МНСТЕРСТВО ОСВТИ УКРАНИ ПРИКАРПАТСЬКИЙ УНВЕРСИТЕТмен Василя Стефаника КАФЕДРА Теор та стор держави права Курсова роботаз стор держави права зарубжних кранна тему Конституця США та реальн права громадян Виконала студентка I-го курсуюридичного факультетуВтерковська Ю.Д. Науковий кервникдоцент
Лсна .С. вано-Франквськ1999 ЗМСТ Стр. ВСТУП 3 РОЗДЛ 1 Розробка Конституц США та основн де 1. Розробка та прийняття Конституц США 1787 року 2. Конституця США про повноваження й порядок роботи Конгресу США 3. Конституця США про статус повноваження Президента США 4. Конституця США про Верховний суд 131.5.
Конституця США про федеративний устрй держави 15 РОЗДЛ 2 Поправки до Конституц США та розширення прав людини 1. Блль про права 2. Скасування рабства та забезпечення расово рвност 3. Встановлення рвност громадян за статтевою ознакою 4. Зниження вкового виборчого цензу 22 РОЗДЛ 3 Судовий захист прав свобод людини в
США 23 ВИСНОВКИ 29 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 30 ВСТУП Тема дано курсово роботи досить актуальною. Обравши шлях незалежного розвитку у серпн 1991 року, укранський народ поставив соб за мету створення правово держави, необхдним елементом яко е верховенство Конституц у правовому простор держави. Водночас надзвичайно важливим завданням подальшого розвитку укранського суспльства реальне забезпечення проголошених Конституцю прав и свобод людини.
У цьому зв язку вкрай необхдно вивчати як сторю становлення розвитку кнституцйного ладу сучасних високорозвинутих кран, так сучасний стан дотримання в цх кранах прав людини. Метою дано роботи аналз змсту Конституц США та характеристика приписв, пов язаних з правами громадян. Як вдомо, американский народ живе за нормами сво конституц вже понад 200 рокв, майже не змнючи , що свдчить про оптимальнсть вихдних положень. Не тльки професоналзм та грамотнсть вдзначають авторв цього юридичного документу. В ньому сконцентрован знання, мудрсть та культура останх столть розвитку людства, революцйна непримиренсть першопроходцв суспльства вльних, високе почуття справедливост. Статт Конституц США мстять читк формулювання, що виключа можливсть трактувати х по рзному. Як наголошував голова Верховного Суду США Дж. Маршалл, протягом 200 рокв Конституця США спрямовувала розвиток урядових нституцй, створюючи засади для полтично стабльност, ндивдуально
свободи, економчного зростання й суспльного прогресу. Врядування у Сполучених Штатах. Нарис. нформацйне агенство Сполучених Штатв, 1989. С. 6 В колишньому СРСР та в незалежнй Укран опублкова чимало наукових робт, присвячених Конституц США. В них Основний закон амеркансько держави розглядаться з точки зору зовншньо та внутршно полтики,
економики, юриспруденц т Проте бльша частина ц лтератури, тобто та, що була видана до кнця 80-х рокв, написана з позицй класового пдходу й комунистично методолог, отже показу амерканське суспльство расово та соцально нервност. Лише впродовж останнього десятирччя почали з являтися книги здебльшого переклади американських видань, як акцентують увагу на досягненнях правово системи США, на загально-людському характер американсько конституц як правово запоруки прав людини.
РОЗДЛ 1 Розробка Конституц США та основн де 1. Розробка та прийняття Конституц США 1787 року Формування США, як незалежно держави, охоплю порвняно невеликий сторичний вдрзок часу. З моменту утворення на територ сучасно держави перших колонй англйських переселенцв колонй в першй половин XVII ст. до юридичного оформлення США в дину федеративну державу псля прийняття Конституц в 1787 роц минуло дещо бльше, нж пвтора столття. Але саме в той перод були закладен пдвалини американсько державност, створен передумови для появи юридичного документа номер один в стор Сполучених Штатв Америки Конституц 1787 року. Процес розробки невддльний вд стор боротьби за державну незалежнсть, свободу обднання штатв в дину державу. В нй втлено традиц закладен ще першими поселенцями, як принесли на нов земл деали природного права, англйське загальне право, суд присяжних засдателв нш прогресивн правов нститути того
часу, управлння, що стали першоосновою при формуванн колональних органв. Так, вже в перод становлення перших колонй, неодмнною умовою вважалося визнання свободи релг, невтручання влади в справи культу, право громадян вибирати посадових осб, носити зброю, створювати по свой вол вйськов загони, брати участь в оподаткуванн т.д. З течю часу, в процес змцнення колонй х боротьби за незалежнсть, зароджуться розвиваться специфчна американська практика компромсв, що зграла згодом виршальну роль
в процес прийняття Конституц 1787 року. Суть полягала в тому, що при спльному розгляд полтичних питань штатами нердко приймалися компромсн ршення, що вдповдають, насамперед, мркуванням рацональност практично корист для сторн навть якщо ця користь вступала в суперечнсть мркуванням снуючо морал. Наприклад, традицйно республканська, промислова Пвнч пшла на вйськовий союз з рабовласницьким, плантаторським Пвднем, коли цього зажадали нтереси боротьби з британським пануванням.
