Музеї Астраханської області

Музеї Астраханської області

ЗМІСТ
ВСТУП
1. КЛАСИФІКАЦІЯ МУЗЕЇВАСТРАХАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
2. МУЗЕЙНА МЕРЕЖА АСТРАХАНСЬКОЇОБЛАСТІ
2.1 КРАЄЗНАВЧИЙ МУЗЕЙ
2.2 АСТРАХАНСЬКИЙКРЕМЛЬ
2.3 ЛІТЕРАТУРНИЙ МУЗЕЙЧЕРНИШЕВСЬКОГО
2.4 ДІМ-МУЗЕЙ СІМ’Ї УЛЬЯНОВИХ
2.5 МУЗЕЙ БОЙОВОЇ СЛАВИ
2.6 АСТРАХАНСЬКИЙ КАРТИННАГАЛЕРЕЯ ІМЕНІ Б.М. КУСТОДІЄВА
2.7 МУЗЕЙ ВЕЛІМИРА ХЛЄБНИКОВА
2.8 МУЗЕЇ ПІД ВІДКРИТИМНЕБОМ
2.9 МУЗЕЙ КАВУНА
ВИСНОВОК
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

ВСТУП
Сукупністьмузеїв, що існують на певній території, а також одного типу, профілю, відомчоїприналежності, називають музейної мережею. У Астраханській області вона доситьрозвинена. У неї входять Музей бойової слави, Музей Чернишевського, Хлєбнікова,Ульянових та інші.
У1997 році відзначив своє 160-річчя один з найстаріших провінційних музеїв Росії- Астраханський державний об’єднаний історико-архітектурний музей-заповідник.
Уфондах шести міських і шести сільських філіях музею містяться більше 250 тисячекспонатів. Серед них можна побачити різні унікальні археологічні,нумізматичні, етнографічні, природничі колекції, колекцію рукописних істародрукованих книг, фотографій і документів XIX-XX століть, моделей суден,знарядь праці та предметів побуту.
Експозиціїмузею охоплюють величезний історичний період від перших стоянок давньої людинина території краю до сучасного розвитку регіону. Велике місце серед експонатівмузею займає колекція археологічних предметів з дорогоцінних металів«Золота скарбниця», більше 48 тисяч монет налічує нумізматичноїзібрання музею, крім цього зібрані багаті етнографічна та природознавча колекції.До складу Астраханського державного об’єднаного історико-архітектурногомузею-заповідника входять філії: Астраханський кремль, Літературний музейЧернишевського, Краєзнавчий музей, Будинок-музей Ульянових, Музей бойовоїслави, Музей Курмангази Сагирбаева.

1.КЛАСИФІКАЦІЯ МУЗЕЇВ АСТРАХАНСЬКОЇОБЛАСТІ
УАстраханській області є чимало музеїв, присвячених різним сферам людськоїдіяльності. Відвідавши їх, можна познайомитися з культурою, традиціями ізвичаями місцевих жителів, історією краю.
Їхможна поділити на декілька груп за різними ознаками.
Однієюз найважливіших категорій класифікації є профіль музею або його спеціалізація.Основоположним ознакою тут служить зв’язок музею з конкретною наукою чи видоммистецтва, технікою, виробництвом і його галузями. Даний зв’язок простежуєтьсяу складі фондів музею, в тематиці його наукової, експозиційної такультурно-освітньої діяльності.
Музеїоднієї спеціалізації об’єднуються в профільні групи: природно-наукові, художні,історичні, архітектурні, літературні, театральні, музичні, музеї науки ітехніки, промислові, сільськогосподарські, педагогічні музеї.
Узалежності від структури профільної дисципліни чи галузі знань ці основніпрофільні групи поділяються на більш вузькі.
УАстраханській області серед історичних музеїв виділяються:
— Археологічні,
— Етнографічні,
— Військово-історичні,
— Історико-побутові музеї, відтворюють або зберігають картину побуту різнихверств населення, документують соціально-психологічні особливості побуту, якінайбільш яскраво проявляються в інтер’єрах жител, — монографічні музеї,присвячені конкретній особі, події, установі, колективу.
