Зміст
Вступ
Розділ 1. Спостереження за змінами в природі та його види
1.1 Суть спостереження
1.2 Види спостережень
Розділ 2. Методика проведення спостережень на уроках курсу «Я і Україна»
2.1 Спостереження як метод навчання природознавства
2.2 Використання спостережень за природою в 1-4 класах
Висновки
Список використаної літератури
Вступ
Пізнання навколишнього світу розпочинається знакопичення чуттєвого досвіду, фактичного матеріалу, який осмислюється з метоюзасвоєння системи знань, адекватної навколишній природі з її зв’язками ізалежностями.
Відсутність запасу конкретно-образних уявленьу молодших школярів призводить до формального засвоєння знань. Дітям важкоуявити предмет або явище, якщо вони не бачили цих об’єктів або їх зображень. Одниміз методів забезпечення наочно-чуттєвої основи засвоєння є спостереження.
Спостереження — це цілеспрямоване, планомірнесприймання об’єктів навколишньої дійсності, яке підпорядкованеконкретно-визначеним цілям й вимагає вольових зусиль. Учень не просто повиненслухати, а прислухатись, не просто дивитись, а придивлятись, всебічнорозглядати об’єкт, щоб створити необхідне уявлення про нього.
Мета роботи — дослідити методику проведенняспостережень на уроках природознавства в початковій школі.
Предмет роботи — проведення спостережень змолодшими школярами.
Об’єкт роботи — спостереження за природою в 1-4класах.
Завдання:
аналіз проблеми на теоретичному рівні;
дослідження методичної бази проведенняспостережень;
характеристика методики в 1-4 класах.
В 1 розділі роботи ми охарактеризуємо:
суть спостереження;
структуру спостережень;
класифікацію спостережень.
В 2 розділі роботи:
розглянемо спостереження як метод навчанняприродознавства;
узагальнимо методику проведення спостережень впочатковій школі.
Розділ 1. Спостереження за змінами вприроді та його види1.1 Суть спостереження
Спостереження — це суб’єктивна діяльність,оволодіння якою призводить до формування уміння спостерігати. З цим умінням пов’язанийрозвиток такої якості особистості, як спостережливість. Спостережливість — цепрагнення і уміння найповніше помічати особливості предметів і явищ, у томучислі й такі деталі, які здаються зовні недостатньо помітні і на перший поглядмалоістотні, уміння помічати незначні відмінності, зміни в предметах і явищах. Спостережливість- важлива риса особистості. Вона впливає на структуру і зміст інших психічнихпроцесів, оскільки спостережлива дитина більше сприймає, глибше мислить ірозуміє. Це полегшує засвоєння знань та умінь, забезпечує кращі результати внавчанні, позитивні емоції, розвиває пізнавальні інтереси, впливає на поведінку.Важливість і необхідність спостережень молодших школярів у процесі вивченняприродознавства незаперечна.
У процесі навчання спостереження виступаєодним із методів його організації. З позиції розуміння методу навчання якдидактичної категорії спостереження є способом організації взаємозв’язаноїдіяльності учителя й учнів і полягає у тому, що вчитель організовує, стимулює,здійснює поточний контроль, аналізує, коригує й оцінює цілеспрямоване,планомірне сприймання учнями об’єктів природи.
Зміст діяльності вчителя під час використанняцього методу зумовлюється, по-перше, об’єктивною сутністю спостереження (пізнавальноюдіяльністю суб’єкта), його структурою, змістом її компонентів тазакономірностями реалізацій; по-друге, віковими особливостями психічногорозвитку молодших школярів; по-третє, наявністю опорних знань, умінь, навичокта життєвого досвіду учнів.
У структурі спостереження виділяються такікомпоненти:
1. Цілі спостереження.
У цілях чітко визначається об’єкт, за яким вестиметьсяспостереження, і його результат.
Цілі, визначені вчителем, повинні бутисприйняті й усвідомлені учнями. Усвідомленню цілей сприяє розкриття змістуосновних термінів, за допомогою яких ціль формулюється, конкретизація об’єктіві результатів спостережень. Наприклад, на уроці-екскурсії учням пропонуєтьсязавдання:
1) поспостерігати за кольором неба восени;
2) поспостерігати за особливостями поведінкиперелітних птахів восени і т. ін.
У першому завданні об’єктом спостережень єнебо, а результатом — уявлення про колір неба восени. І об’єкт, і результат єконкретними, вони позначені зрозумілими термінами. У другому — об’єктом єперелітні птахи. Це узагальнений образ, оскільки терміном «перелітні птахи»позначається група птахів, які відлітають на зиму в теплі краї. Отже, щоб дітирозпочали спостереження, необхідно насамперед конкретизувати об’єкт, знайти вприроді ті предмети, які йому відповідають. З цією метою актуалізується змістпоняття «перелітні птахи» та уміння розпізнавати цих птахів у природі.Результатом спостереження буде уявлення про особливості поведінки перелітнихптахів восени. Який його зміст? У 3 класі уявлення про поведінку перелітнихптахів восени включає такі ознаки: спів птахів восени, місця літання, характерлітання (поодиноко чи зграями). Саме у визначенні цих ознак чи їх актуалізаціїполягає конкретизація мети спостереження.
Робота, що спрямована на осмислення цілейспостережень, є обов’язковою і пояснюється такими причинами:
а) діти мають різний рівень засвоєння опорнихзнань, умінь;
б) сприймання носить вибірковий характер, ібез усвідомлених, конкретних цілей кожний учень буде сприймати і виділяти в предметахте, що його зацікавить і має для нього певне значення;
в) кожний об’єкт має різні ознаки,властивості, частини, зв’язки і може сприйматися з різних боків та різних точокзору.
Потрібно підкреслити, що у практичнійдіяльності не завжди організовується робота, спрямована на осмислення учнями об’єктаі цілей (результатів) спостережень. Діти не знають, за чим (або ким) конкретноспостерігати, що саме треба сприйняти, який результат отримати під часспостережень. Тому в них відсутній інтерес до цього виду діяльності. У багатьохучнів у зошитах з природознавства залишається невиконана робота дляспостережень.
Крім того, завдання для спостережень частоформулюються неправильно за змістом. Наприклад, на уроках можна чути завданнятакого типу: поспостерігати, які зміни відбулися з деревами навесні. Об’єктомспостереження у цьому випадку є дерева, а результатом — зміни з деревами, щовідбулися восени. Що означає термін зміни? Як можна сприйняти зміни конкретногооб’єкта? Безпосередньо сприймаються ознаки, які дають можливість засвоїтиуявлення про вигляд дерева навесні. А встановлення змін, які відбулися з нимнавесні, здійснюється шляхом порівняння зовнішнього вигляду дерева у цю поруроку з виглядом, наприклад, взимку.