У ход спльно збройно боротьби за незалежнсть, що тривала з 1775 по 1783 рк, що перетворилася у свордну буржуазну революцю, яка лквдувала багато феодальних пережиткв, штати пройшли шлях вд добровльного вйськового союзу до конфедерац, створено в 1781 роц.Необхдно зазначити, що в цей перод були створен юридичн документи, що вплинули не тльки на хд подй того часу, але на розвиток американських демократичних традицй в майбутньому. Це, передусм, Деклараця незалежност Сполучених Штатв 1776 року, головним автором яко Т. Джефферсон, а також Статт Конфедерац 1781 року, що стали фактично першою Конституцю новоутвореного мждержавного союзу Деклараця незалежност проголошувала, що люди за свою природою однаковою мрою вльними й незалежними, вся влада перебува в народ та твориться народом, а правител слугами народу та несуть перед ним вдповдальнсть. У ст. 3 Декларац було закрплено право народу на змну уряду, його повалення, якщо вн буде дяти всупереч нтересам народу.
Ункальною особливстю Декларац було положення про те, що свобода друку одним з оплотв вол взагал, вона нколи не може бути обмежена нким, крм деспотичного уряду 11 История государства зарубежных стран. Ч. 2. М. изд-во МГУ, 1991. С. 35 Не можна не пригадати в звязку з цим перший проект федерац, створений ще в 1748 роц Б. Франклном. Вс ц документи значною мрою вплинули на змст
Конституц 1787 року. Таким чином закладалася юридична база. А тим часом необхднсть прийняття ново Конституц в процес снування конфедерац ста все бльш очевидно.Гамльтон запропонував направити всм штатам звернення з закликом збратися у травн 1787 року на конвент, щоб привести у вдповднсть з насущними потребами союзу конституцю федерального уряду .11 История США. Т. 1. М 1987. С. 185. Час показав низьку життздатнсть уразливсть цього державного утворення.
Економчн потреби капталзму, що стрмко розвивався, внутршн зовншньополтичн нтереси крани вимагали створення бльш мцного союзу, який мг би забезпечити диний економчний простр, полегшити рушення товарв, колонзацю нових земель, змцнити обороноздатнсть, пдняти мжнародний авторитет. Слабксть центрально влади тала в соб ншу небезпеку. Загострення соцально напруженост псля закнчення визвольно вйни, невдоволення в арм народ полтикою, що проводилася урядом Конфедерац, загрожували внутршнм вибухом у кран зсер. Влада розумла обмеженсть свох можливостей протистояти цьому вибуху. Полтичн змни назрли, х необхдно було втлити в життя. Правлячими колами було прийняте ршення подолати кризу, що наближаться шляхом змни державного устрою об днаних колонй. У цьому процес зграти виршальну роль була покликана нова
Конституця, що закрпила федеративний устрй крани. Американська конституця була розроблена прийнята Конституцйним конвентом у Фладельф травень – вересень 1787 року, в якому взяли участь 55 делегатв вд 12 штатв. 22 Современные Соединенные Штаты Америки Энцикл. справочник. М. Политиздат, 1988. С. 48 Головував на цьому конвент Дж. Вашингтон. Безпосередню участь в розробц тексту
Конституц взяли провдн юристи громадськ дяч держави Д. Медисон, Т. Джефферсон, Б. Франклн, А. Гамльтон нш. Основоположним принципом конституц був проголошений принцип подлу влади, який передбача органзацйну незалежнсть трьох глок державно влади – законодавчо, виконавчо, судово розмежування функцй мж ними. Аналзуючи сторичний досвд, автори Конституц прийшли до висновку що якщо в одному орган або у одн особи
зосереджуеться вся повнота влади, то це неминуче веде до виникнення тиран. Щоб цього не сталося, влада повинна бути роздлена мж рзними органами держави таким чином, щоб вони взамно контролювали стримували один одну. У результат кожна з глок влади отримувала значну незалежнсть. Особливу увагу при розробц конституц було звернено на створення дйово системи взамних стримань противаг. Джеймс Медсон, один з головних архтекторв Конституц
США, з цього приводу говорив, що доки органи державно влади не будуть повязан переплетен до тако мри, щоб надати кожному з органв конституцйний контроль над ншими, максимально необхдний рвень подлу, як суть вльного уряду, нод на практиц не зможе бути органзований належним чином. 11 Д. Карпентэр. Познаем Америку. С Пб 1995. С. 28. Фундаментальною основою державно-територального устрою США був проголошений принцип федералзму, який визначив правовий статус гарант рвноправност субктв федерац, а також основи розмежування повноважень предметв ведення федеральних органв влади органв влади штатв. Конституця не лквдувала адмнстративну , частково, полтичну автономю штатв, але протиставила й сильну центральну владу. Таким чином, Конфедераця перетворювалася в федерацю. Легтимною в держав формою правлння була вибрана президентська республка.
