МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ ЕКСПЕРТИЗИ НА РІЗНИХ СТАДІЯХПРОЕКТУВАННЯ
ЕКОЛОГО-ЕКСПЕРТНА ОЦІНКА МАТЕРІАЛІВ ВПЛИВУ ДІЯЛЬНОСТІ, ЩОПЛАНУЄТЬСЯ, НА НАВКОЛИШНЄ СЕРЕДОВИЩЕ НА РІЗНИХ СТАДІЯХ ПРОЕКТУВАННЯ
Поняття оцінки впливу на навколишнє середовище (ОВНС) введенев практику проектування і державної екологічної експертизи у 1989 р., яка маєпередувати прийняттю рішення про здійснення того чи іншого проекту. Вона єобов’язковим елементом всіх стадій розробки проектних матеріалів на здійсненнягосподарської та іншої діяльності, яка може негативно впливати на станприродних ресурсів, здоров’я і умови життя населення.
В процесі підготовки ОВНС проектувальники мають дати аналізінформації, а експертні органи оцінку з таких питань:
способи здійснення наміченої діяльності, включаючихарактеристику пропонованих технічних і технологічних рішень будівництва(розширення, реконструкції), експлуатації і ліквідації (перепрофілювання)об’єкта, джерел сировини і енергії, необхідної виробничої інфраструктури;
характеристика всіх видів виробничих відходів, визначених на підставіматеріального балансу виробництва на стадіях «життєвого циклу» об’єкта длярізних режимів роботи на стан навколишнього середовища для всіх варіантіврозміщення об’єкта, включаючи характеристику стану повітря, вод, земель, щонамічаються до відведення в постійне чи тимчасове користування, опис основнихкліматичних, геологічних та інших природних умов, флори і фауни, особливоохоронних територій (заповідних, рекреаційних тощо) і соціально-економічноїструктури, що склалася в цьому районі.
В результаті всебічного аналізу систематизованої інформаціїпотрібно чітко визначити конкретні об’єкти впливу на навколишнє середовище таджерела варіантів здійснення наміченої діяльності.
Зміст матеріалів ОВНС залежатиме від стадій вирішення питанняпро способи і характер здійснення такої діяльності.
Ці стадії повинні включати:
розробку схеми розвитку, розміщення підприємств, об’єктіввідповідної галузі на перспективу; вйесення відповідним міністерствомпропозицій про створення (розширення, реконструкцію) конкретного підвідомчогойому підприємства або об’єкта на території республіки; підготовку матеріалівпопереднього вибору земельної ділянки для розміщення будівництва чи розвиткудіючого підприємства (об’єкта); проектів або робочих проектів будівництванового чи існуючого підприємства (об’єкта).
Для кожної з цих стадій рекомендується різний за повнотою іглибиною зміст матеріалів ОВНС, які підлягають еколого-експертному аналізу іоцінці.
В складі схем розвитку і розміщення галузей народногогосподарства чи галузей промисловості, районного планування промислових зон,генеральних планів промислових вузлів, упорядкування існуючої забудовипромислових зон населених пунктів, генеральних планів населених пунктів і іншихподібних матеріалів дають попередню оцінку навколишнього середовища.
Еколого-експертна оцінка схеми проводиться виходячи з того,що матеріали ОВНС на цій стадії повинні містити загальну оцінку станунавколишнього середовища території, на якій намічається здійснюватигосподарську діяльність, зокрема характеристику природних ресурсів:
а) земельних — відносно зайнятих їх для сільсько- інесільськогосподарської мети, динаміку зміни площі сільськогосподарських угідьі землі як найбільш цінних видів, забрудненості грунтів шкідливими длянавколишнього середовища, елементами, наявності порушених земель,рекультивованих територій;
б) водних —щодо наявності їх запасів (поверхневих і підземнихвод), наявності чи відсутності їх дефіциту, рівня забрудненості, джерелзабруднення та. їх захищеності від забруднення;
в) атмосферного повітря — стосовно наявності підприємств, щойого забруднюють в межах цієї території, свідчень про викиди шкідливих речовинв атмосферу з розробкою по агрегатному стану і основних забруднюючих речовинахта відомостей про фонові забруднення в населених пунктах;
г) лісових та інших рослинних ресурсів — щодо наявності вмежах цих територій лісових площ, їх зміни, основних характеристик (групилісів, бонітет тощо), наявність охоронних та тих, що занесені в Червону Книгу(Міжнародну, України);
д) природно-заповідного фонду — стосовно наявності заповіднихоб’єктів всіх категорій, їх розміщення поблизу підприємств чи об’єктів,розміщення плануючих об’єктів поблизу заповідних об’єктів;
е) тваринного світу — відносно загальної фауністичноїцінності цих територій, наявності в їх межах ареалів перебування цінних видівфауни, відповідних мисливських угідь, їх близькості розташування допроектованих об’єктів.
