–PAGE_BREAK–А тому залежно від методу оцінювання товарів, який застосовується на підприємстві при їх убуванні, собівартість реалізації буде неоднаковою за умови, що (при умові, що, при условии ) убування відбувається (походить) в різні звітні періоди. Відповідно і фінансовий результат від реалізації однакових товарів, але (та) при застосуванні (вживанні) різних методів оцінювання, буде різним.
1) Запаси, які відпускаються, і послуги, які надаються для спеціальних замовлень і проектів, а також запаси, які не замінюють один одного, оцінюються за ідентифікованою собівартістю.
2) Оцінювання за средневзвешенной (собівартістю проводиться по кожною одиницею запасів діленням (поділкою, розподілом, поділом) сумарної вартості залишку (остачі) таких запасів на початок звітного місяця і вартості одержаних (отриманих) в звітному місяці запасів на сумарну кількість запасів на початок звітного місяця і одержаних (отриманих) в звітному місяці запасів.
3) Оцінювання запасів по методу ФІФО базується на припущенні (гадці), що запаси використовуються в тій послідовності, в якій вони поступали (надходили) на підприємство (відображені (відображувати) в бухгалтерському обліку (урахуванні), тобто (цебто) товари, які першими відпускаються на реалізацію, оцінюються за собівартістю перших за часом надходження (вступи) товарів. При цьому вартість залишку (остачі) товарів на кінець звітного місяця визначається за собівартістю останніх за часом надходження (вступи) товарів.
4) Оцінювання товарів по методу ЛІФО базується на припущенні (гадці), що запаси використовуються в послідовності, яка виявляє протилежною їх надходженню (вступу) на підприємство (зарахуванню в бухгалтерському обліку (урахуванні), тобто (цебто) товари, які першими відпускаються на реалізацію, оцінюються за собівартістю останніх за часом отримання (здобуття) запасів.
5) Оцінювання за нормативними витратами полягає в застосуванні (вживанні) норм витрат (затрат) на одиницю продукції (робіт, послуг), які встановлені (установлені) підприємством з урахуванням (з врахуванням) нормальних рівнів використання запасів (товарів), праці, виробничих потужностей і діючих цін. Для забезпечення максимального наближення нормативних витрат (затрат) до фактичних норми витрат (затрат) і ціни повинні регулярно в нормативній базі перевірятися і переглядатися.
При будь-якому способі отримання (здобуття) товарів вони враховуються за первинною вартістю. До складу первинної вартості придбаних (набутих) за оплату товарів залежно від умов договору постачання, способу доставки і т.п. входять такі витрати (затрати):
– сума, яка сплачена або підлягає сплаті (виплаті) постачальникові;
– вартість навантажувально-розвантажувальних робіт;
– витрати (затрати) на транспортування товарів від продавця і їх страхування;
– відсотки (проценти) за кредит, наданий постачальником;
– митний збір, збори;
– непрямі податки (акцизний збір (збирання), ПДВ);
– вартість посередницьких послуг, пов’язаних з купівлею товарів.
Бувають випадки розкрадання товарів шляхом неповного їх оприбутковування під час вступу від постачальників. Про ознаки такого розкрадання можуть свідчити незадоволені (невдоволені) постачальником рекламації (комерційні акти) на «недопостачання» товарів з його боку. Механізм скоєння розкрадання полягає в тому, що під час вступу товару до підприємств оптової торгівлі матеріально відповідальна особа частинку (частку, часточку) товарів, які поступили (вчинили) від постачальника, навмисне (навмисно) не оприбутковує. На вимогу матеріально відповідальної особи, яка хоче замаскувати свої дії, створюється комісія з прийому, яка підтверджує факт недопостачання певної кількості товарів, про що складається комерційний акт (акт приймання).
З метою документування розкрадання товарів слід проаналізувати такі документи:
– договір постачання;
– комерційний акт (акт приймання);
– товарно-транспортну накладну, рахунок-фактура, подорожний) лист;
– рахунок (лічба) — платіжна вимога, виписки банку;
– товарний звіт, товарну книгу;
– звіт про рух тари.
Крім того, у разі потреби проводять інвентаризацію товарів, які поступили (вчинили) від постачальника, і здійснюють відвантаження товарів.
