Національно-культурні товариства угорців Закарпаття

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИУКРАЇНИ
УЖГОРОДСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙУНІВЕРСИТЕТ
ФАКУЛЬТЕТ СУСПІЛЬНИХ НАУК
Кафедра політології
КУРСОВА РОБОТА З ТЕМИ:
НАЦІОНАЛЬНО-КУЛЬТУРНІТОВАРИСТВА УГОРЦІВ ЗАКАРПАТТЯ
Виконала:
студентка ІІІ курсу
денного відділення
Горват Дарина
Науковий керівник:
канд… іст. наук
доц. Зан Михайло Петрович
Ужгород – 2009

ВСТУП
Україна, аособливо Закарпаття, є територією з поліетнічною структурою населення. Цезумовлено низкою історичних, етнокультурних, економічних та геополітичнихчинників. Подальша побудова мирного поліетнічного суспільства потребуєкомплексного наукового дослідження поєднання процесу етнічної самоідентифікаціїі формування сучасної нації у розумінні її як громадянського співтовариства.Значне місце у цьому процесі посідають громадські національно-культурніорганізації.
Етапними зпогляду зростання національно-культурних товариств не лише кількісно, а йпідвищення рівня їхнього авторитету в суспільстві стали перші роки післяпроголошення незалежності України. Вирішальним фактором, який сприяв створеннюнаціонально-культурних товариств, стало ухвалення у 1991 році Декларації правнаціональностей України і Закону України «Про національні меншини в Україні»1992 р..
Унікальність,відмінність угорців Закарпаття від інших національних меншин полягає передусіму тому, що ця спільнота є чи не найдавнішою національною меншиною України і,напевно, єдиною з досвідом «практикуючої» європейської меншини ще здорадянських часів. Адже предки сучасних закарпатських угорців сталинаціональною меншиною в результаті утворення низки незалежних держав на руїнахАвстро-Угорської імперії відповідно до рішень Версальської мирної конференції.
Угорськаспільнота, маючи усі правові та морально-етичні підстави, претендує на власнуісторичну спадщину, на розвиток своєї культури, дуже важливим елементом для їїзбереження є національно-культурні товариства. Діяльністьнаціонально-культурних товариств активно направлена на збереження та розвитоккультурної спадщини угорців Закарпаття, товариства працюють над вирішенням завданьзбереження етнічної самосвідомості, поверненням громадам культових споруд,їхньою реставрацією, будівництвом нових храмів, відкриттям національних шкіл,створення радіо та телепрограм, присвячених життю етнічних громад, історіїугорців на українських землях, їх національним традиціям, заснуванням силаминаціонально-культурних товариств або за їхньою ініціативою аматорських іпрофесійних творчих колективів, проведенню різних культурних заходів –фестивалів, святкувань національних дат тощо.
Ступінь вивченостітеми. Українська історична наука досить продуктивно досліджувала проблемиісторії Угорщини та розвиток українсько-угорських відносин. Питанням проісторичну, політичну та культурну спадщину угорці в Україні присвятили своїроботи такі вчені як, Ф. Шевченко (збірник наукових статей за його редакцією –«Українсько-угорські історичні зв’язки»), у якому аналізується період від ХVІІІст. до 1963 р. Цілу школу істориків-гунґарологів створив професор Ужгородськогодержавного університету І. Гранчак. Важливою є робота «Українська РСР урадянсько-угорському співробітництві (1945–1970 рр.)». Інтерес для нашогодослідження представляє монографія Д. Ткача «Сучасна Угорщина в контекстісуспільних трансформацій». В цій монографії на основі фактологічного, науковогоматеріалу досліджуються політичні трансформації в Угорщині наприкінці ХХ – напочатку ХХІ століть. Особливий інтерес для нашого дослідження представляє собоюрозділ 5.4 «Угорська національна меншина в Україні та українська в Угорщині:порівняльний аналіз становища та соціальної ролі».
Зокрема питаннямщодо спільноти угорців на Закарпатті, присвятили свої наукові праці такіпровідні науковці, як М. Зан, який займається дослідженням етнічних процесів наЗакарпатті, і є автором статей, присвячених проблемам нацменшин краю. Зокремаце стаття: «Угорці Закарпаття (епізод етнополітичних процесів поч… 90-хх рр.ХХ ст.), в якій докладно висвітлено питання становлення національноїсамосвідомості угорців Закарпаття у пострадянські часи.
Не менший інтересдля нашої роботи представляють собою етнологічні праці доктора історичних наук,професора УжНУ Михайла Тиводара. Він — відомий фахівець з етнічних питань наЗакарпатті, автор єдиного в Україні підручника «Етнологія».
Цікавими є такождослідження науковців УжНУ Миговича І.І. та Макари М.П. «Закарпатський соціум:етнологічний аспект», у цьому посібнику розглянуті історія, сучасний стан татенденції етнонаціонального розвитку Закарпаття. Значна увага приділенаактуальним питання соціальної адаптації найпоширеніших національних меншин краюі забезпеченню їх прав та культурних потреб.
Актуальність теми даної курсової роботивизначається тим, що, аналізуючи дослідження і публікації, у яких започаткованорозв’язання даної проблеми, можна стверджувати, що національно-культурнітовариства угорців на Закарпатті досі ще не стали предметом окремогодослідження. Взагалі ж дослідження вітчизняних етнологів можна згрупувати затакими напрямами: теоретико-методологічні та правові засади етнонаціональноїполітики України, правове становище національних меншин в Україні,історіографія. Цілком природно, що в цих дослідженнях автори приділяють увагу ітакому феномену, як національно-культурні товариства, але тільки в межах іконтексті свого предмета дослідження.
Мета даної курсової роботи – з’ясуватимісце і значення діяльності національно-культурних товариств угорців наЗакарпатті.
Для досягненняданої мети, ми поставили перед собою ряд наступних завдань:
·         простежитиосновні історичні та політичні події життя угорців на Закарпатті;
·         проаналізуватипередумови створення угорських національно-культурних товариств на Закарпатті;
·         оглянутисучасний стан та діяльність угорських національно-культурних товариств наЗакарпатті;
·         проаналізуватиорганізацію, структуру та специфіку угорських національно-культурних товариствна Закарпатті;
·         зробитианаліз специфіки діяльності Товариства угорської культури.
Об’єкт дослідження курсової роботи– національно-культурні товариства угорців на Закарпатті.
Предмет дослідження – організація таспецифіка діяльності національно-культурних товариств угорців на Закарпатті.
В процесінаписання даної курсової роботи використано сукупність загальнонаукових методів:метод аналізу наукових праць, метод аналізу, метод порівняння, а також –поєднання історичного та логічного методів, і міждисциплінарного підходу звикористанням даних історії, політології, країнознавства та інших дисциплін.
Курсова роботаскладається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел талітератури. В першому розділі роботи «Угорське населення на Закарпатті: історико-політичнийаспект» розглядається політичне та історичне тло теми нашого дослідження. Вдругому розділі «Створення, організація та специфіка діяльності товаристваугорської культури Закарпаття» подається розгорнута характеристика найактивнішоготовариства угорців на Закарпатті. В третьому розділі «Типологіянаціонально-культурних товариств угорців Закарпаття» аналізується типологія,передумови створення, організація, структура та специфіка діяльностінаціонально-культурних товариств угорців на Закарпатті.
РОЗДІЛ1/>. УГОРСЬКЕНАСЕЛЕННЯ НА ЗАКАРПАТТІ: ІСТОРИКО-ПОЛІТИЧНИЙ АСПЕКТ
ІсторіяЗакарпаття є складовою частиною історії України, але має цілий рядособливостей, які позначилися на економічному, політичному та етнічномурозвитку краю.
Закарпатськаобласть – це своєрідне «вікно України в Європу». Край, що знаходиться наважливому географічному перехресті кордонів. Але збіглися і переплелися тісніродинні зв’язки між краянами і жителями прикордонних областей сусідніх держав.
Такогонаціонального розмаїття, як у Закарпатті, немає в жодній області України.Упродовж віків у мирі і злагоді тут живуть українці (78,4%), угорці (12,5%),росіяни (4,0%), румуни (2,4%), цигани (1,0), словаки (0,6%), німці (0,3 %),євреї (0,2%) – всього представники більш як 70 національностей, різнихрелігійних конфесій [25, c. 76].
Проте Закарпаттясуттєво відрізняється від інших багатонаціональних регіонів України хоч би тим,що знаходиться на державному кордоні чотирьох країн і є етнічним стикомбагатьох народів. Одночасно може похвалитися толерантним і цивілізованимспівжиттям національних груп, які внаслідок історичних обставин об’єднаніспільною долею. Одні були в різний час відрізані від своїх праматірних сусідніхнародів державними кордонами (угорці, румуни, словаки) і стали національнимигрупами (меншинами). Інші етнічні спільноти поселялися тут в різні часи, зарізних політичних режимів (німці, євреї, цигани, поляки, росіяни, білоруси таін.).
У формуванніполіетнічного складу населення важливу роль відігравали нескінченні переходинашої землі і підпорядкування під одних до інших державних утворень. Складнаполітична історія визначала назву краю: Маrса Ruthenorum (Руська марка), УгорськаРусь, Руська Країна, Підкарпатська Русь, Карпатська Україна, ЗакарпатськаУкраїна, Закарпатська область. Від державно-політичних режимів та їхсоціально-економічної політики залежала сила, напрямки міграційних потоків, щопостійно позначалося на змінах етнічної структури населення краю [28, с. 539].
Природний прирістугорського населення за перші три десятиліття до входження Закарпаття до складуУкраїни та Радянського Союзу був повільним, але стабільним (13,6%). Однак, якзасвідчує один із дослідників цих питань, з входженням Закарпаття до складуУкраїни та Радянського Союзу угорське населення було включене тією чи іншоюмірою в міграційні процеси. Починаючи з початку 80-х років чисельність угорцівпочала зменшуватись за рахунок виїзду на постійне місце проживання в Угорщину.
В абсолютнихцифрах кількісні зміни угорців виглядали так: у 1959 році – 146 247 чоловік, у1970 році – 151 949 чоловік, у 1979 – 158 446 і в 1989 – 155 711 чоловік.
Отже, друга зачисельністю національність області – угорці, кількість яких за міжпереписнийперіод зменшилась на 2,7 тисячі чоловік, або на 12,5% всього населення.Зменшення питомої ваги угорців у загальній кількості населення відбулося уБерегівському (на 3,1%) і Ужгородському (на 4,2%) районах, де їх абсолютначисельність найбільша [16, с. 84].
Угорці поселилисяна території Верхнього Потисся понад 110 років тому. Переважна більшістьугорського населення проживала компактно на півдні області, у прикордонній зУгорщиною смузі (73,8%). Третина закарпатських угорців проживала уБерегівському районі, четвертина – в Ужгородському районі, решта – у такихнаселених пунктах, де вони становлять більшість. Найчисельніші угорські громадипроживали в Берегові (25 тисяч), Ужгороді (16 тисяч), Мукачеві (15 тисяч),Виноградові (7 тисяч), селі Велика Добронь (5 тисяч). Серед угорськогонаселення досить велику частку (38,1 %) становили міські жителі, але восновному угорське населення було зайняте у сільському господарстві.
За всіх часів івлад – від першого короля Св. Стефана до останнього регента М. Горті – угорці вПідкарпатті впевнено почували себе невід’ємною частиною нації. Тільки післярозвалу Австро-Угорської монархії, рішень світових мирних конференційСен-Жермен (1919 рік) і Тріанон (1920 рік) значна частина етнічних угорців опинилисявідокремленими від своєї нації державними кордонами. Міжвоєнні роки для угорцівПідкарпатської Русі були позначені болючою раною відрізаного по живомуугорського етносу. Політичний, економічний та культурний розрив зі своєюісторичною батьківщиною негативно вплинув на соціально-політичне, тим пачеморально-психологічне самопочуття угорців.
