Лексична система українськомовного молодіжного сленгу

ЗМІСТ
Вступ
Розділ 1.Феномен сленгу як лінгвістичного явища
1.1Сленг як об’єкт лінгвістичних досліджень
1.2Джерела формування молодіжного сленгу
Розділ2. Семантико-структурні та словотворніособливості молодіжного сленгу
2.1Семантично-структурний розгляд молодіжного сленгу
2.2Дослідження словотвірних процесів в молодіжному сленгу
Висновки
Список використаних джерел
ВСТУП
Актуальністьтеми
Упродовжтривалого часу, коли українська мова перебувала під впливом радянськоїтоталітарної системи, існував та визнавався за єдиний стандарт літературноїмови. Проте існування в мові протягом часу різноманітних діалектизмів тасленгізмів доводить, що мова залишається динамічною системою, яка постійно живеі розвивається. Сленг як унікальне міжмовне та внутрішньомовне явище постійнозапозичує лексемні одиниці з жаргонів та інших підсистем, а також, в своючергу, стає незалежним постачальником слів розмовного використання. Постійназміна системи сленгу робить майже неможливим його фіксацію на паперовому носії,а також підрахування його кількісного складу.
Тривалий чассленгові та жаргонні шари розмовної лексики української мови залишалися позаувагою вітчизняних учених. Ставлення філологів та мовознавців до підмов тапідсистем було відверто негативним. Причиною такого нехтування була тоталітарнарадянська ідеологія, що виключала зі сфери наукового дослідження мовний шарсленгу. Звичайно, що за таких умов вітчизняна українська жаргонологія нерозвивалася як наука. Але будь-яка національна мова характеризується не лишелітературною лексикою, а й різноманітними територіальними та соціальнимидіалектами, яким властиві певні лексичні, граматичні та фонетичні особливості,що відрізняються від загальнонаціональних літературних норм. Дослідженню мовияк соціального явища приділяли свою увагу такі вчені як В. Жирмунський, Є.Поливанов, Й. Дзендзелівський, О. Береговська, Л. Нікольський, О. Горбач. Насучасному етапі вивчення соціальних варіантів української мови ведуться Л.Ставицькою, О. Тараненком та ін.
Актуальність дослідженнязумовлює брак у лінгвоукраїністиці досліджень різновидів жаргонних підсистем,серед яких чільне місце посідає молодіжний сленг. Особливу ж увагу слідприділити дослідженню словотворних процесів в молодіжному слензі, оскільки воноє найбільш плідним збагаченням словника сучасного молодіжного сленгу.
Метанашого дослідження полягає у дослідженні словотворнихпроцесів в молодіжному соціолекті.
У відповідностіз метою завдання дослідження можна сформулювати наступним чином:
1.  визначитипоняття сленгу та обґрунтувати поняття «молодіжний сленг»;
2.  проаналізуватиосновні джерела сленгу та встановити основні способи творення молодіжногосленгу; охарактеризувати місце сленгової лексики в молодіжному мовленні;
3.  визначитисемантично-структурні особливості молодіжного сленгу;
4.  визначитисловотвірні особливості молодіжного сленгу.
Об’єктомподаного дослідження є лексична системаукраїнськомовного молодіжного сленгу.
Предметомдослідження є семантико-структурні, словотвірні тафункціональні особливості українськомовного молодіжного сленгу.
Мета і завданнядослідження зумовили використання таких методів аналізу, як описовий, щовключає лінгвістичне спостереження, аналіз і систематизацію мовних явищ, атакож дефініційний, елементи порівняльно-зіставного аналізу. Значну частинурезультатів було отримано за допомогою метода вивчення теоретичних джерел,класифікації та узагальнення отриманої інформації.
Наукова новизнароботи полягає у тому, що це дослідження є спробою здійснитилексико-семантичний, словотвірний, структурний аналіз молодіжного сленгу,простежено специфіку формування українського молодіжного сленгу, виділититематичні групи, а також з’ясувати функції, які виконує молодіжний сленг умовленні його носіїв. Комплексне дослідження спрямоване на вивчення динамікизмін у лексичному складі сучасної української мови.
Практичнацінність роботи обумовлена тим, що матеріали та результати дослідження можутьбути використані у подальшому вивченні сленгової лексики української мови та їївпливу на розвиток загальнонаціональної мови, а також при викладанні курсів“Сучасна українська літературна мова”, “Загальне мовознавство”, “Практичнастилістика” та ін.
Структураі обсяг роботи. Робота складається з вступу, двохрозділів, висновків, бібліографічного переліку використаних джерел.
У вступіобґрунтовано вибір теми курсової роботи, відзначена актуальність проведенихдосліджень, викладені мета і завдання роботи, показані наукова новизна,практична цінність одержаних результатів, вказуються методи дослідженняматеріалу.
У першомурозділі «Феномен сленгу як лінгвістичного явища» розглядаються загальнітеоретичні проблеми дослідження соціальних діалектів української мови, введеніпоняття «арго», «жаргон» і «сленг», конкретизоване поняття «молодіжний сленг»,а також розглянуті основні джерела формування молодіжного сленгу в сучаснійукраїнській мові. Вказано періодизацію звернення мовознавців до проблемиіснування жаргонології, наведено характеристику розподілу сучасних соціальнихдіалектів. Також зауважено імена науковців, які студіюють актуальну проблему всучасному мовознавстві – Л. Бакуменко, В. Балабін, А. Березовенко, Н. Дзюбишина-Мельник,Т. Ілик, Л. Масенко, Ю. Мосенкіс, С. Пиркало, Л. Ставицька, Н. Шовгун та інші.
Увагу другогорозділу «Семантико-структурні та словотворні особливості молодіжного сленгу»зосереджено на аналізі семантично-структурного розгляду молодіжного сленгу.Зауважено, що відображення мовної картини світу в лексико-семантичній системімолодіжного сленгу слід розглядати з урахуванням системи цінностей молодіжногосоціуму й того, що у центрі мовної картини світу молодіжного сленгу знаходитьсялюдина. Окреслено, що всю лексику молодіжного сленгу, в свою чергу, можнарозподілити на підгрупи, які описують лексику інших жаргонів: це шкільний тастудентський жаргони, музичний жаргон, армійський жаргон, комп’ютерний жаргон,жаргон, що стосується вживання наркотичних засобів та алкогольних напоїв тощо.Докладно розглянуто словотворчі процеси в молодіжному жаргоні. Дійденовисновків, що формування молодіжного сленгу української мови відбувається наоснові семантичних перетворень лексем літературної мови з використаннямскладних тропів, шляхом запозичень, а також засобами деривації. Підраховано, щосленгізми, які виникли внаслідок семантичного перетворення лексем літературноїмови, становлять майже третину одиниць молодіжного сленгу. Нові значенняз’являються шляхом метафоричного, метонімічного переосмислення слів, запозиченьтощо.
У висновкахпідсумовано результати дослідження, окреслено перспективні шляхи подальшогодослідження проблеми, окремо вказано на подальшу її актуальність.
Повний обсягроботи складає 30 сторінок. Бібліографія нараховує 38 позицій.

 РОЗДІЛ 1. ФЕНОМЕН СЛЕНГУ ЯК ЛІНГВІСТИЧНОГО ЯВИЩА 1.1 Сленгяк об’єкт лінгвістичних досліджень
Початок новоготисячоліття для України ознаменувався декількома факторами, що визначили шляхирозвитку держави. Ці фактори можна виокремити таким чином: в першу чергу, цездобуття незалежності країни, по-друге, це стрімкий науково-технічний розвитокта активна інтеграція у світовий процес технічного розвитку, і, по-третє, цемасова культура.