Депутати конвента прийшли до висновку, що саме така форма правлння найбльш вдповда принципу подлу влади, нтересам розвитку крани. Вони пдтримали авторв Конституц в х прагненн чтко визначити через основний закон крани, що фактично Сполучен Штати Америки як х федеральн органи управлння.Ц основн положення лягли в основу вироблено конвентом Конституц. Пдсумком роботи конвента став гранично короткий за обсягом мний за змстом юридичний документ,
що складаться з преамбули семи статей, ункальнсть якого поляга в тому, що проснувавши бльше як 200 рокв, вн сьогодн основним законом США. 1.2. Конституця США про повноваження й порядок роботи Конгресу США За Конституцю 1787 року повноваження законодавчо влади надаються Конгресов Сполучених Штатв, який складаться з Сенату й
Палати представникв 11 Конституця США Д.П. Карр. Конституця Сполучених Штатв Америки Посбник для всх Пер. з англ. О.М. Мокровольського. К. Веселка, 1993. С. 133 Обидв палати дстали рвн права в тому, що стосуться законодавчо нцативи прийняття законв. У компетенцю Конгресу увйшли наступн питання ст. 1, разд.8 встановлення стягування мита, податкв, акцизних зборв турбота про загальний добробут спльну
оборону США одномантнсть податкв, податей акцизних зборв на всй територ США одержання позик вд мен держави питання зовншньо торгвл одномантне тлумачення законв на всй територ федерац карбування монети поштова служба заснування судв, пдлеглих Верховному суду оголошення вйни набр утримання арм придушення виступв, що порушують встановлений законом порядок, нш. Крм того, до повноважень Конгресу увйшли затвердження державного бюджету, ратифкаця мжнародних договорв, пдписаних президентом, призначення на найважливш державн пости. Останнй пункт вимага уточнення. Втлюючи в життя систему взамних стримань противаг, Конституця дала сенату повноваження затверджувати призначених президентом мнстрв членв уряду. Але псля того, як сенат да свою згоду на призначення, вн вже не може виусунути х з свох поств вираженням недовря або осуду. Таким чином, законодавча влада позбавляться можливост напряму впливати на роботу
уряду. Система стримань противаг д всередин самого Конгресу. Це стосуеться процедури прийняття законв, складу палат, системи виборв членв Конгресу. Так, при обговоренн законопроекту, схваленого одню з палат, нша може пропонувати поправки до нього. тльки псля того, як законопроект пройде обидв палати, вн надходить Президенту крани. У раз схвалення, Президент пдпису законопроект в десятиденний термн якщо
Президент не ухвалив някого ршення по законопроекту, то вн ста законом без його пдпису, а у раз незгоди – надсила блль з своми запереченнями в ту палату, з яко вн надйшов Псля цього вдповдна палата знов розгляда законопроект з поправками президента. Якщо Блль з поправками набира 23 голосв в обох палатах, вн ста законом. Так забезпечуться вплив президента на законодавчу владу.
Що стосуться системи виборв складу палат, то бльш консервативний, професйний по складу сенат був спочатку задуманий, як альтернатива, противага всенароднй палат представникв, що обиралася населенням штатв кожн 2 року. Члени сенату аж до 1913 року обиралися парламентами штатв, причому склад його повнстю оновлються за 6 рокв по третин депутатв в 2 роки. Все це давало сенату деяку незалежнсть вд виборцв можливсть, при необхдност, заблокувати популстськ ршення палати представникв. Двопалатна структура Конгресу США була передбачена також з метою забезпечення пропорцйного представництва штатв в законодавчих органах. Густонаселен штати мали явну перевагу перед малонаселеними при виборах в палату представникв. сенат, в якому кожний штат мав двох представникв, незалежно вд числа виборцв, зрвнював шанси малих штатв з великими. Рзн пдходи до призначення кервникв палат. Палата представникв обира спкера, а в сенат головою автоматично вце-президент.
Необхдно також зазначити, що Конституця заклала механзм зворотнього впливу субктв федерац на законотворчу дяльнсть Конгресу. Федеральн закони, надходячи на ратифкацю в парламенти штатв, набирають чинност на всй територ крани тльки псля того, як необхдна бльшсть на той перод девять з тринадцяти штатв ратифкують його. 1.3. Конституця США про статус повноваження Президента США Головою виконавчо влади США президент. Конституця обднала в його особ главу держави уряду.
Йому ж вврялося верховне командування Збройними Силами. Як глава держави, президент репрезенту Сполучен Штати на мжнароднй арен, пдпису мжнародн угоди, здйсню кервництво внутршньою зовншньою полтикою держави. Як глава уряду, президент форму його органи, признача мнстрв з згоди сенату, керу роботою федерально виконавчо влади, може звльнити з посади будь-якого члена уряду. У свой дяльност президент не залежить вд того, як буде прийнята полтика, що проводиться ним в
конгрес, за винятком випадкв, коли здйснення ц полтики було б неможливе без його сприяння асигнування, висновок мжнародних договорв, законодавство, призначення на важлив пости. Президент не пдзвтний конгресу, що забезпечу йому свободу дй. Однак, слдуючи принципу подлу влади, конституця позбавила президента власно законодавчо нцативи право представляти палатам готовий законопроект. Президент ма право накладати вето на будь-який законопроект, прийнятий обома палатами, вдправляти його на допрацювання з своми запереченнями в ту палату з яко вн надйшов. З ншого боку, Конституця встановлю, що президентське вето може бути спростоване квалфкованою бльшстю обох палат. Президент не ма повноважень розпустити жодну з палат Конгресу. У свою чергу, для усунення президента Конституця вимага обгрунтованого обвинувачення в зрад, хабарництв або нших важливих злочинах. Обидв палати мають повноваження збудити процедуру мпчмента.