Неприкритадіяльність шовіністичних сил (трьох угорських партій, відвертих терористичнихзагонів «чорносорочечників», антирусинська та антиукраїнська пропаганда) щиропідтримувалася більшістю угорського населення краю аж до гортіївської окупації.Збройна ліквідація автономності Підкарпатської Русі та державної незалежностіКарпатської України в березні 1939 року привела до того, угорці знову стали всилі. Та не надовго, бо за участь гортіївської Угорщини у війні протиРадянського Союзу довелося частково розплачуватися й підкарпатським угорцям. Зприходом Червоної Армії у жовтні 1944 року сталінсько-мехлісовські репресіїнасамперед торкнулися угорців. Причому, незалежно від класово-політичноїорієнтації. Разом з явними гортіївцями, салашистами, чорносорочечникамиінтернування, підозри та недовіри зазнали й угорці-комуністи [28, с. 433].
Саме тому темаугорців Закарпаття у радянські часи було дещо особлива. Цією темою булостановище угорської національної меншини, яка проживає на територіїЗакарпатської області. Відстежували ситуацію, яка виникала навколо українськихугорців, як в області на рівні обкому партії, облвиконкому, КДБ, міліції,прикордонників, військових, так і в Києві та Москві. Це відбувалося насампередтому, що Угорщина як колишній союзник фашистської Німеччини ніколи не викликалау Москви особливої довіри, та й самі угорці час від часу давали підстави дляпідозр в надії на повернення територій, що належали країні ще до Тріанонськогомирного договору. Тому будь-які спроби Будапешта надати угорській меншинідопомогу у вивченні рідної мови, історії, культури, народних традиційсприймалися Радянським Союзом як втручання у внутрішні справи іноземної державита політичним тиском. Наявність угорської нацменшини спричиняла багатонепорозумінь і у відносинах угорців з іншими сусідніми країнами, насамперед зЮгославією, Чехословаччиною, Румунією.
Горбачовськаперебудова, початок розпаду СРСР, «оксамитові революції» кінця 80-х років уЦентральній та Східній Європі спонукали угорців до пошуку в регіоні країни, набазі якої можна відпрацювати проект такого ставлення до угорської національноїменшини, яке б відповідало найвищим європейським вимогам.
Серед усіхсусідніх держав угорці вибрали Україну. З одного боку, Україна як жодна іншакраїна в угорському оточенні потребувала підтримки офіційного Будапешта.По-перше, у 1989-1991 pp. в українському суспільстві зароджувалося розуміннятого, що неминуче наближається кінець радянської імперії і в цій ситуації передУкраїною втретє за її історію виникає перспектива державотворення, до того ж вУРСР у ці роки значно активізувалися політичні сили, які прагнули розпадуРадянського Союзу та розбудови незалежної держави. По-друге, для реалізаціїідеї державотворення Україні потрібно було забезпечити міжнародну підтримку тавизнання. По-третє, Україна також була зацікавлена у створенні європейськоїмоделі захисту прав нацменшин у відносинах із сусідньою державою, оскількивелика кількість українців проживала та й проживає за кордоном і потребуєвідповідної уваги, а в окремих випадках захисту з боку батьківщини. З іншогобоку, угорці розуміли, що Київ, який робив перші кроки на шляху здобуттянезалежності, може піти на поступки в питаннях захисту прав нацменшини значнодалі будь-якої сусідньої держави.
Завдяки зусиллямугорської та української дипломатії наприкінці травня — на початку червня 1991р. в Будапешті, під час візиту голови Верховної Ради України Л.М. Кравчука,було підписано Декларацію про принципи співробітництва щодо забезпечення правнаціональних меншин. Цей документ надав широкі права угорській національнійменшині в Україні та українській в Угорщині аж до створення культурноїавтономії. Згідно з цим документом було створено українсько-угорську комісію іззабезпечення прав нацменшин. До складу комісії від обох країн увійшли крімпредставників уряду, місцевих органів самоврядування і представники громадськихорганізацій, які представляють інтереси національних меншин. Вперше в практицікраїн Центральної і Східної Європи з’явився орган, здатний вирішувати проблеминацменшин, не доводячи їх до конфлікту або навіть до конфронтації з титульноюнацією [28, с. 439].
Нині правовоюбазою співробітництва в питаннях, що стосуються української національноїменшини в Угорщині та угорської в Україні є міждержавні, міжурядові таміжвідомчі українсько-угорські документи:
·         Договірпро основи добросусідства та співробітництва (06.12.1991 p.); Декларація проосновні напрямки співробітництва в гуманітарній сфері (31.05.1991 p.);
·         Деклараціяпро принципи співробітництва щодо забезпечення прав національних меншин (31.05. 1991 p.); Угода між Урядом України та Урядом Угорської Республіки проспівробітництво в галузі культури, освіти та науки (4.04. 1995р.);
·         Угода проспівробітництво у справі повернення культурних цінностей, що потрапили під часДругої світової війни та в наступні роки на територію іншої країни (4.05.1995p.) [30, с. 98].
ВУкраїні створено законодавчу базу, яка створює: реальні можливості длязабезпечення прав і свобод національних та етнічних меншин. Держава забезпечуєправа національних меншин, спираючись на відповідні статті Конституції України.Так, згідно зі статтею 11 «Етнонаціональну структуру українського суспільствастановлять українська нація, корінні народи й національні меншини». Визнавшикорінні народи та національні меншини окремими суб’єктами політико-правовихвідносин, Конституція поклала на державу обов’язок сприяти розвиткові їхньоїетнічної, культурної, мовної та релігійної самобутності. Надаючи українськіймові статусу державної, Конституція одночасно гарантує вільний розвиток,використання й захист інших мов національних меншин України. Крім того,Конституція проголосила рівність громадянських прав і свобод незалежно відетнічного походження, мовних або інших ознак громадян України, їхнє право насвободу об’єднання у громадські організації для захисту своїх прав і свобод,задоволення культурних та інших інтересів.
25червня 1992 року Верховна Рада України ухвалила Закон «Про національні меншинив Україні», згідно з яким Україна гарантує громадянам республіки незалежно відїх національного походження рівні політичні, соціальні, економічні та культурніправа і свободи, підтримує розвиток національної самосвідомості йсамовиявлення. Усі громадяни України користуються захистом держави на рівнихпідставах. При забезпеченні прав осіб, які належать до національних меншин,держава виходить з того, що вони є невід’ємною частиною загальновизнаних правлюдини. Стаття 3 визначає, що до національних меншин належать групи громадянУкраїни, які не є українцями за національністю, виявляють почуття національногосамоусвідомлення та спільності між собою.
Окреміаспекти захисту прав національних меншин регулюються законами України «Про мовив Українській РСР», «Про освіту», «Про друковані засоби масової інформації вУкраїні», «Про свободу совісті та релігійні організації», «Про місцевесамоврядування в Україні» тощо [22, с. 308].
Заданими перепису 2001 року в Україні проживає 156,6 тис. угорців, що становить0,4 % від усього населення. Серед національних меншин угорці за кількістюнаселення посідають шосте місце (після росіян, білорусів, молдован, кримськихтатар, болгар). 96,8 % всіх угорців (151,6 тис. осіб) проживають у Закарпатті,становлячи 12,1 % населення області: у тому числі більшість угорців — 99,95тис. осіб с сільськими мешканцями, 56,6 тис. осіб — мешканці міст. 149,4 тис.угорців або 95,4 % усього угорського населення України вважають рідною мовусвоєї національності. На одну тисячу осіб у віці 16 і більше років 37 угорцівЗакарпаття мають вищу освіту, 7 — незакінчену вищу, 98 — середню спеціальну,427 — середню загальну.
ЗаконУкраїни «Про національні меншини в Україні» гарантує представникам угорськогонаселення свободу у виборі обсягу і форм здійснення своїх прав і їх реалізаціїяк особисто, так через відповідні державні органи, органи місцевогосамоврядування та громадські організації.
Представникиугорської нацменшини репрезентовані у різноманітних рівнях органів самоврядування.Так, за підсумками виборів 2002 року до Закарпатської обласної ради обранодев’ять депутатів угорської національності. Народним депутатом України відБерегівського виборчого округу, в якому компактно проживає угорське населення,на виборах до Верховної Ради України у 2002 р. народним депутатом було обраноголову демократичної спілки угорців України І.Ф. Гайдоша. Серед депутатівобласної, районних, міських рад області 134 (12,1 % від загальної кількості)угорці. У Берегівському районі угорське населення становить 66,9 %, серед 600депутатів рад всіх рівнів 450 (75 %) обрано угорців.
Відповіднодо чинного законодавства угорській національній меншині в Україні гарантуєтьсяправо вивчати рідну мову та право на навчання рідною мовою, можливість створюватисвої власні приватні освітні та навчальні заклади, здійснювати підготовкувчителів. У 2003-2004 навчальному році в Закарпатській області функціонувало108 загальноосвітніх навчальних закладів з угорською мовою навчання, в томучислі 69 шкіл з угорською, ЗО — з українсько-угорською, дві — зукраїнсько-угорсько-російською, одна гімназія та шість ліцеїв з угорською мовоюнавчання. Крім того, 2,6 тисячі учнів вивчають угорську мову факультативно. У68 дошкільних закладах рідною мовою виховуються майже 4 тис. дітей угорців.
Навчанняугорською мовою здійснюється в професійно-технічному училищі № 11 м. Берегово,Берегівському медичному, Ужгородському училищах культури.
Підготовкаспеціалістів для шкіл з угорською мовою навчання здійснюється в Ужгородськомудержуніверситеті, Закарпатському приватному угорськомовному педагогічномуінституті (м. Берегово), і Мукачівському педагогічному коледжі. Слід зазначити,що випускники шкіл з угорською мовою навчання мають право складати вступнііспити в ці навчальні заклади рідною мовою.
Стажуваннявчителів забезпечує Берегівська філія Закарпатського обласного інститутупідвищення кваліфікації педагогічних кадрів. Практикується також стажуваннявчителів угорськомовних шкіл в Угорщині.
Центргунгарології при Ужгородському держуніверситеті (відкритий 1988 pоці), якийпрацює у тісному контакті з Національною академією наук України та Академієюнаук Угорщини, досліджує проблематику, пов’язану з проживанням угорськоїнаціональної меншини на Закарпатті. За останні п’ять років центром проведеноп’ять міжнародних наукових конференцій, видано сім монографій, виходитьщорічний журнал «Акта гунгаріка». 27 листопада 2000 року в місті Ужгородіпроведено міжнародну наукову конференцію з теми «Угорська держава та КиївськаРусь: історія, політика, культура».
Підготовленоі затверджено на вченій раді УДУ шкільний угорсько-український словник дляучнів відповідних загальноосвітніх шкіл, на видання якого держава виділила 35тис. грн. (тираж — 10 тис. прим.), видано також шкільний українсько-угорськийта угорсько-український фразеологічний словник. [17, с. 23].
Згідноз рекомендаціями Протоколу VIII спільного засідання Змішаної міжурядовоїукраїнсько-угорської комісії з питань національних меншин при управлінні освітиЗакарпатської облдержадміністрації створено відділ навчальних закладівнаціональних меншин, який опікується задоволенням освітніх потреб, зокрема йугорської національної меншини. При цьому управлінні створено також Центркоординації діяльності навчальних закладів національних меншин у Закарпатськійобласті. При Центрі працюють секції для шкіл з національними мовами навчання,проводяться засідання угорськомовної секції, «круглі столи» за участюпредставників шкіл з національними мовами навчання.