Уперше самтермін «slang» був зафіксований у 1750 році зі значенням «мова вулиці» [28:7].І дійсно, жива мова залишається динамічною системою, яка постійно живе ірозвивається. Сленг є активним постачальником слів розмовного використання іносить, в першу чергу, урбаністичне забарвлення. Мова сучасного міста — цескладна лінгвістична система, яка розподіляється за ознаками віку, території тасоціально-груповій. Поділяючи лексичний шар сленгу на дві групи – сленгзагальний і сленг спеціальний, можемо визначити, що сленг загальний єзагальновживаним і зрозумілим для носіїв мови. Спеціальний сленгвикористовується у вузькій сфері та пов’язаній із різними професійними ісоціальними групами. Але слід зазначити, що обидві групи є потужним джереломактивного збагачення лексичного складу розмовної мови.
Саме за мовнимпростором міста закріплений в якості розмовного компонента сленг, який здійснюєпевні функції мовлення: оцінну, пейоративну, експресивну, евфемістичну тощо.Особливо цікавою для дослідження є молодіжна лексика, яка в мовознавстві існуєпід англомовною категорією сленг (slang).
Щодо визначеннябезпосередньо поняття «сленг» існує багато досить суперечливих підходів тадефініцій. Єдиного визначення поданого поняття не існує і досить, оскількиспроби розмежувати сленг і загальновживану лексику або сленг і нецензурну мовуне дали точних результатів. Мовознавці, які студіювали питання вивчення сленгу,так і не дійшли єдиного висновку щодо визначення терміну. Так, Т.Нікітінаототожнює поняття «сленг» та «жаргон» [18:3], так само дефініціює це поняттяновітній словник іншомовних слів та виразів:
1. «Те ж, що йжаргон»;
2. «Сукупністьжаргонізмів, які утворюють прошарок розмовної лексики, що відображаєфамільярне, іноді гумористичне ставлення до предмета мовлення» [19:747]. Дожаргонної лексики відносить сленг також і Л.Ставицька[27:11].
На нашу думку,найбільш точним є визначення, що дав поняттю «сленг» російський мовознавець В.Хомяков,який у праці «О специальном сленге» визначив сленг як «відносно стабільний дляпевного періоду, широко розповсюджений та загальнозрозумілий шар нелітературноїлексики і фразеології у середовищі живої розмовної мови, вельми неоднорідний засвоїм генетичним складом та ступенем наближення до літературної мови; носитьяскраво виражений емоційно-експресивний оціночний характер, що часто єпротестом-насмішкою над соціальними, етичними, естетичними, мовними таіншомовними умовностями та авторитетами» [34:8].
Сленг не є новоюознакою сучасного розмовного мовлення. У літературі сленґізми використовувалияк засіб стилізації І. Франко, В. Винниченко, О. Корнійчук, Л. Первомайський,І. Микитенко, О. Бердник та багато інших письменників та поетів. Історичнівитоки українського жаргону припадають ще на період ХІХ століття у виглядіарготичних систем, коли були розпочаті спеціальні системні дослідження,присвячені збиранню та студіям діалектів української мови. Увагу дослідниківпривертали мовні особливості таких соціальних груп, як жебраки, правопорушники,військові, ремісники і робітники, в’язні, бурсаки-учні, реміснича та шкільнамолодь. Проте такі дослідження були скоріш історичними розвідками, носилирозрізнений та несистемний характер. Окремо в історії дослідження мовногоаналізу лексики діалектів соціальних груп слід виокремити період початку 60-хроків ХІХ століття, коли починають виходити друком студії, що вивчали мовленнясоціальної групи правопорушників та злодіїв (К. Естрейхер, П. Петров), жебраків(В. Боржковський, К. Студинський, Ф. Николайчик, В. Гнатюк) та молоді (К.Широцький, В. Щепотьєв) [20:4-5]. Монографія О. Горбача «Арго на Україні»аналізує арго українських музик (зокрема лірників та кобзарів), жебраків,ремісників, бурсацьке арго тощо. Мовознавець пов’язує формування українськихарготичних систем із історичними факторами, зокрема, обстоює думку про те, щочерез входження у минулому частин території України до різних держав напівденні та східні субсистеми мовлення значним чином вплинула мова російська[6].
Ю. Шевельов,аналізуючи стан розвитку української мови в період першої половини ХХ століття,приділяє велику увагу ролі сленгу у розвитку мови та зазначає, що недостатнярозвиненість міського сленгу свідчить про можливий занепад сучасної українськоїмови: «… міський сленг належить до найактивніших прошарків сучасних мов і маєнайвищі шанси вижити… брак цього шару в сучасній мові ставить під сумнівмайбутнє цієї мови.… міський сленг націлений у майбуття мови…» [32:18-19]. Задумкою Шевельова, нормалізацію, якої зазнала українська мова у ХХ столітті,опосередковано можна спроєктувати на орієнтацію в мовному просторі саме васпекті соціокультурного статусу мовної норми. Мовна орієнтація на звичне сталаспособом соціальної орієнтації особистості, що породило, в свою чергу, певнупримітивізацію поведінки.
Активне вивченняособливостей соціально-вікового та професійного мовлення відбувається у другійполовині ХХ ст. і пов’язане, в першучергу, з факторами історичними. 60-80-ті роки ХХ століття є найбільш стабільнимчасом радянської історії, але і вони пронизані глибокими протиріччями. Це –період хрущовської «відлиги» та період формування покоління «шістдесятників» —вчених, письменників, художників, які відзначалися непримиренністю доідеологічного диктату, повагою до особистості, прихильністю до національнихкультурних цінностей, ідеалів свободи. Розвиток мови власного народу не мігзалишитися повз їх уваги. З середини 80-х років в умовах піднесеннянаціональної самосвідомості, становлення демократії багато українських діячівмови та літератури займають активну громадсько-політичну позицію. У 1989 р.Верховною Радою був ухвалений «Закон про мови в Українській РСР». Статусукраїнської мови як державної закріпила Конституція України [27:7]. У цейперіод (60–80-х рр.) тему субстандартних мов розробляють О. Горбач (в німецькійеміграції) та Й. Дзендзелівський. На цей же час припадають і перші теоретичніроботи, присвячені проблемі тлумачення термінів «арго», «жаргон» і «сленг».Значний внесок у вирішення проблеми зробили В. Балабін, В. Винник, Д. Ганич, С.Єрмоленко, Т. Ілик, С. Пиркало, Л. Ставицька [7:130].
Період 90-хроків ХХ століття можна схарактеризувати як період бурхливого розвиткужаргонного субстандарту, що, в свою чергу, визначило здобуття мовної тадержавної свободи. Виокремлюється як клас наука жаргонологія, зникаєцензурованість вжитку сленгової лексики в художній літературі та засобахмасової інформації. Терміни «арго», «сленг», «жаргон» втрачають пейоративніконотації та стають окремим самостійним об’єктом системного вивчення.
Початок ХХІстоліття характеризується стрімким розвитком інформаційних технологій, щоспричинило стрімку появу величезної кількості сленгових виразів з обігукомп’ютерників, музикантів, спортсменів, системних адміністраторів, управлінцівтощо. В першу чергу, розподіл лексики відбувається переважно за соціальнимпринципом.
За В.Бондалєтовим, до сучасних соціальних діалектів відносять:
1. Сутопрофесійні діалекти (підмови, лексичні системи).
2. Групові(корпоративні) жаргони (особливості мови молодіжних колективів та угруповань –учнів, студентів, спортсменів, військових).
3. Умовні (такзвані «таємні») мови («арго») ремісників і торгівців.
4. Злодійськийжаргон (так званий «блатний») – мова декласованих елементів [7:130-132].
