Логістика рекреації сутність, методи, моделі

Реферат на тему:

Логістика рекреації: сутність, методи, моделі

 

Рекреація – поняття, близьке до туризму, але більш широке. З англ. мови «Recreation» перекладається як відпочинок, розваги. Отже рекреація – це процес, змістом якого є відпочинок людей у період вільного від роботи часу. Таке розуміння рекреації збігається з тим, що наводиться в літературі [1, с.9]. Разом з тим, так як туризм розуміється також, як індустрія туризму, можна говорити про рекреацію як сферу рекреації, тобто сукупність підприємств і галузей, які задовольняють сучасні потреби громадян у цивілізованому, зручному, забезпеченому всім необхідним відпочинку, який дійсно гарантує відновлення фізичних, духовних та нервово-психічних сил людини. Основою рекреації, як і туризму, є рекреаційні ресурси. Їхня економічна оцінка являє собою вартісний вираз натуральних природних властивостей та соціального значення рекреаційних ресурсів, їх екологічного стану, а також економічного ефекту від реалізації конкретної пропозиції. Їхня логістична оцінка (потенціал) – це максимально можливий потік рекреантів, який не зашкодить стану самих ресурсів, екології регіону їх знаходження, умовам життя місцевого населення. Отже логістика рекреації (як і логістика в туризму, що показано в роботах автора [2;3;4]), основним предметом має потоки рекреантів (туристів), які надходять в місця знаходження рекреаційних (туристичних) ресурсів. Ці потоки є дуже різноманітні за складом рекреантів, їхніми потребами, географічними напрямками, фінансовими можливостями тощо, але в місці споживання рекреаційної послуги (на об’єкті рекреації) потоки рекреантів можна виміряти за допомогою таких уніфікованих показників, запропонованих автором, як потужність потоку (кількість рекреантів на певний момент часу), інтенсивність потоку (кількість рекреантів за певний відрізок часу), щільність потоку (густота рекреантів на один км2рекреаційної площі на певний момент часу), ритмічність потоку (тобто його регулярний, сталий характер). Звідси повстає проблема визначення логістичного потенціалу всіх видів рекреаційних ресурсів, тобто окреслення максимально можливого рекреаційного навантаження на конкретний рекреаційний ресурс, що не зашкодить сталому розвитку рекреаційної системи. Кількісна характеристика логістичного потенціалу рекреаційного ресурсу повинна бути пов’язана з видами рекреаційної діяльності, що генерується рекреаційним ресурсом та середовищем даного ресурсу. Так, якщо середовищем є земля (суходіл), то її рекреаційним (туристичним) ресурсом можуть бути гори. Цей ресурс генерує такі види рекреації (туризму) як альпінізм, скелелазіння, спелеотуризм, трекінг, екологічний туризм та ін. Водне середовище з ресурсом «річка – озеро – море — канал» генерує різні види водного відпочинку (туризму): круїзм, яхтинг, підводне плавання, дайвинг, спуск на плотах (рафтинг), плавання на човнах, рибальство тощо. При цьому слід враховувати показники допустимого рекреаційного навантаження на природні ландшафти, які є сталими величинами (табл. 1)

 

Таблиця 1. Допустиме рекреаційне навантаження на природні ландшафти.

Типи території

Рекреаційне навантаження

Літо, чол./км2

Зима, чол./км2

Низовинні території

80 – 120

16 – 48

Горбисті території, височини

100 – 150

30 – 50

Гірські території

120 – 200

50 – 100

 

За допомогою таблиці 1 можна розрахувати логістичний потенціал (тобто допустиме рекреаційне навантаження), наприклад, для національного парку в Карпатах площею 100 км2– для гірськолижного туризму або турбази на Південному березі Криму площею 1 км2– під літній відпочинок на березі моря (плавання, загоряння, екскурсії) тощо [5, с.43].

Відповідно початковою і програмуючою ланкою розвитку рекреаційної системи мають бути рекреаційні ресурси, відповідно до логістичного потенціалу (пропускної спроможності) яких повинні формуватися потоки рекреантів, а їхні потреби в комплексі необхідних послуг (проживання, харчування, перевезення, програмно-інформаційне забезпечення) мають забезпечуватися розвитком відповідної матеріально-технічної бази відпочинку. Необхідною умовою сталого розвитку рекреаційної системи в регіоні, країні є менший обсяг логістичного потенціалу матеріально-технічної бази по відношенню до логістичного потенціалу туристичного ресурсу (об’єкту). Розрахунки логістичного потенціалу матеріально-технічної бази відпочинку проведемо на прикладі готельних послуг. Показник місткості готельних послуг регіону (міста) визначається загальною сумою інвентарних готельних місць у всіх готелях (Г):

 

Мгр= Г1+ Г2+…+Гn, де

Мгр – місткість готельного ринку.