Отже,розглянувши матеріал представлений у даному розділі ми можемо зробити висновки,що своєрідність Закарпаття полягає в тому, що саме тут збіглися і переплелисякордони чотирьох держав, і тому багатонаціональність нашого крає завжди вцентрі уваги етнополітичних питань. Угорська меншина на Закарпаття є одної ізнайбільших національних спільнот краю. Закон України «Про національні меншини вУкраїні» гарантує представникам угорського населення свободу у виборі обсягу іформ здійснення своїх прав і їх реалізації як особисто, так через відповідні державніоргани, органи місцевого самоврядування та громадські організації. Як вжезазначалося раніше задоволенню потреб угорської національної меншини сприяєробота Змішаної міжурядової українсько-угорської комісії з питань забезпеченняправ національних меншин. Вже відбулося дванадцять спільних засідань Комісії,на яких обговорювалися найактуальніші питання щодо забезпечення правукраїнської меншини в Угорщині та угорської – в Україні. РОЗДІЛ 2/>. СТВОРЕННЯ,ОРГАНІЗАЦЯ ТА СПЕЦИФІКА ДІЯЛЬНОСТІ ТОВАРИСТВА УГОРСЬКОЇ КУЛЬТУРИ ЗАКАРПАТТЯ
Товариствоугорської культури Закарпаття організувало свою діяльність на початку 1989року, в той час проводилась значна суспільно-значима робота. Ініціативна група(Ю. Дупка, Л. Балла, Ш. Фодо) організувала установчі збори постворенню угорського культурного товариства, які було проведено 26 лютого 1989року в м. Ужгороді у приміщенні лекторію товариства «Знання». На зборах булоприсутні 300-400 угорців і було прийнято рішення про створення «Підкарпатськоготовариства угорської культури», статут товариства, головою було обрано Ш. Фодо, обрана Рада (47 чол.) іПрезидія (7 чол.).
15 березня 1989року в м. Ужгороді було проведено святкування 140-ї роковини угорської буржуазно-демократичноїреволюції 1848-1849 рр… Цього дня відбулось покладання вінка до пам’ятної дошки,що встановлена у зв’язку з перебуванням у м. Ужгороді Ш. Петефі на пл…Возз’єднання. На цій акції було присутні більше 1 тисячі чоловік. У залімузичної школи №2 відбувся літературно-музичний вечір. У виступах звучали ідеїперейменування пл. Возз’єднання на пл. Петефі та присвоєння школі №2 імені Ш. Петефі, організація повноцінноїугорськомовної освіти в області. На завершення обласних зборів та на вечорі 15березня присутні співали гімн УНР, а при покладанні вінка до пам’ятної дошки Ш. Петефі виконувався вірш «Національнапісня» Ш. Петефі. На зібраннях мовилосьпро «необхідність боротись», «відстоювати інтереси», «не допускати порушеньконституційних прав». Ш. Фодо висловив невдоволення партійним керівництвомБерегівського району, говорив про «непотрібність обирати багато партійних доскладу ради». Як показав час, усі ці питання було приведено до дії [6, с. 225].
З ініціативи ТУКЗта «при підтримці службових осіб Угорської народної республіки (УНР)розгортається робота по відновленню на території області пам’ятних знаків,пов’язаних з іменами національних героїв та видатних історичних діячівУгорщини. З боку активістів товариства пропонувались побажання включати в списки(при відновленні окремих меморіальних дошок і обелісків) тих, хто загинув вроки Другої світової війни, «без врахування, на чиєму боці вони воювали».Проводився збір коштів на встановлення пам’ятника Ш.Петефі в м. Берегові.
Підтримка з бокуУгорщини була істотною. Так, лише протягом першого півріччя 1989 року областьвідвідали більше 70-ти представників УНР, що висвітлювали діяльність ТУКЗ.
Підтримка угорцівкраю з боку Угорщини досить чітко вкладена у слова з виступу генеральногосекретаря УСРП К. Гроса: «Для нас важлива доля ста семи десяти тисяч угорців,що проживають тут… ми маємо сприяти відтворенню національних рис угорців, щопроживають за межами Угорської народної республіки, реалізації їхніхінтересів». Голова делегації УНР (3 квітня 1989 р.) К. Грос також висловив задоволення, що«в результаті зусиль довгих десятиліть був створений Культурний союз угорців,що проживають в СРСР [6, с. 227].
Кінець 1989 р.ознаменувався тим, що Президія Берегівської районної організації ТУКЗзвернулась до республіканських органів влади щодо створення угорської автономіїв межах району. Це викликало негативну реакцію серед угорців інших районів.Так, Е. Ковач на сторінках «Закарпатської правди» виступив із заявою протитакої автономії, що не враховує інтереси угорського населення інших районів [8,с. 2].
Таким чином,діяльність ТУКЗ вже на кінець 1989 року вийшла за межі декларованих статутомповноважень. Власне, Статут товариства був прийнятий установчими зборами 26лютого 1989 року і зареєстрований виконкомом обласної Ради народних депутатів20 червня 1989 року. У цьому документі чітко вказано, що метою товариства є«… збереження та плекання національної культури, національних традицій, рідноїмови угорського населення Закарпатської області УРСР, сприяння рідномовнійосвіті, захист інтересів, пов’язаних з цими цілями». У Статуті такожзафіксовано положення про те, що організація «… відмежовується від всякогопрояву націоналізму та шовінізму» [6, с. 229].
Однак, вженаступного року було зареєстровано Статут ТУКЗ в новій редакції. В цьомудокументі зазначено наступне: товариство – «… громадська культурно-політичнаорганізація, яка проводить активну діяльність по захисту інтересів угорцівЗакарпаття в усіх сферах суспільного життя і на всій території Закарпаття, депроживають угорці». Згідно державного законодавства політичні інтереси можепредставляти політична партія, а не громадська організація. «Сфери впливу»громадських об’єднань – захист соціальних, економічних та культурних інтересівсвоїх членів. По-друге, незрозумілим є узгодження наступних пунктів:«… сприяння формуванню національної свідомості» і «відмежування від проявівнаціоналізму…» [6, с. 28] [Додаток].
Крім традиційнихкультурних запитів угорців – пріоритетність угорськомовних надписів, самостійністьшкіл з угорською мовою навчання, увіковічення пам’яті видатних діячівугорського народу – в цьому Статуті вказується на адміністративні проблемипредставлення угорської меншини. Зокрема, вказується, що товариство будедомагатись, щоб у місцях компактного проживання угорців при висуненні накерівні посади враховувалось володіння угорською мовою. ТУКЗ виступає протиадміністративних, економічних та інших заходів, спрямованих на асиміляцію чи«умисну зміну пропозицій населення територій, де проживають угорці».
Активнагромадсько-політична діяльність ТУКЗ та Берегівської районної Ради народнихдепутатів стала головним чинником автономіських домагань угорського населення вкінці 1991 року.
Таким чином,угорці Закарпаття в умовах суспільно-політичної трансформації кінця 80-х – початку90-х рр. опинились в складній ситуації розвалу СРСР, протистояння місцевоїеліти, пожвавлення зв’язків із Угорщиною. Ці взаємопротилежні фактори ізумовили демократичні орієнтації кінця 80-х рр. ТУКЗ на чолі з Ш. Фодо іпривели до фактичного згортання цих процесів через домагання автономії областів складних геополітичних обставинах початку 90-х рр.
Товариствоугорської культури Закарпаття (ТУКЗ) (м. Ужгород, з цією назвою засноване у1993 році, статус обласний, діє незалежно від Демократична спілка угорцівУкраїни), нараховує близько 22 тисяч (за окремими даними до 30 тисяч) членів. СтатутТУКЗ див. [Додаток].
На даний часТовариство очолює народний депутат України XІV скликання Мікловш Ковач.Народився 8 квітня 1967 році у с. Сюрте Ужгородського району Закарпатськоїобласті. У 1991 році закінчив Ужгородський державний університет, історичнийфакультет, Науковий університет ім. Лоранда Етвеша, політолог-історик. У1990-98 рр. – депутат Ужгородської райради. З 1996 р. – голова Товаристваугорської культури Закарпаття. У 1998-2002 р. – народний депутат України 3скликання.
За своїмюридичним статусом Товариство представляє інтереси усіх угорців України і томунастійливо претендує на отримання і розподіл коштів, що виділяє Угорщина наакції з підтримки угорської національної меншини в Україні [18, с. 135].
Наразі угорськанаціональна меншина має найбільш вагомий потенціал у плані задоволеннякультурно-освітніх та духовно-релігійних потреб. Отже, ідея територіальноїнаціональної автономії початку 90-х рр. в умовах становлення українськоїдержавності (протягом десяти років незалежності України) еволюціонувала впрактичну реалізацію самодостатньої культурно-національної автономії угорцівЗакарпаття [12, с. 85].
В сучаснійредакції програми Товариства угорської культури Закарпаття, викладено рядконцепцій стосовно культурної, політичної та економічної діяльності Товариства.Головним завданням товариства насамперед є і залишається – захист інтересівугорського населення Закарпаття. ТУКЗ є масовою організацією, в яку входятьособи різних віросповідань і різних політичних поглядів. Таким чином,Товариство не намагається нав’язати свою ідеологію, воно бажає забезпечитиможливість для реалізації різноманітних життєвих цінностей в рамках демократії.
СпівробітництвоТУКЗ з Угорщиною є найтіснішим із його зовнішніх зв’язків. Але при цьому вонобере до уваги багато аспектів. Товариство не може пов’язати себе ні з однієюпартією, ні з одним рухом. Взаємозв’язок з ними не виходить за рамки загальних національнихпитань. Разом з цим воно не бажає допустити реалізації зовнішніх партійних таінших інтересів в житті Товариства. Виходячи з того, що інтереси закарпатськихугорців представляє єдина загальна, організація – ТУКЗ, яка захищає їхінтереси, Товариство підтримує виключно такі прагнення, які служатьперспективним інтересам нашого народу.
Товариствонамагається встановити зв’язки з іншими угорськими політичними і культурнимиорганізаціями у Карпатському регіоні, воно приймає участь у роботі різноманітнихузгоджувальних форумів. Товариство підтримує зв’язки з організаціями угорцівЗаходу, і вважає за важливе виражати свої прагнення і на міжнародних форумах.Як частина угорської нації, Товариство бере на себе роль моста, що об’єднаєнаціональності у якості майбутньої європейськості [18, с. 137].
Політична сферадіяльності Товариства в основному обмежена структурою держави, тому вонаповинна базуватися на широкому політичному консенсусі, і легалізуватисяконституційно, а при її формуванні не можна нехтувати національними аспектами.
ТУКЗ підтримуєпроцес демократизації державного устрою. Умовою для цього є відповіднерозмежування гілок влади та побудова відповідної структури установпарламентської системи. В якості складової частини демократичної системинеобхідно створити адміністративний і конституційний суди та інститутуповноваженого з прав людини та національних меншин, а також більшу увагу требаприділити безпосереднім засобам демократії.
Щодоорганізаційного життя Товариства найважливішим завданням є самоорганізація.Роботу Товариства визначає компетентність, фаховість, політична поміркованість,постійний аналіз альтернатив, проведення політичної діяльності адекватноумовам. ТУКЗ підтримує створення, зміцнення і збереження угорських професійних,культурних, благодійних організацій, об’єднань і т. д.
Товариствонамагається встановити конструктивні зв’язки з іншими легітимними громадськимиорганізаціями та партіями Закарпатського регіону. Особливе значення придаєТовариству зміцнення зв’язків з іншим національними організаціями Закарпаття.Товариство приймає участь у створенні місцевої влади і у її роботі. Виходячи зцього, ТУКЗ має послідовно зберігати своє політичне обличчя, свою безумовнузобов’язанність перед інтересами угорців.
Метою ТУКЗ в йогокультурно-політичній діяльності є створення самостійної угорськомовної системиустанов, заснованої на законах України і на всеугорській культурі, яка включаєв себе мережу установ національної культури і освіти.
Основу політикиТовариства в області освіти представляє створення системи освіти високогопрофесійного рівня, що об’єднує в собі універсальне і засноване на національнихцінностях навчання, яка спроможна на виховання самостійно думаючої, активної,відповідальної особистості. Товариство підтримує створення самостійної мережіугорськомовних дитячих садків і шкіл, а також утворення таких органів, які нимикерують. Клопочеться про створення в повному обсязі системи угорськомовноїосвіти на Закарпатті, включаючи професійні установи (наприклад: підвищення кваліфікаціївчителів угорськомовних шкіл), методичні, обслуговуючі центри. Надає допомогу устворенні церковних і приватних навчальних закладів, у відкритті філіалівнавчальних закладів Угорщини, у можливості постградуального навчання [30, с.433].
