Реферат на тему Мсце та роль людини в ринковй економц ВСТУП Вищий продукт природи, що постйно удосконалються, це прекрасна людина. В. Гете У робот висвтлюються гостр проблеми визначення ново рол людини в економц, значення для сучасного етапу розвитку економчно науки нових знань про людину. Пропонуться орнтаця викладання в освтнх закладах економчно теор, яка б враховувала сучасн тенденц економчно
психолог, поведнково експериментально економки. Адже поведнкова економка галузь економчно науки, що вивча поведнков аспекти прийняття економчних ршень , найважлившого етапу управлння економчними процесами. Йдеться також про вдставання Украни у виршенн проблем людського розвитку, вносяться пропозиц щодо можливих шляхв вдосконалення соцально полтики держави. Людина вищим, споконвчним обктом дослдження. Ще Гете зазначав, щоб людину зрозумти, щоб вибратися з лабринту побудови, необхдн загальн знання органчно
природи. Навть людську постать не можна зрозумти шляхом простого споглядання поверхн, потрбно знайти внутршню побудову, розняти частини, звернути увагу на те, як вони повязан мж собою, пзнати хн розходження, ознайомиться з х функцями рефлексами, запамятати в соб тамне, те, на чому спочива все нше, словом, основу явища. Тльки тод можна дйсно побачити вдтворити те, що живими хвилями рухаться перед нашими очима як прекрасне неподльне цле . Людина завжди була обктом дослдження економчно науки.
Але основн напрями цього дослдження не виходили за рамки формально-аксоматичних моделей були слабко повязан з реальною економчною поведнкою. Економчн науки не формували методи доктрини, в основ яких була б модель homo oeconomicus модель персонально економчно людини. Особливо вдставала в цьому вдношенн економчна теоря в колишньому СРСР. В той час, коли свтова наука повним ходом вже дослджувала проблеми реально економчно поведнки
людини, в середин 70-х рокв минулого сторччя у нас не було в галуз полтеконом жодно дисертац з ц проблематики. А мж тим, вся подальша реальнсть пдтверджу, що не можна вмстити у традицйн канончн схеми, якими б аналтично зручними вони не були. Тому цллю ц роботи зосередження уваги на вкрай актуальнй проблем розвитку економчно теор, впровадженн нових розробок у практику вдосконалення освти, формування проритетност державно полтики в Укран щодо необхдност суттвого пдвищення рвня нвестицйних вкладень у людський каптал.
Ще у 1950-т роки американський економст психолог Г. Саймон переконливо показав, що реальн люди, як приймають ршення, поводяться зовсм накше, нж це описано в пдручниках з економки. Обмеженсть когнтивних здбностей не дозволя реальним людям на практиц знаходити ршення, оптимальн з теоретично точки зору. Це означа, що концепц, прийнят в стандартних моделях, повинн поступитися мсцем ншим концепцям, бльш коректним з дескриптивно описово точки зору.
Роботи Г. Саймона, вдзначен у 1978 р. Нобелвською премю за понерн дослдження процесв прийняття ршень в економчних органзацях, тод ще не могли увйти в науковий арсенал, сприймалися бльшстю економств як побчна малозначима галузь науки. Однак за останн двадцять рокв предмет метод економки змнилися якщо не радикально, то дуже стотно. В унверситетськ програми мцно увйшли так основн емпричн феномени, як парадокси чи ефект оформлення М. Алле в теор ндивдуального поводження в умовах ризику.
