ЗМІСТ
Вступ
1. Мито в Україні
2. Системаоподаткування Великобританії
3. Практичнезавдання
Висновки
Список літератури
ВСТУП
В контрольнійроботі розглядається два теоретичні питання: Мито в Україні, Системаоподаткування в Великобританії.
В умовах реформування економіки України мито є найважливішим інструментомзовнішньоторгової полічи пси держави, що використовується з метою обмеженняввезення іноземних товарів, захисту та заохочення розвитку вітчизняноговиробництва, стимулювання вивезення національних товарів.
Введення мита може мати декілька цілей, серед яких фіскальні, економічніта політичні. На відміну від інших податків, стягнення мита здійснюється нетільки і не стільки з фіскальною метою (формування дохідної частини бюджету),скільки спрямоване в основному на формування раціональної структури експорту йімпорту в умовах відсутності прямого втручання держави до цієї сфери. Метоювведення мита може бути здійснення економічного тиску на відповідні держави абостворення режиму найбільшого сприяння за політичними мотивами.
В економічно розвинених країнах найбільш розповсюдженим є мито, щостягується з товарів, ввезених до країни, тобто регулюванню підлягає тількиІмпорт. Експорт товарів регулюється, як правило, лише в країнах з невисокимрівнем економічного розвитку.
Товари і предмети, які ввозяться до митної території України тавивозяться за межі цієї території, підлягають накладенням мита.
Мито — це непрямий податок, що стягується з товарів (інших предметів),які переміщаються через митний кордон, тобто ввозяться, вивозяться абопроходять транзитом, і який включається до ціни товарів та сплачується зарахунок кінцевого споживача.
Розміри ставок та види мита в Україні встановлюються відповідно доМитного тарифу України, визначеного Законом України «Про Єдиний митний тарифУкраїни» та міжнародними договорами.
Митний тариф України – це систематизований звід ставок мита, якимиобкладаються товари, які ввозять до митної території України.
Ставки митного тарифу України є єдиними для всіх суб’єктівзовнішньоекономічної діяльності незалежно від форм власності, організаціїгосподарської діяльності та територіального розташування, за винятком випадків,передбачених законами України та її міжнародними договорами.
Митний тариф затверджується Верховною Радою України за поданням КабінетуМіністрів України.
Зміни і доповнення до Митного тарифу України мають бути офіційноопублікованими в загальнодоступних засобах масової інформації не пізніше, ніжза 45 днів до дати введення їх в дію. У тому випадку, якщо зазначені документине будуть офіційно опубліковані, офіційною публікацією вважається публікація вофіційному періодичному виданні Верховної Ради України або Кабінету МіністрівУкраїни. Датою офіційної публікації вважається дата фактичного виходу в світвідповідного номеру цього видання.
Великобританія єбатьківщиною науки про оподаткування. І сьогодні залишаються актуальними праціА. Сміта та Д. Рікардо. Сучасна система оподаткування формувалася ще в XIX _т.., але суттєвих змін зазнала в1965, 1973 рр. та в середині 90-х років. Податки в унітарній державіподіляються на загальнодержавні й місцеві. Загальнодержавні податки становлять90 % усіх додаткових надходжень. Місцевий податок практично один –муніципальний, але місцеві органи влади можуть вводити додаткові збори наконкретні місцеві потреби.
1. МИТО В УКРАЇНІ
Мито в Українірегулюється Законом України «Про єдиний митний тариф» №2097-XII від 05.02.92р., Декрет КМУ «Продержавне мито» від 21.01.1993 року №7-93, Законом України «Про порядок ввезення(пересилання) в Україну, митного оформлення і оподаткування особистих речей,товарів та транспортних засобів, що ввозяться (пересилаються) громадянами намитну території України» від 13.09.2001 року №2681-III.
Мито – непрямий податок, якийнакладається на товари, що переміщуються через митний кордон, тобто ввіз/вивізчи транзит і який включається до ціни товарів та сплачується за рахуноккінцевого споживача.
Це, переміщення може бути зв’язане зввезенням, вивезенням або перевезенням транзитом товарів чи транспортнихзасобів. Цей податок виконує фіскальну і регулювальну функції. Регулювальнафункція спрямована на формування раціональної структури імпорту та експорту,захист національного виробника (мито на імпорт); заохочення або обмеженняекспорту (мито на експорт). Міжнародна практика свідчить, що найбільш поширеним є мито на імпорт.
Мито стягується на основіМитного кодексу України і Закону України «Про єдиний митний тариф» від 5 лютого1992р.
Єдиний митний тарифУкраїни – це систематизований звід ставок мита, яким обкладаються товари чи іншіпредмети, що ввозяться на митну територію України чи вивозяться за її межі.
Платниками мита є фізичніта юридичні особи. Сплата податку здійснюється під час перетину митногокордону. У кінцевому підсумку реальними платниками мита на імпорт (ввізне мито)є споживачі товарів, що імпортуються. Однак під час перетину митного кордонумито сплачує суб’єкт господарювання.
На фінансовудіяльність імпортерів-суб’єктів господарювання будуть справляти вплив:визначення об’єкта оподаткування, розмір ставок податку, податкові пільги,терміни сплати ввізного мита.
Об’єктом оподаткування ємитна вартість товару, що перемішується черезмитний кордон.
Сплачують ввізнемито також громадяни України, іноземні громадяни і особи без громадянства запредмети вартістю, що перевищує 200 Євро, і за одиничний неподільний предметвартістю понад 300 Євро (Постанова Кабінету Міністрів України “Проудосконалення порядку ввозу (пересилання) громадянами предметів (товарів) вУкраїну” від 27 серпня 1996 р. № 1010).
Для визначення митної вартостітовару, що імпортується, вартість товару у валюті, яка визначена укладенимконтрактом, перераховується в національну валюту України за курсомНаціонального банку на день подання митної декларації.
Законом визначені 3 видиставок мита:
1. Адвалерні, щонараховуються у відсотках до митної вартості оподатковуваних товарів та іншихпредметів.
– Специфічні,що нараховуються у твердих сумах на одиницю оподатковуваних товарів чи іншихпредметів.
3. Комбіновані, які поєднують у собі адвалерні і специфічні мита.
Ввізне мито нараховуєтьсяна товари та інші предмети при їх
ввезенні на митну територію України.