Крім того, на цій стадії в матеріали ОВНС повинні включатисяі детально аналізуватися експертами можливі види впливів на навколишнєсередовище будівництва і експлуатації інших об’єктів, цієї галузі в умовах якнормального функціонування, так і в екстремальних ситуаціях (аварія, стихійнелихо тощо) — з боку викидів забруднюючих речовин в атмосферу, впливу виробничих,господарсько-побутових і поверхневих стічних вод, всіх видів відходів нагрунти та грунтові води, в цілому виробничої діяльності на лісові та іншірослинні ресурси, тваринний світ, стан заповідних об’єктів тощо.
Важливе місце в складі матеріалів ОВНС, на що особливо слідзвернути увагу експертів, повинні займати пропозиції по компенсації завданоїшкоди внаслідок здійснення передбачуваної схемою діяльності, природномусередовищу за рахунок таких заходів, як рекультивація порушених івідпрацьованих земель, землювання малопродуктивних угідь родючим шаром грунту,зняття їх з площ забудови, посадки деревно-чагарникових насаджень, залісенняприбережних ділянок біля рік і водойм, здійснення протиерозійних заходів,розчищення і поглиблення дна русел річок, закріплення берегів, упорядкуванняіснуючих і створення нових зон відпочинку населення, штучне риборозведення і т.п.
Проектувальники повинні передбачити, а експерти оцінитиінтереси громадськості і окремих груп населення в поліпшенні станунавколишнього середовища, а також прогнози, що характеризують можливі змінисоціально-економічних умов у зв’язку з реалізацією схем. Особливу увагу слідприділяти розгляду узагальнених оцінок про можливі впливи на навколишнєсередовище і їх наслідки для умов життя населення.
В складі матеріалів пропозицій міністерств і відомств простворення на території держави підвідомчих їм народногосподарських об’єктів абопро розширення (реконструкцію) існуючих дають орієнтовні оцінки впливу нанавколишнє середовище.
В цих матеріалах слід наводити відомості про конкретні площіземельних ділянок, що відводяться під будівництво (розширення) об’єктів,характеристику угідь, зайняття яких намічається, показники водопостачання (нагосподарсько-питні і технічні цілі), описати можливі джерела водопостачання,показники водовідводу (господарсько-побутових, виробничих, поверхневих стічнихвод), можливі водоприймачі, відомості про кількість і технічні характеристикиводооборотних систем, показники очікуваної економії свіжої води за рахунок їхзастосування.
В складі матеріалів вибору земельної ділянки для розміщеннянових, розширення існуючих об’єктів або здійснення будь-якої іншоїгосподарської діяльності повинні в обов’язковому порядку включатися основніпоказники оцінки впливу на навколишнє середовище, які відображатимуть:
а) кількісні і якісні характеристики території, що планується(загальна площа і її диференціація по угіддях відповідно до якості — орніземлі, пасовища, ліси і т. д., тип ріллі, товщина родючого шару грунту, вмістгумусу, еродованість, кути нахилу рельєру, групи лісових насаджень, бонітет івидовий склад лісу, вік насаджень, оцінка угідь згідно з наявними мисливськимитваринами тощо);
б) загальну оцінку стану, навколишнього середовища в районахрозміщення об;єкта в радіусі 1000 м (максимальний розмір санітарно-захисноїзони) від їх меж, характеристику рівня забруднення водних об’єктів, ґрунтових іпідземних вод, атмосферного повітря, грунтів, наявність порушених івідпрацьованих земель, звалищ, полігонів схоронення промислових та іншихвідходів, заповідних об’єктів будь-яких категорій;
в) відомості про всі прогнозовані види викидів у навколишнєсередовище при будівництві і експлуатації проектованих об’єктів на цихтериторіях (з відображенням обсягів водопостачання і водовідведення, джерелсвіжої води і водоприймачів, обсяги викидів шкідливих речовин в атмосферу(валові та з диференціацією по основних забруднюючих речовинах), характеристикитоксичних речовин, обсягів неутилізованих виробничих відходів, що потребуютьеколого-безпечного знешкодження і наявності можливостей такого захоронення,інших впливів залежно від специфіки об’єктів, що підлягають розміщенню;
г) характеристику можливої компенсації шкоди, заподіяноїприродному середовищу при будівництві та експлуатації об’єктів (землюваннямалопродуктивних угідь з використанням родючого шару грунту, посадку зеленихнасаджень, створення газонів, упорядкування територій і зон відпочинку,закріплення берегів, розчистка і поглиблення дна водойм, залісення прибережнихтериторій та інші заходи;
д) узагальнені висновки про рівні очікуваного впливу об’єктівна стан навколишнього середовища та про можливі інші зміни;
е) висновки про основні соціально-економічні наслідкистворення таких об’єктів з точки зору врахування інтересів місцевого населення.
