КУРСОВА РОБОТА
На тему:
Кваліфікаційні комісії суддів. Склад. Порядок формування.Повноваження
Зміст
Вступ
Розділ 1. Поняттякваліфікаційних комісій суддів та їх значення
1.1 Статускваліфікаційних комісій суддів. Їх види
1.2 Склад тапорядок формування
1.3 Ролькваліфікаційних комісій суддів у формуванні професійного корпусу суддів
Розділ 2.Повноваження та організація роботи кваліфікаційних комісій суддів
2.1 Повноваженнякваліфікаційної комісії суддів
2.2 Організаціяроботи
2.3 Повноваженнякваліфікаційних комісій суддів щодо дисциплінарної відповідальності суддів
Розділ 3. Вищакваліфікаційна комісія суддів
Висновки
Списоквикористаної літератури
Вступ
кваліфікаційна комісія суддя посада
Правосуддя в Україні здійснюється виключно судами, про що говорить ст.124 Конституції України. Призначенням на посаду професійного судді займаютьсякваліфікаційні комісії суддів. Злагоджене функціонування системи судоустроюможливе лише за умов високої організованості при вирішенні питань професійноїпідготовки, добору та кваліфікаційної атестації суддів, призначення на посадусудді вперше, обрання на посаду судді безстроково, ротації й просування всуддівській та адміністративній діяльності, притягнення суддів додисциплінарної відповідальності, звільнення з посади судді. Досягти цього –дуже важливо для України сьогодні. На даний момент діяльність кваліфікаційнихкомісій суддів є досить актуальною. Зокрема, актуальним є дослідження проблемстворення кваліфікаційних комісій суддів обумовлена процесами становленнясудової влади в Україні як незалежної гілки влади, а відповідно – необхідністюоптимізації структури органів, які безпосередньо не належать до органів судовоївлади, але виконують важливі функції із формування корпусу професійних суддів інаділені повноваженнями стосовно професійної кар`єри суддів. Я вибрав саме цютему для написання курсової роботи, тому що вважаю, що, незважаючи наактуальність предмета дослідження та наявність багатьох практичних проблем,пов`язаних із діяльністю кваліфікаційних комісій суддів, у вітчизняній науковійюридичній літературі вивченню цієї теми приділяється недостатньо уваги. ВУкраїні проблеми діяльності кваліфікаційних комісій суддів останнім часомстають предметом обговорення науковців і практиків; однак дослідженняпроводиться в основному в аспекті формування суддівського корпусу абопритягнення суддів до дисциплінарної відповідальності та відповідної ролікваліфікаційних комісій. Вивченням цих проблем займаються: І.Д. Прошутя ізНаціональної юридичної академії України ім. Ярослава Мудрого; І.Л. Самсін — суддя Верховного Суду України та Голова Вищої кваліфікаційної комісії суддівУкраїни; С. Подкопаєв; С.В. Прилуцький; М. Оліщук; А.М. Шкурат; С. Іченський;М. Закаблук; Б. Свиридов; О. Міщенко; М. Бохолдіна та інші. В цій роботі будерозглянемо статус кваліфікаційних комісій суддів, їх роль у формуванніпрофесійного корпусу суддів, види, повноваження та проблеми у формуванні, уздійсненні покладених на них завдань і ще багато цікавого.
Розділ 1. Поняття кваліфікаційних комісій та їх значення
1.1 Статус кваліфікаційних комісій суддів та їх види
Кваліфікаційні комісії суддів – це колегіальні атестаційно –дисциплінарні органи суддівського співтовариства, які наділені державно –владними повноваженнями стосовно його членів, спрямованими на формуваннясуддівського корпусу, визначення рівня підготовленності професійних суддів, атакож вирішення питань про їх дисциплінарну відповідальність.За думкою В.С.Стефанюка кваліфікаційні комісії суддів – органи суддівськогосамоврядування.Деякі автори вважають, що систему кваліфкаційних комісій суддівнеобхідно розглядати як центральну складову інституту самоорганізації судовоївлади України. За своєю природою вони є одночасно органами судової влади упитаннях кваліфікації та добору суддів, а також дисциплінарною судовоюінстанцією.
Статус:
1. Кваліфікаційні комісії суддів є постійно діючими органами в системісудоустрою України, повноваження яких визначаються Конституцією України (ст.127) та Законом „Про судоустрій України” від 7 лютого 2002 року.Але як тількицей закон набрав чинності, 1 червня 2002 р., то втратив чинність Закон України„Про кваліфікаційні комісії, кваліфікаційну атестацію і дисциплінарну відповідальністьсуддів судів України” від 2 лютого 1994 р.Формуються кваліфікаційні комісіїсуддів шляхом обрання суддів та призначення представників відповідних державнихорганів.
2. Завданнями кваліфікаційних комісій є забезпечення формування корпусупрофесійних суддів, здатних кваліфіковано, сумлінно і неупередженно здійснюватиправосуддя, шляхом відбору і рекомендування осіб для зайняття посадипрофесійного судді та визначення рівня фахової підготовленості професійнихсуддів, а також розгляд питань про дисциплінарну відповідальність суддів та щодонадання висновків про звільнення судді з посади. При формуваннівисокопрофесійного суддівського корпусу кваліфікаційні комісії суддів єнезалежними, самостійними у прийнятті рішень і керуються виключно законом.
3. Члени кваліфікаційних комісій суддів здійснюють свої повноваження нагромадських засадах і на час роботи в комісіях звільняються від виконанняслужбових обов”язків за основним місцем роботи із збереженнямсередньогозаробітку. Робота кваліфікаційних комісій суддів здійснюється на громадськихзасадах, тобто всі члени виконують свої повноваження добровільно, бех отриманняза це винагороди.Забезпечіє діяльність кваліфікаційних комісій Державна судоваадміністрація.Остання повинна забезпечити проїзд, в разі необхідності –проживання і т.д. членам кваліфікаційних комісій.Гарантії діяльності членівкваліфікаційних комісій суддів є:
— звільнення їх від виконання своїх службових обов”язків за основниммісцем роботи на час роботи в комісії;
— збереження за ними середнього заробітку.
На підставі вищесказанного можна зробити такий висновок, що статускваліфікаційних комісій суддів визначений так, щоб їх члени могли самостійноприймати рішення, бути незалежними, керуватися лише законом для формуваннявисокопрофесійного суддівського корпусу, який буде здатний кваліфікованоздійснювати правосуддя в нашій державі.