Але питання про вдсторонення вд влади президента виршу сенат пд головуванням Верховного судд двома третинами голосв присутнх. У результат, президент конгрес були позбавлен можливост втручатися в справи один одного напряму, що забезпечу х незалежнсть один вд одного. Можна сказати, що президент ма непрямий вплив на Верховний суд в тому план, що вн признача його членв. Але оскльки вони призначаються довчно, вс, у тому числ й президент
США, зобов язан пдкорятися ршенням Верховного суду, то ста очевидним те, що система взамних стримань противаг працю тут. Принципово важливим положення Конституц про порядок, строки виборв термн повноважень президента. Оскльки автори Конституц не врили, що народ зможе зробити мудрий вибр, Президент обираться не прямо, а вибрниками, яких обирають т, хто ма право голосу, з усх штав ст. II, р. I попр. XII. Ця система нколи не працювала так, як задумували укладач
Конституц, адже фактично вд самого початку вибрники були суто номнальними дячами, що тльки фксували на папер вибр народу. 11 Д. П. Карр. Конституця Сполучених Штатв Америки Посбник для всх Пер. з англ. О.М. Мокровольського. К. Веселка, 1993. С. 14 Вибрники подавали голоси за допомогою бюлетенв. Проходив той, за кого була подана бльша кльксть голосв вибрникв. Повноваження президента були обмежен чотирма роками, але йому не заборонялося домагатися переобрання на новий термн. 1.4. Конституця США про Верховний суд Важливу роль Конституця вдводила судовй влад. Вона надала й право розглядати вс закони крани лише у вдповдност з загально-союзною Конституцю та конституцями штатв. 11 . А. Мшина та н. Всесвтня сторя Епоха становлення сучасно цивлзац кнець
XV початок XX ст. ст. К. Генеза, 1994. С. 329 При розгляд ц частини Конституц члени Установчого конвенту пропонували надати Верховному федеральному суду повноваження вищо судово нстанц США. Вн повинен був отримати право перегляду законв, прийнятих Конгресом при х невдповдност Конституц, але не як наглядова нстанця, а в звязку з певними судовими справами,
що перебувають в його виробництв. Таке право Верховний суд повинен отримати вдносно законв, прийнятих парламентами штатв постанов судв штатв. Однак, ц положення в Конституцю не увйшли. Побоюючись протид штатв, вд ршення яких залежала доля само Конституц, розумючи, що вони не потерплять втручання федерац в х внутршн справи, включаючи законодавство суд, члени Конвента знов пшли на компромс, вдклавши розвязання цього питання до кращих часв.
По Конституц 1787 року ст. 3 судова влада федерац повинна була тягнутися на вс т справи, що виникають на основ ц Конституц, законв Сполучених Штатв, мжнародних угод, що укладен чи будуть укладен Сполученими Штатами на вс справи, що стосуються послв, нших повноважних представникв та консулв на вс справи адмралтейства та нш морськ справи, в яких Сполучен Штати стороною на вс спори мж двома чи бльше штатами, мж штатом громадянами ншого штату, мж громадянами
рзних штатв, мж громадянами одного штату за позовами про земл, дарован рзними штатами, а також мж штатом чи його громадянами та чужоземними державами, громадянами чи пдданцями. 22 Конституця США Д. П. Карр. Конституця Сполучених Штатв Америки Посбник для всх Пер. з англ. О. М. Мокровольського. К. Веселка, 1993. С. 143 Крм цього, до федерально юрисдикц були вднесен спори мж палатами, тяжби мж громадянами рзних штатв деяк нш позови, що стосувалися федерац загалом. Члени Верховного суду призначаються Президентом США довчно. Цим досягаться незалежнсть судово влади вд законодавчо виконавчо. Питання про практичне створення ново судово органзац США про закрплення повноважень Верховного суду було розглянуто серед основних питань першим
Конгресом США. В результат був ухвалений Закон про судоустрй 1789 року. Як було задумано при розробц Конституц, повернувшись до питання про верховний конституцйний нагляд, Конгрес надлив Верховний суд США правом скасування будь-якого закону, як федерального, так штатного, якщо буде визначено, що цей закон суперечить розпорядженням принципам Конституц ст. 25 Закону про судоустрй. Бльш того, Верховний суд отримав повноваження видавати розпорядження,
обовязков для органв виконавчо влади, включаючи президента мнстрв ст. 13 Закону про судоустрй. Це положення суперечило конституцйному принципу подлу влади, оскльки ставило Верховний суд над Конгресом президентом. Необхдно зазначити, що пзнше це перекручення було усунено самим Верховним судом в ход слухання справи Марбор 1803 року. У результат, пожертвувавши ст. 13, Верховний суд закрпив за собою повноваження, викладен в ст.
25 Закону про судоустрй. Вдтод до цього часу Верховному суду належить остаточне право трактувати Конституцю, тобто говорити, що правом крани що перебувае в суперечност з ним. Ршення Верховного суду остаточним обговоренню не пдляга. Першим конгресом була також розроблена структура федерального судоустрою. Було виршено, що поряд паралельно з судами штатв буде функцонувати федеральна судова система, що складаться
з районних окружних судв на цей перод х кльксть була визначена в 30 районних 3 окружних судах. Останн були надлен апеляцйною владою вдносно перших. 1.5. Конституця США про федеративний устрй держави Урегулювання вдносин мж штатами, як суб ктами федерац, з одного боку, центральною владою з ншого, виявилося навряд чи не найважчою справою Конституц. Розвиваючись спочатку як англйськ колон, потм як незалежн держави , нарешт, як члени конфедерац, кожний штат мав сво особливост державного устрою, тльки йому властив традиц. Неоднордн були штати по соцальному расовому складу населення. сторично склалося так, що дворяни-емгранти поселялися на пвдень вд рки Потомак, а селяни ремсники на пвнч вд не. У результат на пвдн виникали велик плантаторськ господарства, що обслуговувались руками негрв-рабв, а на пвноч розвивалися фермерськ господарства, зароджувалися капталстичн вдносини.
На Пвноч переважали республканськ традиц, дяло щось на зразок парламенту колонй, що вибирав губернатора. На Пвдн панували монархчн порядки, губернатор призначався королем. Проте, штати пшли на обднання. Необхднсть подбного кроку була усвдомлена спочатку для спльно боротьби за незалежнсть, а згодом з метою економчних полтичних вигд. Виршальну роль в цьому процес зграла Конституця США 1787 року.
