Курсова робота
з кримінальногоправа
На тему
Кримінально-правовахарактеристика ухилення від сплати податків, зборів, інших обов’язковихплатежів
План
Вступ
1. Сутність оподаткування
2. Ухилення від сплати податківв Україні
2.1 Ухилення від сплати ПДВ в Україні
2.2 Варіанти заміни ПДВ іншимиподатками
3. Застосування законодавствапро відповідальність за ухилення від сплати податків, зборів, іншихобов’язкових платежів
Висновок
Задача № 1
Задача № 2
Список використаної літератури
Вступ
Становленняринкових відносин в Україні зумовлює необхідність проведення низкисоціально-економічних, політичних, правових та інших реформ, для якиххарактерною рисою є реорганізація механізму господарювання в цілому й окремихйого ланок.
Ці процесисупроводжуються загостренням криміногенної обстановки, значним зростаннямокремих груп злочинів — як загальнокримінальної спрямованості, так і в сферіекономіки. Недовершене врегулювання питань власності, відсутність дійовогоконтролю за законністю надходжень грошових коштів, що використовуються під часприватизації, незбалансованість кредитно-фінансової системи, високий ступіньмонополізації деяких галузей народного господарства, незавершеність проблемиоподаткування та інші чинники не лише ускладнюють економічну ситуацію у країні,а й сприяють значному поширенню кримінальних проявів у цій сфері. За своєюструктурою фінансова злочинність охоплює злочинні діяння, передбачені, зокрема,статтями 207, 209 — 212, 222, 223 Кримінального кодексу України. У роботі акцентовано увагу на вивченні йаналізі таких із них, як ухилення від сплати податків, зборів, іншихобов’язкових платежів (ст.212 КК України). Такий вибір пояснюється значноюпитомою вагою цих видів злочинів у структурі злочинних посягань економічноїспрямованості та їх тенденцією до зростання. Зазначені протиправні діяння єнайбільш типовими серед сучасних податкових і кредитно-фінансових злочинів вУкраїні. Слід зауважити, що шахрайство з фінансовими ресурсами й ухилення відсплати податків – це злочини з досить високим ступенем латентності, щохарактерно для всього масиву злочинів фінансового спрямування. Удосконалюютьсязасоби їх учинення, з’являються нові, витончені “винаходи” в галузі фінансовихзловживань. Різноманітні способи вчинення названих злочинів викликають нагальнупотребу їх наукового аналізу й узагальнення, систематизації раніше накопиченогодосвіду.
Дослідженнясучасної податкової і кредитно-фінансової злочинності вимагає інтегративногопідходу до проблеми загальних положень її попередження, визначення її сутностій поняття фінансової злочинності в цілому та податкової і кредитно-фінансовоїзлочинності, зокрема, класифікації розглядуваних злочинів.
Кримінально-правовимі кримінологічним проблемам ухилення від сплати податків і шахрайства зфінансовими ресурсами присвячені роботи вітчизняних і зарубіжних вчених, як:П.П. Андрушка, В.І. Антипова, Л.П. Брич, М.Б. Бучко, В.Н. Вересова, Б.В.Волженкіна, П.Т. Геги, Д.І. Голосниченка, А.Є. Гутника, Н.О. Гуторової, І.М.Даньшина, В.Є. Еминова та ін. Проте з часом істотно змінюється соціальний зміст податкової ікредитно-фінансової злочинності. До того ж, останнє десятиріччя проблематикафінансової злочинності вивчалася в основному в рамках наук кримінального правата криміналістики. Усе це свідчить про необхідність проведення комплексного кримінологічногодослідження сучасної податкової та кредитно-фінансової злочинності в Україні тарозробки пропозицій щодо шляхів вдосконалення заходів попередження якзазначених видів злочинних діянь, так і фінансової злочинності в цілому. Метоюданої роботи є співставлення діючих схем ухилення від сплати податків з новимиреаліями економічного життя, яке наступило з приходом нової влади і відповідноочікування підприємців від неї. Об’єктом дослідження є діяльність платниківподатків в умовах діючої системи оподаткування виступають. Предметомдослідження є конкретні схеми ухилення від сплати податків а токож відносиниякі складаються у платників податків з їхніми контрагентами.
1. Сутністьоподаткування
В умовахрозвиненої ринкової економіки податки досягають найбільшого розвитку і стаютьоб’єктивними елементами фінансових відносин між державою та юридичними іфізичними особами. На цьому рівні розвитку суспільних відносин формуєтьсязавершена модель податкової системи кожної країни, яка включає в себе методи іоб’єкти оподаткування, ставки податків, строки їх сплати, контроль завитрачанням. Податки стають ефективним знаряддям реалізації державноїфінансової політики. Податки, приймаючи участь у процесі перерозподілу новоївартості, виступають частиною загального процесу відтворення, специфічноюформою виробничих відносин, що і формує їх суспільний зміст. При перерозподілінаціонального доходу податки забезпечують привласнення державою частини новоївартості в грошовій формі. Ця частина національного доходу, мобілізованапримусово в формі податків з усього населення країни і суб’єктівгосподарювання, перетворюється в централізований фонд фінансових ресурсівдержави. Цей розподіл згладжує недоліки ринкового саморегулювання, створюєдодаткові стимули для ділової та інвестиційної активності, мотивації до праці,підтримання рівня зайнятості. Податки — це обов’язкові платежі, що їх встановлює держава для юридичних і фізичнихосіб з метою формування централізованих фінансових ресурсів, які забезпечуютьфінансування державних витрат. Обов’язкові платежі перераховуються до бюджету держави, а також до іншихцільових державних фондів. Вони можуть здійснюватися в кількох формах: податки,плата за ресурси, цільові відрахування. Суспільне призначення податків виявляється в тих функціях, які вони виконують. Успеціальній літературі автори називають різні функції податків. Найбільш поширеним є погляд, щоподатки виконують дві основні функції — фіскальну та регулюючу. Фіскальнафункція податків полягає в мобілізації коштів у розпорядження держави таформуванні централізованих фінансових ресурсів для забезпечення виконанняфункцій держави. Вонареалізується через розподіл частини валового національного продукту. Фіскальнафункція є дуже важливою для характеристики податків, їхнього суспільногопризначення. Для реалізації цієї функції важливе значення має постійність істабільність надходження коштів в розпорядження держави. З підвищенням ролідержави зростає значення регулюючої функції податків. Ця функціяреалізується через вплив податків на різні напрямки, показники діяльності суб’єктівгосподарювання. Використання податків у цій функції є достатньо складнимпроцесом і залежить від правильного вирішення таких питань:
1. Установлення об’єктаоподаткування та методики його визначення. Згідно з чинним законодавствомоподатковуються валовий дохід, прибуток, вартість майна, сума виплаченоїзаробітної плати, вартість товарної продукції, обсяг реалізації та ін.
2. Визначення джерел сплати податків.Такими джерелами можуть бути: прибуток (за стягнення податку на прибуток);собівартість (відрахування в цільові державні фонди, сплата місцевих податків ізборів);
частина виручки відреалізації продукції (сплата мита, акцизного збору, податку на доданувартість).