Види кваліфікаційних комісій суддів:
Згідно з Законом України „Про судоустрій України” в системі судоустроюУкраїни діють такі комісії:
1. Кваліфікаційні комісії суддів загальних суддів.На теперішній час вУкраїні утворено дев”ять:
— Дніпропетровська окружна кваліфікаційна комісія суддів, юрисдикція якоїпоширюється на суддів місцевих та апеляційних судів Кіровоградської тавідповідно Дніпропетровської областей;
— Донецька окружна кваліфікаційна комісія суддів, юрисдикція якоїпоширюється на суддів місцевих та апеляційних судів Луганської і відповідноДонецької областей;
-Житомирська окружна кваліфікаційна комісія суддів, юрисдикція якоїпоширюється на суддів місцевих та апеляційних судів Вінницької, Рівненської,Хмельницької і відповідно Житомирської областей;
— Запорізька окружна кваліфікаційна комісія суддів, юрисдикція якоїпоширюється на суддів місцевих та апеляційних судів Херсонської і відповідноЗапорізької областей;
— Київська окружна кваліфікаційна комісія суддів, юрисдикція якоїпоширюється на суддів місцевих та апеляційних судів Черкаської, Чернігівської івідповідно Київської областей, а також міста Києва;
— Львівська окружна кваліфікаційна комісія суддів, юрисдикція якоїпоширюється на суддів місцевих та апеляційних судів Волинської, Закарпатської,Івано-Франківської, Тернопільської, Чернівецької і відповідно Львівськоїобластей;
— Одеська окружна кваліфікаційна комісія суддів, юрисдикція якоїпоширюється на суддів місцевих та апеляційних судів Миколаївської і відповідноОдеської областей;
— Харківська окружна кваліфікаційна комісія суддів, юрисдикція якоїпоширюється на суддів місцевих та апеляційних судів Сумської, Полтавської івідповідно Харківської областей;
— Кваліфікаційна комісія суддів Автономної Республіки Крим, юрисдикціяякої поширюється на суддів місцевих та апеляційних судів АРК і м. Севастополя(діє у м. Сімферополі).
2. Кваліфікаційна комісія суддів військових судів.
3. Кваліфікаційні комісії суддів відповідних спеціалізованих судів.
4. Вища кваліфікаційна комісія суддів України.
Усі вищеназвані кваліфікаційні комісії суддів, окрім комісій загальнихсудів, здійснюють свої повноваження у м. Києві. Строк повноважень всіхкваліфікаційних комісій складає три роки з дня їх утворення.Днем утвореннянової кваліфікаційної комісії є день її організаційного засідання по виборахголови, заступника і секретаря.
Отже, в Україні діють не так вже й багато кваліфікаційних комісій суддів,які формують високопрофесійний корпус суддів.Але, як відомо, важлива некількість, а якість, по такому самому принципу і створювалися в Українікваліфікаційні комісії, їх не багато, але вони працюють якісно і рекомендуютьна посаду тільки найкращих суддів, які здатні здійснювати правосуддя тільки вмежах закону.
1.2 Склад та порядок формування
Склад
Кваліфікаційні комісії суддів, згідно зі ст.75 Закону України „Просудоустрій України”, діють у складі 11 членів, які обов”язково повинні мати вищуюридичну освіту.До складу кваліфікаційної комісії входять:
1 шість суддів, обраних доскладу кваліфікаційної комісії відповідно до вимог Закону „Про судоустрійУкраїни”;
2 дві особи від Міністерстваюстиції України;
3 дві особи, уповноваженівідповідною обласною ( Київською міською ) радою за місцезнаходженнямкваліфікаційної комісії суддів;
4 одна особа від УповноваженогоВерховної Ради України з прав людини.
Слід зазначити, що введення до складу кваліфікайних комісій представникаУповноваженого Верховної Ради з прав людини є прогресивною новелою ЗаконуУкраїни „Про судоустрій України”. Такий крок спрямований насамперед назабезпечення дотримання прав людини, пріоритет яких передбачений КонституцієюУкраїни. Водночас присутність представника такого шановного в Україні інститутусприяє підвищенню авторитету кваліфікаційних комісій. Іншим позитивнимздобутком у цьому аспекті можна вважати участь представників наукової спільнотиу роботі комісій. Так, до складу кваліфікаційної комісії Харківськогоапеляційного округу входять два професори Національної юридичної академіїУкраїни ім… Ярослава Мудрого. Практика свідчить, що у разі виникнення спірнихправових питань і необхідності обґрунтування неоднозначних варіантівзастосування законів оптимальні варіанти вирішення проблем можна знайти упоєднанні теоретичних знань і підходу юристів – практиків.
Щодо складу кваліфікаційних комісій, то загальною вимогою до всіх їїчленів є наявність вищої юридичної освіти, що не можна не визнати здобуткомнашого законодавства. Це положення піддається сумніву деякими авторами, які,зокрема, наголошують на можливості участі у складі кваліфікаційних комісій осіббез вищої юридичної освіти. Так, згідно з п. 3 ст. 59 Закону України „Просудоустрій України” суддями спеціалізованих судів можуть бути особи, які маютьпідготовку з питань юрисдикції цих судів. Відповідно такі судді теоретичноможуть входити до складу кваліфікаційних комісій спеціалізованих судів. Однакце суперечить п. 1 ст. 7 Закону України „Про статус суддів”, у якомувстановлено, що на посаду суддів може бути рекомендований громадянин України,який має вищу юридичну освіту (серед інших вимог), а також цитованому вищеположенню п. 1 ст. 75, де чітко встановлена вимога щодо наявності вищоїюридичної освіти. У даному випадку повинна застосовуватися саме ця норма якспеціальна.
Як вбачається з нормативних актів інших країн, тільки вимоги щодонаявності юридичної освіти недостатньо. Існує перелік вимог, які повинніпред`являтися до членів подібних органів: наявність громадянства; досягненняпевного віку; проживання на території країни не менше 10 років; володіннядержавною мовою; стаж у галузі права не менше 10 років. Але ці вимоги неповинні поширюватися на суддів, що входять до складу комісії за своєю посадою.Також треба наголосити, що не можуть бути членами комісії особи, визнанінедієздатними або обмежено дієздатними, та які притягувалися до кримінальноївідповідальності. Крім того, в ст… 75 Закону України „Про судоустрій України”необхідно передбачити можливість участі у складі комісії і суддів у відставці, аджезазвичай ці особи мають великий досвід судової роботи, добре обізнані з чиннимзаконодавством, не обтяжені виконанням інших трудових обов`язків, мають певнийавторитет у суддівському середовищі. Отже, є всі передумови для успішноговиконання суддями у відставці завдань, покладених на кваліфікаційні комісії.Водночас необхідно спеціально передбачити, що судді, відставку яких припиненорішенням кваліфікаційної комісії суддів на підставах, передбачених п. 5 ст. 43закону України „Про статус суддів”, а саме: у разі вчинення проступку,несумісного із званням судді, набранням законної сили обвинувальним вирокомщодо нього або втрати громадянства України, не можуть входити до складукваліфікаційних комісій. Наведені підстави дискредитують моральні й професійніякості зазначених осіб у суддівському корпусі, а отже, ставлять під сумнівлегітимність виконання ними обов`язків осіб, уповноважених бути своєріднимиарбітрами для суддів.
Щодо кількісного складу кваліфікаційних комісій суддів, то тут доцільнопроаналізувати положення міжнародних стандартів з цього питання. Так, уЄвропейській хартії про Закон України „Про статус суддів” від 10 липня 1998 рзазначено, що відносно кожного рішення, пов`язаного із підбором, відбором,призначенням, підвищенням по службі або закінченням перебування на посадісудді, закон передбачає втручання органу, який незалежний від виконавчої ізаконодавчої влади, у якому не менше половини діючих членів є суддями, обранимиу порядку, який гарантує якомога ширше представництво суддів (п. 1.3). Якбачимо, нинішній склад кваліфікаційних комісій суддів повністю узгоджується ізнормами Хартії (шість із одинадцяти членів кваліфікаційних комісій є суддями, ау Вищій кваліфікаційній комісії – сім суддів). Дещо складніше забезпечитинезалежність відповідних органів виконавчої й законодавчої гілок влади.Включення до складу кваліфікаційних комісій представників судової, виконавчої ізаконодавчої влади спрямоване саме на досягнення необхідного балансу.