Одним із основнихякісних показників національного існування є сфера користування угорськоюмовою. Одним із головних завдань Товариства є розширення по можливості цієїсфери у повному обсязі суспільного існування. Це завдання ми можна розв’язатитільки за допомогою створення відповідних правових норм і максимальноговикористання тих можливостей, які надають ці норми. Товариство виступає завідновлення багатомовності в документації, діловодстві, керівництві, у роботірад, у публічних надписах, у топонімічних назвах, за відновлення історичнихназв.
Економічнеблагополуччя є тією основною умовою, без якої суспільний лад є крихким, а добріміжнаціональні відносини можуть бути легко розірваними. Звідси слідує те, щорадикальна перебудова економіки є спільним інтересом для всіх народностей інаціональностей України.
В напрямкахсоціальної політики Товариство вважає за необхідне докласти зусиль дляполегшення становища населених пунктів (особливо з угорським населенням) зневигідним розташуванням. Тільки так можна зберегти історично створені громади,зменшити міграцію населення, й особливо переселення молоді у міста. Завдякицьому на місцях може виникнути сила, яка здатна зберегти і відтворити місцевукультуру.
Виходячи із метистворення добре працюючої системи соціального захисту (приділяючи особливуувагу національним меншинам), треба створити і такі установи, які були бипокликані оцінювати соціальне становище населення. Треба підтримуватидіяльність церков, об’єднань і приватних осіб, яка спрямована на зміцнення соціальноїбезпеки через служби милосердя і підтримки.
В галузі медициниі екології Товариство пропонує – вимоги до охорони навколишнього середовищамають входити до різноманітних економічних програм. Потрібно віддавати перевагутим технологіям, які сприяють збереженню навколишнього середовища. Требазробити обов’язковою перевірку нових проектів на їх вплив на навколишнєсередовище.
Особливо требанаголосити на економіці енергії, на повторній переробці відходів, на вимогах дотехнічної якості транспорту, на збереженні і перевезенні небезпечнихматеріалів. Треба створити сувору систему екологічного оподаткування. Потрібноперевіряти допустиму норму використання хімікатів в сільському господарстві.Треба ввести систематичний контроль продукції.
Необхідно надатиперевагу тим програмам розвитку, які діють у напрямку деконцентрації населення,котрі націлені на створення відповідної комунальної інфраструктури, навідповідне якісне і кількісне водопостачання, на зменшення навантаження руху вмісцевостях [30, с. 435].
Але на жаль,можливість консолідації цих національно-культурних організацій угорців Україниу найближчій перспективі видається сумнівною, особливо з огляду на особистунеприязнь та амбіції їх керівництва, а також прагнення стати депутатомВерховної Ради від угорської нацменшини. Обидва ці об’єднання зареєстрували набазі свого членства партії угорців України.
При цьому слідмати на увазі, що сформовані контакти політичних структур України та Угорщини(Соціал-ліберальна коаліція (УР) підтримує тісні зв’язки та контактує зДемократичною Спілкою угорців України (ДСУУ), а права коаліція (УР) – зТовариством угорської культури Закарпаття (ТУКЗ)), що об’єднують відповіднопровладні та опозиційні сили, здійснюють вплив на формування ситуації в регіоні[30, с. 437].
Таке позиціонуванняспричиняє розвиток як позитивних, так і негативних тенденцій. Наприклад,внаслідок розбудови і посилення впливу в суспільно-політичному житті УкраїниДСУУ угорська меншина Закарпаття зайняла більш стриману позицію у відстоюваннісвоїх інтересів, бо її еліта конструктивно була налаштована до співпраці зорганами влади України. Водночас, застосування комплексу заходів Угорщиною щодопідтримки ДСУУ та відповідна переорієнтація місцевих органів влади Закарпаттяна посилення співпраці з цією громадською спілкою, спричинили до відкритогоконфлікту між чисельними угорськими організаціями краю, підштовхнули ТУКЗ допереходу на опозиційну платформу.
Вагомим чинникомвпливу на діяльність усіх об’єднань етнічних угорців України є факт їх фінансуванняпраматірною країною за посередництвом Міністерства освіти, Міністерстванаціональної культури і спадщини, Міністерства закордонних справ Угорщини,низки різноманітних угорських фондів шляхом оголошення і впровадженнякультурологічних, освітніх, гуманітарних та економічних програм.
Аналіз ситуації вцій сфері свідчить, що політичні й фінансові зусилля УР в регіоні спрямовуютьсяна забезпечення домінування в середовищі угорської меншини політично вигіднихїй структур. Водночас, суб’єктивізм угорської сторони у підтримці організаційугорців України сприяє конфронтації між різними громадськими об’єднаннямиугорців, спричиняє загострення конфліктів між ними, шкодить національнимінтересам України.
Урядові йнеурядові установи та організації сусідньої країни використовують виробленийроками механізм впливу на діяльність угорських громадських організацій шляхомзапровадження різноманітних програм та проектів у місцях компактного проживанняетнічних угорців у регіоні, фінансування їх через різні угорські фонди. А саме:ім. Д. Iйеша, ім. Опацойі, «Уй кийзфогаш» («Нове рукостискання») та низкиінших, що впродовж останнього десятиріччя стали постійними чинниками угорськоговпливу на суспільно-політичне життя в регіоні [12, с. 88].
При розробціконцепції національної політики країни угорські експерти врахували, щоекономічний розвиток територій компактного проживання закордонних угорцівбезпосередньо впливатиме і на процес економічного росту саме Угорщини, а вперспективі сприятиме ефективному проникненню угорського капіталу в Україну.
ОфіційнийБудапешт виявляє зацікавленість і до соціально-політичних процесів, щовідбуваються в Україні. Серед найактуальніших – перспективи вирішення проблемитериторіально-адміністративного складу Закарпатської області, трансформаціяколишньої спеціальної економічної зони «Закарпаття» та можливість їїінвестування, підтримка етнічно спорідненого угорського населення за межамикраю, питання про можливе створення т.зв. угорського Притисянського району завтономічними ознаками на базі населених пунктів Берегівського,Виноградівського та частково Хустського, Тячівського районів Закарпатськоїобласті.
У цьому зв’язкуне виключена ймовірність відновлення угорськими громадсько-політичнимиоб’єднаннями вимог створити на базі територій, де в Закарпатті переважно мешкаєугорське населення «Притисянського району», з наданням йому якихось формавтономного статусу.
Така тенденціяобумовлена загальною ситуацією, що склалася в середовищі угорськихгромадсько-політичних організацій України, й особливо з парламентських виборівв Україні та Угорщині. З цих причин слід очікувати подальшого посилення впливув регіоні Товариства угорської культури Закарпаття (ТУКЗ), яким упродовжтривалого часу поширювалась ідея необхідності створення «Притисянського району»,що використовується ТУКЗ для досягнення власних політичних цілей.
Отже,проаналізувавши матеріал даного розділу, ми можемо зробити висновки, що нинідіяльність Товариства угорської культури Закарпаття базується назагальнолюдських, моральних та демократичних засадах. Але не зважаючи на це,все одно існує багато насамперед політичних питань та проблем у діяльностіТовариства. Як ми вже зазначали вище, нині в Закарпатті за своїм статусомнайбільш чисельними та впливовими є ТУКЗ та ДССУ. В політичному такультурно-соціальному аспектах, було б дуже непоганим тісне співробітництво цихорганізацій. РОЗДІЛ3/>. ТИПОЛОГІЯНАЦІОНАЛЬНО-КУЛЬТУРНИХ ТОВАРИСТВ УГОРЦІВ ЗАКАРПАТТЯ
 
Спочаткузагальним завданням усіх без винятку товариств було відродження і розвитокмови, культури, відновлення самоназв, словом культурно-просвітницька робота,пов’язана з утвердженням етнонащональної самосвідомості. Згодомкультурологічно-просвітпицька діяльність стала доповнюватися елементамиполітичних вимог. Так, угорські національно-культурні товариства від завданьвідродження і розвитку освіти, культури перейшли до вимог пропорційногопредставництва угорців в управлінських структурах, спрощеного переходу кордонуз Угорщиною, а з 1992 р. – утворення на базі компактно заселених частин районів– угорського культурно-національного адміністративного округу з наданням йогомешканцям права подвійного громадянства (України і Угорщини) [23, с. 183].
Варто нагадатипро тодішні пошуки різних форм співпраці і спільних дій національно-культурнихоб єднань Наприклад, на базі Закарпатського, Львівського і Київського угорськихтовариств у жовтні 1991 р. було засновано Демократичну спілку угорців України.Проукраїнські організації створили Демократичний блок, який згодом перетворивсяв «круглий стіл», за який «сіли» представники ТУК (Товариство угорськоїкультури), товариства «Рома», що стало початком зародження Демократичної лігинаціональностей [19, с. 20].
Українськадержава прагне створити для угорської національної меншини необхідні умови длярозвитку культури, збереження національної самобутності, зокрема релігії, мови,традицій та культурної спадщини. В Україні діють Берегівський угорський театрімені Д. Ійеша, ансамбль «Угорські мелодії», 82 клубні установи, 570 колективівхудожньої самодіяльності (18157 учасників, 7 колективів мають почесне звання«народний»), численні осередки Товариства угорської культури. Вкультурно-освітніх закладах організовуються тематичні вечори, концерти,виставки творів живопису та народного декоративно-прикладного мистецтва.Традиційними стали обласні фестивалі «Народні джерела», «Золота осінь» (м.Тячів), свята дружби та ін. Дні угорської культури, які щороку проводяться врізних містах і селах Закарпаття, збирають численних учасників і гостей. Умісті Берегові створена і змістовно працює система дозвілля і культурнихзв’язків «Глобус», що підтримує творчі контакти з партнерами 12 країн світу.
Закладамкультури угорської національної меншини час від часу надає допомогу її етнічнабатьківщина. За фінансової підтримки Міністерства культури та національноїспадщини Угорщини відділу літератури іноземних мов обласної універсальноїнаукової бібліотеки надана можливість користуватися базою даних Інтернету таелектронною поштою. Щорічно працівники бібліотек, які обслуговують угорськенаселення, беруть участь у міжнародних конференціях бібліотечних працівників[2, с. 134].
Відповіднодо Державної тематичної програми випуску літератури мовами національних меншинУкраїни, угорською мовою надруковано Конституцію України, збірку віршів длямалят «На лужку», угорські народні казки «Три золоті стріли», книгу «Легенди іперекази угорського населення Закарпаття», науково-популярне видання «Під однимнебом. Фольклор етносів України», а також поезії відомого угорського поета Е.Кесегі угорською та українською мовами.
Великаувага приділяється задоволенню інформаційних потреб угорської національноїменшини.
Угорськоюмовою видаються дев’ять газет і п’ять журналів, сім газет дублюються угорськоюмовою. Держава надає фінансову допомогу у виданні чотирьох газет.
Щодобовов ефір виходять 0,4 години телепередач і 0,9 години радіопередач угорськоюмовою. На всій території Закарпатської області приймаються теле- ірадіопередачі з Угорщини.
Зачасів незалежної України встановлено значну кількість пам’ятників і пам’ятнихзнаків, що увічнюють пам’ять угорців — жертв сталінських репресій, зокрема:Свалявський меморіальний парк, пам’ятники у селах Галоч та Велика Добронь(Ужгородський р-н), Заставне (Берегівський р-н). За кошти держави здійснюєтьсяреконструкція пам’ятки історії та архітектури — замку у м. Мукачеві.
Практичновсім населеним пунктам Закарпатської області, де компактно проживають угорці,повернуто їх історичні назви. Загалом в Україні налічується 62 відділиугорської культури в 32 державних музеях.
Віруючіугорці задовольняють релігійні потреби в 90 реформаторських і 59римо-католицьких громадах. Продовжується робота з повернення культових спорудрелігійним громадам, зокрема повернуто комплекс монастиря францисканцівримо-католицькій громаді м. Виноградова. В Закарпатті, згідно з данимиУгорського відомства у справах угорців, що проживають за кордоном, середугорськомовних віруючих 100 тисяч реформатів, 65 тисяч римо-католиків, 30 тисячгреко-католиків, 2 тис. сповідують іудаїзм [7, с. 502].
