2091
ЗМІСТ
TOC o «1-3» h z u ВСТУП… PAGEREF _Toc376935060 h 3
1.Компаній, основним видом діяльності яких є управлінський консалтинг: за видамипослуг. Побудувати карту консалтингу України (концентрацію). 8 напрямків послуг PAGEREF _Toc376935061 h 5
2. Схема (алгоритм) надання консалтинговоїпослуги з визначенням методичного інструментарію, який доречно використовуватина кожному з етапів (експрес-діагностика і т.д.) PAGEREF _Toc376935062 h 12
3.Оцінювання вимог, які повинні пред’являтися до консультанта (з обґрунтуванням),які мають бути притаманні професійному консультанту. PAGEREF _Toc376935063 h 13
Розробкапроект кодексу честі консультанта. PAGEREF _Toc376935064 h 13
4.Складання реєстру типових інструментів (методологічних), які пропонуються абовикористовуються в управлінському консультуванні PAGEREF _Toc376935065 h 15
5. Проектугоди між організаціями (надавачем та отримувачем консалтингових послуг).Визначення особливостей та специфічності угоди, яка має універсальний абоспеціалізований характер. PAGEREF _Toc376935066 h 16
СПИСОКВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ… PAGEREF _Toc376935071 h 26ВСТУП
Особливості функціонування даного ринку в цілому визначаються специфікоюсамого продукту — консалтингової послуги.
Консалтингова послуга — інтелектуальний продукт, що залишається у володінніклієнта після завершення консультування.
Специфіка консалтингової послуги полягає в її удаваній невідчутності,непомітності та, як правило, у відсутності завершеної матеріальної форми. Томуідентичні консалтингові продукти, виконані двома консалтинговими фірмами,можуть відрізнятися не тільки за формою, але й мати різну методологій розробкита зміст. Клієнт може оцінити якість наданої йому послуги або відразу післязавершення процесу консультування, або через деякий проміжок часу.
Окрім того, якість послуги та результативність консультування в ціломубезпосередньо залежать від особистої участі та професіоналізму конкретногоконсультанта. У зв’язку з цим особливого значення набувають взаєморозумінняконсультанта і клієнта та їх плідне співробітництво. У разі успіху клієнтсхильний його ототожнювати на стільки із змістом та якістю проведених робіт,скільки із особистістю консультанта. Така персоналізація допомоги обумовлюєпевну специфіку попиту на ринку консалтингу: купують не лише певні послуги, а йокремих консультантів.
Кон’юнктураринку консультаційних послуг визначається співвідношенням попиту і пропозиції,рівнем ціноутворення і стратегією поведінки продавців та покупців на цьомуринку.
Потреба удопомозі консультантів обумовлена не тільки їх новими знаннями, аналітичнимиуміннями, заходами та методологічними підходами, які може привнести консультантв клієнтську організацію, а й тим, що сторонні консультанти покликанідопомагати менеджерам орієнтуватися в складних умовах прискорення технологічнихзмін, швидкого зростання ділової активності, що надзвичайно впливає на майбутнєорганізації. Основними причинами залучення консультантів в організацію єнаступні:
• поточназавантаженість менеджерів фірм, що перешкоджає їм самостійно вирішуватиглобальні проблеми розвитку та оцінювати кризові проблеми компанії на сучасномурівні знань;
• прагненняодержати оцінку того, що робиться в організації, незалежними об’єктивнимиекспертами;
• необхідністьпостійного підвищення ефективності виробництва та бізнесу в умовах жорсткоїконкуренції та ускладнення управлінських проблем;
• відсутністьчіткої та ефективної системи інформаційного забезпечення в галузі правового таекономічного регулювання;
• інтеграція всвітове економічне товариство, інтернаціоналізація вимог та стандартів;
• необхідністьініціювання змін в організації;
• подоланнястереотипів у вирішенні існуючих проблем;
• навчанняперсоналу новим управлінським технологіям; подолання кризи, якщо вона настає ворганізації, ідентифікація проблем та надання виконавчої допомоги для їхвирішення.1. Компаній, основним видомдіяльності яких є управлінський консалтинг:за видами послуг. Побудувати карту консалтингу України (концентрацію). 8напрямків послуг
Потенційними споживачами консалтингових послуг виступають будь-якіорганізації, що стикаються з управлінськими проблемами. До них в першу чергуможна віднести приватні компанії, банки, державні установи, професійніасоціації, інвестиційні фонди та ін. Проте проблема трансформації потреб вуправлінському консультуванні у тривалий попит на нього є актуальною як дляринку в цілому, так і для кожної конкретної консультаційної фірми.
