Мінеральні води Чернігівської області

/>Зміст
Вступ
1. Загальна характеристика мінеральних вод
1.1 Ринок мінеральноїводи в Україні
1.2 Фізико-хімічні властивості мінеральних вод
1.3 Основні бальнеологічні групи мінеральних вод
1.4 Класифікації мінеральних вод в Україні
2. Мінеральні водойми, класифікація та значення
2.1 Мінеральніводойми, основні види та їх характеристика
2.2 Особливості лікувальної дії на організм мінеральних вод
2.2.1Мінеральні ванни
2.2.2Газові ванни
2.3 Мінеральні водидля питного лікування
3. Виробництво мінеральної водина підприємстві
3.1 Зберіганнямінеральних вод
3.2 Обробкамінеральної води
3.3 Розливання тапакування мінеральної води
3.4 Контроль якостімінеральної води
4. Дослідження основних хімічних показників мінеральних водв Чернігівськійобласті
Висновки
Список використаної літератури
Додаток
Вступ
Мінеральні водиутворюються за рахунок вадозних вод, морських вод, похованих у процесінагромадження осадів, вивільнення конституційної води в умовах регіонального таконтактового метаморфізму г.п. Ці води збагачуються солями і газами порід, зякими вони контактують. Хімічний склад і закономірності поширення мінеральнихвод зумовлені особливостями геологічної будови, рельєфу, клімату та гідрологіїпевних ділянок.
Мінера́льніво́ди — підземні (іноді поверхневі) води з підвищенним вмістом деякиххімічних елементів і сполук, а також газів, із специфічними фізико-хімічнимивластивостями (температура, радіоактивність та ін.), що справляють цілющийвплив на організм людини. Межею прісних і мінеральних вод вважають солоність в1 г/л. Мінеральні води часто володіють цілющими властивостями. Зловживаннямінеральною водою може призвести до важких наслідків для здоровя, тому вживатиїї рекомендується тільки з поради лікаря та в рекомендованій ним кількості.
На поверхні Землівиділяються провінції мінеральних вод, кожна з яких характерна своїмигідрогеологічними умовами, геологічним розвитком, походженням іфізико-хімічними характеристиками. Ізольовані пластові системи артезіанськихбасейнів — це провінції солоних вод і розсолів мінералізацією до 300—400 (600)г/л. Складчасті регіони і області омолоджених платформ відповідають провінціямвуглекислих мінеральних вод, а області з проявами новітніх тектонічних рухів —провінціям азотних слабкомінералізованих лужних, кременистих вод.
На територіїУкраїни виявлено близько 500 джерел різних мінеральних вод, г.ч. у межахУкраїнських Карпат (Нафтуся, Свалява, Поляна Квасова та ін.), Українського щита(Хмільних, Миронівка та ін.), Дніпровсько-Донецької западини (Миргород).Основні родовища М.в. в Україні: Степанське, Данишівське, Полонське,Березівське, Миргородське, Новопсковське, Білоцерківське, Миронівське,Хмельницьке, Лиманське, Старобільське, Моршинське, Збручанське, Трускавецьке, Конопківське,Новозбручанське, Слов’яногірське, Плосківське, Новополянське, Звенигородське,Полянське, Сойминське, Знам’янське, Луганське, Синяцьке, Голубинське,Брусницьке, Гірськотисенське, Лазурне, Куяльник, Кирилівське, Одеське,Сергіївське, Колодязне, Феодосійське, Євпаторійське.
Мінеральні водивикористовують у медицині (бальнеологія, бальнеотерапія), деякі — втеплоенергетиці. У ширшому розумінні до мінеральних вод відносять такожприродні промислові води, з яких видобувають йод, бром, бор та інші компоненти,і термальні води, які використовуються з енергетичною метою. Порогом міжпрісними і мінеральними звичайно вважають мінералізацію 1г/дм3.Понад 80 джерел мінеральних вод України використовуються для 50 курортів, 20бальнеолікарень, 40 заводів лікувально-столових вод. Найбільш поширенімінеральні води: вуглекислі, сірководневі, залізисті, йодобромні, бромні,радонові (радіоактивні).
Предметдослідження – мінеральні води.
Об’єктдослідження – екологічно безпечне видобування мінеральних вод.
Мета роботи полягаєв аналізі екологічності мінеральних вод та їх безпечного видобування.
Основнимизавданнями роботи є наступні:
1)  дати загальну характеристикумінеральних вод;
2)  охарактеритизувати основнівиди мінеральних водойм, їх значення та використання людиною;
3)  дати характеристику процесувиробництва мінеральної води;
4)  провести аналіз вмістуосновних хімічних показників в мінеральних водах в Чернігівській області.
1. Загальна характеристика мінеральних вод1.1 Ринок мінеральної води в Україні
Особливий сегментна ринку мінеральних вод формують питні очищені води. Для їх виробництвавикористовують воду з артезіанських свердловин чи взагалі водопровідну. Вонапіддається фільтрації, а після цього до неї можуть додавати мінерали дляполіпшення смакових якостей.
За хімічнимскладом мінеральні води підрозділяють на гідрокарбонатні (застосовують длялікування захворювань шлунка і сечового міхура), сульфатні (призначають призахворюваннях печінки та жовчного міхура, цукровому діабеті) і хлоридні(поліпшують обмін речовин і рекомендовані для лікування захворювань шлунка,підшлункової залози та кишківника). Зазвичай, природні води є змішаними [15].
Відповідно доДержавного стандарту, мінеральними вважаються ті води, що розливають прямо вмісцях видобутку, і ті, які транспортують для розливання в місця споживання.Міжнародні стандарти в цьому відношенні набагато жорсткіші. За кордономмінеральною вважається тільки вода, розлита в пляшки не більш як за 50 м від джерела.При цьому не допускається зміна її первісних природних властивостей.
Мінеральна водаможе бути як газованою, так і негазованою. Вуглекислий газ відіграє рольприродного консерванта, стабілізуючи хімічний склад води. Здебільшого водадодатково насичується ним у процесі виробництва, навіть якщо цей газспоконвічно у ній уже містився.
Мінеральні води,зазвичай, є нетривкими системами. На поверхні землі ці води підпадають підвплив чинників зовнішнього середовища, з якими вони не зіштовхувалися в процесіформування. Тому, якщо не вжити відповідних заходів, хімічний склад мінеральнихвод може змінитися, а їхня якість, відповідно, погіршитися.
Мінеральні води звисоким вмістом заліза (залозисті) мають широкий спектр лікувальної дії. Вонирекомендовані не тільки при захворюваннях системи травлення, а й при анемії.Однак під впливом атмосферного кисню залізо окисляється, тобто цінність такоїводи знижується. У процесі виробництва залозистих вод слід уникати їхньогоконтакту з повітрям. Для цього, зазвичай, створюється спеціальна газова «подушка»з вуглекислого газу. Як стабілізуючі добавки також використовують харчовікислоти: лимонну, аскорбінову, винну тощо.
Для сульфіднихвод, що містять сірчисті сполуки, як і для залозистих, характерна нестійкість вокисному середовищі. Однак ці сполуки не стабілізують у процесі виробництва, апросто вилучають. Для цього у воді розчиняють вуглекислий газ і підкислюють її.
Ринок мінеральнихвод України останніми роками активно росте і розвивається. Україна посідаєчетверте місце в Європі за обсягом розвіданих водних запасів — 2,4 млн/м3,водночас використовує свої водні запаси лише на кілька відсотків (близько 100родовищ і півтисячі джерел). Промислове розливання мінеральних вод здійснюєтьсябільш як на 100 підприємствах, велика частина яких представлена невеликимицехами при пивоварних, безалкогольних та інших заводах чи харчових комбінатах.Від загальної кількості підприємств вони становлять близько 70%.
Привабливістьмінеральних вод для споживача очевидна, оскільки за свої гроші він одержуєгарантію якості вживаної корисної рідини. Однак прагнення здорового способужиття аж ніяк не завжди підкріплюються відповідною культурою споживання — невсі види мінеральної води можна пити постійно. Періодичність споживаннязалежить від ступеня мінералізації (вмісту біологічно активних компонентів),що, своєю чергою, визначає, наскільки яскраво виражені лікувальні властивостімінералки [10].
Ринок мінеральноїводи розподіляють на три основних сегменти: столові (52% обсягу продажів),лікувально-столові (37%) та питні очищені води (11%). Наприклад,середньостатистичний киянин випиває за рік 10–15 л мінеральної води. Це більше,ніж у цілому по Україні, але до показників розвинутих країн (100–150 л/рік налюдину) ще дуже і дуже далеко.
Попит на мінеральнуводу має яскраво виражену сезонність. Улітку спостерігається його зростаннямайже в 1,5 раза. Водночас збільшується обсяг продажів мінералки в тарі меншоїмісткості, призначеної для разового споживання.
Хоча медикивважають, що мінеральна вода краще зберігає свої властивості в скляній тарі,ринкові реалії трохи інші. Більшість підприємств розливає мінералку в ПЕТ-тару(місткістю 0,5; 1; 1,5; 2 л), оскільки вона дешевша, легша і зручніша дляспоживача. До того ж, підприємству не потрібно утримувати систему обігу тари,що дає змогу знизити собівартість продукції.1.2 Фізико-хімічні властивості мінеральних вод
Колір.Забарвлення води може вказувати на характер порід, по яких вона рухається.Чиста питна вода не повинна мати забарвлення. Колір води, яка застосовуєтьсядля лікувальних ванн, нормами не регламентується.
Прозорість. Цеодна з вимог, яка висувається до питної води. Згідно з нею, питна вода можемістити завислі речовини в дуже незначній кількості. Оскільки всяке помутніннявпливає на смакові якості, мутна вода шкідлива для здоров’я.
За ступенемпрозорості воду умовно поділяють на прозору, злегка мутну, мутну і сильномутну. Прозорість води, яка використовується для лікувальних ванн, так само, які колір, нормами не регламентується.
Запах. Запах водимає важливе значення. Він вказує на можливе забруднення її різними речовинамиорганічного і мінерального походження, на більший вміст в ній заліза; запахсірководню свідчить про те, що вода піднімається з великих глибин. Питна водане повинна мати ніякого запаху, особливо запаху гнилі, оскільки він робить їїнепридатною для споживання. Неприємний також болотний, рибний запах і багатоінших. Ці вимоги висуваються звичайно до води, яка використовується з метоюпитного водоспоживання [4].
Смак. Смак водимає велике значення для пізнання генезису підземних вод. Солонуваті або соленіпідземні води дають можливість говорити про їх зв’язок з соленосними відкладамиабо з породами, які містять підвищений вміст солей, чи показують на глибиннепоходження вод. Кислий смак води може вказувати на наявність у воді вільнихкислот (сіркової або вугільної). У першому випадку це буває пов’язано зприсутністю сульфідних мінералів у водовміщуючих породах або покладамисульфідних руд на глибинах, з якими стикаються при своєму русі підземні води, удругому — з проходженням зон тектонічних порушень, по яких піднімається наповерхню вуглекисла вода.
Густина. Яквідомо, дистильована вода при температурі 4«С має густину, рівну одиниці.Але природна підземна вода завжди містить в собі деяку кількість мінеральнихречовин, які попадають в неї з повітря разом із атмосферними опадами і врезультаті розчинення і вилуговування порід, з якими вона стикається при русі внадрах земної кори. Тому її густина завжди більша за одиницю, причому чимбільше в ній розчинених речовин, тим більша її густина.