Зіставляються (співставляються) також записи по кредитом рахунку (лічби) 631 «Розрахунки з (із) вітчизняними постачальниками» і по дебетом рахунку (лічби) 281 «Товари на складі».
1.3. Аудит малоцінних і швидкозношуваних предметів
Малоцінні і швидкозношуваних ) предмети (МШП) по новому Плану рахунків (лічби) належать) до класу 2 «Запаси». Малоцінними і швидкозношуваними предметами вважаються (лічаться) предмети, які використовуються впродовж (упродовж) не більше за один рік або нормальний операційний цикл, якщо він триває більше за один рік, зокрема: інструменти, господарський інвентар, спеціальне оснащення, спеціальний одяг і т.п.
По дебету рахунку (лічби) 22 «Малоцінні і швидкозношувані предмети» відображаються (відображуються) по первинною вартістю придбані (набуті) (одержані (отримані) або виготовлені малоцінні і швидкозношувані предмети, по кредиту — по обліковою вартістю відпустка (відпуск) малоцінних і швидкозношуваних) предметів в експлуатацію із (із) списанням на рахунки (лічбу) обліку (урахування) витрат (затрат), а також списання недоліків (нестач) і втрат від псування таких предметів.
З метою забезпечення збереження (зберігання) вказаних предметів в експлуатації може виявляти організований належний контроль за їх рухом. Підприємство покликане вести оперативний облік (урахування) МШП) в кількісному виразі (вираженні). Встановлено (установлено), що при поверненні на склад з (із) експлуатації таких предметів, які придатні для подальшого (дальшого) використання, вони прибуткують по дебету рахунку (лічби) 22 «Малоцінні і швидкозношувані) предмети» і кредитом рахунку (лічби) 71 «Інший операційний дохід (доход)».
Перевірка МШП) здійснюється по видах предметів по однорідними групами відповідно (відповідно до) встановленому (установленому) їх аналітичному обліку (урахуванню).
Положенням (становищем) (стандартом) бухгалтерського обліку (урахування) «Запаси» передбачається (припускається), що вартість МШП), переданих в експлуатацію, виключається з (із) складу активів (списується з балансу) з (із) подальшою (дальшою) організацією оперативного кількісного обліку (урахування) таких предметів по місцями експлуатації і відповідальними особами впродовж (упродовж) терміну їх фактичного використання.
На МШП), що виявляє у складі запасів, не нараховується знос, а вартість переданих в експлуатацію МШП) виключається з (із) складу активів, тобто (цебто) списується з балансу у (в, біля) витрати (затрати). Для посилення контролю за збереженням (зберіганням) МШП (вони підлягають маркировці (фарбою (барвою), клеймуванням), прикріпленням жетонів). Якщо термін корисної експлуатації МШП) перевищує один рік, то їх включають до складу необоротних (незворотних, безповоротних) активів, і вони підлягають амортизації.
Якщо термін експлуатації МШП) не перевищує року, їх списують на зменшення нерозподіленого прибутку.
Визначення зносу дорогоцінних (коштовних) швидкозношуваних ) предметів здійснюється по такими методами:
– на основі термінів використання в місяцях;
– з (із) участю в об’ємах (обсягах) діяльності;
– відрахуванням 50 % вартості при передачі з складу в експлуатацію і 50 % за ціною можливого використання;
– 100 % вартості унаслідок (внаслідок) передачі з складу в експлуатацію. На підприємстві аудитор знайомиться (ознайомлюється) з (із) організацією і оформленням матеріальної відповідальності за МШП).
Крім того, він вивчає інвентарні книги (відомості), прибуткові документи, записи в регістрах (реєстрах) аналітичного обліку (урахування).
Результати інвентаризації МШП) (недолік (нестача) або надлишки) встановлюють за матеріалами інвентаризації шляхом складання порівняльного відомості.
Аудитор перевіряє повноту і своєчасність оприбутковування МШП), обґрунтованість списання і правильність нарахування зносу по вищезгаданих методах. Особливому контролю підлягають предмети, списані як непридатні. При цьому встановлюють причини, час їх придбання (надбання), вивчають документи на їх здачу в утиль (брухт) (лом) або на знищення.
Суцільній перевірці підлягають акти на списання предметів і їх затвердження керівництвом підприємства.