Експертним органам слід брати до уваги, що складовою частиноютехніко-економічних розрахунків, обгрунтувань проектів і робочих проектівповинна стати комплексна ОВНС, яка включатиме:
— відомості про організацію, що здійснює на договірних умовахроботу по підготовці матеріалів ОВНС, і про структурні підрозділи генеральногопроектувальника, які брали участь в даній роботі (найменування,підпорядкованість тощо);
— матеріали, що обґрунтовують потреби в продукції такогооб’єкта, з відображенням мети і визначенням необхідності реалізації проекта тадокументів, на підставі яких розробляють;
— дані про вплив будівництва об’єкта на соціально-економічніумови життя населення відповідного поселення, про облік інтересів окремих груп(в тому числі, що мають безпосередньо працювати на цьому підприємстві);
— матеріали, що обґрунтовують діяльність його розміщення самена цих територіях, наявність необхідних юридично оформлених документів і їхвідповідність уже затвердженій схемі Розвитку галузі промисловості тощо;
— відомості про альтернативні варіанти вирішеннянародногосподарської задачі, розглянуті у процесі передпроектного вивченняпитання і безпосередньо проектування, включаючи можливості створенняаналогічних виробництв в інших місцях, у складі інших підприємств, за рахунокрозширення і розвитку вже діючих потужностей подібного профілю, шляхом імпортупродукції і т. п.;
— узагальнюючу інформацію щодо масштабів і деталізаціїдосліджень, проведених при підготовці матеріалів ОВНС, відомості про джерелаінформації, використані при роботі над матеріалами ОВНС;
— дані про екологічні обмеження, враховані при проектуванні(необхідність і можливість зайняття найменш цінних земельних угідь і збереженняорних земель, лісів І групи, рекреаційних зон і т. д., погоджені об’єми водопостачанняі водовідведення, нормативи гранично допустимих викидів та ін.);
— визначення найважливіших показників (критеріїв) екологічноїі соціально-економічної оцінок — перелік оцінених у проекті видів впливупідприємства на природне середовище і змінюваних у зв’язку з цим показниківякості цього середовища (зміни стану повітряного і водного басейнів, грунту,флори і фауни, запасів корисних копалин, підземної гідросфери та ін.), основнихсоціально-економічних аспектів життя місцевого населення, що зазнають змін підвпливом будівництва і експлуатації підприємства, а також тих, що нерозглядались у проекті, із зазначенням причин цього;
— повний перелік розглянутих у проекті соціально-економічнихаспектів (участь організації-замовника чи підприємства у розвитку місцевоїінженерної інфраструктури — доріг усіх класів і призначення, водопровідних іканалізаційних комунікацій, електромереж, об’єктів зв’язку та ін., убудівництві і розширенні об’єктів соцкультпобуту — медичних закладів, клубів,кінотеатрів, бібліотек, стадіонів тощо, у будівництві житла, передбаченнявикористання частини продукції підприємства для задоволення потреб місцевогонаселення, місцевої промисловості і сільськогосподарського виробництва,можливості зростання професійно-освітнього рівня працездатної частини місцевогонаселення, що може бути зайнята на будівництві і в експлуатації підприємства,забезпечення зайнятості населення в умовах ринкової економіки, надання пільгпри користуванні електроенергією, газом, вугіллям і т. д.).