3. Установлення розміру ставок податківі методики їх розрахунку. Розмір ставок податків є дуже складною проблемоюоподаткування, що істотно впливає на здійснення фіскальної і регулюючої функційподатків. Податкові ставки можуть бути універсальними і диференційованими. Вониможуть встановлюватися в грошовому вираженні на одиницю оподаткування або увідсотках до об’єкта оподаткування. Відсоткові ставки оподаткування можутьбути: пропорційними (не залежать від розміру об’єкта оподаткування),прогресивними (зростають зі збільшенням об’єкта оподаткування), регресивними(знижуються зі збільшенням об’єкта оподаткування).
4. Установлення термінів сплатиподатків. Для різних податків вони різні і залежать від об’єкта оподаткування,розміру податків і джерел сплати. Для уникнення негативного впливу податків нафінансово-господарську діяльність важливе значення має запобігання тимчасовійіммобілізації оборотного капіталу підприємства для сплати податків. 5. Наданняподаткових пільг. Пільги істотно впливають на здійснення регулюючої функціїподатків і можуть надаватися окремим платникам податків, а також визначатисядля окремих об’єктів оподаткування.
5. Застосуванняштрафних санкцій за порушення податкового законодавства суб’єктамигосподарювання. Штрафні санкції застосовуються за таких порушень: неподання абонесвоєчасне подання необхідних документів, форм звітності до податковоїадміністрації; несплата в установлений термін податків та інших обов’язковихплатежів державі; приховування об’єктів від оподаткування, умисне заниження сумиподатку. При цьомурегулююча функція податку залежатиме від розміру фінансових санкцій та джерелаїх сплати. У процесі реалізації регулюючої функції податків виявляється їївплив на такі показники фінансово-господарської діяльності підприємств:собівартість продукції, прибуток від реалізації, прибуток підприємства, обсягреалізації, виручка від реалізації, чистий прибуток, швидкість обертанняоборотних коштів, платоспроможність, фінансова стійкість, іммобілізаціяоборотних коштів, обсяг залучення кредитів. Система оподаткування — це продукт діяльності держави,її важливий атрибут. Кожна держава формує свою систему оподаткування зурахуванням досвіду інших країн, стану економіки, розвитку ринкових відносин,необхідності вирішення конкретних економічних і соціальних завдань, власнихнаціональних особливостей. Становлення системи оподаткування в Україні почалося з ухваленням 25 червня 1991р. ЗаконуУкраїни «Просистему оподаткування». У ньому було визначено принципи побудови іпризначення системи оподаткування, дано перелік податків, зборів, названоплатників та об’єкти оподаткування. Таким чином було закладено основи системиоподаткування, створено передумови для її наступного розвитку. Ураховуючи змінив податковій політиці держави, необхідність дальшого вдосконаленняоподаткування, 2 лютого 1994 р. було ухвалено другий варіант Закону України «Про системуоподаткування». Третій варіант цього закону Верховна Рада України ухвалила18 лютого 1997 р. В останньому варіанті закону дано більш повне і чітке визначенняпринципів побудови системи оподаткування, а також понять системи оподаткування,платників податків і зборів, об’єкта оподаткування; обов’язків, прав івідповідальності платників податків; видів податків, зборів і порядку їхзарахування до бюджету та державних цільових фондів. Система оподаткування — це сукупністьподатків і зборів, (обов’язкових платежів) до бюджетів різних рівнів, а такождо державних цільових фондів, що стягуються в порядку, установленомувідповідними законами держави.
Законом України«Про систему оподаткування» визначено такі важливі принципи їїпобудови:
– стимулюванняпідприємницької виробничої діяльності та інвестиційної активності;
– стимулюваннянауково-технічного прогресу, технологічного оновлення виробництва, виходувітчизняного товаровиробника на світовий ринок високотехнологічної продукції;
– обов’язковість;
– рівнозначністьі пропорційність;
– рівність,недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації;
– соціальнасправедливість;
– стабільність;
– економічнаобгрунтованість;
– рівномірністьсплати;
– компетентність;
– єдиний підхід;
– доступність.
Нажаль, не всі зперелічених принципів достатньо реалізуються за здійснення податкової політики,у законодавчих актах щодо окремих податків. У системі оподаткування можна виділитидві підсистеми: оподаткування юридичних осіб (підприємств) та оподаткуванняфізичних осіб. Підприємства — суб’єкти господарювання повинні сплачуватизагальнодержавні, а також місцеві податки і збори. Загальнодержавні податки ізбори включають:
– прямі податки[податок на прибуток, плата (податок) за землю, податок з власниківтранспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, податок нанерухоме майно (нерухомість)];
– непряміподатки (податок на додану вартість (ПДВ), акцизний збір, мито);
– збори (наобов’язкове державне пенсійне страхування, на обов’язкове соціальнестрахування, до державного інноваційного фонду; за геологорозвідувальні роботи,виконані за рахунок державного бюджету; за забруднення навколишньогосередовища; рентні збори; гербовий збір);
– державне мито,плата за торговий патент на деякі види підприємницької діяльності.
Місцеві податки і зборивключають:
– два податки(комунальний податок і податок з реклами);
– різнізбори (за право використання місцевої символіки; за парковку автотранспорту; запроїзд територією прикордонних областей транспортом, що вирушає за кордон; завидачу дозволу на розміщення об’єктів торгівлі та сфери послуг; ринковий збір;готельний збір; за проведення місцевих аукціонів, конкурсного розпродажу і лотерей;за право проведення кіно- і телезйомок та ін.).
Аналіз системиоподаткування в Україні, її становлення й розвитку дає змогу зробити висновокпро серйозні недоліки, що їй притаманні. По-перше, це нестабільність податкової системи. Часті зміни взаконодавчих актах щодо окремих податків негативно впливають на розвитокпідприємницької діяльності. По-друге, основним є фіскальне спрямуванняподаткової системи, недостатнє виявлення регулюючої функції основних податків.По-третє, система в цілому надто громіздка, розрахунки окремих податківневиправдано ускладнено. Принципово новим для фінансового законодавства України євведення інституту податкового кредиту, який регламентує порядок наданнявідстрочки по податкових платежах. Отже, основний зміст податковогоправовідношення полягає в обов’язку відповідного суб’єкта оподаткування(платника) внести в бюджет певну грошову суму в чітко встановлені закономстроки. Гарантією додержання законності в сфері платежів підприємств, установ,організацій в бюджет є своєчасне та повне виконання всіма платника своїхгрошових зобов’язань перед державою. Невиконання або несвоєчасне виконання цихзобов’язань завдає шкоди інтересам держави та суспільства. Тому держававстановлює чіткий порядок розрахунків підприємств, установ, організацій ігромадян з бюджетом по окремих платежах і визначає, що при необхідностівиконання цих зобов’язань платника може бути здійснено і в примусовому порядку.За порушення податкового законодавства винні в невиконанні або в несвоєчасномувиконанні його вимог несуть відповідальність, передбачену Законом України “Про державну податкову службу вУкраїні” від 04.12.1992, Декретом КМУкраїни “Про стягнення невнесених встрок податків і неоподаткованих платежів” від 21.01.1993, та іншими законодавчими актами України. Винні особиможуть бути притягненні до дисциплінарної, майнової, адміністративної такримінальної відповідальності.
