Контрольна робота
Дисципліна: Кримінальнеправо
Кримінальнавідповідальність. Різновиди злочинів
1. Ситуація на визначення злочинності дії
Громадянин Марченко вирішивпокінчити життя самогубством. Для цього він викрав автомобіль, який належавзаводу, розігнав його і на значній швидкості спрямував на зернозбиральнийкомбайн. Унаслідок таких дій Марченко заподіяв собі тяжкі тілесні ушкодження, аавтомобіль і комбайн зіпсував. Чи злочинні дії Марченка?
Розв’язок: Дії громадянина Марченко можна кваліфікувати заст.289 ККУ ч.2.
Марченко незаконно заволодівтранспортним засобом діючи навмисно проти волі власника тобто керівника чи засновниказаводу, а також відповідального за експлуатацію даного автомобіля тобто водія(механіка та ін.).
Предметом злочину е безпосередньоавтомобіль тобто майно.
Загальним об’ектом – безпекапересування та експлуатація транспорту.
В результаті незаконного заволодіннятранспортом Марченко отримав фактичну здатність володіти, користуватися та розпоряджатисяавто в певному проміжку часу, тим самим спричиняючи неподобства іншим учасникамруху.
Об’ективна сторона – це дії громадянина Марченко, асаме крадіжка та подальша неправильна експлуатація транспорту, яка в подальшомуспричинила шкоду цілісності транспортного засобу а також комбайну.
Своїми діями громадянин Марченкопорушив нормальне виконання робіт комбайном та пошкодив автомобіль необхіднийзаводу для роботи.
Суб’ект: дієздатний громадянин Марченко, який досягповноліття.
Суб’ективна сторона характеризується прямим наміром.Мотив – виконання спланованого бажання покінчити життя самогубством. Щобзробити висновки про суб’ективну сторону справи необхідно визначити в якому станібув громадянин (в свідомості, стресі чи інші фактори).
При розгляді справи необхідно провестисудово – психіатричну експертизу та з’ясувати психічний стан громадянина.
Кваліфікуючою ознакою ст.289 ч.2 еспричинення значної матеріальної шкоди власникам авто і комбайну.
В умові задачі не сказано яким чиномМарченко заволодів автомобілем, можливо факт крадіжки бачили робітники заводу,але не могли вплинути на виконання цілі, можливо авто було викрадено з ангаручи сховища, або громадянин заподіяв пошкодження робочім заводу. Ці обставининадали б змогу кваліфікувати дії Марченко більш конкретно.
Дії громадянина Марченко безумовно езлочином і повинні розглядатися в судовому порядку. Так при розгляді справивраховуючі всі можливі умови можна винести наступні види покарань:
1. Незаконне заволодіннятранспортним засобом з будь – якою метою – карається штрафом від однієї тисячідо однієї тисячі двохсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян абопозбавлення волі строком від трьох до п’яти років.
2. Дії передбачені частиною першоюданої статті, поєднані з насиллям, небезпечним для життя або здоров’япотерпілого, або з погрозою спричинення насилля, чи шкоди відноснотранспортного засобу, вартість якого в двісті п’ятдесят разів перевищуєнеоподаткований мінімум доходів громадян,- карається позбавленням волі на строквід десяти до п’ятнадцяти років з конфіскацією майна.
2. Тлумачення за суб’єктом
1. За суб’ектом тлумачення поділяють на:
а) буквальне;
б) філологічне;
в) системне.
У зв’язку із необхідністю однотипногорозуміння та застосування закону про кримінальну відповідальність здійснюєтьсяйого тлумачення, під яким розуміється процес з’ясування та роз’яснення змістукримінального закону. Виділяються такі види тлумачення за суб’єктом, заспособом (прийомом), за обсягом.
Тлумачення за суб’єктом поділяють так:а) аутентичне; б) легальне; в) судове; г) доктринальне (наукове). Перші двавиди це офіційні види тлумачення, а інші — неофіційні.
За способами тлумачення поділяються на:1) філологічне (аналіз самого тексту); 2) логічне (з‘ясування змісту закону таобсягу його правової регламентації, визначення моменту закінчення злочинутощо); 3) системне (співставлення змісту відповідного кримінального закону зіншими положеннями даного чи будь-якого іншого закону, визначення юридичноїприроди цього положення в системі кримінального права, національній правовійсистемі); 4) історичне (з‘ясування змісту закону в різних аспектах)
Тлумачення кримінального закону заобсягом кола суспільно небезпечних діянь, що охоплюються певноюкримінально-правовою нормою, поділяються на: 1) буквальне (з‘ясування змістукримінально-правової норми у точній відповідності до тексту закону); 2)поширювальне (надання дії закону ширших меж, ніж це безпосереднє випливає збуквального тлумачення кримінально-правової норми, оскільки певні аспекти цьогодіяння розуміються контекстуально); 3) обмежене (надання дії закону вужчих меж,ніж це передбачає буквальний зміст певної норми).
Виходячи з цього жодна з варіантіввідповідей не е вірною, адже вони не відносяться до тлумачення за суб’єктом.Буквальне – це тлумачення за обсягом, а філологічне та системне – за способомтлумачення.
3. Розбій
Розбій – це злочин з а) матеріальнимскладом; б) формальним складом; чи в) усіченим складом?
Злочини з матеріальним складом — цезлочини, в яких суспільно небезпечні наслідки е обов’язковою ознакоюоб’єктивної сторони. У таких складах об’єктивна сторона одержує свій повнийрозвиток тільки за умови настання зазначених наслідків і тільки з цього моментузлочин вважається закінченим. До злочинів з матеріальним складом відноситьсявбивство (статті 115-119 КК), крадіжка (ст. 185 КК) та інші.
Злочини з формальним складом — цезлочини, в яких суспільно небезпечні наслідки не є обов’язковою ознакоюоб’єктивної сторони. Такі злочини вважаються закінченими з моменту вчиненнязазначених у законі дій. До злочинів із формальним складом відносяться одержанняхабара (ст. 368 КК), дезертирство (ст. 408 КК), хуліганство (ст. 296 КК) таінші.
Різновидом злочинів із формальнимскладом визнаються так звані усічені склади злочинів, які у зв’язку з їхпідвищеною суспільною небезпекою визнаються закінченими на більш ранніх стадіяхвчинення злочину: готуванні або замаху.
Вивчивши всі ці поняття можна зробитивисновок що розбій – це злочин з матеріальним складом, тобто варіант а) вірний,бо наслідки е обов’язковою ознакою об’єктивної сторони при розбої.
Список використаних джерел
1. Іванов Ю. Ф. Кримінальне право України. Загальначастина: Навч.-метод. посібник для самост. вивч. дисц. — К.: КНЕУ, 2003.
2. Кримінальний кодекс України редакцiя вiд 10.09.2009р.
3. Навроцькйй В.О. Кримінальне право України. Особливачастина: Курс лекцій. — К., 2000.
4. Фріс П. Л.Кримінальне право України. Загальна частина: Підручник для студентів вищихнавчальних закладів- К.: Атіка, 2004.