Порядок формування
Згідно із ст. 76 Закону України „Про судоустрій України”:
1. Члени кваліфікаційних комісій з числа суддів обираються таємним абовідкритим голосуванням конференціями суддів відповідних судів, а члени Вищоїкваліфікаційної комісії суддів України – з`їздом суддів України відкритим аботаємним голосуванням. У разі вибуття судді – члена кваліфікаційної комісіїсуддів до закінчення її повноважень замість нього на строк повноважень комісії,що залишився, Радою суддів України призначається інша особа з числа суддів.
До складу кваліфікаційних комісій суддів та Вищої кваліфікаційної комісіїсуддів України не можуть бути обрані Голова Верховного Суду України, головивищих спеціалізованих судів, голови Касаційного суду України та апеляційнихсудів, а також їх заступники, члени Вищої ради юстиції.
2. Верховна Рада України приймає постанову про призначення двох членівВищої кваліфікаційної комісії суддів України з числа осіб, які не є народнимидепутатами України.
3.Президент України призначає своїм указом двох членів Вищоїкваліфікаційної комісії суддів України.
4. Уповноважений Верховної Ради України з прав людини призначає членівкваліфікаційних комісій суддів своїм розпорядженням.
5. Міністр юстиції України призначає членів кваліфікаційних комісійсуддів своїм наказом.
6. Відповідна рада, зазначена у частині першій статті 75 цього Закону,приймає рішення про призначення членів кваліфікаційної комісії в порядку,встановленому її регламентом.
7. Кваліфікаційна комісія суддів вважається повноважною за умовипризначення (обрання) не менше дев`яти членів комісії, а Вища кваліфікаційнакомісія суддів України – за умови призначення (обрання) не менше одинадцятичленів Комісії.
8. Повноваження нового складу кваліфікаційної комісії суддів починаютьсяз дня закінчення повноважень попереднього складу комісії, а повноваженняновоутвореної комісії – з дня призначення її повноважного складу відповідно доцієї статті.
Доцільно висловити позицію І.Д. Прошуті, здобувача кафедри організаціїсудових та правоохоронних органів Національної юридичної академії України іменіЯрослава Мудрого, щодо дискусії, яка останнім часом триває серед законодавцівта практикуючих юристів. Так, проектом закону про внесення змін до ЗаконуУкраїни „Про судоустрій України”, внесеним народними депутатами В. Онопенком іВ. Мусіякою, передбачається створення єдиної кваліфікаційної комісії суддів,дисциплінарної комісії та запровадження посад судових інспекторів при Вищійраді юстиції. Виходячи з логіки цього законопроекту, повноваженнятериторіальних кваліфікаційних комісій суддів суттєво звужуються, за нимизалишається лише функція атестації суддів: вони матимуть право лише присвоюватикваліфікаційні класи суддям (не вище третього). Аналогічний підхід зберігаєтьсяі в затвердженій 10.05.2006 р. Президентом України Концепції вдосконаленнясудівництва для утвердження справедливого суду в Україні відповідно доєвропейських стандартів. Крім того, у документі пропонується відмовитися відспеціалізації кваліфікаційних комісій та побудови їх системи відповідно доапеляційних округів, створивши відповідний орган у кожній області, при цьомузначно звузивши їх повноваження. З наведеними пропозиціями не можна погодитися.Концентрація усіх повноважень щодо дисциплінарної відповідальності суддів таприйнятті кваліфікаційного іспиту у суддів у централізованих органах можливо ібуде сприяти єдності правозастосовчої практики у цій сфері. Однак скасуваннявідповідних повноважень в існуючих комісій призведе до територіальноївіддаленості цього органу для суддів. Також викликає сумніви, що єдиний органзможе оперативно та ефективно опрацьовувати той обсяг роботи, який на сьогоднівиконує ціла система органів, розміщених у різних регіонах України. Це можемати негативні наслідки для відправлення правосуддя загалом. Тому слід доситьобережно підходити до подібних пропозицій.
Підсумовуючи викладене, слід зазначити, що загалом системакваліфікаційних комісій, утворена відповідно до принципів формування у межахапеляційних округів, спеціалізації та строковості здійснення повноважень,відповідає потребам суддів і здатна виконувати завдання, покладені на неїзаконодавством. Водночас слід створити додаткові гарантії незалежності йбезсторонності її членів, особливо тих осіб, які не є суддями. Перспективним васпекті вдосконалення рівня організації роботи кваліфікаційних комісій вважаємозалучення до їх складу суддів у відставці, представників наукової еліти, атакож введення декількох членів, які діють на постійній основі.
1.3 Роль кваліфікаційних комісій суддів у формуванні професійного корпусусуддів
Не можна говорити про кваліфікаційні комісії суддів, не згадавши про їхроль у формуванні професійного корпусу суддів, адже це, я вважаю, — є головноюзадачею, обов`язком, покликанням, функцієюцих органів. І буде доречно проаналізувати такий аспект діяльностікваліфікаційних комісій, як визначення професійної відповідності кандидатів напосаду судді та суддів – претендентів на обрання на безстроковий термін.Частина 1 ст. 16 Закону України від 15 грудня 1992 р. № 2862-XII „Про статус суддів” (далі – Закон №2862 XII) встановлює, що формуваннясуддівського корпусу здійснюється через кваліфікаційні комісії. Зазначенеположення фактично реалізовують шляхом, по-перше, прийняття кваліфікаційнимикомісіями кваліфікаційного іспиту у претендентів на призначення на посаду суддівперше і, по-друге, шляхом надання рекомендації про можливість обраннякандидата на посаду судді безстроково Вищою кваліфікаційною комісією суддівУкраїни. Так, відповідно до ст. 8 Закону № 2862 XII добір кандидатів у судді здійснюється за результатамискладання кваліфікаційного іспиту. При цьому при доборі кандидатівзабезпечується рівність їх прав незалежно від походження, соціального тамайнового стану, расової та національної належності, статі, політичних поглядів(але тільки поглядів, кандидат в на суддю, так як і суддя не повинен входити доскладу будь-якої партії), релігійних переконань та інших обставин.
Частина 2 ст. 91 Закону № 3018-III вказує, що кваліфікаційний іспит полягає у виявленні знань та рівняпрофесійної підготовки кандидата в судді, ступеня його готовності здійснюватиправосуддя та з питань юрисдикції відповідного суду. При цьому, виходячи зізмісту ч. 9 ст. 90 вказаного Закону, кваліфікаційний іспит є формою атестуванняособи, яка виявила бажання бути рекомендованою для призначення на посаду суддівперше.
Таким чином, кваліфікаційна комісія суддів проводить кваліфікаційнийіспит і, з урахуванням його результатів, дає висновок про підготовленістькандидата до судової роботи та рекомендацію на посаду судді вперше.
Серед підстав для розгляду матеріалів щодо обрання кандидата на посадусудді безстроково, які викладені у ст. 5 Закону України від 18 березня 2004 р.№ 1625-IV „Про порядок обрання напосаду та звільнення з посади професійного судді Верховною Радою України”,названо і рекомендацію Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, складенуза результатами проведеної кваліфікаційної співбесіди.