/>Ввізнемито є диференційованим:/>
— до товарівта інших предметів, що походять з держав, які
входять разом з Україною до митних союзів або утворюють з нею
спеціальні митні зони, і в разі встановлення будь-якого
спеціального преференційного митного режиму згідно з міжнародними
договорами за участю України, застосовуються преференційні ставки
ввізного мита, передбачені Єдиним митним тарифом/>;
– до товарів таінших предметів, що походять з країн або
економічних союзів, які користуються в Україні режимом
найбільшого сприяння, котрий означає, що іноземні суб’єкти
господарської діяльності цих країн або союзів мають пільги щодо
мит, за винятком випадків, коли зазначені мита та пільги щодо них
встановлюються в рамках спеціального преференційного митного
режиму, застосовуються пільгові ставки ввізного мита, передбачені
Єдиним митним тарифом України;
/> – до товарів, що походять з України, застосовуються пільгові
ставки ввізного мита, визначені Митним тарифом України;/>
– до решти товарів та інших предметів застосовуютьсяповні
(загальні) ставки ввізного мита, передбачені Єдиним митним тарифом
України.
На підакцизні товаривстановлено ставки специфічного ввізного мита. Для більшості видів підакцизнихтоварів ставку ввізного мита встановлено в Євро з одиниці товарів, щоімпортуються. Ставки ввізного мита диференційовані за товарними, як і ставки акцизного збору.
Перелік товарів,що підлягають митному оподаткуванню, значно ширший, ніж перелік підакцизнихтоварів.
При стягненнімита діє розгалужена система пільг – від встановлення мінімальних пільговихставок залежно від країни-постачальника (на імпортні товари), залежно відкраїни-покупця (на експортні товари) аж до повного звільнення від мита окремихтоварів.
Контроль за стягненняммита здійснюють митні органи. За виконання ними своїх обов’язків і наданняплатникам відповідних послуг стягуються митні збори. Вони теж можуть бутивстановлені у відсотках від митної вартості товарів, однак їх не слідототожнювати з митним податком.
Мито, що стягуєтьсямитними органами, повністю вноситься до державного бюджету України.
Законом про єдиний митний тарифвстановлені ввізні, вивізні і сезонні мита, а також особливі види мита.
До особливих видів митавідносяться: спеціальні, антидемпінгові і компенсаційні мита, що застосовуютьсяв окремих випадках при ввезенні та митну територію України і вивезенні за ЇЇмежі товарів та інших предметів, незалежно від інших видів мита.
Спеціальні митазастосовуються:
1. Як охоронний захід,коли в Україну ввозяться товари в такій кількості чи на таких умовах, якіспричиняють чи загрожують нанести шкоду виробникам;
2. Як західпопереджування учасників зовнішньоекономічної діяльності, які порушуютьзагальнодержавні інтереси у цій області, а також як запобіжний західнедобросовісної конкуренції у випадках, визначених законами України;
3. Як захід у відповідьна дискримінаційні та/або неприязні дії з боку іноземних держав України чи увідповідь на дії окремих країн і їх об’єднань, що обмежують здійснення законнихправ та інтересів суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності в Україні.
Антидемпінгові митазастосовуються у випадках:
-ввезення на територіюУкраїни товарів за ціною значно нижчою, ніж їх конкурентна ціна у країніекспорту, і таке ввезення загрожує нанести шкоду державним виробникам чиперешкоджає розширенню виробництва подібних товарів в Україні;
-вивезення за межіУкраїни товарів за ціною значно нижчою, ніж ціни решти експортерів подібних чиконкуруючих товарів, чим спричиняють шкоду загальнодержавним інтересам України.
Від сплати митазвільняються:
-транспортні засоби нарегулярних міжнародних перевезеннях вантажів, багажу і пасажирів, а такожпредмети матеріально-технічного забезпечення, пальне і продовольство, необхіднідля їх нормальної експлуатації у дорозі;
-предметиматеріально-технічного забезпечення і спорядження, паливо, сировина дляпромислової переробки, продовольство та інше майно, що вивозиться з України длязабезпечення виробничої діяльності українських і орендованих українськимипідприємствами суден, що ведуть морський промисел, і продукція їх промислу, щоввозиться на територію України;
-валюта України, іноземнавалюта і цінні папери;
-предмети, призначені дляофіційного і особистого користування, що ввозяться в Україну і вивозяться зУкраїни головами дипломатичних представництв, членами дипломатичнихпредставництв і співробітниками адміністративно-технічного персоналу, а такожчленами їх сімей, які проживають разом з ними;
-майно, що ввозиться вУкраїну як внесок іноземного інвестора в статутний фонд підприємства з іноземнимиінвестиціями;
-товари та інші предметивітчизняного виробництва, що ввозяться назад на територію України без обробки іпереробки, а також товари Імпортного виробництва, що вивозяться з України безобробки і переробки.
Як пільга допускаєтьсязниження ставок мита при ввезенні на територію України і вивезенні з неїтоварів та інших предметів – відремонтованих і раніше ввезених чи вивезених, — пошкоджених до пропуску їх через митний кордон України, але придатних длявикористання як виробів чи матеріалів.
Якщо ставку акцизногозбору встановлено у відсотках до вартості товару за встановленою імпортероммаксимальною роздрібною ціною на товар, який він імпортує, то сума акцизногозбору обчислюється за формулами:
а) з товарів, щопідлягають обкладенню ввізним митом:
Са = (В + М) х А/100 %;
б) з товарів, що непідлягають обкладенню ввізним митом:
Са = В х А/100 %,
де Са – сума акцизногозбору,
В – вартість товару, завстановленою імпортером максимальною роздрібною ціною на товар, який вінімпортує, без податку на додану вартість і акцизного збору (але не менше митноївартості товару з урахуванням ввізного мита без податку на додану вартість іакцизного збору,
М – сума ввізного мита,
А – ставка акцизногозбору.
Сума акцизного збору,якщо ставку встановлено в грошовому еквіваленті до фізичної одиниці вимірутовару, обчислюється за формулою
Са = Н х А,
де Са – сума акцизногозбору, Н – кількість товару у фізичних одиницях виміру, визначених відповіднимзаконом, А – ставка акцизного збору.
Нарахування ввізного(вивізного) мита за адвалерними ставками, тобто у відсотках до митної вартостітовару.
Митна вартістьвизначається відповідно до Митного кодексу України. При визначенні митної вартості застосовуються офіційні курсиіноземних валют, установлені Національним банком України на день подання ВМД домитного оформлення.