Найважливішою складовою частиною документації комплексноїОВНС, проектів, робочих проектів, повинні бути матеріали безпосередньогоаналізу впливу будівництва і функціонування запроектованих об’єктів на оточуючесередовище.
Експертам слід зважати на те, що ці матеріали повиннірозроблятися з обов’язковим урахуванням усіх рекомендацій і вказівок,приведених у Посібнику по складанню розділу проекту (робочого проекту) «Охоронанавколишнього природного середовища» по БНіП 1.02.01—85.
Природоохоронний розділ повинен бути складовою частиноюматеріалів ОВНС.
При здійсненні екологічної експертизи оцінюється наявність ускладі вказаних матеріалів таких даних.
1. По земельних ресурсах і надрах:
а) характеристик впливу — короткочасного (у період здійсненнябудівельних робіт на ділянках, що відводяться у постійне і тимчасовекористування — зняття родючого шару, переміщення шару грунту, забрудненнятериторії будівельними відходами і т. п.), безперевного, постійного (у періодексплуатації об’єкта — скорочення площі земель, використовуваних усільськогосподарському виробництві, викликані цим економічні збитки, погіршенняякості сільгоспугідь на прилеглій до об’єкту території внаслідок збільшеннядрібноконтурності полів, викликаної створенням нових залізниць, автодоріг таінших елементів інженерної інфраструктури, а також забруднення грунтів на цихтериторіях в результаті функціонування об’єкта, підтоплення земель при невдалихінженерних вирішеннях та ін.), аварійного (у періоди виникнення і розвиткурізних можливих аварійних ситуацій, пов’язаних з негативним впливом на прилеглумісцевість, таким як затоплення стічними водами, забруднення землінафтопродуктами і різними хімічними сполуками тощо);
б) пропозицій щодо можливості зменшення впливу і певноїКомпенсації шкоди, яка буде нанесена (за рахунок скорочення необхідних длявідведення площ шляхом найбільш раціонального і ефективного використаннязнятого родючого шару грунту для підвищення якості малопродуктивних угідь,рекультивації земель, упорядкування територій тощо);
в) характеристик можливого впливу на надра — при створеннісистем закачування промислових стічних вод і рідких відходів у підземні пласти— колектори, захороненні у природних і штучних підземних порожнинах різнихвідходів, при будівництві підземних сховищ різних матеріалів і сировини.
При цьому визначається вплив будівництва об’єкта і йогоінженерної інфраструктури на можливість організації видобування у майбутньомукорисних копалин у районі його розміщення (при наявності затверджених увстановленому порядку запасів цих копалин).
Оцінюються можливості і наслідки здійснення розробки кар’єрівзагальнопоширених корисних копалин, необхідних для будівництва запроектованогооб’єкта (підприємства).
Крім того, вказується наявність чи відсутність у районізапроектованого будівництва (у межах необхідного для нього майданчика,нормативної санітарно-захисної зони і на прилеглій території у радіусі 1000 мвід меж санзони) геологічних заповідних об’єктів.
2. По водних ресурсах:
а) характеристик впливу, що викликається організацієюводопостачання об’єкта, відомостей про водомісткість виробництва, щопроектується;
б) показників впливу відбору розрахункових (для задоволенняпотреб об’єкта у технічній і питній воді) об’ємів води з водойм на екологічнийі санітарно-гігієнічний стан останніх (вказується можливість загрози порушеннянормального гідрологічного, гідробіологічного та інших режимів ріки, озера,водосховища, можливе вичерпання запасів підземних вод,.погіршення їх якостівнаслідок використання вод іншого складу із гідравлічно зв’язаних горизонтів чиреальна загроза негативного впливу запроектованих водозаборів на умовиводопостачання місцевого населення, життєдіяльності лісів та іншої рослинностівнаслідок суттєвого зниження рівнів ґрунтових вод та ін.);
в) пропозицій щодо попередження або мінімізації негативнихпроявів, вказаних вище, а цакож даних про запроектовані заходи компенсаціїшкоди природним ресурсам, яку не можна повністю виключити (у тому числі збитківрибному господарству при створенні водозаборів на водоймах).
Примітка. Відомості, вказані в пунктах 2 б і 2 в, слід даватиу часовій динаміці, з урахуванням прогнозу розвитку ситуації на перспективу(10—15 років).