ІІ. Організаційно-економічна характеристика ВАТ «Якимівський АГРОС»
2.1. Організаційно-правова характеристика ВАТ «Якимівський АГРОС»
ВАТ “Якимівський АГРОС” знаходиться на півдні с.м.т. Якимівка, Запорізької області, на відстані 2 кілометрів від житлового сектору. Відстань до траси Москва — Сімферополь становить 0,7 км, до Якимівської нафтобази — 3,4 км. ВАТ “Якимівський АГРОС” має власні під’їзні залізничні шляхи, так як ВАТ “Якимівський АГРОС” веде торгівлю мінеральними добривами і отримує добрива залізничним транспортом. ВАТ “Якимівський АГРОС” є єдиним в Якимівському районі постачальником мінеральних добрив, а саме аміачної селітри, нітроамофоски та ін.
На території ВАТ “Якимівський АГРОС” знаходиться головний будинок адміністрації, в якому розміщується бухгалтерія, кабінет голови правління, зала проведення зборів акціонерів, їдальня з кухнею і інші відділення санітарно-господарського призначення; капітальний зимній склад для зберігання зерна, насіння і мінеральних добрив; залізний літній склад для зберігання насіння, зерна і мінеральних хімікатів, у який проходить залізничний шлях; автомайстерні; автогаражі; і інші господарські пристройки.
Після розпаювання земель колгоспу ім. Ватутіна ВАТ “Якимівський АГРОС” взяв в оренду паї селян на 7 років починаючи з квітня 2000 року. Землі ВАТ “Якимівський АГРОС” знаходяться у с. Радивонівка, які становлять 1272,07 га. Розміщення підприємства сприятливе для ведення господарської діяльності: поля розташовані на відстані двох кілометрів, Якимівський елеватор знаходиться на відстані двох кілометрів. Підприємство має власний ТОК, що значно зменшує витрати на післязбиральну доробку врожаю, який знаходиться безпосередньо біля полів. Попередня доробка врожаю проводиться на току: очищення, сортування, інспектування проводиться на ЗАВі-40. Після попередньої обробки врожаю с/г продукцію відправляють до елеватору або вже безпосередньо до замовника чи покупця.
Відкрите акціонерне товариство «ЯКИМІВСЬКИЙ АГРОС» (далі-АТ) засновано відповідно до рішення регіонального відділення Фонду Державного майна України по Запорізькій області від 29 лютого 1999 р. № 310 шляхом перетворення підприємства «АГРОС» у відкрите акціонерне товариство «ЯКИМІВСЬКИЙ АГРОС».
Юридична адреса: 72500 смт Якимівка Запорізької обл. вул. Леніна, 99
Основною метою діяльності АТ є одержання прибутку на вкладений акціонерами капітал, шляхом здійснення Господарсько-фінансової та іншої діяльності в порядку і на умовах визначених діючим законодавством і цим Статутом, а також забезпечення науково-технічного та соціального розвитку власного виробництва.