Температура.Температура води має велике значення. Постійна температура підземної водивказує на те, що вода піднімається з досить великих глибин, на які не впливаютьзміни температури повітря за порами року; дуже низька температура підземноїводи характерна для областей розвитку зон багаторічних мерзлих порід;температура води, близька до температури повітря певного пункту, вказує нанеглибоке її залягання від поверхні землі. Виходи на поверхню теплих абогарячих підземних вод майже завжди свідчать про походження на схожих ділянкахзон розривних порушень. Нарешті, температура підземної води, близька дотемператури поверхневих водотоків, вказує на тісний взаємозв’язок їх між собоюі на живлення ґрунтових вод річковими.
Питна водавважається смачною і має освіжаючі властивості, якщо її температура знаходитьсяв межах 7-11 °С, не нижче 5°С і не вище 15°С.
Концентраціяводневих іонів (pH). Концентрація водневих іонів в підземних водах невелика,але її значення велике. Вона дозволяє визначати форми стану у воді вуглецевої,кремнієвої, сірководневої і фосфорної кислот, насиченість води слабимиосновами; з’ясувати умови розвитку біологічних і хімічних процесів, яківідбуваються у водовміщуючих товщах земної кори.
Концентраціяводневих іонів залежить від температури води, ступеня її мінералізації,характеру розчинених в ній речовин, від співвідношення кількості вугільноїкислоти та іонів НСО3 та СО23, дисоціації органічних кислот. У водах, які маютьнейтральну реакцію, рН дорівнює 7, при кислій реакції рН менше 7, при лужнійбільше 7. За стандартну температуру при експериментальних визначеннях рНприймають 18°С, при якій нейтральна вода має рН=7,07.
Окислювально-відновлювальнийпотенціал (Eh) показує інтенсивність окислювальної чи відновлюваної дії системиі таким чином дає уявлення про природні умови формування підземних вод.
Для вод, які, безсумніву, мають лікувальний ефект, характерні від’ємні значенні Eh, що вказує нарозвиток в них анаеробних процесів бактеріального руйнування органічноїречовини, особливо процесу сульфатредукції, який обумовлює появу у водісірководню. Води, які характеризуються слабкими лікувальними властивостями,мають позитивне значення Eh (близько 100-300 мВ). Це вказує на те, що ці водиформуються в перехідних окисно-відновних умовах.
Проведенимидослідженнями встановлений тісний зв’язок між величиною Eh вод і концентрацієюв них сірководню і кисню. При вмісті сірководню більше 0,1 мг/л Eh води завждимає негативне значення. Однак у зв’язку з невисоким вмістом сірководню у водізначенні Eh не бувають нижчими — 40 мВ. Якщо у воді є сліди сірководню і вмісткисню сягає десятих часток міліграма на літр, то Eh змінюється від 200 до 100мВ, іноді знижується до +40 мВ. Окисно-відновний потенціал розчинів, якімістять кисню більше 1 мг/л (сірководень відсутній), становить 445-300 мВ,рідше 250 мВ.
Крім того,мінеральні води характеризуються вмістом макро- (NaCI, CaSО4, СаСО3,MgCO3, FeCO3, глинозем, SiO2) та мікроелементів(Li+, Ва2+, Sr2+, Fe2+, Fe3+, Br-,I-, F-, As, Mn, HPО4, HB02, Si02, Ra, Rn таін.) хімічного складу; вмістом органічних речовин (вуглеводні, феноли, бітуми,лізини, гумінові речовини, жирні кислоти та ін.), мікрофлори (бактерії), газів(СO2, O2, N2, H2S, CH4та ін.).1.3 Основні бальнеологічні групи мінеральних вод
Мінеральні водимають широке розповсюдження в товщі земної кори, заповнюючи пори і тріщини вгірських породах. Процеси формування мінеральних вод підлягають певнимзакономірностям. В результаті геологорозвідувальних робіт виділеніобласті-зони, в яких утворюються мінеральні води (або їх групи) певного іонногосольового і газового складу з наявністю тих чи інших мікрокомпонентів,температури і т.д. Ці області отримали назву „провінцій“ мінеральнихвод. На даний час виділено 9 основних бальнеологічних груп мінеральних вод, авсередині груп — різні гідрохімічні типи.
I. Мінеральніводи, дія яких визначається іонним складом і мінералізацією.
II. Вуглекисліводи.
III. Сірководневі(сульфідні) води.
IV. Залізистіводи.
V. Бромні, йодніі йодобромні води.
VI. Кременистітермальні води.
VII.Миш’яковмісні води.
VIII. Радонові(радіоактивні) води.
IX. Борвмісніводи.
Для віднесеннямінеральних вод до тієї чи іншої бальнеологічної групи використовуєтьсясукупність кількісних показників і ознак:
1) загальнамінералізація вод (сумарний вміст розчинених компонентів),
2) іонний складмінеральних вод,
3) газовий складі газонасиченість,
4) вміст у водахтерапевтичне активних компонентів (мінеральних і органічних),
5)радіоактивність вод,
6) активнареакція води, яка характеризується величиною рН,
7) температуравод.
До питнихлікувально-столових вод належать води з мінералізацією від 1 до 10 г/л, долікувальних — від 10 до 15 г/л (або з мінералізацією 1.4 Класифікації мінеральних вод в Україні
Перші критеріїоцінки мінеральних лікувальних вод розроблені хіміком Грюнхутом і прийнятіНаугеймською радою у 1911 р. За цими критеріями оцінювали 14 різних параметрівскладу води, за перевищення яких вода, як вважали, змінювала якість питної наякість мінеральної, тобто лікувальної. Рівнозначними залишаються „сухийзалишок“ (мінералізація), вміст літію, стронцію, вуглекислоти, радону і т.ін., тобто компонентів з бальнеологічними властивостями. Такий принципвиділення мінеральних вод з усього розмаїття природних вод залишився дотеперішнього часу.
Перші критеріїГрюнхута були отримані шляхом статичного опрацювання даних про склад»звичайних” питних вод і беззаперечно мінеральних, відомих з досвідукористування ними багатьох поколінь [5].
Відповідно достану науки перші класифікації мінеральних вод були досить примітивними.Наприклад, мінеральні води розподіляли на:
а) непослаблюючі;
б) з незначноюпослаблюючою дією;
в) енергійнопослаблюючі (класифікація Лиманна);
або на:
1) муріатичні,тобто з вмістом кухонної солі;
2) такі, щовміщують сірку;
3) гіркі;
4) вуглекислі;
5) залізисті;
6) лужні;
7) термальні(залежно від авторства).
У 20-і роки XXстоліття в класифікаціях природних (і мінеральних в т. ч.) вод закріпивсяпринцип аналізу хімічних властивостей (класифікації А.А.Лозинського,Н.С.Звоницького, С.А.Щукарєва, Е.Е.Карстенса, В.А.Александрова та ін.).
В таблиці 1.1.коротко викладені дані щодо розвитку уявлень про бальнеологічні показникимінеральних вод, які стосуються тільки критеріїв розподілу мінеральних вод: відперших критеріїв Грюнхута, які стали основою практично в усіх країнах (колонка2), до критеріїв, застосованих у «Класифікації мінеральних вод України»2001 р. (колонка 4). У колонці 3 зібрані критерії, які застосовували уколишньому Радянському Союзі, зокрема в Україні. Критерії, в основному,наведені за відомою «Классификацией минеральньїх вод»Іванова-Невраєва.

Таблиця 1.1.Порівняльні критерії розподілу мінеральних водОсновні показники Перші критерії розподілу мінеральних вод за Грюнхутом, 1911 р. (у дужках поправки 1932 р.) Межі вмісту за діючими документа ми Межі вмісту за новою класифікацією Загальна мінералізація (загальний вміст розчинених солей) Понад 1 г/л Понад 1 г/л Такі самі
Вміст СО2 вільної і розчиненої 250(500) мг/л і більше
500 мг/дм3 і більше Такі самі Вміст органічної речовини(в розрахунку на вуглець)
5-30 мг/дм3
8-40 мг/дм3 — води типу «Нафтуся, понад 40 мг/дм3 — води типу „Брамштедт“
Вміст ортоборноі кислоти (Н3ВО3)
Метаборна кислота (НВO2) 1 г/л
35 мг/дм3 і більше Такі самі
Вміст метакремнійової кислоти (H2SiO3)
50 мг/дм3 і більше Ті ж самі Вміст As Гідроаксерніт (HAsCV) 1,3 мг/л понад 0,7 мг/дм
0,7-2 мг/дм3 Вміст Вг 5 мг/л і більше
25 мг/дм3 і більше Такі самі Вміст J 1,0 (5,0) мг/л
5 мг/дм3 і більше Такі самі Вміст Li 1 мг/л –
понад 5 мг/дм3 Вміст Se
понад 10 мкг/дм3 Вміст Аg
понад 0,1 мг/дм3 Вміст Sr 10 мг/л
понад 0,001 мг/дм3 Вміст Fe
Fe2++Fe3+ 10 (20) мг/л більше
Fe2++Fe3+ 10 мг/дм3 і більше Такі самі Вміст Ва 10 мг/л Вміст F 10 мг/л
ВМІСТ H2Sзаг (H2S+HS-) Титрована сірка 1 мг/л і більше
10 мг/дм3 і більше Такі самі Вміст Rn Понад 1,3 мкС (29 мкС)
180Бк/дм3 і більше Такі самі
Підхідкласифікації Іванова-Невраєва до визначення критеріїв принципово відрізняєтьсявід підходу до перших критеріїв розподілу мінеральних вод. В класифікаціїІванова-Невраєва більшість критеріїв аналізувалися на основіфармакотерапевтичної практики застосування лікарських засобів, які містять усвоєму складі компонент (наприклад, йод, бром, залізо). Деякі критеріївизначили за результатами різних дослідів (наприклад, вуглекислий газ,сульфіди).
Позиціїкласифікації Іванова-Невряєва закріпилися і, в принципі, залишаються одним зосновних підходів до визначення критеріїв розподілу мінеральних вод дотеперішнього часу [6]. Нові дослідження, проведені після виходу класифікації,дозволили включити в наступні документи нові критерії оцінки. Наприклад, длябору — 35 мг/л ортоборної кислоти, для органічних речовин — 5 мг/л (в СРСР) і 8мг/л Сорг (в новій українській класифікації на основі досліджень, проведених вУкраїні). Уточнений критерій оцінки для заліза (Грюнхут -10 мг/л,Іванов-Невраєв — 20 мг/л, ГОСТ 13273, ДСТУ 878-93 -10 мг/л).
З часу виходукласифікації Іванова-Невраєва минуло майже 40 років. Життя потребує введеннянової класифікації. В будь-якій класифікації повинні бути виділені принципи(ознаки), які дозволяють окреслити предмет (об’єкт) класифікації, відрізнитийого від інших природних об’єктів і на основі принципів класифікаційногорозподілу створити можливість зручного практичного використання класифікаціїдля конкретної мети. Цим пояснюється велика кількість класифікацій.
За даної ситуаціїкінцевою метою класифікації є систематизація знань про мінеральні води та їхлікувальні властивості у формі, максимально зручній для використання фахівцямирізних галузей: гідрогеологами, які займаються пошуками, розвідкою таексплуатацією мінеральних вод, бальнеологами, які призначають лікуваннямінеральними водами, та іншими спеціалістами, які досліджують їх лікувальнівластивості [8].