МовознавецьІ.Ющук серед соціальних діалектів виокремлює професіоналізми, жаргонізми таарготизми [9:4], вчений І. Білодід – жаргонізми, професійні жаргонізми та арго[9:4]. М. Кочерган ототожнює сленг, називаючи його «сленгові слова», ізжаргонізмами [14:215]. Характерними особливостями сленгу є наявністьемоційно-експресивного забарвлення (зазвичай негативного), оцінність,швидкоплинність (зміна мовного шару разом із зміною поколінь) та мовна гра.
У цариніукраїнської жаргонології сьогодні працюють Л.Бакуменко, В. Балабін, А. Березовенко,Н. Дзюбишина-Мельник, Т. Ілик, Ю. Мосенкіс, С. Пиркало, Л. Ставицька, Н. Шовгунта інші. Однак, попри всі сучасні наукові розвідки, слід зауважити, що існуєпевний брак теоретичного та лексикографічного опрацювання лексичного шаружаргонної лексики, що, в свою чергу, зумовлює актуальність подальших дослідженьв цій галузі. Цей брак має негативний вплив не тільки на духовну, а й нафілологічну культуру сучасного соціуму. Мовна свідомість сучасного українцяпереважно не розрізняє специфіки жарґонної лексики серед інших лексичних шарів;не має чіткого уявлення про соціальну диференціацію української мови(кримінальний, молодіжний, професійний жарґон із його різновидами). І насьогодні українські мовознавці не дійшли згоди у визначенні таких понять як«сленг», «арго» та «жаргон». Звідси слід відокремити ці поняття для більшчіткого розрізнення об’єкта дослідження.
Арго – слова тавирази, що обмежено вживаються в мові окремих соціальних груп, переважно зметою таємного спілкування. Для забезпечення безпечності такого спілкуванняхарактерними засобами були штучність, умовність та побудова на принципомантимови (незрозумілість для необізнаних категорій) [28:7]. Так, Й.Дзендзелівськийяк приклад лірницького арго наводить таку фразу: «В битебе клева буштирака,скелиха не вкушморить» («В тебе добра палиця, собака не вкусить»). [8:245]
Жаргон єсинонімом терміна «сленг», але без негативної емоційної забарвленності. Жаргон– це соціальний діалект, він розвивається в середовищі відносно замкнутихколективів: школярів, студентів, воєнних, різноманітних професійних груп, себтоколективів, поєднаних професійно або соціально [28:8].
Зазвичай сленг,жаргон та арго вживаються із використанням національної мови, свідчачи пропостійну динаміку розвитку мовлення та прагнення задоволення різноманітнихпотреб суспільства в усіх сферах життя. Сленгові одиниці висловлюютьпротиставлення лексиці літературної мови: така опозиція є головною ознакою сленгу.Друга ознака – це групове маркування слів: сленгова одиниця у свідомості носіямови несе на собі відбиток певної субкультури та зазвичай співвідноситься зпевною соціальною групою.
Останнім часомпоширеним є залучення сленгових одиниць до вживання у засобах масовоїінформації, мовлення теле- та радіопередач тощо. Це пояснюється тим, що авторинамагаються наблизити їх до кола слухачів (читачів), надати відтінку молодіжноїрозкутости. Це підтверджує наявність величезного впливу сленгу як вияву молодіжноїкультури на людей різного віку. Звідси слід виокремити поняття молодіжногосленгу [7:131].
Оскільки сленг вбільшості своїй утворюється та вживається в місті, носіями його можна вважатиміських жителів віку від 14 до 28 років. Саме молодіжний сленг відбиває тіреалії та особливості світобачення молоді, які відрізняються від інших носіївнаціональної мови. Факторами, що впливають на виокремлення молодіжного сленгусеред підсистем, є: соціальне оточення і коло спілкування молоді, відмінністьполя інтересів молоді від старшого покоління, відмінність в поглядах на життятощо, соціальне коло діяльності (навчання, спільні інтереси). Таким чином,утворюється певна мовно-культурна спільнота, яка характеризується своїмиособливостями. Оскільки молодіжний сленг є атрибутом молодіжної культури, товін разом з реаліями цієї культури засвоюється у процесі соціалізації.
Звідси,молодіжний сленг – це сукупність постійно трансформованих мовних засобіввисокої експресивної сили, що використовуються в спілкуванні молодими людьми,які перебувають між собою у фамільярних, дружніх відносинах, і є засобомвнутрішньогрупового спілкування молоді.
Поглядилінгвістів на питання “сленгу” можна узагальнити так:
1) ценелітературна (інтердіалектна, напівдіалектна, неформальна, субстандартна,професійна) лексика, тобто та, яка є за межами літературної мови;
2) це явищепереважно усного розмовного мовлення;
3) цефамільярний стиль мови в певній галузі;
4) це розмовнийваріант професійного мовлення; жаргон;
5) це груповаговірка;
6) це варіантлексичних норм;
7) ценелітературна/субстандартна емоційно забарвлена лексика;
8) сленгхарактеризується прозорістю своїх меж, здатністю приймати і пропускати крізьсебе величезну кількість мовних одиниць, збагачуючи тим самим словниковий складмови новими експресивно забарвленими лексемами, незвичайними в плані семантикиі комбінаторики.1.2 Джерелаформування молодіжного сленгу
Спорідненістьінтересів осіб, які формують різновид цього ненормативного утворення, є важливимчинником у творенні сленгових лексем. Практично кожна група людей, об’єднанаспільними інтересами, характеризується особливим типом мовлення, щореалізується у сленгових новоутвореннях і є притаманним лише цій групі. Тобтомолодіжний сленг не є цілісною системою і складається із загальномолодіжногожаргону, що характеризує мову певного покоління, і спеціальних молодіжнихжаргонів.
Сленговамолодіжна лексика представляє собою зазвичай неологізми, які з’являютьсяразом із суспільними змінами. Сленгові лексеми утворюються під впливомрізноманітних факторів, серед яких особливо виділяються: кримінальний жаргон,інтержаргон, власна інтерпретація серед молоді деяких термінів, зокремамедичних, тощо [35:123].
Отже, першеджерело формування молодіжного сленгу – це семантичне дубліювання вже існуючихв інтержаргоні лексичних одиниць, що не підлягають трансформаціям. Прикладамитакого переходу одиниць з інтержаргону до сленгу є, наприклад, такі слова як«лимон» («фрукт» у звичайному значенні та «мільйон грошових одиниць» усленговому), «криса» («тварина» та «людина, що краде у близьких йому людей»),«стріляти» («робити постріли» та «позичати у значенні брати, проситивідповідно»), «доганяти» («настигати кого-, що-небудь, наближатися до того, щорухається попереду» в літературній мові та «розуміти» в сленговому варіанті:порів. «Ти що, не доганяєш?») [21]. Власне, іронічного забарвлення такимлексемам надає зміна значення слова (в літературній та сленговій мовах). Такізначення зазвичай є розбіжними та побудовані на певній грі слів. днією зцікавих особливостей молодіжного сленгу є зміна значення слів літературноїмови, що додає мовленню іронічного забарвлення. До того ж молодіжний сленгмайже завжди змінює значення запозичених одиниць («грузити» в значенні «багатоговорити, набридати»). Власне, різновидом цього джерела є заміна слів їхсемантичними синонімами (в тому числі такими, що мають не цілком відповіднийсмисловий відтінок значення). Так, в значенні словосполучення «йди звідси»часто вживається «шкультигай звідси», «крокуй звідси», «звалюй звідси» тощо[25]. Сюди ж відносимо метафоризацію та афіксацію як засоби творення сленговихслів та виразів: «баклажан» в значенні «алкоголік» (метафора на основі кольору)[35:123-125].