Місткість готельного ринку поділяється на дві частини – заповнену і незаповнену. Перша (+Мгр) визначається сумою зайнятих ліжкомісць (З) у всіх готелях, що утворюють місткість ринку цих послуг:

 

+ Мгр = З1+ З2+…+Зn

Незаповнена частина ринку готельних послуг (- Мгр) визначається сумою незайнятих ліжкомісць в кожному готелі (Н), що утворюють єдиний ринковий простір:

— Мгр = Н1 +Н2+…+Нn

Властивість ринку готельних послуг – мати позитивний або негативний попит, дозволяє застосувати індекс попиту (Іn), який визначається відношенням заповненої частини готельних послуг (позитивного попиту) до загальної місткості ринку готельних послуг регіонів:

 

Іn+= + Мгр/ Мгр або Іn-= — Мгр/ Мгр.

 

Показник, що перевищує більшу частину ринку готельних послуг в позитивному або негативному попиті, і буде визначати стан ринку готельних послуг в регіоні. Подібним чином слід оцінити інші можливості розміщення рекреантів в регіоні – в санаторіях, пансіонатах, будинках та базах відпочинку, кемпінгах, турбазах, оздоровчих таборах тощо. Це стосується також культурно-пізнавальних та спортивних закладів (будинків культури, музеїв, театрів, басейнів, стадіонів, гральних майданчиків та ін.)

Відповідність логістичного потенціалу матеріальної бази рекреації логістичного потенціалу (параметрам) потоку рекреантів визначається показником кількості рекреантів, що прагнуть використати (спожити) рекреаційні ресурси регіону (місцевості) протягом року, сезону, місяця, дня. Ця кількість рекреантів може дорівнювати показнику логістичного потенціалу матеріальної бази або бути менше, але в жодному разі не перевищувати його. У протилежному випадку з’являються «дикі» туристи, різко погіршується комфортність відпочинку, зростає рекреаційне навантаження на рекреаційні ресурси та об’єкти регіону, що неодмінно веде до їх деградації (дигресії). Визначаючи логістичний потенціал потоку мігрантів в регіон, слід розрізняти такі різновиди даного логістичного потенціалу (запропоновані автором) як проектний, прогнозний та фактичний. Проектний потік рекреантів – це максимальна його величина, яка визначається логістичним потенціалом рекреаційного ресурсу. Прогнозний потік рекреантів визначається на підставі маркетингових досліджень на певний рік, сезон, місяць, день. Зрозуміло, що він не повинен перевищувати відповідний проектний потік. Фактичний потік може відрізнятися від прогнозного, як правило, в сторону зменшення через різні форс-мажорні обставини (так, через «карикатурний скандал» 10 тис. данців відмовилися від вже замовлених турів у Єгипет у лютому 2006 р. [6]).

Таким чином пропонується наступна модель логістики рекреації, що забезпечує сталий розвиток рекреаційної системи регіону, країни (рис. 1).
/>/>/>/>/>
інформація

Логістичний потенціал рекреаційних ресурсів регіону

Логістичний потенціал матеріально-технічної бази рекреації в регіоні.

Логістичний потенціал вхідного потоку рекреантів в регіон
інформація

/> > ≥

 

Рис.1. Логістична модель сталого розвитку рекреаційної системи регіону.

Отже рекреаційні ресурси регіону визначають його інтегрований логістично-рекреаційний потенціал, що складається з: 1) логістичного потенціалу кожного виду рекреаційних ресурсів та об’єктів; 2) логістичного потенціалу матеріально-технічної бази відпочинку (перший потенціал повинен бути більшим за другий); 3) логістичного потенціалу вхідного потоку рекреантів, який ніколи не повинен перевищувати логістичний потенціал матеріально-технічної бази рекреації в регіоні. Реалізація такого підходу неможлива без державної підтримки, оскільки формування та модернізація матеріально-технічної бази рекреації в регіоні (особливо новостворюваної) не під силу окремим підприємствам, навіть великим. Але, розбудовуючи рекреаційну систему регіонів, слід використовувати логістичні засоби та можливості, зокрема «Pull– підхід» та концепцію «Точно в строк», які склали теоретико-методичні підстави для розробок і пропозицій, викладених у даній статті.

Література

1.     Стафійчук В.І. Рекреалогія. Навч. посібник. – К.: Альтерпрес, 2006. – 264с.

2.     Смирнов И.Г. «Pull — подход» в логистике туризма //Дистрибуция и логистика. – 2005. — №3. – С.12-15.

3.     Смирнов І.Г. Особливості логістичного підходу до сталого розвитку туризму в Україні (регіональний аспект) // Науковий вісник ЧТЕІ КНТЕУ. Вип. ІV. Економічні науки. Ч.І. – Чернівці, 2005. – С. 44-55.

4.     Смирнов І.Г. Логістичні підстави сталого розвитку туризму в регіоні (на прикладі Бердичівщини) // Наук. зб. «Велика Волинь». – Т.32. – Житомир, 2005. – С.140-146.

5.     Смирнов І.Г. Логістика в туризмі: Робоча програма для студентів спеціалізації «Менеджмент митного туризму» (освітньо-кваліфікаційний рівень «Магістр»). – К.: КНУКіМ, 2006. – 66 ст.

6.     Газета «Сегодня». – 2006. – 10 февраля.