У жовтн 2002 р. Нобелвський комтет присудив свою меморальну премю у галуз економки ще двом видатним вченим Д. Канеману з Принстонського США русалимського зраль унверситетв за нтеграцю результатв психологчних дослджень в економчну науку, насамперед в област суджень прийняття ршень в умовах невизначеност В. Смиту з унверситету Дж. Мейсона США за утвердження лабораторних експериментв як нструменту емпричного аналзу в економц, зокрема, при дослдженн альтернативних ринкових механзмв
Це присудження ункальним ще й тому, що вперше за вс тридцять чотири роки снування ц прем, вищу наукову премю у галуз економчних наук одержав не економст, а представник ншо науково дисциплни психолог Д. Канеман. Не менш незвичним мг би сприйматись той факт, що разом з Д. Капеманом премю одержав економст В. Смит представник а можна сказати, батько експериментально економки т галуз економчних дослджень, що ще двадцять рокв тому сприймалася, скорше, як свордне хоб вузького
кола економств-новаторв, анж як повноправна галузь науки. Номнаця Д. Канемана В. Смита формальним визнанням того факту, що у рамках економчно дисциплни склалися й оформилися так самостйн галуз, як експериментальна економка, економчна психологя, поведнкова економка. Важливим фактом те, що Нобелвська премя 2002 р. в економц, вручена представнику психологчно науки. Вн пдтверджу принциповий курс свтового наукового спвтовариства на нтеграцю дослдницьких програм рзних
наук про людину. По-друге, це, мабуть, ще важливше – саме визнання професйними економстами значимост психологчних характеристик ндивдуально поведнки. Воно ознаменувало зафксувало стотн зрушення у пдходах проблематиц вс економчно науки. По сут, даний факт означа визнання не тльки доцльност, а й необхдност виходу за меж традицйних формально-теоретичних моделей, як, на жаль, слабко повязан з реальною людською поведнкою, хоча покликан ц модел описувати. Номнаця 2002 р. пдкреслила також нову тенденцю, а саме те,
що економчн науки вступають в епоху поступового перегляду сформованих методв доктрин, що характер розвитку економчних процесв вимага починати аналз з основи основ – модел homo oeconomicus, персонально економчно людини . Фундаментальний емпричний матерал для такого перегляду був отриманий у результат психологчних дослджень, в яких Д. Канеману належить одна з головних ролей. Основним нструментом накопичення подбного матералу ста експеримент як особливий метод нарощення наукових
знань, що ввйшли в арсенал економчних наук завдяки понерним роботам В. Смита. Все це свдчить про нов риси розвитку економчно науки, яка реагу на нов виклики часу потребу розробки нових стратегчних завдань нових пдходв до х реалзац, нових знань нових людей, як будуть здатн не тльки сприймати, а й вмло використовувати ц знання для пошуку нових технологй шляхв розвитку. все ж чому ж так довго треба було йти до розумння того факту, що коли в процес бере участь людина, для дослдження,
пошуку шляхв ефективного розвитку основою може бути лише аналз й реально поведнки У цьому звязку особливо цнними, на мою думку, роботи . М. Сченова. У свой прац Кому як розробляти психологю вн пдкреслював думку про необхднсть визнання психолог базово теоретично основи теорй поведнки особистост наукою неусталеною, обкти вивчення яко належать до явищ вищою мрою складних. Загальн риси розумово дяльност людини здатност вдчувати залишаються незмнними
у рзн епохи сторичного снування. Саме це, на думку вченого, робить зрозумлим визнання морального розумового спорднення всх людей земно кул. лише диний камнь спотикання щодо прийняття непорушност законв, як керують психчним життям, на його думку, склада так званий довльний вчинок людини курсив наш С. В Вчений вдзначав, що лише статистика новтнього часу кида свтло на цю заплутану складну сферу, доводячи цифрами те, що не завжди зрозумл д людини все ж пдлягають вдповдним законам, якщо х розглядати не на
окремих особах, а на масах, притому за бльш або менш значн промжки часу. Власне цим скористалися автори новтнх економчних теорй Д. Канеман, А. Тверски, В. Смит, експериментальне перевряючи описуючи економчн явища, реальну людську поведнку, тим самим пдтверджуючи висновки . М. Сченова про те, що в житт, як в науц, майже всяка цль досягаться обхдними шляхами пряма дорога до не робиться ясною для розуму лише тод, коли мета уже досягнута