Продуцентами консалтингового продукту, що визначають пропозицію наконсалтинговому ринку, є консалтингові фірми.
Консалтингова фірма — підприємство, що займається професійним консалтингом,а саме надає консультаційні послуги клієнтам (виробникам, продавцям таспоживачам) за допомогою спеціально навчених осіб відповідної кваліфікації,здатних визначити, проаналізувати та розробити модель вирішення будь-якоїуправлінської проблеми.
Продуктом виробничої діяльності консалтингової фірми (якщо до виробництваможна віднести процес створення будь-якого кінцевого продукту, навіть послуги)є консультаційна послуга, яка є товаром і має конкретне матеріальне втілення.Як правило, послуги крупної консультаційної фірми охоплюють досить широкийдіапазон галузей та функцій підприємства: загальне керівництво, управлінняфінансами, управління виробництвом, маркетинг, управління працею та кадровимпотенціалом, корпоративну стратегію та таке інше.
На управлінському ринку консалтингової послуги пропонують:
— консалтинговітранснаціональні корпорації (велика п’ятірка: Deloitte & Touch Tohmatsuint., Arthur Andersen & CoSC, PriceWaterhouseCoopers, Ernst & Young,McKinsey & Co), що мають розгалужену мережу регіональних представництв,об’єднаних єдиною корпоративною стратегією та культурою;
— великібагатофункціональні фірми, в яких працює близько сотні професійнихконсультантів, котрі спеціалізуються на обслуговуванні великих компаній тапропонують увесь спектр управлінських послуг і вирішення найскладніших проблем.Як правило, такі фірми займаються також і дослідницькою діяльністю, що дозволяєїм постійно удосконалювати пропонований продукт;
— вузькоспеціалізовані фірми, які зазвичай надають консалтингові послуги дрібнимі середнім фірмам та пропонують свої послуги в обмеженому секторіуправлінського консультування, що дозволяє їм досягти високої якостіобслуговування. Як завжди, вони намагаються працювати в певному територіальномупросторі;
— університети,учбові центри, які, проводячи серйозну підготовку спеціалістів, можутьздійснювати тренінги, ініціюючи тих, хто навчається, дотримання консалтинговихзнань та у подальшому надання послуг з різних питань бізнесу;
— незалежніокремі консультанти — висококваліфіковані спеціалісти, що мають досвід роботи,і, як правило, виступають або в ролі експертів з будь-яких проблем, абопостійними консультантами невеликих фірм.
Умови розвитку економіки, що змінилися, процеси роздержавлення іприватизації власності надали консалтингу новий імпульс — консалтинг в Україністає особливою індустрією, бізнесом.
Сьогодні в Україні працює понад 300 вітчизняних консалтингових фірм, з яких42% займаються виключно наданням послуг з питань управлінського консультування,відкриті представництва провідних консалтингових фірм, що є лідерамиконсультаційного бізнесу, в тому числі «великої п’ятірки». Серед українськихорганізацій, котрі вважаються консалтинговими, 42% займаються тількиконсультуванням, 30% — присвячують консультуванню лише 80% загального обсягупродажу. Окрім того, третина учбових організацій має власні консультаційніпідрозділи.
На відміну від поширеного в розвинутих країнах планомірного співробітництваз консультантами, що здійснюють обслуговування компаній з питань управління,управлінське консультування в Україні використовується епізодично. Це пов’язаноз тим, що переважна більшість підприємств, фірм і компаній звертаються законсультаційною допомогою в критичних ситуаціях, коли власними зусиллями неможна вирішити існуючі проблеми.