Предметом діяльності АТ є:
· видобуток і виготовлення засобів підвищення родючості ґрунту;
· виконання робіт по вивезенню та внесенню в ґрунт органічних та мінеральних добрив, гіпсуванню солончакового ґрунту, обробка сільськогосподарських культур хімічними та біологічними засобами захисту рослин, покращення ґрунту;
· постачання колективним сільськогосподарським підприємствам, фермерським господарствам та іншим товаровиробникам мінеральних добрив, хімічних та біологічних засобів захисту рослин, меліорантів ґрунту, кормових добавок та інших хімічних препаратів для рослинництва і тваринництва;
· здійснення грунтово-хімічних досліджень, а також аналізу якості кормів і продукції рослинництва на присутність нітратів, радіонуклідів, важких металів і пестицидів;
· оптова і роздрібна торгівля продукцією виробничо-технічного призначення, та товарами народного споживання;
· організація підприємств по виробництву цих видів продукції, товарів, у тому числі товарів народного споживання, нової техніки і технологій, сільськогосподарської продукції, включаючи переробку;
· закупка, реалізація, заготівля і переробка вторсировини;
· збирання, переробка лому і відходів чорних і кольорових металів, а також торгові операції з ними;
· посередницькі послуги з нерухомим майном;
· торгово-посередницька діяльність;
· виробництво цих видів товарів, на узятих в оренду землях, виробничих потужностях;
· комісійна оптова та роздрібна торгівля товарами, народного споживання запчастинами, лікеро-горілочними виробами, тютюновими виробами, продуктами харчування, харчовими добавками, непродовольчими товарами;
· послуги по обробленню земель;
· землеробство, вирощування насіння;
· послуги в області хімічного захисту рослин;
· вирощування, збір, зберігання та переробка сільськогосподарської продукції;
· подання юридичним і фізичним особам наступних послуг: науково-технічних, сервісних, посередницьких, маркетингових, інформаційних, лізингових, консультаційних, рекламних і представницьких;
· організація прокату предметів особистого користування, побутових товарів, машин і устаткування, транспортних засобів;
· здійснення пасажирських і транспортних перевозок автомобільним транспортом по замовленню населення та юридичним особам в межах країн СНГ;
· закупка у державних, кооперативних, громадських, орендних, змішаних акціонерних, приватних підприємствах, іноземних та інших підприємствах торгівлі або у товаровиробників, а також і у Фізичних осіб і власників продукції сировини, напівфабрикатів, споживчих товарів сільськогосподарського виробництва і сільськогосподарської сировини, а також продовольчих та інших товарів, як за валюту України, так і за валюту іноземну згідно з законодавством;
· оптова та роздрібна торгівля виробами хімічної промисловості, мінеральними добривами та пестицидами;
· закупка та реалізація парфумів;
· створення мережі фірмових магазинів, баз та здійснення оптової, мілко оптової, роздрібної, комерційної і комісійної торгівлі усіма видами продукції і товарів, як за валюту України, так і за іноземну згідно з законодавством;
· закупка та продаж виробів з дорогоцінних металів;
· товарообміни (бартерні) операції та інша діяльність заснована на формах зустрічної торгівлі;
· участь у товарних, товарно-сервісних, фондових біржах нерухомості, в аукціонах;
· здійснення аденської, комісіонерської, консигнаційної, брокерської, посередницької та іншої комерційної діяльності по договорам, контрактам з юридичними та фізичними особами, в т.ч. з іноземцями;
· організація і ведення зовнішньоекономічної діяльності у рамках діючого законодавства;
продолжение
–PAGE_BREAK–· участь в різних громадських і благотворних та інших спеціальних програмах підтримки населення;
· оптова та роздрібна торгівля медикаментами, медичними препаратами в т.ч. препаратами народної медицини з лікарських рослин на натуральній основі;
· оптова закупка та поставка сільськогосподарської продукції в т.ч. зернових та соняшника;
· організація та розвиток спільної господарської діяльності з підприємствами, з юридичними особами (в т.ч. з іноземцями);
· реалізація запчастин до транспортних засобів;
· постачальницько-збутова діяльність сировиною, матеріалами і товарами промислового виробництва, товарообмінні операції з товарами народного споживання і промислового виробництва;
· оптова та роздрібна торгівля меблями, будматеріалами, товарами для дому вітчизняного та імпортного виробництва;
· торгівля нафтою, нафтопродуктами, паливно-змащувальними матеріалами, вугіллям;
· торгівля металопрокатом, виробами з металу, обладнанням;
· надання послуг підприємствам, організаціям населенню по закупівлі, транспортуванні, зберіганні продукції та товарів;
· здійснення будь-яких бартерних операцій з державними, колективними, фермерськими, приватними підприємствами та іншими юридичними особами;
· утворення пунктів прокату, та орендних ділянок.
АТ має самостійний баланс, розрахунковий, валютний та
інші рахунки в банках, товарний знак, який затверджується Правлінням
АТ і реєструється згідно з чинним законодавством, печатку зі своєю
назвою.
Статутний Фонд АТ становить 615190 (шістсот п’ятнадцять тисяч сто дев’яносто) гривень, і який поділено на 2460760 простих іменних акцій номінальною вартістю 0,25 гривень.
Прибуток утворюється з надходжень від господарської діяльності після покриття матеріальних та прирівняних до них витрат і витрат на оплату праці. З економічного прибутку сплачуються передбачені чинним законодавством податки та інші обов’язкові платежі, а також відсотки по кредитах банків. Прибуток, одержаний після зазначених розрахунків, залишається у розпорядженні підприємства, яке визначає напрями його використання за рішенням загальних зборів учасників.
