Методи ідентифікації та нейтралізації ризиків на фінансовому ринку (на прикладі операцій АКБ "Приватбанк" на міжнародному та внутрішньо-українському ринку золота)

ДИПЛОМНА РОБОТА
МЕТОДИІДЕНТИФІКАЦІЇ ТА НЕЙТРАЛІЗАЦІЇ РИЗИКІВ НА ФІНАНСОВОМУ РИНКУ
(наприкладі операцій АКБ «Приватбанк» на міжнародному та внутрішньо-українськомуринку золота)
АНОТАЦІЯ
Дипломна робота на тему: «МЕТОДИІДЕНТИФІКАЦІЇ ТА НЕЙТРАЛІЗАЦІЇ РИЗИКІВ НА ФІНАНСОВОМУ РИНКУ» (на прикладіоперацій АКБ «Приватбанк» на міжнародному та внутрішньо-українському ринкузолота) на 70 стор., 8 рисунків, 7 таблиць, 6 додатків на 40 стор… Списоквикористаної літератури з 78 джерел.
Об’єктом дипломного дослідження є аналізфінансових ризиків при операціях з золотом на світових біржових ринках та їхтрансформація в фінансові ризики операцій з золотими активами в АКБ«Приватбанк».
Предметом дипломного дослідження єаналіз достовірності прогнозування руху цін на ринках дорогоцінних металів ззастосуванням методів фундаментального і технічного аналізу, методиідентифікації та нейтралізації фінансових ризиків на цьому сегменті фінансовогоринку.
Метою дипломного дослідження булаоцінка ефективності застосування інструментів і методів фундаментального татехнічного аналізу цін на ринках дорогоцінних металів для оцінки можливості їхвикористання в прогнозах тенденцій курсу золота на світових ринках дорогоціннихметалів та застосуванні інструментів нейтралізації фінансових ризиків вопераціях з дорогоцінними металами.
Практична цінність отриманих вдипломному дослідженні результатів полягає в виявленні основних тенденцій таправил прогнозування цін на ринку дорогоцінних металів, що дозволяєзастосовувати з високою ефективністю ф’ючерсно-опціонний механізм хеджуванняфінансових ризиків на як на біржовому ринку дорогоцінних металів, так і вдіяльності АКБ «Приватбанк», як посередника на ринку золота.
Інформаційною базою дипломногодослідження були звітність АКБ «Приватбанк» за 2003 – 2007 роки, матеріали зІнтернет – сайтів Національного банку України, Української біржі дорогоціннихметалів, Лондонської біржі дорогоцінних металів, матеріали щорічних оглядівринків дорогоцінних металів фірми „Gold Field Mineral Services Limited”.
ЗМІСТ
ВСТУП
РОЗДІЛ 1. СУТНІСТЬ ТА СТРУКТУРАРИЗИКІВ ОПЕРАЦІЙ НА ФІНАНСОВИХ РИНКАХ
1.1 Сутність та структура ризиківоперацій на фінансових ринках
1.2 Методологія ідентифікації ризиківта кількісної оцінки величини ризиків операцій на фінансових ринках
1.3 Основні методи нейтралізаціїризиків операцій на фінансових ринках
РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ФІНАНСОВИХ ОПЕРАЦІЇ АКБ “ПРИВАТБАНК” НА РИНКУ ЗОЛОТА
2.1 Загальна характеристикадіяльності АКБ “Приватбанк” та його операцій з золотом
2.2 Оцінка валютних ризиків припроведенні валютних операцій в АКБ «Приватбанк» та питомої ваги операцій ззолотом, як еквівалентом міжнародного платіжного засобу
2.3 Аналіз тенденцій курсовогоринкового ризику в торгівлі золотом у 2005 –2007 роках
РОЗДІЛ 3. ПОШУК ШЛЯХІВ УДОСКОНАЛЕННЯ МЕТОДІВОЦІНКИ ТА НЕЙТРАЛІЗАЦІЇ РИЗИКІВ НА РИНКУ ЗОЛОТА
3.1 Ефективність застосування інструментівфундаментального аналізу для нейтралізації ризиків операцій на ринку золота у2005 –2007 роках
3.2 Ефективність застосування інструментівтехнічного аналізу для нейтралізації ризиків операцій на ринку золота у 2005 –2007 роках
ВИСНОВКИ
ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
ДОДАТКИ

ВСТУП
Ризик на фінансовому ринку є однією знайбільш складних категорій, яка пов’язана з здійсненням господарськоїдіяльності, якій властиві наступні основні характеристики:
1. Економічна природа. Фінансовийризик проявляється у сфері економічної діяльності підприємства, прямо пов‘язанийз формуванням його прибутку і характеризується можливими економічними йогозбитками в процесі здійснення фінансової діяльності.
2. Об’єктивність прояву. Фінансовийризик є об’єктивним явищем в функціонуванні будь-якого підприємства; вінсупроводжує майже всі види фінансових операцій і всі напрямки його фінансовоїдіяльності.
3. Ймовірність реалізації. Проявляєтьсяв тому, що ризикова подія може як відбутися, так і ні в процесі здійсненняфінансової діяльності підприємства.
4. Невизначеність наслідків.Фінансовий ризик може супроводжуватись, як суттєвими фінансовими втратами дляпідприємства, так і формуванням додаткових його доходів.
5. Очікувані несприятливі наслідки.Це пов’язано з тим, що ряд негативних наслідків фінансового ризику визначаютьвтрату не лише доходу, а й капіталу підприємства, що приводить його добанкрутства (тобто до неминучих негативних наслідків для його діяльності).
6. Суб’єктивність оцінки. Рівеньризику носить суб’єктивний характер. Ця суб’єктивність, тобто нерівнозначністьоцінки даного об’єктивного явища, визначається різним рівнем повноти ідостовірності інформаційної бази, кваліфікації фінансових менеджерів, їхдосвіду в сфері ризик менеджменту та іншими факторами.
7. Варіабельность рівня. Перш за всефінансовий ризик змінюється в часі, тобто залежить від тривалості здійсненняфінансової операції, так як фактор часу безпосередньо впливає на його рівень.
Актуальність теми дипломної роботиполягає в тому, що аналіз ризиків фінансових операцій в золотовалютномусегменті фінансових ринків на сьогоднішній день є вельми актуальним, оскількиза останні кілька десятиріч світовий ринок золота істотно змінився, як зафункціональними, так і за структурними параметрами.
Об’єктом дипломного дослідження єаналіз фінансових ризиків при операціях з золотом на світових біржових ринкахта їх трансформація в фінансові ризики операцій з золотими активами в АКБ«Приватбанк».
Предметом дипломного дослідження єаналіз достовірності прогнозування руху цін на ринках дорогоцінних металів ззастосуванням методів фундаментального і технічного аналізу, методиідентифікації та нейтралізації фінансових ризиків на цьому сегменті фінансовогоринку.
Метою дипломного дослідження булаоцінка ефективності застосування інструментів і методів фундаментального татехнічного аналізу цін на ринках дорогоцінних металів для оцінки можливості їхвикористання в прогнозах тенденцій курсу золота на світових ринках дорогоціннихметалів та застосуванні інструментів нейтралізації фінансових ризиків вопераціях з дорогоцінними металами.
Інформаційною базою дипломногодослідження були звітність АКБ «Приватбанк» за 2003 – 2007 роки, матеріали зІнтернет – сайтів Національного банку України, Української біржі дорогоціннихметалів, Лондонської біржі дорогоцінних металів, матеріали щорічних оглядівринків дорогоцінних металів фірми „Gold Field Mineral Services Limited”.
Практична цінність отриманих вдипломному дослідженні результатів полягає в виявленні основних тенденцій таправил прогнозування цін на ринку дорогоцінних металів, що дозволяєзастосовувати з високою ефективністю ф’ючерсно-опціонний механізм хеджуванняфінансових ризиків на як на біржовому ринку дорогоцінних металів, так і вдіяльності АКБ «Приватбанк», як посередника на ринку золота.