Нова»Класифікація мінеральних вод України” складена на основі аналізуминулого досвіду вивчення мінеральних вод, доступних документів і джереллітератури, останніх досягнень вітчизняної та зарубіжної науки.
Класифікаціяпочинається з чіткого визначення предмета — мінеральних вод. Мінеральні води — це природні підземні води, які справляють на організм людини лікувальну дію,зумовлену підвищеним вмістом основних компонентів (гідрокарбонатів, сульфатів,хлоридів, кальцію, магнію, натрію, калію), специфічних компонентів (газовогоскладу, мікрокомпонентного тощо), або специфічними фізичними властивостями(радіоактивність, температура, структура води, реакція води — рН, Ептощо), що тією чи іншою мірою відрізняються від дії питної води.
На основінакопиченого до XXI століття досвіду і знань лікувальну дію природних водвизначають три причини:
1) підвищенийвміст її основних компонентів;
2) підвищенийвміст специфічних компонентів;
3) специфічніфізичні властивості природних вод.
Специфікамедичного призначення великою мірою залежить від того, чи є у воді, наприклад,бром, чи його немає. Поряд з цим кальцій-, магній-, натрій (калій)-, хлор-,сульфат-, гідрокарбонат-іони називають «основними компонентами»,оскільки вони мають високі кларки (належать до 1, 2 і 3 декад таблиці «парківВ.І.Вернадського) і присутні в природних водах завжди. За данимибальнеологічних досліджень, існує достатньо типів вод, лікувальних тільки черезкількісний та якісний склад основних іонів, тобто вод, в яких вміст специфічнихкомпонентів не підвищений [7].
Для визначеннякритеріїв застосовують як багаторічний досвід, так і результати дослідженьвпливу складу питних вод, які вміщують в будь-яких невеликих кількостяхспецифічні компоненти, а також досліджень, проведених безпосередньо накурортах, токсикологічних досліджень, що входять у норми СанПіН, і т. д. Зовсімпо-новому в „Класифікації мінеральних вод України“ (рис. 1.1.)здійснений підхід до „специфічних фізичних властивостей“, за якимиприродна вода може бути визнана мінеральною (лікувальною).

/>
Рис. 1.1. Схемакласифікації мінеральних вод України
Розглянемодетальніше класифікацію мінеральних вод, прийняту в Україні. В ній зважали надва можливі способи застосування мінеральних вод — внутрішнє і зовнішнє. Застосуваннявинесено за „рамки“, воно не входить у перелік таксономічних одиниць,що складають класифікацію. Відмітка про спосіб застосування і відповіднепризначення вміщені у таблиці класифікації.
Відповідно дозагального визначення терміну „мінеральні води“ класифікаціяпочинається з розподілу мінеральних вод на три категорії:
1) категорія»Без специфічних компонентів”,
2) категорія«Зі специфічними компонентами»,
3) категорія«За фізичними (специфічними) властивостями».
Наступнатаксономічна одиниця розподілу — види. У класифікації використаний наскрізнийпринцип нумерації видів (1. Води, лікувальні за складом основних компонентів-13. Термальні води) від 1, через 2 до 3 категорії. Послідовність побудови — від вод, які за хімічним складом є основою усіх підземних вод (основні іони) зпоступовим додаванням «специфіки». Спочатку це води, лікувальнівластивості яких пов’язані з основними іонами (1 категорія, 1 вид), далі — водиз газами — вуглекислотою, сірководнем. Своєрідним видом, який також значновідрізняється від наступних, є води, збагачені органічною речовиною (категорія2, вид 4). Усі наступні види 2 категорії, що містять різні специфічнікомпоненти (борні — залізисті), розташовані у порядку, за яким елемент, щоскладає основу компонента, міститься у таблиці Менделєєва. Спочатку поставленіелементи-неметали, потім — метали, з яких залізо вилучено в окремий вид. Такалогіка застосована не тільки для нумерації видів, а зберігається у всійкласифікації. Види можуть бути монокомпонентні, бікомпонентні, полікомпонентні.
Наступнітаксономічні одиниці класифікації — класи (за аніонами) і підкласи (закатіонами). Усього 15 класів — за аніонами і 15 підкласів — за катіонами. їхвикористовують насамперед для класифікаційного розподілу мінеральних водкатегорії 1, а також для додаткової характеристики вод категорій 2 та 3.
Далі йдуть групи,які виділяють за мінералізацією, вмістом специфічного компонента, закількісними показниками специфічних (фізичних) властивостей (наприклад,термальні, субтермальні, високотермальні) [5].
Наступнатаксономічна одиниця — тип. Типу відповідає власна унікальна назва води та їїбальнеологічна характеристика (внутрішнє або зовнішнє застосування, або і те, іте).
В класифікації єще один підпорядок розташування вод — за складом основних компонентів — закласами і підкласами. Класам надані номери (від 1 до 15), підкласи маютьпозначку літерою (латинської абетки). Таким чином, розташування типів вкласифікації підлягає порядку класів і підкласів. Для того, щоб не ознайомленийз мінеральними водами або з класифікацією фахівець зміг одразу уявити собі,води яких класів і підкласів присутні в класифікації, в таблицях«Типізація вод …» поставлені позначки про наявність в класифікаціїмінеральних вод відповідних класу й підкласу.
До кожного типудодається назва типу-аналога, або типу-близького аналога, які використовують внашій країні та в інших країнах.
Слід зупинитисьна цьому питанні докладніше і розібрати, що це таке — тип-аналог, і що таке — тип-близький аналог.
Пошук аналогівґрунтується на загальній схемі класифікації. Спочатку порівнювали води закатегоріями, потім — за видами, далі — за підвидами і, нарешті, за групами. Цеозначає, що якщо, наприклад, води належать до різних категорій (з специфічнимикомпонентами — категорія 2, без специфічних компонентів — категорія 1), то їхподальше порівняння одразу припиняли. їх одразу вважали не порівнюваними,незважаючи ні на які інші подібності. І — так далі, поки порівняння не доходилодо групи. Таксономічна одиниця — група — існує для виявлення не якісних, акількісних відмінностей вмісту компонентів. Оскільки застосування мінеральнихвод, подібних в усьому іншому, крім групи, легко можна скоригувати дозою підчас їх застосування, то вважали, що найменша помилка може бути допущена припорівнянні груп. Типи, подібні в усьому, включаючи групи, названітипами-аналогами [20].
У класифікаціївведена ще одна новина: усі води шифруються. Наприклад: тип«Климецький» — вуглекисла (слабовуглекисла) гідрокарбонатно-хлориднанатрієва маломінералізована мінеральна вода має шифр ІІ-а-2-А10Ко-В. ТипиЄсентуки №4 (Росія), Лугачовиця (Luhacovice, Чехія), Шавно (Szczawno, Польща)мають шифри ІІ-а-2-А10Ко-Y. Як бачимо, тип «Климецький» відрізняєтьсявід інших вод тільки останньою літерою шифру, отже тип «Климецький» єтипом-близьким аналогом мінеральним водам Єсентуки, Лугачовиця, Шавно. Римськіцифри на початку цього шифру (II) означають категорію II — води зі специфічнимикомпонентами. Далі, через риску цифра 2 — це номер виду -вуглекислі води. Передцифрою 2 стоїть літера — а, яка позначає, що мова йде про монокомпонентніпідвиди виду 2. Ще через риску А10Кo — означає десятий клас аніонів (А10) іпідклас катіонів (Кo). Літерою грецької абетки наприкінці позначена група водза мінералізацією: В — води малої мінералізації, У — води середньоїмінералізації. Порядок шифрування легко дослідити за «Схемоюкласифікації». Літера-позначка підвиду (а, b, с) поставлена перед номеромвиду (невелике відхилення від схеми) в зв’язку з тим, що власний досвідкористування класифікацією довів, що при цьому швидкість пошуку потрібноїмінеральної води зростає [3].
Ще одна ідеяреалізована в класифікації. До неї внесені так звані «прогнозні води»- це води, які ще не виявлені, проте за гідрогеологічними умовами та зааналогією з існуючими родовищами в інших країнах можуть бути знайдені у нас.Для прогнозних мінеральних вод передбачене місце їх знаходження на основі знаньпро геологічну будову і гідрогеологічні умови в конкретних областях України. Наоснові даних про використання таких (реально існуючих) мінеральних вод в іншихкраїнах надана їх бальнеологічна характеристика у відповідних графах«Застосування: внутрішнє/зовнішнє».
В новійкласифікації розширений список критеріїв. Відповідно в класифікацію включенітипи мінеральних вод, у яких ще немає характеристики застосування, наданоївідповідними вітчизняними медичними установами. Тобто, якоюсь мірою, їх такожможна назвати прогнозними. За такої ситуації характеристику їх застосуваннянадають на основі документів інших країн, де є та використовуються типи-аналогиабо близькі аналоги.
Серед вод, якіналежать до категорії III, відомі і давно застосовуються радонові води. їхспецифічна фізична дія на організм зумовлена радіоактивністю. До III категоріїкласифікації вперше внесені прогнозні води, лікувальна дія яких пов’язана зособливостями структури, зокрема, незвичайними показниками pH, Eh,електропровідності води й інших фізичних властивостей. Підстава — досвід їхуспішного вивчення в Росії. Крім того, у класифікації взятий до уваги унікальнийдосвід застосування мінеральних вод в Японії. Високу ефективність лікування звикористанням цих вод можна пояснити тим, що за всіма ознаками вони поєднуютьлікувальний вплив, властивий усім трьом категоріям. Вони мають підвищений (або,навпаки, дуже низький) вміст основних компонентів (1 г/л — в Японії також існуєподібна норма), значну концентрацію специфічних компонентів (серед них є такі,які за санітарними нормами вважають «забороненими») і незвичайніфізичні властивості (дуже низька рН, високотермальні). Вивчивши досвід Японії,ми вважали за необхідне ввести у класифікацію нову класифікаційну одиницю — «Води, лікувальні за ознаками двох або трьох категорій».
Всьогокласифіковано 323 українських родовища і проявів мінеральних вод. Їх упорядкованийсписок додається до класифікації. У списку міститься класифікаційний порядковийномер типу води. За номером можна швидко знайти воду в класифікації і отриматиз одного рядка класифікаційної таблиці такі відомості:
1) склад води,вказаний і формулою Курлова, повна назва води, шифр;
2) українські,російські та інші зарубіжні аналоги;
3) застосуванняводи — внутрішнє, зовнішнє, комплексне;
4) застосуваннявод в Україні, Росії та інших країнах;
5) для вод зіспецифічними компонентами — відомості про вміст цих компонентів;
6) для вод зіспецифічними властивостями — відомості про ці властивості;
7) розташуванняродовища води по областях України.
2.Мінеральні водойми, класифікація та значення2.1 Мінеральні водойми, основні види та їх характеристика
Поверхневімінеральні води, тобто води мінеральних озер, морів, океанів і їх заток хоча іне використовуються з лікувальною метою так широко, як підземні мінеральніводи, все ж відіграють помітну роль як лікувальний засіб на багатьох курортах.За своїм походженням і умовами водно-сольового живлення мінеральні водоймиможна поділити на 3 види:
а) морські;
б) материкові;
в) материковіпідземного водно-сольового живлення.