Відсутність статистичної інформації і охорона комерційних інтересів недозволяють в грошових одиницях оцінити консалтинговий бізнес з точки зору йогоприбутковості та фінансової привабливості.
Проте серйозний рівень конкуренції на даному ринку дозволяє зробитивисновок про значний рівень рентабельності послуг, що надаються клієнтам.
Сьогодні можна чітко виділити основних постачальників консалтинговогопродукту в Україні:
— філіаливеликих іноземних багатофункціональних фірм, що мають консультаційні проекти зукраїнськими державними структурами з питань оподаткування, бюджетногорегулювання, удосконалення нормативно-правової бази, а також обслуговуючіспільні та іноземні компанії в Україні банківські структури;
— представництваіноземних консультаційних фірм, які здійснюють стратегію завоювання новихринків та досліджують привабливість українського ринку;
— іноземніконсультаційні фірми, що працюють за програмами донорських організацій танадають технічну допомогу з питань управлінського консультування в пріоритетнихгалузях народного господарства (енергетика, транспорт, зв’язок, сільськегосподарство тощо);
— вітчизняніконсультаційні фірми, які спеціалізуються на наданні послуг з питаньприватизації підприємств, включаючи оцінку майна, підготовку документальногосупроводження процесу приватизації тощо (наприклад, АО «Супремум»; ТОВ«ОЛ.ГА»);
— спеціалізованіконсалтингові фірми, котрі надають консультаційні послуги по окремих напрямкахуправлінського консультування (бізнес-планування, фінансова оцінка, маркетинг,податкове планування, митне регулювання та інше) (наприклад, ТОВ “ФОРТЕКС”).
Загалом, в світі, як і в Україні, ринок консалтингових послуг чіткосегментований, і конкуренція між продавцями консалтингових продуктів, восновному, ведеться усередині свого сегмента. Сучасний розвиток консалтинговогобізнесу показав, що невеликі консультаційні фірми не суперничають із провіднимикомпаніями, які здійснюють фінансовий менеджмент, маркетинг, управлінняперсоналом, зовнішньоекономічну діяльність тощо, даючи їм тим самим можливістьмати переваги у боротьбі за клієнта.
Безумовно, репутація транснаціональних корпорацій безперечна і рівень їхконсультаційного обслуговування є надзвичайно високим, втім клієнт дуже частонадає переваги більш близьким взаєминам з невеликою консультаційною фірмою.
До переваг вітчизняних консультантів безперечно відносяться знання ними глибиннихпричин (пов’язаних з менталітетом, національними особливостями) існуючихуправлінських проблем та з огляду на це оптимального їх вирішення, а такожможливість адаптації сучасних методів управління до особливостей вітчизнянихпідприємств.
Зараз у діяльності консультаційних фірм України намічаються якісні зміни,пов’язані зі зміною спеціалізації послуг, що надаються. Основними видами послугконсультаційного обслуговування стають постприватизаційна підтримка підприємствмаркетингові дослідження, організація маркетингу на підприємствах, розробкаділових стратегій розвитку, пошук партнерів та інвесторів, формування publicrelations, проведення рекламної кампанії.
Однак, незважаючи на те, що значна кількість компаній відчуває необхідністьконсультаційної допомоги з питань управління, попит на консалтингові послуги вУкраїні залишається низьким. Основними причинами цього є такі:
• складнамакроекономічна ситуація та загальне зниження ділової активності;
• відсутністькультури роботи з незалежними експертами;
• побоюваннящодо порушення конфіденційності;
• низькаплатоспроможність клієнтів;
• неспроможністьоцінити корисність консалтингових послуг;
• відсутністьгарантій конкретних результатів і позитивного ефекту від консультування;
• складністьотримання об’єктивної інформації про консультаційні фірми та їх можливості.
Аналіз регіонів надання консалтингових послуг (рис.1.1.) показує, щоосновна частина припадає на центральний регіон (35%). На думку більшостіекспертів, аналогічну картину представляє собою розподіл консалтингового ринкуміж регіонами. Розподіл між регіонами залежить від розподілупідприємств-клієнтів та тенденцій їхнього розвитку.