2. Ухиленнявід сплати податків в Україні
Ухилення вiд сплатиподаткiв стало своєрiдним каналом нелегального збагачення. Окремi суб’єктипiдприємництва у своїй дiяльностi використовують складнi фiнансовi схеми, щодають змогу зменшити або повнiстю виключити сплату податкiв, зборiв(обов’язкових платежiв).Злочиннi фiнансовi схеми ухилення вiд оподаткування, способи злочинної дiяльностi постiйно змiнюються та удосконалюються. Для пiдготовки до злочину та приховуванняйого слiдiв злочинцями застосовуються рiзноманiтнi заходи, що полегшуютьскоєння ухилень вiд сплати податкiв та унеможливлюють їх виявленняподатковими органами. Зметою протидiї негативним процесам Указом Президента України вiд 30 жовтня 1996року у складi органiв державної податкової служби створено податкову мiлiцiю.Законом України “Про державну податкову службу в Українi” їй надано прававиконувати оперативно-розшукову, кримiнально-процесуальну та охоронну функцiї. Основними податками в Україні при ухилення від сплати якихвикористовувались найрізноманітніші тіньові схеми є ПДВ та акцизний збір. Проблема детінізаціїукраїнської економіки в умовах її трансформації від адміністративно-планової доринкової системи відносин і досі лишається актуальною. Адже левову часткутіньових економічних процесів сьогодні становить ухилення від сплати податків,зборів і обов’язкових платежів. Наприклад, у результаті контрольної роботи окремихпідрозділів Державної податкової служби України у 2003 р. порушено майже 10тис. кримінальних справ про злочини у сфері оподаткування. З них близько 5 тис.- про ухилення від сплати податків, серед яких 89,4% припадає на ухилення вособливо великих розмірах. Проблема створення економічних умов, які бунеможливлювали ухилення від сплати податків, і пошук шляхів легалізаціїтіньових капіталів, обсяг яких уже перевищує Державний бюджет країни, потребуєякнайшвидшого розв’язання. Згідно з оцінками українських експертів, за рокинезалежності з України було вивезено понад $40 млрд. Окрім того, сьогодні впозабанківському грошовому обігу перебуває більш як 44% неконтрольованоїгрошової маси (близько 9 млрд. грн.). Вжиття таких оперативних заходів щодо реформуваннясистеми оподаткування спричинено зниженням за останні роки фіскальної функціїподатків. Відзначається значне відставання темпів податкових надходжень доДержавного бюджету від темпів росту валового внутрішнього продукту країни, а вструктурі справляння податків — зниження рік у рік питомої ваги ПДВ, особливойого відшкодування з бюджету. Проте, як показує вертикальний розтин діалектикиісторичних змін форм суспільно-економічних формацій, тіньова економіка і,зокрема, ухилення від сплати податків, притаманні кожній з цих формацій. Н.Кремер і Ф. Гахварі сформували модель ухилень від сплати податків суб’єктамипідприємництва під впливом таких факторів, як ставка податку, ймовірністьвиявлення факту ухилення та розмір штрафних санкцій. Але зазначена модельвиявилася занадто ідеалізованою і не знайшла практичного застосування. ПізнішеР. Боадваї, М. Мачшанд, П. Пестіо, Ж. Слемрад, С. Їітзакіс намагалися розширитицю модель, враховуючи особливості дії різних видів податків, характер штрафнихсанкцій та ін. Однак їх спроби детермінувати тіньові процеси у сферіоподаткування виявилися марними, оскільки вони мають стохастичний характер. Аналізу проблемиухилень від сплати податків присвячені роботи вітчизняних учених, як: Н.Азарова, А. Баделюка, В. Білоуса, А. Бодюка, П. Гайдуцького, Н. Ксерози, П.Мельника, Д. Муляка, С. Павленка, В. Поповича, А. Савченко, О. Турчинова, Т.Ютминой, І. Якушика, Ф. Ярошенка та ін. Їх дослідження сфокусовані на виявленні детермінантів,що спричиняють тінізацію оподаткування, та розробці засобів боротьби з цимнегативним явищем. Наприклад, В. Попович і Д. Шолудько вважають, щонавантаження у тіньовому секторі менше, ніж у легальних умовах підприємництва,тому останнє програє. Вихід із цієї ситуації вони бачать у докорінній та динамічнійтрансформації чинної системи оподаткування. На думку О. Сторожука, ухилення відсплати податків в Україні процвітає завдяки аморалізму, що породжуєтьсябажанням отримати високі доходи будь-яким шляхом. Неналежна сплата податківнеобов’язково викликає автоматичну реакцію податкової адміністрації у виглядіпереслідування чи покарання. Тому у платника є вибір між двома лініямиповедінки: повідомити правду в податковій декларації чи неправду, точнішенапівправду. В. Антіпов вважає, що головною причиною негативного впливуподатків на процеси тінізації економіки є не абсолютна їхня вага, а деформаціяподаткової політики, а саме:
– структураподаткових вилучень не відповідає структурі доходів суб’єктів господарювання,податкове навантаження розподілене нерівномірно;
– наданняподаткових пільг за рахунок бюджету різним групам спеціальних інтересів .