Обчислення суми ввізного(вивізного) мита щодо товарів, які обкладаються ввізним (вивізним) митом заставками у відсотках до митної вартості товару, здійснюється за формулою
Сма = (В х Ма): 100,
де Сма – сума ввізного(вивізного) мита, В – митна вартість товару (у грн.), Ма – ставка ввізного(вивізного) мита, установлена у відсотках до митної вартості товару.
Нарахуванняввізного (вивізного) мита щодо товарів, які обкладаються ввізним (вивізним)митом за специфічними ставками, здійснюється з урахуванням вимог правила 5Основних правил інтерпретації класифікації товарів Митного тарифу України.
При нарахуванні увізногомита, справлених за специфічними ставками, установленими в грошовому виразі закілограм маси товару, або комбінованими ставками зі специфічною складовою вгрошовому виразі за кілограм маси товару, як розрахункова база використовуєтьсятовару з урахуванням первинної тари (упаковки) цього товару, яка невіддільнавід товару до його споживання і в якій товар подається для роздрібного продажу.
Щодо товарів, якіобкладаються ввізним (вивізним) митом за ставками в євро за одиницю товару,основою для нарахування є відповідна кількість товару або фізичнахарактеристика товару в натуральному виразі.
Обчислення суми ввізного(вивізного) мита щодо товарів, які обкладаються ввізним (вивізним) митом заставками в євро за одиницю товару, здійснюється за формулою
Смс = Н х Мс х Кє,
де Смс – сума ввізного(вивізного) мита, Н – кількісна або фізична характеристика товару внатуральному виразі, Мс – ставка ввізного (вивізного) мита в євро за одиницютовару, Кє – курс євро, установлений Національним банком України на деньприйняття ВМД.
Приклад 1
Суб’єкт ЗЕД імпортує вУкраїну скло у вигляді куль (митна вартість – 1000 дол. США (графа 22 та 45ВМД), валютний курс НБУ на дату подання ВМД (07.02.2003 р.) – 5,3333 грн./дол.США (графа 23 ВМД), код ТН ЗЕД – 7002.10.00.00, ставка ввізного мита – 20%) такарамель (валютний курс НБУ на дату подання ВМД (07.02.2003 р.) – 6,775828грн./євро, кількість товару – 1000 кг (графа 31 ВМД), код ТН ЗЕД –1704.90.75.00, ставка ввізного мита – 2 євро за 1 кг). Суб’єкту ЗЕД або брокеру, що діє за його дорученням, потрібно розрахувати суму ввізного мита(графа 47 ВМД).
Розрахунокбуде мати такий вигляд:
— дляімпортованого скла у вигляді куль застосовуємо формулу 1: СМ = 1000 х 5,3333 х0,2 (20% / 100%) = 1066,66 грн.;
— дляімпортованої карамелі застосовуємо формулу 2: СМ = 1000 х 2 х 6,775828 =13551,66 грн.
Таким чином,сума ввізного мита, що підлягає сплаті до бюджету 07.02.2003 р., дорівнює14618,32 грн.
Приклад 2
Всі умовиприкладу 1 залишаються незмінними, окрім такої умови: мито сплачується за деньдо подання ВМД, тобто 06.02.2003р. Валютний курс НБУ – 5,3330 грн./дол. США та6,7758 грн./євро.
Розрахунокбуде мати такий вигляд:
— дляімпортованого скла у вигляді куль застосовуємо формулу 1: СМ = 1000 х 5,3330 х0,2 (20% / 100%) = 1066,60 грн.;
— дляімпортованої карамелі застосовуємо формулу 2: СМ = 1000 х 2 х 6,7758 = 13551,60грн.
Таким чином,сума ввізного мита, що сплачується за день до подання ВМД, тобто станом на06.02.2003р., дорівнює 14618,20 грн.
Отже, на деньподання ВМД, тобто станом на 07.02.2003 р., сума заборгованості суб’єкта ЗЕД посплаті мита буде дорівнювати 0,12 грн. (14618,32 (приклад 1) – 14618,2 (приклад2)). Щоб цього не відбувалося, при розрахунку мита 06.02.2003р., його сумупотрібно приблизно збільшувати з урахуванням можливої зміни курсу НБУ, тобтосплачувати не 14618,20 грн., а, наприклад,14620 грн. (переплата 1,68 грн.(14620-14618,32)). Переплата суми мита (1,68 грн.) зарахується митними органамив рахунок сплати майбутніх платежів. Це здійснюється таким чином: на зворотнійстороні платіжного документа (зі штампом банку, що підтверджує перерахуваннямита) службовець митного органу вказує, яка сума мита та за якою ВМД зараховується(тобто 14618,32), а яка сума – ні (1,68 грн.). В подальшому, при оформленніінших ВМД, суб’єкт ЗЕД має право пред’явити вказаний платіжний документ, аслужбовець митного органу – зарахувати суму переплати (1,68 грн.). Відповіднодо вимог Наказу Держмитслужби № 368 зарахування переплат мита здійснюєтьсяпротягом одного року з моменту митного оформлення (подання ВМД).
У випадку,якщо суб’єкт ЗЕД не хоче здійснювати переплату мита, він може сплачуватинараховану суму 06.02.2003 р. (14618,2 грн.) безготівковим розрахунком, а07.02.2003 р. Доплачувати 0,12 грн. (14618,32 – 14618,2) готівкою.
Розглянемо,як операції, наведені в прикладі 1 та 2 відобразити в бухгалтерському таподатковому обліку (див. Табл. 1).
Таблиця1.№ з/п Зміст господарської операції Бухгалтерський облік Сума, грн. Податковий облік Дт Кт ВД ВР 1 06.02.2003 р. Суму мита перераховано уповноваженому банку (відповідно до умов прикладу 2) 6411 311 14618,20 –
14618,207 2 07.02.2003 р. Нараховано суму мита (відповідно до умов прикладу 2) 92 6411 14618,32 – 0,12 3.1 Варіант 1. Доплачено суму мита з розрахункового рахунку 6411 311 0,12 3.2 Варіант 2. Доплачено суму мита готівковими коштами, виданими з каси підзвітній особі для здійснення платежу
372
6411
301
372 0,12 – – 4 Віднесення на фінансові результати витрат з мита 79 92 14618,32
2. СИСТЕМАОПОДАТКУВАННЯ ВЕЛИКОБРИТАНІЇ
Бухгалтерськасправа у Великобританії характеризується певними особливостями, яких немає вінших країнах ЄС.