Допершої групи музеїв відноситься археологічний музей у селі селітрених. Вінрозташовується на місці розкопок монгольського міста Сарай-Бату. Згодом цейпам’ятник дав стільки відкриттів і знахідок, даних про архітектуру, економіці,населенні міста, що його перетворили на музей під відкритим небом. Особливістьйого в тому, що розкопки тривають і досі дня, несучи нову інформацію. Само селоі навколишнє його територія відноситься до унікальної історичної території, деспостерігається висока концентрація археологічних пам’яток. Іншим прикладомможе стати Самосдельское городище, де також виробляються археологічні розкопки.Городище являє велику цінність тому що тут велика кількість археологічнихпам’яток, що відносяться до хазарської та монгольської епохам.
Додругої групи відноситься етнографічний музей в Кремлі, де представлена історіята культура народів, що жили на території Астраханської області.
Дотретьої групи належить музей Бойової слави, де представлені експозиції зісторії Великої Вітчизняної війни, обороні міста Астрахані і деяким іншимвійнам. Крім того, в музеї проводяться екскурсії присвячені героям Радянськогосоюзу і Росії. Потрібно відзначити, що крім центрального музею Бойової славиіснують місцеві та шкільні музеї цього типу, розташовані по всій області.Наприклад в більшості шкіл існують свої кімнати-музеї, присвячені учасникамвійни — випускникам цієї школи.
Дочетвертої групи відноситься музей історії міста Астрахані.
Доп’ятої групи можна віднести музей В. Хлєбнікова, музеї АГТУ, АМУ, різнихпідприємств, наприклад ГАЗПРОМУ, Драматичного театру та інших.
Художнімузеї представлені тільки одним монографічним — музей Б. Кустодієва, який є галереєю.
Природно-науковімузеї в Астрахані представлені мало, серед них обласної планетарій, медичниймузей.
УАстраханській області існують музеї, діяльність яких пов’язана з кількоманауковими дисциплінами або галузями знань. Їх називають музеями комплексногопрофілю. Таким є Астраханський Краєзнавчий музей-заповідник, він поєднуєісторичну, природничо-наукову спеціалізацію, так як тут представлена виставка зекології краю.
Комплекснимпрофілем володіють музеї-ансамблі, створені на основі пам’яток архітектури, їхінтер’єрів, навколишньої території і різних споруд. Залежно від характеруансамблю вони можуть бути історико-художніми, історико-архітектурними,історико-культурними музеями. До такого виду належить Астраханськийісторико-архітектурний музей-заповідник.
Розвитокнауки і техніки, мистецтва, культури призводить до появи нових профільних групмузеїв. До них відносяться музей медицини в Астрахані, музей культури вАстрахані, музей історії рибальства в селі Оранжерейній Ікрянінський району,музей АГПЗ, музей історії соляного промислу «Бассоль».
Порядз профільної класифікацією існує й інша, відповідно до якої виділяють музеїколекційного типу і музеї ансамблевого типу. В її основі лежить розподіл затакою ознакою, як спосіб здійснення музеями функції документування. Музеїколекційного типу будують свою діяльність на основі традиційного зборівречових, письмових, образотворчих матеріалів, відповідних їх профілю. В основідіяльності музею ансамблевого типу лежать пам’ятники архітектури з їхінтер’єрами, прилеглою територією, природним середовищем. Функціюдокументування вони виконують шляхом збереження або відтворення ансамблюнерухомих пам’яток і властивого їм оточення. Найбільш поширені форми цього типумузеїв — музей під відкритим небом (село селітрених), будинок-музей,квартира-музей (музей В. Хлєбнікова, Чернишевського, Ульянових та інші).
Останнімузеї можуть бути віднесені також до групи меморіальних музеїв, так як вонипокликані увічнити пам’ять про видатних людей і події. Необхідним компонентоммеморіальності стала вважатися справжність місця — меморіальне будівля абомісце, колекція меморіальних предметів і меморіально-побутова композиція.