РОЗДІЛ 1. СУТНІСТЬ ТА СТРУКТУРАРИЗИКІВ ОПЕРАЦІЙ НА ФІНАНСОВИХ РИНКАХ
1.1 Сутність та структура ризиків операцій нафінансових ринках
Ризик цеімовірність виникнення втрат, збитків, недонадходжень планованих доходів,прибутку. Втрати, що мають місце в підприємницькій діяльності, можна розділитина матеріальні, трудові, фінансові. Ризики, що супроводжують фінансову діяльністьфірми, виділяються в особливу групу ризиків, що звуться фінансові ризики.Фінансові ризики грають найбільш значиму роль у загальному портфеліпідприємницьких ризиків фірми.
Варто виділитидві великі групи ризиків: статистичні (прості) і динамічні (спекулятивні) [46].Особливість статистичних ризиків полягає в тім, що вони практично завжди несутьу собі втрати для підприємницької діяльності. При цьому втрати дляпідприємницької фірми, як правило, означають і втрати для суспільства в цілому.
Відповідно допричини втрат статистичні ризики можуть далі підрозділятися на наступні групи:
–    ймовірні втрати в результатінегативної дії на активи фірми стихійних лих (вогню, води, землетрусів,ураганів і т.п.);
–    ймовірні втрати в результатізлочинних дій;
–    ймовірні втрати внаслідокприйняття несприятливого законодавства для підприємницької фірми (втрати,зв’язані з прямим вилученням власності або з неможливістю стягнутивідшкодування з винуватця через недосконалість законодавства);
–    ймовірні втрати в результатіпогрози власності третіх осіб, що приводить до змушеного припинення діяльностіосновного постачальника чи споживача;
–     втрати внаслідок смерті чинедієздатності ключових працівників фірми або основного власникапідприємницької фірми (що зв’язано з труднощами підбора кваліфікованих кадрів,а також із проблемами передачі прав власності).
На відміну відстатистичного ризику динамічні ризики несуть в собі або втрати, або прибутокдля підприємницької фірми. Тому їх можна назвати «спекулятивними». Крім того,динамічні ризики, що ведуть до збитків для окремої фірми, можуть одночаснопринести виграш для суспільства в цілому. Тому динамічні ризики є важкими длякерування. Динамічні ризики економічної діяльності розподіляються на наступнівиди ризиків [68]:
–    політичний ризик;
–    виробничий ризик;
–    комерційний ризик;
–    фінансовий ризик;
–    технічний ризик;
–    галузевий ризик;
–    інноваційний ризик;
–    банківські ризики;
–    податкові ризики;
–    форс-мажорні ризики.
Під фінансовимризиком, який є предметом досліджень дійсного дипломного дослідженнярозуміється ризик, що виникає при здійсненні фінансового підприємництва чифінансових угод, виходячи з того, що у фінансовому підприємництві в ролі товарувиступають або валюта, або цінні папери, або кошти.
До фінансовогоризику відносяться:
–    валютний ризик;
–    кредитний ризик;
–    інвестиційний ризик.
Валютний ризик —це імовірність фінансових втрат у результаті зміни курсу валют, що може відбутисяв період між заключенням контракту і фактичним виконанням розрахунків по ньому.Валютний курс, установлюваний з урахуванням купівельної здатності валют, дужерухливий.
Серед основнихфакторів, що впливають на курс валют, потрібно виділити стан платіжногобалансу, рівень інфляції, міжгалузеву міграцію короткострокових капіталів. Уцілому на рух валютних курсів робить вплив співвідношення попиту та пропозиціїкожної валюти. Крім економічних, на валютний курс впливають політичні фактори.
У свою чергувалютний курс впливає на зовнішньоекономічну діяльність країни, будучи однієї зпередумов еквівалентності міжнародного обміну. Той чи інший його рівень значноюмірою впливає на експортну конкурентоздатність країни на світових ринках.Занижений валютний курс дозволяє одержати додаткові вигоди при експорті ісприяє припливу іноземного капіталу, одночасно дестимулюючі імпорт. Протилежнаекономічна ситуація виникає при завищеному курсі валюти (знижуєтьсяефективність експорту і росте ефективність імпорту).
Значнінепередбачені коливання, відрив валютного курсу від співвідношень купівельноїспроможності підсилюють напруженість у валютно-фінансовій сфері, порушуютьнормальний міжнародний обмін.
Валютний ризикмістить у собі три різновиди:
–      економічнийризик;
–      ризикпереводу;
–      ризикугод.
Економічний ризикдля підприємницької фірми полягає в тому, що вартість її активів і пасивів можемінятися у більшу чи меншу сторону (у національній валюті) через майбутні змінивалютного курсу. Це також відноситься до інвесторів, закордонні інвестиції яких— акції чи боргові зобов’язання — приносять доход в іноземній валюті.
Ризик переводумає бухгалтерську природу і зв’язаний з розходженнями в обліку активів іпасивів фірми в іноземній валюті. У тому випадку, якщо відбувається падіннякурсу іноземної валюти, у якій виражені активи фірми, вартість цих активів зменшується.
Варто мати наувазі, що ризик переводу являє собою бухгалтерський ефект, але мало чи зовсімне відбиває економічний ризик угоди. Більш важливим з економічної точки зору єризик угоди, що розглядає вплив зміни валютного курсу на майбутній потікплатежів, а, отже, на майбутню прибутковість підприємницької фірми в цілому.
Ризик угод — цеімовірність наявних валютних збитків по конкретних операціях в іноземнійвалюті. Ризик угод виникає через невизначеність вартості в національній валютіінвалютної угоди в майбутньому. Даний вид ризику існує як при заключенніторгових контрактів, так і при одержанні чи наданні кредитів і складається вможливості зміни величини чи надходженні платежів при перерахуванні внаціональній валюті.
Крім цього, варто розрізнятивалютний ризик для імпортера і ризик для експортера. Ризик для експортера — цепадіння курсу іноземної валюти з моменту одержання чи підтвердження замовленнядо одержання платежу і під час переговорів. Ризик для імпортера — це підвищеннякурсу валюти у відрізок часу між датою підтвердження замовлення і в деньплатежу. Таким чином, при заключенні контрактів необхідно враховувати можливізміни валютних курсів.
Одним знайважливіших видів ризиків діяльності підприємницької фірми в умовах ринковоїекономіки є кредитний ризик. Кредитний ризик зв’язаний з можливістю невиконанняпідприємницькою фірмою своїх фінансових зобов’язань перед інвестором урезультаті використання для фінансування діяльності фірми зовнішньої позики.Отже, кредитний ризик виникає в процесі ділового спілкування підприємства зйого кредиторами: банком і іншими фінансовими установами; контрагентами:постачальниками і посередниками; а також з акціонерами.
Розмаїтість видівкредитних операцій визначає особливості і причини виникнення кредитного ризику:несумлінність позичальника, що одержав кредит; погіршення конкурентногоположення конкретної підприємницької фірми, що одержала комерційний чибанківський кредит; несприятлива економічна кон’юнктура; некомпетентністькерівництва фірми і т.д.
Закордонніекономісти виділяють майновий, моральний і діловий кредитні ризики. Діловийризик, як правило, зв’язується зі здібностями підприємця отримувати прибуток завизначений період часу. Під моральним ризиком мається на увазі та частинаризику, що має відношення до позики грошей і залежить від моральних якостейпозичальника. Майновий ризик визначається тим, чи досить власних активівпозичальника для покриття обсягу кредиту.
Наступний видфінансового ризику — інвестиційний ризик. Даний вид ризику зв’язаний зіспецифікою вкладення підприємницькою фірмою коштів у різні проекти. Увітчизняній економічній літературі часто під інвестиційними маються на увазіризики, зв’язані з вкладенням засобів у цінні папери. Фактично це поняттябагато ширше і містить у собі всі можливі ризики, що виникають при інвестуваннікоштів. Основні ризики, що відносяться до групи інвестиційних, перераховані втабл. 1.1. З даних, приведених у табл.1.1, видно, що рівень інвестиційногоризику в Україні досить високий і складає в середньому 7—10 балів; дляпорівняння: у США даний рівень складає в середньому 1 — 3,7 бали.
Таблиця 1.1
ОСНОВНІ ВИДИІНВЕСТИЦІЙНОГО РИЗИКУ [35]Вид ризику Визначення Рівень ризику в Україні* Капітальний Загальний ризик на всі інвестиційні вкладення, ризик того, що інвестор не зможе визволити інвестовані засоби без втрат 7—10 Селективний Ризик неправильного вибору об’єкта для інвестування в порівнянні з іншими варіантами 5 —6 Процентний Ризик втрат, що можуть понести інвестори в зв’язку зі змінами процентних ставок на ринку 9—10 Крайній Ризик втрат у зв’язку з вкладенням коштів у підприємства, що знаходяться під юрисдикцією країни з хитливим соціальним і економічним становищем 9— 10 Операційний Ризик втрат, що виникають у зв’язку з неполадками в роботі комп’ютерних систем по обробці інформації, зв’язаної з інвестуванням коштів 5—10 Тимчасовий Ризик інвестування коштів у невідповідний час, що неминуче спричиняє втрати 6—8 Ризик законодавчих змін Утрати від непередбаченого законодавчого регулювання 6—10 Ризик ліквідності Ризик, зв’язаний з можливістю втрат при реалізації цінного папера через зміну оцінки його якості 8—10 Інфляційний Ризик того, що при високому рівні інфляції доходи, одержувані від інвестованих коштів, знецінюються (з погляду реальної купівельної спроможності) швидше, ніж ростуть 7—10
* Експертнаоцінка по 10бальній шкалі, підвищення ризику від 1 до 10.
Створення резервукоштів на покриття непередбачених витрат являє собою спосіб боротьби з ризиком,що передбачає встановлення співвідношення між потенційними ризиками, щовпливають на вартість фінансового результату, і розміром витрат, необхідних дляподолання збоїв у отриманні прибутку.
Основноюпроблемою при створенні резерву на покриття непередбачених витрат є оцінкапотенційних наслідків ризиків. Точність оцінки вартості ризику впливає нарозмір резерву на покриття непередбачених витрат. Ретельно розроблена оцінканепередбачених витрат зводить до мінімуму перевитрати коштів [15].
Безсумнівно, що ризик є ймовірнакатегорія, і в цьому змісті найбільше обґрунтовано з наукових позиційхарактеризувати і виміряти його як імовірність виникнення визначеного рівнявтрат [59].
Строго говорячи, при всебічній оцінціризику варто було б установлювати для кожного абсолютного чи відносногозначення величини можливих втрат відповідну імовірність виникнення такоївеличини.
Побудова кривої ймовірностей (читаблиці) покликано бути вихідною стадією оцінки ризику. Але стосовно допідприємництва це найчастіше надзвичайно складна задача. Тому практичноприходиться обмежуватися спрощеними підходами, оцінюючи ризик по одному чидекільком показникам, що представляють узагальнені характеристики, найбільшважливі для судження про прийнятність ризику.
Розглянемо деякі з головнихпоказників ризику. З цією метою спочатку виділимо визначені області чи зониризику в залежності від величини втрат
(рис. 1.2).
/>
Рис.1.2. Схема зон ризику
Область, у якій втрати не очікуються,назвемо безризиковою зоною, їй відповідають нульові втрати (перевищенняприбутку).
Під зоною припустимого ризику будеморозуміти область, у межах якої даний вид підприємницької діяльності зберігаєсвою економічну доцільність, тобто втрати мають місце, але вони меншеочікуваного прибутку.
Границя зони припустимого ризикувідповідає рівню втрат, рівному розрахунковому прибутку від підприємницькоїдіяльності.
Наступну більш небезпечну областьбудемо називати зоною критичного ризику. Це область, яка характеризуєтьсяможливістю втрат, що перевищують величину очікуваного прибутку, аж до величиниповного розрахункового виторгу від підприємництва, що представляє суму витрат іприбутку.
Інакше кажучи, зона критичного ризикухарактеризується небезпекою втрат, що свідомо перевищують очікуваний прибуток ів максимумі можуть привести до втрати всіх коштів, що не відшкодовуються,вкладених у справу. В останньому випадку не тільки не одержується від угодиніякого доходу, але угода приносить збитки в сумі всіх марних витрат.
Крім критичного, доцільно розглянутище більш серйозний катастрофічний ризик. Зона катастрофічного ризикупредставляє область втрат, що по своїй величині перевершують критичний рівень ів максимумі можуть досягати величини, рівній майновому стану підприємства.Катастрофічний ризик здатний привести до краху, банкрутства, закриттю ірозпродажу майна підприємства.
Основними видами ризиків операцій на фінансових ринках є наступні [15]:
1. Процентнийризик можливість понести збитки внаслідок непередбачених, несприятливих длясуб’єкта підприємництва змін процентних ставок і значного зменшення маржі,зведення її до нуля чи до негативного показника. Процентний ризик виникає увипадках, коли не збігаються терміни повернення наданих залучених коштів чи колиставки по активних і пасивних операціях встановлюються різними способами(фіксовані ставки проти перемінних і навпаки).
2. Валютний небезпека валютних(курсових) втрат, зв’язаних зі зміною курсів іноземних валют стосовнонаціональної валюти. Цей вид ризику, викликаний нестійкістю валют, особливопроявився в західній економіці в 7080 р., особливо при переході до «плаваючих»валютних курсів. Валютний ризик особливо високий у тих суб’єктівпідприємництва, що прагнуть одержати спекулятивний доход, який утворюєтьсячерез розбіжність курсів тих самих валют на різних валютних ринках чирозходження курсу валюти в різні моменти часу. Валютний ризик можнапідрозділити на курсовий ризик і інфляційний ризик.
3. Ринковий ризик тісно зв’язаний ізпроцентним та валютним ризиками. Ринковий ризик означає можливі, непередбаченівтрати від зміни ринкової вартості активів чи пасивів, зміни ступеня їхньоїліквідності. Особливо чутливі до такого роду ризику вкладення в цінні папери.Ринкова вартість формується співвідношенням попиту та пропозиції, тобтокотирується. На котирування цінних паперів можуть вплинути і коливання нормипозичкового відсотка (ріст процентних ставок веде до знецінення ціннихпаперів), зміна прибутковості і фінансового благополуччя компаній-емітентів,інфляційне знецінення грошей.
Ризики, що супроводжують діяльністьна фінансових ринках, виділяють в окрему групу фінансових ризиків, щовідіграють найбільш значиму роль в загальному “портфелі ризиків” суб’єктафінансового ринку.
 Збільшення ступеня впливу фінансовихризиків на результати фінансової діяльності пов’язано з швидкою зміноюекономічної ситуації в країні і кон’юнктури фінансового ринку, розширеннямсфери фінансових відносин, появою нових фінансових технологій і інструментів.
Фінансові ризики класифікуються затакими основними ознаками (рис.1.3):
а) Ризик зниження фінансовоїстабільності (або ризик порушення рівноваги фінансового розвитку)підприємства.Цей ризик генерується недосконалою структурою капіталу (використання великоїчастки позичених коштів ), що породжують незбалансування вхідних і вихіднихгрошових потоків підприємства по обсягах.
б) Ризик неплатоспроможності (аборизик незбалансованої ліквідності)підприємства. Цей ризик генерується зниженнямрівня ліквідності оборотних активів, що породжують розбалансування вхідного івихідного грошових потоків підприємства в часі.
в) Інвестиційний ризик. Вінхарактеризує можливість виникнення фінансових втрат в процесі здійсненняінвестиційної діяльності підприємства. У відповідності до видів цієї діяльностірозділяють і види інвестиційного ризику – ризик реального інвестування і ризикфінансового інвестування.