Основні з нихтакі:
– незалежнета впливове становище спеціалістів бухгалтерської професії;
– традиціявсестороннього, детального юридичного обґрунтування виставлених вимог ібухгалтерських методів якими займаються недержавні організації;
– тісні зв’язкиз колегами у США, чому сприяє ведення обліку однією мовою, а також тісніконтакти між офісами міжнародних бухгалтерських фірм в обох країнах.
Шість британськихпрофесійних бухгалтерських організацій мають статус юридичної особи й утвориликонсультативний комітет бухгалтерських рад.
Це такі:
1. Інститутдипломованих бухгалтерів Шотландії, який є наступником Єдинобурьзькогоінституту, що був заснований у 1853 р.
2. Інститутдипломованих бухгалтерів Англії та Уельсу заснований 1880 р.
3. Інститут дипломованихбухгалтерів Ірландії, заснований у 1888 р.
Вищезазначеніорганізації є незалежними, хоч на практиці їхня діяльність схожа. Майже всі їхстуденти отримують підготовку для роботи в державному секторі, але післяотримання кваліфікації в ньому залишаються працювати не більше 50 %випускників, решта шукають роботу в інших сферах.
4. Асоціаціядипломованих бухгалтерів, заснована в 1904 р. к Лондонське товариствобухгалтерів. Воно дає змогу своїм студентам проходити підготовку для роботи яку державному секторі, так і у комерційних організаціях згідно із «Законом продіяльність компаній» представники чотирьох вищезазначених організацій можутьпризначатися аудиторами в компанії з обмеженою відповідальністю.
5. Інститутбухгалтерів і менеджерів, який забезпечує підготовку спеціалістів длякомерційних організацій де й працює більша частина його членів.
6. Інститутдержавних фінансів і бухгалтерської справи, що працює в державному секторі.
У цій країніісторично склалося так, що професійні організації котрі створилися раніше,постійно вступали в боротьбу проти тих структур, які з’являлися пізніше. Наприклад журналінституту «дипломованих бухгалтерів Англії та Уельсу» у свій час писав, щоЛондонське товариство бухгалтерів «своїми діями соромить професію бухгалтера.Але згодом бухгалтерські організації почали співпрацювати і координувати власнудіяльність. Зокрема з 1976 до 1990 р. Комітет бухгалтерських рад зумівсформувати «Правила стандартної бухгалтерської практики».
Бухгалтерськезаконодавство у Великобританії має давню історію. Ще в 1844 р. з’явився перший закон про діяльністькомпаній, який передбачив проведення аудиторської перевірки бухгалтерськогозвіту. Але в 1856 р. ця вимога втратила свою юридичну силу, оскільки урядвважав, що бухгалтерські вимоги повинні бути об’єктом не закону, а узгодженостіміж зацікавленими особами. І лише в 1990 р. проведення аудиторської перевіркиподаного бухгалтерського звіту знову стало обов’язковим. Закони пробухгалтерську справу передусім прийняті в 1948-1967 р. суттєво розширили обсягиінформації, яка повинна включатися в бухгалтерські звітні документи. Поряд ізцим залишилось багато питань бухгалтерської оцінки на розгляд самих компаній іспеціалістів.
Комітетбухгалтерських рад сформував ряд стандартів, щодо різних напрямківбухгалтерської справи. Ці стандарти раніше випускали окремі професійніорганізації під власну відповідальність. При цьому організації вимагали відаудиторів, щоб вони вказували у звітах, чи дотримуються стандартів перевіренихними компаній.
«Закон про діяльнісит компаній» 1989 р. запровадив нові нормативні вимоги для великих компаній.Він вимагав, щоб документація відповідала або пояснювала причини відхилень відних у коментарях до бухгалтерських звітних документів.
Усі без виняткукомпанії Великобританії повинні подавати свою щорічну бухгалтерську звітністьна аудиторську перевірку професійно підготовленими аудиторами.
Із 1948 р. урядвизнає право на проведення таких перевірок за членами чотирьох професійнихорганізацій інституту дипломованих бухгалтерів Англій та Уельсу, інститутудипломованих бухгалтерів Ірландії, Асоціації дипломованих бухгалтерів.
Облік основногокапіталу ведуть за початковою вартістю, але поряд із цим різні активи, щрналежать до однієї категорії, можуть відображатися у різних базах длявизначення їхньої вартості. Дозволяється проводити капіталізацію залученихкоштів на період освоєння основного капіталу.
Для проведенняпереоцінок не має законодавчо визначених норм які встановлюють періодичність їхпроведення та базу переоцінки. Проект подання інформації, виданий з 1990 р.передбачає що переоцінка основного капіталу має проводитися за методом вартостічистої реалізації, але на практиці компаній частіше застосовують відновнувартість. Амортизація основного капіталу має здійснюватися систематичнопротягом очікуваного терміну служби активу. Бухгалтерські стандартивстановлюють спеціальний комплекс правил з обліку інвестицій у нерухомості, заякими передбачається, що за інвестиціями в нерухомість амортизація непроводиться, за винятком випадків оренди терміном менше 20 років. Замістьамортизації щорічно має проводитися переоцінка таких активів. Позитивна чинегативна, різниця від переоцінки має надходити безпосередньо у фондпереоцінки, за винятком випадків, коли негативна різниця перевищує залишки уфонді переоцінки тоді це перевищення має відображатись у звіті про прибутки ізбитки. Введення такого набору правил лише для одного типу операцій з основнимкапіталом виглядає дещо непослідовно. Але такий прагматичний підхід стає дедаліпопулярнішим, як серед компаній, котрі займаються нерухомістю, так іінвестиційних аналітиків.
Бухгалтерськістандарти вказують, що готові вироби мають оцінюватися за нижчими показникамизначень собівартості й чистої вартості реалізації. «Закон про діяльністькомпаній» дає змогу використовувати всі методи оцінки фінансових потоків, алевключає можливість використання методу «останнім надійшов – першимвикористаний» і базового запасу.
Стандарт«Бухгалтерський облік і звітність орендних угод» вказує як необхідно трактувативсі питання, пов’язані з бухгалтерією оренди.
Фінансову орендуорендатор має врахувати як актив і пасив для виплати орендних платежів дляпокриття орендного зобов’язання не поширюється на весь період дії орендноїугоди, термін якої встановлюють за стартовими нормами. Орендодавець повиненпоказувати засоби отримані від орендатора як фінансові активи. І навпаки, прикороткотерміновій оренді орендодавець враховує надані ним в оренду засоби якосновний капітал, на який поширюються норми амортизації, а платежі оплачені занього надходять відповідно на рахунки прибутків і збитків орендодавця йорендатора.