. кому дорога стина взагал, тобто не тльки у сьогодншньому, але у майбутньому, той не стане нахабно лаятись над думкою, якою б дивною вона йому не здавалась, дйсне виникнення науки починаться з того моменту, коли непорушнсть явищ може бути доведена, а не тльки передчуваться, причому не тльки по вдношенню до цлого, тобто у загальних рисах, але до випадковостей. У звязку з цим для нас цнним також врахування сучасною економчною наукою того зауваження
В. Гете, що людина це живе неподльне цле, що ма в соб тамне, це останн основою явища, на якому спочива все нше. Це тамне пзнше економсти назвуть довльним вчинком людини . Сченов, чорним ящиком свдомост ндивда Ф. Котлер, адже саме там визрвають ршення, як прийма людина. По мр людського розвитку значення цього фактору постйно зроста. Адже людина, розвиваючись, крм рацонального в процеси, у яких бере участь, привносить ще й ррацональне,
щось вд себе, те, що несе в соб особисте, моральне, ндивдуальне ункальне. Передбачити можлив реакц особистост на зовншн та внутршн виклики впливи, використовуючи лише формальн науков модел схеми, дуже складно, а у ряд ситуацй неможливо. Наростання складност економчних соцальних процесй виникнення у звязку з цим проблеми управлння ними наслдком розвитку мозку людини. Як вдомо, процес управлння процесом, автором безпосереднм виконавцем
якого, його безпосереднм учасником, людина. Н. Випер американський математик 1884 1964, засновник кбернетики математично теор звязку, автор концепц зворотнього звязку, яка суттво вплинула на розвиток психолог, соцолог, лнгвстики, упралння, образно називав цей процес людським використанням людських стот. Життя пдтвердило, що кожний новий етап розвитку потребу не тльки нових форм органзац управлння, а й найвищих ступенв нтеграц, оскльки постйно ускладнються, диверсифкуться економчний процес, шалено зроста
потк нформац, необхдно для координац вс його органзац, дяльност людей, що беруть у ньому участь. Крм цього, змни значно бльше активзують швидксть операцй та угод. Сучасн економсти все бльше схиляються до правила кожний наступний промжок часу кошту дорожче, нж попереднй, а час реагування нин важливший, анж зниження цн. Невчасно прийнят ршення все частше загрожують не лише великими втратами, а й можуть призвести до частково або повно втрати ринку.
Вс ц процеси, безумовно, тсно повязан з новою роллю людини в економц, реальною поведнкою. дея змни рол людини в економц, необхдност появи яксно ново робочо сили, дея людського капталу його впливу на економчне зростання мають давн глибоке корння в стор економчно думки. У. Петт у робот Полтична арифметика один з перших ввв визначення людського капталу, а у склад нацонального багатства видляв вартсть самого населення. Пзнше А.
Смту Багатств нацй писав про те, що сукупний запас суспльства склада постйний каптал одна з його головних частин явля собою кориснсть талантв, здобутих мешканцями крани або членами суспльства. А. Маршалл в робот Принципи розглядав знання як найбльш могутн джерело виробництва. К. Маркс також придляв цй проблематиц увагу. Так, вн пдкреслював, що сторичн змни характеру виробництва будуть призводити до змн змсту прац. Головним напрямком розвитку стане постйне перетворення з дяльност
безпосередньо виконавчо у дяльнсть органзацйну, контролюючу керуючу, яка все бльшою мрою буде носити розумовий, творчий характер. Вн писав Людина сама основою свого матерального, як всякого ншого здйснюваного виробництва. Тому вс т обставини, що впливають на людину, цей субкт виробництва, модифкують бльшою чи меншою мрою вс його функц види дяльност, як вн викону як творець матерального багатства, товарв. У цьому сенс можна дйсно довести, що вс людськ вдносини функц, в якй би форм в чому б вони не проявлялися,
впливають на матеральне виробництво бльш або менш визначальним чином впливають на нього. К. Маркс називав людський каптал основним капталом. Особливо велика роль у розвитку наук про людину належить нашому видатному спввтчизнику В Вернадському, але це нший погляд на людину, погляд флософа-натуралста. Людина людство, писав вн, найтсншим чином понад усе повязан з живою речовиною, що населя нашу планету,
вд яко вони реально няким фзичним процесом не можуть бути вдокремлен. Це можливо тльки в думц. Лише в XX ст. зявились факти, що вимагають нас серйозно не флософськи, а науково ставити питання чи мамо ми справу з живим природним тлом, чи з тлом природним не живим ксним. Тому Людина повинна зрозумти, як тльки наукова, а не флософська або релгйна концепця свту охопить, що вона не випадковим, незалежним вд навколишнього вльно дючим природним явищем.