Отже, в завданні повинна чітко формулюватисяціль, оскільки вона є не тільки результатом безпосереднього сприймання, а йконкретно-образного мислення. Знання, одержані у процесі спостереження, надалістають основою для роботи логічного мислення, зокрема встановлення суті,закономірностей, взаємозв’язків і залежностей, складних узагальнень,систематизації.
Спостереження учня вимагає значних вольовихзусиль для зосередження уваги на заданому об’єктові. Тому особливе значення маємотивація цього виду діяльності. Згадаємо, що одним із сильних мотивів длямолодших школярів є пізнавальний інтерес. Його можуть викликати об’єктиспостережень; зміни, що відбуваються з ними; причини цих змін; усвідомленнявагомості результатів спостережень особисто для дитини і для виконаннянаступних завдань, засвоєння нових знань, способів діяльності тощо.
2. План спостереження.
План складається на основі тих конкретнихзадач, які послідовно розв’язуються в процесі спостереження. План забезпечуєпослідовність діяльності учнів, уникнення стихійності та різних випадковостей. Складанняплану залежить від рівня усвідомлення результату спостереження. Звернемося донаведених прикладів. Спостереження за кольором неба не потребує плану, а заповедінкою птахів він необхідний. План складається вчителем разом з учнями:
Пригадайте, за чим необхідно спостерігати, щобвиявити особливості поведінки перелітних птахів восени?
У якій послідовності необхідно вестиспостереження? Для цього слід скласти план. Це означає, що треба визначити: зачим спочатку вести спостереження, далі, після цього…
Отже, спочатку треба послухати, чи співаютьптахи і як вони співають. Далі простежити, куди і де вони літають. Після цьогопростежити, як вони літають (поодиноко чи збираються в зграї).
3. Безпосереднє цілеспрямоване сприйманняпредметів і явищ природи.
Під час спостереження сприймання виступає яксамостійна діяльність. Тому ефективність організації та управлінняспостереженням дітей залежить від урахування вчителем особливостей цієїпізнавальної діяльності та умов її здійснення.
Сприймання відбувається на основі опорнихзнань про предмет або явище, за якими ведеться спостереження. Актуалізація їхрозпочинається під час постановки мети та планування. Крім того, дітямповідомляється додаткова інформація про об’єкт (значення, використання, умовиіснування і т.ін.), яка розширює їхні знання, викликає позитивні емоції абозумовлює створення проблемної ситуації.
Велике значення для спостережень, особливосистематичних, довготривалих, має вибір конкретних об’єктів. Вони повинні бутизнайомі школярам, цікавими й доступними для сприймання. Якщо це рослини своєїмісцевості, то вибирають ті, які гарно квітнуть, дають плоди, використовуютьсялюдиною в різних цілях, мають красивий вигляд крони, ростуть у такому місці, деїх можна бачити здалеку і підійти до них близько. Важче зробити вибір середтварин (птахів, звірів, комах та ін), потрібно, щоб учитель сам добре знавфауну своєї місцевості: тварин, які живуть тут, місця, в яких вони найчастішезустрічаються.
Сприймання розпочинається з організаціїрозгляду об’єкта в цілому, щоб у дітей склалося цілісне уявлення про нього. Даліорганізовується детальний розгляд тих його частин, які передбачені цілямиспостереження. Він неможливий без відчуття різних ознак, властивостей предметачи явища з допомогою аналізаторів. А це вимагає від дітей оволодіння уміннямикористуватися своїми органами чуття, тобто уміннями бачити, відчувати, чути. Крімтого, щоб назвати ознаки, якості, властивості об’єкта, необхідні знаннякольорів, звуків, видів форм та ін., тобто сенсорних еталонів. Уміннярозпізнавати різні ознаки формується як під час спостережень, так і призастосуванні інших методів засвоєння предметного змісту.
Зіставлення цілого і частин у процесіспостереження дозволяє дітям, по-перше, свідомо уникати випадкових ознак підчас сприймання. Наприклад, ведеться спостереження за деревом, але учнізвертають увагу, що на ньому є гніздо птаха. У цьому випадку вчитель повиненактуалізувати знання дітей про зовнішню будову дерева: «Які органи маєдерево? Не забувайте, у якій послідовності їх треба називати. (Корінь, стовбур(стебло), листя, квітки, плоди з насінням). Чи гніздо птаха, що на дереві, єйого частиною? Отже, потрібно спостерігати й називати тільки ознаки дерева».По-друге, усвідомлювати сприйняті ознаки у контексті цілого образу (неперелічувати їх безвідносно), виділяти в об’єкті основні, важливі, істотніознаки, узагальнювати їх.
4. Висновки спостережень.
Зміст висновку і механізм розумової діяльностідітей під час його формулювання визначається об’єктом і цілями спостереження. Розрізняютькілька варіантів висновків, зокрема якщо:
а) спостереження ведеться за конкретним об’єктом.Сприймається окрема ознака, властивість. У висновку такого спостереженнявідображається усвідомлена належність частини до цілого. Пригадаємо приклад спостереженняза кольором неба восени. У цьому випадку висновок матиме такий зміст: восенинебо сірого кольору;
б) спостереження ведеться за конкретним об’єктом.Сприймається сукупність ознак, які його характеризують. У висновкувідображається зміст одного уявлення про цей об’єкт (зміст відповідає цілі). Щобйого сформулювати, необхідно проаналізувати сприйняті ознаки, серед якихвиділити випадкові і властиві йому. Перші пропускають, а другі складаютьопис-визначення об’єкта. Наприклад, другокласники спостерігають за зовнішнімвиглядом берези навесні. Висновок за спостереженнями: береза має білу кору зчорними плямами, високий і тонкий стовбур (стебло), квіти її зібрані в «сережки»;
в) спостереження ведеться за групою предметівабо явищ. Результатом є загальне уявлення, в якому відображені ознаки, властивіцій групі об’єктів.
Щоб зробити висновок за спостереженнямивідносно групи об’єктів, спочатку ведуться спостереження за окремим об’єктомцієї групи. У кожному з них сприймаються ознаки, передбачені цілями спостереження.Далі об’єкти порівнюються і визначаються подібні ознаки. Вони і складають зміствисновку. Пригадаємо наведений приклад про спостереження за поведінкоюперелітних птахів восени. Актуалізовано опорні знання: «перелітні птахи»,«поведінка птахів». Чітко визначені об’єкт і результат спостереження.Після спостережень за конкретними перелітними птахами своєї місцевості: ластівками,шпаками та ін., зокрема за їхньою поведінкою, діти під керівництвом учителяспочатку роблять висновок про поведінку кожного виду птахів. Потім порівнюютьїх, виділяють характерні ознаки поведінки перелітних птахів восени. Висновокстосується всієї групи об’єктів, які називаються одним терміном — «перелітніптахи». Щоб діти глибоко усвідомили його, він робиться поетапно:
а) ластівки, шпаки восени не співають, вонипоодиноко не літають на городи, поля, луки, а збираються зграями;
б) ластівки і шпаки — це перелітні птахи. Отже,можна сказати, що перелітні птахи восени не співають… і т. ін.