Рис. 1.1.Консалтинговий ринок по регіонах
Також, за результатами аналізу наявних джерел інформації в даній сферіможна відмітити, що на ринку консалтингових послуг України існує весь спектрконсалтингових послуг.
У багатьох компаній є чітка спеціалізація. Серед досліджених компаній 68%компаній надають тренінгові послуги і 60% компаній – стратегічного управління іменеджмент консалтинг. Однак, жодна з цих компаній не спеціалізується тільки наодній з цих послуг. У портфелі послуг, що ними надаються, існують і іншіконсалтингові послуги.
У таких послугах як консалтинг в області фінансів (52%), консалтинг вобласті маркетингу (44%) та HR-консалтинг (44%) є більш чітка спеціалізаціякомпаній.
Послуга по реінжинірингу бізнес-процесів (40%) є дуже популярною в Україні.На даний час не існує консалтингових компаній, які б спеціалізувалися тільки нанаданні даної послуги. Частіше за все реінжиніринг бізнес-процесівсупроводжується такими послугами, як IT-консалтинг (36%) і консалтинг в областіякості (18%).
Загалом, за кількісним складом спектр консалтингових послуг можнавідобразити наступним чином (рис.1.2.):
Рис.1.2. Спектрконсалтингових послуг
Отже, з рисунку2.1 можемо зробити висновок, що серед всього спектру консалтингових послугнайбільш поширеним в Україні є тренінги, управлінський консалтинг та консалтингв області стратегічного управління. Найменша кількість фірм надає послуги зінжирінгу та консалтингу в системі якості, що насамперед викликано специфікоюрозвитку економіки нашої країни, методів ведення бізнесу, та, на мою думку,певною необізнаністю потенційних споживачів консалтингових послуг.2.Схема (алгоритм) надання консалтингової послуги з визначенням методичногоінструментарію, який доречно використовувати на кожному з етапів(експрес-діагностика і т.д.)
Місце і рольконсалтингових організацій в забезпечені розвитку підприємства визначаєтьсянасамперед природою самого консалтингу.
Для виясненняцієї природи, в першу чергу, необхідно розуміти принципову різницю міжконсультуванням і консалтингом. Необхідно бачити, що консультування як навчанняі допомога порадами, а консалтинг виступає, як допомога у вирішені проблемизамовника. Тобто, консалтинг виступає як комплексна послуга по проведеннюдіагностики і лікуванню процесу. На практиці це передбачає наступні етапи:
– збір загальної інформації про бізнес (інструментарій:опитування, аналіз звітів, планів та прогнозів; порівняння) ;
– виявлення симптомів ускладнень (інструментарій:експрес-діагностика, порівняння та аналіз поточних та базових даних);
– вияснення проблем, тобто основнихслабостей, які викликають симптоми і підривають ефективність бізнесу (інструментарій:узагальнення даних аналізу та синтезу);
– пошук альтернативних рішень, які ведутьдо подолання проблем і супутніх до них симптомів (інструментарій:узагальнення, резулювання, моделювання проблематики);
– розробка і застосування рекомендацій дляпокращення ситуації.3. Оцінювання вимог, якіповинні пред’являтися до консультанта (з обґрунтуванням), які мають бутипритаманні професійному консультанту.Розробка проект кодексу честі консультанта
Оцінюваннявимог, які повинні пред’являтися до консультанта, насамперед повинні бути такі:
1) Високі здібності до діагнозу, аналізу,синтезу.
Даний критерій євкрай необхідним, адже, робота консультанта насамперед, складається зпроведення оцінки, порівняння, формування певних висновків, що потребуєглибокого аналізу проблематики, діагностування об’єкта консультування.
2) Дуже розвинута уява.
Це даєможливість консультанту спрогнозувати та змоделювати подальшу ситуація,прийняти відповідні рішення в даній площині. Мати змогу оцінити наслідки відзапропонованих в ході консультацій висновків.
3) Чесність і цілісність.
Це дозволяєконсультанту бути неупередженим в консультуванні клієнтів, бути однозначним всвоїх рішеннях, не використовувати свої здібності для шахрайських проявів,тощо.