Заіншою класифікацією музеї поділяються на державні та приватні, утвореніпереважно з 1991р. На відміну від приватних державні музеї є власністю державиі фінансуються вони за його рахунок.
Іншоюхарактеристикою для класифікації служить адміністративно-територіальна ознака,відповідно до якого розрізняються обласні, районні музеї.
Такимчином, в Астраханській області можна виділити музеї різних кваліфікаційнихгруп, при цьому часом рамки між різними кваліфікаціями розмиті абоперетинаються між собою. У результаті, можна зробити висновок, що музейнамережа Астраханської області об’ємна та розвинена.

2.МУЗЕЙНА МЕРЕЖА Астраханської області
2.1КРАЄЗНАВЧИЙ МУЗЕЙ
музейекспозиція колекція
Перемогаросійських армій у війні з Наполеоном у 1812-1813 рр… викликала в країніпатріотичний підйом, який порушив бажання вивчати історію своєї країни ізбирати реліквії, з нею пов’язані. Активізувалася діяльність краєзнавців, якізбирали цікаві природничі, етнографічні, нумізматичні та інші колекції. Встававпитання про зберігання, узагальненні та популяризації зібраних матеріалів. Всеце призвело до створення музеїв у ряді міст Росії. Астрахань стала одним зперших таких міст.
«Губернськиймузей» відкрився в Астрахані в 1837 р.
У1862 р через нестачу коштів на утримання музею частина предметів була здана назберігання до гімназії, частина — до бібліотеки. У 1871 р. на території порту,закладеного ще Петром I, в кам’яному будинку колишнього запасногопровіантського магазину, відкрився музей, який увійшов в історію під назвоюбудиночка Петра I. Центральне місце в цьому музеї займали Плезір-яхта ічовен-верейка Петра I. Яхта служила цареві для огляду околиць Астрахані. Ушафах музею розміщувалися інструменти початку XVIII ст., По стінах — зброя тогочасу. Біля стін розташували близько 400 крем’яних рушниць, морські гармати,ядра, якорі, прапори, вимпели. Але у міської управи не виявилося коштів наутримання музею. Рушниці передали в гарнізонний арсенал. До нашого часу відяхти вціліла лише дошка бортового прикраси, яка знаходиться в експозиціїАстраханського історико-архітектурного музею-заповідника. На дошці вигадливийорнамент з листя і кетягів винограду.
У1874 р. на честь святкування двохсотріччя від дня народження Петра I в містібуло створено Петрівське товариство дослідників Астраханського про краю. Членитовариства організовували експедиції по збору експонатів, дбали про збереженняприватних колекцій та архівів, комплектували археологічні, етнографічні,історичні колекції, вели листування з музеями, вченими товариствами таприватними особами з метою комплектування колекцій, випустили ряд збіроккраєзнавчих статей. У 1888 р. суспільству були передані колекції, ранішезібрані губернським статистичним комітетом. Міська управа відвела спеціальнеприміщення для показу експонатів. У 1890 р. зоологічна, археологічна,нумізматична колекції, альбом фотографій, представлені суспільством на Казанськунауково-промислову виставку, були відзначені почесними отзивамі.5 березня 1897відбулося офіційне відкриття Астраханського Петровського музею.
Учасникиміжнародного геологічного конгресу, які відвідали музей у рік його відкриття,віднесли його до значних явищ у культурному житті міста. У 1911 р. післязавершення будівництва міської думи, музею надали ліве крило тієї будівлі, девін знаходиться і в даний час.
ПісляЖовтневої революції 1917 р. він був реорганізований в краєзнавчий музейприродно-географічного профілю. У 1921 р. виникає й у 1938 р. об’єднався зкраєзнавчим історико-революційний музей. Тоді ж була затверджена структурамузею з трьох експозиційних відділів; природи краю, історії дореволюційногоминулого, історії радянського суспільства. Крім того, створюються відділимасової науково-просвітницької роботи, фонди, наукова бібліотека.
Увідділі природи розповідається про географію краю, геології, клімат, флору іфауну Нижньої Волги. Діорама «Дельта Волги» показує каспійськіочеретяні кріплення, зарості лотоса. Інша діорама дозволяє заглянути у підводнецарство дельтових проток з косяками риб. У залі, присвяченому зоні степів інапівпустель, на тлі горбів і піщаних дюн показані пасуться сайгаки, змії,різні степові птахи.