Останнім часом в Україніз’явилося таке явище, як ухилення від сплати податків без порушення чинногозаконодавства, що дістало назву податкового планування. З цього приводу Р. Ребізант пише, що, на відміну від ухиленнявід сплати податків, податкове планування є абсолютно законним способомзберегти свої кошти. Його застосування дозволяє оптимально поєднати правовіформи відносин та можливі варіанти їх інтерпретації. А. Науменко констатує, щолише недавно в українській науковій літературі виникли нові терміни: податковепланування, податковий менеджмент, оптимізація оподаткування. При цьомуподаткові органи і платники податків зайняли практично діаметральні позиції щодовизначення сутності зазначених термінів. Податківці поєднали їх з поняттямухилення від сплати податків, а певні платники — з будь-якими діями (законнимита незаконними), спрямованими на скорочення платежів до бюджету. Основнимкритерієм для поділу цих термінів є законність дій платників податків. Слідзазначити, що проблеми відмінності законності й незаконності мінімізаціїподаткових платежів досліджують вітчизняні та іноземні вчені, такі як З.Будько, А. Єлисеєв, М. Підлушкін, А. Загородній, С. Жестков, А. Бризгалін, Д.Тихонов та ін. Їх узагальнена думка схиляється до того, що під податковимправопорушенням потрібно розуміти діяння, що порушують норми податковогозаконодавства, а відтак передбачають фінансово-правову відповідальність. ВУкраїні ведеться активна боротьба з ухиленням від сплати податків. Проте, надумку В. Білоуса, ситуація вимагає значного посилення державного регулювання яку законодавчій, так і практичній царинах. До протилежних висновків дійшов В.Вишневський, який вважає, що кількість перевірок та обсяги накладених штрафівсвідчать не про ефективність діяльності податкових адміністрацій, а радше проте, що в умовах «непрозорого» податкового законодавства можнаоподатковувати будь-кого. Здебільшого штрафи накладаються тільки за дрібніпорушення. Зростання штрафів має своїм наслідком перерозподіл прихованихдоходів від платників податку до корумпованих чиновників. Фундаментальніпричини, які уможливлюють ухилення від сплати податків, слід шукати намакрорівні. По-перше, під час формування податкової системи України невикористовувалася методологія жодної економічної теорії. Концепцію теоріїтрудової вартості, розроблену в дослідженнях А. Сміта, Д. Рікардо, К. Маркса,було відкинуто, а натомість нічого не запропоновано. По-друге, модернізація Державної податкової служби Українивідстала від прогресивного розвитку її продуктивних сил і таким чином послабиласвій регулюючий вплив на економічні відносини. По-третє, система оподаткування до останнього часу ще не охопленаПроектом модернізації ДПС України. Як наслідок, виник дисбаланс міжмодернізацією Державної податкової служби (суб’єктом управління) іреформуванням податкової системи (об’єкт управління). Ці процеси поки що йдутьпаралельним шляхом.
2.1Ухилення від сплати ПДВв Україні
Основні причини, з якихПДВ у нашій країні не працює на належному рівні:
1. значна орієнтаціяекономіки на експорт (звільнений від ПДВ),
2. велика кількістьпільг,
3. помилки вадмініструванні податку, котрі дозволяють створювати схеми зменшення нарахуваньПДВ і збільшення його повернення.
Структурно–логічна схемамахінацій з відшкодуванням вхідного ПДВ
/>
Умовні позначення
1. Відвантаженняпродукції та надання податкової накладної постачальника
2. Оплата продукції
3. Експорт продукції
4. Оплата продукції
5. Поданнярозрахунку експортного відшкодування та податкової накладної постачальника
6. Рішення ДПІ провідшкодування податку
7. Відшкодуваннявхідного ПДВ за продукцію від постачальників
Якщо підприємствопрацює чесно і має всі підстави для відшкодування ПДВ то відшкодування проходитьзаключною 7-ою операцією (Світлий квадрат діяльності).Тіньова схемареалізується через Чорний квадрат діяльності коли підприємство фактично або жвзагалі не придбаває продукції для формування вхідного ПДВ яке потім вимагаєвідшкодувати на основі псевдоекспорту, або ж розрахунку експортноговідшкодування вказують завищені ціни за оплату продукції і відповідно суми ПДВ.На практиці найчастіше реалізовується схема (Чорний квадрат діяльності) за якоїпідприємство не має жодних контактів типу 1-4, а тільки подає підробленірозрахунки експортного відшкодування та податкових накладних постачальників доДПІ і вимагає відшкодування вхідного ПДВ. Звичайно такі схеми діють не без допомоги органів державноївлади. Типовим прикладом дії даної схеми єфакт попередження незаконного відшкодування ПДВ з державного бюджету на суму 22млн. гривень що стався у Дніпропетровській області у серпні 2004 року врезультаті проведення оперативно-розшукових заходів в рамках операції“псевдоекспорт” підрозділу по боротьбі з відмиванням доходів, одержанихзлочинним шляхом.Так, встановлено, що директор одного з товариств з обмеженоювідповідальністю організовував експортні поставки товарів за завищеними цінами.Вказані дії проводились з метою створення “віртуального” податкового кредиту зПДВ та в подальшому – розкрадання бюджетних коштів під виглядом відшкодуванняподатку на додану вартість. Зазначена особавиконувала роль комісіонера та здійснювала митне оформлення злитківвисоколегованої сталі, які підлягали експорту. Виробником зазначеної продукції булоодне з підприємств Донецької області, яке через низку буферних підприємствреалізувало її іншим фірмам- комітентам, які в подальшому реалізовували злиткичерез зазначене товариство з обмеженою відповідальністю на адресукомпанії-нерезидента. Вказані операції проводились з метою відшкодування ПДВпідприємствами-комітентами, для яких експорт вказаної продукції є нехарактернимдля їх основної діяльності. Також, встановлено, що з метою незаконного відшкодування з бюджетуподатку на додану вартість при митному оформленні в митних документах підназвою продукції вказувались “злитки” високолегованої сталі за завищеними удесятки разів цінами. Фактично ж за кордон відправлялись відходи ливарноговиробництва (шлам), які не мають практично ніякої цінності. Середнє по ЄС значення фіскальної ефективності ПДВ становить7% (у ряді розвинених країн — 8—9%), у Росії вона також наближається до цьогорівня. Близькі до українського значення частки ПДВ у ВВП(5%) спостерігаютьсялише в країнах Африки й Азіатсько-Тихоокеанського регіону. Навіть в Українічастка у ВВП податку на прибуток підприємств становила 2004 року 5%, априбуткового податку з громадян — 4%. І це попри значні темпи економічногозростання, збільшення ВВП і вироблену підприємствами додану вартість.Як відомо,що більш високотехнічною є галузь економіки, що вищий ступінь переробки, рівеньвикористання інтелектуальної праці, то більша частка доданої вартості в нійстворюється. І навпаки: наприклад, у видобувній промисловості частка доданоївартості низька, і доходи її підприємств пояснюються в основному величезнимиобсягами поставок. Так, 2004 року в середньому поекономіці України питома вага доданої вартості у випуску товарів і послугсягала 37,7%. Водночас по окремих галузях цей показник мав такі значення: вобробній промисловості — 24%, видобувній — 31,3, сільському господарстві — 44,галузях високотехнологічного виробництва — 59, сфері освіти — майже 70%. Однаксаме у видобувній і переробних галузях промисловості, що характеризуютьсядосить невисокою часткою створюваної доданої вартості, в Україні іспостерігається найбільше економічне зростання! У цій ситуації навіть значнеабсолютне збільшення ВВП не призводить до настільки ж помітного зростання базиоподаткування з ПДВ.