4) Високакомунікаційна майстерність (усна та письмова) – дозволяєконсультанту бути високопродуктивним, грамотним (з професійної точки зору),забезпечувати виконання покладених на нього завдань якісно, професійно та унайбільш можливі стислі терміни. Дана вимога до консультанта необхідна такождля забезпечення спілкування між замовником консультаційних послуг таконсультантом, здібність останнього донести в зрозумілій формі результати своєїроботи.
5) Здібністьвстановлювати продуктивні взаємовідносини з іншими.
Це дозволяєконсультанту в своїй роботі використовувати поради, рекомендації іншихфахівців. Для цього необхідно мати здібності щодо роз положення до себе людей.
6) Здібністьбачити картину в цілому – дозволяє на будь-якій стадійконсультаційного процесу мати уяву про можливі шляхи вирішення поставленогозавдання. Здатність виокремити з цілого складові частини.
7) Ентузіазмі наполегливість – вимога, що необхідна для прояву особистихпрофесійних навиків консультанта, його здібності до само мотивування,можливість приймати певні самостійні рішення; здібність ставити перед собоюпевні цілі та досягати їх.
Кодекс честіконсультанта, насамперед, повинен відображати його професіоналізм та певнийсуб’єктивізм по відношенню до виконуваних ним обов’язків. Не дотриманняположень, що регламентуються даним документом, не тягне за собою відповіднихнаслідків, передбачених чинним законодавством, тобто, консультант не несепередбаченої нормами трудового чи адміністративного законодавствавідповідальності.
Про те,керівництво, оцінюючи професійні здібності та навики консультанта, можевраховувати і дотримання ним кодексу честі.
На мою думку,кодекс честі консультанта повинен містити, насамперед, наступні положення.
1. Неупередженета виключно професійне ставлення до кожного клієнта фірми.
2. Чесність тацілісність по відношенню до колег та замовника.
3.Конфіденційність.
Дотриманняінформаційної безпеки гарантує клієнту, що інформація щодо проблем даноїорганізації не вийде за її межі.
4. Постійнепідвищення своїх професійних навиків.
5. Власніпереконання та суб’єктивні твердження ґрунтувати виключно на загальновизнанихметодах та формах дослідження з відповідним обґрунтуванням, що максимальновиключає можливість хибного рішення.
6.Відповідальний і високо мотивований підхід до кожного ввіреного йому сегментуроботи.4. Складання реєстру типових інструментів(методологічних), які пропонуються або використовуються в управлінськомуконсультуванні
Надано у формі таблиці 4.1.
Таблиця 4.1
№ п.п.
інструмент
Зміст (опис)
обмеження
Переваги
Недоліки
1
Збір інформації
Формується масив певної інформації про бізнес клієнта, його середовище
Недостатність даних, обмежений доступ до економічної інформації
Початкова стадія вже має відповідний масив інформації для забезпечення подальшого діагностування та аналізу
Не має
2
Експрес-діагностика
Визначення і класифікація симптомів проблеми
Складності застосування при великому масиві проблемних питання, необхідність сегменітації
Швидке дослідження симптомів і проблем
Часто дійсна проблема може бути прихована серед багатьох симптомів
3
Аналіз
Дослідження кількісних та якісних показників діагностованої проблеми
Недоцільність та низька ефективність використання при помилковому діагностуванні
Точність даних для неупередженого резулювання для підвищення ефективності підприємства
Залежність від точності діагностики
4
Пошук альтернативних рішень
Формування альтернатив на основі порівняння вигод і витрат від їх застосування на певному етапі вирішення діагностовано та проаналізованої проблеми
Не можливість без відповідного аналізу швидко визначити оптимальне рішення, клопітка та відповідальна робота
Дослідження всіх можливих шляхів лікування
Ризик прийняття хибного рішення
5
Надання допомоги в реалізації рекомендацій
Використовується багатоінтераційна технологія, тобто всі пропозиції проходять апробацію, після чого в них вносяться поправки і вони стають більш конкретними
Після розробки рекомендацій, або одночасно
Потребує повторної перевірки практикою 5. Проект угоди між організаціями (надавачем та отримувачем консалтингових послуг).Визначення особливостей та специфічності угоди, яка має універсальний абоспеціалізований характер.