Відділісторії дореволюційного минулого в даний час називається відділом історії, вінохоплює великий хронологічний період від епохи каменю, коли людина заселив нашкрай, до XX ст. Музей має у своєму розпорядженні багатющими археологічнимиколекціями, що розповідають про стародавні народи, що населяли наш край. Середекспонатів багато різної кераміки, прикрас, зброї, предметів побуту. Унікальнізолоті і срібні вироби експонуються у спеціально відведеному для них залі.
Великийпізнавальний інтерес відділу історії представляють експонати, пов’язані зрозвитком рибальства і пароплавства на Волзі і Каспії. В етнографічному розділіпредставлені одяг, побутові та культові предмети народів нашого краю. Розділиекономіки і культури Астрахані містять велику кількість справжніх експонатів.
Відділісторії радянського суспільства в даний час скасований, так само як імеморіальний музей СМ. Кірова, який розміщувався в будинку № 45 по вулиціТрусова, де жив С. М. Кіров у 1919-1920 рр… Зараз цей будинок використовуєтьсявідділом зовнішньоекономічних зв’язків Астраханської обласної адміністрації.
Продовжуєекспозицію відділу історії стаціонарна виставка «Астраханськастарина», яка включає розділи: «Астраханські базари»,«Соціальний склад населення краю», «Торгівля»,«Культура початку XX століття». У 1997 р. до 280-річчя губерніївідкрито виставку «Астраханські губернатори», яка розповідає провидатних громадських діячів краю, які зробили вагомий внесок у його розвиток.Колекції самоварів можна побачити на виставці «Російський трактир»,що розповідає про традиції російського чаювання. Виставку відкрили в 1997 р. начесть святкування 160-річчя музею. Виставку фондів «Зі скарбницімузею» відкрили в 1998 р., вона розміщується в трьох залах першогоповерху, її мета — показати цікаві колекції музею і розповісти історію їхформування.
Вданий час колекції музею налічують близько 300 тисяч експонатів, щорозповідають про природу та історію Нижнього Поволжя. Серед них — колекціїнагород, зброї, рукописної та стародрукованої книги, фото та документів, карт, моделей,макетів, предметів декоративно-прикладного та образотворчого мистецтва,порцеляни, фаянсу, меблів, годинників, знарядь праці і виробництва;археологічні колекції, етнографічні, ботанічні, нумізматичні та багато інших.
Фондовіколекції музею-заповідника налічують близько 300 тис. предметів. Серед них — унікальні природничі, археологічні, етнографічні, нумізматичні колекції табагато інших. Основу фондових колекцій становить зібрання предметів археологіїіз золота і срібла. Особливе місце в ньому займає дивовижний по красі комплексз поховання знатного сарматського вождя I століття н.е., Не меншу цінність засвоєю історичною та художньої значимості представляє і колекція культовихпредметів.
2.2АСТРАХАНСЬКИЙ КРЕМЛЬ
АстраханськийКремль — зразок російського військово-інженерного мистецтва і культовоїархітектури XVI-XVIII століть. Експозиції, розгорнуті у Кремлі дають уявленняпро його будівництво, архітектурних пам’ятках міста, історії АстраханськоїЄпархії. У 1558 році на високому Заячому буграми у дельті Волги була побудованадерев’яна фортеця. Пізніше в 1582 році Іван Грозний прислав з Москвимайстрів-містобудівників, які обнесли фортеця високими білокамінними стінами звісьмома вежами і побудували Троїцький собор.
Незабаромтут був побудований Успенський собор та інші будівлі. У деяких з них заразрозташовуються музеї.
УАстраханському кремлі, в колишній будівлі військового начальника астраханськогогарнізону, розміщується стаціонарна виставка «Культура і побут народівАстраханського краю». Тут виставлено більше тисячі експонатів, серед них — предмети побуту, одяг, прикраси, фотографії, культові предмети.