Для створення у свідомості дітей правильногообразу предмета чи явища і його запам’ятовування використовуються спеціальніприйоми. Вони допомагають затримувати увагу учнів на об’єкті, перевіряти йкоригувати їхні знання та уміння. Наприклад, після розгляду предмета дітямпропонується заплющити очі, уявити та розповісти про нього. Якщо допускаютьсяпомилки, організовується повторне сприймання, але тих частин образу, якінечіткі, розпливчасті.
Ефективним прийомом для організації запам’ятовуванняобразу сприйнятих об’єктів є розфарбовування чорно-білих малюнків у зошиті зприродознавства. Також практикується виконання малюнків по пам’яті. Вонималюються переважно вдома, а використовуються на відповідних уроках. Ефективнимприйомом є імітація звуків, рухів предметів і явищ природи. Використання йогоможе відбуватися в ігровій формі: одні учні зображають, а інші відгадують. Такожза наслідками спостережень складаються оповідання.
Такі типи завдань примушують дітейпридивлятися, прислухатися до природи, бачити такі деталі, які в іншихситуаціях проходять повз їхню увагу.
Метод спостереження — це спосіб взаємозв’язаноїдіяльності учителя (управління) та учня (учіння). Як будь-яка діяльність, вонамає різні характеристики. За певними ознаками спостереження розподіляються нарізні групи.
1.2 Види спостережень
Спостереження за змінами в природі упочатковій школі мають свою класифікацію. Розглянемо класифікацію спостереженьза наступними ознаками:
за тривалістю виконання;
за формою організації діяльності учнів;
за часом проведення;
за рівнем пізнавальної самостійності.
За тривалістю проведення спостереження буваютькороткочасними і довготривалими. Короткочасні спостереження потребуютьнезначного відрізку часу на уроці або вдома при виконанні домашніх завдань. Метоюцього виду є сприймання ознак, властивостей конкретних об’єктів. Наприклад, науроці за темою «Вода, кругообіг води у природі» (3 клас) учніспостерігають за властивостями води.
Довготривалі спостереження провадяться впозаурочні години. Об’єктом їх виступають процеси, явища, події, якірозвиваються, змінюються протягом певного часу. Ознаки, які характеризуютьтакий об’єкт, проявляються в різні періоди (або через деякий час) його розвитку.До цієї групи належать спостереження за умовами життя рослин; за впливом різнихумов існування на ріст і розвиток рослин; змінами, які відбуваються зконкретними об’єктами природи протягом різних пір року.
За формою організації діяльності учнівспостереження класифікуються на фронтальні, групові, індивідуальні. Фронтальніспостереження здійснюються усім класом за однаковим завданням під безпосереднімкерівництвом учителя. У процесі бесіди діти осмислюють і конкретизують об’єктиі цілі спостережень, актуалізують опорні знання та уміння, визначають задачі іскладають план.
Кожна задача перед розв’язанням повторюєтьсявчителем або учнем («За чим будете спостерігати?.. Далі простежте за…»та ін). Це зорієнтовує дітей на систематичне зіставлення проміжних результатівз кінцевими цілями спостереження. Обговорення етапів і наслідків дозволяє учителевіздійснювати поточний контроль за спостереженням і його коригувати.
Крім того, словесне вираження результатівсприймання вголос одним учнем, а про себе — іншими дозволяє кожній дитиніусвідомити зміст, порівняти власний результат з результатами однокласників, припотребі придивитись, прислухатись, звернути увагу на окремі деталі. Загальнийвисновок за такими спостереженнями формулюється учителем (якщо складний) іповторюється учнями або робиться школярами самостійно.
Групові спостереження. Завдання виконуютьсягрупами по 2-4 учні. Групи можуть складатися з учнів з однаковим («сильні»,«середні», «слабкі») і різним рівнями підготовки. Такігрупи не стабільні. Склад їх рухомий і визначається «зоною актуальногорозвитку» дітей на кожному конкретному етапі навчання. Обов’язковим пристворенні групи є врахування інтересів учнів та їх взаємин.
Залежно від навчальної ситуації, дидактичноїцілі використання методу спостереження у процесі навчання можливе застосуваннярізних варіантів методики організації групових спостережень.
1. У групах діти з однаковою підготовкою (групигомогенні). Завдання за змістом однакові для всіх груп. Підготовка добезпосереднього сприймання здійснюється фронтально. Далі діти ведутьспостереження групами, коментують і обговорюють їх разом. Учитель контролює всігрупи, але значну увагу приділяє слабшим учням. Загальний висновок робитьсяфронтально.
2. Групи, гомогенні за складом. Завдання длягруп різні за змістом. Така робота доцільна на підсумковому уроці, коли дітиволодіють теоретичними знаннями, а деякі спостереження вони вже проводили вході засвоєння окремих тем розділу. Дидактична ціль цих спостережень — конкретизуватитеоретичні знання, уточнити сформовані уявлення і розширити. Рівеньсамостійності дітей у такій ситуації зростає, тому вчитель диференціює завданнячерез зміст і міру своєї допомоги. Наприклад, для слабших учнів вибираютьсяпростіші об’єкти спостережень, конкретні предмети і явища, пропонуєтьсядетальний план спостережень, здійснюється безпосередній контроль.
Наслідки спостережень кожної групиобговорюються фронтально. Діти роблять висновки, показують свої об’єктиспостережень, коментують етапи спостережень, їх послідовність.
3. Групи, гетерогенні за складом. До нихвходять учні з різною підготовкою. Методика організації може бути подібною допопередніх варіантів. Різниця у тому, що «сильні» учні допомагаютьслабшим.
Індивідуальні спостереження виконуються кожнимучнем самостійно. В основному вони ведуться під час виконання домашньої роботи.В індивідуальних завданнях найповніше враховуються індивідуальні особливості,рівень розвитку і підготовки, пізнавальні інтереси школярів, що досягаютьсярізними шляхами. Наприклад, може бути однакова ціль, але об’єкт спостереженнявибирається кожною дитиною самостійно. Або завдання однакове за змістом, а мірадопомоги учням різна тощо.
У процесі навчання спостереження за часом їхпроведення розподіляються на випереджувальні, опорні та розширювальні. Випереджувальніспостереження провадяться ще до засвоєння нових знань. їхні результати счуттєвою основою формування уявлень у наступних темах. Цей вид спостереженьзастосовується до тих об’єктів, які неможливо сприймати безпосередньо на уроці,або вони вимагають тривалого часу. Наприклад, спостереження за формами земноїповерхні (4 клас), за станом різних груп рослин у ту чи іншу пору року (3 клас),за умовами проростання насіння (3 клас). Випереджувальні спостереження ведутьсяучнями в позаурочний час з учителем чи самостійно. Вони виступають основнимметодом на вступному уроці-екскурсії до певного розділу.