Наступним та,певно, найпоширенішим джерелом формування молодіжного сленгу є запозичення.Зазвичай велика кількість сленгових лексем запозичується з іноземної мови, якшляхом дослівного, так і змістового перекладу. Прикладом дослівного перекладуможе слугувати слово «перець» в сленговому значенні «парубок, хлоп’яга», якепоходить шляхом запозичення від англійського сленгового слова «pepper», щоозначає «особа чоловічої статі»; «танцпол», що походить від англійського слова«dance floor»[25]. Але найчастіше слова відтворюються транслітераційним або транскрипційнимшляхом, зберігаючи своє звучання порівняно з оригінальним словом. В якостіприкладів можна навести такі лексеми як «гьорла» («гірла»), що повторюєзвучання англійського слова «girl» («дівчина, дівчинка»); «піпли» – віданглійського слова «people» («люди») («Гей, піпли, ходімо!»); «паті» — віданглійського слова «раrty» («вечірка», «свято») [26]. Окремим підпунктом йдезапозичення комп’ютерної термінології, внаслідок стрімкого розвиткутехнологічної галузі, відповідно необізнані користувачі кожного дня створюютьсвої неологізми для позначення нових понять. Так, саме комп’ютерній галузізавдячуємо словами «читер» (у сленговому значенні «шахрай») – від англійськогодієслова «to cheat», що означає «грати не за правилами, нечесно»; «квакер» — гравець у гру «QUAKE»(а не «член однієї з християнських протестантських сект» — у літературніймові); «флешка» («мініатюрна карта пам’яті») – від «flashcard» [17:55]. Слова, щовиникають таким способом, через масову вживаність та розповсюдженість швидковходять у обіг та словниковий запас користувача.
Слід зауважити,що, хоча англійська мова як мова міжнародного спілкування є основним джереломзапозичення сленгових лексем, однак інші мови також продукують вдалі вислови.Так, арабській мові завдячуємо словом «кайф» («задоволення, насолода»),німецькій – лексемам «авсвайс» (в значенні «документ») та «ахтунґ» (останнялексема в сучасній сленговій мові вже двічі змінила значення: від дослівногоперекладу змісту німецького слова «увага» до позначення хлопця нетрадиційноїгендерної орієнтації). Прямим перекладом з російської (із збереженнямсленгового значення в обох мовах) є слова «тусівка» («компанія людей») та«гальмо» — «людина із уповільненою на все реакцією» [21].
Третім джереломформування молодіжного сленгу є утворення та вживання лексем-скорочень. Цепояснюється наявністю закону економії мовного простору. Так, при вживаннідовжелезних слів використовують більш короткі, але зрозумілі їх аналоги, щоутворені шляхом скорочення. Найбільш яскравим прикладом є слова «комп» та«ноут», що скоротили від слів «комп’ютер» та «ноутбук». Решту прикладівнайчастіше можна віднести до сфери учнівсько-студентського використання: цясоціальна група тяжіє до скорочення назв навчальних предметів. Так, «обеже»позначає предмет «Основи безпеки життєдіяльності» (за першими літерами: О-Б-Ж),«дезе» має під собою «домашнє завдання», під «фізрою» розуміємо предмет«фізична культура». Утворені лексеми мають під собою зазвичай фонетичнудеформацію слів.
Четверте джерелоформування молодіжного сленгу – це чимала кількість власне українськихсленгізмів. Так, вислів «скинья в тюбік» означає «поводитися тихіше», «лягти вкраватку» — «покінчити життя самогубством, піти з життя», словами «мавпа» та«жабка» позначається комп’ютерний значок @, «бити повітря ногами» — «байдикувати». [14:224]
Такарізоманітність джерел формування молодіжного сленгу пояснюється прагненняммолоді вирізнитися, за допомогою мовних засобів тощо. В молодіжному середовищісленг займає помітне місце як засіб мовного спілкування. Мовленнєві пріорітетикожної соціальної групи втілюються саме в сленгізмах.
Отже, весьмолодіжний сленг являє собою наступну систему складових:
1.  неологізми(лише лексичні утворення покоління певного періоду);
2.  спільналексика молоді (різних поколінь);
3.  професійнапідсистема сленгу (музичні фанати, комп’ютерники);
4.  стилістичніконотації сленгу (нейтральна та ненормативна лексика)
Сленгфункціонує не лише в мовленні окремо взятої соціальної групи, де він виконуєтакі функції, як ідентифікаційна, експресивна, емоційно-оцінна, функціяекономії мовних ресурсів, функція категоризації і систематизації, номінативнафункція тощо.
Можемопідсумувати, що сленг є поширеним явищем серед різних молодіжних груп, томунадзвичайно перспективним для вивчення мовленнєвої ситуації та динамікирозвитку мови. Базою для таких досліджень є сучасні навчальні заклади,молодіжні клуби за інтересами тощо.український лексичний молодіжний сленг

 РОЗДІЛ 2. СЕМАНТИКО-СТРУКТУРНІ ТА СЛОВОТВОРНІОСОБЛИВОСТІ МОЛОДІЖНОГО СЛЕНГУ 2.1 Семантично-структурний розгляд молодіжного сленгу
Відображеннямовної картини світу в лексико-семантичній системі молодіжного сленгу слідрозглядати з урахуванням системи цінностей молодіжного соціуму й того, що уцентрі мовної картини світу молодіжного сленгу знаходиться людина.
Сферуматеріального світу позначають сленгові номінації грошей, одягу, взуття,транспорту, приладів, побутової техніки. Лексичне поле життєвих цінностей буттямолодіжного соціуму становлять два класи лексем: на позначення чинників, якіпідтримують життя (їжа, напитки, сон), а також назви гедоністичних чинниківбуття (алкогольні напої та процес їх уживання, тютюнові вироби, музика,кінотеатр, відпочинок, нічний клуб, дискотека). Інтелектуальна сфера людини вкартині молодіжного сленгу розподілена на дві протилежності — здатність людинирозуміти, розбиратися в чомусь («шарити», «петрити») і обмеженість, нездатністьрозуміти («гальмувати», «не догоняти») [25]. Молодіжне коло вибудовує великісинонімічні ряди на позначення людини з повільною реакцією (гальмо – гальмоперебудови – жирафа – недоганяйло – даун); некмітливої (баран – чайник –пінгвін); обмеженої або з низьким рівнем інтелекту (лох) [24:69].
Психічна сфераособистості в картині світу, охопленої молодіжним сленгом, представленаномінаціями, які характеризують психічні відхилення людини, втрату здоровогоглузду, божевілля. Синонімічний ряд «збожеволіти» (тобто поводити себе якпсихічно ненормальна людина) у молодіжному сленгові досить поширений:бахнутися, довбонутися, схибнутися, чоканутися, дати дурки, поїхати [25].
Естетичніцінності в системі світосприйняття молодої людини визначаємо за лексичноюструктурою субполя. Ознака красива / некрасива людина в молодіжному соціумі маєяскраво виражене гендерне спрямування, особливо щодо жіночої статі. Як зазначаєС. Мартос, з лексеммолодіжного сленгу лише єдина означає красивого чоловіка — ален делон. Усіостанні позначають жінок: «красива» — ляля, краля, фіфа, красапєта; «некрасива»— жаба, мавпа, крокодил, вівця, корова [24:70].
У молодіжномуслензі виокремлюються синонімічні ряди на позначення людини як носія фізичнихрис («товста», «худа», «рудий», «маленька», «низька», «висока»).
Всю лексикумолодіжного сленгу, в свою чергу, можна розподілити на підгрупи, які описуютьлексику інших жаргонів: це шкільний та студентський жаргони, музичний жаргон,армійський жаргон, комп’ютерний жаргон, жаргон, що стосується вживаннянаркотичних засобів та алкогольних напоїв тощо [15].