ВАТ «Якимівський АГРОС» здійснює первинний (оперативний) та бухгалтерський облік результатів своєї роботи, складає статистичну інформацію, а також надає відповідно до вимог закону фінансову звітність та статистичну інформацію щодо своєї господарської діяльності, інші дані, визначені законом. Відомості не передбачені законом, підприємство надає органам державної влади, органам місцевого самоврядування, іншим підприємствам, установам, організаціям на договірній основі.
У ВАТ «Якимівський АГРОС» бухгалтерський облік ведеться за журнально – ордерною формою. На підприємстві діє наказ про облікову політику.
Бухгалтерська служба ВАТ «Якимівський АГРОС» складається з однієї особи. На неї покладені обов’язки касира, обліковця, а також головного бухгалтера. На підприємстві не великий обсяг роботи, тому недоцільно утримувати велику бухгалтерську службу.
ВАТ „Якимівський АГРОС” підлягає обов’язковому аудиту, так як в ст.10 Закону „Про аудиторську діяльність” від 22.04.1993р. №3125-ХІІ, прийнятий Верховною Радою України, зазначені відкриті акціонерні товариства.
2.2. Економічна характеристика ВАТ „Якимівський АГРОС”
Земля – це продукт природи і тільки в процесі виробничої діяльності людей вона стає засобом виробництва. Земля при правильному її використанні не зношується і не виходить з виробничого процесу, а навпаки її якість покращується.
Виробниче значення і використання землі різноманітне тому, що ґрунти за своїм призначенням поділяються на сільськогосподарські і несільськогосподарські.
Землі сільськогосподарського призначення – це ділянки землі, які постійно використовуються для сільськогосподарських цілей. До них входять:
· рілля – це ділянки землі, які щорічно використовуються для вирощування сільськогосподарських культур;
· до сінокосів відносять землі, які спеціально відводяться для вирощування сіна;
· пасовища – це ділянки землі покриті травою і призначені для випасу тварин;
· багаторічні насадження – це ділянки землі, зайняті суспільними, культурними посадками плодово-ягідних, технічних і інших насаджень, від яких продукція надходить на протязі декількох років.
До не сільськогосподарських угідь відносять землі покриті лісом, лісополосами, землі під водою, болотами та інші землі, які не використовуються для сільськогосподарських цілей.
Таблиця 2.1. – Склад і структура земельних угідь ВАТ „Якимівський АГРОС”
Угіддя
2004 р.
2005 р.
2006 р.
2006р. в % до 2004р.
Площа, га
Струк-тура, %
Площа, га
Струк-тура, %
Площа, га
Струк-тура, %
Загальна земельна площа
2194,5
100
1446,8
100
1276,27
100
58,2
Всього с/г угідь
2190,3
99,8
1442,6
99,7
1272,07
99,6
58,1
Із них: — рілля
2185,9
99,6
1438,2
99,4
1267,67
99,6
58
– сінокоси
4,4
0,2
4,4
0,3
4,4
0,4
100
Інші землі
4,2
0,2
4,2
0,3
4,2
0,4
100
Аналізуючи таблицю 2.1. можна зробити висновок, що загальна земельна площа 2006 року, порівняно з 2004 роком, зменшилась на 41,8%. Цю зміну можна пояснити так: у 2005 р. був проданий охрімівський філіал ВАТ „Якимівський АГРОС”, тому з ним було передано 747,7 га сільськогосподарських угідь, а у 2006 р. 170,53 га, які були орендовані, було повернено їхнім хазяїнам.
До виробничих основних фондів сільськогосподарського призначення належать засоби, які безпосередньо пов’язані з виробництвом і реалізацією продукції сільського господарства. Згідно з діючою класифікацією їх поділяють на такі групи:
· будівлі
· споруди;
· пристрої;
· машини;
· робоча худоба;
· транспортні засоби;
· інструмент виробничий та господарчий;
· інвентар;
· продуктивна худоба
· багаторічні насадження.