З1995 р. в Нікольському Надбрамному храмі кремля розміщується виставка «Зісторії Астраханської єпархії», експонати виставки розповідають про поширенняхристиянства на Нижній Волзі. Стародруки, ікони, облачення священнослужителів,церковне начиння відображають процеси зародження православ’я на Нижній Волзі,будівництва християнських церков і монастирів, місіонерську діяльність. До 1917р. в Астраханській єпархії налічувалося 203 церкви, з них в Астрахані — 31, тричоловічих і два жіночих монастиря. У 1995 р. зареєстровано 38 громад російськоїправославної церкви і дві старообрядницькі громади.
Сезоннавиставка з травня по жовтень розміщується в тортурові вежі кремля. Виставка натему; «Наказова хата — центр адміністративною управління» розповідаєпро повстання С. Разіна і долю його учасників. У примикає до катівні вежіартилерійському дворі і в колишньому пороховому погребі розміщена виставка потемі: «Архітектура старої Астрахані». Тут можна побачитиархітектурний декор, кам’яний і металевий кахлі, декор фасадів та інтер’єрівкупецьких особняків, металопластикові (кування і лиття), оригінальні дерев’янірізьблені конструкції будинків. У Червоній башті кремля знаходиться виставка«Астраханський кремль — зразок російського оборонного зодчества».
2.3ЛІТЕРАТУРНИЙ МУЗЕЙ ЧЕРНИШЕВСЬКОГО
Натихій вуличці, в центрі міста знаходиться будинок, в якому жив М. Г.Чернишевський. У 1978 році в його стінах був відкритий літературний музей, якийзберігає атмосферу минулого століття. В експозиції музею розповідається проперебування Чернишевського в Астрахані, про цей своєрідний місті, про людей,пов’язаних з опальним письменником.
Такожв музеї існує постійна виставка «Астрахань книжкова, XVIII століття»на якій представлені книги, що використовувалися в місті в XVII-XVIIIстоліттях. Крім цього, в музеї проводяться різні виставки, працює літературнастудія, збирає своїх слухачів вітальня.

2.4ДІМ-МУЗЕЙ СІМ’Ї УЛЬЯНОВИХ
У1970 р. до 100-річчя від дня народження В. І. Леніна в будинку, де жив йогобатько, дід і інші родичі, був відкритий музей Ульянових. Стояв цей будинок врайоні Коси на Козачій вулиці, після революції Козачу перейменували у вулицюСтепана Разіна, а з 1958 р. — у вулицю Ульянових. У двох старовинних будівляхрозміщується експозиція музею Ульянових, одне з яких — будинок сім’ї Ульянова(діда Володимира Ілліча Ульянова-Леніна).
Умузеї містяться експозиції, що розповідають про соціальних групах городян, якістановлять кістяк астраханського суспільства XIX століття, розкриваєтьсясоціально-економічні умови життя різномовного населення, особливості побуту,укладу життя. Документальний і фотографічний матеріал, галерея різноманітнихтипажів, костюмів і предметів допомагає розібратися в традиційному устрої життятого часу. У музеї представлені матеріали про цілі династії, які принесливеличезну користь Астрахані.
Документальніматеріали і справжні предмети сім’ї Ульянових, члени якої були представникамимайже всіх (крім духовної) станових груп населення дореволюційної Росіїрозміщені в окремому залі першого поверху будинку Ульянових.
Першийзал музею присвячений селянам, з яких стався дід В. І. Леніна, а також міщанам,ремісникам. Тут можна побачити знаряддя праці, вироби ремісників, цеховіпрапори, документи,. У другому залі розміщений інтер’єр кімнати майстра кравця,в третьому — кімната міщанської родини з предметами побуту XIX ст. Другийповерх будинку відведено під виставку “Історія народної освіти Астрахані”.У Астраханської губернії наприкінці XIX ст. налічувалося більше двох десятківрізних типів нижчих шкіл, в Астрахані — п’ять середніх навчальних закладів,чотири гімназії і реальне училище. У 1912 р. в Астраханській губерніїналічувалося 530 початкових шкіл, 238 міністерських, 217 церковнопарафіяльних,21 козача.