Однак головні спотворенняв систему ПДВ вносять пільги. 2004 року обсяг пільг з ПДВ становив 62 млрд.грн. (для порівняння, 1997-го — 15,9 млрд. грн.). За сім років він зріс майжевчетверо. Кількість підприємств, які користуються пільгами, збільшилася не таксильно — із 53,4 тис. 1997 року до 58,6 тис. торік (останні три роки вона булапрактично стабільною).Статистики розподілу цих пільг по галузях немає. Алеоскільки ВВП за ці роки зріс у 2,8 разу, а надходження від ПДВ — усього на 65%,можна зробити висновок, що пільгами користуються переважно ті підприємства, щостворюють основний обсяг доданої вартості в країні. Тобто все та ж обробна івидобувна промисловість. Виходить, що продуктивно працюючі галузі поповнюютьбюджет країни дуже скромно. Таким чином, пільги з ПДВ виконують функціюсубсидування тих чи інших галузей економіки з держбюджету. Можливо, на початку90-х це і було б виправдано…
Поряд іззастосовуваним у нашій країні при нарахуванні ПДВ «принципом призначення»,відповідно до якого експорт обкладається цим податком за нульовою ставкою, аімпорт — за повною, існує ще й «принцип походження», коли усе відбувається зточністю до навпаки. Упершому разі податком обкладають усю додану вартість, спожиту в країні (у т.ч.імпорт), а в другому — усю вироблену (у т.ч. експорт). В умовах настількизначних утрат ПДВ у результаті переважання експорту, може, варто було бподумати про зміну моделі? Ряд експертів пропонує змішані моделі — коли нульоваставка на експорт поширюється не на всі групи товарів. Однак це може призвестидо зловживань і лобіювання таких пільг представниками тих чи іншихбізнес-структур. Подібне вже мало місце при введенні пільг з ПДВ на товарикритичного імпорту.
2.2 Варіанти заміни ПДВ іншими податками
Найрадикальнішим із них єскасування ПДВ, точніше, заміна його іншим податком. Так, Рахункова палатаУкраїни пропонувала замінити його податком на роздрібні продажі, схожим назастосовуваний у США (одній з небагатьох країн у світі, де не використовуютьПДВ). Адже для споживачів, які є кінцевими платниками ПДВ у країні, він таким,по суті, і є.
Звісно, в роздрібнійторгівлі існують свої схеми заниження обсягу продажів, наприклад, «піднесеннятовару», однак усі вони досить кустарні, легко виявляються раптовимиперевірками, та й обсяг їх не буде настільки катастрофічний для економікикраїни. На 2005 рік уряд прогнозував роздрібний товарообіг у 80 млрд. грн.Запровадження замість ПДВ навіть 10-відсотковго податку на роздріб призвело бдо надходження в бюджет майже 8 млрд. грн. — більше, ніж реальне (неномінальне!) наповнення бюджету ПДВ. Не кажучи вже про зниження роздрібних цінна 10%, що різко збільшило б купівельну спроможність населення, а також проскорочення витрат на адміністрування і штату податківців.
Заміну ПДВ податком ізобороту — теж досить прозорим і простим в адмініструванні. Податок з обороту —податок майбутнього. В міру становлення цивілізованого капіталізму горезвісна«неконтрольована готівка» (що сьогодні буцімто перешкоджає оподаткуваннюобороту) досить швидкими темпами з обороту зникатиме, поступаючись місцемпластиковим карткам, чекам, безготівковим авансам тощо. Ну, можливо, на якийсьчас вона ще затримається в дрібному роздробі і на базарах, де податоксплачуватимуть не з обороту, а фіксований — як сьогодні вищезгадані підприємці.Але крім як на той же базар чи на кишенькові потреби, готівку нікуди не можнабуде й витратити; а банківський контроль за безготівкою зробить приховуваннявиручки
Розвиток стабільнихгосподарських зв’язків неминуче призведе до об’єднання в рамках єдиної юрособирізних етапів того чи іншого виробництва (наприклад, усіх «переділів» на шляхувід руди й електроенергії до найбільш наукомістких і високотехнологічнихпродуктів). Вони стануть інтегруватися не лише «ушир» (зі схожимиконкурентами), а й «униз» (із постачальниками і юридичними особами —покупцями), через що кількість податкових накруток кожного етапу мінімізуєтьсяразом із кількістю самих етапів. Що зумовить уже не просто прийнятність податкуз обороту, а й навіть певне зближення ставок, які різнитимуться залежно лишевід матеріаломісткості. Більше того, досвід ліцензування (зодного боку) і «безвитратного» обкладення податком на прибуток і ПДВ (з іншого)свідчить однозначно: показати не ту діяльність значно складніше, ніж придуматилипові витрати. Однак експерти відзначали рядпов’язаних із ним проблем. Так, в умовах значної кількості контрагентів аборозгалужених ланцюжків постачальників і покупців, такий податок накопичуватиметься.Кожен такий контрагент сплачуватиме більше, аніж попередній. В міру зростання векономіці частки виробництва товарів із тривалим виробничим циклом —машинобудування, високотехнологічних галузей — кількість контрагентів,підрядчиків, посередників зростатиме, а з ним — і загальний податковий прес.Одним із виходів із такої ситуації є вертикальна інтеграція виробничихпроцесів, щоб мінімізувати посередницькі операції. А вона далеко не завждистимулює ефективність виробництва. Власне,Німеччина, де такий податок вважали досить ефективним і він приносив великідоходи бюджету, 1968 року однією з перших у світі запровадила замість ньогоПДВ. Саме щоб максимально розподілити податковий прес. Свого часу ПДВ в Україні вводили винятково з метоюєвроінтеграції. У 70—80-ті роки минулого століттяйого, попри протести, ледь не примусово запровадили в більшості європейськихкраїн як умову вступу в ЄС. І, скасувавши ПДВ, Україна просто випаде зінтеграційних процесів не лише в Європі, а й у СНД. Об’єднатися зі США,погодьтеся, буде складно.За даними ДПАУ органиподаткової служби припинила незаконне відшкодування ПДВ на 3 млрд. грн., і цейфакт, серед іншого, примушує податківців проводити ретельні перевірки висунутихвимог із компенсації. Згідно зпрогнозами податковій службі не вдасться досягти перевищення плану податковихнадходжень до бюджету 2005 року, травні буде невеликий спад, але за підсумкамироку усе збалансується. Перевищення плану не слід очікувати, бо податковіоргани планують радикальну кількість компенсації з ПДВ, і це вплине на загальнусуму надходжень. Зниження надходжень податків у травні пов’язане зі сплатоюпідприємцями й компаніями в попередні періоди значних обсягів податків авансом.Звісно, в цьомусвіті немає нічого ідеального, але ПДВ сьогодні вважають одним ізнайефективніших податків. І не його провина, що в Україні він перетворився на жорстоку пародію надосягнення світової економічної думки. Головна причина наших ПДВ — бід — до насцей податок прийшов в епоху первинного накопичення капіталу. Тоді якєвропейські країни запровадили його на етапі вже значно розвинених іурегульованих ринкових відносин. Напрактиці використання ПДВ у нашій країні скидається на забивання цвяхів дорогимхронометром. Тому реальна прозорість в адмініструванні ПДВ, як і реальнаефективність цього податку, стануть своєрідними критеріями того, що новекерівництво країни нарешті переключилося з набивання кишеньфінансово-промислових груп на оздоровлення економіки.