Активним імасовим є культурно-національне та громадсько-політичне життя угорської меншиниЗакарпаття. Типологія національно-культурних товариств краю представлена дужебагатогранно:
1.Політизовані товариства
·         Товариствоугорської культури Закарпаття;
·         Демократичнаспілка угорців України;
·         СоймПідкарпатських русинов;
·         Народнарада Русинов Закарпаття.
ДіяльністьДимитрія Сидора, Євгена Жупана, Міклоша Ковача, Іштвана Гайдоша.
2. Товаристваоб’єднані за професійною ознакою
·         Спілкаугорських журналістів;
·         Спілкаугорських бібліотекарів:
·         Утовариство працівників охорони здоров’я;
·         Товариствомузичної культури циган Закарпаття «Лаутарі» (Музикант);
·         Союзрусинських письменників.
3.      Товаристванаукового спрямування
·         Угорськомовненаукове товариство;
·         Русинськенауково-освітнє товариство;
·         Обласненауково-культурологічне товариство ім. О.Духновича.
4. Товаристваосвітнього спрямування
·         Угорськомовне педагогічне товариство.
5. Товаристваінтелігенції
·         товариствоугорської інтелігенції;
·         обласнагромадська організація ромської інтелігенції «Нове Рома» (Нові Роми);
·         товариствословацької інтелігенції.
6. Молодіжнітовариства
·         Угорськомовне товариство студентів та молодих дослідників;
·         Угорськаасоціація скаутів;
·         Демократичнаспілка угорської молоді «Гордіус»;
·         Обласниймолодіжний клуб «Романі черхень» (Ромська зірка);
·         Молодіжнетовариство ромів «Романі бахт» (Циганське щастя);
·         Товаристворумунської молоді «М. Емінеску».
7. Жіночітовариства
·         обласнекультурно-просвітнє товариство ромських жінок «Терне чая по нево дром» (Молодіжінки по новій дорозі);
·         обласнекультурно-просвітнє товариство словацьких жінок «Довіра»;
8.«Інтегровані» товариства
·         трирумунські товариства;
·         Закарпатськаасоціація ромських громадських організацій «Єкгіпе» (Єдність);
·         Конгрес ромів«Пратіпе» (Братерство);
·         Товаристворомів «Романі Яг»;
·         «Матіцасловенска» на Закарпатті;
·         Товариствонімців «Відродження», «Німці Закарпаття»;
·         Товариствобілорусів «Сябри»;
·         Товариствовірменської культури «Арарат»;
·         Товариствогреків «Еллада»;
·         Товариствопольської культури Закарпаття;
·         «РусскийДом»).
9.Мега-товариства національних меншин краю
·         Форумугорських організацій Закарпаття;
·         «Єкгіпе»;
·         «Праліпе»;
·         СоймПідкарпатських Русинов;
·         Народнарада Русинов Закарпаття.
Діяльність ЙосипаАдама (депутат Ужгородської міської ради). Русинські лідери.
10.Угорськомовні товариства етнічно неугорських спільнот краю
·          Товариствопо захисту інтересів угорських ромів Закарпаття «Унг ромен»;
·          Товариствоугорськомовних євреїв.
Розглянемодетальніше деякі з них. У 2003 – 2004 рр. вагому роль в інтеграціїконструктивних організацій угорської меншини Закарпаття і всієї країни відіграєДемократична спілка угорців України, очолювана депутатом Верховної РадиУкраїни, головою Ради представників громадських організацій національних меншинУкраїни при Президентові України І. Гайдошом [12, с. 84].
ДемократичнаСпілка угорців України (ДСУУ), м. Київ, нараховує близько 10 тис. членів. Статусвсеукраїнський. Заснована у 1993 р., до неї входять 15 організацій з різнихрегіонів України. Очолює народний депутат України XV скликання Іштван Гайдош. Вм. Берегові діє Регіональна організація Демократичної Спілки угорців України вЗакарпатській області.
Серед розмаїттянаціонально-культурних товариств Закарпаття яскраво виділяється створене в 1989році Товариство угорської культури Закарпаття – одне з перших їїобласті. Правління Товариства очолює народний депутат України М. Ковач, апочесним головою Правління є його фундатор Ш. Фодо. Сьогодні Товариствооб’єднує понад 100 первинних осередків, у яких налічується близько 25 тисяччленів з усіх населених пунктів області, де компактно проживають угорці
Товариство зперших днів його виникнення постійно піклується про розвиток національноїкультури, освіти продовження історичних традицій угорців Закарпаття.
ТУКЗ є одним зініціаторів створення Закарпатського угорськомовного педагогічного товариства.відкриття у м. Берегові Закарпатського угорськомовного педагогічного інституту.
Товариство сприяєреалізації особистих і колективних прав угорців Закарпаття, вносить пропозиціїдо проектів законів України, що стосуються питань національних відносин, береактивну участь в організації та у відзначенні національних свят, а такожісторичних ювілеїв угорського народу. Воно є співзасновником обласної газети«Карпаті ігаз со» («Karpati igaz szo») та засновником власного журналу«Карпатський огляд» («Karpataljai szemle»), який виходить щомісяця, (членомВсесвітньої спілки угорців та Федеративної унії Європейських національнихменшин.
Закарпатськеугорськомовне наукове товариство. Створене з ініціативи Ужгородського Центру гунгарології 16квітня 1993 року. Члени товариства – науковці-доктори та кандидати наук, якідобре володіють угорською мовою і займаються питаннями гунгаристики. Відпочатку Товариство очолює директор Центру гунгарології, професор УжНУ П.Лизанець.
Сьогодні ЗУНТнараховує 79 членів 36 докторів та 43 кандидати наук. Завдання ЗУНТ (кріміншого) – активізація наукового співробітництва і розширення міжнароднихнаукових зв’язків між Україною і Угорщиною організація та проведення науковихконференцій, симпозіумів, нарад і наукових поїздок, а також видавничадіяльність Щомісяця, першої середи засідає наукове товариство, на якомуодин-два члени товариства виступають з доповідями про досягнуті результати вгалузі відповідної науки. Після доповідей відбуваються дискусії Доповіді тадискусії ведуться угорської 11 мовою. Друкованим органом ЗУНТ є «Вісник»,чотири номери якого вже вийшли у світ.
У 1997 роцістворено Закарпатське угорськомовне наукове товариство студентів та молодихнауковців (голова Г. Феєр), яке діє під патронатом ЗУНТ [18, с. 129].
Товариствоугорської інтелігенції Закарпаття. У 1993 році майже 1,5 тисячі творчих людей угорськоїнаціональності області об’єдналися і створили Товариство угорської інтелігенціїЗакарпаття. Його очолив директор видавництва «Інтермікс» та Центру розвиткупідприємництва Д. Дупко. Товариство поставило перед собою першочергові завдання– сприяти створенню умов для творчої праці кваліфікованих кадрів та підвищеннюзагальноосвітнього, культурного та економічного рівня населення краю,підтримувати здібну молодь.
З цією метоюуспішно функціонують Агентство підтримки підприємництва, Прикордонне об’єднанняорганів самоврядування Закарпаття, курси підвищення кваліфікації фахівціврізних галузей, що мають назву Ужгородської економічної академії. Вони діють утісній співпраці з Фондом «Нове рукостискання» (Угорщина),сільськогосподарським інститутом м. Ніредьгаза та економічним факультетомУжгородського національного університету. Товариство систематично проводитьзустрічі населення з митцями як нашого краю, так і Угорщини, організовуєвиставки, конференції, семінари, виступає членом міжнародного фонду «Трикордони» та і засновником Спілки прикордонного економічного розвитку «Карпати»(Україна, Словаччина, Угорщина)
Товариствоугорських бібліотекарів Закарпаття. Зареєстроване в грудні 1994 році, об’єднує понад 120бібліотекарів Берегівського, Ужгородського, Виноградівського та Тячівськогорайонів. Головною метою Товариства є захист правових, соціальних та професійнихінтересів своїх членів, надання їм консультативно-правової допомоги, їхінформаційне забезпечення. Його діяльність перш за все спрямована на збереженняі пропаганду угорськомовної літератури, сприяння підготовці та перепідготовцібібліотечних працівників, розвиткові співробітництва бібліотек України ізарубіжних країн, з цією метою товариство систематично проводить місцеві таміжнародні конференції і семінари з обімну досвідом роботи, тісно співпрацює ізСпілкою бібліотекарів Угорщини.
Очолює товаристводиректор Берегівської районної бібліотеки Л. Ливрінц [18, с. 142].
Закарпатськеугорськомовне педагогічне товариство. Засновано у грудні 1991 році. Головою товаристваобрано директора угорськомовного педінституту в м. Берегові І. Орос. Членамитовариства є понад 1100 чоловік, переважно педагогічні працівники навчальнихзакладів з угорською мовою навчання.
Товариствощорічно проводить предметні олімпіади, конкурси шкільних драматичних гуртків,конференції па тему «Проблеми й перспективи угорськомовної освіти наЗакарпатті», організовує літні табори відпочинку, гуртки рідної мови «Ірка» длядітей, які факультативно вивчають угорську та англійську мови, народні танці тапісні, «Абакус» – для обдарованих дітей з математики, курси підвищеннякваліфікації вчителів інформатики, свято «День дитини». Товариство видаєперіодичний журнал для вчителів «Kozoktatas» (Освіта), дитячий журнал «Іrkа»(Зошит).
Отже,розглянувши типологію національно-культурних товариств угорців Закарпатті, миможемо зробити висновок, що пробудження національної самосвідомості етнічнихспільнот зумовило їх рух до самоорганізації, створення своїх товариств таоб’єднань. З початку 90-х років вони стали генераторами етнічного і культурноговідродження, засобом самопізнання, взаємодопомоги, соціального захиступредставників національних меншин. На даний час, як ми бачимо, культурні танаціональні потреби представлені у багатьох організаціях, які сприяютьзбереженню національної культури та самосвідомості угорців краю.
Діяльністьнаціонально-культурних товариств сприяє подальшому утвердженню гарантованихКонституцією, іншими законодавчими актами держави прав та свобод представниківетнонаціональних спільнот, задоволенню їх культурних інтересів, духовнихпотреб. У своїй роботі національно-культурні товариства спираються також наміжнародні правові документи, до яких приєдналася наша країна
ВИСНОВКИ
Характерною рисоюдіяльності національно-культурних товариств Закарпаття і України взагалі –формування толерантності в міжнаціональних відносинах, особливо в галузяхосвіти та інформації, розробка та реалізація спеціальних цільових програм.Організація літніх таборів толерантності для дітей та юнацтва, проведеннявсеукраїнських уроків толерантності в навчальних закладах усіх рівнів, круглихстолів, семінарів, присвячених проблемам журналістської етики у висвітленніцієї делікатної теми, підготовка та надання пропозицій в органи державної владищодо вдосконалення нормативно-правової бази регулювання міжетнічних відносин тазабезпечення прав національних меншин.
Що стосуєтьсяЗакарпаття, то Закарпатська облдержадміністрація приділяє значну увагу питаннямзабезпечення прав національних меншин краю. Діяльність національно-культурнихтовариств та громадських об’єднань Закарпаття, їхні проблеми та потребирегулярно розглядаються у на зустрічах голови ОДА з керівниками об’єднаньнацменшин. На сьогодні в області діє 51 громадське об’єднання національнихспільнот та етнічних груп, в тому числі 11 – угорської, 15 – ромської (13товариств і 2 асоціації), 4 – словацької, 3 — російської, 5 – русинської, 4 –румунської, 2 – німецької та 2 – єврейської.
Українськадержава прагне створити для угорської національної меншини необхідні умови длярозвитку культури, збереження національної самобутності, зокрема релігії, мови,традицій та культурної спадщини.
Культурно-національнета громадсько-політичне життя угорської меншини Закарпаття – одно ізнайактивніших з усіх нацменшин. Провідними організаціями угорської національноїменшини в Закарпатській області є: Демократична спілка угорців України,Товариство угорської культури Закарпаття, Товариство угорської інтелігенціїЗакарпаття, Форум угорських організацій Закарпаття, Закарпатське угорськомовнепедагогічне товариство, Закарпатське угорськомовне наукове товариство,Закарпатське угорськомовне товариство студентів та молодих дослідників, Спілкаугорських журналістів Закарпаття, Спілка угорських бібліотекарів Закарпаття,Закарпатське угорське товариство працівників охорони здоров’я та інші.