/> 
Рис.1.3. Характеристика основнихвидів фінансових ризиків підприємства
г) Інфляційний ризик. Цей вид ризикухарактеризується можливістю обезцінення реальної вартості капіталу (у форміфінансових активів підприємства), а також очікуваних доходів від здійсненняфінансових операцій в умовах інфляції.
д) Процентний ризик. Він полягає внепередбаченій зміні процентної ставки на фінансовому ринку (як депозитної, такі кредитної ). Причиною виникнення даного виду фінансового ризику є змінакон’юнктури фінансового ринку під впливом державного регулювання, зростання чиспад пропозиції вільних грошових ресурсів та інші фактори. Негативні фінансовінаслідки цього виду ризику проявляються в емісійній діяльності підприємства (приемісії як акцій, так і облігацій ), в його дивідендній політиці, вкороткострокових фінансових вкладеннях і деяких інших фінансових операціях.
е) Валютний ризик Даний вид ризикувластивий підприємствам, що ведуть зовнішньоекономічну діяльність. Вінпроявляється в недоотриманні передбачених доходів в результаті безпосередньоговпливу зміни обмінного курсу іноземної валюти, що використовується взовнішньоекономічних операціях підприємства, на очікувані грошові потоки відцих операцій. Так, імпортуючи сировину і матеріали, підприємство програє відпідвищення обмінного курсу відповідної іноземної валюти по відношенні донаціональної. Зниження ж цього курсу визначає фінансові втрати підприємства приекспорті готової продукції.
ж) Депозитний ризик. Він відображаєможливість неповернення депозитних вкладів (непогашення депозитних сертифікатів).Він зустрічається досить рідко і пов’язаний з неправильною оцінкою і невдалимвибором комерційного банку для здійснення депозитних операцій підприємства.
к) Кредитний ризик. Він має місце уфінансовій діяльності підприємства при наданні ним товарного (комерційного)чиспоживчого кредиту покупцям. Формою його прояву є ризик неплатежу чинесвоєчасного розрахунку за відпущену підприємством в кредит готову продукцію,а також перевищення розрахункового бюджету по інкасації боргу.
л) Податковий ризик. Цей видфінансового ризику має ряд проявів: ймовірність введення нових видів податків ізборів на здійснення окремих аспектів господарської діяльності; можливостізбільшення рівня ставок діючих податків і зборів; зміна строків і умовздійснення окремих податкових платежів; ймовірність відміни діючих податковихпільг у сфері господарської діяльності підприємства.
м) Структурний ризик. Цей вид ризикугенерується неефективним фінансуванням поточних витрат підприємства, що обумовлюютьвисоку питому вагу постійних витрат в загальній їх сумі. Високий коефіцієнтопераційного левериджу при несприятливих змінах кон’юнктури товарного ринку ізниженні валового об’єму вхідного грошового потоку по операційній діяльностігенерує значно більш високі темпи зниження суми чистого грошового потоку поцьому виду діяльності .
н) Криміногенний ризик. В сферіфінансової діяльності підприємства він проявляється у формі оголошення йогопартнерами фіктивного банкрутства; підробки документів, що забезпечуютьнезаконе привласнення сторонніми особами грошових та інших активів; викраденняокремих видів активів власним персоналом та інші.
о) Інші види ризиків. Ця групаризиків досить громіздка. До неї відносять ризики стихійних лих та іншіаналогічні ”форс-мажорні ризики”, які можуть привести не лише до втратипередбачуваного доходу, але й частини активів підприємства (основні засоби,запаси ТМЦ), ризик несвоєчасного здійснення розрахунково-касових операцій;ризик емісійний та інші.
Фінансові ризики поділяються нанаступні групи:
 індивідуальний фінансовий ризик,властивий окремим фінансовим інструментам;
 портфельний фінансовий ризик. Вінхарактеризує сукупний ризик, що властивий комплексу однофункціональнихфінансових інструментів об’єднаних в портфель (наприклад, кредитний портфельпідприємства, його інвестиційний портфель).
За комплексністю дослідженнявиділяють наступні групи ризиків:
 простий фінансовий ризик. Вінхарактеризує вид фінансового ризику, який не розкладається на окремі йогопідвиди. Прикладом простого фінансового ризику є інфляційний ризик.
 складний фінансовий ризик. Вінхарактеризує вид фінансового ризику, що складається з комплексу його підвидів,що розглядаються. Прикладом складного фінансового ризику є ризик інвестиційний(наприклад, ризик інвестиційного проекту ).
За джерелом виникнення виділяютьнаступні групи фінансових ризиків:
 зовнішній, систематичний аборинковий ризик. Цей ризик характерний для всіх учасників фінансової діяльностіі всіх видів фінансових операцій. Він виникає при зміні окремих стадійекономічного циклу, зміні кон’юнктури фінансового ринку та в інших аналогічнихвипадках на які підприємство в процесі своєї діяльності вплинути не може. Доданої групи ризиків можуть бути віднесені інфляційний ризик, процентний ризик,валютний ризик, податковий ризик і частково інвестиційний ризик (при змінімакроекономічних умов інвестування );
 внутрішній, несистематичний абоспецифічний ризик Він може бути пов’язаний з не кваліфікаційним фінансовимменеджментом, неефективною структурою активів і капіталу, недооцінкигосподарських партнерів, великою схильністю до ризикових фінансових операцій звисокою нормою прибутку.
За фінансовими наслідками ризикиподіляються на такі групи:
 ризик, що спричиняє лише економічнівтрати. При цьому виді ризику фінансові наслідки можуть бути лише негативними(втрата доходу чи капіталу);
 ризик втраченої вигоди. Вінхарактеризує ситуацію коли підприємство в силу об’єктивних і суб’єктивнихпричин, що склалися не може здійснити заплановану фінансову операцію(наприклад, при знижені кредитного рейтингу підприємство не може отриматинеобхідний кредит і використати ефект фінансового левериджу ).
 ризик, що спричиняє як економічнівтрати, так і додаткові доходи. Він пов’язаний зі здійсненням спекулятивнихфінансових операцій.
За характером прояву у часі виділяютьдві групи фінансових ризиків:
 постійний фінансовий ризик. Вінхарактерний для всього періоду здійснення фінансових операцій і пов’язаний здією постійних факторів. Прикладом такого фінансового ризику є процентнийризик, валютний ризик.
 тимчасовий фінансовий ризик. Вінхарактеризує ризик, що носить перманентний характер і який виникає лише наокремих етапах здійснення фінансової операції. Прикладом такого видуфінансового ризику є ризик неплатоспроможності ефективно функціонуючогопідприємства.
За можливістю передбачення фінансовіризики поділяються на наступні дві групи:
 прогнозований фінансовий ризик. Вінхарактеризує ті види ризиків, які пов’язані з циклічним розвитком економіки,зміною стадій кон’юнктури фінансового ринку.
 непрогнозований фінансовий ризик.Він характеризує види фінансових ризиків, які не можна передбачити. Прикладомтаких ризиків є ризик форс-мажорної групи, податковий ризик.
За можливістю страхування фінансовіризики поділяють на такі дві групи:
 фінансові ризики, які можназастрахувати.
 фінансові ризики, які нестрахуються. До них відносять ті їх види на які відсутні пропозиції відповіднихстрахових продуктів на страховому ринку [ ].
1.2 Методологія ідентифікації ризиківта кількісної оцінки величини ризиків операцій на фінансових ринках
Управління фінансовими ризикамипідприємства являє собою процес передбачення і нейтралізації їх негативнихфінансових наслідків, пов’язане з їх ідентифікацією, оцінкою, профілактикою істрахуванням.
Управління фінансовими ризикамипідприємства засноване на певних принципах, основними із яких є [27]:
1. Усвідомлення прийняття ризиків.Фінансовий менеджер повинен усвідомлено іти на ризик, якщо він сподіваєтьсяотримати відповідний дохід від здійснення фінансової операції. Звичайно, поокремим операціям після оцінки рівня ризику можна застосувати тактику“уникнення ризику”, але повністю виключити ризик з фінансової діяльностіпідприємства неможливо, так як фінансовий ризик об’єктивне явище, яке властивебільшості господарських операцій.
2. Управління ризиками, щоприймаються. До складу портфеля фінансових ризиків повинні включатися переважноті з них, що піддаються нейтралізації в процесі управління незалежно від їхсуб’єктивної чи об’єктивної природи. А такі ризики, що не підлягаютьуправлінню, наприклад, ризики форс-мажорної групи, можна лише передатистраховику.
3. Незалежність управління окремимиризиками. Ризики є незалежними один від одного і фінансові втрати по одному зризиків портфеля не обов’язково збільшать ймовірність настання ризиковоговипадку по іншим фінансовим ризикам, тобто фінансові втрати по різним видамризиків є незалежними один від одного і в процесі управління ними вони повиннінейтралізуватися індивідуально.
4. Співставлення рівня ризиків, щоприймаються з рівнем доходності фінансових операцій. Підприємство повинноприймати в процесі здійснення фінансової діяльності лише ті види фінансовихризиків, рівень яких не перевищує відповідного рівня доходності по шкалі“доходність ризик”. Будь-який вид ризику, по якому рівень ризику вище рівняочікуваної доходності (з включенням до неї премії за ризик)повинен бутипідприємством відхилений (або повинні бути переглянути розмір премії за данийризик ).
5. Співставлення рівня ризиків, щоприймаються з фінансовими можливостями підприємства. Очікуваний розмірфінансових втрат підприємства, що відповідає тому чи іншому рівню фінансовогоризику, повинен відповідати тій частці капіталу, яка забезпечує внутрішнєстрахування ризиків. Інакше настання ризикового випадку призведе до втратипевної частини активів, що забезпечує інвестиційну або операційну діяльністьпідприємства, тобто знизить його потенціал формування прибутку і темпимайбутнього розвитку. Розмір ризикового капіталу, що включає і відповіднівнутрішні страхові фонди, повинен бути визначений наперед підприємством іповинен слугувати рубежем прийняття тих видів фінансових ризиків, які не можутьбути передані партнеру по операції чи зовнішньому страховику.
6. Економічність управління ризиками.Витрати підприємства на нейтралізацію відповідного фінансового ризику неповинні перевищувати суму можливих фінансових збитків по ньому навіть при найвищомуступеню ймовірності настання ризикового випадку.
7. Врахування факторного часу вуправлінні ризиками. Чим довший період здійснення фінансових операцій, тимширший діапазон супутніх їм ризиків, тим менша можливість забезпечитинейтралізацію їх негативних фінансових наслідків за критерієм економічностіуправління ризиками. При необхідності здійснення таких фінансових операційпідприємство повинно забезпечити отримання необхідного додаткового рівнядоходності по ній не лише за рахунок премій за ризик, але й премій заліквідність (так як період здійснення фінансових операцій являє собою період“замороженої ліквідності” вкладеної в неї капіталу ).
8. Врахування фінансової стратегіїпідприємства в процесі управління ризиками. Система управління фінансовимиризиками повинна базуватися на загальних критеріях вибраної підприємствомфінансової стратегії (що відображає його фінансову ідеологію по відношенню дорівня допустимих ризиків ), а також фінансової політики по окремих напрямахфінансової діяльності. Управління ризиками окремих фінансових операцій повинновиходити із відповідних параметрів ризику, що знаходяться в цих плановихдокументах.
9. Врахування можливості передачіризиків. Прийняття ряду фінансових ризиків є неспівставним з фінансовимиможливостями підприємства по нейтралізації їх негативних наслідків приймовірносному настанні ризикового випадку. Включення таких ризиків в портфельсукупних фінансових ризиків можливо лише у випадку їх часткової чи повноїпередачі партнерам по фінансовій операції чи страховику.
Політика управління фінансовимиризиками являє собою частину загальної фінансової стратегії підприємства, якаполягає в розробці системи заходів по нейтралізації можливих фінансовихнаслідків ризиків пов’язаних із здійсненням різноманітних аспектів фінансовоїдіяльності.
Формування і реалізація політикиуправління фінансовими ризиками передбачає здійснення наступних основнихзаходів:
1. Ідентифікація окремих видівризиків пов’язаних з фінансовою діяльністю підприємства. Процес ідентифікаціїокремих видів фінансових ризиків здійснюються за наступними трьома етапами:
а) На першому етапі в розрізі кожногонапряму фінансової діяльності (окремих видів фінансових операцій)визначаютьвластиві їм зовнішні чи систематичні види фінансових ризиків.
б) На другому етапі визначаєтьсяперелік внутрішніх або несистематичних (неспецифічних) фінансових ризиків, яківластиві окремим видам фінансової діяльності або намічених фінансових операційпідприємства (ризик зниження фінансової стабільності, ризикнеплатоспроможності, структурний ризик, кредитний ризик ).
в) На третьому етапі формуєтьсязапропонований загальний портфель фінансових ризиків, що пов’язані з майбутньоюфінансовою діяльністю підприємства (що включають можливі систематичні інесистематичні фінансові ризики ).
2. Оцінка широти і достовірностіінформації, необхідної для визначення рівня фінансових ризиків. Вибір методівоцінки рівня фінансових ризиків, а також надійності її результатів багато вчому визначають використовувану в цих цілях інформаційну базу. В процесі оцінкиякості цієї інформаційної бази перевіряється:
 її повнота для характеристики окремихвидів ризиків;
 можливість побудови необхідних рядівдинаміки (для оцінки рівня ризику, що проявляються в динаміці інфляційноговалютного, процентного);
 можливість співставної оцінки сумфінансових збитків на єдиному рівні цін;
 надійність джерел інформації (власнаінформаційна база, статистичні дані, що публікуються). Недостовірна чи неякіснаінформаційна база, яка використовуються в процесі оцінки рівня фінансовихризиків посилює суб’єктивізм такої оцінки, а відповідно знижує ефективністьвсього наступного процесу ризик менеджменту.
3. Вибір і використання відповіднихметодів оцінки ймовірності настання ризикової події по окремим видам фінансовихризиків. Вибір конкретних методів оцінки визначаються наступними факторами:
 видом фінансового ризику;
 повнотою і достовірністюінформаційної бази сформованої для оцінки рівня ймовірності різних фінансовихризиків;
 рівнем кваліфікації фінансовихменеджерів, що здійснюють оцінку;
 технічною і програмою оснащеністюфінансових менеджерів, можливість використання сучасних комп’ютерних технологійпроведення такої оцінки;
 можливістю залучення до оцінкискладних фінансових ризиків кваліфікованих експертів.
4. Визначення розміру можливихфінансових збитків при настанні ризикової події по окремим видам фінансовихризиків.
Розмір можливих фінансових збитківвизначається характером здійснення фінансових операцій, обсягом задіяних в нихактивів (капіталу) і максимальним рівнем амплітуди коливання доходів привідповідних видах фінансових ризиках. На основі цього визначення здійснюєтьсягрупування здійснюваних (намічених до здійснення) фінансових операцій зарозміром можливих фінансових збитків.
Основним методом оцінки ризиків нафінансовому ринку є статистичний метод, який заснований на вимірюванні таоцінки варіації характеристик динамічних рядів з використанням абсолютних тавідносних характеристик.
До абсолютних відносяться:варіаційний розмах, середнє лінійне та середнє квадратичне відхилення,дисперсія; відносні характеристики представлені низкою коефіцієнтів варіації[60].
Варіаційний розмах характеризуєдіапазон варіації, це різниця між максимальним і мінімальним значеннями ознаки:
 />                                                                        (1.1)
Узагальнюючою мірою варіації єсереднє відхилення індивідуальних значень ознаки від центру розподілу.
Середня арифметична величина вибіркирозраховується як:
/>                                                                               (1.2)
Середньозважене лінійне відхилення:
 />                                                                       (1.3)
 Середнє квадратичне відхилення:
 />                                                                 (1.4)
Середній квадрат відхилень –дисперсія:
 />,                                                                           (1.5)
де /> середнєарифметичне інтервального ряду розподілу, f – частота.
Середнє лінійне та середнєквадратичне відхилення – іменовані числа (в одиницях вимірювання ознаки).
Порівнюючи варіації різних ознак або однієї ознаки у різнихсукупностях, використовують відносні характеристики варіації. Коефіцієнтиваріації розраховуються як відношення абсолютних, іменованих характеристик доцентру розподілу і часто виражаються процентами:
Лінійний коефіцієнт варіації:
 />                                                                                     (1.6)
Квадратичний коефіцієнт варіації:
 />                                                                                     (1.7)
Одним із інструментів оцінки пари«фінансовий ризик – доходність фінансових інструментів» є сучасна теоріязбалансованого портфеля (СТП) цінних паперів яка дає методологію контролю зарізними видами ризику під час створення портфеля цінних паперів. По СТП ризиквизначається несталістю, мінливістю або стандартним відхиленням норм прибуткупо цінних паперах за певний період часу. Стандартне відхилення σ –статистична оцінка, зручна для визначення розпорошення або відхилення окремихзначень від середньої величини [29].
Сумарний ризик кожного окремогоцінного паперу може бути визначений як стандартне відхилення σ очікуваноїнорми прибутку на протязі певного періоду часу. По СТП цінні папери з більшимступенем ризику можуть мати більший доход через те, що вкладники неохоче йдутьна ризик, а тому вимагають і більшу премію за ризик [40].
Систематичний ризик можна розділитина дві основні складові: систематичний ризик та залишковий (випадковий ризик).Систематичний ризик відображає співвідношення доходу по цінному паперу (акції)ідоходу по індексу курсу акцій на ринку в певний період часу. Для визначенняцього співвідношення необхідно порівняти надприбуток по індивідуальній акційвідносно прибутку безризикових цінних паперів ринку з надприбутком ринку ЦП(надприбутком „середньої” акції ринку над прибутком безризикових ціннихпаперів) [40].
1.        Теоретичніалгоритми рішення цієї задачі побудовані на термінах:
–     сутністьзагального ризику ;
–     систематичнийта несистематичний ризик;
–     бета-коефіцієнтакції;
–     безризикованорма прибутку;
–     ринкова преміяза ризик акції;
–     премія заризик акції;
–   моделіоцінки капітальних активів;
–     лініяринку цінних паперів.
2.        Длявизначення очікуємої норми прибутку акції використовується модель оцінкикапітальних активів (САРМ):
/>                                                                       (1.8)
де – К – очікуєма норма прибуткуакції, %
Rf – ринкова безризикова нормаприбутку, %
(KmRf) – ринкова премія за ризик;
Кm – потрібна норма прибутку середньоїакції або “ринку”,%
b бета-коефіцієнт ризикуакції, в частках одиниці
b*(Km Rf) – премія за ризикакції, %
b бета-коефіцієнт ризику акціїрозраховується за формулою:
/>                                                                                          (1.9)
де величини σ та σm характеристикиризику індивідуальної акції та  „середньої” акції ринку цінних паперів.
При цьому реальною моделлю функціонуванняцінних паперів є твердження, що підвищеному ризику повинна відповідати іпідвищена норма очікуємої прибутковості цінного паперу.
Так інтерпретація b бета-коефіцієнт ризику акціїє наступною:
β = 1 – означає, що індивідуальнаакція має середню ступінь ризику, яка склалася на ринку цінних паперів в цілому;
β
β > 1 – означає, щоіндивідуальна акція має середню ступінь ризику вище тієї, яка склалася на ринкуцінних паперів в цілому ;
Модель САРМ (формула 1.8), використовуючиопорні терміни безризикової ставки доходності по державним цінним паперам, бета-коефіцієнтвідносної чутливості систематичного ризику, дозволяє розраховувати очікуємудоходність індивідуальних цінних паперів. При цьому бетакоефіцієнт виступає вролі індикатора перерахування відносного підвищеного чи зниженого ризику удодаткову доходність (збитковість) індивідуальних цінних паперів відноснодоходності „середніх” акцій ринку, виділяючі категорії:
безризикові державні папери (β =0);
„середня акція” ринку цінних паперів(β = 1);
індивідуальна акція (β = VAR );
1.3 Основні методи нейтралізаціїризиків операцій на фінансових ринках
Нейтралізаціяризиків це завершуючий етап у структурі моделі управління фінансовими ризикамиоперацій на фінансових ринках.
Методологічніта практичні основи управління фінансовими ризиками на стадії їх нейтралізаціїпередбачає опрацювання сукупності проблемних питань, які можна об’єднати внаступні узагальнюючі групи, зокрема [27]:
1)визначення поняття нейтралізації ризику та аналіз явища толерантності;
2)обґрунтування базових цілей нейтралізації ризику, а також встановленняфінансове правових наслідків такої нейтралізації; обґрунтування якісних такількісних параметрів реалізації стратегії уникнення ризику; використаннястрахування для нейтралізації фінансових ризиків операцій; аналіз критеріївдиверсифікації операцій та її вплив на величину фінансових ризиків, щоутримуються суб’єктом операцій;
3)особливості обґрунтування та реалізації стратегій хеджування фінансових ризиківна основі похідних цінних паперів.
Нейтралізаціяфінансових ризиків як функціонально-організаційний елемент моделі управлінняфінансовими ризиками суб’єкта операцій на фінансовому ринку представляє собоюфінансово-математичну технологію обґрунтування, прийняття, виконання таконтролю здійснення управлінських фінансових рішень щодо реалізаціїпревентивних заходів фінансового, організаційного або правового характеру зметою забезпечення співставності результативності фінансової операції суб’єктаринку із відповідним рівнем фінансового ризику. Нейтралізація фінансовихризиків здійснюється на основі відповідної стратегії суб’єкта ринку, щопредставляє собою функціонально-організаційну форму реалізації превентивнихзаходів по відношенню до фінансових ризиків операцій фінансових ринків.
/> 
Рис.1.4.Система внутрішніх механізмів нейтралізації фінансових ризиків при операціях нафінансових ринках
Загалом,у сукупності основних стратегій нейтралізації фінансових ризиків, що найбільшчасто використовуються у сучасній практиці корпоративних фінансів, прийнятовиділити дві альтернативні її форми:
1)стратегія уникнення ризику;
2)стратегія утримання ризику.
Загалом,у сукупності таких методів нейтралізації фінансових ризиків можна виділитикілька основних, у тому числі:
 страхуванняфінансових ризиків;
 диверсифікаціяфінансових ризиків;
 хеджуванняфінансових ризиків на основі похідних цінних паперів.
Визначаючиособливості стратегії утримання фінансових ризиків, постає питання щодо рівняфінансового ризику, який приймається на утримання суб’єктом фінансового ринку,а також доцільність такого утримання. Для дослідження даної проблеми у сучаснійтеорії корпоративних фінансів використовуються поняття толерантності ризику якформи виміру (якісного або кількісного) співвідношення між рівнем цільовогопоказника (як правило, величини прибутку) та рівнем фінансового ризику, щопов’язаний із його досягненням. Для кількісної оцінки толерантності ризикусуб’єкта фінансового ринку може використовуватися наступна модель [27]:
/>                                                                  (1.10)
де t кількісна оцінкатолерантності ризику суб’єкта ринку;
/> очікувана величина цільовогопоказника X (розраховується як
математичнеочікування абсолютних значень цільових
показниківза n попередніх періодів ;
Xrf безризиковеабсолютне значення цільового показника Х;
/> дисперсія цільового показника X.
Нейтралізаціяризиків має здійснюватися із дотриманням сукупності певних критеріїв тапринципів, серед яких необхідно виділити такі як:
1)інформаційна достовірність, яка передбачає своєчасне та повне представленняфінансової інформації, необхідної для адекватної нейтралізації фінансовогоризику;
2)адекватність як форма обґрунтованого використання методу нейтралізаціїфінансового ризику відповідно до його базових характеристик;
3)ефективність нейтралізації ризику шляхом максимального попередження(мінімізації) потенційних негативних наслідків, ймовірність настання якихвизначається фінансовим ризиком, у просторі та часі (наприклад, попередженнязбитків або збільшення затрат суб’єкта ринку);
4)інші принципи, які визначаються специфікою моделі управління фінансовимиризиками та основними цілями фінансового менеджменту.
Такимчином, на основі визначених вище принципів та критеріїв нейтралізаціїфінансових ризиків можна обґрунтувати основі цілі та завдання такоїнейтралізації, що є типовими для моделі управління фінансовими ризикамисуб’єктів фінансових ринків в умовах невизначеності ринкового середовища.
Такіцілі і завдання можуть передбачати досягнення наступних ефектів, у тому числі:
 розробката обґрунтування загальної стратегії нейтралізації фінансових ризиків, а такожстратегії нейтралізації конкретного виду ризику, у тому числі:
1)стратегія уникнення ризику;
2) стратегіяутримання ризику (страхування фінансових ризиків; диверсифікація фінансовихризиків; хеджування фінансових ризиків);
 інформаційнета методологічне забезпечення прийняття управлінських фінансових рішень врамках інших функціонально організаційних блоків, у тому числі шляхом розробкиальтернативних сценаріїв розвитку ринкових тенденцій та оцінки ймовірності їхвиконання;
Методологічнимзабезпеченням виконання визначених вище завдань нейтралізації фінансовихризиків на рівні фінансово математичних моделей виступає сукупність специфічнихметодів та систем.
Забезпеченнянейтралізації фінансових ризиків суб’єкта фінансового ринку на основі стратегіїуникнення ризику передбачає прийняття управлінських фінансових рішень на основіпорівняльного аналізу фінансово-математичних моделей альтернативних сценаріїв(наприклад, різних варіантів здійснення окремої фінансової операції) з метоювизначення безризикового сценарію із наступним прийняттям його у якостіосновного. Однак слід відмітити, що існування безризикового сценарію здійсненнятієї чи іншої операції в умовах невизначеності ринкового середовища виглядаєдосить проблематичним, у зв’язку з чим прийнято говорити про відноснубезризиковість. Так, наприклад, у якості безризикових активів на ринку ціннихпаперів прийнято вважати державні цінні папери, хоча “дефолт” ринку ДЦП у 1998році доводить велику умовність їх безризиковості.
Зважаючина вищевикладене, для суб’єктів ринку управління фінансовими ризиками на основістратегії уникнення пропонується здійснювати за наступною схемою, що являєсобою сукупність послідовно здійснюваних ітерацій:
1.Визначення, обґрунтування та затвердження максимально прийнятного рівняфінансового ризику суб’єкта ринку Rm (існування безризикових альтернативнихсценаріїв, як вже відзначалося, є проблематичним);
2.Зведення кількісних оцінок рівня фінансового ризику n альтернативних сценаріїв,що розглядаються R(i), де і з (1; n);
3. Співставленнярівня фінансового ризику по альтернативному сценарію із максимально прийнятноювеличиною фінансового ризику Rm;
4.Відхилення альтернативних сценаріїв, рівень фінансового ризику для якихперевищує максимально прийнятну його величину;
5.Вибір із решти альтернативних сценаріїв варіант із найменшим рівнем фінансовогоризику.
Загалом,для оцінки інвестиційної привабливості окремої операції з позицій їїризиковості на основі стратегії уникнення фінансових ризиків можна використатинаступну фінансово-математичну модель:
Risk>Rm фінансова операція є інвестиційне непривабливою, оскільки фінансовий результатне покриває ризик, який вона генерує;
Risk=Rm з позицій ризиковості фінансова операція є інвестиційно-нейтральною,оскільки фінансовий ризик, який вона генерує ідентичний максимально прийнятномурівню ризику для суб’єкта фінансового ринку Rm, a остаточне управлінське рішеньзалежить від інших факторів;
Risk
Прийняттясуб’єктом фінансового ринку певної величини фінансового ризику на утримання якформи нейтралізації таких ризиків ставить проблему попередження ймовірнихнегативних наслідків для операційної, інвестиційної та фінансової діяльностітакого суб’єкта фінансового ринку реалізації активної стратегії нейтралізаціїфінансових ризиків.
Так,активна стратегія нейтралізації фінансових ризиків на противагу пасивнійстратегії (стратегії уникнення ризиків) реалізується на основі сукупностіспеціальних методів та фінансових технологій, зокрема:
диверсифікаціяфінансових ризиків;
хеджуванняфінансових ризиків;
безпосередньо,страхування фінансових ризиків, в межах чого можна виділити:
1)самострахування;
2)комерційне страхування (страхування фінансових ризиків із залученням страховихкомпаній).
Підсамострахування слід розуміти створення певних фондів коштів з метоюфінансового покриття потенційних збитків (а також негативних фінансовихрезультатів, додаткових витрат фінансових, матеріальних та інших ресурсів)суб’єкта фінансового ринку страхового відшкодування. Для цього абсолютнавеличина фінансових ресурсів для покриття фінансових ризиків, прийнятих наутримання безпосередньо суб’єктом фінансового ринку, розподіляється у просторіта часі і за рахунок певних відрахувань створюється спеціалізований фонд (абокілька фондів) коштів. Типовими варіантами таких фондів коштів є резервнийкапітал як складова власного капіталу, забезпечення наступних витрат таплатежів, резервні фонди.
Навідміну від самострахування, коли джерелом формування фінансових ресурсів дляпокриття потенційних збитків являються виключно внутрішні ресурси суб’єктафінансового ринку, страхування фінансових ризиків із залученням страховоїкомпанії передбачає передачу всього фінансового ризику суб’єкта фінансовогоринку або його частини за певну плату (страхову премію) на утриманняспеціалізованій фінансовій установі страховій компанії. За такого варіантуджерелом покриття збитків суб’єкта фінансового ринку в результаті настаннянесприятливих умов (страхового випадку) являють фінансові ресурси страховоїкомпанії. Загалом, на ринку страхових послуг пропонуються такі види страхуванняфінансових ризиків:
1)страхування кредитів (товарних, експортних тощо);
2)страхування інноваційних ризиків;
3)страхування депозитних ризиків;
4)страхування відповідальності;
5)страхування на випадок не досягнення планового рівня рентабельності та інші.
Особливимнапрямком управління фінансовими ризиками (у частині їх нейтралізації),прийнятих суб’єктом фінансового ринку на утримання, являється диверсифікаціяфінансових ризиків (financial risks diversification) –фінансово-математичнамодель оптимізації прийняття управлінських фінансових рішень з метою зменшеннясукупного фінансового ризику за рахунок його усереднення між складовими, щохарактеризуються різним рівнем фінансового ризику. Загалом, під диверсифікацієюнеобхідно розуміти специфічну фінансово-математичну технологію обґрунтуванняуправлінських фінансових рішень щодо розподілу сукупного ризику суб’єктафінансового ринку шляхом розширення сукупності носіїв такого ризику. Слідвідмітити, що нейтралізація фінансових ризиків на основі диверсифікації тіснопов’язана із портфельним аналізом (portfolio analysis), при цьому можевикористовуватися як для диверсифікації фінансових ризиків, що пов’язані зконкретними активами (наприклад, цінні папери), так і ризиків, носіями яких єгосподарські операції (наприклад, джерела позикового фінансування), такимчином, можна говорити про наступні форми диверсифікації:
1)диверсифікацію активів;
2)диверсифікація джерел капіталу;
3)диверсифікація фінансових продуктів;
4)диверсифікація боргових зобов’язань;
5)диверсифікація фінансових вкладень та інші.
Усучасній практиці корпоративних фінансів використовуються два основні критеріїдиверсифікації фінансово-математична форма узгодження рівня фінансового ризикусуб’єкта фінансового ринку та абсолютної величини цільового показника. Увипадку використання в процесі диверсифікації фінансових ризиків прибутковості(рентабельності) як цільового показника можна обґрунтування наступні критерії(обмеження оптимізації):
1)Поперше, максимізація рентабельності (цільового показника диверсифікації) зафіксованого максимального рівня фінансового ризику –
/>/>                                                                                   (1.11)
де f(R) функція цільового показника;  /> усередненезначення фінансового ризику, отримане в результаті
диверсифікації; /> максимальний рівеньфінансового ризику, рівень якого прийнятний
длясуб’єкта фінансового ринку в даних конкретних умовах;
2) Подруге, мінімізація рівня фінансового ризику за фіксованого мінімального рівнярентабельності (цільового показника) –
/>