3. Застосуваннязаконодавства про відповідальність за ухилення від сплати податків, зборів,інших обов’язкових платежів
З метоюоднакового і правильного застосування законодавства про відповідальність заухилення від сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів сліддотримуватися наступного: Судам необхідно виходити з того, що кримінальнавідповідальність за ст. 212 Кримінального кодексу України ( 2341-14 ) (далі — КК) настає за умисне ухилення від сплати лише тих податків, зборів, іншихобов’язкових платежів, які встановлені Законом від 25 червня 1991 р. N 1251-XII(1251-12) «Про систему оподаткування» (далі — Закон N 1251-XII) івведені в установленому законом порядку. Оскільки Законом N 1251-XII передбаченозагальнодержавні та місцеві податки, збори й інші обов’язкові платежі, які підлягаютьсплаті до відповідних бюджетів та державних цільових фондів, кримінально каранимвизнається ухилення від сплати як загальнодержавних, так і місцевих податків,зборів, інших обов’язкових платежів. Звернути увагу судів на те, що згідно ізЗаконом N 1251-XII ставки, механізм справляння податків, зборів (обов’язковихплатежів) і пільги щодо оподаткування не можуть установлюватись або змінюватисяіншими законами, крім тих, які стосуються оподаткування. Також слід враховуватий те, що ч. 2 ст. 1 цього Закону органам місцевої влади та самоврядуваннянадано право встановлювати додаткові пільги щодо оподаткування у межах сум, що надходятьдо їх бюджетів. Зміни щодо пільг, ставок податків і зборів (обов’язковихплатежів) та механізму їх сплати, внесені до законів про оподаткування вустановленому порядку, тобто не пізніше ніж за шість місяців до нового бюджетногороку, набирають чинності з його початку. Відповідальність за ст. 212 КК моженаставати лише за сукупності обов’язкових умов, коли: не сплачені податки, збори,інші обов’язкові платежі входять у систему оподаткування і введені вустановленому законом порядку; об’єкт оподаткування передбачений відповіднимзаконом; платник податку, збору, іншого обов’язкового платежу визначений яктакий відповідним законом; механізм справляння податків і зборів (обов’язковихплатежів), їх ставки та пільги щодо оподаткування визначені законами прооподаткування. За змістом ст. 212 КК відповідальність за ухилення від сплати податків,зборів, інших обов’язкових платежів, що входять у систему оподаткування, введенів установленому законом порядку і зараховуються до бюджетів чи державнихцільових фондів, настає лише в разі, коли це діяння вчинено умисно. Мотив длякваліфікації останнього значення не має. Зазначеною статтею передбачено кримінальнувідповідальність не за сам факт несплати в установлений строк податків, зборів,інших обов’язкових платежів, а за умисне ухилення від їх сплати. У зв’язку з цимсуд має встановити, що особа мала намір не сплачувати належні до сплатиподатки, збори, інші обов’язкові платежі в повному обсязі чи певну їх частину.Про наявність умислу на ухилення від сплати податків, зборів, інших обов’язковихплатежів можуть свідчити, наприклад: відсутність податкового обліку чи ведення йогоз порушенням установленого порядку; перекручування в обліковій або звітнійдокументації; неоприбуткування готівкових коштів, одержаних за виконання робіт чинадання послуг; ведення подвійного (офіційного та неофіційного) обліку; використаннябанківських рахунків, про які не повідомлено органи державної податковоїслужби; завищення фактичних затрат, що включаються до собівартості реалізованоїпродукції, тощо. Особа, яка не мала наміру ухилитися від сплати зазначенихплатежів, а не сплатила їх з інших причин, може бути притягнута лише до встановленоїзаконом відповідальності за порушення податкового законодавства, пов’язані з обчисленнямі сплатою цих платежів. Відповідно до законодавства з питань оподаткування зазначенедіяння є фінансовим (податковим) правопорушенням, відповідальність за яке моженаставати, зокрема, за підпунктом 17.1.1 п. 17.1 ст. 17 Закону від 21 грудня2000 р. N 2181-III «Про порядок погашення зобов’язань платників податків передбюджетами та державними цільовими фондами» (далі — Закон N 2181-III) — уразі, коли несплата пов’язана з неподанням платником податкової декларації увизначені законом строки, або ж за п. 11 ч. 1 ст. 11 Закону від 4 грудня 1990р. N 509-XII ( 509-12 ) «Про державну податкову службу в Україні» (далі- Закон N 509-XII) — якщо несплата зумовлена відсутністю податкового обліку, веденнямйого з порушенням установленого порядку, неподанням чи несвоєчасним поданнямплатіжних доручень на перерахування належних до сплати податків і зборів(обов’язкових платежів) та іншими порушеннями податкового законодавства, відповідальністьза які передбачена цим пунктом зазначеної статті Закону N 509-XII. Якщоподаткова декларація була подана, а податки не сплачені своєчасно через відсутністькоштів на рахунку платника, то ці обов’язкові платежі вважаються податковим боргом(недоїмкою) і стягуються з нарахуванням штрафних санкцій (штрафу) та пенізгідно із Законом N 2181-III ( 2181-14 ). Судам потрібно мати на увазі, щоплатник податку, активи якого не перебувають у податковій заставі, не несе кримінальноївідповідальності за умисне несвоєчасне виконання податкових зобов’язань завідсутності умислу на ухилення від сплати податку, оскільки згідно з підпунктом3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону N 2181-III ( 2181-14 ) платники податків самостійно визначаютьчерговість і форми задоволення претензій кредиторів за рахунок активів, вільнихвід заставних зобов’язань забезпечення боргу. При цьому слід враховувати, що активиплатника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податковогоборгу виключно за рішенням суду. Кримінальна відповідальність за ст. 212 КК заумисне ухилення від сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів настаєв разі, коли ці діяння призвели до ненадходження до бюджетів чи державнихцільових фондів коштів у значних, великих чи особливо великих розмірах (яківідповідно в 1000, 3000, 5000 і більше разів перевищують установлений законодавствомнеоподатковуваний мінімум доходів громадян). Ухилення від сплати податків,зборів, інших обов’язкових платежів, вчинене у зв’язку з одержанням пільг щодо нихшляхом надання державним органам завідомо неправдивої інформації, якщо розмірнесплачених податків дорівнює чи перевищує 500, але менше 5000 неоподатковуванихмінімумів доходів громадян, має кваліфікуватися лише за ч. 2 ст. 222 КК, а якщовін у 5000 і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян,дії винного мають кваліфікуватися за ч. 3 ст. 212 КК та ч. 1 ст. 222 КК (якщопільги щодо податків одержані шляхом надання податковим органам зазначеними у ст.222 КК особами завідомо недостовірної інформації). Потрібно мати на увазі, що передбаченийст. 212 КК злочин слід кваліфікувати як вчинений у значних, великих чи особливовеликих розмірах, коли сума, що фактично не надійшла до бюджетів чи державнихцільових фондів, утворилася внаслідок несплати як одного податку, збору, іншогообов’язкового платежу, так і різних їх видів у розмірах, передбачених приміткоюдо зазначеної статті. При кваліфікації такого злочину, вчиненого починаючи з 1січня 2004 р., необхідно виходити з того, що сума неоподатковуваного мінімумудоходів громадян згідно з п. 22.5 ст. 22 Закону N 889-IV ( 889-15 ) дорівнюєрозміру податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 6.1.1 п. 6.1 ст. 6цього Закону для відповідного року з урахуванням положень п. 22.4 ст. 22 того жЗакону. При визначенні розміру коштів, що не надійшли до бюджетів чи державних цільовихфондів внаслідок ухилення від сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів,не потрібно враховувати нараховані чи сплачені у зв’язку з цим штрафи й пеню. Чиннимзаконодавством передбачена можливість надання платникам податків ряду пільг. Наданняплатником податків завідомо неправдивої інформації про наявність пільг з оподаткуваннячи з метою їх одержання за відсутності відповідних підстав слід кваліфікуватиза ч. 1 ст. 222 КК ( 2341-14 ). У тому ж разі, коли такі пільги були надані платникуна законних підставах, але на час подання декларації право на них було втрачено,дії особи, яка це приховала, необхідно кваліфікувати за відповідною частиною _оз.212 КК ( 2341-14 ) як ухилення від сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів.