Основні фонди беруть участь у виробництві кількох циклів (років), зберігаючи при цьому свою первісну натуральну форму, зношуються поступово і свою вартість переносять на вироблену продукцію частинами, у розмірі щорічного вартісного зносу (амортизації).
Узагальнюючим показником ефективності використання основних засобів є фондовіддача – виробництво валової продукції сільського господарства у розрахунку на 100 грн. основних виробничих фондів сільськогосподарського призначення.
Оберненим показником фондовіддачі є фондомісткість – вартість основних виробничих засобів сільськогосподарського призначення у розрахунку на 100 грн. валової продукції.
Під фондоозброєністю праці розуміють розмір основних виробничих засобів сільськогосподарського призначення з розрахунку на одного середньорічного працівника, зайнятого сільськогосподарському виробництві.
Табл. 2.2. – Забезпеченість основними фондами та ефективність їх використання
Показники
2004 р.
2005 р.
2006 р.
Звітний рік до базисного, %
Основні вир. фонди, т. грн.
1042,0
1025,0
1017,7
97,7
Вартість вал. прод., т. грн.
1080,8
445,7
280,1
25,9
Прибуток, тис. грн.
208,9
14,3
-327,6
—
Фондозабезпеченність, грн.
0,48
0,71
0,8
166,6
Фондоозброєність, грн.
31,58
33,06
36,35
115,1
Фондовіддача, грн.
1,037
0,435
0,28
27
Фондомісткість, грн.
0,964
2,3
3,63
37,6
Норма прибутку, %
20
1,4
-32,2
—
З таблиці 2.2. бачимо, що основні виробничі фонди зменшились порівняно з базисним роком на 2,3%; вартість валової продукції зменшилась на 74,1%; отримано збиток у розмірі 327,6 тис. грн.; фондозабезпеченність збільшилась на 66,6%; фондоозброєність теж збільшилась на 15,1%; фондовіддача зменшилась на 73%; фондомісткість зменшилась на 62,4%; норма прибутку теж зменшилась.
Таблиця 2.3. – Забезпеченість і ефективність використання оборотних фондів
Показники
2004 р.
2005 р.
2006 р.
Звітний рік до базисного, %
Оборотні фонди, тис. грн.
726,6
750,3
801,0
110,2
Виручка від реаліз., т. грн.
743,6
532,5
383,9
51,6
Припадає оборотних фондів на 1 грн. основних, грн
0,697
0,732
0,787
112,9
Коефіцієнт оборотності
1,02
0,71
0,48
47,1
Тривалість обороту, днів
358
514
750
209,5
Аналізуючи таблицю 2.3., можна зробити висновок, що оборотні фонди збільшились на 10,2%, виручка від реалізації теж зменшилась на 48,4%, виходячи з цього коефіцієнт оборотності зменшився на 52,9%, тривалість одного обороту збільшилась у 2 рази.
Трудові ресурси – це частина населення, яка має сукупність фізичних, духовних і розумових здібностей, що дають змогу їй працювати. Забезпечення господарства трудовими ресурсами залишається актуальним питанням. Завжди існує потреба у забезпечені господарства працівниками відповідної кваліфікації і розряду, які є професійними у своїй сфері діяльності.
Таблиця 2.4. – Забезпеченість ВАТ „Якимівський АГРОС” робочою силою і рівень її використання
Показники
2004 р.
2005 р.
2006 р.
2006р. в % до 2004р.
Середньорічна чисельність працівників, чол.
33
31
28
84,9
Кількість працездатних, чол.
33
31
28
84,9
Затрати праці, тис. люд.-год.
60,1
58,4
42,6
70,9
Відпрацьовано люд.-год. на одного середньорічного працівника
1821,2
1883,9
1521,4
83,5
Коефіцієнт використання річного фонду робочого часу
0,84
0,82
0,6
71,4
Припадає на одного працездатного:
—
—
—
—
— сільськогосподарських угідь, га
66,37
46,54
45,43
68,4
— ріллі, га
66,24
46,39
45,27
68,3
З таблиці 2.4. видно, що затрати праці зменшились на 29,1%, це зумовлено зменшенням кількості працівників на 15,1% або на 3 чоловіка. Середні затрати праці на одного працівника зменшились на 26,5%, при цьому коефіцієнт використання річного фонду зменшився на 28,6%.