 />                                                                                      (1.12)
f(R)– функція цільового показника;
/> усереднене значення фінансовогоризику, отримане в результаті
диверсифікації;
Rt мінімальноприйнятний рівень рентабельності (цільового
показника),що прийнятний для суб’єкта господарювання в даних
конкретнихумовах.
Одниміз напрямків нейтралізації фінансових ризиків являється активна стратегіянейтралізації із використанням похідних цінних паперів – хеджування фінансовихризиків (risk hedging). У сучасній практиці корпоративних фінансів похідніфінансові інструменти (derivatives) використовуються для страхування ризиків,що пов’язані із потенційною зміною цін на певні активи, зокрема, іноземноївалюти, дорогоцінних металів і т.п.
Механізмхеджування фінансових ризиків зміни цін на базові активи полягає вобґрунтуванні управлінських фінансових рішень щодо стратегії здійсненнязустрічних торгових операцій з купівлі продажу базових активів на основісукупності похідних фінансових інструментів. До основних таких інструментівприйнято відносити наступні:
форвардніконтракти (forwards);
ф’ючерсніконтракти (futures);
опціони(options);
своп контракти(swaps);
варанти(varants) та деякі інші .
Ідентифікаціята структурування фінансових операцій суб’єкта фінансового ринку із похіднимицінними паперами як складових елементів стратегії хеджування передбачаєдотримання певних ознак та критеріїв, у тому числі:
поперше,ідентифікація носія фінансового ризику базового активу, по відношенню до якогоіснує достатньо високий рівень ймовірності зміни масштабу цін, що, відповідно,формує загрозу негативного впливу на фінансову діяльність суб’єкта фінансовогоринку і, відповідно, вимагає її нейтралізації (хеджування);
подруге,обґрунтування типу інструмента хеджування ідентифікованого фінансового таоднозначне визначення ринкової позиції по відношенню до такого інструменту;
потретє,оцінка адекватності абсолютної величини хеджу та її достатності дляпопередження (або покриття) потенційних збитків суб’єкта фінансового ринку врезультаті зміни масштабу цін на базові активи.

РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ФІНАНСОВИХ ОПЕРАЦІЇАКБ “ПРИВАТБАНК” НА РИНКУ ЗОЛОТА
2.1 Загальна характеристикадіяльності АКБ “Приватбанк” та його операцій з золотом
ПриватБанк заснований як товариство зобмеженою відповідальністю згідно з рішенням зборів засновників від 07.02.1992року і зареєстрований НБУ 19.03.1992 року, про що внесено запис у Книгуреєстрації комерційних банків України № 92. У 2000 році банк реорганізований уЗакрите акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» і перереєстрованийНБУ 4 вересня 2000 року, реєстраційний № 92 [76].
Нова редакція Статутузареєстрована Національним банком України 18 липня 2001 р., реєстраційний № 92.Останні зміни та доповнення до Статуту зареєстровані Національним банкомУкраїни 01 жовтня 2006 року за реєстраційним № 92.
Форма власності – приватна (код10).Юридична адреса і фактичне місце знаходження банку: 49094, м. Дніпропетровськ,вул. Набережна Перемоги, 50, тел./факс: 7785474. Кореспондентський рахунок №32009100400 в ОУ НБУ м. Дніпропетровськ, МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570.
Станом на кінець дня 31.12.2006 року до складу системиПриватБанку входять:
–    Головнийофіс, розташований у м. Дніпропетровськ (Україна);
–    Регіональніпідрозділи у складі 39 філій, у тому числі філія на Кіпрі, та 2172 відділення;
–    Представництвав м. Київ (Україна), м. Алмати (Республіка Казахстан).
Діяльність Банку здійснюєтьсявідповідно до:
–    банківськоїліцензії № 22, виданої НБУ 04.12.2001 р.
–    дозволу №221, виданого НБУ 04.12.2001 р.
–    дозволу №222, виданого НБУ 29.07.2003 р.
В консолідовану групу ЗАТ КБ«ПриватБанк» у 2006 році входили дві банківські компанії та ще дванадцятьюридичних осіб різної організаційно-правової форми (табл.2.1).
Станомна 01.01.2006 року (за результатами 2005 року) АКБ „Приватбанк” був лідеромбанківської системи України і займав наступні рейтингові місця [70]:
 Обсягвалюти активів балансу – 21 664,360 млн.грн.(1 місце);
 Обсягвласного капіталу – 2 307,466 млн.грн.(1 місце);
 Обсягстатутного капіталу – 189,228 млн.євро(2 місце);
 Обсягкредитно-інвестиційного портфеля
 – 16763,230 млн.грн.(1 місце);
 Обсягпоточних і строкових депозитів фізичних осіб
 – 9 966,027млн.грн.(1 місце);
 Обсягпоточних і строкових депозитів юридичних осіб
 – 4 016,333млн.грн.(3 місце);
 Обсягбалансового прибутку – 472,042 млн.грн.(1 місце);
 Прибутковістьстатутного капіталу – 41,774 % (11 місце);
 Прибутковість активів балансу – 2,179% (6 місце);
Станомна 01.01.2007 року (за результатами 2006 року) АКБ „Приватбанк” закріпивпозиції лідера і займає наступні рейтингові місця в банківській системі України[70] та відносні частки фінансів банківської системи України:
 Обсягвалюти активів балансу – 32 680,0 млн.грн.(1 місце – 10,31%);
 Обсягвласного капіталу – 4 0290,442 млн.грн.(1 місце – 9,49%);
 Обсягстатутного капіталу – 312,971 млн.євро(2 місце);
 Обсягкредитно-інвестиційного портфеля
 – 27532,83 млн.грн.(1 місце – 10,9%);
 Обсягпоточних і строкових депозитів фізичних осіб
 – 14735,393 млн.грн.(1 місце – 15,1%);
 Обсягпоточних і строкових депозитів юридичних осіб
 – 8 240,128млн.грн.(1 місце – 9,534%);
Обсягбалансового прибутку – 471,775 млн.грн.(1 місце – 11,91%);
Прибутковістьстатутного капіталу – 22,66 % (24 місце);
Прибутковість активів балансу – 1,444% (33 місце);
Станомна 01.07.2007 року (за результатами 1 півріччя 2007 року) АКБ „Приватбанк”продовжив закріплення позиції лідера по обсягам агрегатів валюти балансу ізаймає наступні рейтингові місця в банківській системі України [70] та відноснічастки фінансів банківської системи України (Додаток А):
 Обсягвалюти активів балансу – 40 132,3 млн.грн.(1 місце – 9,82%);
 Обсягвласного капіталу – 4 296,584 млн.грн.(1 місце – 8,64%);
 Обсягстатутного капіталу – 306,29 млн.євро (3 місце);
 Обсягкредитно-інвестиційного портфеля
 – 33502,38 млн.грн.(1 місце – 10,16%);
Обсягпоточних і строкових депозитів фізичних осіб
– 17289,41 млн.грн.(1 місце – 14,84%);
Обсягпоточних і строкових депозитів юридичних осіб
– 12409,121 млн.грн.(1 місце – 11,53%);
Обсягбалансового прибутку – 259,76 млн.грн. (2 місце – 10,78%);
Прибутковістьстатутного капіталу – 24,95 % (21 місце);
Прибутковість активів балансу – 1,295% (43 місце);
В Додатку Б приведені баланси тазвіти про результати діяльності АКБ «Приватбанк» у 2003 – 2007 роках [70], [76].
Згіднозаконодавству України [7]:
–      операціїз фізичним золотом дозволені тільки фізичним особам;
–      операціїз «бумажним» золотом, тобто цінними паперами та коштами, номінованими в золоті,дозволені як фізичним, так і юридичним особам.
Для інвесторівАКБ «Приватбанк» існує декілька шляхів здійснення інвестицій у золото. В золотоможна інвестувати або напряму, або через цілий ряд різноманітних інвестиційнихпродуктів.Таблиця 2.1
Склад консолідованої фінансово-промисловоїгрупи “Приват” на чолі з ЗАТ АКБ “Приватбанк” у 2006 роціНазва юридичної особи Місцезнаходження
Частка
в статутному капіталі Основний вид діяльності ЗАТ МКБ «Москомприватбанк» Росія, м. Москва, вул. Космонавта Волкова, 16 50,0 банківська діяльність AS «PARITATE BANKA» Латвійська Республіка, LV1011, м. Рига, Тербатос, 4 95,1 банківська діяльність ЗАТ «Кобос» м. Дніпропетровськ, вул. Титова, 9, к. 2 99,9 здача в оренду нерухомого майна ЗАТ «Комсомольська правда Україна» м. Київ, вул. Фрунзе, 104А 50,0 видавнича діяльність ТОВ «Юридична фірма «АЛекс» м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 32, к. 506 60,0 юридичні послуги ТОВ «Бюро кредитних історій» м. Київ, вул. Грушевського, 1Д 50,0
посередництво
в кредитуванні ТОВ «Бюро кредитних історій України» м. Київ, вул. Грушевського, 1Д 50,0
посередництво
в кредитуванні ТОВ «Перше Українське бюро кредитних історій» м. Київ, вул. Грушевського, 1Д 50,0
посередництво
в кредитуванні ТОВ «Українське бюро кредитних історій» м. Київ, вул. Грушевського, 1Д 50,0
посередництво
в кредитуванні ТОВ «Привателектрон» м. Дніпропетровськ, вул. Ленінградська, 5 100,0 оптова торгівля ТОВ «Ченеллюкс» м. Дніпропетровськ, вул. Шолохова, 7 90,0 телерадіомовлення ТОВ «Бріг» м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50 50,0 рекламні послуги АТ «Белросэлетекс» Білорусь 22,5 науковотехнічна діяльність ТОВ «Студія «ФактІнфо» м. Павлоград, вул. Радянська, 81/75 20,0 телерадіомовлення
а) Монети намаленькі зливки
Золоті монети тамаленькі зливки пропонують приватним інвесторам один з найпривабливіших шляхівінвестування у відносно невеликі обсяги золота. В багатьох країнах, золото,куплене в інвестиційних цілях, не оподатковується ПДВ (включаючи всі країниЄС).
б) Золоті рахунки
Існує два типизолотих рахунків: виділені (allocated) та невиділені (unallocated).
Тримання золотана виділеному рахунку є подібним до зберігання його в депозитній ячейці абосейфі. Визначені зливки (пронумеровані, помічені клеймом, із позначенням вагита проби) виділяються для кожного окремого інвестора. При цьому інвесторзмушений платити зберігачу за зберігання та страхування.
Багато інвесторіввіддають перевагу триманню золота на невиділених рахунках, які концептуальносхожі на звичайні валютні рахунки. В данному випадку за інвестором незакріплюються якісь визначені зливки. Інвестор може вимагати поставки золота (устандартних зливках), яка відбувається, як правило, протягом двох днів.Перевага невиділених рахунків в тому, що інвестор не несе витрат по зберіганнюта страхуванню. Однак, в цьому випадку інвестори беруть на себе ризиккредитоспроможності контрагента – банка або дилера, що надає послугу, точно также, якби вони тримали будь-який інший тип рахунків.
в) Золотінакопичувальні плани
Золотінакопичувальні плани (Gold Accumulation Plans GAP) є подібними до звичайнихощадних планів, оскільки вони засновуються на принципі відрахування фіксованоїсуми грошей кожного місяця. В чому золоті накопичувальні плани є відмінними відзвичайних ощадних планів, так це в тім, що ця фіксована сума кожного разуінвестується виключно у золото.
Перевагою такихпланів над іншими способами інвестування в золото є те, що відбуваєтьсяінвестування маленьких сум протягом тривалого часу. Тим самим інвесторизменшують ризик інвестування великої суми грошей у невдалий момент.
Золотінакопичувальні плани зародились та існують лише в Японії. В програмах GAPакумульовано зараз більш, ніж 200 тон золота.
Найбільшпопулярними GAP є серед японських молодих жінок, які використовують їх длянакопичення грошей на ювелірні вироби.
г) Прив’язані дозолота облігації
Такого родуінструменти можуть бути структуровані дуже по-різному, в залежності відринкових умов та переваг інвесторів. Іноді структури таких інструментів є дужескладними. Однак, для крупних випусків характерна досить проста індексна прив’язкадо ціни золота: номінал облігації індексується до ціни золота, а купонна ставкапредставлена фіксованим процентом від індексованого номіналу. Такі облігаціїмають фіксовану дохідність “у золоті”, так же як і золоті депозитні рахунки.Крім того, що вони є торгуємими інструментами, принциповою різницею таких“золотих” облігацій від депозитів в золоті є те, що вони, як правило,випускаються на довгий строк (іноді на 1020 років). Золоті депозити ж єкороткостроковими банківськими зобов’язаннями. Зрозуміло, що довгостроковізолоті облігації є досить ризикованими.
д) Золотіф’ючерси та опціони
Ф’ючерсніконтракти на золото – це безумовні зобов’язання щодо приймання або поставкизолота визначеного обсягу та якості на визначену дату по узгодженій ціні.Інвестори можуть прийняти або поставити золото, яке є базовим активомконтракту, однак на практиці це відбувається рідко.
Торгівля золотимиф’ючерсами відбувається на регульованих товарних біржах, найбільшими з яких єCOMEX22 (підрозділ НьюЙоркської Товарної Біржі New York Mercantile Exchange(NYMEX) www.nymex.com) та TOCOM (Токійська Товарна Біржа Tokyo CommodityExchange www.tocom.or.jp).
Для того, щобзайняти позицію по ф’ючерсах потрібно вносити відносно невеликий (по відношеннюдо розміру контрактів) страховий депозит – “початкову маржу”. Тобтоінвестування через ф’ючерси характеризується дуже високим левереджем і можебути прийнятним лише для схильних до ризику інвесторів.
Опціони на золотодають їх власнику право, але не зобов’язання, купити (опціон) або продати (путопціон) золото визначеного обсягу та якості на визначену дату по узгодженійціні. Як і ф’ючерси, опціони можуть надавати можливість досягнення великоголевереджу, але в цьому випадку будь-які збитки обмежені премією, сплаченоюпродавцю опціону.
е) Золотіінвестиційні фонди
В світі існуєдосить багато взаємних фондів, які спеціалізуються на інвестиціях в акціїзолото-видобувних компаній. Такі “золоті” акції характеризуються волатильністю,яка в 34 рази перевищує волатильність золота. Це пояснюється тим, що крімфакторів, що впливають на зміну ціни золота, ці акції підпадають під дію цілогоряду тих самих факторів, що впливають на ціни більшості інших акцій (наприклад,зміни в керівництві).
Акції багатьохавстралійських та південноафриканських золото-видобувних компаній торгуються наринку США у формі АДР (Американські Депозитарні Розписки).
Основним ризикомпри інвестиціях в сучасний ринок золота є ринковий ризик, тобто ризик змін уціні золота. Він є тим більшим, чим коротшим є горизонт інвестування.
Як вжезазначалося, для українських інституціональних інвесторів найбільш реальними єінвестиції у готівковий ринок золота. Тобто для дослідження дохідностей таринкового ризику нас цікавить динаміка цін спот. Фактично, це динаміка цінЛондонського фіксингу. Частіше аналізується динаміка Лондонського вечірньогофіксингу (London PM Fix), хоча для результатів аналізу це особливого значенняне має.
Основнакорисність золота, як інвестиційного інструменту, полягає в тому, що воно євідмінним “диверсифікатором”, оскільки має негативну кореляцію з більшістюінших основних класів активів. Деякі фахівці з портфельного інвестування,вважають, що включення золота в портфель може бути дуже корисним для підвищенняскоригованої на ризик дохідності інвестиційного портфеля. Вважається, щооптимальна частка золота в портфелі знаходиться в межах від 5% до 10%. Так,наприклад, у публікації Світової Ради по Золоту (World Gold Council www.gold.org)під назвою “Recent Poor Performance of U.S. Pension Funds: FavorableImplications for Gold Investment” стверджується, що оптимальний розмір часткизолота в портфелі коливається від 6% до 9.5%.
Крім ринковогоризику інвестор в паперове золото нестиме також і кредитний ризик банку-посередника,який обслуговуватиме його на ринку золота. В цьому випадку усі інвестиціїукраїнських інституціональних інвесторів у золото повинні будуть трактуватисядвояко: і як інвестиції у золото (купівля ринкового ризику – ставка на цінузолота), і як інвестиції у зобов’язання українських комерційних банків
Роздрібна купівля-продажбанківських металів по системі ПриватБанк здійснюється згідно курсу банку набанківські метали, що діє на дату проведення операції згідно вазі злитку(табл..2.2, Рис.2.1).
/>
Рис.2.1. – Типові злитки золота напродаж в АКБ «Приватбанк»