У свою чергу кваліфікаційна співбесіда полягає у перевірці знаньпрофесійного судді, встановленні рівня кваліфікаційної підготовленості судді,його здатності підвищувати свій фаховий рівень та здійснювати правосуддя, втому числі в судах більш високого рівня. Слід підкреслити, що згідно із ч. 7ст. 92 Закону № 3018-III кваліфікаційна співбесіда ізсуддею, який претендує на обрання безстроково, стосується оцінки йогодіяльності на посаді судді впродовж п`ятирічного строку, рівня вдосконаленняпрофесійної підготовки та інших обставин, пов`язаних з подальшою судовоюдіяльністю.
Варто зазначити, що відповідно до ч. 1 ст. 93 Закону № 3018-III особі, яка не рекомендуєтьсякваліфікаційною комісією для обрання суддею безстроково, може бути призначеноповторний (додатковий) іспит. Повторний (додатковий) іспит суддя складає Вищійкваліфікаційній комісії суддів України в місячний строк з дня прийняття рішенняпро відповідний дозвіл. Якщо суддя не впорався з повторним (додатковим)іспитом, Вища кваліфікаційна комісія суддів України направляє до Вищої радиюстиції рекомендацію про його звільнення з посади судді.
Важливим фактором визначення рівня професійності судді протягом йогосуддівської та адміністративної кар`єри є поточна атестація, здійснення якоївідповідно до ч. 1 ст. 7 Закону № 3018-III покладено на кваліфікаційні комісії суддів. За результатамикваліфікаційної атестації комісія може прийняти рішення щодо:
5 присвоєння судді відповідногокваліфікаційного класу;
6 рекомендації для зайняттяпосади судді, в тому числі у суді вищого рівня.
У чинному законодавстві передбачені такі підстави для призначеннякваліфікаційної атестації судді:
1. вимоги закону щодо присвоєння кваліфікаційного класу судді,призначеного на посаду вперше;
2. закінчення встановленого законом строку перебування судді увідповідному кваліфікаційному класі;
3. зайняття суддею посади в суді вищого рівня;
4. подання про дострокове присвоєння судді кваліфікаційного класу, проприсвоєння більш високого кваліфікаційного класу, заява судді про обраннясуддею безстроково або про переведення до суду вищого рівня;
5. рішення про застосування до судді дисциплінарного стягнення;
6. заява судді про поновлення кваліфікаційного класу.
Порядок і форми проведення кваліфікаційної атестації визначені в ст. 90Закону № 3018-III. Встановлено, що черговакваліфікаційна атестація судді проводиться не пізніше одного місяця з днязакінчення строку його перебування у присвоєному йому кваліфікаційному класі, адострокова кваліфікаційна атестація – не раніш як через два роки з дняостанньої його атестації. При цьому позачергову кваліфікаційну атестацію суддівпризначають безпосередньо при готовності кваліфікаційної комісії суддів розглянутивідповідне звернення, але не пізніше двох місяців з дня його надходження.
Важливо, що на суддю, який підлягає кваліфікаційній атестації, головавідповідного суду складає характеристику, в якій вказує ділові та моральніякості судді, дає оцінку його професійній діяльності. До характеристики можнадодавати рішення зборів суддів суду, в якому працює суддя. Характеристику наголову суду для кваліфікаційної атестації складає голова відповідного судувищого рівня, а до характеристики обов`язково має бути додано рішення зборів суддів цього суду.
Слід зазначити, що суддя має право ознайомитися з характеристикою таодержати її копії не пізніше 15 днів до проведення кваліфікаційної атестації.Кваліфікаційну атестацію проводять у присутності судді, якого атестують. Урозгляді питання про атестацію судді можуть брати участь голова суду, якийсклав характеристику судді, а також представники відповідного органусуддівського самоврядування за дорученням. У разі неприбуття судді з поважнихпричин на засідання кваліфікаційної комісії він може бути атестований заочно,якщо комісія визнає це можливим і за умови, що питання атестації не пов`язане здисциплінарним провадженням.
У цьому контексті доцільно звернути увагу на зміст деяких рішень Вищоїкваліфікаційної комісії суддів України від 9 червня 2006 р. Йдеться,насамперед, про терміни внесення повторного подання головами відповідних судівщодо суддів, обраних безстроково, яким відмовлено в рекомендації на обрання всуд вищого рівня. Встановлено, що таке подання може бути внесене головамивідповідних судів до кваліфікаційної комісії суддів не раніше року з часуприйняття такого рішення.
Слід також звернути особливу увагу на результат розгляду Вищоюкваліфікаційною комісією України питання про порядок розгляду подань голіввідповідних судів щодо присвоєння наступного кваліфікаційного класу судді,якого переведено (обрано) на посаду в суді вищого рівня без дотриманнямінімального терміну перебування судді у раніше присвоєному класі. З цьогоприводу Вища кваліфікаційна комісія суддів України вирішила, що розглядкваліфікаційними комісіями суддів вказаних подань відбувається шляхомкваліфікаційної атестації судді у формі кваліфікаційної співбесіди зурахуванням вимог ч. 6 ст. 92 Закону № 3018-III. Голова відповідного суду протягом 6 місяців з дня переведення (обрання)судді на посаду в суді вищого рівня вносить до відповідної кваліфікаційноїкомісії суддів подання про проведення позачергової кваліфікаційної атестаціїсудді щодо присвоєння відповідного кваліфікаційного класу, встановленого длясуддів цього суду, без дотримання мінімального терміну перебування судді ураніше присвоєному кваліфікаційному класі. Судді, якого перевели (обрали) напосаду в суді вищого рівня, за результатами кваліфікаційної співбесідивідповідної кваліфікаційною комісією суддів може бути присвоєно кваліфікаційнийклас, що встановлено для суддів цього суду без дотримання мінімального термінуперебування судді у раніше присвоєному кваліфікаційному класі. Узагальненняпрактики розгляду кваліфікаційними комісіями суддів атестаційних справ свідчитьпро відсутність ефективної системи оцінювання претендентів на посаду судді тавідсутність належної професійної підготовки у самих претендентів. На думку І.Самсіна доцільно запровадити єдину систему оцінювання, розробку якої доручитиАкадемії суддів України спільно з Вищою Кваліфікаційною комісією суддівУкраїни. За запропонованою схемою кандидати на призначення суддею вперше маютьзвернутися до відповідного управління Державної судової адміністрації, якапризначає вказаних осіб до складання кваліфікаційного іспиту в Академії суддівУкраїни. При цьому, вбачається, що такий іспит повинен проводитись у формітестування з юридичних дисциплін. У разі успішного складання тесту кандидатівна посаду судді направляють до відповідної кваліфікаційної комісії дляпроведення кваліфікаційної співбесіди. Мета кваліфікаційної співбесіди –встановлення готовності (морально-етичної, психологічної) кандидата доздійснення правосуддя. На цьому, власне, має завершуватися процес оцінки професійнихякостей особи, яка претендує на посаду судді.
Але є й недоліки роботи кваліфікаційних комісій у відбору кандидатів напосаду судді, на сучасному етапі ця процедура є досить формальною. При виборікандидатів не беруться до уваги звички та здібності претендента, йогоможливостей самостійно приймати рішення, гнучкість мислення, добрий характер,відповідальне відношення до роботи. Поза увагою залишаються: моральні,психологічні, медичні та інші особисті аспекти. Відомі випадки, коли при певнихобставинах кваліфікаційні комісії приймають неадекватні рішення, які неспівпадають з характеристиками кандидата.