Спеціалізація сільськогосподарського підприємства – це зосередження матеріальних, грошових і трудових ресурсів на виробництво окремих видів продукції, для яких існують найбільш сприятливі умови. Структура товарної продукції відображає спеціалізацію підприємства, яка відображається за допомогою табличної форми (таблиця 2.5.). Структура товарної продукції визначається, як процентне співвідношення вартості продукції окремих культур і галузей до загальній сумі вартості товарної продукції по господарству, яке приймається за 100%. Місце культур і галузей в загальній сумі вартості визначається їх питомою вагою в структурі вартості товарної продукції. Приймається, що господарство спеціалізується на виробництві даної культури, якщо вона в структурі товарної продукції займає 20% і більше. Додатково вказується як розвинуті галузі продукція яких займає 15 – 20%.
Визначити рівень спеціалізації сільськогосподарського підприємства можна за формулою коефіцієнта спеціалізації:
КС = 100 / ∑Р(2і-1) [2.1]
де: КС – коефіцієнт спеціалізації;
і – порядковий номер виду товарної продукції в ранжованому ряді за їх питомою вагою починаючи з більшого;
Р – питома вага кожної галузі в структурі товарної продукції.
При коефіцієнті спеціалізації до 0,2 підприємство має низький рівень спеціалізації, від 0,2 до 0,4 – середній, від 0,4 до 0,6 – високий, а більше 0,6 – дуже високий.
Таблиця 2.5. – Склад і структура товарної продукції ВАТ „Якимівський АГРОС”
Види продукції, галузі
Вартість товарної продукції, т. грн.
Р, %
і
2і-1
Р(2і-1)
2004 р.
2005 р.
2006 р.
В сер. за 3 роки
Зернові культури
735,6
350
76,4
387,3
65,1
1
1
65,1
Соняшник
150,3
280,4
—
143,6
24,1
2
3
72,3
Гірчиця
—
—
193,5
64,5
10,8
3
5
54
Разом по росл.
885,9
630,4
269,9
595,4
100
Х
Х
191,4
Разом по господ.
885,9
630,4
269,9
595,4
100
Х
Х
191,4
КС = 100/191,4 = 0,52
Отже, як видно з розрахунку ВАТ „Якимівський АГРОС” має високий рівень спеціалізації. Як видно із структури товарної продукції господарство спеціалізується на виробництві продукції рослинництва, а саме на виробництві зернових культур і з розвинутим виробництвом соняшнику.
Рентабельність – один із найважливіших показників виробничо-економічної ефективності виробництва на підприємствах. Вона характеризує прибутковість, дохід за визначений період часу. Вона відображає можливості за рахунок виручки від реалізації продукції відшкодовувати витрати виробництва і отримувати частину чистого доходу в формі прибутку, використаного для розширення виробництва, утворення фондів економічного стимулювання.
Показник рентабельності реалізованої продукції визначається як відношення прибутку від реалізації продукції до повної собівартості.
Таблиця 2.6. – Економічна ефективність сільськогосподарського виробництва в ВАТ „Якимівський АГРОС”
Показники
2004 р.
2005 р.
2006 р.
2006р. в % до 2004р.
Вартість вал. прод. в, т. грн.
1080,8
445,7
280,1
25,9
– на 1 га с/г угідь, грн.
493,4
309
220,2
44,6
– на одного сер.-річ. працівника, грн.
32751,5
14377,4
10003,6
30,8
– на 1 грн. виробничих витрат, грн.
2,63
1,04
0,43
16,3
– на 1 грн. основних вир. фондів, грн.
1,04
0,43
0,28
26,9
Валовий доход, тис грн.
619,7
443,8
319,9
51,6
– на 1 га с/г угідь, грн.
282,9
307,6
251,5
89,9
– на одного сер.-річ. працівника, грн.
186778
14316
11425
60,8
Прибуток, тис. грн.
208,9
14,3
-327,6
—
– на 1 га с/г угідь, грн.
95,4
9,9
-257,5
—
– на одного сер.-річ. працівника, грн.
6330
461
-11700
—
Собівартість реалізованої прод. тис. грн.
534,7
600,7
206,7
38,6
Рівень рентабельності, %
39,1
2,3
-158,5
—
продолжение
–PAGE_BREAK–