Вона склада неминучий прояв великого природного процесу, що закономрно д протягом принаймн двох мльярдв рокв , що цей процес повязаний з створенням людського мозку. Цей процес розвитку мозку, на думку В Вернадського, нколи не йде назад, хоча й багаторазово зупиняться, нколи на багато мльйонв рокв. Процес виражаться, отже, полярним вектором часу, напрям якого нколи не змнються. Вн також пдкреслював, що необоротнсть еволюцйного процесу проявом характерно вдмнност живо
речовини вд ксних природних тл процесв, що можна також бачити, що вона повязана з особливими якостями простору, зайнятого тлом живих органзмв, з особливою його геометричною структурою, як говорив П. Кюр, з особливим станом простору. Л. Пастер, який також вивчав це явище, зрозумв визначив його корнне значення, але уже в аспект нервност лвих правих явищ в органзм, в снуванн для них правизни лвизни. З чого В Вернадський робить висновок про те, що, очевидно, з цю геометричною якстю повязана вдсутнсть
прямих лнй яскраво виражена кривизна форм життя. Ц та нш методологчн зауваження стали особливо потрбними в сучасних умовах, в умовах ново економки, в економчних системах, для яких характерн вльн, стихйн процеси, що невпинно ускладнюються прискорюються. Невипадково, мабуть, те, що людський каптал як економчна категоря особливо сформувався у ринковому середовищ, коли стало зрозумло, що роль людини суттво змню не тльки суспльно-виробнич вдносини зростаюче значення нтелектуальньо дяльност, ншого неречового накопичення
стають основним фактором впливу на весь процес вдтворення суспльного життя. Розвиток постндустрального суспльства змню не лише галузев економчн пропорц, вн виклика нов вимоги до якост людського капталу, до поведнки людини на ринку взагал, в тому числ на ринку прац, змнюючи структуру зайнятост економчно активного населення. В умовах глобального внутршнього тиску реальна поведнка людини в економц вже не вкладаться в устален теоретичн модел, схеми, догми, формули, оскльки, як точно зазначила
Н. Римашевська, обумовлю в сучасному свт виникнення кризи, що носить парадигмальний характер, який виклика необхднсть змни самих моделей поведнки в усх аспектах вдтворення життя. Тому дослдження реально поведнки ста важливою передумовою розробки сучасних стратегй свдомого передбачуваного розвитку економчних систем. Про невпинно зростаючу роль нових якостей робочо сили свдчить той факт, що 2000 рк, як зазначають аналтики, був тю межею, коли вартсть нтелектуального продукту в мжнародному
економчному обмн зрвнявся з вартстю товарно маси. В цьому звязку розвиток принципово ново економки на перший план висува нформацю, нов нформацйн технолог. При цьому саме вони у стратегчному план стають бльш важливими, нж нш продукти ндустрального виробництва. Видатки на нформацю вже зараз у середньому складають три чверт додано вартост сучасно продукц. Все це, безумовно, призводить до радикальних змн самого характеру виробництва, змни рол людини в його
процес. В новй економц купують продають концентрован знання. Рентабельнсть нтелектуального продукту ма тенденцю до постйного зростання, адже властивост знань як економчного ресурсу фактично невичерпними, оскльки невичерпним ресурс х нося – людини. Крм того, в глобалзованому свт соцальний простр доповнються надтериторальним. Основою цього процесу ста нтенсивна нформатизаця, коли час простр зникають виника нформацйний гпер-
простр, що повязаний з взамодю соцальних спльнот як на свтовому, так на рвн групи кран. В основ тако взамод лежать новтн технолог, як вибухово змнюють сучасне виробництво, уявлення людини про сво можливост, адже змни носять системний характер вдбуваються у рзних планах екологчному, економчному, в сфер законодавства, демографчному, культурологчному, психологчному тощо. Деяк модел змни рол людини в економц для нас надзвичайно важливими.