До морськихводойм слід віднести океани і моря, а також їх затоки, лагуни, лимани іприбережні озера, які частково або повністю від них відділилися, але невтратили з ними гідродинамічного зв’язку. Материкові водойми поверхневогозасолення — це найчастіше суфозійні, термокарстові, іноді тектонічні озерабезстічних котловин, сольовий склад яких сформований за рахунок вилуговуваннясолей і порід із ґрунтів поверхневими і ґрунтовими водами в зоніконтинентального засолення. Материкові водойми підземного водно-сольовогоживлення є озерами різноманітного походження (карстові і грифові воронки,стариці, ерозійні поглиблення, штучні пруди, кар’єри), які підживлюютьсянапірними підземними мінеральними водами. Мінеральні води таких озер не єцілком поверхневими, а фактично є результатом змішування глибинних вод з ґрунтовимиі поверхнево-стічними водами з їх частковою метаморфізацією [7].
Мінеральніводойми характеризуються великою різноманітністю величин мінералізації води іїї сольового складу. Причому в більшості з них і те, й інше зазнає значних змінв процесі історичного розвитку водойм, в багаторічних кліматичних циклах інавіть за сезонами року. Мінеральні води можна поділити на 3 гідрохімічнихтипи: хлорний, сульфатний, карбонатний (гідрокарбонатний).
Хлорні водоймиформуються, коли в притоці переважає іон хлору, серед катіонів в таких випадкахпереважає звичайно натрій. Мінералізація води хлорних водойм дуже різноманітна,наприклад, в океані — 35 г/л, в прибережних районах Чорного моря — 20-22 г/л, вПрибалтиці — 5-7 г/л, в Білому морі — 18-22 г/л, в затоках Охотського іЯпонського морів — 20-30 г/л, в Куяльницькому лимані — 50-100 г/л, в Сакськомуморі — 100-200 г/л і т.д.
Сульфатні водойми- це озера з водою сульфатного, хлорно-сульфатного і сульфатно-хлорногонатрієвого або магнієво-натрієвого складу, які формуються при надходженні в нихзначної кількості сульфатів і хлоридів натрію з незначним поступленнямкарбонатів і гідрокарбонатів. Основною умовою формування сульфатних водойм єпереважання кальцію і магнію над гідрокарбонатами, що приводить до випадання восад всіх привнесених в озеро гідрокарбонатів. У воді ж зростає вмістсульфатів, а також хлоридів. Мінералізація сульфатних водойм також різноманітна- від 10-15 до 200-300 г/л. Сульфатні озера зустрічаються в степовій частиніСибіру, в Казахстані, на півдні Європи.
Карбонатніводойми мають воду найрізноманітнішого аніонного складу: гідрокарбонатного,хлорно-гідрокарбонатного, сульфатно-гідрокарбонатного, а такожгідрокарбонатно-хлорного і гідрокарбонатно-сульфатного. В катіонному складізвичайно переважає натрій. Озера карбонатного типу формуються, коли у водах, щоїх живлять, спостерігається надлишок гідрокарбонатів щодо кальцію і магнію. Цевідбувається при вилуговуванні поверхневими і ґрунтовими водами карбонатнихпорід і ґрунтів та обмінної адсорбції катіонів кальцію і магнію з натрієм.Надлишок гідрокарбонатів при випаданні в осад СаСO3 і МgСО3 приводитьдо накопичення в озерній воді гідрокарбонатів і карбонатів натрію (соди),незалежно від кількості привнесених в озеро іонів хлору і сульфатів. Типовісодові водойми формуються в Якутії, Забайкаллі, рідше в Західному Сибіру.
Прибальнеологічній оцінці поверхневих мінеральних вод користуються класифікаціями,розробленими для підземних мінеральних вод. Мінеральні води всіх поверхневихводойм належать фактично до однієї бальнеологічної групи, а саме до вод,лікувальна дія яких визначається мінералізацією та іонним складом. Підвищенийвміст у деяких водоймах брому, іноді і йоду не досягає норм, щоб їх можна булокласифікувати як йодобромні. Окремі мінеральні озера в природних шарах маютьзону сульфідних вод, причому вміст сульфідів у них може досягати 20-50 мг/л ібільше. Однак ці зони звичайно нестійкі і зберігаються в озерах лише в окремісезони року. На відміну від підземних вод, води мінеральних озер часто містятьзначну кількість розчинених органічних речовин — вуглеводнів, жирних кислот,іноді гумінових кислот та інших; вони також біологічно активніші за рахунокнаявності в них різних бактерій, вітамінів, ферментів, гормонів і іншихбіостимуляторів. Води карбонатних озер, як правило, мають яскраво вираженелужне середовище (рН 9-9,5) [9].
Деякі мінеральніводойми з дуже високою мінералізацією води (250-350 г/л) при підживлюваннінизькомінералізованими або прісними водами (річковими, дощовими), які розтікаютьсяпо поверхні розсолів, зберігають довший час розшарування води по мінералізації.В таких водоймах в літній час спостерігається температурна аномалія, яканазивається в бальнеології «геліотермією», а самі водойми — «геліотермами». В геліотермах сонячна теплота, вільно проходячи черезпівметровий шар слабомінералізованих вод, накопичується у щільнішому шарі наглибині 0,5-1,5м. Останній нагрівається до 40-50°С, в той час як верхній шарводи залишається з температурою 20-25°С. Явище геліотерм спостерігається вКемпейдянських озерах (Якутія), в озерах курорту Молла-Кара (Туркменія) і вдеяких інших водоймах.
2.2 Особливостілікувальної дії на організм мінеральних вод
Бальнеотерапія — розділ водолікування, завданням якого є застосування мінеральних вод з метоюпрофілактики, лікування і відновлення порушених хворобою функцій організму.Основу бальнеотерапії складають методики зовнішнього застосування мінеральнихвод: загальні і місцеві ванни, витягування хребта у воді, зрошення голови,купання і плавання в басейні і т.д.
Певна спільністьу механізмі лікувальної дії на організм мінеральних вод при зовнішньому івнутрішньому їх застосуванні, а також у відповідних реакціях організму на ті чиінші дії дозволяє віднести до бальнеотерапії не тільки процедури зовнішньогозастосування мінеральної води, але і внутрішнє її застосування (пиття,промивання шлунку, дуоденальний дренаж, різні методики промивання — зрошенняшлунку, крапельні клізми, інгаляції і т.д.).
Для зовнішньогозастосування використовуються природні мінеральні води і штучно приготовленімінеральні і газові їх аналоги.2.2.1 Мінеральні ванни
Для приготуваннямінеральних ванн використовують природні мінеральні ванни із загальноюмінералізацією не менше 2 г/л із вмістом різних газів, мікроелементів,біологічно активних речовин або штучно приготовлені мінеральні і газові води.
На відміну відпрісних ванн мінеральні води, крім температурного і механічного впливу, мають іхімічний вплив. Останній перш за все сприймається екстерорецепторами,закладеними в шкірі, а також інтерорецепторами судин і внутрішніх органів.Хімічні речовини впливають безпосередньо і на кліткові структури організму [11].
Сульфідні ванни.Висока розчинність сірководню у воді перешкоджає утворенню у сульфідних ваннахконцентрацій вільної газової фази (виділення бульбашок газу), як цевідбувається у вуглекислих, кисневих і азотних ваннах. Оскільки пухирців газу уванні немає, відсутня дія двофазного середовища «вода-газ» на шкіру,проявляється лише фармакологічна дія сульфідів, а тому їх правильніше відноситидо мінеральних.
Сульфіднимиводами прийнято вважати такі, що містять більше 10 мг/л сірководню.
Мінералізаціяприродних сульфідних вод дуже різна. За мінералізацією ці води поділяють на:
1) слабосульфідні- 10-50 мг/л;
2) середні — 50-100 мг/л;
3) міцні — 100-250 мг/л;
4) дуже міцні — більше 250 мг/л.
Основним діючимфактором, який обумовлює специфічну дію цих вод на організм, є сульфіди, якінадходять в організм головним чином через шкіру, в меншій мірі — через дихальнішляхи.
Шлакові ваннивикористовують з лікувальною метою в районах, де є металургійне виробництво.Дніпропетровські шлакові води — це тіосульфат-сульфат-кальцієві води, які вінших місцях ще називають сірко-шлаковими або грануляційними. Виразна лужнареакція шлакових вод виключає можливість присутності у них вільного сірководнюв значних кількостях. Основними компонентами шлакових вод є тіосульфати та іоникальцію. Сірководень в них міститься тільки у вигляді сульфідів, тобто узв’язаному стані. У дії шлакових вод на шкіру основна роль відводитьсягідросульфідним іонам, які містяться у великих кількостях при їх лужній реакції[22].
Шлакові ванниготують шляхом змішування гарячої (свіжої) шлакової води з раніше охолодженою водою,що зберігається в спеціальних резервуарах, для отримання води необхідноїтемператури. Шлакові води застосовують у вигляді загальних і місцевих (ніжних,ручних) ванн.
Шлакові ванниефективні при захворюваннях опорно-рухового апарату (суглобів, м’язів,сухожиль), при враженні периферійної нервової системи (радикуліти, неврити,невралгії, поліневрити, плексити і т.д.), при функціональних зрушеннях нервовоїсистеми, захворюваннях серцево-судинної системи, хворобах обміну речовин ідеяких захворюваннях шкіри.
Хлорні натрієві(соляні) ванни мають виключно широке застосування. Вони становлять основну масупідземних мінеральних вод, серед яких виділяють:
1) хлорнінатрієві, рідше кальцієво-натрієві, з мінералізацією від 2 до 35 г/л;
2) хлорнінатрієві і кальцієво-натрієві розсоли з мінералізацією від 35 до 350 г/л;
3) хлорнікальцієво-натрієві, кальцієві, рідше кальцієво-магнієві ультраміцні розсоли змінералізацією від 350 до 600 г/л.
Хлорні натрієвіводи при зовнішньому застосуванні у вигляді ванн мають своєрідний, властивий їмвплив, який багатосторонньо проявляється і залежить від концентрації ітемператури води у ванні, а також вихідного стану.організму. Різностороннійефект впливу хлорних натрієвих ванн на організм дозволив розширити рекомендаціїдо їх призначення і уточнити методику застосування (температура води,тривалість процедури). Хлорні натрієві води за їх клініко-фізіологічним впливомможна поділити на води слабкої (від 10 до 20 г/л), середньої (від 20 до 40 г/л)і високої (від 40 до 80 г/л) концентрації.
Йодобромні ванни.В природі чистих йодобромних вод не існує. Іони йоду і брому, поряд з іншимимікроелементами, найчастіше зустрічаються в хлорних натрієвих водах, якірозповсюджені на значних територіях, особливо в нафтогазоносних районах. Хлорнінатрієві води, які мають у своєму складі йод, завжди містять і бром. Бром можеміститися в цих водах і без йоду. В залежності від переважання у воді йоду абоброму хлорну натрієву воду прийнято називати йодобромною або бромйодною [18]. Проникненняйоду і брому через непошкоджену шкіру з води ванн дозволяє віднести йодобромніванни до розряду активних фармакологічних інгредієнтів, що містяться вмінеральних водах і біологічно впливають на організм.
Миш’яковистіванни готують з природної мінеральної води на відповідних курортах, на яких ємиш’яковмісні мінеральні води. Прийнято розрізняти різні типи миш’яковміснихмінеральних вод. За вмістом миш’яку розрізняють слабі (від 0,7 до 5 мг/л),міцні (від 5 до 10 г/л) і дуже міцні миш’яковисті (вище 10 мг/л) води.