г) інформації щодо економії свіжої води за рахуноквпровадження оборотних систем водопостачання, повторно-послідовного використанняводи, застосування неводомістких порівняно з традиційними технологічнихпроцесів;
д) даних про вплив водовідведення з запроектованого об’єктана стан навколишнього середовища (наводяться дані, що показують, на скількипорівняно з діючими об’єктами подібного профілю буде зменшений вплив на водніоб’єкти скороченням проектного обсягу водовідведення — промислових, побутових,поверхневих, дренажних, шахтних, кар’єрних стічних вод, шляхом застосуваннясучасних високоефективних очисних споруд, здатних забезпечувати очищеннястічних вод до показників, що дозволяють використовувати їх для задоволенняпотреб у воді виробництва і роблять недоцільним скидання у водойми);
е) відомостей про негативний (забруднюючий, опріснюючий,засолюючий та ін.) вплив на водні об’єкти відведення у них усіх категорійстічних вод запроектованого об’єкта (уникнути якого на сучасному рівні розвиткунауки і техніки неможливо). При цьому виділяють соціально-економічні наслідкинегативного впливу, такі- як погіршення якості води, що буде забиратись із рікидля централізованого водопостачання нижче по течії, подорожчання очищення іводопідготовки на водозаборах, зміни рекреаційного значення водойм, зменшеннярибопродуктивності, вплив води погіршеної якості на стан земель і якість сільськогосподарськихкультур у межах впливу зрошувальних меліоративних систем, вода для якихзабирається нижче створу скидання стічних вод запроектованого об’єкта,обмеження сільськогосподарського використання водних ресурсів;
ж) пропозицій по зменшенню негативного впливу водовідведенняоб’єкта за рахунок компенсаційних заходів, таких як розчищення русла ріки,днопоглиблювальні роботи, берегоукріплення, розчищення і впорядкуванняприбережних джерел, залуження прибережних смуг, створення зелених насаджень поберегах водойм, будівництво об’єктів по риборозведенню, створення штучнихнерестовищ та ін.;
з) даних, про передбачені протиаварійні заходи і дії полокалізації і ліквідації впливу на навколишнє середовище в аварійних ситуаціях,здоров’я людей.
3. По атмосферному повітрю:
а) відомостей про запроектовані обсяги валових викидівзабруднюючих речовин в повітряний басейн (з даними по усіх інгредієнтах)порівняно з викидами уже діючих підприємств подібного профілю, детальнихпояснень, за рахунок яких заходів заплановано досягти зниження об’ємів цихвикидів;
б) інформації про розрахункові параметри гранично допустимихвикидів (ГДВ) і тимчасово погоджених викидів (ТПВ) та обгрунтувань допустимостідля здоров’я населення і стану навколишнього середовища впливу цих викидів узапроектованих обсягах;
в) даних про стан фонового забруднення атмосферного повітря урайоні запроектованого будівництва;
г) матеріалів щодо запропонованих проектом заходів порегулюванню викидів у атмосферу в періоди особливо несприятливих метеорологічнихумов і по їх повному припиненню в екстремальних ситуаціях;
д) орієнтовної прогнозної оцінки можливого впливу викидів ватмосферу на 10—15 років як на стан здоров’я місцевого населення, так і нарізні компоненти навколишнього середовища — водойми і грунти, флору і фауну(через опади) тощо;
є) інформації про ступінь негативного впливу викидів ватмосферу від запроектованого об’єкта на стан врожайності сільськогосподарськихкультур на прилеглих територіях, на чистоту і якість отримуваної на цихтериторіях сільгосппродукції;
ж) даних про запроектовані заходи по зниженню негативноговпливу на оточуюче середовище викидів в атмосферу, уникнути яких на сучасномурівні розвитку техніки неможливо, такі як створення на проммайданчику, у межахсанітарно-захисної зони, на прилеглих міських територіях нових зеленихнасаджень, стійких до впливу викидів запроектованого об’єкта і здатнихефективно виділяти кисень в атмосферу (підбір найбільш придатних видів дерев, ічагарників, трав’яних сумішей для газонів слід здійснювати у кожномуконкретному випадку відповідно до рекомендацій наукових організацій).