Так, в процес капталзац людського капталу реальним процесом ста зростання здатност людини створювати духовн, моральн, культурн матеральн цнност, змщення акценту у вимрах розвитку з рвня життя на яксть життя. Показовим визнання ново рол людини у реалзац завдань соцального розвитку вропейських кран, що сформували загально вдому, так звану систему цнностей захдно цивлзац, до яко так прагне бльшсть людства. Так, значн над покладаються ними на стратег, яким було присвячене цле позачергове засдання
Ради вропи на тему Зайнятсть, економчн реформи та соцальна згуртовансть задля вропи з високим рвнем нновацй знань. Для бльшост провдних вропейських держав загально прийнятним вислв канцлера ФРН Г. Шредера щодо стратег суспльного розвитку Нас не цкавить ндустральний потенцал. Нас цкавить гумантарний потенцал суспльства та його нтелектуальний каптал. Туди ми будемо робити найбльш нвестиц, бо саме ц чинники визначають безпеку держави в
XXI столтт. Нов соцальн реформи в Нмеччин, як сьогодн хвилюють все суспльство, викликан не лише тим, що псля обднання крани вропи нмц дещо втратили у якост життя, але, в першу чергу, х основний нтерес повязаний з стратегями розвитку, як б не дозволили вдставання, а працювали б на випередження могли забезпечити сучасн темпи розвитку в умовах глобалзац. Принциповими змнами в сучаснй американськй економчнй модел ста орнтаця на гнучке, диверсифковане дрбносерйне виробництво, його здатнсть адаптуватись до потреб
економки населення, що швидко змнюються. Принципова риса стану американсько економки пдвищення рвня наукомсткост, розвиток масштабно нформацйно нфраструктури, пдвищення рол та масштабв сфери послуг, розвиток людського капталу. В першу чергу мова йде про науку наукове обслуговування, освту, охорону здоровя, рзнобчн професйн послуги, звязок, нформацйне обслуговування т.д. Саме ц галуз вносять головний вклад у розвиток людського фактору, про особливе значення якого в сучаснй
економц свдчать численн дослдження х результати. Глибок структурн перетворення саме у сфер розвитку людини дозволяють ставити питання про нов проритети полтики ц держави. Принциповим пдвищення проритетност в соцальному бюджет нвестицйних вкладв у людський каптал. Головним соцально-економчним проритетом ста розвиток вищо освти, переорнтаця допомоги рзним верствам населення виплат на стимулювання х трудово активност.
У 1990 р. сумарн витрати на освту, охорону здоровя соцальне забезпечення у США перевищували виробнич капталовкладення бльше нж у три рази. Тенденця до зростання нвестицй в людину характерною для багатьох кран свту. За даними Свтового банку, майже 23 свтового багатства зосереджено у людському каптал, велику частину якого ста мовлять знання та нтелектуальн спроможност працвникв витримувати змни ново економки, знань.
Держави-свтов лдери усвдомили необхднсть створення основи свого майбутнього. Основним обктом нацональних нтересв ними чтко визначена Людина як головна продуктивна суспльна сила. Людина як особистсть, носй нтелекту, творець громадянин, людина економчна, реальна поведнка, а не абстрактн формально-аксиматичн вимри стали основою наукових, економчних, соцальних, дослдницьких полтичних програм розвитку.
Яксть людсько особистост сьогодн головна вища мета в системах нацональних нтересв розвинених кран. Таким чином, людський нтелектуальний каптал ста нтелектуальним потенцалом, застосованим в процес економчного розвитку. В сучасних умовах наджорстко конкурентно боротьби тльки вн забезпечу конкурентоспроможнсть пдпримствам, суспльству. Але такий новий каптал, як будь-який нематеральний живий обкт ма сво особливост адже його носм людина виший вид природи. Його економчна поведнка вкрай важко пддаться визначенню, розробц,
передбаченням. Цей новий каптал привносить у ринков процеси нов властивост ринкв масов ринки диверсифкуються. Також загальновдомо, що нова економка змню модель прац, яка бльш схильна до стрмкого зростання нових спецальностей квалфкацйних вимог. Зростання спецалзац швидке коригування квалфкацйних вимог знижують взамозамннсть працвникв, бльш ндивдуалзують процес прац, суттво змнюють процес впливу трудового колективу на поведнку його членв. Все частше можна зустрти публкац про модель домашнього офсу, про управлння вртуальним
персоналом. Все це свдчить про появу нових тенденцй на ринку прац, змну характеру вдносин, а отже економчно поведнки його субктв. Додатковим аргументом щодо змни рол людини на ринку не тльки виробника, споживача також свдчить наступ масово кастомзац виробництва. Кастомзоване виробництво це не просто подальше суттве розширення розматост товарв, це ринок з товарною розматстю, що безпосередньо керуться споживачем. Ще в 970-т р.
