ствердився.Незважаючи на всі проблеми і труднощі, Рахункова палата України день за днем доводитьсвою дієздатність, щоразу демонструючи значні результати.
Список використаних джерел:
1. Закон України «Про Рахункову палату» від 11 липня 1996року, №315/96-ВР
2. Опришко В.Ф., Шульженко Ф.П.Правознавство. 767 с.
3. Опришко В. Ф. Міжнародне економічнеправо. 312с.
4. Савченко В. Я. Аудит. 322 с.
5. Свірко С.В. Організація бухгалтерськогообліку в бюджетних організаціях. 380 с.
6. Мазур Т. Рахункова палата України. Проблеми вдосконалення правового статусу//ЮридичнийЖурнал #8/2003
7. Постанова Верховної Ради України „Про створення територіальнихпредставництв Рахункової палати” від 15 червня 2004 року //
8. Постанова Кабінету Міністрів України „Питання створеннятериторіальних представництв Рахункової палати” від 18 листопада 2004 року № 1577//
9. Ю.Сколятний. Навколозакупівельний бедлам // Дзеркалотижня. – 2006. – № 14 (593).
10. КМУ „Про оплату праці Голови, заступників Голови тачленів Рахункової палати”, №519 від 30 червня 2005р.
11. Колодій А.М., Олійник А.Ю. Державне будівництво і місцевесамоврядування с.70
12. Звіт Рахункової палати за 2001 р.// затверджений постановоюКолегії Рахункової палати від 29 січня 2002 р., № 2-1