Бухгалтерськістандарти встановлюють також правила для такої заплутаної сфери обліку якпенсійне зобов’язання. Положення цього стандарту полягає у тому, що будь-якіпенсійні зобов’язання, встановлені законодавством чи взяті компанієюдобровільно, мають обліковуватися. Бухгалтерська мета при цьому раціональнийрозподіл очікуваних витрат за цим зобов’язанням на період роботи працівників. Увеликих британських компаніях пенсійні схеми побудовані найчастіше на основі«допомоги певного обсягу» внески на утримання якої перераховуються в окремийпенсійний фонд.
У результатівпливу директив ЄС зовнішній вигляд і зміст бухгалтерських документів, що діютьу Великобританії, суттєво змінився але через неоднозначне тлумачення деякихоблікових принципів бухгалтерська практика реально залишається однією знайконсервативніших у Європі.
До бюджетнихвідносин причетні прем’єр – міністр, міністерства, казначейство, парламент.Казначейство як головний урядовий орган з фінансових питань відає управлінням ірегулюванням податків. Казначейство також розробляє і здійснює загальнуекономічну стратегію.
Йомупідпорядковуються Управління внутрішніх доходів та Управління мита й акцизів.Управління внутрішніх доходів має контори головного податкового інспектора вЛондоні, а також 700 контор по всій країні.
Бюджетний рік уВеликобританії починається 1 квітня поточного року і закінчується 31 березнянаступного року.
При розробленіпроекту бюджету кабінет враховує 18 ключових положень, 11 з яких за останніроки не змінювалися. До основних положень належить: зростання валовогонаціонального продукту, рівень безробіття, ціни на акції, норми процентнихставок, ціна на основні продукти, зокрема на нафту, рівень податкових ставок.
Починаючи з2000/2001 – го бюджетного року3 розпис доходів і видатків здійснюється згідно знаціональними рахунками на основі європейської системи рахунків 1995 р.
Вперше за1999/2000-й бюджетний рік бюджет був зведений з профіцитом у 3,5 млрд. фунтівстерлінгів, тоді як 1998/1999 бюджетний рік завершився з дефіцитом у 3 млрд.фунтів стерлінгів.
Бюджет плануєтьсяіз залишків коштів на кінець бюджетного року, враховуються надходженняпоточного року і планується залишок на кінець звітного року. Плануванняздійснюється на п’ятирічний період у цінах поточного року з відповіднимщорічним коригуванням. За такий досить тривалий період часу п’ять років –можливі помилки в прогнозних розрахунках, але останні п’ять років середняабсолютна помилка не перевищувала 1 % валового національного продукту або плюсчи мінус 9 млрд. фунтів стерлінгів.
Великобританія єбатьківщиною науки про оподаткування. І сьогодні залишаються актуальними праціА. Сміта та Д. Рікардо. Сучасна система оподаткування формувалася ще в XIX _т.., але суттєвих змін зазнала в1965, 1973 рр. та в середині 90-х років. Податки в унітарній державіподіляються на загальнодержавні й місцеві. Загальнодержавні податки становлять90 % усіх додаткових надходжень. Місцевий податок практично один –муніципальний, але місцеві органи влади можуть вводити додаткові збори наконкретні місцеві потреби. Основні з них:
Податок надоходи. Вперше був застосований у 1799 р. як тимчасовий захід з метоюфінансування військових потреб у війні проти Наполеона, а з 1842 р. закріпивсяна постійній основі. У Великобританії застосовується медулярна форма стягуванняподатку, яка передбачає розмежовування доходу на частини (шедули) залежно відпоходження доходу. Таких шедул шість, і кожна з них має особливий механізмоподаткування.
А. Доходи відмайна: від власності на землю, від будівель і споруд, квартирна плата відздавання в найм квартир.
В. Доходи відлісових масивів, які використовуються у комерційних цілях.
С. Доход віддержавних цінних паперів.
В. Доходи відкомерційної діяльності:
— доходи відділових операцій, наприклад прибуток власника магазину;
— доходи відприватної професійної діяльності – лікаря чи адвоката;
— отриманівідсотки й аліменти, які підлягають оподаткуванню;
— доходи відцінних паперів, які розміщені за кордоном і які не ввійшли в шедулу Е;
— доходи відмайна, розташованого за кордоном;
— усі іншідоходи, наприклад, гонорар.
Е. Заробітнаплата, пенсії, допомоги, інші трудові доходи.
Г. Дивіденти таінші виплати, які здійснюють компанії Великобританії на користь працівників.
Справлянняподатку здійснюється за місцезнаходженням джерела доходу, тому якщо працівникотримує дохід в одному місці роботи, він податкову декларацію не заповнює.
Для всіхплатників податків діє особова знижка і додаткова сімейна знижка. Розміриособової знижки переглядаються щорічно з урахуванням інфляції. У 1997 р.особова знижка становила 3445 фунтів стерлінгів.
Діють трикатегорії податку на доходи, які застосовуються після особової та сімейноїзнижки% 20% — після 2,5 тис. фунтів стерлінгів, 25 – від 2,5 до 23,7 тис. фунтівстерлінгів, 40 % — після 23,7 тис. фунтів стерлінгів доходу з розрахунку нарік.
Податок на доданувартість (ПДВ). Цей вид податку посідає друге місце в податкових надходженнях істановить 17-19% від усіх податкових надходжень. Базою оподаткування євартість, додана на кожній стадії виробництва і реалізації товару, або різницяміж виручкою і вартістю закупівель у постачальників. Основна ставка – 17,5 %.Не підлягають оподаткуванню такі види товарі, які є основними для забезпеченнянормального існування людини – продовольчі, книги, ліки, імпортні товари,основні види палива й енергії для домашнього вжитку, будівництво новихбудинків, транспортні послуги, дитячий одяг, поштові і фінансові послуги,страхування, ритуальні послуги.
Стягується ПДВ зпідприємців, що мають оборот понад 45 тис. фунтів стерлінгів на рік. Нульоваставка встановлена також на енерго і водопостачання для побутових потреб, атакож на деякі операції з золотом, цінними паперами, комунальні платежі,будівництво і реконструкцію житла, пасажирський транспорт, страхові і деякіінші послуги.