Таблиця 2.2
Курси продажу золотих злитківфізичного золота в АКБ «Приватбанк» станом на 25.01.2008 року [76]
Злиток (грам)
Купівля (грн / 1 грам)
Продаж (грн / 1 грам) 1000 127.93 150.06 500 128.06 150.21 250 128.16 150.33 100 128.27 150.46 50 128.57 150.81 31.10348 129.01 151.61 20 129.59 152.33 10 130.07 154.39 5 131.04 157.63 2.5 133.01 164.67 1 142.78 186.22
Депозитний вклад в АКБ «Приватбанк» у банківськихметалах «ЗОЛОТИЙ ЗАПАС» припускає розміщення вільних коштів Клієнта в безготівковихбанківських металах (золото (XAU) – 999,9 проби; срібло (XAG) – 999,0 проби;платина (XPT) – 999,5 проби; паладій (XPD) 999,5 проби) на певний термін під фіксованийпроцент.
Нарахуваннявідсотків за депозитом «ЗОЛОТИЙ ЗАПАС» здійснюється в банківськомуметалі прості відсотки (річні). Дні зарахування і повернення коштів вкладу вінтервал нарахування відсотків не входять. Вид взаєморозрахунків безготівковіоперації з використанням поточного металевого рахунку.
Виплатапроцентів за депозитом – наприкінці терміну розміщення вкладу.
Обліквкладу та нарахування відсотків Банком здійснюється в тройських унціях. Видвзаєморозрахунків безготівкові операції з використанням поточного металевогорахунку.
Завкладом «ЗОЛОТИЙ ЗАПАС» можливе часткове повернення коштів або повне поверненнякоштів вкладу достроково за письмовою вимогою Клієнта; до вкладення на рахунокдепозиту не передбачаються.
Зарахуваннябанківського металу на депозитний рахунок Клієнта, перерахування вкладу (йогочастини) та нарахованих відсотків, здійснюються без фізичної поставки металу.
Позакінченні терміну дії депозиту можлива його пролонгація з укладеннямДодаткової угоди зі встановлення договірних умов на розглянутий період.
Таблиця2.3
Величини процентних ставок по вкладам у банківськомузолоті (відсотки річних) [76] 90 – 180 днів 181 – 270 днів 271 – 366 днів Понад 366 днів 100 г. – 500 г. 1,0% 1,2% 1,4% 1,5% 501 г. – 1 000 г. 1,5% 1,7% 1,9% 2,0% 1 001 г. і більше 2,0% 2,2% 2,4% 2,5%
Процентнаставка по вкладній операції для Корпоративних клієнтів, які здійснили покупкубанківського металу в ПриватБанку (з розміщенням його в безготівковій формі наметалевому рахунку в ПриватБанку) встановлюється з підвищувальним коефіцієнтом– плюс 10% затвердженої базової ставки.
Поверненнявкладу (його частини) при достроковому його витребуванні Клієнтом здійснюєтьсязі зниженням доходу за ставкою 0,07% простих річних.
Нарис.2.2 2.4 наведена динаміка курсу продаж та зворотнього викупу фізичногозолота в комерційних банках України за періоди – останні 30 днів, останні 90днів, на протязі 2007 року [71].
/>
Рис.2.2. Динаміка курсу продаж та зворотньоговикупу фізичного золота в комерційних банках України за період останніх 30 днів
/>
Рис.2.3. Динаміка курсу продаж тазворотнього викупу фізичного золота в комерційних банках України за періодостанніх 90 днів
/>
Рис.2.4. Динаміка курсу продаж тазворотнього викупу фізичного золота в комерційних банках України на протязі2007 року

В табл.2.4 2.5 наведена оцінка ринкуфізичного золота в комерційних банках України станом на 16.06.2007 року та на25.01.2008 року. Як видно з аналізу даних табл.2.4 2.5:
–     за другепівріччя 2007 року обсяг щоденних сумарних пропозицій фізичного золота в банкахУкраїни зріс з 350 кг у червні 2007 року до 500 кг у січні 2008 року;
–     АКБ«Приватбанк» на ринку фізичного золота в банківській системі України займаєвирішальний сегмент – з 30% у червні 2007 року (щоденний наявний запас 122 кгзолота) до 50% у січні 2008 року (щоденний наявний запас 250 кг золота).
Сумарно комерційні банки імпортувалидля продажу 19 т золотих зливків у 2006 року та 21,2 т золотих зливків у 2007році. Для порівняння на початку золотого бізнесу у 2001 році було імпортованобанками 3,05 т золотих зливків.
Таблиця 2.4
Наявність та курси продажу тазворотного відкупу золота в комерційих банках України станом на 16.06.2007 року[71]
/>

Таблиця 2.5
Наявність та курси продажу тазворотного відкупу золота в комерційих банках України станом на 25.01.2008 року[71]
/>
2.2 Оцінка валютних ризиків припроведенні валютних операцій в АКБ «Приватбанк» та питомої ваги операцій ззолотом, як еквівалентом міжнародного платіжного засобу
Аналіз повалютної структури залученихкоштів банків та клієнтів в пасивах АКБ «Приватбанк» станом на 31.12.2005 та31.12.2006 (Рис.Д.1 – Д.7 Додатку Д) показує, що при виконанні нормативіввалютної позиції Н13 за рахунок інструментів хеджування позабалансової валютноїпозиції:
а) залучені кошти банків
 структурна частка залучених коштів вEUR знизилась з рівня 6,66% у 2005 році до рівня 4,40% у 2006 році;
 структурна частка залучених коштів вUSD знизилась з рівня 66,49% у 2005 році до рівня 63,6% у 2006 році;
 структурна частка залучених коштів вRUB, знизилась з рівня 3,12% у 2005 році до рівня 2,97% у 2006 році;
 зниження частки залучених валютнихкоштів виникло за рахунок підвищення структурної залучених коштів внаціональній валюті UAH, з рівня 23,73% у 2005 році до рівня 29,04% у 2006році;
б) залучені кошти клієнтів
 структурна частка залучених коштів вEUR, знизилась з рівня 7,34% у 2005 році до рівня 4,03% у 2006 році;
 структурна частка залучених коштів вUSD, незначно знизилась з рівня 32,23% у 2005 році до рівня 32,05% у 2006 році;
 структурна частка залучених коштів вRUB, незначно знизилась з рівня 0,28% у 2005 році до рівня 0,26% у 2006 році;
 зниження частки валютних залученихкоштів виникло за рахунок підвищення структурної частки залучених коштів внаціональній валюті UAH з рівня 60,32% у 2005 році до рівня 63,45% у 2006 році;
Таким чином, структури залученихвалютних коштів від банків та клієнтів, як і у 2005 році, на кінець 2006 рокумають суттєві структурні різниці:
–      структурначастка залучених коштів в доларах США від клієнтів становить 32,032,2%, а відбанків 63,6 – 66,5%;
 структурна частка залучених коштів внаціональній валюті від клієнтів становить 60,363,4%, а від банків 23,7 –29,0%;
Аналіз повалютної структури кредитівбанкам та клієнтам в активах АКБ «Приватбанк» станом на 31.12.2005 та31.12.2006 (Рис.Д.1 – Д.7 Додатку Д) показує, що при виконанні нормативіввалютної позиції Н13 за рахунок забалансової валютної позиції:
а) міжбанківське кредитування
 структурна частка кредитів, наданихв EUR, знизилась з рівня 12,76% у 2005 році до рівня 3,85% у 2006 році;
 структурна частка кредитів, наданихв USD, знизилась з рівня 68,36% у 2005 році до рівня 38,22% у 2006 році;
 структурна частка кредитів, наданихв RUB, знизилась з рівня 1,51% у 2005 році до рівня 0,94% у 2006 році;
 зниження частки валютних кредитіввиникло за рахунок різкого підвищення структурної частка кредитів, наданих внаціональній валюті UAH, з рівня 17,84% у 2005 році до рівня 56,06% у 2006році;
б) кредитування клієнтів
 структурна частка кредитів, наданихв EUR, знизилась з рівня 1,95% у 2005 році до рівня 1,6% у 2006 році;
 структурна частка кредитів, наданихв USD, підвищилась з рівня 32,8% у 2005 році до рівня 38,78% у 2006 році;
 структурна частка кредитів, наданихв RUB, знизилась з рівня 1,3% у 2005 році до рівня 0,76% у 2006 році;
 підвищення частки валютних кредитіввиникло за рахунок зниження структурної частка кредитів, наданих в національнійвалюті UAH, з рівня 64,83% у 2005 році до рівня 57,98% у 2006 році;
Таким чином, структури кредитноговалютного портфелю банкам та клієнтам, які у 2005 році мали суттєву різницю, накінець 2006 року практично вирівнялися, тобто основними показниками є:
 кредити в національній валютізайняли частку 56 –58%;
 кредити в доларах США зайняли частку38,2 – 38,8%;
 кредити в євро зайняли частку 1,6 –3,8%;
Аналіз питомої ваги золота, як одногоз видів іноземної валюти, показує:
а) загальна сума готівкової валюти табанківських металів в АКБ «Приватбанк» становить:
 станом на 26.06.2007 року – 1 580,590 млн.грн.
 станом на 25.01.2008 року – 3 029,257 млн.грн.
б) вартість фізичного золота в АКБ«Приватбанк» становить:
 станом на 26.06.2007 року – 122 кг *110 грн./г = 13,4 млн.грн.
 станом на 25.01.2008 року – 250 кг *150 грн./г= 37,5 млн.грн.
в) питома вага вартості золота вготівковій валюті становить:
 станом на 26.06.2007 року – 0,85%
 станом на 25.01.2008 року – 1,24%
Таким чином, питома вага фізичногозолота в готівковій валюті не перевищує 1,5%, що не створює суттєвих загроз длявалютної позиції банку.
Банківські ризики АКБ «Приватбанк» вопераціях з золотом, в основному, нейтралізуються за рахунок резервів,створюємих за рахунок різниць курсу продаж та зворотнього відкупу золотихзлитків (табл..2.4 2.5), які досягають 1520% від вартості продажу 1 г золота.
2.3 Аналіз тенденцій курсовогоринкового ризику в торгівлі золотом у 2005 –2007 роках
На світовому ринку дорогоціннихметалів у 1990 – 2007 роках після зниження цін на золото у 1995 –2000 роках зрівня 390 дол./унцію до 260 дол./унцію, з 2001 року розпочалось зростання цінина золото. Вже на середину 2004 року відновився рівень цін початку 1990 року, аз другої половини 2005 року знов запанував ажіотажний попит на золото(рис.2.5).
В результаті, згідно данимміжнародної системи «Tenfore», оптова ціна на цей метал відновиларекордне значення, встановлене в грудні 1987 р.(рис.2.6). В перших числах квітня2006 року вартість золота на ринку досягла рівня в 590,0 – 594,0 дол. затройську унцію [71].

/>
Рис.2.5. Ціна попиту на золото насвітовому ринку у 1990 – 2007 роках (ціна в доларах за 1 трійську унцію) [71]
/>
Рис.2.6. Ажіотажний попит на золотона світовому ринку з кінця 2005 року (ціна в доларах за 1 трійську унцію) [71]
Темп росту світових біржових цін надорогоцінні метали різко зростає. Так, якщо у 2005 році (14.12.2005) цінаскладала [71]:
–    520 540доларів за 1 унцію золота;
–    8,7 – 8,9доларів за 1 унцію срібла;
–    995 –1030 доларів за 1 унцію платини;
–    270 300доларів за 1 унцію паладію;
То у перших числах квітня 2006 рокуціна складала [71]:
–    585 588 доларівза 1 унцію золота;
–    11,74 –11,75 доларів за 1 унцію срібла;
–    1075 –1076 доларів за 1 унцію платини;
–    335 336доларів за 1 унцію паладію;
Станом на 25.05.2007 року ціна надорогоцінні метали за 2006 – 2007 роки
зросла та складала (після 2х піків700 та 720 доларів за унцію у 2006 році (рис.2.7)та 2х піків 680 та 690 доларівза унцію золота (рис.2.8):
–    655 657доларів за 1 унцію золота;
–    12,9 –12,94 доларів за 1 унцію срібла;
–    1278 –1286 доларів за 1 унцію платини;
–    364 372доларів за 1 унцію паладію;
Станом на 16.01.2008 року ціна надорогоцінні метали у 2008 році
складала:
–    888,8 –889,3 доларів за 1 унцію золота;
–    16,01 –16,06 доларів за 1 унцію срібла;
–    1557,5 –1562,5 доларів за 1 унцію платини;
–    373 382доларів за 1 унцію паладію;
Таким чином за період з 2005 по25.05.2007 року середня ціна за унцію дорогоцінних металів зросла на +26,3 %(рис.В.1 –В.4 Додатку В), перевищивши пік цін “нафтової кризи” 1980року(Ближній Схід). Зростання середньої ціни за унцію золота за період з 2005 –16.01.2008 року становить 67,7%, тобто темп росту ціни на золото у другомупівріччі 2007 року подвоївся. При цьому зростання цін 2005 – 2008 року назолото також здійснюється на фоні нової “нафтової кризи” (Ірак – Іран).