В природних водахдію миш’яку на організм не можна розглядати ізольовано від дії іншихфармакологічно активних компонентів. Прикладами можуть бути Синьогорськігідрокарбонатно-хлорні натрієві води, які мають, крім миш’яку, цілком достатнюдля активної дії на організм загальну мінералізацію (до 25 г/л), а також вмістбору (НВO2) в кількості 1,7-2,1 г/л, брому — 18-20 мг/л, йоду 14-15мг/л і більшу кількість вугільної кислоти (до 3 г/л). Те ж саме можна сказати іпро інші родовища миш’яковмісних мінеральних вод.
Дослідженняпоказали, що миш’як, проникаючи з води ванн через шкіру, поступає в різніоргани і тканини, особливо інтенсивно в нервову і м’язову. Специфіка діїмиш’яку проявляється у зниженні інтенсивності тканинного дихання, змініенергетичного потенціалу клітин, і тим самим підвищується їх резистентність допошкоджуючих факторів. Помітний сприятливий вплив миш’яковистих ванн на різніпоказники серцево-судинної, нервової та ендокринної систем.2.2.2 Газові ванни
Газові ванни — цеванни з води, перенасиченої газом, в результаті чого він виділяється у виглядібульбашок. Ступінь насичення води тим чи іншим газом знаходиться в прямійзалежності від коефіцієнта його розчинності, різного для різних газів, тиску,під яким воду насичують газом, і в протилежній залежності від температури водиу ванні. Газові води можуть бути приготовлені також і штучно. З природних іштучних газових вод для зовнішнього застосування проводять загальні і місцевігазові ванни [23].
У механізмівпливу газових ванн, крім температурного і механічного факторів, властивих усімваннам, більшу роль відіграє своєрідний вплив самого газу. Він складається зфізичного (в тому числі механічного) і хімічного впливів. До виключно фізичноговпливу відносять дію на шкіру двофазного середовища «вода — газ».Бульбашки газу, які осідають на шкіру, подразнюють закладені в ній периферійнірецептори. Осідаючи на шкірі і зникаючи з її поверхні, бульбашки проводятьсвоєрідний тактильний масаж. Крім того, завдяки двофазному середовищу шкірахворого у газовій фазі відчуває різний температурний вплив. Вода маєіндиферентну температуру 37-34°С, а бульбашки газу — 25-12°С. Оскількибульбашки газів (крім азотних) вельми рухомі, то чергування дотиків їх зішкірою і зникнення з її поверхні в силу різної теплоємності води і газу створюєще і своєрідний «температурний» масаж. Механічна дія газовихбульбашок залежить від їх величини і рухомості. Бульбашки вуглекислого газу увуглекислій ванні відносно крупні, рухомі. їх індиферентна температура знаходитьсяв межах 12-13°С.
У вуглекислійванні температури 33-35°С вода майже не викликає термічного подразнення шкіри,вуглекислота ж є сильним подразником терморецепторів. Оскільки бульбашки газуто сідають на тіло, то зникають з нього, відбувається подразнення і тактильнихрецепторів. Бульбашки повітря у перлинній ванні ще крупніші і набагаторухливіші. Вони весь час ковзають по шкірі, викликаючи значне подразненнязакладених у ній рецепторів. Протилежно діють бульбашки азоту в азотній ванні.Вони дуже дрібні, щільно осідають на шкірі і волосяних частинах тіла і майженерухомі. Внаслідок цього вони викликають дуже незначне подразнення тактильнихрецепторів шкіри. Температурне подразнення шкіри менш виражене, ніж увуглекислих ваннах, оскільки індиферентна температура азоту набагато вищаіндиферентної температури вуглекислоти. Все це до певної міри є причиною значном’якшої дії азотної ванни на організм.
Хімічний впливгазової ванни проявляється при проникненні газу у кров і при вдиханні легенямигазу, що виділяється з води. Цей вплив на органи і системи у різних газіврізний.
Вуглекислі ванни.До лікувальних вуглекислих вод відносять такі, які незалежно від мінеральногоскладу містять в 1 л не менше 0,75 г вуглекислоти. Лікувальна вуглекисла водадля зовнішнього застосування повинна містити вуглекислоту в кількості 1,2-1,4г/л.
Вуглекислі водишироко застосовуються у всьому світі. Лікування вуглекислими ваннами широкопроводять в санаторіях і на курортах, які не мають природних вуглекислих вод, атакож в лікувальних установах за межами курортів, де користуються штучноприготовленою вуглекислою водою [25].
Кисневі ванни.Природних мінеральних вод, які містять кисень у кількостях, достатніх длябальнеотерапії, в природі не існує, а тому кисневі ванни готують тільки штучнимшляхом. Розчинний у воді кисень, проникаючи через шкіру, попадає в потік крові.Кисневі ванни сприятливо впливають на функціональний стан центральної нервовоїсистеми, знижуючи підвищену реактивність апарату, який регулює артеріальнийтиск, покращує геодинаміку, суб’єктивний стан хворих.
Азотні ванни.Газоподібний азот є постійним інгредієнтом слабомінералізованих лужнихтермальних вод. Азотні ванни є активнодіючим фактором. Встановлено, що вониспецифічно впливають на організм і в основі комплексу реактивних змін, якінаступають в організмі під впливом азотних ванн, лежить їх седативний вплив нацентральну нервову систему. Азотні ванни мають анальгезуючий ідесенсибілізуючий вплив, викликають зміну гемодинаміки, обміну речовин, стануендокринної системи і м’язового тонусу.
Перлинні ванни — газові ванни, які можна легко приготувати в будь-якій водолікувальниці. Дляцього необхідний компресор, який звичайно встановлюють у сусідньому або підвальномуприміщенні, компресором накачують повітря під тиском 0,5-1,5 ат і подають поспеціальній трубці до ванни, де підвідну трубку з’єднують із системою металевихтрубок з дрібними отворами. Цю систему трубок, вмонтовану в дерев’яну раму (щобхворий не лягав безпосередньо на трубки), кладуть на дно ванни і включаютькомпресор. Хворого вкладають на решітку [29].
Протягом всієїпроцедури вода ванн вирує великою кількістю рухомих бульбашок різних розмірів,переважно крупних. Ступінь вирування і величину бульбашок можна дозувати,змінюючи тиск. Під час вирування хворий відчуває приємне відчуття подразненняшкіри, викликане як рухом бульбашок, так і контрастом температур, обумовленимрізною теплоємністю і теплопровідністю води і газу. Додавання хвойного екстрактудо води ванни надає їй специфічного аромату і робить процедуру ще приємнішою.
Вбальнеотерапевтичній практиці при захворюваннях серцево-судинної системи,суглобів і ін. застосовують і комбіновані ванни, такі як вуглекисло-сульфідні,сульфідно-вуглекисло-грязьові та ін.2.3 Мінеральні води для питного лікування
Мінеральні води — природні води, хімічний склад і фізичні властивості яких (вміст різнихмінеральних або органічних компонентів, газів, радіоактивність, кисла або лужнареакція та ін.) дозволяють застосовувати їх з лікувально-профілактичною метою.
Хімічнівластивості мінеральних вод визначаються вмістом в них мінеральних речовин,газів, специфічних біологічно активних речовин. До фізичних властивостейналежать температура, радіоактивність. Кислотно-основний стан визначає величинарН. У відповідності з характером впливу на організм мінеральні води можнавикористовувати для зовнішнього (мінеральні ванни) або внутрішнього (інгаляції,зрошення, спринцювання, клізми, пиття) застосування.
Питні водиподіляють на 4 групи:
1) мінеральніпитні;
2) мінеральніпитні лікувально-столові;
3) природнімінеральні столові;
4) природністолові води.
До мінеральнихпитних лікувальних вод відносять такі води, загальна мінералізація яких коливаєтьсяв межах 8-12 г/л. Разом з тим до цих вод відносять води з меншою ніж 8 г/лмінералізацією, якщо вони містять підвищені кількості бору, миш’яку та іншихкомпонентів, які мають специфічний вплив при окремих захворюваннях.
До мінеральнихлікувально-столових вод відносять води, загальна мінералізація яких становить2-8 г/л. Лікувально-столові води можуть застосовуватись як з лікувальною метою,так і в якості столового напою.
Крім мінеральнихпитних лікувальних і лікувально-столових вод, є і надходять у продаж природністолові води, які поділяють на два типи: природні мінеральні столові і природністолові води. Води мінералізації від 1 до 2 г/л відносять до природнихмінеральних столових, тоді як води мінералізації менше 1 г/л належать доприродних столових вод. Хімічний склад мінеральної води є однією знайважливіших характеристик. Склад води має велике значення в оцінці їїфізіологічного і лікувального впливу. У мінеральній воді присутні не тількисолі, а й комплекси іонів (аніони, катіони), які, постійно з’єднуючись іроз’єднуючись, змінюють її склад. Основними аніонами мінеральних вод єгідрокарбонат (HCO3-), сульфат (SO42-)і хлор (Cl-). До провідних катіонів відносять натрій, кальцій імагній. Саме за основними іонами, присутніми у мінеральній воді, вода отримуєсвою назву. До них в першу чергу належать гідрокарбонатна натрієва,гідрокарбонатна натрієво-кальцієва, гідрокарбонатна сульфатнакальцієво-магнієва, гідрокарбонатна сульфатна натрієво-кальцієва,гідрокарбонатна хлорна натрієва, хлорна гідрокарбонатна натрієво-кальцієва,гідрокарбонатна сульфатна і т.д. такі іони, як натрій, калій, кальцій, магній,гідрокарбонат, хлор, містяться в мінеральних водах у великих кількостях іберуть участь у найважливіших процесах обміну речовин, включаючи підтриманнякислотно-основного балансу [26].
В мінеральнихводах містяться мікроелементи (йод, бром, залізо, фтор, кремній, миш’як, бор).У багатьох мінеральних водах містяться органічні речовини (перш за все гуміни,бітуми). В лікувальних водах кількість органічних речовин не повинна бутибільшою 30 мл/г, а в лікувально-столових — 10 мг/л. Вміст вуглекислого газузалежить від типу мінеральних вод. Цей газ повинен бути присутній в мінеральнихводах, що йдуть на розлив у пляшки в кількості, не меншій 0,3% за масою для всіхтипів вод, а для залізистих вод — не менше 0,4%. Насичення пляшковихмінеральних вод вуглекислим газом відбувається незалежно від того, є в нійвуглекислота чи ні. Додаткове насичення потрібне для того, щоб в подальшому призберіганні в пляшку не попало повітря. Доведено, що при тривалому стикуванні зповітрям порушується хімічний, а тим більше органічний склад води: в осадвипадають солі, вода втрачає свою лікувальну активність і смакові якості.
Для прийманнявсередину широко застосовують води, що містять вуглекислий газ. Цей газ,попадаючи в шлунково-кишковий тракт, стимулює секреторну і рухову активністьшлунку і кишечника, сприяє збільшенню секреції шлункового соку. Води, щомістять вуглекислоту, підвищують апетит, вгамовують спрагу і нерідко використовуютьсяяк освіжаючі напої.
Органічніречовини мінеральних вод мають звичайно нафтове або торфове походження. Більшачастина органічних речовин у водах представлена бітумами і гумінами. Органічніречовини є вихідним продуктом життєдіяльності організмів. Останні виробляютьантибактеріальні і гормоноподібні речовини, які мають лікувальну дію привнутрішньому застосуванні мінеральних вод.