2.5МУЗЕЙ БОЙОВОЇ СЛАВИ
Музейбув заснований в річницю 30-річчя Перемоги над фашистською Німеччиною 8 травня1975 в будівлі, де у дні боїв на підступах до Астрахані був політвідділ 28-їармії, урочисто відкрився музей бойової слави… У час Великої ВітчизняноїВійни в 1942 році в цій будівлі розміщувався штаб 28 армії.
Документи,бойові нагороди, особисті речі розповідають про мужність і героїзм Астраханцевна фронтах великої Вітчизняної війни і в тилу. У дні війни 103 астраханці булиудостоєні високого звання Героя Радянського Союзу, 1 — двічі Героя РадянськогоСоюзу, 13 — повних кавалерів ордена Слави, більше 35 тисяч астраханцівнагороджені орденами і медалями за мужність, виявлену на фронтах війни.
Експозиціямузею бойової слави налічує більше двох тисяч експонатів і розміщується в семизалах, загальною площею близько 800 кв. м. Перший зал розповідає про створеннята становлення збройних сил. другий зал присвячений початку Великої Вітчизняноївійни. У третьому розповідається про 28-ї армії, яка зупинила загарбників урайоні Халхути і не допустила їх до Астрахані. Експозиція четвертого залуназивається «Тил — фронту», вона розповідає про героїчні трудовіподвиги астраханців, про формування тут військових частин, створення різнихвійськових шкіл та училищ. П’ятий зал присвячується корінному перелому в ходіВеликої Вітчизняної війни, шостий — завершенню війни, експозиція сьомого залуназивається «Пам’ять поколінь». Тут експонуються матеріали про участьастраханців в боротьбі за мир. Через всі експозиції музею проходить думка проте, що мир на планеті був завойований дуже дорогою ціною. «Світ — безвійни» — ось девіз музею.
Щороку21 лютого в музеї проходять традиційні зустрічі воїнів, які брали участь убойових діях в Афганістані, Чечні та інших «гарячих точках» планетита військовослужбовців астраханського гарнізону, ОМОНу, СОБРу.
Такожв музеї проходять виставки молодих художників.
Експозиціямузею розповідає про героїзм воїнів-астраханців у військових кампаніях ХVII-ХХст., Про роль Астраханського гарнізону у захисті південно-східних кордонівдержави, про мужність наших сучасників — воїнів-афганців, учасників бойових дійна території Чечні.
Основначастина експозиції присвячена подвигам астраханців на фронтах ВеликоїВітчизняної війни і трудівникам тилу.
Замужність і героїзм 117 астраханців удостоєні звання Героя Радянського Союзу. І.М. Скоморохов став двічі героєм Радянського Союзу, 14 чоловік стали повнимикавалерами ордена Слави.
2.6АСТРАХАНСЬКА КАРТИННА ГАЛЕРЕЯ ІМЕНІ Б.М. КУСТОДІЄВА
Астраханськакартинна галерея знаходиться в будинку Бориса Михайловича Кустодієва, видатногоживописця Росії. У ній зібрана багатюща колекція творів російського ірадянського образотворчого мистецтва. Картинна галерея була заснована 15 грудня1918 Павлом Михайловичем Догадіна. Він колекціонував предмети мистецтва кінцяXIX початку XX століття і після революції подарував свою колекцію місту. Культопросвіто відділ Астраханського губвиконкому, прийнявши твори мистецтва,зайнявся створенням робочого художнього музею.
B1907 Третьяковська галерея придбала першу кустодієвської картину«Ярмарок». З тих пір в знаменитому музеї країни є близько тридцятитворів Кустодієва різних жанрів, створених ним ще до 1917 року (портрети,картини, ескізи театральних декорацій).
Сьогодніу вісімнадцяти залах галереї розміщена експозиція творів живопису та графікипредставників вітчизняного мистецтва із середини вісімнадцятого століття і донаших днів. Тут представлені роботи чудових портретистів Ф. Рокотова, Д.Левицького, В. Боровиковського, картини О. Венеціанова, І. Левітана, А.Саврасова, І. Рєпіна, М. Нестерова, К. Коровіна, Б. М. Кустодієва, І.Горюшкіна-Сорокопудова, П. Власова.