Останнім часом, зокрема, у зв’язку з приватизацією поширюєтьсяконсалтингова діяльність спеціальних фірм, компаній з проведення оціночнихробіт, надання консультацій, рекомендацій, порад із широкого кола питаньекономіки, фінансів, зовнішньоекономічної діяльності тощо.
В основі надання вище відміченихпослуг лежать договори консалтингу. Серед них слід назвати найбільш поширені,такі, як:
1) договір прооцінку вартості пакетів акцій приватизованих підприємств;
2) договір прооцінку внесків до статутного фонду господарських товариств;
3) договір прооцінку інвестиційних проектів;
4) договір прооцінку некомерційних ризиків;
5) договір прооцінку нематеріальних активів (патенти, авторські права, об’єктиінтелектуальної власності тощо);
6) договір прооцінку нерухомості;
7) договір пропередприватизаційну, післяприватизаційну та інвестиційну підтримку та інші.
Зазначені договірні відносини не врегульовані законодавством, однак і несуперечать йому. Характерною особливістю надання консалтингових послуг напідставі договорів є те, що вони не ліцензуються, що дає можливість виборуконсультанта. Особливістю вказаного виду договорів є предметний та суб’єктнийсклад.
Предметом договору є надання специфічних послуг суб’єктам підприємницькоїдіяльності. Однією із сторін у цьому договорі завжди виступає консалтинговафірма. Отже, договір консалтингу є двостороннім, консенсуальним, сплатним.Серед істотних умов договору консалтингу слід назвати:
1) механізмоцінки надання тих чи інших послуг;
2) строкпроведення цієї роботи;
3) видконсультації;
4) змістрекомендації;
5) вид оціночноїроботи;
6) права таобов’язки сторін;
7) порядокрозгляду спорів тощо. Отже договір консалтингу належить до цивільно-правовихдоговорів про надання послуг.
Договір можемістити такі типи консалтингових продуктів, при чому, як окремі з них, так і впевній сукупності:
1) розробкастратегії
2) аналіз ринку
3) персонал
4) фінансовийменеджмент (аудит фінансового стану)
5) експертиза,розробка та супроводження проектів
6) маркетинг
7) управліннявиробництвом
8) інформаційнітехнології та системи.
Нижче наведено проект консалтингової угоди між консалтинговою фірмою«Фортекс» м. Київ та замовником таких послуг ТОВ «Барвінок».
Проект
Угода
про надання консалтингових послугта представництва
м. Київ „25”травня 2007 р.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Барвінок»,в особі Генерального директора Тарасюка О.О., що діє на підставі СтатутуТовариства (надалі “Замовник”) з одного боку,
та
Товариствоз обмеженою відповідальністю „Фортекс”, в особі директора Тохана Л.П.,що діє на підставі Статуту товариства (надалі “Виконавець”), з другого боку,
приймаючидо уваги, що:
Замовник разом з іншимизацікавленими особами веде активну господарську діяльність і потребуєрегулярних консалтингових тапредставницьких послуг з організації та регулювання цієї діяльності в Україніта за її межами, реалізації угод із запобігання подвійного оподаткування,виконання рішень іноземних судів на території України, так само як і судовихрішень за межами України, легалізації діяльності нерезидентів на території України;з метою забезпечення нормальної діяльності Замовника у вищезазначеній області,учасники даної Угоди про надання консалтингових послуг та представництва(надалі іменується „Угода”), домовилися про наступне:Стаття 1. ВИЗНАЧЕННЯ ІТЛУМАЧЕННЯ
1.1. У даній Угоді, якщо контекст не припускає іншого:
– слова, що означають який-небудь рід, припускаютьбудь-який рід;
– посилання на будь-який закон або нормативний актозначають посилання на цей закон або нормативний акт у зміненій чи доповненійформі, а також (або) на знов прийняті закони або нормативні акти, що замінюютьпопередній закон або нормативнимй акт;
– посилання не мають номер статей і/або пунктів і/абододатки є посиланнями на відповідні статті і /або додатки до неї.