Як одноразовийприйом, так і курсове лікування мінеральними водами покращують кровообіг упечінці, підсилюючи процеси жовчоутворення і жовчовиділення.
Мінеральні водистимулюють кислотоутворення в шлунку і виділення соку підшлунковою залозою.Володіючи специфічними фізичними і біологічними властивостями, мінеральна водамає рефлекторний і гуморальний вплив на різні органи і системи організму.Природно, що в цей процес включається і гормональна система, яка по-своємувпливає на різні обмінні процеси.
3.Виробництво мінеральної води на підприємстві
Технологіявиробництва мінеральних вод на невеликих підприємствах складається з декількохстадій.3.1 Зберігання мінеральних вод
Для забезпеченнябезперебійної роботи підприємства створюють потрібний запас мінеральних вод,використовуючи для цього резервуари різних конструкцій і місткості залежно відпотужності цеху. Резервуари будують не тільки на заводі, а й безпосередньо білясвердловин мінеральної води тоді, коли «дебет» джерела не забезпечуєдобової потреби заводу у воді, а також у разі доставки мінеральних водавтомобільним чи залізничним транспортом.
Зберігання всіхтипів вуглекислих вод здійснюють у герметичних резервуарах під надлишковимтиском СО2, що не перевищує 0,05 МПа. Невуглекислі води дозволяєтьсязберігати в негерметичних, але обов’язково закритих резервуарах, щоб уникнутивторинного бактеріального забруднення вод.
Зберігаютьзалозисті води під надлишковим тиском СО2, що не перевищує 0,05 МПа.У резервуарах відкритого типу води зберігати неприпустимо. Для зменшеннядегазації вуглекислих вод резервуари заповнюють газом знизу під шар води зішвидкістю, що не перевищує 0,6–0,8 м/с. Збереження вуглекислих мінеральних водвідповідно до зазначених вимог дає змогу значно зменшити, а інколи й цілкомвиключити випадання осаду солей [4].
Термінвідновлення в резервуарах води, що не піддавалася первинній обробці, має неперевищувати двох діб.
Для зберіганняводи застосовують вертикальні та горизонтальні резервуари. Очищення ідезінфекцію резервуарів варто робити не менше одного разу на рік, а післяремонту і за бактеріального забруднення — негайно.
Крім резервуарів,що використовують для створення визначеного запасу мінеральних вод, у цехахрозливання встановлюють герметичні збірники невеликої місткості длязабезпечення нормальної роботи сатураторів.3.2 Обробка мінеральної води
Мінеральна водаперед розливанням піддається такій обробці: фільтруванню, знезаражуванню,охолодженню і насиченню діоксидом вуглецю.
Фільтрування.
Зважені речовини,що містяться в мінеральних водах, викликають помутніння і знижують ефективністьїх бактерицидної обробки. Тому всі води перед розливанням звільняють відзважених часточок.
Для повноговилучення зважених речовин мінеральні води піддають фільтруванню в напірнихфільтрах. Фільтри з мікропористої кераміки широко використовують дляфільтрування мінеральних вод різного іонно-сольового складу з мінералізацією до7–8 г/дм3. Фільтр-картон частіше застосовують для фільтрування мінеральних водрізного іонно-сольового складу із загальною мінералізацією, що перевищує 8г/дм3.
Для фільтруваннямінеральних вод неглибокого залягання краще використовувати керамічні свічковіфільтри, що дають змогу вилучити з води всі зважені часточки, а також почастизнезаразити воду. Це зумовлено тим, що розмір пор фільтрувального матеріалу неперевищує 1 мкм, тоді як більшість патогенних і умовно-патогеннихмікроорганізмів має розміри 1–2 мкм.
Для забезпеченняякісного фільтрування воду на фільтри подають за рівномірного тиску, щовиключає гідравлічні удари, за яких у фільтрат можуть потрапити дрібнодисперснічастки.
Фільтруваннямінеральних вод здійснюють за тиску, що забезпечує подолання опору не тількифільтрувального матеріалу, а й у трубопроводі, що подає воду в цех розливанняводи. Це виключає додаткове перекачування води насосами.
Знезараження
Бактеріальномузабрудненню підлягають усі мінеральні води, однак більше — води неглибокогозалягання. Вони, як і води глибокого формування, можуть підлягати забрудненнюпід час перекачування, транспортування, збереження при застосовуваних методахобробки, а також під час розливання вод у пляшки.
Ступіньбактеріальної чистоти мінеральних вод визначається величиною їхнього колі-титру(колі-індексу). Колі-титр розлитих у пляшки вод має бути не менше 300(колі-індекс — не більше 3). Усі води, що надходять з каптажу з колі-титромпонад 500, зазвичай, не підлягають знезаражуванню. Основна мета знезаражуваннявод полягає у знищенні патогенних мікроорганізмів [5].
Безреагентнийспосіб знезараження грунтується на бактерицидній дії ультрафіолетових променів,які пропускають крізь мінеральну воду. Встановлено, що ультрафіолетова частинаспектра на ділянці від 225 до 300 нм має специфічну біологічну дію, що досягаєсвого максимуму за довжини хвилі 260 нм. Цю ділянку спектра називаютьбактерицидною.
На ефективністьзнезаражування значно впливає кількість мікроорганізмів, що містяться воброблюваній воді: що їх більше, то менш бактерицидна дія УФ-опромінення.Залежно від ступеня зараження води регулюють інтенсивність УФ-опромінення.Критерієм ефективності УФ-опромінення є ступінь знезаражування води, щохарактеризується відношенням Q1:Q2, де Q1 — колі-індекс після опромінення води,Q1
Реагентні способизнезаражування питних мінеральних вод — це здебільшого сріблення і хлорування.Срібло за ефективністю впливу перевершує хлор і хлорвмісні знезаражувальніречовини, а інколи виявляє вищий бактерицидний ефект, аніж антибіотики.
Охолодження
Температурамінеральних вод, що виходять на земну поверхню, змінюється в широких межах: відмінусової — у зоні вічної мерзлоти до дуже високої (понад 100°С) — у районахвулканічної діяльності. З огляду на те, що розчинність СО2 у водіпідвищується зі зниженням температури, всі мінеральні води, крім холодних,перед насиченням діоксидом вуглецю піддають охолодженню. Охолоджують води дотемператури 4…10°С. Вдаватися до глибшого охолодження вод недоцільно, тому щоце призводить до зменшення розчинності солей мінеральних вод і можливостівипадання деяких із них в осад. Крім того, це спричиняє необгрунтовано високівитрати енергії [7].
Термальні водипіддають двостадійному охолодженню, холодні — одностадійному. Охолодженнямінеральних вод проводять у протитечійних холодильних установках різних системв умовах повного виключення контакту вод з повітрям. На першій стадіїохолодження термальних вод як холодоагент використовують різну природну воду(річкову, озерну тощо), що є гарним теплоносієм. Для остаточного охолодженнямінеральних вод застосовують розсоли.
Насичення мінеральнихвод діоксидом вуглецю
Незалежно відгазового складу всі мінеральні води перед розливанням у пляшки насичуютьдіоксидом вуглецю, що перешкоджає порушенню карбонатної рівноваги, сприяючизбереженню у воді вуглекислих солей кальцію, магнію, заліза тощо;пригнічувально діє на життєдіяльність мікроорганізмів; додає воді визначенугаму смакових властивостей; збільшує терміни збереження води.
Під часпідготовки води до розливання в пляшки частина природного діоксиду вуглецюгубиться, тому всі вуглекислі води, що розливаються, додатково насичують СО2,а невуглекислі води карбонізують.
Насиченняневуглекислих мінеральних вод і донасичення вуглекислих вод діоксидом вуглецюдодає воді визначену гаму смакових властивостей, збільшує терміни збереженнямінеральних вод унаслідок пригнічення життєдіяльності патогенної мікрофлори йдеяких водних мікроорганізмів.
Насичення водпроводять у сатураторах різних конструкцій за низької температури вод піднадлишковим тиском СО2 в умовах, що забезпечують збільшення сумарноїповерхні води, яка піддається насиченню. Масова частка діоксиду вуглецю влікувальних мінеральних водах, розлитих у пляшки, має бути в межах 0,15…0,2%;у лікувально-столових — не менше 0,3, а в залозистих — не менше 0,4%.
Насичення воддіоксидом вуглецю здійснюється у безперервно діючих автоматичних вітчизняних ізарубіжних сатураторах різних систем.3.3 Розливання та пакування мінеральної води
Обробка і миттяпляшок (при використанні скляної тари).
Розливання водздійснюють у нові й ті, що були у використанні пляшки (обігові). Посуд має бутибез дефектів (тріщин, відколів, задирок тощо), не містити стійких жирових таінших забруднень, що не змиваються, підлягати обов’язковому миттю для видаленняетикеток і забруднень різної природи.
Розливаннямінеральних вод.
Під час цієїоперації прагнуть щонайповніше зберегти розчинений діоксид вуглецю. Тому длярозливання використовують ізобаричний метод, за якого надлишковий тиск,створюваний СО2 у напірному баці розливальної машини, відповідаєпротитиску в порожній пляшці, створюваному діоксидом вуглецю чи повітрям. Підчас розливання залозистих вод протитиск рекомендується створювати діоксидомвуглецю. Після вирівнювання тиску в пляшці та газовій зоні резервуарарозливальної машини заповнення пляшки водою зумовлене гравітаційними силами [8].
Наповнення пляшокмінеральною водою здійснюють за рівнем, що визначається глибиною занурення впляшку повітряного отвору на зливальній трубці розливального апарата. Зануреннязливальної трубки регулюють залежно від місткості пляшки.
Для запобіганнявипадковому забрудненню води її розливання варто проводити за суворогодотримання санітарно-гігієнічних умов, передбачених санітарними правилами дляпідприємств з обробки та розливання питних мінеральних вод.
На невеликихпідприємствах розливання вод здебільшого здійснюють на автоматичних вітчизнянихі зарубіжних розливальних машинах продуктивністю від 3000 до 12000 пляшок/год.У міні-цехах мінеральну воду розливають на ручних розливально-закупорювальнихмашинах.
Закупорюванняпляшок із мінеральними водами.
Пляшки з розлитоюв них мінеральною водою герметично закупорюють. Герметичність закупорюваннязабезпечує збереження якості продукції протягом чотирьох місяців для залозистихвод і одного року — для всіх інших вод.
Закупорюванняпляшок здійснюється на автоматичних, напівавтоматичних закупорювальнихавтоматах і розливально-закупорювальних ручних машинах.
Бракераж іетикетирування готової продукції.
Усю готовупродукцію піддають обов’язковому бракеражу (контролю). На цій операціїперевіряють прозорість води, відсутність у ній сторонніх домішок (шматочківкорків, скла тощо), чистоту внутрішньої і зовнішньої поверхонь пляшок, повнотуїх заповнення, герметичність закупорювання. Пляшки з продукцією, що невідповідає цим вимогам, відбраковують [14].
На лицевий бікетикеток наносять найменування підприємства-виробника і його товарний знак,назву мінеральної води, її групу, номер чи назву джерела, призначення води(столова, лікувально-столова, лікувальна), мінералізацію, рекомендації злікувального застосування, терміни та способи збереження, номернормативно-технічної документації, дату розливання, номер бригади чибракувальника.