Податок наприріст капіталу. Застосовується при реалізації певних активів, що приносятьприбуток – приватні автомобілі, житло, національні ощадні сертифікати таоблігації. Мета цього податку – обмежити розміри і спекулятивність угод. Доходивизначаються як різниця між ринковою вартістю капіталу і вартість придбання.Податок сплачується за найвищою ставкою прибуткового податку, якщо платником єфізична особа, і за основною ставкою податку на прибуток, якщо платник –юридична особа.
Ставки з фізичнихосіб еквівалентні ставкам прибуткового податку (від 20 % до 40 %), а з компаній– ставкам податку на корпорації (від 25% до 33%). Стягується з фізичних іюридичних осіб, резидентів і нерезидентів, що займаються комерційною діяльністюі мають представництво у Великобританії, при продажі, чи обмінні, безоплатнійпередачі капіталомістких активів. Фізичні особи нерезиденти сплачують податок зпереданої у Великобританію власності. Компанії можуть виключити з оподаткуваннязбитки протягом року чи звітного періоду.
Податок наспадок. При отриманні спадку не оподатковуються перші 150 тис. фунтівстерлінгів, потім застосовується ставка в 40 % але існує ціла система знижок іпільг, які можуть становити від 20% до 80%.
Муніципальнийподаток. Це основний вид місцевого податку. Він залежить від ринкової вартостімайна і кількості дорослих членів сім’ї. Класифікація майна передбачає вісімоцінних категорій. Існує система знижок для окремих категорій громадян.
Акцизи.Стягуються з нафтопродуктів, тютюнових виробів, міцних спиртних напоїв, вина,пива, сидру, а також з ігорного бізнесу. Ставки акцизів на деякі товари: набензин (за 1л) 0,3314 і 0,2832 фунтів стерлінгів; на сигарети – 20% відроздрібної ціни плюс 52,33 фунтів стерлінгів за 1000 шт.; на спиртні напої (за 1 л чистого спирту) – 19,81 фунтів стерлінгів.
Прибутковийподаток. Ставки 20%, 25% і 40 % (залежно від рівня річного доходу). Стягуєтьсяз усіх видів доходів фізичних осіб-резидентів у формі заробітної плати чиприбутку. Дозволяється віднімати з доходу деякі види збитків і необхідні длядіяльності витрати; надаються знижки окремим категоріям платників податків.Нерезиденти оподатковується податком з доходів, отриманих у Великобританії; дляних діють спеціальні знижки.
Податок наприбуток корпорацій. Стандартна ставка 33 %. Передбачено знижки для компаній ізприбутком менш 1,25 млн. фунтів стерлінгів в рік. Невеликі компанії зприбутком, що не перевищує 250 тис. фунтів стерлінгів в рік, оподатковуються поставці в 25 %. Стягується з усього прибутку компаній-резидентів (крімдивідендів і інших доходів, отриманих від інших компаній-резидентів). Дозволяєтьсявіднімати витрати, пов’язані з бізнесом і прискореною амортизацією деяких видівкапіталовкладень. Особливий податковий режим застосовується у відношенні доінвестиційних, страхових, будівельних, промислових і ощадних компаній,капіталовкладень. З нерезидентів податок стягується з прибутку, отриманого відоперацій у Великобританії.
Гербовий збір.Стягується при оформленні правових і комерційних документів; ставки податкузалежать від характеру документа: наприклад при продажі акцій і інших ціннихпаперів – 0,5% — 1,5% від продажної ціни, при оренді землі й іншої нерухомості– 1% — 24% від щорічної вартості оренди залежно від її терміну.
Податок нареєстрацію автомобілів. Ставка податку при реєстрації легкового автомобіля –130 фунтів стерлінгів в рік.
З місцевихподатків найбільше значення мають наступні:
Податок на майно.Стягується з власників чи орендарів нерухомого майна, включаючи землю. Ставкаподатку різна по графствах і містах.
Підприємницькіподатки. У Шотландії і Північній Ірландії стягуються з усього майна, завинятком сільськогосподарських ділянок і будівель; в Англії й Уельсу зорендарів земельних ділянок і будівель, що належать нерезидентам івикористовуваних у підприємницьких цілях. Ставки податків щорічно змінюютьсязалежно від потреби місцевого бюджету.
ВИСНОВКИ
Зовнішньоекономічні відносини держави, зокрема України, є надзвичайноважливим економічним сектором діяльності, що сприяє досягненню нею головних,стратегічних цілей. Імпортний митний тариф (ввізне мито) – головний інструмент зовнішньоекономічноїдіяльності у сфері імпортних надходжень.
Основні види ввізного та вивізного мита – адвалерне, специфічне такомбіноване. Ввізне мито впливає на життєвий рівень у державі, особливо наспоживачів імпортної продукції, а також на державний бюджет. Виробників, та насвітову економіку в цілому.
Загалом застосування ввізного мита знижується життєвий рівень споживачіві за їх рахунок частину збитків перерозподіляє на користь вітчизнянихвиробників аналогічної до імпортованої продукції. Решту збитків споживачівотримує бюджет держави і певна частина економічних втрат споживачіввистачається для суспільства безповоротно.
Вступ будь-якої держави до митного союзу змінює механізм застосування неюввізного і вивізного мита і впливає на величину митних надходжень до державноїказки. Застосування ввізного мита веде до зниження ціни на внутрішньому ринкудля споживачів виробників даного товару.
3.ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА
Завдання 1.
Методологіярозрахунків утримання із заробітної плати та нарахування на фонд оплати працірегулюється Законом України «Про оплату праці» від 24.03.95р. №108/95-ВР
1. Заробітна плата працівниківпідприємства за місяць:
а) Мороз Т. С. — 301,00грн.;
б) Коса В. С. –1061,00 грн.
Мінімальназаробітна плата з 1 січня 2010 року становить 869,00 грн.
2. Нарахування на ФОП (фондоплати праці):
ФОП = 301,00 +1061,00 = 1362,00 грн.
а) Збір наобов’язкове державне пенсійне страхування регулюється законом України «Про збірна обов’язкове державне пенсійне страхування» № 400/97- ВР від 26.06.97р.,№1222- XIV від 17.11.99р., №1461-111від 17.02.2000р. та Інструкцією про порядок обчислення і сплати підприємствами,установами, організаціями та громадянами збору на обов’язкове державне пенсійнестрахування інших платежів, а також обліку їх надходження до Пенсійного фондуУкраїни, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України №16-6 від19.10.2001 року.