1.2. Назви статей і додатки використовуються тільки длязручності і не стосуються тлумачення їх змісту.
В даній Угоді нижчезазначеніслова і вирази будуть мати наступні значення:
“Чинне законодавство” – чинне законодавствоУкраїни.
“Додаток” – додаткові угоди, щопідписуються Сторонами, які є невід’ємною частиною Угоди, в яких конкретизуютьобсяг робіт прийнятих Виконавцем до виконання за заявкою Замовника, а такожрозмір належної за це Винагороди.
“Результат роботи” – складений Виконавцем уписьмовій формі необхідний документ, в тому числі висновок і/або рекомендаціяі/або звіт про виконану роботу відповідно до Додатків.
“Винагорода” – кошти в гривняхУкраїни, включаючи податок на додану вартість (ПДВ) по ставці 20 (двадцять) %,що Замовник особисто або за його вказівкою через третю особу, зобов’язуєтьсявиплатити Виконавцю за переданийЗамовнику Результат роботи відповідно до Додатків і умов даної Угоди.
“Витрати” – понесені Виконавцем зарозпорядженням Замовника додаткові витрати в гривнях, зроблені їм від свогоімені або від імені Замовника, але в будь-якому випадку за рахунок Замовника,що включають у себе державні, нотаріальні, митні й інші державні мита і збори,транспортні та витрати на відрядження,зв’язані і/або не зв’язані прямо з виконанням зобов’язань за цим Договором, щоЗамовник особисто, або за його вказівкою через третю особу, зобов’язуєтьсякомпенсувати Виконавцю відповідно до Додатків та умов цієї Угоди.
Стаття2. ПРЕДМЕТ УГОДИ
2.1. Виконавець на оплатній основі за Винагороду,за заявкою Замовника, зобов’язується виконати разову роботу на прийнятних дляСторін умовах, обумовлених Додатками, і передати Результат роботи Замовнику,Замовник у свою чергу приймає на себе зобов’язання прийняти Результат роботи йвиплатити Виконавцю Винагороду і оплатити можливі Витрати.
2.2. До компетенції Виконавця, за даною Угодоювідноситься надання і виконання наступних робіт і послуг (без виключення) дляЗамовника:
– надання необхідних юридичних та інших консультацій;
– підготовка необхідних договорів, контрактів, угод таінших цивільно-правових та цивільно-процесуальних документів;
– здійснення представницьких повноважень, захист прав ізаконних інтересів Замовника в органах державної влади, комерційних,некомерційних та інших організаціях, в господарських судах, судах загальноїюрисдикції, касаційних та апеляційних інстанціях, в тому числі за межамиУкраїни;
– представництво інтересів Замовника в усіх установах,підприємствах та організаціях незалежно від їх підпорядкування, форм власностіта галузевої приналежності при вирішенні будь-яких питань, стосовно поданнянеобхідної звітності юридичної особи;
– звернення від імені Замовника та представництво йогоінтересів у відповідних уповноважених органах, зокрема державній податковійінспекції, податковій міліції, нотаріату, державної реєстрації, державноїстатистики, будь-яких фондах, банківських установах;
– забезпечення необхідною правовою інформацією про зміни ідоповнення до діючого законодавства з погодженої із Замовником тематики;
– розробка установчих документів і організація реєстраціїкомпаній, фондів, банків, представництв, філій, підприємств будь-якихорганізаційно-правових форм;
– проведення необхідних переговорів із закордонними банкамипро відкриття рахунків, а також про умови проведення фінансових операцій;
– сплата в разі необхідності платежів, отримання та підписаннядокументів, а також вчинення всіх інших юридично значимих дій в межах та вобсязі, передбачених чинним законодавством України.
2.3. Усі конкретніобсяги робіт, умови їхнього виконання і розмір Винагороди обумовлюютьсяСторонами в кожному окремому випадку й оформлюються Додатками до даної Угоди.Стаття 3. ПРАВА Й ОБОВ’ЯЗКИВИКОНАВЦЯ
3.1. Виконавець у необхідних межах надає правопредставляти інтереси Замовника, і виступати від його імені для виконаннявзятих на себе за даною Угодою зобов’язань, а також, у разі потреби, задорученням, від його імені вести переговори і виконувати інші дії в йогоінтересах відповідно до даної Угоди, з правом підписання при цьому від йогоімені процедурних паперів, з видачею доручення третім особам на здійсненнявищевказаних дій.