4. По ландшафту, флорі і фауні:
а) опису ландшафту території запроектованого будівництва (аборозширення за рахунок додаткової площі) об’єкта з виділенням особливостей природногорельєфу місцевості. При цьому визначається природно-естетична цінністьландшафту, його типовість, значення окремих елементів цього ландшафту длязбереження нормальної екологічної ситуації (якщо на них буде здійснюватисьбезпосередній вплив будівельних робіт, наприклад, коли виникає необхідність узасипці частини акваторії озера, зміні русла ріки, коли запланованагосподарська діяльність веде до зміни природного рельєфу — утворення штучнихулоговин при розробці кар’єрів, зрізання височин чи поява нових — териконів,відвалів тощо);
б) характеристик як негативного, так і позитивного можливоговпливу на ландшафт з вказівками всіх тих змін у рельєфі місцевості ігідрогеологічної ситуації, що матимуть місце як безпосередньо у процесібудівництва об’єкта і створення його інженерної інфраструктури, так і протягомпроектного строку його експлуатації (впливу, що викликатиметься будівництвом,заповненням і наступною рекультивацією різних щламонакопичувачів, хвостосховищі відвалів, при яких засипають і ліквідують природні яри і балки, впливупідземного і поверхневого видобування корисних копалин, будівництварізноманітних інженерних гідротехнічних споруд — гребель, дамб, дорожніхнасипів, берегоукріплюючих споруд і т. д.);
в) пропозицій по мінімізації шкоди, що буде нанесенаприродному ландшафту і компенсації її (різні види рекультивації кар’єрів таінших порушень природного рельєфу, що дають можливість створення новихприродних об’єктів на їх місці, наприклад водойм, придатних для використання урибогосподарських і рекреаційних цілях і т. п.);
г) прогнозу зміни стану підземної гідросфери, що виявляєтьсяу можливому зневодненні території, чи навпаки, у її підтопленні внаслідокактивного впливу на рельєф при розробці кар’єрів внаслідок інтенсивногокар’єрного водовідливу, при розробці різних рудників, що також пов’язане зводовідведен-ням, коли інженерну споруду змінюють природні шляхи руху ґрунтовихі підземних вод та ін.;
д) запропонованих проектом заходів по зменшенню цього впливуі компенсації (перш за все місцевому населенню) збитків, що можуть проявитися упогіршенні умов водопостачання (зневоднення криниць, вихід з ладу свердловин),затопленні льохів і підтопленні фундаментів будов тощо;
е) опису намічуваної для будівництва ділянки з точки зорунаявності зелених насаджень і їх якості. Повинна вказуватись точна площа лісу ічагарників на обраній ділянці і в межах встановлюваної санітарно-захисної зони,з виділенням площ зелених насаджень, що підлягають знесенню, на території, щовідводиться як у постійне, так і в тимчасове користування;
є) характеристик вказаних зелених насаджень (група, бонітет іт. п.) як у цілому по обраній ділянці, так і намічених до ліквідації (тих, щопотрапляють безпосередньо під забудову, прокладку інженерних комунікацій,будівництво огорож та ін.);
ж) даних про короткочасний (при знесенні насаджень),безперервний (в процесі експлуатації об’єкта — за рахунок викидів в повітрянийбасейн змін гідрогеологічної ситуації, забруднення промисловими відходами і т.д.), аварійний (при затопленні території стічними водами, виникненні пожеж таін.) вплив на зелені насадження;
з) прогнозу зміни стану насаджень у процесі безперервноговпливу на перспективу 10—15 років (як тих, що знаходяться у межахсанітарно-захисної зони, так і поза нею, якщо у процесі проектування виявленепоширення впливу об’єкта на значно більші території, що, наприклад може матимісце при будівництві деяких об’єктів хімічної промисловості, металургії таін.);
и) відомостей про передбачені заходи по мінімізаціїнегативного впливу запроектованого об’єкта на зелені насадження за рахунокраціонального компонування будівель і споруд та досконалої організаціїбудівельних робіт, що дозволяють забезпсчити максимально можливе збереженнянасаджень при будівництві), а також по компенсації неминучої шкоди, яка будезавдана цим насадженням (шляхом створення нових посадок у вказанихкомпетентними органами місцях на рівновеликій чи більшій площі, ніж та, якабуде знесена, створення нових парків, лісопарків, міських зон зелених насадженьі т. п.);
і) даних про наявність на території, що розглядається,популяцій чи окремих одиниць рідкісних і зникаючих видів рослин, занесених вЧервоні книги України, Міжнародну; пропозиції по забезпеченню збереження цихрослин (шляхом їх переносу і поновлення популяцій в інших місцях з подібнимиприродними умовами);
ї) оцінки обраної ділянки і прилеглої до неї зони яктериторії, що має значеня мисливських угідь (визначається наявністю ціннихмисливських видів тварин і птахів); наявності видів, що підлягають особливійохороні рідкісних і зникаючих, занесених у Червоні книги; матеріалів щодовпливу на фауну з урахуванням наявності сезонних шляхів міграції тварин іптахів; пропозицій по зменшенню шкоди фауні (за рахунок застосування засобіввідлякування тварин і птахів, переселення їх в інші місця та ін.) та їїкомпенсації (шляхом штучного розведення дичини, вкладення коштів у розвитокмисливського господарства та ін.);
й) даних про наявність об’єктів природно-заповідного фондуусіх категорій у радіусі 3 км від об’єкта з вказанням точної відстані до них(від меж санітарно-захисної зони до заповідного об’єкта), оцінки можливостівпливу будівництва і експлуатації запроектованого об’єкта на стан заповідногооб’єкта.