2.7МУЗЕЙ ВЕЛІМИРА ХЛЄБНИКОВА
19жовтня 1993 був заснований музей Велімира Хлєбникова, що розташовувався наколишній квартирі його батьків. З 1914 по 1931 роки в цьому будинку жила сім’яХлебнікових і сюди щороку приїздив Велімир Хлєбніков.
Воснові експозиції музею лежить «Хлєбніковська» колекція, в кінці 1994року передана в дар астраханців племінником Велімира Хлєбникова — народнимхудожником Росії Маєм Петровичем Мітуричу-Хлєбниковим. У неї входять особистіречі поета, іменні примірники його творів, живопис і графіка Віри Хлебникової,сестри поета, фамільна бібліотека, предмети побуту і побуту родини, дитячіхудожні роботи — всього більше тисячі експонатів. Автор експозиції музею — астраханський художник-експозиціонер Калерія Чернишова.
Уметодичному кабінеті музею зібрано широкий «хлєбниковський» матеріал- антикварні та сучасні видання поета, переклади його творів на інші мови,подарунки музею.
Воснові експозиціі музею лежить «Хлєбніковська» колекція, в кінці 1994року передана в дар астраханців племінником Велімира Хлєбникова — народнимхудожником Росії Маєм Петровичем Мітуричу-Хлєбниковим. У неї входять особистіречі поета, іменні примірники його творів, живопис і графіка Віри Хлебникової,сестри поета, фамільна бібліотека, предмети побуту і побуту родини, дитячіхудожні роботи — всього більше тисячі експонатів. Автор експозиції музею — астраханський художник-експозиціонер Калерія Чернишова.
Умузеї — понад сімдесят зарубіжних видань Велімира Хлєбникова англійською,німецькою, французькою, японською, португальською, чеською, голландською таінших мовах.
Вмузеї працює Методичний кабінет, де зібрано широкий «хлєбниковський»матеріал — антикварні та сучасні видання поета, переклади його творів на іншімови, подарунки музею.
Сюдиприходять займатися викладачі, студенти, школярі. Пишуться доповіді, реферати,дипломні роботи за творчістю Хлєбнікова.
2.8МУЗЕЇ ПІД ВІДКРИТИМ НЕБОМ
УАстраханській області є музей під відкритим небом, розташований на місціпроведення археологічних розкопок в районі с. Селітрених — на селитренихгородище. У XIV-XVI століттях тут був розташований місто, столиця Золотої Орди,Сарай-Бату.
Сампам’ятник дало великий археологічний матеріал, що дозволило на його базістворити музей, в якому представлені побут, культура, релігія населення міста.
Самосдельскегородище.
Уперіод з 2000 по 2003 рік на території Самосдельского городища ведуться активнірозкопки. Однак, розвідувальні роботи на городищі і в околицях були розпочатіще в 1990 році і продовжуються до цих пір. Активні дослідження дозволилиуточнити датування пам’ятника — XII-XIII ст. Основна частина городищарозташовувалася в давнину на острові посеред Волги, який відокремлювавсяпротокою від східної частини городища в районі сучасної поромної переправи,тобто городище складалося з двох частин як мінімум — північній правобережній(головної, розташованої на острівці) і південної правобережної (низинної).Знятий у 1994-1995 роках топографічний план городища показав наочно розміщенняголовної частини городища на острівці, оточеному пересохлими протоками.Передбачуваною східним кордоном городища є сучасне русло річки, північній іпівнічно-західній — старе пересохле русло Волги — єрик воложка. Довжина«острівця» — близько 2 км, ширина — близько 500 — 700 метрів. На йогоповерхні відзначена найвища концентрація підйомного матеріалу.
Весьцей матеріал дає можливість відкрити тут музей під відкритим небом, якийприваблюватиме туристів та істориків з інших регіонів і країн.