Опорні спостереження організовуються вчителему процесі засвоєння нових знань (уявлень, понять, встановлення залежностей,способів діяльності і т.ін.). Фронтальна форма організації діяльності школярівє домінуюча в процесі їх здійснення.
Розширювальні спостереження застосовуютьсяпісля засвоєння теоретичних знань. Вони потрібні для конкретизації, розширенняі поглиблення сформованих елементів змісту. Слід наголосити, що такіспостереження носять дедуктивний характер, тобто спочатку актуалізуютьсятеоретичні положення, а потім здійснюються спостереження з метою засвоєнняемпіричних знань, які його пояснюють, деталізують, конкретизують, доводятьправильність. Цей вид використовується на підсумкових уроках-екскурсіях, удомашніх роботах і може здійснюватися індивідуально, групами і фронтально.
За характером пізнавальної діяльностіспостереження бувають репродуктивними і творчими.
Репродуктивні спостереження спрямовані насприймання та відтворення зовнішніх ознак, властивостей, частин явищ іпредметів (форми, кольору, розмірів, відстані знаходження у просторі і т. ін) тазовнішніх зв’язків.
Творчі спостереження є способом розв’язанняпроблеми. Наприклад, у 3 класі дітям пропонується завдання: «Як протягомдня залежить температура повітря від висоти Сонця над небосхилом? (Як протягомдня впливає висота Сонця над небосхилом на температуру повітря?)» Такезапитання є для учнів проблемою. Вони не можуть на нього дати відповідь, але уних є знання та уміння для її пошуку. Діти засвоїли елементарне поняття «термометр»,уміння користуватися термометром. Вони мають уявлення про висоту Сонця наднебосхилом. Щоб розв’язати цю навчальну проблему, необхідно виконати такірозумові й практичні дії:
1. Визначити температуру повітря за допомогоютермометра вранці.
2. Поспостерігати за висотою Сонця наднебосхилом у цей час доби.
3. Аналогічні дії виконати опівдні.
4. Зіставити висоту Сонця й температуруповітря вранці (опівдні).
5. Порівняти висоту Сонця й температуруповітря вранці з висотою Сонця й температурою повітря опівдні.
6. Зробити висновок про залежність температуриповітря від висоти Сонця. (Що вище Сонце над небосхилом, то вища температура. ЩоСонце нижче над небосхилом, то нижча температура повітря).
Проблемна ситуація створюється шляхомзіставлення фактів, здобутих під час спостереження, з відомими знаннями. Убільшості випадків зміст проблеми зводиться до встановлення певнихзакономірностей, при-чинно-наслідкових, структурних або функціональних зв’язківна основі результатів спостережень як у природних, так і в лабораторних умовах.У цих проблемах для учнів можуть бути невідомими, з одного боку, результатиспостереження, залежності та зв’язки між ними (спосіб проведення спостереженняпропонується учителем у готовому вигляді, у формі усної або письмовоїінструкції), а з іншого — невідомим є спосіб здійснення спостереження, тобтопослідовність виконання дій або навіть спосіб і результат. Такі проблеми розв’язуютьсяучнями початкових класів під керівництвом учителя чи самостійно за аналогією. Виконанняпроблемних завдань організовується різними методами: евристичним ідослідницьким. У зв’язку з цим розрізняють евристичне й дослідницькеспостереження. Подібність їх полягає в тому, що спостереження є методом розв’язаннянавчальної проблеми. Але в евристичному проблема розв’язується учнями успівпраці з учителем, а в дослідницькому — самостійно, під опосередкованимкерівництвом учителя.
Спостереження у процесі навчання можевиступати методом і прийомом. Методом воно є тоді, коли в результаті йогопроведення досягається дидактична ціль, а прийомом — дидактична підціль. Відцього залежать співвідношення спостереження з іншими методами, які можутьвходити до нього прийомами або включати його прийомом у свою структуру. Наприклад,у процесі спостережень бесіда буває прийомом актуалізації опорних знань про об’єкті способи діяльності; прийомом мотивації й стимулювання та ін.; розповідь — прийомомдодаткового інформування; дослід — прийомом виявлення певної внутрішньої ознакиабо властивості об’єкта і т. ін. І навпаки — спостереження входить прийомом вінші методи, зокрема в дослід, в практичну роботу і в розповідь для сприйманнянаочних ілюстрацій до неї.
Не всі ознаки предметів і явищ безпосередньосприймаються. Окремі з них, а саме їх якісні характеристики, виявляються задопомогою приладів, а інші — під час зміни предмета, явища або умов існування. Узв’язку з цим пізнання природних об’єктів, крім спостережень, вимагаєпроведення дослідів і практичних робіт тощо.
Отже, спостереження є одним з найпростіших та,водночас, найнеобхідніших елементів методики організації процесу навчанняприродознавству в початковій школі.
Розділ 2. Методика проведенняспостережень на уроках курсу «Я і Україна»2.1 Спостереження як метод навчання природознавства
З раннього дитинства у повсякденному життідіти зустрічаються з багатьма явищами і предметами природи. Проте в них нерозвинені увага і спостережливість, діти не розуміють значення природи в життілюдини. Це призводить до зневажливого ставлення до природи, до неправильногорозуміння предметів і явищ, а деякі об’єкти викликають навіть огиду. Отже, зперших днів перебування дітей у школі вчитель повинен допомагати дітямпізнавати навколишнє середовище, навчати любити й оберігати природу, удоступній для розуміння дитини формі розкривати складну систему взаємозв’язкупредметів і явищ, формувати матеріалістичний світогляд, атеїстичний погляд наприроду, навчити розуміти красу природи, розвивати логічне мислення. Досягтимети можна тільки завдяки організації систематичних спостережень за предметамиі явищами природи під керівництвом учителя.
К.Д. Ушинський зазначав, що основа розуміннясуто людської мови полягає в правильному логічному мисленні, а правильна логікамислення виникає з правильних і точних спостережень [8].
З перших днів занять у школі вчитель повиненорганізувати систематичні, цілеспрямовані спостереження за погодою, сезоннимизмінами в рослинному, тваринному світі та в праці людей. На спостереження невідводяться навчальні години, вчитель планує цю роботу щоденно.
Щодня в ті самі години на одному з уроківпевний час відводиться на бесіду про спостереження, які учні проводятьсамостійно. Основні дані спостережень учні фіксують у щоденниках, а черговийзанотовує в класний календар природи і праці людей. Самостійні спостереженняучнів залишати без уваги і контролю вчителя не можна. Увага учнів початковихкласів нестійка, і тому вони можуть забути про спостереження.
З перших днів навчання у І класі діти дістаютьбезліч нових вражень. Щоб запобігти перевантаженню їх, у перші дні вереснящоденні спостереження організовувати недоцільно. До цієї роботи першокласниківзалучають поступово.