Спираючись на принцип дуалстичного федералзму, Конституця встановлю сферу винятково компетенц Федерац шляхом перелку питань, по яких закони може видавати тльки Федераця. Вс нш питання були вднесен до ведення субктв федерац. Крм того, Конституця передбача обмеження повноважень Конгресу ст. 1, розд. 9, влади штатв ст. 1, розд. 10 окремо розгляда питання
Штати союзний уряд ст. 4. З практики застосування Конституц США можна видлити а сферу повноважень, що спвпадають тобто, що входять в компетенцю федерац, штатв податки, позики, судова система, банки т.д. б сферу, де заборонен д федерац, штатв оподаткування експропрйованих товарв, дарування дворянських титулв, пзнше рабовласництво в сферу, де заборонен д федерац введення прямих податкв, неоднакових непрямих податкв, надання привлев в област торгвл одному штату на збитки ншому, змна кордонв штатв без х згоди, пзнше обмеження застосування Блля про права г сферу, де заборонен тльки д штатв вступ в мжнародн договори, прийняття законв, що порушують договрн зобовязання, позбавлення громадян рвного правового захисту, порушення федерально конституц невиконання федеральних законв. У повноваження штатв були включен органзаця власного уряду вс мсцев справи, в тому числ полця суд, карне, цивльне процесуальне законодавство, торгвля всередин штату робоче законодавство,
власн Збройн Сили. Конституця дозволила уряду федерац вйськове втручання у внутршн справи штатв для придушення актв заколоту безладдя. Таким чином були розмежован сфери дяльност федеральних мсцевих органв влади, визначен сфери, де ршення федеральних органв мали проритет над ршеннями магстратур. Згдно ст. Конституц, ршення про прийняття в союз нових штатв прийма Конгрес. Головним арбтром, що виршу будь-як спрн питання мж федеральними органами влади штатами, а також
мж самими субктами федерац, Конституця визначила Верховний суд. Надал днсть федерац в США зазнала серйозного випробування пд час Громадянсько вйни 1861-1864 рр. мж рабовласницьким Пвднем промисловою Пвнччю. Але, внаслдок перемоги Пвноч, федеративний устрй крани був не тльки збережений, але змцнений. Ршенням Верховного суду в 1868 роц федераця була проголошена нерозривним союзом, право
сецессии виходу було знехтувано. Так була остаточно закрплена роль принципу федералзму, як стаблзуючого чинника в житт суспльства, основи дност нац, державного устрою США. РОЗДЛ 2 Поправки до Конституц США та розширення прав людини 2.1. Блль про права Вже при ратифкац Конституц законодавч збори штатв пд тиском народу вимагали доповнити статтями про права свободи громадян. Вони ставили виконання цих вимог як обовязкова умова набирання чинност Конституц. Тиск широких верств населення, а також вплив Велико Французько революц примусили законодавця до прийняття перших дванадцяти поправок до конституц Блль про права , як набрали чинност в 1789 роц. По конституцйному Бллю про права вдповдно до рзних спецальних положень законв приватн особи захищен вд певних видв дискримнац. Багато з цих положень, наприклад, укладен в Першй поправц вдносяться до питань свободи слова, а положення
Четверто поправки, що стосуються захисту вд необгрунтованих обшукв конфскацй, забороняють втручання держави в певн сфери ндивдуально активност. Ц положення, звичайно здйснюван за допомогою судового захисту, виражають прихильнсть де про те, що конкретн ндивдуальн свободи свобода самовираження, вросповдання та нш, що направлен проти необгрунтованих втручань уряду в приватне життя, стотними елементами вльного суспльства. Ц заходи захисту приватного життя звичайно обднуються пд термном цивльн свободи .
Також захищен Конституцю США, федеральними законами законами штатв, ндивдуальн права на однакове вдношення до всх громадян, незалежно вд хнх ндивдуальних особливостей. Ц заходи захисту, звичайно узагальнен пд назвою цивльн права , виражають прихильнсть до того, що певн критичн ршення, що впливають на ндивдуальн можливост матеральне благополуччя, приймаються не на основ ндивдуальних особливостей, як безвдносними не справедливою основою в вдносинах з окремими ндивдуумами.
Ц заходи захисту цивльних прав вд подбно дискримнац снують як в Конституц США, так в Конституцях окремих штатв, а також у безлч федеральних штатних законодавчих актв, як були прийнят протягом багатьох рокв у вдповдь на окрем види дискримнац. Розглянемо основн Права людини, закрплен в перших десяти поправках до Конституц США. Збереження свободи вросповдання релгйно одним з самих старих найбльш важливих компонентв особисто свободи. Таким чином, гарантя свободи вросповдання Перша поправка важливим компонентом цивльних прав. Знову ж важливсть тако свободи доведена сторю людства, починаючи з Велико харт вльност 1215 рк. Релгйн свободи мстять в соб як мнмум два важливих пересчних принципи свободу вросповдання недоведенсть релг. Щоб уникнути втручання в свободу вросповдання одночасно зберегти сумснсть
з основними причинами, що вдносяться до недоведеност релг, важливо, щоб Уряд не вддавав переваги як нерелгйнй доктрин, так яко-небудь певно релг. Повний захист релгйно свободи може зажадати сильних ефективних норм цивльного права, що захищають вд дискримнац по полтичних мотивах. Необхдним елементом у взамовдносинах уряду з своми громадянами забезпечення функцонування карного судочинства. Захист справедливост цлснсть судочинства необхдний елемент верховенства
права. Велика хартя вльност численн блл про права протягом стор людства свдчать про важливсть тако справедливост. Звичайно, Четверта, Пята, Шоста Восьма поправки Блля про права до Конституц Сполучених Штатв Америки прямо вдносяться до питання справедливост пд час проведення карних процесв, включаючи вимоги, що вдносяться до обшуку вилучення Четверта поправка захист проти покарання за одну ту ж провину проти самообвинувачення
Пята поправка право на швидкий вдкритий суд за участю неупередженого жур присяжних, право бути пронформованим про вс обвинувачення, право протистояти ворожому свдку, право на належний процес для виклику свдкв право на допомогу адвоката Шоста поправка заборона надмрно застави або штрафу, а також брутального незвичайного покарання Восьма поправка.Можливо, найбльш важливою гарантю захисту особистих прав вд держави в карному суд презумпця невинност. Так само право Habeas corpus апеляцйний розгляд вироку по карнй справ справедливе виголошення вироку по карнй справ, подальше виголошення вироку, подальше поводження з засудженим життво важливим. Важливе значення ма той факт, що карний процес не може бути полтизований або використаний для покарання полтичних дисидентв. 2.2. Скасування рабства та забезпечення расово рвност Вс громадянськ й полтичн права людини, проголошен Бллем про права 1791 р на початок 60-х рокв тльки на особисто вльне населення США. Водночас цлковито безправними були негри-раби, що обробляли плантаторськ
латифунд у штатах Пвдня мали юридичний статус власност плантаторв. 1861-1865 рр. стали часом криваво Громадянсько вйни мж противниками й прибчниками рабовласництва. Перших аболцонств очолював президент США А.Лнкольн, друг ж, утворивши Конфедерацю пвденних штатв, фактично вийшли з складу США. 22 вересня 1862 р. Лнкольн опублкував Прокламацю про скасування рабства з 1 счня 1863 р. без жодного
викупу Прокламаця була актом величезного прогресивного значення. Сам Лнкольн сказав про звльнення рабв В ньому вся моя душа 11 Новая история стран Европы и Америки Первый период Учеб. Для студентов вузов, обучающихся по спец. История Г.Л. Арш, В.С. Бондарчук, Л.И. Гольман и др. Под ред.