Укладання готовоїпродукції на зберігання.
Пляшки з мінеральноюводою укладають у дощаті ящики, дерев’яні багатооборотні, пластмасові ящики,ящики з гофрованого картону, дротяні металеві ящики, піддони ящикові металевіскладні. ПЕТ-тару запаковують у плівку й укладають на палети.
Транспортуванняготової продукції.
Під частранспортування готової продукції відкритим автотранспортом улітку пляшки зводою накривають брезентом, щоб вони не нагрівалися. Узимку ж їх, навпаки,вкривають теплими покривалами, щоб вони не замерзали. При використаннізалізничного транспорту влітку вагони з продукцією потрібно безупинновентилювати, але не прохолоджувати. А взимку — опалювати, але не вентилювати.3.4 Контроль якості мінеральної води
Особливу увагупід час виробництва мінеральних вод приділяють дотриманню санітарних вимог доустаткування. Наприклад, трубопроводи мають бути водонепроникними, цистерни тарезервуари для збереження варто піддавати регулярній дезінфекції.
На багатьохпідприємствах впроваджують сучасні системи контролю якості. Однак невеликимпідприємствам це недоступно. Деякі з них контролюють якість узагалі раз на рік— надсилаючи на експертизу в профільний Одеський НДІ курортології і рекреації.
Методикавизначення витрат мінеральних вод на одиницю готової продукції. Вонаскладається: з визначення кількості води, що надходить на виробництво (витратаводи — Qзаг); кількості води, що скидається на початку роботи лінії(налагоджувальні витрати води — Qн); кількості води, витраченої на розливання —Qр); обсягу готової продукції (Vг.пр).
Qзаг і Qнвстановлюють з використанням перевірених встановленим порядком резервуарів чилічильників води.
Під час роботи злітражованими резервуарами Qзаг і Qн визначають за зниженням рівня води врезервуарі, відповідно, за весь період контрольних спостережень і за періодскидання води під час запуску лінії у роботу. Qр знаходять за різницею Qзаг-Qн.Величину Qн визначають за особливостями використовуваного на заводахустаткування і хімічним складом води, що розливається. Qн виражається вабсолютних одиницях, м3. Її варто погоджувати з умовами розливання води накожному конкретному підприємстві, але вона має не перевищувати 0,5 м3 на кожнійіз ліній, що запускаються в роботу.
Для визначеннявитрат мінеральних вод на одиницю готової продукції встановлюють кількістьмінеральної води, що надійшла у цех розливання, і кількість виробленоїпродукції за цей самий період.
Витрати води наодну пляшку Qб визначають за формулою:
Qб = Qзаг x 106 /W,
де Qзаг —загальна кількість води за лічильником (водоміром), що надійшла за зміну чиповний робочий день, м3;
106 — коефіцієнтпереводу м3 у см3;
W — кількістьпродукції, виробленої за зміну чи робочий день, пляшок.
Обчислення Vг.прпроводять за формулою:

Vг.пр = W x Vф.с,
де W — кількістьготової продукції за зміну чи робочий день (її встановлюють підрахунком пляшок,наповнених мінеральною водою й закупорених, за допомогою лічильників чипідрахунком ящиків із готовою продукцією);
Vф.с — фактичнийсередній обсяг води в пляшці, см3.
Vф.с установлюютьекспертним шляхом. Для цього заміряють обсяг води не менш як у 100 пляшках.Заміри проводять мірним циліндром за температури води 20°С. Обчислення ведутьза формулою:
Vф.с = (V1 + V2 +V3 + Vi) / n,
де V1, V2, V3…Vi— заміряний обсяг води в пляшках, см3;
n — кількістьпляшок, що підлягають виміру.
Загальні втратимінеральних вод під час розливання в пляшки Пзаг (у м3) обчислюютьза рівнянням матеріального балансу:
Пзаг = Qзаг — Qн- Vг.пр.
Втрати води увиробництві пропорційні розлитому обсягу. Для зіставлення втрат на окремихпідприємствах їх виражають у відносних одиницях (%):
Qзаг = (Qр-Vг.пр)/ Qр x 100.
4. Дослідженняосновних хімічних показників мінеральних вод в Чернігівській області
Мінеральні водихарактеризуються фізичними показниками та вмістом хімічних речовин. Використовуючирізні методики хімічного аналізу води, а саме визначення катіонів та аніонів,можемо судити про кількісний склад компонентів мінеральної води. Отже, нами дляаналізу були взяті такі мінеральні води: Боржомі, Бонаква, Менська „Остреч”,Миргородська. Всі води належать до сильногазованих. Аналіз проводили запоказниками на наявність вмісту: калію, натрію, хлоридів, кальцію, магнію,сульфатів, гідрокарбонати. Результати хімічного складу наведені в табл. 4.1.
Таблиця 4.1 Хімічний склад мінеральних водПоказники Мінеральна вода Боржомі Бонаква Менська „Остреч” Миргородська допуст фактичні допуст фактичні допуст фактичні допуст фактичні
Натрій, мг/дм3 1000-2000 1200 не менше 10 12 700-1200 700 600-1200 800
Калій, мг/дм3 15-45 30 – 0,5 20 18 15-30 20
Магній, мг/дм3 20-150 75 не менше 5 5,5 Кальцій, мг/дм3 20-150 80 не менше 15 12 Хлориди, мг/дм3 250-500 300 не більше 250 220 600-1200 750 1000-2500 1500
Гідрокарбонати, мг/дм3 3500-5000 3800 не більше 450 400 500-1000 700 150-450 300
Сульфати, мг/дм3

Концентраціямг/дм3
/>
Рис. 4.1. Вмісткатіонів у мінеральних водах
/>
Рис. 4.2. Вмістаніонів у мінеральних водах
Як бачимо здіаграми (рис. 4.1) вміст катіонів у мінеральних водах не перевищує допустимихзначень, катіони в мінеральних водах перебувають в нормі. Отже, за вмістомкатіонів мінеральні води Боржомі, Бонаква, Менська „Остреч”, Миргородськацілком безпечні для вживання.
Проведений аналізконцентрацій аніонів у мінеральних водах свідчить, про те що відхилення відвстановлених норм не виявлено. Показники концентрації хлоридів, гідрокарбонатівта сульфатів у аналізованих мінеральних водах не перевущують встановленідопустимі норми.
Отже, проведенийаналіз хімічного складу мінераних вод Боржомі, Бонаква, Менська „Остреч”та Миргородська свідчить, що мінеральні води відповідають якості, щопред`являються до мінеральних вод такого типу і придатні до споживання.
Висновки
1. У силурізних обставин, Україна сьогодні є лідером у видобутку мінеральних вод,їхньому бальнеологічному використанні і промисловому розливі. На територіїУкраїни зустрінута велика частина можливого в природі типової розмаїтостімінеральних вод. Родовища мінеральних вод України, це той же «золотийфонд», який зберігається в надрах. У загальному представленні — мінеральніводи це води, що вилилися або отримані з гірських порід і мають лікувальнийефект при їхньому внутрішньому прийомі або зовнішніх процедурах.
2. За призначеннямпитні мінеральні води поділяються на: лікувальні — приймаються по призначеннюлікаря у виді курсу; лікувально-столові — приймаються по призначенню лікаря увиді курсу й епізодично, як столовий напій; природні столові — для необмеженогопитного прийому. Відповідно до основного нормативного документа, що діє в сферірозмлива мінеральних вод України — ДСТУ 878-93 «Води мінеральніпитні.», основним критерієм до віднесення мінеральних вод до тієї абоіншої категорії є загальна мінералізація і зміст специфічних біологічноактивних компонентів.
3. За своїмпоходженням і умовами водно-сольового живлення мінеральні водойми можнаподілити на 3 види: морські; материкові; материкові підземного водно-сольовогоживлення. Мінеральні водойми характеризуються великою різноманітністю величинмінералізації води і її сольового складу. Мінеральні води можна поділити на 3гідрохімічних типи: хлорний, сульфатний, карбонатний (гідрокарбонатний).
4. Технологіявиробництва мінеральних вод на невеликих підприємствах складається з декількохстадій. Для забезпечення безперебійної роботи підприємства створюють потрібнийзапас мінеральних вод, використовуючи для цього резервуари різних конструкцій імісткості залежно від потужності цеху. Мінеральна вода перед розливаннямпіддається такій обробці: фільтруванню, знезаражуванню, охолодженню і насиченнюдіоксидом вуглецю, далі йде пакування та транспортування. Під частранспортування готової продукції відкритим автотранспортом улітку пляшки зводою накривають брезентом, щоб вони не нагрівалися. Особливу увагу під часвиробництва мінеральних вод приділяють дотриманню санітарних вимог доустаткування.
5. Нами бувпроведений аналіз вмісту концентрацій катіонів та аніонів у мінеральних водах.Дані аналізу свідчать, про те що показники не мають відхилень від встановленихнорм. За хімічним складом мінерані води Боржомі, Бонаква, Менська „Остреч”та Миргородська відповідають якості, що пред`являються до мінеральних водтакого типу і придатні до споживання.
Список використаної літератури
1. БабаевВ.В. Температурный режим и термальные воды Закарпатья, — В кн.: Проблемыгидрогеологии и инженерного грунтоведения. Т., 1970, С. 172 — 181.
2. БабинецА.Е., Мальская Р.В. Геохимия минерализованных вод Предкарпатья. — К.,«Наук.думка», 1975. — 189 с.
3. БабінецьА.Є. Мінеральні джерела Радянського Закарпаття та приклади їх використання. — Вісн.АН УРСР, 1948, — С.4-8.
4. БабінецьА.Є., Лугова I.П., Марус В.Л. Про ізотопний склад кисню підземних водУкраїнських Карпат. — ДАН УРСР. Сер.Б, 1971, С.579-581.
5. БабовК.Д… Современное состояние и перспективы использования минеральных вод Украины// Проблеми мінеральних вод (Збірник наукових праць), 2005. – 458 с.
6. Бурлака А.П.,Мойсеєв А.Ю., Мойсеєва Н.П. та ін. Проблеми мінеральних вод. — К.: Карбон ЛТД,2002. — С. 79-83.
7. ГурскийБ.Н. и др. Геология. – М., 1985. – 310 с.
8. ДриверДж. Геохимия природнuх вод. — М.: Мир, 1985. — С. 288-338.
9. ЄсипенкоБ.Є., Нацик В.Г. Вплив мінеральної води «Нафтуся» на рухову функціюгладких м’язів // Фізіол. журн. — 1977. — Т. 23, № 1. — С. 59-62.
10. ИвановВ.В., Невраев Г.А. Классификация подземнuх минеральных вод. — М.: Недра, 1964.- С. 7.
11. ІвасівкаС. В., Попович І. Л., Аксентійчук Б. І., Білас В. Р. Природа бальнеочинниківводи «Нафтусі», суть її лікувально-профілактичної дії. — Трускавець:ЗАТ «Трускавецькурорт», 1999. — 123 с.
12. ІщенкоО.П… Мінеральні води поділля: особливості формування і ресурси // Проблемимінеральних вод (Збірник наукових праць), 2005. – 458с.
13. Классификацияминеральнuх вод Украины // Под ред. акад. В.М. Шестопалова. — К.: НАНУ, 2003. — 121 с.
14. КолодійВ.В., Спринський М.І… Мінеральні води карпатської провінції // Проблемимінеральних вод (Збірник наукових праць), 2005 р. – 458с.