На одному з перших уроків учитель в бесідівиявляє ступінь розвитку спостережливості у дітей. Учні розповідають, що вонибачили влітку в лісі, у саду, на луках, у полі, на річці або морі, що бачать навулиці, йдучи до школи і додому. Здебільшого діти бачать не все, щовідбувається або знаходиться навколо них. Одне з перших завдань учителя — розвинути спостережливість і довільну увагу учнів, навчити не тільки бачити, ай уміти розповісти про бачене.
У II класі спостереження стаютьрізноманітнішими. Учні вчаться аналізувати дані своїх спостережень, підбиватипідсумки, виявляти причинні зв’язки між явищами природи, а також між ними іпрактичною діяльністю людини. Другокласники помічають менш яскраві і меншпомітні явища природи, проводять більш точну деталізацію їх, ніж першокласники.Наприклад, діти спостерігають за сходом і заходом Сонця, за його висотою надгоризонтом у різні пори року і протягом дня. Починають розрізняти силу вітру,розуміють причини утворення туману, інею, помічають поступове похолоданнявосени і потепління навесні; виявляють, що взимку при похмурій погоді теплішає,а сонячно буває у морозні дні.
У II класі діти не тільки спостерігають запрацею людей на полях, а й самі працюють на ділянках, стежать за розвиткомпосаджених рослин.
Під час канікул діти самостійно ведутьспостереження.
У ІІІ-IV класах спостереження за природоюпоглиблюються: учні починають користуватися деякими приладами, складнішим стаєі характер обробки результатів спостережень. Разом з тим учні систематичноведуть спостереження за погодою. Вони відмічають стан неба, опади, температуруповітря і напрямок вітру. Для цього діти повинні навчатись користуватисякомпасом, флюгером.
Можна вимірювати опади опадоміром (занаявністю достатньої матеріальної бази школи), висоту снігового покровувизначають снігомірною рейкою, лінійкою. Такі дослідження з використаннямприладів в ІV набувають конкретнішого характеру.
Спостереження за неживою природою требапоєднувати з спостереженнями за змінами в рослинному і тваринному світі, атакож звертати увагу на тісний природний взаємозв’язок між живою і неживоюприродою. Наприклад, з приходом весни Сонце піднімається над горизонтом вище,день стає довшим, теплішає повітря, тане сніг, прогрівається ґрунт,пробуджуються рослини і комахи, які живляться рослинами. Пробудження комахзумовлює приліт птахів, які ними живляться, пробуджуються й інші тварини (жаби,ящірки, їжаки та ін). Праця людей також залежить від погодних умов і маєсезонний характер — сівба починається тільки тоді, коли ґрунт прогрівається довідповідної температури.
На початку кожного сезону учні одержуютьзавдання перевіряти певні народні прикмети щодо погоди. Наприклад, восени: якщосвійські гуси або качки стають на одну ногу, а голову ховають під крило, будехолодно; якщо галки та ворони сідають на верхівках гілок, слід чекати яснупогоду, а сідають на нижні гілки (в крону) — на вітер. Взимку: якщо деревавкриті інеєм — на потепління; закружляли у повітрі лапаті сніжинки — будевідлига. Навесні: якщо вранці з’являються темні хмари — вдень чекай дощу; якщосонце сідає в хмари — чекай дощу завтра. Влітку: якщо вранці трава рясно вкритаросою — дощу не сподівайся; якщо роси мало або зовсім відсутня — вдень чекайдощу; ввечері тепліше, ніж уранці, чекай негоди та ін. Завдяки такій роботі вучнів розвивається спостережливість, бажання розгадувати таємниці природи,якомога більше дізнаватися про вже відоме.
З учнями IV класу організовують фенологічніспостереження за рослинами і тваринами. Щоб зацікавити учнів цією роботою,вчитель розповідає про велике значення фенологічних спостережень у народномугосподарстві. За фенологічними спостереженнями розробляють графіки польовихробіт, прогнозують кількість і час появи шкідників, що дає можливість вестипланомірну боротьбу з ними. Від досконалості планування залежить підвищенняврожайності. Це допомагає радянським людям здійснювати плани, наміченіКомуністичною партією щодо раціонального використання природних багатств,підвищення ефективності праці.
Для спостережень беруть ті види рослин, яківивчаються за програмою з природознавства (є пріоритетними в тій чи іншіймісцевості). Результати спостережень учні занотовують у таблиці, які будутьодночасно своєрідним планом ведення спостережень за найбільш характернимизмінами в розвитку рослин, комах, птахів.
Результати спостережень діти занотовують утаблиці.
Провадять спостереження як за зимуючими, так іза перелітними птахами. Можна організувати спостереження за синицями,горобцями, сороками, шпаками, ластівками, граками та ін. Спостерігаючи загоробцями, діти переконуються, що вони знищують велику кількість комах і їхніхличинок, особливо лугового метелика, і цим приносять велику користь. Результатиспостережень діти занотовують у таблиці.
Спостереження за птахами становить для дітейвеликий інтерес, що є однією з умов виховання в них свідомого і дбайливогоставлення до пернатих друзів.
Щоб розкрити типові ознаки кожної пори року,треба чітко уявляти специфіку місяця. Тому підсумки спостережень проводятьщомісяця. Це допоможе учням навчитись аналізувати дані своїх спостережень, щомає велике значення для формування матеріалістичного світогляду, атеїстичноговиховання, розвиває у дітей логічне мислення, мову, вміння порівнювати,узагальнювати, робити висновки.
Для проведення узагальнюючих уроків потрібні«Щоденники спостережень» учнів, класний «Календар природи іпраці людей», який ведуть учні, та календарі минулих років за відповідниймісяць, картини пір року, колекції, гербарії, ілюстрації та малюнки, прислів’я,загадки та ін.
Розпочинають урок бесідою, в ході якої вчительоголошує тему і завдання уроку, виявляють погодні особливості відповідного дня.Звертається увага на тривалість дня, шлях сонця на небозводі, температуруповітря, стан рослин і поведінку тварин (птахів, комах), працю людей на поляхта ін.
Учитель пропонує підрахувати за таблицеюспостережень кількість днів (ясних, хмарних), днів з опадами — дощем, снігом,кількість днів з температурою повітря: вищою за 0°, нижчою за 0°, і визначитисередньомісячну температуру повітря. У IV класі визначають, звідки найчастішедмуть вітри, аналізують, як впливає напрямок вітру на стан погоди. Учням даєтьсязавдання: користуючись умовними записами, прочитати, яка була погода, наприклад1,2…10 квітня. Учні читають стан погоди в таблиці спостережень за 10 днів. Порівнюютьдані відповідного дня з погодою інших днів місяця, відмічають, які змінивідбулися в природі порівняно з першими днями місяця. Великий інтерес до цієїроботи виявляють учні, коли порівнюють дані про погоду поточного місяця зданими окремих місяців минулих років.