А.В. Адо. М. Высш. шк 1986. С. 498 Перемога Пвноч у Громадянськй вйн уможливила прийняття Конгресом США у 1865 р. 13-о поправки до Конституц, яка наголошувала Н в Сполучених Штатах, н в будь-якому ншому мсц, на яке поширються х юрисдикця, не повинн снувати н рабство, н примусов роботи, окрм випадкв покарання за злочин, за сконня якого винного належним чином засуджено.
22 Конституця США Карр Д.П. Конституця Сполучених Штатв Америки Посбник для всх Пер. з англ. О.М. Мокровольського. К. Веселка, 1993. С. 150. Наступним кроком у забезпеченн расово рвност в американському суспльств стало прийняття 14-о поправки до Конституц в 1868 р. Дана поправка мала на мет закрплення результатв Громадянсько вйни. Вона складаться з 5 роздлв, 3 з яких безпосередньо стосуються прав людини. 1-й роздл мстить чотири положення визначення американського громадянства, заборона штатам обмежувати привле й пльги громадян США, застосовувати санкц проти людини без належно правово процедури, вдмовляти громадянам у рвному захист законв. 2-й роздл спрямований на упередження дискримнац звльнених рабв на виборах. 3-й роздл обмежуе право учасникв антиурядових виступв посдати посади в державному апарат й бути вибрниками президента. 11 Современные Соединенные
Штаты Америки Энцикл. справочник. М. Политиздат, 1988. С. 53. Звльнен чорн американц взяли участь у виборах конституцйних конвентв у пвденних штатах у 1868 р. Конвенти розробили нов конституц цих штатв, як проголосили перебудову правово системи пвденних штатв на засадах рвност прав громадян за расовою ознакою. У 1870 роц була прийнята 15-та поправка, яка забороня обмежувати право голосу громадян за ознакою раси,
кольору шкри або у зв язку з колишнм перебуванням у рабств. 22 Там же Проте реальне забезпечення рвност прав чорних американцв з блими розтяглося в час аж до кнця 60-х рокв ХХ ст. 2.3. Встановлення рвност громадян за статтевою ознакою. Наприкнц ХIХ на початку ХХ ст. важливою проблемою, що свдчила про недосконалсть правового забезпечення прав людини в американському законодавств, залишалося збереження статтвого цензу для участ у виборах
брати участь у них мали право лише чоловки. Подальше залучення жнок до громадського життя, зокрема, спричинене бльшою, нж у попередн часи участю х у суспльному виробництв, а також зростання фемнстського руху, пригорнули увагу законодавцв до дано проблеми. Результатом розгляду в Конгрес США стало прийняття 19-то поправки до Конституц у 1920 р. Дана поправка наголошуе Право громадян Сполучених Штатв на участь у виборах не повинне заперечуватися з огляду на х стать як Сполученими Штатами, так окремими штатами. 33 Конституця США Д. П. Карр. Конституця Сполучених Штатв Америки Посбник для всх Пер. з англ. О.М. Мокровольського. К. Веселка, 1993. С. 153. 19-та поправка вдграла значну роль у процес реального забезпечення рвност
прав громадян США безвдносно до х стат, посприяла пднесенню рол жнок у державному й громадському житт, а зрештою, х бльшй соцальнй захищеност. 2.4. Зниження вкового виборчого цензу Поправка 16-та 1971 р. знизила вковий виборчий ценз до 18 рокв. Виборчим правом володють громадяни США обидвох статй, як досягли 18-рчного вку до дати рестрац вибрникв та як проживають в конкретному штат або на територ певно виборчо дльниц на протяз певного часу для президентських
виборв 30 днв, для всх нших виборв , в залежност вд законв вдповдного штату, вд трьох мсяцв до одного року. Громадяни Сполучених Штатв, що досягли всмнадцятилтнього чи старшого вку, не повинн позбавлятися виборчих прав чи обмежуватися в них Сполученими Штатами з огляду на хнй вк. 11 Д. П. Карр. Конституця Сполучених Штатв Америки Посбник для всх Пер. з англ. О.М. Мокровольського.