2.9МУЗЕЙ КАВУНА
Зініціативи Всеросійського науково-дослідного інституту зрошуваного овочівництваі баштанництва в Астраханській області почалася активна популяризація кавуна. Усерпні минулого року в Астрахані був проведений перший фестиваль«Російський кавун», в якому брали участь баштанники з Астраханськоїобласті, Калмикії, Краснодарського краю та інших регіонів. Передбачається, щоподібні фестивалі проводитимуться щорічно.
Одиніз розділів музею буде присвячений тим, хто вирощує всенародно улюблену ягоду,повідомляє Regnum. Днями делегація з числа наукових працівників, журналістів,яку очолив директор ВНІІОБа, доктор сільськогосподарських наук ВалентинКорінець, побувала в селі Промисловка Лиманського району, де зустрілася зізнатним баштанники, Героєм Соціалістичної Праці Іваном Дідовим. Іван Андрійовичрозповів про свою багаторічну роботу в баштанництва, поділився секретамиотримання високих врожаїв.

ВИСНОВОК
Натериторії Астраханської області є музеї, що належать різним організаціям абоустановам. Так на базі Драматичного театру створено музей, присвячений йогоісторії. У музеї представлені експонати, пов’язані з діяльністю театру:костюми, предмети декорацій, портрети акторів і видатних діячів культуриперіоду з 1810 і по наші дні. Існують музеї різних підприємств, наприклад музеїГазпрому, заводу ім. III інтернаціоналу, ім. Леніна та інших. У них як правиломіститься інформація, присвячена історії цього підприємства. Подібні до нихмузеї АГТУ і АМУ.
Такимчином, музеї в Астраханській області різноманітні, мережа їх обширна і в нашідні намічається тенденція до збільшення їхньої кількості.
Миживемо в одному з найдревніших і прекрасних міст Росії. У ці теплі осінні дніАстрахані виповнюється 450 років. Святкуючи чергову річницю, ми з новою силоювідчуваємо себе причетними до долі улюбленого міста, схиляємося перед йогосамобутністю, з болем помічаємо всі недосконалості, які залишили на його«особу» час і неувага людей. Сьогодні ситуація почала змінюватися.Відлік цим добрим змін поклав Указ Президента Росії Володимира ВолодимировичаПутіна від 12 жовтня 2005 року «Про відзначення 450-річчя заснування містаАстрахані». Для мешканців регіону майбутній ювілей — хороший привідпроявити патріотизм, привести в порядок, зробити чистіше і красивіше двори,будинки, будівлі, в яких живемо і працюємо. Для керівництва Астраханськоїобласті підготовка до 450-річчя міста — можливість привернути увагу всієї Росіїдо нашого регіону, до його потреб і до його можливостей. Результатом будешвидкий розвиток економіки, соціальної сфери, культури.

СПИСОКЛІТЕРАТУРИ
1. АрхітектураАстраханського кремля. Під ред. Ж.Ж. Саричева. Астрахань, 2001
2. Астраханськийкремль. Під ред. А.В. Бондарева. Астрахань, 2003
3. Богатирьов А.І.Астрахань: вулиці, роки, долі. Астрахань, 1999
4. Брюшкова Л.П.Колекції геологічних музеїв як частина культурної спадщини. М., 1993
5. Гнедовский М.Профіль музею // Радянський музей. 1985. № 5
6. Єремєєв Е.Р.Астрахань: історія і сучасність. Астрахань, 1999.
7. ІсторіяАстраханського кремля. Під ред. І.Р. Рубцево. Астрахань, 2001
8. ІсторіяАстраханського кремля. Під ред. І.Ф. Райкова. Астрахань, 2002
9. Калугіна Т.П.Художній музей як феномен культури. СПб., 2001
10. Культура Астрахані.Під ред. І.А. Мітченко. Астрахань, 2001
11. Марков А.С.Астрахань на старовинних листівках. Астрахань, 1999
12. Музеї містаАстрахані. Під ред. П.А. Морозова. Астрахань, 2000
13. Природа та історіяАстраханського краю. Астрахань, 2002
14.Соціально-економічне становище Астрахані. Під ред. І.В. Звєрєва. Астрахань,2002