На підставі своїх спостережень і спостереженьза минулі роки діти роблять висновок, якій порі року відповідає погода употочному місяці, порівнюють, чи збігаються календарні дні пір року з данимиїхніх спостережень, проведеними в певній місцевості.
Щоб систематизувати знання учнів III-IVкласів, складають таблиці на дошці і в зошитах.
Наприкінці уроку розглядають картини та іншіілюстрації, з’ясовують, якої пори року типові ознаки зображені на них, який цемісяць, за якими ознаками його визначати, що доповнити, яку ще типову картинуможна намалювати. Можна запропонувати учням у найкоротшому творі описати поруроку.
На заключному етапі уроку вчитель робитьпідсумок і оцінює знання учнів, дає домашнє завдання з спостережень нанаступний місяць, показує деякі прийоми роботи.
Спостереження мають ключове значення для учнівпочаткових класів у пізнанні навколишнього світу. У їх проведенні слідкеруватися поетапністю виконання та, передусім, доцільністю та тому чи іншомууроці. Необхідно також, щоб і самі діти розуміли потребу таких спостережень,проявляли ініціативу тощо. Слід також проводити систематично підсумкиспостережень, оформлення результатів спостережень.2.2 Використання спостережень заприродою в 1-4 класах
Організація спостережень, обговореннярезультатів їх, вироблення навичок фіксування їх у зошиті з друкованою основоюздійснюються на уроках «Я і Україна». Проте ці види занять можнапоєднувати з уроками трудового навчання, образотворчого мистецтва, музики.
Другокласники спостерігають протягом року заположенням Сонця на небі, температурою повітря, вітром, станом неба, опадами,змінами у розвитку рослин та житті тварин, працею людей.
За Сонцем другокласники спостерігають протягомроку візуально. Вони відмічають раз на місяць зміни його положення опівднівідносно якогось високого предмета (одинокого дерева, стовпа, будинку) івстановлюють залежність: чим вище стоїть Сонце, тим довший день, більше теплапосилає воно на землю, і навпаки.
Температуру повітря за допомогою термометрадругокласники не вимірюють. Вони щоденно визначають на основі своїх безпосередніхвідчуттів тепло чи холодно надворі, фіксують наслідки спостережень у зошиті задопомогою таких знаків: «тепло» — червоним кружечком, «холодно»- синім.
Діти спостерігають за вітром і дають йогословесний опис, (ласкавий, поривчастий, пронизливий, холодний, теплий). Узошитах наявність вітру відмічають стрілкою.
У II класі діти продовжують спостерігати застаном неба. Кількість хмар на небі визначають «на око», характеризуючиїї словами «ясно» (небо чисте, безхмарне), «хмарно» (небонаполовину вкрите хмарами), «похмуро» (все небо затягнуте хмарами).
Продовжуються спостереження і за опадами таіншими явищами природи. Другокласники дають словесний опис спостережуваних явищі відмічають їх за допомогою таких умовних знаків:
За змінами у погоді другокласникиспостерігають систематично. Щоб зацікавити їх цією роботою, вчитель роз’яснюєзначення досліджень у галузі передбачення погоди для народного господарства,організовує гру «Синоптики». Для виконання ролі «синоптиків»обирає кілька учнів, яких знайомить із місцевими ознаками поліпшення чипогіршення погоди. Вони періодично інформують пре наслідки своїх спостереженьусіх учнів класу.
Другокласникам доступні для спостережень такіознаки:
а) поліпшення погоди: після негоди увечері з’являєтьсяСонце, у другій половині дня — райдуга; вночі випадає роса; вранці з’являєтьсятуман; квітки нагідок розкриваються зранку та ін.;
б) погіршення погоди: дим стелиться по землі,Сонце заходить у хмару; ластівки і стрижі літають над самою землею; кульбабизакривають суцвіття та ін.
Діти повинні усвідомити, що від змін у неживійприроді залежить розвиток рослин і життєдіяльність тварин. Другокласникипродовжують вести спостереження за живою природою, які вони розпочали у першомукласі, але кількість об’єктів для спостережень збільшується. Так, їм можназапропонувати такі спостереження за рослинами:
І. Восени: встановити, на яких деревах, кущахлистя стає жовтим, червоним, багряним; коли розпочинається листопад у берези,осики, клена, дуба, акації, бузку, коли він закінчується, які дерева нескидають листя на зиму.
II. Взимку: який вигляд мають листяні, хвойнідерева, на яких деревах і кущах залишаються плоди.
III. Навесні: коли розпочинається рух соку уберези, клена, коли починають бубнявіти і розпускатись бруньки у дерев і кущівнайближчого оточення, коли з’являться перші весняні квіти, коли зацвітутьчеремха, бузок.
Серед тварин найдоступніші для спостереженьптахи і комахи. Залежно від пори року можна рекомендувати такі завдання дляспостережень за птахами: чим живляться граки восени, взимку, навесні, влітку,де вони знаходять їжу, коли ластівки починають готуватися до відльоту? Відмітьтедень, коли ластівок не стане, коли вперше побачите снігурів. Перевірте народнуприкмету: снігурі приносять перший сніг. Коли біля ваших годівниць з’являтьсяптахи? Яких із них ви впізнали? За якими ознаками? Як поводяться птахи білягодівниці? Коли перестають відвідувати годівницю? Коли повертаються у ріднікраї шпаки, ластівки? Коли ви вперше почули спів зозулі? Навесні підіть у полеі послухайте пісню жайворонка. Чи подобається вона вам? З чим ви могли б їїпорівняти?
Для спостережень за комахами можназапропонувати:
І. Восени: спостерігайте за поведінкою мурашокбіля мурашника. Яку здобич вони приносять? Спостерігайте за метеликами — їх живленням,польотом. Яке забарвлення крил у них під час польоту і в стані спокою? Чиоднакове воно? Чи бачимо ми комах у холодні осінні дні? А взимку? Спробуйтедізнатись, куди вони поділися з настанням холодів.
II. Навесні: коли навесні з’явилися метелики, мухи,бджоли, джмелі? У куточку живої природи проведіть спостереження за живленнямжука-сонечка попелицями. Щоб діти не забули, за якими об’єктами і в якійпослідовності вони мають вести спостереження, бажано скласти програму-пам’яткуна сезон чи якийсь період і вивісити її в класі”
Другокласники ведуть спостереження і за працеюлюдей на селі та в місті: збиранням урожаю, снігозатриманням, вивезеннямдобрив, роботами в теплицях, очищенням вулиць і тротуарів від снігу, ремонтомсільськогосподарської техніки та ін. Спостережувані зміни у живій природі тапраці людей діти занотовують у зошиті з друкованою основою.
Отже, як ми чітко бачимо, спостереження в 2класі відбуваються за такими напрямками:
спостереження за погодою та її змінамипротягом року;
спостереження за змінами в живій природі тапрацею людей.