Так, в парламент звернувся Голова Верховного Суду України з заявою прообрання громадянина К. суддею воєнного суду безстроково. По даним характеристики,протоколу збору офіцерів-суддів місцевого воєнного суду, рушеннякваліфікаційної комісії суддів воєнних судів встановлено, що К. до виконаннясвоїх службових обов`язків відноситься не добросовісно, із-за поганихпрофесіональних здібностей допускає суттєві недоліки в роботі, морально нестійкий, зловживає спиртними напоями, мають місце навмисного відхилення відрозгляду судових справ, неодноразово притягувався до відповідальності.
Для порівняння: на думку Вищої кваліфікаційної комісії суддів, згаданий вищекандидат на посаду судді має відповідний рівень професійних знань, досвідсудової роботи, високі ділові і моральні якості, відповідає зайнятій посаді.
У такому контексті говорити про якісь фундаментальні принципи формуванняпрофесійного корпусу суддів навіть соромно. Подібна неузгодженість в позиціяхорганів, які фактично дають суддям путівку в життя, заважає нормальнійдіяльності судової системи. Більше того, визначені підходи вдосконаленнястатусу суддів не тільки порушують загальні принципи відбору кадрів, а ще йстворюють сприятливий клімат для корупції в судах.
Неможливість впоратися з такою ситуацією зумовлена якраз тим, що в складкомісій в основному входять представники судової формації і, користуючисьправом „більшості”, створюють кругову поруку. Справді, хіба буде суддяголосувати проти свого колеги, якщо невдовзі він сам може опинитися в подібнійситуації? Я думаю, що ні.
Разом з тим, положення Закону „Про судоустрій України”, регламентуючіпорядок формування судової влади, не дають можливості приймати участь в цьомупроцесі представникам інших гілок влади. І головне – виписана в чинній ст. 74Закону норма, яка передбачає, що діяльність кваліфікаційних комісійздійснюється в апеляційних округах, робить практично неможливе їх належнефункціонування, а також безпідставне відлучення представників виконавчої тазаконодавчої влад у 18 областях від участі у формуванні судової влади в певнихрегіонах. Не додає авторитета також Вища кваліфікаційна комісія суддів Україниі відсутність в її складі представника Державної судової адміністрації танародних депутатів України.
Таким чином ми бачимо, що кваліфікаційні комісії суддів відіграють самупершу, найважливішу роль у формуванні професійного корпусу суддів. Алепроцвітання корупції в них, заважає виконувати свої завдання належним чином. Аце в свою чергу впливає на те, кому довірити правосуддя в тому чи іншому суді.Якщо судити буде суддя, який зарекомендований кваліфікаційною комісією якнайкращий кандидат, а насправді – не буде знати всі тонкощі судової справи, тотоді яка доля чекає тих, хто надіється на справедливий суд? І хіба можнаговорити про високий рівень здійснення правосуддя, якщо його буде здійснюватине кваліфікований суддя?
Розділ 2. Повноваження та організація роботи кваліфікаційних комісій суддів.
2.1 Повноваження кваліфікаційної комісії суддів
Повноваження – право, надане кому – небудь для здійснення чогось; компетенція, доручення,повновладдя. Повноваження кваліфікаційної комісії суддів – це сукупністьзакріплених Конституцією України та Законом „Про судоустрій України” прав таобов`язків, що визначає її місце як постійно діючого органу в системісудоустрою України. Відповідно до ст. 77 Закону України „Про судоустрійУкраїни” кваліфікаційна комісія суддів:
7 перевіряє відповідністькандидатів у судді вимогам, встановленим законом, проводить їх кваліфікаційнеатестування і дає висновок про підготовленість до судової роботи кожногокандидата, який пропонується на посаду судді; дає висновки про звільнення зпосади судді;
8 проводить кваліфікаційнуатестацію суддів відповідних судів і присвоює суддям кваліфікаційні класи(невище другого);
9 розглядає звернення таподання про дисциплінарну відповідальність суддів місцевих судів, проводитьпов`язані з цим службові перевірки, за наявності підстав порушує дисциплінарнепровадження і вирішує питання про дисциплінарну відповідальність судді;
10 припиняє перебування у відставцісуддів місцевих судів;
11 здійснює інші повноваження,передбачені законом.
Практично всі повноваження дають підстави віднести кваліфікаційні комісіїсуддів до органів державної влади, оскільки, вирішуючи питання, які входять доїх компетенції, вони, по суті, здійснюють державно – владні повноваження. Крімтого, комісії, реалізуючи деякі повноваження (наприклад, здійснюючи кваліфікаційнуатестацію суддів), діють не тільки і не стільки в інтересах самих суддів,скільки суспільства і держави в цілому.
Кваліфікаційна комісія суддів має право для здійснення своїх повноваженьвитребовувати та одержувати необхідну інформацію від голів судів, підприємств,установ, організацій незалежно від форм власності, а також громадян та їхоб`єднань. Посадові особи, які безпідставно відмовляють у наданні інформації чиухиляються від її надання, несуть передбачену законом відповідальність.
Кваліфікаційна комісія суддів перевіряє відповідність кандидатів у суддівимогам, встановленим законом. При першому призначені на посаду судді такимивимогами, визначеними Конституцією України (ст..127), Законом України „Просудоустрій України” та Законом України „Про статус суддів”(ст. 5, 7), є,зокрема, заборона поєднувати свою професійну діяльність з членством уполітичній партії та профспілках, будь – якою іншою політичною діяльністю (явважаю це однією із основних вимог, адже, якщо суддя буде замішаним у політиці,то це буде заважати здійснювати йому правосуддя належним чином, як вказано вКонституції України), мати представницький мандат, обіймати будь – яку іншуоплачувану роботу, крім наукової, викладацької та творчої. Всі ці вимоги є невипадковими, адже вони встановлюють визначені рамки для судді, щоб він змігконцентруватися лише на своїй роботі і здійснювати ніщо інше, окрім правосуддя.Кваліфікаційна комісія суддів рекомендує на посаду судді громадян, кандидатурияких відповідають вимогам Конституції України (ст. 127) та Закону України „Простатус суддів” (ст.7). Так, наприклад, суддями спеціалізованих судів, крімзазначених осіб, кваліфікаційні комісії суддів можуть рекомендувати громадян,які мають фахову підготовку з питань юрисдикції цих судів. У цьому разікандидатом на посаду судді спеціалізованого суду може бути громадянин України,не молодший тридцяти років, який проживає в Україні не менш як десять років,володіє державною мовою, має вищу освіту в галузі знань, що охоплюється межамиюрисдикції відповідного спеціалізованого суду, та стаж роботи за спеціальністюне менш п`яти років. З цього можна зробити такий висновок, що далеко не кожнийгромадянин України зможе стати суддею спеціалізованого суду, перш за все, нимиможуть бути люди, старші 30 років і проживати в Україні 10 років.