РОЗДІЛ 3. ПОШУК ШЛЯХІВ УДОСКОНАЛЕННЯМЕТОДІВ ОЦІНКИ ТА НЕЙТРАЛІЗАЦІЇ РИЗИКІВ НА РИНКУ ЗОЛОТА
3.1 Ефективність застосуванняінструментів фундаментального аналізу для нейтралізації ризиків операцій наринку золота у 2005 –2007 роках
Для пояснення та прогнозуваннядинаміки цін на ринку золота доцільно впровадити елементи фундаментальногоаналізу, тобто виявити кореляційний зв’язок з зовнішніми факторами впливу напопит на ринку золота, якими є:
зміни в політиці розрахунків заенергоносії на Ближньому Сході з перехідом накопичення розрахункових доларівСША на золото;
зміни в політиці національних банківкраїн світу по підвищенню частки дорогоцінних металів в золотовалютних резервахпідтримки національних валют;
зміні в політиці розрахунківтранснаціональних промислових корпорацій, які вводять золото в резерви капіталукорпорацій в умовах нестабільності регулюємих курсів розрахункових валют світу;
перехід на світову розрахунковусистему “компьютерного золота”, тобто повернення через 100 років до системизабезпечення золотом розрахункової комп’ютерної світової валюти (“системазолотого стандарту”).
Для цього в дипломній роботівиконаємо кореляційно регресійний аналіз між курсом золота у 2002 –2007 рокахта:
–    курсомнафти на світових біржових ринках;
–    індексомДоуДжонса росту промислових гігантів світу.
На графіках рис.Е.1 – Е.6 Додатку Енаведені вихідні дані та результати кореляційно-регресійного аналізу, виконаніз застосуванням апарату “електронних таблиць” EXCEL – 2003.
Як показують результати кореляційно-регресійногоаналізу, наведеного на рис.Е.1 – Е.6 Додатку Е:
1. Кореляційно регресійний зв’язокцін на золото та цін на нафту у 2002 – 2007 роках описується нелінійнимрівнянням (висхідний напрямок):
Y = 0,0697*х21,0045*х+333,86
де Y – курс унції золота в доларахСША
x – курс ціни 1 бареля нафти вдоларах США
Коефіцієнт кореляції R2=0,766 (тобто зв’язоксильний)
2. Кореляційно регресійний зв’язокцін на золото та індекса ДоуДжонса ринку цінних паперів у 2002 – 2007 рокахописується лінійним рівнянням (висхідний напрямок):
Y = 9,5318*х+5980,1
де х – курс унції золота в доларахСША
Коефіцієнт кореляції R2=0,7322 (тобто зв’язоксильний)
3. Кореляційно регресійний зв’язокцін на золото та цін на срібло у 2002 – 2007 роках описується лінійнимрівнянням (висхідний напрямок):
Y = 0,0272*х 4,6638
де х – курс унції золота в доларахСША
 Y – курс унції срібла в доларах США
Коефіцієнт кореляції R2=0,9543 (тобто зв’язок дужесильний)
4. Кореляційно регресійний зв’язокцін на золото та цін на платину у 2002 – 2007 роках описується лінійнимрівнянням (висхідний напрямок):
Y = 1,7884*х + 75,781
де х – курс унції золота в доларахСША
Y – курс унції платини в доларах США
Коефіцієнт кореляції R2=0,9448 (тобто зв’язок дужесильний)
Таким чином, проведено дослідженняпідтверджує зв’язок з зовнішніми факторами впливу на попит на ринку золота,якими є:
зміни в політиці розрахунків заенергоносії на Ближньому Східі з перехідом накопичення розрахункових доларівСША на золото на фоні політичного конфлікту США в Іраку та Ірані;
зміні в політиці розрахунківтранснаціональних промислових корпорацій, які вводять золото в резерви капіталукорпорацій в умовах нестабільності регулюємих курсів розрахункових валют світу;
перехід на світову розрахунковусистему “компьютерного золота”, тобто повернення через 100 років до системизабезпечення золотом розрахункової комп’ютерної світової валюти (“системазолотого стандарта”).
Одночасно, підтверджений сильнийкореляційний зв’язок між курсом золота (ведучий курс) та курсами іншихдорогоцінних металів – платини та срібла, які практично лінійно наслідуютьзміни курсів на золото.
Таким чином, валютний арбітражер,який вирішую проблеми нейтралізації ризиків:
–    збереженнявартості накопленого золота відносно валют чи товарів;
–    отриманняпрогнозуємого прибутку від продажу накопиченого золота
у майбутньому;
 мінімізації витрати іншогофінансового актива при переведенні його в золото,
повинен в своїх прогнозах доцільностіпокупки довгострокових фінансових контрактів (ф’ючерсні та опціонні контракти)спиратися на динаміку цін на світових ринках енергоносіїв та динаміку вартостіцінних паперів основних промислових груп світу (індекс Доу Джонса). Як показанорезультатами досліджень, рух цін на золото (в доларах США) співпадає з ростомцін на нафту (в доларах США) та ростом індекса Доу Джонса, тобто при зростанніекономічних індексів економік зростає попит на золото, що при його фізичномуобмеженні приводить до росту цін на нього.
3.2 Ефективність застосуванняінструментів технічного аналізу для нейтралізації ризиків операцій на ринкузолота у 2005 – 2007 роках
Технічний аналіз ринку золотапроведемо на прикладі фактичних даних по фіксінгу курсу золота на Лондонськійбіржі за перші 5 місяців 2007 року [71]. Аналіз проведемо за наступнимсценарієм:
1.  Побудоваграфіка та аналіз графічної фігури (рис.Ж.1 Додатку Ж).
Як видно з результатів аналізу в перші 5 місяців 2007 року ринок золотахарактеризується класичним висхідним трендом з двома піками, при чому другийпік має більше значення, ніж перший. Лінія підтримки характеризується ростом зрівня 605 доларів за 1 унцію золота (1.01.2007) до 655 доларів за 1 унціюзолота (25.05.2007), лінія опору характеризується ростом з рівня 640 доларів/1унцію (1.01.2007) до рівня 690 доларів за 1 унцію золота (5.05.2007).
2. Аналіз сигналів на покупку чипродаж трейдерам на ринку золота з застосуванням апарату осцилятора на різницікороткострокової (5 днів) та довгострокової (14 днів) ковзних середніх (рис.Ж.2Додатку Ж).
Як показує аналіз результатів,наведених на рис.3.8, апарат осцилятора підтверджує основні трендові тенденції,тобто:
–    доцільністьпродажу при рості курса (“бичий” тренд) та
–    доцільністьпокупки при падінні курса (“ведмежий” тренд)
3. Побудова поліноміальної регресії 6порядку з прогнозуванням можливого курсу на 10 днів вперед (рис.Ж.3 Додатку Ж)з застосуванням вбудованого апарату регресійного аналізу в “електроннихтаблицях” EXCEL2003.
Як показують результати аналізу,наведені на рис.Ж.3, побудована поліноміальна регресія має високу ступінькореляційного зв”язку (R2=0,88, що більше значення 0,75, характеризуючогорівень сильної кореляції [29]).
Як видно з графіків рис.Ж.3, прогнозна 10 днів вперед показує продовження висхідної тенденції курсу з виходом натретій пік курсу з початку 2007 року, тобто можливий сигнал трейдерам пропідготовку до продажу золота, купленого на спаді цін з 5го по 25е травня 2007року. “Поведінка ринкових цін не більш, ніж графічне вираження суспільноїдумки” – так хвильова теорія Елiота, яку запропонував Р.Н. Елiот на початку
30х років XX століття [40], визначаєі класифікує, здавалося б, випадкові хвилеподібні коливання цін на фінансовихта товарних ринках.
Довгострокові цикли можуть допомогтитрейдерам ринку дорогоцінних металів визначити основні припливи і відливи.Однак, більшість трейдерів заганяють себе в кут, намагаючись використовуватикороткі цикли для точного визначення моментів повороту короткостроковихтрендів.
Якщо серйозно зайнятися циклами, топотрібно застосувати метод для їхнього виявлення, такий, як MESA або аналізФур’є [29].
Аналіз Фур’є дозволяє виділити циклиз дуже довгого ряду даних. У MESA інша задача: знайти ознаки упорядкованогоциклічного поводження на обмеженому інтервалі часу. У відмінності від іншихпакетів, що дають трейдеру безперервний потік сигналів, MESA показує, що 80відсотків часу надійних циклів на ринку немає. Її ціль складається у виявленніциклу, що з’являється з ринкового шуму, і в попередженні, що цикл починаєзагасати.
На рис.Г.1 Додатку Г наведенийосереднений графік середньомісячних курсів золота за 2002 – 2007 рік (за 5років). Аналіз показує, що у 2002 –2005 роках можна ідентифікувати 1011місячний цикл максимумів курсу та загальний висхідний тренд, але з кінця 2005року на ринку золота діють інші фактори.
У 2005 2006 роках на ринку можнаідентифікувати хвилі 3 – 4 місячної довжини циклу максимумів курсів призагальному “бічному” тренді, тобто ринок золота перейшов в нову фазу свогорозвитку. При цьому, як показують графіки рис. Г.2 – Г.5 Додатку Г, ціна золотов доларах США почала залежати не тільки від попиту та пропозиції на ринкузолота, а і від систематичного падіння курсу долара США до інших основних валютсвіту. Тобто стрибок цін на золото, що визвано зростанням систематичного ризикусистеми міжнародного паперового кредиту, побудованому на паперових доларах США,які все більше не забезпечені іншими реальними фінансовими та товарнимиактивами.