Задачи
Задача № 1
Бузунов вимагаввід свого знайомого Рогова значну суму грошей, які останній одержав від нього вборг. Рогов систематично вживав спиртні напої, не працював. Бузунов кількаразів попереджав про необхідність віддати борг, погрожуючи вбити Рогова, алевін на це не реагував. Після чергової сварки з цього приводу Бузунов зайшов догаража, де Рогов ремонтував автомобіль, облив його зі склянки бензином і запалив.Від отриманих опіків потерпілий помер на місці пригоди. Охарактеризуйте діїБузунова.
Дії Бузунова слідкваліфікувати за ч. 1 ст.129 КК України (погроза вбивством, якщо були реальніпідстави побоюватися здійснення цієї погрози) та ч. 2 ст. 121 КК України(умисне ТТУ, що спричинило смерть потерпілого).
Необхідною умовоюкараності і погрози вбивством є її реальність, що пов’язана із здатністювикликати побоювання про приведення її у виконання. Про реальність погрозиможуть свідчити обставини, що випливають з попередніх стосунків винного іпотерпілого.
Об’єктивнасторона даного злочину включає діяння, що потягло два наслідки, а саме: ТТУ івикликану ним смерть потерпілого. Суб’єктивна сторона цього злочинухарактеризується подвійною формою вини – умислом, щодо ТТУ і необережністю,щодо смерті.
Задача № 2
Косяк на грунтіпоганих стосунків із сусідом Пащенком побив його, від чого останій втративздатність бачити одним оком. Кваліфікуйте дії Косяка.
Згідно наказуМіністерства охорони здоровя України №255/791 від 17.01.1995 «Правиласудово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» та п. 2.1.4«Незагрозливі для життя ушкодження, що належать до тяжких за кінцевимрезультатом та наслідками: втрата будь-якого органу чи втарата органом його функції– втрата зору, слуху, язика, руки, ноги і репродуктивної здатності», пункту а)– під втратою зору треба розуміти пону стійку сліпоту на обидва ока чи такийстан, коли наявне зниження зору до підрахунку пальців на відстані двох метрів іменше (гострота зору на обидва ока 0,04 і нижче).
Тому дії Косякаслід кваліфікувати за ч. 1 ст. 122 КК України «Умисне середньої тяжкостітілесне ушкодження».
Об’єктом злочинує здоровя Пащенка.
Об’єктивнасторона:
– діяння;
– наслідкиу вигляді середньої тяжкості тілесного ушкодження;
– причиннийзв’язок між зазначеними діяннями та наслідками.
Як випливає із ч.1 ст. 122, умисним середньої тяжкості тілесним ушкодженням визначається умиснетілесне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків,передбачених у ст. 121, але при цьому є таким, що спричинило тривалий розладждоровя або значну стійку втрату працездатності менш як на одну третину.
Злочин вважаєтьсязакінченим з моменту настання наслідків.
Суб’єктом злочинує осудна особа, яка досягла 14-ти річного віку.
Суб’єктивнасторона злочину характеризується прямим умислом.
Висновок
Дослідженнякримінально-правової характеристики ухилення від сплати податків, зборів таінших обов’язкових платежів, його об’єктивних, суб’єктивних та кваліфікованихознак, кримінально-правового та процесуального аспекту звільнення відкримінальної відповідальності за ухилення від сплати податків дає можливістьзробити наступні висновки:
1. Сплачуватиподатки та збори – конституційний обов’язок кожного. Зазначений конституційнийобов’язок виконується в порядку і розмірах, установлених законом. За йогопорушення згідно із законами України «Про систему оподаткування», «Про порядокпогашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державнимицільовими фондами» настає юридична відповідальність.
2. Оскількиподаткове законодавство нестабільне, то при розслідуванні і судовому розглядісправ про ухилення від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів)необхідно точно встановлювати, який закон діяв у період, коли мало місцеухилення від сплати податків. Діяння, вчинені в різний час, повиннікваліфікуватися залежно від наявності чи відсутності в них ознак єдиногопродовжуваного злочину.
3. Об’єктомзлочину є суспільні відносини у сфері державного регулювання оподаткування іформування прибуткової частини державного бюджету. Предметом цього злочину єподатки, збори, інші обов’язкові платежі, що сплачуються як юридичними, так іфізичними особами.
4. Правильневстановлення об’єкта і _озмірах злочину має важливе практична значення длякваліфікації діянь щодо ухилення від оподаткування. Це дасть змогу уникнути якбезпідставного покарання невиновних, так і непритягнення до відповідальностіосіб, що вчинили злочини.
5. Об’єктивнасторона цього злочину полягає в ухиленні від сплати податків, зборів, іншихобов’язкових платежів, якщо ці діяння призвели до фактичного ненадходження добюджетів чи державних цільових фондів коштів у значних _озмірах, у великихрозмірах або в особливо великих розмірах. Ухилення як ознака об’єктивної сторони цього злочину вираженев дії чи бездіяльності.
6. Суб’єктивноюстороною злочину є прямий або непрямий умисел. Суб’єкт злочину – службові особипідприємства, установи, організації незалежно від форми власності, на якіпокладено обов’язки щодо ведення і подання документів, пов’язаних з обчисленнямта сплатою обов’язкових платежів до бюджетів і державних цільових фондів, атакож фізичні особи, якщо вони мають ознаку платника податків, у тому числі ті,які займаються підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи.
7. Кваліфікованимиознаками злочину є вчинення його за попередньою змовою групою осіб; фактичнененадходження коштів у великих розмірах, а особливо кваліфікованими – вчиненняйого особою, раніше судимою за ухилення від сплати податків, зборів, іншихобов’язкових платежів; фактичне ненадходження до бюджетів чи державних цільовихфондів коштів в особливо великих розмірах.