Шкільний тастудентський жаргони органічні у структурі молодіжного сленгу, оскільки їхносіями є виключно представники молодого покоління (відповідно, школярі йстуденти), але одночасно в цій підсистемі виокремлюється своєрідне «виробничеядро», яким є процес навчання. Якщо розподілити лексико-семантичні поля «назвиосіб», то побачимо, що картина буде наступна:
1) назвипосадових осіб (учиха / училка«учитель», дир «директор») [25];
2) назвивикладачів-предметників (украша «учитель /викладач української мови», Мауглі «вчитель фізичної культури», вакуоля«учитель біології») [25-26];
3) назви, щовказують на статус учня / студента(салаги «учні / студенти молодшихкласів /курсів)[25].
Подібних до цихлексико-семантичних полей можна виокремити ще багато, спираючись на існуючіреалії та поняття навчального процесу.
Музичниймолодіжний сленг є переважно молодіжним жаргонним утворенням. Ядром музичноїсубмови є багаточисленні номінації понять, безпосередньо пов’язані зпрофесійною діяльністю та традиційною для молодіжного світогляду напускноюзневагою до об’єктів дійсності: музики, музичних інструментів, музичних дій.Переосмислених музичних жаргонізмів у молодіжному слензі небагато. Приміром,дієслово лабати «грати на музичному інструменті, виконувати музичний твір»розвиває у слензі значення «розуміти щось, розбиратися в чому-небудь». Власнемузичний сленг наближається до професійного жаргону, а тому є явищемсвоєрідним, складним і не зрозумілим широкому загалу читачів. Однак, якконстатує Н. Іванова, умовно музичний сленг можна поділити на дві групи слів:загальновживані у молодіжному сленгу форми, які мають семантичні «музичнівідповідники», і специфічні слова, властиві лише музичному сленгу [13:21].
Передовсім, ценапрямки і стилі сучасної музичної культури та виконавці такої музики:техно-панк, драм-н-бас, транс, треш-метал-рокер, інді-рокер тощо. Так,дебютники – це дебютні альбоми, сольники – сольні альбоми, синглами називаютьокремі пісні чи диски з меншою, ніж в альбомі, кількістю пісень, кавер-версії(часто просто кавери) пісень – переробки відомих музичних творів, що звучать увиконанні інших співаків [13:20].
Широкий потікіноземної музики та реалій, пов’язаних з нею, сприяє появі нових термінів,переважно з англійської мови, які дедалі більше поповнюють молодіжний сленг.Наприклад: римейк (нова версія старої пісні або фільму), ремікс (нова версіямузичного твору, з використанням електронного аранжування, інколи зі зміненимиелементами), бекграунд (музичне оформлення), фронтмен (лідер у групімузикантів), ді-джей (особа, що забезпечує музику і говорить про неї на радіочи у клубі), хіт (дуже популярний музичний твір). У мові музичного молодіжногосленгу активно побутують слова на означення осіб, так чи інакше пов’язаних змузикою. Наприклад: меломани – ті, хто захоплюються музикою, фани – прихильникипевної музичної групи чи окремого співака, ватага – група музикантів,кислотники – виконавці неякісної популярної музики, блекушники – виконавціготичної музики, зірка чи суперстар – популярний співак, шоумен – людина, щоорганізовує розважальні заходи та ін. [13:23]
Слід відзначити,що невід’ємною частиною молодіжного сленгу є сленг армійський. Молоді люди, якіпроходять військову службу, приходять туди як носії сленгу молодіжного. За часслужби в армії вони засвоюють сленг армійський і стають носіями двохсоціолектів. Демобілізувавшись, солдати строкової служби вживають одиниціармійського сленгу у різноманітних сферах міської комунікації. Таким чином,армійський сленг стає складником молодіжної субмови, і ширше — молодіжногосленгу. Переважна більшість армійських жаргонізмів уживана на позначення особи(салага «солдат у перші 6 місяців строкової служби», шнурок «солдат строковоїслужби у період від 6 по 12 місяців») [21].
Стрімкийрозвиток науково-технічного прогресу, широке розповсюдження комп’ютерівзумовило те, що передусім молодь активно сприймає технологічну термінологію іперетворює її у комп’ютерний сленг. У субмові комп’ютерників можна виокремитинаступні лексико-семантичні поля: «різновиди комп’ютерів», «комп’ютерні ігри»,«програмні продукти, команди, файли», «деталі комп’ютера», «дії людини йвідповідні дії комп’ютера», «реалії мережі “Інтернет”», «назви осіб (фахівці,користувачі)» [17:50].
Наркотичнийжаргон молодіжного сленгу зосереджений на трьох основних сферах: предмети,процедури, стани. Предметна сфера — це наркотики взагалі або назви окремихрізновидів наркотичних речовин, доз або порцій деяких наркотиків, а такожзасобів їх уведення в організм:
Лексико-семантичнеполе «назви речовин»: амф, амфіки, анашка, атама, балабаха, безпонтовка,бовтушка, бодяга, бомба, вариво, варка, ганджа, гашиш, гера, гон, датура,демян, дерибан, джеф, джойнт, діма, долина, доріжка, драс, драп, кайф, кислота,ковбаса, код, кока, кокос, колеса, компот, кора, коса, костиль, косяк, крек,кубик, кукіс, кульок, лсд, мазур, мазя, мак, мар’іванна, марка, марфа, мацанка,молоко, мулька, накур, план, планокр, пластилін, платформа, розкумарка, сезон,сіно, солома, стакан, таблетка, точка, трава, трин-трава, тріп, укроп, хариво,хімка, хтс, чек, чистяк, чорна, шала, ширево, ширка, шишечка, шишка, шмаль[26].
Лексико-семаничнеполе «предмети»:
баян, агрегат,апаратура, двигло, демік, машина [26].
Процесуальнасфера — назви процедур прийому або розповсюдження наркотичних речовин із відповіднимлексико-семантичним полем: баригувати, бодяжити, вжалитися, диміти, дознутись,колотись, коцати, кумарити, курнути, мазатися, мутити, надерибанити,накоцатися, напаснути, переумаритися, перти, погребти, присісти, убитися,уколотися, хапати, ширятися [26].
Номінаціїнаркотичних станів репрезентовані окремими лексемами: вгашений, вставлений,закиданий, обдвиганий, обдовбаний, обкиданий, обковбашений, обкурений,обсаджений, розкумарений; ломка, дубас, зрада, обкурка, промокашка, пятка [26].
Відповіднілексико-семантичні поля можна розподілити за процесом вживання алкогольнихнапоїв.
Поширеннямолодіжного сленгу і його актуалізація в мовній практиці представниківрізноманітних прошарків суспільства відбувається кількома шляхами – задопомогою засобів масової інформації, в результаті побутового міськогоспілкування й внутрішньосімейної комунікації. Меншою мірою на поширеннясленгової лексики впливає мережа Інтернет, однак є підстави припускати, що їїроль поступово зростатиме разом зі збільшенням кількості користувачів середпересічних громадян. Окремим джерелом поширення й популяризації сленгу єреклама.
 
2.2 Дослідженнясловотвірних процесів в молодіжному сленгу
Центромлексичної системи молодіжного сленгу є людина в сукупності таких ознак, якзовнішність, частини тіла, органи, фізіологія, одяг, взуття, рід діяльності,соціальний стан, національність тощо. Субмова молоді містить велику кількістьслів і висловів, які деталізують інтереси носіїв, предметно-речовий світ,особливості взаємин, дій і станів людей.
Словотвірнасистема молодіжного сленгу підпорядковується законам сучасної української мови.Відповідно найбільш продуктивним способом словотвору одиниць усіх частин мови єафіксальний спосіб.
Оскількиосновною функцією лексики молодіжного сленгу є номінативна, тобто називна, це єпричиною того, що переважну частину лексики становлять іменники.