3.2. Виконавець діє відповідно до чинногозаконодавства і наданих повноважень, обумовлених даною Угодою і Додатками донеї.
3.3. Виконавець у будь-який момент може вчинити ту чи іншу дію без відома Замовника,якщо це необхідно для виконання прийнятих на себе зобов’язань відповідно довимог діючого законодавства, при цьому Виконавець несе відповідальність завчинення будь-якої дії відповідно до чинного законодавства.
3.4. Виконавець вправі утриматися від вчиненнябудь-якої дії, якщо ця дія суперечить чинному законодавству.
3.5. Виконавець вправі залучати третіх осіб длявиконання прийнятих на себе зобов’язань за цією Угодою.
3.6. Виконавець зобов’язаний утриматися від діївідповідно до пункту 3.3. до узгодження своїх дій із Замовником, якщо ці дії, на його думку, можуть принести збитокостанньому.
3.7. В межах цієї Угоди Замовник наділяє Виконавцявсіма правами, передбаченими цивільним, господарським та процесуальнимзаконодавством України, в тому числі правом подавати позовні заяви, скарги,зокрема апеляційні та касаційні, клопотання, укладати мирові угоди, визнаватипозов, відмовлятися повністю або частково від позовних вимог, змінювати предметпозову, оскаржувати рішення, ухвали, постанови суду, отримувати виконавчі листи(накази) та пред’являти їх до органів державної виконавчої служби, правом одержувати майно та кошти з метою передачі їхЗамовнику в ході виконання рішення суду.Стаття 4. ПРАВА Й ОБОВ’ЯЗКИЗАМОВНИКА
4.1. Замовник приймає на себе зобов’язання:
– оплатити державне мито та судові витрати згідно діючогозаконодавства України;
– оплатити Виконавцю Витрати і виплатити Винагороду;
– надати Виконавцю необхідну документацію і достовірнуінформацію для забезпечення виконання зобов’язань, прийнятих на себе Виконавцемза цією Угодою.
4.2. Замовникзобов’язується повідомляти Виконавця про всі істотні деталі, що стосуютьсяпредмету даної Угоди для ефективного і належного виконання своїх зобов’язаньВиконавцем за цією Угодою.
4.3. Замовник маєправо в кожну (робочу) годину одержувати інформацію від Виконавця про стан справ по виконанню даної Угоди.
Стаття 5. ПОРЯДОК ОПЛАТИ
5.1. Винагорода в гривнях України, включаючи ПДВпо ставці 20 (двадцять) %, визначається й обумовлюється Сторонами в кожномуконкретному випадку й оформлюється Додатками до даної Угоди. Сума ПДВвиділяється в платіжних документах окремим рядком.
5.2. Винагорода виплачується Замовником у гривняху безготівковій формі на поточний рахунок Виконавця або готівкою у касуВиконавця в наступному порядку:
– 50 (п’ятдесят) % від Винагороди складає передоплата йоплачується Замовником не пізніше 3 (трьох) банківських днів з моментупідписання Сторонами Додатків;
– решта 50 (п’ятдесят) % від Винагороди оплачуєтьсяЗамовником не пізніше 5 (п’яти) банківських днів після одержання ним відВиконавця Повідомлення в письмовій формі про завершення робіт згідно Додатків іпро готовність передати йому Результати роботи.
5.3.Можливі Витрати оплачуються Замовником за його бажанням на поточнийрахунок Виконавця в безготівковій формі або готівкою в касу Виконавця непізніше 3 (трьох) банківських днів з моменту пред’явлення Виконавцем Замовнику(не виключаючи) транспортних квитків, квитанцій, чеків, рахунків,рахунків-фактур, накладних, актів та інших документів, які підтверджуютьзроблені Витрати.
5.4. Плата за виконання доручень Замовни