К. Веселка, 1993. С. 157. РОЗДЛ 3 Судовий захист прав свобод людини в США Незважаючи на снування деяких мсцевих вдмнностей технчних деталей, описати основн меж типово судово системи досить легко. Ми можемо уявити соб у вигляд прамди. Внизу, в основ прамди, знаходяться суди нижчо нстанц, розкидан по територ всього штату. Так суди, як правило, вдносяться до мунципальних округв.
Ц суди мають справу з найменш серйозними проступками найменш серйозними позовами. Вони носять рзн найменування транспортн, полцейськ, мунципальн суди тощо. Деяк з них спецалзуються у вузькй област транспортн суди розглядають дорожн випадки, полцейськ суди мають справу тльки з дрбними правопорушеннями ви не можете подати позов на домовласника або отримати розлучення в полцейському суд позовн суди нколи не торкаються транспортних порушень або випадкв пияцтва. У певному значенн ц суди являють собою основу правосуддя, х продукця доступна недорога. Вони мають тенденцю до змщення сво дяльност у бк неформальност. Деяк з них вдмовляються вд участ в процес адвокатв. Деяк допускають до справи жур присяжних тльки в тому випадку, якщо одна з сторн посилено наполяга на цьому. нш взагал не мають жур присяжних, якщо одна з сторн наполяга на розгляд сво справи жур присяжних,
то, як правило, справа передаться на розгляд суду бльш високо нстанц. З ншого боку, судд в цих судах нижчо нстанц звичайно досить високопрофесйними. Вони колись ранше отримали хорошу правову практику. Йде багато суперечок з приводу якост правосуддя в нижчих судах. Маурн Млеськи вивчав нижчий карний суд в одному з схдних мст середнх розмрв в 1970 роц.
У цьому суд 72 справ було виршено за одну хвилину навть менше. ншими словами, звичайне зткнення громадян з полцю трива набагато бльше, нж середнй час, витрачений в суд. Неважко зрозумти, чому цей вигляд простого правосуддя залишаться предметом постйно критики. Позовн суди також займають сво мсце в судовй систем. Перший такий суд був заснований в Клвленд в 1913 роц як один з вддлв мунципального суду. дея швидко
набула поширення. Ц суди були судами для бдних, оскльки були дешевими, простими у використанн, без адвокатв правових хитрощв. У певному значенн ц суди досить ефективн сотн тисяч позовв проходять через подбн суди кожний рк. Чи вони на дл судами для бдних, це окреме питання. У девяностих роках вчен-правознавц США висунули серйозн обвинувачення проти них. Ц суди стали ще одним прикладом того, що вага правосуддя все бльше схиляться не на користь бдних.
Це були суди не для, а проти трудящих. По сут свой вони представляли нтереси заможних громадян. Судами для бдних вони були тльки в тому значенн, що незаможн громадяни зазнавали до суду арешту в страхтливй атмосфер були вимушен протистояти могутнм кредиторам, домовласникам або урядовому апарату. Наступний рвень прамди складаться з судв загально юрисдикц основних процесуальних судв суспльства. снують суди, як займаються розглядом цивльних справ, що коштують бльше, нж т справи, як розглядають суди нижчо нстанц тобто тих справ, як мають бльш високу фнансову ставку. Ц суди також займаються розглядом випадкв серйозних карних злочинв не пияцтва або ходння по газону, а пограбування, згвалтування навмисного вбивства. Кльксно таких судв менше, але вони вдрзняються великим професоналзмом. Судд, що засдають в цих судах, обовязково мають юридичну освту.
Атмосфера тут бльш велична, урочиста. Штат суду в основному складаться з постйних працвникв. Юрисдикця процесуальних судв звичайно охоплю бльшу кльксть людей бльш широку область права, нж мунципальн або полцейськ суди. У багатьох штатах на один округ припада один основний процесуальний суд. В округах з великою клькстю населення суд може бути розбитий на вддлення . Для основних процесуальних судв Сполучених Штатв не сну яко-небудь унфковано назви.
У деяких штатах вони називаються окружними судами, в нших районними судами. У Калфорн такий суд носить назву старшого суду. У Нью-Йорку ж назви досить химерно переплетен основний процесуальний суд менуться верховним судом суд же вищо нстанц в штат називаться апеляцйним судом. У штатах, що мають нечисленне населення, таких, як
Айдахо Айленд, той, що програв судовий процес ма можливсть безпосередньо апелювати до вищого суду штату, який звичайно називаться верховним судом. ншими словами, якщо прийняти процесуальний суд за перший рвень, то можна сказати, що ц штати мають дворвнев системи. У цих невеликих штатах верховний суд буде розглядати будь-яку справу, якщо по ньому подана апеляця суд не ранжу ц справи, не вибира з них найбльш важлив гдн його втручання.
У цих штатах право на апеляцю загальним правом для всх жителв штату. У трьохрвневих системах суд вищого рвня при вдбор справ для розгляду виявля жахливу розбрливсть. Вн ма можливсть виршувати, як справи приймаються, а як вдкидаються для слухання. Той, хто програв процес, ма право апелювати принаймн один раз, не виходячи за рвн системи. Вн може один раз вдкусити вд яблука. Але вн практично не ма няких прав вимагати напряму справи на слухання у верховному суд. Деяк виключення складають т, хто зможе переконати суд у важливост сво справи. снують нш виключення, внесен в законодавство багатьох штатв. Федеральн суди також володють трьохрвневою системою. Правда, у ц системи вдсутнй пдвальний рвень для розгляду дрбних справ. Нема федеральних позовних судв або федеральних свтових судв хоч округ
Колумбя ма позовне управлння в свому суд верхнього рвня. У штатах нижнм федеральним рвнем регональний районний суд це основний федеральний процесуальний суд. Два нших рвн окружн суди Верховний суд Сполучених Штатв в свой дяльност обмежуються розглядом апеляцй. В той самий час сну бля сотн федеральних регональних судв.