Основна частинапохідних у лексиці молодіжного сленгу утворена від лексем українськоїлітературної мови (за допомогою різноманітних словотворчих засобів та шляхомсемантичної деривації) і жаргонних слів, які отримали нове лексичне значення.Зіставлення молодіжних сленгізмів з різними підсистемами мови дозволиловиділити в молодіжному сленгу три типи словотвірних процесів:
1) словотвірні процеси,спільні зі словотвором літературної мови;
2) словотвірніпроцеси, спільні зі специфічним словотвором у підсистемах мови, які мають уснуформу існування й пов’язані з невимушеним міжособистісним спілкуванням людей(розмовне мовлення й соціальні діалекти);
3) словотвірніпроцеси, притаманні передусім молодіжному сленгу. Словотвірні процеси виконуютьзагалом експресивну функцію й виступають вагомим чинником оновлення сленговогословника.
Найбільшпоширеним способом творення лексем є шлях семантичної деривації (метафора,метонімія тощо). Переважають метафори-іменники, на другому за частотою місцізнаходяться дієслівні метафори, рідше зустрічаємо метафори прикметникові.Можемо виокремити наступні напрями перенесення значень:
1.  значення«людина — людина»: дружбан – друг; Мауглі – учитель фізкультури [25];
2.  значення«предмет-людина»: ганчірка – слабка духом людина; молоток – молодець (схвальнезначення); шланг – нероба, ледар [21];
3.  значення«тварина-людина»: жаба – дівчина легкої поведінки; метелик – повія; миша –кишеньковий злодій; носоріг – уродженець Кавказу, особа кавказськоїнаціональності; баклан – непорядна людина [25];
4.  значення«рослина-людина»: хризантема – дівчина, що має відразу декількох партнерів;баклажан – алкоголік [25, 26];
5.  значення«пристрій / предмет-частина тіла»: окуляри – очі; локатори – вуха; кеглі – ноги[26];
6.  значення«будівля-частина тіла»: молокозавод, балкон – жіночі груди [25, 26];
7.  значення«тваринний та рослинний світ-предмет»: банани – патрони або вид брюк; кажан –шкіряна куртка [21];
8.  значення«предмет-предмет»: штори – окуляри; тарілка – рулетка [21].
Окремо слідвиділити в ономастичну базу антропоніми (Леся – 200 гривень; Шумахер – водіймаршрутного таксі; Достоєвський – людина, яка набридає комусь; Карл – бородатийчоловік; Володимир – купюра вартістю 1 гривня) та топоніми (Африка – людина зкучерявим волоссям; Гваделупа – людина з випуклими очима). Також зустрічаєтьсяперехід власної назви у загальну (зазвичай, такий перехід зумовлений звуковоюмотивацією): «жорік» — автомобіль «Запорожець-965», «їжачок» — мотоцикл марки«ІЖ» [25, 26].
Продуктивнимиморфологічними засобами творення в молодіжному сленгу є афіксація, абревіація,словоскладання, освновоскладання, усічення основи.
У зафіксованихсленгових іменниках нерідко засобом творення є суфікс, твірними постають основияк літературні (дубар в значенні дурний – від слова дуб), так і жаргонні(лапшист – брехлива людина від лапшати «брехати») [25]. Особливість афіксаціїпри утворенні субстандартної лексики полягає у використанні більш широкогоарсеналу словотворчих засобів. Жаргонні суфікси, зафіксовані у лексиконі молодіжногосленгу, відрізняються великою розмаїтістю: -іст (-ист), -щик, -ун, -ар, -ш(а),-к(а), -их(а), -ин, -иц, -льник, -лк(а), ин(а), -л(о) (-ил(о), -йл(о)), -ня,-ач, -ищ, -ур (-юр), -ар (-яр), -аг (-яг), -ик, -ець, -ул’, ок, -ух(а), -он,-ак (-як), -ган, -бан, -фан.
Джереломнеологізації молодіжного сленгу є не лише запозичення з інших мов, а й імітаціязвучання іншомовних слів засобами суфіксації (брателло – брат, марчелло –німецька марка, накателло – друг, з яким разом пиячать, борделло – місце, девесело проводять час). Специфічних словотворчих елементів сленговихприкметників у молодіжному сленгові на прикладі сленгових словників не зафіксовано.У дієсловах-сленгізмах виокремлюють суфіксальний, префіксальний,префіксально-суфіксальний, префіксально-постфіксальний способи творення(шофернути – вкрасти; маньячити – надмірно захоплюватися чимось,зосереджуватися на чомусь; вдуплитися – зрозуміти, набухатися – напитисядоп’яна) [25].
Скороченілексеми, які спостерігаються у вжитку в молодіжному сленгу — це виключноіменники, усічені лексичні одиниці літературної мови, а також сленгові слова,які отримали нове категоріальне значення: сідюк – CD-диск,піджей – людина, що заводить публіку в нічних клубах, танцюючи на сцені; мак –комп’ютер фірми «AppleMacintosh» [17:54].
У структурімолодіжного сленгу широко вживаним є словоскладання іменників, інших частинмови лексикографічними засобами не зафіксовано: трин-трава, мар’іванна –наркотичні засоби, нуль-сімка – пляшка місткістю 0,7 л. [21]
Особливістюабревіації в молодіжному слензі є те, що статусу складноскорочених слівнабувають загальновживані слова (ідіот, яке розшифровується за першими літерамияк «ідеальний друг і офігенний товариш»).
Загалом сленговалексика характеризується багатою синонімією. Наприклад, позитивні емоції услензі передаються як кайфово, кльово, круто, ломовово, смачно, убойно,ульотно, файно, чумово; байдужість — до банки, по барабану, паралельно,фіолетово; відповідниками до слів «друг» є джус, друган, дружбан, кент,кентяка, «друзі» — гайзи, черепи [21].
Членисинонімічних рядів можуть мати різне емоційне забарвлення. Гарна, приваблива,зі смаком одягнена дівчина у сленговій лексиці — краля, модель, мирса, траля;повна дівчина — ляйба, кохана — лямура, матильда, хризантема [25].
Серед засобівмовної гри у молодіжному слензі фігурують фонетична мімікрія, контамінація,зміна наголосу тощо. Значна частина сленгізмів, утворених способомконтамінації, набула поширення серед носіїв молодіжного сленгу. Вихіднілексичні основи можуть бути літературними, жаргонними, іншомовними: так, якщопоєднати вихідні основи «деканат» та «доконати», вийде сленгізм «доконат».Фонетична мімікрія як специфічно сленговий спосіб словотвору фігурує вутворенні шкільних та студентських сленгізмів (фізрук – вчитель фізичноїкультури, академік – студент, який має академічну заборгованість). Рольсловотвірного прийому у лексемах молодіжного сленгу виконують фонетичнідеформації слова: метатеза (фізіомонія – від «фізіономія»), заміна одного звукаіншим (шовгати – в значенні «повільно йти» — від «човгати»), зміна наголосу(нюхАло – нЮхало – в значенні «ніс») [26].
Прикметникиформують нечисельну групу в складі молодіжного сленгу. Вони за семантикоюоб’єднуються в три групи: якісні (безбашльовий – «безкоштовний», безпонтовий –«неякісний»), відносні (шароварна (комп’ютерна програма) «яка розповсюджуєтьсябезкоштовно» — від англ. Shareware) та присвійно-відносні(юзерський «користувацький), кожна з яких має свої особливості словотворення. Удеривації беруть участь як українські, так і запозичені лексеми, продуктивнимспособом творення яких є суфіксальний. Особливості словотвору прикметниківвиявляються залежно від того, до якої семантичної групи вони належать.Продуктивними є власне прикметникові суфікси: -н- («ульотний», «уматний»), -ов-(«гіговий» — «який має розмір 1 Гб»); -ськ- (геймерський — ) «належний гравцю»)[17:52-53].