Важливо, щоб діти усвідомили чіткий зв’язокміж обома цими процесами. Таке бачення допоможе їм краще осягнути курс у 3-4класах, розуміти взаємозв’язки в природі.
У III класі учні продовжують спостерігати за природоюі працею людей. Але спостереження їх дещо ускладнюються в зв’язку з тим, щовідповідно до програми поглиблюється вивчення природного середовища. Наприклад,діти ознайомлюються з життям рослин і тварин поля, лісу, водойм, тобторозширюється коло спостережень, а також вони використовують нескладні прилади: гномон,термометр, флюгер, сніговимірну рейку. Свої спостереження вони фіксують узошитах для самостійної роботи і класному «Календарі природи і праці людей»і вчаться більш доказово пояснювати причини виникнення тих або інших явищ,передбачати погоду.
Щоб учні краще зрозуміли існуючі в природівзаємозв’язки і залежність живої природи від факторів неживої природи,усвідомили, що основною причиною всіх змін, які нам доводиться спостерігати вприроді, є Сонце, то з нього і треба розпочинати спостереження і проведеннябесід про спостереження.
Учителі переконалися, що учням легше осмислитипричини явищ, які їм доведеться спостерігати, коли спостереження і бесіда заними проводяться в такій послідовності: зміни висоти Сонця на небосхилі,тривалість дня і ночі, температура повітря, вітер, опади, стан неба, замерзанняґрунту, водойм або розмерзання їх, зміни у стані рослин (підготовка до зими чипробудження від зимової сплячки), зміни у поведінці тварин (комах, птахів,звірів), праця людей в різні пори року.
Правильно організовані спостереження завидимим рухом Сонця дають можливість учителю підвести дітей до розуміння такоговажливого світоглядного поняття, як причина закономірності сезонних змінприроди. А причиною, як відомо, є висота Сонця. Ось чому так необхідно раз намісяць у двадцятих числах в один і той самий час (наприклад, о 12 год 30 хв) учнямвимірювати довжину тіні, яка падає від гномона. Зміна довжини тіні протягомроку і є для них переконливим доказом, що Сонце змінює свою висоту.
З висотою Сонця пов’язана і тривалість дня іночі. Причину цього явища теж доцільно розкрити дітям. Це цілком доступноїхньому розумінню. За допомогою схематичного малюнка третьокласникам слідпояснити,
що, спостерігаючи за видимим рухом Сонця, мипомітимо як протягом року змінюватимуться його точки сходу і заходу. Взимкунайменша буде між ними відстань, і Сонце рухається низько, день короткий, а нічдовга. При низькому положенні Сонця його промені ледве торкаються поверхні імайже не нагрівають її. Та й світить воно не довго, бо день короткий. Пояснитидітям цікаву властивість повітря. Воно пропускає сонячні промені до поверхніЗемлі, а само від них не нагрівається. Сонячне тепло відбивається від поверхніЗемлі і нагріває повітря. Тому взимку і холодно. Зовсім інакше влітку. Точкисходу і заходу Сонця знаходяться на великій відстані. Сонце піднімається вище. Йогопромені більш прямо падають на Землю. День стає довгим, а ніч короткою. Теперповерхня Землі довше освітлюється Сонцем і краще нагрівається його променями; температураповітря стає вищою.
Спостереження за видимим рухом Сонця даютьвчителю можливість формувати в учнів поняття про сторони горизонту. Так, схід ізахід їм вже відомі. Залишається пояснити, що опівдні, коли Сонце найвище буваєнад Землею, напрям його показує нам південь, протилежна сторона там, де ніколине буває Сонця, є північ.
Знаючи сторони горизонту, учні зможуть під часспостережень за вітром розкривати ще одну важливу причину зміни температури повітря.Так, північні вітри сприяють її зниженню, а південні — навпаки. Згодом учнідізнаються, що західні вітри частіше приносять в нашу місцевість опади. Уявленняпро силу вітру учні дістають за деякими місцевими ознаками. Наприклад, колитих0 _ листя на деревах нерухоме; слабкий вітер — шелестить листя і рухаютьсядрібні гілки; помірний вітер — помірно рухаються великі гілки дерев; сильнийвітер — хитаються великі дерева. В школах, де є географічний майданчик,спостереження за вітром краще проводити за флюгером. Діти охоче цю роботувиконують.
Крім цих елементів неживої природи учніспостерігають за станом неба і опадами. Як, наприклад, хмарність впливає наопади? У процесі спостережень вони доходять висновку, що восени небо частіше,ніж літом, вкривається хмарами, у результаті чого випадають тривалі дощі, навідміну від літніх короткочасних.
За погодою учні спостерігають щоденно, а зазамерзанням ґрунту і водойм та розмерзанням їх — періодично. Періодичноспостереження проводять і за компонентами живої природи. Щоб діти кращезрозуміли залежність живих організмів від неживої природи, бесіду зафенологічними спостереженнями проводять після того, як учні розкажуть пропогоду. При цьому звертається увага саме на ті ознаки погоди, які вплинули напояву тих чи інших змін у рослин, у поведінці тварин тощо.
Говорячи з учнями про поведінку тварин,учитель зазначає, що їхнє життя залежить не тільки від погоди, а й від станурослин, а також від самих тварин. Наприклад, з приходом весни теплішає повітря,пробуджуються рослини, а потім оживають комахи, які живляться рослинами. Пробудженнякомах зумовлює приліт птахів, які ними живляться.
Праця людей у сільському господарстві такожзалежить від погоди. Так, сівба починається тільки тоді, коли прогріваєтьсяґрунт тощо.
Особливо велику увагу слід приділитиспостереженням під час екскурсій і прогулянок Бесіду за підсумками спостереженьпроводити не тільки на уроках природознавства, а й на інших і таким чиномздійснювати міжпредметні зв’язки в навчанні.
Для розвитку пізнавальних інтересів учнів слідширше проводити роботу з класним «Календарем», учням давати завданнядобирати інформацію з дитячої художньої літератури (вірші, загадки, коротенькіповідомлення з життя рослин і тварин), газет, журналів про цікаві події в нашійкраїні і у рідному краї, які вміщують на «Календарі» в кишеньку«У світі цікавого» або «Це корисно знати» та ін.
Навчити учнів узагальнювати найзручніше навідомому і якоюсь мірою засвоєному ними матеріалі. Спочатку учні узагальнюютьспостереження за минулий день, потім — за тиждень, місяць, певну пору року.
До кожного місяця бажано підбирати іприкріплювати до «Календаря» певні народні прикмети, які діти повинніперевірити. Прикмети змінюються, і їхня новизна підтримує у дітей інтерес. До«Календаря» варто добирати загадки, прислів’я. Відображати на ньому ікорисні справи школярів, кращі творчі роботи з описом природи даного місяця,малюнки.
Особливої привабливості, «Календарю»надають кольорові малюнки, які учні добирають з різних джерел (старих журналівтощо), а також різноманітні натуральні об’єкти (живі квіти, кольорові листки,гілочки з плодами, бруньками та ін).