ВИСНОВКИ
Ризик цеімовірність виникнення втрат, збитків, недонадходжень планованих доходів,прибутку. Втрати, що мають місце в підприємницькій діяльності, можна розділитина матеріальні, трудові, фінансові. Ризики, що супроводжують фінансову діяльністьфірми, виділяються в особливу групу ризиків, що звуться фінансові ризики.Фінансові ризики грають найбільш значиму роль у загальному портфелі підприємницькихризиків фірми.
Для досліджуємогоу дипломній роботі золотовалютного сегменту фінансових ринків характернимфінансовим ризиком є ризик угод — це імовірність наявних валютних збитків поконкретних операціях в іноземній валюті та золоті. Ризик угод виникає черезневизначеність вартості золота в валюті угоди в майбутньому.
Нейтралізаціяризиків це застосування одного з методів управління фінансовими ризикамиоперацій на фінансових ринках.
 страхуванняфінансових ризиків;
 диверсифікаціяфінансових ризиків;
 хеджуванняфінансових ризиків на основі похідних цінних паперів.
Для досліджуємого міжнародного ринкузолота основним методом нейтралізації ризиків угод є хеджування фінансовихризиків на основі похідних цінних паперів золотого ринку – стандартних ф’ючерсно-опціоннихугод.
У застосуванні до сегментуфінансового ринку золота, кількісні методи прогнозування курсу золота, авідповідно і ризику угод, підрозділяються на дві групи істотно різних підходів:
технічний аналіз,
фундаментальний аналіз.
Як показав аналіз проведеногодипломного дослідження, обсяг пропозиції на ринку дорогоцінних металівобумовлений стримуванням за рахунок природної рідкісності дорогоцінних металівта неможливості підняти його добуток згідно з ростом цін на ринку. Таким чином,при ажіотажному рості попиту у 2005 – 2007 роках ринок відповідає тількиажіотажним ростом ціни.
Темп росту світових біржових цін надорогоцінні метали різко зростає. Так, якщо у 2005 році (14.12.2005) цінаскладала:
–    520 540доларів за 1 унцію золота;
то станом на 16.01.2008 року ціна назолото у 2008 році складає:
–    888,8 –889,3 доларів за 1 унцію золота;
Таким чином з 2005 року по 25.05.2007року середня ціна за унцію золота зросла на +26,3 %, перевищивши пік цін“нафтової кризи” 1980 року (Ближній Схід). Зростання середньої ціни за унціюзолота за період 2005 рік – 16.01.2008 року становить 67,7%, тобто темп ростуціни на золото у другому півріччі 2007 року подвоївся. При цьому зростання цін2005 – 2008 року на золото також здійснюється на фоні нової “нафтової кризи”(Ірак – Іран), тобто росту цін на барель нафти з рівня 22,0 долара США (2005)до рівня 100 доларів США на початок 2008 року.
В дипломній роботі виконанийкореляційно регресійний аналіз між курсом золота у 2002 –2007 роках та:
–    курсомнафти на світових біржових ринках;
–    індексомДоу Джонса росту промислових гігантів світу.
Результати проведеного дослідженняпідтверджує зв’язок з зовнішніми факторами впливу на ціни та попит на ринкузолота, якими є:
 зміни в політиці розрахунків заенергоносії на Ближньому Східі з переходом накопичення розрахункових доларівСША на золото на фоні політичного конфлікту США в Іраку та Ірані;
зміні в політиці розрахунківтранснаціональних промислових корпорацій, які вводять золото в резерви капіталукорпорацій в умовах нестабільності регулюємих курсів розрахункових валют світу;
перехід на світову розрахунковусистему “компьютерного золота”, тобто повернення через 100 років до системизабезпечення золотом розрахункової комп’ютерної світової валюти (“системазолотого стандарта”).
Проведене в дипломній роботідослідження осереднених графіків середньомісячних курсів золота за 2002 – 2007рік (за 5 років) показує, що у 2002 –2005 роках можна ідентифікувати 1011місячний цикл максимумів курсу та загальний висхідний тренд, але з кінця 2005року на ринку золота діють інші фактори.
У 2005 2006 роках на ринку можнаідентифікувати хвилі 3 – 4 місячної довжини циклу максимумів курсів призагальному “бічному” тренді, тобто ринок золота перейшов в нову фазу свогорозвитку. При цьому, як показують результати спільного аналізу біржевого курсузолота в доларах США, ціна на золото в доларах США почала залежати не тількивід попиту та пропозиції на ринку золота, а і від систематичного падіння курсудолара США до інших основних валют світу. Тобто стрибок цін на золото визванийзростанням систематичного ризику системи міжнародного паперового кредиту,побудованому на паперових доларах США, які все більше не забезпечені іншимиреальними фінансовими та товарними активами.
Дослідження операцій з фізичнимзолотом в АКБ “Приватбанк” та інших комерційних банках України у 2007 –2008роках показало:
–     за другепівріччя 2007 року обсяг щоденних сумарних пропозицій фізичного золота в банкахУкраїни зріс з 350 кг у червні 2007 року до 500 кг у січні 2008 року;
–     АКБ«Приватбанк» на ринку фізичного золота в банківській системі України займаєвирішальний сегмент – з 30% у червні 2007 року (щоденний наявний запас 122 кгзолота) до 50% у січні 2008 року (щоденний наявний запас 250 кг золота).
Сумарно комерційні банки імпортувалидля продажу 19 т золотих зливків у 2006 року та 21,2 т золотих зливків у 2007році. Для порівняння на початку золотого бізнесу у 2001 році було імпортованобанками 3,05 т золотих зливків.
Загальний обсяг фізичного золота вготівковій валюті дослідженого АКБ “Приватбанк” становить не більше 1,5% повартості, тобто операції з золотом на сучасному етапі не є вирішальними дляризиків валютної позиції банку, але зростання обсягів фізичного золота в банкупримушує його розвивати технологію хеджування мінливості курсу золота затехнологіями світового арбітражу. Особливу важливість оцінки та мінімізаціїринкових курсових ризиків на ринку золота в банківській системі Українивизначає новий вид банківських операцій – з “бумажним безготівковим золотом”,тобто грошових депозитів, номінованих в вазі золота на момент відкриттядепозиту та відсотків, що нараховуються також в вазі золота. При цьому дляюридичних осіб виплата “золотих” депозитів в фізичному золоті забороненазаконодавством України, тобто відкриття “золотого депозиту” та його поверненняз відсотками виконується в поточних еквівалентах національної валюти, щоприрівнює ризики операцій з “безготівковим бумажним золотом” до ризиківоперацій з конвертованою валютою.
Практична цінність отриманих вдипломному дослідженні результатів полягає в виявленні основних тенденцій таправил прогнозування цін на ринку дорогоцінних металів, що дозволяєзастосовувати з високою ефективністю ф’ючерсно-опціонний механізм хеджуванняфінансових ризиків на біржовому ринку дорогоцінних металів.
Так, отримані результати свідчать, щона фоні глобалізації світового ринку основним фактором довгострокового впливуна ринку дорогоцінних металів є результати фундаментального аналізу, тобто цінина золото та інші дорогоцінні метали знаходяться в сильному кореляційномузв’язку з цінами на енергоносії, які імпортуються основними промисловимикраїнами світу з районів добичі, та рівнем промислового індексу ДоуДжонса постану діяльності основних корпорацій світу. В той же час короткостроковітенденції ринку для трейдерів добре описуються механізмами технічного аналізуринку дорогоцінних металів, тобто рух цін ринку за 2007 рік описуєтьсякласичним висхідним трендом Доу Джонса з послідовними максимумами (піками) цін,де кожний наступний пік за величиною є більше попереднього, а лінії підтримкита опору є основою для довгострокового прогнозу коридору можливих цін дляф’ючерсної торгівлі та хеджування ризику.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ1.ЗАКОН УКРАЇНИ „Про державне регулювання видобутку, виробництва і використаннядорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними”// від 18 листопада 1997 року N 637/97ВР(Із змінами і доповненнями, внесенимиЗаконами України станом від 3 лютого 2004 року N 1416IV)2. ЗАКОНУКРАЇНИ «Про банки і банківську діяльність» від 7 грудня 2000 року N 2121III //Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України станом від 27 квітня 2007року N 997V Комп’ютерна законодавчо-довідкова система законодавства України“Ліга-закон”, 2007
3. Закон України “Про Національнийбанк України” від 20 травня 1999 року N 679XIV // Із змінами і доповненнями,внесеними Законами України станом на 1 грудня 2005 року N 3163IV Комп’ютерназаконодавчо-довідкова система законодавства України “Ліга-закон”, 2007
4. Закон України “Про цінні папери тафондовий ринок” № 3480IV від 23 лютого 2006 року5. Прозатвердження Інструкції про порядок регулювання діяльності банків в Україні //Постанова Правління Національного банку України від 28 серпня 2001 року N 368 Комп’ютерназаконодавчо-довідкова система законодавства України “Ліга-закон”, 20076. Прометодичні рекомендації щодо організації та функціонування систем ризик-менеджментув банках України // Постанова Правління Національного банку України від02.08.2004 N 361 Комп’ютерна законодавчо-довідкова система законодавстваУкраїни “Ліга-закон”, 2007
7. Положення про порядок таумови торгівлі іноземною валютою // Постанова Правління Національного банкуУкраїни від 10 серпня 2005 року N 281 (Із змінами і доповненнями, внесеними постановоюПравління Національного банку України від 21 серпня 2006 року N 333)8. Правила проведення Торговельної сесії та здійснення окремихоперацій, пов’язаних з купівлею-продажем іноземних валют та банківських металів// Постанова Правління Національного банку України від 10 серпня 2005 р. N 281(Із змінами і доповненнями, внесеними постановою Правління Національного банкуУкраїни від 21 серпня 2006 року N 333)
9. Положення про здійсненняуповноваженими банками операцій з банківськими металами та внесення змін додеяких нормативно-правових актів Національного банку України //ПостановаПравління Національного банку України від 6 серпня 2003 року N 325 (Із змінамиі доповненнями, внесени ми постановами Правління Національного банку Українистаном від 17 листопада 2004 року N 555)
10. Абалов А.Э. Международный рынокдрагоценных металлов: основные принципы функционирования / А.Э. Абалов; С.Петерб. гос.унт экономики и финансов. СПб.: ДНК,2001. 159с
11. Абрамов В. Л. Мировая экономика:Учеб. пособие для студентов и слушателей экон. специальностей / В.Л. Абрамов. М.: Дашков, 2004. 316с.
12. Базовый индекс капитала. Обзор индикаторов мировых фондовых рынков//АлександрКрасоткин [email protected], Наталья Попова mailto:[email protected]
13. Банківські операції: Підручник /За ред. А. М. Мороз. — К.: КНЕУ, друге видання. — 2002. — 476 с.
14.Басов А.И. Роль золота и других драгоценных металлов в составе золотовалютныхрезервов // Финансы и кредит, № 3(117), 2003, стр. 19 24.
15. Беляков А.В. Банковскиериски: проблемы учета, управления и регулирования javascript:__doPostBack(‘_ctl7$lbtSeries’,”) М.:Издательская группа«БДЦПРЕСС», 2003г., 256 стр.
16. Берлач А.І. та ін.Організаційно-правові основи біржової діяльності: Навч. посібник/А.І. Берлач,Н.А. Берлач, Ю. Ілларіонов. К.: Фенікс, 2000. 336 с.
17. Борисов С.М. Мировой рынок золота: Новый этап развития // Деньги икредит, №8, 2004, стр. 32 – 41.
18. Борисов С.М. Мировой рынокзолота: новый этап развития // Деньги и кредит. 2004. N 9. С. 3343.
19. Борисов С.М. Трансформациямирового рынка золота // Деньги и кредит. 2003. N 1. С. 5764.
20.Борисов С.М. Мировой рынок золота (статистические материалы 1971 – 2000 г.г.)// Статистическое приложение к журналу «Деньги и кредит», 2004, 22 с.
21.Борисов С.М. Золото в современном мире. М., Наука, 2006, 247 с.
22. Буренин А.Н. Рынок ценных бумаг и производныхфинансовых инструментов: Учебное пособие — М.: 1 Федеративная КниготорговаяКомпания, 1998. —352 с.
23. Вейсвеллер Р. Арбитраж.Возможности и техника операций на финансовых и товарных рынках. М.: «ЦерихПЭЛ»,1995. 208 с.
24. Вернер Н. Золота лихоманка // Український дiловий тижневик «Контракти», № 20 вiд 14052007
25. Вэйтилингэм Р. Руководство поиспользованию финансовой информации. М.: Финансы и статистика, 1999. 400 с.
26. Гриценко Г. Мировой рынок золота:современные тенденции // www.forextimes.ru/article/a25465.htm, № 09(59), 2004
27. Джеймс К. Ван Хорн, Джон М.Вахович (мл.) «Основы финансового менеджмента». 11е издание – М., СПетербург,Киев: Издательский дом «Вильямс», 2004. – 988 с.
28. Добыча золота в СНГ // ИнформационныйБюллетень МЭРТ РФ, http:// www.megasoft.ru
29. Доугерти, Кристофер. Введение в эконометрику: Учебник/К. Доугерти. 2е изд… М.: ИНФРАМ, 2007. 419 с. (Университетский учебник)
30. Красавина Л.Н., Т.В. Струченкова Международныевалютно-кредитные и финансовые отношения.Учебно-методический комплекс. — М.:Финансовая академия при Правительстве РФ, кафедра «МЭ и МВКО», 2005. — 60 с.
 31. Кузнецов С.Г. Роль золота в сучасній економіці // ВісникКиїівського національного університету, серія «Економіка», № 72, 2004, стор.17– 19.
32. Кулинич О. І. Теорія статистики:Підручник/ О.І. Кулинич, Р.О. Кулинич. 3тє вид., переробл. і допов… К.:Знання, 2006. 294 с. (Вища освіта XXI століття)
33. Ляховский В.С.,Коробейников Д.В., Серебряков П.А. Справочник по управлениюрисками банковской деятельности. М.: Гелиос АРВ,2006г., 575 стр.
34. Мала гірнича енциклопедія: В 3х т./ За ред. В.С. Білецького. — Донецьк: Донбас, 2004.
35.Матюшенко І.Ю. «Основи фінансового менеджменту». – Київ, ЦНЛ, 2003, 219с.
36. Международные валютно-кредитные и финансовые отношения /под редакцией Л.Н.Красавиной – М.: «Финансы и статистика», 2001
37. Мировой рынок золота: принципыфункционирования // А.Комаров, Белорусия, Банкаўскi веснiк, СТУДЗЕНЬ 2007
38. Мировая экономика: Учебник / подредакцией А.С.Булатова – М.: Изд-во«ЮРИСТЪ», 2001
39. Миркин Я.М. Ценные бумаги ифондовый рынок. М., Перспектива, 1995
40. Мертенс А. Інвестиції: Курс посучасній фінансовій теорії. – Київ, Київське інвестиційне агентство, 1997.41.Обзор «Драгоценные металлы 2007» (Маркетинговое исследование) //http://WWW.RESTKO.RU
42. Основы международныхвалютнофинансовых и кредитных отношений: учебник./ Под ред Круглова В.В. –М.: ИНФРАМ, 1998.
43. Платонова И.Н. Международныевалютнокредитные и финансовые отношения: Ч.1 — М.: ФА, 2001.
44.Платонова И.Н. Международные валютно-кредитные и финансовые отношения: учебно-практическоепособие для дистанционного обучения. Ч.2 — М.: Финансовая академия, 2003.
45. Примостка Л.О. Фінансовийменеджмент у банку: Підручник. — 2е вид., доп. і перероб. — К.: КНЕУ. 2004. —468 с.
46. Редхэд К., Хьюс С. Управлениефинансовыми рисками / Пер.с англ. – М.: ИНФРА М, 1996. – 288 с.
47. Рынок ценных бумаг / под ред.В.А. Галанова, А.И. Басова – М.: Финансы и статистика, 1996
48.Рынок драгоценных металлов. Аналитический обзор // Газета «Банкнота», №4 (111) АПРЕЛЬ, 2007,нттр://www.BAKNOTA.ZUBSB.RU
49. Савчук В.П. «Финансовыйменеджмент предприятий: прикладные вопросы с анализом деловых витуаций». –Киев, издательский дом «Максимум», 2001, 592с.
50. Современный рынок золота / под.редВ.И.Букато, М.Х.Лапидуса. — М.: Финансы и статистика, 2004. 51. СвятненкоА. Золоті інвестиції. Коштовні метали торік стали третім за дохідністюфінансовим інструментом українців // «Дзеркало тижня», № 7 (636) 24 лютого — 2березня 2007
52. События 2007 и взгляд наперспективы 2008 года // Аналитический обзор финансовой группы KALITAFINANCE, www.kfforex.ru,2008
53. Состояние и перспективы мировогорынка золота // БИКИ. 2003. N 128129. С. 1719.
54. Сорос Дж. Алхимия финансов. М.:«ИНФРАМ», 1998. 416 с.
55. Стивен Росс, Рендолф Вестернфилд,Бредфорд Дордан «Основы корпоративных финансов». Москва: Лаборатория базовыхзнаний, 2000. 720с.
56. Строгов В.В. Предоставлениефинансовой информации в глобальной сети Internet // Информационное агентство«Финмаркет», 2006
57.Суэтин А.А. Международный рынок золота // Аудитор, №1, 2004 – стр.39 – 44.
58.Тэор Т.Р. Мировая экономика: Пособие для подгот. к экзамену / Т.Р.Тэор. СПб. идр.: Питер, 2002. 218с.
59.УваровК., Куценко О. Методичні рекомендації щодо організації та функціонування системризик-менеджменту в банках України: орієнтир на майбутнє // ВісникНаціонального банку України. – 2005. – № 1. – С. 60–63.
 60. Уманець Т. В. Економічнастатистика. — К.: Знання, 2006. — 429с.
61.Фомичев В. И. Международная торговля: Учеб. для студентов вузов, обучающихся поспециальности «Мировая экономика» / В.И.Фомичев. 2е изд., перераб. идоп. М.: ИнфраМ, 2001. 445с.
62. Характеристика стану та тенденційрозвитку ринку цінних паперів у І кварталі 2006 року // Звіт ДКЦПФР, 2006 рік
63. Ходаківська В.П., Данілов О.Д.Ринок фінансових послуг: Навчальний посібник. – Ірпінь: Академія ДПС України,2001. – 501 с.
64. Шмырёва В.И., Колесников В.И.,Климов А… Ю. Международные валютно-кредитные отношения: Учебник. СПб.: ПИТЕР,2002.
65. Штангрет А.М., Копилюк О.І.Статистика. — Л.: Українська академія друкарства, 2005. — 176с.
66.Шумловский С. Столетие платины. Эволюция ценообразования металлов платиновойгруппы // «Драгоценные металлы и камни» №1, 2007 – Интернетсайт «МеталлыЕвразии»
67. Энг М.В., Лис Ф.А., Мауер Л.Дж.Мировые финансы. М.: «ДеКА», 1998
68. Юджин Бригхем, Луис Гапенски«Финансовый менеджмент» в 2х томах. – СПетербург: СПий университет экономики ифинансов, 1999. – 1024 с.
69.Якимкин В.Н. Финансовый дилинг. Кн.2: Сегментация рынка / В.Якимкин. М.:Гражданка РФ Якимкина В.Г., 2002. 654с.
70. HTTP://WWW.BANK.GOV.UA. – Офіційний сайт Національного банку України
71. HTTP://WWW.UBDM.COM.UA. – Офіційний сайт Української біржі дорогоціннихметалів
72. HTTP://www.gold.primetass.ru –Інтернетсайт «ПРАЙМТАСС ЗОЛОТО» «Вестник золотопромышленника России»
73. HTTP://www.ereport.ru –Інтернетсайт «Мировая экономика» «раздел – Мировой рынок золота»,2007
74. HTTP://www.rbc.ua – Інтернетсайт”Інформаційна агенція РБКУкраїна», 2007
75. HTTP://www.forexua.com –Інтернетсайт «Форекс Україна», 2007
76. HTTP://WWW.PRIVATBANK.DP. UA Офіційнийсайт АКБ “Приватбанк”
77. HTTP://WWW.AUB.COM. UA Офіційнийсайт Асоціації банків України
78. HTTP://WWW.LIGAZAKON.COM.UA Комп’ютерназаконодавчо-довідкова система законодавства України “Лігазакон”, 2007

ДОДАТКИ
Додаток А
Рейтинг банків банківської системи України станом на01.12.2007 року[77]
/>
Додаток Б
Фінансовіхарактеристики АКБ ”Приватбанк” за 2003 – 2005 роки [70]
ТаблицяБ.1
/>

Продовженнятабл.Б.1
/>

ТаблицяБ.2
Звітпро фінансові результати діяльності АКБ “Приватбанк”
у2003 – 2005 роках [70]
/>

Продовженнятабл.Б.2
/>

Фінансовіхарактеристики АКБ ”Приватбанк” за 2006 – 2007 роки [70]
ТаблицяБ.3
/>

Продовженнятабл.Б.3
/>

ТаблицяБ.4
Звітпро фінансові результати діяльності АКБ “Приватбанк”
у2006 – 2007 роках [70]
/>

Продовженнятабл.Б.4
/>