Стосовно кандидатів на посади суддів військових судів. Вони, додатково доперелічених вище вимог, повинні ще перебувати на військовій службі, мативійськове звання офіцерського складу та входити до штатної чисельності ЗбройнихСил України. Як видно, що суддями таких типів судів можуть стати ще меншакількість громадян України, це не дарма, адже щоб судити військових, суддіпотрібно самому розбиратися у військових справах і мати не просто військовезвання, а звання офіцерського складу.
За результатами кваліфікаційної атестації кваліфікаційна комісія суддівдає висновок про підготовленість до судової роботи кандидата на посаду судді.Цей висновок надсилається до Вищої ради юстиції. Кваліфікаційна комісія суддівтакож дає висновок про можливість переведення судді з одного суду до іншогосуду того самого рівня і спеціалізації (ч.2 ст. 62 Закону України „Просудоустрій України”) в межах п`ятирічного строку, але, якщо судді залишилосяперебувати на посаді менше року, то в такому випадку переведення до іншого судуне можливий. Ще кваліфікаційна комісія суддів дає висновок про можливістьзвільнення з посади судді з підстав, визначених ст. 126 Конституції України таст. 15 Закону України „Про статус суддів”. Цей висновок надсилається до Вищоїради юстиції, яка вносить подання про звільнення судді з посади до органу, якиййого призначив або обрав. Кваліфікаційна комісія суддів проводитькваліфікаційну атестацію судді відповідних судів і присвоює суддямкваліфікаційні класи (не вище другого). Кваліфікаційна атестація проводиться уформі кваліфікаційного іспиту, кваліфікаційної співбесіди або повторного(додаткового) іспиту. Кваліфікаційна комісія суддів наділена повноваженнямирозглядати офіційні звернення та подання зазначених у ч. 2 ст. 97 ЗаконуУкраїни „Про судоустрій України” осіб про дисциплінарну відповідальність суддівмісцевих судів, проводити пов`язані з цим службові перевірки, за наявностіпідстав порушувати дисциплінарне провадження і вирішувати питання продисциплінарну відповідальність судді. Кваліфікаційна комісія суддів можеприпиняти перебування у відставці суддів місцевих судів. Кожен суддя, щопропрацював на посаді судді не менше 20 років, має право на відставку.Відставка же судді припиняється рішенням кваліфікаційної комісії суддів завласною ініціативою, заявою судді або поданням голови відповідного суду замісцем проживання судді чи його попередньої роботи внаслідок:
12 повторного обрання на посаду судді;
13 вчинення проступку, несумісного іззванням судді;
14 винесення щодо нього обвинувальноговироку, що набрав законної сили, а також у разі закриття кримінальної справи знереабілітуючих підстав за згодою судді;
15 втрати громадянства України.
В останніх трьох випадках, зазначених вище, разом з припиненням відставкисуддя втрачає гарантії недоторканності та соціального захисту, передбаченізаконом.
Суддя, відставку якого припинено кваліфікаційною комісією суддів, маєправо протягом місяця оскаржити це рішення до Вищої кваліфікаційної комісіїсуддів України, рішення якої є остаточним. Суддям, відставку яких припинено,виплачується пенсія на загальних підставах.
Для забезпечення ефективної діяльності кваліфікаційна комісія суддівнаділена правом одержувати необхідну інформацію від голів судів, органів МВС,Служби безпеки України і прокуратури, підприємств, установ, організаційнезалежно від форм власності, а також громадян та їх об`єднань. У разібезпідставної відмови у наданні інформації чи ухиляння від її надання посадовіособи несуть передбачену законом відповідальність. Але перелік повноваженькваліфікаційних комісій суддів, зазначених у ст. 77 Закону України „Просудоустрій України” не є вичерпним. Вони можуть здійснювати й іншіповноваження, передбачені законом.
2.2 Організація роботи
Робота кваліфікаційних комісій суддів регламентується Законом України„Про судоустрій України” ст. 78, в ній зазначено, що:
1. Кваліфікаційна комісія суддів обирає зі свого складу відкритим аботаємним голосуванням голову комісії, його заступника та секретаря комісії.Обраним головою комісії вважається кандидат, який одержав більшість голосів відзагального складу комісії. Заступник голови комісії та секретар обираютьсябільшістю від присутніх на засіданні членів комісії.
2. Голова кваліфікаційної комісії суддів організовує роботу комісії,розподіляє обов`язки між членами комісії, скликає засідання комісії та головуєна них, несе відповідальність за організацію діловодства комісії.
3. Обов`язки голови кваліфікаційної комісії у разі його відсутностівиконує заступник голови комісії, а за відсутності заступника – секретаркомісії.
З метою організації роботи та для більш детального визначення порядкуроботи кожна кваліфікаційна комісія має право приймати свій регламентвідповідно до Типового регламенту роботи кваліфікаційної комісії, затвердженогоГоловою Верховного Суду України за погодженням з Радою суддів України таМіністерством юстиції України. Регламент вважається прийнятим, якщо за ньогопроголосує більшість членів відповідної кваліфікаційної комісії.
2.3 Повноваження кваліфікаційних комісій суддів щодо дисциплінарноївідповідальності суддів
Суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядкудисциплінарного провадження, з підстав, передбачених законом про статус суддів. Дисциплінарне провадження – цепроцедура розгляду визначеним законом органом офіційного звернення, в якомумістяться відомості про порушення суддею вимог щодо його статусу, посадовихобов`язків чи присяги судді. Правоініціювати питання про дисциплінарну відповідальність судді належить: народнимдепутатам України; Уповноваженому Верховної Ради України з прав людини; ГоловіВерховного Суду України(голові вищого спеціалізованого суду – щодо суддівідповідного спеціалізованого суду); Міністру Юстиції України; головівідповідної ради суддів; членам Ради суддів України. Не допускаєтьсязловживання правом, зазначеним у частині другій ст. 97, зокрема ініціюванняпитання відповідальності судді без достатніх підстав і використання вказаногоправа як способу тиску на суддю у зв`язку із здійсненням ним правосуддя. В офіційномуподанні суб`єкта ініціюваннядисциплінарного провадження повинна бути чітко зазначена провина судді танаведені докази на її підтвердження з посиланням на конкретні норми закону.Якщо подання не відповідає наведеним вимогам, воно залишається без розгляду, яканонімні заяви та повідомлення.
В Україні існують такі органи, що здійснюють дисциплінарне провадження:
1. кваліфікаційні комісії суддів – щодо суддів місцевих судів;
2. Вища кваліфікаційна комісія суддів України – щодо суддів апеляційнихсудів та Касаційного суду України;
3. Вища рада юстиції – щодо суддів вищих спеціалізованих судів та суддівВерховного Суду України.
В конкретній ситуації при визначенні органу, що буде здійснюватидисциплінарне провадження, повною мірою спрацьовує принцип територіальності таспеціалізації кваліфікаційних комісій. Тобто суб`єкт ініціювання питання продисциплінарну відповідальність повинен звертатися до тієї кваліфікаційноїкомісії суддів, на території якої, з урахуванням спеціалізації судового органу,діє комісія.