5. По промислових відходах:
а) даних про обсяги усіх видів відходів, які будутьутворюватись на запроектованому об’єкті, оцінки прогресивності запропонованихтехнологій з точки зору їх маловідходності;
б) відомостей (підтверджених галузевими науково-досліднимиорганізаціями) стосовно можливостей утилізації відходів, що утворюються, пронаявність токсичних або радіоактивних відходів, характеристик передбачуваноговпливу промислових відходів на навколишнє середовище (що визначаєтьсянеобхідністю зайняття додаткових площ земель для створення полігонів по їхзахороненню, можливістю інфільтрації забруднених вод з цих полігонів черезнещільності і пошкодження протифільтраційного захисту в грунт і потрапляння їху підземні водоносні горизонти, виникненням явищ пиління відходів при їхвідкритому складуванні тощо);
в) конкретних проектних рішень по зменшенню негативноговпливу відходів на навколишнє, середовище (утилізація, знешкодження,деструкція, спалювання, захоронення і т. д.);
г) даних про проектні рішення, пов’язані із заходами понейтралізації можливого впливу на середовище токсичних чи радіоактивнихвідходів;
д) прогнозу розвитку ситуації, пов’язаної з проблемоюутворення, нагромадження, тимчасового складування чи постійного захоронення, атакож утилізації усіх видів промислових відходів, які будуть утворюватись упроцесі експлуатації запроектованого об’єкта, на перспективу 10—15 років зпосиланням на науково-дослідні розробки, організації, що їх здійснюють, істроки виконання — для вирішення питання утилізації відходів, засоби та методипереробки і використання яких у даний час відсутні;
е) відомостей про джерела фінансування, орієнтовні строкивпровадження виконаних розробок (ця проблема повинна розглядатись уміжгалузевому розрізі з урахуванням можливостей використання і переробкивідходів на підприємствах суміжних та інших галузей; потрібно дати оцінкуочікуваного залишкового впливу промислових відходів на навколишнє середовище зурахуванням виконання усіх передбачуваних проектом заходів по його зменшенню.
6. По впливу на навколишнє середовище виробничого шуму,вібрації, електричних і електромагнітних полів:
а) конкретних даних про характер впливу шумів, вібрації,електричних і електромагнітних полів на навколишнє середовище і людину звідображенням проявів цього впливу (відлякуючого — стосовно фауни,пригнічуючого — флори, хвороботворного— людини) і можливих наслідків, які бмогли мати місце при відмові від заходів по мінімізації цього впливу;
б) даних аналізу показників передбачуваних (розрахункових)рівнів впливу шуму (рівнів звукового типу), електричних і електромагнітнихполів без спеціальних заходів по зменшенню проявів цих впливів;
в) переліку передбачуваних проектом заходів по граничноможливому зменшенню негативного впливу шуму, вібрації, електричних іелектромагнітних полів, оцінки їх ефективності — кожного окремо і усіх разом —як архітектурно-планувальних, так і будівельно-акустичних та інших (при цьомуслід окремо оцінювати можливість і ефективність застосування у кожномуконкретному випадку біологічного екранування — створення багаторядних зеленихнасаджень підвищеної щільності з швидкоростучих деревно-чагарникових порід,найбільш придатних для таких цілей);
г) відомостей про залишковий вплив цих факторів і йогоприпустимість.