Найбільший вкладу захист прав та політично-культурних інтересів угорців Закарпаття внеслоТовариство угорської культури Закарпаття (ТУКЗ). Засноване ще в радянські часи,Товариство майже першим заговорило о проблемах відродження рідної мови такультури угорців, що компактно проживають на території Закарпаття, а пізнішевідстоювало політичні інтереси угорської спільноти.
На сучасномуетапі Товариство угорської культури Закарпаття, наряду з Демократичною спілкоюугорців України (яка має регіональне представництво на Закарпатті), одне ізчисленніших та найактивніших національно-культурних об’єднань на Закарпатті.Ним реалізовано дуже багато культурних, соціальних та політичних програм длярозвитку та збереження самосвідомості угорців Закарпаття.
Однак в питанняхзабезпечення відповідних прав угорської національної меншини в Україні є ще рядпевних проблем.
Йдетьсянасамперед про необхідність узгодити позиції сторін щодо Закону УР LXII 2001 р.«Про угорців, які проживають в сусідніх країнах».
По-друге, однієюіз суттєвих проблем, які опосередковано пов’язані з питанням забезпечення правугорців в Україні, є проблема повернення Угорщині боргу в розмірі 1 млн. дол.США, який був наданий у формі кредиту для завершення будівництва лікарні в м.Берегово Закарпатської області. Свого часу Закарпатська ОДА взяла на себезобов’язання щодо повернення боргу з власних джерел. Однак катастрофічніповені, що сталися в області, не дали змоги виділити кошти на повернення боргу.Угорська сторона з розумінням поставилась до такої ситуації і запропонуваласписати половину боргу, якщо сума 500 тис. дол. США буде спрямована назабезпечення функціонування культурно-освітніх закладів угорської меншиниЗакарпаття. На жаль, через брак коштів в обласному бюджеті реалізувати цюпропозицію не вдалося.
По-третє, усвітлі вимог щодо забезпечення прав угорської меншини Закарпаття й надаліважливе місце займатимуть питання освіти та культури, зокрема: забезпеченняпідручниками шкіл з угорською мовою навчання та створення в них належних умовдля вивчення української мови, збереження можливості складання іспитів рідноюмовою для випускників угорських шкіл, брак кваліфікованих педагогів зукраїнської мови і літератури, які б володіли угорською мовою, матеріальнапідтримка угорського театру в м. Берегові.
По-четверте,кардинального вирішення потребує й питання реконструкції приміщення обласногодержавного архіву в м. Берегово. Як відомо, там зберігаються унікальнідокументи, в тому числі XIV-XV ст., які стосуються історії Угорщини. Приміщенняперебуває в аварійному стані і не забезпечує належного зберігання історичнихдокументів, які в результаті можуть бути втрачені.
Ще одним ізосновних якісних показників національного існування угорців є сферакористування угорською мовою. Одним із головних завдань Товариства угорськоїкультури Закарпаття є розширення по можливості цієї сфери у повному обсязісуспільного існування.
Слідкуючи заісторичними подіями в Закарпатті, виконуючи складені у Статуті культурні,політичні завдання та завдання щодо захисту інтересів нацменшини, ТовариствоУгорської Культури Закарпаття стало фактором політичного і культурного життязакарпатських угорців та країни в цілому.
СПИСОКВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1.    Балега Ю.Сепаратистські тенденції в сучасному Закарпатті / Юрій Балега. // КультураУкраїнський Карпат: традиції та сучасність / Матеріали міжнародної науковоїконференції (Ужгород, 1-4 вересня 1993 року). – Ужгород: Гражда, 1994. – С.65.
2.    Бедзір В.Угорці / Володимир Бедзір. // Етнічний довідник. – Ч. 2. – Етнічні меншини вУкраїні. – К.: Фенікс, 1996. – С. 134-135.
3.    БернштейнО. Б., Зінкевич Н. А., Зінич В. Т. Етнонаціональні процеси в Україні: історіята сучасність / О. Б. Бернштейн, Н. А. Зінкевич, В. Т. Зінич. – К., 2001. – 530с.
4.    Етнополітикав Україні. Документи та матеріали / Під ред. В. Євтуха. – К., 1998. – 190 с.
5.    ГранчакІ. М. Угорці Закарпаття в післявоєнні роки: кількісний аналіз (1945-1996 рр.) /Іван Михайлович Гранчак // Матеріали науково-практичної конференції «Державнерегулювання міжетнічних відносин в Закарпатті». – Ужгород: Патент, 1997. – С.91.
6.    Зан М.Угорці Закарпаття (епізод етнополітичних процесів поч… 90-х рр… ХХ ст..) /Зан Михайло Петрович // Carpatika – Карпатика. Історія, політологія, культура:минуле і сучасне. – Ужгород: УжНУ, 2002. – Вип. 18. – С. 222.
7.    ЗінченкоЮ. Угорці / Юрій Зінченко // Етнонаціональний розвиток України. Терміни,визначення, персоналії. – К., 1993. – С. 502.
8.    Ковач Е.Я – за демократію, проти автономії / Елимир Ковач // Закарпатська правда. –1989. – 29 грудня. – С. 2.
9.     КотигоренкоВ. Етнічні протиріччя і конфлікти в сучасній Україні: політологічний концепт /Віктор Олексійович Котигоренко. – К.: Світогляд, 2004. – 722 с.
10.   Лавер О. Т., Макара М. П.Зміни демографічної та етнічної структури населення сучасного Закарпаття / О.Т. Лавер, М. П. Макара // Carpatica – Карпатика. – Випуск 2. – Ужгород, 1993. –С. 237.
11.   Лендєл М. О. Вступ доетнополітики. Матеріали до лекційних занять / Мирослава Олександрівна Лендєл. –Ужгород, 1997. – 230 с.
12.   Лизанець П. М. Угорськанаціональна меншина на Закарпатті. Доповідь / Петро Миколайович Лизанець //Матеріали міжнародної конференції «Міжетнічні відносини в ЗакарпатськійУкраїні. – Ужгород., 1998. – С. 84.
13.   Макара М. П Деякі питанняісторії й сучасної етнополітичної ситуації в Закарпатті / Микола ПетровичМакара // Зб. Державне регулювання міжетнічних відносин в Закарпатті. –Ужгород, 1997. – С. 123.
14.   Малець О. Етнічнаконсолідація та само ідентифікація угорців (1944-1991) / Олександр Малець //Carpatika – Карпатика. Історія, політологія, культура: минуле і сучасне. –Ужгород: УжНУ, 2002. – Вип. 18. – С. 211.
15.   Мигович І. І. Національнівідносини в контексті сучасних реалій / Іван Іванович Мигович // НовиниЗакарпаття. – 1993. – 9 лютого. – С. 4.
16.   Мигович І., Гранчак І. Угорців України / Іван Іванович Мигович, Іван Михайлович Гранчак // Віче. – №7. –1998 – С. 21.
17.   Мигович І., Колібаба А. В.Соціальне самопочуття і ціннісні орієнтації закарпатців (за матеріаламисоціологічного дослідження) / І. Мигович, А, В. Колібаба. – Київ – Ужгород,1994.
18.   Мигович І. І., Макара М. П.Закарпатський соціум: етнологічний аспект / Іван Іванович Мигович, МиколаПетрович Макара. – Ужгород: Патент, 2000. – 160 с.
19.   Міжнаціональні відносини тазадоволення етнокультурних потреб національних меншин в Україні. / Державнийкомітет у справах національностей та міграції. Бюро інформації Ради Європи вУкраїні. – К., 2002. – С. 20.
20.    На Закарпатті у 123 школахнавчають мовами нацменшин // Персонал Плюс. – 2008. – № 37 (289). – 24 — 30вересня.
21.    Петрів Н. Чи порушуютьсяправа нацменшин на Закарпатті? / Надія Петрів // www.ua-reporter.com/novosti/36218,2008. – 20 серпня.
22.   Нариси історії Закарпаття.Том ІІІ (1946-1991) / [М. І, Андрусь, М. М. Болдіжар, М. М. Вегеш та ін]. –Ужгород, 2003. – 648 с.
23.   Національні меншини України:історія та сучасність / упоряд. І. Вінниченко, Р. Марценюк. – К.: МАУП, 2006. –256 с.
24.   Національні меншини України уХХ столітті: політико-правовий аспект. – К., 2000. – С. 307.
25.   Національний склад населенняУкраїни та його мовні ознаки (за даними Всесоюзного перепису населення 2001року). – К.: Держкомстат України, 2003. – С. 47.
26.   Нікітюк В. О. Статусетнонаціональних меншин (порівняльно-правовий аналіз) / Віктор ОлександровичНікітюк. – К.: Форт-М, 1996. – 187 с.
27.   Рафальський О. О. Національніменшини України у ХХ столітті: Історіографічний нарис. / Олег ОлексійовичРафальський // Збірник. Сер. Політологія і етнологія. – К., 2001. – Вип. 15. –С. 294.
28.   Рудницька Т. М. Етнічніспільноти України: тенденції соціальних змін / Тетяна Миколаївна Рудницька. –К., 1998. – 176 с.
29.   Тиводар М. П. Етнологія.Навчальний посібник для студентів історичного факультету / Михайло ПетровичТиводар. – Ужгород, 1998.
30.   Ткач Д. Сучасна Угорщина вконтексті суспільних трансформацій6 Монографія / Дмитро Іванович Ткач – К.:МАУП, 2004. – 480 с.
31.   Ткаченко Л. О. Динамікаетнічного складу населення Закарпаття (За матеріалами переписів населення) / //Народна творчість та етнографія. — №4. – 1974. – С. 27.
32.   Товт М. Міжнародно-правовийзахист національних меншин (тенденції сучасного розвитку) / Михайло МихайловичТовт. – Ужгород: ІВА, 2002. – 160 с.
ДОДАТКИ
 
Статут товариства угорської культуриЗакарпаття /ТУКЗ-КМКС/
 
1. ВСТУП
Товариствоугорської культури Закарпаття – національно-громадська організація з метоюзахисту культурних, політичних та соціальних інтересів угорців, що проживаютьна Закарпатті.    
Метою ТУКЗ єзбереження та плекання національної культури, національних традицій, рідноїмови угорців Закарпаття, сприяння рідномовній освіті, забезпечення їхколективних прав, формування національної свідомості.
Товариствопроводить свою діяльність на основі Конституції України, діючого законодавствау відповідності з Законом про національні меншини України та з Законом Українипро об’єднання громадян, а також Статутом і програмою.
Товариство сприяєзбереженню миру, здійсненню рішень Уряду України, спрямованих на міжнароднеспівробітництво і вдосконалення міжнаціональних відносин. Діяльність Товариствабазується на принципах самодіяльності, відкритості, демократизму.
Товариство проголошує:угорська меншина, що проживає на території Закарпатської області, є складноючастиною угорської нації. Виходячи з цього, Товариство добивається налагодженняі розвитку взаємних зв’язків з іншими частинами угорської нації, співпрацює зВсесвітньою Спілкою угорців, з іншими угорськими громадськими і культурнимиорганізаціями, а також рухами, в т.ч. закордонними. Формує право на членство вміжнародних громадських об’єднаннях та на укладання угод з ними. Усвідомлюючиважливу роль церкви у збереженні нації, співпрацює з ними.
Товариствопроголошує: добрі відносини між народами, повинні бути двосторонніми,взаємними. Товариство сприяє збереженню та поглибленню національноїсамосвідомості.
Товариство надаєдопомогу в діяльності угорським товариствам, може вступати з ним в спілки.Співпрацює з іншими самодіяльними організаціями, прогресивними громадськимиорганізаціями, а також рухами.
Товариствовідмежовується від всілякого прояву націоналізму та шовінізму, виключає зісвоїх рядів тих, хто поширюють такі погляди.