1362,00 * 33,2:100 = 452,18 грн.
б.) збір наобов’язкове соціальне страхування, порядок обчислення та сплати внесківвизначений Законом України «Про обов’язкове державне соціальне страхування навипадок тимчасової втрати працездатності і витратами, пов’язаними з народженнямі похованням» від 18.01.2001 р. №2240-111 та Інструкцією №16 від 26.06.2001 р.
1362,00 * 1,4:100 = 19,07 грн.
в) збір наобов’язкове соціальне страхування на випадок безробіття регулюється ЗакономУкраїни «Про обов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»від 02.03.2000 року № 1533-111 зі змінами та доповненнями, внесеними ЗакономУкраїни №2213-111 від 11.01.2001 року та Інструкцією про порядок обчислення тасплати внесків на обов’язкове державне соціальне страхування на випадокбезробіття, затвердженої наказом Міністерства праці та соціальної політикиУкраїни від 18.12.2000 року №339 зі змінами внесеними наказом № 295 від20.06.2002 року.
1362,00 * 1,6:100 = 21,79 грн.
г) збір наобов’язкове соціальне страхування від нещасних випадків, порядок обчисленнявнесків визначений Законом України «Про обов’язкове державне соціальнестрахування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання,викликаного втратою працездатності» від 23.09.1999 року №1105-XIV та Інструкцією про порядокперерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду, затвердженоюпостановою Правління Фонду від 20.04.2001 року №12.
1362,00 * 1,06:100 = 14,44 грн.
3. Утримання із заробітноїплати.
Утримання іззаробітної плати Мороз Т. С.:
а) збір наобов’язкове державне пенсійне страхування:
301,00 * 2: 100= 6,02 грн.
б) збір наобов’язкове соціальне страхування:
301,00 * 0,5 :100= 1,51 грн.
в) збір наобов’язкове соціальне страхування на випадок безробіття:
301,00 * 0,6:100 = 1,81 грн.
г) податок зфізичних осіб регулюється Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб»із змінами та доповненнями, внесеними Законом України від 27 листопада 2003року № 1344-IV, від 04.03.2004 року № 1594-IV, від 15 червня 2004 року№1780- IV, від 17 червня 2004 року№1801- IV.
(301,00 – 6,02 –1,51 – 1,81) * 15: 100 = 43,75 грн.
Утримання іззаробітної плати Коса В. С.:
а) збір наобов’язкове державне пенсійне страхування:
1061,00 * 2: 100= 21,22 грн.
б) збір наобов’язкове соціальне страхування:
1061,00 * 1 :100= 10,61 грн.
в) збір наобов’язкове соціальне страхування на випадок безробіття:
1061,00 * 0,6:100 = 6,37 грн.
г) податок зфізичних осіб регулюється Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб»із змінами та доповненнями, внесеними Законом України від 27 листопада 2003року № 1344-IV, від 04.03.2004 року № 1594-IV, від 15 червня 2004 року№1780- IV, від 17 червня 2004 року№1801- IV.
(1061,00 – 21,22 – 5,31 – 6,37) * 15: 100 = 154,22 грн. № п/п Зміст операції Д-т К-т Сума 1 Нарахована ЗП 92 661 1362,00 ВВ Нарахування на фонд оплати праці 2 ПФУ на ФОП 92 651 452,18 ВВ 3 Соц. страх на ФОП 92 652 19,07 ВВ 4 Безробіття на ФОП 92 653 21,79 ВВ 5 Нещасний випадок на ФОП 92 654 14,44 ВВ Утримання із заробітної плати 6 ПФУ 661 651 27,24 – 7 Соц. страх 661 652 12,12 – 8 Безробіття 661 653 8,18 – 9 Податок з фізичних осіб 661 641 197,97 –
Завдання 2
Методологіярозрахунку збору регулюються відповідно до декрету КМУ «Про акцизний збір» від26.12.1992 року №18-92, Постановою ВРУ «Про перелік товарів (продукції), на яківстановлюється акцизний збір» від 12.09.1996 року № 365/96-ВР.
1. Підприємствореалізувало підакцизний товар і оборот від реалізації склав 761л вина «Кагор»
2. Ставкаакцизного збору з одиниці виміру даного товару згідно Закону складає 0,561євро.
3. Курс 1 євро9,48 грн.
4. Сума акцизногозбору складає:
761 * 0,561 *9,48 = 4047,21 грн.
№ п/п Зміст операції Д-т К-т Сума 1 Нарахований акцизний збір 201 6412 4047,21 – 2 Перераховано акцизний збір до бюджет 6412 311 4047,21 –
Завдання 3
Методологіярозрахунку митного збору по вантажній митній декларації регулюються відповіднодо декрету КМУ «Про державне мито» від 21.01.1993 року №7-93, Законом України«Про порядок ввезення (пересилання) в Україну, митного оформлення іоподаткування особистих речей, товарів та транспортних засобів, що ввозяться(пересилаються) громадянами на митну територію України» від 13.09.2001 року№2681-III.
1. Підприємствоотримані імпортні матеріали для використання їх у власному виробництві.Вартість отриманого товару згідно вантажно-митній декларації – 661 грн.
2. Ставка митного збору: 0,7 % відвартості вантажу.
3. Сума митного збору: 661 * 0,7:100 = 4,63 грн. № п/п Зміст операції Д-т К-т Сума 1 Нарахований митний збір 201 6413 4,63 – 2 Перераховано митний збір до бюджет 6413 311 4,63 –
Завдання 4
Методологіярозрахунку плати за землю регулюється Закону України «Про плату за землю» №2553-XII від 03.07.1992 року у редакції ЗаконуУкраїни №378/96 ВР від 19.09.1996 року зі змінами та доповненнями.
1. Загальнаплоща земельної ділянки 261 (га)
2. Ставкаподатку за 1 га 0,67 грн.
3. Сумаподатку: 261 * 0,67 = 174,87 грн.
№ п/п Зміст операції Д-т К-т Сума 1 Нарахована плата за землю 91 6414 174,87 ВВ 2 Перераховано плату за землю до бюджет 6414 311 174,87 ВВ
Завдання 5
Методологіярозрахунку податку із власників транспортних засобів і інших самохідних машин імеханізмів регулюється Законом України «Про податок з власників транспортнихзасобів та інших самохідних машин та механізмів» № 1963-XII від 11.12.1991 року зі змінами тадоповненнями.