Дієсловастановлять четверту частину від загальної кількості українськомовногомолодіжного сленгу. Для дієслів твірними виступають іменники та дієслова.Похідні дієслова утворюються суфіксальним, префіксальним,суфіксально-префіксальним та постфіксальним способами. Продуктивними єсуфіксальний, префіксальний та постфіксальний способи творення.
Дієслова зсуфіксами -и- (апгрейдити «модернізувати апаратне чи програмне забезпечення»;ребутити «перезавантажувати комп’ютер»); -ну- (усохнути «замовкнути»);-ува-/-юва- (вилизувати «виправляти дрібні, незначні помилки в програмномукоді», випендрюватися=понтуватися «поводитися таким чином, щоб привернути досебе увагу») становлять продуктивні типи в українськомовному молодіжному сленгу[17:54].
Продуктивнимипрефіксами є питомі українські ви- (вирубати «вимикати»; вирахувати«здогадатися про когось \ щось», вишивати – «прогулюватися, привертаючи до себеувагу»); за- (заапгрейдити «зробити модернізацію комп’ютера»; забашляти«заплатити комусь за щось»); пере- (перекимарити «трохи поспати», перетерти«обговорити питання») та запозичені ре- (ребутнути «перезавантажити комп’ютер»;реінсталити «встановлювати повторно програмне забезпечення») [17:55].
Префіксально-суфіксальнимспособом дієслова молодіжного сленгу утворюються за допомогою різних префіксівта суфікса -ува- (викладувати «розміщувати інформацію в мережі Інтернет»;приторможувати / пригльмовувати «дуже повільно працювати (про комп’ютер тапрограмне забезпечення)») [17:55].
Постфіксальнийспосіб словотвору лексем молодіжного сленгу також є продуктивним. У молодіжномуслензі похідні дієслова творяться власне постфіксальним (конектитися«встановлювати з’єднання з віддаленим мережевим ресурсом», пензлювати«віддалитися»), суфіксально-постфіксальним (діалитися / діалапитися «з’єднуватисяз Інтернет за допомогою модема»), префіксально-постфіксальним (ребутатися«перезавантажуватися») способами [25; 17:55-56].
Дієприкметникимолодіжного сленгу представлені лише пасивними формами. Для твореннядієприкметників характерне використання суфіксів -н- (юзаний «такий, що був увикористанні»); -ен- (забембаний «втомлений») і -т- (крякнутий «зламаний» (пропрограмний продукт). Окрему групу становлять предикативні форми на -но(проапгрейджено «модернізовано»; пропатчено «оновлено» (про програмний код абопродукт).
Дієприслівникистановлять нечисельну групу одиниць недоконаного виду, утворених від 3-ї особиоднини теперішнього часу за допомогою суфікса -чи (квакаючи «граючись укомп’ютерну гру Quake»; шпиляючи «граючи», думаючи «граючись у комп’ютерну гру DOOM»)[17:56].
Невелику групуприслівників молодіжного сленгу (за походженням співвідносну з іменниками тадієсловами) утворили застиглі форми запозичених дієслів у 3-й особі однини(сакс «погано»; рулез «гарно»).
Отже, сучаснамова значною мірою поповнює свої лексико-фразеологічні та словотворчі ресурси знелітературних різновидів. За умови дії тенденції до демократизації, дозближення писемно-літературної мови з усно-розмовною сленг є одним із важливихджерел збагачення словникового складу мови.
Формуваннямолодіжного сленгу української мови відбувається на основі семантичнихперетворень лексем літературної мови з використанням складних тропів, шляхомзапозичень, а також засобами деривації. Сленгізми, які виникли внаслідоксемантичного перетворення лексем літературної мови, становлять майже третинуодиниць молодіжного сленгу. Нові значення з’являються шляхом метафоричного,метонімічного переосмислення слів, запозичень тощо.
ВИСНОВКИ
Уперше самтермін «сленг» був зафіксований у 1750 році зі значенням «мова вулиці». Заразсленгом називають специфічну підмову спілкування людей певних професій тавікових груп. Мова як система залишається динамічною, такою, що постійнорозвивається. Саме сленг є активним постачальником слів розмовноговикористання.
Молодіжний сленг― це повноцінний елемент мовного простору. Він займає свою нішу укадастрі національної мови. Але не всі його члени збагачують її словник.Завдання мовознавців полягає у тому, щоб виокремити усе, що увиразнюватиме нашемовлення, збагачуватиме, а не засмічуватиме наш словник. Молодіжна мова маєтворитися розумно, а не калькуватися за чиїмись зразками.
Незважаючи нате, що початки теоретичних вивчень лексики та фразеології субстандартних мовсягають ще ХІХ ст., вони були поодинокими і мали вигляд окремих короткихрозвідок історичного плану. Активне вивчення особливостей професійного тавікового мовлення розпочинається з другої половини ХХ ст. і набуває розвиткунаприкінці століття. Кінець ХХ – початок ХХІ ст. уводить у коло наукових студійпроблему вивчення особливостей функціонування молодіжного сленгу українськоїмови тощо.
Носіямимолодіжного сленгу є соціально різнотипні (школярі, студенти, військові тощо)міські жителі віком від 14 до 28 років. Молодіжний соціолект структуруютьзагальний молодіжний жаргон, спеціалізовані молодіжні жаргони (шкільний тастудентський), професійні соціолекти (музичний, армійський, комп’ютерний тощо).Кожен із цих складників є окремою мовною підсистемою, але в умовах молодіжногосленгу вони тісно переплітаються і взаємодіють між собою. Молодіжний сленгвиступає посередником, який пов’язує окремі соціолекти зі зниженою розмовноюмовою інших вікових груп населення.
Центромлексичної системи молодіжного соціолекту є людина в сукупності таких ознак, якзовнішність, частини тіла, органи, фізіологія, одяг, взуття, рід діяльності,соціальний стан, національність тощо. В розроблених лексико-семантичних поляхрепрезентовані фізичні дії людини, характеристики її мовної поведінки,психічного стану, інтелектуальних дій або здатності.
Школярсько-студентськийсоціум володіє загальномолодіжним жаргоном, але разом з тим тут виділена власнапредметна галузь — навчання. Актуальними лексико-семантичними полями ужаргонному слововживанні молоді, яка навчається, є: найменування осіб;навчальних дисциплін; предметів, пов’язаних з навчанням.
Середпрофесійно-орієнтованих субсистем найбільший вплив на молодіжний сленг маютьмузичний, армійський, комп’ютерний соціолекти. Особливості музичного сленгароблять популярними жаргонізми музикантів, окремі з яких стаютьзагальновідомими. Комп’ютери стають ефективним способом спілкування, інтеграціїта отримання оперативної інформації, що активізує формування комп’ютерногосоціолекту та проникнення його одиниць у молодіжний сленг.
Семантичнадеривація (метафора та метонімія) є засобом поповнення словникового складумолодіжного сленгу. Продуктивними є традиційні способи творення — афіксація,усічення основи, осново- і словоскладання, абревіація. На відміну від сленговихіменників і прикметників, у яких основним формантом творення є суфікс,дієслова-сленгізми відзначені різноманітною афіксацією (префіксальний,префіксально-суфіксальний, префіксально-постфіксальний способи творення).Способом усічення основи у молодіжному слензі утворені лише іменники.Компонентами складних іменників-сленгізмів є в першу чергу літературні, потім –жаргонні, іншомовні основи. Особливість абревіації молодіжного сленгу полягає втому, що статусу складноскорочених слів набувають загальновживані слова.Структуротвірним чинником, в основі якого полягає фонетична мімікрія,контамінація, фонетичні деформації слова, виступає мовна гра.