Е. Тоффлер предвщав наступ масово кастомзац. Цей повязаний з нтенсифкацю бзнесу процес масштабного впровадження Т- технологй, створю умови для переходу промисловост на роботу за замовленнями споживачв, що, в свою чергу, тягне за собою втрату товарно сутност значно маси продукц нового виробництва. Цей процес обумовлю зростання товарност нформац знань обктв нтелектуально власност. В результат ринок товарв послуг начебто вдриваться вд сфери х виробництва.
Так тенденц, зрозумло, ведуть до змни рол людини в економчному процес. Очевидно систематична недооцнка нематеральних активв пдпримств фзичних осб в нашй держав ста причиною великих втрат. На жаль, глибоко аналтики з цих питань не вистача рдко можна зустрти втчизнян публкац на цю тему, майже вдсутня вдповдна статистика. З усього вищезазначеного можна зробити висновок, що нов технолог породжують економку, яка радикально змню ус без винятку аспекти життя, в першу чергу змню поведнку
людини. Темпи цих змн настльки висок, що значна х частина просто не встига бути осмисленою сформульованою у вигляд наукових теорй. Вдомий футуролог Е. Тоффлер в свой знаменитй робот теж висловлював думку про те, що масштаби технологчного просування людства вперед, його значення для майбутнього само еволюц потребують управлння. У цьому звязку доречно зауважити про необхднсть, дослджуючи економчну поведнку людини, враховувати особливост розвитку ринково економки. Адже серед факторв негативних позитивних, що обумовлюють формування
властивостей цього процесу, пану економчний, тому суттвим. Всм вдомо, що ринкова економка ма переваги над ншими способами виробництва. Ринок сприя бльш ефективному використанню ресурсв, виклика необхднсть гнучко реагувати швидко адаптуватись до змн умов виробництва, створю умови для оптимального використання НТП при створенн нових товарв, впровадженн нових технологй, методв органзац та управлння виробництвом,
забезпечу свободу вибору та дй споживачв виробникв, нацлю спрямову виробникв на задоволення потреб та пдвищення якост товарв та послуг. Особливою ознакою розвитку ринку трансформаця процесв маркетингу вже сьогодн сучасн маркетингов стратег зосереджують увагу не на сегментах ринку, а на окремих смях на окремих споживачах. деологя задоволення постйно зростаючих потреб, д товарно експанс, перевиробництва товарв, взагал виробництва для збуту, не могли не привести до суттвих змн у розвитку товарного ринку,
ринку послуг, до змн вдносин на цих ринках, а отже до змн самих моделей поведнки х учасникв. Поява нового маркетингу свдчить, що все виразншою ста роль споживача як кнцево мети виробництва. Характерною рисою цих процесв ста постйне зростання дефциту маркетингово нформац. Вдносини мж виробником, продавцем та споживачем постйно ускладнюються, значно пдвищуючи ризик маркетингових помилок втрат. Вже можна зустрти статистику, що причиною 75 невдач у сфер мжнародного бзнесу стали помилки
маркетологв. Особливо пдвищуться непередбачувансть поведнки споживачв, як теж переживають постйно зростаючий тиск факторв, що визначають х вибр розвиток. Знання про поведнку людини на ринку стають важливим фактором ефективного, успшного менеджменту. Нова економка вимага вд маркетологв не тльки ситуацйних, а системних знань, що постйно враховують прискорення зростання складност економчних процесв, в яких людина викону головну роль. Ринкова економка, яка створена розумом руками людини, ма суттв недолки парадокси.