15. ЛебедеваН.Б. Пособие к практическим занятиям по общей геологии. – М., 1976. – 96 с.
16. ЛевитесЯ.М. Общая геология. – М., 1986. – 270 с.
17. Лікуваннямінеральними водами. / С. С. Северинов. «В Крым на отдых». — Сімферопіль,«Таврія» 1988.
18. Мазур И.И., Молдованов О.И. Курс инженерной экологии. — М.: Высшаяшкола, 1999. — 447 с.
19. Малагірнича енциклопедія: В 3-х т. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: «Донбас»,2004.
20. МалаховА.А. Краткий курс геологии. – М., 1962. – 238 с.
21. НацикВ.Г… Прогнозування показників оцінки якості мінеральних вод типу«Нафтуся» // Проблеми мінеральних вод (Збірник наукових праць), 2005р. – 458с.
22. СаприкінЮ.П… Мінеральні води в Україні – корисні копалини і напої // Проблемимінеральних вод (Збірник наукових праць), 2005 р. – 458с.
23. ШестопаловВ.М., Моисеева Н.П. Еще раз о лечебном начале минеральнuх вод типа«Нафтуся» // Геол. журн. — 2004. — № 3. — С. 96-97.
24. ШестопаловВ.М., Моисеева Н.П., Пухова Г.Г. и др. Применение МВ типа «Нафтуся»для оздоровления населения из зон чернобuльских вuпадений // Материалuмеждунар. конф. «Экология городов», Одесса, июль 1998. — Одесса,1998. — С. 364-368.
25. ШестопаловВ.М., Моісеєва Н.П., Дружина М.О. та ін. Мінеральні води типу «Нафтуся»,особливості хімічного складу та їх використання // Хімія і технологія води. — 2001. — Т. 23, № 6. — С. 639-649.
26. ШестопаловВ.М., Негода Г.М., Набока М.В., Овчиннікова Н.Б… Проблемі класифікаціїмінеральніх вод України і перспективи виявлення їх різноманітності // Проблемимінеральних вод (Збірник наукових праць), 2005. – 458 с.
27. Щепак В.Лікувальна природа «Нафтусі» // Вісн. НАН України. — 2004. — № 3. — С. 52-62.
28. ЯкушоваА.Ф. и др. Общая геология. – М., 1988. – 437 с.
29. ЯременкоМ.С., Івасівка С.В., Попович І.Л. та ін. Фізіологічні основи лікувальної води«Нафтуся». — К.: Наук. думка, 1989. — 144 с.
Додаток
Протокол
засідання конкурсної дегустаційної комісії по оцінці якості
безалкогольних напоїв, мінеральних та питних вод,соків та нектарів в рамках Міжнародної виставки індустрії напоїв «ALСO+SOFT2008»
23 травня 2008 року м. Київ
Присутні 7 членівдегустаційної комісії:Лавріненко Микола Олександрович
Заступник генерального директора –
головний інженер ЗАТ «Укрпиво» – голова комісії Матвійчук Олександра Михайлівна
Провідний інженер-технолог
ЗАТ «Укрпиво» – секретар
 Члени комісії: Бєлошицька Раїса Василівна Головний технолог – начальник виробничо-технологічного відділу ЗАТ «Укрпиво» Воробйова Тетяна Вікторівна
Провідний науковий співробітник відділу гігієни та токсиколого-гігієнічної експертизи харчових продуктів
 і товарів широкого вжитку Інституту екогігієни і токсикології ім. Л.І.Медведя Міністерства охорони здоров’я України Мосендз Валентина Григорівна
Провідний інженер-мікробіолог
ЗАТ «Укрпиво» Прусакова Ольга Андріївна
Провідний інженер-хімік
ЗАТ «Укрпиво» Шапошнікова Надія Іванівна Завідуюча Головною вимірювально-технологічною лабораторією ЗАТ «Укрпиво»
Оцінка зразківпродукції, поданих на конкурсну дегустацію в рамках Міжнародної виставки індустріїнапоїв «ALСO+SOFT 2008», проводилась у відповідності до положення пропроведення конкурсу.
Результатидегустації приведені в таблиці 1.
Таблиця 1№ п/п Номер шифру Найменування продукції Найменування підприємства Оцін-ковий бал Нагороджується медаллю 1 2 3 4 5 6 ПИТНІ ВОДИ 1. 1
«Менська Остреч»
Столова питна вода, артезіанська доочищена, негазована ВАТ «Продовольча компанія „Ясен“ 17,8 срібною 2. 2
»Голубий Ключ”
Столова питна вода, негазована ТОВ «Міленіум» 17,8 срібною 3. 3
«Лібра»
Столова питна вода негазована ТОВ «Лібра» 18,5 золотою 1 2 3 4 5 6 4. 4
«Голубий Ключ»
Столова питна вода, сильногазована ТОВ «Міленіум» 23,4 бронзовою 5. 5
«Лібра»
Столова питна вода сильногазована ТОВ «Лібра» 23,2 бронзовою мінеральні природні столові води 6. 6 />«Острозька нова» />Мінеральна природна столова питна вода, гідрокарбонатна натрієва, негазована ТОВ «Острозький завод мінеральної води» 18,5 золотою 7. 7 />«Буковинська» />Мінеральна природна вода, із вмістом природного йоду, негазована ТОВ «Буденецький завод мінеральних вод» 18,4 золотою 8. 8 />«Живиця Шаянська» />Природна столова вода негазована ПП Барзул Олександр Юрійович 18,2 золотою 9. 9 />«Кривоозерська» />Мінеральна природна столова вода сульфатно-хлоридно-гідрокарбонатна, магнієво-натрієва, негазована ЗАТ «Кривоозерська харчосмакова фабрика» 18,4 золотою 10. 10 />«Підбузька» />Мінеральна природна столова вода з джерел карпат, гідрокарбогатна кальцієва, негазована ТзОВ «БТ» 18,6 золотою 11. 11 />«Буковинська» />Мінеральна природна вода, із вмістом природного йоду, гідрокарбонатна натрієва, газована мінералізація 1,0-1,5 г/дм3 ТОВ «Буденецький завод мінеральних вод» 23,9 срібною 12. 12 />«Gura Cainarului» />Природна мінеральна вода газована «Rusnac-MoldAquа» (Молдова) 23,8 срібною 13. 13 />«Aqualife» />Природна мінеральна вода газована «Rusnac-MoldAquа» (Молдова) 23,9 срібною 14. 14 />«Живиця Шаянська» />Природна столова вода газована ПП Барзул Олександр Юрійович 23,7 срібною 15. 15 />«Острозька нова» />Мінеральна природна столова питна вода, гідрокарбонатна натрієва, сильногазована ТОВ «Острозький завод мінеральної води» 23,9 срібною 16. 16 />«Березанська» />Мінеральна природна столова вода, хлоридно гідрокарбонатна натрієва, сильногазована ВАТ «Березаньпродтовари» 24,1 золотою 17. 17 />«Пістинська джерельна» />Мінеральна природна столова вода, гідрокарбонатна, гідрокарбонатно-сульфатна, сульфатно-гідрокар-бонатна різного катіонного складу, сильногазована, мінералізація 0,35-0,55 г/дм3 ТзОВ «Тирлич» 24,0 золотою 18. 18 />«Кривоозерська» />Мінеральна природна столова вода сульфатно-хлоридно-гідрокарбонатна, магнієво-натрієва, сильногазована 24,0 ЗАТ «Кривоозерська харчосмакова фабрика» 24,5 золотою 19. 19 />«Георгіївська» ТМ «Анжей» />Питна природна столова вода, сильногазована ПП «Завод продтоварів „Анжей“ 24,0 золотою 20. 20 />»Підбузька” />Мінеральна природна столова вода з джерел карпат, гідрокарбогатна кальцієва, сильногазована ТзОВ «БТ» 24,3 золотою 21. 21 />«Немирівська» />Мінеральна природна столова вода, гідрокарбонатна магнієво кальцієва, гідрокарбонатна складного катіонного складу, сильногазована мінералізація 0,6-0,9 г/дм3 ТОВ «Немирів люкс» 24,3 золотою 22. 22 />Мінеральна природна столова вода з додаванням біологічно-активної добавки «Дідусевий Еліксир №3» ТзОВ «Цілющі Скарби Землі» 23,4 бронзовою МІНЕРАЛЬНІ ЛІКУВАЛЬНО-СТОЛОВІ ВОДИ 23 23
«Рогатинська джерельна» Мінеральна природна лікувально-столова вода, сульфатно- гідрокарбонатна різного катіонного складу, штучно насичена СО2, сильногазована мінералізація 0,65-0,95 г/дм3 ТОВ Спільне українсько-польське підприємство «Галпласт» 24,1 золотою 24. 24
«Кас’янівська»
Мінеральна лікувально-столова вода, хлоридно-гідрокарбонатна натрієва, сильногазована мінералізація 1,0-1,3 г/дм3 ЗАТ «Кобеляцький завод продовольчих товарів „Мрія“ 24,1 золотою 25. 25
»Аква-Лібра”
Мінеральна природна лікувально-столова вода, гідрокарбонатно-сульфатно-хлоридно натрієва, сильногазована мінералізація 1,0-1,3 г/дм3 ТОВ «Лібра» 24,2 золотою
  26. 26
«Острозька нова»
Мінеральна лікувально-столова вода, хлоридна натрієва, сильногазована мінералізація 1,5-3,0 г/дм3 ТОВ «Острозький завод мінеральної води» 24,5 золотою
  27. 27
«Остреченська»
Мінеральна природна лікувально-столова вода, гідрокарбонатно-хлоридна натрієва сильногазована мінералізація 2,0-3,2 г/дм3 ТОВ «Нептун» 24,3 золотою
  28. 28
«Менська Остреч»
Мінеральна лікувально-столова вода, гідрокарбонатно-хлоридна натрієва мінералізація 2,0-3,5 г/дм3 ВАТ «Продовольча компанія „Ясен“ 23,9 срібною
  29. 29
»Рогатинська”
Мінеральна природна лікувально-столова вода, гідрокарбонатно-сульфатна натрієва, газована, мінералізація 2,0-4,0 г/дм ТОВ Спільне українсько-польське підприємство «Галпласт» 24,4 золотою
  30. 30
«Шаянська»
Мінеральна природна лікувально-столова вода, гідрокарбонатна, натрієва, кремниста, сильногазованамінералізація 2,5-5,0 г/дм3 ПП Барзул Олександр Юрійович 24,5 золотою
  31. 31
«Лужанська»
Мінеральна лікувально-столова вода, гідрокарбонатна натрієва, сильногазована мінералізація 3,0-6,5 г/дм3 ТзОВ «Маргіт» 24,5 золотою
  32. 32
«Лужанська»
Мінеральна лікувально-столова вода, гідрокарбонатно- натрієва, борна, сильногазована, мінералізація 3,0-6,5 г/дм3 МПП «Алекс» 24,5 золотою
  33. 33
«Поляна Купель»
Мінеральна лікувально-столова вода, гідрокарбонатно- натрієва, борна сильногазована, мінералізація 7-10,5 г/дм3 МПП «Алекс» 24,6 золотою
  34. 34
«Поляна Квасова»
Мінеральна лікувально-столова вода, гідрокарбонатно- натрієва, борна сильногазована, мінера-лізація 6,5-12,0 г/дм3 МПП «Алекс» 24,7 золотою
  /> /> /> /> /> /> /> />