ІІ. ЗАВДАННЯТА МЕТА ТОВАРИСТВА
МетаТовариства є:
1. Сприянняреалізації особистих і колективних прав угорців Закарпаття. У зв’язку з цимвиробляє і вносить пропозиції до державних органів.
ЗавданняТовариства:
2. Розглядпроектів законів та розпоряджень, що торкаються національних питань, а такожучасть у їх виробленні, в межах гарантованих законом прав.
3. Забезпечення,згідно з Законом України про національні меншини, національно-культурноїавтономії для угорського населення області.
4. Сприянняутворенню угорського національного самоврядування в місцях компактногопроживання угорців.
5. Участь уполітичному житті нашого краю і держави. Висування кандидатів у депутати,ведення виборчої кампанії, делегування радників в державні органи та в органисамоврядування згідно законодавству України.
6. Турбота пропоширення, та вживання угорської мови у всіх сферах суспільного життя.
7.Сприяннязбереженню культурних цінностей, відродженню традицій, піклування провідзначення національних свят, національних історичних ювілеїв. 8.Товаристводля вирішення своїх завдань користується засобами масової інформації,видавництвами, має право на власну видавничу діяльність.
9. З метоюдосягнення спільних цілей співробітничає з іншими організаціями, церквами, береучасть у спілках.
10. Сприяєсамоорганізації угорського населення Закарпаття, створенню угорськихпрофесійних організацій.
11. З метоюзабезпечення матеріальних умов функціонування, Товариство веде господарську іторгівельну діяльність, згідно норм чинного законодавства.
12. З метоюрозширення культурних зв’язків здійснює міжнародні перевозки автомобільнимтранспортом членів Товариства угорської культури Закарпаття та їх дітейшкільного та дошкільного віку.
ІІІ.ПОРЯДОК ПРИЙОМУ В ТОВАРИСТВОПРАВА І ОБОВ’ЯЗКИ ЧЛЕНІВ ТОВАРИСТВА
1. ЧленомТовариства може бути кожна особа, яка досягла 14-річного віку, і яка визнаєСтатут Товариства, незалежно від національності та громадянства.
2. Видатні особиможуть бути обрані почесними членами.
3.Обов’язкичленів Товариства:
а) брати участь уздійсненні визначених цілей та завдань;
б) регулярносплачувати членські внески.
4. ЧленТовариства має право:
а) з 14-го вікуобирати, а з 18-річного віку бути обраним до керівних органів Товариства;
б) звертатися зісвоїми заявами, пропозиціями і скаргами в будь-який орган Товариства;
в) висловлюватисвою думку на будь-якому форумі Товариства.
5. Прийняття учлени Товариства здійснюється на підставі індивідуальної письмової заяви.Питання про прийняття в члени вирішується Правлінням первинної організації.
6. Членствоприпиняється шляхом виходу, зняттям з обліку і виключення. Право виключеннячленів мають лише загальні збори даної організації. Зняттям з обліку повиненпідлягати той член, який без причин не сплатив річний членський внесок або жпомер. Вихід із Товариства відбувається шляхом подання письмової заяви. Увипадку виходу посадових осіб, останні зобов’язані передати свої справивідповідній особі або органу.
7. Товариствоможе бути членом інших організацій, створювати з ними спілки. Однак, будь-якеспільне рішення вступає в силу лише після його затвердження відповідним органомТовариства.
IV.ОРГАНІЗАЦІЙНА СТРУКТУРА ТОВАРИСТВАКЕРІВНІ ТА КОНТРОЛЮЮЧІ ОРГАНИ
1.Структура Товариства
1. Організаційнабудова Товариства: первинні осередки, окружні організації, обласна організація.Організаційні одиниці нижчих ланок, в межах своєї сфери діяльності маютьавтономні права.
2. ОрганиТовариства, які мають право приймати рішення: загальні збори, Правління,Президія.
Контролюючіоргани Товариства: ревізійна комісія, комісія по етиці.
Виконавчий органТовариства: секретаріат.
Строк повноваженьорганів — три роки.
2. Загальнізбори
1. Найвищиморганом Товариства є загальні збори, які скликаються не менше одного разу врік.
2. Розподілмандатів здійснюється на підставі дійсної кількості членів по первинниморганізаціям рішенням Правління Товариства.
3. Делегатиобираються первинними організаціями відповідно квот, встановлених правліннямТовариства.
4. Загальні збориобирають голову Товариства, заступників голови, ревізійну комісію, комісію поетиці, Правління, додаткових членів Правління; визначають кількісний складкерівних органів. Розпускають обрані ними органи.
5. Заслуховуютьзвітну доповідь голови, ревізійної комісії, комісії по етиці, оцінюють їхдіяльність /задовільно чи незадовільно/. У випадку незадовільної оцінкипризначають позачергові вибори.
6. Визначаютьосновні напрямки роботи Товариства, затверджують бюджет, місце організаційнихпідрозділів у структурі Товариства.
7. Загальні зборизатверджують, або вносять зміни в Статут, положення, програми та інші документиТовариства.
ПропозиціїОрганів ТУКЗ або органів організаційних одиниць, щодо змін у Статуті потрібнонадіслати до початку загальних зборів на ім`я первинних організацій, президійТУКЗ та комісії по етиці.
Комісія по етиці,а також президія ТУКЗ на протязі одного місяця переглянуть цю пропозицію інадішлють свої письмові повідомлення до тієї організації, що висунула цюпропозицію. Президія може розглядати виключно тільки можливі зіткнення цієїпропозиції з законом та Статутом ТУКЗ; а комісія по етиці може розглядатитільки виключно можливі етичні взаємовідношення в цій пропозиції.
Свою пропозиціюорганізація-ініціатор подає в письмовому вигляді до загальних зборів ТУКЗ,додаючи до неї думку Правління та комісії по етиці.
3.Ревізійна комісія
1. Ревізійнакомісія – це незалежний орган Товариства. Має право проводити перевірки тавносити пропозиції.
2. Головаревізійної комісії вибирається загальними зборами за пропозицією членівкомісії. Члени ревізійної комісії делегуються окружними організаціями.
3. Ревізійнакомісія контролює господарсько-фінансову діяльність Товариства. Про свою роботуревізійна комісія постійно інформує керівні органи та членів Товариства.

4. Комісіяпо етиці
1. Комісія поетиці – це незалежний орган Товариства. Має право проводити перевірки і вноситипропозиції.
2. Голову комісіїпо етиці обирають загальні збори за пропозицією членів комісії. Члени комісіїпо етиці делегуються окружними організаціями.
3. Комісія поетиці контролює дотримання Статуту Товариства. Свою діяльність вона здійснює наоснові окремого Положення, яке приймається загальними зборами.
5. Правління
1. Правління єголовним органом Товариства, що приймає рішення в період між загальнимизборами. Правління керує роботою Товариства у відповідності з рішеннямзагальних зборів. Воно засідає один раз у квартал. Члени Правління автоматичноє делегатами загальних зборів.
2. Правлінняготує і скликає загальні збори, призначає дату їх проведення. Приймає рішенняпро порядок денний. Уповноважує посадові особи Товариства та членів Товариствана здійснення визначеної діяльності. Затверджує запропоновані Президією платніпосади та осіб, що їх займають. Визначає кошторис органів Товариства.
3. Правлінняобирає секретарів чи посадових осіб рівня секретарів, консультантів-радниківТовариства, почесних членів. У випадку тривалої неможливості виконанихобов’язків заступниками голови Товариства, Правління може обирати тимчасовоповірених заступників.
4. Місце членаПравління, який вибув, займає додатковий член Правління згідно черговості.
5. Члени тадодаткові члени Правління обираються пропорційно кількості членів в окружнихорганізаціях. Встановлювати чисельність і особу членів Правління понад цюкількість мають право загальні збори.
6. Президія
1. Президія єкерівним органом в період між засіданнями Правління. До складу Президіївходять: голова, заступник голови по загальних питаннях, заступник голови поадміністративних питаннях, а також голови окружних організацій, які є автоматичночленами Правління.
2. Президіявирішує питання, що стосується Товариства у відповідності з статутнимидокументами і постановами Правління. Президія скликає засідання Правління.
Через заступникаголови по адміністративних питаннях керує роботою секретаріату. Засідає неменше одного разу в місяць.
Роботу Президіїкоординує заступник голови по загальних питаннях.
3. Президія напідставі пропозицій ревізійної комісії, або комісії по етиці, має правопопередити любого члена Товариства або винести йому догану. Вона може порушитиперед відповідним органом Товариства питання про відклик з посади, абовиключення з членів Товариства. Якщо член секретаріату не виконує своїхобов’язків, Президія може призначити тимчасово повірених секретарів, абослужбових осіб рівня секретаря.
4. Президіязобов’язана порушити питання про розслідування комісією по етиці випадків, количлен Правління, чи Президії три рази підряд не з’явився на засідання Правліннячи Президії.
7. ГоловаТовариства.
1. Голова єнайвищою посадовою особою Товариства і в період між засіданнями Президії керуєроботою Товариства, представляє Товариство у зв’язках з державними,громадськими організаціями, а також в міжнародних зв’язках.
2. Він має правоприпинити дію рішень, постанов секретаріату до прийняття Президією відповідногорішення. Вирішує питання передачі питань з компетенції Президії, в компетенціюПравління.
3. Керуєзасіданням Президії, Правління і загальними зборами. Дає дозвіл на розмноженняматеріалів Товариства.
4. Вноситьпропозиції про кандидатури на посади заступників голови, секретарів, службовихосіб рівня секретарів.
5. Голова маєправо запросити особистих радників.
6. Голова скликаєзасідання Президії.
8.Секретаріат
1.Секретаріат –це виконавчий орган Товариства. Він діє безперервно, під керівництвомзаступника голови по адміністративних питаннях.
2. Завданнямсекретаріату є виконання поточних справ.
3. Службові особисекретаріату: секретар по роботі, яка витікає в участі Товариства у політичнійдіяльності, секретар по культурі, секретар по господарських питаннях,завідуючий канцелярією, відповідальний по засобах масової інформації. Вониперсонально відповідають за виконання своїх обов’язків.
9. Окружніорганізації
1. Окружніорганізації створюються за територіальним принципом. Вирішення пов’язаних з цимпроцедурних питань, входить в компетенцію Правління.
Окружнимиорганізаціями ТУКЗ є: Берегівська Окружна Організація, Верхньо-ТисянськаОкружна Організація, Виноградівська Окружна організація, Мукачівська ОкружнаОрганізація, Ужгородська Окружна Організація.
2. Членамиокружних організацій є первинні осередки.
3. Організаційнаструктура і діяльність окружних організацій будується на зразок обласної.
4. Загальні збориокружної організації повинні скликатися не пізніше ніж за тиждень до загальнихзборів Товариства.
5. Розподілмандатів на загальні збори Товариства, а також місць у Правлінні Товариства відпервинних організацій є правом Правлінь окружних організацій.
10.Первинні організації
1. Для створенняпервинної організації потрібно не менше 10 членів Товариства. При меншійчисельності, вони організаційно входять до найближчої організації. В одномупоселенні може діяти тільки одна первинна організація.
2. Первиннаорганізація обирає голову, секретаря, скарбника, але якщо кількісний склад тоговимагає, то її структура може будуватися на зразок обласної організації. Головапервинної організації автоматично є членом Правління окружної організації.
3. Загальні зборипервинної організації скликаються не менше одного разу на рік, при цьому непізніше за тиждень до загальних зборів окружних організацій.
4. В первиннійорганізації, облік членів Товариства ведеться на підставі сплати членськихвнесків. Про сплату внесків, а також благодійних асигнувань, складаєтьсяпротокол за підписами голови, скарбника, а також тих, які сплатили благодійніасигнування.
5. Первинніорганізації, для яких по квотах, встановлених Правлінням окружної організації,припадає менше одного мандата, можуть висунути спільного делегата з іншоюпервинною організацією.