1. На балансі підприємства числяться6 шт. КРАЗ, об’єм циліндрів двигуна 14161 кВт.
2. Ставка податку з 1 кВт за курсомєвро 0,66 грн.
3. Загальна сума податку: 14161 * 6 *0,66: 100 = 560,78 грн. № п/п Зміст операції Д-т К-т Сума 1 Нарахований транспортний податок 91 6415 560,78 ВВ 2 Перераховано транспортний податок до бюджет 6415 311 560,78 ВВ
Завдання 6
Методологіярозрахунку збору за спеціальне використання водних ресурсів регулюєтьсяПостановою КМУ «Про затвердження нормативів збору за спеціальне використанняводних ресурсів і збору на користування водами для потреб гідроенергетики іводного транспорту» від 18.05.1999 року № 836 та Інструкцією про порядокобчислення і справляння цього збору від 01.10.1999 року №231/539/118/219.
1. Обсягвикористаної води на підприємстві складає 661 м/>(ліміт — 661 м/>).
2. Норматив платиза 1 м/>водиз Дніпра на власні потреби складає 0,66.
3. Сума оплати за використану воду:661 * 0,66 = 436,26 грн.№ п/п Зміст операції Д-т К-т Сума 1 Нарахована плата за використання води 91 6416 436,26 ВВ 2 Перераховано плата за використання води до бюджет 6416 311 436,26 ВВ
Завдання 7
Методологіярозрахунку комунального податку регулюється відповідно до декрету КМУ «Промісцеві податки і збори» від 20.05.1993 року.
1. Середньообліковачисельність працівників – 166 чоловік.
2. Розмірнеоподаткованого мінімуму доходів громадян – 17 грн.
3. Фондоплати праці: 166 * 17 = 2822 грн.
4. Сумакомунального податку:
– замісяць: 2822 * 10 :100 = 282,20 грн.
– заквартал: 282,20 * 3 = 846,60 грн.№ п/п Зміст операції Д-т К-т Сума 1 Нарахований комунальний податок 92 6417 846,60 ВВ 2 Перераховано комунальний податок до бюджет 6417 311 846,60 ВВ
Завдання 8
Методологіярозрахунку податку на прибуток регулюється Законом України «Про оприбуткуванняприбутку підприємств» №283/97-ВР від 22.05.1997 року (з доповненнями).
1. Валовий дохід– 90 161,00 грн.
2. Валовівитрати: 1121 + 1869,48 + 2018,51 = 5008,99 грн.
3. Сумаамортизаційних відрахувань – 101 грн.
4. Оподаткований прибуток, щопідлягає оподаткуванню по ставці 25%: 90 161,00 – 5008,99 – 101 =85 051,01 грн.
5. Сума податкового зобов’язання, щопідлягає перерахуванню в бюджет: 85 051,01 * 25: 100 = 21 262,75
6. Сума чистого прибутку, щозалишається у розпорядженні підприємства: 85 051,01 – 21 262,75 =63 788,26 грн. № п/п Зміст операції Д-т К-т Сума 1 Нарахований податок на прибуток 98 6418 21262,75 ВВ 2 Сума чистого прибутку 791 441 63 788,26 –
Завдання 9
Методологіярозрахунку податку на додану вартість регулюється Законом України «Про податокна додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.1997 року (зі змінами та доповненнями).
1. Сума податкового зобов’язанняпри обсязі продажів 1261,00 грн.:
1261,00 * 20: 100 = 252,20 грн.
2. Сумаподаткового кредиту при вартості придбаних матеріалів 781 грн., вартість якихзараховується у валові витрати:
781 * 20: 100 = 156,20 грн.
3. Чиста сума зобов’язань ПДВ: 252,20– 156,20 = 96 грн. № п/п Зміст операції Д-т К-т Сума 1 Нараховано ПДВ 643 644 96,00 – 2 Сплачено ПДВ до бюджету 643 311 96,00 –
ВИСНОВКИ
Зовнішньоекономічні відносини держави, зокрема України, є надзвичайноважливим економічним сектором діяльності, що сприяє досягненню нею головних,стратегічних цілей.
Імпортний митний тариф (ввізне мито) – головний інструментзовнішньоекономічної діяльності у сфері імпортних надходжень. Основні видиввізного та вивізного мита – адвалерне, специфічне та комбіноване.
Ввізне мито впливає на життєвий рівень у державі, особливо на споживачівімпортної продукції, а також на державний бюджет. Виробників, та на світовуекономіку в цілому.
Загалом застосування ввізного мита знижується життєвий рівень споживачіві за їх рахунок частину збитків перерозподіляє на користь вітчизнянихвиробників аналогічної до імпортованої продукції. Решту збитків споживачівотримує бюджет держави і певна частина економічних втрат споживачіввистачається для суспільства безповоротно.
Вступ будь-якої держави до митного союзу змінює механізм застосування неюввізного і вивізного мита і впливає на величину митних надходжень до державноїказни. Застосування ввізного мита веде до зниження ціни на внутрішньому ринкудля споживачів виробників даного товару.
СПИСОКВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. ЕфіменкоВ.І., Лук’яненко Л.І. Облік узарубіжних країнах: Навч. – метод. Посібник для сам ост. Вивчення дисципліни /КНЕУ 2006 р.
2. ТкаченкоН.М., Горова Т.М., Ільєнко Н.О. Податкові системи країн світу та України. Облікі звітність: Навчально-методичний посібник/Під загальною редакцією Н.М.Ткаченко. – К.: Алерта, 2004. – с. 554.
3. БутинецьФ.Ф. Бух. Учт в заруюежних странах. Рута. 2006 г.
4. ГусаковаО.С. Податковий облік: Навч. Посібник для ВНЗ / Полтав. Ун-т споживчихкооперацій України – К.: Центр навч. Літ 2006 р. 359 с.
5. ПанасюкВ.М. Податковий облік: організація, нормативне забезп. Податкові розрахунки,звітність. Навч. Посібник для ВНЗ
6. ЗакономУкраїни «Про єдиний митний тариф» №2097-XII від 05.02.92р.
7. ДекретКМУ «Про державне мито» від 21.01.1993 року №7-93
8. Законом України «Про порядокввезення (пересилання) в Україну, митного оформлення і оподаткування особистихречей, товарів та транспортних засобів, що ввозяться (пересилаються)громадянами на митну території України» від 13.09.2001 року №2681-III.