Формуваннямолодіжного сленгу української мови відбувається на основі семантичнихперетворень лексем літературної мови з використанням складних тропів (шляхомметафоричного та метонімічного переосмислення слів), запозичень, а такожзасобами деривації. Продуктивним способом творення одиниць молодіжного сленгуукраїнської мови є запозичення з англійської та інших (рідше) мов, а також ізінших сленгових систем. Чимало запозичень утворено шляхом калькуванняанглійських та російських слів та морфем. Той факт, що англійські слова непросто входять до молодіжного сленгу, а й отримують у ньому морфологічнеоформлення, виявляють тенденцію до українізації, говорить про здатністьукраїнської мови поглинати та перероблювати під потреби мови іншомовнийматеріал.
Шляхи подальшогодослідження проблеми є доволі перспективними, хоча й не завжди досяжними.Швидкий розвиток прогресу крокує величезними кроками, що фіксація сленговоїсистеми на паперових носіях встигає швидше застаріти та вийти із широкогоужитку, ніж стати у пригоді майбутнім філологам. У сучасній україністиці гостровідчувається брак словників ненормативної, зокрема жарґонної, лексики, виданихна паперовому носії. Кожна цивілізована нація має у власному користуваннісловники такого типу, а відповідна лексика з необхідною соціостилістичноюстратифікацією представлена у словниках національних мов. В Україні на даниймомент існує всього три майже аматорські лексикографічні видання, виданіневеликим тиражем: Перший словник українського молодіжного сленгу, укл. Св. Пиркало,за редакцією Ю. Мосенкіса; короткий словник жарґонної лексики української мовиЛ. Ставицької та словник сучасного українського сленгу, упор. Т.Кондратюк. Томуподальша розробка питання досліджень у галузі сучасної жаргонології єактуальною.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1.  БабенкоО., Кравченко О. В усному мовленні – сленг // Урок української. – 2004. – №11-12. – С. 21-24.
2.  БацевичФ.С. Основи комунікативної лінгвістики: Підручник. – К.: Видавничий центр«Академія», 2004.
3.  БондаренкоК.Л. Лінгвокультурні особливості українського та англійського сленгу: Вид-воДонецького національного університету. – Донецьк, 2007.
4.  ГаличД.І., Олійник І.С. Словник лінгвістичних термінів. – Київ.: Вища освіта, 1985.
5.  ГолубовськаІ.О. Етнічні особливості мовних картин світу. – К.: Логос, 2004.
6.  ГорбачО. Арго в Україні / Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України. –Л., 2006.
7.  ГрабовийП.М. Український молодіжний сленг у системі функціонування мови // Актуальніпроблеми філології та перекладознавства: Збірник наукових праць.Ч.1: Вип. 3 /Ред.кол.: В.В. Левицький, Л.І. Бєлєхова та ін. – Хмельницький: ХНУ, 2007. – С.130 – 132.
8.  ДзендзелівськийЙ. Українське і слов’янське мовознавство: Зб. праць. ― Львів, 1996.
9.  ДрумТ. Сленг: погляд зсередини // Дивослово. – 1998. – № 12. – С. 4–5.
10.  ЄрмоленкоС. Вивчення жаргонізмів // Українська мова та література. — 2004. — № 38. — с.11-13.
11.  ЗабелоІ.В. Комп’ютерний сленг у сучасній мові // Учені записки Таврічеськогоуніверситету ім. В.І. Вернадського. Серія «Філологія». — 2006. — Т 19(58). — №2. — С.263-268.
12.  ЗагніткоА.П. Сучасні лінгвістичні теорії. – Донецьк: ТОВ «Юго-Восток, Лтд»,2007.
13.  ІвановаН. Український музичний сленг: психологія носіїв, лексичний склад та ігровіресурси мови. // Урок української. – 2004. – №7. – С. 20-23.
14.  КудрявцеваЛ.А. Новое русское просторечие // Лексико-граматичні інновації в сучаснихслов`янських мовах: Матеріали ІІ Міжнародної наукової конференції. — Дніпропетровськ: Пороги, 2005. — С.224-228.
15.  МазурикД.В. Сучасні тенденції в оновленні лексики української літературної мови //Вісник Львівського ун-ту. Серія філологічна. – Вип. 29. – Львів, 2000. – С.177-182.
16.  МацькоЛ. Мова — інтелектуальний портрет народу: ненормована лексика // Дивослово. — 2004. — № 9. — С.3-6.
17.  МедвідьО.М. Комп’ютерний сленг // Вісник СумДУ. – 2005. — №6 (78). – С. 50-56.
18.  НикитинаТ.Г. Так говорит молодежь: Словарь сленга. — СПб.: Фолио-Пресс, 1998.
19.  Новейшийсловарь иностранных слов и выражений. — М.: АСТ, 2000.
20.  ПиркалоС. Походження сучасного українського молодіжного сленгу // Українська мова талітература. — 1998. — № 25. — С.4-5.
21.  ПиркалоС. Словник українського молодіжного сленгу // Пиркало С. Зелена Маргарита. — Київ, 2002. — С.155-284.
22.  Радевич-ВинницькийЯ. Україна: від мови до нації. ― Дрогобич: Відродження, 1997.
23.  СелівановаО. Актуальні напрями сучасної лінгвістики (аналітичний огляд). – К.:Фітосоціоцентр, 1999.
24.  СіріньокК. Молодіжний сленг як складова загальномовної культури нації // Українськамова та література в школі. — 2005. — № 5. — С.69-70.
25.  Словниксучасного українського сленгу. Упор. Кондратюк Т. – Харків: Фоліо, 2005
26.  Словникукраїнського молодіжного сленгу / Укл. С. Пиркало; за ред. Ю. Мосенкіса. – К.:АТ ВІПОЛ,. 1998.
27.  СтавицькаЛ. Арго, жаргон, сленг: Соціальна диференціація української мови. – К.:Критика, 2005.
28.  СтавицькаЛ. Про взаємодію жаргону і сленгу // Українська мова та література. — 2000. — №15. — С.7-8.
29.  СтавицькаЛ.О. Український жаргон. Короткий словник жарґонної лексики української мови. –К.: Критика, 2003.
30.  СтишовО.А. Українська лексика кінця ХХ ст. (на матеріалі мови засобів масовоїінформації). – К.: Вид. Центр КНЛУ, 2003.
31.  УжченкоВ.Д. Актуальні питання розвитку української мови. – Луганськ: Альма-матер,2005.
32.  ФурсаО.С., Мосенкіс Ю. Л. Український молодіжний сленг як динамічний феномен: Станта перспективи досліджень, мовні контакти, галузі сленгу. – К.: Альфа друк,2008.
33.  ХільН.П., Хіль. І.Л. Інтерференція комп’ютерного сленгу в українську мову // Новітехнології. — 2005. — № 4 (10). – С. 145.
34.  ХомяковВ.А. О специальном слэнге. Вологда, 1968. – С. 6-22.
35.  ХристенкоО.С. Фактори впливу на становлення та розвиток молодіжної лексики/ О.С. Христенко//Східнослов’янська філологія: зб. наук. праць.- Горлівка: Вид-во ГДПУ, 2006.-вип.11. Мовознавство. — С.123 -128.
36.  ШовгунН.О. Формування українського сленгу в мовленнєвій діяльності малих соціальнихгруп. – Вид-во Київського національного університету ім.Т. Шевченка. – К.,2000.
37.  ЩурІ.І. Український комп’ютерний сленг: формування і функціонування. – Вид-воКиївського національного університету ім.Т. Шевченка. – К., 2000.
38.  ЩурІ. Особливості українського комп`ютерного жаргону // Рідна школа. — 2001, № 3.— С. 10.