Серед них особливо видляться те, що ринок не рахуться з самою людиною, свом творцем, оточуючим середовищем. Так, ринок не сприя збереженню не вдтворюваних ресурсв, негативно позначаться на захист оточуючого середовища, не забезпечу розвитку товарв послуг колективного використання, не створю умов для розвитку фундаментально науки, системи освти, охорони здоров я, соцального захисту т.п не гаранту права на працю, вдпочинок, прибуток, не гаранту повно зайнятост, пристойно прац, стабльного рвня цн, не мстить механзмв,
що перешкоджають виникненню соцально несправедливост. Якщо все пдсумувати, то можна з великою врогднстю стверджувати, що ринок гнору соцальний фактор вся тисячорчна його сторя це пдтверджу. На мою думку, так тенденц лише пдтверджують гостру необхднсть отримання бльш глибоких знань щодо вдосконалення теор ринково економки. На порядок денний все вимогливше проступа необхднсть викладання на рвн основ економчно теор дисциплн
про економчну людину поведнково економки, економчно психолог. Ста також актуальним нове статистичне супроводження дослджень особистост в контекст ринку, викладання та вдосконалення знань з психографки. ВИСНОВКИ Економчн показники нашо держави, як визначають можливост доступу до ресурсв необхдних для пдтримання розвитку людини, достойного рвня життя як головного фактору розвитку крани, протягом останнього десятирччя постйно знижуються.
За даними свтово Доповд про розвиток людини за 2002 рк, яку щорчно презенту ООН, у роздл Щорчн темпи росту ВВп на душу населення у , показник Украни негативний склада мнус 8,8 . замсть зростання вн постйно пада. Економчне зростання останнх рокв няк не змню ц тенденц. Найвище його значення Украна мала в 1989 р 8,977 ПКС у дол.
США, а сьогодн цей показник склада лише 3,816 ПКС у дол. США. Для порвняння, найвищ показники з цього питання мають Люксембург 50,061 щорчний темп зростання ВВП на душу населення – 3,9 США – 34,142 2 Норвегя – 29,918 2,6, яка, до реч, за сумою показникв 2002 року у загальному рейтингу зайняла перше мсце. Таке багаторчне падння суттвим фактором нацонально небезпеки, оскльки свдчить про
консервацю вдставання, яке, в свою чергу, неминуче вплине вже вплива на мсце Украни у свт, який постйно глобалзуться, на здатнсть вписатися у цей процес. Виправити цю соцальну асиметрю можна тльки завдяки реалзац вдповдно державно полтики. Усвдомлюючи всю складнсть завдань, як постають у цьому звязку перед нашою краною, неупереджено оцнимо чинники, як негативно впливають на економчну, соцальну, демографчну, екологчну та нш сфери суспльного
життя. З одного боку, ситуацю в Укран зумовили процеси трансформац економки суспльствам перехдний перод. Рзке падння обсягв виробництва, дисфункця держави, втрата керованост , на цьому фон, раптове зростання таких соцально-економчних соцальних явищ як майнова диференцаця населення, демографчна криза, злиденнсть, нфляця, безробття, кримналзаця, поширення корупц, поява цлих груп людей з високим ступенем вдчуженост вд життя це лише деяк соцальн наслдки трансформац економки.
З ншого боку, ситуаця, що складаться, вимага кардинально змни рол держави, пдвищення у створенн адекватних вимогам часу умов для розвитку людини , на цй основ, розвитку держави вцлому. На жаль, цього поки ще не вдбуваться. Декларац про соцальну спрямовансть полтики держави не пдтверджуються реальним станом практично реалзац. Економчне зростання останнх рокв не змнило тенденцй у реальному житт людей. В результат безповоротно втрачаться час, а це, як зазначалось вище, суттво збльшу ризик нездоланного
вдставання нашо крани. Для змни ситуац на краще, для докорнного перетворення чогось необхдн не тльки закони, а й нов люди. Навть бажаючи стати дйсними спецалстами, ми не повинн забувати, що для цього необхдна загальнолюдська освта. Ц слова видатного спецалста педагога М Пирогова дуже пдходять до нашого розумння того, що нов люди це нос нових знань про людину як творця нових форм життя, а стинний предмет будь-якого навчання складаться з приготування людини бути людиною.
Кращ вищ навчальн заклади доброю ознакою повинн вважати постйне пдвищення рвня якост статусу освти, ло обовязково включа в свй актив надання сучасних знань людсько поведнки, вд яко залежить у якому напрямку пде розвиток. ВИКОРИСТАНА ЛТЕРАТУРА Вегера С.А. Актуальн проблеми економки 2004р. 2 с. 4-16. Черевко, Лукаш Економка Украни 1998 р. 3 с. 47-50. Нколав . Людина полтика 2003р. 428 с. 92-103.