11.Посадові особи, працівники Товариства
1. Посадовоюособою Товариства може бути тільки той член Товариства, який є громадяниномУкраїни, мешканцем Закарпаття і не є членом іншої політичної партії абооб’єднання України. Посадова особа, обрана ТУКЗ, зобов’язана дати письмовудекларацію про те, що вона не є членом політичної партії або об’єднанняУкраїни. В період між виборами тій посадовій особі, яка в даний час вступає вполітичну партію або об’єднання України, потрібно відмовитись від внутрішньоїпосади в Товаристві.
2. ЧленТовариства може займати будь-яку посаду в межах Товариства.
3. Посадовіособи, якщо орган, що їх обрав, не вирішив інакше, виконують свої обов’язки нагромадських засадах. Їх повноваження дійсні на один виборчий цикл.
4. Посадова особаможе бути відкликана органом, що її обрав, по ініціативі, хоча б 1/3 складуоргану, а також по ініціативі Президії Товариства.
5. В деньзвітно-виборчих зборів строк повноважень виборних посадових осіб закінчується.Строк передачі справ не може перевищувати 10 днів.
6. Секретар пороботі, яка витікає в участі Товариства у політичній роботі.
Його завдання:підготовка відповідних рішень і постанов, які витікають з статутних завданьТовариства і втілення їх в життя; проведення масових заходів/ зборів, мітингів,демонстрацій, тощо/, організація підбору кандидатів у депутати на виборахорганів державної влади всіх рівнів відповідно до Конституції України тачинного законодавства України.
7. Секретар покультурі.
Вінвідповідальний за підготовку та проведення культурних, спортивних і молодіжнихзаходів Товариства.
8. Секретар погосподарській діяльності.
В йогокомпетенцію входять питання, пов’язані з господарсько-фінансовою діяльністюТовариства. За свої рішення несе матеріальну відповідальність передТовариством.
9. Завідуючийканцелярією.
В його обов’язкивходить прийом інформації, її класифікація, облік та первинне опрацювання, атакож керівництво роботою технічного персоналу.
10.Відповідальний за засобами масової інформації.
Його завданням єпідтримка зв’язків між Товариством і органами преси, публікація точки зоруТовариства в засобах масової інформації, збір матеріалів, що стосуютьсяТовариства.
11. Для вирішенняцільових завдань і підготовки рішень Товариство може запросити радників чиекспертів.
12. Товариствоможе приймати на роботу платних працівників, діяльність яких регламентуєтьсяконтрактом, заключеним з ними, а також службовими інструкціями. Правороботодавця здійснює заступник голови по адміністративних питаннях.
12. Порядокпроведення зборів
1. Даний порядокрозповсюджується на роботу органів Товариства всіх рівнів.
2. Орган абоособа, що скликає збори здійснює їх організацію, визначає місце і дату проведення,пропонує порядок денний, заздалегідь повідомляє тих, кого це стосується.
3. Орган, абоособа, що скликає збори, зобов’язані зібрати позачергові збори на вимогу 1/3членів Товариства, або первинних організацій, які представляють не менше 1/3загального числа членів.
а) Скликанняпозачергових зборів відбувається відповідно до пункту Статуту на основіписьмової пропозиції.
б) У пропозиціїщодо скликання позачергових зборів потрібно зазначити: 1) ім`я особи-ініціатората її посаду в ТУКЗ (у випадку загальних зборів – назву первинної (їх)організації); 2) причину скликання позачергових зборів, конкретний пунктпорядку денного, під яким буде розглядатися ця пропозиція; 3) імена і підписиосіб, підтримуючих цю ініціативу (у випадку загальних зборів потрібно зазначитиім`я керівника первинної організації); 4) дату завершення збирання підписів,дату прийняття пропозиції, підписи ініціаторів.
в) Пропозиціюпотрібно подавати голові відповідного рівня керівництва. Голова має письмовопідтвердити прийняття цієї пропозиції, а також зазначити на ній дату і час їїприйняття. Можуть прийматися тільки такі пропозиції, що повністю відповідаютьСтатутові.
г) Голова скликаєпозачергові збори відповідно до порядку, встановленого у Статуті ТУКЗ. Дляскликання позачергових зборів діють наступні терміни: засідання президії – напротязі 1 тижня; засідання правління – на протязі 3 тижнів; скликання загальнихзборів – на протязі 2 місяців рахуючи з дня надходження пропозиції.
д) У томувипадку, якщо проведення чергових загальних зборів припадає у ці зазначенірамки, – позачергові збори не скликаються. Але, особа (організація), що скликаєзбори змушена поставити це питання на порядок денний.
е) Особа абоорганізація, що скликає позачергові збори, організовує їх на загальних засадах.
ж) Пропозицію, щобула висунута для скликання позачергових зборів, можна зняти. Умовою для зняттяпропозиції є те, щоб ініціатори забрали назад свої підписи. З підтримуючих цюпропозицію осіб мають зняти свої підписи стільки, щоб кількість залишених підписівстала меншою, що їх вимагає Статут в цілому для підтримання даної пропозиції.Зняття пропозиції має статися до дати проведення позачергових загальних зборів(для різних рівнів зборів відповідно за 3 дні, 1 тиждень, 1 місяць ранішепризначеного терміну). Зняття підписів приймається в письмовому вигляді.
з) Недійсноютреба вважати ту пропозицію, у зв`язку з якою, в рамках термінів, зазначених упункті “ж”, із підтримуючих підписів зняли стільки, що дана пропозиція вжене відповідає тим умовам Статуту ТУКЗ.
і) Зловживанняініціативами, що направленні на скликання позачергових зборів, нанесення цимшкоди Товариству, розглядаються комісією по етиці на загальних засадах.
4. Збори ведеголова організації відповідного рівня, або особа ним уповноважена.
5. Зборисамостійно визначають порядок денний, регламент і спосіб голосування.
6. Збориправомочні при явці не менше 2/3 делегатів. В іншому випадку загальні зборискликаються повторно в узгоджений з делегатами строк, а тоді для правомочностізборів достатня присутність 1/2 делегатів.
Збори приймаютьрішення простою більшістю голосів присутніх. В разі потреби може вимагатисябільшість в 2/3 голосів. Для внесення змін в Статут та при голосуванні про виявнедовіри необхідно 2/3 голосів.
7. Скликаннязагальних зборів первинних організацій відбувається в письмовій формі,якнайменше за тиждень до запланованої дати їх проведення. Збори первинноїорганізації вважаються правомочними у випадку присутності хоча б 1/3-й їїчленів. У цьому випадку для прийняття рішення необхідно мати? голосів відусього складу. Якщо загальні збори первинної організації неправомочні, через 30хвилин після проголошення цього, вони стають правомочними незалежно відчисельності їх присутніх по тим ж самим пунктам порядку денного. У цьому випадкурішення приймаються ѕ-? більшістю голосів від присутніх.
8. Кожний учасникзборів має право на внесення пропозицій. Пропозиції про вияв недовіриприймається для розгляду не менш як від 1/3 учасників зборів. В цьому випадку,для прийняття рішення потрібно 50% голосів плюс 1 голос від повного числаделегатів.
9. На всіх зборахпотрібно вести протокол, який повинен містити в собі: підтвердженняправомочності, прийнятий порядок денний, зміст прийнятих рішень, строк їхвступу в дію і результати голосування.
В разінеможливості бути присутнім на зборах, учасник на підставі письмовогоуповноваження може тимчасово передати свої повноваження особі, що його заміщає.
Тимчасовеписьмове передання мандату посадової особи в даній організаційній одиниціможливе тільки на посадову особу, яка займає по можливості найвищу посаду.
Мандат не можепередаватися на таку особу, що: 1) Не є посадовою особою Товариства в даномуорганізаційному об`єднанні; 2) Має вже один мандат даних зборів.
10. Збори можутьвідкласти обговорення окремих питань, або передати їх в нижчестоящий орган.
Секретаря, щоведе протокол, та осіб, що підписують протокол зборів, вибирають збори.
V. ТОВАРИСТВОІ РАДИ
1. По погодженнюз органами місцевої влади Товариство приймає участь в їх роботі. Товариствоспівпрацює з ними при розробці рішень та законопроектів.
2. Депутати відТовариства створюють депутатську групу.
3. Основнінапрямки діяльності депутатської групи визначаються органом, який їх висував.
VI. ТОВАРИСТВОІ ЗАСОБИ МАСОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ
1. Товариствовважає за свій обов’язок достовірно інформувати населення про свою діяльністьта формувати громадську думку. Для цього воно використовує всі наявні формизасобів масової інформації.
2. Товариство маєвідповідно до Закону України «Про друковані засоби масової інформації вУкраїні» власний офіційний орган преси. Головного редактора за пропозицієюПрезидії затверджує Правління.
Питання, щопов’язані з органами преси, які повністю, або частково належать Товариству, атакож з діяльністю інших засобів масової інформації, регулюються окремимиПоложеннями, або Угодою, які затверджуються Правлінням.
VII. ФІНАНСОВІДЖЕРЕЛА, ГОСПОДАРСЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ І БЮДЖЕТ ТОВАРИСТВА
1. Джерелагрошових надходжень Товариства:
а) вступнівнески; членський внесок, розмір яких визначають загальні збори;
б) прибутки відпідприємств Товариства;
в) пожертвування,прибутки від культурних заходів;
ж) прибуток відрозповсюдження угорської друкованої продукції.
2. З метоюзміцнення матеріальної бази, Товариство засновує підприємства, приймає участь успільних підприємствах, засновує фонди.
Товариство істворені ним установи, підприємства, які ведуть господарсько-торгівельнудіяльність, керуються договорами між особою і цим Статутом.
Право прийматирішення, які пов’язані з господарсько-фінансовою діяльністю Товариства належитьПрезидії або Правлінню.
3. 50 відсотківчленських внесків перераховуються на центральний рахунок Товариства. Питанняпро використання другої половини внесків вирішують Правління окружнихорганізацій. Розмір членських внесків визначається на період від загальнихзборів до слідуючих загальних зборів. Членський внесок сплачується не пізнішеслідуючих річних звітних загальних зборів первинних організацій.
4. Товариство таорганізації його нижчих ланок зберігають свої кошти на банківському рахунку,складають річний грошовий баланс.
Товариство своюгосподарську, торгівельну діяльність документує відповідно до вимог Закону.
5. Грошовізасоби, що є в розпорядженні Товариства, використовують на визначені цілі,згідно річного кошторису.
Проект бюджету нарозгляд загальних зборів подає секретар Товариства по господарській діяльності.
6. Статті затраткошторису складаються з таких пунктів:
а) зарплатапрацівників;
б) фінансуваннякультурно-масових та інших заходів;
в) інші витрати.
7. ОрганізаціїТовариства в обґрунтованих випадках можуть просити грошову допомогу відТовариства. Рішення з цих питань приймає Президія на підставі письмової заявипервинної організації.
8. Товариство тайого організації нижчого рівня ведуть письмовий облік своїх і одержаних втимчасове користування грошових, технічних засобів, нерухомого майна та несутьвідповідальність за їх використання та зберігання.

VIII.ЮРИДИЧНИЙ СТАТУС ТОВАРИСТВА
1. Товариство єюридичною особою, яка у відповідності з Законом може укладати договори іюридичні акти, які випливають з діяльності, визначеної в Статуті.
2. Товариство, атакож окружні організації та первинні організації, якщо вони є юридичнимиособами, мають свої печатки і штамп. Товариство має право користуватися своїмизначками і символікою після їх реєстрації в установленому порядку.
3.СимволиТовариства: національний триколір, емблема, герб.
4. Товариствовидає членські квитки.
5. Юридичнаадреса: м. Ужгород, Православна набережна, 5.
IX. ПРИПИНЕННЯДІЯЛЬНОСТІ ТОВАРИСТВА
1. Товариствоможе бути ліквідоване за рішенням загальних зборів Товариства, які вирішуютьвсі майнові питання пов’язаних ліквідацією, або в судовому порядку. Порядокліквідації визначається чинним законодавством.
2. Кошти та іншемайно Товариства, в тому числі в разі ліквідації, не може перерозподілятися міжїї членами і використовується для виконання статутних завдань або на благодійніцілі, а у випадку передбачених законодавством за рішенням суду спрямовується вдоход держави.
Затвердженозагальними зборами Товариства угорської культури Закарпаття від 31.03.2001року.