Для малонаселених штатв один штат склада регон, велик штати мстять в соб бльше одного регону. Сан-Франциско, наприклад, знаходиться в Пвнчному регон Калфорн, а Лос-Анджелес в Пвденному регон. Може, звичайно, в одному регон знаходитися бльше одного судд. Наступний крок вгору, ми виявлямося на рвн апеляцйних судв Сполучених Штатв федеральних окружних судв. Протягом багатьох рокв снувало десять таких судв.
Нещодавно Конгрес створив одинадцятий, роздливши на два колишнй Пятий округ, що простягався вд Флорди до Техаса мав великий прирст населення Окружн суди, на вдмну вд регональних, не судами з одню головною дйовою особою суддею. Засдання проводить не один суддя, а група, що складаться з трьох суддв. Загальне число суддв в окруз варються вд чотирьох в
Першому окруз цей округ включа в себе Массачусетс, Нью-Гемпшир, Мейн Пуерто-Рко до двадцяти трьох в Девятому окруз ггантському район, що включа в себе Калфорню, всм нших штатв Заходу, плюс Гуам пвнчн Маранськ острови. У бльшост випадкв, а фактично в переважнй бльшост, окружн суди останньою нстанцю. Над ними в божественному серпанку, у всй свой велич пдноситься Верховний суд Сполучених Штатв, добитися розгляду сво справи в цьому суд це привлея небагатьох. Верховний суд покоться на вершин прамди федеральних судв. Вн може розглядати справи, що вийшли з вищих судв штатв, якщо вони торкаються досить важливих федеральних питань, питань, як, як правило, попадають пд дю федерально Конституц. Верховний суд складаться з девяти суддв.
Вн повинен ревно виконувати сво обовязки, вн х викону. Тльки одиниц справ з величезного натовпу, що стукотяться в його двер, попадають всередину. Верховний суд США, передбачений Конституцю як незалежний орган, але нижчестоячий , федеральн суди залежать вд конгресу як в питанн самого свого снування, так судочинства. Для того, щоб уникнути ситуац, за яко судд будуть вдчувати себе зобовязаними виконавчому органу, творц
Конституц передбачили незалежн судов органи, зробивши призначення суддв на пости в них довчним. Таким чином, якщо судд вже посдають сво пости, вони вдчувають себе абсолютно вльними ухвалювати т ршення, як вони вважають кращими для кожного конкретного випадку, незалежно вд думки Президента, що призначила х. У справ захисту прав свобод людини громадянина Верховний суд волод величезною владою, оскльки вн представля диний орган, що визнача остаточне значення
багатьох широких невизначених термнв в Конституц, а також той, яким чином цей документ може бути використаний в кожному ндивдуальному випадку. Прийняте Верховним судом тлумачення Конституц може бути вдмнене тльки самим же Судом або через складний процес прийняття поправок до Конституц. Ця влада особливо важлива, оскльки Конституця головним законом крани Конгрес, Президент приймають клятву захищати , законодавство, не спвпадаюче з нею не буде впроваджене в життя. ВИСНОВКИ На завершення хотлося б зазначити, що досвд розробки, прийняття втлення в життя положень Конституц США 1787 року може бути корисний сьогодн при розгляд питань, повязаних з прийняттям ново Конституц Украни. Розумне поднання консервативних традицй гнучкост, можливсть глок влади впливати один на одну, не обмежуючи при цьому самостйнсть один одного, американський досвд федеративного устрою держави багато що нше може бути використано нашими законодавцями.
Хоч сам американц далек вд деалзац сво Конституц, вдмчають спрнсть багатьох положень, вказують на безлч нестач компромсв, укладених в нй, але факт залишаться фактом – по нй живе розвиваться бльше 200 рокв одна з найбльших кран свту. саме ця стабльнсть, прихильнсть американцв створеним ними самими традицям заслугову передусм нашо уваги поваги. При будь-якому вдношенн до американсько Конституц з точки зору теор, необхдно визнати найбльше практичне значення не тльки для
США, але вс свтово цивлзац. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ I. Документи. 1. Конституця США Карр Д.П. Конституця Сполучених Штатв Америки Посбник для всх Пер. з англ. О.М. Мокровольського. К. Веселка, 1993. С. 133-157. II. Довдники. 2. Современные Соединенные Штаты Америки
Энцикл. справочник. М. Политиздат, 1988. 542 с. карт. III. Пдручники посбники. 3. Врядування у Сполучених Штатах. Нарис. нформацйне агенство Сполучених Штатв, 1989. 128 с. 4. История государства зарубежных стран. Ч. 2. М. изд-во МГУ, 1991. 5. Карр Д.П. Конституця
Сполучених Штатв Америки Посбник для всх Пер. з англ. О.М. Мокровольського. К. Веселка, 1993. 192 с. 6. Мшина .А. та н. Всесвтня сторя Епоха становлення сучасно цивлзац кнець XV початок XX ст. ст. К. Генеза, 1994. 352 с. 7. Новая история стран Европы и Америки Первый период Учеб. Для студентов вузов, обучающихся по спец. История Г.Л. Арш, В.С. Бондарчук, Л.И. Гольман и др. Под ред. А.В. Адо. М. Высш. шк 1986. 623 с. карты, илл. IV. Науков видання. 8. История США. Т. 1. М 1987. 9. Карпентэр Д. Познаем Америку. С Пб 1995.