8. Відкримінальної відповідальності звільняється особа, яка вперше вчинила умиснеухилення від сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів, за умови, щовона до притягнення до кримінальної відповідальності сплатила податки, збори(обов’язкові платежі) та відшкодувала шкоду, завдану державі їх несвоєчасноюсплатою у вигляді фінансових санкцій, пені. Формулювання даної норми далеке від досконалості, а томупотребує вдосконалення у законодавчому порядку.
На сьогоднішнійдень кількість злочинів у сфері кредитно-фінансової, банківської і бюджетноїсистем України залишається на досить високому рівні. На мою думку, ухилення відсплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів, як і вчинення будь-якихінших злочинів залежить від тих поглядів, моральних настанов, правосвідомості,традицій, звичок тощо, які існують у суспільній свідомості у цілому, окремихгруп населення та у конкретної людини. Роль психологічного фактора у системіпричин та умов злочинності, окремих її видів і конкретних злочинів доситьзначна, хоча у переважній більшості випадків не виступає єдиною причиноюзлочинності, окремих її видів та конкретного злочину, а взаємодіє із зовнішнімиобставинами, зокрема тими, що зосереджуються у економічній, соціальній та іншихсферах. Психологічна сфера формується під впливом соціальної дійсності. Усучасних умовах у психологічній сфері наявна криза моралі, яка проявляється узанепаді загальнолюдських цінностей. Виховання моральності – складова виховної роботи з населеннямвзагалі, що містить й одержання соціальних установок, прищеплення культури,моральних цінностей і установок, вироблених людством за всю історію йогорозвитку. Крім того, складовою суспільної свідомості є правосвідомість, щопредставляє собою систему поглядів, переконань, оцінок, уявлень, які відбиваютьставлення суспільства, деяких прошарків і груп населення, окремих громадян донормативно-правових актів взагалі і правил необережності, зокрема. Відомо, щорівень правосвідомості населення визначається знанням права, його розумінням іготовністю додержуватися вимог законів. Правосвідомість, як і суспільнасвідомість, чинить на злочинність подвійний вплив: високий рівеньправосвідомості запобігає злочинності, а низький її рівень, дефекти сприяютьвчиненню злочинів. Таким чином, основним кроком для зниження рівня злочинностіє виховання у населення моральності, прищеплення культури, моральних цінностейі установок, а також основної складової суспільної свідомості –правосвідомості, що полягає у знанні права, його розумінні і готовностідодержуватися вимог закону.
Списоквикористаної літератури
1. ЗаконУкраїни № 1251-ХІІ від 25.06.91 р. «Про систему оподаткування» (у редакціїЗакону України від 18.02.97 р. № 77/97-ВР, зі змінами та доповненнями)
2. Кримінальнийкодекс України № 2341-III від 05.04.2001 р. (зі змінами та доповненнями)
3. Постанови ПленумуВерховного суду України № 3 від 25.04.2003 р. «Про практику застосування судамизаконодавства про відповідальність за окремі злочини у сфері господарськоїдіяльності» № 15 від 08.10.2004 р. «Про деякі питання застосуваннязаконодавства про відповідальність за ухилення від сплати податків, зборів,інших обов’язкових платежів».
4. Аналіз практикизастосування судами України законодавства, яке передбачає кримінальнувідповідальність за ухилення від сплати податків, зборів, інших платежів. — К.,1998.
5. Білоус В.,Попович В. Про державну програму детінізації економіки. — Ірпінь, 2000.
6. Брич Л.П.Кваліфікація ухилення від сплати обов’язкових внесків державі. — Львів: ЛДУ,1998.
7. Вартилецька І.А.,Плутагир В.С. Кримінальне право України.альбом схем: навч. посібник / За заг.ред. В.Я. Горбачовського.- К.: Атіка, 2003.- 208с.
8. Гуторова Н.О.Кримінально-правова охорона державних фінансів України. — Х.: НУВС., 2001.
9. Дудоров О.О.,Мельник М.I., Хавронюк М.I. Злочини у сфері підприємництва. Навч. посібн. / Заред. Хавронюка М.I. — К.: Атіка, 2001. — С. 608.
10. Кримінальне правоУкраїни. Особлива частина: Підручник. (Ю.В. Александров, В.І. Антипов, М.В.Володько та ін.) Вид. 3-тє, переробл. та допов./ За заг. ред. М.І. Мельника,В.А. Клименка. — К.: Юридична думка, 2004. — 656 с.
11. Кримінальне правоУкраїни: Загальна частина: Підручник для студ. юрид. спец. вищ. закладів освіти/ За ред. М.І. Бажанова, В.В. Сташиса, В.Я. Тація. — Київ—Харків: ЮрінкомІнтер—Право, 2001. — 416 с.
12. Кримінальнийкодекс України»: Наук.-практ. комент. / Ю.В. Баулін, В.I. Борисов, С.Б. Гавришта ін. За заг. ред. В.Т. Маляренка, В.В. Сташиса, В.Я. Тація. — 2-ге вид.,переробл. та доповн. — Х.: ТОВ «Одісей», 2004. — С. 1152.
13. Кримінальне правоУкраїни. Загал. частина: Підручн. для студентів юрид. вузів i фак. / Г.В. Андрусів,П.П. Андрушко, В.В. Беньківський та ін. За ред. П.С. Матишевського, П.П.Андрушка, С.Д. Шапченка. — К.: Юрінком Інтер, 1999. — С. 512
14. Кураш Я.Кримінальна відповідальність за ухилення від сплати податків, зборів, іншихобов’язкових платежів: Автореф. — Х., 1998.
15. Коржанський М.Й.Кримінальне право і законодавство України: Частина Загальна: Курс лекцій. — К.:Атіка, 2001. — 432 с.
16. Коржанський М.Й.Кримінальне право і законодавство України: Частина Особлива: Курс лекцій. — К.:Атіка, 2001. — 544 с.
17. Ляпунов Ю.И.Коментарий к статье 158 УК РФ. Особенная часть. — М., 1996.
18. Науково-практичнийкоментар до Кримінального кодексу України. — 2-ге вид., переробл. та доповн. /Відп. ред. С.С. Яценко. — К.: А.С. К., 2002. — С. 968.
19. Навроцький В.О.Основи кримінально-правової кваліфікації: Навч. посібник для вузів. – к.,Хрінком Інтер, 2006. – 704 ст.
20. Попович В.М.Тіньова економіка як предмет економічної кримінології. — К., 1998.
21. Податковий кодексУкраїни: Проект Кабінету Міністрів України від 16.06.00 № 34-2222/4.
22. Стрельцов Є.Л.Кримінальне право. Особлива частина: Підруч. — К.: Правові джерела, 1999.
23. Сухов Ю.М.Ухилення від сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів: Проблемивідмежування від суміжних злочинів та кваліфікації за сукупністю: Автореф. дис.канд. юрид. наук. — К., 2000.
24. Тацій В.Я. Об’єкті предмет злочину в Кримінальному праві України. Навч. посіб. — Х., 1994.
25. Фесенко Е.В.Цінності як об’єкт злочину // Право України. — 1999. — № 6.