Рішення у дисциплінарній справі судді приймається більшістю голосівчленів кваліфікаційної комісії суддів, присутніх на засіданні. Це рішенняповинно містити назву комісії, прізвище, ім`я, по батькові і посаду судді, якийпритягається до дисциплінарної відповідальності, обставини дій, що тягнутьдисциплінарну відповідальність, пояснення судді і відомості, що характеризуютьйого особу, мотиви прийнятого рішення з посиланням на докази, вказівку на міридисциплінарної відповідальності, застосовані до судді, а бо підстави закриттясправи, а також порядок і строк оскарження рішення. При накладені на суддюдисциплінарного стягнення враховується характер проступку, його наслідки, особасудді, ступінь його вини, обставини, що впливають на обрання міри дисциплінарноївідповідальності. Якщо комісією прийнято рішення про відсутність підстав дляпритягнення судді до дисциплінарної відповідальності, комісія закриваєдисциплінарне провадження та повідомляє про це заінтересованих осіб.Дисциплінарне стягнення до судді застосовується не пізніше шести місяців післявиявлення дисциплінарного проступку, не враховуючи часу тимчасовоїнепрацездатності або перебування судді у відпустці. Оскарження суддею рішеннякваліфікаційної комісії суддів України про притягнення його до дисциплінарноївідповідальності здійснюється відповідно до вимог цього Закону. Що стосуєтьсяоскарження рішень у дисциплінарній справі судді, то:
1. Суддя місцевого суду може оскаржити рішення кваліфікаційної комісіїсуддів про притягнення його до дисциплінарної відповідальності до Вищої радиюстиції не пізніше одного місяця з наступного дня після вручення йому копіїрішення.
2. Кваліфікаційна комісія суддів не пізніш як у триденний строк післяодержання скарги надсилає її разом з матеріалами дисциплінарної справи до Вищоїради юстиції.
3. Суддя, притягнутий до дисциплінарної відповідальності за рішеннямВищої кваліфікаційної комісії суддів України, може оскаржити це рішення доВищої ради юстиції в порядку, зазначеному в ч. 1 ст. 101 Закону „Про судоустрійУкраїни”. Вища кваліфікаційна комісія суддів України не пізніш як у триденнийстрок після одержання скарги судді надсилає її разом з матеріаламидисциплінарної справи до Вищої ради юстиції.
4. Розгляд скарг Вищою радою юстиції здійснюється відповідно до закону проВищу раду юстиції.
Слід взяти до уваги, що рішення про притягнення до дисциплінарноївідповідальності судді приймається більшістю голосів відповідноїкваліфікаційної комісії суддів чи Вищої ради юстиції. На його погляд, укомпетенції Вищої кваліфікаційної комісії суддів України повинне бути питаннядисциплінарного провадження також і щодо суддів ВСУ а вищих спеціалізованихсудів, а дисциплінарні справи щодо суддів апеляційних судів слід віднести докомпетенції окружних кваліфікаційних комісій. Не зовсім логічним видаєтьсятакож порядок оскарження рішень кваліфікаційних комісій в дисциплінарнихсправах. Рішення у таких справах, винесені кваліфікаційними комісіями суддівзагальних судів апеляційних округів, кваліфікаційною комісією суддів військовихсудів, кваліфікаційною комісією суддів відповідних спеціалізованих судів, зодного боку, та Вищою кваліфікаційною комісією України, з іншого, оскаржуютьсядо Вищої ради юстиції. При цьому очевидне порушення принципу адміністративногопорядку оскарження, адже рішення нижчестоящого органу оскаржується довищестоящого. Тобто рішення кваліфікаційних комісій суддів загальних судівапеляційних округів, спеціалізованих та військових судів має переглядати Вищакваліфікаційна комісія України, а рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддівУкраїни повинні оскаржуватися виключно до суду. Отже, схема оскарження рішеннядисциплінарній справі має вторювати схему оскарження рішення щодо результатівкваліфікаційної атестації.
Розділ 3. Вища кваліфікаційна комісія суддів
Кваліфікаційна комісія суддів України – найвищий орган в системікваліфікаційних комісій суддів. Вона складається з:
16 7 суддів, обраних до Комісіївідповідно до вимог Закону „Про судоустрій України”;
17 2 особи, призначені Верховною РадоюУкраїни;
18 2 особи, призначені ПрезидентомУкраїни;
19 1 особа від Уповноваженого ВерховноїРади України з прав людини;
20 1 особа від Міністерства юстиціїУкраїни.
Тобто, до складу Вищої кваліфікаційної комісії суддів України входить 13членів, які мають вищу юридичну освіту. Ігор Самсін говорив про склад даноїкомісії те, що дюжина має бути бісовою! До нинішньої Вищої кваліфікаційноїкомісії суддів України входять такі члени:
21 Ігор Самсін – Голова Вищоїкваліфікаційної комісії суддів(далі ВККС).Суддя Верховного суду України (даліВСУ).
22 Павло Колесник – заступник головиВККС. Суддя ВСУ.
23 Ніна Фадєєва – секретар ВККС. СуддяВищого адміністративного суду України.
24 Наталія Ляшенко – член ВККС. СуддяВСУ.
25 Василь Філатов – член ВККС. СуддяВСУ.
26 Володимир Пивовар – член ВККС. СуддяВСУ.
27 Микола Полудьонний – член ВККС.Радник Президента України.
28 Ігор Васищак – член ВККС. СуддяВищого господарського суду України.
29 Ігор Коліушко – член ВККС. Членправління Центрального політико-правових реформ.
30 Інна Ємільянова – член ВККС.Заступник міністра юстиції України.
31 Ніна Карпачова – член ВККС.Уповноважений ВРУ з прав людини.
32 Олександр Нечипоренко – член ВККС.Консультант програми сприяння Парламенту України.
33 Посада 13-го члена ВККС від ВРУзалишається вакантним.
Всі вищезазначені члени працюють, щоб виявити найкращих у судовійсистемі.
Повноваження Вищої кваліфікаційної комісії суддів України:
1. дає висновок про можливість обрання суддів Верховного Суду України,суддів вищих спеціалізованих судів, Касаційного суду України та суддівАпеляційного суду України, а також висновок про звільнення зазначених суддів зпосади;
2. перевіряє додержання кандидатами на посади суддів, зазначених вище, атакож суддями цих судів вимог Конституції України та законів щодо їх статусу;
3. відповідно до Закону „Про судоустрій України” проводить атестаціюсуддів ВСУ, суддів вищих спеціалізованих судів, Касаційного суду України таАпеляційного суду України і присвоює їм відповідні кваліфікаційні класи;
4. розглядає звернення про дисциплінарну відповідальність суддівКасаційного суду України та суддів апеляційних судів; проводить пов`язані з цимслужбові перевірки, за наявності підстав порушує дисциплінарні провадження тавирішує справи про дисциплінарну відповідальність суддів зазначених судів;
5. розглядає скарги на рішення (висновки) кваліфікаційних комісій суддів;
6. дає дозвіл на складання та приймає повторний (додатковий) іспит усуддів, яким відмовлено в рекомендації до обрання суддею безстроково;
7. припиняє перебування у відставці судді (крім суддів місцевих судів) таін.
Також ВККС за результатами розгляду скарги має право залишити рішення(висновок) кваліфікаційної комісії суддів без змін, змінити рішення (висновок)або скасувати рішення і припинити провадження у дисциплінарній справі. Порядокроботи ВККС визначається її Регламентом, прийнятим відповідно до Типовогорегламенту роботи кваліфікаційної комісії суддів більшістю голосів членів ВККС.