У IV класі учні продовжують спостерігати заприродою і працею людей. Свої спостереження, як і в III класі, вони фіксують укласному «Календарі природи і праці людей», занотовують їх у зошитахдля самостійної роботи з природознавства. Звичайно, кількість об’єктів дляспостережень необхідно збільшити, а головне, вимагати від учнів розкриттяпричин змін природних явищ, логічної розповіді, узагальнень. Коли будутьвивчатися природні зони нашої Батьківщини, треба намагатися, щоб учніпорівнювали свої спостереження з даними місцевостей різних природних зон іпояснювали причини відмінностей між ними. Це не тільки сприяє поглибленню ірозширенню знань школярів, а й викликає у них пізнавальний інтерес. Ще краще,якби в IV класі організувати листування з учнями союзних республік, обмінгербарними рослинами, зразками корисних копалин, ілюстраціями про працю людейтощо.
Ширше застосовувати з учнями перевірку народнихприкмет для передбачення погоди, звертати їхню увагу на зміни напрямку вітру. Самевін є однією з причин, яка викликає серед зими потепління, хоч Сонце все нижчеі нижче піднімається над горизонтом, а навесні — навпаки. Сонце піднімаєтьсявище, вже зацвіли садки, і раптом пішов сніг. Причина одна — північний вітерприніс холодне повітря, але вітер змінює свій напрямок, і погода змінюється.
Четвертокласників слід більше залучати дороботи на географічному майданчику з різними приладами: флюгером, опадоміром,гномоном та ін.
При роботі з класним «Календарем природиі праці людей» можна ускладнювати завдання учням шукати цікаву інформаціюдо рубрики «В світі цікавого» з життя рослин і тварин, а особливо пропрацю людей своєї місцевості і в інших природних зонах. Так, на півночі нашоїреспубліки лежить ще сніг, а в Узбекистані вже цвітуть сади і ведеться сівба.
Ознайомлення учнів IV класу з рухом Землінавколо осі і навколо Сонця є досить складним матеріалом, який вимагає відучителя чіткої послідовності викладу фактів з урахуванням життєвого досвідудітей. При цьому необхідно використати не тільки різноманітний ілюстративнийматеріал, але й схематичні малюнки і обов’язково досліди з телурієм. Якщо йогонемає, то потрібний глобус і освітлення його свічкою або електричною лампочкою.Знання про рух Землі конче потрібні для усвідомлення учнями не тільки причинявищ, які їм доводиться спостерігати щодня, а й розуміння наступних тем зрозділу «Різноманітність природи України», в якому учні повинні знатиголовну причину, яка зумовлює поступовий перехід на території нашої країни відзони арктичних пустинь до субтропіків.
Отже, особливо на якість процесу навчанняприродознавства впливає ефективне використання спостережень. Інтерактивнаучбова діяльність учнів на уроках, позаурочних і позакласних заняттях,організована різними методами з використанням спостережень, може бути: фронтальною,виконуватися групами або парами у поєднанні з індивідуальноюнавчально-пізнавальною діяльністю. Таким чином, спостереження в 1-4 класах маєодне з вирішальних значень у навчанні учнів. Разом з цим спостереження єцікавою і перспективною формою роботи в класі, зацікавлює дітей та робить урокнасиченим та оригінальним.
Висновки
Природознавство як навчальний предмет маєінтегрований характер, оскільки його зміст утворює система уявлень і понять,відібраних зрізних природничих наук на основі ідеї цілісності природи зурахуванням міжпредметних зв’язків у початковій ланці освіти і перспективнихзв’язків із природознавчими курсами, що вивчатимуться в наступних класах.
Головною метою «Природознавства» в єформування в учнів уявлення про цілісність природи, виховання гуманної,творчої, соціально активної особистості, здатної екологічно мислити, дбайливоставитися до природи, розуміти значення життя як найвищої цінності. Вонадосягається шляхом постановки й реалізації освітніх, розвивальних і виховнихцілей.
Основною формою організації процесу навчанняприродознавства є уроки, які тісно пов’язані з позаурочними й позакласнимизаняттями. На кожному уроці слід планувати роботу так, щоб завжди залишався часна спостереження учнів, або підведення підсумків таких спостережень.
Обов’язковою складовою змісту природознавствау 1-4 класах є володіння учнями методами пізнання природи (спостереження,практична робота, дослід) та уміння розв’язувати пізнавально-практичні задачі зприродничим змістом.
Отже, як бачимо, спостереження є чи неключовим методом для оволодіння учнями знань про природу, є невід’ємнимкомпонентом методичної бази навчання учнів. Також слід вчити учнів самомупроцесу правильного спостереження, адже такі знання є необхідними у подальшомуїх житті.
Отже, ефективне використання спостережень впочатковій школі на уроках природознавства забезпечує правильну, чітку та методичнообґрунтовану систему роботи з молодшими школярами.
Список використаної літератури
1. Алексюк А.М. Загальні методи навчання в школі. — К.: Рад. школа, 1981.
2. Байбара Т.М. Методика навчання природознавства в початкових класах: Навчальнийпосібник. — К.: Веселка, 1998. — С.147-226.
3. Біда О.А. Природознавство і сільськогосподарська праця: Методикавикладання. — К.: Ірпінь: ВТФ «Перун», 2000.
4. Богоявленский Д.Н. Психология усвоения знаний в школе. — М.: Просвещение,1982.
5. Голант Е.А. Методы обучения в советской школе. — М.:Учпедгиз, 1957.
6. Кисельов Ф.С. Методика викладання природознавства в початкових класах. — К.: Вища школа, 1975. — 176 с.
7. Огієнко Т.М. та ін. Я і Україна. Природознавство.3 клас. Робочий зошитз теоретичними відомостями / Т.М. Огієнко, Н.А. Філіпова, Л.Ф. Богданова, Н.М. Кириченко.- Харків.: Країна мрій, 2003. — 80 с.: іл.
8. Програми для середньої загальноосвітньої школи.1-4 класи. — К.: Початковашкола. — 2006. — 432 с.
9. Л.К. Нарочна та ін. Методика викладання природознавства. — К.: Вищашкола, 1990. — 302 с.
10. Савченко О.Я. Дидактика початкової школи. — К.: Ґенеза, 1999. — 368 с.
11. Сухомлинський В.О. Вибрані твори. — Т.2 — М.: Просвещение, 1979.
12. ШамоваТ.И. Активизация учения школьников. — М.: Педагогика, 1982.
13. ШандрівськаГалина, Лясковська Марія. Я і Україна.1 клас. Розробки уроків. — Тернопіль: Підручникиі посібники, 2002. — 64 с.
14. Я іУкраїна. Навколишній світ.2 клас. Розробки уроків. — Тернопіль: Підручники іпосібники, 2002. — 112 с.