Експертам слід пам’ятати про те, що у складі комплексної ОВНСповинні наводитися дані про розглянуті у процесі проектування, але не прийняті(з обгрунтуванням причин цього), а також інші можливі, альтернативні прийнятиму проекті варіанти способів зниження рівня негативного впливу на навколишнєсередовище з вказівкою їх орієнтовної вартості (наприклад, інших варіантівочисних споруд промислових стічних вод, пилогазоочисного обладнання, системдренажу тощо).
Належне місце у комплексній ОВНС повинні займати економічніоцінки. У їх складі наводяться результати виконаних при проектуваннірозрахунків економічної ефективності природоохоронних заходів, зіставляютьсявартісні показники рекомендованих проектом варіантів зниження негативноговпливу виробничої діяльності на різні складові навколишнього середовища і неприйнятих проектом інших можливих (альтернативних) варіантів цього зниження звказівкою природоохоронного ефекту, який може бути досягнутий при реалізаціїкожного із цих варіантів.
Усі розрахунки економічної ефективності повинні виконуватисьвідповідно до вказівок посібника по складанню розділу проекту (робочогопроекту) «Охорона навколишнього природного середовища» до БНіП 1.02.01—85, 1988чи 1990 рр. видання.
Наводяться точні показники загальної кошторисної (проектної)вартості і вартості будівельно-монтажних робіт по передбачуваних природоохороннихоб’єктах і заходах, спрямованих на зниження негативного впливу запроектованогооб’єкта на навколишнє середовище, з вказівкою їх частки у процентах відкошторисної вартості та вартості будівельно-монтажних робіт.
Експерти повинні звертати увагу на відомості пропередбачувані рішення щодо організації постійного моніторингу станунавколишнього середовища (чи окремих його компонентів залежно від специфікиоб’єкта) на період розрахункового строку експлуатації запроектованого об’єкта зметою забезпечення оперативного контролю за додержанням проектних рівнів впливуна це середовище (наприклад, рішення про створення системи постійно діючихспостережних свердловин для контролю за режимом підземних вод при будівництвішламонакопичувачів, меліоративних систем тощо).
На основі усіх цих вказаних у даному розділі даних,відомостей та інформації автори проекту повинні робити узагальнюючі орієнтовнівисновки про ступінь передбачуваного впливу (інтенсивний, помірний, незначний)запроектованого об’єкта на стан навколишнього середовища, санітарно-гігієнічніта соціально-економічні умови життя місцевого населення і допустимість його(можливий; небажаний, але допустимий при виконанні певних умов; неприйнятний).
Залежновід специфіки об’єкта, що проектується, у складі матеріалів ОВНС можутьвключатися за розсудом проектної організації (чи за вимогою замовника абовідповідного експертного органу) також відомості, проробки, розрахунки і даніна вказані у даній главі, але необхідні для об’єктивної оцінки ситуації.
стадія проектуванняекологічна експертиза
Література
1. Андрейцев В.І. Політика. Іновації. Приватизація.Екологічна безпека. Право. (Проблеми оптимізації законодавства України). – К.,1989.
2. Баб’як О.С., Біленчук П.Д., Чирва Ю.О. Екологічнеправо України. Навчальний посібник. – К.: Атіка, 2000.
3. Дмитренко І.А. Екологічне право України. Підручник.– К.: Юрінком Інтер, 2001.
4. Екологічна експертиза: Право і практика / За ред.Андрейцева В.І., Пустовойта М.А. – К.: Урожай, 1992. – 208 с.
5. Екологія і закон: Екологічне законодавствоУкраїни. У 2-х книгах / За ред. Андрейцева В.І. – К.: Юрінком, 1997.
6. Ільніцька Н.В. Основиекологічного права. – Львів, 1997.
7. Краснова М.В., ПознякЕ.В. Правове забезпечення екологічної безпеки: роль науково-правового фактору.// Право України. -2000, -№3.
8. Качинський А.Б.Екологічна безпека України: системний аналіз перспектив покращення / А.Б.Качинський. – К.: НІСД, 2001. – 312 с.
9. Малишко М.І. Основиекологічного права України. – К.: МАУП, 1999.