Рішення ВККС можуть оскаржуватися, але в більшості випадків є остаточнимі оскарженню не підлягає. Але у виключних випадках, передбачених Законом „Просудоустрій”, воно може бути оскаржено до суду. Рішення ВККС щодо притягнення додисциплінарної відповідальності суддів Касаційного суду України та апеляційнихсудів може бути оскаржено до Вищої ради юстиції не пізніше одного місяця знаступного дня після одержання копії рішення. Скарга подається через ВККС, якане пізніш як у триденний строк після одержання скарги, надсилає її разом зматеріалами дисциплінарної справи до Вищої ради юстиції.
Для організаційного забезпечення діяльності ВККС та кваліфікаційнихкомісій спеціалізованих судів може створюватися секретаріат відповідноїкомісії.
Але в діяльності Вищої кваліфікаційної комісії суддів України є певнінедоліки, які були зазначені в 1 розділі. Над цими проблемами нашій владіпотрібно працювати й працювати, щоб в Україні правосуддя було дійсносправедливим. І перше, що потрібно буде вдосконалити, так це Вищукваліфікаційну комісію суддів України і вже після неї всю систему діючихкваліфікаційних комісій суддів.
Висновки
Підводячи висновки вищевикладеному можна сказати, що кваліфікаційнікомісії суддів – колегіальні атестаційно-дисциплінарні органи суддівськоїспільноти, які володіють державно-владними повноваженнями по відношенню до йогочленів, направлені на формування суддівського корпусу, визначення рівняпідготовленості професійних суддів, а також вирішення питань про їхдисциплінарну відповідальність. Слід також зазначити, що загалом системакваліфікаційних комісій, утворена відповідно до принципів формування у межахапеляційних округів, спеціалізації та строковості здійснення повноважень,відповідає потребам суддів і здатна виконувати завдання, покладені на неїзаконодавством, але потрібно прийняти міри для того, щоб корупція не розвиваласяу цих органів, зокрема, у Вищій кваліфікаційній комісії суддів України.Водночас слід створити додаткові гарантії незалежності й безсторонності членівкваліфікаційних комісій, особливо тих осіб, які не є суддями. Також потрібнопідвищити ефективність функціонування системи кваліфікаційних комісій. Це –вирішення питання про розмежування компетенції між Вищою кваліфікаційноюкомісією суддів України та Вищою радою юстиції з метою надання реальноїможливості Вищій кваліфікаційній комісії суддів України формувати результатидисциплінарного провадження щодо суддів, а також розроблення єдиних критеріїв іпідходів до оцінки кандидатів на посаду судді, які мають застосовувати всіучасники кваліфікаційної атестації. Організація діяльності кваліфікаційнихкомісій суддів потребує повернення з окружних до обласних рівнів шляхомнаближення їх до суспільства та громадського впливу. Система кваліфікаційнихкомісій має діяти на постійній основі як кваліфікаційний та дисциплінарнийорган щодо суддів, а у перспективі й щодо працівників юстиції. Вказані проблеми– то лише незначна частина наявних труднощів. Проте поступове, планове тараціональне вирішення наявних колізій неодмінно дасть змогу досягти очікуванихрезультатів.
Список використаної літератури
1. Конституція України:Прийнята на п`ятій сесії Верховної РадиУкраїни 28 червня 1996 р. № 254к/96-ВР // ВВР.-1996.-№ 30.
2. Про статуссуддів: Закон України від 15.12.1992 р. № 2862-XII // Відомості Верховної Ради України.-1993.- № 8.
3. „Прокваліфікаційні комісії, кваліфікаційну атестацію і дисциплінарнувідповідальність суддів України” від 02.02.1994 р. № 3911-XII // Відомості Верховної РадиУкраїни.-1994.- № 22.
4. Про судоустрійУкраїни: Закон України від 7.02.2002 р. № 3018-III // Офіційний вісник України.-2002.- № 10.
5. Про порядокобрання та звільнення з посади професійного судді Верховною Радою України:Закон України від 18.03.2004 р. № 1625-IV // Відомості Верховної Ради України.-2004.- № 25.- Ст. 354.
6. Положення пропорядок розгляду питань і підготовку матеріалів про призначення на посадупрофесійного судді вперше, затверджене Указом Президента України від 30.06.2004р. № 697/2004 // Офіційний вісник України.-2004.- № 30.- Ст. 227.
7. Проблемніпитання формування суддівського корпусу та можливі шляхи їх вирішення // ВісникВерховного Суду України.-2005.- № 2(54).- С. 5-8;
8. Судебные иправоохранительные органы Украины: Учебное пособие / Под редакцией А.С.Васильева и Е.Л. Стрельцова. Издание четвертое, дополненное и переработанное.-Х.: „Одиссей”,2005.-304 с.
9. Суд,правоохоронні та правозахисні органи України: Навч. Посіб. / В.С. Ковальський(керівник ав. Колективу), В.Т. Білоус, С.Е. Демський та ін.; Відп. Ред. Я.Кондратьєв.- К.: Юрінком Інтер, 2002.- 320 с.- Бібліогр… с.294-305.
10. Коментар доЗакону „Про судоустрій України” / За заг. ред. В.Т. Маляренка.-К.: ЮрінкомІнтер, 2003 р.
11. Закаблук М.Інтерв`ю з Головою Вищоїкваліфікаційної комісії суддів України І. Самсіним // Закон і бізнес.-2006.- №36.С. 9.
12. Мищенко О.Квалификаторы // Бизнес.-2006.- 27 ноября № 48.С 30-32.
13. Оліщук М.Удосконалення правосуддя: засади реформування // Юридичний вісникУкраїни.-2007.- 14-20 квітня(15).
14. ПодкопаєвС.В. Квалификационные комиссии судей // Проблеми законності.-2005.- вип. 72с.183-188.
15. Подкопаєв С.В.Правова природа кваліфікаційних комісій суддів // Бюлетень Міністерства юстиціїУкраїни.-4/42.-2005.- С.83.
16. ПодкопаєвС.В. Про дисциплінарну відповідальність суддів // Юридичний журнал.-2005.- № 6.С. 98-99.
17. Прилуцький С.Самоорганізація судової влади та суддівське самоврядування: правові механізминезалежності суддів // Судоустрій і судочинство в Україні.-2007.- № 2. С.24-31.
18. Прошутя І.ДПорядок і принципи формування кваліфікаційних комісій суддів // Бюлетеньміністерства юстиції України.-2006.- № 9. С. 98-106.
19.Пустовой М. Ударная работа перед отпуском //Юридическая практика.-2007.- 3 июля № 27. С. 4.
20. Самсін І.Л. За законом дюжина маєбути бісовою // Закон і бізнес.-2006.- 9 вересня № 36. С. 1,4-5.
21. Самсін І.Л.Кваліфікаційні комісії суддів: курс на реформування // Вісник Верховного СудуУкраїни.-2006.- № 9. С. 6-9.
22.Свиридов Б. Повышение «квалификации»комиссий // Юридическая практика.-2006.-25 июля № 30. С. 19.
23. Члени Вищої кваліфікаційної комісіїсуддів // Судовий випуск.-2007.- 20 лютого № 2. С. 9.
24. Шкурат А.М.Система кваліфікаційних комісій суддів як складовий елемент незалежної влади вУкраїні //Держава і право: юридичні і політичні науки.-2006.- вип… 31. С.95-98.